СТУДЕНТСЬКА ГАЗЕТА#54 Вересень-жовтень 2018

Засновник:Первинна профспілкова

організація студентів Чернівецького національного

університету імені Юрія Федьковича

Адреса:м.Чернівці, 58029

вул. Небесної Сотні, 4Втел.: 532244

e-mail: new.formaty.cv@gmail.com

Друк видавництва:ФОП Варвус В.В.

вул. Головна, 198А, м. ЧернівціСвідоцтво про реєстрацію ЧЦ

№362-42Р від 11.06.2008

Наклад: 2000 примірників

Відповідальні за випуск:Брездень Романна

Хмелєвська Анастасія Фецюк Денис

Ідея формату: Копадзе Олександра

Ілюстрація обкладинки:Іванчікова Юлія

Якщо Вам сподобалась наша газета і Ви маєте бажання підтримати нас і долучи-тися до розбудови студентських ЗМІ у Чернівецькому національному універси-теті імені Юрія Федьковича, тоді будемо раді Вашій допомозі.Одержувач: ППО студентів ЧНУ, АТ КБ “ПриватБанк” м. Київ,ЄДРПОУ 34912979, МФО 356282, р/р 26005051502127 Примітка: безповоротна фінансова допомога на статутну діяльність. Ваша допомога чи поради допоможуть зробити нашу газету кращою!

Ваша редакція

Якщо ти читаєш цей текст, значить ти отримав лист з Хоґвардсу, а Сорту-вальний Капелюх визначив твій факультет. Ні, тільки не Слизарен, ми знаємо. Отже, ти придбав усі необхідні для навчання речі на Алеї Діаґон (читати ринок Калинівський) і стоїш перед замком. Шкода лише, що добиратися сюди дове-деться не на мітлі, а маршруткою. Знай, відтепер ти чарівник, бо творитимеш своє студентське життя. Знайомся, знаходь нових друзів, спілкуйся, дізнавайся нове, мандруй, грай у квідич. Можливо, місцева магнолія зовсім не войовнича верба, у туалеті тебе не че-катиме плаксива Мірта, в аудиторіях університету не живуть страховиська (хоча хтозна), та й чарівної палички у тебе нема, як у цій чудовій історії. Тепер ти сту-дент одного з найкращих вузів України. Тепер ти не маґл. Тож чаклуй! Чари поза Хоґвардсом дозволені. P.S. Також не забувай читати університетський вісник «NewФормати», з нами цікаво. До речі, цей текст маґли не бачать.

Привіт, друже! «Поетичний па-ноптикум» – нова рубрика газети, куток творчості студентів нашого університету. Чудова можливість познайомитися із талантами твоїх ровесників, чи не так? А якщо ти теж складаєш рими, то можеш запро-понувати власну поезію, надіслав-

ши її до редакції на електронну пошту за цією адресою: new.formaty.cv@gmail.com (не забудь вказати своє ім’я та факультет, щоб інші змогли дізнатися про тебе). Які експонати представлені сьогодні у нашому літературному музеї? Саме час дізнатися!

Я ластівкою стану по весні, збудую гніздо на твоєму будинку. Якщо стіни тобі раптом стануть тісні, я з собою у дім візьму сонця частинку.

Новий день зустрічати ти будеш зі мною, щебетатиму краще, ніж сам соловей. Може й не знатимеш, що, за стіною, у гнізді б’ється серце, біля сіней. 

Я сховала його подалі від круків, і нехай тії круки – це твої слова, не протягуй, будь ласка, в гніздо свої руки, думай далі, що серця там зовсім нема. 

А коли ж темні хмари одягнуть все небо, я літатиму низько – скоро буде дощить. Заберу всі громи й блискавиці на себе, лиш нехай тебе... Тебе не болить.

Отак собі живеш, із квітами у серціі вази не знайдеш для них, хоч вбий.Лежать зовсім самотньо, неначе у гримерці,де їх лишив вмирати артист ще молодий.

А що йому до квітів? У нього інші сцени,де люди все приносять овації й любов.Хтось пише йому лист, а хтось свої катренизнаходить саме там, де щойно він пройшов.

Усе таке буденне - увага до персонисвоєї йому звична, як чарка медовухи. Посипалися квіти із рук, як в Персефоний вдарялися об землю, страшні то були звуки...

Літа собі ішли й сушилися стебельця,зникали міражі, а сцени вже й нема.Ось так собі живеш з гербарієм у серціі тільки той гербарій - як згадка про життя.

