www.WEST-INFO.IF.UA

Громадсько-політична газета

№ 4(9), квітень 2016 р.

Прийміть сердечні привітання зі світлим свя-том Воскресіння Христового!

Сьогодні велике християнське свято, то нехай цей день наповнює наше життя вірою, добром і терпінням. Великодні дні зазвичай спонукають всіх по-новому побачити і відчути себе у світі, оцінити свої помисли, бажання і вчинки, а ще бути уважнішими і милосерднішими один до одного.

Нехай свято Великодня стане для вас неви-черпним джерелом надії і допомоги в досягненні найзаповітніших бажань і прагнень, надихне і додасть сил для праці заради майбутнього кож-ної родини і України.

Хай це свято принесе добро, щастя і здоров’я!Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Голова Державної служби України з безпеки на транспорті Михайло Ноняк

Щороку весна дарує нам тепло, радість і надію, разом із весняним воскресінням природи знову прийшло світле свято нашого земного життя – Ве-ликдень, яке увесь християнський світ відзначає як день утвердження життя, віри й надії.

“Христос Воскрес!” – “Воістину Воскрес!” – радіє Земля в цей день, набираючи сили для свого розквіту, дзвенять над нею радісні дзвони і ми щиро бажаємо одне одному миру, любові, добра.

Тож сердечно вітаю вас із Великоднем!Нехай світле Христове Воскресіння наповнить

наші душі радісними почуттями та новими спо-діваннями, оселі – благополуччям і затишком, сім’ї – коханням, щастям, злагодою.

Міцного вам здоров’я, святкового настрою, до-бра й достатку, Божого благословення в усіх добрих справах, помислах і починаннях!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Зіновій Андрійович, міський голова міста Надвірна

16-17 квітня у Тернополі відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань транспор-ту, під час якого обговорювалися питання теперіш-нього стану та перспективи розвитку транспортної інфраструктури Тернопільської області. У заході брав участь Голова Державної служби України з безпеки на транспорті Ноняк Михайло Васильович. У розмові з нашим журналістом Михайло Васильович зауважив, що у Тернополі є такі ж проблеми із дорогами та тран-спортним сполученням, як і в усіх інших містах Укра-

Шановні краяни, дорогі прикарпатці!

Дорога громадо !

Михайло Ноняк взяв участь у виїзному засіданні Комітету ВРУ з питань транспорту

Інтерв’ю з начальником відділу Держгео-кадастру у Надвірнянському районі Іваном Забронським

сторінка 3сторінка 3сторінки 2-3

Сергій Волошин: «Спорудження сміттє-сортувальної лінії є необхідною вимогою часу»

сторінка 3сторінка 3сторінка 3

У Яремчі хочуть здихатись музею «Українська старовина»?

сторінка 3сторінка 3сторінка 4

Збираю речі …… нарешті здихались ?

сторінка 3сторінка 3сторінка 8 Продовження на стор. 2 >>>

Христос Воскрес!

www.WEST-INFO.IF.UA

2 ВЛАДА

У рамках підготовки міста Надвірна до Великодніх свят Надвірнянська міська рада розробила заходи екологічного спрямуван-ня, погоджені міським головою Зіновієм Андрійовичем.

23 квітня 2016 року було проведено за-гальноміську толоку. Окрім прибирання те-риторій, було проведено заходи з озеленення міста, які стали складовою частиною загаль-ного комплексу заходів з підготовки міста до свят. У рамках заходу було проведено акцію «Посади своє дерево», і кожен міг посадити дерева, кущі та квіти в місцях загального ко-ристування. Заплановано встановити на ого-роджувальних конструкціях доріг централь-ної частини міста квіткові композиції, а також облаштувати газон із ландшафтним озеле-ненням на майдані Шевченка біля приміщен-ня музею. Здійснена висадка саджанців ялин кількістю 150 штук та посадкового матеріалу верби і лози кількістю 400 штук на правому березі річки Бистриця Надвірнянська у зоні відпочинку парку імені Назарія Яремчука з метою підсилення берегоукріплення.

Міською радою спільно із молодіжними громадськими організаціями та студент-ством міста проведено екологічні акції

«ЕкоЗамок» та «ЕкоГородище», метою яких стало екологічне виховання молоді та збір побутових відходів на території Пнівського замку та в місцях масового відпочинку меш-канців Надвірної.

Під особистим контролем міського голови Зіновія Андрійовича було проведено роботи з комплексного благоустрою зони відпочинку імені Назарія Яремчука та укріпленню пра-вого берега річки Бистриці Надвірнянської. Силами КП «Надвірнакомунсервіс» та ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» було проведено роботи з підсилення та окультурення захис-ної дамби праворуч моста в зоні відпочинку. Силами цих підприємств планується цього року провести комплексний благоустрій з ви-садкою на дамбі дерев, характерних для на-шої місцевості (ялина, сосна, ялиця, туя).

Крім того, силами КП «Надвірнакомун-сервіс» було проведено роботи з часткової реконструкції верб у зоні відпочинку, оскіль-ки біля озера росте багато дерев (верб), що досягли своєї вікової межі та несуть загрозу життю людей. Проведення таких робіт дало можливість також підготувати посадковий матеріал для захисної дамби.

Варто зазначити, що в зоні відпочинку у

2016 році планується облаштування спортив-них силових атлетичних майданчиків та до-даткове встановлення лавочок. Проведення

робіт дасть друге життя зоні відпочинку.

Прес-служба Надвірнянської міської ради

На початку квітня відбулося представлен-ня нового начальника відділу Держгеокада-стру в Надвірнянському районі Івана Заброн-ського. Під час представлення керівники Надвірнянського району дали високу оцінку професійним якостям новопризначеного на-чальника відділу Держгеокадастру. Наш журналіст поспілкувався з новим очільником земельного відомства.

- Іване Григоровичу, на початку квітня Вас було призначено на посаду начальника відділу Держгеокадастру в Надвірнянсько-му районі. Розкажіть коротко про себе. Де навчались? Де працювали раніше?

- Народився я на Львівщині в селі Нова Скварява Жовківського району. У семиліт-ньому віці з родиною ми переїхали ближче до Львова у Пустомитівський район. Там я закінчив школу, далі вступив до Львівсько-го сільськогосподарського інституту на фа-культет землевпорядкування, а закінчив уже Львівський державний аграрний Універси-

тет. З 1998 року працював на різних посадах в землевпорядних структурах у Надвірнян-ському районі. У 2011 році на конкурсних засадах перейшов працювати на посаду на-чальника організаційного відділу апарату Надвірнянської районної ради, а з 1 квітня 2016 року був призначений начальником від-ділу Держгеокадастру в Надвірнянському районі за результатами конкурсного відбору. Одружений, виховую трьох дітей.

- Які функції виконує відділ Держгеокада-стру, що належить до Вашої компетенції ?

- Відділ Держгеокадастру в Надвірнян-ському районі є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Наш відділ підпо-рядкований Держгеокадастру та відповідно Головному управлінню Держгеокадастру в Івно-Франківській області. Надіврнянська районна державна адміністрація координує

У Надвірній проведено заходи екологічного спрямування

Інтерв’ю з начальником відділу Держгеокадастру у Надвірнянському районі Іваном Забронським

Продовження на стор. 3 >>>

>>> Продовження. Поч на стор. 1їни. Але господарський підхід місцевої влади до безпеки на транспорті та утриманні автошляхів у належному стані значно спрощує взаємодію органів місцевої влади з органа-ми центральної влади і дає позитивний результат. Також Ми-хайло Ноняк повідомив, що в Україні є проблема контролю важковагового транспорту, який рухається по автошляхах нашої країни. Питання буде вирішено найближчим часом. Єврокомісією нам виділено 106 млн. гривень для придбан-ня 71 пересувного габаритнозважувального комплексу. Такі комплекси будуть працювати безпосередньо на автошляхах , але для їх роботи потрібно облаштувати відповідні майдан-чики. Власне над цим зараз працює служба.

