Інститут політичних технологій

ВИБОРЧА ШКОЛА

Порадник для тренера

ЛЬВІВ – 2003

2

Виборча школа. Порадник для тренера. – Львів: ЛМГО “Інститут політичних технологій”, 2003. – 128 с.

Уклали: Олег Процак, Олеся Коцюмбас Андрій Дуткевич, Андрій Гнида

У пораднику запропоновано програму навчання членів дільничних виборчих комісій та спостеріга-чів. Описано особливості та методику навчання дорослих, програми трьох тренінгів з виборчих про-цедур, приведено зразки навчальних матеріалів та тестів для оцінювання одержаних знань. Для осіб, які організовуватимуть навчання членів ДВК та спостерігачів під час наступних виборів Президента України, тренерів, які безпосередньо вчитимуть людей. Автори висловлюють щиру подяку за допомогу у підготовці порадника експертам проекту “Вибори і політичні процеси в Україні”: Володимирові Ковтунцю, Олександрові Воробйову, Олександрові Барабашу та Сергієві Кальченку, а також учасникам навчання для тренерів, яке відбулося у Львові 27-29 червня 2003 року: Андрієві Зачепі, Марії Бурдильовій, Тамарі Червак, Євгенові Левчуку, Роману Харечку, Юрієві Гикавцю, Андрієві Корнату, Володимирові Зубару, Володимирові Гоняку, Василеві Задорожному, Уляні Холявінській, Євгенові Морозу, Ігорю Цовку, Володимирові Мусихіну, Миколі Баюку, Олексієві Тюльпіну та Романові Ціпу.

Це видання стало можливим завдяки ґранту, наданому Аґентством Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) Проекту “Вибори та політичні процеси” відповідно до контракту з Development Associates, Inc. Думки, висловлені тут, належать авторам і необов’язково відображають точку зору USAID чи Development Associates. DEVELOPMENT

ASSOCIATES, INC.

Відгуки на видання можна надсилати за адресою:

Проект “Вибори та політичні процеси” 01004, м. Київ, вул. Антоновича, 23, офіс 2. Тел. (044) 246-60-13; 246-65-98; 220-84-01 Тел/факс 246-58-18 E-mail: devassoc1@devassoc1. kiev. ua Web-сторінка: http://www.vybory.com

© ЛМГО „Інститут політичних технологій”, 2003

3

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. Особливості та методика навчання дорослих……………………………7 1.1 Цілі та філософія освіти для дорослих…………………………………….………….7

Чому дорослі навчаються………………………………………………….…………..7 Визначення та основи андрагогіки……………………………………….…………...8

1.2 Методологія та організація навчання. ………………………………….…………….9

Засади планування тренінгу……………………………………………….…………..9 Часові рамки…………………………………………………………….…………….10 Нейро-лінгвістичне програмування…………………………………….…………...13 Навчання як співпраця рівних партнерів……………………………………………14 Етапи навчання дорослого……………………………………………………………15 Робота з групою……………………………………………………………………….15 Чисельність групи……………………………………………………………………..17 Методи навчання……………………………………………………………………………….19 Ефективний тренер……………………………………………………..…….……….24 Створення середовища для навчання: розміщення столів………………………….26 Роздаткові матеріали……………………………………………………….………….28

1.3 Оцінювання знань. Оцінювання роботи тренера……………………………………30 “Хто оцінює – той підвищує якість”...…………………………………….…………30 Методи оцінювання…………………………...………………………………………30 Типи оцінювальних анкет………….…………………………………………………31

РОЗДІЛ 2. Міжнародні стандарти демократичних виборів…..……………………34

РОЗДІЛ 3. Програма навчання членів дільничних виборчих комісій та спостерігачів………………………………………………………………………………38 3.1. Модуль 1. Форми і організація роботи ДВК………………………..………………38

3.3. Модуль 2. Організація голосування та підрахунку голосів…………..……………67 3.4. Модуль 3. Робота спостерігачів………………………………………...……………96

РОЗДІЛ 4. Ресурси для тренера ……………………………………………..............122

4

ССТТУУПП У практиці проведення виборів в Україні тільки під час виборів 2002 року зу-

силлями Центральної виборчої комісії, громадських організацій та міжнародних до-норських інституцій було організовано просвіту громадян з питань виборчого за-конодавства та підготовку членів окружних виборчих комісій. Однак поза загальною увагою залишилися дільничні виборчі комісії, від професійності та сумлінності яких залежить чесність, прозорість та демократичність виборчих процедур.

З практики спостереження за ходом виборчого процесу безпосередньо на вибор-чих дільницях можна зробити висновок, що члени дільничних виборчих комісій ма-ють недостатній рівень знань виборчого законодавства, щоб виконувати свої повнова-ження. Члени комісій у своїй діяльності переважно спираються на загальну практику проведення виборів, діють за уже укладеними завдяки участі в багатьох виборах звич-ками та, в кращому разі, вказівками голови комісії чи вищестоящих виборчих комісій.

В Україні постійно змінюється виборче законодавство, а це ще більше усклад-нює ситуацію. Пересічні громадяни, якими як правило і є члени дільничних виборчих комісій, не в змозі відслідковувати постійні зміни норм. Тому часто члени комісій просто виконують роботу за вказівками, не знаючи чи відповідають їхні дії чинному Закону, за яким проводяться дані вибори. Більшість членів комісій навіть не підозрю-ють, що можуть стати жертвами свого недбалого ставлення до проведення виборів че-рез те, що практично нічого не чули про жорсткі норми, передбачені адміністратив-ним та кримінальним законодавством за порушення виборчого законодавства.

Враховуючи цю ситуацію, слід формувати навчальну програму, спрямовану без-посередньо на підготовку працівників дільничних виборчих комісій. Ми пропонуємо на ваш розсуд своє бачення такої програми.

Розробляючи навчальні плани та матеріали, ми виходили з таких умов: 1) До складу дільничних виборчих комісій входить в середньому 10 осіб (за ви-

могами законодавства не менше восьми). 2) Дільничні комісії формуються не пізніше як за 45 днів до дня виборів. Тобто

тривалість навчального процесу не може перевищувати 30 днів. 3) До складу комісій входять представники від різних політичних сил, часто не

знайомі один з одним до часу утворення комісії. 4) Персональний склад дільничних комісій дуже різноманітний за віком, осві-

тою та досвідом. Серед членів комісій трапляються як студенти чи випускники вузів і технікумів, так і пенсіонери. За рівнем освіти – це, як правило, особи з вищою або се-редньою спеціальною освітою. Часто до складу комісій входять люди, які не мають досвіду участі у виборах у такій якості.

5) За професійною приналежністю значну частину персонального складу комісії становлять працівники гуманітарної сфери – учителі, медики, представники культос-вітніх установ, бібліотек. Особливо яскраво це виражено у дільничних комісіях в се-лах та невеликих містечках.

5

6) До роботи у складі дільничних виборчих комісій залучена значна кількість людей. У Львівській області, наприклад, є понад 16 000 членів дільничних виборчих комісій.

Навчальна програма має становити цілісний комплекс заходів, розрахований на опрацювання упродовж одного місяця.

Щоб за такий короткий термін охопити навчанням якомога більшу частину лю-дей, слід застосовувати каскадний метод навчання. Цільовою групою для навчання повинні виступати особи, які займають ключові позиції у складі дільничної виборчої комісії: голови комісій або їхні заступники, секретарі. До навчання перш за все слід залучати двох членів дільничних комісій, які на період виборчої кампанії звільнені від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем праці. Після навчання ці особи мають самостійно підготувати усіх інших членів своїх виборчих комісій.

Навчальний курс має базуватися на Конституції України, Законі України „Про вибори Президента України”, Цивільно-Процесуальному Кодексі України, Кримі-нальному Кодексі України, Кодексі про адміністративні правопорушення, постановах та рішеннях Центральної виборчої комісії.

Програма навчання та зміст навчальних матеріалів мають враховувати специфі-ку роботи дільничних виборчих комісій. У навчальному курсі слід передбачити мето-ди оцінювання знань, засвоєних учасниками навчання.

Структура навчання мала б складатися з трьох частин: ЧАСТИНА 1. Цикл інформаційних лекцій з проблематики виборчого законо-

давства для членів територіальних виборчих комісій, а також для голів, заступників та секретарів дільничних виборчих комісій. Загальна тривалість циклу – 10 год.

Лекції проводять експерти з виборчого законодавства із залученням представ-ників Центральної виборчої комісії для груп по 80-100 осіб. Місце проведення лекцій обирається за територіальним принципом, керуючись організаційними зручностями.

В основу лекцій лягають аспекти, які недостатньо висвітлені у виборчому зако-нодавстві, а також роз’яснюються постанови та рішення Центральної виборчої комі-сії. Кожен учасник повинен одержати пакет інформаційних матеріалів для поширення серед членів своєї виборчої комісії. За період діяльності дільничних виборчих комісій доцільно провести три таких лекції.

ЧАСТИНА 2. Два одноденні інтерактивні тренінги. Загальна тривалість нав-чання – 16 год.

Перший тренінг, присвячений питанням повноваження виборчих комісій усіх рівнів, правовому статусу суб’єктів виборчого процесу, організації роботи дільничних виборчих комісій, порядку уточнення списків виборців, роботи зі зверненнями вибор-ців, відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Другий тренінг, присвячений питанням порядку видачі виборчих бюлетенів, ор-ганізації і порядку голосування, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосу-вання на дільниці, транспортування виборчих бюлетенів, прав та обов’язків осіб, які мають право перебувати на виборчій дільниці у день голосування та під час підра-хунку голосів.

Терміни проведення тренінгів: перший – упродовж перших 7-15 днів роботи дільничних виборчих комісій; другий – за 5-10 днів до дня виборів. Тренінги прово-дять для невеликих груп, максимум по 30 осіб у кожній.

Під час тренінгів слід використовувати інтерактивні методики викладання, си-туативні приклади, рольові ігри, тести для перевірки засвоєння матеріалу та оціню-вання ефективності тренінгу. Тренери повинні акцентувати на формуванні з членів кожної дільничної комісії монолітної команди, здатної ефективно працювати для до-сягнення єдиної мети – забезпечення чесності та прозорості виборчих процедур.

6

Для проведення тренінгів попередньо слід підготувати мобільну групу виклада-чів-тренерів, які б володіли методиками навчання дорослих та добре орієнтувались у питаннях виборчого законодавства.

В результаті проведення тренінгів члени дільничних комісій одержать практич-ні навички організації виборчого процесу, досвідчені учасники можуть поділитися своїм досвідом з новими членами комісій та спільно знайти законні розв’язання проб-лемних ситуацій, які можуть виникнути під час виборчого процесу. Кожен член діль-ничної комісії відчуватиме себе частиною згуртованої команди та навчиться ефектив-но співпрацювати зі своїми колегами.

Усвідомлення відповідальності за свої дії заставить членів дільничних комісій докласти всіх зусиль для підвищення свого фахового рівня як під час лекцій та семі-нарів, так і завдяки самостійній підготовці.

ЧАСТИНА 3. Самостійна підготовка членів виборчих комісій. Щоб члени ДВК мали змогу навчатись самостійно, перш за все слід подбати про

те, щоб вони мали доступ до нормативної бази. Значно сприятиме засвоєнню вимог законодавства підготовка та поширення серед них матеріалів, які описують виборчі процедури простою і зрозумілою мовою. Частина таких матеріалів має бути зроблена у формі чітких інструкцій та рекомендацій, якими можна було б керуватись під час виборчого процесу.

У нашому пораднику ми пропонуємо матеріали для реалізації другої частини

навчального курсу. Передусім, ця книга корисна для тренерів, які навчатимуть членів ДВК та спостерігачів під час виборів Президента України.

У першому розділі порадника читачі мають змогу ознайомитись з засадами та особливостями навчання дорослих, правилами підготовки та проведення тренінгу, ви-могами до дидактичних матеріалів, а також способами оцінювання.

У другому розділі зроблено спробу проаналізувати виборче законодавство Укра-їни на відповідність міжнародним стандартам демократичних виборів. На наш погляд, тренер має мати комплексне уявлення про організацію виборчого процесу, щоб завж-ди бути готовим до зміни правової бази виборів.

Третій розділ для тренера найпрактичніший. У ньому ми пропонуємо описи трьох одноденних тренінгів: двох для навчання членів ДВК та один для підготовки спостерігачів. Запропоновано програми проведення цих тренінгів, подано зразки нав-чальних матеріалів, тести для перевірки одержаних знань та анкети для оцінювання самих тренінгів.

Четвертий розділ допоможе тренеру грунтовніше підготуватись до навчання, ознайомившись з доступними друкованими та електронними вітчизняними й інозем-ними ресурсами, які стосуються виборів.

Автори порадника будуть вдячні читачам за відгуки на наше видання. Просимо

звертатись до нас за адресою: ЛМГО „Інститут політичних технологій”, пл. Ринок 8, м. Львів, 79008; тел. (0322) 720647; 722861; e-mail: oprocak@iatp.org.ua. Електронну версію цього видання можна одержати за адресою в Інтернеті: http://www.ipt.iatp.org.ua.

7

РОЗДІЛ

ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ 1.1 ЦІЛІ ТА ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ Чому дорослі навчаються

В основі мотивації дорослих до продовження навчання завжди лежить конкрет-на ціль і практична мета. В результаті навчання цілі та потреби дорослих втілюються у практичні знання, вміння та навички.

За останні роки освіта для дорослих в усьому світі стала інституційною, або формальною (на відміну від неформальної) формою освіти, що стало безпосередньою реакцією на зростання суспільної динаміки та розширення обсягу технічних знань, та усіляких “know how”. Однією із найістотніших переваг формальної освіти над нефор-мальною є її інституційний характер: навчальне середовище, технічне оснащення за-ли, організоване спілкування, обмін досвідом багатьох людей, методичне планування навчального процесу та професіоналізм тренерів. Все більше уваги в сучасній систе-мі освіти відводять науці про мистецтво вчитися та технологіям освіти впродовж всього життя, оскільки швидкі суспільні зміни вимагають нових знань і навичок. Знання, які людина здобула замолоду, повинні постійно оновлюватися, переглядатися і доповнюватися. Сьогодні динаміка розвитку науки, техніки та економіки є такою, що професійні знання старіють кожні 2-4 роки. Показовим є факт, що за останні 30 років з’явилося більше інформації, як за попередні 5000 років.

25 30 40 50 70

ДревнійРим

Відродження XVIII- XIXстоліття

XXстоліття

ТривалістьжиттяФаза суспільноїзміни

Серед цілей освіти для дорослих найчастіше називають такі: ⇒ культивація інтелекту; ⇒ індивідуальна самореалізація;

8

⇒ особисте та суспільне вдосконалення; ⇒ суспільна трансформація; ⇒ ефективність роботи організацій. Інакше, цілі освіти для дорослих можна згрупувати у такі чотири категорії: 1) сприяння змінам у динамічному суспільстві:

Ще у 1927 році теоретики освіти для дорослих писали, “ми живемо в час без-прецедентних індустріальних і суспільних змін – час, який був змушений, через усі ці зміни, затрачати маси енергії на освіту дорослих для гідного і повноцінного життя у цьому постійно-змінному світі”.

Оскільки обсяг технічних знань невпинно зростає, одна людина не може втри-мувати їх в голові. Відповідно, сфери знань діляться на спеціальності, і праця стає ор-ганізованою у специфічні функції. Ця спеціалізація посилює потребу у комунікації та координації між спеціалізованими одиницями, і як результат, виникає потреба в ефек-тивнішому менеджменті і навчанні менеджерів.

2) підтримка суспільного порядку:

Демократія є дієвою лише за умови поінформованого свідомого вибору грома-дян (при відсутності такого вибору перемагає пропаганда і демократія вироджується в тоталітаризм). Крім того, правдива демократія вимагає активної участі громадян. Ос-кільки виборцями є саме дорослі, завданням освіти для дорослих є допомагати в ін-формуванні і в розвиткові критичного мислення майбутніх виборців. Як висловлю-вався один із класиків американської демократії “Ми не здобуваємо свободу – ми до неї доростаємо”. 3) підвищення продуктивності праці:

Реалізується через тренінг, розвиток персоналу, розвиток людського ресурсу на індивідуальному рівні та державні субсидії освіти для дорослих, оскільки вони покли-кані підвищити сумарну продуктивність і ефективність загальної економіки в країні.

4) стимуляція особистого розвитку:

Особистий розвиток – це шлях особистості до цілісності з метою досягнення конструктивних духовних, професійних, фізичних, політичних та культурних цілей. Це також шлях від мислення і дій на рівні простого виживання до відкриття себе як особистості і відповідального члена суспільства. Визначення та основи андрагогіки

Більшість теорій про процеси навчання і викладання засновані на визначенні ос-віти як процесу передачі культури. З цих понять і уявлень сформулювалася технологія “педагогіки” – терміну, складеного з двох грецьких слів: “paid” (дитина) і “agogos” (ведення, провід). Отже, педагогіка – це наука і мистецтво навчання дітей.

Цікаво, що багато людей, навіть автори деяких посібників про освіту дорослих вживають вираз “педагогіка навчання дорослих”. З цим пов’язана певна проблема, а саме, що процес викладання в результаті асоціюється із дещо архаїчним поняттям про цілі освіти, тобто, зводиться до передачі знань.

9

Зайве нагадувати, та все ж повторимося: за нинішніх умов, знання, які особа от-римала до 21-річного віку, виявляються цілком застарілими у 40-річному віці; а прак-тичні навички, які продуктивно спрацьовували у віці 20 з лишнім років, у 30-річному віці стають цілком неефективними та недієвими. З огляду на ці реалії, не видається доцільним називати освіту процесом передачі того, що вже відоме. Освіта – це пожит-тєвий процес відкриття того, що ще залишається невідомим.

Оскільки дорослі зазвичай вчаться добровільно, з власної ініціативи, то для них важливо отримати задоволення від навчального процесу. Хоча таку мету зараз став-лять освітяни на усіх рівнях – через використання методик інтерактивного навчання, залучення студентів, моніторинг якості знань, – доросла аудиторія особливо чутлива до неефективного та нерезультативного навчання. Тому фахівці запропонували новий термін для визначення технології навчання дорослих – андрагогіка (від грецького сло-ва anēr – “чоловік”).

Отож, андрагогіка – це наука і мистецтво сприяння дорослим у навчанні. 1.2 МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ Засади планування тренінгу

Будь-який тренінг, незалежно від його формату, розпочинається з укладання програми. Для створення ефективної програми потрібно визначити, кому вона адресо-вана, підготувати обґрунтування цільової групи, цілей програми та очікуваних ре-зультатів, вибрати часові рамки тренінгу, а також продумати стратегії викладання та навчання. Не зайвим буде також передбачити у структурі програми процедуру поточ-ного спостереження за якістю навчання та внесенням змін. Тут важливо продумати, як саме ви спостерігатимете за успішністю вашої програми, яка передбачає: задово-лення учасників, оцінку колег, надійність критеріїв оцінювання, статистику кількості тих учасників, що залишилися і закінчили програму.

Тренер керує двома частинами навчання, які тісно переплітаються між собою. Перше – це зміст навчання, який забезпечує учасникам досягнення їх кінцевих цілей. Ці кінцеві цілі слугують т.зв. “віхами на шляху”, або орієнтирами в тренерській робо-ті. Учасники, своєю чергою, орієнтуватимуться на цілі, щоб визначити, чи відповідає програма їхнім потребам і прагненням. Оцінка рівня норм програми вашого тренінгу проводитиметься відповідно до задекларованих цілей.

Отже, зміст семінару складають вміння і знання тренера (тренерів) у конкретній сфері, які він передає учасникам якомога зрозуміліше і зв’язніше.

Зміст навчання складається із трьох головних сфер: - знань;

- умінь; - вартостей.

По-друге, тренер відповідає за процес, тобто за те, яким чином передається

зміст. Він повинен впевнитися, чи достатньо часу для досягнення цілей, поточно оці-нювати поступ учасників, при потребі вміти вести переговори, щоб згладжувати роз-біжності та суперечки між учасниками, або між ними і собою.

Головні засади доброго планування – це: - Стимуляцювання в учасників стану, придатному до вивчення нового. - Навчання має бути цікавим, веселим і залучати усіх учасників. - Навчання має складатися із комплексу різних видів діяльності.

10

Часові рамки

Для об'єктивного оцінювання затрат часу на проведення семінару, тобто для безпомилкового визначення тривалості семінару, потрібно мати досвід і знати специ-фіку аудиторії. Однак, навіть досвідчені тренери часто помиляються в подібних роз-рахунках, оскільки передбачити наперед тривалість дискусій, розгляд випадків, тощо, неможливо. Тому, планувати програму семінару потрібно гнучко, завжди додаючи трохи часу на незаплановану діяльність. Переважно переказ матеріалу не займає саме стільки часу, як це передбачалося спочатку. Пам’ятайте про свої цілі, майте під рукою роздатковий матеріал, і будьте готові заповнювати паузи. Вам також знадобиться вміння імпровізувати та відійти від початкового плану.

Важливо робити перерви, щоб підтримувати сприятливе навчальне середовище, оскільки:

- перерви підвищують ступінь запам’ятовування матеріалу; - перерви освіжають процеси сприйняття нового.

При плануванні семінару тренер повинен враховувати природній фізіологічний

ритм дня людини. Цикл “перерва – відпочинок – дія” (BRAC Break-Rest-Activity-Cycle) триває від 90 до 120 хвилин, і є основою нашого щоденного життя. Продуктив-на праця на семінарі, що супроводжується постійним інтересом групи, вимагає що півторагодинної перерви. Крім того, ступінь запам'ятовування матеріалу критично па-дає кожні 50-60 хв. Доцільною видається 10-хвилинна перерва або легкі фізичні вправи наприкінці кожної години занять. Учасники також потребують коротких пе-рерв, щоб узагальнити і систематизувати почутий матеріал. Якщо група вимагає пе-рерви, значить оптимальний час для неї вже минув. Як правило, краще не зважати на окремих людей, які прагнуть більшого, ніж надмірно перевтомлювати групу. Потріб-но, якщо це можливо, перервати заняття у найінтенсивніший момент. Це дасть змогу учасникам краще запам’ятати матеріал, і асоціюватиметься у них із позитивними від-чуттями. Матеріал запам’ятовується найкраще на початку і наприкінці лекційної сесії.

Тренер також потребує перерви, тому усе вищесказане про цикли роботи групи також стосується і тренера.

Завдяки плануванню навчальний матеріал укладається в певній послідовності. Ця послідовність має слугувати досягненню наших кінцевих цілей. Кожен семі-

нар має вступ, як правило, короткий, після нього розпочинається саме навчання, на яке припадає найбільший шмат роботи, а також, закінчення, коли група може узагаль-нити усе, що почула під час навчання. Розпочинає семінар тренер. Він дає можливість учасникам познайомитись, обговорює практичні питання, і ознайомлює коротко гру-пу зі змістом навчання. Далі подається основний матеріал.

Приклад сценарію першого дня може виглядати так: 1. Виконай самопредставлення. 2. Підготуй вправу “Ламання криги”. Застосуй одне з наступних:

• Задай кожному цікаве, не надто особисте, запитання. Наприклад – що любиш робити в дощовий день, твоє хобі?

• Попроси учасників: “спробуйте представити себе ім’ям і прикметни-ком, який би розпочинався з тієї самої літери – наприклад, “імпуль-сивна Іра”.

3. Поцікався, якими є сподівання слухачів. 4. Представ учасникам цілі, програму, розклад навчання. Будь гнучким. 5. Перейди до теми навчання. Оскільки це початок заняття, постарайся чимось

вразити слухачів.

11

6. Вправи мають бути дуже активізуючими і мотивуючими. 7. Першого ж дня проведи оцінювання – знатимеш думку учасників про нього.

Використай її для усунення всього, що заважає навчанню. Хай учасни-ки відчують, що ти рахуєшся з їх потребами та побажаннями.

8. Пообіцяй, що наступний день буде ще цікавішим. Одне з найважливіших завдань тренера – створити комфортні умови для спіль-

ної праці на семінарі. Традиційно вважають, що на початку навчальної програми ат-мосфера буває досить прохолодною, і тому для подолання цієї перешкоди застосову-ють так звані “криголами” – методи, спрямовані на подолання бар’єрів між учасника-ми. Переважна більшість технік-“криголамів” – це ігри, що допомагають учасникам краще познайомитися між собою для подальшої ефективної праці у групах. Деякою мірою, вправи “на розігрівання” складають ядро навчання з елементами імпровізації, і сприяють якнайповнішому самовираженню учасників.

Пропонуємо вашій увазі кілька зразків таких вправ.

Гра на запам’ятовування імен Ця вправа допоможе: • Розморозити кригу недовіри між учасниками на початкових етапах тренінгу. • Познайомити всіх учасників. • Запам’ятати всі імена і одночасно опанувати корисну техніку розвитку пам’яті. • Повніше розкритися тим учасникам, котрі цього прагнуть, і не зачіпати тих, хто

цього не хоче.

ВПРАВА Роздайте кожному учасникові по черзі карточки з буквами А, Б, В, і т.д. Потім, починаючи з іншого учасника, роздайте кожному карточки з номерами – 1, 2, 3 і т.д. Тепер у кожної особи, включно з вами, є нове ім’я, наприклад А4, Б7, В5, Г12. Проведіть декілька вибір-кових перевірок, щоб впевнитися, що кожен вловив ідею і запам’ятав своє ім’я. Дайте учасникам одну-дві хвилини (однієї хвилини достатньо для групи з 10 осіб), щоб по-ходити по приміщенні і поспілкуватися. За цей час вони повинні назвати своє нове ім’я якомога більшій кількості людей і самі запам’ятати якомога більше імен інших людей. Попросіть бажаючих назвати імена трьох чи більше людей, показуючи на людину і назива-ючи вголос її ім’я. Ще один цікавий спосіб познайомити людей між собою на початку заняття – це вправа на візуальні асоціації.

ВПРАВА

Попросіть кожного учасника придумати собі ім’я за формулою: прикметник плюс іменник. Потім, кожен учасник називає своє ім’я групі, щоб ви могли перевірити, чи правильно усі зрозуміли завдання. Так ви даєте можливість учасникам поімпровізувати і проявити свою творчу фантазію.

Імена можуть бути найрізноманітніші: “біла ворона”, “червона рута”, „минулорічний сніг”.

Після того, як всі учасники придумали собі імена, попросіть групу знову поспілкуватися між собою, називаючи один одному свої нові імена. Потім, нехай кілька добровольців наз-

12

вуть якомога більше нових імен, які вони запам’ятали. Попросіть кожного учасника по черзі назвати своє справжнє ім’я і сказати, які думки у нього виникає його нове ім’я. Можливість висловитися у формі викладу своїх думок і почуттів дається для того, щоб чоловіки і жінки почувалися однаково комфортно в групі. Побутує теорія, згідно з якою жінкам легше говорити (відповідати на запитання) про те, що вони відчувають, а

чоловікам – про те, що вони думають.

Попросіть кожного учасника по черзі сказати, як би він хотів, щоб до нього зверталися на цьому семінарі.

Одним із варіантів останньої вправи може бути вимога, щоб прикметник й імен-ник починалися на одну букву. Наприклад: “ Відважний Василь”, “Балакучий Бог-дан” чи “Кмітлива Катерина”. Однак, 80% фактів забуваються після того, як ми про них довідалися. Важливо, щоб ці нові імена ми використовували і під час подальшої роботи семінару.

ВПРАВА „Ритуал Тонго”

Це поширена у всьому світі гра, яка полегшить початок роботи з групою. Під час гри учасни-ки запам’ятовують імена колег по групі і будуть здивовані як легко їм це вдасться. Матеріал: декілька тенісних м’ячиків або тісно змотаний клубок вовняних ниток, або невели-ка кругла плюшева іграшка. 1. Група стає в коло. 2. Ведучий заявляє, що запрошує групу до ритуалу, який практикують на Південних остро-вах, коли їх мешканці відвідують одні одних і вітаються. 3. Тренер сам розпочинає гру, беручи в руки плюшеву іграшку і голосно називаючи своє ім’я. Потім передає її сусідові справа, який також голосно називає своє ім'я, доки передасть дальше предмет, який тримає в руках. Кожен, хто отримає плюшеву іграшку, голосно і вираз-но називає своє ім'я, а потім передає її направо. Коли іграшка повернеться до ведучого, він розпочне другий тур гри, цього разу у протилежному напрямі. Після другого туру група гото-ва до чергової динамічної частини ритуалу. 4. Тепер кидаємо предмет у групі в різних напрямках. Знову розпочинає ведучий. Він нав’я-зує зоровий контакт з будь-яким учасником, голосно називає його ім’я і кидає тому іграшку. Особа, яка спіймала її, продовжує гру, передаючи іграшку іншому, назвавши при цьому його ім’я. Гра продовжується доки кожен по декілька разів не отримає іграшки. Якщо група чи-сельна, ведучий повинен запитати, чи нікого не оминули. 5. Дальше розпочинаємо наступну фазу гри. Ведучий просить учасників, щоб вони дякували тій особі, яка кидає до них предмет: „Щиро дякую, Петре”. Як і в попередньому турі, спочат-ку слід голосно назвати ім’я особи, до якої кидають іграшку. Цей крок ритуалу є для групи своєрідним викликом, оскільки кожен може отримати іграшку від особи, імені якої він не знає. У цьому випадку кажемо просто: „Щиро дякую...?”, сподіваючись що учасник назветь-ся. Через деякий час можна збільшити темп гри. 6. В останньому турі можна додатково ввести у гру другу і третю іграшки, залежно від роз-міру групи. Ведучий наголошує, що слід дотримуватися визначених раніше правил. Єдина відмінність у тому, що всі учасники повинні стати уважнішими, оскільки гра стає набагато го-лоснішою. Тепер виникає атмосфера живого, екзотичного ритуалу, котрий допомагає учасни-кам зробити перші кроки до створення спільної групи. 7. Через деякий час ведучий перериває гру і просить одного охочого, щоб той назвав імена всіх учасників. У групі з 18 осіб вже зараз знайдеться три чотири особи, які запам’ятали всі імена. Якщо тренер хоче ускладнити гру, то просить всіх, щоб помінялись місцями у колі, а тоді запитує, хто тепер наважиться назвати всі імена. 8. Після цих спортивних вправ ведучий може запросити групу на „філіжанку кави”. Він три-має у лівій руці каву і подає учасникові, який стоїть поруч, руку одночасно промовляючи ко-

13

ротку, але приємну фразу, на зразок: „Галино, я радий, що ти серед нас”. Потім ведучий швидко підходить до іншої особи. Він запрошує цілу групу, щоб всі привітали інших гостей, подаючи руку, або обнімаючись. Через декілька хвилин учасники самі розпочнуть спонтанні розмови, які покажуть ведучому, що йому вдалося започаткувати у групі процес встановлен-ня контактів.

ВПРАВА „Виклик” Існує багато ігор, які допомагають запам’ятовувати імена. Однак ця – цікава новинка. Група вже з самого початку отримує завдання, яке вимагає концентрації та співпраці. Більшість груп позитивно реагують на цей виклик і на диво швидко виконують завдання. 1. Ведучий повідомляє групу, що зараз на початку зустрічі підготував для неї завдання, яке допоможе учасникам ближче познайомитись один з одним. Перший крок дуже простий: ко-жен голосно і виразно називає своє ім’я – але тільки ім’я. Ведучий промовляє приблизно такі слова: „Прошу назвати голосно і виразно свої імена і постаратись виразити своїм голосом, що ви гордитеся ними. Якщо хтось не зрозуміє котрогось імені, нехай відразу попросить повто-рити. Важливо щоб кожен почув усі імена”. 2. Коли ціла група назве свої імена, ведучий повідомляє, яке завдання чекає на всіх. Усі учасники повинні стати в коло в алфавітному порядку. 3. При цьому слід дотримуватись обов’язкового правила: не можна розмовляти, не можна нічого записувати, ані показувати літер при допомозі різних жестів. Не можна користуватись жодними своїми документами. Дозволяється тільки лагідно пересунути учасників на інше місце, або показати, що хтось має перейти кудись інакше. 4. Ведучий пояснює групі, що мета – якомога точніше розташуватись у колі. 5. Коли всі учасники займуть свої нові місця, закінчиться перший тур гри. Тепер переходи-мо до тесту: усі повторюють вголос свої імена. 6. Якщо декілька осіб виявились у неналежному місці, проводимо другий тур. Усі розхо-дяться по приміщенню і знову мусять стати в коло в алфавітному порядку, не розмовляючи при цьому. Потім проводимо черговий тест.

Закінчення семінару також може складатися із інтеграційних вправ та повторен-

ня найважливіших пунктів, завдяки чому семінар стане завершеним, а також, надійде зворотна інформація від учасників. Закінчення тренінгу великою мірою визначає за-гальне враження від нього. Семінар, який закінчується через те, що вийшов його час, ніколи не дасть такої сатисфакції, як семінар, який завершився природно, внаслідок досягнення поставленої мети.

Нейро-лінгвістичне програмування (НЛП)

Загальновідомим є факт, що існують презентери, вчителі, тренери і консультан-ти, яких можна назвати досконалими у тому, що вони роблять. Якщо вам доводилось зустрічатись із кимсь із таких людей, то знаєте, як сильно вони вплинули на ваше життя. Нейро-лінгвістичне програмування (НЛП) досліджує, яким чином люди ста-ють досконалими у якійсь сфері, і як передати іншим ці навички і схеми, щоб і вони могли досягнути таких професійних результатів.

НЛП охоплює три сфери життєдіяльності людини: Нейро – стосується процесів нашого мислення. Лінгвістичне – досліджує, яким чином ми використовуємо нашу мову, і яких результатів цим досягаємо. Програмування – стосується схем нашої поведінки, і цілей, які ми встановлюємо.

Отож, НЛП пов'язує наші слова, думки і поведінку з нашими цілями. Однією з найважливіших відмінностей між підходом НЛП до навчання і тради-

ційним підходом є те, що НЛП має на меті викликати в учасників такий стан, у якому

14

їм найлегше вчитися. Учасники, які перебувають у сприятливому для навчання стані, навчаться того, що тренер їм пропонує, і матимуть позитивні асоціації в процесі пере-дачі знань, що сприятиме ефективному застосуванню цих знань на практиці.

НЛП досліджує наш досвід і наші емоційні стани. Сприятливий емоційний стан можна створити. Найважливішою засадою планування є створення атмосфери, у якій учасники найкраще вчаться. Ми плануємо структуру навчальної програми для усієї групи, але ж кожна особа інша і вчиться по-іншому. Як можна планувати, використо-вуючи як навчальний засіб різницю поміж людьми, так само як і їхні спільні риси? На глибинному рівні усі ми маємо спільні складові: фізичну, емоційну, інтелектуальну і духовну. Усі вони – аспекти цілої особи і творять одне ціле: людську істоту. Чим біль-ше аспектів людської особистості залучено до навчального процесу, тим тривалішим буде ефект і кращими результати від такого навчання.

1. У програмі навчання треба передбачити трохи руху – або вбудованого у впра-ви, або під час перерви. Кілька хвилин фізичних вправ можуть суттєво підви-щити енергетичний рівень групи.

2. Навчання викликає емоції: будьте відповідальними за відчуття групи. Навіть

якщо зміст навчання нудний, завдяки сприятливому емоційному фонові учас-ники відчуватимуть себе в ролі учнів. Добре підібрані вправи під час навчання дадуть їм змогу добре почуватись у цій ролі, що б не трапилось.

3. Традиційне навчання акцентує на інтелекті, і це справді важлива частина нав-

чання. Однак це лише один його аспект. Часто вважають, що свідоме розумін-ня матеріалу є умовою його засвоєння. В житті, однак, спрацьовує інша схема: спочатку отримуємо практичний досвід, а лиш потім його інтегруємо і усві-домлюємо.

4. Духовність – це те, що пов'язує нас з людьми. Багато тренінгів не доходить до

цього рівня, тоді коли інші використовують духовність, як вихід поза свої що-денні межі і поєднання із чимось більшим.

Навчання як співпраця рівних партнерів

Навчання – це коло, у якому спочатку тренер є найактивнішим, а учасники реа-ґують. Пізніше тренер починає реаґувати на внесок учасників. Проходження через усе коло і є процесом навчання, в якому тренер та учасники відіграють рівнозначні ролі.

