Виконала:Виконала:студентка 11-СП групистудентка 11-СП групиХарківського гуманітарно–педагогічного Харківського гуманітарно–педагогічного коледжуколеджу при при Харківському гуманітарно–Харківському гуманітарно–педагогічномупедагогічномуінституті Дрига Катеринаінституті Дрига Катерина (15 (15 рокроків)ів) Керівник: Морквян Ірина ВКерівник: Морквян Ірина В’’ячеславівнаячеславівна

Як i ледi Лавлейс доля подарувала їй можливість написати перші програми для першої (цього разу на континенті Європи) ЕОМ "МЭСМ", створеної біля ста рокiв пiсля проекту Беббiджа в АН України пiд керiвництвом iншого генiя - Сергiя Олексiйовича Лебедєва. Вони дуже схожi на тi, що колись склала ледi Лавлейс.

За сорок рокiв роботи в Iнститутi кiберенетики iм.В.М.Глушкова Нацiональної академiї наук України нею створена широковідома в Українi i за кордоном наукова школа теоретичного програмування.

Катерина Логвинiвна Ющенко - засновник теоретичного Катерина Логвинiвна Ющенко - засновник теоретичного програмування в Українiпрограмування в Українi

Сергій Олександрович Лебедєв – видатний вчений, одержав Сергій Олександрович Лебедєв – видатний вчений, одержав визнання як засновник вітчизняної обчислювальної техніки.визнання як засновник вітчизняної обчислювальної техніки.

Створив наукову школу в галузi супер ЕОМ (суперкомп'ютерiв) та спецiалiзованих обчислювальних машин (спецiалiзованих комп'ютерiв). Пiд його керiвництвом були створенi 15 типiв комп'ютерiв, починаючи з лампових та закiнчуючи сучасними суперкомп'ютерами на iнтегральних схемах.

Як пiонер обчислювальної технiки вiн був вiдзначений медаллю Мiжнародного комп'ютерного товариства (IEEE* Computer Society), на якiй написано:"Сергiй Олексiйович Лебедєв 1902-1974. Розробник i конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзi. Нагороджений 1996" В Києві в Національній академiї наук України, де

створювалася "МЭСМ", зберiглася конструкторська документацiя i папки з матерiалами про першу вiтчизняну ЕОМ, багато з яких складенi С.О.Лебедєвим. Чиясь турботлива рука сорок рокiв тому написала на них: "Зберiгати вiчно".

Перша електронна Перша електронна обчислювальна машина в обчислювальна машина в континентальнiй Європi з континентальнiй Європi з програмою, яка зберiгалася в програмою, яка зберiгалася в пам'ятi. Створена пiд пам'ятi. Створена пiд керiвництвом С.О.Лебедєва керiвництвом С.О.Лебедєва (Київ, Нацiональна академiя (Київ, Нацiональна академiя наук України, 1948-1951рр.)наук України, 1948-1951рр.)Пробний пуск машини "МЭСМ" Пробний пуск машини "МЭСМ" вiдбувся 6 листопада 1950 вiдбувся 6 листопада 1950 року,року,розв'язувалася задача   розв'язувалася задача   Y''+Y=0; Y(0)=0; Y(π)=0;Y''+Y=0; Y(0)=0; Y(π)=0;Першi задачi були розв'язанi в Першi задачi були розв'язанi в 1951 роцi, 4-го сiчня:1951 роцi, 4-го сiчня:обчислення суми непарного обчислення суми непарного ряду факторiалу числа; ряду факторiалу числа; зведення в ступiнь.зведення в ступiнь.Постiйна експлуатацiя Постiйна експлуатацiя розпочалася 25.12.1951 року.розпочалася 25.12.1951 року.

Мала електронна лiчильна машина "МЭСМ".За пультом Л.Н.Дашевський (праворуч) та С.Б.Погребинський.

Мала електронна лiчильна машина "МЭСМ",за пультом В.В.Крайницький.

Учасники розробки МЕСМ - першого на континентi Європи Учасники розробки МЕСМ - першого на континентi Європи

комп'ютера iз збереженою в пам'ятi програмоюкомп'ютера iз збереженою в пам'ятi програмою Дашевський Лев НаумовичДашевський Лев Наумович (1916 - (1916 -

1988), старший науковий спiвробiтник 1988), старший науковий спiвробiтник лабораторiї С.О.Лебедєва в Iнститутi лабораторiї С.О.Лебедєва в Iнститутi електротехнiки АН УРСР, кандидат електротехнiки АН УРСР, кандидат технiчних наук, активний учасник технiчних наук, активний учасник розробки та наладки МЕСМ. Один iз розробки та наладки МЕСМ. Один iз авторiв монографiї авторiв монографiї ““Малая Малая электронная счетная машинаэлектронная счетная машина””, 1952 р., 1952 р.

