Зона відчуження проти синдрому ізоляції с.2

VIII з'їзд ЗК с.4

Таке буває

не часто с.11

Молодь покорила

нову вершину

с.7

Літописна оповідь про проповідь

апостола Андрія с.10

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

2 №119 серпень 2014 НадіїГолос

Неля Музичко

Ліквідатори наслідків гріха у дії

Згорани. 10-14 липня 2014 року. Практично протягом усього часу проведення слідопитського табору з неба падає вода. До бою проти підтоплення стають не тільки учасники того табору, а й молодь, яка приїхала завчасно, щоб доско-наліше підготуватися до «Зони від-чуження». Усі вони — ліквідатори наслідків гріха у дії.

На самому початку...У той день кожен для себе осо-

бисто вже починав заново усвідом-лювати найважливіші відкриття у світі. Щоб пізніше мати змогу від-крити їх сповна для молодих лю-дей, які 14 липня прибули на моло-діжний табір «Пісочний».

«Компанія» відпочиваючих склалась чималенька. У порівнянні з минулорічним табором, у день реєстрації цьогоріч було в 1,5 рази більше відвідувачів.

Варто зауважити, що були люди, які приїхали на табір вперше, а дехто з них навіть вперше опи-нився в християнському колективі та потому, задоволені й духовно за-ряджені, поїхали додому.

Кількагодинна метушня: за-селення, встановлення наметів, знайомства і зустрічі з «старими» добрими друзями, і от уже один за одним табірчани рухаються у на-прямку кухні на перший спільний обід. Варто зауважити, що кухня воістину дивувала. Щороку — різне меню. А в останню ніч навіть на вог-ні напекли лаваші!

Надвечір команда табору взя-лася до представлення. Дим, мас-ки, відповідний одяг, сирени, стра-хітлива музика.

Директор (Олександр Коро-пець) знайшов у натовпі коорди-наторів (це перший табір з новими командорами — Юлією Доброволь-ською та Андрієм Приймачуком), ті

в свою чергу 8 ліквідаторів (настав-ники), останні вже шукали своїх підопічних, вимальовуючи на кож-ному відповідну цифрову відмітку. Так були розподілені команди. По-тому вечір закінчився навколо вог-нища.

Цікаві гостіОдним із головних дійових осіб

усього табору був духовний настав-ник — Юрій Бондаренко, до слова, директор Київського медичного центру. Щонайменше тричі на день він звертався із настановами до молоді. На вранішньому та вечір-ньому зібранні, а також на спеці-алізації «Психоаналіз», яку щодня проводив для кожної групи.

Можу сміливо стверджувати, що саме ця людина зробила для та-бірчан чи не найбільше блага. Вод-не хрещення прийняло 26 молодих людей! Молилися, принаймі, про 20, дехто про 25, інші про цифру у 30, і от в останній момент зі слізьми на очах у воду, так як були, йшли з берега хлопці та дівчата, які вирі-шили, що «той» момент щойно на-став. Присутні гості славили Бога за такі чудеса!

Кожен з нас на усе життя запам’ятає «Розп’яття гріхів», і ті па-перові серця, які були розписані на-шими гріхами, та за кілька хвилин спалахнули вогнем, і згоріли. Ми залишили їх там. Бог простив нам давно, тож і Юрій Олександрович наголошував — не тягніть минуле за собою. Того вечора у небо під-нялося велике червоне серце, яке полетіло і заховалося за дерева..

Кожен день — унікальний

Кожен день виокремлювався чимось надзвичайним — однієї ночі табір був піднятий о 03:00 і пі-шов в похід, який символізував ви-хід євреїв з Єгипту. Була відповідна музика, свічки в руках, вогонь який освітлював шлях, слова настанови, велике вогнище в кінці та маца.

У один із останніх вечорів запа-лили свічки-таблетки, і кожен у ат-мосфері єдності та водночас тиші, міг звернутися до Бога у подячній молитві за дароване життя, і про-хання звільнити від усіх проклять, згаданих перед тим у проповіді (Повторення закону 28 розділ).

«Зона відчуження» проти синдрому ізоляції

3№119 серпень 2014 НадіїГолос

Виїздила молодь також і на концерти. Люди, які разом ніколи не проводили репетицій, славили Бога своїм служінням, водночас на благо табору. За частину зібра-них коштів для «Пісочного» буде придбана нова побутова техніка: кухонний комбайн та проектор. Більшу ж частину зібраних коштів спрямують на підтримку борців на сході України.

Другий сезон «Оглядобачен-ня», нагадаю, — це спеціалізація «Музика», на яку приходить кожна група, і за годину часу вони оби-рають пісню для виконання. «Зна-йомляться» з музичними інстру-ментами на яких до того не грали та вирішують, хто співатиме.

Цьогоріч у голосуванні пере-могу здобула група з найбільшою кількістю музикантів та найдосвід-ченіші за віком.

