ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА -...

2

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА

№ п/п Найменування Аркуш

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 4 1.1 Місце провадження планованої діяльності 4 1.2 Цілі планованої діяльності 5 1.3 Характеристика діяльності протягом виконання підготовчих

робіт і будівельних робіт та провадження планованої діяльності 6

Кліматична характеристика району 8 Геологічні умови басейну річки 17 Тривалість будівництва 18 Черги будівництва 19 Характеристика земляних робіт 19 Виконання робіт 19 Прибережні захисні смуги річки Жовта 21 1.4 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів

(скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті провадження планованої діяльності

21

2. ОЦІНКА ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

24

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ

25

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІВНТІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, СТАН ФАУНИ, ФЛОРИ, БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ЗЕМЛІ, ГРУНТІВ, ВОДИ, ПОВІТРЯ, КЛІМАТИЧНІ ФАКТОРИ, МАТЕРІАЛЬНІ ОБ'ЄКТИ, ВКЛЮЧАЮЧИ АРХІТЕКТУРУ, АРХЕОЛОГІЧНУ ТА КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ, ЛАНДШАФТ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ МІЖ ЦИМИ ФАКТОРАМИ

27

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА ВЕЛИЧИНИ ТА МАСШТАБІВ ТАКОГО ВПЛИВУ, ХАРАКТЕРУ, ІНТЕНСИВНОСТІ І СКЛАДНОСТІ, ЙМОВІРНОСТІ, ОЧІКУВАНОГО ПОЧАТКУ, ТРИВАЛОСТІ, ЧАСТОТИ І НЕВІДВОРОТНОСТІ ВПЛИВУ

38

Оцінка впливу планованої діяльності на здоров'я населення 38

3

Оцінка соціального ризику планованої діяльності 39 6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ 40 7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

40

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ'ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕГУЛЮВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

43

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛІ

44

10. ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

44

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ ПІСЛЯ ПРОЕКТОВОГО МОНІТОРИНГУ

44

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ 45 13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ 46 ДОДАТКИ 47

А Лист Департамента екології та прирордних ресурсів Кіровоградської ОДА

Б Генплан В Оглядова карта Г Платіжне доручення Акти прийому передачі та розміщення Повідомлення Друковані засоби інформації

4

1.ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" п. 3,

п.п. 10 – "проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок,

берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок" підлягає оцінці впливу

на довкілля.

Запроектовані заходи забезпечують повну санітарно - епідеміологічну

безпеку для населення, сприятливо вплинуть на соціальне середовище у зв’язку

із меліоративним і екологічним покращенням р. Жовта.

Дані роботи не є об’єктом екологічного ризику і не мають впливу на

елементи навколишнього природного середовища.

1.1 Місце провадження планованої діяльності

Петрівський район розміщений у південно-східній частині Кіровоградської

області та межує на північ з Олександрійським районом, на захід з Новгородським

і Долинським районами Кіровоградської області, на південь і схід – з

Дніпропетровською областю.

Населення району станом на 01 листопада 2013 року становить 23 744 тисячі

чоловік. Територія району становить 119494 га, або 1195 км2.

Водні ресурси. Гідрографія Петрівського району представлена річками,

водосховищем, ставками і підземними водами. Річки району належать до басейну

Дніпра, що несе свої води у Чорне море. Найбільшою річкою району є р.Інгулець,

остання права притока Дніпра. З правого берега в річку Інгулець впадають річки

Бешка і Верблюжка, з лівого - річка Жовта. Ці річки являють собою типово

степові потоки, що влітку навіть пересихають.

Підземні води Петрівського равйону представлені рядом водоносних

горизонтів, що залягають на різній глибині і мають тісний зв’язок з геологічною

будовою та рельєфом місцевості. Водоносний горизонт на кристалічних породах,

багатий на воду задовільної якості, широко використовується населенням шляхом

створення колодязів і свердловин. В межах району налічується 60 ставків

загальною площею дзеркала 540 га. Крім того, в межах району на р. Інгулець

збудоване водосховище площею 1750 га.

Рельєф району хвилястий, розсічений річними долинами, багаточисельними

балками та ровами. По характеру рослинного світу територія району відноситься

до підзони різнотрав’яних злакових степів Придніпровського округу, північно-

західних степів.

5

Клімат помірноконтенентальний, напівзасушливий. В долинах річок і

глибоких балках спостерігаються кристалічні породи, корисні копалини, граніт,

вугілля, уран, графіт, пісок, залізна руда.

Ґрунтовий покрив. Згідно агрогрунтованому районуванню проведеному

Українським науково-дослідницьким інститутом землеробства, територія

Петрівського району входить в південно-східну частину Кіровоградської області,

де земельний покрив порівняно однаковий. В долинах рік - алювіальні ґрунти, на

схилах долин і водорозділах переважають звичайні середньогумусні чорноземи, і

тільки в південній частині району частково малогумусні чорноземи. Природна

рослинність району характеризується наявністю невеличких лісків, степових

чагарників (терників). В деревостої лісів переважають низькорослі дерева – дуб,

ясен, клен і інші. Росте ліщина, глід. Є терен, дереза, шипшина, ожина, степова

вишня, багато трав.

По адміністративному поділу район розділений на 2 селищні і 13 сільських

рад, до складу яких входить 39 населених пунктів.

Га́ннівка — село в Петрівському районі Кіровоградської області, центр

Ганнівської сільської ради. Населення становить 1655 осіб.

1.2 Цілі провадження планованої діяльності

Основна мета даного проекту - відновлення природного русла та екосистеми

р. Жовта в межах проектування, в т.ч. покращення підземного живлення в

результаті розчистки та покращення соціальних умов проживання населення.

6

1.3 Характеристика діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності.

Басейн річки Жовта відноситься до Бобринецько –Долинського Степового

району і відноситься до малих річок України. Річка є лівою притокою річки

Інгулець і впадає в районі села Іскрівка Петрівського району Кіровоградської

області. Витік річки починається в селі Олексіївка Олександрійського району.

Протікає річка в південно-західному напряму по території двох областей

Дніпропетровської та Кіровоградської.

Басейн річки розміщений в межах Придніпровської височини. Рельєф

відрізняється м’якими спокійними формами. Найвища частина його з абсолютною

відміткою поверхні 160,00 м на рівнем моря, знаходиться на північній

водороздільній лінії. Зниження до гирла іде плавно – 1,6 м/км до відмітки 64,00 м.

7

Водозбірна площа р. Жовта – 490 км2. Рівневий режим характеризується

різко вираженими весняними повенями підняттям рівнів під час літніх дощів і

зимових відлиг, низько літньо-осінньо-зимовою меженню.

Весняна повінь починається в середньому в кінці лютого – на початку

березня. Ранні строки підняття рівня весняної повені спостерігається в останніх

числах січня, пізні – в третій декаді березня, або перших числах квітня. Середня

інтенсивність підняття змінюється в межах 10-20 см на добу, а в роки з високими

повенями досягає 75 см на добу. Закінчується спад в кінці березня - на початок

квітня. В зонах підпіру від греблі спад рівня може затягнутися на 20-30 днів. На

незарегульованих ділянках влітку річка пересихає, взимку перемерзає. Підняття

рівні при зливах досягає 0,5 – 1,0 м при зимових відлигах 0,5 м.

Основні морфометричні характеристики річки до створу

Відстань від гирла, км

F, км2 L, км

І,‰ Характеристика долини Ширина заплави, м

Ліс, км2

Болото, км2

Ширина, км

Глибина, м

Річка Жовта

384 490 58 1,6 1,2 30 300 6,64 0,5

На даний час річка Жовта замулена і має низьку водність.

Планованою діяльністю передбачено відновлення природної конфігурації

русла з влаштування плесо довжиною 175м, широтою 50 м, глибиною (до

природних відміток) біля2,5 м з укосом 1,5. Влаштуванням зони занурення

споруди для водопою скота.

Параметри розчищення русла розраховані на пропуск високого рівня межені

25% забезпеченості і зумовлює меженну руслоформуючу витрату. Величина

руслоформуючої витрати, згідно ВБН В.2.4.-33-2.3-03-2000 визначається цілями і

завданнями регулювання русла річки. Для визначення лінії затоплення заплави

р. Жовта, на досліджувальній ділянці, встановлено в характерному місці

морфоствор.

Враховуючи характеристики ґрунтів. Які складають заплаву і технологію

робіт по розчищенню прийнята трапецеїдальна форма поперечного перерізу русла

з шириною по верху 50 м., закладанням укосів 1:1,5.

Розчищення виконується без кріплення, загальний об’єм виїмки складає

17946 м3, в т ч рослинний ґрунт – 2175 м3.

Вийнятий ґрунт передбачено вивезти на відстань до 1 км для подальшого

використання в господарських цілях.

Також передбачається зрізання очерету на площі 800 м2 та планування

1800 м2 укосів річки.

8

Взоні будівництва є мережа автодоріг з асфальтованим покриттям,

водопостачання - привозна вода, електропостачання - дизель-генератор.

Основні техніко-економічні показники

№ з/п

Найменування Од.вим. Кількість Примітка

1 Загальна довжина розчищення м 175 р.Жовта 2 Основні об’єми робіт:

а)земляні роботи - зняття рослинного ґрунту м3 2175 -виїмка сухого ґрунту ІІ гр. м3 1650 -виїмка мокрого ґрунту ІІ гр. м3 3091

-розробка грунту ІІ гр. з під води м3 11030

3 Планування укосів м2 1800 4 Зрізання та корчування дерев шт. 5

5 Посадка дерев шт. 5 6 Зрізання очерету м2 800 7 Посів багаторічних трав м2 675 8 Пісок м3 250 9 ГеотекстильГеобел 200 м2 525

10 галька м2 9

Кліматична характеристика району Басейн річки Жовта Петрівського району Кіровоградської області

розташований в межах степової зони України і відноситься до недостатньо

вологового теплого району. Клімат помірно-континентальний недостатньо

вологий з добре вираженими порами року. Кліматичні ресурси характеризуються

слідуючими показниками: кількістю опадів за вегетаційний період – 206-290 мм,

річна кількість опадів 430-480 мм.