Наш журналіст поцікавився у посадовця, чи за час його перебування на посаді вдалося напрацювати якісь конкретні напрямки роботи щодо покращення дорожнього покриття у регіонах західної України, зокрема на Прикарпатті, де авто-шляхи вважаються найгіршими. «Так наприкінці березня цього року відбулася зустріч голови Верховинської район-ної ради Івана Шкіндюка з головою Державного агентства автомобільних доріг України Андрієм Батищевим та мною. Під час зустрічі голова Верховинської районної ради роз-повів про стан доріг на Прикарпатті, зокрема про необхід-ність проведення капітального ремонту доріг державного та місцевого значення у високогірному Верховинському районі. Досягнуто домовленостей про виділення додаткових коштів для проведення ремонтних робіт на автошляхах Верховин-щини», – розповів Михайло Ноняк.

20 квітня 2016 року Михайла Ноняка було призначено на посаду Голови Державної служби України з безпеки на транспорті. Раніше він обіймав посаду заступника Держав-ної служби України з безпеки на транспорті. З цього приводу наш журналіст задала запитання Михайлу Ноняку.

- Ви призначені Головою Служби. Які безпосередньо завдання Вам поставлені Урядом щодо роботи у цьому відомстві?

Перше – це вивести роботу Служби на якісно новий рі-вень. Спростити та зробити прозорою процедуру отримання всіляких дозвільних документів, ліцензій. Усунути корупці-огенну складову у діяльності служби як на рівні правозасто-сування, так і на рівні людського фактору. Що я маю на увазі ? Нормативні акти повинні бути виписані таким чином, щоб під час їх застосування неможливо було тлумачити їх двояко. Крім того, персонал Служби повинен бути висококваліфі-кованим та мотивованим супроводжувати діяльність тран-спортної галузі в рамках діючого законодавства.

- З якими проблемами Ви стикнулись на сьогодні?

Нова Служба щойно реорганізована. Багато зроблено , ще більше слід зробити. Необхідно зробити безліч органі-заційних заходів для належного функціонування Служби, починаючи з упорядкування нормативної бази, приведення нормативно-правових актів у відповідність, створення необ-хідного матеріального забезпечення діяльності Служби, за-кінчуючи виведенням кадрового потенціалу на новий рівень.

- Які перші кроки зроблені в тому, щоб полегшити транспортному бізнесу в отриманні різного роду дозвіль-них документів?

На сьогодні вирішено питання щодо організаційного за-безпечення діяльності Служби в частині надання адміністра-тивних послуг на автомобільному транспорті (розміщення та забезпечення працівників робочими місцями, оргтехнікою, засобами зв’язку, передача документів, архівів з органів, що реформуються). Розпочато видачу дозволів у пунктах видачі дозвільних документів Укртрансбезпеки на виконання між-народних перевезень пасажирів та вантажів автотранспортом.

Тож наша журналістка запитала про те, над чим зараз пра-цюють у Державній службі України з безпеки на транспорті. «Державна служба України з безпеки на транспорті має на-мір створити “єдине вікно”, за допомогою якого бізнес зможе отримати необхідні дозволи та ліцензії на перевезення ванта-жів безпосередньо на місцях. Ми хочемо зараз зробити це для того, щоб бізнес не приїздив сюди, у центральний апарат, а міг зробити все на місцях, а можливо, через якісь адміністра-тивні послуги. Це може бути і за допомогою пошти, і через реєстраторів, і через Міністерство юстиції…Ми сьогодні ці варіанти опрацьовуємо», – зазначив Голова Державної служ-би України з безпеки на транспорті Михайло Ноняк .

Розмову провела Ніколь Вайт

www.WEST-INFO.IF.UA

3АКТУАЛЬНО

діяльність відділу і сприяє виконанню по-кладених на нього завдань. У своїй діяль-ності наша установа керується Конститу-цією та законами України, а також іншими нормативними правовими актами. Головним завданням відділу є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Надвірнян-ського району. До компетенції відділу на-лежить подання в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, вста-новлення меж району, сіл і селищ, регу-лювання земельних відносин, також надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері та здійснює ведення Державного земельного кадастру і забез-печує інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформацій-ними системами. Однією з головних функцій відділу є організація на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, відділ здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, веде поземельні книги та видає ви-тяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, здійснює землеустрій, у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель, розглядає звернення

громадян з питань, пов’язаних із діяльністю Держгеокадастру. Також виконує інші функ-ції у сфері земельних відносин.

- Як сьогодні вирішуються питання виділення земельних ділянок учасникам АТО?

- На сьогоднішній день відділ Держгеока-дастру в Надвірнянському районі спільно з райдержадміністрацією та місцевими рада-ми району запропонував близько 67 га зем-лі для учасників АТО, вивчається питання резервування ще близько 50 га. У Надвірній міська рада виготовила відповідні документи та виділила 21 земельну ділянку для будів-ництва та обслуговування житлових будин-ків в районі вулиць Рамішвілі та Сірика. У селі Заріччя проводять розробку території площею 16 га, яку після виготовлення відпо-відних документів передадуть і воїнам АТО. Також у селі Красна виділили два масиви за-гальною площею 8,5 га, у Назавизові – 3 га. Відділ Держгеокадастру спільно з головним управлінням Держгеокадастру в області за сприянням Надвірнянської районної держав-ної адміністрації розробив масив за межами населеного пункту с. Тисменичани площею 24 га. для ведення особистого селянського господарства. Також у Надвірнянському ра-йоні досягнуто домовленостей із землевпо-

рядними організаціями щодо оплати воїнам АТО за розробку одного проекту землеу-строю вартістю 800-850 гривень. Згідно з пропозицією райдержадміністрації, яку під-тримали рішенням районної ради, розробле-на районна цільова програма, що покликана компенсувати витрати воякам АТО, пов`язані з оформленням проектів землеустрою. Для цього в районному бюджеті на 2016 рік вже передбачили 40 тис. грн. та планується до-датково вишукати ще необхідні кошти в ра-йонному бюджеті.

- Як Ви ставитесь до впровадження ринку землі ?

- Обмеження або навіть позбавлення власників можливості розпоряджатися зе-мельними ділянками насправді фактично означає позбавлення їх більшої частини благ, які могло б принести їм здійснення права власності. На сьогоднішній день маємо ситуацію, коли люди володіють паями, але не можуть ними у повній мірі розпоряджатись. Незважаючи на те, що законопроекти про ринок земель вноси-лися протягом усіх років дії мораторію, парламент рішення з цього питання від-терміновує. На мою думку, метою земель-ної реформи має стати створення умов для розвитку сучасного високоефективного

сільськогосподарського виробництва. Ри-нок земель потрібен, але він повинен бути контрольований державою.

- Чи земельне законодавство України повною мірою врегульовує земельні відно-сини?

- З часу вступу в дію Земельного кодексу України розроблено і прийнято значну кіль-кість Законів України, Постанов Кабінету Міністрів, Наказів Держгеокадастру (Держ-комзему), (Держземагнества). Однак на сьо-годні, попри велику кількість прийнятих і чинних нормативно-правових актів, процес регулювання земельних відносин в Україні ще не досконалий, не повною мірою вре-гульовує питання формування земельного ринку, земельного кадастру, охорони земель, плати за землю, контролю за використанням земельних ресурсів. Верховна Рада України, Кабінет Міністрів приймають відповідні за-кони та правові акти, прагнучи наблизити зе-мельні відносини в Україні до європейських стандартів, але через нестачу коштів є ще ціла низка проблем, які понині бути законо-давчо врегульованими.

- Дякую.