Учасники не є порожнім посудом, який усезнаючий тренер наповнює знаннями та вміннями. Така модель залишилась у нашій свідомості ще зі школи. Особливістю ефективних тренінгів є те, що тренер не повинен звинувачувати учасників, якщо вони чогось „не схоплюють”. Почуття вини не має місця у співпраці рівних партнерів. Тре-нер зобов’язаний створити контекст, у якому людям буде легко навчатись. Кожен від-повідає за власне навчання (не варто забувати, що найважливішою умовою ефектив-ного навчання є мотивація та добровільне бажання вчитися).

Тренер також вчиться. В процесі семінару він пізнає нові аспекти матеріалу, які до цього часу не проявлялись, або отримує від учасників більше інформації про тему, яку презентує. Може дізнатись про свої сильні та слабкі сторони. Якщо тренер не вчиться, то учасники також, швидше за все, не вчитимуться.

15

Етапи навчання дорослого

Дорослі вчаться інакше, як діти. Як саме? Важче. Вони переконані, що наука да-ється їм з більшими труднощами. Втім, це не завжди правда. Існує чимало чинників, які діють на їхню користь.

1. Більшість дорослих бере участь у навчанні з власної волі. Це принципово ін-ша ситуація, адже діти ходять до школи під більшим чи меншим примусом.

2. Дорослі мають більшу мотивацію, як молодші учні. Це випливає з поперед-нього твердження. Оскільки самі вирішили брати участь в курсі – напевне дуже заці-кавлені і переконані в його корисності.

3. Дорослі охочіші до впровадження у життя засвоєного на заняттях змісту. На-магаються узагальнити надані їм знання і використати їх у фахових чи особистих справах.

Крім того, на відміну від навчання, орієнтованого на предмет вивчення, дорос-лого цікавить навчання, орієнтоване на розв’язання конкретних проблем.

Якщо ж дорослий не є порожнім дзбанком, який потрібно просто наповнити вмістом, то як тоді відбувається його навчання?

Навчання дорослого, а точніше, опанування ним нового знання чи вміння, про-ходить чотири етапи:

1. Несвідома некомпетентність. 2. Свідома некомпетентність. 3. Свідома компетентність. 4. Несвідома компетентність. Простий приклад – навчитися керувати автомобілем. Спершу ми не знаємо на-

віть того, „чого ми не знаємо”. Не знаємо про муфту зчеплення, зміну швидкостей, не маємо поняття, для чого потрібні всі індикатори на панелі керування… (1).

Пройшло кілька занять. Ми вже точно знаємо, що створює нам проблеми: не вміємо плавно рушати з місця, перед гальмуванням втискаємося в сидіння. Розуміємо, що потрібно ще вивчити і які навички необхідно тренувати. (2)

Керуємо автомобілем майже вільно. Без скреготіння змінюємо швидкості, пам’-ятаємо почерговість усіх дій. Виконуємо їх свідомо, думаємо (хоч і дуже швидко): „Наближаюся до перехрестя, тому потрібно увімкнути зчеплення…” (3)

Їздимо вже кілька років. Ведемо автомобіль, розмовляючи з партнеркою збоку біля себе. Слухаємо радіо. Нога сама натискає гальмо… (4)

Найчастіше під час навчання чи підготовки все закінчується на третій стадії.

Тренер сподівається, що випускник, використовуючи отримані нові знання і навички, вдосконалюватиметься самотужки до виходу на четвертий рівень. Погано, якщо ви-пускник затримується на другому рівні. Найгірша помилка, яку може припустити тре-нер – це показати учасникам, чого вони не знають і залишити їх з усвідомленням цьо-го. На жаль, подібне трапляється досить часто. Надмірно швидке і поверхове озна-йомлення з вправами веде щонайбільше до свідомої некомпетентності – „І що я маю з тим усім робити?”

У процесі навчання дуже важливо порозумітися з аудиторією, гнучко реаґувати на її навчальні потреби. Одним з успішних способів досягнення гнучкості є бачення з різних перспектив. Чим більше точок зору ви враховуєте, тим більше маєте інформа-ції і легше вирішуєте який наступний крок буде найуспішнішим. Існують три головні погляди на будь-яку ситуацію чи проблему:

1. Ваша власна дійсність. Те, що ви як окремо взята одиниця думаєте на підставі свого досвіду. Це перша позиція.

2. Як та ж ситуація виглядає з погляду іншої особи: друга позиція. Багато людей вважає, що розуміння і згода – це одне і те ж, тобто якщо ми дивимося на щось

16

з чийогось погляду, то мусимо з цим погоджуватись. Однак, хоч інший погляд варто зрозуміти, не конче з ним погоджуватись. Зрештою, доки не зрозуміємо, не знатимемо, чи погоджуємося з ним.

3. Третя позиція – метапозиція. Це системна перспектива, погляд ззовні на зв’я-зок усіх складових даної ситуації.

Ось приклад, який стосується тренінгу. Учасник ставить запитання. З вашого

погляду (перша позиція) відповідь настільки очевидна, що ви дивуєтеся, як він такого може не знати. Якщо ж ви уявите себе на хвильку на його місці (друга позиція), то зрозумієте, що він, задаючи це запитання, міг це знати колись, але з якихось причин забув. Потім, за хвилю, в думці оцінюєте цю ситуацію як хтось ззовні (третя позиція) і зауважуєте, що учасник задоволений відповіддю, і що вам вдалося налагодити сто-сунки з групою. Робота з групою

Чому ефективні групи трапляються так рідко? При плануванні роботи групи принаймні три елементи праці в групі треба враховувати насамперед:

1. Потреби завдання – спільну мету мають поділяти усі учасники навчання. 2. Потреби групи – всі її члени мають рухатися в одному напрямку. 3. Потреби одиниць – особистий внесок кожного члена приймає група. Якщо намагаєтеся створити ефективну групу – дайте їй складне, але цікаве і

справді варте розв’язання завдання. Перевірте, чи група зрозуміла мету і чи всі члени групи зацікавлені в її досягненні. Створіть всі умови для спільної праці і подбайте про задоволення потреб кожного з учасників. А потім проаналізуйте контрольний перелік, який дасть вам змогу перевіряти проґрес команди. Ось цей перелік: ЗАВДАННЯ

1. Чи достатньо чітко сформульовані цілі? 2. Чи узгоджені способи їх досягнення? 3. Чи маємо відповідні засоби? 4. Чи маємо критерії успіху?

КОМАНДА 1. Чи всі мають відчуття цілі? 2. Чи сприятлива атмосфера для навчання і спільної праці? 3. Чи є відчуття спільного досягнення? 4. Чи зрозуміле усій команді бачення її керівника?

ОДИНИЦІ 1. Чи команда сприймає кожного учасника зокрема? 2. Чи кожен може запропонувати свій власний внесок у роботу команди? 3. Чи кожен відчуває себе частиною команди? 4. Чи кожен відчуває, що його цінують усі інші? На практиці ефективна група – рідкість. Її формування вимагає зусиль від усіх

потенційних членів. Учасники мають:

• Залучати колег до роботи, бути приязними, хвалити нові ідеї, приймати їх. • Погоджувати розбіжності у поглядах. • Створювати атмосферу відвертості та щирості. • Окреслювати стандарти й умови праці у групах, а також її етичні засади.

17

• Прямувати за групою, приймати і втілювати отримані спільно розв’язання. • Зменшувати напругу і уникати негативних емоцій, використовувати

гумор.

Інакше кажучи, ефективні групи виникають тоді, коли всі учасники відчувати-муть зобов’язання:

• Ініціювати нові задуми. • Шукати інформацію й надавати її іншим членам групи. • Тлумачити незрозумілі для інших членів групи питання. • Ілюструвати дискусії конкретними прикладами. • Перевіряти або здійснювати моніторинґ якості роботи групи. • Підсумовувати – оцінювати попередній перебіг роботи та його результати.

Якщо окремі учасники не діють згідно із вищезгаданими засадами, група не зможе використати всіх своїх можливостей. Та це лише перша небезпека. Друга поля-гає в “номенклатуризації” окремих осіб і приписуванні їм окреслених ролей. Через певний час всі знатимуть, що той є медіатором, інший – керівником, ще інший – кри-тиком, а он той – генератором ідей. Тоді у кожній ситуації очікують того, що перший залагоджуватиме непорозуміння, другий віддаватиме накази, третій їх критикуватиме, а останній запропонує цікавий розв’язок. А от у житті люди, як справжні актори, не люблять “номенклатуризації”, і одній людині часто доводиться грати найрізноманіт-ніші ролі. Тому, що відкритіша команда, то цікавіше.

Чисельність групи

Занадто мала група не полегшує спільної праці. Якщо у групі менше ніж шість осіб, між її учасниками може встановитися занадто близький контакт та завелика вза-ємодовіра, що, однак, не полегшить висловлювання відвертих думок на тему того, що ж саме відбувається в групі. Із прибуттям нових учасників зростає і свобода вислов-лювань, легше виявляються різні погляди, учасники не почуваються скуто.

У малій групі легше спільно думати, важче – віднайти потрібну динаміку ухва-лення рішень. А от у великій – навпаки. Що більша кількість учасників, то більше різ-номанітних розв’язань. Якщо група налічує 2-6 членів, її структура проста, а взаємини близькі. Влада не визначена, а гарний клімат стає найбільшою цінністю. Щирі і кри-тичні виступи важкі, часом неможливі.

У групах з 7-12 осіб структура помітно конкретизується, а учасники мають тен-денцію до вибору певних ролей. Безпосередні контакти стають рідшими, а спільні розв’язання – різноманітніші.

Групи з 12-25 осіб формують виразні владні структури, а їхні члени мають до-сить чітко визначені ролі. Безпосередні контакти ускладнюються, а самі групи охоче поділяються на менші підкоманди.

Великі групи мають понад 25 осіб. Результати діяльності великих груп найбіль-ше залежать від якості керування ними. Учасники стають анонімними, що дозволяє їм сміливіше висловлювати свої думки і брати активну участь у дискусіях, але усклад-нює формування атмосфери співпраці і взаємної довіри. Легко утворюються підгрупи. Можуть сформуватися упередження.

18

СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ ГРУП

Існує безліч способів поділу групи на менші команди. Усі з них мають свої пе-реваги і недоліки, тому найкращим видається метод почергового застосування різних способів. • Дружні групи. Якщо дозволити учасникам самим поділитися на групи, то перева-

га полягатиме в тому, що більшість команд відчують своє авторство при виборі команди. Недолік цього способу в тому, що після поділу залишаються “зайві” учасники, яких не вибрали. А ще такі групи виявляться дуже різними за рівнем, оскільки всі амбітні люди, наприклад, люблять працювати зі своїми однодумцями.

• Географічні групи. Це один з найпростіших і найшвидших способів поділу на групи. Команди утворюються на основі того, хто біля кого сидить в більшій групі. Недолік цього способу полягає у тій же нерівності команд за рівнем здібностей, оскільки ближче до тренера переважно сідають люди з високою мотивацією.

• Групи за алфавітом. Спосіб простий у застосуванні, але є небезпека, що учасни-ки постійно опинятимуться в одній і тій же команді.

• Групи за номером. Якщо учасники мають свій номер (наприклад, в списку гру-пи), можна легко створити різні комбінації команд шляхом перестановок чисел.

• Ротація учасників. Навпроти імен учасників накреслюють окремі колонки, куди вписують букви, які показують послідовність групових завдань (наприклад, для 24 учасників можна розпочати з “А, А, А, А; В, В,В, В…”, потім “А, B, C, D, E, F; A, B, C, D, E, F…”, щоб сформувати 2 різні набори послідовностей, а потім “А, B, C, D; A, B, C, D…” для нового розподілу команд з шести членів і т. п.)

• Астрологічні групи. Команди формуються на основі календарного місяця народ-ження або зодіакального знаку. Цей метод часто приводить до утворення різних за розміром команд, тому при потребі формування однакових за кількістю учасників груп необхідні деякі перестановки. Увага! Деякі учасники певних віросповідань можуть вважати даний метод невдалим і недоречним.

• Переходи. Якщо потрібно, щоб одна команда систематично ділилася своїми дум-ками з іншою, можна попросити перейти по одній людині від кожної команди в ін-шу (наприклад, за годинниковою стрілкою). Причому ця людина приносить з со-бою письмові замітки від попередньої команди з необхідними поясненнями для нової.

• Кодові ідентифікатори з іменами. Якщо роздати учасникам ідентифікатори з на-несеним певним тризначним кодом (наприклад, грецька буква, звичайна буква і номер) і попросити їх вписати свої імена, то всі учасники отримають можливість опинитися в трьох абсолютно різних командах для виконання серії завдань.

• Команди за успішністю. Можна встановити рівновагу здібностей в кожній ко-манді, якщо включити по одному амбіційному і пасивному учаснику. Можна фор-мувати команди на основі оцінок за останнє завдання чи контрольну роботу.

• Команди за навичками. Перш ніж давати достатньо складне командне завдання, варто переконатися, що в команді є як мінімум одна людина, що володіє потрібни-ми знаннями і навичками. Для того всім учасникам роздають невелику анкету з проханням оцінити власні навички, на основі чого і формують команди.

• Гібридні команди. Учасників можна розподілити на свій розсуд за здібностями, за навчальними командами або за бажанням кожного з них працювати з певним знайомим партнером.

19

Методи навчання

Методи навчання дорослих ділять на дві групи: ті, у яких домінує тренер, і ті, які вимагають активності учасників. Застосовують і перші, і другі, залежно від потреб та очікувань учасників, а також, від теми й уподобань ведучого. Пропонуємо вам класи-фікацію цих методів із зазначенням переваг і вад кожного з них.

1. Виклад Цей метод не потребує особливого представлення, адже усім нам добре відомий

метод викладання. Переваги викладу: 1. Найкраще застосовувати в роботі із великою групою учасників. 2. За короткий час дає змогу подати значний обсяг матеріалу. 3. Дозволяє систематизувати матеріал, слугує добрим вступом до вправ. Вади: 1. Обмежує активність учасників. 2. Якщо триває надто довго, увага слухачів починає розсіюватись. 3. Не дуже ефективний – переважно слухачі не запам’ятовують усього змісту. 2. Міні-виклад Метод подібний до попереднього, але міні-виклад дуже конденсований. Триває

приблизно 8-10 хвилин. Використовується для невеликих презентацій, вступних про-мов або представлень запрошених лекторів. У міні-викладі найчастіше обговорюється тільки одне питання.

3. Виклад ілюстрований. Презентація Показ у поєднанні з мовою або виклад з ілюстраціями. Темою може бути все –

теорія, обговорення методів діяльності, презентація вмінь, демонстрація способів ви-конання довільного завдання. Цей метод використовують часто, придатний також для вступу чи підсумовування. Ілюстрації, картини, графічні символи зацікавлюють, по-легшують концентрацію уваги і поліпшують запам’ятовування змісту. І, очевидно, роблять виклад барвистішим.

Вади. Не може замінити практичних занять, через відсутність зворотного зв’язку немає певності, що учні й справді навчаються. Може спричинити профанацію пробле-ми – все здається легким.

4. Дискусія Дискусія дає можливість людям висловити свою думку з того чи іншого питання

на основі своїх знань та попереднього досвіду, а також, розширити і поглибити його, а в деяких випадках і змінити свою думку на протилежну. В будь-якому випадку, бе-ручи участь в дискусії, людина підвищує свою ерудицію. В результаті дискусії за-пам’ятовуються нові факти, що в майбутньому впливають на поведінку людини. Як би не протікала дискусія, тою чи іншою мірою завжди вдається знайти спільні позиції та випрацювати певні рекомендації.

Ідеальна кількість учасників дискусії – 6-8 осіб. Учасники і ведучий дискусії вільно обмінюються знаннями і поглядами щодо

даної теми чи проблеми. Переваги. Метод особливо придатний у тому випадку, коли тема пов’язана з

особистими поглядами, думками і враженнями. Або, якщо мета заняття – змінити пог-ляди чи переконання. Застосовують, щоб оцінити проґрес групи, для спільних комен-тарів та для спільного навчання.

20

Вади. Дискусію може монополізувати “найавторитарніший” учасник. Часто мо-же відхилятися від теми, і тоді важко прийти до спільних висновків. Інколи у дискусії з’являються значні різниці поглядів, що ускладнює рух до узгодження.

5. Індивідуальні пошуки. Дедукція Слухачі поставлені в ситуацію, яка вимагає від них активного пошуку розв’я-

зань. Тренер надає лише загальні вказівки. Може використовувати запитальники, ін-дивідуальні ігри, запитання, тести.

Переваги. Учасники можуть продемонструвати і поглибити свої вміння. Метод вимагає високої активності й залучення від кожного слухача, підвищує мотивацію та зацікавлення, дає змогу обрати власний темп навчання.

Вади. Не всі згодні на такі зусилля, деякі задовольняються найпростішими роз-в’язками.

6. Симуляція. Грання ролей Учасники тренують конкретну поведінку на змодельованих, штучних ситуаціях,

приданих для набування вмінь. Симуляція ситуації вимагає детального опису, ролі мають бути описаними чітко, або ж тільки у загальних рисах, коли учасники їх доо-працюють самі.

Переваги. Участь у симуляції дає змогу проектувати майбутню поведінку у без-печних умовах. Вимагає великої активності та зацікавлення. Може бути гарною заба-вою. Дає змогу вивільнити емоції і почуття.

Вади. Учасники можуть почуватися некомфортно, або ж несерйозно сприймати гру.

7. Вивчення прикладів (case studies) Цей вид роботи передбачає груповий пошук розв’язання тієї чи іншої ситуації.

При цьому інструктор презентує групі ситуацію і пропонує продумати варіанти її дальшого розвитку. При зачитуванні ситуації потрібно наголосити на головних мо-ментах, і переконатися, що вони всім зрозумілі.

Йдеться про аналіз події, ситуації, способу поведінки чи характеру. Можна виді-лити два варіанти вивчення прикладу чи випадку. Перший закінчується на аналізі причин, другий веде до розв’язку проблеми.

Переваги. Метод є особливо ефективним у тому випадку, якщо потрібна ще й оцінка проблеми. Дає змогу навчатися без надмірних емоцій, що супроводжували ре-альні події. Дає привід для обміну поглядами, які можна буде застосувати у майбут-ньому.

Вади. Немає можливості перевірити слушність розв’язку, часто пропонуються не реалістичні, а бажані виходи.

8. Інтеґраційні ігри, “Ламання льоду” Це дуже різноманітні вправи, що дають змогу усім познайомитись і розрядити

можливу напружену атмосферу в аудиторії. Використовуються, щоб полегшити фор-мування хороших стосунків, особливо, якщо група збирається вперше. Деякі тренери застосовують вправи цього типу перед початком кожної сесії (навіть лекції) або в пе-рервах між втомливими заняттями, які вимагають напруження уваги і збереження концентрації.

Переваги. Забезпечують активну участь, ліквідують монотонність, допомагають освіжити атмосферу.

Вади. Можуть відволікати від головної теми заняття. Орієнтація на вимушеність співпраці може спричинити антагонізм учасників.

21

9. Проекти Це форми тривалих дій з чітко окресленими цілями і термінами здійснення. Ма-

ють наперед обумовлені результати і способи їх оцінювання. Переваги. Дуже хороший спосіб дій у рамках узгодженої теми чи питання. Вчить

окреслити цілі, планувати працю, оцінювати. Забезпечує високу активність і незалеж-ність учасників.

Вади. Проекти найчастіше довготривалі, а тому їх важко реалізувати під час тре-нінгу.

10. Семінари Група учасників обирає чи пропонує якесь питання і дискутує на його тему. Переваги. Допомагають розвинути вміння презентувати, дискутувати й арґумен-

тувати. Це досить складний для успішного застосування метод. Вади. Слухачі можуть просити допомоги у ведучого, нерідко традиційне веден-

ня семінару робить його нецікавим для частини слухачів. 11. Мозковий штурм Мозковий штурм – це ефективний спосіб швидкого включення всіх членів гру-

пи в роботу на основі вільного висловлювання своїх думок стосовно даного питання. Поставивши запитання, тренер записує відповіді, що надходять від учасників групи, однак залишає їх без коментарів. Потім, групує пропозиції за змістом, визначає пріо-ритети і формує загальні цілі.

Для якнайефективнішого проведення мозкового штурму група повинна запропо-нувати якомога більше форм і варіантів розв’язання проблеми. На першому етапі ви-голошуються і фіксуються найрізноманітніші пропозиції, включаючи й невідповідні чи нереальні. На другому етапі проекти і пропозиції оцінюються для вибору тих, що придатні для подальшого опрацювання.

Переваги. Залучає до справи всіх, часто приводить до творчих і небанальних рі-шень, дає погляд на справу з іншої перспективи.

Вади. Вимагає чимало часу. Придатне лише для пошуку нових рішень, зайве ви-користовувати метод для обговорення фактів. Методом мозкового штурму не можна розв’язати проблеми розладу шлунку чи поганого функціонування печінки.

12. Індивідуальні консультації Дуже приватна, найчастіше віч-на-віч, форма подання зворотної інформації чи

порадництва. Переваги. Корисний і безпечний метод, допомагає оцінювати проґрес, дає шанс

для допомоги, надання порад і вказівок. Вади. Консультації вимагають багато часу. 13. Командне розв’язування проблем Вимагає праці у невеликих 3-6-особових командах. Дає змогу обговорити проб-

лему і знайти найліпше розв’язання. Результати найчастіше представляються у гра-фічній формі.

Переваги. Забезпечує активність учасників, полегшує спільну діяльність і дає змогу висловитися кожному учасникові. Плакатний виклад автоматично передбачає хороше упорядкування інформації.

Вади. Праця у групах вимагає багато часу. Підсумовування результатів усклад-нюється, коли всі команди презентують свої доробки. Це буває не дуже цікаво, при цьому важко підтримувати увагу всіх слухачів.

22

14. Створення переліку цілей Його можна опрацьовувати індивідуально чи командно. Можна окреслити ціль

вправ чи ціль довготривалих занять. Довготермінові цілі можна поділяти на коротші. Переваги. Мотивація, легке тренування. Можна використовувати перед кожним

завданням чи проблемою. 15. Перелік запитань Створення переліку цікавих проблем, що пов’язані з темою. Можна опрацьову-

вати їх індивідуально чи групою. Переваги. Посилює зацікавленість, підвищує мотивацію, активізує. Вади. Можуть виникнути запитання, побічно стосовні до теми, що відволікати-

муть увагу від головної мети. 16. Перелік справ Опрацювання списку справ, матеріалів чи проблем для дискусій. Дуже корисна

вправа. Допомагає упорядкувати питання і теми. Список можна створювати як індиві-дуально, так і командно.

Переваги. Упорядковує проблеми. Може застосовуватися як інструкція (крок за кроком), як виклад потрібних матеріалів чи черговості дій. Полегшує оцінювання за-планованих справ.

17. Встановлення засад групової праці Вправа виконується на початку курсу. Полягає в обговоренні і прийнятті засад

дій, які стануть обов’язковими для групи впродовж всього навчання. Принципи запи-сують і роздають кожному учасникові. Можна повісити їх на відкритому місці. Тре-нер під час занять може багато разів посилатися на них.

Переваги. Мотивує учасників, спонукає їх формувати команду, полегшує вияв-лення та реалізацію потреб і сподівань. Ведучому легше підтримувати дисципліну завдяки посиланням на рішення групи. Вправа будує команду і полегшує її інтеґра-цію.

Вади. На перших заняттях часто переважають найсильніші (найздібніші) учас-ники, що може привести до того, що не всі слухачі сприйматимуть ці принципи як свої.

18. Дебати Метод наближений до дискусії. Різниця полягає лише у тому, що тут ролі розпо-

ділені наперед, а тому відомо, хто атакує проблему, а хто її обороняє. Переваги. Хороший метод добре упорядкованого обміну думок. Вади. Не завжди учасники ототожнюють себе з отриманою роллю. 19. Заповнення анкет і запитальників Анкети можуть стосуватися дуже різноманітних тем. Учасники заповнюють їх

індивідуально чи після спільної дискусії. Можуть оцінювати свої знання та ставлення до проблем, що обговорюються.

Переваги. Метод різнорідний і універсальний, придатний у багатьох ситуаціях. Вади. Чітко сформульовані питання полегшують упорядкування і реєстрацію

відповіді, але обмежують свободу висловлювань учасників. 20. Тести Розв’язування тестів є способом оцінювання знань і вмінь. Тест можна викорис-

тати і для самооцінювання проґресу учасників. Тести можуть відрізнятися тематикою і мати різний спосіб задавання питань.

23

Переваги. Тести – хороший інструмент для оцінювання і самооцінювання. Роз-в’язування не забирає багато часу.

Вади. Тест може мати лише обмежену кількість рішень, вимагає затрат часу на його готування. Інколи небанальний розв’язок може “не поміститися” у тесті.

21. Снігова куля Учасники обговорюють якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізні-

ше в октетах і т.д. Переваги. Упорядкування станів і поглядів, ознайомлення з різними підходами і

розв’язаннями, наука переговорів. Вади. Багатократне повторення арґументів доцільне лише тоді, коли проблема

цього варта. 22. Ігри До цієї категорії включімо всі вправи, під час яких слухачі начебто бавляться, що-

правда на фоні отримання певних умінь. Ігри можуть бути індивідуальні й командні. Переваги. Ігри активізують, урізноманітнюють навчальну діяльність, розважа-

ють. Крім того, це легкий спосіб набуття нових умінь. Вади. Без розумних коментарів користь від ігор незначна. Учасники й справді

більше бавляться і мало навчаються. 23. Тренування творчості Вправи цієї категорії досить подібні до попередньої. Загалом це широка гама ін-

дивідуальних і командних вправ та завдань, які полегшують появу ідей і планів, під-вищують творчість.

Переваги. Вправи цікаві, справді полегшують придумування нових і небаналь-них рішень, а також аналіз і формулювання висновків.

Вади. Частина учасників спершу почуває себе дуже невпевнено під час вправ цього типу.

24. Написання листів, казок і байок Це вправи з комунікації. Писання полегшує ясне і коротке формулювання думок

і почуттів. Мотивує. Учасники пишуть байки на задану тему, лист до тренера, листи до колег, листи-ухвали до самого себе

Переваги. Мотивує, упорядковує, допомагає окреслити пріоритети. Вади. Не всі учасники люблять цю форму вправ. 25. Допасовування елементів Вправа полягає у допасовуванні елементів (наприклад, методу навчання до цілі,

якої потрібно досягти). Переваги. Упорядковує, демонструє широку палітру можливих розв’язків. Вади. Вимагає підготовки великої кількості елементів. 26. Зворотна інформація Це постійний елемент навчального процесу. Інформацію переказує тренер як ко-

ментар до вправ, або як точку зору про спосіб виконання учасником певного завдан-ня. Може бути й зворотна інформація, яку тренерові надають слухачі чи обмінюються нею між собою, - публічно і в індивідуальних контактах.

Переваги. Полегшує навчання і критичний аналіз. Позитивна зворотна інформа-ція зміцнює впевненість у собі всіх учасників.

24

Вади. Неґативна зворотна інформація знижує відчуття власної цінності. Може зникнути мотивація до навчання на тренінгу. Занадто загальна зворотна інформація має мало сенсу.

27. Оцінювання Збирання зворотної інформації, щоб оцінювати і виправляти спосіб діяльності. Переваги. Полегшує формування загального уявлення, активізує учасників, дає

їм відчуття, що їхня думка важлива. Вади. Займає багато часу, здебільшого спирається на однакові технології, що

зменшує цікавість до нього. Якщо результати оцінювання не аналізуються досить гли-боко і не обговорюються з учасниками, це спричинює незацікавленість, провокуючи навіть відмови.

28. Командні рішення До цієї групи потрапили різноманітні вправи, мета яких – прийняття спільного

рішення всіма членами групи. Головний принцип – досягнення згоди, а не застосуван-ня голосування.

Переваги. Вправи цього типу формують команду, створюють у групі позитивну атмосферу, вчать як вести перемовини та досягати компромісів.

Вади. Часто важко отримати загальну згоду, рішення приймаються під тиском браку часу, дуже поспішно. Хороший настрій стає важливішим від якості рішення.

29. Перемовини Завдання полягає в узгодженні сутності різних і суперечливих груп інтересів.

Перемовини проводить або група, або обрані представники різних груп чи команд. Переваги. Навчають співпраці, компромісів, активного слухання та емпатії.

Полегшують створення ефективної команди. Вади. Вимагають багато часу. Може взагалі не дійти до узгодження. Можуть

з’явитися розбіжності, які утруднять навчання і збереження у групі згоди.

30. Самооцінювання Учасники оцінюють власний проґрес. Це може стосуватися однієї вправи, сесії

чи модуля. Можна використовувати анкети і запитальники. Можна дискутувати, роз-мовляти з колегами і консультуватися щодо своєї думки з тренером групи.

Переваги. Мотивація, зацікавленість, відповідальність за власну працю. Вади. Може виникнути складна ситуація, коли самооцінка надто завищена чи

надмірно занижена.

Ефективний тренер

Попри всю теорію, яку подає викладач-тренер, його особистий приклад є дуже показовим. На практиці існує кілька типів викладачів, то ж далі розглянемо їх деталь-ніше.

Інтелектуал наголошує на вивченні змісту. Добре підготований до занять. До-кладно обговорює кожну тему, послуговується таблицями і прозірками. Любить крес-лення і схеми. Знає багато прикладів, які підтверджують висловлені тези. Застосовує різноманітні вправи, обговорює їх дуже старанно. Надає ретельну, інколи критичну інформацію найактивнішим учасникам. Вимогливий і до себе, і до інших. Зберігає у стосунках зі слухачами певну дистанцію. Останнім імпонують його знання. Є об’єк-том пошани і навіть подиву, наприкінці часто отримує квіти.

Інтелектуал, обдарований свободою поведінки, також акцентує на змісті нав-чання і залишається переконаним, що учасники чекають від заняття повних і цілісних

25

знань. Має розвинене почуття гумору і часто використовує його на заняттях. Його виступи, виклад і коментарі помережені анекдотами, серед яких переважають калам-бури і словесні жарти. Це зменшує дистанцію між ведучим і учасниками. Наприкінці занять часто отримує „жартівливі” подарунки.

Терапевт – ведучий, для якого найважливішими є настрої і емоції учасників. Прихильник тези, що люди з позитивними настановами здатні самі розв’язувати біль-шість проблем. Докладає зусиль, щоб створити гарний настрій під час занять, дуже уважно слухає всі висловлювання і виступи, часто запитує про почуття слухачів. У його навчальному курсі переважають практичні заняття. Уникає коментарів і підсумо-вування. Учасники мають відчуття безпеки, вільно висловлюють свої думки і радо ді-ляться з ведучим навіть особистими клопотами. Поза заняттями терапевт найчастіше проводить час з окремими особами, які чекають від нього підтримки і опіки. Напри-кінці отримує „серйозні” подарунки, наприклад, книжки.

Тренер. Для нього найважливішими є вміння. Тому освітні сесії насичені семіна-рами і практичними заняттями, які найчастіше закінчуються малюванням плаката. Тренер шанує час, скорочує виступи учасників і власні. Його заняття швидкі і вимага-ють активності всіх слухачів. Свій вільний час тренер проводить найчастіше зі слуха-чами, хоч і не зав’язує безпосередніх, близьких контактів.

Приятель (товариська істота). Ведучий, який з легкістю зав’язує добрі і близькі контакти зі слухачами. Завжди задоволений працею групи, швидко створює настрій оптимізму, навіть ейфорії. Любить забави, інтеґраційні заняття, жарти. Допо-магає учасникам створити зіграний колектив. Надає меншої уваги знанням, більшої – настрою слухачів. Його заняття отримують високі оцінки. Вільний час витрачає на спільні забави зі слухачами. З ним прощаються, виконуючи спільно написану пісню.

Справжній тренер часто поєднує декілька стилів навчання. Хороші тренери роблять це свідомо. Вони знають, коли саме потрібно застосувати певний стиль під-ходу до групи, і завдяки цьому заняття стають дуже ефективними. Зміна різних стилів важлива, бо таким чином учасники знайомляться з різними зразками викладання.

Найкращим тренером стане аналітик, спроможний чітко визначити в чому поля-гає суть майстерності у даній галузі, і викласти її у найдоступнішій формі. Детальні-ше цю ідею ми намагались викласти вище у темі НЛП, присвяченій імітації, котра, по суті, є структурованою, експериментальною формою наслідування.

Окрім вибору методів та стилю викладання, тренер повинен подбати про ство-рення відповідних умов для навчання. Ось деякі поради тренерові, які допоможуть уникнути непотрібних стресів і накладок у роботі:

Прийдіть завчасу, підготуйте крісла, освітлення, роздаткові матеріали. Виділіть час на знайомство і представлення учасників одних одним. Чітко визначте часові рамки роботи і дотримуйтеся їх. Намагайтеся не бути авто-ритарними (у деяких випадках доводиться проявляти гнучкість, повідомляйте про це групу і радьтеся з нею). Вам треба зробити так, щоб члени групи розуміли свої завдання, знали, що від них очікують, і погоджувалися з цим. Уважно слухайте те, що говорять учасники групи. Періодично перевіряйте, за допомогою спеціальних анкет і питань в аудиторію, чого чекають від семінару учасники групи, і якою мірою їхні сподівання справ-джуються. Реаґуйте на групову динаміку (звертайте увагу на невербальну інформацію), м’я-ко, але рішуче зупиняйте домінування одних членів групи над іншими, безконечні розказування історій, ненав’язливо заохочуйте сором’язливих учасників. У випадку виникнення конфлікту намагайтеся встановити порозуміння. Відчувайте проблемні ситуації та вмійте підтримати учасників, коли це потрібно.

26

Постійно залучайте слухачів. Допомагайте групі в роботі, підсумовуючи сказане учасниками, коли це доречно. Підкреслюйте внесок кожного учасника групи і дякуйте всім.

Створення середовища для навчання: розміщення столів

Однією з найважливіших передумов ефективного навчання є комфорт його учасників. При цьому, важливо дбати не лише про наявність усіх роздаткових матері-алів, освітлення, провітрювання аудиторії та зручність стільців, а в першу чергу про так звану композицію навчальної зали, - спосіб розміщення столів та розташування тренера. Те, яким чином ви розмістите столи, вплине на якість контакту між вами та аудиторією, сприятиме або не сприятиме отриманню зворотної інформації від учасни-ків та, в кінцевому результаті, визначить чи досягне група на чолі із вами поставленої мети.

Традиційне розміщення

Переваги:

традиційне розміщення придатне для занять, під час яких не передбачена робота в групах; при такому розміщенні столів учасники краще працюють над індивідуальними завданнями; деяким учасникам традиційне розміщення, як добре відо-ме, дає більше відчуття безпеки; таке розміщення можна застосувати у більшості примі-щень.

Недоліки

- таке розміщення може викликати небажані асоціації із шкільними роками;

- деякі учасники можуть не бачити тренера або наочних ма-теріалів;

- тренер неспроможний утримувати зоровий контакт з ці-лою групою, тому деякі учасники можуть почуватись за-лишеними поза увагою;

- учасники не можуть встановити зорового контакту між собою;

- учасники, які сидять позаду, мають можливість розмовля-ти на теми, які не стосуються навчання.

Коло Переваги:

тренер є частиною групи, більшість учасників бачать один одного; створюється дружня атмосфера; можна встановити зоровий контакт з більшістю учасни-ків.

тренер

Тренер

27

Недоліки:

- деякі учасники можуть вважати, що таке розміщення роз-порошує їхню увагу;

- не всі учасники можуть вільно бачити тренера; - важко використати демонстраційні матеріали, оскільки

окремі учасники змушені обертатись, щоб побачити їх, а це створює фізичний дискомфорт.

Півколо Переваги:

тренер бачить усіх учасників; всі учасники бачать тренера; добре видно демонстраційні матеріали.

Недоліки:

- не всі приміщення достатньо великі, щоб застосувати таке розміщення;

- деякі учасники не бачать один одного.

Прямокутник Переваги:

тренер є частиною групи; нема кращих чи гірших місць; тренер має вільний доступ до всіх учасників.

Недоліки:

- важко використовувати демонстраційні матеріали, оскільки деякі учасники сидітимуть до них спиною;

- не всі учасники бачать тренера; - таке розміщення вимагає великої зали.