Останні весняні заморозки припиняються в третій декаді квітня, а перші

осінні починаються в першій декаді жовтня. Тривалість безморозного періоду

160-170 днів.

Температура повітря

Важливим кліматоутворюючим фактором є циркуляція повітряних мас,

особливо в холодний період року.

Характерною особливістю зими є велика мінливість температури в різні

роки. Амплітуда коливання температури в січні місяці складає 200 С.

В літній період циклонічна діяльність догасає, температура стає більш

стійкою.

9

Найбільших значень температура повітря досягає в період з травня по

вересень.

Найтепліший місяць року - липень, середньомісячна температура повітря

якого становить 20,20 С.

Середня багаторічна температура повітря - 7,30 С.

Абсолютний мінімум - 360 С.

Тривалість без морозного періоду в середньому складає 160 днів. На протязі зими спостерігаються відлиги.

Середньомісячна і річна температура повітря Місяці

МС І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік

Знам’янка -6,1 -5,5 -0,6 7,6 14,7 18,1 20,2 19,4 14,4 8,0 1,1 -3,8 7,3

Абсолютний мінімум температури повітря

Місяці


Знам’янка -35 -36 -28 -11 -5 2 5 8 -4 -19 -24 -28 -36

Абсолютний максимум температури повітря Місяці


Знам’янка -35 -36 -28 -11 -5 2 5 8 -4 -19 -24 -28 -36

Опади

Атмосферні опади відіграють істотну роль в формуванні стоку. Середня

кількість опадів за рік складає 546мм, в тому числі за теплий період року (ІV-Х)

360 мм, що складає 64% річної кількості опадів.

Добовий максимум опадів (мм) різної забезпеченості. Станція №978

Середній максимум

Забезпеченість, в % Спостережний максимум

63 25 10 5 2 1 мм Дата

Зням’янка 37 30 47 56 68 86 104 106

15. VІІ 1938

10

Число днів із стікоутворюючими опадами (більше 5 мм) за рік - 28,

найбільше їх число випадає на червень (4,2 мм). Періоди випадання опадів

чергуються з періодом без дощу.

При швидкому підвищенні температури різко знижується відносна

вологість, внаслідок чого утворюються умови для виникнення атмосферної

засухи і суховіїв.

Найбільша тривалість бездощових днів.

Станція Найбільша тривалість в днях Дата початку і кінця бездощових періодів

Кіровоград 83 14. VII -4.Х. 1903

Для характеристики кількості атмосферних опадів по місяцях наведені дані по метеостанції Знам’янка.

Місяць І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік

Кількість

опадів,

мм 25 16 22 36 44 47 65 43 40 40 26 28 432

Із таблиці видно, що найбільша кількість опадів різко коливається, в

дощові місяці, річна кількість опадів збільшується, а в засушливі зменшується.

Літом дощі випадають у вигляді короткочасних злив, які дуже ущільнюють

ґрунт, таким чином, збільшується випаровування з поверхні грунту і змив її

верхньої частини. Велика кількість опадів випадає в вигляді снігу.

Сніговий покрив.

Сніговий покрив із-за частих відлиг нестійкий. Середня дата появи

снігового покриву відноситься до 18.11 (м.с. Знам’янка) з 15 березня

руйнується сніговий покрив і до кінця другої декади березня зовсім сходить.

Найбільші декадні висоти снігового покриву (см) різної забезпеченості.

11

Станція Місце

установки

рейки

Забезпеченість декадних висот, в %

95 90 75 50 25 10 5 Знам’янка Захищене 3 6 13 19 28 49 52

В роки з раннім похолоданням сніговий покрив з’являється на 1 0 - 2

декади раніше середніх дат, а в роки з теплою зимою - на 1 -1,5 місяці пізніше.

Руйнування стійкого снігового покриву, в середньому, спостерігається в

другій декаді квітня.

Середня найбільша за зиму висота снігового покриву при постійній рейці

(захищеній) - 20см.

Середня декадна висота снігового покриву на постійній рейці (см).

Стан ція

XI XII 1 II III Найбільша за зиму

3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 Серед ня

Мах

Міn

Зна-м’ян-ка

1 2 4 5 8 11 13 12 12 12 9 6 3 20 60 1

Середня тривалість опадів ( в годинах) по метеостанції Кіровоград

Тривалі-сть І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік

Серед. 102 103 94 52 35 41 35 31 25 72 107 125 840

Вітер Літньої пори переважають вітри східних і північних напрямків. Середньо-

річна швидкість вітру дорівнює 3,7м/с, найбільша - 20,0м/с. Вірогідність

швидкості вітру більше 6,0м/с за вегетаційний період дорівнює 19,8%. Часто

спостерігаються літні суховії, які пагубні для сільськогосподарських культур.

Південно-східні і північно-західні вітри переважають в зимову пору.

Восени переважно дмуть північні і північно-західні вітри. Весною

переважають північно- східні і північні вітри.

12

Середня місячна і річна швидкість вітру (м/сек)

Місяці


Знам’янка 4,4 4,8 4,6 4,2 4,0 3,4 3,0 3,0 3,1 3,4 4,0 4,5 3,9

Найбільше значення середніх місячних швидкостей вітру спостерігається в січні - березні 5,2- 5,3 м/сек.

Найбільша швидкість вітру різної імовірності

МС Швидкість вітру можлива один раз за:

Знам’янка

1 рік 50%

2 роки

20%

5 років

10%

10 років

7%

15 років

5%

20 років

4%

25 років

19 22 22 23 23 23 28

Висота флюгера 14м.

Промерзання і відтаювання ґрунту.

Глибина промерзання і відтаювання ґрунту визначається, головним чином,

тривалістю морозного періоду. Стійке промерзання ґрунту розпочинається в

грудні.

Відтаювання ґрунту частіше всього розпочинається в березні, після

сходження снігового покрову. Інколи в теплі зими ґрунт відтає під сніговим

покривом. Середнійперіод повного відтаювання ґрунту відноситься до третьої

декади березня. В окремі роки повне відтаювання ґрунту можна спостерігати в

кінці і навіть в середині лютого. Середня глибина промерзання ґрунту (см)

Максимальна глибина

промерзання ґрунту

1.ХІІ 1.І 1.ІІ 1.ІІІ І.ІV Середня

багато

річна

Най більша

Най

менша

Чорнозем звичайний,

середні суглинки,

важкі суглинки

5 23 30 40 17 49 98 21

13

Випаровування з водної поверхні

Тривалість безльодового періоду і фактори, визначаючі інтенсивність

випаровування, змінюються з року в рік, і тому величина випаровування за окремі

роки може відрізнятись від середньобагаторічних значень.

Мінливість величини випаровування в багаторічному періоді не велика і

характеризується коефіцієнтом варіації.

Розрахункові витрати на випаровування з водної поверхні в середніх по

водності умовах складають 395 мм/рік.

В умовах маловодного року забезпеченість Р=75%, розрахункові витрати на

випаровування (Е-Х)25%=520 мм/рік, Сvвип=0,39.

Випаровування з водної поверхні по місяцям в процентах від

величини випаровування за без льодовий період.

Розподіл IV V VI VII VIII IХ Х рік

В % 8,7 17,4 16,0 19,5 22,1 12,6 3,7 100

В мм (Е-х)=(Е-х) 50%

34 69 63 77 87 50 15 395

В мм (Е-х)25%

45 91 83 101 115 66 19 520

Випаровування з водної поверхні

Розрахунок випаровування з водної поверхні виконаний відповідно з

“Указаниями по расчету испарения с поверхности водоемов”(Ленинград, 1969г).

(Е-х)0=500 мм/ рік- норма випаровування для даної місцевості, визначається

по карті розрахункових витрат води на випаровування, створеної на основі

формули М.С. Каганєра(“Ресурсы поверхностных вод СССР”, том 6,вып. 1,

1969г.)

Коефіцієнт варіації СV=0,3, при СS=0- величини, необхідні для

переведення норми випаровування в величини різної забезпеченості,

визначаються за формулою:

(Е-Х)р%=(Е-Х)0(1 +ФрСV),

де Фр-відхилення ординат біноміальної кривої забезпеченості від

середини (по таблиці Рибкіна).

Розрахунок виконаний за формулою:

14

(Е-Х)25%=500(1+0,67х0,3)=600 мм

(Е-Х)15%=500(1 +1,06х0,3)=660 мм

Розподіл випаровування з водної поверхні у вегетаційний період

Місяці IV V VI VII VIII IX X Сума

% 8,7 17,4 16,0 19,5 22,1 12,6 3,7 100

(Е-Х)О мм 43,5 87,0 80,0 97,5 110,5 63,0 18,5 500

(Е-Х)25% ММ 52,2 104,4 96,0 117 132,6 75,6 22,2 600

(E-X)15% ММ 51,4 114,8 105,6 128,7 145,9 83,2 24,4 660

Максимальні витрати і об’єми води весняної повені та літньо-осіннього періоду.

Визначення максимальних витрат води весняної повені Гідрологічні

розрахунки максимальних витрат і об’ємів води виконані для забезпечення

проектування гідротехнічних споруд.

Розрахунки виконані, згідно існуючих нормативів та СНиПу 2.01.14-83 за

формулою для весняної повені:

Q=К0hр%бб1б2А/(А+А), м3/с

К0- параметр, який характеризує дружність весняної повені

hр%- розрахунковий шар весняного стоку (без зрізки ґрунтового живлення)

щорічної імовірності перевищення;

µ- коефіцієнт, враховуючий нерівність статистичних параметрів шару

стоку і максимальних витрат води;

б- коефіцієнт, враховуючий дію водосховищ, ставків і проточних озер

б =1/1+САоз

б1 - коефіцієнт, враховуючий зниження максимальних витрат в заліснених

басейнах

б1=а1/(Ал+1)n2

б2- коефіцієнт зниження стоку від боліт.

