Вісник №46 (березень 2012)

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 8 (46), березень 2012 allsaints.lviv.ua 1

Може, ти бачив колись умираючу людину, пам’ятай, що й ти підеш тією дорогою. На світанку подумай, що не доживеш до вечора. А коли смеркнеться, не будь певний за ранок.

св. Тома Кемпійський

Свята Христова Церква, як дбайлива мати, супроводжує свої духовні чада впродовж

усього земного перебування і провадить свій благочестивий народ до вічного блаженства у Царстві Божому. Участь церковної спільноти у супроводжені померлої особи до потойбічного життя не закінчується лише чином Похорону. «Вічна пам’ять» – це не красивий пам’ятник на могилі і не пам’ятні фото на стінах чи в альбо-мах. Свята Церква вчить нас, що вічна пам’ять полягає в тому, що ми зобов’язані молитися за померлих до Господа. Бо після смерті кожна душа стає перед Богом на іспит за своє життя. І ми не знаємо, який шлях очищення потрібно для наших померлих родичів, щоб успадкувати приготовлене їм місце упокоєння. «Не спокій-не моє серце, доки не спочине у Тобі – Боже!», казав св. Августин. Ми повинні розуміти, що у великій мірі від нас залежить вічне щастя наших померлих родичів та їхній упокій у Господі, а відтак їхнє заступництво за нами. У Бога нема часу – Він вічний, тому наша постійна пам’ять у молитвах і милостинях за своїх померлих перед Вседержителем – це Вічна пам’ять.

У літургійній традиції нашої Церкви маємо ба-гато способів поминання наших померлих ро-

дичів, друзів і всіх від віку покійних. Особливо зараз у благодатний час Великого Посту творимо постійну молитву за упокій під час Параста-сів – Сорокоуст. Парастас – з грець-кої посередництво. Парастас – це богослуження, в якому за посеред-ництвом молитви, милостині і ка-дильного диму вимолюється в Бога прощення усопшому за його гріхи. Це богослуження відправляється з любові до померлого. Парастас від-правляється в день смерті, під час по-

хорону і в поминальні дні. Дослівно кажучи, «Па-растас» – це богослуження, на якому присутні продукти харчування, мед і солодощі. Їх кладуть на спеціально приготований столик як жертву за гріхи померлого. Молитва і подання милостині за їх упокоєння – це два способи, якими можемо великою мірою допомогти душам спочилих.

На заупокійні відправи жертвують хліб, бо він є символом життя й присутності тіла, а також інші продукти: мед, цукор, олію, печиво, фрукти, солодощі, – зрештою, будь-що їстівне. Є також благочестивий звичай жертвувати якісне вино, яке використають для св. Причастя, і борошно, яке піде для випікання проскур. Мед символізує насолоду, яка зустріне всіх праведників у вічнос-ті, цукор та солодощі є символом приємності – насолоди перебування з Господом. Вино озна-чає життя, яке переходить у вічне життя, а також Пресвяту Євхаристію.

Існує хибне уявлення, – хоч як дивно це звучить, – що принесене на парастас їдять спочилі. На-справді пожертвуване споживається священнос-лужителями, працівниками храму, роздається нужденним. Слід пам’ятати, що поминання по-мерлих – це, насамперед, молитва (карточки з іменами, інтенції) та милостиня, що полягає у доброму і щирому намірі, а не у зобов’язанні перед кимось.

Щодо того, скільки приносити, то не існує жод-них правил, – чи обов’язково три хлібини, чи обов’язково три в’язки бананів тощо. Кількість

Пам’ятай про вічність

Закінчення на ст. 3

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 8 (46), березень 2012 allsaints.lviv.ua2

ПРОЩАННЯ З КОЛЯДОЮОстанніми роками вже стало доброю традицією на нашій парафії в остан-ню неділю перед Стрітенням організо-вувати свято «Прощання з колядою».

Звичайно і цей рік не був винятком. Наше свято було організоване 12

лютого 2012 р. Б. Тут люди в останнє в цьому році мали можливість звеличати новонародженого Бога своїми колядка-ми та різдвяними піснями.

Коляду допомагали підносити на небеса колек-тиви нашої парафії та запрошені гості.