Целюк Діана, 2 курс, філологічний факультет

Целюк Діана, 2 курс, філологічний факультет

Усі ми чудово пам'ятаємо той незабутній момент, коли в електронному кабінеті висвітився такий бажа-ний напис «Рекомендовано до зарахування». Як мама,

тато, бабуся, дідусь, тітка, собака та хом'як починали виряджати вас у «Хоґвартс» та доросле життя. Перше знайомство з сусідами по кімнаті, перша вкрадена тишком-ниш-ком їжа з холодильника, перша лекція, перша сесія – здається звичайні слова, а скільки емоцій вони викликають. Кожен студент пройшов через це: по-своєму і незабутньо. Тож, першо-курсники, не бійтеся та насолоджуйтесь студентськими роками, а наші історії, сподіваюсь, змусять вас посміхнутися.

Мабуть, найбільше запам’яталась перша сесія, коли ти ще не знаєш чого очікувати і зубриш цілими тижнями, цілими днями, бо відверто страшно. Та

ще й старшокурсники казали, що поки ми не здамо першу сесію - ми ще не студенти. Але не варто хвилюватись, буди студентом – круто! Гуртожиток, уух... Спочатку здаються важкими умови, але через тиждень - два ти почуваєш себе як вдома. Багато людей, спілкування. Ти знайомишся на кухні, в ко-ридорі, навіть у «читалці» я почав дружити зі старшокурсниками, які хоч заважали вчитись, але ділились досвідом. Викладачі здаються суворими на перший погляд, але справедливі, надзвичайно розумні та з чудовим почуттям гумору, що часто рятувало на складних парах з математики. Я дуже радий бути студентом ЧНУ. Хочу побажати новачкам спробувати і дізнатись багато нового, завести дружні стосунки з викладачами та студентами і enjoy навчанням.

Максим Вердеш (факультет математики та інформатики, 3 курс)

Безпальчук Ольга (ІФТКН, 3 курс) Для мене перші дні навчання не були складними, бо до університету я провчилась 3 роки у медичному коледжі, тому моє студентське життя про-

сто перейшло на новий етап. Загалом, сам процес навчання не є складним, хоч у мене і технічна спеціальність, де в основному одна математика і фізика. Ще мене вразило, те що тут студент працює суто на себе, чого не можу сказати про навчання у коледжі. Хоч я навчаюсь заочно ще і в медичному університеті, мені це ніяк не заважає успішно навча-тись у обох ВУЗах. Першокурсники, студентське життя це не так страшно, як думає більшість, тому насолоджуйтесь цими роками поки є час.

Відкривати щось нове - це завжди цікаво, але трішки страшно. Коли я вперше відвідала ЧНУ, мене наповнила гордість, що я теж стану частиною

цього величного закладу. Звісно, спочатку я хвилювалась чи вдасться мені знайти спільну мову із студентами та викладачами, та вже з перших днів страх був успішно ро-звіяний, адже викладачі справді професіонали своєї справи, про дозвілля турбуються численні студентські організації, які залучають всіх охочих до наукових, культурно-ма-сових та спортивних сфер. Я дуже рада, що вступила саме сюди і впевнена, що студентські роки залишаться найкращими спогадами в житті!

Жупник Евеліна (ІФТКН, 3 курс)

Перше враження - все було як у казці, адже я із маленького села, тож місто та велич університету вразили мене. Дуже скоро я потрапила у вир

студентського життя з веселими посиденьками у гуртожитку, цікавими парами та ку-медними ситуаціями, які я запам’ятаю назавжди. Наприклад, першого ж дня я приму-дрилася запізнитись на першу пару, а згодом і на перший іспит. Всім першокурсникам я зичу терпіння та сміливості, адже спочатку вам хотітиметь-ся додому і сльози теж будуть, але вже потім від сміху. Ловіть моменти, будьте активними в студентські роки. Щасти!