Неповний прямокутник

Переваги:

тренер бачить усіх учасників; всі учасники бачать тренера і демонстраційні матеріали; тренер має вільний доступ до всіх учасників і бачить їхню роботу; учасники бачать один одного.

Недоліки:

- якщо прямокутник надто великий, учасники по його кра-ях можуть створити власні групи;

- деякі учасники можливо будуть змушені обертатись, щоб побачити демонстраційні матеріали.

тренер

тренер

Тренер

28

Групи столів

Переваги:

розміщення придатне для навчання у малих групах; зміцнює у слухачів почуття приналежності до групи; робить доступною поверхню столів, яка потрібна під час практичних вправ або виконання деяких завдань.

Недоліки:

- потребує великого приміщення; - може викликати відчуття невпорядкованості.

Півколо з самих крісел, без столів

Переваги:

між тренером та учасниками немає перешкод; придатне для дискусії; створює приязну атмосферу; дає всім учасникам змогу добре бачити демонстраційні матеріали.

Недоліки:

- важко занотовувати почуте; - відсутність столу, який певним чином виконує функцію

прикриття, викликає у деяких учнів почуття загрози. Роздаткові матеріали

Поняття “роздаткові матеріали” уміщує три види матеріалів, які використовують під час навчання.

Перша група – це тексти, інструкції, описи, які роздають кожному учасникові. Друга – це інструкції, що полегшують командну працю, прозірки, комплекти для демонстрацій, плакати. Третя група – це канцелярські матеріали, потрібні для виконання завдань, ство-рення афіш і оголошень тощо. Використання останньої категорії не вимагає інс-трукцій. Наявність роздаткових матеріалів на тренінгу – це доконечність, адже кожен

учасник повинен мати якнайширший доступ до інформації і матеріалів. Отримавши під час семінару матеріали на дану тему, слухачі зможуть повернутися до неї і після закінчення навчання, використовувати ці матеріали для самонавчання. Крім того, ма-ючи матеріали під рукою під час семінару, легше зрозуміти зміст навчальної програ-ми, кинувши погляд на упорядкований друкований текст.

На запитання “Коли роздавати матеріали?” немає однозначної відповіді. Найкра-ще це робити на самому початку занять. Коротко описуємо (подаємо перелік) наданий учасникам пакет документів, а пізніше вільно посилаємося на зміст цих матеріалів. Винятком є ті завдання, які мають бути несподіваними.

З чого ж повинен складатися пакет матеріалів? Найчастіше, це: 1. Нотатки – скорочені виклади. 2. Інструкції і доручення учасникам, що полегшують виконання завдань.

Тренер рухається поміж столам

Тренер

29

3. Ілюстрації, описи, приклади. 4. Копії показаних на заняттях прозірок. 5. Список літератури, бібліографія. Матеріали для учасників потрібно готувати дуже старанно, - найкраще такої

форми: 1. Папір формату А4. 2. Якомога привабливішими мають бути і форма, і зміст. Надмір тексту зайвий. 3. Простий шрифт, найкраще одного типу. 4. Заголовки напишіть жирним шрифтом. 5. Широкі поля, багато світлого, інтервали між абзацами. 6. Все, що тільки можна, надати у вигляді простих переліків, а не “злитого” тек-

сту з повними рядками. 7. Зверху сторінок – назви розділів, модулів і номер сторінки. 8. Всюди, де це можливо, подайте ілюстрації, схеми і діаграми. На що слід звертати увагу, оцінюючи свої чи чужі матеріали? 1. Чи привертає матеріал увагу? 2. Чи великий шрифт і полегшує читання? 3. Чи достатня кількість світла на сторінці? 4. Чи пронумеровані сторінки, чи є дані про розділ та модуль? 5. Чи цікаві ілюстрації, чи добре ілюстрований текст? І, очевидно ж, чи цей текст розумний, цікавий і придатний. Трохи інша техніка стосується створення таблиць, діаграм і плакатів. 1. Таблиці й плакати не мають дублювати тексту, вміщеного у нотатках і ано-

таціях. 2. Інформація на них може бути символічною і скороченою. 3. Літери на них мають бути досить великими – приблизно 2 см. 4. На таких матеріалах корисно вмістити схеми, рисунки та інші зображення,

що полегшують сприйняття і запам’ятовування. 5. Написи на таблицях і плакатах мають бути короткими і стислими. Прозірки стають усе популярнішими і активно використовуються. Зробити їх ду-

же просто, адже вони друкуються просто з комп’ютера. Найважливішим є, звичайно, ідея і пристосування прозірки до відповідної проблеми чи теми. Графічна частина має полегшувати сприйняття і запам’ятовування змісту повідомлення.

1. Шрифт на плівках має бути великим. 2. Плівка має бути естетична і легко читатися. 3. На одній прозірці не повинно бути більше ніж 7-10 фраз. 4. У кожній фразі має бути мало слів, найбільше – сім. 5. Написи на прозірці мають бути прості й змістовні. 6. Окрім переказу, на прозорій плівці потрібно давати рисунки, схеми, діаграми

тощо. Готування подібних матеріалів не вимагає особливих умінь. Кожен може нама-

лювати плакат, написати коротку інструкцію, надрукувати прозірку. Власний стиль цінніший від копіювання чужого.

Ось деякі загальні поради у приготуванні роздаткових матеріалів: 1. Послідовно притримуйтеся встановленої форми: або я, або ми, або шановне

панство.

30

2. Дехто любить безпосередню форму звертання до учасників – Ти, Тобі, Собі, що розпочинаються з великої літери.

3. Уникайте безособових форм – “вважається”, “встановлено” та ін. 4. Уникайте жарґону, використовуйте просту мову, зрозумілу і для нефахівців. 5. Помірно вживайте звороти, які можна сприймати як протекціоністські –

“Тільки так і надалі...”, “Тобі вдалося...”. 6. Вживайте короткі слова замість довгих (так, “пізніше” замість “у наступно-

му періоді”, “зараз”, а не “в даний момент” та ін.). 7. Уникайте стандартних зворотів і фраз, наприклад “Ціль виправдовує засоби”

(до того ж, це неправда). 8. Пишіть короткими простими реченнями, уникайте довгих і складних. 9. Застосовуйте короткі заголовки, вказівки та ін. 10. Вибирайте для заголовків найцікавіші звороти і фрази. Дуже сучасним і корисним способом ілюстрації змісту навчання є комп’ютерна

презентація (представлення) в програмі PowerPoint.

1.3 ОЦІНЮВАННЯ Хто оцінює – той підвищує якість Завдання тренера – професійно оцінювати курс впродовж всього часу його три-

валості. Перевіряти усе потрібно для того, щоб визначити ефективність способу про-ведення занять, тематики сесій, використання часу, вправ, а також рівень задоволення слухачів. Хто знає – той може приймати рішення. Хто приймає рішення – може запро-вадити зміни, хто впроваджує зміни – той підвищує якість.

Почнімо з того, що в житті оцінювання відбувається повсякчас і всюди. Стосов-но будь-якого явища у нас є своя точка зору і своє позитивне чи негативне ставлення. Тобто, чисто природні навички процесу оцінювання у нас є.

Оцінювання, збирання зворотної інформації для аналізу і можливого виправлен-ня становища, стало обов'язковим елементом всякого навчання.

Оцінювання є не лише знаряддям оцінки праці учасників і способом вимірюван-ня якості організації підготовки. Це також метод рефлексії над результатами роботи тренера та навчання слухачів, зокрема, окремих слухачів. Оцінювання дає змогу пос-тійно поліпшувати результати праці, але лише за наступних умов:

1. якщо воно відбувається в атмосфері відвертості, поваги та співпраці тренера

та учасників; 2. проводиться систематично впродовж всього періоду навчання, – т.зв. поточ-

не оцінювання. Про що можна запитувати під час оцінювання? Що оцінювати? Ми оцінюємо не

людей, а власне найважливіші результати тренінгу – приріст знань та вмінь слухачів. Методи оцінювання тренінгу

Оцінювання на початку занять допомагає у плануванні (вивчення очікувань учасників), а під час курсу – дає змогу пристосувати темп навчання до можливостей слухачів, виявити сильні і слабкі місця в навчальному процесі, створює передумови проведення можливих змін у програмі підготовки.

31

Є різноманітні методи оцінювання: 1. Спостереження – оцінювач не є членом команди. Спостереження стосується

не окремих осіб, а всієї групи загалом. Якщо проводиться старанно, може принести дуже цікаві результати.

2. Запис вправ на відеокасети. Учасники досить швидко звикають до камери,

тому вона невдовзі не впливає істотним чином на перебіг занять. Цей метод оцінювання допомагає дуже детально аналізувати навчальний процес.

3. Короткі тести наприкінці кожного дня занять. Важливо, щоб запитання в опи-

тувальнику були чітко сформульованими, відтак, полегшували оцінку рівня приросту знань і вмінь учасників.

4. Щоденник учасника. Його ведення залежить від індивідуального рішення да-

ної особи і ведучого. Варто наголосити на високій цінності подібних нотаток, що полегшують рефлексію, оцінювання навчання і досягнуті результати.

5. Розмови з групою. Можуть відбуватися в різних умовах, але мають бути щи-

рими і безпечними. В розмові можна довідатися, як слухачі оцінюють працю групи, що їм подобається найдужче, а що – найменше, що нале-жить змінити.

6. Анкети – найпоширеніша і дуже ефективна форма оцінювання. Вона безпеч-на, конкретна і швидка. Однак, ефективність цього методу полягає не у збиранні інформації, а в її ґрунтовному аналізі. І в обговоренні резуль-татів.

Типи оцінювальних анкет

Оцінювання може стосуватися всього курсу, окремих днів, певних завдань і на-

віть конкретних вправ. а) Типова анкета після закінчення навчання може включати такі запитання до

учасників: Чи задоволені Ви тренінгом? Якою була мета цього тренінгу? Чи досягнуто цієї мети, як Ви вважаєте? Чи сприятливими були умови, в яких відбувалось навчання? Чи сприяла форма проведення тренінгу свободі висловлювань? Чи всі учасники мали рівні шанси на виступ? Чи достатньо активними були учасники? Чи навчальна програма була цікавою і результативною? Чи всі, хто виступив, висловлювалися належним чином? Чи сприяли дискусії під час тренінгу підвищенню поваги до осіб, які висловлю-

ють інші погляди? б) Ефект підготовки, її вплив на учасників і на заклади, де вони працюють, по-

мітний не в момент закінчення програми курсів, а через тижні і навіть місяці. І саме ці результати, отримані у навчальній залі й перенесені на місця праці, є по справжньому

32

важливими. Для їх виявлення можна застосувати зсунуте оцінювання. Після 4-6 тиж-нів корисно розіслати учасникам анкету з проханням заповнити її і відіслати назад. Потрібно враховувати те, що повернеться лише близько 40% анкет. Але й цього вис-тачить для оцінювання реальних результатів навчання на курсах

Про що запитувати в цій анкеті? Ось приклад: 1. Дата заповнення анкети .......... 2. Назва семінару .............................. 3. Дата закінчення семінару .............. 4. Чи задовольнило навчання Ваші потреби: Рішуче ТАК Швидше ТАК Мабуть ТАК Рішуче НІ 5. Як Ви оцінюєте придатність навчання для Вашої праці: Рішуче придатне Деяка інформація придатна Більшість тем непридатні Рішуче непридатне Які вміння, отримані на курсах, Ви використовуєте у фаховій діяльності: ............................... ................................ в) В оцінювальній анкеті тренера семінару запитуємо учасників “Чи був тренер

компетентним(ою)?”. Тільки це і аж це. Якщо ж хочемо знати довідатися більше від своїх слухачів, можемо використати такий перелік запитань.

Думка слухачів про ведучого: 1. Чи добре ведучий підготовлений до занять?

1 2 3 4 5 2. Чи пояснює зміст ясно і зрозуміло?

1 2 3 4 5 3. Чи може обґрунтувати і висвітлити практичну корисність навчання?

1 2 3 4 5 4. Чи є він вільним настільки, що складається враження – викладання дає йому

приємність? 1 2 3 4 5

5. Чи підтримує він зацікавлення слухачів? 1 2 3 4 5

6. Чи заохочує до самонавчання і до задавання запитань? 1 2 3 4 5

7. Чи ведучий добре використовує час занять? 1 2 3 4 5

33

ЗРАЗОК ОЦІНЮВАННЯ СЕМІНАРУ Ім’я тренера ___________________________________________ Рекомендації для проведення оцінювання: 1. Намагайтеся подати різні форми оцінювання, зазначаючи, що було зроблено доб-

ре, а що варто вдосконалити. 2. Даючи позитивну оцінку, зазначте, що саме було вдалим і ефективним. 3. Висловлюючи побажання про вдосконалення на майбутнє, намагайтеся точно

формулювати, що саме потрібно вдосконалити, яким чином можна це зробити на Вашу думку, та чому це підвищило б ефективність семінару.

Навчальні матеріали та обладнання Вдалим на цьому семінарі було: __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Варто вдосконалити: __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Стиль викладання та презентацій Вдалим на цьому семінарі було: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Варто вдосконалити: __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Зміст семінару Вдалим на цьому семінарі було: __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Варто вдосконалити: __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ ДОДАТКОВІ КОМЕНТАРІ (на звороті)

34

РОЗДІЛ

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ДЕМОКРАТИЧНИХ

ВИБОРІВ

Проведення демократичних виборів в цивілізованих країнах світу – важливий елемент дотримання громадянських та політичних прав людини. Основні стандарти проведення демократичних виборів та їх важливість для реалізації людиною своїх прав і свобод закріплені Загальною Декларацією Прав Людини ще 10 грудня 1948 року. Зокрема, стаття 21 Загальної Декларації Прав Людини говорить, що саме воле-виявлення людей має бути основою повноважень уряду, тобто влади. З одного боку, через вибори кожний громадянин має можливість брати участь у веденні державних справ, з іншого боку, тільки волевиявлення громадянина робить владу легітимною.

Міжнародні стандарти демократичних виборів закріплені в декількох докумен-тах, а саме: у вже згаданій Загальній Декларації Прав Людини, у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (який ратифікувала Президія Верховної Ради Української РСР 19 жовтня 1973 року), Європейській Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Європейській хартії місцевого самоврядування, Документі Копенгагенської наради Конференції з Безпеки та Співробітництва у Європі та інших.

Отже, основними стандартами демократичних виборів у світі вважають:

⇒ періодичність виборів; ⇒ загальне, рівне та пряме виборче право; ⇒ таємне голосування; ⇒ відкритість та гласність виборчого процесу; ⇒ вільні та справжні вибори; ⇒ справедливі вибори; ⇒ проведення виборів виборчими комісіями; ⇒ присутність внутрішніх та зовнішніх спостерігачів; ⇒ можливість оскарження; ⇒ наявність відповідальності за порушення виборчих прав і свобод громадян. На даний момент питання організації та проведення виборів Президента Украї-

ни реґламентує Закон України „Про вибори Президента України”, який Верховна Ра-да України ухвалила 5 березня 1999 року. Після його підписання більшість міжна-родних фахівців ствердили, що новий Закон значною мірою відповідає міжнародним стандартам демократичних виборів. Закон містить норми, які намагаються усунути вплив органів та посадових осіб влади на виборчий процес (заборона підтримувати

35

конкретного кандидата, заборона використання підлеглих та відомчих ресурсів для підтримки кампаній, поділ на 225 виборчих округів, що зменшує можливість діючого Президента впливати на виборчий процес через губернаторів, відміна порогу актив-ності виборців тощо). В той же час, було вказано на ряд невідповідностей, які ми за-раз і розглянемо.

Загальне виборче право (ст. 2) надає усім громадянам України, яким на день ви-борів виповнилося вісімнадцять років, право обирати, тобто брати участь у голосу-ванні. Згідно з міжнародними стандартами, громадянин, який у момент виборів пере-буває за межами своєї держави, користується однаковими виборчими правами із свої-ми співвітчизниками. А тому в Законі внесено норму, яка реґламентує порядок голо-сування громадян України, які перебувають за межами України, у дипломатичних ус-тановах. В Законі існують і певні обмеження: не мають права голосу громадяни, виз-нані судом недієздатними. Але дане обмеження є виправданим, а тому його не вважа-ють дискримінаційним.

Рівне виборче право (ст. 3) полягає в тому, що кожний громадянин має один го-лос і його голос має однакову вагу з голосом інших виборців. Крім цього, виборець може сам вирішувати, брати йому участь в голосуванні, чи ні (принцип вільних вибо-рів). Не допускається ніякого адміністративного тиску при вирішенні даного питання. Зокрема, на дотримання цього принципу в даному Законі відсутній поріг активності виборців.

Принцип прямого виборчого права закріплено в статті 4 Закону. Він означає, що громадяни голосують на виборах відповідно за кандидата (зі списку кандидатів) або проти кандидатів, і Президент України вибирається безпосередньо голосами вибор-ців.

У цій же статті Закону закріплено принцип таємності голосування, тобто голо-сування проходить в так, що контроль за волевиявленням виборця є виключений. То-му в Законі (ст. 42) виписана процедура голосування у спеціальних кабінках або кім-натах для таємного голосування, забороняється голосування за інших осіб. Якщо ви-борець потребує сторонньої допомоги, то надати її зможуть тільки незаангажовані особи, але крім членів виборчої комісії, кандидатів у Президенти України, їх довіре-них осіб, офіційних спостерігачів. Крім цього, на виборчих бюлетенях заборонено ставити будь-які позначки, які б дали змогу ідентифікувати особу виборця (ст. 42).

Стаття 7 Закону розкриває нам зміст принципу відкритості та гласності виборів. Ця стаття зобов’язує органи державної влади та місцевого самоврядування, виборчі комісії інформувати громадян про всі свої рішення та про будь-яку інформацію, що стосується виборів. Представникам засобів масової інформації гарантують безпере-шкодний доступ на всі заходи виборчої кампанії, а також надання інформації щодо підготовки і проведення виборів. Зважаючи на практику попередніх виборів, це поло-ження слід підкріпити визначенням конкретного виду відповідальності за невико-нання даного принципу. Позитивним моментом є те, що ч.1 ст. 18 Закону визначає як основну форму роботи виборчих комісій саме відкриті засідання. Адже це значно сприяє забезпеченню принципів гласності та відкритості виборів.

Стандарт „справедливі вибори” має багато складових. Перш за все, дотримання цього принципу мусить забезпечити створення рівних умов для усіх учасників вибор-чого процесу. А це в свою чергу, можливе, коли:

⇒ дотримується загальне і рівне виборче право; ⇒ кожен кандидат отримує рівні можливості до участі у виборчому процесі,

зокрема рівний доступ до ЗМІ; ⇒ гласність фінансування виборчого процесу; ⇒ чесність при голосуванні та підрахункові голосів, повне і оперативне інфор-

мування про результати виборів; ⇒ виборчий процес організовують тільки незаангажовані виборчі комісії;

36

⇒ створено умови для швидкого та ефективного розгляду судами (або іншими уповноваженими органами) скарг на порушення виборчих прав і свобод.

Важливий аспект дотримання міжнародних стандартів – проведення виборів

спеціальними незалежними від влади органами – виборчими комісіями. Чинний Закон потребує суттєвого доопрацювання. Глава 3 Закону України реґламентує систему ви-борчих комісій та порядок їх утворення. Отже, система виборчих комісій трирівнева: Центральна виборча комісія – територіальні виборчі комісії – дільничні виборчі комі-сії. Але між ними немає строгої ієрархічності, тому що формування комісій нижчого рівня покладене на органи місцевого самоврядування (що суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування), відсутній механізм оскарження дій ТВК до ЦВК, відсутній механізм імплементації рішень вищестоящих виборчих комісій нижчестоя-щими. Тому експерти міжнародних інституцій на попередніх виборах відзначили слабку координацію дій системи виборчих комісій і значне втручання посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування у виборчий процес.

Щоб усунути цей недолік пропонують змінити порядок формування комісій – вищестояща комісія формує нижчестоящу за поданням суб’єктів виборчого процесу. Крім цього, потрібно чітко вказати механізм оскарження дій (бездіяльності) нижчої комісії до вищої і механізм імплементації рішень вищої комісії нижчою.

Для поліпшення координації діяльності виборчих комісій експерти ОБСЄ/ БДІПЛ, пропонують законодавчо посилити статус Центральної виборчої комісії, зок-рема шляхом прийняття положення, згідно з яким цьому органові надавали б повно-важення ухвалювати обов’язкові рішення та доводити їх до виконання, а також засто-совувати відповідні санкції. Слід зазначити, що діючий Закон України “Про Цент-ральну виборчу комісію” містить положення, згідно з яким рішення ЦВК є обов’язко-вими для їх виконання (ч.1 статті 12). Однак, інші правові норми, які б створювали механізм для реалізації цього припису, наразі відсутні. Ця правова прогалина відчут-но впливає на загальну організацію виборчого процесу.

Міжнародні експерти значну увагу приділяють дотриманню принципу прозо-рості виборчого процесу, тому що це один із тих мінімальних стандартів, які має за-безпечити держава, щоб вести мову про демократичні вибори. Разом з тим міжнарод-ні експерти констатували, що одним з рішучих кроків у створенні відкритих та прозо-рих державних процесів є залучення для контролю за ними незалежних спостерігачів як з боку міжнародних, так і національних інституцій. Так, у параграфі 8 Документа Копенгагенської наради Конференції з людського виміру ОБСЄ (1990) зазначено: “Присутність спостерігачів, як міжнародних, так, і національних може підняти авто-ритетність виборчого процесу для держав в яких проводяться вибори”. В цьому про-цесі важливою є участь спостерігачів місцевих позапартійних організацій. Це пов’я-зано з тим, що представники громадських організацій краще за партійних спостеріга-чів виконують завдання із забезпечення справедливості процесу голосування та захис-ту прав виборців, у той час як останні більше зацікавлені у захисті інтересів своєї пар-тії або ж окремого кандидата. Не можуть адекватно замінити позапартійних спостері-гачів і представники засобів масової інформації, оскільки вони, як правило, не можуть бути присутніми на виборчих дільницях упродовж цілого дня, а це необхідно, щоб зробити повноцінні висновки про законність проведення виборів, та й, зазвичай, пред-ставники третього сектору, які спеціалізуються на питаннях захисту прав та свобод людини та громадянина, краще підготовлені для спостереження за ходом виборів. Те саме стосується і міжнародних спостерігачів, яким часто не достатньо розуміння спе-цифіки виборчого законодавства певної країни і на заваді їм постає також питання во-лодіння місцевою мовою.

В чинному Законі передбачено присутність офіційних спостерігачів тільки від кандидатів у Президенти України, від партій (блоків), зборів виборців – суб'єктів ви-

37

борчого процесу, від іноземних держав і міжнародних організацій. А згідно ч. 2 статті 39 їм надано право лише складати заяви про усунення порушень та направляти такі заяви до виборчої комісії.

Зрозуміло, що у цьому розділі ми не ставили собі за мету провести повний ана-ліз Закону України „Про вибори Президента України”. Даний Закон прийняли швид-ше від чинного Закону України „Про вибори народних депутатів України”, який знач-но чіткіше реґламентує деякі процедурні та дефініційні питання: зокрема, описано ос-новні правові дефініції, які використовуються в Законі, чітко розписано процедуру передачі виборчих бюлетенів, видачі бюлетенів виборцям, порядок підрахунку голо-сів та встановлення результатів виборів, визначено підстави визнання виборів недійс-ними по дільниці і по округу, краще забезпечено право усіх суб’єктів виборчого про-цесу на судовий захист своїх прав та свобод тощо. А тому доцільно під час доопрацю-вання Закону України „Про вибори Президента України” скористатись положенням „парламентського” Закону із врахуванням досвіду проведення виборів до Верховної Ради України 2003 року.

Безперечно, загальний дух Закону дає підстави говорити, що він реґламентує вибори, які відповідають міжнародним стандартам демократичних виборів. Але прак-тика свідчить, що вибори в Україні якраз цим міжнародним стандартам і не відпові-дають. А тому проблема існує не стільки у відсутності хорошого законодавства, скільки у відсутності дієвих механізмів впровадження законів у життя.

38

РОЗДІЛ

ПРОГРАМА НАВЧАННЯ ЧЛЕНІВ ДІЛЬНИЧНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ ТА СПОСТЕРІГАЧІВ

МОДУЛЬ 1 Форми і організація роботи ДВК Тривалість семінару: 8 годин. Цільова аудиторія: члени дільничних виборчих комісій (25-30 осіб). Програма 10:00 – 10:30 Презентація мети семінару, представлення учасників. 10:30 – 11:00 Основні засади і принципи виборчої системи України.

11:00 – 11:30 Порядок формування та повноваження дільничних виборчих комісій. 11:30 – 11:45 Перерва.

11:45 – 12:15 Повноваження і статус членів ДВК.

12:15 – 13:00 Робота у групах: розв’язування проблемних ситуацій

13:00 – 14:00 Перерва на обід. 14:00 – 15:00 Організація роботи ДВК.

15:00 – 15:45 Робота в групах: І група: підготовка першого засідання ДВК; ІІ група: організація роботи з виборцями; ІІІ група: матеріально-технічне забезпечення роботи ДВК.

15:45 – 16:00 Перерва на каву.

16:00 – 16:45 Представлення результатів роботи груп.

16:45 – 17:30 Робота у групах: розв’язування проблемних ситуацій 17:30 – 18:00 Тестування одержаних знань, оцінювання і обговорення семінару.

39

Стенограма семінару

Мета семінару, представлення учасників

Наша мета – навчитись організовувати ефективну роботу дільничної виборчої комісії згідно з вимогами чинного виборчого законодавства.

Після семінару Ви:

⇒ знатимете повноваження і статус дільничних виборчих комісій та їх членів;

⇒ вмітимете проводити засідання ДВК, правильно вести документацію, працювати з виборцями;

⇒ опрацюєте способи уточнення списків виборців;

⇒ зможете розв’язувати проблемні ситуації. Пояснивши мету та завдання семінару, запропонуйте учасникам представитись.

У цьому, здавалося б, немає нічого складного, однак не все так просто. Цей блок тренінгу дуже важливий і варто приділити йому достатньо часу та

уваги. Адже правильно організувавши представлення, ви зможете: - Скласти карту групи. Цілком можливо, що перед тренінгом ви не мали змоги

познайомитись зі списком учасників. Зараз маєте можливість ознайомитись зі складом групи, визначити рівень їхніх знань.

- Виявити очікування учасників та зіставити їх зі своїми планами на тренінг. - Відразу задати належний тон та створити атмосферу, сприятливу для навчан-

ня. - Зрештою, матимете чудову нагоду з перших кроків заприятелювати зі своїми

слухачами, запам’ятати їхні імена. Це значно полегшить ваші завдання.

Відомо багато різноманітних сценаріїв для початку тренінгу. Використання того чи іншого сценарію залежить від багатьох факторів: теми тренінгу, кількості учасни-ків, приміщення, в якому відбувається тренінг, наявного часу тощо. Тренер сміливо може скористатися будь-яким із способів, описаних у першому розділі, або запропо-нувати щось на свій розсуд.

Ілюстрований виклад:

Порядок формування та повноваження дільничних виборчих комісій

Дільничні виборчі комісії входять в систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів Президента України. Повноваження дільничної ви-борчої комісії щодо підготовки та проведення виборів поширюються – на територію дільниці, де створена відповідна виборча комісія.

40

Дільнична виборча комісія є тимчасовим спеціальним громадсько-державним органом влади. І хоч згідно з Законом вона не є юридичною особою, але має:

- свою територію, на якій вона діє – виборча дільниця; - свою юридичну адресу; - власну печатку.

Далі тренеру варто коротко нагадати слухачам про те, яким чином було сформо-

вано дільничні виборчі комісії. Нагадування це буде зовсім не зайвим, оскільки трап-ляються випадки, що особи, які вже багато років є членами ДВК, зовсім не орієнту-ються у тому, як вони потрапили у списки. Більшість вважає, що їхнє призначення – заслуга місцевої влади, тому під час виборів слід перш за все зважати на „рекоменда-ції” цієї влади. А що ж насправді?

Звичайно, місцева влада безпосередньо залучена до формування ДВК. Не пізніш як за 45 днів до дня виборів сільські, селищні, міські чи районні ради затверджують склад виборчих комісій. Натомість готують списки членів ДВК та подають їх на зат-вердження суб’єкти виборчого процесу: партії (блоки), від яких зареєстровані канди-дати у Президенти України, а також самі кандидати у Президенти України, якщо вони зареєстровані ЦВК від зборів виборців. Подання вносяться:

⇒ від партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати у Президенти України, – легалізованими відповідно до закону районними, міськими осередками, осеред-ками вищого рівня чи центральними (уповноваженими) органами цих партій (бло-ків);

⇒ від кандидатів у Президенти України, які зареєстровані від зборів виборців, – ни-ми безпосередньо або їх довіреними особами у відповідному територіальному ви-борчому окрузі.

Кожен суб’єкт подання має право запропонувати по два представники до складу

ДВК. При цьому представники від партій (блоку) можуть бути як членами цих партій, так і безпартійними. Якщо запропоновані кандидатуру задовольняють вимоги законо-давства, то місцева влада зобов’язана включити їх до складу ДВК.

Таким чином, залежно від кількості зареєстрованих кандидатів ДВК може мати досить великий склад. Закон не обмежує максимальної кількості учасників. Є тільки нижня межа: 8 осіб. В окремих випадках, якщо кількість виборців на дільниці не пере-вищує 50 осіб, ДВК можуть утворюватися у складі голови, секретаря та 1-3 членів.

Трапляється, що граничний термін формування комісій місцевими радами вже минув, а дільничні виборчі комісії ще не сформовані. У такому випадку Закон надає такі повноваження Територіальній виборчій комісії. ТВК має не пізніше як за 40 днів до дня виборів утворити дільничні виборчі комісії за тими ж поданнями, які вносили-ся на розгляд відповідної ради. Однак тепер ці подання вносить не рада, а її голова.

Підсумовуючи цей матеріал, тренер має акцентувати увагу на тому, наскільки різноманітний склад дільничної виборчої комісії. Члени ДВК відрізняються між со-бою за освітою, віком і, що особливо важливо, за політичними переконаннями. Однак саме в такому складі прийдеться працювати декілька місяців поспіль, тому слід нама-гатися створити з ДВК команду однодумців, об’єднаних однією метою – організацією чесних та прозорих виборів.

Цієї мети ДВК має досягати, працюючи у межах наданих їй Законом повнова-жень. Спочатку тренер пропонує слухачам самим назвати перелік повноважень діль-ничної виборчої комісії. Усі пропозиції слід записати на великому аркуші паперу. За-лежно від того, наскільки досвідчена аудиторія, пропозицій таких може набратися

41

досить багато. Далі тренер пропонує учасникам порівняти власні твердження з перелі-ком повноважень, описаним у статті 15 Закону України „Про вибори Президента Ук-раїни”. Добре було б винести цей перелік на прозірку, або заздалегідь підготувати йо-го на великому аркуші паперу, щоб усі мали змогу його побачити.

Повноваження дільничної виборчої комісії

(стаття 15 Закону)

1) перевіряє точність списку виборців на виборчій дільниці; 2) забезпечує можливість ознайомлення виборців із списком виборців, розглядає заяви про помилки та неточності в списку і вирішує питання про внесення відповід-них змін до нього; 3) створює умови для ознайомлення виборців з даними про зареєстрованих канди-датів у Президенти України, їх передвиборними програмами, а також з рішеннями та повідомленнями, опублікованими Центральною виборчою комісією, відповідною те-риторіальною виборчою комісією, власними рішеннями та повідомленнями; 4) завчасно вручає або надсилає виборцям іменні запрошення із зазначенням дати проведення виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування; 5) забезпечує підготовку приміщення для голосування та виготовлення виборчих скриньок; 6) у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням Центральної виборчої комі-сії вносить зміни до виборчого бюлетеня; 7) організовує на виборчій дільниці голосування; 8) проводить підрахунок голосів, поданих на виборчій дільниці, складає протокол про підсумки голосування та надсилає його до відповідної територіальної виборчої комісії; 9) розглядає в межах своїх повноважень звернення, заяви і скарги з питань підго-товки виборів та організації голосування на виборчій дільниці та приймає по них рі-шення; 10) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Називаючи ще раз повноваження, надані дільничній виборчій комісії Законом, тренер обговорює з учасниками кожну позицію, особливо акцентуючи увагу на тих, які не були названі раніше слухачами.

Бажано завершити цей модуль дискусією про вичерпність цих повноважень та реалістичність їх виконання. Тут стали б у нагоді кілька практичних прикладів з дос-віду учасників.

Давши групі можливість подискутувати, слід запропонувати групі продовжити обговорення теми за горнятком кави.

42

Ілюстрований виклад:

Повноваження і статус членів ДВК

Розглянувши повноваження дільничної виборчої комісії в цілому, слід перейти до обговорення повноважень і правового статусу окремих її членів. Як вже говорилось у попередньому модулі, Закон ставить ряд вимог до членів ДВК. Це, перш за все, – бути громадянином України з правом голосу та працювати в межах відповідного територі-ального виборчого округу. Крім цього, голова, заступник голови і секретар комісії ма-ють представляти різні політичні сили чи кандидатів. До секретаря комісії ставиться ще й додаткова вимога – обов’язково володіти державною мовою.

Бувають випадки, що склад комісії затверджено, розпочалась робота і на одно-му з засідань виявляються нові факти про членів комісії (доброзичливі інформатори на виборах знайдуться завжди). Факти ці не дозволяють їм працювати у складі ДВК. В результаті, у складі комісії появляються вакансії, якими не забаряться скористатись активніші суб’єкти виборчого процесу. Щоб такого не трапилось, слід уважно проана-лізувати вимоги частини 2 статті 16 Закону України „Про вибори Президента України”.

Не можуть бути у складі виборчих комісій:

⇒ кандидати у Президенти України, ⇒ їх близькі родичі (чоловік, дружина, їх діти, батьки, рідні брати і сестри), ⇒ особи, які перебувають у прямому підпорядкуванні кандидатів по роботі

(службі), ⇒ довірені особи кандидатів, ⇒ громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця су-

димість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. Одна і та ж особа може входити до складу лише однієї виборчої комісії.

З першими чотирма вимогами ніби все зрозуміло. Варто лише ще раз їх нагада-

ти. Подібні випадки трапляються швидше на виборах до Верховної Ради та місцевих рад, ніж на президентських. Однак може трапитись, що на декількох виборчих дільни-цях одночасно з президентськими виборами відбуваються вибори мера або довибори до місцевої ради. Тоді вже варто детально зіставити усі Закони, які регулюють діяль-ність ДВК та визначити, котрий з Законів має більшу юридичну силу.

Що стосується останнього пункту, то тут варто зупинитись детальніше. Адже рідко хто з членів ДВК знатиме що таке погашена судимість, чи який встановлений законом порядок зняття судимості. Звернімось до першоджерел.

43

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

РОЗДІЛ ХІІІ Стаття 89. Строки погашення судимості

Такими, що не мають судимості, визнаються:

1) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначе-ного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробу-ванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, осо-ба визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання;

2) жінки, засуджені відповідно до статті 79 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цьо-го додаткового покарання;

3) особи, засуджені до позбавлення права обіймати певні посади чи займа-тися певною діяльністю після виконання цього покарання;

4) особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військо-вослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослуж-бовців чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослуж-бовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту;

5) особи, засуджені до штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

6) особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин неве-ликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

7) особи, засуджені до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додатко-вого) не вчинять нового злочину;

8) особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони про-тягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

9) особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

44

Таким чином, законною підставою для припинення повноважень членів ДВК є:

- порушення Конституції та Законів України; - особиста заява про складення повноважень у комісії; - припинення громадянства України; - вибуття за межі виборчого округу на період до закінчення виборчої кампанії; - набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо відповідної особи; - висування членів ДВК кандидатами у народні депутати України, кандидатами

на посади сільських, селищних, міських голів, кандидатами у депутати місце-вих рад;

- смерть члена ДВК.

Далі слухачі розглядають права та обов’язки членів ДВК.