Свято розпочали своїм чарівним співом наймо-лодші учасники Коляди дитячо-молодіжний хор «Веснівка» під ке-

рівництвом п. Оксани Кудовби, до них долучилися і діти з музичного гуртка парафіяльної катехитичної школи зіграв-ши на інструментах та Андрій Баландюк за-співавши, і це додало ще більше колориту парафіяльній Коляді.

Цьогоріч нашими гостями були: колектив «Левандівське ретро» та хор із собору св. Юра під керівництвом В. Волошина. Їхній спів ще раз допоміг нам відчути ту різдвяну радість, яку ми відчували зовсім недавно.

Звичайно Коляда була б не повною, якби ми ще раз не побачили вертеп організо-ваний молодіжною спільнотою Марійська Дружина, який по-особливому звеселив всіх присутніх.

П о ч у в -ши звуки скрипки у руках фіналіста проекту «Україна має талант» та віднедавна нашого па-рафіянина Олександра Божика ми ще більше відчули велич цьогорічного свята.

На завершення виступили колектив «Дзеркало душі» під керівництвом п. Надії Базів, заспівав-ши нам зовсім нових коляд та парафіяльний хор «Єдність» під кервництвом п. Зеновії Фе-дик. Їхній чарівний спів можна було слухати і насолоджуватися ним ще довго-довго.

Наша Коляда була по-справжньому парафі-яльною – родинною. Адже після завершення виступів відбувся фуршет під час якого всі присутні вже разом колядували та величали Бога у яслах як добре знаними так і зовсім новими коляками.

Дай Боже нам дожити до наступної Коляди, щоб ми знову могли Тебе величати співаючи чарівних колядок.

Ірина Дмитрів

З Ж

И Т

Т Я

П А

Р А

Ф І

Ї


С В

Я Т І Т А Й

Н И

ТИ ЗГРІШИВ? ПРИЙДИ І ПОКАЙСЯ...Свята Тайна Хрещення, вводить нас у Христо-

ву Церкву. Хрещення відкриває для нас цар-ство Христової благодаті та очищає грішника від усіх його гріхів. Миропомазання дає йому силу та міцність для росту у християнському житті. Однак навіть після купелі хрещення, людина все ж не звільняється від наслідків первородного гріха: схильності до зла, хвороб та смерті. Отже, ставши християнином, людина знову може грі-шити і навіть дуже часто. Але не міг всеблагий Господь залишити людину у такому стані і тому встановив у Своїй Церкві ще одне Таїнство — Святу Тайну Покаяння, яка лікує наші духовні немочі.

Таїнство Покаяння Господь наш Ісус Хрис-тос встановив після Свого воскресіння, коли з’явився своїм учням. Про це читаємо у Святому Євангелії від Івана: «. . .Тоді знову сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас поси-

принесеного вами залежить від того, скільки ви можете і хочете пожертву-вати в ім’я прощення гріхів спочилих родичів і полегшення стану їхніх душ. У будь-якому разі молитва і милостиня не бувають зайвими і над-мірними.

Про велике значення заупокійної милостині говорить багатий досвід Церкви. Це ми бачимо з того, що Церква постійно молиться за своїх померлих, а також, знаходимо у вченні Церкви обов’язок: померлого похоронити й за упокій душі молитися. Християнське милосердя – дуже корисна чеснота вже тут на землі, а ще більше по смерті в небі. Милосердним Бог благословить і їх нагороджує вже тут на землі. У Святому Письмі в книзі Сираха читаємо: «Воздавай Всевишньому згідно з Його даром – щедро за твоїми власними статками. Господь бо тобі відплатить, поверне тобі всемеро.. . А й бідному простягни свою руку, щоб завершилось твоє благословення» (35,9-10; 7, 32).

Добрими ділами ми також сплачуємо наші за-боргованості перед Богом. У книзі Товита ска-зано: «Молитва з постом – річ добра, однак милостиня зі справедливістю – ліпші. . . Ліпше творити милостиню, ніж нагромаджувати золо-то. Милостиня від смерті вибавляє, вона усякий гріх очищає» (12,8-9). А Христос каже: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (Мт. 5, 7). Св. Іван Золотоустий про силу милостині

навчає: «Нема гріха, що його не можна б очис-тити, що його не могла б знищити милостиня. Всякий гріх нижче від неї. Вона – пригожий лік на всяку рану».