б2 = 1-βlq (0,1Аб+1),

де Аб- відносна площа боліт

А- площа водозбору, км2

15

А1- додаткова площа водозбору

Об’єми максимального стоку розраховані по формулі: W=103хhpхA

Визначення максимальних витрат води літньо-осіннього періоду за

формулою

Qр%=q1% φН'1%δλр%F, м3/с

q1%- максимальний модуль стоку щорічної вірогідності перевищення р=1%,

виражені в частках від добутку φН'1%при φ=1;

φН'1%- максимальний добовий шар опадів вірогідністю перевищення р=1%

Результати розрахунків зведені в таблицю

Весняна повінь Літньо-осінні паводки

Максимальні витрати різної

забезпеченості, м3/с

Максимальні об’єми різної

забезпеченості, млн. м3

Максимальні витрати різної забезпеченості,

м3/с

Максимальні об’єми стоку різної

забезпеченості, млн. м3

р=1 %

р=5 %

р=10 %

р=1 %

р=5% р=10 %

р=1% р=5% р=10% р=1% р=5% р=10 %

113,3 73,3 56,4 34,4 20,64 15,905 93,35 1 46,65 32,7 17,45 8,729 6,135

Витрати води різної фази розвитку.

Для розрахунків витрат води різної фази розвитку, використані формули, що

рекомендовані на даний час в наукових розробках, виданих в 2003 році

A.B. Яциком, затверджених Міністерством науки і освіти України.

Посівні витрати води

Для пониження рівня ґрунтових вод та для роботи механізмів на

заболочених заплавах, необхідно вчасно відвести весняні води. Цьому періоду

відповідають посівні витрати. Якщо є дані спостережень по водпостах, то

витрати визначаються по таблицях щоденних середньодобових витрат води на

дату посівного періоду. Наданій території ці дати коливаються з сьомого квітня

по дванадцяте травня, а середні дати- з двадцятого по тридцяте квітня. При

відсутності матеріалів спостережень розрахункові посівні витрати води

визначаються за формулою:

Q= 0,001 хqхFхλ

Q- розрахункова витрата води заданої забезпеченості, в м3/с

q- модуль посівного стоку з 1 км2 в л/с

F- площа водозбору, км2/с

16

λ- перехідний коефіцієнт від норми посівного стоку до витрат заданої

забезпеченості.

Модуль посівного стоку збільшується із збільшенням довжини водотоку, а

також із збільшенням площі заболоченості і залісненості. Таким чином,

залежність модуля посівного стоку виражається слідуючою формулою:

К=0,05φ+0,01β+1 При

уклоні більше 1 ‰q=[АК+(0,001L-1)]v

Високо-літні витрати

Літньо-осінні паводки можуть підвищити рівень ґрунтових вод, що

викликає підтоплення території. Для забезпечення нормальної роботи каналів

відведення високо-літніх витрат, визначаються величини цих витрат за діючою

формулою: Q =B√FncβφrK

Q- високолітні витрати, забезпечені на 10%, в м3/с

В- географічний параметр

F- площа водозбору, км2

n- коефіцієнт середньозавислого уклону

c- коефіцієнт руслової характеристики

φ- коефіцієнт заболоченості

β- коефіцієнт залісненості

г- коефіцієнт штучної зарегульованості

К- редукційний коефіцієнт (на даній території к=1)

Розрахункові витрати побутового періоду

Побутові витрати води необхідні при проектуванні спряження відкритих

каналів різного порядку, а також для встановлення припустимих мінімальних

швидкостей течії води. Розрахунки водоприймачів і каналів бокової сітки

виконуються на середньо-добові витрати води побутового періоду

забезпеченістю 25-50% для відкритих каналів і 15-25%- для закритих каналів.

Діюча формула: Q=0,001 qср хFхКр, м3/с ,

де Q - витрата різної забезпеченості побутового періоду,

qср - норма побутового періоду

F- площа водозбору, км2

Кр- модульний коефіцієнт

Мінімальні витрати води

При проектуванні каналів практичний інтерес можуть являти найбільш

часто повторювані низькі витрати води, що спостерігаються в період низького

17

стояння рівнів літньо-осінньої межені. Цьому періоду відповідають мінімальні

витрати води, які обчислюються по формулі:

Q75%=0,001qхFхλ,

де q - модуль мінімальної витрати, в л/с з 1 км2 забезпеченістю р=85%

λ - перехідний коефіцієнт на необхідну забезпеченість Випаровування води різної фази розвитку

Посівні витрати води

різної забезпеченості,

м3/с

Високі літньо-

осінні витрати

різної забез-

печеності, м3/с

Витрати води

побутового періоду


м3/с

Мінімальні витрати води


м3/с

10% 15% 25% 10% 25% 10% 25% 50% 75% 85% 95%

0,685 0,544 0,478 2,96 1,77 0,580 0,394 0,262 0,017 0,013 0,007

Геологічні умови басейну річки

Інженерно-геологічні умови р. Жовта характеризуються результатами

розвідувального буріння, виконаного інститутом "Дніпродіпроводгосп" в 1981

році та Кіровоградською філією інститут "Дніпродіпроводгосп" в 2018 році

Поверхня заплави р. Жовта покрита рослинним шаром потужністю

0,3-3,0 м. нижче залягає товща сучасних алювіальних відкладень. Відкладення

характеризуються великою неоднорідністю, містять залишки напівзгнилих або

зовсім згнивших рослин та мулу, внаслідок чого ґрунти мають темні відтінки від

сірого до чорного. Відмічаються домішки обломкових порід.

Часто в нижній частині розрізу трапляються прошарки і лінзи глини.

Конструкція ґрунтів міняється від тугопластичних до текучоплатичних.

В основі алювіальних відкладень місцями трапляються прошарки і лінзи

неогенових глин, рідше пісків.

Потужність глин міняється від декількох сантиметрів до 4-5 м.

Піски сірі, жовтувато-сірі від мілких до крупних, місцями гравелисті, часто

глинисті. Потужність пісків складає 1,0-4,0 м.

На всій ділянці долини річки знаходяться породи кристалічного фундаменту

декембрія і його кори вивітрення. На деяких ділянках кора вивітрення і

кристалічний фундамент виходять майже на денну поверхню.

В основі кори вивітрювання знаходиться зона тріщинуватих кристалічних

порід.

Грунтові води в заплаві річки Жовта приурочені до сучасних

аллювіальнихвідкладень і знаходяться на глибини від декількох сантиметрів до

2,0 м., частіше 0,5 -1,0 м. Водоності горизонти безнапірні. Живлення відбувається

18

за рахунок інфільтрації атмосферних опадів та розвантаження водоносного

горизонту.

По хімічному складу вода в основному сульфатно-хлоридно-натрієво-

магнієвого типу з мінералізацією 0,9-44 г/л.

Тривалість будівництва. Перед початком робіт проводиться підготовка території та перебазування

техніки, забезпечення будівництва водою та електроенергією. Перед початком

днопоглиблювальних робіт виконуються культуртехнічні роботи: скошування

болотно-водяної рослинності, корчування дерев та пнів.

Тривалість будівництва визначена згідно ДСТУ Б А 3.1.22:2013 "Визначення

тривалості будівництва об’єктів" та СНиП 1.04.03-85 "Нормы

продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий

и сооружений".

Тб =Тс*К1*К2*/К3 = 5*1/1 =5міс.

де: Тс - усереднений показник тривалості будівництва згідно з СНиП 1.04.03-

85 «Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве

предприятий, зданий и сооружений» дорівнює 5 місяців (стр.51, п. 18).

К1- коефіцієнт, який враховує сукупність умов зведення об’єкта;

К1 = К1 1*К1 2*К1 3 , К1 = 1*1=1;

К1 1 - коефіцієнт , який характеризує інженерно- геологічні умови, К11=1

К1 2 - коефіцієнт, який характеризує будівництво в сейсмонебезпечних

умовах (він відсутній);

К1 3 - коефіцієнт, який характеризує ступінь впливу умов ущільненої

забудови на території будівництва;

К1 3 =1 +(П1 + П2 + П3) =1;

П1 - коефіцієнт, що враховує:

- наявність поблизу будівельного майданчика існуючих будівель і

споруд, що створюють обмеження для виконання робіт по вертикалі та

горизонталі П1 відсутній;

П2- коефіцієнт, що враховує наявність на території будівельного

майданчика інженерних мереж П2 відсутній;

П3 - коефіцієнт, що враховує інтенсивність руху транспорту та пішоходів

поблизу місця проведення робіт. П3 відсутній;

К2 - коефіцієнт , який враховує сукупність конструктивних особливостей

будівлі, П3 відсутній;

19

К3 - враховує змінність виконання робіт, при роботі в одну зміну К3=1,0.

Черги будівництва

Будівництво пропонуємо виконувати в такій послідовності:

-винос проекту в натуру;

-встановлення попереджувальних знаків;

-підготовка території: скошування очерету, влаштування технологічних дамб;

-розчищення русла з вивезенням розробленого ґрунту на відстань до 1 км.

Характеристика земляних робіт

Земляні роботи на будівництві максимально механізовані.

При виконанні земляних робіт передбачено раціональне використання ґрунту

виїмки з одночасним навантаженням його на автомобіль та вивезенням.

Основними механізмами для виконання земляних робіт прийняті екскаватори

з місткістю ковша 0,65 м3та 1м3 для планування укосу екскаватор з гідравлічним

приводом, обладнаний зворотною лопатою 0,65м3та бульдозер потужністю

79кВт.

Вибір типів механізмів зроблений виходячи із об’ємів земляних робіт,

підлягаючих виконанню згідно оптимальних технічних схем виконання робіт і

наявності засобів механізації будівельної організації.

Виконання робіт Виконання робіт, які покращать екологічний стан ділянки річки Жовта,

включають в себе: підготовчі роботи по видаленню дерев, очищення мулуватих

залишків дна русла річки.

До підготовчих робіт відносяться зрізка дерев м’яких порід в кількості – 5

шт, та корчування пнів.

Загальний об’єм земляних робіт: 2175 м3- ґрунт І гр.

15771 м3-ґрунт II гр.

Розчищення русла здійснюється екскаватором драглайн з місткістю ковшів

1,0 м3.Планування укосів екскаватором, обладнаним зворотньою лопатою з

гідроприводом ємкістю ковша 0,65 м3

Вибраний ґрунт вивозиться автотранспортом на відстань до 1 км для

подальшого використання в господарських цілях.