Член виборчої комісії має право: 1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд виборчої комісії;

2) виступати на засіданнях виборчої комісії, ставити іншим учасникам засідання за-питання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повнова-жень комісії;

3) знайомитися з документами виборчої комісії, членом якої він є;

4) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров'ю чи майну у зв'язку з ви-конанням обов'язків члена виборчої комісії. Член виборчої комісії зобов'язаний: 1) додержуватися Конституції України, цього та інших законів України з питань під-готовки і проведення виборів;

2) брати участь у засіданнях виборчої комісії;

3) виконувати рішення виборчої комісії та обов'язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії.

Члену виборчої комісії під час виконання своїх обов'язків забороняється агітувати за чи проти кандидатів у Президенти України та оцінювати діяльність політичних партій або виборчих блоків партій, які висунули кандидатів у Президенти України.

Це те, що стосується діяльності кожного члена дільничної виборчої комісії. Од-

нак, розподіл обов’язків серед членів ДВК не зовсім однаковий. Адже ряд членів на період виборчої кампанії за ухвалою ДВК, яку затверджує ТВК, може бути звільнена від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем праці. Це, насамперед, голова, заступник, секретар або інші члени комісії. Усього не більше двох осіб. Робота цих людей оплачується, тому й вимоги до них мають бути інші.

Комісія лиш у тому випадку працюватиме як чітко злагоджена команда, коли кожен її член знатиме чим має займатись він сам, а що повинні робити інші. Тренер пропонує слухачам спільно, базуючись на власному досвіді, визначити перелік повно-важень та обов’язків голови комісії, його заступника та секретаря. Щоб виконати це завдання, достатньо 15-20 хв.

Тренер роздає усім невеликі клаптики кольорового паперу (формату А5). Кожен колір відповідає одній з посадових осіб ДВК. Кількість листків кожного кольору – у

45

три рази менша від загальної кількості слухачів. Тренер просить, щоб кожен написав на одержаному папері по три найважливіші, на його думку, повноваження та три обов’язки посадової особи, що відповідає кольору паперу.

Учасники здають свої записи тренеру, а той обробляє їх (під час роботи у гру-пах та обідньої перерви) і зберігає результати до другої половини дня.

Робота у групах Розв’язування проблемних ситуацій

Поділивши завдяки попередній вправі слухачів на три групи, тренер просить

усіх зібратися згідно з кольорами паперу у різні кутки приміщення і розв’язати три проблемні ситуації. Завдання 1 Прокуратурою С-ого району було порушено кримінальну справу проти члена дільничної виборчої комісії. На цій підставі, проголосувавши 2/3 голосів від загаль-ного складу, члени ДВК ухвалили клопотати про дострокове припинення повнова-жень цього члена ДВК. Цю ухвалу направили до міського голови з вимогою призна-чити нового члена ДВК. Чи правомірними були дії ДВК? За якої обставини повноваження цього члена було б припинено автоматично?

Завдання 2 В одному з міст одночасно з виборами Президента України відбуваються вибори депутата місцевої ради, замість вибулого. Після формування ДВК до виконкому надійшли такі відомості: − секретар ДВК є сином рідної сестри матері кандидата в Президенти; − одна з членів ДВК взяла шлюб у церкві із кандидатом в депутати; − головою ДВК є вчитель середньої школи, а один з кандидатів в депутати місце-вої ради – директор цієї школи. Чи мусить виконком достроково припинити повноваження вищезгаданих членів ДВК? Обґрунтуйте.

Завдання 3 Голова ДВК не зумів вчасно провести першого засідання дільничної виборчої комі-сії, жодного разу не звітувався перед ДВК про звернення, заяви та скарги, які пос-тупають в ДВК та яким чином вони вирішуються, постійно ігнорує вимоги інших членів ДВК. Чи мають право члени ДВК обрати іншого голову і яким чином це можна зроби-ти? Проаналізувавши законодавство, дайте відповідь, які ще підстави можуть бу-ти для переобрання голови ДВК.

На виконання завдань учасникам дається 15 хвилин. Після цього кожна група

представляє свій варіант розв’язку перед усіма слухачами. У запитаннях та спільних дискусіях надходить обідня пора.

46

Ілюстрований виклад:

Організація роботи ДВК

У роботі дільничних виборчих комісій у період до дня голосування можна виді-лити кілька дуже практичних складових:

1. організація засідань ДВК; 2. матеріально-технічне забезпечення роботи ДВК; 3. організація роботи з виборцями. Тренеру слід дуже відповідально підійти до розгляду цього блоку семінару, ос-

кільки у найближчі декілька місяців у комісії виникатиме безліч дріб’язкових, на пер-ший погляд, ситуацій, уникнути яких можна було б організувавши роботи належним чином. Як правило, до таких дрібничок під час різноманітних навчань прикуто мало уваги, а саме вони ускладнюють роботу комісії і в результаті призводять до порушен-ня календаря виборчого процесу. Дуже корисними для учасників семінару стане яко-мога більша кількість роздаткових матеріалів. Адже семінар мав би відбуватись на першому етапі виборчої кампанії, коли ДВК ще не одержали детальних вказівок та методичних матеріалів. Тому кожен зразок документу чи витяг з постанов ЦВК буде для них на ціну золота.

Ми пропонуємо тут зразки деяких матеріалів, які на нашу думку, було б корис-но роздати слухачам. Безумовно, під час наступних виборів будуть певні зміни. У нас жоден документ не може довго проіснувати у первісному вигляді. Однак, тренер зав-жди зможе знайти в оновленій правовій базі відповідник поданого нами документу.

А тепер – ближче до теми. 1. Організація засідань ДВК.

З часів Древнього Риму людство ще не придумало ефективнішої форми роботи

для групи чужих між собою людей, які мають вирішувати спільну проблему, як засі-дання. Звичайно, виборче законодавство охоче взяло це на озброєння.

Отож, для дільничних виборчих засідань основною формою роботи також є за-сідання. Вони обов’язково мають бути відкритими. Тобто окрім членів комісії на засі-данні може бути присутнім ще ряд осіб, які мають інтерес до виборів. Перелік цих осіб, як і всі інші питання, що стосуються організації і проведення засідань, дуже доб-ре подані у статті 18 Закону України „Про вибори Президента України”. Не будемо зайвий раз її переповідати. Тренер, попередньо вивчивши її, може й сам це зробити під час семінару. А слухачам рекомендуємо роздати цю статтю на окремому аркуші паперу, коли почнеться розгляд цієї теми. Це варто зробити навіть якщо всі матимуть Закон. Таким чином учасники зможуть сконцентруватися саме на цій тематиці, а у майбутньому підготувати собі тематичні підбірки матеріалів, не розриваючи по час-тинах брошуру з законами.

Отож, стаття 18 (виділення зроблено авторами). Саме на цих позиціях варто ак-центувати тренеру, подаючи цей матеріал.

47

Стаття 18. Організація роботи виборчих комісій 1. Основною формою роботи виборчих комісій є відкриті засідання, які склика-ються головою комісії, в разі його відсутності – заступником голови, а у випадках, ко-ли відповідно до цього Закону у складі комісії відсутній заступник голови, – секрета-рем комісії. На засіданнях комісії мають право бути присутніми з додержанням ви-мог цього Закону кандидати у Президенти України, їх довірені особи, не більш як по два офіційних спостерігачі від партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати, а та-кож офіційні спостерігачі від кандидатів, іноземних держав і міжнародних організа-цій, представники засобів масової інформації. За рішенням комісії на її засіданні мо-жуть бути присутні й інші особи. 2. У разі відсутності голови і заступника голови виборчої комісії, неможливості скликання ними засідання комісії або їх відмови скликати засідання воно може бути скликано на вимогу не менш як однієї третини членів комісії з обов'язковим пові-домленням усіх осіб, що входять до складу комісії, про час і місце проведення засі-дання та питання, які пропонується розглянути. 3. Перше засідання виборчої комісії скликається не пізніш як на третій робочий день після її утворення, а наступні – за необхідністю. 4. Засідання виборчої комісії веде її голова або його заступник, а в разі невиконан-ня ними з будь-яких причин цієї функції комісія визначає зі свого складу головуючо-го на конкретному засіданні. Протокол засідання підписується головуючим на засі-данні та секретарем комісії чи членом комісії, який виконує обов'язки секретаря. 5. Засідання виборчої комісії є правомочним, якщо у ньому бере участь не менш як дві третини її складу. Рішення комісії приймається у формі постанови відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії. За рівної кількості го-лосів, поданих під час голосування, прийнятим вважається те рішення, за яке прого-лосував головуючий на засіданні комісії. Рішення виборчої комісії повинно бути мо-тивованим і містити посилання на конкретні норми законодавчих актів. Особи, які входять до складу виборчої комісії і брали участь у її засіданні, але не згодні з прий-нятим нею рішенням, можуть висловити в письмовій формі окрему думку, що дода-ється до протоколу засідання комісії. Рішення комісії підписується головуючим на її засіданні та секретарем. 6. Комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права участі в за-сіданні осіб, зазначених у частині першій цієї статті та частині четвертій статті 7 цьо-го Закону, якщо вони перешкоджають його проведенню. 7. Рішення виборчих комісій, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для учасників виборчого процесу. Ніхто не має права втручатися у діяльність вибор-чих комісій, крім випадків, передбачених законом. 8. Приймати документи, звернення, заяви і скарги, що надходять до виборчої ко-місії, мають право голова, заступник голови, секретар або член виборчої комісії, а в Центральній виборчій комісії – також працівники її секретаріату. Усі документи, звернення, заяви і скарги реєструються в установленому Центральною виборчою ко-місією порядку. Кожен член виборчої комісії має право знайомитися з усіма доку-ментами, зверненнями, заявами, скаргами, які зберігаються в комісії.

48

9. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення функцій, передбачених цим Законом, виборча комісія може залучати відповідних спеціалістів, технічних працівників з оплатою їх праці в межах коштів, що виділяються комісії на підготовку і проведення виборів. 10. Членам виборчих комісій під час виконання своїх обов'язків члена комісії за-бороняється агітувати за чи проти кандидатів у Президенти України та оцінювати діяльність політичних партій або виборчих блоків партій, які висунули кандидатів у Президенти України. 11. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також державні підприємства, установи і організації зобов'язані створити належні умови виборчим комісіям у здійсненні ними своїх повноважень.

Далі потрібно зупинитися на такій важливій події, як перше засідання ДВК. Нижче наводимо перелік питань, які потрібно узгодити на першому засіданні. ⇒ Питання, що стосуються приміщення.

Слід запросити керівництво установи, в якій знаходиться комісія, в нагоді вам стане постанова ЦВК № 107 від 8 липня 1999 р. „Про нормативні вимоги до приміщення виборчої комісії”, тим паче, що законодавець у новому законі пропонує детальніше розписати ці норми.

⇒ Питання фінансування. Процедура має бути максимально відкрита для всіх членів ДВК, щоб не виникало жодних підозр. Закон і постанови, які реґламентують цю сторону виборчого процесу, мають бути доступні не тільки для керівного складу ДВК, але і всіх рядових членів.

Постанова КМУ від 27 грудня 2001р. № 1738 “Про умови та порядок оплати праці членів окружних і дільничних виборчих комісій по виборах народних депутатів України”.

Постанова ЦВК від 10 січня 2002 року N 36 “Про затвердження Порядку фінансу-вання виборчих комісій, обліку надходження та використання коштів Державного бюд-жету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів народних депутатів України, та звітності окружних виборчих комісій”.

Постанова №257 від15.09.99 „Про Методичні роз’яснення (рекомендації) щодо практичного застосування положень постанов та інших документів Центральної виборчої комісії з питань фінансового та матеріально-технічного забезпечення ви-борчих компаній та всеукраїнського референдуму в Україні”.

⇒ Питання розподілу обов’язків. Слід передбачити дублювання обов’язків, перехресний контроль, графік чергування, хто займатиме звільнені посади (їх є дві), що дуже важливо, бо, зазвичай, на цих лю-дей припадає найбільший обсяг роботи.

⇒ Питання комунікацій: зв’язок, транспорт. Існує ряд постанов ЦВК, які реґламентують ці питання.

Постанова №112 від 15.07.99 „Про Порядок використання виборчою комісією автотранспорту та форму Типового договору на транспортне обслуговування ви-борчої комісії”.

Постанова №113 від 15.07.99 „Порядок залучення до роботи у виборчій комісії спеціалістів і технічних працівників та оплата їх праці в період підготовки і прове-дення виборів”.

Це необхідний мінімум, який має бути в порядку денному першого засідання. Не винісши ці питання на розгляд вже на першому засіданні, ви ускладните подальшу ро-боту. Якщо голова комісії не вносить їх у порядок денний, це може означати дві речі.

49

Перше – він просто некомпетентний і потребує заміни. Друге – він зацікавлений в ускладненні роботи ДВК. Як кажуть у Галичині: „І так зле, і так недобре”.

Щоб результати засідань не залишились у повітрі, а діяльність ДВК не звелась до розумних балачок, усе, що відбувалося на засіданнях, слід ретельно задокументу-вати. Головними документами, які зроблять результати засідання офіційними та нада-дуть їм правової сили є протокол засідання та постанова комісії. Щоб їх взяли до уваги, слід досить ретельно поставитись до оформлення цих документів. Правила, по-дані нижче, також будуть корисними для слухачів.

ДОКУМЕНТИ ЗАСІДАННЯ ДВК

ПРОТОКОЛ

Протокол має містити такі реквізити:

- назва документа; - порядковий номер; - назва виду діяльності комісії – засідання; - назва комісії; - дата і місце проведення засідання; - загальна кількість членів комісії, кількість присутніх на засіданні членів комісії, кількість запрошених на засідання (у разі потреби до протоколу додається реєстрацій-ний листок); - порядок денний з формулюванням питань у називному відмінку; - текст протоколу складається з трьох частин, що починаються словами: “Слухали”, “Виступили”, “Вирішили” (“Постановили”).

ПОСТАНОВА

Постанова комісії повинна містити: - назву комісії; - назву постанови; - місце та дату прийняття постанови; - порядковий номер; - мотивувальну частину; - резолютивну частину. Назва постанови комісії має бути лаконічною та відображати її основний зміст. Як-що в постанові комісії йдеться про кілька питань, назва може бути узагальненою. Мотивувальна частина постанови має містити обставини, встановлені комісією, та підстави, що зумовили прийняття постанови з відповідного питання, посилання на за-кони чи інші нормативно-правові акти або судові рішення, якими керувалася комісія при ухваленні рішення.

Резолютивна частина постанови повинна містити відповідне рішення комісії, вик-ладене у формі висновку із зазначенням завдань і заходів, спрямованих на реалізацію повноважень комісії, з питання, що розглядається. У разі потреби резолютивна части-на може містити вказівки на необхідність доведення її змісту до суб’єктів, на яких по-ширюється дія постанови, виконавців, осіб, на яких покладається контроль за вико-нанням документа, а також строки його виконання та додатки.

Резолютивна частина постанови складається з пронумерованих пунктів та підпунктів. Тренеру варто ще раз звернути увагу, що член ДВК, який не погоджується з по-

зицією більшості, має право висловити окрему думку. Але її слід оформити у пись-

50

мовому вигляді і домогтися, щоб її додали до протоколу. Звичайно ж ця думка має бу-ти обґрунтована.

2. Матеріально-технічне забезпечення роботи ДВК На виборах 2002 року ми могли спостерігати масове явище. Склади дільничних

виборчих комісій вже давно затверджені, минає тиждень, другий, а комісія все ще не може зібратись на перше засідання. Просто нема де цього зробити. Приміщення, виді-лене місцевої владою, надто мале щоб зібрати у ньому усіх членів комісії одночасно. Як це не дивно, але саме таку причину часто називали голови комісій. Або дещо піз-ніше, не дає можливості нікому, окрім членів комісії, брати участь у засідання, оскіль-ки нема куди посадити „дорогих гостей” – недостатньо крісел. У день голосування важко „вирвати” копію протоколу. Причина знову банальна – немає на чому цієї копії зробити. А секретар фізично не встигає переписати кожному спостерігачеві протокол.

Як бачимо усе зводиться до матеріально-технічного оснащення ДВК. Адже ми недаремно порекомендували розглянути подібні питання вже на першому засіданні. Якщо цього не зробити відразу, то потім левову частку свого часу прийдеться витра-чати на подібні господарські проблеми.

Тренеру слід підготувати до цього блоку ряд нормативних актів ЦВК, які реґла-ментують фінансово-господарські питання. У попередньому блоці ми навели прикла-ди таких постанов з минулих президентських виборів. Можливо цього разу деякі нор-ми зміняться, але ЦВК все-одно чітко реґламентуватиме господарську діяльність ко-місій. Просто слід перевірити які постанови залишились в силі, що змінилось і на ос-нові цього подавати цей матеріал. Нагадаємо ці документи ще раз:

Постанова ЦВК № 107 від 8 липня 1999 р. „Про нормативні вимоги до приміщення

виборчої комісії”.

Постанова КМУ від 27 грудня 2001р. № 1738 “Про умови та порядок оплати праці членів окружних і дільничних виборчих комісій по виборах народних депутатів України”.

Постанова ЦВК від 10 січня 2002 року N 36 “Про затвердження Порядку фінансу-вання виборчих комісій, обліку надходження та використання коштів Державного бю-джету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів народних депутатів України, та звітності окружних виборчих комісій”.

Постанова №257 від15.09.99 „Про Методичні роз’яснення (рекомендації) щодо практичного застосування положень постанов та інших документів Центральної виборчої комісії з питань фінансового та матеріально-технічного забезпечення ви-борчих компаній та всеукраїнського референдуму в Україні”.

Постанова №112 від 15.07.99 „Про Порядок використання виборчою комісією автотранспорту та форму Типового договору на транспортне обслуговування ви-борчої комісії”.

Постанова №113 від 15.07.99 „Порядок залучення до роботи у виборчій комісії спеціалістів і технічних працівників та оплата їх праці в період підготовки і прове-дення виборів”.

Як приклад планування фінансових витрат ДВК, пропонуємо норми, які діяли у

1999 році.

51

Додаток З до постанови Центральної виборчої комісії

від 8 жовтня 1999 року № 339

Середні норми видатків дільничної виборчої комісії на підготовку і проведення виборів Президента України

№ п/п Підстава (норми Закону) Найменування статей витрат Сума (грн.)

1. ч.6 ст.16 Заробітна плата звільнених членів комісії 810

2. Нарахування на фонд заробітної плати 304

3. Придбання канцтоварів, малоцінного обладнання

200

4. Оплата послуг зв'язку 120

5. ч.3 ст.42 Оплата послуг щодо утримання приміщення та забезпечення його необхідним обладнанням

261

6. Оплата автотранспортних послуг 300

7. Виготовлення печатки, штампу 41

8. Друкування списків виборців 120

9. Виготовлення кабін для голосування 150

РАЗОМ 2306

Секретар Центральної виборчої комісії Я.ДАВИДОВИЧ

Розрахунок додаткових витрат на видатки дільничних виборчих комісій

1. Заробітна плата звільнених членів комісії 170 грн. х 1 міс. = 170 грн.

Резерв фонду оплати праці – 200 грн. Разом–3 70 грн

2. Нарахування на фонд оплати праці 370 х 0,375 = 120 грн

3. Придбання канцтоварів, малоцінного обладнання (придбання обгорткового паперу)

–100 грн.

4. Оплата послуг зв'язку –50 грн.

5. Оплата послуг щодо утримання приміщення – 111 грн.

6. Виготовлення печатки, штампу – 6 грн.

Разом – 776 грн.

Окремо слід нагадати слухачам, що питання матеріально-технічного забезпе-чення – це не тільки питання комфортності роботи ДВК. Адже після виборів прий-деться звітуватись за витрачені бюджетні кошти та повернути одержані матеріальні цінності. Справа ця не проста і дуже відповідальна. Щоб не втрапити у халепу, відпо-відальні особи ДВК знову ж таки мають звернути увагу на ретельне оформлення до-кументації. Переміщення матеріальних засобів обов’язково слід підтверджувати під-писанням актів передачі-прийняття, зразки яких подаємо нижче. Тоді на балансі комі-сії не виявиться нічого зайвого і ніщо не мало б несподівано зникнути.

52

"ЗАТВЕРДЖУЮ" Голова територіальної (окружної)

виборчої комісії виборчого округу №__, комісії з всеукраїнського референдуму

_____________________________ (прізвище, ініціали, підпис)

М.П."__" ____________ 19__ р.

АКТ ПЕРЕДАЧІ-ПРИЙНЯТТЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

НА ЗБЕРІГАННЯ ___________________________ (назва населеного пункту)

"___" ______________________199___ року

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від "__" ______ 1999 р. № ___ представниками дільничної виборчої комісії (комісії з всеукраїнського референдуму) виборчої дільниці № ___ _________________________________________________________________________ (прізвища, імена, по батькові з вказівкою на посаду) _________________________________________________________________________ передано, а представниками ___________________________________________ ради _________________________________________________________________________ (прізвища, імена, по батькові з вказівкою на посаду)

прийнято матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України на проведення виборів, всеукраїнського референдуму, а саме:

№ п/п

Найменування матеріальних цінностей

Одиниця виміру Кількість Ціна (гри.) Сума (грн.)

На момент передачі матеріальні цінності знаходяться __________________________ _________________________________________________________________________ (стан матеріальних цінностей)

_____________________________________________________________________________________________________________

Із складенням цього акта і його затвердженням з балансу територіальної (окружної) виборчої комісії, комісії з всеукраїнського референдуму списуються зазначені у відомості матеріальні цінності на загальну суму_____________________________________________________ _________________________________________________________________ згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 18 червня 1999 року № 97. Матеріальні цінності здано Матеріальні цінності прийнято

Представники дільничної виборчої комісії (комісії з всеукраїнського

референдуму)

Представники ______________________ради

(найменування ради) __________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали) __________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали) М.П. __________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали) М.П. __________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали) __________ __________________

(підпис) (прізвище та ініціали) __________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

53

"ЗАТВЕРДЖУЮ" Голова територіальної (окружної)

виборчої комісії виборчого округу № ____, комісії з всеукраїнського референдуму

________________________________ (прізвище, ініціали, підпис)

М.П."__" ___________ 19__ р.

АКТ ПРИЙНЯТТЯ-ПЕРЕДАЧІ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, ЩО

ЗНАХОДИЛИСЯ НА ЗБЕРІГАННІ ____________________________________ (назва населеного пункту)

"___" _____________________199__ року

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від "__" ______ 1999 р. № ____ представниками дільничної виборчої комісії (комісії з всеукраїнського референдуму) виборчої дільниці № ___ _______________________________________________________________________ (прізвища, імена, по батькові з вказівкою на посаду)

прийнято від представників __________________________________________ ради _______________________________________________________________________ (прізвища, імена, по батькові з вказівкою на посаду)

__________________________________________________________________________________________________________

матеріальні цінності, що були придбані за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України на проведення виборів, всеукраїнського референдуму, і знаходилися у ____________ раді на зберіганні відповідно до акта від "__"_______ 19_ року, а саме:

№ п/п

Найменування матеріальних цінностей

Одиниця виміру Кількість Ціна (гри.) Сума (грн.)

На момент передачі матеріальні цінності знаходяться___________________________ _________________________________________________________________________

(стан матеріальних цінностей)

Матеріальні цінності прийнято Матеріальні цінності здано Представники дільничної

виборчої комісії (комісії з всеукраїнського референдуму)

Представники ______________________ради

(найменування ради) _________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали) __________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали) М.П. __________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали) М.П. __________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали) __________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали) __________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

54

3. Організація роботи з виборцями Усе, про що ми говорили у попередніх двох пунктах, стосувалось задоволення

потреб самої дільничної виборчої комісії. Однак, треба пам’ятати, що вибори – це, перш за все спосіб волевиявлення простих громадян, який використовується не надто часто. Робота виборчих комісій має бути спрямована на те, щоб зробити цей процес якомога зручнішим, зрозумілішим та приємнішим для виборців. Це як у бізнесі – клі-єнт завжди правий. А клієнтом у даному випадку є прості виборці (а зовсім не канди-дати, чи місцева влада).

Отож, ефективна робота з виборцями упродовж всієї виборчої кампанії – голов-не завдання ДВК. Починається ця робота вже з перших кроків. Адже відразу ж слід оголосити про свій склад, місцезнаходження та режим роботи. Це реґламентує стаття 7 Закону.

Стаття 7. Гласність і відкритість виборів Президента України 1. Підготовка і проведення виборів Президента України здійснюються відкрито і гласно. 2. Рішення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, виборчих ко-місій, що стосуються виборів Президента України, доводяться до відома громадян че-рез засоби масової інформації, а в окремих випадках оприлюднюються іншим шляхом у п'ятиденний строк з дня їх прийняття, якщо інше не передбачено законом. 3. Виборчі комісії відповідно інформують громадян про свій склад, місцезнаходжен-ня та режим роботи, про утворення територіальних виборчих округів і дільниць, за-безпечують можливість для ознайомлення їх із списками виборців, з біографічни-ми даними кандидатів, їх передвиборними програмами, з формою та порядком запов-нення підписних листів та виборчих бюлетенів, сповіщають населення про підсумки голосування і результати виборів Президента України, надають іншу інформацію у випадках, передбачених цим Законом. 4. Засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення виборів, їх представникам гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з виборами. Виборчі комісії, органи державної влади, ор-гани місцевого самоврядування зобов'язані надавати їм інформацію щодо підготов-ки і проведення виборів.

Ця стаття зобов’язує виборчі комісії надавати інформацію про свою діяльність.

Так забезпечується принцип відкритості. Тут варто детальніше поговорити з учасни-ками про співпрацю з засобами масової інформації. Не варто, контактуючи з журна-лістами, весь час акцентувати на слові „зобов'язані”, яке вживається у частині 4 статті 7 Закону. ЗМІ у нас незалежні і можуть діяти на свій розсуд. Професійні журналісти зуміють так подати вашу інформацію, витримавши при цьому усі формальні вимоги, що вона дасть зворотній ефект. Тому краще з „четвертою владою” краще подружи-тись відразу.

Досі йшлося тільки про надання інформації спраглим громадянам. Однак, слід пам’ятати, що є багато охочих поділитися своєю інформацією з членами ДВК. Йдеть-ся про суспільно активну частину виборців, які постійно відвідують виборчу дільни-цю ще задовго до дня голосування, пишуть звернення, скарги, вимагають додаткової інформації. Це також треба врахувати вже на першому засіданні ДВК. Спілкування з

55

виборцями має бути організованим. Членам ДВК варто вивчити досвід відділів звер-нень громадян у місцевих органах влади.

ЦВК також прийде на допомогу, запропонувавши форми журналів для обліку особистого прийому громадян та реєстрації документів.

Журнал обліку особистого прийому громадян у територіальних та дільничних виборчих комісіях

№ п.п. Дата прийому Прізвище та

ініціали особи, яка працює на прийомі

Прізвище та ініціали, місце проживання

особи, яка звернулася до комісії

Зміст порушеного питання

Виконавець Строк виконання

Відмітка про

виконання

1 2 3 4 5 6 7 8

Журнал реєстрації документів у територіальних та дільничних виборчих комісіях

Примітка: журнал шнурується, нумерується та скріплюється печаткою комісії.

Значно полегшить роботу членам ДВК графік чергування та прийому виборців, складений під час першого засідання та вивішений у доступному для громадян місці.

Іншим аспектом роботи з виборцями, який слід розглянути особливо ретельно, є уточнення списків виборців. Адже саме тут вже декілька виборів поспіль спритні по-літтехнологи шукають щілини для фальсифікацій. А відповідати доведеться членам ДВК.

РОБОТА ЗІ СПИСКАМИ ВИБОРЦІВ

Список виборців – це правовий документ. Він складається у встановленому за-коном порядку за встановленою формою. Список виборців забезпечує виборцям мож-ливість брати участь у голосуванні на відповідній виборчій дільниці (строге правило – виборець може бути занесений в списки виборців тільки на одній дільниці).

Короткий опис процедур

Порядок складання та процедура уточнення списку виборців описана в статті 20 Закону України „Про вибори Президента” і в статтях 25, 26 Закону про місцеві ви-бори.

Крім цього, ЦВК постановою № 152 від 5.08.99 затвердила „Методичні роз’яс-нення з питань порядку складання списків виборців по виборах Президента України”, а постановою № 992 від 16 жовтня 2002 року – „Роз’яснення щодо включення грома-дян до списків виборців під час проведення місцевих виборів”.

№ п.п. Дата

надходження документа

Прізвище та ініціали, місце

проживання, місце роботи особи, яка звернулася до ко-

місії

Найменування органі-зації, що надіслала до-кумент; дата та індекс супровідного листа, відмітка про контроль

Стислий виклад порушеного в документі питання

Основний зміст та дата ре-золюції

Строк виконання та викона-

вець

Відмітка про

виконання

1 2 3 4 5 6 7 8

56

ПРОЦЕДУРА СКЛАДАННЯ СПИСКІВ ВИБОРЦІВ Хто складає списки виборців?

Списки виборців по кожній виборчій дільниці складають виконавчі комітети сільських, селищних, міських (міст, де відсутні районні ради), районних у містах рад, або органи, що відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Склада-ються списки виборців по кожній виборчій дільниці за формою, встановленою поста-новою Центральної виборчої комісії.

Керівник виконавчого органу або посадова особа, що відповідно до закону здійс-нює його повноваження, організовує роботу по складанню списків виборців і несе відповідальність за достовірність, повноту і своєчасну їх передачу дільничним вибор-чим комісіям.

„Нетипові” дільниці

1) Військовослужбовці, які будуть голосувати на „цивільних” виборчих дільни-цях, розташованих за межами військових частин, включаються до списку виборців на виборчій дільниці на підставі даних, що подаються командирами військових частин до відповідної сільської, селищної, міської (міст, де немає районних рад), районної у місті ради або органу, що відповідно до закону здійснює їх повноваження, не пізніш як за 5 днів до дня виборів. Поданий список виборців – військовослужбовців негайно передається до дільничної виборчої комісії.

2) У разі коли військова частина розташована за межами населеного пункту, а виборча дільниця утворена на її території з дозволу Центральної виборчої комісії, списки виборців складаються дільничною виборчою комісією за поданням командира військової частини.

3) На виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних, санаторно-оз-доровчих закладах, інших місцях тимчасового перебування виборців (місця позбавлен-ня волі (але не для місцевих виборів), слідчі ізолятори, лікувально-профілактичні ус-танови тощо), на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, при закордонних представництвах України (в т.ч., у військових частинах, розташованих за межами України) списки виборців складаються дільничною виборчої комісією за встановле-ною формою за поданням керівників цих закладів, установ, капітанів суден, команди-рів військових частин.

До списків виборців на цих виборчих дільницях включаються виборці на підставі паспорту, військового квитка чи іншого документа, що посвідчує особу, та довідки про виключення із списків виборців на виборчій дільниці, з якої вибув.

4) У виняткових випадках, що визначаються Центральною виборчою комісією, а саме: перевищення встановленого законом максимуму кількості виборців на вибор-чій дільниці під час уточнення списків виборців дільничною виборчою комісією; виник-нення нових місць перебування виборців (стаціонарні лікувальні, санаторно-оздоровчі заклади, судна, які перебувають у день виборів у плаванні, закордонні представницт-ва); місця тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересу-вання (місця позбавлення волі, слідчі ізолятори, лікувально-профілактичні установи тощо); непередбачена передислокація військових та цивільних формувань; обстави-ни, викликані природними, міграційними та іншими процесами і обумовлюють необ-хідність утворення нових виборчих дільниць, – списки виборців складаються цими дільничними виборчими комісіями у строк не пізніш як за 3 дні до дня виборів за по-данням керівників вищезазначених закладів, установ, формувань.

57

Список виборців з пронумерованими сторінками підписує керівник виконавчого органу або посадова особа, яка відповідно до закону здійснює його повноваження. Список скріплюють печаткою і передають дільничній виборчій комісії.

Хто включається в список виборців? До списку виборців включаються:

• всі громадяни України (вимога про громадянство) • на день виборів досягли (досягнуть) вісімнадцятирічного віку (в разі відсут-

ності даних про місяць і день народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.)

• мають право голосу • на момент складання списку проживають на території відповідної виборчої

дільниці. Якщо відсутні даних про місяць і день народження громадянина, вважають, що

він народився 1 січня відповідного року. Особливу увагу при складанні списку виборців на конкретній виборчій дільниці

звертають на те, щоб у цей список не були включені громадяни, які значаться в іншо-му списку, не проживають на території даної виборчої дільниці або не мають права голосу.

ПРОЦЕДУРА УТОЧНЕННЯ СПИСКУ ВИБОРЦІВ

Підстави для уточнення і доповнення списку виборців

1) Вибуття громадянина з території виборчої дільниці.

Якщо виборець після оприлюднення списку виборців змінив своє місце проживан-ня або вибуває за межі виборчої дільниці на лікування, відпочинок, у службове відряд-ження тощо, то на підставі:

1) письмової заяви,

2) паспорта або іншого документа, який посвідчує особу і зазначає місце його проживання,

3) та санаторно-оздоровчої путівки, довідки про відрядження, довідки про на-правлення на лікування тощо

виключається дільничною виборчою комісією з даного списку виборців і йому нада-ється довідка про виключення зі списку виборців за формою, встановленою Цент-ральною виборчою комісією. Про одержання виборцем довідки в останніх графах списку виборців робиться відмітка члена дільничної виборчої комісії за його підписом із зазначенням дати видачі.

2) Прибуття на територію виборчої дільниці.

При прибутті на територію, у межах якої знаходиться відповідна виборча дільниця, виборець після пред'явлення вищеназваних документів включається за рі-шенням дільничної виборчої комісії до списку виборців, про що повідомляється тери-торіальна виборча комісія за попереднім місцем його перебування. Довідка про виклю-чення виборця із списку виборців додається до списку виборців тієї виборчої дільниці, де він візьме участь у голосуванні.

58

Додаток до постанови Центральної виборчої комісії

від 27 серпня 1999 року № 206

Вибори Президента України 31 жовтня 1999 року

ДОВІДКА

Видана___________________________________________________________________, (прізвище, ім'я, по батькові)

що він (вона) вибув (вибула) з території виборчої дільниці №____ територіального виборчого округу № ____ і виключений (виключена) дільничною виборчою комісією із списку виборців "__"_____________________19__ року.

Голова дільничної виборчої комісії виборчої дільниці № ____ _________ _______________________ (підпис) (прізвище, ініціали) М.П. "__"_________19__ р.

Органи виконавчої влади, які складали список виборців, зобов'язані до дня виборів надавати відомості дільничній виборчій комісії про прибуття та вибуття громадян у межах даної виборчої дільниці. 3) Вступ або вихід з громадянства України 4) Визнання громадянина недієздатним

5) Смерть громадянина.

На що потрібно звернути увагу у списку: А) наявність громадян похилого віку (скажімо, що мають більше 70-ти років); Б) наявність людей, які по віку мали б проходити строкову службу; В) знайомі членів ДВК (є інформація, що вони відсутні і т.д.).

Про включення (виключення) виборця зі списку повинно бути рішення: • дільничної виборчої комісії (зокрема по розгляду скарг (заяв) виборців); • територіальної виборчої комісії на розгляд скарг (заяв) виборців, суб’єктів ви-

борчого процесу; • рішення суду.

Механізми, за допомогою яких можна провести уточнення:

• запити ДВК до відповідних органів державної влади та місцевого самовряду-вання (зокрема, виконкоми відповідних рад, Управління Міністерств внутріш-ніх справ, юстиції, відділів реєстрації актів громадянського стану, Міністерст-ва закордонних справ тощо) про надання інформації щодо місця постійного проживання громадян, міграції громадян і т.д.

• шляхом обходження всіх будинків, що входять в територію виборчої дільниці; • проведення вибіркової перевірки осіб певних соціальних груп (громадян похи-

лого віку, заробітчан, студентів тощо).

Нижче подаємо офіційну форму списку виборців.

59

Сторінка № ____ СПИСОК ВИБОРЦІВ

по виборах Президента України 31 жовтня 1999 року

Територіальний виборчих округ № ______ Виборча дільниця № _____

(місцезнаходження, поштова адреса дільничної виборчої комісії – село, селище, район, місто, район у місті, область, Автономна

Республіка Крим)

№ п.п.