Одне оповідання говорить про чоловіка, що був дуже скупий і чинив багато зла. Якось він, щоб від нього відчепилися жебраки, кинув у них хлібиною, ніби каменем. Після цього він тяжко захворів і побачив біля свого смертного ложа ангелів та бісів, які сперечалися за його душу. Біси перераховували велику кількість його грі-хів, починаючи із самого дитинства. Оскільки ангели не знаходили добрих діл, то представили хлібину, яку він пожбурив у бідних. Ця хлібина, на диво, майже переважила багато лихих його вчинків. Тоді ангели повернули його до життя і попросили подати хоч ще трохи милостині, щоб вони могли його виправдати. Цей урок став для нього корисним і докорінно змінив його життя. Він роздав усе своє добро біднякам, а потім по-просив друзів продати його у рабство, а гроші також роздати.

Св. Іван Золотоустий, заохочуючи нас до діл милосердя, каже: «Велике діло – милостиня. Полюбімо її, вона не має нічого собі рівного. Вона може змити гріхи й охоронити від засуду. Ти мовчиш – а вона стоїть і тебе охороняє. Що більше, тоді, як ти мовчиш, тисячі уст дякують за тебе».

Микола Білецький

Початок на ст. 1

лаю!» Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого! Кому гріхи від-пустите, — відпустяться їм, а кому затримаєте, — затримаються!» (Ів. 20:21-22).

Свята Тайна Покаяння існує вже з апостольських часів. Господь передав апостолам та їх наступни-кам божественну владу силою Святого Духа від-пускати людям гріхи. Про це можна довідатись з «Апостольських правил». Також згадують про сповідь у своїх творах Отці та Учителі Церкви Кипріян, Василій Великий, Іван Золотоустий та багато інших. Ось як пише про покаяння свя-тий Атанасій Великий: «Як людина, охрещена людиною, тобто священиком, просвічується благодаттю Духа Святого; так і сповідуючи у по-каянні гріхи свої приймає їх відпущення через священика благодаттю Ісуса Христа».

Тепер спробуємо розглянути Таїнство Пока-яння більш детально. Спочатку постараємося з’ясувати, що ж вимагається від того, хто хоче приступити до Сповіді? Насамперед, це жаль за гріхи, що є самою суттю покаяння. Той, хто справді кається, — не може не усвідомлювати


своїх гріхів та їх страшних наслідків, не може не відчувати своєї провини перед Богом, не може не жалкувати всім серцем за свої негідні вчинки. Там, де немає справжнього жалю за гріхи — немає і справжнього покаяння. Тоді Сповідь перетворю-ється на якусь формальність, яку кожен з нас по-винен відбути. А така сповідь не приносить нам ніякої користі.

За свої гріхи ми повинні жалувати з любові до свого Творця, адже ми образили Того, Хто помер за нас на хресті. Ми виявились невдячними Йому, негідними Його. Коли ж ми жалуємо за гріхи лише зі страху перед Божим гнівом і карами, то тоді наш жаль стає егоїстичним жалем, жалем раба, який боїться виключно за себе. Такий жаль-страх є цілком протилежним до синівського смутку ди-тини, що образила свого Отця. . .

Про це дуже добре написав апостол Павло: «Я ра-дію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога. . . Бо смуток для Бога чинить каяття на спа-сіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський — чинить смерть.» (2 Кор. 7: 9-10).

Другою важливою умовою покаяння є намір змі-нити своє життя. Якщо ж ми не змінюємося на краще, то це означає, що насправді ми не маємо справжнього жалю за в чинені гріхи. «Хто при-носить покаяння, — каже святий Амвросій, — той повинен не тільки змити свій гріх сльозами, але й закрити колишні прогрішення кращими ді-лами, щоб знищити гріх». Коли у нашому житті немає хоч найменшої переміни, то всі розмови про покаяння та любов до Бога є тільки пустими словами. . .

