Майдан про Росію

Благодійний фонд «Майдан закордонних справ»

Луцьк • 2014

Благодійний фонд «Майдан закордонних справ»

М 14 Майдан про Росію — Луцьк: МКФ «Християнське життя», 2014. —

152 с. : табл.,графіки, карти.

ISBN 978-966-8495-47-2

Ця книга складена з аналітичних матеріалів та коментарів з приводу україн-сько-російських відносин, оприлюднених Фондом «Майдан закордонних справ» впродовж березня-травня 2014 року, один з найдраматичніших моментів новітньої історії України.

Аналітики «Майдану закордонних справ», які з одного боку беззаперечно віддані ідеалам української Революції гідності, а з іншого — маючи десятилітній досвід ро-боти в органах дипломатичноі служби, Збройних сил та Служби зовнішньоі розвідки України, пропонують альтернативний до офіційного погляд на події, що призвели до втрати Україною Криму та дестабілізації ситуаціі на Сході та Півдні України в першій половині 2014 року.

УДК 323.22/.28 (477)

ББК 66.3 (4 УКР), 133

ISBN 978-966-8495-47-2 © БФ «Майдан закордонних справ», 2014

УДК 323.22/.28 (477)

ББК 66.3 (4 УКР), 133

М 14

ЗмістОглавление

Contents

Щодо позиції Російської Федерації про дотримання прав російської етнічної меншини та російськомовних громадян в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

О позиции Российской Федерации относительно соблюдения прав русского этнического меньшинства и русскоязычных граждан в Украине . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Russia’s position concerning the rights of the Russian ethnic minority and Russian- speaking Ukrainian citizens in Ukraine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107

Заява стосовно стану українсько-російських відносин . . . . . . . . . . . . . . . . . .25Заявление о состоянии украинско-российских отношений . . . . . .75

Statement on the Ukraine-Russia relations . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125

Директиви делегації України на проведення переговорів у форматі Україна-США-ЄС-РФ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Директивы делегации Украины на проведение переговоров в формате Украина-США-ЕС-РФ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Directive proposals for the Ukrainian delegation at the Ukraine-USA-EU-Russia negotiations . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129

Директиви щодо застосування Збройних Сил України . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35Директивы по применению Вооруженных Сил Украины . . . . . . . . .85

Guidelines on the use of the Ukrainian Armed Forces . . . . . . . . 133

Торгівлі без політики з Росією не вийде . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41Торговли без политики с Россией не получится . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

Trade with Russia without politics is an illusion . . . . . . . . . . . . . . 139

Коментар про подальші міжнародні санкції проти Російської Федерації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

Комментарий о дальнейших международных санкциях против Российской Федерации . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95

Commentary on the further international sanctions against the Russian Federation . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .143

Геополітична пастка для Росії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47Геополитическая ловушка для России . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .97

A Geopolitical Trap for Russia . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .145

Заява щодо можливого проведення нової зустрічі у форматі Україна-ЄС-США-РФ у Женеві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Заявление по поводу возможного проведения новой встречи в формате Украина-ЕС-США-РФ в Женеве . . . . . . . . . . . . . . .101

Statement on the possible Ukraine-EU-US-Russia meeting in Geneva . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149

7

ЩОдО пОЗиції РОсійськОї ФедеРації пРО дОтРимання пРав РОсійськОї етнічнОї меншини та РОсійськОмОвних гРОмадян в УкРаїні

«Брехня в Росії — це спроба пере-класти відповідальність за власні прорахунки на інших, аби вибілити владу. Брехня в Росії небезпечна для самої Росії, бо генерує безвихідну ненависть, яка роз’їдає її зсередини. Брехня в Росії небезпечна для цілого світу, адже роз’єднує Росію з реш-тою світу»

С. Дацюк

Своє безцеремонне втручання у внутрішні справи суверенної, незалеж-ної Української держави та військову агресію, спрямовану на анексію її значної частини, В.Путін обґрунтовує, зокрема, начебто наявною небезпекою, «що, наче дідько з табакерки може виплигнути якийсь націоналюга, напівфашистський елемент (а ми бачимо, що там досі народ Києвом розгулює з пов’язками, що нагадують свастику), якийсь антисеміт».

Відвертою і нахабною брехнею перед світовою спільнотою обґрун-товує військову агресію постійний представник РФ в ООН В.Чуркін: «За постійної загрози насильницьких дій з боку ультра націоналістів, що загрожують життю і законним інтересам росіян та усього росій-

19 березня 2014

8

ськомовного населення, було створено загони самооборони, яким вже довелося присікати спроби силового захоплення адміністративних будівель в Криму і завезення на півострів зброї та боєприпасів. Надхо-дить інформація щодо підготовки нових провокацій, зокрема, й проти Чорноморського флоту Росії на території України».Такою ж цинічною брехнею стало публічне заперечення президентом В.Путіним окупації Криму солдатами Збройних сил РФ без розпізнавальних знаків.

«В екстраординарній ситуації, що склалася не з нашої вини (Росії), коли життя й безпеку мешканців Криму і південно-східних регіонів піддають реальній загрозі через безвідповідальні й провокаційні дії бандерівців та інших ультра націоналістичних елементів, заходи, які ми приймаємо, є абсолютно законними й адекватними».У цій заяві МЗС РФ виправдовує військову інтервенцію, яка порушує водночас українське й російське законодавства і вкрай грубо зневажає міжнародне право, буцімто наявною є загроза життю й безпеці «мешканців Криму», за від-сутності будь-якого фактологічного підтвердження.

У зв’язку з цим БФ «Майдан закордонних справ» провів досліджен-ня з метою отримання не лише об’єктивного відображення ситуації з правами етнічних росіян і, у ширшому контексті — російськомовних громадян України, а також порівняння її зі становищем українців у самій Росії.

Основними джерелами даних стали звіти та матеріали національ-них і міжнародних організацій, що є фахівцями у різних аспектах прав людини, соціологічні опитування, а також матеріали органів державної влади України, РФ та США.

мЗс РФ ЗаплУталОся в бРехніВарто зазначити, що з 2012 року МЗС РФ перейнялося моніторингом випадків порушень прав людини в іноземних державах і почало публі-кувати доповіді про ситуацію з правами людини в ЄС, відображаючи ледь значущі відхилення від високих стандартів у розвиненіших краї-нах. Інших схожих документів, які б містили факти порушень прав лю-дини в інших країнах, включно з Україною, у відкритому зверненні не існує. Враховуючи пильну увагу російської влади до українських справ (з моменту розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року до початку

9

російської окупації Криму 27 лютого 2014 року МЗС РФ опублікувало 3 заяви), складно уявити, що вона б не відреагувала на незначні, а тим більше систематичні порушення прав російських, або ж навіть шир-ше — російськомовних громадян України. Замість конкретних фактів звучали розлогі звинувачення у потворності «коричневої» революції, звинувачення у «закликах до мало не повної заборони російської мови, люстрації, ліквідації партій та організацій, закриття недогідних ЗМІ, скасування обмежень на пропаганду неонацистської ідеології».

