1722 - 1794

Піти, піти без цілі і мети…Вбирати в себе вітер і простори,І ліс, і лан,і небо неозоре.Душі лише співать: “ Цвіти, цвіти!”Аж власний світ у ній почне рости,В якому будуть теж сонця і зорі,І тихі води, чисті і прозорі.Прекрасний шлях ясної самоти.Іти у сніг, і вітер, в дощ, і хугу,Бо, може, це нам вічний заповіт,Оці мандрівки дальні і безкраї,І, може, іншого шляху немає,Щоб з хаосу душі створити світ.                            

На межі двох періодів історії українського письменства – давнього й нового –

височить постать, одного з найяскравіших і найзагадковіших діячів

української культури

Григорія Савича Сковороди

До 295-річчя від дня народження видатного українського письменника, педагога,

просвітителя, демократа і мандрівного філософа

Коротка біографія

20 років поїхав до Петербурга, де прославився музично. Повернувшись, Три роки подорожує європейськими країнами. Працював; професором у

Переяславі, Харкові; приватно перекладав Плутарха, писав власні твори. З 1769 р. став мандрівним педагогом-просвітником. Останні роки життя стали роками його слави. Григорій відчував наближення смерті: викопав сам могилу, помився,

одягнувся в чисте, ліг на лавку і помер. Сталося це 9 листопада 1794 р. Заповідав написати на могилі: «Світ мене ловив, але не спіймав».

• Народився 3 грудня 1722р. у селі Чорнухи на Полтавщині.

• Батько - Сава, малоземельний козак, мати -Пелагея.

• Навчався у дяка-скрипаля, співав у церквовному хорі.

• Вищу освіту отримав у Києво-Могилянській академії.

Де здобув Сковорода початкову освіту, точно невідомо. Одного дня повів тато сина до дяка в науку. За звичаєм того часу, здобував освіту хлопець у чотирирічній дяківській школі у рідному селі.

Дяк і виявив у хлопця чудовий голос, навчив його нотної грамоти, поставив першим співаком у церковному хорі, давав читати книжки, підготував до вступу в академію. Окрім охоти до науки, виявив малий Грицько нахил до пошанування Бога, твердість духу й талант до музики.

Цікаві Цікаві фактифакти

Цікаві факти

Одного погожого осіннього ранку посеред двору козака Сави Сковороди стояв чималий віз, ще звечора налаштований у далеку дорогу.

Ще вдосвіта батько й син поїхали в поле. На прадідівській ниві юнак проорав довгу, рівну борозну. Це мало символічне значення: щоб такою прямою, рівною, як ця борозна, була його життєва стежка, щоб ніколи не кривив душею, не розминався з правдою.

Такий тоді був звичай: колись проорював свою борозну й Сава, коли проводжав його батько на Запорозьку Січ.

Того ж таки дня Сава проводжав свого молодшого сина Григорія в стольний Київ, до Києво-Могилянської академії, про яку хлопець давно мріяв.

З 1769 р. Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами.

Його називали «мандрівним університетом», «бродячою академією».

Від села до села йшов він у старій свиті з відлогою, з торбою за плечима і ціпком-журавлем у руках.

Мандрівний поет вміло поєднував аскетизм з любов'ю до вишуканих речей, якими його щедро обдаровували багаті друзі. Надсилали окуляри, які в той час майже неможливо було дістати, дорогі музичні інструменти, передавали з Європи його улюблений, але шалено дорогий сир пармезан.

Одягався він просто, але пристойно. Їжу мав, що складалася із трав, плодів і

молочних приправ, споживав її ввечері, після заходу сонця.

М’яса та риби не їв не через марновірство, а зі своєї внутрішньої потреби.

Для сну виділяв часу не більше чотирьох годин на добу.

Вставав до зорі і, коли дозволяла погода, завжди ходив пішки за місто прогулюватися на чисте повітря і в сади.

Був завжди веселий, бадьорий, легкий, рухливий, стриманий, цнотливий, усім задоволений, добродушний.

Цікаві факти

Григорій вів мандрівний спосіб життя, який збагачував його новими знаннями. Не маючи сім’ї, власного пристановища й постійного прибутку, він перебував у самій гущі народу.

Він жив то в одних, то в інших знайомих. Все його майно вміщалося в торбі: найпотрібніші речі, рукописи, книжки, за поясом – сопілка, у руках – посох, на плечах – селянська свита.

Високий, худий і величний, з однією сумкою через плече,

з Біблією і сопілкою він мандрував по селах і маєтках.

Г. Сковорода - людина виняткових здібностей і гострого розуму, геній, якого шанують в усьому світі.

Глибокий мисленник, перекладач, педагог, богослов, знавець латини, старогрецької, староєврейської, польської, німецької, російської мов, західноєвропейської літератури.

