Працює у ДНЗ №180 «Леліточка» - логопедична група «Дзвіночок» з 2004 року з дітьми молодшого та старшого дошкільного віку, що мають загальні проблеми і вади мовлення.

Логопедія – це наука про порушення мови, методи їх попередження виявлення й усунення засобами спеціального навчання і виховання. Логопедія вивчає причини, механізми, симптоматику, перебіг, структуру порушень мовленнєвої діяльності, систему корекційного впливу. Розлади мовлення можуть бути різними і їх багато: затримка в розвитку мови, дислалія - відсутність вміння правильно вимовляти звуки, відповідні віком, дислексія – часткове або повне відсутність розуміння мови, дісфемія (заїкання), діслозія - труднощі у вимові звуків у зв'язку з анатомічними дефектами мовного апарату, а також порушення мови у психічних хворих і аутистів.

1) Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).

2) Складнання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною.

3) Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.

4) Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.5) Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної

практичної співпраці.6) Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо корегування

педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.7) Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення

документації та складання звітів.8) Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.9) Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА

виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів; готовить артикуляційний уклад до постановки звуків; визначає послідовність постановки звуків від характеру

мовленнєвих порушень; працює над розвитком правильного мовного дихання дітей; відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи

відпрацьовані раніше рухи органів мовлення; ставить звук (різними прийомами та методами); закріплює поставлений звук у складах; автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях,

словосполученнях, зв'язній мові; проводить диференціацію звуків; відпрацьовує граматичні форми.

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда

У своїй роботі використовую «МЕТОДИ ЕЙДЕТИКИ», які вчать

ІГРИ НА РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУКАртикуляційна моторика тісно пов’язана з дрібною моторикою рук. Нанизування намистинок, застібання гудзиків, шнурування, виконання аплікацій, малювання, розфарбовування, з’єднання стрілочками відповідних частин малюнків, ліплення – все це допоможе дошкільнику розвинути дрібні м’язи рук, підготує до опанування навичок письма та стимулюватиме його мовленнєвий розвиток. ВПРАВНІ ПАЛЬЧИКИ:1. Випрямити кисть, щільно зімкнути пальці і повільно стискати їх у кулак. По черзі виконувати кожною рукою. 2. Руку щільно покласти на стіл долонею вниз і по черзі згинати пальці: середній,вказівний, великий, мізинець, безіменний. Виконувати по черзі кожною рукою. 3. Випрямити кисть і по черзі притуляти безіменний палець до мізинця, середній - до вказівного. 4. Стиснути пальці в кулак і обертати кисть у різних напрямках. Спочатку по черзі кожною рукою. Потім - двома руками одночасно. 5. Згинання і розгинання пальців. Пальці розімкнути якомога ширше, потім стиснути і так продовжувати далі. Виконувати по черзі кожною рукою, потім відразу обома. Пам'ятаєте цю приказку: «Ми писали, ми трудились, наші пальчики втомились»? 6. Покласти руки долонями вгору. Дитина піднімає по одному пальцю спочатку на одній руці, потім на іншій. Повторюйте цю вправу у зворотньому порядку. 7. Дитина затискає олівець середнім і вказівним пальцями. Згинає і розгинає ці пальці по черзі.

ГРА НА РОЗВИТОК СЛУХОВОЇ УВАГИ, СПРИЙМАННЯ, ПАМ'ЯТІ

«Що ти почув?» Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

“ЗАПАМ’ЯТАЙ

СЛОВА”

На столі під серветкою лежать

предметні картинки або

іграшки. Ви пропонуєте

дитині послухати два-три

слова-назви, запам’ятати їх, а

потім знайти на столі

відповідні картинки

(іграшки).

“ДЕ ПЛЕСКАЛИ

В ДОЛОНІ?”. Дитина стоїть посеред кімнати

з заплющеними очима. Ви

тихенько станьте в будь-якому

кутку кімнати, та плесніть в

долоні. Дитина, не відкриваючи

очі повинна вказати напрямок,

звідки вона почула сплеск.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГОЛОСУ Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху. «Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а ,«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у. «Болить зуб». О-о-о, о-о-о. «Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и. «Жабенята посміхаються» І-і-і, і-і-і. «Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау. «Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа. «Пісенька водички». С-с-с-с. «Пісенька комарика». З-з-з-з. «Пісенька вітру». В-в-в. «Гріємо ручки». Х-х-х-х. «Стукають підбори ». К-к-к-к. «Граємо на барабані». Д-д-д-д. «Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш. «Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж. «Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку. «Гусак». Га-га-га. «Корова». Му-му-му. Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.); Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом).