Проскурня Христина (Економічний факультет, 3 курс)

«Я буду тут вчитись!»,- цю фразу я сказала у свої 10 років, коли вперше побачила ЧНУ і таки не прогадала! Наша перша зустріч настільки закарбува-

лася у моїй пам’яті, що будучи ще школяркою я вже підписувалась в одній відомій соцме-режі на всі пабліки про Чернівці та ЧНУ імені Ю.Федьковича. Так у 5-6 класі я дізналась про Профспілкову організацію студентів ЧНУ і вже тоді почала марити студентським життям та університетом. Коли я вступила на 1 курс ФІПМВ ЧНУ - я вже знала чим займатимусь крім навчання. Та й факт того, що позаду мого гуртожитку знаходиться приміщення Профспілки тільки підштовхував мене якнайшвидше туди прийти. Як у кожного першокурсника у мене були свої страхи. Ось мій «Топ-проблем першо-курсника» з яким, мабуть, стикався кожен: Хто з цих всіх студентів мої одногрупники? Де ця бісова аудиторія? Треба писати все, що диктує викладач? Він на мене дивиться...Я його боюсь... Цією маршруткою я точно дістанусь до свого корпусу? Що таке «семінари» і чому їх так багато писати? Я хочу до школи! Як вижити в гуртожитку? А-а-а! Сесія! Я не складу її ніколи! Згодом тобі самому буде кумедно спостерігати за новими першокурсниками та впізнавати себе у їх розгублених обличчях і ностальгувати за тими часами. Я люблю ЧНУ, а ти?

Ірина Левкун (ФІПМВ, 3 курс)

- Дивись, яка класна спідниця! - Ти що, на секонді таку можна за 10 гривень купити... Я випадково почула цю розмову між двома под-ругами в торговому центрі. І справді, нащо платити більше? Чи не на кожній вулиці ми можемо побачити яскраві вивіски з надписами «Second», «Одяг з Італії» і таке інше. Отож, звідки він взявся, отой секонд-хенд? А виник він в Англії. Колись королі дарували свій одяг на знак подяки, а щасливців, котрі отримували подарунок, називали «second hand», тобто друга рука. Згодом свій одяг почали віддавати не лише королі, а й просто заможні особи, що прагнули допомогти бідним. Але як відомо, людям при-

таманна властивість з усього робити бізнес, тож приблизно століття тому почалася тор-гівля речами, що були у вжитку. Зараз покупці розділились на два табори: одні регулярно відвідують секонди, інші ж шопляться у магазинах, на ринках чи в Інтернеті. Багато людей думає, що одяг, який ко-лись був чиїмсь, несе негативну енергетику, може стати причиною хвороб та й це просто негігієнічно. У свою чергу, науковці дійшли висновку, що такі речі не є небезпечними, якщо з ними правильно поводитися. Одяг з секонд-хенду потрібно випрати та випра-сувати, тоді втрачаються залишки бактерій та негативні властивості речовин, якими він був продезинфікований. Багато хто говорить, що чужі речі несуть енергетику власника, не завжди ця енергетика є позитивною. Так ось, фахівці стверджують, що коли ми пла-тимо гроші за певну річ, ми її купуємо і вона стає нашою власністю, тобто ми можемо не боятися жодних енергетичних впливів від футболки, яку щойно придбали на секонді. Зараз секонд-хенди дуже популярні по всьому світу, магазини вживаного одягу тісно пов’язані з великими фешн-компаніями. Туди навідуються не лише люди з невели-кими статками, а й досить відомі і багаті особи, зірки, блогери, адже там можна знайти дуже цікаві та оригінальні речі, яких нема у звичайних магазинах. Що ж кажуть про це студенти нашого університету? Адже молодь хоче стильно ви-глядати, а на стипендію не дуже розгуляєшся...

«Не люблю секонди, там завжди неприємно пахне хімією. Декілька разів ходила туди з друзями, але не знаходила нічого вартісного. Та й якось дивно усвідомлювати, що річ носили до мене.»

Величко Катерина, економічний факультет:

Щербина Богдан, філологічний факультет: «Оскільки я бідний студент, то не маю грошей на одяг із модних крамниць, тому змушений ходити на секонди, про що абсолютно не шкодую, бо там можна знайти ба-гато класних речей. Якось мені пощастило і я знайшов новий світшот відомого бренду всього за 50 гривень, тоді як в магазині мені б довелось викласти кругленьку суму за такий ж. Погодьтеся, це круто.»

Завжди хотілось знайти на секонді щось класне, але тобі бракує досвіду і ти розгублюєшся серед такого розмаїття? Тоді ці поради саме для тебе: у купі одягу "на вагу" можна знайти чудові речі, головне добряче поритись. краще не йти у перший день завезення одягу, оскільки тоді багато людей та висока ціна, але до останнього дня теж не потрібно тягнути, бо все вартісне швидко купують. бери із собою друга-гуру у справах секонду. Ти можеш дізнатись багато хитро-щів, отримати пораду стосовно цього светра чи он тих джинсів, та й взагалі, вдвох ве-селіше. Ну що, як щодо шопінгу в королівських крамницях «з других рук»?