Спеціалізація «Рукоділля» по-радувала тих, хто любить ліпити. Практично будь-який виріб із полі-мерної глини допомагала зробити Анастасія, «дівчинка, яка ліпить со-нечка».

Гурт «Пів ноти» тішив щоденно своїми талантами.

Особливі подіїРоздумуючи про табір, який от-

от мав розпочатися я поділилася своїми роздумами з Олександром Олександровичем. У 2013 році було у «Больниці» весілля, а також заручини.

Спіймала себе на думці, що за-лишилось лишень, щоб ще хтось комусь запропонував «дружбу»,

тобто зустрічатися. І от цьогоріч ста-лось понад те.

Наше невеличке вогнище при-їхали... гасити. Пожежна автівка з гучними сиренами та трьома рятів-никами перервала церемонію на-городження координаторів.

Вогонь було ліквідовано, мигал-ки вимкнено, маски знято.. Натовп зреагував бурхливо — виявилось, що то свої табірчани. За кілька хви-лин утворилося 3 пари!

Можливо наступного року на таборі і «зіграємо» чиєсь весілля?..

Незабутні враженняБуло всього багато — різні кон-

курси, квести, ігри, катання на ка-тамарані, квадроциклі, гойдалках, співи разом на зібраннях, враніш-ній лінійці, уроки, які подекуди вчи-ли нас по-новому мислити і диви-тися на життя по-іншому.

Проповіді, які показували яки-ми шляхами до нас дістається лю-тий ворог, і яким чином зарадити цьому може відкрита у серці най-важливіша книга у світі. А також те як найбільші проблеми можуть по-збавити правильного сенсу життя. Та тільки у тому випадку, коли ми не впевнені та не переконані, що БОГ ДІЙСНО ІСНУЄ.

... і на останокЩоб переконатися у цьому за-

ново варто лишень на деякий час відмовитися від меркантильних і практичних речей світу цього — повно- цінного сну, зручної ванни, ком-фортабельних меблів. Загалом, від звуків світу цього, які відволікають від головного в житті — служити Богу та іншим людям.

Саме «Пісочний» особисто мені дарував таку можливість.

Запрошую вас до нас у наступ-ному році, якщо маєте бажання провести свій відпочинок вельми насичено, неординарно та коло-ритно. На природі дарованій Бо-гом — у затишному сосновому лісі, на галяві залитій сонцем, та у про-зорій воді.

Усе це показало нам, що ми на-роджені аби бути вільними від грі-ха, тому кожен отримав особливий подарунок від спікера заїзду — стрі-ляні гільзи як символ цієї свободи.

Бо вони — ціна нашої волі, а за неї потрібно протистояти у ВЕЛИ-КІЙ БОРОТЬБІ. Хоч «Смерть це не-минучість, наслідок гріховності лю-дини, та справжня смерть — вічне відокремлення від Бога».

4 №119 серпень 2014 НадіїГолос

Руслан Бабій

У Львові відбувся VIII з’їзд Західної конференції

Церкви Адвентистів Сьомого Дня

30 і 31 липня 2014 року у молитовному будинку Львівської громади №1 відбувся VIII з'їзд Західної конференції Церкви АСД під гаслом:

«Відродження і пророча Істина».

Кожна із 98 громад надіслали своїх представників на цей важливий форум. Зі 178 делегатів, які мають право голосу прибуло 170 та 11 гостей. Від Української Уніонної конференції в роботі з'їзду брали участь Ві-ктор Алєксєєнко — керівник Церкви в Україні, Станіс-лав Носов — скарбник УУК, Дмитро Зубков — коорди-натор Адвентистської Місії.

Делегати з’їзду заслухали звіт секретаря і в. о. ке-рівника Західної конференції Валентина Шевчука, в якому він розповів про роботу, звершену під керівни-цтвом Святого Духа на території ЗК за період з IIІ квар-талу 2011 р. по IІІ квартал 2014 р.

Делегати з'їзду дякували Богові та славили Його за три роки, які пройшли під Його благословенням і ке-рівництвом. Зробили аналіз Євангельського служіння і з молитвою намітили плани розвитку Церкви для її приготування до скорого повернення нашого Господа Ісуса Христа.

Урочисто привітали служителів, які досягли пенсій-ного віку: Мирона Вовка, Михайла Спасюка, Леоніда Кулініча, Семена Білака, Геннадія Пристая, Миколу Ми-хайловського. А ветеран-пастор Дмитро Грицюк приві-тав співпрацівників піснею.