Будівельно-монтажні роботи необхідно виконувати згідно проекту виконання

робіт розробленого будівельною організацією.

20

Тимчасові споруди Перелік тимчасових будівель і споруд буде уточнюватися в період

будівництва. Перелік тимчасових будівель і споруд на будмайданчику

№ п/п Найменування Площа, м2 Типовий

проект Кіль кість Примітка

1. Вагон-контора начальника та обігрівання робітників і прийняття їжі.

20 420-01-3 1

2. Відкрита площадка для стоянки механізмів

200 1

3. Уборна на одне очко 1,50 1

Потреба в основних будівельних машинах і механізмах

Потреба в основних будівельних машинах і механізмах встановлена на

основі фізичних об’ємів робіт, об’ємів вантажних перевезень і норм виробітки

будівельних машин і засобів транспорту.

Потреба в основних будівельних машинах і механізмах наведена нижче

Потреба в основних будівельних машинах і механізмах № з /п Найменування Потреба

1. Бульдозер потужністю 96 кВт 1

2. Екскаватор-драглайн ємкістю ковша 1, 0 м3 1

3. Екскаватор з гідравлічним приводом обладнаний зворотньою лопатою ємкістю ковша 0,65 м3

1

4. Автомобіль-самоскид вантажопідйомністю 7т 1

Основні техніко-економічні показники № п/п

Найменування показників Од. виміру Показники

1. Об’єм земляних робіт м3 17946

2. Загальна тривалість будівництва, міс. 5

в тому числі: підготовчий період міс. 1

3. Максимальна чисельність працюючих люд. 6

21

Прибережні захисні смуги ( ПЗС) річки Жовта.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення та

збереження їх водності вздовж річки виділяються земельні ділянки під

прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом

обмеженої господарської діяльності.

у ПЗС вздовж річок та навколо водойм забороняється:

- розорювання земель ( крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення);

- зберігання та застосування пестицидів і добрив;

- влаштування літніх таборів для худоби;

- будівництво будь - яких споруд ( крім гідротехнічних, гідрометричних та

лінійних),у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичування рідких і твердих

відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрацій тощо.

Об’єкти, що знаходяться в ПЗС, можуть експлуатуватись, якщо при цьому

не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не

відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з

прибережних захисних смуг. Згідно Водного кодексу України прибережна захисна смуга встановлюється

по обидва береги річки. Мінімальна ширина ПЗС (рахуючи від урізу води в

меженний період) - 25м.

Згідно ст.4 Водного кодексу України прибережні захисні смуги належать до

земель водного фонду. Користування землями водного фонду здійснюється

згідно вимог ст.85Водного кодексу України.

Русло річки на ділянці проектування проходить по заплаві. Згідно ст.80

Водного кодексу України забороняється розорювання заплавних земель малих

річок, забороняється також надавати заплавні землі для садівництва та

городництва.

1.4 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті провадження планованої діяльності

Вплив планованої діяльності на навколишнє середовище полягає в

привнесенні в навколишнє середовище чи вилучення з нього будь-якої

матеріальної субстанції або інші дії, що викликають зміни стану навколишнього

22

середовища.

Джерелами потенційного впливу планованої діяльності з розчистки р.

Жовта на даній ділянці на навколишнє середовище є будівельна техніка, яка буде

використовуватися в процесі розчистки - бульдозери, екскаватори,

автотранспорт. В період виконання робіт від будівельної техніки будуть

здійснюватися неорганізовані викиди деяких забруднюючих речовин в

атмосферне повітря. По закінченні розчистки дія даних джерел впливу на

навколишнє середовище буде відсутня.

Постійні організовані джерела викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря на проектованому об’єкті відсутні.

Також будуть утворюватися тимчасові будівельні та побутові відходи.

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються такі

його компоненти:

- клімат і мікроклімат;

- повітряне середовище;

- геологічне середовище;

- водне середовище;

- ґрунт;

- рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.

Планована діяльність не спричинить значного впливу на клімат і мікроклімат

у цьому районі через виділення незначної кількості парникових газів, вологи і

тепла.

В процесі виконання робіт буде втручання в теперішній стан

гідробіогеоценозу р.Жовта на ділянках розчистки за рахунок видалення донних

відкладень, тимчасового складування їх на відстані 1 км від річки.

Видалення донних відкладень в період проведення робіт приведе до

тимчасового руйнування бентосного (донного) ценозу, великого взмучування,

збільшення каламутності, зменшення прозорості води. Все це приведе й до

негативного впливу на зоо- та фітопланктон річки та на вищу водну рослинність

на даних ділянках. Всі ці явища будуть спостерігатися тільки в період проведення

розчистки річки й тільки на ділянці розчистки. Іхтіофауна річки не потерпить

будь якого впливу в зв’язку з можливістю швидкого переміщення з ділянок з

несприятливим станом в більш сприятливі для життєдіяльності ділянки водойми.

В ході планованої діяльності вплив на геологічне середовище, (окрім

видалення донних відкладень) не виявляється.

Також, в процесі виконання планованої діяльності, буде відсутнє будь яке

забруднення річки стічними водами, або забруднюючими речовинами іншого

походження.

23

Забір води з річки на технічні та господарсько питні нужди також відсутній.

При виконанні робіт з відновлення гідрологічного режиму та санітарного

стану р. Жовта планується тимчасове розміщення видалених донних відкладень

на відстані 1 км.

Під час будівельно-монтажних робіт будуть утворюватися тимчасові

будівельні та побутові відходи.

Об’єктів природного заповідного фонду, цінних в екологічному відношенні,

на даній території немає.

Запроектовані заходи сприяють покращенню умов життєдіяльності

місцевого населення та його здоров’я, призводять до санітарної очистки

території.

У результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планованої діяльності світлове, теплове та радіаційне забруднення, а також

випромінювання не виникають.

Сумарна площа розчищення складає орієнтовно 1800 м2.

Норматив утворення відходів складає 0,006 м3 на з 1 м2 території.

Щільність відходів складає 1,5 т/м3.

Обсяг утворення будівельних відходів складає:

Vn = 1800 м2* 0,006 м3/м2*1,5 т/м3 = 16,2 т

Обсяг замуленого вийнятого ґрунту у кількості 17946 м3.

При щільності вийнятого замуленого ґрунту 750 кг/м3, норматив утворення

відходу складає:

Vn = 17946*750х10-3 = 13459,5 т

Вийнятий ґрунт передбачено вивезти на відстань 1 км для подальшого

використання в господарських цілях.

Побутові відходи збираються в спеціальних металевих контейнерах, що

установлюються на відкритому майданчику з водонепроникною основою.

Побутові відходи будуть вивозитися на звалище ТПВ.

Обсяг утворення побутових відходів визначено згідно Правил надання

послуг із вивезення побутових відходів, затвердженого Постановою Кабінету

Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 та становить 0,32 м3/рік

людину.

Норматив утворення побутових відходів при проведенні реконструкції

складає:

Vn = 6 люд.*0,32 м3/рік =1,92 м3/рік

(1,92/365)*150=0,789 т/період будівництва

(ɣ=0,18 т/м3)

6 – кількість працюючих;

24

150 – період будівництва

Ідентифікація джерел утворення відходів при проведенні монтажних робіт, їх клас небезпеки та шляхи поводження з відходами наведені у таблиці

№ з/п

Найменування відходу

Код відходу за ДК 005-96

Клас небезпеки

відходу

Показник утворення

відходу

Спосіб та місце тимчасового

розміщення відходу

1 Будівельні 4510.2.9.09 4 16,2 т Спеціально відведений майданчик до вивозу на

звалище

2 Побутові 7720.3.1.01 4 1,92 м3/рік або

0,34 т/рік

Відходи зберігаються у металевому контейнері

до передачі спеціалізованому

підприємству

3 Ґрунт вийнятий 4510.2.9.01 4 13459,5 т

вивезти на відстань 1 км для подальшого використання в

господарських цілях

4 Відпрацьовані

масла 6000.2.8.10 2 0,001т

повинні збиратися в спеціальний посуд і

передаватись спеціалізованому

підприємству

Заходи з управління відходами під час будівництва наступні:

- оснащення будівельного майданчика контейнерами для роздільного збору

побутових і будівельних відходів;

- тимчасове складування будівельних і побутових відходів у пересувних

контейнерах в спеціально відведених місцях;

-вивезення та подальша утилізація будівельного сміття;

- побутові відходи, які будуть утворюватися, повинні бути локалізовані з

наступним централізованим вивезенням спеціалізованим підприємством.

Таким чином при виконанні запланованих заходів буде виключено

негативний вплив відходів на компоненти навколишнього середовища.

2.ОЦІНКА ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО

ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

Розгляд альтернативних варіантів розміщення проектованої діяльності та

варіантів технологічних процесів не передбачено згідно повідомлення про

плановану діяльність.

25

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ)

ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ

Петрі́вський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у складі

Кіровоградської області України. Площа — 1 195 км² (4,86 % від площі області).

Адміністративний центр — смт Петрове. Дата утворення — 1929 рік.

Петрівський район розташований у південно-східній частині Кіровоградської

області та межує на півночі з Олександрійським районом, на заході з

Новгородківським і Долинським районами Кіровоградської області, на півдні і

сході — з Дніпропетровською областю.

Головна річка — Інгулець. Інгулець протікає усією територію району з

півночі на південь. Інші річки: Жовта, Зелена, Верблюжка. Озера: Блакитне Око

(Балахівка).

На території Петрівського району багато ставків, на річці Інгулець —

водосховище.

Ганнівська сільська рада — орган місцевого самоврядування у Петрівському

районі Кіровоградської області. Адміністративний центр — село Ганнівка.

Екологічна ситуація в районі в основному залишається стабільною, аварійних

ситуацій чи катастроф, які б обумовили значні обсяги чи неконтрольовані

забруднення навколишнього природного середовища на території району не було.

Атмосферне забруднення- присутність у повітрі різних газів, парів, часток

твердих і рідких речовин, включаючи і радіоактивні, негативно впливають на

живі організми, погіршують умови життя людини і завдають йому

матеріальної шкоди.