Ось і закінчилося літо. Здається, лише вчора ти з радістю в душі склав сесію і по-переду було 2 місяці відпочинку. Та час плине швидко, на порозі вже осінь. На фініші якогось етапу варто зупинятися на хвилинку і думати, що тобі вдалося зробити за цей час. При такій думці в когось з’являється посмішка на обличчі, а в когось – навпаки, адже студенти на канікулах не лише відпочивають, але й працю-ють. Варто зауважити, що для студентів відкрито багато дверей, адже роботодавці із задоволенням надають можливість офіційного працевлаштування, гнучкий графік і, найголовніше – беруть на роботу без досвіду та дають можливість працювати під час навчального року. Попри сірі робочі будні, було безліч моментів для відпочинку з родиною та друзями. Впродовж цілого літа усі охочі могли відвідати розважальні заходи на різ-ний смак та аудиторію. Чого лише варті драйвові фестивалі «Файне місто», «Atlas Weekend», «Західфест», «Бандерштат» та багато інших. Звичайно ж, літо – це час поїздок, подорожей, нових вражень. В кожного свій смак щодо відпочинку. Профспілкова організація організувала 2 заїзди студентів на відпочинок в Одесу, що стало незабутнім доповненням літніх канікул. Є серед нас і ті, хто лише в цьому році вступив до лав студентів – першокурс-ники. Минулий рік був для них дуже важливим, бо потрібно було визначитися із спеціальністю, скласти необхідне ЗНО та подати документи у бажані виші. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича можуть пишати-ся тим, що навчаються в закладі, який вже не перший рік входить у ТОП-10 вузів за кількістю поданих заяв на вступ. Прийшла пора підкоряти нові вершини у навчанні, знайомитися з новими ціка-вими людьми, відкривати в собі нові можливості і просто отримувати задоволення від усього, що відбувається. Мені ж залишається лише побажати усім успіху та нат-хнення! Попереду безтурботні роки, тому кайфуйте від кожної миті, адже із яскравих моментів складається наше життя.

У календарі справжнього студента по-винні бути обведені червоним кольором не лише дати контрольних робіт та іспитів. Якщо ви хочете зробити свої будні яскра-вими та насиченими, мати у голові багато спогадів, а в Інстаграмі – фото, тоді варто не пропускати заходи, які проводить про-фспілкова організація студентів нашого університету впродовж навчального року. Змагання, виступи, творчі вечори, ігри…Все це допомагає проявити себе, познайо-митися з цікавими людьми та зробити сту-дентське життя незабутнім. Будьте пильними на початку вересня, адже саме тоді профспілкова органі-зація студентів ЧНУ презентує себе для першокурсників. На таких зустрічах

ми детально розповідаємо про нашу організацію, а студенти можуть поставити будь-яке запитання та стати одним із учасників профспілки. В перший тиждень жовтня культмасова комісія профспілки студентів ЧНУ організовує квест, завдяки якому можна познайомитися з містом, університетом та його історією. Завдання ведуть вас на різні вулиці Чернівців. Така гра особливо корисна для студентів,

які приїхали з інших міст. Після цього змагання зможете навіть проводити екскурсії Чернівцями. У жовтні також відбувається школа профорга для новообраних профоргів-першокурсників. Це 16 міні-тренінгів для новообраних профоргів-першокурсників,

які допоможуть вам здобути першокласні лідерські навички. У середині листопада в університеті відбувається турнір з психологічної гри «Мафія». Хочете розвинути чи проявити інтуїцію та логічне мислення? Тоді вам сюди! Не прогавте в навчальному році змагання з боулінгу. Чудова можливість розважитися та провести час з користю. Взяти участь можуть навіть но-вачки, адже навчитися гри в боулінг можна за декілька хвилин. На початку квітня у ЧНУ проводять гумористично-розважальну гру «Кро-кодил». «Цей конкурс організовуємо завжди до Дня сміху. Гра проходить у 4 тури (3 відбіркових і 1 фінальний). Останній складається із 2-х етапів. У ко-манді має бути 4 гравці. Від кожного факультету, відділу, коледжу, інституту повинна бути представлена лише одна команда», – розповідає голова куль-тмасової комісії профспілкової організації студентів ЧНУ Віта Скорохода.