В наслідок роботи з'їзду, яка супроводжувалась молитвами делегатів, на наступні чотири роки були об-рані керівники Західної конференції у складі:Президент — Шевчук Валентин АвдійовичСекретар — Матвійчук Михайло ФедоровичСкарбник — Чопик Василь ЮрійовичКерівники відділів:

Пасторська Асоціація — Московчук ОлександрАдвентистська Місія, Суботня Школа/Особисте Служін-ня — Власюк ВікторМолодіжний відділ, і відділ слідопитів — Савін АндрійДитячий відділ — Савіна СвітланаЖіноче служіння — Чопик ІннаВідділ Здоров'я — Яремцьо БогданАсоціація «Дружина пастора» — Матвійчук ОксанаВідділ Освіти — Коберник ОлександрВідділ «Управління ресурсами» — Чопик ВасильВидавничий відділ — Шевчук ВіталійСімейний відділ — Поліщук АнжелаСлужіння ув'язненим — Терещук АндрійМузичний відділ — Пилипчук ВалентинТК «Надія» — Ваценко ПавлоВідділ Інформації — Бабій РусланВідділ Релігійної свободи — Слободський ОлександрЧлен Ради ЗК від рядових членів церкви — Белецький МихайлоЧлен Ради ЗК від нацменшин — Форкош ДьозоЧлен Ради ЗК від рядових пасторів — Демчина Микола

Ми щиро вдячні Богові і кожному, хто молився за керівництво Боже і Його благословення для прове-дення VIII з’їзду Західної конференції. А також буде-мо об’єднані разом в молитвах, щоб Бог благословив новообраних керівників Церкви АСД в Західній конфе-ренції і також дарував мир в Україні.

5№119 серпень 2014 НадіїГолос

Шевчук Валентин Авдійович

Народився 16 травня 1961 р. на Львівщині в пасторській сім'ї АСД. У 1981 покликаний на місіонерську роботу і навчання у м. Псков, Ро-

сія, а згодом у м. Калінінград. 1998 — бакалавр практичного богослов'я в ЗДА; 2006 — магістр в області адміністрування при Університеті ім. Ендрю-

са; 2012 — магістр історії при ЛНУ ім. І.Франка.З дружиною Фаїною виховує двох дітей: Сергія та Анжелу.

Звершував служіння:1986 — м. Стрий, Львівської обл. 1994 — рукопокладений в сан проповідника. 1997-2000 — керівник СШ, секретар ЗК.2000–2003 — президент ЗК2011–2012 — керівник відділу АМ, пастор громади с. Помлинів та м. Рава-Руська, Львівської обл.

Матвійчук Михайло Федорович

Народився 29 червня 1969 року.Охрестився 13 серпня 1986 року, в громаді м. Луцька. 1990–1994 — навчання в Заокській Духовній Академії.2007–2011 — навчання на Магістерській програмі в ЗДА. Програма від

філіалу університету ім. Андрюса.З дружиною Оксаною виховують двох дітей: Владислава та Лілію

Звершував служіння:1994–1998 — Локачі, Ст. Загорів, Волинська обл.1998–2003 — Горохів, Волинська обл.2003–2005 — Демидівка, Смордва, Рівненська обл. 2005–2012 — Ільниця, Закарпатська обл.2012–2014 — Дубно, Рівненська обл.

Чопик Василь Юрійович

Народився 2 лютого 1963 року в с. Кричево Тячівського району на За-карпатті.

У 1980 році заключив заповіт з Богом через водне хрещення. В 1981 році поступив в Московський ЗНУИ (Заочный Народный Уни-

верситет Искуств). З дружиною Інесою виховують двох синів — Вадима і Віталія.

Звершував служіння:2000 — Бедевля і Тересва, Закарпатська обл.2002 — с. Грушево, Закарпатська обл.2004 — с. Руське Поле і с. Кричево, Закарпатська обл.2011 — м. Ужгород, Закарпатська обл. і був рукопокладений у сан про-повідника.

6 №119 серпень 2014 НадіїГолос

Поліщук Анжела

На Барвінку завершилась євангельська програма

32 дитини і більше однієї сотні дорослих об᾽єднала спрага пізнання Слова Божого і фізичного вздоровлення: 10 днів літнього

сезону (з 10 по 20 липня) минули як один.

Проповіді євангеліста Зубкова Дмитра Вікторовича не раз зворушували розум і серце слухачів. Життєво-го аналізу, покаяння і любові до Христа — ось чому вчилися допитливі присутні на лекціях проповідника. Між іншим, аудиторія залу виявилась різнобічною за професійним складом. Підприємці, вчителі, виховате-лі, медики, музиканти та багато інших людей були не тільки сумлінними у відвідуванні семінарів, а й цікави-ми у спілкуванні.

Ранкові молитовні зустрічі, бадьорі фізичні вправи, смачна і ситна їжа, живий спів, музика бандуристів, дослідження біблійних тем, подарункові книги, ліку-вальний масаж, спортивні ігри та прогулянки на при-роді, бесіди в пасторських класах, консультації різних лікарів, педагогів, заняття з англійської мови, перегляд фоторепортажів, фільмів і захоплюючі щоденні висту-

пи дітей (ляльковий театр, вірші, пісні, вистави) — ось таку насичену програму реалізувала група посвячених людей під керівництвом пастора Опіяра Михайла Ми-хайловича.