Він розвинув комплекс ідей, актуальних для свого часу, став не лише ідейним предтечею нової української літератури, а й творцем найзначнішого вчення в історії української філософської думки.

Цікаві факти

Годі бродити по світу, пора пристати до гавані, - намагалися втихомирити мандрівного філософа ченці з Києво-Печерської лаври, серед яких було багато його колишніх товаришів по навчанню, знайомих і родичів, коли Григорій Сковорода досяг вже 42-річного віку.

- Нам відомі твої таланти. Свята Лавра прийме тебе, як мати своє дитя, ти будеш стовп церкви і прикраса обителі.

На що свободолюбець заперечив з запалом: - Ах, преподобні! Я стовпотворенія множити собою не хочу, досить і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому.

Цікаві факти

«Приручити» Сковороду робила спробу й сама цариця Катерина II, запрошуючи на постійне проживання при дворі. У відповідь знову виклик: «Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця». У спокусливі сіті заради «панства великого», заради «лакомства нещасного» Сковорода так і не дався.

Розповідають, що Катерина II, зустрівшись із Сковородою, запитала, чому він такий чорний. Дотепна відповідь містила глибоку кмітливість, що вказував на суть його життя: - Е! Вельможна мати, хіба ж ти де бачила, щоб сковорода була біла, коли на ній печуть та жарять, і вона все у вогні.

• З 1754 року був домашнім учителем у дворянського хлопчика Васі Томари. Він навчав свого вихованця думати, а не повторювати з чужих вуст або книжок нісенітниці.

• Він не затуманював голову учня готовими висновками, а намагався збагнути його вроджений хист і розвинути природні здібності хлопця.

• Заняття вів переважно у формі розмов, весь час спонукаючи учня висловлювати власну думку

Цікаві факти

• Григорій мав від природи чудовий голос і неабиякий музичний хист, майстерно грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, цимбалах, бандурі.

• Він був співаком Петербурзької придворної капели, прославився чудовим басом та композиторським талантом, створюючи музику на власні вірші.

Цікаві факти

В одному селі Сковорода лікував відставного майора. Дочка майора, красуня Олена, закохалася в ніжного поета-музику, і Григорій теж покохав її. Він навіть запропонував дівчині вийти за нього заміж.

Однак в останній момент втік прямо з-під вівтаря, відмовившись на все життя від інтимного щастя; пішов своїм шляхом-дорогою, вибравши особисту свободу, бо не уявляв життя без мандрів.

Якось сама Катерина ІІ побажала особисто побачити відомого філософа. Коли він прибув до палацу, його завели до приймальної зали. З'являється цариця, усі присутні низько вклоняються.

Один Сковорода стоїть рівно. - Чому ти не вклоняєшся мені? -

запитала його Катерина. - Не я бажав тебе бачити, а ти сама. Як

же ти мене зможеш розгледіти, коли я перед тобою вдвічі зігнуся ?! - спокійно відповів Сковорода.

Цікаві факти:

У Григорія було 12 подібних градацій. Розумників оцінював званнями: “вельми гострий”,

“зверок вострое” (тобто знання ловить на льоту). Студенти обожнювали свого наставника. На лекції до Сковороди приходили навіть з інших курсів.

У Харківському колегіумі Сковорода був викладачем піїтики і відзначився тим, що замість оцінок писав: “вельми тупий”, “сущий бестолковщіна”.

Григорій був старанним, чесним і неординарним вчителем: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою; навчав тих етичних норм, яких завжди дотримувався сам.

Цікаві факти: Основи 12-бальною шкільної системи були закладені великим українським філософом

Цікаві фактиУ житті Григорій Сковорода нікого не боявся і

поважав людей не за чин, а за особисті досягнення. Так, одного разу, коли він йшов по дорозі біля Харкова, до нього підбіг ад'ютант екіпажу генерал-губернатора, який запросив філософа в карету.

- Передайте губернатору, що я не знайомий з ним, - відповів філософ, продовживши шлях.

Ад'ютант, зорієнтувавшись, знову підбіг до Сковороди, зазначивши, що його запрошує Євдоким Олексійович Щербинін. На що поет усміхнувся:

- Чув я про нього. Кажуть, хороша людина і гарний музика, - і пішов до карети.

Єдине багатство, яке він приніс додому, мандруючи, - знання, які змусили говорити про нього як про одного з найбільш ерудованих людей не тільки України, а й усієї Російської імперії, як про нового

Сократа, як про українського Ломоносова.

Значення творчості Г. Сковороди

Філософія Сковороди як селянського демократа-просвітителя сприяла формуванню української нації з безликої і задавленої селянської маси.

