Україно-польська історія спорту Razem tworzymy przyszłość

Презентація виконана в SWAY (рекомендовано переглядати Online)https://sway.com/3XCHEiBS8h2gES17?ref=Link

Історія двох сусідніх народів - Польщі та України - є досить

непростою. Та попри це існує також багато спільних напрямів

розвитку. Одним із таких є спорт.

У сучасному світі спорт слугує не лише засобом популяризації здорового способу життя, а й

став вагомим політичним інструментом, який активно використовують у світовій

політиці. Для України і Польщі - це один із найдієвіших засобів для пошуку шляхів для

примирення і взаєморозуміння.

1894

Початок польсько-українського спортивного руху Утворився український «Сокіл» 11 лютого 1894 р. у Львові (Польське Товариство Руханкове

«Сокул» у Львові — 1867; до нього належали і дехто з українців). «Сокіл» — українське

патріотичне тіловиховне та руханкове товариство. Засновані в різний час у Галичині та

Наддніпрянщині. Зразком були чеське та польське патріотично-гімнастичні товариства на

теренах тодішньої Австро-Угорщини.

Також одним зі спільних спортивних комплексів є стадіон "Скіф" (Львів). На той час це був

найкращий спортивний об'єкт Львова та один з найкращих в Австро-Угорщині. У 1910—1930-х

роках на стадіоні проводили футбольні матчі, «гіпічні вправи», різноманітні спортивні змагання

та з'їзди польського «Сокола».

1 - Вигляд стадіону "Скіф" в роки побудування

Стадіон був знаний як «боїско „Сокола-Мацєжа“ при вулиці Центнерівській». Це була домашня

арена футбольних команд «Лехія» (Львів) і «Drugi Sokół» (пол. Другий Сокіл)

Перед чемпіонатом Європи з футболу 2012 стадіон реконструювали, він мав бути однією з

тренувальних баз турніру.

2 - Сучасний вигляд стадіону "СКІФ"

1919—1923

Розвиток українського спорту у польській еміграції Окрім Німеччини, Австрії чи Чехословаччини український еміграційний спорт розвивався і на

польській території. В 1921 р. у таборі в Стрілковому було відкрито «спортову гімназію». Ця

«гімназія» охоплювала близько 400 таборян. Навчання в цій гімназії відбувалося кожного дня

до 10 години вечора, освоюючи таких галузей спорту як легкоатлетика, важкоатлетика,

машинна гімнастика, вільні рухи, французька та американська боротьба, бокс, джіу-джитсу,

фехтовання, різноманітні ігри.У Стрілковському таборі спортивний рух набув чи не найбільшої

популярності. Відбувалися змагання таборян з іншими командами з волейболу, футболу, легкої

атлетики, тенісу, боротьби.

Не менш цікавою сторінкою в українському еміграційному житті в таборах Польщі було

існування в Щипйорно «Школи Вкраїнських Пластунів». До цієї Школи було зібрано більше 100

хлопчиків шкільного віку, які разом з українськими бійцями опинились у різних таборах для

військовополонених. У вихованні цих дітей особливу увагу було звернено на стан їхнього

здоров'я та на фізичну підготовку. До програми навчання було включено гімнастику, легку

атлетику, спортивні ігри, бокс та ін. види спорту. Незабаром у школі виникли юнацькі команди,

які «могли з успіхом змагатися з командами польських шкіл».

Особливого зацікавлення викликає факт існування у польських таборах унікального у своєму

роді видання — журналу «Спортсмен» українською мовою. Про попередні чи наступні числа

журналу відомості відсутні, проте збережений до сьогодні журнал «Спортсмен» — важливе

свідчення популярності спорту у невідрадних умовах чужини.

Детальніше1

1https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_еміграційний_спортивний_рух

1920-1930

Обмеження спільних спортивних заходів внаслідок ускладнення політичної

ситуації Накладено заборону та обмеження на діяльність українських громадсько-політичних,

культурно-освітніх та спортивних організацій і товариств: "Пласт" заборонили в 1928 р. на

Волині, а в 1930 р. - в Галичині, товариство "Січ" - в 1924 р., діяльність "Сокола" - обмежили

лише територією Галичини.

1939-1945

Воєнний період

Цей період був важким в історії, адже в цей час наші країни були учасниками Другої світової

війни. Всі зусилля уряди країн спрямовували на боротьбу з фашизмом і тому майже ніякі

спортивні заходи не проводилися. Багато спортивних клубів на цей час припинили свою

роботу.