Особливою сторінкою програми Дмитра Вікторо-вича, керівника глобальної місії в Україні, були пере-житі досвіди від поїздок до Африки. За допомогою друзів (Самюеля та сім᾽ї Василя Стойки) малознайо-мий континент ставав щодень ближчим, адже спікери презентували фото, відео, розповідаючи, як безліч лю-дей в Танзанії, Уганді, Мадагаскарі та Гані приймають Христа, не зважаючи на смертельні перешкоди і сер-йозні труднощі.

Гурт дітей християнського табору розчулено від-гукнувся на біди їх африканських однолітків. Окрім 110 грн. пожертвувань малечі, в скарбничку з позначкою «Африка» від благодійного ярмарку виробів дітей на-дійшло іще 530 грн. Цієї суми цілком достатньо, щоб придбати для тамтешнього будівництва майже 6 тис. цеглин або ж на ці кошти можуть троє дітей екваторі-альних нетрів мати у своїх християнських школах по-вноцінне харчування і необхідне матеріальне забезпе-чення впродовж цілого місяця.

Відтак, турбота, сімейна атмосфера, дружні вза-ємовідносини і молитви Богу завершились особливою радістю — 15 осіб прийняли водне хрещення через по-вне занурення.

7№119 серпень 2014 НадіїГолос

Вікторія Іваненко

У Рокитному відбулось хрещення

Більш як сімдесят років тернистого життя прожив Григорій Костянтинович Сулковський із Рокитнівщини Рівненської області. Господь поміг йому дожити і до дня другого народження — водного охрещення.

У Рокитнівській громаді нещодавно відбувся чудо-вий обряд, який проводив пастор Андрій Терещук у во-дах Рокитнівських мальовничих озер.

Займався з братом Григорієм місіонер по духу Ва-силь Колядич, який сьогодні працює у с. Старе Село, де і проживає новоохрещений (80 км від Рокитне).

Григорій пройшов уроки з вивчення Біблії, чітко дав визнання віри, Божої церкви і був готовий до за-клику Христа.

Як дві тисячі років назад Ісус стояв перед Йорда-ном — так стояв сімдесятилітній чоловік перед святою купіллю, як дитина.

Під спів псалмів братів і сестер Григорій закинув глибоко у воду минулі гріхи, і уклав Заповіт з Богом. Квітами, подарунками та святковим обідом на лоні природи святкував він свій День народження.

Наталя Топилко

Молодь покорила нову вершину

Молодь відпочивала у таборі Лінія Відриву, що відбувався на Волині з 4 по 15 серпня.

Прекрасна територія бази "Берізка", чудесна пого-да і продумана програма зробили для 80 молодих лю-дей це літо незабутнім. " Підкори свою К2" — з таким девізом 12 днів жили табірчани.

Дні проходили швидко та яскраво. Веселий та ак-тивний спорт, цікаві клуби, на яких відкривались ак-туальні теми для молодих людей. Величезний басейн робив у нашому таборі чудеса, піднімаючи ще більше усім настрій ;)

А ще, був театр! В якому окрема групка таланови-

тих людей підкоряла свою особливу вершину. В кінцевому результаті увесь табір побачив захо-

плюючу нічну виставу, тематика якої була велика бо-ротьба між Христом і сатаною.

І, звичайно, як наслідок роботи Святого Духа відбу-лося хрещення, ми здобули ще 8 братиків і сестричок у Христі.

8 №119 серпень 2014 НадіїГолос

Якщо ця древня оповідь дійсно мала місце в історії, то як її зрозу-міти сучасній людині, яка керується зовсім іншими уявленнями?

Для цього необхідно звернути-ся до стародавніх документів, які відображають світогляд християн першого століття нашої ери.

Оповідь про апостола Андрія вже давно з більш-менш достовір-ної легенди перейшла на рівень складових національної ідеї.

Як і всі літописні повісті, леген-да має свої витоки, а також деякі риси осучаснення літописцями, які записали її відповідно до реа-лій XIV століття, а не першого, коли жив апостол Андрій.

Тому оповідання про Андрія необхідно досліджувати й аналі-зувати на підставі реалій І століт-тя, тобто зрозуміти, який сенс міг вкладати сам Андрій у сказане ним на Київських горах в той час, і від-окремити факти від здогадок.