Довготривале забруднення сірчаним газом, окислами вуглецю, окислами

азоту та іншими небезпечними речовинами шкідливо впливає на здоров’я

людини. При цьому збільшується загальний рівень захворюваності, шо

обумовлене ураженням окремих органів та систем організму: дихальної

(пневмонії, бронхіальна астма та інші неспецифічні хвороби легень), серцево-

судинної (гіпертонія, інфаркт міокарда тощо), шлунково-кишкової та інших.

На стан екологічної ситуації в районі Ганнівської сільської ради

впливають: підприємства металургії.

Найбільша частка викидів сірчистого ангідриду, оксидів вуглецю,

діоксин азоту припадає на підприємства ПАТ «Північний ГЗК» та ДП

«СхідГЗК».

Головними причинами повільного зменшення викидів і рівнів

забруднення є використання технологій, велика кількість яких не відповідає

сучасним екологічним вимогам, значний обсяг морально застарілого і фізично

26

зношеного обладнання, невиконання в зазначені терміни заходів щодо

зниження викидів у атмосферу, низький рівень експлуатації пилогазоочисних

споруд.

Одним із основних напрямків зменшення викидів і забезпечення високої

якості атмосферного повітря є встановлення автомарізованого контролю за

додержанням нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ), виконання

заходів шодо їх досягнення, та їх оприлюднення.

Вода В теперішній, внаслідок антропогенового навантаження у руслі річки,

спостерігається перерозподіл швидкостей течії. Бурхливий розвиток промисловості, і ряд інших чинників все більше

ускладнюють проблеми забезпечення водою. Загальна тенденція щодо

погіршення ситуації з питною водою спонукає людство приділяти дедалі

більшу увагу водоочисним технологіям.

Не врахування особливості формування водних ресурсів, їх двоєдиної

ролі як елемента середовища і відновлюваного ресурсу в процесі підготовки

та реалізації управлінських рішень, відсутність досконалого контролю, а

також правовий нігілізм населення та варварське ставлення до водних

об’єктів, призводить до катастрофічного їх стану, що загрожує існуванню

всього живого.

Розроблено багато нормативно-правових документів, які мали б вагомо

впливати на діяльність щодо охорони вод, і на попередження та усунення

забруднення поверхневих водних об’єктів, відтворення водних ресурсів і

забезпечення безпечних умов водокористування.

Серйозною загрозою для населення, що мешкає вздовж річки Жовта та

прогалиною у діяльності природоохоронних служб залишається механізм

контролю над скидами кар'єрних, зливових неочищених вод. Одна з причин

неефективності цього механізму полягає в тому, що ціла низка міністерств і

відомств самостійно контролює свою діяльність, а єдина цілісна система

державного контролю в галузі охорони природи не функціонує.

Встановлення контролю за якістю води в річці, та зупинення скидання

неочищених вод, в якій присутні тяжкі метали, дасть змогу громаді захистити

себе та навколишнє середовище від варварського поводження з водою.

При нульовому варіанті, якщо на цій території нічого не робити, очікується у

найближчий час подальше замулення річки, що призведе до підтоплення

населеного пункту.

27

4.ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІВНТІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, СТАН ФАУНИ, ФЛОРИ, БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ЗЕМЛІ, ГРУНТІВ, ВОДИ, ПОВІТРЯ, КЛІМАТИЧНІ ФАКТОРИ, МАТЕРІАЛЬНІ ОБ'ЄКТИ, ВКЛЮЧАЮЧИ АРХІТЕКТУРУ, АРХЕОЛОГІЧНУ ТА КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ, ЛАНДШАФТ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ МІЖ ЦИМИ ФАКТОРАМИ

Повітряне середовище

В даному випадку виникає необхідність в оцінці дії проектованої

діяльності по виділенню пилу та викидів продуктів згорання палива працюючої

техніки на період будівництва

Джерела забруднень наступні:

№ п/п

Нумерація

джерела

Найменування Кількість одиниць,

шт.

1 2 3 4

1 Джерело №1 Автомобіль-самоскид до 5 т 1

2 Джерело №2 Бульдозер потужністю 79 кВт (108 к.с.) 1

3 Джерело №3 Бульдозер потужністю 96 кВт (130 к.с.) 1

4 Джерело №4 Екскаватор єм.ковша 0,65м3 1

5 Джерело №5 Екскаватор єм.ковша 1,0 м3 1

В процесі виконання будівельних робіт на повітряне середовище впливають

викиди шкідливих речовин в момент пересилки пилуватих матеріалів,

автотранспортні та навантажувальні роботи, викиди продуктів згорання двигунів

техніки.

Розрахунок виконується по “Методике расчета концентрации в

атмосферном воздухе вредных веществ“

Загальний об’єм викиду можна характеризувати наступним рівнянням:

ц = К1К2К3К4К5К6К7*106/3600+ К3К4К5К6К7qF, г/с;

де К1-вагова доля пилової фракції в матеріалі;

К2 -доля пилу, яка переходить в аерозоль;

К3 - коефіцієнт, який враховує місцеві метеорологічні умови;

К4 - коефіцієнт, який враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузла від

зовнішніх дій, умови пилоутворення;

К5 - коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу; К6 - коефіцієнт, який враховує профіль поверхні складованого матеріалу,

28

визначається як співвідношення Fфакт./F;

К7 - коефіцієнт, який залежить від крупності матеріалу;

Fфакт. -фактична поверхня матеріалу з урахуванням рельєфу його перерізів;

F - поверхня пилування в плані, м3;

q - винесення пилу з одного квадратного метра фактичної поверхні в умовах,

колиК3=К5=1;

G- сумарна кількість матеріалу, який переробляємо.

Кількість кожного токсичного компоненту вихлопних газів у

відповідності з формулами:

Mco=f1W1m1(CO)+ f2W2m2(CO)/3600, г/с;

MN0*=fзW1m1(N0х)+ f4W2m2(NOх)/3600, г/с;

Mi=f5W1m1(ald)+ f6W2m2(ald)/3600, г/с;

де f1, ...., f6 - коефіцієнти, які враховують дію режиму роботи двигунів на

вихід токсичних компонентів у вихлопі;

m1(CO), m1(N0х),m1(ald)- маси токсичних компонентів, які виділяються при

згоранні 1 кг бензину, в режимі малого ходу;

m2(CO), m2(N0х),m2(ald)- маси токсичних компонентів, які виділяються при

згоранні 1 кг дизпалива, в режимі малого ходу;

W1,W2- відповідно витрата бензину і дизпалива, кг/годину.

Джерело №1 -автомобіль-самоскид до 5т.

Кількість викидних газів виділяється - 17кг/год.*13,5=230 кг/год.

При роботі двигуна крана виділяється:

N02 - 230 кг/год.х 0,01%х 1000/3600/100=0,006 г/с;

Сажа - 13,5 кг/год.х 0,7% х 1000/3600/100=0,026г/с;

SO2 - 230кг/год.х 0,03%х 1000/3600/100=0,019 г/с;

СО - 230 кг/год.х 0,15%х 1000/3600/100=0,096 г/с;

Бенз(а)пирен -13,5 кг/год.х 0,7%х 10х 10-6х1000/3600/100=0,25Е-6г/с;

Альдегіди - 230 кг/год.х 0,002%*1000/3600/100=0,001 г/с;

Вуглеводні - 230 кг/год. *0,05%х 1000/3600/100=0,032 г/с;

Пил неорганічний - 0,05х 0,02х 1,7*0,01х 1,3х 13х 106/3600=0,08 г/с.

Кількість робочих годин - 40, число техніки - 1 одиниця.

N02 -0,006г/сх 3600х 40/106х 1=0,001 т/рік;

Сажа - 0,026 г/сх 3600х 40 /106х 1 =0,004 т/рік;

SO2 - 0,019 г/сх 3600х 40 /106х 1 =0,003т/рік;

СО - 0,096 г/сх 3600х 40 /106х 1 =0,013т/рік;

Бенз(а)ирен - 0,25 Е-6г/сх3600х40 /106х 1 = 0,036 Е-6т/рік;

29

Альдегіди - 0,001 г/сх 3600х 40 /106х 1 =0,0002т/рік;

Вуглеводні - 0,032 г/сх 3600х 40 /106х 1 =0,005т/рік;

Пил неорганічний - 0,08 г/сх 3600х 40 /106х 1 = 0,011 т/рік

Джерело №2 -бульдозер потужністю 108 к.с.

Витрата палива складає 0,25 кг/год.х 108 к.с. =27 кг/год.

Кількість викидних газів виділяється - 17кг/год.х 27=459 кг/год.

При роботі двигуна бульдозера виділяється:

N02 - 459 кг/год.х 0,01%х 1000/3600/100=0,013 г/с;

Сажа - 27 кг/год.х 0,7% х 1000/3600/100=0,05 г/с;

SO2 - 459 кг/год.х 0,03%х 1000/3600/100=0,04 г/с;

СО - 459 кг/год.х 0,15%х 1000/3600/100=0,19 г/с;

Бенз(а)пирен - 27 кг/год.х 0,7%х10х 10-6х 1000/3600/100=0,52Е-6 г/с;

Альдегіди - 459 кг/год.х0,002%х1000/3600/100=0,0025 г/с;

Вуглеводні - 459 кг/год.х0,05%х1000/3600/100=0,064 г/с;

Пил неорганічний - 0,05х 0,02х 1,7х 0,01х 1,3х 13х 106/3600=0,08 г/с.

Кількість робочих годин 65, число техніки - 1 одиниця.

N02 - 0,013 г/сх3600х65/106х 1 =0,003 т/рік;

Сажа - 0,05 г/сх3600х65/106х 1 =0,012 т/рік;

SO2 - 0,04 г/сх3600х65/106х 1 =0,009 т/рік;

СО - 0,19г/сх3600х65/106х 1 =0,044 т/рік;

Бенз(а)пирен - 0,52 Е-6г/сх3600х65/106х1=0,12 Е-6 т/рік;

Альдегіди - 0,0025 г/сх3600х65/106х 1 =0,0006 т/рік;

Вуглеводні - 0,064 г/сх3600х65/106х 1 =0,015 т/рік;

Пил неорганічний - 0,08 г/сх3600х65/106х 1 =0,018т/рік

Джерело №3 -бульдозер ДЗ-110А потужністю 130 к.с.