Спілкувався Всеволод Кисілевський

Однією з проблем, що вимагає негайного вирішення в Надвірнянському районі та й у місті Надвірна, є облашту-вання сміттєсортувальної лінії в урочищі Чобіток, яке знахо-диться на території міста Надвірна. Над вирішенням цього питання місцева влада разом із громадськими активістами працює тривалий час і на сьогоднішній день вийшла на за-вершальний етап реалізації проекту. Але в середині квітня виникли протести проти спорудження сміттєсортувальної лінії в урочищі Чобіток. Мешканці села Назавизів та інші опоненти реалізації цього проекту перекрили на дві години дорогу Івано-Франківськ – Надвірна. Протест супроводжу-вався гаслами “Ми за чисте повітря!”,”Ні полігону!”, “Хо-чемо дихати і не задихатися!”

Свою думку з приводу ситуації, що склалася, у розмові з нашим журналістом висловив депутат Надвірнянської район-ної ради Сергій Волошин.

- Актуальність облаштування полігону ТПВ і сміттєсорту-вальної лінії для громади Надвірнянщини пов’язана із завер-шенням експлуатації полігону ТПВ, розміщеного на землях Пнівської сільської ради, який ще кілька років тому повністю вичерпав свій ресурс і потребує негайного закриття та під-лягає рекультивації. На сьогоднішній день місто Надвірна та населені пункти району залишаються без місця утилізації та переробки твердих побутових відходів, що створює загрозу санітарному стану. Будівництво полігону ТПВ і сміттєсорту-вальної лінії вирішить проблему з переробкою ТПВ та по-кращить екологічний стан навколишнього природного серед-овища, забезпечить екологічно безпечні умови для життя і здоров’я людей. Питанням, де саме варто будувати полігон для ТПВ із сміттєсортувальною лінією, займались довго і ніде не могли знайти під цей проект земельну ділянку. Мож-ливо, таку лінію і варто було б побудувати в межах наявного полігону, що на території Пнівської сільської ради, для того, щоб, окрім нових відходів, сортувати і старі. Я вважаю, що цим питання мали б займатись експерти. Стосовно Чобітка, то реалізація цього проекту полягає в об’єднанні зусиль те-риторіальної громади міста Надвірна з громадами інших на-селених пунктів району щодо вирішення проблеми збору, ви-возу, сортування, переробки та утилізації твердих побутових відходів на території всього району. Варто наголосити, що на даному етапі нас запевняють, що проект споруджується виключно для громади району!Проект будівництва поліго-ну ТПВ і сміттєсортувальноїлінії в урочищі Чобіток відпо-відає Державній Стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року. Він розроблений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання вимог Закону України «Про охорону навколиш-нього природного середовища», Закону України «Про відхо-ди». Цей проект є частиною «Програми охорони навколиш-нього природного середовища в Івано-Франківській області до 2015 року», затвердженої рішенням Івано-Франківської обласної ради від 10.06.2011.

Інше питання - чи взагалі варто відводити все нові і нові ділянки під полігони зі сміттям? Є думка, що не варто. Проте організатори проекту запевняють, що цей полігон буде нового

зразка та не стане звичним банальним захороненням ТПВ. Саме облаштування полігону ТПВ в урочищі Чобіток, що

включає в себе спорудження виробничого корпусу з встанов-ленням у ньому сміттєсортувальної лінії, влаштування сис-теми фільтрування, збірників фільтрату, пожежних водойм, будівництво об’єктів енергетичного господарства, об’єктів транспортного господарства і зв’язку, забезпечить прийом, сортування та переробку ТПВ, які утворюються на території міста Надвірна та інших населених пунктів. Одним із важ-ливих аспектів цього проекту є забезпечення максимального відбору з відходів ресурсоцінних матеріалів та їх подальша переробка. Впровадження такої лінії дасть змогу зменшити захоронення побутових відходів, адже вторинна сировина, яка буде розділятися на сортувальній лінії, орієнтовно скла-датиме 50 відсотків від початкового об’єму сміття, завезе-ного на сортувальну лінію. Відсортована вторинна сирови-на буде здаватись на спеціалізовані пункти прийому. Треба опиратись на передовий світовий досвід, адже в усьому світі такі сортувальні ліній працюють і зарекомендували себе як

найкраще вирішення проблем поводження з ТПВ. Беззапере-чно, що у кожній справі є якісь мінуси, тверді побутові від-ходи, які ми самі продукуємо, повинні і самі утилізовувати в себе. Тому спорудження такої лінії є необхідною вимогою часу. Питання також полягає в тому, що будувати та обслуго-вувати такий полігон із сміттєсортувальною лінією повинні виключно спеціалісти з великим досвідом роботи в цій сфері, адже від якості будівництва залежить екологія нашого краю, а громада має беззаперечне право цікавитись, контролюва-ти та висловлювати свою думку при проведенні всіх етапів реалізації цього проекту. Це важливе питання, на яке слід звернути особливу увагу.

Користуючись нагодою, хочу від себе особисто та депу-татів фракції БПП «Солідарність» у Надвірнянському районі привітати всіх зі світлим святом Великодня, побажати смач-ної паски та Господньої ласки. Дякую!

Розмову вів Всеволод Кисілевський,член Львівської обласної організації НСЖУ

Сергій Волошин: «Спорудження сміттєсортувальної лінії є необхідною вимогою часу»

>>> Продовження. Поч на стор. 2

Думка депутата

www.WEST-INFO.IF.UA

Великдень, свято Христового Воскресіння, – одне з найбільших християнських свят. Це найсвітліше та най-урочистіше свято, яке впродовж уже двох тисячоліть при-ходить щовесни і дарує християнам духовне просвітлін-ня, прагнення до змін, оновлення.

Свято має ще одну назву «Пасха», яка пов’язана з до-християнським періодом, який описаний у Старому Заві-ті. Це слово в перекладі з єврейської означає «визволен-ня». Євреї, святкуючи старозавітну Пасху, згадували про визволення своїх предків від єгипетського рабства. Хрис-тияни ж, згадуючи Воскресіння Господа, радіють визво-ленню через Христа усього людства від рабства диявола.

За важливістю благодіянь Пасха є святом свят, тому й Богослужіння цього дня відрізняється від інших велич-ністю та незвичайною урочистістю. В Україні склалася уже традиція, що задовго до півночі вірні сходяться у храм і побожно чекають початку пасхальних урочис-тостей. Священики вдягають найсвітліші ризи. Близько півночі урочистий благовіст сповіщає, що настає велика хвилина – світлоносне свято Воскресіння Христового. Священослужителі з хрестом, світильниками і кадилом виходять з вівтаря і разом з народом, подібно до миро-носиць, які ходили дуже рано до гробу, обходять навколо церкви, співаючи: “Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ан-гели співають на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити”. У цей час з дзвіниці, немов з не-бес, линуть радісні пасхальні звуки дзвонів. Усі віруючі йдуть із запаленими свічками, виражаючи цим духовну радість світлоносного свята.

Хресний хід зупиняється біля зачинених західних две-

рей храму, немов біля дверей гробу Христового. І тут, після звичайного виголосу, священик, подібно до ангела, який сповістив мироносицям біля гробу про воскресіння Христове, першим виголошує радісну пісню: “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував”. Ця пісня тричі повторюється свя-щенослужителем і хором.

Священик, тримаючи в руках хрест і трисвічник, накреслює ними знамення хреста на зачинених дверях храму; вони відчиняються, і радісний сонм входить до церкви, залитої світлом від усіх запалених світильни-ків і лампад, співаючи радісну пісню: “Христос во-скрес із мертвих…”

У кінці Утрені, після співу “один одного обіймімо, ска-жімо: браття! І тим, що ненавидять нас, простімо все зара-ди воскресіння”, відправляється Літургія при відчинених Царських воротах, які не зачиняються цілий тиждень на знак того, що Ісус Христос назавжди відкрив нам ворота Небесного Царства. На Літургії читається Євангеліє Іва-на Богослова, яке починається словами: «Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог...» У ньому вказується на божественність нашого Визволителя.