Навіть тоді, коли людина зрозуміла свої гріхи, кається і бореться з минулим, їй ще необхідно повірити у те, що Бог — милостивий і відкритий

С В

Я Т

І Т

А Й

Н И

до всепрощення. Той, хто з вірою звертається до Христа — не зали-шиться відкиненим. «Усі пророки свідчать про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощен-ня гріхів Його Йменням» (Дії 10: 43).

Тепер, коли людина покаялася і з жалем за свої гріхи, твердим на-міром поправитись та з живою вірою у Христа Спасителя прихо-дить до церкви, залишається ще одна (для декого найскладніша) умова, а саме визнання своїх грі-хів перед Богом через священика. Це необхідно, тому що священик як послідовник Христа, може не

лише відпустити гріхи, але також дати цінні по-ради та «ліки» на «духовну хворобу» (а це аж ніяк не можливо зробити без знання гріхів).

Така практика сповіді існує у Христовій Церкві з перших віків. Про це ми довідуємось знову ж таки з творів Отців та Учителів Церкви. Вже у 370 році іспанський єпископ Паціян говорив: «Ти кажеш, що один Бог може відпускати гріхи? Правильно. Але і те, що здійснює Він через священиків є та-кож Його влада».

Багато людей соромляться відкривати свої гріхи перед священиком. Ось що писав з цього приводу Тертуліян: «Той хто не сповідує своїх гріхів загине так само, як гине хворий, що через сором не від-крив своєї хвороби лікареві, який міг вилікувати його».

Після сповіді священик дає каяннику покуту, це своєрідне батьківське «покарання» для виправлен-ня (грецьке «епітімія»). В традиції Східної Церк-ви це «покарання» завжди вважалося цілющими «духовними ліками». Такі «покарання» знищують гордість грішника, і вчать краще розуміти прови-ну перед Богом, допомагають поправитись.

На закінчення хотілось би дати для роздумів ури-вок з «Бесіди про покаяння» святого Івана Золото-устого: «Ти згрішив? Зайди до церкви і загладь свій гріх. Скільки б разів ти не падав посеред майдану, —кожного разу встаєш: так, скільки б разів не згрі-шив, — покайся у грісі, Не впадай у відчай: згрішив вдруге, вдруге покайся, щоб зовсім не втратити тобі надію на обіцяні блага. Ти у глибокій старо-сті, і згрішив? — зайди (до церкви), покайся: тут лікарня, а не судилище; тут не катують, а дають прощення гріхів». Вдумаймось у ці надзвичайно глибокі слова великого святця, який врятував з сітей диявола не одну душу. . .


Н А Ш

І С П

І Л Ь

Н О

Т ИВідлуння коляди

Гарно колядував ляльковий вертепКожного року ми з нетерпіням чекаємо радісного свята Різдва, адже це свято прекрасне своїми обрядами, літургійними службами, звичаями, святвечірніми стравами, різдвяноми вертепами, зірками-звіздами, щопками, українською коля-дою, яскравою ялинкою. Кожна людина готуєь-ся радісно зустріти народження Ісуса.

Готувалися до Рідва і учасники Галицького ляль-кового вертепу, що працює при Парафії Всіх

Святих Українського народу УГКЦ під керівни-цтвом заслуженого працівника культури України Богдана Михайловича Жеплинського та його ону-ка Мирослава Ковальчука. Мирослав, так як і його дід, батько, мати та вуйко є інженером хіміком-технологом, працює інженером в інституті „Гір-хімпром”, але своє дитяче захоплення ляльковим вертепом вже впродовж багатьох років реалізує разом з дідусем Богданом. Він активно допомагає учасникам гуртка освоювати мистецтво вертепних ляльководів.

Учасники колективу розучували ролі, готували ляльки, вивчали коляди, готували вертепну шоп-ку. У вертепній шопці вміло використані елементи яворівської різьби та прикрас шопок з Яворівщи-ни. Гарно освітлена шопка викликає зачарування вертепними дійством. У сценарії лялькового вер-тепу поряд зі збереженням давніх традицій сміло втілюються і нові ідеї, вводяться сценки на сучасну тематику. Чудові ляльки виконані учасниками ко-лективу вражають прецизійністю та викликають великі емоції, як серед дітвори, так і серед дорос-лих глядачів.