ІГРИ ТА ВПРАВИ НА ПОДОЛАННЯ ЗАІКАННЯ Вправи для зняття м'язової напругиПри заіканні часто напружені м'язи обличчя, губ, язика, пальціврук. Дуже важливо навчити дитину м'язовому розслабленнюпід час мовлення. От деякі вправи, що допоможуть дитині розслабитися.

«Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.

«Кулачки-силачі». Пальці рук під рахунок до 5 із силою зжати в кулачки на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тім, як пальчикам приємно відпочивати.

1. Гра «Червоний-білий»У дитини два кружечки (червоний і білий). Якщо в названому слові є заданий звук, дитина піднімає червоний кружечок, якщо немає—білий. 2. Гра «Будь уважним» Мама називає по черзі предмети, намальовані на картинках. Дитина повинна визначити, який звук повторюється у всіх назвах. А потім повторити їх по пам’яті. 3. Гра «Придумай слова» Мама називає певний звук, дитина називає слова з цим звуком і кинути мамі м’ячик.

ІГРИ НА РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ

У багатьох дітей часто спостерігається нерізко виражене відставання у мовленнєвому розвитку, яке в дошкільному віці зазвичай не привертає до себе особливої уваги батьків, проте в подальшому може перешкоджати якісному навчанню і призвести до появи специфічних помилок. Дуже важливо виявити навіть найнезначніші відхилення мовленнєвого розвитку та виправити їх до початку навчання дитини грамоти. Батькам слід знати, що при нормальному мовленнєвому розвитку всі недоліки у вимові звуків дитини повинні зникнути не пізніше п'ятирічного віку. В цей момент треба без зволікання звернутися до фахівця в області логопедії для необхідної терапії. Логопед зможе визначити, чи йде мова про. деякої затримки в розвитку дитини або існують розлади, які вимагають спеціалізованої допомоги.

Коли слід звернутись до логопеда

ПОРАДИ ТУРБОТЛИВИМ БАТЬКАМ Для того, щоб попередити різноманітні недоліки у звуковикові необхідна велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують дитину в сім'ї, в ДНЗ.1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудженість, слабкість нервової системи.4. Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.

6. Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.7. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.8. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.

5. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.

Причини порушення мови можуть бути найрізноманітнішими: втрата слуху, неврологічні порушення, пошкодження головного мозку, розумова відсталість, анатомічні дефекти губ, ротової порожнини, перевантаження голосових зв'язок і ін . Встановити наявність порушень мови потрібно якомога раніше. Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.Свистячі: С,З,Ц – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3 р. життя. Шиплячі і сонорні : Ш,Ч,Ж,Л,Р, до кінця 5 р. життя.

Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно, чим довше малюк буде карта вити і шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.

Як вчитель-логопед хочу зазначити, що МОВЛЕННЯ – це складна психічна функція, яка розвивається від народження дитини, впродовж усього дошкільного дитинства аж до вступу до школи. Як показує практика, збільшується кількість дітей, які мають мовленнєві порушення. Закріплюючись ці недоліки стають надалі серйозною перешкодою для засвоєння уже молодшими школярами писемного мовлення, тобто ускладнюється засвоєння дитиною читання, письма, рідної мови, а також засвоєння іноземних мов, які у багатьох школах зараз вивчаються з першого класу. Труднощі в засвоєнні читання і письма тримають дитину в постійному нервовому напруженні. Якщо наполегливі старання не приносять успіху, діти можуть стати мовчазними, замкнутими, набути різних комплексів на тлі дефекту звуковимови. Більшість дітей не може самостійно опанувати правильну вимову звуків, вони потребують допомоги дорослих. Багато батьків вважають, що дитина „ виговориться”, коли підросте. Для попередження цих неприємностей потрібно вчасно звертатись до логопеда з моменту помічених мовленнєвих порушень. Нечітку або неправильну вимову звуків у дитини можна виправити систематичними вправляннями.

Сьогодні особливої актуальності набувають заходи з вдосконалення існуючих і створення нових ефективних засобів, методів профілактики і корекції, що підвищують потенційні можливості гармонійного й цілісного розвитку особистостідитини.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБЕН ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД?

ДНЗ №180 «ЛЕЛІТОЧКА»

Вчитель-логопедТрицецька О. М.

2013 рік