Семінар-практикум Тема: «Плекаємо у дітей життєдайне самоставлення”.  Толерантно-правове виховання дошкільників – обов’язкова умова формування життєвої компетентності  особистості».

Андрійчук Л.В., вихователь методист ДНЗ №400

Мета:   активізувати вихователів на творчий пошук найоптимальніших засобів та прийомів формування правової 

культури дошкільників; формувати навички самостійної роботи з психолого-педагогічною літературою, застосування 

теоретичних знань на практиці, розвивати вміння аналізувати та систематизувати отриману інформацію.

Заняття 1.Тема: «Толерантно-правове виховання дошкільників».•Актуальність проблеми.•Методи толерантно-правового виховання.•Портрет сучасного толерантного педагога.

Ключові слова: толерантність, толерантна поведінка, виховання толерантної поведінки, методи 

толерантного виховання . 

Толерантність сьогодні розглядається як одна з ключових особистісних якостей, що має бути 

притаманна кожній особистості.

Вона втілює демократичні принципи взаємодії з іншими людьми, з носіями інших поглядів.

 Її усвідомленню передує тривала духовна робота над собою, що зумовлює педагогічний рівень обговорення проблеми толерантності. 

Це передбачає активну розробку нового напрямку у вітчизняній педагогічній науці - "педагогіки толерантності", основна увага якої зосереджена на дослідженні сутності толерантності і шляхах її впровадження в суспільну практику як соціальної норми, соціальної цінності і принципу міжособистісної і міжгрупової взаємодії засобами освіти. 

     Толерантність є ціннісною етичною якістю особистості, необхідною у відносинах між людьми на всіх рівнях соціальної організації суспільства.

     «Толерантність» - визначається  як етична якість особистості, що забезпечує гармонійне співіснування людей, підлягає цілеспрямованому вихованню і включає шанобливу взаємодію, взаєморозуміння з іншими на основі прийняття нового, інакшого, визнання його особистісних цінностей за умови збереження власних. 

Дошкільній навчальний заклад як один з перших суспільних інститутів, до яких потрапляє дитина,

уможливлює виховання толерантної поведінки, що є проявом демократичного світогляду, спрямованого на

попередження конфліктів і гармонізацію відносин дитина-дитина, дитина-дорослий, дошкільний

навчальний заклад-родина.

Виховання у дошкільників толерантної поведінки є одним з аспектів роботи по моральному вихованню,

сприяє соціалізації особистості.

Особливості процесу формування толерантного відношення дошкільників до

однолітків

Стадії формування толерантності в людині

Методи толерантно-правового виховання

На основі поставленої мети толерантно-правового виховання педагогічно

доцільними будуть методи виховання

• виховання словом;• виховання ділом;• виховання ситуацією;• виховання грою;• виховання спілкуванням;• виховання відносинами.

Методи толерантно-правового виховання дошкільників , де попередником виступає

соціальний досвід дитини:

 

• метод формування соціального досвіду дітей;• метод осмислення свого соціального досвіду,

мотивації діяльності та поведінки;• метод стимулювання і корекції дій та відносин

дітей у виховному процесі.

Формування у дітей толерантно-правового світогляду використовуючи методи виховання, головним

критерієм якої є функція метода по відношенню до діяльності

• метод формування свідомості;• метод формування позитивного досліду

поведінки;• метод стимулювання.

Методи, що відповідають задачам морального виховання, а також цілям толерантно-правового виховання

у дошкільному віці.

 Методи, які забезпечують формування моральної свідомості (суджень, оцінок):•метод бесіди (матеріал: оповідання, казки з етичним змістом). Через казкові образи дитина отримує уявлення про справедливість, зло і добро та інше. • Важливо впливати не тільки на свідомість дітей, а також на їх почуття, тоді вони навчаться розуміти інших. Художня література повинна частіше використовуватися, як засіб розвитку людяності, гуманних якостей особистості.• наочні методи: розгляд та обговорення сюжетних картин, ілюстрацій, відео-фільмів, в яких показана поведінка в оточуючому світі.•

Методи створювання у дітей практичного досвіду соціальної поведінки:•метод навчання дитини позитивним формам поведінки, виховання моральних звичок;•цілеспрямоване спостереження, організоване педагогом з наступним обговоренням;•особистий приклад дорослого, але він буде ефективний, лише коли людина має авторитетом.•

Методи які формують моральні почуття у відносинах між дітьми:• Заохочення позитивної поведінки дитини з метою подальшого закріплення даних вчинків, вислів несхвалення негативних вчинків. Оцінюється лише вчинок, а не особа дитини.•

Дорослому, який виховує дитину, відводиться роль творця культурних, психологічних, моральних умов

саморозвитку дитині.

Вчені розкривають ряд позицій, які визначають типи взаємодії дорослого з дітьми:•позиція «вчителя», ставить перед дитиною певні завдання, які передбачають певні засоби і способи їх вирішення і оцінює правильність дій;• позиція «рівного партнера», включеного у діяльність з дітьми,- спільна діяльність «разом» з дітьми без оцінок;•позиція «творця» оточуючого розвиваючого середовища де дорослий дає можливість дітям діяти самостійно.

Кожна з позицій має самостійне значення для виховання дитини і має місце

у педагогічному процесі.

Портрет толерантного педагога