Учасниками колективу є парафіяни Церкви Всіх Святих Українського Народу - учні шкіл, гімназій, студенти Міжрегіонального Центру Професійно - Технічної Освіти, Художнього Моделювання та Дизайну МЦПТОХМД (директор – Даць Я.Д.). Бла-гословив учасників і додавав наснаги кожному ви-ступові парох о. Володимир Ольшанецький.

Розпочав свою цьогорічну концертну ді-яльність ляльковий вертеп 15 грудня 2011р. виступом перед студентами Львівського Національного університету ім.І.Франка. Вступне слово до студентів перед виступом мав кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики ім. Ф.Колесси Михайло Гнатович Чорнопись-кий. А п.Богдан Жеплинський розказав майбутнім фольклористам про свої дитячі враження від вперше побаченого ляльково-го вертепу в с.Завадка Риманівська на Лем-

ківщині, де його батько о.Михайло Жеплинський був парохом. Після виступу студенти і учасники вертепу спільно фотографувалися, обмінювалися думками та враженнями.

23 грудня 2011р. ляльковий вертеп нашої Парафії виступав на запрошення Фонду Святого Володи-мира в Центрі родини, що по вул.Городоцькій. Після виступу всіх учасників виступу обдарував по-дарунками св.Миколай, а директор Центру п.Ігор Матушевський та п.Леся Крип’якевич щиро вітали учасників і раділи разом з ними.

Відгукнулися учасники вертепу і на запрошення Римо-католицької громади провести Католиць-ке Різдво разом. Запросив до виступу вертеп в’язничний та військовий капелан РКЦ о.Григорій Драус. 25 грудня 2011р. в програмі „Римське Різдво у Львові”, яка проходила в приміщенні Українсько-го Католицького університету по вул.Хуторівка,35 виступав відроджений галицький ляльковий вер-теп. У цей час здійснили запис виступу ляльково вертепу журналісти каналу НТА.

На „той другий празник” - в день свята св. Василія Великого 14 січня 2012р. ляльковий вертеп здій-снив 2 виступи для парафіян Парафії Всіх Святих Українського Народу. Особливо вражають записи гостей Львова та Львівщини, які вперше побачили феєрію лялькового вертепу і записали свої неза-бутні враження в книзі відгуків.

Наступний виступ лялькового вертепу проходив 17 січня 2012 р. на запрошення Наукового Това-риства ім.Т.Шевченка. „Вчені мужі” записали свої емоції після виступу в „Книзі відгуків про висту-пи”. Ось два записи з книги: „Наш митець Микола Бідняк колись писав: „Бути українцем – коштовна справа”. Але коли голова сповнена фантазії, серце - любові, то краса народжується на кожному кроці і без великих грошей. Авторові цього вертепу мно-гая літа та наша вдячність” А ось що пише Голова лікарської комісії НТШ п.З.Ольжинська: „Особливо цінимо Вашу невтомну працю, бо то не тільки фі-зичне здоров’я, але й сила духу і моральний гарт підростаючого покоління, яке так гарно звеселило наші неспокійні серця. Успіху і слави молодим ар-тистам. Дякуємо!” Подякував вертепникам Голова


В І

Т А

Н Н

Я,

П Р

Е З

Е Н

Т А

Ц І

Ї Видано унікальну енциклопедію українського кобзарства

Нещодавно 17 лютого 2012 р., в приміщенні кни-гарні «Є» у Львові відбулась презентація книги

Б.М.Жеплинського та Д.Б.Ковальчук «Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник», виданої видавництвом «Галицька видав-нича спілка» в серпні 2011 р. у Львові. Таке видання вперше здійснено на Україні, в ньому 2562 біографії народних музик, 1253 ілюстрації.

Про історію створення книги розказав на пре-зентації автор Богдан Жеплинський, Голова Львів-ського обласного від-ділення Національної спілки кобзарів Украї-ни. Автор розповів про свою науку у визначних кобзарів-бандуристів України, про спілкуван-ня з народними рапсо-дами, вивчення їх об-рядів, звичаїв, таємної лебійської мови, збір матеріалів про них.