Після Богослужіння здійснюється освячення пасок, яєць, м’яса для трапези віруючих. Кожна господиня в цей день має нагоду показати свою майстерність, при-кривши кошик власноруч вишитим рушничком. Ви-шивка, як правило, зображує хрест у віночку квітів чи листочків, напис “Христос Воскрес!”, іноді - образ Іс-уса, який благословляє світ. Також дарують писанки та крашанки, які служать знаменним символом повстання

з гробу, - воскресіння життя в самих надрах його си-лою всемогутності Божої. Всі віруючі починають ві-татись одне з одним, промовляючи: “Христос воскрес! Воістину воскрес!”

Великодні святкування тривають у Світлий Понеді-лок і Вівторок. У ці дні після Літургії, під звуки дзвонів, відбуваються хресні ходи навколо церкви, на яких, як переможний символ, носять хрест Христовий. Цим ві-руючі виявляють свою радість і торжество від перемог Ісуса Христа над смертю й пеклом. Увесь Пасхальний тиждень дзвонять у всі дзвони.

А Пасхальні піснеспіви співаються у церкві до свята Вознесіння Господнього, яке відзначається на сороковий день після першого дня Пасхи.

Найголовніше, що є в традиціях святкування Пасхи – це їх розвиток. Нове наповнення традицій святкуван-ня Великодня в Україні дає підстави стверджувати, що вони – непроминальні. І сьогодні, коли дзвони спові-стять про те, що день Христового Воскресіння настав, мільйони людей доєднаються до радості святкування. Щоб причаститися світлом і добротою, прощенням і оновленням. Поділитися освяченим яйцем із ближні-ми, подати руку й шматок хліба тим, хто такої радості в силу різних причин не має.

Відзначення Воскресіння Христового дає поштовх ві-рним стати вищими Духом, вірою наблизитися до пізнан-ня Істини, саме це і є головним змістом та спадщиною українських традицій у святкуванні Великодня.

Всеволод КИСІЛЕВСЬКИЙ

У наш час інноваційних технологій – старовинна тра-диція писанкарства не втратила своєї актуальності. Адже саме писанка несе в собі інформацію про наше минуле. Українська писанка є шедевром декоративно-ужиткового мистецтва. Писанки в різних регіонах нашої країни мають свій певний колорит, вони за своїм розписом не схожі між собою, різняться нанесеними елементами і символами. У нас їх називають галунками і вони сиволізутьсь життя, його безсмертя; любов і красу; весняне відродження; до-бро, щастя і радость. У багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У у наших предків слов’ян-язичників писанки були символом сонячного культу.

Дослідники вважають, що українська писанка має по-над 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кри-вулька або безконечник — це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний

колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство і воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров’я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів.

Із запровадженням християнства змінюється посту-пово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепро-щення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки.

Сама технологія виготовлення писанок є доволі складною. Тут проявляється майстерність і людська фантазія. Все починається сворення орнаменту орна-менту. Спочатку малюють лінії, які розподіляють яйце на площині. Їх наносять простим олівцем. Яйце підтри-мується трьома пальцями лівої руки, а три пальці пра-вої руки тримають писачок. Писачком набирають гаря-чого воску, притулюють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Далі для виготовлення майстри використовують віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після

цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби, поверхню яйця вкрива-ють восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сір-ник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які ма-ють залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишне-вою. Після цього яйце кладуть в не дуже гарячу піч. Після того як віск розм’якає, його обережно витирають м’якою тканиною.

Окрім писанок, другим різновидом великодніх яєць є крашанки. Їх традиційною технологія виготовлення є відварювання яєць великодніх яєць в лушпинні цибу-лі, які після цього набувають жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив’язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки.

Всеволод КИСІЛЕВСЬКИЙ

ТРАДИЦІЇ4Пасха – двотисячоліття традиція святкування

БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

гуртом і вроздрібм. Надвірна,

вул. Грушевського, 65ател. (03475) 7-31-12

Писанка і крашанка – український феномен

www.WEST-INFO.IF.UA

5

Яремче - курортне місто, його часто на-зивають туристичною перлиною гуцуль-ського краю, але чи все насправді так? Наші журналісти спробували з’ясувати це в мешканки Яремча, засновника музею «Українська старовина» Марії Медик , по-бувавши в неї в гостях. І пережили шок, коли побачили всю музейну колекцію, а це понад дві тисячі експонатів:старовинні фотографії, документи, вишиванки, ви-роби зі шкіри, гуцульська кераміка, ста-ровинні скрині, ікони – усе, що робили власноруч і чим користувалися мешканці Гуцульщини, тепер зберігається у при-ватній оселі Марії Медик. Більшості екс-понатам щонайменше сто років. «Попри те, що у Яремчі туристам і так небагато на що є подивитися, місцева влада зробила все, щоб музей звільнив орендоване при-міщення», - розповіла Марія Медик.

Засновниця музею стверджує , що міс-цева влада не сприяла розвитку музею, а навпаки регулярно збільшувала орендну плату, вимагала надати звіт про отримані прибутки, кількість відвідувачів, інші фор-мальності бюрократичного характеру.

Якщо взяти вартість орендної плати приблизно в 600 гривень на місяць, то за рік міська скарбниця поповнювалась при-близно на 7 тисяч гривень - сума для місь-кого бюджету незначна, але для засновниці музею - доволі відчутна, враховуючи, що останнім часом зростали витрати на елек-троенергію, оплату за охорону, експертну оцінку... Опалення в приміщенні немає, взимку доводиться використовувати елек-тричні обігрівачі, що дуже дорого. Також за кошти орендаря було зроблено ремонт приміщень.

Марія Медик розповідає , що колишній заступник Яремчанського міського голова Надія Бандурка пояснювала неможливість сприяння в розширенні музею та зменшен-ні фінансового навантаження відсутністю достатніх коштів у міському бюджеті та потребою наповнювати бюджет міста за рахунок отриманих коштів від оренди, для забезпечення виплат бюджетним організа-ціям. Але чомусь без жодних проблем та економічно обґрунтованих висновків Ярем-чанська міська рада надає протягом кількох останніх років безкоштовно приміщення для діяльності редакції газети «Яремчан-ський вісник», сплачує комунальні витрати , фінансує діяльність цієї установи . У 2016 році депутати міської ради заклали кошти в сумі 170 тисяч гривень, а передплата на ча-сопис «Яремчанський вісник» складає 533 примірники, до того ж це одна з найдорож-чих газет в Україні у своєму сегменті. Мож-ливо редакції часопису «Яремчанський вісник» варто задуматись і дослівно від-творити дану статтю у себе на сторінках. Можливо актуальні публікації вплинуть на збільшення передплати яремчанської місь-кої газети. А в цілому подібних прикладів,

які стосуються дивних витрат міського бю-джету, можна навести багато.

Де логіка - важко зрозуміти, адже ви-трачаються гроші платників податків. Чому одним сприяють, а іншим ні? Пригадую зу-стріч шести кандидатів на посаду Яремчан-ського міського голови, що відбулась на-передодні минулих місцевих виборів. Там питання функціонування музею «Україн-ська старовина» теж обговорювалось, і всі зійшлись на думці, що музей місту потрі-бен. Станом на сьогодні один із кандидатів займає посаду секретаря ради, інші - члени виконкому, невже тепер їм байдужа доля музею? Невже музей місту непотрібен, не-вже краще облаштувати ще один сувенір-ний ринок, зелену садибу чи генделик?

Марія Медик розповіла , що старожит-ності приваблюють усіх: туристів, колек-ціонерів, навіть колишніх президентів. У 2006 році пані Марія познайомилася на сувенірному ринку з Віктором Ющенком, який підтримав мрію колекціонерки щодо створення музею старожитностей у місті Яремче. Згодом у книзі відгуків він напи-сав: «Слава Вашому труду, який так вшано-вує українців».