Останні звинувачення неможливо сприймати без іронії, особливо на фоні досить «гуманного», за російськими мірками, затримання 420 мирних маніфестантів у центрі Москви (24.02.2014 р.), оголошення не-обґрунтовано жорстких вироків у так званій «болотній справі», а також планомірної кампанії на витравлення опозиційних ЗМІ: незалежного телеканалу «Дождь», «Лента.ру», «Грани.ру», «Каспаров.ру», «Еж.ру» та ін.

До того ж, симптоматично, що ані президент, ані прем’єр-міністр, ані зовнішньополітичне відомство РФ не опублікували заяв зі словами співчуття українському народу, сім’ям загиблих та скалічених мирних громадян від надмірного застосування сили і злочинних дій, відпові-дальність за які несе колишній президент України В.Янукович та його найближче оточення. Натомість, російська сторона надала притулок як організаторам масових вбивств, так і безпосереднім виконавцям, до того ж, останнім як національним героям…

міжнаРОдні стРУктУРи пРОти бРехніУ період з 2005 до 2013 рр. у Європейському Суді з прав людини не за-реєстровано жодної судової справи проти Держави Україна щодо дис-кримінації за расовими, етнічними, мовними, релігійними чи іншими порушеннями такого роду, враховуючи категорію населення, що нас цікавить.

Згідно звітів Офісу з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ за 2006-2012 рр. в Україні не зафіксовано жодного випадку, де постраж-далими виявилися б громадяни України чи РФ у зв’язку зі злочинами на ґрунті їх приналежності до російської етнічної групи чи через викори-стання російської мови.

10

Згідно Звітам державного департаменту США «Практика прав лю-дини» за 2005-2013 рр. зафіксовано ряд порушень у цій сфері.Зокрема, 2005-го декількох громадян РФ чеченського походження було депор-товано з території України на підставі нібито наявної інструкції (після подій у Беслані) повертати усіх чеченців до Росії.

2007-го було затримано громадянина РФ чеченського походження Л.Сусарова, якого згодом, за рішенням суду, випустили.

2008-го СБУ порушило кримінальну справу проти «сепаратистських організацій» Народний фронт Севастополь-Крим-Росія та Асоціації «Сейм підкарпатських русинів». Зафіксовано випадок пікету посольства РФ в Україні УНА УНСО та НТП, де лунали антиросійські лозунги. Мі-ліцією на декілька днів був затриманий російський опозиціонер М.Ган-ган. З порушенням рішення суду, генпрокуратура України екстрадувала в Росію громадянина РФ О.Кузнєцова.

У 2011 р. був затриманий громадський діяч, громадянин РФ Д.Со-лопов, якого, враховуючи отриманий статус біженця, за деякий час звільнили.

2013 року єдиним порушенням прав людини щодо етнічного росія-нина, до того ж громадянина РФ, стало викрадення і видання за сумнів-них, з точки зору законності, обставин владі РФ опозиціонера Л.Разва-жаєва, який до того часу вже подав документи для отримання притулку в Україні.

Як бачимо, впродовж останніх років в Україні якщо й трапляли-ся одиничні епізоди, пов’язані з порушенням прав громадян Росії, які викликали стурбованість або увагу міжнародної спільноти, вони майже повністю були пов’язані з опозицією чи діями влади Російської Федерації.

За даними Антидефамаційної ліги у 2010-2014 рр. в Україні було зафіксовано ряд антисемітських проявів. Зокрема, 2012 року в Одесі на одній із площ було зведено хрест з портретами Романових і надписом, що царська сім’я була «жорстоко закатована і ритуально вбита дикими євреями». Міська влада демонтувала надпис.

У 2013 році в м. Севастополі біля синагоги, яку саме ремонтували, поклали свинячі голови.

2014-го зафіксовано такі прояви антисемітизму, як графіті у вигляді свастики і лозунгу «смерть євреям» у Сімферополі біля синагоги, спро-ба підпалу синагоги у Запоріжжі, три напади на євреїв у Києві, один із застосуванням холодної зброї.

11

Варто визнати існування в Україні нечисленних інцидентів на ґрунті побутового антисемітизму. Водночас, підтверджень заяв керівництва РФ про значний ріст таких випадків немає. Слід звернути увагу на такі моменти. По-перше, зафіксованих подібних випадків у РФ за той же період удвічі більше. По-друге, певна кількість таких випадків пов’язана з діяльністю проросійських організацій чи рухів. Також факти побит-тя євреїв у Києві цілком сходяться у часі, коли до Києва, за вказівкою наближених до колишнього президента, активно завозили так званих «тітушок» (напівкримінальних елементів) з метою залякування киян і налаштовування їх проти учасників Майдану. Таким чином, тільки за 30.01.2014 р. згоріло 23 автівки, переважно з державними номерами західноукраїнських областей, зафіксовано іншу кримінальну актив-ність. Ситуація повністю нормалізувалася лише після того, як мешканці Києва організували спільно із відділеннями міліції піші й автомобільні патрулювання своїх районів.

Здивування викликає звинувачення російською владою організації «Правий сектор» в антисемітизмі за відсутності фактів доказу. Показо-вою стала зустріч посла держави Ізраїль в Україні Р.Дін Еля з лідером цього руху Д.Ярошем, під час якої останній запевнив у своїй прихиль-ності до політики толерантності, готовності присікати будь-які прояви ксенофобії і шовінізму.

Варто згадати й резонансну справу про футбольний матч у Львові (06.09.13 р.), де, за інформацією FARE («Футбол проти расизму в Євро-пі»), нібито використовувалася неофашистська символіка, що виклика-ло надмірну реакцію FIFA. Однак, віце-президент Конгресу національ-них громад І.Зісельс заявив, що вважає заяву FARE «провокацією». «Це взагалі має дивний вигляд і схоже на провокацію в контексті ширшого такого процесу для того, аби змалювати Україну сьогодні як расистську і нацистську країну, хоча це й не відповідає дійсності. Це такий сцена-рій — вивести до другого туру виборів президента України у 2015 році Тягнибока разом із Януковичем і протиставити цьому весь світ».

Також І.Зісельс зазначив, що у Конгресі вивчатимуть питання суті діяльності FARE. «Якщо це зроблено з метою провокації, то ми не входи-тимемо до неї. Існує так звана організація «Світ без нацизму» з Москви, і ми всюди протистоїмо цій організації». Слід зазначити, що «Світ без нацизму» очолює колишній член Союзу Федерації РФ Б.Шпігель, що очевидно демонструє політично мотивовану діяльність цієї організації в інтересах Кремля.