Прізвище, ім’я, по батькові виборця

Рік народження виборця (для осіб, яким у 1999 році виповнилося або виповню-ється 18 років, – число, мі-сяць, рік народження)

Адреса (місце проживання) виборця

Підпис вибор-ця про отри-мання вибор-чого бюлетеня

______________

(прізвище, ініціали керівника

органу, що склав списки

виборців) (підпис)

"_" _____ _____ року

М.П.

Списки уточнені _________________________

(дата уточнення)

Голова дільничної виборчої

комісії ______________________(підпис)

Секретар дільничної виборчої комісії _____________________

(підпис)

________________________ (прізвище, ініціали)

________________________ (прізвище, ініціали)

Робота у групах

Усе, що не встиг сказати тренер під час годинного викладу, учасники матимуть

змогу самостійно розглянути під час роботи у групах. Групи у нас сформовані ще до обіду. Можна залишити їх склад без змін. Якщо ж тренер помітив, що такий розподіл учасників недостатньо продуктивний (наприклад в одній групі є надто агресивний лі-дер, який не дає нікому висловитись, або навпаки, група дуже пасивна), то варто поді-лити слухачів інакше. Яким чином – це вже залежно від ситуації.

Завдання для груп даються так, як подавався матеріал у попередньому теоретич-ному блоці:

І група – підготовка першого засідання ДВК За тридцять хвилин група повинна підготувати та провести перше засідання

ДВК. Результатом роботи групи має бути:

60

порядок денний засідання; протокол; ухвалені постанови. ІІ група – організація роботи з виборцями

Цій групі слід виробити механізм роботи з виборцями під час виборчої кампанії. В результаті роботи група має представити:

перелік інформаційних матеріалів, які мають бути представлені виборцям; схему організаційних заходів з уточнення списків виборців (що саме у якій

структурі слід уточнювати, які документи треба подавати цим структурам, які ресур-си для цього потрібні);

план роботи з ЗМІ. ІІІ група – матеріально-технічне забезпечення роботи ДВК.

Групі „господарників” належить організувати життєдіяльність комісії. Цій групі слід задати вихідні умови по виборчій дільниці: територія, кількість виборців, розмі-щення тощо. Тренер може придумати ці умови сам або запропонувати, щоб це зроби-ла група. Результатом має бути:

перелік матеріальних ресурсів, необхідних для діяльності ДВК (приміщення, обладнання тощо);

договір на транспортне обслуговування (з обумовленням обсягу та вартості на-даних послуг);

перелік потрібних сторонніх спеціалістів та зразок договору з одним із них. Хто не встигне завершити роботу до перерви, може випити каву у робочому по-

рядку. А далі кожна група має представити результати своєї роботи. Усі свої дії слід обґрунтувати та захистити у дискусії з іншими групами.

Робота у групах Розв’язування проблемних ситуацій

У попередній вправі учасники намагались робити все згідно з нормами виборчо-

го права. Однак, нестандартні ситуації трапляються дуже часто і виходи з них прий-деться шукати оперативно, приймаючи на себе відповідальність за ухвалене рішення. Щоб розв’язати таку ситуацію не завжди вдається зібрати усю комісію. Часто рішен-ня треба ухвалити, заручившись підтримкою кількох колег.

Учасників семінару слід поділити на невеликі групи по 3-4 особи і дати їм роз-в’язати (на це знову дається пів-години) такі завдання. Завдання 1 Дільнична виборча комісія була сформована у кількості 11 осіб. На засіданні, яке було скликане на вимогу 4 членів ДВК, розглядалось питання забезпечення правопо-рядку на виборчій дільниці в день виборів. На засіданні було 6 членів ДВК, при чому голова, секретар та заступник голови не були присутні на засіданні. Крім іншого, комісія постановила, що в день виборів буде відмовлено представникам засобів ма-сової інформації користуватись відеокамерами на дільниці, щоб випадково не було

61

порушено таємниці волевиявлення, та дозволити бути присутнім в день виборів на дільниці директору школи, в приміщенні якої і знаходиться дільниця. Чи було правомочним дане засідання комісії? Дайте характеристику рішенням, які прийняла ДВК? Складіть протокол цього засідання.

Завдання 2 До дільничної виборчої комісії по виборах Президента України за 10 днів до дня ви-борів звернулись п. Надія, 1962 р.н., та її донька п. Романна, 1987 р.н., з вимогою внести їх до списків виборців. Виявилось, що тиждень тому вони оселились у м. Львові, продавши своє помешкан-ня у Харкові. На даний момент реєстрації у м. Львові не мають. Дати аналіз ситуації та вказати можливі дії членів ДВК.

Завдання 3 До дільничної виборчої комісії по виборах Президента України звернувся громадя-нин п. Дзюньо. За 17 днів до дня виборів він відбуває у відрядження до іншої облас-ті, в якій і змушений буде провести день виборів. Пан Дзюньо дуже хоче скориста-тись своїм правом голосу, але не знає, що для цього треба зробити і які документи надати? Допоможіть (в якості членів ДВК) п. Дзюньові.

Завдання 4 За 3 дні до проведення виборів п. Зоряна, мешканка с. Давидів, потрапила із підоз-рою на гостре запалення апендиксу до Львівської обласної лікарні швидкої медичної допомоги. Зрозуміло, що проголосувати по місцю постійного проживання вона не зможе, і довідки від ДВК по місцю постійного проживання про виключення зі спис-ку виборців, зі зрозумілих причин, немає. Яким чином п. Зоряні скористатись своїм правом голосу? Хто може внести її до списку виборців у лікарні, якщо взагалі є така можливість?

Завдання 5 Виборець за два дні до призначеного дня виборів відбуває до іншого населеного пун-кту на постійне місце проживання. Він звернувся до ДВК із заявою про виключення його зі списку виборців за день до від’їзду. Якими будуть дії ДВК? Якими будуть дії ДВК у випадку, якщо виборець переїж-джає в інший район цього ж міста?

Завдання 6 Пан Ковальський звернувся до ДВК із скаргою про те, що його не включено до спис-ків виборців. Він стверджує, що вже більше двох місяців живе у помешканні, яке винаймає і яке знаходиться на території цієї виборчої дільниці. Це, якщо потрібно, зможуть посвідчити сусіди. Але паспорт пана Ковальського зареєстровано за ін-шою адресою у цьому ж місті. Що мусить вирішити ДВК і у які строки?

62

Завдання 7

Під час розгляду скарги п. Ковальського про те, що його не включено до списків в-борців, виявилось, що за адресою, за якою він винаймає помешкання, у список ви-борців внесено п’ять прізвищ. Пан Ковальський твердить, що ніхто з цих людей там не проживає, а голосувати будуть на інших дільницях. Проаналізуйте можливі дії ДВК.

Завдання 8 Громадянці України п. Оксані на момент проведення виборів виповнюється 17 ро-ків і 10 місяців. Півроку тому вона вийшла заміж за юрист-консультанта відомої львівської фірми і переїхала жити в помешкання чоловіка. За 2 дні до проведення виборів п. Оксана з чоловіком завітала на дільницю, щоб оз-найомитись із списком виборців. Пані Оксана у списках себе не знайшла. Чоловік порадив їй написати заяву про включення до списку, адже згідно чинного українсь-кого законодавства з моменту вступу у шлюб вона отримала повну дієздатність, а отже і право голосу. Факт проживання на території цієї дільниці засвідчується штампом реєстрації в паспорті громадянина України. Як на місці членів ДВК вчинили б Ви? Обґрунтуйте. Чи може територіальна виборча комісія (а чоловік п. Оксани виявився секретарем ТВК) своїм рішенням зобов’язати ДВК включити п. Оксану у список виборців? І чи зобов’язана ДВК виконувати такі рішення?

Оскільки завдань досить багато, а час семінару обмежений, організовувати пред-

ставлення результатів роботи усіх груп на нашу думку не доцільно. Достатньо ви-ділити 15-20 хвилин на дискусію під час якої можна спільно знайти розв’язки особли-во складних ситуацій.

Тестування одержаних знань, оцінювання семінару

Наприкінці семінару тренер дає учасникам розв’язати невеличкі тести, у яких підсумовано матеріал, що вивчався упродовж дня. Учасники матимуть змогу ще раз пригадати усе, що вони в цей день почули, а тренер оцінить ефективність своєї робо-ти та знатиме, на що слід ще раз звернути увагу під час наступного семінару.

На виконання тесту дається 15 хвилин!

1. Хто не має права голосу під час виборів:

особа, вік котрої не досяг 18 років;

громадянин України, котрий не має вищої освіти;

особа без громадянства, прописана у студентському гуртожитку;

пенсіонер похилого віку без паспорту нового взірця;

військовослужбовець строкової служби за межами України.

2. Яке з наступних тверджень є хибним:

Виборчі дільниці утворюються:

з чисельність виборців 3000;

63

за 65 днів до дня виборів;

на території військової частини, яка знаходиться в межах населеного пункту;

за поданням трудових колективів за місцем розташування дільниці;

у складі восьми осіб, якщо подання на більшу кількість осіб не поступало.

3. Вкажіть на правильне рішення при формуванні складу дільничної виборчої комісії:

відмовлено у включенні в склад дільничної виборчої комісії представникам кандидата у Президенти у зв`язку з попереднім рішенням про обмеження складу дільничної ви-борчої комісії 20 членами у зв’язку з непристосованими до більшої кількості осіб при-міщеннями, де розміщена дільнична виборча комісія;

відмовлено у включенні в склад дільничної виборчої комісії безробітному громадяни-ну у зв`язку з непроживанням даної особи в межах населеного пункту;

відмовлено у включенні в склад дільничної виборчої комісії особи, котра перебуває у тісних дружніх стосунках з кандидатом та проживає разом з ним;

відмовлено у включенні в склад дільничної виборчої комісії у зв’язку з втратою пас-порта громадянина України;

відмовлено у включенні в склад дільничної виборчої комісії у зв`язку з офіційним на-міром одружитись з кандидатом.

4. Вкажіть на прохання дільничної виборчої комісії, котре не може бути задово-лене:

виборча комісія звернулась з проханням достроково припинити повноваження члена дільничної комісії у зв’язку з його реєстрацією кандидатом у депутати до місцевих ор-ганів влади; дана дільниця не входить в округ, де балотується член комісії;

виборча комісія звернулась з проханням достроково припинити повноваження члена дільничної комісії у зв’язку з тим, що член виборчої комісії жодного разу не взяв участі у голосуванні на засіданнях комісії;

виборча комісія звернулась з проханням достроково припинити повноваження члена дільничної комісії у зв’язку його виїздом на тимчасове (терміном на один рік) прожи-вання за кордон;

виборча комісія звернулась з проханням достроково припинити повноваження члена дільничної комісії у зв’язку з небажанням працювати у даній дільничній комісії (заява додається);

виборча комісія звернулась з проханням достроково припинити повноваження члена дільничної комісії у зв’язку з його відправленням на санаторне лікування за межі ви-борчого округу з поверненням після дня голосування (копія путівки додається).

5. За чиєю ініціативою скликається засідання ДВК:

ЦВК;

голови комісії;

ТВК;

на вимогу кандидата в Президенти України;

2/3 складу ДВК;

1/3 складу ДВК;

заступником голови комісії або секретарем;

ваш варіант відповіді.

64

6. Яку кількість виборчих бюлетенів повинна отримати ДВК для організації голосу-вання:

кількість відповідну кількості виборців на дільниці;

кількість відповідну кількості виборців на дільниці плюс 10% резерву;

кількість відповідну кількості виборців на дільниці плюс резерв встановлений ТВК;

кількість відповідну кількості виборців на дільниці плюс резерв встановлений ЦВК;

ваш варіант відповіді. 7. У яких випадках заяви, скарги які надійшли у ДВК негайно надсилаються до орга-

нів внутрішніх справ для проведення перевірк:

заява на предмет поширення анонімних матеріалів що дискредитують кандидата в Президенти України;

скарга на предмет невідповідності особи голови ДВК вимогам Закону України „Про вибори Президента України”;

скарга на предмет невідповідності друкованих агітаційних матеріалів вимогам закону України про вибори Президента України;

скарга на предмет не включення виборця у список виборців;

скарга на предмет порушення щодо підготовки оформлення приміщення для голосу-вання.

8. Який термін відведено у Законі України „Про вибори Президента України” на уточнення списків виборців:

30 днів;

15 днів;

25 днів;

включно до дня голосування;

ваш варіант відповіді. 9. Які з нижче наведених повноважень не є в компетенції ДВК:

організація на виборчій дільниці голосування;

внесення змін до виборчого бюлетеня;

проведення підрахунку голосів на виборчій дільниці;

організація і проведення зустрічей з кандидатами;

контроль за складанням списків виборців;

підготовка приміщення для голосування та виготовлення виборчих скриньок;

заслуховування інформації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів Президен-та України.

10. У якому випадку рішення ДВК (загальна кількість членів комісії 18 чоловік) є правомірним:

за нього проголосувало 9 чоловік із 11 присутніх;

за нього проголосувало 9 чоловік із 12 присутніх;

за нього проголосувало 7 чоловік із 14 присутніх включно з головуючим на засіданні;

за нього проголосувало 9 чоловік із 18 присутніх включно з головуючим на засіданні;

за нього проголосувало 10 чоловік із 12 присутніх на засіданні.

65

Окрім оцінювання засвоєних знань тренеру варто дізнатись як учасники оцінюють ор-ганізацію семінару та його роботу. Для цього у нагоді можуть стати анкети А і Б, по-дані нижче, або анкета, зразок якої є наприкінці першого розділу. Вибирайте, котра вам більше до вподоби!

АНКЕТА А

Враження про перший семінар

Назва семінару: Форма і організація роботи дільничних виборчих комісій

Дата:

Шановний учаснику! Організатори навчання та тренери раді були б ознйомити-

ся з Вашими враженнями від першого семінару і можливими пропозиціями змін на майбутнє.

а. Оціни, поставивши знак „Х” у належне місце горизонтальної шкали рівня задоволення від занять.

1 2 3 4 5 6

Незадоволений Чудово

Так Ні б. Чи сприяє ефективному навчанню місце занять?

в. Чи добре запланований час (заняття – перерви)

г. Чи допомагає Твоїй активності стиль проведення занять?

ґ. Чи добре чуєшся у групі?

д. Чи відчуваєш себе втомленим?

е. Чи хотів би щось змінити?

є. Якщо ТАК, то запиши, що хотів би змінити: ……………………..…........

………………………………………………………………….......………………

………………………………………………………………….......………………

ж. Якщо хочеш щось додати, запиши пропозицію тут..........………………

………………………………………………………………….......………………

………………………………………………………………….......………………

………………………………………………………………….......………………

66

АНКЕТА Б Оціни, позначаючи „Х”, окремі характеристики занять цього навчання. Шість,

означає оцінку „блискуче”.

a. Програма підготовки була цікавою

1 2 3 4 5 6 б. Цілі навчання були виконані

1 2 3 4 5 6 в. Матеріали добре доповнювали обговорені проблеми

1 2 3 4 5 6 г. Заняття дали змогу активно розвивати нові уміння

1 2 3 4 5 6 ґ. Ведучі були компетентними

1 2 3 4 5 6 д. Атмосфера в групі сприяла учінню

1 2 3 4 5 6 е. Умови для навчання були сприятливими

1 2 3 4 5 6 є. Багато чому навчився (-лася)

1 2 3 4 5 6 ж. Якщо хочеш щось додати, запиши пропозицію тут …………………………

……………………………………………………………………………….…………

67

МОДУЛЬ 2. Організація голосування та підрахунку голосів Тривалість семінару: 8 годин. Цільова аудиторія: члени дільничних виборчих комісій (25-30 осіб). Програма 10:00 – 10:45 Виборчі бюлетені: форма і текст, порядок передачі дільничній виборчій

комісії. 10:45 – 11:30 Робота у групах: Приміщення для голосування.

11:30 – 11:45 Перерва. 11:45 – 12:15 Представлення результатів роботи у групах.

12:15 – 13:00 День голосування. 13:00 – 14:00 Перерва на обід.

14:00 – 15:00 Робота у групах: розв’язування проблемних ситуацій. 15:00 – 15:45 Підрахунок голосів, встановлення підсумків голосування.

15:45 – 16:00 Перерва на каву. 16:00 – 17:00 Робота в групах: розв’язування проблемних ситуацій.

17:00 – 17:30 Транспортування виборчої документації та передача їх територіальній виборчій комісії.

17:30 – 18:00 Тестування одержаних знань, оцінювання семінару.

68

Стенограма семінару

Мета семінару, представлення учасників

Наша мета – навчитись організовувати ефективну роботу дільничної виборчої комісії згідно з вимогами чинного виборчого законодавства у день голосування.

Після семінару Ви:

⇒ знатимете як правильно підготувати приміщення і виборчу документацію до дня

виборів.

⇒ вмітимете проводити засідання ДВК безпосередньо у день виборів, правильно вес-ти документацію, працювати з виборцями і іншими суб’єктами виборчого процесу під час голосування і підрахунку голосів;

⇒ зможете розв’язувати проблемні ситуації.

Оскільки з учасниками групи у вас уже склалися дружні стосунки, пропонуємо зразу ж, пояснивши мету та завдання семінару, перейти до навчання.

Ілюстрований виклад:

Виборчі бюлетені: форма і текст, порядок передачі дільничній виборчій комісії

Серед численних паперових документів, з якими доводиться мати справу ДВК, є один дуже важливий, який безпосередньо поєднує всіх суб’єктів виборчого процесу, від простого виборця до кандидата у Президенти України. Йдеться про виборчий бю-летень. Один з наших експертів навіть назвав його „матеріальною формою волевияв-лення народу”. Сила виборчого бюлетеня мабуть суттєвіша за силу грошових знаків, принаймні так мало б бути у правовій державі. Тому й вимоги до оформлення, збері-гання та видачі бюлетенів дуже суттєві.

Як і у випадку з грошовими знаками, на виборчому ринку з’являється багато бюлетенів, виготовлених умільцями-видавцями. Тому члени ДВК, щоб не втрапити у халепу, мають добре орієнтуватися у формі бюлетенів. Тренеру варто з’ясувати, чи усі слухачі добре знають як виглядає виборчий бюлетень.

Вимоги до форми і тексту виборчого бюлетеня описані у статті 40 Закону Укра-їни „Про вибори Президента України”, а також у постанові ЦВК від 28 вересня 1999 року № 293.

Основні елементи, на яких варто наголосити, – це: - розмір 200 х 335 мм; - друк у три фарби;

69

- використання графічних та інших захисних елементів і спеціальних захисних фарб;

- контрольний талон, відокремлений лінією відриву.

Всі виборчі бюлетені мають друкуватися на однаковому папері, бути од-наковими за розміром, кольором та змістом.

Відомо, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Тому тренеру варто

показати слухачам зразок виборчого бюлетеня. Звичайно, він відрізнятиметься від оригіналу, оскільки самовільне виготовлення карається законом. Однак слухачі при-наймні побачать усі обов’язкові реквізити, які має містити виборчий бюлетень. Оригі-нали кожен слухач мав змогу тримати п’ять років тому, так що щось таки та й прига-дає.

Ми навмисне пропонуємо розпочати цей семінар з розгляду теми виборчих бю-летенів. Роздавши слухачам бюлетені, тренер тим самим налаштує їх на серйозну ро-боту упродовж тренінгу і почне творити атмосферу дня голосування.

Якщо на наступних виборах не буде ніяких змін, то можна сміливо скориста-тись для демонстрації формою бюлетеня з попередніх виборів.

Контрольний талон

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 31 жовтня 1999 року

Територіальний виборчий округ № 000000 Виборча дільниця № 000000

Порядковий номер виборця у списку виборців

№ __________

Підпис виборця

______________

Підпис члена дільничної виборчої комісії, який видав

виборчий бюлетень _______________

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- (лінія відриву)

ВИБОРЧИЙ БЮЛЕТЕНЬ по виборах Президента України

31 жовтня 1999 року

Територіальний виборчий округ № 000000 Виборча дільниця № 000000

Підпис члена дільничної виборчої комісії, який видав виборчий бюлетень________________ (підпис)

М.П.

Зробіть позначку “плюс” (+) або іншу у квадраті проти прізвища кандидата, за якого Ви голосуєте, або в квадраті проти слів “Не підтримую жодного кандидата у Президенти України” у разі непідтримки жодного.

КАНДИДАТИ У ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ

БАЗИЛЮК Олександр Філімонович

1942 року народження, голова Слов’янської партії, про-живає в м.Донецьку, член Слов’янської партії, висуну-тий Слов’янською партією.

70

ВІТРЕНКО Наталія Михайлівна

1951 року народження, народний депутат України, про-живає в м.Києві, член Прогресивної соціалістичної пар-тії України, висунута Прогресивною соціалістичною партією України.

ГАБЕР Микола Олександрович

1960 року народження, народний депутат України, проживає в м.Києві, член Патріотичної партії України, висунутий Патріотичною партією України.

КАРМАЗІН Юрій Анатолійович

1957 року народження, народний депутат України, проживає в м.Одесі, член Партії захисників Вітчизни, висунутий Партією захисників Вітчизни.

КОНОНОВ Віталій Миколайович

1950 року народження, народний депутат України, проживає в м.Києві, член Партії Зелених України, висунутий Партією Зелених України.

КОСТЕНКО Юрій Іванович

1951 року народження, народний депутат України, про-живає в м.Києві, позапартійний, висунутий зборами ви-борців у м.Києві.

КУЧМА Леонід Данилович

1938 року народження, Президент України, проживає в м.Києві, позапартійний, висунутий зборами виборців у м.Києві.

МАРЧУК Євген Кирилович

1941 року народження, народний депутат України, про-живає в м.Києві, позапартійний, висунутий блоком пар-тій “Наш Президент – Євген Марчук!”.

МОРОЗ Олександр Олександрович

1944 року народження, народний депутат України, про-живає в м.Києві, член Соціалістичної партії України, висунутий Соціалістичною партією України.

ОЛІЙНИК Володимир Миколайович

1957 року народження, Черкаський міський голова, проживає в м.Черкасах, позапартійний, висунутий збо-рами виборців у м.Кіровограді.

ОНОПЕНКО Василь Васильович

1949 року народження, народний депутат України, про-живає в м.Києві, член Української соціал-демократич-ної партії, висунутий Українською соціал-демократич-ною партією.

РЖАВСЬКИЙ Олександр Миколайович

1959 року народження, народний депутат України, проживає в м.Києві, член Всеукраїнського політичного об’єднання “Єдина Родина”, висунутий Всеукраїнсь-ким політичним об’єднанням “Єдина Родина”.

СИМОНЕНКО Петро Миколайович

1952 року народження, народний депутат України, проживає в м.Києві, член Комуністичної партії Украї-ни, висунутий Комуністичною партією України.

ТКАЧЕНКО Олександр Миколайович

1939 року народження, Голова Верховної Ради Украї-ни, проживає в м.Києві, член Селянської партії Украї-ни, висунутий Селянською партією України.

УДОВЕНКО Геннадій Йосипович

1931 року народження, народний депутат України, проживає в м.Києві, член Народного Руху України, ви-сунутий Народним Рухом України.

НЕ ПІДТРИМУЮ ЖОДНОГО КАНДИДАТА У ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ

Хоч текст виборчого бюлетеня встановлює ЦВК, існують випадки, коли діль-ничній комісії, інколи в останню передвиборчу ніч, доводиться вносити зміни у всі бюлетені. Мова йде про випадки, коли ЦВК знімає когось з кандидатів з реєстрації. у такому випадку в хід іде штамп:

71

Треба пам’ятати, що виборчий бюлетень – це документ суворої звітності. До

таких документів є особливі вимоги щодо їхнього переміщення та зберігання. Щоб налаштувати учасників семінару на відповідальне ставлення до роботи з виборчими бюлетенями, тренеру достатньо буде наголосити, що Правила виготовлення докумен-тів суворого обліку підписує Служба безпеки України та Міністерство внутрішніх справ.

Дільничні виборчі комісії одержують виборчі бюлетені від територіальної ви-борчої комісії. Процедуру передачі реґламентує стаття 41 Закону України „Про вибо-ри Президента України” та Постанова ЦВК від 5 жовтня 1999 року № 320 „Про Роз’-яснення щодо порядку видачі виборчих бюлетенів територіальним та дільничним ви-борчим комісіям”.

Порядок передачі виборчих бюлетенів дільничній виборчій комісії

Передача бюлетенів відбувається на засіданні ТВК.

Для підрахунку бюлетенів ТВК може розділитися не більше як на дві гру-пи, але передача бюлетенів все одно відбувається на засіданні.

Приймати виборчі бюлетені мають право голова, заступник голови, секре-тар або члени дільничної виборчої комісії за письмовим дорученням голови цієї комісії.

Головуючий на засіданні територіальної виборчої комісії обов'язково ого-лошує кількість виборчих бюлетенів, що видаються кожній дільничній ви-борчій комісії.

Кількість виборчих бюлетенів має дорівнювати кількості виборців на ви-борчій дільниці плюс резерв, обсяг якого встановлює ЦВК (3% на минулих виборах).

Обов’язково складається протокол про підрахунок і передачу бюлетенів.

Доставка бюлетенів на виборчі дільниці здійснюється під охороною праців-ників органів Міністерства внутрішніх справ України.

Слід мати на увазі, що виборче право не вказує чітко на термін, коли виборчі

бюлетені передаються ДВК. Як правило, це відбувається за кілька днів до дня голосу-вання. Для дільничних комісій цей факт досить важливий, оскільки вони мають через органи Міністерства внутрішніх справ України забезпечити цілодобову охорону ви-борчих бюлетенів.

Трохи детальніше варто зупинитись на документальному оформленні передачі виборчих бюлетенів. Як згадувалось вище, ТВК складає протокол. Його підписують всі члени комісії. У протоколі зазначають кількість бюлетенів, виданих кожній діль-ничній комісії.

Членам дільничної виборчої комісії, які отримали виборчі бюлетені, видається Витяг з протоколу, завірений головою та секретарем територіальної виборчої комісії.

72

Додаток до Роз'яснення щодо порядку видачі виборчих бюлетенів територіальним та дільничним

виборчим комісіям

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 31 жовтня 1999 року

ВИТЯГ ІЗ ПРОТОКОЛУ територіальної виборчої комісії

територіального виборчого округу № __ ____________________________________________

(Автономна Республіка Крим, область, міста Київ і Севастополь) ПРО ПІДРАХУНОК І ВИДАЧУ ВИБОРЧИХ БЮЛЕТЕНІВ ПО ВИБОРАХ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДІЛЬНИЧНИМ ВИБОРЧИМ КОМІСІЯМ Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 41 Закону України "Про

вибори Президента України" територіальна виборча комісія територіального виборчого округу № __ видала дільничній виборчій комісії виборчої дільниці №____ _________________________________________________________ (кількість прописом та цифрами}

виборчих бюлетенів по виборах Президента України. Голова комісії __________________

(підпис) _________________

(прізвище, ініціали) Секретар комісії ___________________ __________________

М.П.

Члени ДВК мають знати, що окрім власного резерву бюлетенів, існує ще й ре-зерв ТВК. Кожна територіальна виборча комісія одержала від ЦВК додатково по три тисячі бюлетенів без зазначення номерів виборчих дільниць. Ці бюлетені ідуть в хід тільки у виняткових випадках:

- якщо виборча дільниця була створена безпосередньо перед виборами (це до-пускає частина 7 статті 12 Закону);

- якщо при встановленні кількості виборців на виборчій дільниці допущено по-милки, внаслідок чого до Центральної виборчої комісії подано неточні відо-мості про загальну кількість виборців;

- якщо виборчі бюлетені пошкоджено, знищено або втрачено внаслідок стихій-ного лиха, скоєння протиправних дій тощо. У цих випадках дільнична виборча комісія має подати мотивоване звернення до

ТВК.

Наприкінці викладу варто зарезервувати 10-15 хвилин вільного часу. Тренер роздає слухачам по аркушу паперу і пропонує написати по одній проблемній ситуації, пов’язаній з виборчими бюлетенями, яка може виникнути чи вже виникала у минуло-му. Ці матеріали, обробивши, можна буде ефективно використати дещо пізніше.

73

Міні-виклад:

Приміщення для голосування

На попередньому семінарі уже згадувалось про важливість належного облашту-вання приміщення для діяльності дільничної виборчої комісії. Зараз же варто деталь-ніше розглянути вимоги до приміщення, у якому виборці голосують.

Тренер пропонує слухачам спільно назвати ряд критеріїв, які мало б задоволь-няти це приміщення. Пропозиції слухачів слід доповнити, якщо виникне така потреба, положеннями Закону. Опрацьовані спільно критерії слід виписати на великому арку-ші паперу і прикріпити його на видному місці.

На цьому аркуші, наприклад, може бути таке:

Вимоги до приміщення для голосування:

⇒ Достатня кількість кабін для голосування і виборчих скриньок.

⇒ Облаштовані місця для видачі виборчих бюлетенів.

⇒ Облаштування місць для спостерігачів та інших суб’єктів виборчого процесу.

⇒ Облаштування інформаційного стенду для виборців.

⇒ Встановлення виборчих скриньок таким чином, щоб виборці обов’язково про-ходили через кабіни для голосування.

⇒ Входи у кабіни, виходи з них, а також шлях до виборчих скриньок мають бути в полі зору офіційних осіб, присутніх на дільниці.

⇒ Належне зовнішнє оформлення виборчої дільниці.

Тренер мусить наголосити, що готуючи приміщення для голосування, слід вра-хувати нерівномірність напливу виборців. Орієнтуватись варто на години пік, щоб не виникало черг і порушень процедури голосування, пов’язаних з ними.

Щоб не зупинятись надто довго на теорії, а дати можливість слухачам більше попрацювати у групах, варто роздати їм витяги з кількох нормативних документів, які досить реґламентують облаштування приміщень для голосування.

1. Постанова ЦВК № 107 від 8 липня 1999 р. „Про нормативні вимоги до примі-щення виборчої комісії”

Обладнання

Для дільничної виборчої комісії, комісії з всеукраїнського референдуму, виборчої дільниці, дільниці для голосування (одиниць):

письмові столи - не менше 5; стільці - не менше 10; телефонні апарати - не менше 2; сейф або металева шафа для зберігання виборчої документації

- 1;

аварійне освітлення - 1 комплект; друкарська машинка - 1; калькулятори * - не менше 3; вивіски виборчої дільниці та дільничної виборчої - згідно зі встановленим зразком;

74

комісії, комісії з всеукраїнського референдуму * Державний Прапор України - 1; брошури текстів Конституції України та законів України, що стосуються відповідних виборів, всеукраїнського референдуму; виборча документація*

- згідно з вимогами виборчого законодавства;

письмові столи для видачі бюлетенів - з розрахунку 2 столи на 500 виборців;

столи для офіційних спостерігачів - не менше 2; стільці - не менше 20; кабіни для таємного голосування* - для дільниць з чисельністю: до 500 виборців – не менше 2; від 500 до 1500 виборців – 2-3; від 1500 до 3000 виборців – 3-4; скриньки для голосування* - для дільниць з чисельністю: до 500 виборців - 2; від 500 до 1500 виборців – 2-3; від 1500 до 3000 виборців – 3-4; скриньки зменшеного розміру для голосування за межами дільниці*

Для дільниць з чисельністю:

до 500 виборців – 2; від 500 до 1500 виборців – 2; від 1500 до 3000 виборців – 3; стенд або стіл для розміщення виборчої документації, інших інформаційних матеріалів

- не менше 2;

медична аптечка - 1; засоби протипожежної безпеки - 1 комплект; Канцелярське приладдя* - згідно з кошторисом видатків

на проведення виборів, всеукраїнського референдуму.

Примітка* Обладнання, що може надаватися в користування з оплатою згідно з кошторисами видатків виборчої комісії, комісії з всеукраїнського референдуму.

2. Постанова ЦВК від 17 серпня 1999 року № 185

Зразки скриньок для голосування:

скринька для голосування виготовляється за розмірами: висота – 1000 мм, довжина – 520 мм, ширина – 420 мм, кришка скриньки з прорізом розміром 230 х 8 мм для опускання виборчих бюлетенів (бюлетенів для голосування), на лицьовій стороні скриньки – малий Державний Герб України;

скринька для голосування зменшеного розміру виготовляється за розмірами: висота – 300 мм, довжина – 310 мм, ширина – 310 мм, кришка скриньки з прорізом розміром 230 х 8 мм для опускання виборчих бюлетенів (бюлетенів для голосування), на лицьо-вій стороні скриньки – малий Державний Герб України (див. рис.).

75

Робота у групах

Приміщення для голосування

На практиці не все так просто, як описано у нормативних документах. Дільнич-

ні виборчі комісії мусять виходити не стільки з вимог права, скільки з можливостей наявного приміщення. Щоб оформити приміщення для голосування належним чином, слід добре подумати.

Тренер ділить слухачів на три групи і оголошує між ними конкурс на краще оформлення приміщення для голосування. Усім групам можна дати вихідні умови, де має бути закладено такі визначальні чинники: кількість виборців на дільниці, план і площа приміщення, або ж запропонувати їм взяти за основу реальну ситуацію, яка склалась на їхній виборчій дільниці.

Результатом роботи груп мають бути три проекти приміщень для голосування, які мають задовольняти визначені раніше критерії. Групи мають належно облаштува-ти свої приміщення, подумати про просторове розміщення обладнання та учасників виборчого процесу тощо. Усе це треба відобразити графічно і представити на суд жу-рі, яким будуть інші групи.

Переможцям – призи!!!

Ілюстрований виклад:

День голосування

Усі процедури, які мають відбуватися у день голосування, дуже детально розпи-сані як в Законі про вибори, так і в роз’ясненнях ЦВК. Тренеру, який подаватиме цей матеріал, рекомендуємо окрім переказування статті 42 Закону „Про вибори Президен-та України”, акцентувати на двох блоках питань.

76

1 блок. Організація роботи з виборцями під час виборів: ⇒ розміщення членів ДВК за столами, де видають бюлетені

Слід пам’ятати, що ДВК складається з прихильників різних політичних сил. День голосування – останній шанс „допомогти” своїй партії. Виникає велика спокуса скористатися такою стратегічною позицією як видача бюлетенів виборцям. Спостері-гачі тут не завжди зарадять.

Щоб усі були задоволені, комісія мала б завчасно погодити як розсадити своїх членів. Можна, наприклад, конкурентів посадити поруч. ⇒ механізм підміни членів ДВК

Упродовж цілого дня на одному місці всидіти важко. Виникають елементарні людські потреби та й думка про тривалу процедуру підрахунку голосів не надає особ-ливого натхнення членам ДВК. Цей момент також слід передбачити заздалегідь: скласти графік чергування членів комісії під час видачі бюлетенів, щоб забезпечити безперервність процесу голосування та не створювати штучно черг. 2 блок. Робота членів ДВК з іншими суб’єктами виборів під час голосування: ⇒ робота зі „складними виборцями”

На території виборчої дільниці знаходить в середньому 1,5-2 тисячі виборців. Кожен має свої особливості, свої проблеми, приходить на виборчу дільницю з різним настроєм, не завжди привітним. Крім цього, серед такої кількості завжди виявиться кілька осіб з нестандартними ситуаціями (відсутність у списку виборців, відсутність документів тощо). Такі випадки варто обговорити із слухачами і спробувати спільно виробити оптимальну поведінку для членів ДВК.

Значно зменшила б, на нашу думку, кількість різних курйозних ситуацій у день голосування, робота одного з членів комісії як своєрідного інформатора, який зустрі-чає людей на вході на дільницю та скеровує їхні дії (у допустимих законом межах). ⇒ взаємодія із спостерігачами та іншими офіційними особами

Члени ДВК не надто дружелюбно ставляться до усіх, хто присутній на виборчій дільниці в день голосування, але не входить до складу комісії. Складається враження, що вони вважають виборчу дільницю своєю приватною власністю, якою мають повне право розпоряджатися на свій розсуд. Тренеру слід наголосити, що усі, кому Закон дає право перебувати на території виборчої дільниці, також виконують свою роботу, яка не менш важлива.