Шкабара Катерина ОлексiївнаШкабара Катерина Олексiївна (народилася в 1913 р.), старший (народилася в 1913 р.), старший науковий спiвробiтник лабораторiї науковий спiвробiтник лабораторiї С.О.Лебедєва в Iнститутi С.О.Лебедєва в Iнститутi електротехнiки АН УРСР, кандидат електротехнiки АН УРСР, кандидат технiчних наук, керiвник розробки та технiчних наук, керiвник розробки та наладки пристрою керування МЕСМ та наладки пристрою керування МЕСМ та системи керування запам'ятовуючим системи керування запам'ятовуючим пристроєм на магнiтному барабанi. пристроєм на магнiтному барабанi. Один iз авторiв монографiї "Малая Один iз авторiв монографiї "Малая электронная счетная машина", 1952р. электронная счетная машина", 1952р.

Погребинський Соломон Погребинський Соломон БенiамiновичБенiамiнович - брав участь у - брав участь у проектуваннi основного проектуваннi основного варiанту арифметичного варiанту арифметичного пристрою, монтажi, пристрою, монтажi, налагодженнi та експлуатацiї налагодженнi та експлуатацiї МЕСМ - першої електронно-МЕСМ - першої електронно-обчислювальної машини з обчислювальної машини з програмою, яка зберiгалася в програмою, яка зберiгалася в пам'ятi.пам'ятi.

Рабiнович Зiновiй ЛьвовичРабiнович Зiновiй Львович - брав участь у проектуваннi - брав участь у проектуваннi зовнiшнiх пристроїв МЕСМ - зовнiшнiх пристроїв МЕСМ - першої електронно-першої електронно-обчислювальної машини з обчислювальної машини з програмою, яка зберiгалася в програмою, яка зберiгалася в пам'ятi .пам'ятi .

Зорiна-Рапота Зоя Сергiївна -брала участь у проектуваннi запам'ятовуючого пристрою на магнiтному барабанi, монтажi, налагодженнi та експлуатацiї МЕСМ

Гладиш Ганна Леонидiвна - брала участь у проектуваннi запам'ятовуючого пристрою на магнiтному барабанi, монтажi, налагодженнi та експлуатацiї МЕСМ

Окулова Iвета Петрiвна - брала участь у проектуваннi запам'ятовуючого пристрою на магнiтному барабанi

Черняк Ростислав Якович - брав участь у проектуваннi, монтажi, налагодженнi запам'ятовуючого пристрою на магнiтному барабанi МЕСМ

Абалишнiкова Лiдiя МихайлiвнаАбалишнiкова Лiдiя Михайлiвна - брала участь у проектуваннi - брала участь у проектуваннi арифметичного пристрою, монтажiарифметичного пристрою, монтажi

Кондалєв Андрiй IвановичКондалєв Андрiй Iванович - брав участь у проектуваннi пасивного - брав участь у проектуваннi пасивного запам'ятовуючого пристрою МЕСМзапам'ятовуючого пристрою МЕСМ

Крайницький Володимир ВасильовичКрайницький Володимир Васильович - брав участь у проектуваннi - брав участь у проектуваннi стiйок та пульту МЕСМстiйок та пульту МЕСМ

Пiневич Михайло МихайловичПiневич Михайло Михайлович - брав участь у проектуваннi 1-го - брав участь у проектуваннi 1-го варiанту арифметичного пристрою МЕСМварiанту арифметичного пристрою МЕСМ

Семеновський Анатолiй Григорович - брав участь у монтажi, налагодженнiта експлуатацiї "МЭСМ"

Заiка Володимир Архипович - брав участь у монтажi, налагодженнiта експлуатацiї "МЭСМ"

Мозира Юрiй Сергiйович - брав участь у монтажi, налагодженнi та експлуатацiї "МЭСМ"

Пархоменко Iван Тимофiйович - брав участь у монтажi, налагодженнi та експлуатацiї "МЭСМ"

Щукарьов Олександр Миколайович створив "машину Щукарьов Олександр Миколайович створив "машину логiчного мислення", спроможну механiчно здiйснювати логiчного мислення", спроможну механiчно здiйснювати простi логiчнi висновки на основi вихiдних змiстовних простi логiчнi висновки на основi вихiдних змiстовних

посилок.посилок.