12

сОціОлОгія майданУ пРОти бРехніГрудневим і лютневим подіям 2013-2014 рр. в Києві і у регіонах України передував катастрофічний спад довіри до діючої влади, що, разом із не-адекватними діями В.Януковича, призвело до силового конфлікту після кількох місяців мирного протесту. Отже, за результатами соцопитуван-ня, проведеного «Демократичними ініціативами» і Центром Разумкова у травні 2013 року, невдоволеними ситуацією в Україні були 74% насе-лення, зокрема, 45% вкрай невдоволеними і ще 29% невдоволені зага-лом. Тих, кого ситуація абсолютно чи переважно задовольняла, було всього 21,5%. Неприйняття В.Януковича після кривавих репресивних дій влади досягло 89,1% в лютому-березні 2014 р.

Безумовно, події на Майдані вкрай негативно сприймалося Крем-лем, і всю пропагандистську машину було спрямовано на створення і нав’язування міфів про фашистів, неонацистів та інших екстремістів, з яких, начебто, складався Майдан.

За результатами соціологічного опитування на Майдані 3 лютого 2014 року вимальовується картина, яка спростовує кремлівські міфи про винятково західноукраїнську й україномовну базу Майдану. На по-стійній основі в Київській Січі перебувало 12% киян і 88% приїжджих (55% із Західної України, 24% — Центральної, 21% — Південно-Схід-ної України). До того ж, кияни всіляко підтримували Майдан і брали участь у протестах на ротаційній основі, вони ж і складали переважну більшість учасників наймасовіших протестів (до 1 млн. осіб).

13

Регіональна репрезентація Майдану (крім киян) станом на 3 лютого 2014 р.

Показовим є й мовний зріз: україномовні складали 59%, російськомов-ні — 16%, а двомовні — 24%.

Загалом, така мовна пропорція перегукується з даними всеукраїн-ського перепису населення, яким було зафіксовано, що для 69,5% грома-дян України рідною мовою є українська, а російська — для 30,6%.

Мовна мапа Майдану станом на 3 лютого 2014 р.

Усього 3% учасників Майдану було організовано привезено політични-ми партіями, 13% — представляли громадські організації, решта 83,5% прибули самостійно.

Захід

Центр

Південний Схід

україномовні

російськомовні

двомовні

14

Основні мотиви перебування на Майдані: реакція на звіряче побиття студентів (61%), бажання змінити життя на краще (51%), протест проти зриву підписання угоди з ЄС (47%) і бажання змінити владу (46%). Усього 3% серед опитаних вийшли на заклики опозиції, а 10% виявили бажання «помститися владі».

Показовим є той факт, що першими жертвами стали представники не української етнічної групи — вірменин і білорус. Згодом було вби-то трьох громадян Грузії та одного громадянина РФ. У регіональному зрізі ж, у числі Небесної Сотні, крім іноземців і мешканців західної та центральної України, виявилося 14 мешканців Києва та області, 3 доннечан, 3 запорожців, і по одному кримчанину, дніпропетровцю та харківчанину.

сОціОлОгія РОсії пРОти бРехніТотальний контроль ЗМІ з боку російської влади і одурювання свого власного населення приносить страхітливі результати. Згідно дослі-джень Левада-Центру, проведеного 7-10 березня 2014 р., 70% опитаних росіян, не розуміючи процесів в Україні, довіряють (63%) федеральним ЗМІ і вважають, що вони надають об’єктивну картинку того, що відбу-вається.

При цьому, варто відзначити жорстке придушення будь-яких анти- військових демонстрацій на території РФ, закриття недогідних телеві-зійних каналів, друкованих видань та інтернет ЗМІ.

43% серед опитаних погоджуються із тим, що «росіянам в Україні справді загрожують націоналісти і бандити, і лише російські війська можуть захистити їх від загрози насилля».

Найбільш прийнятним виходом з політичної кризи в Україні ті ж 43% вважали б відокремлення Криму (і, можливо, східних регіонів України) й утворення самостійної держави (у перспективі — з імовір-ним приєднанням їх до Росії). 58% значною мірою підтримують вве-дення російських військ на територію Криму та в інші регіони України, вважаючи їхні дії законними. 79% погоджуються із тим, що після про-ведення референдуму в Криму Росії варто прийняти його до складу РФ.

35% серед опитаних вважають, що Росія має право застосувати вій-ськову силу для захисту населення Криму і Південного Сходу України, і

15

лише 27% вважають ці дії незаконними. До того ж, більш за все в си-туації в Україні росіян непокоїть страх перед будь-якими військовими зіткненнями: озброєний конфлікт між Росією та Україною (83%), появу в Україні військ НАТО (73%) і ОБСЄ (60%).

цеРква пРОти бРехніАргументуючи російську агресію в Криму, постійний представник РФ в ООН, зокрема, звинуватив українську владу в її «грубому втручанні у справи церкви». Російський дипломат, вочевидь, мав на увазі єдиний випадок, який навряд чи можна назвати втручанням у справи церкви. 22 лютого 2014 року під час протистояння міліції з демонстрантами, з метою захистити від завезених владою до Києва напівкримінальних елементів українську православну святиню — Свято-Успенську Киє-во-Печерську Лавру, група активістів Майдану організувала чергування навколо стін монастиря. Після «сенсаційних» репортажів на російських державних каналах прес-служба Лаври спростувала чутки про штурм святині й виступила із заявою, що «учасники Євромайдану, прийшовши до Лаври через появу провокаційних чуток про «вивезення святих мо-щів із території монастиря», мирно перебували при вході до монастиря.

Російській стороні варто б знати, що керівники найбільших хри-стиянських конфесій (за винятком московського патріарха), іудейських релігійних організацій і Духовного управління мусульман засудили збройне вторгнення Росії на суверенну територію України й закликали «владу Росії схаменутися і зупинити агресію проти України, негайно вивести свої війська з української землі». Духовні лідери також підкрес-лили, що «в нашій державі немає утисків за ознакою мови, нації, віро- сповідування. Тому ми засвідчуємо — всі спроби російської пропаганди висвітлити події в Україні як «фашистський переворот» і «перемогу екстремістів» — абсолютно не відповідає дійсності.

16

сОціОлОгія мОви пРОти бРехніЗгідно соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова 2013 року, в Україні зберігається вищою мірою толерантне ставлення до носіїв російської мови. 75,6% опитаних абсолютно спокійно ставляться до того, що до них звертаються російською, 15,4% пов’язують з цим при-ємні відчуття, і всього 5,6% вважатимуть це неприємним.