Замість того, щоб сперечатись у кого більше повноважень, краще налагодити продуктивну співпрацю усіх присутніх, щоб зробити вибори відкритішими та зручні-шими для виборців. Тут варто ще раз замислитись про розміщення тих осіб на дільни-ці, співпрацю з ними тощо. ⇒ прийом заяв, скарг, звернень

Закон дає право кожному, хто зауважив якесь порушення чи вважає що ця чи ін-ша дія є порушенням, звернутись з відповідним поданням до ДВК. Це може відбува-тись як в усній так і письмовій формі. Комісія зобов’язана усе це вислухати та якось

77

прореагувати, незважаючи інколи на відверту абсурдність скарг. Тренер має наголо-сити, що члени ДВК мають пояснити тим, хто звертається, як належним чином офор-мити свої подання та в чиїй компетенції розв’язання цього питання. ⇒ механізм реагування

День голосування – це останній день виборчої кампанії. На усі заяви і скарги треба реагувати негайно. Найкраще робити це згідно з встановленою Законом проце-дурою. Відхилення скарг чи заяв має бути мотивованим.

Нижче пропонуємо комплект рекомендованих нами інструктивних матеріалів,

які, на нашу думку, полегшать життя членам ДВК у день голосування та допоможуть засвоїти матеріал під час тренінгу. Деяких дій, які ми рекомендуємо, не вимагає чин-ний Закон „Про вибори Президента України”, але виконавши їх, ДВК забезпечить се-бе від помилок чи звинувачень у порушеннях.

ВІДКРИТТЯ ВИБОРЧОЇ ДІЛЬНИЦІ У день голосування керівники дільничної виборчої комісії мають прийти на ви-

борчу дільницю ще до початку голосування (о 7:00 – 7:30 год.). Інші члени ДВК по-винні з’явитись до 7:50 у повній бойовій готовності.

До початку голосування треба зробити кілька справ.

1. Перевірити наявність усіх потрібних для голосування матеріалів. 2. Перевірити, чи розміщена на виборчій дільниці інформація про кандидатів і

чи немає агітації, яка заборонена законом. 3. Зареєструвати усіх офіційних осіб, які присутні на виборчій дільниці. 4. Підготувати виборчі скриньки: перевірити їх, запломбувати і опечатати у

присутності усіх офіційних осіб. 5. Розподілити виборчі бюлетені між членами ДВК: вийняти їх з сейфу, переві-

ривши перед цим його цілісність, оголосити присутнім кількість одержаних бюлетенів.

6. Зайняти свої робочі місця. 7. О 8:00 оголосити про початок голосування.

Контрольний перелік матеріалів, що мають бути на виборчій дільниці в день голосування: Закон України „Про вибори Президента України”. Методичні роз’яснення ЦВК. Державна символіка. Інформація про кандидатів. Приклади заповненого бюлетеню. Офіційні плакати, видані ЦВК. Списки виборців. Скриньки для голосування (стаціонарні і переносна). Кабіни для голосування. Виборчі бюлетені. Печатка і штамп ДВК. Штемпельна подушка. Засоби зв’язку.

78

Ножиці. Канцтовари. Записники. Матеріали для опечатування скриньок. Ліхтарики. Засоби протипожежної охорони. Бланки протоколів про результати голосування (у кількості, достатній для роздавання).

Контрольний перелік осіб, що мають бути присутніми на виборчій дільниці у день голосування Члени ДВК. Представники ТВК чи ЦВК. Зареєстровані офіційні спостерігачі (не більше двох від одного суб’єкта подання). Представники ЗМІ. Міліціонер у формі. Виборці, що голосують на даній виборчій дільниці. Технічні фахівці, залучені ДВК.

ГОДИНИ ГОЛОСУВАННЯ Нижче ми подаємо кроки членів ДВК у процесі голосування.

1. Процедура голосування

Якщо є можливість, варто доручити одному з членів ДВК зустрічати виборців на вході у приміщення для голосування.

В його обов’язки входить:

зустріти виборця з усмішкою☺; нагадати йому про необхідність документів, які посвідчують особу; запитати чи нема у виборця запитань; скерувати виборця до відповідного столу для одержання бюлетеню.

Член ДВК, який видає виборчий бюлетень, має:

запитати у виборця його прізвище і попросити пред’явити документ; знайти його у списку виборців; розписатися на виборчому бюлетені та контрольному талоні; видати бюлетень виборцю; попросити виборця розписатись про одержання бюлетеня у контрольному талоні та у списку виборців;

пояснити виборцю процедуру заповнення бюлетеню; пояснити процедуру голосування і поросити не затримуватись на дільниці після голосування, щоб не створювати незручностей для інших.

Документами, що посвідчують особу громадянина України згідно із Законом України “Про громадянство України” є:

1. Паспорт громадянина України. 2. Свідоцтво про належність до громадянства України.

79

3. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон. 4. Тимчасове посвідчення громадянина України. 5. Дипломатичний паспорт. 6. Службовий паспорт. 7. Посвідчення особи моряка. 8. Посвідчення члена екіпажу. 9. Посвідчення особи на повернення в Україну.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Кожен бюлетень має бути проштампований печаткою ДВК.

Член ДВК має підписати бюлетень перед тим, як видасть його виборцю.

Кожен виборець має голосувати тільки за себе. Не видавайте в одні руки більше одного бюлетеню. Намагайтесь не видавати бюлетеню, доки в кабінці для голосування є попередній виборець.

2. Винятки під час голосування

ВИБОРЕЦЬ ЗІПСУВАВ ВИБОРЧИЙ БЮЛЕТЕНЬ... Чинний Закон „Про вибори Президента України” не вказує виходу з цієї ситуа-

ції. Рекомендуємо керуватись положеннями Закону „Про вибори народних депутатів України”.

У такому випадку виборець має негайно звернутися до члена ДВК, який видав йому бюлетень, з письмовим проханням видати інший бюлетень.

Член ДВК має:

забрати у виборця заяву і зіпсований бюлетень; видати виборцю новий бюлетень; зробити позначку у списку виборців проти прізвища виборця і розписатись; зіпсований бюлетень негайно погасити як невикористаний, про що скласти акт.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Кожен виборець має право на волевиявлення. ДВК має забезпечити виборцю це право. Зіпсований бюлетень не є підставою заборонити виборцю голосувати!

ВИБОРЕЦЬ НЕ МОЖЕ ПРОГОЛОСУВАТИ САМОСТІЙНО... Якщо виборець звернувся до члена ДВК з проханням допомогти йому проголо-

сувати, оскільки він не може зробити це самостійно, член ДВК має йому запропонува-ти звернутись за допомогою до іншої особи на свій розсуд, яка може зайти разом з ним у виборчу кабінку.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Не мають права допомагати виборцю, який не може проголосувати самостійно:

- члени виборчої комісії;

- кандидати у Президенти України;

80

- їхні довірені особи; - офіційні спостерігачі. Перед голосуванням виборець має поставити до відома представника ДВК!

ПРІЗВИЩА ВИБОРЦЯ НЕМА У СПИСКУ ВИБОРЦІВ... Коли член ДВК не виявив виборця у списку виборців, він має вчинити так:

ретельно перевірити документи виборця; повідомити виборця про його право подати скаргу до ДВК чи до суду і що його скарга буде розглянута негайно;

якщо виборець подав скаргу до ДВК, ініціювати розгляд скарги комісією; на основі рішення ДВК внести необхідні зміни до списку виборців і видати бюле-тень або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його скарги.

3. Робота зі списком виборців в день виборів

Законодавством не передбачено складання додаткового списку виборців. Додатко-ве включення виборців до списку на підставі відповідних документів (довідки за формою, затвердженою ЦВК або рішення про внесення змін до списку виборців) означає продовження раніше складеного списку виборців.

Всі записи у списку виборців робляться розбірливим почерком (шрифтом). Не до-пускається заповнення олівцем.

Перед початком підрахунку голосів виборців про результати голосування на ви-борчій дільниці дільнична виборча комісія встановлює кількість виборців, вклю-чених до списку виборців без урахування вибулих. Ця цифра проставляється про-писом на останній заповненій сторінці списку виборців, засвідчується підписами голови та секретаря дільничної виборчої комісії, скріплюється печаткою, оголо-шується і заноситься до протоколу.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Вносити будь-які зміни до списку виборців після початку підрахунку голосів вибор-ців забороняється.

4. Голосування за межами виборчої дільниці Виборці, які за станом здоров’я не можуть прибути у приміщення для голосу-

вання мають можливість проголосувати вдома. Для цього їм слід подати заяву до ДВК.

Процедура голосування відбувається так:

за один день до виборів ДВК складає список таких виборців за формою загального списку;

комісія визначає не менше трьох членів, що представляють різні партії (блоки), для організації такого голосування;

комісія визначає час виходу так, щоб виборці змогли проголосувати не пізніш як за годину до завершення голосування;

голова комісії оголошує про те, що члени комісії виходять для організації голосу-вання;

81

після оголошення членам комісії видають виборчі бюлетені і список виборців;

бюлетені перераховуються у присутності бажаючих членів комісії і спостерігачів; членам комісії видається опломбована виборча скринька;

виборець голосує за такою ж схемою, як і всі інші, тільки без проходження через виборчу кабіну;

після повернення робляться відповідні позначки у загальному списку виборців; список, по якому проводили голосування, додається до загального списку.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Члени комісії, які проводять голосування за межами виборчої дільниці, мають предс-тавляти різні партії (блоки).

При проведенні голосування мають право бути присутніми офіційні спостерігачі.

При заповненні виборцем виборчого бюлетеня не можуть бути присутніми будь-які особи.

Робота у групах Розв’язування проблемних ситуацій

Нижче запропоновано ряд проблемних ситуацій для розв’язання у групах. Тре-

неру не обов’язково використовувати саме їх. Значно більшого ефекту можна досяг-нути, коли запропонувати розглянути ситуації, які піднімалися учасниками семінару (наприклад ті, що стосуються виборчих бюлетенів, зібрані під час ранкового викла-ду). Краще підготувати більшу кількість завдань, ніж буде груп і перед початком ро-боти запропонувати самим витягнути „екзаменаційний білет”. Завдання 1 У с. Вільшанка у список виборців внесено 102 особи. Голова Вільшанецької сільради передав список виборців до дільничної виборчої комісії за 35 днів до дня голосуван-ня. Дільнична виборча комісія перевірила весь список, знайшовши і виправивши дея-кі неточності: три особи із включених до списку померли, щодо трьох інших є під-тверджені відомості, що на день виборів їм виповниться 18 років. Наступив день голосування. Дільниця була відкрита рівно о 8 годині ранку, усі офі-ційні спостерігачі зареєстровані, скриньки опечатано. Станом на 17 годину на дільниці проголосували 102 виборці. Голова ДВК скликає засідання, на якому одно-стайно вирішують закрити дільницю, піти відпочити до 20:00, залишивши трьох членів ДВК, які є представниками різних партій. Рішення було оформлено протоко-лом, який підписали голова та секретар ДВК. Чи правильними були дії членів ДВК? Обґрунтуйте.

Завдання 2 Виборець виборчої дільниці №12 виборчого округу звернувся до голови ДВК із зая-вою, в якій вказав, що перед кімнатою для голосування стоїть чоловік у майці із зо-

82

браженням лідера відомого блоку політичних сил. Але ніхто не зауважив, щоб він відкрито заявляв свої політичні симпатії. Яким чином голова ДВК має відреаґувати на таку заяву і в які строки розглянути її? Чи уповноважений виборець взагалі звертатись із подібними заявами до ДВК? Яким чином діяти ДВК, якщо цей чоловік знаходитиметься перед входом у буди-нок, у якому розміщено виборчу дільницю?

Завдання 3 День виборів Президента України. 17 година дня. Голова ДВК голосно оголошує про те, що три члени ДВК (представники різних політичних партій) виходять до тих виборців, що не можуть самі прибути у приміщення для голосування. Він інформує, що поступило 36 заяв від таких виборців, витягує їх і пропонує довіреним особам та спостерігачам перевірити кількість заяв. Потім три члени ДВК на підставі цих заяв складають витяг із списку виборців, у загальному списку роблять відповідні позначки про голосування за межами дільни-ці. В цей час голова ДВК йде в кімнату, де знаходиться сейф із бюлетенями, звідки виносить пачку бюлетенів (при цьому вказуючи, що їх рівно 36) та опломбовану скриньку, яку і передає членам ДВК. Які порушення допустила ДВК або окремі її члени (звісно, якщо вважаєте, що були порушення)?

Завдання 4 В день голосування на дільницю прийшов виборець. Він забув паспорт вдома. Але секретар ДВК звертається до голови та членів ДВК з проханням дозволити вида-ти йому бюлетені, бо цей виборець − його батько. Крім того, ще троє членів ДВК особисто знають цього чоловіка і підтверджують цю інформацію. Але голова ДВК вказує на те, що згідно виборчого законодавства, виборець повинен підтвердити свою особу. На щастя, у виборця знаходиться ветеранська книжка. ДВК, полегшено зітхнувши, видає бюлетень виборцю. Проаналізуйте, якими були б Ваші дії у подібній ситуації? Які саме документи може брати до уваги ДВК? Обґрунтуйте.

Завдання 5 Напередодні дня голосування члени ДВК на своєму засіданні, на якому були присут-ні декілька спостерігачів від політичних партій, ухвалює рішення, яким визначає, що дільницю відкриють о 7:30, після чого будуть опечатані виборчі скриньки. Спо-стерігачі зібрались перед дільницею о 7:20. Рівно о 7:30 голова ДВК відкрив вибор-чу дільницю. В цей же час підійшло 6 членів ДВК. Після цього демонструє опечата-ні виборчі скриньки. На зауваження спостерігачів відповідає, що скриньки виріши-ли опечатати на 10 хвилин раніше, про що було складено акт, який засвідчує, що скриньки були порожні, і який підписали присутні на цей момент члени ДВК. На думку голови ДВК, ніякого порушення виборчого законодавства немає. Проаналізуйте ситуацію та дії голови ДВК? Яким чином Ви, як голова цієї ДВК, повелися б зі спостерігачами?

83

Ілюстрований виклад:

Підрахунок голосів, встановлення підсумків голосування

Кажуть, що результат виборів більше залежить не від того як голосують, а від того, як рахують. Авжеж, процедура підрахунку голосів надзвичайно важлива і вик-ликає особливе зацікавлення у всіх суб’єктів виборчого процесу. Адже це фініш три-валої, виснажливої і дорогої виборчої кампанії, розслаблятись на ньому не можна. Навпаки, треба зібрати всі свої сили щоб досягти бажаного результату. Для виборчої комісії це також актуально. Сил вже немає, дався взнаки важкий день спілкування з сотнями виборців. А попереду – найважливіше і найвідповідальніше. Помилок допус-кати не можна.

Недаремно законотворці стільки уваги приділяють саме цій частині виборчого законодавства. Процедура підрахунку голосів у Законі описана до дрібничок. Здавало б ся, яка різниця у якій послідовності відкривати виборчі скриньки, чи який куточок невикористаного бюлетеню слід відокремлювати. Однак, мабуть це справді важливо. Не варто випробовувати долю і давати спостерігачам підстави для звинувачень у по-рушенні виборчого законодавства.

Не менш детально слід зупинитись на процедурних питаннях і тренеру під час навчання членів ДВК. Статтю 43 Закону України „Про вибори Президента України” треба розібрати до найменших подробиць, щоб ніщо не залишилось поза увагою. Звісно, запам’ятати черговість усіх дій неможливо. Та й чи варто це робити? Адже це не екзамен і ніхто не заборонятиме заглянути у Закон. Головне завдання тренера – пе-реконати слухачів, що всі процедури мають бути дотримані, і розібрати нестандартні моменти, які все ж таки можуть виникнути.

Окрім процедурних питань, тренер мав би наголосити на таких моментах: - Виборці, які знаходяться у приміщенні для голосування, але не встигли

проголосувати до 20 години, мають право завершити голосування. Ця норма є тільки у новому Законі „Про вибори народних депутатів України”. У Законі „Про вибори Президента України” про такий випадок не згадується. Однак, цей Закон гарантує ви-борцям стільки часу, скільки потрібно для волевиявлення. Це і є підставою для голови комісії, щоб не виганяти виборців насильно з приміщення. Сподіватимемось, що з цього приводу ще дочекаємось уточнень.

- Після того, як останній виборець покинув приміщення для голосування, розпочинається засідання виборчої комісії, на якому відбувається підрахунок голосів. Відповідно має бути дотримано усіх формальних ознак, притаманних засіданню: ок-рім членів ДВК право бути присутніми мають тільки визначені Законом особи, ве-деться протокол засідання. Особливі вимоги – засідання проводиться у тому ж примі-щенні, де було голосування, безперервно аж до підписання протоколу про підсумки голосування.

- Усі спірні питання комісія має вирішувати голосуванням. На цей момент будь-які підрахунки припиняються.

- У випадку виникнення сумнів кожен член комісії має право особисто пере-конатись у правильності вчинків ДВК.

До роздаткових матеріалів цього блоку ми знову підготували ряд детальних інс-

трукцій, контрольних листів та зразків документів, які можна бути використовувати безпосередньо під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування.

84

ПІДРАХУНОК ГОЛОСІВ НА ВИБОРЧІЙ ДІЛЬНИЦІ 1. Завершення голосування

О 20-й годині голова ДВК оголошує про закінчення голосування.

Виборцям, які знаходяться у приміщенні для голосування, але не встигли проголо-сувати до цього часу, дається можливість закінчити голосування.

Коли останній виборець покине приміщення, приміщення закривається і розпочи-нається процедура підрахунку.

2. До відкриття скриньок На підставі списку виборців встановлюється загальна кількість виборців на вибор-чій дільниці.

Загальна кількість виборців на дільниці оголошується і заноситься до протоколу (пункт 1).

Встановлюється кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені: за кількістю контрольних талонів з підписами членів комісії та кількістю підписів у списках виборців.

Кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені, оголошується і заноситься до протоколу (пункт 4).

Підраховується кількість невикористаних бюлетенів.

Невикористані бюлетені погашаються шляхом відокремлення лівого верхнього ку-точка.

Кількість невикористаних бюлетенів оголошується і заноситься до протоколу (пункт 3).

Перевіряється правильність підрахунків за формулою:

+ =

Контрольні талони і погашені невикористані бюлетені (разом із контрольними та-лонами) запаковуються і опечатуються.

3. Після відкриття скриньок Голова ДВК перевіряє цілісність печаток або пломб на виборчих скриньках.

Якщо нема зауважень, відкривається виборча скринька, з якою відбувалось голо-сування за межами виборчої дільниці.

Вголос підраховується загальна кількість бюлетенів у скриньці. Всі предмети, які не є бюлетенями встановленого зразка, складаються окремо і не підраховуються.

Після цих підрахунків відкривається наступна скринька і процедура повторюєть-ся.

Усі виявлені у скриньках предмети запаковуються в окремий пакет.

Комісія підраховує загальну кількість виборчих бюлетенів і встановлює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні.

Невикористані виборчі бюлетені (пункт 3 протоколу)

Кількість виборців, якіотримали бюлетені (пункт 4 протоколу)

Кількість отриманих бюлетенів на дільницю(пункт 2 протоколу)

85

Ця кількість оголошується і заноситься до протоколу (пункт 5).

Комісія сортує виборчі бюлетені на недійсні, подані проти всіх кандидатів, подані за кожного кандидата окремо. Місця для бюлетенів позначаються табличками з написами з обох боків.

Підраховується кількість недійсних бюлетенів.

Встановлена кількість оголошується і заноситься до протоколу (пункт 6). Недійсні бюлетені запаковуються.

Підраховуються кількість голосів, поданих за кожного кандидата, а також кіль-кість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата.

Встановлена кількість оголошується і заноситься до протоколу (пункти 7, 8). Перевіряється правильність підрахунків за формулою:

Запаковуються і опечатуються виборчі бюлетені з голосами „за” кожного кандида-та у Президенти України.

Запаковуються і опечатуються виборчі бюлетені, в яких виборці не підтримали жодного кандидата.

Дільнична комісія підписує складений протокол про підсумки голосування.

Недійсними вважаються виборчі бюлетені: ⇒ на яких відсутня печатка дільничної виборчої комісії,

⇒ без підпису члена дільничної виборчої комісії, який його видав,

⇒ в яких зроблено більш як одну позначку проти прізвищ кандидатів,

⇒ виборчі бюлетені, на яких не поставлено жодної позначки

⇒ в яких неможливо однозначно визначити волевиявлення виборця.

Протокол ДВК про підсумки голосування

⇒ Форму бланку протоколу дільничної виборчої комісії затверджує Центральна ви-борча комісія.

⇒ Бланк протоколу розміщується на одному аркуші і складається з чотирьох сторі-нок.

⇒ ЦВК зобов'язана виготовити необхідну кількість бланків протоколів для всіх діль-ничних виборчих комісій з розрахунку їх кількості, передбаченого частиною п'ят-надцятою статті 43 Закону, і передати ці бланки до територіальних виборчих комі-сій не пізніш як за три дні до дня виборів.

⇒ Територіальні виборчі комісії зобов'язані не пізніш як за один день до дня виборів передати ці бланки протоколів до дільничних виборчих комісій.

Недійсні виборчі бюлетені (пункт 6 протоколу)

Кількість голосів, поданих за кожного кандидата (пункт 7 протоколу)

Кількість голосів ви-борців, які не під-тримали жодного кандидата (пункт 8 протоколу)

Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні (пункт 5 протоколу)

+ + =

86

Обов’язкові реквізити на пакетах з виборчою документацією:

⇒ назва документів, які знаходяться в пакеті;

⇒ номер територіального виборчого округу;

⇒ номер виборчої дільниці;

⇒ кількість запакованих документів;

⇒ дата;

⇒ час;

⇒ підписи голови та секретаря дільничної виборчої комісії;

⇒ печатка комісії.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Заповнення протоколу про підсумки голосування олівцем та внесення до нього будь-яких виправлень забороняється.

Скарги (заяви), що надійшли до відповідної виборчої комісії в день виборів, розгляда-ються негайно.

Додаток до постанови Центральної виборчої комісії

від 27 серпня 1999 року № 203

Зразок

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 31 жовтня 1999 року

Територіальний виборчий округ № __

ПРОТОКОЛ дільничної виборчої комісії виборчої дільниці №________

про підсумки голосування _________________________________________________________________________

(місцезнаходження дільничної виборчої комісії – село, селище, район

_______________________________________________________________________________________________________________

місто, район у місті, область, Автономна Республіка Крим)

Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 15 та статті 43 Закону України "Про вибори Президента України" за результатами підрахунку голосів виборців дільнична виборча комісія встановила: 1) загальну кількість виборців включених до списку виборців по виборчій дільниці

_____________________________________________ (прописом)

____________________________________(цифрами)

2) кількість одержаних на дільницю бюлетенів _______________________________________________

(прописом)

_______________________________________________

____________________________________

(цифрами)

3) кількість невикористаних бюлетенів (прописом)

________________________________________________(прописом)

_______________________________________________

____________________________________

(цифрами)

4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені

87

_______________________________________________ (прописом)

_______________________________________________

____________________________________

(цифрами)

5) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні

________________________________________________(прописом)

________________________________________________

____________________________________

(цифрами)

6) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними

________________________________________________(прописом)

_______________________________________________

___________________________________

(цифрами)

7) кількість голосів, поданих за кожного кандидата:

Кількість голосів, поданих за кожного кандидата у Президенти України № п.п Прізвище, ім'я, по батькові кандидата у

Президенти України (в алфавітному порядку) прописом цифрами

1.

2.

3.

4.

8) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата _________________________________________________________________________

цифрами) ______________________________________________________________________________________________________________

(прописом)

Голова комісії _________________________ (підпис)

__________________________ (прізвище, ініціали)

Заступник голови комісії _________________________

(підпис) __________________________

(прізвище, ініціали) Секретар комісії _________________________

(підпис) __________________________

(прізвище, ініціали)

Члени комісії:

1. ___________ (підпис)

__________________ (прізвище, ініціали)

16. ______________(підпис)

_____________________ (прізвище, ініціали)

2. ___________ __________________ 17. ______________ _____________________

3. ___________ __________________ 18.

9) кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата ______________________________________________________________________

(цифрами) _______________________________________________________________________________________________________________

88

(прописом)

Голова комісії _________________________ (підпис)

__________________________ (прізвище, ініціали)

Заступник голови комісії _________________________

(підпис) __________________________

(прізвище, ініціали) Секретар комісії _________________________

(підпис) __________________________

(прізвище, ініціали)

Члени комісії:

1. ___________ (підпис)

__________________ (прізвище, ініціали)

16. ______________ (підпис)

_____________________ (прізвище, ініціали)

2. ___________ __________________ 17. ______________ _____________________

М.П. "__"______________________________1999 р. (дата складення протоколу)

Офіційні спостерігачі:

1. ____________________________________________

(прізвище, ініціали) __________________

(підпис) 2. _________________________________________________ ___________________ 3. _________________________________________________ __________________ 4. _________________________________________________ _________________ 5. _________________________________________________ _________________ Довірені особи кандидатів:

1. _______________________________________________

(прізвище, ініціали) _________________

(підпис) 2. _________________________________________________ _________________ 3. _________________________________________________ _________________ 4. _________________________________________________ _________________

Примітка: Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 43 Закону України ''Про вибори Пре-

зидента України" протокол дільничної виборчої комісії складається у чотирьох при-мірниках, що підписуються головою, заступником голови, секретарем та членами дільничної виборчої комісії, які брали участь у засіданні, та скріплюється печаткою. Додатково складаються примірники протоколу для всіх членів комісії, які брали участь у засіданні ДВК.

Проти прізвищ відсутніх членів комісії зазначається причина їх відсутності. До протоколу долучаються окремі думки членів комісії, викладені письмово, письмо-ві заяви та скарги, що надійшли з приводу підрахунку голосів, та рішення, які комісія ухвалила в результаті їх розгляду.

Перший і другий примірники протоколу разом із пакетами виборчих бюлетенів та контрольних талонів НЕГАЙНО НАДСИЛАЮТЬСЯ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ, третій зберігається у секретаря дільничної виборчої комісії, четвертий – відразу обов'язково вивішується для загального ознайомлення в примі-щенні дільничної виборчої комісії.

Перший примірник протоколу дільничної виборчої комісії мають право підпи-сати офіційні спостерігачі та довірені особи кандидатів.

89

Робота у групах Розв’язування проблемних ситуацій

Завдання 1 Проводяться вибори Президента України. У голосуванні взяло участь 1220 вибор-ців. Після розкриття скриньок ДВК встановила, що в них знаходяться 920 бюлете-нів. ДВК підрахувала бюлетені і встановила, що: три бюлетені не було підписано головою та секретарем ДВК; у двох бюлетенях зроблено позначки навпроти п’яти прізвищ кандидатів; в одному бюлетені виборець повністю замалював квадратик „Не підтримую жодного кандидата”;

ще в одному – навпроти прізвища кандидата міститься нецензурна характе-ристика;

у 12-ти бюлетенях вибрано прізвища трьох кандидатів; у чотирьох бюлетенях поставлено „хрестик” навпроти „Не підтримую жод-ного кандидата”;

10 бюлетенів у скриньці виявились з контрольними талонами; у 15-бюлетенях навпроти усіх кандидатур написано „проти”; у 5 бюлетенях навпроти одного прізвища написано „проти”, інших позначок немає.

Складіть протоколи ДВК про результати голосування, використовуючи дані із зав-дання. Оформіть належні документи, які засвідчують порушення, додайте до про-токолу окремі думки членів ДВК (у цьому випадку ДВК – це ваша група).

Примітка. Варіантом цього завдання може бути заздалегідь заготовлені до 30 зразків виборчих бюлетенів, які роздати учасникам для інсценування підрахунку голосів. Завдання 2 О 20:00 голова ДВК оголошує про припинення голосування та закриття виборчої дільниці. Оскільки брати участь у підрахунку голосів можуть тільки члени ДВК, всім іншим особам пропонують покинути дільницю. Після цього розпечатують скриньку, з якою голосували за межами приміщення для голосування і перераховують кількість бюлетенів. Потім розкривають скриньку, що була на дільниці, і так само підраховують. Вкажіть, чи не допустили помилок (або порушень законодавства) члени ДВК?.

Завдання 3 На початку підрахунку голосів сума невикористаних бюлетенів та числа виборців, які отримали виборчі бюлетені, не дорівнює кількості бюлетенів, отриманих ДВК. Вирішивши перерахувати всі бюлетені ще раз, знов отримують такий самий ре-зультат. Якими будуть дії членів та голови ДВК в такому випадку? Обґрунтуйте.

90

Завдання 4 Підрахунок голосів на виборчій дільниці затягнувся. В якийсь момент одному із спостерігачів здалось, що член ДВК поклав бюлетень за кандидата Вовка в купу за кандидата Зайця. Він відразу ж запропонував комісії перевірити та перерахувати бюлетені за цих двох кандидатів. Дайте оцінку діям ДВК, якщо: комісія погоджується із вимогою спостерігача і навіть пропонує йому власно-ручно перерахувати ці бюлетені;

комісія розцінює це втручанням в свою роботу та ухвалює видалити спос-терігача за межі виборчої дільниці.

Ілюстрований виклад:

Виборча документація: транспортування та передача територіальній виборчій комісії; зберігання після виборів

Окрім членів ДВК, на виборчій дільниці після встановлення підсумків голосу-вання є ще багато осіб, кровно зацікавлених в одержанні протоколу засідання ДВК. Йдеться про офіційних спостерігачів, кандидатів у Президенти України або їх довіре-них осіб. Звичайно, оригінальних примірників на всіх не вистачить. Однак Закон Ук-раїни „Про вибори Президента України” зобов’язує ДВК на прохання цих осіб видати їм копії протоколу відразу після його підписання.

На практиці це робиться не на всіх виборчих дільницях. Причини, які називає в такому випадку голова ДВК, ми вже згадували раніше – нема копіювальної техніки, нікому писати копії тощо. Спостерігачів це цікавить не дуже. Для них протокол – це як диплом для студента і вони прагнуть скористатися правом, яке дає їм Закон. Комі-сія мусить подбати про це заздалегідь.

З іншого боку, дуже часто комісія не знає як саме має виглядати ця копія і, інко-ли, видає спостерігачам копії, які практично нічим не відрізняються від оригіналів – ці ж підписи голови, секретаря, членів ДВК, печатка комісії.

Порядок видачі копій протоколів та правила оформлення їх реґламентує поста-нова ЦВК від 25 жовтня 1999 року № 372 „Про Роз'яснення порядку видачі копій про-токолів дільничних і територіальних виборчих комісій по виборах Президента Украї-ни про підсумки голосування у виборчих дільницях та в територіальних виборчих ок-ругах”. Пропонуємо і тренеру, і слухачам ретельно ознайомитись з нею.

Додаток до постанови Центральної виборчої комісії

від 25 жовтня 1999 року № 372

РОЗ'ЯСНЕННЯ порядку видачі копій протоколів дільничних і територіальних виборчих комісій по виборах Президента України про підсумки голосування у виборчих дільницях

та в територіальних виборчих округах Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 43 та частини п'ятої статті 44 Закону

України "Про вибори Президента України" із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" від 8 верес-ня 1999 року, дільнична, територіальна виборча комісія відразу після підписання про-токолу про підсумки голосування відповідно у виборчій дільниці, в територіальному виборчому окрузі видає присутнім на засіданні кандидатам у Президенти України або

91

їх довіреним особам чи офіційним спостерігачам копії протоколу на їх прохання (пропозицію).

Копія протоколу про підсумки голосування виготовляється на бланку протоколу дільничної чи територіальної виборчих комісій про підсумки голосування за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією, рукописним чи машинописним спо-собом або засобами розмножувальної техніки. Копія засвідчується підписами голови та секретаря відповідної виборчої комісії, які підтверджують відповідність копії ори-гіналу протоколу про підсумки голосування.

Відмітка "Копія" зазначається у верхній правій частині першого аркуша копії протоколу про підсумки голосування.

Запис про засвідчення копії протоколу про підсумки голосування складається зі слів "з оригіналом згідно", найменування посад, особистих підписів осіб, які засвід-чують копію, їх прізвищ та ініціалів, дати засвідчення копії. Наприклад:

З оригіналом згідно Голова дільничної (територіальної) виборчої комісії (Підпис) (Прізвище, ініціали) Секретар дільничної (територіальної) виборчої комісії (Підпис) (Прізвище, ініціали) Дата

Запис про відповідність копії протоколу про підсумки голосування його оригі-налу скріплюється печаткою відповідної виборчої комісії. Копія протоколу про під-сумки голосування повинна містити всі виправлення, якщо вони були зроблені у пер-ших примірниках протоколу.

Решта сторінок копії протоколу про підсумки голосування засвідчується також підписом секретаря відповідної виборчої комісії та печаткою цієї комісії на кожній із них у правій нижній частині.

У такому ж порядку робиться відмітка "Копія" і написи про відповідність копії протоколу і на ксерокопії протоколу.

Видача копії протоколу про підсумки голосування фіксується у журналі реєст-рації вихідних документів у територіальній чи дільничній виборчій комісії і копія від-разу видається під розписку кандидатам або їх довіреним особам чи офіційним спос-терігачам.

* * * Після підписання протоколу про підсумки голосування, комісія зобов’язана не-

гайно організувати передачу першого і другого примірників протоколу разом із паке-тами виборчих бюлетенів та контрольних талонів до територіальної виборчої комісії.

Процедуру транспортування реґламентує частина 16 статті 43 Закону України „Про вибори Президента України”: ⇒ передача здійснюються головою дільничної виборчої комісії або його заступником

та двома членами цієї комісії у супроводі працівника органу внутрішніх справ; ⇒ зазначені голова і члени комісії мають бути представниками різних політичних

партій (блоків); ⇒ під час транспортування документів забороняється розпечатувати пакети з бюле-

тенями. Додатково тренеру слід звернути увагу слухачів на такі моменти:

⇒ заздалегідь слід подбати про транспорт, у якому розмістило б ся не менше п’яти осіб і виборча документація;

⇒ цей транспорт має бути у належному технічному стані; ⇒ під час транспортування не можна роботи жодних зупинок аж до передачі доку-

ментації ТВК.

92

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Протокол дільничної виборчої комісії оголошується на засіданні територіальної виборчої комісії відразу після прибуття представників дільничної виборчої комісії. Тільки після цього протокол у разі необхідності передається для обробки в автоматизовану систему.

Встановленням підсумків голосування для ДВК робота не закінчується. За кіль-ка місяців накопилось досить багато документів, просто викинути їх не годиться. Про те, що з цим всім робити, йдеться у Постанові ЦВК від 20 листопада 2001 року № 46. нижче приводимо витяги з цієї постанови, на яких тренеру варто наголосити, працю-ючи з членами дільничних виборчих комісій.

Додаток до постанови Центральної виборчої комісії від 20 листопада 2001 року № 46

Порядок ведення діловодства виборчих комісій та комісій з референдумів

11. Передача документації комісії на зберігання до державної архівної установи 11.1. Документи дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, зазна-чені в пункті 11.2 цього Порядку, передаються до державної архівної установи відпо-відно через виборчу комісію, комісію з референдуму вищого рівня. 11.2. Після завершення підрахунку голосів на виборчій дільниці, дільниці для голосу-вання під час проведення референдуму дільнична виборча комісія, дільнична комісія з референдуму негайно надсилає до виборчої комісії, комісії з референдуму вищого рівня відповідно такі документи:

⇒ протокол про підсумки голосування по виборах Президента України (перший і другий примірники) разом з окремими думками членів комісії, письмовими заявами і скаргами та рішеннями, ухваленими комісією в результаті їх розгля-ду, пакетами виборчих бюлетенів та контрольних талонів, списками виборців;

⇒ протокол про результати підрахунку голосів, запаковані бюлетені для голосу-вання і списки громадян, які мають право брати участь у референдумі.

11.3. Протоколи засідань дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референду-му, журнал реєстрації документів і звернень, журнал обліку особистого прийому гро-мадян та інші документи, що не передаються на державне зберігання, знищуються в порядку, зазначеному в розділі 12 цього Порядку.

Акти про знищення документів надсилаються відповідно до виборчої комісії, комісії з референдуму вищого рівня до завершення роботи комісії.

12. Порядок знищення документації комісії, що не підлягає зберіганню у державній архівній установі Після закінчення строку повноважень комісії, строку зберігання документів в орга-нах, які утворили відповідні комісії, документи, що втратили практичне значення, і такі, що не підлягають зберіганню в місцевій державній архівній установі, знищують-ся, про що складається комісією або органом, який зберігав цю документацію, відпо-відний акт. Акт про знищення документів комісії підписується секретарем та затвер-джується головою комісії за погодженням з відповідною державною архівною устано-вою. Знищення справ і документів здійснюється шляхом спалення, але тільки після затвердження відповідного акта.