Витрата палива складає 0,25 кг/год.х 130 к.с.=32,5 кг/год.

Кількість викидних газів виділяється - 17кг/год.х32,5=552,5 кг/год.

При роботі двигуна бульдозера виділяється:

N02 - 552,5 кг/год.х0,01%х1000/3600/100=0,02 г/с;

Сажа - 32,5 кг/год.х0,7% х1000/3600/100=0,06 г/с;

SO2 - 552,5 кг/год.х0,03%х1000/3600/100=0,05 г/с;

СО - 552,5 кг/год.х0,15%х1000/3600/100=0,23 г/с;

Бенз(а)пирен - 32,5 кг/год.х0,7%х10x10-6 х1000/3600/100=0,65Е-6 г/с;

Альдегіди - 552,5 кг/год.х0,002%х1000/3600/100=0,003 г/с;

Вуглеводні - 552,5 кг/год.х0,05%х1000/3600/100=0,08 г/с;

Пил неорганічний - 0,05x0,02x1,7x0,01x1,3x13x106/3600=0,08 г/с.

30

Кількість робочих годин -400, число техніки - 1 одиниця.

N02 - 0,02 г/сх3600х400/106х 1 =0,028 т/рік;

Сажа - 0,06 г/сх3600х287/106х 1 =0,084т/рік;

SO2 - 0,05 г/сх3600х400/106х 1 =0,07 т/рік;

СО - 0,23 г/сх3600х400/106х 1 =0,33 т/рік;

Бенз(а)пирен - 0,65 Е-6г/сх3600х400/106х 1 =0,94Е-6 т/рік;

Альдегіди - 0,003 г/сх3600х400/106х 1 =0,004т/рік;


Пил неорганічний - 0,08 г/сх3600х400/106х 1 =0,11 т/рік

Джерело №4 -Екскаватор ємкістю ковша 0,65м3 - потужністю 75 к.с.

Витрата палива складає 0,25 кг/год.х75 к.с.=18,75 кг/год..

Кількість викидних газів виділяється - 17кг/год.х18,8=320 кг/год.

При роботі двигуна екскаватора виділяється:

N02 - 320 кг/год.х0,01%х1000/3600/100=0,009 г/с;

Сажа - 18,8 кг/год.х0,7% х1000/3600/100=0,035 г/с;

SO2 - 320 кг/год.х0,03%х1000/3600/100=0,023 г/с;

СО - 320 кг/год.х0,15%х1000/3600/100=0,13 г/с;

Бенз(а)пирен -18,8 кг/год.х0,7%х10x10-6 х1000/3600/100=0,4Е-6г/с;

Альдегіди - 320 кг/год.х0,002%х1000/3600/100=0,0018 г/с;

Вуглеводні - 320 кг/год.х0,05%х1000/3600/100=0,05 г/с;

Пил неорганічний - 0,05x0,02x1,5x0,01x13x106/3600=0,07 г/с.

Кількість робочих годин - 47, число техніки - 1 одиниця

N02 - 0,009 г/сх3600х47/106х 1 =0,001 т/рік;

Сажа - 0,035 г/сх3600х47/106х 1 =0,006т/рік;

SO2- 0,023 г/сх3600х47/106х 1=0,004т/рік;

СО - 0,13 г/сх3600х47/106х 1 =0,02 т/рік;


Альдегіди - 0,0018 г/сх3600х47/106х 1 =0,0003 т/рік;

Вуглеводні - 0,05 г/сх3600х47/106х 1 =0,008т/рік;


Джерело №5- Екскаватор ємкістю ковша 1м3, потужністю 108

к.с. Витрата палива складає 0,25 кг/год.х108 к.с. =27 кг/год.

Кількість викидних газів виділяється - 17кг/год.х27=459 кг/год.

При роботі двигуна екскаватора виділяється:

N02 -459 кг/год.х0,01%х1000/3600/100=0,01 г/с;

Сажа - 27 кг/год.х0,7% х1000/3600/100=0,05 г/с;

31

SO2 - 459 кг/год.х0,03%х1000/3600/100=0,03 г/с;

СО - 459 кг/год.х0,15%х1000/3600/100=0,17 г/с;

Бенз(а)пирен -27 кг/год.х0,7%х10x10-6х 1000/3600/100=0,5Е-6 г/с;

Альдегіди - 459 кг/гсд.х0,002%х1000/3600/100=0,0024 г/с;

Вуглеводні - 459 кг/гсд.х0,05%х1000/3600/100=0,06 г/с;

Пил неорганічний - 0,05x0,02x1,7x0,01x1,3x13x106/3600=0,08 г/с.

Кількість робочих годин - 54, числе техніки - 1 одиниця.

N02 - 0,01 г/сх3600х54/106х 1 =0,002 т/рік;

Сажа - 0,05 г/сх3600х54/106х 1 =0,010 т/рік;

SO2 - 0,03 г/сх3600х54/106х 1 =0,006т/рік;

СО - 0,17 г/сх3600х54/106х 1 =0,03 т/рік;


Альдегіди - 0,0024 г/сх3600х54/106х 1 =0,0004т/рік;



Розрахунки зводимо в таблицю

№ з/п

речовина

Інтенсивність викидів ,т всього

Автомо-білі

Буль-дозер108 кс

Бульдозер 130 кс

Екскаватор 0,65м3

Екскава-тор1,0 м3

1 N02 0,001 0,003 0,038 0,001 0,002

0,035

2 Сажа 0,004 0,012 0,084, 0,06 0,01 0,116

3 SO2 0,003 0,009 0,07 0,004 0,006 0,092

4 СО 0,001 0,044 0,33 0,02 0,03 0,437

5 Бенз(а)пирен 0,03 Е-6 0,12 Е-6

0,94 Е-6 0,06 Е-6

0,09 Е-6 1,251 Е-6

6 Альдегіди 0,0002 0,0006 0,004 0,0003 0,0004 0,0055 7 Вуглеводні 0,005 0,015 0,11 0,008 0,012 0,15

8 Пил неорганічний

0,011 0,018 0,11 0,012 0,015 0,274

всього 1,1

На період особливо небезпечних метео умов пропонується тимчасове

скорочення викидів і зниження максимальних приземних

концентраційзабруднюючих речовин відповідно до методичних вказівок РД

52.04.52-85„Метеорологические указания регулирования выбросов в отрослях

промышленности”. Після закінчення всіх будівельних робіт повлаштуванню

гідротехнічних споруд, негативний вплив техніки на повітря призупиняється.

32

Сумарний річний викид джерел забруднення дорівнює 1,1 т. З цієї точки

зору впливна атмосферне повітря можна вважати допустимим.

Характеристика шуму й заходи щодо його зменшення

На період будівництва робота техніки не робить значних теплових

викидів,ультразвукових, електромагнітних і іонізуючих випромінювань.

Джерелом шуму і вібраціїв період розчисткибуде служити робота

технологічного обладнання.

Рівні шуму і вібрації на території ділянки не повинні перевищувати

допустимих значень, встановлених ДСН 3.3.6.037-99 “Санітарні норми

виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”, ДСН 3.3.6.039-99 “Державні

санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”.

Заходи по зниженню рівня іонізуючого опромінення природних

радіонуклідів (ІОПР)

Даний розділ розроблений у відповідності до ДБН В. 1.4-201-97 “Система

норм і правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних

радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та

об’єктів будівництва”. При виконанні будівельних робіт необхідно провести три

види радіаційного контролю:

- обов’язковий вхідний контроль будівельних матеріалів;

- обов’язковий контроль в процесі експлуатації;

- остаточний контроль закінчених будівництвом об’єктів.

Обов’язковому радіаційному контролю та наявності на них паспорта

радіаційної якості і радіаційного сертифіката підлягають застосовані при

будівництві всі види сировини і будівельні матеріали:

- природного походження - гравій, вода;

- промислового походження - штучні заповнювачі усіх видів, в тому числі

щебінь, в’яжучі, арматурна і конструкційна сталь, труби, спеціальні суміші для

підсилювання конструкцій;

- відходи виробництва.

Радіаційний контроль будівельних матеріалів та конструкцій здійснюється

службою радіаційного контролю Кіровоградської області.

Оцінка впливу на ґрунти і земельні ресурси

Загальний об’єм розчищення складає 17946 м3. Вийнятий ґрунт передбачено

вивезти на відстань до 1 км для подальшого використання в господарських цілях.

33

В ході планованої діяльності вплив на геологічне середовище, окрім

видалення донних відкладень, не виявляється.

Після закінчення будівельних робіт повинні бути виконані планувальні

роботи в місцях стоянки і ремонту машин і механізмів, а також на всіх інших

ділянках, де були допущені порушення поверхні землі в процесі будівництва.

Заплановані роботи негативно на ґрунти не вплинуть.

В цілому проведення земляних робіт необхідно виконувати відповідно до

законодавчих природоохоронних актів. В такому разі негативний вплив на

грунти буде відсутній

Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

Дія проектованих заходів на тваринний і рослинний світ незначна і

обмежується, тобто зразу ж після виконання будівельних робіт, зайняті землі

необхідно звільнити від відвалів, будівельних механізмів.

Об’єктів природного заповідного фонду, цінних в екологічному відношенні,

на даній території немає.

Навколо річки створюється прибережна захисна смуга, де необхідно

забезпечити раціональне використання природних та матеріальних ресурсів без

порушення екологічної рівноваги річки, захистить від шкідливого впливу

прилеглих територій.

Господарська діяльність на території водоохоронних зон регулюється з

урахуванням місцевих соціально-економічних, природних і антропогенних умов,

вимог Водного, Земельного, Лісового кодексів України та інших правових актів.

Прибережні території річок мають сприятливі мікрокліматичні умови для

організації рекреації. Врахування особливостей мікрокліматичних прибережних

територій є важливим фактором забезпечення оптимальних умов для відпочинку

населення

Характеристика навколишнього середовища і оцінка дії проектованої

діяльності на техногенне середовище

Характеризуючи навколишнє середовище, можна відмітити, що

проектована діяльність відбувається в прибережній захисній смузі - території

суворого обмеження господарської діяльності.

Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного

режиму та санітарного стану на р. Жовта в с. Ганнівка покращать санітарно -

епідеміологічне і екологічне становище в даному районі.

На даній території об’єктів техногенного середовища немає.

34

Соціальне середовище

На сьогодні стан р. Жовта негативно впливає на соціальне середовище.

Крім того, такий стан річки сприяє розвитку та розповсюдженню комарів, комах

та гризунів, а також паразитуючих організмів, патогенних бактерій та грибків.

Запроектовані заходи сприяють покращенню умов життєдіяльності

місцевого населення та його здоров’я, призводять до санітарної очистки

території.

Комплексна оцінка впливу проектної діяльності на навколишнє

середовище і характеристика остаточних впливів

Геологічне середовище. На період будівництва відбуваються незначні

порушення геологічного середовища. Об’єми робіт незначні, і таким чином,

плануються незначні локальні зміни геологічних параметрів.

Повітряне середовище. Дія на повітряне середовище здійснюється шляхом

змін приземної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на

період будівництва. У зв’язку з невеликими об’ємами робіт, дія на повітряне

середовище мінімальна.

Водне середовище. Передбачені проектом заходи не мають негативного

впливу на водне середовище. Умови проходження паводків значно

покращуються.

Соціальне середовище. Заплановані робочим проектом роботи негативно

на навколишнє соціальне середовище не впливають, а навпаки покращать

санітарно- епідеміологічне і екологічне становище.

Техногенне середовище. Негативної дії на техногенне середовище не

відбувається.

В цілому проектований об’єкт є комплексом заходів природоохоронного

призначення.

Оцінка впливу на навколишнє середовище під час будівництва

При виконанні намічених заходів негативного впливу на стан оточуючого

середовища і життєдіяльність населення не відбудеться.

Під час будівництва будуть утворені тільки тимчасові незручності.

В процесі виконання будівельних робіт можливі наступні фактори впливу на

навколишнє середовище:

В процесі виконання земляних робіт на повітряне середовище впливають

викиди шкідливих речовин в момент пересилки пилуватих матеріалів,

автотранспортні та навантажувальні роботи, викиди продуктів згорання двигунів

35

техніки. Забруднення повітря відбувається під час будівельних робіт на протязі 5

місяців.

На період особливо небезпечних метеоумов пропонується тимчасове

скорочення викидів і зниження максимальних приземних концентрацій

забруднюючих речовин відповідно до методичних вказівок РД 52.04.52-85

„Метеорологические указания регулирования выбросов в отраслях

промышленности”. Після закінчення всіх будівельних робіт негативний вплив

техніки на повітря призупиняється. Сумарний викид джерел забруднення

дорівнює 1,1 т.

З цією точки зору вплив робіт на атмосферне повітря можна вважати

допуститим.

При експлуатації будівельних машин і механізмів забороняється змив

відпрацьованих мастил і пального на землю. Відпрацьовані мастила (0,001т)

повинні збиратися в спеціальний посуд і відправлятися на утилізацію. Мийка

машин і механізмів в місцях, в яких стічні води можуть попасти в водоймища,

забороняється. Для мийки повинні бути обладнані спеціальні майданчики.

Після закінчення будівельних робіт повинні бути виконані планувальні

роботи в місцях стоянки і ремонту машин та механізмів, а також на всіх інших

ділянках, де були допущені порушення поверхні землі в процесі будівництва.

Тверді побутові відходи (0,34 т), що утворяться в процесі життєдіяльності

робочих, на будівництві об’єкта, складуються в контейнери і вивозяться на

полігон ТПВ.

Забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових,

радіоактивних та інших видів відходів і сміття.

Оцінка екологічного ризику на природне середовище

Оцінка екологічного ризику проводиться тільки на період будівництва.

Визначення показників техногенного ризику (ризику впливу об'єкта чи

планової діяльності на природне середовище) проводиться у два етапи. На

першому етапі здійснюється визначення рівня ризику впливу об'єкта

господарської діяльності на період будівництва на компоненти навколишнього

середовища за формулою (1), що встановлює прогнозний рівень техногенного

ризику при проектуванні.

Rkj = A*eB-eDkj (1)

де Rkj- ризик k-го етапу по j-ому компоненту навколишнього природного

середовища, безрозмірний; А, В - константи (А=4,99 10-6, B=-7,557);

36

Dkj- величина, що визначається відповідно k-го етапу розрахунку ризику по j-

омукомпоненту, яка розраховується за формулою (2).

Dkj=-eІkj-1 (2) де Ikj- індекс забруднення по j-омукомпоненту навколишнього середовища

(атмосфери, гідросфери, ґрунту) для k-го етапу розрахунку ризику, безрозмірний.

Ikj= 0,25 *КП, (3)

де КП - кратність перевищення нормативів, безрозмірний.

Розрахунок першого етапу

згідно формули (3)

І11 = 0,25 *0,724 = 0,181;

згідно формули (2)

D11 = -2,7180,181-1=-0,441

Рівень ризику об’єкта на атмосферу згідно формулі (1) складає:

R11= 4,99-10-6 * 2,718 -7,557*2,718-0,441= 3,86 *10-8

Прийнятий результат класифікується як «прийнятний рівень ризику»

планованої діяльності об’єкта на атмосферу у, згідно таблиці 2, додатка Ж,

ДБНА.2.2-1-2003.

Розрахунок другого етапу

На другому етапі визначається показник ризику впливу кожної специфічної

забруднюючої речовини на відповідні компоненти навколишнього середовища за

формулою (1).

Формула (3) для другого етапу розрахунку має вид:

Iкj= 0,0025 *ПЗі,

гдеПЗі- показник забруднення і-ою речовиною в атмосферо, (%).

Альдегід бензойний

згідно формулі (3)

І21 = 0,0025 *49,1 = 0, 123; згідно формулі (2)

D21 = -2,718 0,123-1=-0,416

Ризик впливу альдегіда бензойного на атмосферу згідно формулі (1) складає:

R21=4,99*10-6* 2,718 -7,557*2,718-0,416= 3,413*10-8

Диоксид вуглецю


121 = 0,0025*8,0 = 0,02;


D21 = -2,7180,02-1 = -0,375

37

Ризик впливу діоксидавуглицю на атмосферу згідно формулі (1) складає:

R21 =4,99-10-6*2,718-7,557*2,718= 2,771 *10-8

Вуглеводні граничні


І2 1= 0,0025*72,4 = 0,181;


D21=-2,7180 , 1 8 1 - 1 =-0,441

Ризик впливу вуглицю граничного на атмосферу згідно формулі (1)

складає:

R21 =4,99-10-6*2,718-7,557*2,718= 2,771 *10-8

Діоксид азоту


І21 = 0,0025 *5 = 0,13;


D21=-2,7180 , 1 3 - 1 =-0,419

Ризик впливу діоксида азоту на атмосферу згідно формулі (1) складає:

= 3,465 ■ 10'

Ангідрид сірчаний


І21 = 0,0025 *43,7 = 0,109;


D21 = -2,718 0,109-1=-0,41

Ризик впливу агідрида сірчаного на атмосферу згідно формулі (1) складає:

R21=4,99-10- 6 *2,718 - 7 5 5 7 *2 , 7 1 8 - 0 , 4 1 = 3,313 *10-8

Сажа


121 = 0,0025*40,1 = 0,1;


D21 = -2,7180,1-1 = -0,407

Ризик впливу сажі на атмосферу згідно формулі (1) складає:

R21=4,99-10- 6 *2,718 - 7 5 5 7 *2 , 7 1 8 - 0 , 4 0 7 = 3,263*10-8

Бензапірен


І21 = 0,0025 *40,2 = 0,101;


D21 = -2,7180,1-1 = -0,407

=4,99-10 ®-2,718-7,557-2,718-"'™

38

Ризик впливу бензапірена на атмосферу згідно формулі (1) складає:

R21=4,99-10- 6 *2,718 - 7 5 5 7 *2 , 7 1 8 - 0 , 4 0 7 = 3,263*10-8

Отримані результати рівнів ризиків впливу кожної специфічної

забруднюючої речовини об’єкта на атмосферу класифікується як «прийнятний

рівень ризику» згідно таблиці 2, додатка Ж, доповнень к ДБН А.2.2-1-2003.

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА ВЕЛИЧИНИ ТА МАСШТАБІВ ТАКОГО ВПЛИВУ, ХАРАКТЕРУ, ІНТЕНСИВНОСТІ І СКЛАДНОСТІ, ЙМОВІРНОСТІ, ОЧІКУВАНОГО ПОЧАТКУ, ТРИВАЛОСТІ, ЧАСТОТИ І НЕВІДВОРОТНОСТІ ВПЛИВУ

Оцінка ризику планованої діяльності для здоров'я населення

Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного

повітря проводиться за розрахунками ризику розвитку неканцерогенних і

канцерогенних ефектів.

Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом розрахунків

індексу небезпеки (НІ) згідно (4):

НІ=ƩНQi, (4)

де НQi - коефіцієнти небезпеки для окремих речовин, які визначаються згідно

(5):

НQi=Сi/RfCi, (5) де Сi, - розрахункова середньорічна концентрація i-ої речовини, мг/м3;

RfCi-референтна (безпечна) концентрація i-ої речовини, мг/м3.

НQ=1 - гранична величина прийнятого ризику

Розрахунок коефіцієнтів небезпеки згідно формули (5) для наступних

речовин: - Альдегід бензойний

НQ= 0,0055/0,04 = 0,1375;

- Діоксид вуглецю

НQ = 0,437/5 = 0,0874;

- Вуглеводні граничні

- НQ= 0,15/1 =0,15;

- Діоксид азоту

НQ= 0,035/0,085 = 0,41;

- Ангідрид сірчаний

- НQ= 0,092/0,5 = 0,184;

- Сажа

39

НQ= 0,116/0,15 = 0,773;

- Бензапірен

НQ= 0,000001251/0,0001 = 0,0125

Розрахунок індекса небезпеки виконується згідно формули (4):

НІ =0,1375+0,0874+0,15+0,41 +0,184+0,773+0,0125=1,7544

Канцерогенний ризик на даному об’єкті відсутній, так як відсутні речовини,

яким присутні канцерогенні дії (згідно методичнім рекомендаціям

МР 2.2. 12-142- 2007).