Впевнені, що зможете поєднувати навчання з роботою? Тоді вам необхідно відвіда-ти Ярмарок вакансій, який організовує Університетський центр кар’єри. У цей день до ЧНУ приїжджають представники різних компаній не лише з Буковини, а й зі Льво-ва, Закарпаття, Кам’янець-Подільського. На останньому Ярмарку, який відбувся у квітні 2018-го, були присутні близько 50-ти роботодавців. Не може оминути профспілка студентів ЧНУ святкування Дня вишиванки. Окрім ін-ших заходів, студенти можуть відвідати вечірку в одному із нічних клубів Чернівців. А тепер, увага! Вхід безкоштовний для найактивніших членів профспілки та профбю-ро. До речі, така ж халява є і в жовтні на День профспілки. Хіба це можна пропустити? Інтелектуальну гру «Що? Де? Коли?» проводять у травні. Завдання для команд – своєчасно дати правильну відповідь на запитання, яке зачитав ведучий. Гра про-ходить у 3 тури, в кожному з яких по 12 запитань. До участі у змаганнях допускають команди, які подали заявки у встановлений термін.Нагороди за перемогу в конкурсах різні. Переважно це солодкі призи, грамоти та гро-шові премії. Хто активно працював під час навчального року – заслужив відпочинок влітку. На канікулах студенти, які є членами профспілки, можуть поїхати на море за пільго-вими путівками. Такий відпочинок організовують у 2 зміни: в липні та у серпні.Обов’язковою умовою для участі у всіх зазначених подіях є членство у найбільшій студентській організації Чернівецької області – профспілковій організації студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Навчальний рік розписаний. Вибирайте для себе цікаві події, занотовуйте, обма-льовуйте улюбленими кольорами у своїх календариках, ставте нагадування в гадже-тах, аби не прогавити те, що зробить ваші студентські будні яскравими.

Здрастуйте. Закінчилось літо, але Ілон Маск так і не відкрив гіперлуп в Україні? Не біда, ми знайдемо про що поговорити! Перше серпня - день, починаючи з яко-го ми почали жити в борг. І як би це дивно не звучало, та наш кредитор - Земля. Ми використали всі ресурси, які планета може відновити за рік, лише за 30 тижнів і далі ми споживаємо вже накопичені запаси. На сьо-годнішній день, щоб забезпечити людство

ресурсами на рік, нам потрібно 1,6 такої планети як Земля. Та дата всесвітньо-го «Дня екологічного боргу» є тільки приблизною, середньою зі статистики всіх країн. В Україні ж такий «День» припадає на 12 липня. До чого ж тут технології і чи не помилився я рубрикою? Зовсім ні, бо саме технології та наука обіцяють врятувати людство від «поїдання» планети. Як? Ну от ми й знайшли тему для обговорення. Сьогодні ми поговоримо про «м’ясо з пробірки». Саме так, адже вирощу-вання тварин для гастрономічних потреб людини сильно шкодить навколиш-ньому середовищу. Наприклад споживання 110 грам тушкованої баранини рів-носильно 21-кілометровій поїздці на легковому авто, адже виробництво одного кілограма яловичини вимагає 2500 літрів води. Тварини, яких ми вирощуємо на забій, виділяють більше парникових газів, ніж всі автомобілі, літаки та ТЕС разом взяті. Вони починають конкурувати з людьми, адже їм треба територія, будівлі, їжа та вода. Лише в одній Великобританії 90% агропромисловості пра-цює на забезпечення їжі тварин. В США ця цифра становить 70%. У 2013 році науковці вперше представили світовій спільноті штучно вирощене м’ясо. Тоді його виробни-цтво вартувало шалених коштів, тому всі сили покладались на те, щоб зменшити його ціну і зараз вартість такого м’я-са зменшилась у 30 000 разів. І хоча для його виготовлення все одно потрібно клітини тварин, готовий продукт є більш натуральним, ніж м’ясо добуте звичним шляхом. Воно є та-ким тому, що не містить антибіотиків, гормонів чи добавок, якими годують тварин, а отже приносить менше шкоди лю-дині. Звісно, не всі одразу перейдуть на «нове» м’ясо, та й питань відносно смаку, вигляду і доступності виникає багацько. Та не варто сумніватись у великій силі науки! Спробувати бургер з котлетою, вирощеною в лабораторії можна вже у восьми містах США в мережі ресторанів швидкого харчування BurgerFi всього за 11$. В бургера вже є вагомий список прихильників, включаючи відомих осіб.