Мрія здійснилась у 2007 році: був ство-рений приватний музей «Українська старо-вина». Донедавна він був розташований у будинку, що належить Яремчанській місь-кій раді (вул. Свободи, 325 у Яремчі). Тут розміщувалась експозиція музею, яка від-творювала побут XIX й XX століть кількох регіонів України: Гуцульщини, Буковини, Покуття і Бойківщини. У кімнатах були представлені експонати культури і побуту, рідкісні книги, картини та ікони на склі, весільні, обрядові та святкові світлини міс-цевих жителів, які розповідали про життя і побут минулих поколінь, що мешкали на Яремчанщині та в карпатському краї зага-лом. Кожна кімната музею була тематичним розділом, який містив артефакти прядіння і ткацтва, посуд керамічний і глиняний, різні вироби боднарства, також елементи тран-спортних засобів, колеса, дуги, окремо була виставка побутових інструментів, а також граціозні костюми. Тепер уся експозиція, зібрана Марією Медик, недоступна ні міс-цевим, ні туристам.

Пані Марія говорить, що експозицію можна продати, і все це осяде в приватних колекціях,а наші внуки та майбутні поко-ління не зможуть побачити старовинні речі, створені їхніми предками. Чим вони будуть гордитися ?

Виникає запитання до місцевої влади, легітимно обраних депутатів: «Панове! Які цінності ви захищаєте? Що залишите прийдешнім поколінням? Невже пеньки з суцільно приватизованою землею під усім чим тільки можна? Задумайтесь, що ска-жуть про вас ваші внуки і правнуки!»

На такій сумній ноті можна було би за-вершити статтю, але я спробував з’ясувати

думку й іншої сторони. Власне з приводу розв’язання цієї про-

блеми поспілкувався з начальником відділу економіки і промисловості міськвиконко-му, депутатом Яремчанської міської ради Тарасом Малахівським. Депутат підтвер-джує , що проблема така існує.

- Так, Яремче - курортне місто, його часто називають туристичною пер-линою гуцульського краю і йому потрібно розвивати інфраструктуру, музеї та інше. На мою думку, для Яремча потрібен музей «Українська старовина», який свого часу заснувала Марії Медик, адже це унікальна колекція, що налічує більше двох тисяч екс-понатів. Поте згідно з договором оренди від 01.11.2012 ПП Медик М.М. було надано приміщення в м. Яремче по вулиці Свобо-ди, 325, термін оренди був з 01.11.2012 до 01.11.2014, площа орендованого приміщен-ня складала 65,8 м. кв., сума орендної плати

– 448,4 грн. Договір оренди закінчився.Хочу повідомити, що місто Яремче є

одним із міст, яке відібране міжнародним Проектом «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС).Це проект міжнародної техніч-ної допомоги, спрямований на зміцнення муніципального сектору в Україні, впро-вадження ефективного демократичного управління та прискорення економічного розвитку шляхом підвищення спроможнос-ті українських міст у сфері демократизації врядування та місцевого економічного роз-витку; створення сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу; підтримка процесу децентралізації та інте-грованого планування розвитку на місцево-му, регіональному та національному рівнях. Яремчанським міськвиконкомом 29.01.2016 створена конкурсна комісія про укладання договору оренди комунального майна тери-торіальної громади міста Яремча. Питання щодо надання в оренду та сприяння розви-тку музею «Українська старовина» буде розглянуте на комісії. Можливим є залу-чення коштів міжнародних грандів різних українських фондів, можливо, також при обговоренні бізнес-інкубатора за канад-ською програмою ПРОМІС питання функ-ціонування музею буде включене в цю про-граму співпраці за згоди власниці колекції Марії Медик.

Проте залишається відкрите питання щодо створення інвестиційного відділу у міській раді, який б дав змогу реалізову-вати ці програми, займатися написанням проектів для вирішення різних проблемних питань міста та інших населених пунктів Яремчанської міської ради.

Всеволод Кисілевський,

член Львівської обласної організації НСЖУ

КУЛЬТУРА

У Яремчі хочуть здихатись музею «Українська старовина»?

www.WEST-INFO.IF.UA

6

У ці дні ми святкуємо величне християнське свя-та, назване в народі Великоднем, Великим Днем пе-ремоги добра над злом, тріумфу Божого милосердя і любові над силами темряви, недовіри, підступу.

Світло радості через велике це Свято увійде в наші душі і ми вітатимемо один одного традицій-ним «Христос Воскрес!». А десь глибоко в душі кожного українця відлунюватиме вимріяне ціли-ми поколіннями «Воскресне Україна!», бо глибока християнська традиція нерозривна з нашими націо-нальними переживаннями.

Христос воскрес, пройшовши через осуд від тих, які лиш вчора кричали «Осанна!», зазнавши від-

ступництва і зрад від найближчих, відчувши від них гіркоту нерозуміння і слабодухості. Христос воскрес, прийнявши мученицьку смерть на хресті, приніс в жертву во ім’я спасіння людства своє земне життя, навіки змінивши душі людей, дарувавши нам світло любові, милосердя і добра.

З Його заповітами намагаємось іти по життє-вій дорозі. Україна воскресла, виокремилась на карті світу як держава через жертовну працю для неї мільйонів і через найвищу жертву – життя, які принесли найкращі, героїчні сини нашого народу під Берестечком, Крутами, у повстанських боях і в боях Другої Світової. Власне їхня невідступна віра

у свій народ, небачені звитяга і мужність виховали героїв Небесної Сотні і тих, які нині так віддано і мужньо захищають нашу землю у війні з ненави-сним окупантом.

То ж бажаємо радісних, духовних, благословен-них свят Воскресіння Христового для вас і ваших родин, дорогі просвітяни !

Керівництво Надвірнянського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка

Богдан Березицький, Михайло Ноняк,

Ганна Мохнач

Після проведення жорстокої війни проти українсько-го народу та фізичне знищення впродовж 30-х і 40-х років Сталін розпочав війну проти України на мовному фронті. 1948 року «Государственное издательство ино-странних и национальних словарей» видало «Русско – украинський словарь» в Академии наук Украинской ССР, Институт языковедения им. А. А. Потебни». Об’єм - 80 000 слів, кількість сторінок - 799. Для повної уяви про цей шедевр наводжу кілька уривків з передмови (написана російською мовою, але поданий і її україн-ський переклад): «Український народ любовно вивчає російську мову в усьому багатстві її стилів і жанрів, мову Жовтневої революції, мову Леніна і Сталіна»; «У Радянському Союзі створені всі умови для того, щоб кожен житель нашої багатонаціональної Батьківщини «мав можливість навчитися великої російської мови» (Ленін, ХУІІ, 163); «Цей російсько-український слов-ник повинен допомогти в справі вивчення російської й української мов, їх братнього взаємозв’язку, повинен сприяти дальшому розвиткові української літературної мови». Не ставлю собі за мету популяризувати перли з передмови, але все ж подаю ще одну цитату, де всі видавці російсько-українських словників, виданих до 1948 року в царській Росії і в СРСР (від 1917 до 1948 року) характеризуються як «буржуазно-націоналістичні мовознавці, вороги українського народу, які «робили контрреволюційні, націоналістичні спроби, щоб загаль-мувати розвиток соціалістичного будівництва СРСР, розірвати кровний братерський зв’язок радянських на-родів, освячений багатовіковою спільною боротьбою зі спільними ворогами, оновлений і зміцнений Великою Жовтневою соціалістичною революцією». Це все свід-чить про настання чергового етапу нищення україн-ської мови силами радянсько-російських спецслужб.

Наші сучасники, у т.ч. багато філологів, збагачені невтомною працею над реабілітацією української мови,

репресованої і зґвалтованої шовінізмом, ленінізмом-сталінізмом, соціалізмом і комунізмом, скажуть, що з цим покінчили.

