конференція (презентація)

16
НАПРЯМОК ЗІСТАВЛЕННЯ ТВОРУ ТА ЙОГО ІНТЕРПРЕТАЦІЙ ЗАСОБАМИ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА ГАЙДА ІВАННА МИРОНІВНА УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ЗОШ I-III СТ. №2 ТЕМА ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ШЕВЧЕНКА. КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОЕМИ «КАТЕРИНА» ТА ОДНОЙМЕННОЇ КАРТИНИ.

Upload: ostap-gaida

Post on 27-Jul-2015

91 views

Category:

Art & Photos


1 download

TRANSCRIPT

НАПРЯМОК ЗІСТАВЛЕННЯ ТВОРУ ТА ЙОГО

ІНТЕРПРЕТАЦІЙ ЗАСОБАМИ РІЗНИХ ВИДІВ

МИСТЕЦТВА

ГАЙДА ІВАННА МИРОНІВНА УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА

ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ЗОШ I-III СТ. №2

ТЕМА ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ШЕВЧЕНКА.

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОЕМИ «КАТЕРИНА» ТА ОДНОЙМЕННОЇ

КАРТИНИ.

Компаративне вивчення

Метод “дослідження”

“Навчання у дискусії”

Самостійний пошук

МисленняПолеміка

Власна позиція

УРОК-ПРОЕКТШЕВЧЕНКОВА КАТЕРИНА

Поезія і живопис... Два великі світи... Дві одвічні грані божественного перевтілення людської душі. В них сонце і темінь, любов і ненависть, небесне і земне. За ними - творці і генії, що запалювали дух. Вони завжди уявлялися людству із запаленими свічками. Тих духотворців давно нема, а їхні свічки горять і досі невмирущим спадком із найсвітліших почуттів. Серед них є і Шевченкова. Для нас вона найпомітніша, бо живе у ній особливої любові жар, непідвладний часові.

Мета уроку

Актуалізувати поетичну й живописну творчість Кобзаря, спонукати учнів до самостійної роботи, по-новому прочитати й проаналізувати його твори методом порівняльного аналізу.

Завдання проектуЗалучення школярів до пошукової діяльності шляхом дослідження образу Катерини в однойменних поемі та картині «Катерина» Т.Г.Шевченка

Поглиблення знань учнів шляхом правильного прочитання мистецького шедевру за В.Іванишиним.

Спонукання до занурення в спадщину відомого поета для розуміння його величі та значимості в історії України.

Розвиток учнів як особистостей з високою громадянською свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності.

Мотивація навчальної діяльності

Рафаель. Сікстинська Мадонна

Установчі міні-тренінги

Осмислюю

Навчаюся

Сприймаю

Синтезую

Аналізую

Науково-пізнавальні секції

Учні-дослідники досліджують долю матері-покритки у поемі Шевченка “Катерина”.

Учні-літературознавці – історію створення Шевченком картини “Катерина”.

Учні-мистецтвознавці трактують зміст картини як малярську паралель.

Учні-науковці студіюють працю В.Іванишина “Непрочитаний Шевченко”.

“Прочитаймо Шевченкову Катерину”

письменник малює «словом у нашій свідомості свій … пережитий світ, а художник пише, … прагнучи передати щось важливе своїм майбутнім глядачам»…

 Проблема зневаженого материнства(за репродукцією «Катерина» Тараса

ШевченкаІз досліджень учнів

Проблемні запитання

Чому таким драматизмом і тривогою віє від цього полотна, пронизаного сонцем?

Чому таке безживне обличчя в Катерини?

Чому так осудливо дивиться селянин-ложкар?

Як читати живописне полотно (після опрацювання праці В.Іванишина

«Непрочитаний Шевченко)Прийом Гронування. Робота учнів із гроно-схемою.

Моє прочитання образів Катерина – символ понівеченої України Москаль – московський «вовкодав» Селянин – а) символ громади, уособлення гріха б) затурканий, зневірений,спрацьований Листочок – відірваність від роду Верстовий стовп – символ кріпаччини, поневоленої

України Могили - як уособлення патріархальної традиції, яку

потрібно свято плекати і передавати нащадкам.

Напрошується така паралель: нехтування дівочою цнотою — зневажання родинних звичаїв — руйнування вікової культури – знищення традиції – крах нації. Кургани – мовчазні свідки подій, що змальовані в поемі, вони – символ докору як москалеві, так і Катерині.

Діаграма Вена

Творча лабораторія Рефлексія. Сенкани.

КатеринаБезпорадна, помертвіле обличчяПохилена,в безнадіїНесила глянути людям в очіУкраїна. 

МогилиМинуле, славне, трагічнеНе сплять, нагадуютьЗемля говорить про ганебну сучасність Свідки слави дідів. Верстовий стовпСмугастий, чужинецькийСпалюють, викрадаютьСвідок московської окупаціїЗло.

Дві музи Шевченка-генія

Поетичний і малярський доводять, що і Шевченко-поет, і Шевченко-художник – обстоювач правди, виразник найглибших людських почуттів, народних мук і прагнень, будитель сонних душ, "володар в царстві духа".

Два творчі світи