Три основні деталі легенди

Ось як звучить давній, датова-ний 1377 роком, Лаврентіївський літопис про апостола Андрія на дніпровських пагорбах, в перекла-ді сучасною мовою: «Андрій при-був в Дніпровське гирло, а звідти пішов вгору по Дніпру. Трапилося так, що Андрій прийшов [в одне місце і зупинився тут на нічліг] під гори на березі. А вранці він встав і сказав своїм учням: «Чи бачите ви гори он ті? На горах тих засяє благодать Божа, тут повстане місто велике, і Бог спорудить ба-гато церков». І зійшов Андрій на ті гори, благословив їх, поставив хрест і помолився Богу, спустився з гори тієї, а тут пізніше з'явився Київ».

Перш за все, з цієї оповіді вима-льовуються три основні деталі:

1. Подорож Андрія та його учнів. 2. Пророцтво Андрія: засяє бла-

годать Божа, повстане місто велике, Бог спорудить тут ба-гато церков.

3. Дії Андрія — поставив хрест. Ці три деталі викликають ряд

логічних запитань. Якщо місто буде побудоване — то невже Андрій проповідує в безлюдній місцевос-

ті? З якою метою він прийшов туди зі своїми учнями? Що означає ви-раз «засяє благодать Божа»?

І чи взагалі ставив хрест Андрій в той час, коли хрест ще не був сим-волом християнства?

Звичайно, можна з легкістю відповісти на ці питання за допо-могою сучасного світогляду: якась «туристична група екстремалів», яка подорожує дикими і безлюдни-ми лісами Гіпербореї, ставить хрес-ти на горах і проголошує містичні пророцтва з дніпровських пагорбів про появу величезного мегаполісу з сяючими куполами і хрестами.

Але не будемо себе заплутува-ти уявленнями, які зазнали двоти-сячолітної трансформації, а спро-буємо розгледіти основні можливі деталі розповіді з позицій самого Андрія. Це не так вже й складно.

Джерела раннього християнства вказують на факт проповідницької діяльності апостола Андрія, учня Ісуса Христа, на території українських земель. Про це повідомляє і легенда про Андрія,

записана в «Повісті минулих літ».

Віталій Нероба, магістр релігієзнавства

Літописна оповідь про проповідь апостола Андрія

на території Скіфії: факти і здогадки

"Степенна книга" — пам'ятник російської історичної літератури XVI століття. Складена з ініціативи митрополита Макарія духівником Івана IV Васильовича Грозного Андрієм (майбутній митрополит Афанасій) між 1560 і 1563 роками.

«Степенна книга» була спробою систематичного викладу російської історії. Охоплює час від князювання Володимира Святославича до Івана IV (включно). У «Степенній книзі» прославляється московська монархія і затверджується ідея про божественне походження самодержавної влади.

Не будемо себе за-плутувати уявлен-нями, які зазнали

двотисячолітної транс-формації, а спробує-мо розгледіти основні деталі розповіді з позиції самого Ан-дрія

Оповідання про Ан-дрія необхідно до-сліджувати й аналі-

зувати на підставі реалій І століття

9№119 серпень 2014 НадіїГолос

Досить звернутися до ключово-го документу тієї епохи, який сфор-мував світогляд християн першого століття. Це Святе Письмо.

Є також й інші джерела періоду життя Андрія, яких більше, ніж до-статньо, щоб зрозуміти ймовірну оповідь про апостола.

1. Подорож Андрія і його учнів

Яка мета подорожі апостола Андрія? Туристична поїздка у без-людні гори? Ні!

Він виконує Велике доручення Господа нашого Ісуса Христа: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Матв. 28:19,20).

Отже, апостол сповіщає Єванге-ліє людям, а не горам, організовує церкви (громади віруючих людей) і готує учнів для подальшого служін-ня в поширенні Доброї Новини по всьому світу!

«Навіщо б пішов в цю невідому пустелю апостол Андрій? — запи-тує професор Голубинський, — Він міг піти в неї тільки тоді, коли б у нього не було справ у межах то-дішнього світу і був вільний час хо-дити пустелями. Але це, як кожен знає, було зовсім не так...

Якби вести апостола в Русь навмисне, то потрібно було б вести його для проповіді христи-янства людям, а не для благосло-вення незаселених гір»1.

Інші літописи, наприклад, Сте-пенна книга митрополита Макарія оповідає, що Андрій, прибувши в Слов'янську землю, в Новгород, «був тут деякий час, проповід-ував Слово Боже, поставив і зали-шив свій жезл».

1 Голубинский Е. История русской церкви. М., 1901. Т. 1. Ч. 1. С. 29

2. Постане місто велике

Цікаво, що літописний варіант легенди уникає прямого проголо-шення Андрія просвітителем Русі. Апостол відвідує не Київ, а «гори Київські».

Це цілком зрозуміло: у свідо-мості хроніста заснування Києва пов'язане з ім'ям історичного Кия, який жив на початку VII ст. Андрій не проповідує нову віру, а обмеж-ується пророцтвом. Взагалі з тексту невідомо навіть, чи було в той час якесь населення в районі майбут-нього міста.