93

Тестування одержаних знань, оцінювання семінару

1. Хто на виборчій дільниці у день виборів видає виборцю бюлетені для голосування?

Голова дільничної комісії.

Члени ДВК, наділені відповідними повноваженнями рішенням ДВК.

Три члени дільничної комісії.

Члени ДВК, представники різних політичних партій (блоків).

Представник територіальної виборчої комісії. 2. Яку позначку в бюлетені в квадраті проти прізвища кандидата, за якого він голосує, ставить виборець?

Х

Ні

Так

Будь-який знак, який свідчить про волевиявлення. 4. Як дозволено проводити обідню перерву підчас виборів?

В кафе навпроти.

Між 12.00 – 13.00.

Між 13.00 – 14.00.

У приміщенні для голосування.

Без перерви. 5. Яким чином виборця повідомляють про час і місце голосування?

У засобах масової інформації.

За місцем роботи.

За місцем проживання шляхом вручення або надсилання іменних запрошень.

На трамвайних і тролейбусних зупинках та інших людних місцях.

В під’їздах будинків. 6. Який час виборець може перебувати у кабіні для голосування?

2 – 3 хв.

5 – 15 хв.

15 – 30 хв.

Необхідний для голосування час

94

Більше години 7. На вашій дільниці за списком 3000 виборців. Яка оптимальна кількість кабін для голо-сування?

2 – 3.

4 – 6.

8 –10.

Одна кабіна на кожні 750 виборців.

Кількість, яка унеможливлює утворення черг на виборчій дільниці. 8. Скільки офіційних спостерігачів та інших офіційних осіб, мають право бути присутні-ми під час голосування у приміщенні для голосування ?

1 –3.

По 2 представники від кожної партії, кандидата у Президенти України.

5 –10.

Від усіх суб’єктів виборчого процесу в кількості, обумовленій Законом „Про вибори Президента України”.

Кількість, що не перешкоджає проведенню голосування та роботі ДВК. 9. Де проводиться підрахунок голосів після закінчення голосування?

У кабінеті голови дільничної комісії.

У районному відділі внутрішніх справ.

У кабінеті директора школи на території якої знаходиться дільниця.

У місці проведення голосування.

У місці позбавлення волі. 10. На підставі чого виборцям видаються виборчі бюлетені?

Посвідчення особи громадянина України.

Розпорядження голови ДВК.

Нотаріально завіреного доручення.

Списку виборців за умови представлення виборцем документа, який посвідчує його особу.

Довідки за формою, затвердженою ЦВК, і посвідчення особи громадянина України.

Після цього семінару варто дати слухачам змогу оцінити весь навчальний курс.

Пропонуємо скористатись для оцінювання такою анкетою.

95

АНКЕТА УЧАСНИКА НАВЧАННЯ

Шановний учаснику! Дані цієї анкети допоможуть авторам та організаторам навчання

в їхній роботі.

1. Оцініть, будь ласка, такі характеристики навчання за 5-ти бальною шкалою (1 – зовсім погано, 5 – дуже добре)

І модуль ІІ модуль

• Корисність викладеного матеріалу

• Наскільки матеріал був для Вас новим

• Якість викладання та вміння зацікавити аудиторію

• Відповідність очікуванням

• Організаційне забезпечення навчання

2. Яка тема для Вас була найкориснішою? _________________________________

3. Які ще теми семінарів та тренінгів були б корисними для Вас?

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

4. Чи порадили б Ви своєму колезі відвідати це навчання? Так Ні

5. Що, на вашу думку, можна було б поліпшити в організації навчання?

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

Дякуємо Вам за участь та роботу під час навчання!

96

МОДУЛЬ 3. Робота спостерігачів Тривалість семінару: 8 годин. Цільова аудиторія: спостерігачі (25-30 осіб). Програма 10:00 – 10:30 Презентація мети семінару, представлення учасників. 10:30 – 11:00 Статус та повноваження офіційних спостерігачів.

11:00 – 11:30 День голосування. 11:30 – 11:45 Перерва на каву.

11:45 – 12:30 Робота у групах: розробка механізмів реаґування у проблемних ситуаціях та попередження їх.

12:30 – 13:00 Фіксування та оскарження порушень виборчого законодавства. 13:00 – 14:00 Перерва на обід.

14:00 – 14:45 Робота в групах: оформлення документів при виявленні порушення. 14:45 – 15:30 Підрахунок голосів, встановлення підсумків голосування.

15:30 – 15:45 Перерва на каву. 15:45 – 16:45 Робота в групах: розв’язування проблемних ситуацій.

16:45 – 17:30 Представлення результатів роботи у групах. 17:30 – 18:00 Тестування одержаних знань, оцінювання семінару.

97

Стенограма семінару

Мета семінару, представлення учасників

Наша мета – навчитись організовувати ефективну роботу офіційних спостерігачів згідно з вимогами чинного виборчого законодавства.

Після семінару Ви:

⇒ знатимете свої повноваження і статус;

⇒ навчитеся співпрацювати з іншими учасниками виборчого процесу на виборчій дільниці;

⇒ опрацюєте способи фіксування порушень виборчого законодавства;

⇒ зможете складати документи, потрібні для правильного оскарження порушень;

⇒ зможете знайти вихід з проблемних ситуацій.

Оскільки спостерігачів збирають незадовго до дня виборів і, як правило, біль-шість з них не знайомі між собою, цей семінар також варто розпочати з представлен-ня учасників. Для чого це потрібно ми вже говорили, описуючи перший семінар для членів ДВК. Рекомендуємо тренеру ще раз повернутись до нього, а також згадати тео-ретичний матеріал з першого розділу порадника. Обравши доцільну, на ваш погляд, процедуру, познайомтесь з учасниками, постарайтесь запам’ятати якомога більше ін-формації про них і розпочинайте.

Ілюстрований виклад:

Статус та повноваження офіційних спостерігачів

Тренер пропонує кожному учаснику семінару самому висловитися, що він знає про свій статус і повноваження. Під час виступів думки учасників слід записувати на великий аркуш паперу. Це дасть можливість визначити загальний рівень знань групи, а також її лідерів. Далі тренер поглиблює цю тему, намагаючись під час викладу яко-мога активніше залучати до розмови слухачів. Слід наголосити, що яким би чином во-ни не опинилися у списку людей, запропонованих на роль офіційного спостерігача, чи це їхні переконання, чи просто охота спробувати себе у новій ролі чи, нарешті, їх просто попросив колега, учасники семінару мають зрозуміти, що це така ж важлива робота, як і решта. Усвідомлення, що працювати прийдеться всього один день, не оз-начає, що треба бути менше підготовленим, ніж водій чи, наприклад, лікар. Адже їхні помилки можуть мати не менш фатальні наслідки.

Документами які реґламентують статус і повноваження офіційного спостерігача є стаття 38 Закону України "Про вибори Президента України" і Додаток 1 до постано-

98

ви Центральної виборчої комісії від "28" травня 1999 року № 59 „Положення про по-рядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України”.

Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації у відпо-відній виборчій комісії та видачі їм посвідчень і закінчуються після встановлен-ня Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента України.

Додаток З до постанови Центральної виборчої комісії

від "28 "травня 1999 року № 59

Формат 70 х 110 мм

УКРАЇНА

Герб України

ПОСВІДЧЕННЯ № ________

_____________________________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові)

є офіційним спостерігачем у територіальному виборчому окрузі № ______

від________________________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові кандидата у Президенти України,

_____________________________________________________________________________________ назва політичної партії (виборчого блоку), ініціативної групи зборів виборців)

на виборах Президента України 31 жовтня 1999 року.

Дійсне з пред'явленням документа, що посвідчує особу.

Голова

територіальної виборчої комісії територіального виборчого округу № __

____________ ___________

(підпис) (прізвище та ініціали)

М.П.

Офіційні спостерігачі, які зареєстровані територіальними виборчими комісіями, відповідно до повноважень, наданих цим Положенням, здійснюють спостережен-ня у відповідних виборчих округах як безпосередньо у територіальних виборчих комісіях, так і на виборчих дільницях та у дільничних виборчих комісіях.

99

Офіційний спостерігач має право

бути присутніми на засіданнях виборчої комісії в кількості не більше двох осіб від кожного з суб'єктів виборчого процесу, з додержанням вимог Закону України "Про вибори Президента України";

брати участь у засіданнях виборчих комісій відповідно під час реєстрації канди-датів у Президенти України, голосування, підрахунку голосів на виборчій дільниці, визначення результатів голосування у територіальному виборчому окрузі і підбиття загальних підсумків виборів Президента України з додержанням вимог частини пер-шої статті 18 Закону України "Про вибори Президента України";

бути присутніми на зустрічах кандидатів у Президенти України з виборцями;

знайомитися з матеріалами передвиборної агітації; перебувати у приміщеннях виборчих дільниць перед початком голосування при

перевірці виборчих скриньок, пломбуванні або опечатуванні їх, під час голосування; бути присутніми при перерахуванні бюлетенів, що видаються членам дільнич-

ної виборчої комісії для організації голосування виборців, які за станом здоров'я не можуть прибути у приміщення для голосування, та при проведенні такого голосуван-ня;

за рішенням відповідної виборчої комісії робити кінозйомки, аудіо- та відео-записи, фотографувати;

звертатися до відповідної виборчої комісії у разі виявлення порушень Закону України "Про вибори Президента України" із заявою про усунення порушень;

складати акти, що підписуються особами, які виявили порушення, і виборцями – свідками порушення, та подавати їх до відповідної виборчої комісії з дотриманням строків, установлених частиною шостою статті 19 Закону України "Про вибори Пре-зидента України";

підписувати перший примірник протоколу дільничної виборчої комісії про підсумки голосування;

отримувати копії протоколів відповідної виборчої комісії відразу після їх підписання.

Офіційному спостерігачеві виборчої комісії під час виконання своїх обов'язків забороняється агітувати за чи проти кандидатів у Президенти України та оцінювати діяльність політичних партій або виборчих бло-ків партій, які висунули кандидатів у Президенти України.

Офіційний спостерігач не має права:

втручатися в роботу виборчих комісій, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу та перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

у день, що безпосередньо передує дню виборів, та в день голосування впливати на виборця, робити заяви на підтримку чи проти будь-якого кандидата у Президенти України, вести передвиборну агітацію;

заповнювати замість виборця, на його прохання, виборчий бюлетень; бути присутніми при заповненні виборцем виборчого бюлетеня під час голосу-

вання; використовувати для забезпечення своєї діяльності службове становище, кошти

100

державного бюджету.

8. Виборчі комісії сприяють офіційним спостерігачам у здійсненні ними своїх повноважень.

Офіційні спостерігачі на виборчих дільницях спостерігають за ходом голосуван-ня та підрахунком голосів в умовах, що забезпечують достатній огляд процесу голо-сування та підрахунку голосів.

9. У разі порушення офіційним спостерігачем Закону України "Про вибори Пре-зидента України", інших законів України, цього Положення відповідна виборча комі-сія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення його права бути присутнім на засіданні виборчої комісії або на виборчій дільниці.

10. Офіційний спостерігач може в будь-який час за власною ініціативою скласти свої повноваження, звернувшись із заявою до суб'єкта виборчого процесу, який його висунув, або до виборчої комісії, яка його зареєструвала, повернувши видане йому посвідчення.

Ілюстрований виклад:

День голосування

Щоб не переобтяжувати учасників семінару надмірною кількістю теоретичного

матеріалу, цей блок варто розпочати дещо нетрадиційно. Ми рекомендуємо запропо-нувати слухачам послухати бувальщину з життя спостерігача.

Така бувальщина описана в іншій книзі, яку підготували автори цього порадни-ка, – „Вибори під мікроскопом”, в розділі, присвяченому роботі спостерігачів. Готую-чись до семінару, дайте комусь прочитати її в голос і запишіть на плівку. Включіть за-пис під час семінару, щоб послухати його могли усі слухачі одночасно. Це дасть мож-ливість усім трохи перепочити після попереднього викладу. Безумовно, слухаючи іс-торію з життя дехто з присутніх пригадає які ситуації траплялись з ним, можливо дех-то побачить себе в авторі бувальщини. Так чи інакше, атмосфера в аудиторії стане приязнішою і веселішою, а тренеру стане легше працювати дальше.

Після прослуховування запису можна дати ще декілька хвилин, щоб учасники могли поділитися думками, які в них виникли, змогли оповісти декілька цікавих істо-рій з власної практики. А дальше слід повернутись до викладу.

Теоретичний матеріал для викладу сміливо можна взяти з попереднього семіна-ру. Адже день голосування однаковий як для члена ДВК, так і для спостерігача. Щоб вправно слідкувати за дотриманням виборчих процедур, треба добре знати що має ро-бити у день голосування дільнична виборча комісія. Рекомендуємо тренеру взяти за основу свого викладу відповідний блок з попереднього семінару. Звісно подавати йо-го треба під дещо іншим кутом зору – з позиції спостерігача. Однак варто постійно наголошувати, що ефективне спостереження можливе лише за умови тісної співпраці з членами ДВК та іншими спостерігачами.

Нижче подамо ще трохи інформації, яку тренер зможе використати як прозірки

чи роздаткові матеріали.

101

КОНТРОЛЬНИЙ СПИСОК СПОСТЕРІГАЧА

Одягніться з розрахунку, що вам прийдеться перебувати на дільниці до 2-3 го-дини ночі, а то й довше.

Візьміть із собою кілька бутербродів і термос з гарячим чаєм чи кавою або тро-хи грошей, щоб можна було що-небудь купити. Практика доводить, що центра-лізована організація харчування спостерігачів не завжди ефективна. Ви повинні мати ліхтарик. Бувають випадки, що на дільниці „раптово” вимика-ється світло. І, звичайно, комплект документів: Закон „Про вибори Президента України”, Пам’ятка офіційного спостерігача в редакції ЦВК, Постанова ЦВК, що реґла-ментує порядок ведення діловодства.

Витяги з Конституції України, адміністративного та кримінального кодексів. Набір контрольних листів.

Набір бланків для написання актів і заяв. Кулькові ручки, записну книжку.

Контактні телефони свого виборчого штабу, ТВК. Адреси, телефони і прізвища своїх колег, які знаходяться на сусідніх дільницях.

ВІДКРИТТЯ ВИБОРЧОЇ ДІЛЬНИЦІ

⇒ Зранку постарайтеся розрахувати свій час таким чином, щоб прибути на дільни-цю рівно о 7.30 і встигнути до моменту опечатування скриньок.

⇒ Зареєструйтеся у голови комісії. ⇒ Переконайтесь чи відповідають вимогам Закону виборчі скриньки. ⇒ Поставте свій підпис на контрольному листі, який опускають у скриньку перед

початком голосування. (За умови, що цю норму введуть у новий Закон “Про ви-бори Президента України).

⇒ Проаналізуйте, чи належним чином організовано приміщення для голосування. Виборчі скриньки мають бути встановлені таким чином, щоб виборці обов’язко-во проходили через кабіни для голосування. Входи у кабіни, виходи з них, а та-кож шлях до виборчих скриньок мають бути в полі зору офіційних осіб, присут-ніх на дільниці.

⇒ Зверніть увагу, чи на належному місці знаходиться офіційна інформація про кандидатів. Вона має розміщуватися в алфавітному порядку і бути доступною для ознайомлення.

⇒ На дільниці і поряд з нею не повинно бути жодної агітації, крім офіційної. Якщо ви таку виявили, зверніться з відповідною заявою до голови комісії і попросіть зняти її.

⇒ До початку голосування познайомтесь із рештою осіб, яким закон дозволяє пе-ребувати на виборчій дільниці (кандидати, довірені особи, офіційні спостеріга-чі, представники ЗМІ).

⇒ Виберіть потенційних союзників і постарайтеся розподілити між собою обов’яз-ки.

102

ГОДИНИ ГОЛОСУВАННЯ Тут увагу варто зосередити на поведінці спостерігача упродовж всього дня.

Зазвичай, керівництво комісії заздалегідь подбає про спеціальні місця для спостеріга-чів. Добре, якщо з тих місць щось видно. Однак приміщення не завжди дає таку мож-ливість. Не варто цілий день просиджувати на вказаному місці. З цього не буде ніяко-го ефекту.

Спостерігач відразу мусить з’ясувати з колегами розподіл обов’язків. Робити це слід уважно, щоб не попастись на вудочку “доброзичливців” з конкуруючої сторони. Завжди краще підстрахуватись і бути впевненим, що усі важливі моменти процесу го-лосування будуть під увагою спостерігачів, чи членів ДВК, яким можна довіряти.

Подальша поведінка залежатиме від місця, яке випало спостерігачеві: спостере-ження за видачею бюлетенів, за кабінами для голосування, чи виборчими скриньками. Комусь варто час від часу поглянути що робиться на вході до виборчої дільниці, по-ходити поміж виборцями, щоб переконатись чи ніхто не агітує.

Як правило, у потоках виборців на дільниці існує певна послідовність, яку мож-на було спостерігати упродовж багатьох виборів. На різних дільницях вона може бути різною. Спостерігач має наперед з’ясувати цю залежність, щоб належно організувати роботу.

Важливий момент для спостерігача – голосування за межами виборчої дільниці. У законі „Про вибори Президента України” в частинах 12, 13, 14 статті 42 доволі чіт-ко прописано процедуру такого голосування. Спостерігачеві залишається тільки про-слідкувати за її дотриманням. Однак і тут можливі свої нюанси.

Часто спостерігач стоїть перед дилемою: їхати йому на виїзд чи ні. Що тут мож-на порадити?

По-перше, ознайомтеся із списком виборців, які виявили бажання голосувати вдома. Якщо список невеликий (10-20 осіб), і в ньому переважно люди похилого віку, то ваша присутність, за умови, що до виборців виїжджають три члени ДВК, які предс-тавляють різні партії, є, на наш погляд, не обов’язковою.

Особливо спостерігачам слід бути пильними в останню годину голосування. Це пов’язано з тим, що усі вже досить стомилися, а в цей час члени ДВК, які

займаються видачею виборчих бюлетенів, починають потроху підраховувати кіль-кість виборців, які взяли участь у голосуванні, гортаючи списки виборців з ручками у руках. При злому умислі досить легко поставити відмітку про участь у голосуванні, якщо виборець не прийшов на дільницю. Адже до закриття залишилося якихось пів-години.

Інколи спостерігач за власною ініціативою або за дорученням самостійно підрахо-вує кількість виборців, які беруть участь у голосуванні. Це, звісно, дасть йому заняття на цілий день. Здавало б ся, що заняття це дуже корисне і спостерігач сумлінно вико-нує свої обов’язки. Однак слід пам’ятати, що бюлетені видають відразу кілька членів ДВК і доволі важко не помилитися при підрахунку.

Паралельні підрахунки відіграватимуть радше роль психологічного контролю за діями членів ДВК. Якщо у спостерігача виникне розходження з комісією у декілька осіб, не варто зчиняти галасу. Ось коли розходження складуть кілька десятків вибор-ців, тоді потрібно діяти.

Ми рекомендуємо спостерігачам упродовж всього дня голосування користувати-

ся контрольним листом спостереження, зразок якого додаємо. Це дасть їм змогу орі-єнтуватися, як проходить весь процес, а після виборів без проблем прозвітуватися пе-ред працедавцями.

103

Перелік типових порушень виборчого законодавства в день голосування

(з посиланням на статті Закону України “Про вибори Президента України)

1. Відсутня інформація про кандидатів, партії(блоки), роз’яснювальні плакати про порядок голосування та відповідальність за порушення виборчого законодавства. (ч.3 ст. 7, ч.3 ст.15)

2. Члени ДВК (рівно як офіційні спостерігачі, довірені особи, кандидати в депутати, представники ЗМІ) не мають затверджених ЦВК посвідчень.

3. Відсутній витяг із списку виборців, що голосують за межами приміщення для го-лосування, або відсутні їх особисті заяви. (ч. 12 ст. 42)

4. Форма і текст бюлетеня не відповідають нормам, які встановила ЦВК. (ст. 40) 5. Порушено час голосування (почалося із запізненням або припинене раніше). (ч.1

ст. 42) 6. Не обладнано достатньо кабін для голосування. (ч.3 ст. 42) 7. Виборчі скриньки встановлено так, що виборці по дорозі до них не проходять че-

рез кабіни для таємного голосування. (ч.3 ст. 42) 8. Розташування кабін для голосування таке, що вони не попадають в поле зору

спостерігачів. (ч.4 ст. 42) 9. Виборці голосують не особисто. (ч.7 ст. 42) 10. Виборці перебувають в приміщенні для голосування більше часу, ніж це їм

потрібно для голосування. (ч. 5 ст. 42) 11. На дільниці, в приміщенні для голосування присутні сторонні особи. (ч. 1 ст. 18) 12. Голова не оголосив про вихід трьох (!) членів ДВК для голосування за межами

приміщення для голосування. (ч. 12 ст. 42) 13. Члени ДВК або інші сторонні особи радять виборцям, як голосувати або заповню-

вати бюлетень. (ч. 1 ст. 33) 14. Видача бюлетенів без пред’явлення виборцем визначених п. 2 ст. 2 Закону доку-

ментів. (ч. 8 ст. 42) 15. Видача більш як одного пакету виборчих бюлетенів одній особі. (ч. 7 ст. 42, ст.

186-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення) 16. Голосування однією особою замість іншої. (ч. 7 ст. 42) 17. Порушення таємниці голосування під виглядом посилань на незручність (непри-

стосованість) приміщення для голосування. (ч. 10 ст. 42, ч. 1 ст. 50) 18. Проведення агітації на виборчій дільниці (або за її межами) у день голосування.

(ч. 15 ст.33, ч.1 ст.50 ) 19. Члени комісії ставлять підписи замість виборців у списку виборців. (ч.1 ст.50) 20. Маніпуляції двома однаковими примірниками списків виборців (вкінці дня голо-

сування можливі спроби розписатись замість виборця в отриманні бюлетеню, як-що виборець, за якого вже розписались, прийшов голосувати, то йому для підпису пропонується дублікат). (ч.1 ст.50, ч.8 ст. 42)

21. Заповнення контрольного талону і\або бюлетеню без виборців. (ч.1 ст.50, ч.8 ст. 42)

22. Відривання контрольного талону без виборця. (ч.1 ст.50, ч.8 ст. 42) 23. Переховування заповнених або чистих бюлетенів у кабінах для голосування. (ч.1

ст.50) 24. Докидування бюлетенів у скриньки для голосування. (ч.1 ст.50) 25. Заміна скриньки для голосування іншою (зі вже заповненими бюлетенями). (ч. 1,

ст. 157 КК України, ч.1 ст.50)

104

Зберігання виборчої документації, використання скриньок 1. Псування або приховування виборчих скриньок. (ч. 1, ст. 157 КК України, ч.1 ст.

50) 2. Підміна виборчих скриньок або їх використання без необхідного опечатування.

(ч. 1, ст. 157 КК України, ч.1 ст. 50) 3. Перед початком голосування не перевірено порожні виборчі скриньки. (ч.1 ст.

50, ч. 6 ст.42) 4. Використання фіктивних, підкладених або підроблених бюлетенів. (ч.1 ст. 50) 5. Перекладання бюлетенів після їх сортування у стопку вже підрахованих або ще

не підрахованих бюлетенів. (ч.1 ст. 50) 6. Допуск до бюлетенів осіб, які на це не уповноважені. (ч.1 ст. 43)

Робота у групах Механізми реаґування у проблемних ситуаціях

Поділивши учасників семінару на три групи, тренер дає їм завдання розробити

механізм реаґування на порушення виборчого законодавства, які можуть мати місце під час голосування. Типи порушень можна вибрати з переліку, який поданий вище. Ми пропонуємо попрацювати над трьома проблемними ситуаціями, які трапляються найчастіше.

Перед групами стоїть завдання: - представити спосіб виявлення порушення; - запропонувати механізм реагування на нього; - опрацювати механізм запобігання цьому порушенню.

Перша група Видача кількох бюлетенів в одні руки. Друга група Голосування поза межами виборчої кабіни. Третя група Ланцюжок або “Коло Островського”. Виборець бере бюлетень, але не заповнює його, кидаючи у скриньку звичайний ар-куш паперу. Чистий бюлетень виносить з виборчої дільниці і продає його (покупець уже чекає). Після цього організовують конвеєр: кожний наступний підкуплений вибо-рець несе на дільницю „правильно” заповнений бюлетень, одержаний від продавця, вкидає в урну і знову виносить на вулицю чистий. Не забудьте відвести час на презентацію результатів роботи у групах та обговорення!

105

Ілюстрований виклад:

Фіксування та оскарження порушень виборчого законодавства

Основне завдання спостерігача упродовж всього дня, коли відбувається голосу-вання – СПОСТЕРІГАТИ. Щоб це спостереження було ефективним, спостерігач має подбати про два моменти: ⇒ розміститись на виборчій дільниці таким чином, щоб завжди мати змогу зафік-

сувати порушення виборчого законодавства, вчасно прореагувати на нього, а ще краще, попередити його;

⇒ виявивши порушення належним чином оформити його документально. При цьому слід подбати, щоб дії спостерігача не призвели до затримки процесу

голосування і не дали підстав звинуватити його у втручанні у роботу виборчої комісії. Безумовно, у кожному окремому випадку спостерігачі матимуть різні умови для

роботи на виборчій дільниці. Однак, оскільки все ж таки існують загальні вимоги до організації приміщення для голосування, можна наперед виробити схему поведінки. Нижче ми пропонуємо своє бачення розміщення спостерігачів на виборчій дільниці під час голосування (див. схему 1).

Щоб бути спроможним у будь-який момент зафіксувати порушення виборчого законодавства, треба попрацювати єдиною командою. За оптимальних умов на вибор-чій дільниці завжди знайдеться чотири спостерігачі, які працюють спільно. Додавши до них ще 2-3 „своїх” членів ДВК, можна сформувати потужну групу осіб, здатну тримати усе під контролем. Обов’язки можна розподілити таким чином. Три спостері-гачі С1, С2, С3 займають зручне положення біля столів, за якими сидять члени ДВК, та кабінок для голосування і скриньок. Інша пара спостерігачів займає позицію, з якої добре видно все, що відбувається на дільниці: столи, за якими сидить комісія, виборчі скриньки, а також є прямий візуальний контакт зі своїми колегами. Серед цієї пари теж є своєрідний розподіл. Один спостерігач Ск виконує функцію контролера. Він завжди залишається на своєму місці і сприймає візуальні сигнали від інших членів ко-манди. Інший спостерігач Ср – виконавець. Одержавши сигнал від напарника про якісь непорозуміння, він відразу ж вирушає у вказаному напрямі і з’ясовує ситуацію. Інші за той час продовжують виконувати свої обов’язки. За такої схеми вдасться запо-бігти можливим провокаціям, коли, привернувши увагу всіх до якогось дрібного по-рушення, намагаються вчинити значно суттєвіші махінації.

106

Схема 1. Спостереження за ходом голосування

Головні документи, за допомогою яких слід оформити виявлене порушення, –

це заява і акт. Тренеру варто детально розглянути разом з учасниками обов’язкові реквізити цих документів, а також пояснити процедуру подання звернень до виборчої комісії. Слід наголосити, що заяву і акт треба подавати разом. Оремо ці документи не матимуть ніякої сили. Готуючись до спостереження у день голосування, треба захопи-ти з собою кілька готових шаблонів. Це дасть змогу швидше та правильніше скласти

Невербальний контактБезпосередня реакція

С1, С2, C3 - спостерігачіСк - спостерігач-лідерСр - спостерігач-виконавець

Д+ - сумлінний член ДВКД- - "несумлінний" член ДВК

Скриньки дляголосування

Місце видачі виборчих бюлетенів

К1 К2

Кабіни дляголосування

Потік виборців

107

ці документи. Формулювати виявлені порушення краще так, як про це сказано у нор-мативних документах. Можна скористатись формулюваннями, які є у переліку пору-шень, запропонованому нами. Обов’язково слід вказати яке саме положення закону було порушене.

Інше питання, про яке слід подумати, розповідаючи про складання актів, – це як знайти свідків, які б погодились підписати акт. Існують ситуації, коли при виявленні порушення не знаходиться двох виборців, які погодилися б на це. Ми радимо скорис-татися допомогою колег-спостерігачів, адже вони в першу чергу виборці, а вже потім спостерігачі.

Документи, звернення, що надходять до комісії, приймають: ⇒ голова комісії, ⇒ заступник голови комісії, ⇒ секретарем комісії ⇒ член комісії, за дорученням голови комісії чи заступника голови комісії. Звернення може бути усним, викладеним громадянином і записаним головою, заступ-ником голови, секретарем або членом комісії на особистому прийомі, чи письмовим, надісланим поштою або переданим до комісії особисто чи через уповноважену особу, якщо її повноваження оформлено відповідно до чинного законодавства України.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Не підлягає розгляду (залишається без розгляду) документ, звернення без

⇒ зазначення дати, ⇒ місця проживання заявника, ⇒ не підписаний автором (авторами) ⇒ за яким неможливо встановити авторство, за винятком повідомлення про скоєння

злочину.

Таке повідомлення надсилається до органів Міністерства внутрішніх справ України за місцем розташування комісії.

Не розглядається повторний документ, звернення від однієї й тієї самої особи з одно-го й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, про що повідомляється особі, яка подала звернення, а також звернення особи, визнаної судом недієздатною.

Документи, звернення, подані з порушенням порядку і строків, установлених Законом України “Про вибори Президента України”, не підлягають розгляду, про що повідом-ляється особі, яка подала звернення.

108

Голові ________________________ (вкажіть якої комісії) виборчої комісії № __по округу №__

спостерігача від________________ (вкажіть назву організації) ______________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)

З А Я В А __________о_______________ ______________________________________________ (вкажіть дату) (вкажіть час) (вкажіть місце) відбулося порушення виборчого законодавства України _________________________________________________________________________

(суть порушення, яку статтю якого Закону порушено) _________________________________________________________________________

Деталі та обставини порушення______________________________________________ (докладно опишіть характер порушення)

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________ (в разі потреби продовжуйте на звороті)

Прошу розглянути заяву і про результати повідомити мене в установленому законом порядку. Дата: _____ _______________2002 р. Підпис ___________________ Моя адреса: _________________________________________________________ Телефон: ________________ *** Подайте цей документ до відповідної виборчої комісії! Додайте до цієї заяви Акт про порушення виборчого законодавства України. Копії цих документів передайте Вашому координатору. Відомості про реаґування: Чи була ця заява розглянута комісією? __________________________________ Чи була ця заява зареєстрована комісією? ________________________________ Чи отримали Ви усне або письмове рішення комісії? ______________________

109

А К Т про порушення виборчого законодавства України:

складається при проведенні передвиборчої агітації; одержанні та видачі бюлетенів виборчою комісією; проведенні голосування; підрахунку голосів на виборчій дільниці; складенні протоколу про результати голосування; встановленні підсумків голосування по відповідному виборчому округу; у випадку, якщо офіційні чи інші особи перешкоджають у здійсненні передбачених Конституцією України та виборчим законодавством України прав довірених та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів. Територіальний виборчий округ №____________________________________________ (вкажіть № та назву округу)

Виборча дільниця №________________________________________________________ (вкажіть № та назву дільниці)

______________о______________ ____________________________________________ (вкажіть дату) (вкажіть час) (вкажіть місце)

Ми, нижче підписані (Прізвище, ім’я, по батькові довіреної чи уповноваженої особи, офіційного спостерігача, виборців – свідків порушення. Бажано не менше 2-х свідків) склали цей акт на предмет порушення виборчого законодавства України.

Зміст порушень, які були виявлені, має виходити з тексту даної рекомендації.

__________________________________________________________________________ (суть порушення, яку статтю, якого Закону порушено)

__________________________________________________________________________ Деталі та обставини порушення: __________________________________________________________________________

(докладно опишіть характер порушення)

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________ (в разі потреби продовжуйте на звороті)

Прошу розглянути і про результати повідомити мене у встановленому законом порядку.

Акт складено:

Година_________ Дата ”____”___________2002 р.

Акт підписується особою (особами), яка виявила порушення, і виборцями – свідками порушення. Прізвища Підписи (адреси) *** Негайно передайте цей документ до відповідної виборчої комісії та зареєструйте його! Копію акту передайте своєму керівнику! Цей документ обов’язково має супроводжуватися Заявою про усунення порушень! Відомості про реаґування: Чи розглянула цей акт комісія? ____________________________________ Чи зареєструвала цей акт комісія? _________________________________ Чи отримали Ви усне або письмове рішення комісії?________________________

110

Робота у групах Оформлення документів при виявленні порушення

Для закріплення теоретичного матеріалу – знову робота у групах. Можна запро-

понувати слухачам знову попрацювати у такому ж складі, як і до обіду. Для розгляду можна дати такі ж три типові порушення. Завдання груп – належним чином оформити необхідні документи і представити процедуру розгляду цих документів комісією.

Інший варіант завдання – поділити учасників семінару на малі групи по 2-3 осо-би в кожній і дати їм для документального оформлення по одному порушенню з на-шого переліку. На виконання завдання дається 15 хвилин. Після цього тренер пропо-нує групам обмінятись результатами і перевірити правильність оформлення докумен-тів своїми колегами. Типові помилки, які було виявлено під час перевірки, слід запи-сати на великому аркуші паперу і ще раз оголосити їх для всіх учасників.

Вибір – за тренером.

Ілюстрований виклад:

Підрахунок голосів, встановлення підсумків голосування

За основу викладу знову слід взяти матеріали з попереднього семінару для чле-нів ДВК. Детальніше треба акцентувати на типових порушеннях, які можуть виникати під час підрахунку голосів. Порушення під час підрахунку голосів 1. Порушено порядок відкриття (черговість) скриньок. (ч. 5 ст. 43) 2. Неправильне визначення дійсності або неправильний підрахунок виборчих

бюлетенів. (ч. 3 ст. 158 КК України, ч. 1 ст. 50) 3. Дезінформування щодо результатів голосування. (ч. 3 ст. 158 КК України, ч.1 ст.

50) 4. Надмірна затримка підрахунків бюлетенів. (ч. 3 ст. 158 КК України) 5. Передчасне скріплення офіційними особами своїми підписами протоколів, коли

ще не завершено підрахунок голосів. (ч. 3 ст. 158 КК України, ст. 43, ч. 1 ст. 50) 6. Під час підрахунку робились позначки, записи на бюлетенях. (ч. 3 ст. 158 КК

України, ч. 1 ст. 43) 7. Рахунок бюлетенів проводили не тільки члени комісії. (ч.1 ст .68, ч. 1 ст. 43) 8. Рахунок проводив не один визначеним член комісії. (ч. 6 ст. 43) 9. Рахунок бюлетенів не проводився вголос. (ч. 1 ст. 43) 10. При підрахунку голосів на виборчій дільниці кількість не оголошувалась і не за-

носилась до протоколу (ст. 43). 11. Під час виникнення сумнівів щодо бюлетенів інші члени комісії не мали права пе-

ревірити дані бюлетені. (ч. 11 ст. 43) 12. Протокол заповнювався олівцем, а не ручкою. (ч. 14 ст. 43) 13. Інші члени комісії не мали можливості перерахувати кількість бюлетенів коли ви-

никали сумніви. (ч. 11 ст. 43) 14. Підрахунок голосів проводився з перервами. (ч. 14 ст. 43)

111

15. Копії протоколів на вимогу спостерігачів не видавались, копія протоколу відразу після підрахунку не була вивішена на дільниці. (ч. 15 ст. 43)

16. Виборча документація не запечатувалась (ст. 43). 17. Протоколи не були скріплені печаткою комісії. (ч. 15 ст. 43) 18. Крадіжка, псування або підміна виборчих документів під час їх передавання з ви-

борчої дільниці до будь-якого центру підрахунку.(ч. 3 ст. 158 КК України, ч.1 ст. 50)

Окремо слід звернути увагу на механізм спостереження за підрахунком голосів.

Тут знову можна скористатись нашими пропозиціями (схема 2).