Що ви відчуваєте, коли до вас звертається незнайомець російською/українською мовою?

80

60

40

20

0 українською російською

За даними «ФОМнібус» 82% опитаних росіян не володіють другою мо-вою. В Україні етнічні росіяни, що володіють, зокрема, й українською мовою, складають 58,8%, зі свого боку 58,1% етнічних українців воло-діють російською мовою, що, позаяк, зумовлює традиційно толерантні відносини між носіями української і російської мов.

Для мене це приємно

Нічого особливого не відчуваю

Для мене неприємно

Важко відповісти

17

Рідна мова — російська тис. осіб

в Україні загалом 14273

в АРК 1549

Російська мова як рідна в Україні загалом і в АРК зокрема (дані Всеукраїнського перепису населення за 2001 рік)

Безумовно, АРК лідирує за пропорцією російськомовних відносно носіїв української мови. Водночас, варто зауважити, що російською розмов-ляють не лише етнічні росіяни, а й представники інших етнічних груп. До того ж, у Криму представлено й інші (крім російської та української) мови — кримськотатарська, білоруська, польська, єврейська, грецька, вірменська та ін.

Мапа мов АРВ тис. осіб

російська 1549,0

українська 202,7

кримськотатарська 229,3

білоруська 5,2

Інші мови 37,3

Мовна мапа АРК (дані Всеукраїнського перепису населення за 2001 рік).

Російська мова займає почесне місце в системі освіти. Таким чином, у 2012-2013 рр. близько 700 тис. учнів відвідували 1256 середніх шкіл з російською мовою викладання. Як предмет, російську мову вивчали 1 млн. 200 тис. школярів.

Підготовка шкільних вчителів російською мовою відбувається у 12 вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації і 34 вищих навчаль-них закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації на всій території України.

Видається низка спеціальних видань, присвячених викладанню російською мовою. Проводиться велика кількість заходів культурного та освітнього характерів як суто на національному рівні, так і за участі Росспівпраці. Українська сторона забезпечила належні умови функціо-

18

нування на своїй території інформаційно-культурних центрів РФ. Лише з початку 2014 року за участі Росспівпраці у різних регіонах України було проведено більш ніж 15 заходів культурного й наукового характеру.

Із 2012 року в Україні функціонує центр колективного доступу до російських освітніх ресурсів і спеціальних дистанційних технологій для вивчення російської мови на базі представництва Росспівпраці — росій-ського центру науки та культури. На 2014 р. заплановано офіційне відкриття харківського відділення російського центру науки й культури в Україні. Впродовж року плану-ється провести комплекс заходів, присвячених 70-річчю визволення Ленінграда з Блокади, святкування Дня слов’янської писемності й куль-тури, 700-річчя з дня народження Преподобного Сергія Радонежського, святкування дня сім’ї, любові й вірності, святкування 200-річчя з дня народження М.Лермонтова, а також проект «Посольство майстерності» (спільно з Санкт-Петербурзьким Домом музики) і фестиваль авторської пісні «Балаклавські канікули».

станОвиЩе УкРаїнців в РОсійській ФедеРації і РОсіян в УкРаїні — пОРівняльний аналіЗЗа даними перепису населення у 2001 році в Україні свою приналеж-ність до російського етносу відзначили 8,33 млн. осіб, російську мову рідною вважають 14,2 млн. осіб.

За даними Всеросійського перепису населення у 2010 році на те-риторії РФ проживає 1,93 млн. осіб етнічних українців, 1,8 млн. з яких володіють українською мовою. До того ж, за неофіційними даними в РФ перебуває більш, ніж 10 млн. українців. Таку цифру можна припустити, випливаючи з офіційної інформації про те, що чверть усіх іноземних гро-мадян, котрі в’їжджають на територію РФ, — це українці, лише у 2011 р. це число досягло 2,87 млн. осіб. При цьому кількість нелегальних трудо-вих мігрантів з України до РФ щороку досягає близько 4 млн. осіб.

19

Українці та українська мова в РФ млн. осіб.

Етнічні українці 1,93

Володіють українською мовою 1,8

Етнічні українці в РФ і володіння українською мовою в РФ (дані Всеросійського перепису населення за 2010 рік).

Етнічні українці в РФЕтнічні росіяни

в Україні

Численність1,93 млн.

(за неофіційними даними — більше 10 млн.)

8,33 млн.

Школи 10 1256

Друковані видання 7 1176

Радіостанції 1 від 5 до 74% мовлення

Громадські організації 100 103

Порівняння рівня вдоволення (мовних, інформаційних та ін.) потреб етнічних українців в РФ та етнічних росіян в Україні

(дані МЗС України за 2014 рік).

Із таблиці, наведеної нижче, при порівняльних цифрах відповідних національних меншин в Україні та РФ чітко видно дисбаланс освітніх можливостей для носіїв української мови в Росії. Ситуація в інформа-ційній сфері перекошується ще більше, оскільки на додаток до укра-їнських телевізійних каналів і радіостанцій, чиє мовлення ведеться російською мовою, слід додати російськомовні канали й станції, які ре-транслюються з РФ. До того ж, у Південно-Східній Україні нероздільно домінують інформаційні канали, а в Криму під час військової окупації збройними силами РФ відбулося повне відімкнення українських теле-каналів і на їхніх частотах транслюються канали РФ.

При цьому маріонеткова «влада» в АРК грубо порушує права й інтереси як україномовних громадян в республіці, так і інших етнічних груп, що мешкають в Криму, перш за все — кримських татар.

20

Етнічні росіяни тис. осіб

в Україні загалом 8334,1

в АРК 1180,4

Кількість етнічних росіян в Україні загалом та в АРК зокрема (дані Всеукраїнського перепису населення за 2001 рік).

Етнічний склад АРК тис.осіб

Росіяни 1180,4

Українці 492,2

Кримські татари 243,4

Білоруси 29,2

Татари 11,0

Вірмени 8,7

Євреї 4,5

Поляки 3,8

Молдавани 3,7

Азербайджанці 3,7

Всього разом 2024,0

Етнічний склад мешканців АРК (дані Всеукраїнського перепису населення за 2001 рік).

Надмірна присутність державних каналів РФ, які ведуть неприкриту пропаганду, спрямовану на спотворення уявлень про події в Україні, підривання незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, розпалювання міжетнічної ворожнечі разом з роботою профе-сійних провокаторів з РФ, пояснюють і поляризацію суспільства в АРК, та інспіровану конфліктну ситуацію в Південних та Східних областях України.