«Я спробував бургер від Beyound Meat у травні, він шкварчав як яловичина і мав ту ж саму структуру, що і котлета зі звичайного м’яса. Порівняно з іншими придбаними у магазині вегетаріанськими бургерами, які зазвичай на смак біль-ше схожі на картон, ніж на м’ясо, Beyond Meat було найкращим. Однак це не об-мануло би мене на смаковому тесті наосліп зі звичайним бургером», - ділиться враженнями Білл Гейтс, засновник Microsoft. Особливий супротив такому продукту чинять фермери та деякі кулінари. В США зафік-совано навіть кілька позовів від фермерських громад, щоб заборонити називати «м’ясом» будь-який продукт, що добутий не з тварин. Це повинно відлякувати людей від споживання таких продуктів. І якщо з фермерами все зрозуміло одразу, то кулінари бунтують із зовсім незрозумілих намірів. Але варто задуматись, і все стає зрозумілим: відсутність кісток, чи хря-щів може унеможливити приготування цілого ряду страв. Та потрібно людству обрати: залишити фермерів без роботи, а свій стіл без кількох страв чи залишити правнукам спустошену і непридатну до життя планету? Яким би не був очевид-ний вибір, та ми не робимо його. Що ж, чекаємо м’яса з пробірки на прилавках супермаркетів, а поки давайте спробуємо не знищити планету. Ну хоча б, поки не знайдемо іншу, придатну до життя. Бережіть планету і читайте улюблені NewФормати. Бувайте!

Маєш питання чи пропозиції? Пиши на new.formaty.cv@gmail.com з поміткою #Techno.

Ми в десятці найпопулярніших вишів країни! Цього року Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича знову потрапив до топ-10 ВНЗ із найбільшою кількістю заяв від абітурієнтів. Загальна кількість поданих заяв - 16 310, що в кінцевому результаті дозво-лило нашому у університету посісти 9 місце в Україні. 3441 – стільки студентів зараховано до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2018 році. Серед них: – 1983 людини - на бакалавра (повної форми навчання). – 396 осіб зараховано на бакалавра (скорочений термін навчання, 2 роки). – 35 студентів буде навчатися на бакалавра (скорочений термін навчання, 3 роки) – 1030 осіб вступили на навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Серед факультетів та інститутів ЧНУ є ті, на які зарахували більше, ніж 200 абітурієнтів: - Інститут фізико-технічних та комп’ютерних наук; - Юридичний факультет; - Факультет іноземних мов; - Економічний факультет.(статистичні дані наведені станом на 20.08.2018 р.) Студентам та викладачам Чернівецького національного університету імені Юрія Федько-вича дійсно є чим пишатися - наш університет вже котрий рік поспіль розвіює міф, що кращі вступники обирають лише столичні ВНЗ. Із кращими студентами до нових звершень!

Хогвартс серед найкращих!

З 2016 року стипендія призначається за рей-тингом успішності. Але як він формується, та як з першого дня навчання не втратити можливість до нього потрапити? Про це все у нашій статті. Для студентів, які навчаються на державному замовленні вже з першого дня варто розібрати-ся з цією дивною системою, аби потім отрима-ти бажану стипендію. Її призначають відповідно до «Правил призначення та виплати стипендій у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича». Отже, що таке рейтинг та з чим його їдять. Рейтинг – це список успішності студентів, який формується на основі балів за навчання (90%) та додаткових балів (10%) окремо по факультетах, спеціальностях, курсах та освітніх рівнях. Рейтинг визначає ліміт студентів, які набувають право на призначення академічної стипендії. Існує загальний ліміт стипендіатів та ліміт студентів-відмінників, які отримають підвищену стипендію. Загальний ліміт – це лише 40-45% фактичної кількості сту-дентів. Отже, не більше 45% студентів, що навчаються на державному замовленні, зможуть отримати стипендію. Але існують випадки, коли в рейтингу лише 4 особи, тоді стипендію отримують 1 або 2 студентів. А якщо всього 2, то лише 1 особа. Щоб потрапити у рейтинг успішності недостатньо лише скласти іспити на «від-мінно». В рейтинг також враховують додаткові бали за участь у науковій та спортив-ній діяльності, творчій активності та громадському житті. А також захист курсових робіт та звітів з практики. Якщо в рейтингу двоє або більше студентів отримали од-накові бали, то їх рейтинг вираховують за оцінками за заліки в 100-бальній шкалі. Але існують випадки, коли студент не потрапляє до рейтингу. Таке можливо тоді, коли студент, який до початку або під час семестрового контролю отримав неза-довільну оцінку (оцінка FX або F), або взагалі не з’явився на контрольний захід без поважної причини. Навіть якщо студент перездає і отримає оцінку «відмінно», в цьо-му семестрі він не потрапляє до рейтингу. Лише відсутність з поважної причини дає змогу брати участь у цьому змаганні. Це може бути тимчасова непрацездатність, яка підтверджується довідкою закладу охорони здоров’я. Навіть якщо вже сформований список, але у вас є довідка і по балах ви потрапляєте до рейтингу, то ви отримаєте стипендію в повному обсязі після припинення тимчасової непрацездатності. Також до рейтингу не потрапляють ті студенти, які набрали менший бал, ніж визначено Шкалою оцінювання навчальних досягнень студентів. Звичайно, існують випадки, коли студент отримає стипендію з середнім балом «задовільно». Але якщо ви в рейтингу, де дуже багато студентів, конкуренція стає запеклою. Аби покращити свої позиції у рейтингу, варто звертати увагу на свої