Унікальна книга про кобзарство України, яка презентувалася, заслуговує широкого розпо-всюдження. Книга «Українські кобзарі, бандуристи, лірники» може бути корисною всім хто цікавить-ся народним музичним фольклором, етнографією українців та історією. Придбати можна її в авторів за телефоном у Львові 262-92-39.

Мирослав Ковальчук

В І ТА Є М О О Х Р Е Щ Е Н И Х !

01.01 Матвій Лісний, хресні батьки: Мар’ян Кравець та Оль-га Гох

08.01. Дмитро Шевченко, хресні батьки: Олег Саламаха та Ольга Наконечна

08.01. Микола Мисакович, хресні батьки: Андрій Сушко та Оксана Прокоп’як

08.01. Микола Непокупний, хресні батьки: Роман Синько та Оксана Смілна

08.01. Роман Валько, хресні бать-ки: Руслан Врублевський та Зоря-на Ковальчук

14.01. Ірина Бурка, хресні бать-ки: Владислав Роговченко та Наталія Бурка

14.01. Софія Бариська, хресні батьки: Володимир Грищук та Дарина Біловар

15.01. Анастасія-Марія Сосно-вська, хресні батьки: Ростис-лав Кецун та Олеся Брилінська

51.01. Ірина Надулична, хресні батьки: Роман Рудий та Хрис-тина Надулична

21.01. Артур-Андрій Сліпчишин, хресні батьки: Юрій Ільїчов та Олена Лавренко

21.01. Анастасія Осаульчук, хресні батьки: В’ячеслав Ярмо-лович та Христина Бурбан

НТШ п.Олег Антонович Купчинський, подарувавши їм в знак пошани книгу видану НТШ „Українські Січові Стрільці” та солодощі.

Не забарилися і наступні концертні виступи. 1 лю-того 2012р. відео- та аудіо- запис виступу лялькового вертепу здійснили журналісти радіо „Воскресіння” п.Любомира Бурка та її помічники. І тепер виступ лялькового вертепу можна переглянути на сайті радіо „Воскресіння” та в мережі YOUTUBE. Після запису на радіо „Воскресіння” учасники вертепу мали екскурсію по території та отримали в подарунки образки і книги.

Завершив виступи під час Різдвяного циклу ляльковий вертеп 12.лютого 2012р. в парафії Зіслання Святого Духа УГКЦ в с.Глинна Наварія на запрошення адміні-стратора храму о. Ігоря Гарася та Олени Гарась.

Окремої уваги заслуговують учасники вертепного дійства, які незважаючи на погодні умови - сильні морози, холод - відчайдушно приходили на виступи і репетиції. Це учні з МЦПТОХМіД – староста гуртка Банах Люба, Дубова Марія, Стьопченко Ігор, Войташек Анна, Дейнека Анжела, Наконечна Ярина, Кремпович Ярослава, Юнак Валентина, а також учні середніх шкіл - Фіна Марта, Парадній Анна-Марія (гімназія „Євшан”), Шніцар Ольга, Шалай Анна, Дяків Роман, Пелехатий Владислав (ЗСШ №18), Бачинський Іван (ЗСШ №85), Мацуєв Роман (ЗСШ №40), Гапчин Ростислав (ЗСШ №75). Всі вони добре освоїли водіння ляльок та вияви-ли неабиякий артистичний хист під час демонстрацій лялькових вистав. Виносимо окрему подяку батькам учасників вертепу, які скеровують своїх дітей на ко-жен виступ, готують їм українські народні костюми та терпеливо очікують їхнього повернення з концертів.

В цьому році ляльковий вертеп закінчує свої виступи, але попереду нові. В наступному році на Різдво.