Його ідеал - людина з високою гідністю, яка не плазує перед тими, хто хоче поставити її на коліна. Така людина буде завжди дбати «про тіло і душу» і буде щасливою.

На Україну за Сковородою прийшло пробудження народу, із яким пов'язані імена Котляревського і декабристів, Шевченка і аж до Івана Франка і Лесі Українки.

Сковорода, бувши справжнім символом доброї старої України, останнім великим письменником доби бароко, часто

відлунює в нашій подальшій традиції. Українська культура ХІХ-ХХІ ст. нерозривно пов'язана зі світом

сковородинських ідей та образів: «сковородинцями» були і Котляревський, і Квітка-Основ'яненко, і Шевченко.

Висловлювання Григорія Сковороди

• Життя- це постійний і безперервний пошук істини.

• Людина народжена для щастя, людина має бути щасливою. А щастя в

наших думках, в нашому серці, в любові.

• Любов. Це почуття найсолодше, найприємніше й животворне. Тому людина без любові – однаково що позбавлена сонця, напівмертва. Слід відрізняти істинну любов від удаваної.

Іван Франко про Григорія Сковороду

Григорій Сковорода був «цілком новим» явищем в українській літературі з погляду освіти, широти поглядів і глибини думок.

Тарас Шевченко про Григорія Сковороду

Давно те діялось. Ще в школі, Таки в учителя-дяка, Гарненько вкраду п'ятака — Бо я було трохи не голе, Таке убоге — та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду...

Для Т.Г. Шевченка твори Сковороди були не лише підручною книгою, але й незглибимим джерелом філософської і поетичної думки, з якого повною мірою черпала допитлива душа генія" .

Лев Толстой про Григорія Сковороду

Багато в його світогляді є дивовижно близького мені. Я нещодавно ще раз його перечитав. Мені хочеться написати про нього. І я це зроблю. Його біографія, мабуть, ще краща за його твори, але які гарні й твори.

Павло Тичина про Григорія Сковороду

Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого - чисту та моральну... Великий наш філософ, який був у конфлікті з царями, царедворцями й панами, багато від цих останніх у житті зазнав переслідувань, заборон і обмежень... Але ж потоки творчого мислення Сковороди такі були потужні, що вони, спадаючи із верховин у долину, ламали на своїй путі усі колючки і бур'ян, перестрибуючи через каміння гостре, і розливались широко по всім роздоллі.

Максим Рильський про Григорія Сковороду

Благословенні ви, сліди,Не змиті вічності дощами,Мандрівника СковородиЗ припорошілими саквами,Що до цілющої водиПростує, занедбавши храми.Слово про рідну матір

• Г.С. Сковорода – перший український митець, перший поет-лірик і байкар у літературі, що здобув всесвітню славу та почав зближувати фольклор і художнє письменство. • У його філософських діалогах і трактатах відбивається біблейська проблематика та ідеї платонізму і стоїцизму. • Зміст людського існування — звитяга самопізнання.

Значення творчості Г. Сковороди

Значення творчості Г. Сковороди

Філософії Сковороди був властивий пантеїзм (вчення, що ототожнює Бога і природу, тобто стверджує, що світ є двоєдиним – органічним злиттям Духа і матерії ).

Основним предметом філософії є людина, її внутрішній світ і діяльність, інтереси й прагнення, здоров’я і щастя.

Його діяльність є дорогим надбанням української національної і світової культури.

Він був народним вільнодумним філософом, мандрівним учителем життя.

Спадщина Г. Сковороди - це цілюще, життєдайне джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь.

Його бесіди, вислови та «крилаті» слова записувалися, передавалися в листах, поширювалися.

Його вірші, оповіді, казки йшли в народ, виспівували кобзарями.

Григорій Сковорода до самої смерті жив мандрівним життям, цим дав рідкісний приклад гармонії слова і справи, науки і життя. Він вчив, як жив, а жив, як навчав.

Одним з найцікавіших творів, залишених нам Г. С. Сковородою, є його власне життя; воно має виразне громадське звучання, яке зобов'язує нас уважно вивчити його. Вивчити на тлі того часу, коли жив і творив видатний український письменник XVІІІ ст.

Його не стало29 жовтня 1794 року

в селі Іванівка Харківської губернії.

«Світ ловив мене, але не спіймав»,«Світ ловив мене, але не спіймав», - - ці слова викарбувані на могильному камені Григорія Сковороди, ці слова викарбувані на могильному камені Григорія Сковороди, заявляючи про його заявляючи про його

вищість духовного спасенного життя порівняно із земними суєтністю вищість духовного спасенного життя порівняно із земними суєтністю і і марнотою.марнотою.