додаткові бали. Їх ви можете отримати за активність у громадській сфері (член факультетських/інститутських студентських утворень, профорг, староста, член профбюро чи іншого підрозділу профспілкової організації студентів університету, учасник студентського самоврядування та ін.), мистецькі досяг-нення (участь в університетському мистецькому, творчому чи інтелектуально-му конкурсі), спортивні досягнення та наукову роботу. Максимальна кількість додаткових балів за кожним видом досягнень – 2,5%. Тому будьте активними, та слідкуйте за новинами університету, аби ваше студентське життя було ціка-вим і насиченим. Приклад сформованого рейтингу ви зможете переглянути на сайті університету у рубриці «Стипен-діальне забезпечення» або за QR-кодом. Із додатковими питаннями щодо стипендіального забезпечення можна звернутися у деканат, навчаль-ний відділ університету або ж у профспілкову організацію студентів універси-тету, яка розташована за адресою – вул. Небесної Сотні, 4В (позаду гуртожит-ку №6) +380 50 8123441, +380 97 9361762.

Якщо ти студент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, то у нас для тебе хороші новини. Ти завжди можеш першим дізнаватись свіжу, корисну та актуальну інформацію про життя твого університету. Для цього тобі просто потрібно знайти у одній із соціальних мереж офіційний акаунт/сторінку/спільноту/канал Про-фспілкової організації студентiв ЧНУ та підписатись на оновлення. Активність Інтернет-користувачів визначається популярністю та доступністю тієї чи іншої соціальної мережі. Зараз лідерські позиції серед них в Україні займають: Facebook, Instagram й Telegram. Саме тому ви можете знайти тут активні акаунти профспілкової організації сту-дентів ЧНУ: Facebook - facebook.com/studprofkom.cv.ua Instagram - instagram.com/studprofkom.cv.ua Telegram - t.me/studprofkom_cv_ua Ви можете швидко отримати інформацію про нас, нашу діяльність, переваги член-ства у профспілці та багато іншого, якщо відвідаєте наш офіційний сайт за адресою www.studprofkom.cv.ua . Тому, щоб бути в курсі усіх останніх та важливих подій свого університету, потрібно просто почати стежити за нами в соціальних мережах і не забувати ставити свої вподо-байки під новими дописами. Підписуйтесь, ми завжди раді вам! Профспілкова організація студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича ДБАЄ ПРО ТЕБЕ!