Дарія Ковальчук, магістр релігійних наук, референт Катехи-

тично-педагогічного інституту УКУ

22.01. Лев Блаженко, хресні батьки: Мирослав Грабар та Надія Качур

22.01. Софія Винник, хресні батьки: Роман Гвоздецький та Марія Тенета

22.01. Софія Здепська, хресні батьки: Роман Здепський та Лі-лія Бутрин

28.01. Єлизавета Логіновська, хресні батьки: Тарас Гонусич та Софія Фієлковська

29.01. Максим Горошко, хресні батьки: Павло Горошко та Іри-на Спруха

29.01. Степан Яценко, хресні батьки: Тарас Грицай та Надія Яценко


О Б

Е Р Е Ж

Н О

: С Е К

Т И

У своїх бесідах «свідки» запевня-ють, що живуть лише за Єванге-лієм і ясно розуміють Слово Боже. Чи так це насправді неважко побачити порівнявши їхню «про-повідь» зі Святим Письмом.

Про Святу Трійцю

Свідки Єгови: «Вчення про Трій-цю - це невірне, не біблейське

вчення, перейняте у язичників, породжене сатаною» (Вар-това Башта. 1946 р., ст. 81; 1995 р., лютий, ст. 5).

Святе Письмо:

Вже Старий Заповіт на пер-ших сторінках стверджує: «Сказав Бог: створимо лю-дину по образу Нашому, по подобі Нашій. . . І створив Бог лю-дину по образу Своєму» (Бут. 1; 26-27). «Створимо» - вказівка на мно-жинність Божих Лиць, «створив» - вказівка, що ці іпостасі є Єдиним Богом.

Також і в Новому Заповіті є багато свідчень щодо Пресвятої Трійці: «А охрестившись, Ісус зараз же вий-шов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього.І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я впо-добав».» (Мт. 3.16-17). «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрис-тячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа;» (Мт. 27.19). «Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Сло-ва, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.» (Ів.14.10 – 11 ). «А Утішитель, Свя-тий Дух, якого Отець в ім’я моє зі-шле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам» (Ів. 14.26). «Оцього Ісуса Бог воскресив, - ми всі цьому свідки. Він, отже, воз-несений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви ба-чите й чуєте» (Дії. 2.32-33). «Згідно з передбаченням Бога Отця, освячен-ням Духа, на послух і на скроплен-ня кров’ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться!.» (1 Петр. 1.2). «Благодать Господа Ісуса Христа й любов Бога і причастя Святого Духа з усіма вами!» (2 Кор.

13.13). «Бо троє свідчать» (1 Ів. 5.7).

Про Господа Ісуса Христа

Свідки Єгови: «Ісус - не Бог, а лише перше творіння Єгови» («Свид. Иеговы в 20 веке». 1994. С. 13). «Ісус був втіленням Арх. Михаїла, і прийняв це ім’я, коли зійшов на небеса» («Что от нас требует Бог». 1996. С. 6).

Святе Письмо:

Вже в 1 розділі Євангелія від Матея, говориться, що народжене у Віфле-ємі немовля - Бог, про народження Якого говориться у пророцтвах Старого Заповіту: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог» (Мт. 1,23). Ангел повідо-мляє пастухам: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк, 2.11). Св. Ап. Павло говорить: «А то річ пев-на, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, пропо-відуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі.» (1 Тим. 3.16). Свідчення Бога-Отця - «І голос про-лунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт. 3.17). «Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йо-анове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав. І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи» (Ів. 5.36-37). «Спитав його первосвященик і каже йому: «Чи ти єси Христос, Син Благословен-ного?». «Я є» - відповів Ісус. (Мр. 14, 61-62) - це значить Бог, як сказано в Старому Заповіті «І промовив Бог до Мойсея: «Я той, хто є.» І додав: «Так промовиш до синів Ізраїля: «Я - є» післав мене до вас.» (Вих 3.14). «Якщо я самого себе прославляю, слава моя - ніщо. Отець же мій, про якого кажете: Він Бог наш, - той

мене прославляє.» (Ів. 8.54). «Я і Отець - одно» (Ів. 10.30). «Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.» (Ів. 13.13). Самі Св. Апостоли неодноразово говорили про Божество Христа Спасителя - «Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля на-певно знає, що Бог зробив Госпо-дом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли» (Дії. 2.36); І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь

мій і Бог мій!» (Ів. 20.28); Ап. Павло: «Христос тілом, який над усім - Бог, благо-словенний повіки» (Рим. 9.5), «для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого - ми; і один Господь Ісус Христос, через якого - усе, і ми через ньо-го.» (Кор. 8.6).