Весь світ спить! І ще не так спить, як сказано: коли впаде, не розіб'ється; спить глибоко, розкинувся, ніби прибитий!

А наставники ... не тільки не будять, а ще й погладжують, примовляючи: спи, не бійся, місце хороше ... чого боятися!

Пам'ятник українському композитору, байкарю, мандрівному філософові

Григорію Сковороді в Києві на Подолі

Вшанування пам’яті

«Григорій Сковорода» ,срібна пам'ятна монета НБУ 1 мільйон карбованців, 1996 року. Масса 15,55, Діаметр 33,0, срібло 925 проби.

• Портрет Григорія Сковороди зображений на поштових марках СРСР і України, на українській 500-гривневій купюрі. • У 1987 р. вчені кримської обсерваторії відкрили малу планету, їй дали ім’я Григорія Сковороди.

Афоризми Г. Сковороди Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i

здавався бездiяльний. Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися - значить не жити, а бути мертвим, адже турбота - рух

душi, а життя - це рух. Бери вершину i матимеш середину. Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося. Ти не можеш вiднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим i двох-трьох ворогiв. Бiльше думай, а тодi вирiшуй. Спiши повiльно! Майбутнiм ми маримо, а сучасним гордуємо: прагнемо того, чого немає, i нехтуємо те, що є, так нiби

минуле зможе вернутись назад або напевно мусить здiйснитися сподiване. Щасливий, хто мав змогу знайти щасне життя. Але ще щасливiший той, хто вмiє ним користуватися. Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене. Тодi лише пізнається цiннiсть часу, коли вiн утрачений. Все - трава i лушпиння, все - прах i тiнь, все минає; серцем же людина вiчна. Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся! Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi? Вода без риби, повiтря без пташок, час без людей бути не можуть. Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися. Яка користь бачити, не маючи смаку! В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.  Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.  Бути щасливим - це значить пiзнати, знайти самого себе. Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається... Дружать тiльки з тими, до  кого вiдчувають особливе духовне ваблення. Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити. Життя наше - це подорож, а дружня бесiда - не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу. Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володiє Побiльше думай і тоді вирiшуй.

Використані джерела Григорій Сковорода (1722–1794) : наук.-допом. біобібліогр. покажч. Вип.2 / [уклад. : О. Шкира, А. Яковенко, І. Корж, та ін.];

за ред. В. П. Коцура. – К., 2009. – 46с. Клочко В. Рідні пенати Григорія Сковороди / В. Клочко // Полтавський краєзнавчий музей (Маловідомі сторінки історії,

музеєзнавство, охорона пам’яток) : [зб. наук. ст.]. – Полтава, 2005. – С. 438 – 445. Перша біографія Сковороди // Український історичний календар’96 : наук.-попул. та літ. альм. / [за ред. П. П. Толочка]. –

К., 1995. – С. 273–274 Рубан А. Світоглядні аспекти філософської антропології в творчості Г. С. Сковороди / А. Рубан // Григорій Сковорода –

духовний орієнтир для сучасності : зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницьких 13-х Сковородинівських читань. У 2 кн. Кн. 2. – К., 2007. – С. 86 – 94.

Савченко Н. М. Розвиток української культури в XVIII ст. / Н. М. Савченко, М. К. Подольський // Історія України: модульний курс : навч. посіб. – К., 2006. – С. 172 – 173.

Сковорода Григорій Савович. Український філософ, просвітитель і поет // Провідники духовності в Україні : довідник / [за ред. І. Ф. Кураса]. – К., 2003. – С. 552–553.

Тисяча цитат з українського письменства : збірник / [упоряд. Ю. Луцький]. – К. : Смолоскип, 1996. – 278 с.

http://dovidka.biz.ua/grigoriy-skovoroda-biografiya-korotko/ http://200baliv.org.ua/10-aforyzmiv-hryhoriya-skovorody-dlya-tvoriv-dlya-zhyttya/ http://ukrclassic.com.ua/katalog/s/skovoroda-grigorij/2298-grigorij-skovoroda-biografiya-skorocheno http://stories-of-success.ru/grigoriya-skovorody

Http://scovoroda.info/zhittya_i_tvorchist_Grygoriya_Skovorody.php

http://scovoroda.info/vydatni_osobystosti_pro_Grygoriya_Skovorodu.php

http://kotlyarenkonatali.blogspot.com/2015/12/blog-post.html

http://ua.textreferat.com/referat-18948-1.html

Григорій Сковорода

Презентацію слайдів підготувала -Презентацію слайдів підготувала -Драпалюк Л.П., зав.сектору,Драпалюк Л.П., зав.сектору,

відділу зввідділу зв’’язків з громадськістю язків з громадськістю ДБУ для юнацтва, м. Київ-2017ДБУ для юнацтва, м. Київ-2017