Профспілка Он-лайн

Спекотне літо поволі пішло за горизонт, а наповнена затишком осінь законно ввійшла на свою територію. І я не відкрию Америку, якщо скажу, що у цей період всім важкувато ввійти в колію і не повертатися думками до сповненого безтур-ботним відпочинком літа. Проте, не слід засмучуватися, адже восени теж цілком реально черпати натхнення та відпочивати душею. Отож, пропоную вашій увазі 6 молодих україномовних інстаграм-профілів, на які варто звернути увагу цієї осені: 1. @mykhailokopyt Творчий 17-річний перфекціоніст родом з Тернополя вражає неймовірними розкладками з педантично підібраними деталями та ідеальною кольоровою га-мою профілю. Останнім часом побільшало креативних світлин самого Михайла, що неабияк тішить аудиторію. Любителям сукулентів, зелені, дерева та чаю тут однозначно буде затишно. 2. @berezzkaa Чорноока красуня Юля з Хмельниччини одразу зацікавить вас цікавою обробкою своїх фото у вінтажному стилі. Якщо вам подобаються теплі кольори, книги, польові квіти та чудові подільські краєвиди – вам точно припаде до душі цей профіль. До того ж, тут багато коротких, проте дуже влучних та цікавих по-стів на актуальні теми. 3. @dkalytovskyi Денис – 17-річний уродженець Львівщини, який захоплюється фотографією та записує вельми якісні кавери на англомовних музичних виконавців. Тут ви знайдете професійні фото в зернистій обробці, дрібку цікавих і доречних вислов-лювань на ту чи іншу тему і, звісно ж, невгамовний потік натхнення. 4. @ksduz Надзвичайно стильна та привітна Ксеня навчається в стінах нашої alma mater на економічному факультеті. Не зважаючи на спрямування майбутньої професії, дівчина знайшла місце, де змогла втілити свої творчі ідеї. Вона веде вишуканий профіль, витриманий в холодних відтінках та наповнений корисною інформацією про останні модні тенденції. Більше того, Ксеня проводить професійні фотосесії по Чернівцях, і, можливо, саме ви маєте шанс стати наступною моделлю. 5. @j_kindratska Юліані 18, проте вона не боїться торкатися провокаційних тем про нездоро-вий перфекціонізм, конструктивну критику, гендерні стереотипи та багато ін. А нещодавно вона ще й зацікавилася питанням екології. Отож, якщо для вас є важ-ливими не тільки красиві фото, а й текст під ними – профіль Юліани саме для вас.

6. @_irka_levkun Творча та ерудована Ірина – студентка ЧНУ факультету історії, політоло-гії та міжнародних відносин. Її профіль зацікавить усіх, хто обожнює море та синій колір, а щирі та веселі пости додадуть яскравих барв у ваш день. Дівчина також має свій ютуб-канал, на якому публікує кумедні вайни на життєву те-матику. Відкритість, природність, непосидючість та почуття гумору – ось так можна описати Ірину та її профіль. Щиро надіюся, що описані сторінки стануть для когось цінною знахідкою і даруватимуть приємні емоції дощовими осінніми вечорами.

З попередніх номерів газети вам вже відомо про кількох постатей, які мали відно-шення до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокре-ма про С. Смаль-Стоцького та С. Воробкевича. Та чи знаєте ви, хто ж був першим ректором ЧНУ? Якщо ні, то в цій статті мова піде саме про нього. Це людина, яка відіграла значну роль в заснуванні університету, депутат австрійського парламенту, блискучий оратор, визначний політичний, гро-мадський та освітній діяч – Костянтин Томащук. Народився майбутній ректор 13 березня 1840 року в родині православного священика у Чернівцях. Закінчив Чернівецьку гімназію та вступив до Львівського університету. Там Костянтин вивчав філософські, юридичні та історичні науки. Піс-ля закінчення університету працював у Львівській фінансовій прокураторі, а згодом, у зв’язку з роботою, 5 років провів у Семигороді (Румунія). Варто зазначити, що у 24-річному віці Томащуку присудили вчений ступінь доктора права. В 1870 році доля занесла Костянтина в рідні Чернівці. Тут він активно займається політичною і парла-ментською діяльністю, працює на посаді радника крайового суду. А вже через 5 років стає першим ректором Чернівецького університету й по сумісництву професором австрійського цивільного процесу та торгівельного права. Плідна освітня діяльність на теренах ЧНУ тривала впродовж року, до моменту, коли університет Франкфурта в 1875 р. обрав Костянтина Томащука своїм почесним членом. Цікавим є той факт, що у 1890 році університетська бібліотека була збагачена зібранням книг першого ректора ЧНУ. Зібрання вміщує колекцію видань із цивільного процесу, торгівельного та вексельного права, економіки, філософії, історії, а також низку цінних офіційних матеріалів, що в сумі нараховують близько 2300 томів. Помер відомий діяч Буковини 19 жовтня 1889 року у Відні. Невдовзі по смерті йому було встановлено пам’ятник, який було зруйновано під час Другої світової вій-ни та відновлено спільними зусиллями університетської громади та чернівчан у 2015 році. Скульптором відновленого пам’ятника є Володимир Цісарик. Проживши без року півсторіччя, Костянтин Томащук залишив по собі неоці-ненний спадок – Чернівецький університет та світлу пам’ять про його великі заслуги перед нашим, вже таким рідним, храмом науки.