Але історичні джерела та архео- логічні відкриття підтверджують факт наявності поселень в дні Ан-дрія на території сучасного Києва.

Відомий вчений Російської православної церкви протоієрей Стефан Ляшевський в своїй кни-зі «Історія християнства в Землі Руській з I по ХI ст.» говорить: «На Придніпров'ї на рубежі нашої ери вже було безліч поселень і міст. Київ існував безперервно, почина-ючи з поселення, що відноситься до II століття до н. е., а в I сто-літті н. е. там були вже три ве-ликі поселення на території те-перішнього міста, і таким чином ап. Андрій міг би, якби він туди приїхав, благословити не тільки Київські гори, як думали раніше»2.

Бог спорудить багато церков

Що мав на увазі Андрій, кажу-чи, що Бог побудує багато церков? Це культові будівлі чи спільноти християн?

Біблійна енциклопедія Брокга-уза так визначає поняття «церква» в апостольські часи: «Церква — грецьке слово «екклесіа» — озна-чає збори членів громади.

У Новому Завіті під словом ек-клесіа в першу чергу мається на увазі церква, тобто співтовари-ство людей (Дії 2:47; 1 Кор. 15:9; Кол. 1:18, 24), які визнають і сповід-ують Ісуса Христа Сином Божим...

Церква — це громада «святих і вірних в Ісусі Христі» (Еф. 1:1). Чле-ни цієї громади регулярно зустрі-чаються для здійснення богослу-жінь і підтримують спілкування

2 Стефан Ляшевский. История христианства в Земле Русской с I по ХI в. М.:Фаир-Пресс, Грант, 2002.

в повсякденному житті (Дії 2:44-47). Для того щоб бути прийня-тим в громаду, необхідно пройти обряд хрещення (Дії.2:41)».

Церква в біблійному значен-ні — це зовсім не будівля, це люди. У першому столітті н. е. Андрій ні в якому разі не міг говорити про церкви, як про будівельні споруди.

В історії християнства культові споруди стали називати церквами набагато пізніше.

Більш того, активне храмове будівництво розгорнулося після офіційного затвердження христи-янства в Римській імперії, тобто в IV ст. (Римські базиліки і баптистерії, церква Гробу Господнього в Єруса-лимі, церква Різдва у Віфлеємі)3.

«Коли почали споруджува-тися перші церкви (християнські культові споруди — прим. ред) у Причорномор'ї, точно не відомо. Найдавніші базиліки Херсонеса да-туються другою половиною V ст»4.

Засяє благодать Божа

Вираз «засяє благодать Божа» наприкінці першого століття міг мати відношення тільки до просвіт-лення умів людей Євангелієм Ісуса Христа, яке в силі облагороджувати зачерствіли людські серця.

Про це також пише апостол Павло в другій половині І ст. н. е. у посланні до Тита: «Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх лю-дей, і навчає нас, щоб ми, відцурав-шись безбожности та світських по-жадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці» (Тит. 2:11,12).

Але як практично відбувалося просвітлення умів Божественним

3 Брайчевский М. Ю. Утверждение христианства на Руси. К.: Наукова думка, 1989. С. 21.

4 Якобсон А.Л. Раннесредневековый Херсонес // МИА, 1959. С. 63.

Якщо розглядати пророцтво Андрія з позиції християн

першого століття, то на території майбут-ньої Київської землі утворяться багато ц е р к о в - г р о м а д християн

Невже Андрій про-повідує в безлюд-ній місцевості?

З якою метою він прийшов туди зі своїми учнями?

10 №119 серпень 2014 НадіїГолос

МАРАФОН ПОСТУ І МОЛИТВИ

Дорогі брати і сестри! З 1 березня 2014 року розпочався марафон посту та молитви за Євангельську програму, яка повинна була проходити з 19 червня по 5 липня 2014 року у м. Львові. Ведучий програми — Вадим Бутов.

Проте, у зв’язку з нестабільною ситуацією в країні, проведення програми переноситься на осінь.

Впродовж усього часу підготовки до програми, народ Божий Західної конференції, буде схиляти коліна перед величчю нашого Господа та уповати

на Його милість, щоб ця програма здійснилась.

День посту за цю програму — середа, час молитви — щодня о 12:45.

Будемо просити Бога, щоб Він, Духом Святим, вплинув на серця людей, яких ми плануємо запросити на цю програму.Нехай добрий Господь благословить нас у цьому марафоні посту і молитви!

Якщо у вас виникають особисті потреби в молитві, прохання звертатись за телефоном довіри: (097) 450 57 54.

МОЛИТОВНЕ СЛУЖІННЯ ЗК

Євангелієм? Звичайно ж, в ре-зультаті проповідування цього Євангелія послідовниками Ісуса Христа, а також за допомогою під-тримки, підбадьорення людей і до-брих справ, які вони безкорисливо творили для нужденних.