21

люди пРОти бРехніОднозначну негативну реакцію представників різних етнічних груп (росіян, татар, євреїв та ін.), російськомовних громадян та організацій України викликала збройна окупація АРК з боку РФ та сепаратистів Криму за підтримки російською владою. Нижче наводимо витяги з дея-ких звернень.

«Під час розмови, В.Путін також висловив думку, що остаточне рішення про те, що робитиме Росія, визначиться після того, як пройде референ-дум 16 березня в Криму, на що народний депутат М.Джемілєв відповів президенту Росії, що референдум точно не буде визнаним Україною і світовою спільнотою».

Із повідомлення лідера кримськотарського народу, народного депутата України М. Джемілєва

«З цілковитою відповідальністю заявляємо, що в Україні росіяни та російськомовні громадяни завжди мали і матимуть можливість спіл-куватися, здобувати середню і вищу освіту, будувати кар’єру, здійсню-вати наукову діяльність виключно тією мовою, якій надають перевагу. В Україні завжди значну увагу приділяли видавництву підручників, преси, художньої і публіцистичної літератури, радіо- і телепрограмам російською мовою. У тих регіонах, де російська мова використовувала-ся раніше, вона залишилася мовою міжнаціонального спілкування. Це вам підтвердить багато наших російських колег, у яких є родичі, друзі й добрі знайомі в Україні».

Зі звернення науковців Національної і мережевих академій наук України

до громадян Російської Федерації

«Ми переконані, що Вас неможливо ввести в оману. А це значить, що Ви самі обираєте з маси інформації про Україну брехню і наклеп. І Вам до-бре відомо, що виголошені під час прес-конференції слова Віктора Яну-ковича про те, що після підписання відомої угоди: «…Київ заполонили озброєні люди, які почали руйнувати будівлі, культові установи і храми.

22

Почали страждати невинні люди. Людей просто грабували і вбивали на вулицях» — це брехня, від першого до останнього слова.

Російськомовних мешканців України не піддавали приниженням і утискам, не обмежували їхніх громадянських прав. Балачки про «на-сильницьку українізацію» і «заборону розмовляти російською», про які так багато пишуть у російських ЗМІ, нехай залишаться на совісті їх авторів. Ваша впевненість на прес-конференції у зростанні антисемітиз-му в Україні також не відповідає дійсності. Очевидно, Ви переплутали Україну з Росією, де єврейські організації зафіксували торік зростання антисемітизму».

Зі звернення українських євреїв до Путіна

«Все реальнішою стає загроза застосування насилля щодо українців, кримських татар й усіх громадян України, що мешкають на півострові, чия позиція з питань статусу Криму відрізняється від позиції тих, хто нині здійснює політику сепаратизму й відторгнення Криму від України. Насилля може застосовуватися до людей інших національностей, не згідних с політикою сьогоднішньої влади в Криму».

Зі звернення Меджлісу кримськотатарського народу

«Нині весь багатонаціональний народ України виступає за гідне життя, за перемогу загальнолюдських цінностей, за справедливе правосуддя, за свободу і єдність країни. Для нас винятково важливим є збереження цілісності нашої країни, непорушності її кордонів. Народ України, як і Росії, зобов’язаний зробити все, що йому під силу, аби запобігти цій катастрофі. Ми повинні спільними зусиллями будувати щасливе май-бутнє для наших народів».

Зі звернення Президіуму Національної академії аграрних наук до науковців Російської академії наук

23

«На історичну Батьківщину кримських татар — Крим, прийшла велика біда, що несе загрозу переростання в глобальну гуманітарну і соціальну катастрофу для його майже двохмільйонного населення — росіян, укра-їнців, кримських татар».

Із листа Голови Меджлісу кримськотатарського народу Президенту США

«Євромайдан — це не «фашистські молодчики»; це мільйони україно-мовних та російськомовних громадян України, які повстали проти дик-татури й корупції в ім’я європейських цінностей — демократії, законно-сті, прав людини;

Жодного «озброєного захоплення влади» в Україні не відбулося: Янукович, на совісті якого більше ста людських життів, з ганьбою втік з країни, і цілком легітимна Верховна Рада конституційним способом обрала нову владу (врешті-решт — це наша справа, як нам змінювати нашу владу);

«Переслідувань» та «утисків»прав російськомовних в Україні — не-має; Конституція і законодавство України захищає всі мови й усі куль-тури в нашій країні; навіть у професійних путінських пропагандистів немає фактів «переслідування», є лише хвороблива брехня;

Кримський «референдум» не має нічого спільного з вільним волеви-явленням кримчан: мало того, що він суперечить Конституції Автоном-ної Республіки Крим і Конституції України, — проводитимуть його під прицілом автоматів російських солдат».

Зі звернення до діячів культури Росії, що підтримали окупацію України

«Україна ніколи не зазіхала на суверенітет російського народу, його мову і культуру. Нам впродовж довгих років вдається уникати війни і зберігати мир і згоду поміж усіма громадянами такої багатонаціональ-ної й багатомовної України».

Зі звернення більш ніж 240 українських культурних діячів проти агресії Путіна

24

«Меджліс кримськотатарського народу заявляє про те, що поряд із грубим ігноруванням прав та інтересів мешканців Криму різних на-ціональностей, закликаних до участі в незаконному «референдумі» із заздалегідь оголошеним результатом, особливо потоптані й права кримськотатарського народу — народу, в якого за межами Криму немає іншої історичної батьківщини або етнічно тотожного державного утво-рення».

Із заяви Меджлісу кримськотатарського народу

«Заявляємо про… століттями сформовану традицію толерантності, тер-пимості й виваженості громадян України; абсолютну надуманість заяв керівництва Російської Федерації щодо необхідності захисту російсько-мовних громадян України, безпідставності й незаконності втіленого силового втручання».

Із заяви представників Західного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства

освіти й науки України, Ради ректорів Львівщини та Наукової спільноти імені Шевченка

«У нашій державі немає утисків за ознакою мови, нації, віросповідання. Тому ми засвідчуємо — усі спроби російської пропаганди висвітлити події в Україні як «фашистський переворот» і «перемогу екстремістів» — жодним чином не відповідають дійсності.

Український народ має тільки дружні, братні почуття до російсько-го народу. Не вірте пропаганді, яка розпалює ворожнечу між нами. Ми хочемо й надалі будувати з Росією дружні, братні відносини — але як суверенна, незалежна держава».

Зі звернення Українських церков і релігійних організацій щодо іноземної агресії

25

Заява стОсОвнО станУ УкРаїнськО-РОсійських віднОсин

Благодійний фонд «Майдан закордонних справ» висловлює здивуван-ня відсутністю чіткої позиції української влади щодо стану відносин з Росією. Не може не викликати подив, висловлюючись дипломатично, млява реакція офіційного Києва в умовах окупації значної частини української території російськими загарбниками та активних спроб поширити нестабільність на південно-східні області України. Існує реальна небезпека повномасштабного військового вторгнення на решту території України російських збройних сил.