Оцінка соціального ризику планованої діяльності

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик групи людей,

на яку може вплинути впровадження об’єкта господарської діяльності, та

особливостей природно-техногенної системи.

Оціночне значення соціального ризику визначається згідно (6):

�� = ��

�

��

��

�∙ �� ∙

�

�∙ ��

де,Rs- соціальний ризик, чол/рік;

Rі- екологічний ризик техногенного походження (оцінюються у додатку Жта

К), безрозмірний, (i=1 т, де т - кількість складових, для яких оцінюється

екологічний ризик (атмосфера, гідросфера, ґрунт, здоров’я і т.д.));

Vи - уразливість території від прояву забруднення атмосферного повітря, що

визначається відношенням площі, віднесеної під об’єкт господарської діяльності,

до площин об’єкта з санітарно-захисною зоною, частки одиниці;

Vu = 12500/1000000 =0,0012

N - чисельність населення для розрахунку визначається відповідно даних

таблиці 1 і складає 300 чол.

Т- середня тривалість життя (визначається для даного регіону або

приймається 70 років), чол/рік;

Np - коефіцієнт, що визначається як відношення кількості додаткових

робочих місць до чисельності населення для розрахунку (N) для нового

будівництва об’єкта;

Np= 1/300=0,003

Розрахунок оціночного значення соціального ризику

виконується згідно формули (6)

Rs = 3,86* 10-8*0,0012*(300/70)*0,003 = 0,59* 10-10

Отриманий результат класифікується як «прийнятний рівень ризику»

згідно таблиці 2, додатка Л, доповнень к ДБН А.2.2-1-2003.

40

6 ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ

Затверджених методів прогнозуваннявпливу на навколишнє природне та

соціальне середовища такого специфічного виду діяльності, як розчистка малих

річок на окремих ділянках немає.

Також, немає методів пілотного моделювання та прогнозування. Не можливо

використати й аналоговий метод, тому що в наукової літературі відсутні наукові

дослідження по аналізу довгострокових змін малих річок після їх часткової

розчистки.

Тому, вважаємо можливим зробити експертний прогноз: розчистка річки

Жовта безумовно приведе до оздоровлення її гідрологічного та гідробіологічного

стану не тільки на ділянках розчистки, але й на руслі річки в цілому;

розчистка річки Жовта не буде негативно впливати на будь-які компоненти

навколишнього середовища;

розчистка річки Жовта буде мати позитивний вплив на соціальне

середовище, так як значно поліпшить умови життєдіяльності населення; для

збереження відновленого екологічного стану річки Жовта, який склався після

розчистки, необхідно один раз на 2-3 роки проводити підтримуючу розчистку

річки.

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

При виконанні заходів з охорони навколишнього середовища,передбачених

проектом, запланована діяльність не вплине на сформований стан природного

середовища в районі його розміщення.

Для захисту природного середовища від впливу розчистки р. Жовта

проектом передбачається наступні заходи:

Методи забезпечення нормативного стану атмосферного повітря:

• облаштування необхідних огороджень будівельного майданчика

(охоронних, захисних або сигнальних);

• контроль за точним виконанням технології проведення робіт;

• розосередження в часі роботи будівельних машин і механізмів, не

41

задіяних у єдиному безперервному технологічному процесі;

• виключення роботи машин і механізмів на холостому ходу;

• використання існуючі дороги з твердим покриттям для зменшення

утворення пилу.

Захист від шуму і вібрації:

Основними джерелами шуму і вібрації при будівництві є будівельна техніка

та автотранспорт.

Методи для зменшення впливу шуму і вібрації на прилеглі території і на

території будівельного майданчика включають:

• установка шумозахисних екранів, установка вихлопних систем

(глушників) на транспортних засобах і шумозахисних пристроїв на обладнанні;

• заборона робіт у районах житлової забудови в нічний час, за

винятком випадків, коли розпочаті будівельні роботи не можуть бути припинені.

Охорона поверхневих і підземних вод

Методи для забезпечення нормативного стану поверхневих і підземних вод

під час будівництва включають:

• облаштування будівельного майданчика з твердим покриттям і

оснащення робочих місць інвентарними контейнерами для збору побутових і

будівельних відходів;

• не допускати потрапляння нафтопродуктів у ґрунт;

• зливання паливно-мастильних матеріалів виконувати у спеціально

відведених і обладнаних місцях;

• обладнання будівельно-монтажних майданчиків спеціальними

зонами для техобслуговування, мийки, заправки машин і механізмів.

Заходи від можливого впливу поводження з відходами під час розчистки

річки р. Жовта наступні:

• оснащення будівельного майданчика контейнерами для роздільного збору

побутових і будівельних відходів;

• тимчасове складування будівельних і побутових відходів у пересувних

42

контейнерах в спеціально відведених місцях;

• вивезення та подальша утилізація будівельного сміття;

• побутові відходи, які будуть утворюватися, повинні бути локалізовані з

наступним централізованим вивезенням спеціалізованим підприємством.

Охорона ґрунту

Забруднення ґрунту під час будівництва можливе у разі витоку палива та

мастил від автотранспорту і будівельних машин, також можливе забруднення

території відходами та сміттям.

Засоби забезпечення нормативного стану земельних ресурсів під час

будівництва включають:

• обов'язково дотримуватися меж території, відведеної для

будівництва;

• всі будівельні матеріали повинні бути розміщені на спеціально

відведеному майданчику з твердим покриттям;

• контроль за роботою інженерного обладнання, механізмів і

транспортних засобів, своєчасний ремонт, недопущення роботи несправних

механізмів;

• заправка будівельної техніки тільки закритим способом або поза

територією будівельного майданчика - автозаправниками;

• заправка автотранспорту повинна бути тільки на автозаправних

станціях;

• технічне обслуговування будівельних машин автотранспорту

повинно проводиться на базах будівельних організацій;

• при експлуатації будівельних машин з двигунами внутрішнього

згоряння не допускаються витоки на ґрунт пально-мастильних матеріалів;

• складування будівельних матеріалів і конструкцій в межах території

відведення на вільних майданчиках, щоб уникнути захаращення проїздів і

проходів;

• забороняється спалювання всіх видів горючих відходів на території

прилеглої до ділянки розчистки.

43

Охорона праці, пожежна безпека

Для забезпечення безпечних умов праці під час будівництва необхідно:

• створення належних умов праці, санітарно-побутове та медичне

обслуговування працюючих у відповідності з діючими санітарними нормами;

• суворе дотримання правил охорони праці та техніки безпеки

відповідно до Закону України «Про охорону праці», пожежної безпеки відповідно

до Закону України «Про пожежну безпеку» і Правил техніки безпеки в Україні.

Після закінчення робіт передбачається поступове самовідновлення

середовища до належного екологічно прийнятного стану.

8.ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ'ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕГУЛЮВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»

(відомості ВРУ 2001 р., №15, ст. 73, 18.01 2001 № 2245-111) об’єкт, що

розглядається, не входить до об’єктів підвищеної небезпеки.

Виникнення аварійного стану під час проведення робіт з відновлення

сприятливого гідрологічного режиму річки Жовта– виключається.

Запроектовані заходи забезпечать нормативний стан компонентів довкілля за

умови отримання всіх правил експлуатації та господарської діяльності на

прилеглих тереторіях.

Для запобігання негативним впливам необхідно забезпечити належну

експлуатацію об'єкта: скошування трави, санітарний догляд за деревинною

рослинністю, вивезення сміття, періодичне розчищення ложе каналу від

замулення.

44

9.ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛІ

Основну складність під час виконання ОВД викликало відсутність

затверджених методів управління ризиками та управління екологічною безпекою.

10.ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ У відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України "Про оцінку впливу надовкілля"

протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюдненняПовідомлення про

плановану діяльність зауважень і пропозицій відгромадськості щодо планованої

діяльності, що підлягає оцінці впливу надовкілля (реєстраційний номер №:

2019423285/10001 у Єдиному реєстрі з оцінкивпливу на довкілля) щодо

відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного

стану р.Жовта в північній частині с. Ганнівка Петрівського району, до

департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної

адміністрації ненадходило. (Див. Додаток А).

11.СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ

ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ ПІСЛЯ ПРОЕКТОВОГО МОНІТОРИНГУ

Вважаємо, що нема необхідності у моніторингу щодо впливу на довкілля під

час провадження планованої діяльності.

Після відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану річки Жовта

вважаємо за необхідне по весні та наприкінці літа проводити моніторинг

основних гідрологічних показників на ділянки проведення робіт, а також вище і

нижче її: глибини річки, швидкості течії, міцності донних відкладень, стану

берегів.

Також, необхідно один раз в 2-3 роки проводити гідробіологічні дослідження

стану біоценозу річки Жовта.

Такій моніторинг дозволить досить точно визначити час та необхідність

підтримуючої розчистки.

46

13СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля".

2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

3. Закон України "Про відходи".

4. Закон України "Про охорону атмосферного повітря".

5. Закон України "Про забезпечення санітарного та

епідемічногоблагополуччя населення".

6. Закон України "Про охорону праці",

7. Закон України"Про об’єкти підвищеної небезпеки"

8. Водний Кодекс України.

9. Земельний Кодекс України.

10. "Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу

надовкілля", затверджений постановою Кабміну від 13.12.2017 р. № 989.

11. Постанова Кабміну України від 13.12.2017 р. № 1026 "Про

затвердженняПорядку передачі документації для надання висновку з оцінки

впливу надовкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку

веденняЄдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля".

12. Державні санітарі правила планування та забудови населених

пунктів,затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96

р № 173.

13. ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє

середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будинків та

споруд". Київ. 2004 р.

14.ДБН В. 1.4-201-97 "Система норм і правил зниження рівня іонізуючих

випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль

будівельних матеріалів та об’єктів будівництва"

15.ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та

інфразвуку"

16. ДСН 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та

локальної вібрації”.

47

Додаток А

48

Додаток Б

49

Додаток В

50

Додаток Г

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА -...

Documents