Як ми раніше з'ясували, якщо розглядати можливе пророцтво Андрія з позиції християн першого століття, то в ньому він сповіщав, що на території майбутньої Київ-ської землі утворяться багато цер-

ков-громад християн, життя яких буде змінене під впливом благо-

даті Божої. Тут апостол, швидше за

все, мав на увазі благодать і світло, які засяють на дні-провських землях при роз-повсюдженні Євангелія за допомогою своїх же учнів.

Адже сам Христос, ко-лись звертаючись до Своїх учнів, образно сказав: «Ви світло для світу. Не може

сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалю-

ють світильника, щоб поста-вити його під посудину, але на

свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить

перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця ва-шого, що на небі» (Матв.5:14-16).

3. Дії Андрія: поставив хрест

Що ж за символ поставив Ан-дрій на Київських горах?

Чи міг він поставити там хрест? В наш час і в часи Нестора-літо-

писця це виглядає дуже правдопо-дібно. Сьогодні хрест є символом християнства. Але чи був хрест сим-волом християнства в дні Андрія і хоча б протягом перших трьох сто-літь історії християнства?

Відповідь будь-якого істори-ка християнства буде однознач-ною — ні!

Хрест став символом християн-ства набагато пізніше. У перші сто-ліття символом християнства був знак риби (давньогрецьке слово

«риба» — іхтус), акронім слів: Ісус Христос Божий Син Спаситель.

Що ж тоді міг поставити Андрій на Київських горах, якщо не хрест? Уточнення можна знайти в інших літописах, які також розповідають про місіонерські подорожі Андрія.

Степенна книга митрополита Макарія свідчить, що Андрій, при-бувши в Слов'янську землю, де те-пер Новгород, «перебув тут дея-кий час, проповідував Слово Боже, поставив і залишив свій жезл в поселенні, званому Грузині...5. Далі Андрій був на Ладозькому озері, на одному острові, і залишив там свій жезл...»6.

Якщо Андрій залишив щось на Київських горах, то це, швидше, був його жезл, який давньослов'янською звучить, як «Кий», але ніяк не хрест. Але про це докладніше іншим разом.

Іван Огієнко писав: «Апостол Андрій, безумовно, був і проповід-ував на нашій землі. І ті самі хрис-тияни, яких навернув до Христа Андрій, вже ніколи не переводили-ся у нас в Україні»7.

Джерело: www.asd.in.ua

5 Малышевский И. Сказание о по-сещении русской страны апостолом Андре-ем // Владимирский сборник. К., 1888. С. 37.

6 Огієнко І.І. Українська Церква. К., 1993. С. 17.

7 Там же, с. 18.

Сьогодні хрест є символом христи-янства. Але чи був

хрест символом хрис-тиянства в дні Андрія і хоча б протягом пер-ших трьох століть історії християн-ства?

Якщо Андрій за-лишив щось на Київських го-

рах, то це, швидше, був його жезл, який д а в н ь о с л о в ' я н -ською звучить як «Кий»

€ 0,44

«Керівник групи літературних євангелістів у За-хідній конференції Федір Полегенько якось зазначив: «Досвідів немає лише у того, хто не прожив день з Господом». Це слушне висловлювання. Тільки той, хто постійно живе з Богом досвідів має безліч.

Літературного євангеліста підніми, напевне, й се-ред глупої ночі, і він досвід з Богом розкаже неодмін-но. По-перше тому, що в нього, як «літературника», їх найбільше за один день, а по-друге, що саме літера-турний євангеліст має непереборне бажання ділитися своїми досвідами і тією радістю, яку переживає люди-на від постійного спілкування з Богом.

Найпамятнішим видався день, коли сестри Євге-нія Зенц та Людмила Бель повідомили, що знайшли групку людей, які святкують суботу, вивчають Біблію і Закон Божий. Ця червнева поїздка у смт. Зарічне пла-нувалася давно. Диявол різними шляхами перетинав путь євангелістам церкви АСД.

Особливо тяжко давалися пошуки місця для їхньо-го проживання, якими займалися Андрій Терещук та Микола Станкевич. Сатані ніяк не вигідно створювати Божий осередок у Зарічному. З тих чи інших причин люди відмовляли у потрібному пристановищі.

Але у цім бою ворог, звісно ж, програв. Посіяне зерно дасть добрий врожай, тому, що залишено Бі-

блій, «Великої боротьби», книг Елен Уайт надзвичайно багато і, головне, їх радо приймали, брали у подару-нок. Голод на Істину відчувався тут, не дивлячись на головуючі в селах церкви.

Сім чоловік у Зарічному були безмежно раді дові-датись, що існує світова велика Церква, дійсно Божа церква. Уявіть собі людей, які самі дослідили Писання, вдумливо і мудро вникли в Боже послання, і їм було відкрито справжнє світло.