За цих умов, українська влада не має права зволікати з реалізацією зазначених нижче першочергових кроків.

і. У диплОматичній плОЩині1. Розірвати дипломатичні відносини з Російською Федерацією. Від-

кликати весь дипломатичний персонал з території РФ. Впродовж 48 годин анулювати дипломатичну акредитацію та видворити за межі України весь дипломатичний персонал держави-агресора.

2. Публічно денонсувати усі міжнародно-правові та політико-правові документи щодо стратегічного характеру українсько-російських відносин, зокрема, Декларації про зміст українсько-російського стратегічного партнерства від 12 липня 2012 року. Поінформувати російську сторону про скасування усіх заходів у рамках Україн-сько-Російської міждержавної комісії, а також розглянути питання щодо недоцільності діяльності цього формату двосторонньої співп-раці взагалі.

27 березня 2014

26

3. Невідкладно звернутися до однієї із дружніх європейських країн (на приклад — до Республіки Польща, Королівства Швеція або ін.) із проханням представляти інтереси нашої держави, зокрема, з кон-сульсько-правових питань, на території країни-агресора.

4. Терміново опрацювати та розпочати реалізацію плану заходів з метою поглиблення дипломатичної ізоляції Російської Федерації шляхом виключення з членства чи накладення санкцій в рамках міжнародних організацій, зокрема, ООН, СОТ, ОБСЄ, РЄ, ІКАО, ІМО, ОЧЕС і т.д., і т.п. Чітко координувати зусилля в цих питаннях з партнерськими державами, насамперед, США, Канадою, Японією, Китаєм, державами-членами ЄС, Республікою Корея та ін.

5. Започаткувати інтенсивні консультації з урядом США щодо от-римання Україною статусу держави привілейованого партнера. Поглибити взаємодію з урядом США у питаннях оборони, безпеки, боротьби з корупцією.

6. Розпочати переговори з урядами США, Великобританії, Франції та Китаю з метою створення в Києві постійно діючого консультативно-го органу з державами-гарантами безпеки в рамках Будапештсько-го меморандуму (1994 року).

7. Провести консультації з державами-членами Великої Сімки щодо організації в разі необхідності діяльності та фінансування Уряду України в екзилі. Негайно опрацювати та затвердити комплекс ди-пломатичних заходів на випадок початку повномасштабної військо-вої агресії Росії проти України (захист цивільного населення, захист біженців тощо).

8. Передбачити у проекті Закону України «Про окуповані території України» або іншого законодавчого акту з цього питання положен-ня про те, що відновлення суверенітету та територіальною цілісно-сті України є постійним пріоритетом державної політики України, та зобов’язати усі державні, урядові, галузеві та інші офіційні деле-гації України включати зазначене питання до порядку денного усіх міжнародних переговорів та зустрічей.

27

9. Розірвати дипломатичні відносини з усіма державами, які визнали анексію Криму Російською Федерацією.

іі. У пРавОвій плОЩині1. Внести зміни до законодавства України, які скасовували б принцип

позаблоковості України, а також утверджували б європейську та євроатлантичну інтеграцію, як стратегічні напрямки зовнішньої політики та основні механізми відновлення суверенітету та забез-печення недоторканності кордонів і територіальної цілісності Укра-їни.

2. Здійснити ґрунтовний перегляд нормативно-правової бази двосто-ронніх відносин з РФ, а також домовленостей у багатосторонньому форматі, скасувавши ті з них, які втратили актуальність з огляду на військову агресію РФ проти України, окупацію частини території України або не відповідають національним інтересам і пріоритетам державної та зовнішньої політики держави на сучасному етапі.

3. В рамках просування резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо збройної агресії РФ проти України домагатися формулювань та пра-вових оцінок, які можуть бути використані під час розгляду судових позовів до Росії з метою відшкодування нанесених нею економіч-них, фінансових та інших збитків.

4. Внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про спрощений порядок допуску на територію України збройних підрозділів та військовослужбовців держав-членів Організації Пів-нічно-Атлантичного Договору (НАТО) у 2014 році з метою проведен-ня спільних навчань, тренувань, надання практичної допомоги в організації охорони об’єктів стратегічної інфраструктури та вико-нання інших завдань в сфері безпеки та оборони України». Передба-чити ввезення такими підрозділами техніки, озброєння, обладнан-ня та матеріалів без сплати митних та інших зборів.

28

ііі. військОвО-пОлітичній та ОбОРОнній сФеРах1. Скасувати усі заплановані з РФ заходи у військовій та військово-по-

літичній сфері. Негайно переглянути взаємодію з питань екс-портного контролю, унеможлививши постачання до РФ з України будь-якої зброї, техніки, обладнання та компонентів військового характеру, а також подвійного призначення. Припинити усі програ-ми співробітництва з РФ у військово-промисловій галузі.

2. Заборонити транзит територією України російських товарів вій-ськового та подвійного призначення.

3. Під час здійснення військово-технічного співробітництва з третіми країнами вимагати державних гарантій щодо недопущення реекс-порту української військової техніки та обладнання до Російської Федерації.

4. У ході заходів в рамках міжнародних режимів експортного контро-лю акцентувати увагу партнерів на тому, що здійснення співробіт-ництва з Російською Федерацією заохочує її уряд до продовження військової агресії, агресивної мілітаристської зовнішньої політики та фактично підриває мир та міжнародну безпеку.

5. Переглянути і скасувати двосторонні домовленості та заходи з РФ, перш за все, по лінії СЗРУ, СБУ, АДПСУ та МВСУ.

іV. в екОнОмічній плОЩині1. Інвентаризувати майно та визначити збитки (прямі, непрямі та

втрачену вигоду) установ, підприємств та організацій України усіх форм власності внаслідок окупації Російською Федерацією Криму.

2. Інвентаризувати майно та інші активи установ, підприємств та організацій РФ на території України, накласти заборони на його

29

відчуження та виведення за межі України до моменту вирішення питання щодо компенсації збитків внаслідок дій російської сторо-ни.

3. Заборонити приватизацію або відчуження в інтересах фізичних та юридичних осіб РФ об’єктів стратегічної та критичної інфраструк-тури України в тому числі ті, що здійснюються фізичними та юри-дичними особами третіх держав в інтересах російської сторони.

V. в інФОРмаційній та гУманітаРній сФеРах1. Припинити реалізацію усіх програм та заборонити діяльність в

Україні організації «Россотрудничество».

2. Скасувати ліцензії та заборонити в тому числі технічними засоба-ми ретрансляцію на території України усіх державних російських телевізійних та радіокомпаній.

