ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ І ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП.

ЗМІСТ І ФОРМА ХУДОЖНЬОГО

ТВОРУ.ТЕМА Й МОТИВИ

Художній образ

особлива форма естетичного освоєння світу, при якій зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається в формі абстрактних понять.

Сальвадор Далі «Метаморфози Нарциса»

Карл Брюллов «Нарцис»

Уявлення предмета чи явища - це і є його образ, інакше кажучи модель,

у якій поєднується абстрактне і конкретне.

Наприклад, глобус дає загальне уявлення про форму землі (абстрактна модель), та водночас глобус - це конкретний,наочний предмет.

Художній образ - це єдність думки і почуття, раціонального й емоційного.

Художній образ - це єдністьоб'єктивного і суб'єктивного.

Образ-персонаж має свою структуру (модель), що складається з ряду смислових елементів:- вчинки персонажа;- портрет;- мова;- монологи (зокрема і внутрішні), участь у діалогах;- ставлення до нього інших персонажів;- висловлювання про нього.

Образи-персонажі

Поетичні образи:- Образи-картини природи.- Образи-речі.- Образи-емоції:

•Тривога•Роздратування•Захоплення•Бадьорість•Смуток•Спогад

зоровий

слуховий

нюховий

дотиковий

символперсонаж

словесний

Зміст і форма художнього твору

Питання змісту і форми є загальнонауковими, філософськими, а не лише літературознавчими. Кожен предмет чи явище мають свої зміст і форму. Під змістом розуміють сутність предметів і явищ, їх якісну визначеність, їх характерні особливості.

Змістом літературного твору називають ідейно осмислену тему, або єдність ідеї і теми. Можна дати й таке визначення змісту: зміст – це значення твору, котре випливає з його форми.

До чинників змісту зараховують тему, проблему, пафос, характери та ідею твору.

? до засобів розкриття ідейного змісту твору відносять: композицію, сюжет, систему персонажів, сукупність образотворчих засобів, мову, поетику назви, епіграф

Під формою розуміють спосіб існування предмета, спосіб виразу і прояву змісту, його внутрішню організацію, те, що пов'язує елементи змісту воєдино і без чого неможливе його існування.

Формозмістова єдність літературного твору. На думку німецького філософа Г.-В.-Ф. Гегеля, „зміст є не що інше, як перехід форми у зміст, а форма є не що інше, як перехід змісту в форму".