Проте на заході України націоналістичні організації (ОУН) все таки організовували поодинокі

спортивні турніри з хокею, футболу, боксу та інші.

Як про це писала газета "Краківські вісті": «Нині воєнні умови не дуже сприяють спорту. Брак

відповідного спорядження, комунікаційні труднощі спричиняють, що цей розвиток ще не

повний. Спорт, спертий на здорових підставах, може принести нам велику користь –

виховати здорову, натреновану молодь. Але через спорт досягнемо не тільки спортивної і

фізичної користі. Залучаючи до спортивних клубів по містах українську молодь,

прислужимося також національній справі. Бо в наших спольщених містах є багато молоді,

яка хоч і є греко-католицького обряду, не знає рідної мови, в них ледь тліє почуття

приналежності до українства. Втягуючи такі елементи до спортивних клубів, можна з них

зробити корисних членів нації»

3 - Футболісти СТ "Україна" неодноразово брали участь у доброчинних матчах.

1946-1989

Радянський період україно-польської спортивної співпраці У цей період Україна не мала своєї держави. Тому усі спортивні події та заходи проводилися

від імені СРСР. Перебуваючи у таборі соціалістичних країн, Польща також погоджувала

політику розвитку спорту з Москвою.

Наймасштабнішою подією цього періоду було проведення Літніх Олімпійських ігор у 1980 році

https://youtu.be/C0-FkWNzjtE

2007-2012

Звичайно, найграндіознішим та найуспішнішим спільним проектом було проведення

Чемпіонату Європи з футболу 2012

Ось так все розпочиналося...

https://youtu.be/WFsd_mE98kI

4 - Оголошення переможців на проведення наймасштабнішого турніру Європи

Ніхто не міг в це повірити, адже в перших раундах ми набрали найменше балів і головним

фаворитом на проведення Чемпіонату була Італія. Але все таки фортуна до нас

повернулась і ми отримали неймовірний шанс гідно провести турнір та представити

наші країни з найкращої сторони.

Відкриття чемпіонату відбулося 8 червня на Національному стадіоні у Варшаві, де в

першому матчі зіграли збірні Польщі та Греції.

https://youtu.be/kLnCQGrqTXw

5 - Церемонія відкриття Євро 2012

Матчі Євро 2012 проходили на восьми стадіонах у таких містах: Варшава, Гданськ, Познань,

Вроцлав - Польща; Київ, Донецьк, Львів, Харків - Україна.

У турнірі взяли участь 16 збірних команд країн Європи. Польща та Україна кваліфікувалися до

фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 14 команд

здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з 11

серпня 2010 до 15 листопада 2011 року. Для збірної України домашнє Євро-2012 стало першим

в її історії.

https://youtu.be/6sD7iEpQ59w

Гасло чемпіонату — «Творимо історію разом» (пол. Razem tworzymy przyszłość) було

презентоване разом з логотипом 14 грудня 2009 року у Києві. Талісмани чемпіонату були

презентовані 16 листопада 2010 року у Варшаві: ними стали брати-близнюки Славек і

Славко.

6 - Славек і Славко

Офіційним гімном турніру стала пісня "Endless summer", яку виконує Oceana. Під час та після

проведення Чемпіонату Європи пісня набрала шаленої популярності у різних країнах світу

та ще довго не опускалася з верхівок чартів.

https://youtu.be/5EVhiBGvVFc

7 - Музичне відео пісні "Endless summer"

Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в

країнах Східної Європи. У фіналі чемпіонату на НСК «Олімпійському» 1 липня в Києві збірна

Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне,

перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії.

8 - Збірна Іспанії після перемоги турніру

https://youtu.be/h6jAmcGYXzw

9 - Церемонія закриття Євро 2012 (частина 1)

https://youtu.be/TUr5cqgg-3g

10 - Церемонія закриття Євро 2012 (частина 2)

Завдяки активній та продуктивній співпраці ми змогли провести один з найкращих Чемпіонатів

Європи за всю його тривалу історію

Для справжніх любителів футболу :)

https://youtu.be/YH3Voz3gYb4

11 - TOP-10 goals of Euro 2012

8-10 Września 2017 Krynica-Zdrój

Проект підготовлений у рамках програми "Польсько-Український обмін молоді. Медіа-

свідомість", що реалізується Інститутом східноєвропейських досліджень (Варшава, Польща)

та Регіональним центром євроінтеграційних проектів (Україна, Рівне).

Автор: Каріна Костюкевич,

Україна, Рівне, 14 років

07.08.2017