3. Законодавчо обмежити можливість публічного використання сим-воліки держави-агресора РФ, окрім визначених категорій офіційних російських представників.

4. Внести зміни до українського законодавства з метою спрощення процедури набуття українського громадянства для окремих катего-рій громадян РФ, зокрема тих, що переслідуються російською вла-дою за політичні переконання та громадянську позицію, виконання журналістських обов’язків у зв’язку із реагуванням на окупацію української території російськими військами.

5. Опрацювати з державами ЄС порядок та процедуру в’їзду грома-дян Російської Федерації на територію України на підставі дійсних «шенгенських» віз.

31

диРективи делегації УкРаїни на пРОведення пеРегОвОРів У ФОРматі УкРаїна-сша-Єс-РФ

1. Напередодні консультацій у чотирьохсторонньому форматі (Укра-їна-США-ЄС-РФ) провести попередні конфіденційні переговори зі США та ЄС, у ході яких:

Узгодити порядок денний консультацій, виходячи з пріоритетності переговорної позиції, що Крим є невід’ємною частиною України та його статус не є і не може бути предметом обговорення.

Спільно визначити, що Україна, США та ЄС не визнають наявності будь-яких, так званих, легітимних інтересів РФ в Україні, оскіль-ки це є неприйнятним з точки зору світоустрою, утвореного після Другої Світової війни. Натомість українська сторона готова вести конструктивний і предметний діалог про задоволення реальних, а не надуманих інтересів російськомовних українців, у т.ч. з півден-но-східних регіонів, у межах правового поля України.

2. У ході багатосторонніх консультацій за участю РФ вимагати:

Безумовного відновлення територіальної цілісності та виведення абсолютно всіх російських військ з території України, враховуючи денонсацію РФ угод про тимчасове перебування ЧФ РФ в АРК.

Негайного відведення російських військ від українсько-російського державного кордону та деескалації напруги, у тому числі на кордоні з Придністров’ям. Необхідно отримати чіткі запевнення РФ стосов-но ненападу на Україну за будь-яких умов. Підтвердженням цього має стати, серед іншого, скасування рішення Ради Федерації РФ

14 квітня 2014

32

стосовно використання військ РФ на території України від 1 березня 2014 року.

Припинення направлення в Україну диверсантів та провокаторів, агресивної риторики у ЗМІ, спекуляцій стосовно начебто утисків російськомовних громадян тощо.

Недопущення безпідставного блокування українського експорту та енергетичного шантажу.

Затримання та повернення на Україну осіб, які переховуються в РФ і оголошені в нашій державі у розшук.

3. Інформувати, що:

Україна повністю мобілізована і готова завдати такої шкоди агресо-ру, що значно переважатиме будь-які потенційні вигоди від можли-вого тимчасового захоплення частини її території. При цьому, ми не виключаємо можливості негайного перенесення військових дій на територію країни-агресора.

В обговоренні проекту нової Конституції беруть участь усі політич-ні сили, включаючи ті, що представляють інтереси південно-схід-них регіонів України.

Київ налаштований на продуктивний діалог з представниками регіонів, які представлені в нинішньому парламенті або можуть отримати місця у законодавчій владі за результатами наступних парламентських виборів, з усього спектру питань у межах діючого правового поля.

Напрями і зміст внутрішньої і зовнішньої політики України є ви-ключно її суверенним правом.

Україна оскаржуватиме в міжнародних судах дії РФ щодо пору-шення міжнародного права та вимагатиме компенсації за завдану шкоду.

33

4. У разі розвитку діалогу у позитивному ключі, Україна готова під-твердити, що:

українська сторона налаштована на продовження контактів у чоти-рьохсторонньому форматі;

захищатиме права російського бізнесу в Україні, який не визнає тіньових схем і сплачує податки;

продовжуватиме торговельно-економічні відносини з РФ;

розвиватиме двосторонні проекти на засадах взаємної вигоди.

5. У разі відмови російської сторони у ході консультацій від конструк-тивного діалогу, опрацювати зі США та ЄС алгоритм подальших дій, зокрема, стосовно запровадження «третього пакету» міжнародних санкцій стосовно РФ, надання Україні допомоги, а також інших ко-ординаційних заходів щодо подальшої ізоляції РФ у рамках міжна-родних організацій і об’єднань та ін.

Досягти домовленості стосовно проведення регулярних консульта-цій між військовими відомствами України, США та іншими країна-ми як у рамках НАТО, так і у двосторонніх форматах.

Опрацювати механізм термінової взаємодії у разі вторгнення зброй-них сил РФ на територію України.

35

диРективи ЩОдО ЗастОсУвання ЗбРОйних сил УкРаїни

Оцінка пРОтивникаДосягнувши визначеної мети військової інтервенції у Криму, Російська Федерація намагатиметься розвинути власний успіх на Південному Сході та Півдні України. Завдання щодо продовження військової агресії полягатимуть у відторгненні від України територій Харківської, Доне-цької, Луганської, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Тим самим Росія намагатиметься відрізати Україну від морських шляхів сполучення та створити своєрідний «санітарний пояс безпеки» навколо України. Водночас, швидким (до 8 годин) маршем найбільш мобіль-них військ спробувати тимчасово встановити контроль над центром Києва з метою силової зміни влади. Після такої демонстрації сили слід очікувати відведення військ на рубіж адміністративного кордону між Київською та Чернігівською областями. Завершивши анексію територій Східної, Південно-Східної та Південної України, у подальшому шля-хом дестабілізації внутрішньої обстановки на Буковині та на Волині спровокувати звернення місцевих громад до Польщі та Румунії щодо приєднання цих територій до них. Таким чином буде здійснена спроба остаточно завершити ізоляцію України.

З метою забезпечення виконання зазначених завдань Російською Фе-дерацією розгорнуті поблизу кордонів з Україною 5 угруповань військ та сил, які, після сформування сепаратистами необхідних внутрішніх умов, будуть готові практично одночасно розпочати збройне вторгнен-ня на територію України.