Машина логiчного Машина логiчного мислення" являла собою мислення" являла собою ящик заввишки 40 см, ящик заввишки 40 см, завдовжки i завширшки завдовжки i завширшки - - 25 см. Вона мала 16 штанг, 25 см. Вона мала 16 штанг, якi приводилися у рух якi приводилися у рух натисканням кнопок, натисканням кнопок, розташованих на панелi розташованих на панелi введення даних (смислових введення даних (смислових посилок). Кнопки дiяли на посилок). Кнопки дiяли на штанги, тi - на свiтлове штанги, тi - на свiтлове табло, де висвiтлювався табло, де висвiтлювався (словами) кiнцевий (словами) кiнцевий результат (логiчнi висновки результат (логiчнi висновки iз заданих смислових iз заданих смислових посилок).посилок).

Забута “Мисляча машина” професора Щукарьова. Квітень 1914 р.

Пiд керiвництвом успiшно Пiд керiвництвом успiшно завершилася розробка ЕОМ завершилася розробка ЕОМ "Киев", яка тривалий час "Киев", яка тривалий час використовувалася в використовувалася в Обчислювальному центрi (ОЦ) Обчислювальному центрi (ОЦ) АН України, створеному на базi АН України, створеному на базi лабораторiї. Другу таку машину лабораторiї. Другу таку машину придбав Об'єднаний iнститут придбав Об'єднаний iнститут ядерних дослiджень у Дубнi, де ядерних дослiджень у Дубнi, де вона також довго вона також довго експлуатувалася. Уексплуатувалася. У 1962 р. 1962 р. Обчислювальний центр АН Обчислювальний центр АН

Першi машини "Днепр" випускав Першi машини "Днепр" випускав Київський завод "Радiоприлад". Київський завод "Радiоприлад". Одночасно з розробкою машини Одночасно з розробкою машини "Днепр" в Києвi став будуватися, "Днепр" в Києвi став будуватися, з iнiцiативи Iнституту з iнiцiативи Iнституту кiбернетики, пiдтриманої урядом, кiбернетики, пiдтриманої урядом, завод обчислювальних i керуючих завод обчислювальних i керуючих машин (ОКМ) - "Електронмаш". машин (ОКМ) - "Електронмаш". Так що розробка "Днепр" поклала Так що розробка "Днепр" поклала початок великому заводу з початок великому заводу з виробництва ЕОМ. виробництва ЕОМ.

Керуюча машина широкого призначення "ДНЕПР".Павiльйон виставки народного господарства. Київ, 1960 рiк.Злiва i праворуч: В.I.Скурихiн, Л.О.Коритна, Л.О.Жук, В.С.Каленчук, В.М.Глушков, Б.М.Малиновський.

Поняття "iнформацiйнi технологiї" з'явилося в науцi в Поняття "iнформацiйнi технологiї" з'явилося в науцi в останнi роки ХХ столiття. Доти вживали термiни останнi роки ХХ столiття. Доти вживали термiни "iнформатика" або "комп'ютерна наука", а ще ранiше - "iнформатика" або "комп'ютерна наука", а ще ранiше - "обчислювальна технiка"."обчислювальна технiка".

Інформацiйнi технологiї, будучи високими технологiями, Інформацiйнi технологiї, будучи високими технологiями, охоплюють широкий спектр наукових, конструкторських, охоплюють широкий спектр наукових, конструкторських, технологiчних i виробничих напрямiв: проектування та технологiчних i виробничих напрямiв: проектування та виробництво комп'ютерiв, периферiйних пристроїв, виробництво комп'ютерiв, периферiйних пристроїв, мережевого устаткування, елементної бази, системного мережевого устаткування, елементної бази, системного програмного забезпечення, розробку i створення програмного забезпечення, розробку i створення автоматизованих та автоматизованих та автоматичних цифрових автоматичних цифрових систем рiзного призначення i систем рiзного призначення i прикладного програмного прикладного програмного забезпечення до них. Усi цi забезпечення до них. Усi цi напрями ще в 60-70-х роках напрями ще в 60-70-х роках сформувалися й успiшно сформувалися й успiшно розвивалися в Iнститутi розвивалися в Iнститутi кiбернетики АН України, кiбернетики АН України, створеному В.М.Глушковим.створеному В.М.Глушковим.

http://ukrainiancomputing.info/http://ukrainiancomputing.info/El_photos_r.htmlEl_photos_r.html

http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/ITgl_r.htmlITgl_r.html

http://www.bashedu.ru/konkurs/http://www.bashedu.ru/konkurs/tarhov/russian/konstruk.htmtarhov/russian/konstruk.htm