«Як, отже, ви прийняли Господа Ісу-са Христа, так у ньому перебувайте. У ньому бо враз з людською при-родою живе вся повнота Божества» (Колос. 2.6. 9). «щоб ти зберігав за-повідь без плями, без догани - аж до появи Господа нашого Ісуса Хрис-та,» (1 Тим. 6.14) тощо.

Ніде в Біблії не говориться, що Архангел Михаїл став Христом, але подається чітка різниця між Ангелами і Господом (Євр. 1.11-14). Прямих вказівок на Божество Христа, як бачимо, дуже багато. У Біблейському богословському слов-нику одні лише посилання на Святе Письмо займають кілька сторінок, але Свідки Єгови надають перева-гу читанню не Біблії, а конспекту до неї, складеного «спеціалістами» з Брукліна (США), котрий не від-повідає істинному тексту Святого Письма.

Саме про таких «місіонерів» гово-рив Апостол Іоанн Богослов: «Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він - антихрист, що відрікається Отця і Сина. Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж ви-знає Сина, має й Отця. Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебу-ває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати. Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне. Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману» (1 Ів. 2.22-26).

Галина Гнатів

ПЕРЕКРУЧЕНЕ ВЧЕННЯ

«СВІДКІВ ЄГОВИ»


Н А

П Р

И К

І Н

Ц І

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Редколегія: Микола Білецький, Ірина Дмитрів,Марічка Кузяк.Координатор видання: о. Остап Гнатів.

Адреса: м.Львів, 79021, Українавул. С.Петлюри, 32Е-мейл: [email protected] Сайт: www.allsaints.lviv.uaТелефон: +38 032 292-24-50 (захристія храму)

ХРЕСТИНИ У ХРАМІ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ МОЖУТЬ ВІДБУВАТИСЯ У БУДЬ-ЯКИЙ ДЕНЬ ЗА ПОПЕРЕДНІМ ЗАПИСОМ У ЗАХРИСТІЇ.

У НЕДІЛЮ О 14:30.

(Батькам, які бажають охрестити своїх дітей, необхідно наперед зголоситися до захристії храму)

Наречені, які бажають вінчатися у храмі Всіх Святих Українського Народу, або в іншому храмі, мають обов’язок зголоситися до парафіяльного уряду за два місяці до вінчання, а також пройти передподружні науки при нашому храмі.

Зголошуватись до секретаря храму п. Івана (пн. – вт. з 19:00; неділя – з 10:00)

Будні:

У понеділок, вівторок, четвер та суботу:

6:30 – Літургія за померлих

8:00 – Літургія за померлих

9:30 – Літургія за всяке прошення

18:00 – Літургія за всяке прошення,

Вечірня (у суботу Утреня)

У середу:

8:00 – Часи, Сорокоусти: Парастас за помер-лих

18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів

19:00 – Акафіст до Страстей Христових

У п’ятницю:

8:00 – Часи, Сорокоусти Парастас за помер-лих

18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів

19:00 – Розважання Страстей Христових

У неділю:7:00, 9:00, 11:00, 13:00, 18:00 – Божественна Літургія

19:00 – Хресна дорога

Великодня Сповідь відбувається щоденно

під час Богослужінь

1-ий, 2-ий, 3-ий, 4-ий, 5-ий, 6-ий, тиждень

У понеділок, вівторок, четвер, суботу,

з 6:30 ранку та з 18:00 вечора

а у середу та п’ятницю

з 8:00 ранку та з 18:00 вечора.

Пригадуємо парафіянам, що 2-га, 3-тя, 4-та суботи Великого посту є заупокійними.

В середу 5-го тижня посту ввечері

о 19:00 – Утреня з Великим Каноном

Андрея Критського (поклони)

Про поклони:

Поклони б’ються у всі дні Великого Посту починаючи з неділі ввечері.

З п’ятниці вечора до неділі вечора поклони не бються.

Банківські реквізити:

Релігійна громада УГКЦ ЗКПО (ЄДРПОУ)

23965059

р/р 26002000010802 ПАТ «Фольксбанк» МФО

325213

Вісник №46 (березень 2012)

Documents