Схема 2. Спостереження за підрахунком голосів

Д+

Д

Д

Д- Д-

Д+

Д

Д

Д+Д- Д-

С1

Сн

Ск

Ср

С2

Сн

Сн

Сн

Ср

Ср

Ср

Виборчіурни

Невербальний контактБезпосередня реакція

С1, С2 - спостерігачіСк - спостерігач-лідерСр - спостерігач-виконавецьСн - нейтральні спостерігачі

Д+ - сумлінний член ДВКД- - "несумлінний" член ДВКД - нейтральний член ДВК

Розподіл ролей та принципи роботи окремих членів команди такі ж, як і при по-

передній схемі.

112

Робота у групах Розв’язування проблемних ситуацій

Завдання 1 Під час підрахунку голосів виявилос,я що довірені особи одного з кандидатів у Пре-зиденти України постійно втручаються у процес підрахунку голосів. На зауважен-ня спостерігача на недопустимість таких дій голова комісії не реагує. Опишіть як би ви діяли у такій ситуації. Опис повинен супроводжуватися документальним оформленням ваших дій і хронометражем ДВК.

Завдання 2

Спостерігач помітив що деякі члени ДВК пошкоджують бюлетені шляхом внесен-ня у них додаткових відміток. Готується спроба замінти частину бюлетенів на інші. Відбулося перекладання частини бюлетенів з голосами, відданими за одного кандидата, у стопку конкурента. Якою має бути реакція спостерігача? Опис, хро-нометраж, документальне супроводження, посилання на законодавчі норми.

Завдання 3

Член ДВК постійно піддається на вмовляння виборців і видає більше чим один бю-летень. Усні зауваження спостерігача і письмова скарга не дали результатів. Як у такому випадку діяти спостерігачам? Опис, хронометраж, документальне супро-водження посилання на законодавчі норми.

Завдання 4

У пік напливу виборців на виборчу дільницю відбувається голосування поза межа-ми виборчої кабіни. Як у такому випадку повинен діяти спостерігач? Опис, хроно-метраж, документальне супроводження посилання на законодавчі норми.

Завдання 5

Спостерігач помітив, що виборець, замість того, щоб опустити бюлетень у ви-борчу скриньку, опустив його у власну кишеню. Дії спостерігача. Опис, хрономет-раж, документальне супроводження посилання на законодавчі норми.

Тестування одержаних знань, оцінювання семінару

1. Упродовж якого періоду часу спостерігач має бути на виборчій дільниці?

з 8.00 до 20.00 год.

з 7.30 до 20.00 год.

з 7.30 до 20.00 год. з перервою на обід з 13.00 до 14.00.

з 7.30 до завершення підрахунку голосів і отримання на руки копії підсумкового протоколу.

ваш варіант.

113

2. До спостерігача підійшов виборець і попросив допомоги заповнити бюлетень. Як має діяти спостерігач?

Заповнити бюлетень.

Відмовити виборцеві у його проханні.

Запропонувати йому звернутися з відповідним проханням до члена ДВК.

Запропонувати йому скористатися допомогою іншого виборця з дозволу голови ДВК.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

3. Під час видачі бюлетенів спостерігач помітив, що член ДВК видає по кілька бюлетенів в одні руки. Його дії.

Забрати у виборця лишні бюлетені і віддати їх члену ДВК.

Викликати наряд міліції.

Звинуватити члена ДВК у професійній непридатності і самому почати видавати бюле-тені.

Зафіксувати порушення відповідним актом і звернутися до голови ДВК з проханням вжити належних заходів.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

4. На виборчу дільницю прийшла місцева військова частина у складі 60 чоловік з командиром на чолі. Проголосувавши, командир став біля виборчої урни і почав уважно спостерігати за процесом волевиявлення своїх підлеглих. Як у цьому випадку повинен діяти спостерігач?

Ніяк, тобто спокійно за всім спостерігати.

Звернутися до командира з проханням залишити приміщення.

Звернутися до чергового міліціонера і з його допомогою вивести порушника за межі дільниці.

Звернутися до присутнього тележурналіста зафіксувати на кіноплівці процедуру голосування військових.

Скласти відповідний акт і звернутися до голови ДВК з проханням вжити належних заходів.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

5. Спостерігач зафіксував актом порушення виборчого законодавства, однак ніхто з виборців не хоче фігурувати в акті у якості свідків. Як у такому випадку діяти спостерігачеві?

Подати акт без підписів свідків.

Запропонувати членам ДВК виступити у якості свідків.

Заручитися підтримкою інших двох спостерігачів.

Викликати по телефону представників партії, від якої ви делеговані.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

6. Біля кабінки для таємного голосування утворилася велика черга і виборці почали заповнювати бюлетені поза межами виборчої кабінки. Дії спостерігача.

Скласти відповідний акт і звернутися до голови ДВК з проханням вжити належних заходів.

Організувати спільно з іншими спостерігачами пропускний режим на територію виборчої дільниці.

Запропонувати голові ДВК спільними зусиллями з іншими учасниками виборчого процесу ( спостерігачі, члени ДВК, виборці, черговий міліціонер).

Організувати пропускний режим на територію виборчої дільниці.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

114

7. Спостерігач помітив, що виборець, замість того, щоб опустити бюлетень у ви-борчу скриньку, опустив його у власну кишеню. Що робити спостерігачу?

Зупинити виборця і вивернути йому кишені.

Скласти відповідний акт і звернутися до голови ДВК з проханням вжити належних заходів.

Визвати представників свого виборчого штабу.

Звернутися до чергового міліціонера щоб він зупинив правопорушника.

Прослідкувати за даним виборцем, зафіксувати факт передачі бюлетеня і спільно з іншими зацікавленими учасниками виборів присікти порушення закону.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

8. Голова комісії запропонував спостерігачеві разом з іншими двома членами ДВК провести виїзне голосування. Як має у такому випадку вчинити спостерігач?

Погодитися на пропозиції голови ДВК.

Запропонувати голові ДВК провести процедуру голосування згідно чинного законодавства.

Не погодитися на пропозицію голови ДВК.

Ваш варіант розв’язання проблеми

9. Голова комісії за одну годину до закриття виборчої дільниці оголосив про те, що члени комісії виходять для організації голосування до виборців , які за станом здоров’я не можуть прибути в приміщенні для голосування. Спостерігачам запропонували приєдна-тися. Як їм діяти ?

Погодитися на пропозиції голови ДВК.

Не погодитися на пропозицію голови ДВК

Запропонувати голові ДВК як варіант розв’язання проблеми не проводити виїзне голосування.

Погодитися на пропозиції голови ДВК але перед тим скласти відповідний акт про порушення виборчого законодавства.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

10. Під час виїзного засідання виявилося, що виборець не в стані самостійно заповнити бюлетень. Як у такому випадку має діяти спостерігач?

Допомогти виборцю заповнити бюлетень.

Погодитися на те щоб бюлетень заповнив член ДВК.

Запросити сусідів надати допомогу виборцю.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

11. За 20 хвилин до закінчення голосування члени ДВК почали встановлювати загальну кількість виборців на виборчій дільниці. Як у такій ситуації діяти спостері-гачеві?

Звернутися до голови ДВК припинити підрахунок виборців і дочекатися 20.00 години.

Не звертати уваги на дії членів ДВК.

Запропонувати членам ДВК не робити ніяких записів у виборчих списках, а свої підрахунки проводити на окремих листках паперу.

Скласти відповідний акт і звернутися до голови ДВК з вимогою дотримання закону.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

115

12. Комісія вирішила задіяти у підрахунку голосів директора місцевої школи, в зв’язку з чим ухвалила відповідне рішення. Дії спостерігача ?

Погодитися з рішенням комісії і продовжити вести спостереження за підрахунком голосів.

Запропонувати голові ДВК провести процедуру підрахунку голосів згідно чинного законодавства.

Скласти відповідний акт і звернутися до голови ДВК з вимогою відмінити рішення ДВК, а директору школи покинути приміщення дільниці.

Скласти відповідний акт і звернутися до голови ДВК з вимогою провести процедуру підрахунку голосів згідно чинного законодавства.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

13. У якій послідовності має відбуватися процедура підрахунку голосів до моменту відкриття виборчих скриньок?

Встановлення загальної кількості виборців – встановлення кількості виборців які от-римали бюлетені – підрахунок і погашення невикористаних виборчих бюлетенів – за-несення результатів у протокол.

Встановлення загальної кількості виборців – встановлення кількості виборців які от-римали бюлетені і занесення результатів у протокол – підрахунок і погашення невико-ристаних виборчих бюлетенів – занесення результатів у протокол.

Встановлення загальної кількості виборців і занесення результатів у протокол – вста-новлення кількості виборців, які отримали бюлетені, і занесення результатів у прото-кол – підрахунок і погашення невикористаних виборчих бюлетенів і занесення ре-зультатів у протокол.

Встановлення загальної кількості виборців і занесення результатів у протокол – підра-хунок і погашення невикористаних виборчих бюлетенів і занесення результатів у про-токол – встановлення кількості виборців, які отримали бюлетені, і занесення результа-тів у протокол.

14. У якій послідовності має відбуватися підрахунок голосів з моменту відкриття першої виборчої скриньки?

Відкриття всіх виборчих скриньок – підрахунок загальної кількості бюлетенів у скриньках – сортування бюлетенів – визначення недійсних виборчих бюлетенів і зане-сення їх до протоколу – підрахунок кількості бюлетенів поданих за кожного кандида-та окремо – підрахунок кількості бюлетенів в яких виборці не підтримали жодного кандидата – занесення результатів до кінцевого протоколу.

Послідовне відкриття виборчих скриньок – підрахунок кількості бюлетенів у кожній скриньці – занесення загальної кількості виборців до протоколу – сортування бюлете-нів – підрахунок кількості бюлетенів поданих за кожного кандидата окремо і занесен-ня їх до протоколу – визначення недійсних виборчих бюлетенів і занесення їх до про-токолу – підрахунок кількості бюлетенів в яких виборці не підтримали жодного кан-дидата – занесення результатів до кінцевого протоколу.

Послідовне відкриття виборчих скриньок – підрахунок кількості бюлетенів у кожній скриньці – занесення загальної кількості виборців до протоколу – визначення недійс-них виборчих бюлетенів і занесення їх до протоколу –підрахунок кількості бюлетенів поданих за кожного кандидата окремо і занесення їх до протоколу – підрахунок кіль-кості бюлетенів в яких виборці не підтримали жодного кандидата – занесення резуль-татів до кінцевого протоколу.

116

15. Які реквізити мають бути на пакетах, у які запаковують виборчі бюлетені?

Напис за кого подані бюлетені (прізвище та ініціали кандидата), номер ДВК, кількість запакованих бюлетенів, підписи голови і секретаря ДВК, печатка ДВК.

Напис за кого подані бюлетені (прізвище та ініціали кандидата), номер ТВК, номер і адреса ДВК, кількість запакованих бюлетенів, дата, час, підписи голови, секретаря і всіх членів ДВК.

Напис за кого подані бюлетені (прізвище та ініціали кандидата), номер ТВК, номер ДВК, кількість запакованих бюлетенів, дата, час, підписи голови і секретаря ДВК, пе-чатка ДВК.

Напис за кого подані бюлетені (прізвище та ініціали кандидата), номер ТВК, номер ДВК, дата, час, підписи голови і секретаря ДВК, печатка ДВК, підписи офіційних спостерігачів.

16. Під час підрахунку голосів голова комісії запропонував зробити перерву на каву. Як у такому випадку діяти спостерігачеві?

Разом з іншими спостерігачами і членами ДВК відгукнутися на пропозицію голови.

Запропонувати голові не порушувати процедуру підрахунку голосів.

Скласти відповідний акт і звернутися до голови ДВК з вимогою провести процедуру підрахунку голосів згідно чинного законодавства.

Ваш варіант розв’язання проблеми.

17. Який примірник протоколу ДВК мають право підписати офіційні спостерігачі?

Усі.

Жодного.

1 та 2 примірники.

1 примірник.

Ваш варіант.

18. Копію якого примірника протоколу має право отримати спостерігач?

Всі копії.

Копію 4 примірника.

Копію 1 та 2 примірників.

Жодної.

Ваш варіант.

19. Хто має транспортувати протокол ДВК у ТВК?

Голова, секретар і заступник голови ДВК.

Голова, секретар і працівник органу внутрішніх справ.

Голова або заступник з двома членами ДВК у супроводі працівника органу внутрішніх справ і двох спостерігачів.

Голова або заступник з двома членами ДВК представниками різних партій у супроводі працівника внутрішніх справ.

Ваш варіант.

117

КОНТРОЛЬНИЙ ЛИСТ спостереження за виборами

Від якої організації ведеться спостереження___________________________________________ №, назва округу_________________________ №, назва дільниці__________________________ Спостерігач (ПІБ)_________________________________________________________________ Адреса, телефон __________________________________________________________________

ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ГОЛОСУВАННЯ

1. Прийдіть на виборчу дільницю о 7.00 годині ранку. Загальна кількість виборців__________ Кількість бюлетенів, отримана дільницею_____________________________________________ 2. Чи все на виборчій дільниці пристосовано до голосування? (ст. 42)_____________________ 3. Чи обладнані приміщення для голосування кабінами в достатній кількості? (п.3, ст. 42)____ 4. Чи встановлені виборчі скриньки таким чином, що голосуючі при підході до них обов’язко-во проходять через кабінки? (п.3, ст. 42)______________________________________________ 5. Чи знаходяться кабінки в полі зору членів дільничної комісії та спостерігачів? (п. 4, ст. 42) 6. Чи створені комісією умови для ознайомлення виборців зі списками і відомостями про кан-дидатів? (п. 4, ст. 15; п.3, ст.7)___________________________________________________ 7. Чи перевірив голова виборчої комісії скриньку для голосування у присутності інших членів комісії, спостерігачів, довірених та уповноважених осіб, представників ЗМІ? (п. 6, ст.42)____ 8. Чи опечатав (опломбував) він скриньки? (п. 6, ст. 42)_________________________________ 9. Чи складено список виборців, які за станом здоров’я не можуть прибути в приміщення го-лосування? (п.12, ст. 42)_________. Скільки таких виборців за списком?_____________ Чи бу-ли письмові заяви виборців, що не може прибути у приміщення для голосування? (п. 12, ст. 42)_____. Скільки?_______ 10. Виборча комісія має такий склад: Голова Заступник Секретар Члени

ГОЛОСУВАННЯ

1. Чи були виборці, що отримували виборчі бюлетені без посвідчення особи? (п. 8, ст. 42) _______Скільки________________________________________________________________ 2. Чи були виборці, які отримали більше, ніж потрібно бюлетенів в руки? (п. 7, ст. 42) _________Скільки_______________________________________________________________ 3. Чи були такі виборці, яким були видані виборчі бюлетені без печатки й підпису на них та на контрольних талонах члена виборчої комісії, який видавав бюлетені? (п.3, ст. 40, п.8, ст.42) ______ Скільки?_______ 4. Чи були такі виборці, що не розписалися біля свого прізвища у списку виборців та на контрольному талоні? (п.8, ст. 42)________. Скільки?_________________________________ 5. Чи зазначалися в бюлетенях позначки, за якими можна було б визначити виборця? (п.8, ст. 42) _______ Скільки?______________________________________________________________ 6. Чи були такі виборці, що голосували не в кабінках (кімнатах) для таємного голосування, а за їх межами? (п.10, ст. 42)_______________ Скільки?__________________________________ 7. Чи виїжджали члени комісії від різних кандидатів (не менше 3) з пересувною скринькою? (п.12, ст. 42)_________ 8. Чи була їм надана відповідна кількість бюлетенів, яка була вказана у списку тих виборців, що голосують за межами приміщення для голосування? (п.13, ст. 42)__________

118

9. Чи список виборців, що голосували поза дільницею, додано до загального списку та зроб-лено відповідні позначки в загальному списку? (п.13, ст. 42)____________________________

10. Чи були деякі виборці присутні на дільниці більше часу, ніж це було необхідно для голо-сування? (п.5, ст. 42) _____________________________________________________________

11. Чи проводиться агітація на дільниці чи біля неї? (п.15, ст. 33) ________________________

12. Голосування іде безперервно з 8.00 до 20.00. Його не можна припиняти або закривати приміщення для голосування (п.1, ст. 42). Чи порушувалася ця вимога?___________________

13. Чи були виборці, які, отримавши бюлетені, не прямували до кабінки (кімнати) для таємно-го голосування, а виходили з дільниці не проголосувавши?__________ Скільки?___________

ПІДРАХУНОК ГОЛОСІВ

1. Чи здійснювали підрахунок голосів виключно члени дільничної виборчої комісії? (п.1, ст. 43)_________

2. Чи здійснювався підрахунок голосів у тому ж приміщенні, де проходило голосування? (п.1, ст. 43)_______

3. Чи встановлена загальна кількість виборців на підставі списку виборців? (п.2, ст. 43) _____

4. Чи була вона оголошена і занесена до протоколу? (п.2, ст. 43) _________________________

5. Чи встановлена кількість виборців, які одержали бюлетені на підставі контрольних тало-нів? (п.3, ст. 43)__________________________________________________________________

6. Чи була вона оголошена і занесена до протоколу? (п.3, ст. 43)_________________________

7. Чи були підраховані, погашені, опечатані невикористані бюлетені до відкриття скриньок? (п.4, ст. 43)_____

8. Чи була їх кількість оголошена і занесена до протоколу? (п.4, ст. 43)____________________

9. Чи були невикористані бюлетені запаковані в окремий конверт, а контрольні талони окремо? (п.4, ст. 43)_______________________________________________________________

10. Чи перевірила ДВК цілісність печаток/пломб на виборчих скриньках перед їх відкриттям? (п.5, ст. 43)_______________________________________________________________________

11. Чи відкрили спочатку скриньку, з якою голосування було організоване поза межами дільниці, і підрахували загальну кількість бюлетенів в ній? (п.5, ст. 43)____________________

12. Чи відкривались виборчі скриньки почергово? (п.5, ст. 43)___________________________

13. Чи підраховував кількість бюлетенів вголос визначений член виборчої комісії? (п.6, ст. 43)___________

14. Чи складалися окремо та підраховувалися предмети, що не є бюлетенями (бюлетені не встановленого зразка)? (п.6, ст. 43)__________________________________________________

15. Чи встановила комісія кількість виборців кількість виборчих бюлетенів, що були у скриньках? (п.7, ст. 43)____________________________________________________________

16. Чи підрахувала комісія загальну кількість виборчих бюлетенів, що були у скриньках? (п.7, ст. 43)_______

17. Чи було оголошено їх кількість та занесено до протоколу? (п.7, ст. 43)_________________

18. Чи позначалися місця для бюлетенів табличками? (п.8, ст. 43)________________________

19. Чи сортував бюлетені визначений член виборчої комісії? (п.8, ст. 43)__________________

20. Чи оголошував член комісії зміст кожного бюлетеня? (п.8, ст. 43)_____________________

21. Чи вирішувались всі питання щодо дійсності бюлетенів тільки голосуванням членів комісії? (п.9, ст. 43)________________________________________________________________

119

22. Чи було оголошено та занесено до протоколу кількість бюлетенів, визнаних недійсними? (п.10, ст. 43)____________________________________________________________________

23. Чи були недійсні бюлетені запаковані та опечатані до підрахунку голосів за кандидатів? (п.10, ст. 43)______

24. Чи велися підрахунки “за” кожного кандидата окремо? (п.11, ст. 43)__________________

25. Чи були бюлетені за кожного кандидата покладені в окремі конверти та опечатані? (п.11, ст. 43)_________

26. Чи складено необхідну кількість примірників протоколу? (п.15, ст. 43)________________

27. Чи був підписаний кожен примірник головою комісії, заступником, секретарем та її членами? (п.15, ст. 43)____________________________________________________________

28. Чи підписали офіційні спостерігачі та довірені і уповноважені особи кандидатів перший примірник протоколу? (п.15, ст. 43)_________________________________________________

29. Чи видавалися копії протоколів довіреним і уповноваженим особам, офіційним спостерігачам на їх прохання? (п.15, ст. 43)__________________________________________

30. Чи один з протоколів був вивішений у приміщенні комісії відразу після підрахунку для загального ознайомлення? (п.15, ст. 43)________ о котрій годині?________________________

31. Чи один з примірників протоколу залишили у секретаря ДВК? (п.15, ст. 43)_____________

32. Чи виїхали негайно після оформлення протоколу до окружної виборчої комісії голова або заступник голови та два члени дільничної комісії у супроводі працівника органу внутрішніх справ? (п.15, ст. 43)_____

о котрій годині?______

ЛИСТОК ПІДРАХУНКУ

№ , назва округу_________________________ №, назва дільниці _________________________

Загальна кількість виборців_________________________________________________________

Кількість бюлетенів, отриманих на дільницю__________________________________________

Кількість виборців, що отримали бюлетені (згідно списку)______________________________

Кількість невикористаних бюлетенів_________________________________________________

Кількість виборців, що взяли участь у голосуванні (кількість бюлетенів у виборчих скриньках)_____________

Кількість бюлетенів, визнаних недійсними____________________________________________

120

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СПОСТЕРІГАЧІВ

Основним Вашим завданням, як спостерігача, є те, що Ви маєте особисто пере-

свідчитись в тому, наскільки вибори пройдуть з дотриманням вимог виборчого зако-нодавства. Тому маєте знаходитись на виборчій дільниці до кінця підрахунку голосів та дочекатися оголошення результатів виборів.

Дуже важливо дотримуватися термінів завдань, які Вам дав керівник. Якщо Ви станете свідком будь-якого порушення Закону, складіть акт, заяву або скаргу про порушення виборчого законодавства, подайте її на розгляд відповідної чи ви-щого рівня комісії, і подайте копію цього документу своєму керівникові.

Уникайте конфліктів з членами виборчої комісії. Зовсім не обов’язково, що во-ни мають погані наміри. Члени виборчої комісії можуть робити помилки через брак досвіду. Отже, будьте ввічливими та приязними, не будьте агресивними. Оскільки Ви добре знаєте Закон, то можете навіть щось їм порадити. Намагайтесь будувати сто-сунки з ними на основі взаємної підтримки та співробітництва.

Коли прийдете на дільницю (це має бути за годину до початку голосування – о 7.00 ранку), познайомтесь з членами виборчої комісії та будьте дружніми. Не поводь-тесь так, ніби Ви прийшли слідкувати за ними. Пам’ятайте, що Ваше завдання, насам-перед, не зафіксувати порушення, а попередити його.

Приготуйтесь провести на дільниці довгий час, як мінімум з 7.00 до 22 го-дини. Візьміть із собою їжу, каву, воду.

У день виборів не забудьте взяти з собою на виборчу дільницю примірник Закону „Про вибори Президента України”, ручку, бланки заяв та актів про порушення ви-борчого законодавства, список телефонів ЦВК, ВК, Вашого загальноукраїнського штабу, територіального (районного) штабу, обласного чи керівника, засобів масо-вої інформації.

Не забувайте, що Ви лише спостерігаєте за виборами, а не керуєте ними. Отже, Ви не маєте права втручатись у процес голосування, навіть якщо його хід не задо-вольняє Вас. Якщо Ви помітили якесь порушення, то зверніться до голови вибор-чої комісії та повідомте його про факт порушення. Якщо він ніяк не реаґує – все, що Ви можете зробити – це скласти акт, заяву або скаргу про порушення виборчого законодавства.

Ви, як спостерігач, виконуєте свої обов’язки ефективно тільки тоді, якщо справ-ді повідомляєте про кожне порушення, як тільки помічаєте його. Весь процес спосте-рігання за виборами повністю залежить від Вас та Вашої поведінки.

Пам’ятайте, що на дільниці Ви не маєте права вживати алкогольні напої за жодних обставин.

Все, за чим Ви мусите спостерігати до початку голосування, під час голосуван-ня, та при підрахунку голосів, зазначено в Контрольному листі спостережень за вибо-рами. Уважно вивчіть цей документ і переконайтеся, що Ви його зрозуміли.

Прочитайте і запам’ятайте Положення про статус офіційних спостерігачів, статті КпАП і КК України про відповідальність за порушення виборчого законодавст-ва, ст. 38, 39 Закону України “Про вибори Президента України”. Дуже чітко дотри-муйтесь зазначених положень. Пам’ятайте, що якщо Ви перевищите свої повноважен-ня, Вас можуть позбавити права бути присутнім на дільниці.

121

Якщо виборча комісія не дає Вам змоги виконувати Ваші функції, продовжує пору-шувати закон і не реаґує на Ваші зауваження, негайно повідомте це до комісії ви-щого рангу та Вашому керівникові. Для цього Вам і потрібен список телефонів, про який зазначено в пам’ятці.

Коли дільнична виборча комісія оголосить результати голосування, попросіть копію протоколу, розпишіться на першому примірнику!

РЕЗУЛЬТАТИ ГОЛОСУВАННЯ ТЕРМІНОВО ПОВІДОМТЕ СВОЄМУ КЕРІВНИКОВІ!

Список контактних телефонів:

Районний (окружний) координатор або штаб __________________________

Обласний координатор або штаб ____________________________________ Всеукраїнський штаб ______________________________________________

Офіс КВУ в Києві: _______(044) 216-3595, 216-6492, у Львові (0322) 966399 Місцева преса ____________________________________________________

Міжнародний спостерігач __________________________________________ Дільнична виборча комісія _________________________________________

Окружна (територіальна) виборча комісія______________________________ Центральна виборча комісія в Києві (044) 294-6452

Представник блоку в ЦВК__________________________________________

Спостерігач має принести із собою все необхідне для виконання своїх обов’язків, а саме:

- посвідчення; - комплект навчальних матеріалів; - Закон України “Про вибори Президента України”; - ручку, олівець або інший інструмент для записів; - зошит, записну книжку або чистий папір; - ліхтарик; - калькулятор або інший рахівний інструмент для підрахунку голосів; - запас їжі та води на весь день або знати, що буде підміна на обід.

122

РОЗДІЛ

РЕСУРСИ ДЛЯ ТРЕНЕРА

Друковані видання: Конвенция о стандартах демократических выборов избирательных прав и сво-бод в государствах – участниках Содружества Независимых Государств. Конвенція визначає принципи і засади демократичних виборів в країнах СНД. – 2002. Вибори в Україні: європейський вимір – К: Факт, 2001. – 72 с. У виданні подано матеріали круглого столу “Вибори в Україні: європейський вимір”, що про-водився 29 серпня 2001 року Комітетом виборців України. Електронна версія: www.polit.com.ua/library До питання реформування виборчого законодавства. Збірник аналітичних матеріа-лів – К: Факт, 2001. – 72 с. Видання Комітету виборців України, у якому подано матеріали фахівців Центральної вибор-чої комісії, Міжнародного інституту порівняльного аналізу, Комітету “Рівність можливос-тей”, у яких розглядаються перспективи реформування виборчого законодавства, роль полі-тичних партій, Конституційного Суду, ЗМІ у виборчому процесі. Електронна версія: www.polit.com.ua/library С.Пінчук. Збірник типових помилок виборців та членів дільничних виборчих ко-місій під час проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. – Рівне: Рівненська обласна організація Комітету виборців України. – 2000. Електронна версія: www.polit.com.ua/library

С.Пінчук. Посібник для членів дільничних виборчих комісій по виборах депута-тів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів. – Рівне: Рівненська обласна організація Комітету виборців України. – 2000 Електронна версія: www.polit.com.ua/library Мусіяка В.Л., Ткаченко Т.П., Науково-практичний коментар Закону України “Про вибори Президента України”. — Харків: Консум, 1999. Тодика Ю.М., Яворський В.Д. Президент України: конституційно-правовий статус. — Харків: Факт, 1999.

123

Вибори Президента України: Аналітично-інформаційне видання Центральної ви-борчої комісії / Голова редколегії — голова ЦВК М.М. Рябець. — К., 2000. Дільнична виборча комісія. Офіційні спостерігачі. Як організувати ефективну роботу і врегулювати конфліктні ситуації на виборах народних депутатів Украї-ни 31 березня 2002 року. Довідник-порадник/ Авт. та упоряд. Володимир Кампо. – К.: Проект “Вибори та політичні процеси”, 2002. – 112 с. У Довіднику-пораднику містяться рекомендації і поради з питань ефективної організації ро-боти та вирішення конфліктних ситуацій на парламентських виборах 31 березня 2002 р. Для членів дільничних виборчих комісій, офіційних спостерігачів, інших суб’єктів виборчого процесу. Електронна версія: www.vybory.com Королівство кривих дзеркал. По той бік виборчих технологій. – Львів: НВП “Ексітеп”, 2002. – 48 с. Видання Інституту політичних технологій (Львів), у якому зібрано публікації відомих журна-лістів, де проаналізовано практику застосування “чорних” PR-технологій під час виборчих кампаній.

Інтернет-ресурси: Офіційні установи Верховна Рада України http://www.rada.kiev.ua Президент України http://www.kuchma.gov.ua Центральна виборча комісія http://www.cvk.ukrpack.net Альтернативний сайт ЦВК http://195.230.157.53/pls/vd2002/webproc0v Неурядові організації, програми, проекти: Комітет виборців України http://www.cvu.org.ua Міжнародна фундація виборчих систем http://www.ifes-ukraine.org Проект “Вибори та політичні процеси” ЕР3

http://www.vybory.com Інтернет-проект "Вибори. Україна 2002" http://www.a-election.com.ua Інтернет-проект “Скільки коштують вибори” http://www.elections.org.ua Політичний компас виборця – партії та блоки на виборах 2002

124

http://vlada.kiev.ua/party/index.html Всеукраїнський громадський моніторинговий комітет http://www.monitor.org.ua Інтернет-проект “Політична Україна” http://www.polit.com.ua Російський Інтернет-проект “Вибори в Україні” http://www.ukr.ru/ Проект “Український монітор для вільних виборів” http://prostir.org/monitor/ ENEMO (Європейська мережа організацій, що спостерігають за виборами) http://www.enemo.org Національний демократичний інститут (бібліотека з виборчої тематики російською мовою) http://www.ndi.ru/ARCHIVE/archive_ndi_moscow.shtml Незалежний інститут виборів http://www.vibory.ru Російський громадський інститут виборчого права http://www.roiip.ru

125

ПОСТАНОВА ЦВК

від 8 жовтня 1999 року № 336

Про Концепцію підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні

Розглянувши схвалену Науково-консультативною радою при Центральній виборчій комісії Концепцію підвищення правової культури учасників виборчого процесу і ре-ферендумів в Україні, керуючись статтями 11, 13, 14, 15 Закону України "Про Цент-ральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє: 1. Схвалити Концепцію підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні (додається). 2. Звернутися до Президента України з клопотанням підтримати цю Концепцію та до-ручити Кабінету Міністрів України розробити загальнодержавну програму підвищен-ня правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні та план заходів щодо її реалізації. 3. Постанову опублікувати в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" і оприлюд-нити в інших засобах масової інформації.

Голова Центральної виборчої комісії М.РЯБЕЦЬ

Додаток до постанови Центральної виборчої комісії

від 8 жовтня 1999 року № 336

КОНЦЕПЦІЯ підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні

1. Мета підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні У комплексі прав і свобод громадян України, закріплених у Конституції України, особлива роль належить політичним правам, серед яких важливе значення має право громадян брати участь в управлінні державними справами, у формуванні органів дер-жавної влади та органів місцевого самоврядування через участь у виборах, всеукраїн-ському та місцевих референдумах.

Зміни в політичній системі України обумовили прийняття нового виборчого законо-давства. Проте сучасне виборче законодавство та законодавство про референдуми не можна вважати досконалими, а це спричиняє значні проблеми у його практичному застосуванні. Досвід виборчих кампаній 1998-1999 років висвітлив таку важливу про-блему, як необхідність підвищення правової культури учасників виборчого процесу.

Процес демократичного волевиявлення громадян потребує достатньо високого рівня їх правової культури у зв'язку з тим, що вибори легітимізують органи влади, оскільки через них народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на здійснення йо-го суверенних прав. Для будь-якого демократичного суспільства проблема правової культури учасників виборчого процесу та референдумів є актуальною і заслуговує на увагу держави. Спроби підвищення правової культуру учасників виборчого процесу і референдумів в Україні в межах Програми правової освіти населення України, розробленої Кабінетом Міністрів України, в достатній мірі не вирішують цю проблему. У зв'язку з цим Цен-тральна виборча комісія розробила Концепцію підвищення правової культури учасни-

126

ків виборчого процесу і референдумів в Україні (далі – Концепція), яка має на меті звернути до цієї проблеми увагу широкого кола соціальне активних верств населення, державних і громадських структур та визначити шляхи її практичного вирішення.

Підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів включає: розширення кола правових знань з питань виборчого законодавства;

підвищення правосвідомості та формування політико-правової культури громадян; підвищення їх активності у виборчому процесі і референдумах;

уникнення порушень законодавства в процесі його застосування. Підвищення правової культури учасників виборів і референдумів передбачає застосу-вання різноманітних форм правоосвітницької діяльності, що сприятиме формуванню у них інтересу до проблем демократії, державотворення, усвідомленню своєї ролі у відносинах між владою і громадянином. Цією роботою потрібно охопити понад 38 млн. учасників виборчого процесу і референдумів, із них близько 400000 організато-рів виборів та референдумів.

2. Правові засади та принципи підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні

Правові засади організації роботи з підвищення правової культури учасників вибор-чого процесу і референдумів в Україні ґрунтуються на положеннях частини другої статті 5, статті 23, частини другої статті 36, статті 38, частини другої статті 57, части-ни першої статті 59, статей 69 та 71 Конституції України, Законів України "Про вибо-ри Президента України", "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори де-путатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про Центральну виборчу комісію". Прийняття нових законів з питань реформування виборчої системи в Україні сприя-тиме розширенню правової бази Концепції і наповненню її новим змістом. Підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів має базу-ватися на принципах відкритості та доступності інформації щодо виборів і референ-думів; систематичності поширення знань з питань організації та проведення виборів і референдумів;

диференційованого підходу до навчання залежно від категорії учасників виборчого процесу. Для досягнення цієї мети потрібно:

формування знань виборчого законодавства в учасників виборчого процесу і референ-думів;

підвищення професійного рівня організаторів виборів (членів виборчих комісій, ко-місій з референдумів);

надання консультаційної допомоги політичним партіям, виборчим блокам партій, їх уповноваженим особам, кандидатам у депутати, їх довіреним особам в удосконаленні ділових, організаторських навиків в умінні працювати з виборцями, партнерами, засо-бами масової інформації;

надання дієвої допомоги органам виконавчої влади та органам місцевого самовряду-вання щодо практичного застосування виборчого законодавства;

сприяння усвідомленню учасниками виборчого процесу можливих негативних наслід-ків у разі порушення виборчого законодавства.

127

Навчання учасників виборчого процесу та референдумів повинно проходити не епізо-дично, а постійно, з забезпеченням на відповідному рівні позитивної мотивації грома-дян на активну участь у формуванні органів державної влади і місцевого самовряду-вання. Одним із важливих заходів у забезпеченні реалізації і захисту виборчих прав грома-дян України, підвищенні правової культури учасників виборчого процесу і референ-думів Центральна виборча комісія вважає розробку Кабінетом Міністрів України на основі даної Концепції однойменної загальнодержавної програми — складової части-ни таких базових орієнтацій процесу підвищення правової культури виборців, як кон-цептуальна, інституційна та процесуальна. Програма має визначити конкретні дії певних державних установ, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій у зазначеному напрямі. У програмі повинні враховуватися конституційні права кожної людини на вільний розвиток своєї особистості, при поважанні прав і свобод інших людей та обов'язків перед суспільством.

3. Особливості організації підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні

Концепція підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референду-мів виходить з системного розуміння виборчого процесу і враховує заходи, що здійс-нюються в державі на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 1995 року №366 "Про Програму правової освіти населення України" . Концепція передбачає також системний підхід в організації загальної освіти.

128

Виборча школа Порадник для тренера

Уклали:

Олег Процак, Олеся Коцюмбас, Андрій Дуткевич, Андрій Гнида

Керівник проекту

Михайло Комарницький

Відповідальний за випуск

Олег Процак

ЛМГО “Інститут політичних технологій” пл. Ринок, 8, м. Львів, 79008 тел. (0322) 720647; 722861 e-mail: oprocak@iatp.org.ua

www.ipt.iatp.org.ua

Здано на складання 10.07.2003 Підп. до друку 22.07.2003

Формат 60 84/8 Папір офсетний №1

Наклад 200.

Видруковано з готових діапозитивів ТзОВ ВТФ “Друксервіс” Тел./факс: (0322) 96-15-27