Як приклад зворотного пропоную лише одне. У наш час всі видавництва в Україні і світі користу-ються словниками української мови (а не російсько-українськими чи навпаки), у яких наше духовенство зне-важливо називають «священиками». У той же час саме духовенство і вірні продовжують вживати в усній мові слово «священник». Так виходить, що світове українство існує в двох різних реальностях – одна щоденна, справ-жня, а друга - створена авторами радянських словників. Для кращого усвідомлення того, про що я веду мову, по-силаю читачів до другого поширеного видання молитов-ника «Богослужбові і богомільні писання Верховного Ар-хієпископа», ч.2: «Господи, до Тебе возношу душу мою», видане в Римі в 1971 році. Тут вживається слово «свяще-ник». Очевидно, згідно з словниками часів СРСР. За всі роки «незалежності» нічого не змінилося.

До втручання сталінських мовознавців і мовотворців в українській мові вживалося слово «священник». Підста-вою є «зібраний редакцією журналу «Киевская старина» «Словарь української мови», упорядкований з додатком власного матеріалу Борисом Грінченком». За це Борис Грінченко «удостоен Российской Императорской Акаде-мией Наук второй премии Н.І.Костомарова». «Словарь» був виданий у Києві в 1907 - 1909 роках. У СРСР «Сло-варь» надрукований у 1959 році у видавництві Академії наук Української РСР фотомеханічним способом тиражем 30 тисяч примірників. На сторінці 111 знаходимо: «Свя-щен/ник, ка, Єв.Мр.І. 44». Тобто, в Євангелії від Марка тоді вживалося слово «священник». Перевидання цього словника в СРСР, скоріше за все, було політичним ма-невром системи для демонстрації лібералізації імперії на чолі з новим лідером М. Хрущовим, адже в офіційному користуванні були сталінські словники.

Наші реалії свідчать, що війна Сталіна проти україн-ської мови завершилася його перемогою, і цей стан збе-рігається до нашого часу. У згаданому словнику (1948 р.) без дотримання загальноприйнятих правил просто подається російською мовою слово «священнік», а українською «священик».

Наступним прикладом більш витонченої фальсифі-кації є «Українсько – російський словник» видавництва «Наукова думка», Київ – 1964р., Академія наук Укра-їнської РСР, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні (той самий інститут). Тут слово «священик» в явному вигляді відсутнє. А є українське слово «священ/ний». Автори визначають священ- як корінь, а далі подають суфікс – ик, і користувачі словника самі мають утвори-ти ціле слово священик. Зате російський відповідник подають як «священнік». При цьому подають суфікс -ник. Насправді українське слово «священ/ник» по-винно утворюватися додаванням до кореня «священ» суфікса –ник, а не -ик. У всіх наступних виданнях українсько-російських словників уже подається укра-їнською «священик», а російською, звичайно, «священ-нік». Цей винахід сталінських мовотворців перекочу-вав у всі сучасні словники української мови. Отже, вся Україна, світове українство, всі ми ревно оберігаємо встановлені класиками ленінізму-сталінізму правила нищення і знущання над українською мовою, над всім українським народом.

Тут фальсифікація відбулася на рівні граматики 6 класу, розділ морфологія (будова слова), тема словоутворення.

Намагання встановити істину з кваліфіковани-ми філологами нічого не дали. Вони оперують вище приведеними аргументами і тим, що в українській мові це поняття походить від слова «освячений». А в російській мові «священнік» вживалося, мов-ляв, ще в церковнослов’янській писемності. Проро-сійські філологи і політики в Україні вважають, що церковнослов’янська писемність є російською влас-ністю (якось складно вжити більш приємний відповід-ник). Тому доводиться заглибитися в давнішу історію. Сьогодні вже досить добре відома історія Москов-ської держави, що була звичайним улусом Золотої орди. В Орді державною мовою була уйгурська. Цією ж мовою велося діловодство і в Московському улусі. Церковнослов’янська писемність зародилася в Київ-ській Русі задовго до утворення Московського улусу, а пізніше Московського князівства. З приходом на росій-ський престол європейської цариці Катерини це утво-рення почали називати «Рассєя». Воно не мало нічого спільного з назвою держави Київська Русь. Про старання цієї цариці в справі облагородження ординської спіль-ноти і держави, презентування її світові відомо якщо не все, то досить багато. Тому ми, українці, звертаймося до церковнослов’янської писемності в Київській Русі як до своєї рідної. Тут найбільш ґрунтовним джерелом є словник Володимира Даля. У нього «священникъ» - це ієрей, пресвітер, рукоположений служитель олтаря, який здійснює святі тайни. Походить від «священний», «святий». Натомість сучасні прихильники ленінсько-сталінських деформацій в українській мові, які корис-туються словниками, скалькованими із словників ста-лінських часів (1948 рік), стверджують, що «священик» походить від слова «освячений». Але в часи В. Даля і Б. Грінченка навіть фальсифікатори царської Росії не вважали за можливе посягнути на святе.

Для сучасників справою честі має бути викриття цієї примітивно хитрої маніпуляції і численних подібних. За основу маємо брати словники В. Даля і Б.Грінченка.

Таких прикладів приниження, хоча правильніше ду-ховного терору і окупації, в українській мові дуже ба-гато. Пошуки в цьому напрямку можуть стати справою не однієї наукової праці Починаємо з дуже важливого. Очевидно, що на порядок денний виходить питання видання українського за своєю суттю словника україн-ської мови. А тим часом всі видавництва, ЗМІ, заклади освіти, усе українство будуть користуватися словни-ками часів сталінщини. Хочеться сподіватися, що не-забаром частина з них відмовиться від перебування в духовному московському рабстві.

Богдан Березицький, голова Надвірнянського районного об’єднання товариства

«Просвіта» ім. Т. Шевченка

«Христос Воскрес! – Воскресне Україна!»: великоднє привітання від Надвірнянського районного об’єднання товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка

У великому і святому дрібниць не буває

ПРОСВІТА

www.WEST-INFO.IF.UA

7

Напередодні сумної дати, що стала трагічною не тільки для України, але й далеко за її межами, ¬¬– 30-ліття аварії на Чорнобильській АЕС ¬¬– Всеукра-їнська екологічна громадська організа-ція «МАМА-86» проводить масштабне інформаційне дослідження стосовно інформування громадськості з питань ядерної безпеки. Для цього впродовж 2015-2016 рр. у рамках проекту Швед-ської агенції з міжнародного розвитку «Побудова системи інформування гро-мадськості з питань ядерної безпеки» було підготовлено аналітичну записку, яка містить аналіз міжнародних угод, законодавчого поля Європейського Со-юзу та країн-членів ЄС, законодавчих і нормативно-правових актів України. Було розроблено опитувальник і прове-дено опитування у містах Нетішин і

Кузнецовськ щодо стану поінформо-ваності населення з питань функціону-вання АЕС і дій, які необхідно вжити при виникненні позаштатних ситуацій на АЕС. Аналіз результатів опитування був включений до згаданої вище аналі-тичної записки. На основі проведених досліджень розроблено рекомендації щодо внесення змін до законодавства України з метою підвищення рівня поін-

формованості населення з питань ядер-ної безпеки.

МАМА-86 брала участь у цілій низ-ці громадських заходів у сфері ядерної безпеки, а саме громадських обговорень з питань побудови нових ядерних бло-ків в Угорщині і Словацькій Республіці (в рамках Конвенції Еспо), громадських обговорень з продовження строку екс-плуатації блоку №2 Южно-Української АЕС, засіданнях Громадської Ради Дер-жатомрегулювання тощо).

Організація здійснює тематичні до-слідження та широко розповсюджує їхні результати, проводить кампанії громад-ського діалогу та адвокації, а також реа-лізує екологічно сталі інженерні рішен-ня, спрямовані на вирішення конкретних проблем та створення позитивних при-кладів в галузях водопостачання, саніта-рії, житлового господарства, поводжен-ня з відходами (включаючи й небезпечні відходи та речовини), тощо.