Вийти з громад, в яких вони раніше перебували, самим вивчати Біблію, жити всіма десятьма заповід-ями у маленькому містечку – героїзм. І він буде спра-ведливо винагороджений Богом. Не знаю в кого було більше радості: в нас, прибулих в Зарічне, чи в місце-вих майбутніх адвентистів.

Ми сердечно поспілкувалися так, як спілкуються брати і сестри, з такою ж радістю і любов’ю. Подару-вали необхідні книги, які вони прийняли, як справжній скарб.

Дякуємо Всевишньому за цих людей, за те, що до-зволив групі літературних євангелістів сіяти Вічне. Ві-римо – всі вони вірні діти Бога.

Нехай добрий Господь благословить їх і тих, від кого залежить майбутнє створення церкви у Зарічно-му. АМІНЬ!»

Вікторія Іваненко

Таке буває нечасто

Запитує Павло: "Рослинний світ був створений на третій день, а сонце, необхідне для фотосинтезу... на четвертий. Невже ви справді вважаєте, що сонце та інші зірки були створені ПІСЛЯ рослин на Землі? Якщо один день 24 години, як тоді величезні ящери встигли розмножитися у величезній кількості, потім вимерти на всій планеті всього за 24 години?"

Вітаю, Павле! Якщо рослинний світ був створений на третій день

(Бут. 1: 11-13), а сонце, місяць і зірки — на четвертий (Бут. 1:14-19), значить, небесні тіла з'явилися після рослинного світу. Які можуть бути різночитання?

Або Ви не довіряєте Біблії? Може, Вас бентежить питання, як рослини прожили без сонця цілу добу?

Джерело світла існувало з першого дня, адже ми читаємо в Біблії, що «був вечір, і був ранок»,

а значить, темний період доби чергувався зі світлим періодом. Яка була природа цього джерела світла до появи сонця — Святе Письмо не розкриває.

"Величезні ящери" не розмножилися і не вимерли за 24 години. Вони були створені в дні творіння, пло-дилися і наповнювали землю аж до Всесвітнього по-топу. Їх скам'янілості виявлені на всіх континентах у величезних кількостях, є навіть кладовища залишків динозаврів. Такі скам'янілості могли утворитися тільки в умовах глобального водного катаклізму, що, до речі, є одним із доказів реальності Потопу.

Чи пережили динозаври Потоп (інакше кажучи, чи брав їх Ной в Ковчег), ми не знаємо.

Божих благословень!

за матеріалами www.bible.com.ua

31.08 – 3.10 Серія програм. м. Ужгород, вул. Дру-гетів, 48.

• Вивчення англійської мови для всіх рівнів;• Щаслива сім’я;• Як кинути палити;• Біблія в сучасному світі.

Місіонерські конгреси:6.09 — м. Берегове, Закарпатської обл.13.09 — с. Берестя, Рівненської обл.

26.10 — Львівський теологічний інститут роз-починає навчання на курсі «Місіонерська Школа Євангелізму». Вступ за попередньою співбесідою. Набір абітурієнтів триває. Довідки за тел.: (093) 399 75 70, Віктор.

і залишені на ласку тих, хто бажатиме їх смерті. Тоді народ Божий змушений буде втіка-ти із міст і сіл. Об'єднавшись у групи вони житимуть у найвід-даленіших пустинних місцях» (Велика боротьба, с.626).

123. Чи буде смерть свідчити на користь іс-тини під час скорботи?

«Народ Божий не буде поми-рати у муках після закриття часу благодаті. Після того, як Ісус підніметься із Свого пре-столу і закінчить Свою заступ-ницьку місію, справа кожного буде вирішена, утиски і смерть

народу Божого вже не будуть свідченням на користь істини» (Вибрані вісті, книга 3, с.399).

А ви знаєте, що...

... Елен Уайт все своє довге життя любила квіти. Ця риса передалась їй від матері, яка не лише любила квіти, а й розво-дила їх, щоб "зробити будинок привабливим і приємним для дітей". Для Елен красота кві-тів мала духовний зміст. Вона "бачила відбиток любові Ісуса в кожному кущику, у кожному бутоні чи квітці. Ці прояви кра-соти особливою мовою гово-рять про Божу любов".

121. Як буде зростати Церква у міру набли-ження до кінця?

«У міру наближення до кін-ця історії Землі, ми все біль-ше будемо прогресувати у християнському зрості, або навпаки — регресувати» (Вибрані вісті, книга 3 с.420).

122. Коли народ Бо-жий залишить міста та села?

«Оскільки різні християнські лідери видадуть наказ проти тих, хто дотримується Божих заповідей, вони будуть по-збавлені державного захисту

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але

навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiy-rus@ukr.net Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук, Руслан Бабій. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників.

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: babiy-rus@ukr.netНа обкладинці — Микола і Дмитро Рябенки: батько хрестить сина, молодіжний табір в Згоранах 2014.