Сьогодні ВЕГО «МАМА-86» є однією з найбільших екологічних організацій громадянського суспільства в Україні, яка налічує 19 регіональних відділень по всій країні. Впродовж 25 років сво-го існування ВЕГО «МАМА-86» спри-яє сталому розвиткові країни шляхом

моніторингу та аналізу екологічної по-літики, відстоювання інтересів громад-ськості, підвищення рівня обізнанос-ті населення та реалізації проектів за трьома пріоритетними напрямками: 1) екологізація політики і практики; 2) до-ступна та безпечна вода та санітарія для всіх; 3) хімічна безпека.

Організація створена у 1990 році мо-лодими мамами, які прагнули захистити своїх дітей від наслідків Чорнобиль-ської катастрофи. Провідну роль у її ді-яльності відіграє інноваційна складова, що дозволяє вважати організацію піо-нерською, оскільки багато з її ініціатив в Україні впроваджувалися вперше. Ор-ганізація працює на різних рівнях – від місцевого до міжнародного, підтримує партнерські відносини з багатьма НУО в Україні та за кордоном і належить до численних українських та міжнародних мереж і організацій. ВЕГО «МАМА-86» є постійною учасницею Форуму грома-дянського суспільства Східного партнер-ства з питань, що стосуються довкілля, зокрема щодо належного екологічного врядування. Офіційно організація була зареєстрована у 1991 р., а, отже, в цьому році святкує своє 25-річчя. Відзначення цієї річниці відбулось в рамках конфе-ренції «Довкілля для України» прове-денням тематичних круглих столів 26-27 квітня в м. Київ.

З 2000 року на теренах Яремчанщи-ни (Івано-Франківська область) пра-цює одна з регіональних організацій - «МАМА-86-Яремче», беручи актив-ну участь у вирішенні різного рівня еколого-соціальних проблем у тісній взаємодії з місцевою владою та грома-дою. Організація об’єднує людей різних професій, які є небайдужими до еколо-гічних проблем та здоров’я нинішнього і майбутнього поколінь.

Успішно поєднуючи інформаційно-просвітницьку діяльність з практич-ним вирішенням важливих соціально-екологічних проблем регіону, в переліку здобутків найвизначнішими є:

– Проведення інвентаризації та очистки громадських колодязів на Яремчанщині;

– Будівництво нової гілки водогону

для жителів смт. Ворохта;– Впровадження еко-санітарних тех-

нологій для жителів смт. Ворохта та с. Микуличин;

– Впровадження енергоощадних тех-нологій в Ворохтянській загальноосвіт-ній школі І-ІІІ ст.);

– Встановлення системи доочистки питної води в Микуличинській загаль-ноосвітній школі-інтернат;

– Будівництво локальних очисних споруд для етнографічного музею в с. Микуличин;

– Будівництво 6 майданчиків для роз-дільного збору твердих побутових від-ходів в с. Микуличин та м. Яремче та придбання пресу для вторсировини;

– Впровадження водоохоронних за-ходів (встановлення інформаційно-попереджувальних табличок, стендів, будівництво гідротехнічних споруд на р. Жонка, м. Яремче);

– Будівництво «Літнього класу» для проведення різних заходів на лоні при-роди в Карпатському національному природному парку;

– Встановлення сонячних теплових повітряних колекторів для обігріву при-міщень Делятинської катехитичної шко-ли та Микуличинської школи-інтернат;

– Розробка проекту плану управління басейном р. Прут;

– Створення плану забезпечення пит-ною водою громади с. Микуличин;

– Стале вирішення проблем пес-тицидів у Галицькому районі Івано-Франківської області та ін.

Численні семінари, тренінги, кон-ференції, круглі столи, громадські слу-хання, прес-тури з актуальних питань охорони довкілля, численні практичні акції, екологічні заходи для молоді – все це результати повсякденної багаторіч-ної праці ленів та волонтерів організа-ції, основна місія якої – захистити право майбутніх поколінь на чисте довкілля!

Алла Турос, інфомаційний менеджер ВЕГО «МАМА-86»,

місто КиївМарта Корчемлюк, член

ВЕГО «МАМА-86», місто Яремче

30-31 березня 2016 року в м. Івано-Франківськ відбу-лось засідання Національного «круглого столу» «Розумні міста та електронне урядування», під час якого обговори-ли подальший розвиток «розумних міст» України у ракур-сі реформи децентралізації.

Конференція зібрала представників Європейського Со-юзу, Програми розвитку ООН в Україні, Європейської еко-номічної місії ООН, Міністерства регіонального розвитку, Державного агентства з питань електронного врядування України разом із українськими муніципалітетами. Місто Надвірна на конкурсних засадах також було обрано одним із 25 міст-партнерів, які запрошено на захід для ознайом-лення з досвідом передових міст з питання електронного врядування. Громаду м.Надвірна в засіданні представляли міський голова Зіновій Андрійович та керуючий справами міської ради, муніципальний координатор Проекту МРГ в м.Надвірна Олег Антонюк.

Цей захід організовано за підтримки спільного Про-екту Євросоюзу та Програми розвитку ООН в Україні «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (МРГ). Очільники українських міст поділились досвідом запрова-дження системи електронного врядування та нових техно-логій для підвищення якості життя мешканців міст.

Присутніх зацікавили також виступи директора ПРООН в Україні Янтомаса Хіємстра, першого радника та керівника відділу «Економічна співпраця, соціальний та регіональний розвиток» Хуани Мера Кабейо, першо-го заступника міністра регіонального розвитку, будів-ництва та житлово-комунального господарства України В`ячеслава Негоди.

По скайп-зв`язку спілкувалася з учасниками «кругло-

го столу» проектний менеджер відділу управління кому-нікаційним та земельним господарством Європейської економічної комісії ООН «Концепція «Розумних міст», передовий світовий досвід» Доменіка Карр`єро. За її ви-значенням, «розумні міста» – це ті, які використовують інноваційні технології та інші засоби, щоб покращити якість життя, ефективність функціонування, надання по-слуг і підвищення конкурентоспроможності. Водночас вони забезпечують потреби теперішнього і майбутнього поколінь з огляду на економічні, соціальні, екологічні і культурні аспекти.

Об`єднання «Розумні міста» – це проект, який роз-почали у 2014 р. і планують завершити у 2020-му. На першому етапі – вибір міст-учасників; на другому – їх оцінка; на третьому – впровадження рекомендацій; на четвертому – моніторинг і порівняльний аналіз.

Детально йшлося про переваги міст-учаcників проек-ту, розроблення центральною державною владою і муні-ципальною політики сталого розвитку тощо. Учасники зібрання проаналізували практичні приклади розробки стратегії «смарт-міст» по всьому світу та спроектували їх дорожню карту для України.

Дводенна програма передбачила візити на комунальні об`єкти Івано-Франківської міської ради, які уже діють за принципом «розумних міст» у системі енергоефективнос-ті, роздільного сортування сміття тощо.

У 2017 р. завершиться третя фаза проекту із загальним бюджетом 23,8 млн. євро, наданих Євросоюзом (23 млн. євро) та ПРООН (800 тис. євро). Новий компонент третьої фази проекту стосується розвитку міст і охоплює 25 малих міст у 12 областях України.

У рамках круглого столу Проект МРГ представив свої подальші плани щодо підтримки ініціатив у сфері інно-ваційного врядування на муніципальному рівні. Даний компонент Проекту охоплює два основних «розумних рі-шення» – прозорість та підзвітність в місцевих державних закладах та надання послуг за принципами електронного врядування. З 2016 року Надвірнянська міська рада, вра-ховуючи досвід передових міст, бере напрямок на подаль-ший розвиток м.Надвірна в рамках системи електронного врядування крізь призму реформи децентралізації. Зокре-ма, цього року планується реалізувати проект з впрова-дження в міській раді системи електронного голосування, що дасть можливість втілити в життя один з компонентів даного Проекту – зробити роботу міської ради ще більш прозорою. Система електронного голосування допоможе скоротити та запобігти процедурним витратам часу при підготовці і проведенні сесій, забезпечить автоматизацію контролю за дотриманням регламентних норм, проведен-ня відкритого та поіменного голосування і подальша їх публікація на офіційному веб-сайті. Для реалізації даного проекту планується залучити кошти не тільки з місцевого бюджету, а й з Європейського Союзу та ПРООН.

В подальшому Надвірнянська міська рада планує за-провадити ряд електронних сервісів, зокрема створення на сайті додатку «Електронні петиції» для залучення гро-мадян до прийняття рішень; також використання електро-нної системи публічних закупівель «PROZORRO», що до-поможе міській раді в проведенні державних закупівель на виконання вимог законодавства України.

Прес-служба Надвірнянської міської ради

СУСПІЛЬСТВО

Рік, що став поштовхом до дій: створення та здобутки ВЕГО «МАМА-86»

Надвірна – учасник нового проекту «Smart City»

www.WEST-INFO.IF.UA

Засновники: Кисілевський В.С., Ноняк В.В.

Свідоцтво про державну реєстраціюсерія ІФ №580-242Р від 22.05.2015 рЗамовлення № 723

Друк: ФОП Зволейко А.Л. м. Чернівці

Наклад: 5 000 примірниківВідповід. за друк: Кисілевський В.С.e-mail: info.if@ukr.net

8

Хто би міг подумати, що стрімкий кар’єрний старт заступника голови облра-ди та депутата Івано-Франківської обласної ради від партії «Воля» Ольги Галабали за-вершиться таким же стрімким падінням, позбавленням посади і залишенням щойно відремонтованого «сірого» екстравагантного кабінету в адмінбудівлі облради? Але, коли проаналізувати політичну діяльність вищез-гаданого депутата, то все стає зрозуміло й за-кономірно. Звісно, що критикувати та повча-ти всіх легше, ніж робити конкретні справи. Більшість депутатів обласної ради справедли-во обурилась численними нетактовними зау-важеннями на адресу депутатського корпусу. І судний день настав на другому пленарному засіданні четвертої сесії Івано-Франківської обласної ради. На сесійне засідання прибуло 75 із 84 обраних депутатів. Голова облради Олександр Сич повідомив, що до нього на-дійшло звернення, підписане 32 депутатами: «Ми, депутати обласної ради, вимагаємо по-ставити на голосування питання про зняття з посади заступниці голови обласної ради Ольги Галабали, яка неодноразово дозволяла собі нетактовні зауваження на адресу депу-татського корпусу».

Опісля голова облради зачитав список де-путатів, що підтримали це звернення, серед яких представники фракцій БПП та «Самопо-мочі». Олександр Сич зауважив, що оскільки для внесення питання у порядок денний по-трібно мінімум 28 голосів депутатського кор-пусу, а є 32, то окремого голосування з цього

питання не потрібно.Далі відбулося таємне голосування за до-

строкове звільнення Ольги Галабали з поса-ди заступника голови облради. За звільнення проголосувало 52 депутати, проти - 7 , утри-малися – 13. У голосуванні взяли участь 73 депутати з 84. О. Галабала виступила після оголошення результатів. Завершальні слова: “Усім дякую. Ми переходимо в опозицію”, - здивували багатьох присутніх у залі, адже здалося, що у фракції ПП «Воля», окрім Ольги Галабали, ніхто на прийняття рішення не може вплинути, усе залежить від займа-ної державної посади та кабінету, створеного дизайнерами під смак посадовця. Виглядає так: «посада і «сірий» кабінет є – ми в коа-ліції , а коли цього нема, - ми в опозиції». Навіть відеоролик про це відзняли, наче до-кументальний фільм, який починається сло-вами «збираю речі»… Невже це така трагедія для області? Невже нікуди спрямувати свою енергію , як тільки на власне «Я»?

До слова, епопея з ремонтом службового кабінету Ольги Галабали набрала розголо-су в засобах масової інформації на початку березня. Це, мабуть, був єдиний кабінет в Івано-Франківській обласній раді, у якому робили ремонт. Тоді «Галицький кореспон-дент» писав про те, що заступник голови обласної ради Ольга Галабала розпочала роботу на новій посаді з ремонту власного кабінету. Журналісти цікавились у керів-ництва облради, з чим пов’язане рішення ремонтувати саме це приміщення. При-

пускали, що попередній заступник голови обласної ради Остап Дзеса залишив кабінет настільки понищеним, що Ольга Галабала просто не мала можливості там працювати. Хоч повірити у таке доволі важко, адже жод-ного акту про непридатність кабінету скла-дено не було. На жаль, ані про доцільність ремонту, ані про кількість коштів, у які ви-ллється оновлення кабінету, голова обласної ради Олександр Сич журналістам так і не відповів однозначно. Тоді ж Ольга Галабала написала у коментарях, що ремонт у її кабі-неті робиться волонтерами. І єдині кошти, які будуть витрачені, це гроші, за які купили фарбу – понад 26 тисяч гривень.

Уже 29 березня, під час засідання комісії з питань екології та раціонального природо-користування Івано-Франківської обласної ради, депутати та журналісти змогли побачи-ти, як виглядає новий кабінет Ольги Галаба-ли. Депутати зробили зауваження, що надто багато сірого. Ольга Галабала відповіла за-питаннями: “А що? Краще було б рожевий?”. Щодо витрат коштів на ремонт кабінету, то після звільнення з посади Ольги Галаба-ли в Інтернеті з’явився відеоролик, у якому звільнена чиновниця наводить значно меншу цифру - 14 631 гривню і збирає речі.

Фактичним приводом для звільнення Ольги Галабали стали нетактовні зауважен-

ня на адресу депутатського корпусу, але чи тільки на адресу депутатів звучали різного роду зауваження? Згадаймо першу сесію Яремчанської міської ради, на якій Ольга Галабала, постійно порушуючи регламент, робила зауваження міському голові Васи-лю Онутчаку, який начебто неправильно веде сесію і відверто лобіювала партійні інтереси «Волі», вочевидь забувши, що Василь Онутчак уже втретє обраний місь-ким головою Яремча і за більш як десяти-літній період роботи в органах місцевого самоврядування знає, що таке регламент міської ради і як слід його дотримуватись. Про подібні дії Ольги Галабали на одній із минулих сесій вже говорив голова Івано-Франківської облради О. Сич: «Депутати обласної ради звертали увагу нашої колеги на неприпустимість використання трибу-ни обласної ради для образ та голослівних звинувачень на адресу інших депутатів і виголошення популістських заяв із ме-тою реалізації вузькопартійних інтересів». Тому і результат закономірний.

Багато прикарпатських політиків сподіва-ються, що виборці надалі будуть відповідаль-но ставитись до права вибору і добре зважу-ватимуть, за кого віддають свої голоси.

Святослав Городоцький

Збираю речі …… нарешті здихались ?

АНОНС20 травня 2016 року Надвірнян-

ське районне об’єднання товари-ства «Просвіта» ім. Тараса Шев-ченка за сприяння відділу освіти

та відділу молоді і спорту Надвірнянської РДА, проводитиме спортивні змагання присвячені по-пуляризації здорового способу життя.

Бажаючих долучитись до заходу просимо звер-татись за телефоном (096) 074-35-83

Шановні читачі нашої газети!

СУСПІЛЬСТВО

Прийміть найщиріші вітання з нагоди величного свята – Воскресіння Христового!Великдень утверджує нашу віру у вічне життя, віщує неминуче торжество добра над

злом, світла над темрявою, надії – над розпачем. У ці світлі дні редакція нашої газети щиро зичить Вам Божої благодаті. Хай сповнює душу любов, добро, злагода та окрилений настрій. Нехай велич Господня з небесних високостей із багатими духовними дарами зі-йде у Ваші оселі. Хай Великий День Воскресіння Христового дарує Вам щастя, здоров’я та непохитну віру у щасливе майбутнє Української Держави.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!Редакція газети «Життя Прикарпаття»