36

Пів

ніч

не

угр

упув

анн

я ві

йсь

кБ

єлго

род

ське

уг

руп

уван

ня

вій

ськ

Дон

бась

ке

угр

упув

анн

я ві

йсь

кТ

аврі

йсь

ке

угр

упув

анн

я ві

йсь

к

бат

аль

йон

/

БТ

Гбр

ига

дап

олк

бат

аль

йон

/

БТ

Гбр

ига

дап

олк

бат

аль

йон

/

БТ

Гбр

ига

дап

олк

бат

аль

йон

/

БТ

Гбр

ига

дап

олк

диві

зія

Мо

тост

рілк

ові/

гір

сько

-піх

отн

і2

13

12

62

Тан

кові

12

Пов

ітр

яно

-дес

антн

і/де

сан

тно

-шту

рмов

і2

6-7

21

2-3

1

Мор

ськ

а п

іхо

та1

Сп

ецн

аз Г

РУ

22

24

Ар

тиле

рій

ськ

і4

23

1

38

стан ЗбРОйних сил УкРаїни та Завдання ОбОРОниСьогоднішній стан Збройних Сил України не дозволяє забезпечити гарантований захист території України одночасно на всіх загрозливих напрямах потенційної збройної агресії. У цьому зв’язку необхідно за рахунок найбільш боєздатних частин сформувати два угруповання сухопутних військ (масштабом до корпусу) з усіма необхідними силами та засобами посилення матеріально-технічного забезпечення на двох найбільш загрозливих напрямах (Харківський та Луганський). Завдан-ням цих угруповань військ є рішуче нанесення вогневого ураження першому ешелону військ противника в момент переходу ними держав-ного кордону, а також його другому ешелону в районах зосередження на території Росії. Нанесені втрати противнику повинні мати незворот-ні та неприйнятні наслідки для його військ, що змусять їх відмовитися від продовження виконання завдань. З огляду на те, що противник на-магатиметься захопити в першу чергу обласні адміністративні центри, перетворити підходи до них у неприступні фортеці шляхом створення протитанкових та протипіхотних рубежів.

Силами Національної гвардії та підрозділів територіальної оборони (сформованих із волонтерів) забезпечити блокування можливих марш-рутів висування противника по основних магістральних шляхах на те-риторії України. Для цього, додатково обладнати довгострокові вогневі точки за рахунок технічно несправної бронетанкової техніки (але яка має справне озброєння), що знаходиться на складах та базах довготер-мінового зберігання.

Зважаючи на слабкість національної протиповітряної оборони, звернутися до НАТО з проханням забезпечити над територією проблем-них областей України «зони без польотів» шляхом спільного патрулю-вання ВПС України та сил Альянсу. Крім того, шляхом блокади з моря кораблями НАТО забезпечити охорону морського побережжя України у Чорному та Азовському морях, а також не допустити проникнення військ з території окупованого Криму та Придністров’я. Ведення пові-тряної розвідки забезпечити за рахунок цілодобового патрулювання літаками АВАКС НАТО та шляхом отримання інформації з супутників окремих країн Альянсу.

39

З початком збройної агресії забезпечити силами військ спеціальних операцій та заздалегідь направлених диверсійно-розвідувальних груп нанесення ударів по військових об’єктах вглибині території агресора, а також об’єктах управління у його адміністративних центрах (в першу чергу — Москві та Санкт- Петербурзі). За можливості необхідно фізич-но усунути від влади політичне керівництво Росією — в першу чергу Президента та Прем’єр-міністра. Одночасно із розгортанням бойових дій на материковій частині України силами високо мобільних десант-них військ у взаємодії із силами спеціальних операцій НАТО розпочати захоплення важливих адміністративних центрів у Криму.

Самопроголошене керівництво Криму повинно бути захоплене та примушене до дезавуювання всіх угод із Російською Федерацією.

41

тОРгівлі беЗ пОлітики З РОсіЄю не вийде«Залишися Янукович при владі, українські трудящі згодом стали б крі-паками російських олігархів, а то й просто безробітними».

Про це заявив в коментарі для tsn.ua голова правління Фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко, колишній генеральний консул України у Стамбулі та представник України в Організації Чорномор-ського Економічного Співробітництва, звільнений режимом Януковича за публічне засудження розгону студентів на Евромайдані 30 листопада 2013 року.

«…В останні дні в російських ЗМІ та в інтерв’ю деяких українських ді-ячів, які претендують на те, щоб називатися політиками, почали знову звучати відомі мантри про безальтернативність для України торгівель-но-економічних зв’язків з РФ, швидку та повну загибель української промисловості від розриву зв’язків з російськими підприємствами, масові звільнення на заводах тощо.

Цю ж аргументацію, з подачі Кремля, широко використовують і натх-ненники проросійських та сепаратистських акцій на Півдні та Сході.

Не заперечуючи корисності взаємовигідного співробітництва з РФ, спробуємо спрогнозувати, як би розвивались українсько-російські відносини у разі поразки Майдану та перемоги Януковича за активної підтримки його кремлівських покровителів.

Перетворившись в диктатора-маріонетку і виконуючи будь-які поба-жання Москви, Віктор Федорович безсоромно здавав би будь-які інтере-си України та, вочевидь, незабаром ліквідував би всі останні залишки економічної самостійності.


42

Наприклад, з досить високим ступенем ймовірності можна припустити, що: • Переважна орієнтація торгівлі на ринок РФ призвела б до повної

залежності нашої економіки від часто змінних настроїв в Кремлі;• Неефективна економіка України зараз вже остаточно опинилася б

на російській «газовій голці», а всі проекти стосовно альтернативної енергетики були б зупинені;

• Кабальний кредит на 15 мільярдів доларів США з непрозорими умовами на довгі роки зробив би нас (та наших дітей!) боржниками Кремля;

• Ще на пару десятків мільярдів доларів збільшився би наш борг перед РФ в рахунок кредиту для будівництва нікому не потрібного та надзвичайно витратного «політичного» мосту через Керченську протоку;

• Вже в 2014 році російський рубль став би однією з резервних валют Національного банку України;

• Атомна енергетика була в повністю поставлена під контроль Мо-скви (організація в Україні виробництва ядерного палива для реак-торів ВВЕР-1000 за російськими технологіями, кредитне фінансу-вання проекту спорудження енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС);

• В інтересах російської капіталу були б приватизовані унікальні хар-ківський «Турбоатом» та Одеський припортовий завод;

• Згодом в Росію була б вивезена вся документація на літаки АН-124 та АН-70;

• Під повний російський контроль перейшли б українські підприєм-ства в ракетно-космічній сфері;

• Україна почала б враховувати інтереси РФ на міжнародному ринку зерна, що призвело б до зниження експортних доходів;

• Ті українські підприємства, які є конкурентами відповідних ро-сійських, були б закриті, а їхній персонал викинутий на вулицю (відомо, що кілька великих підприємств Сходу України після купів-лі їх російськими інвесторами зупинили роботу чи були повністю знищені).

Варто подивитись на сусідню Білорусь, щоб зрозуміти, що подібний рівень економічної «інтеграції», а по суті — поглинення української економіки Росією, в найкоротші терміни привело б нашу державу до

43

повної втрати самостійності у виборі зовнішньополітичної, оборонної, гуманітарної, соціальної та інших стратегій.

По суті, українсько-російські відносини дуже скоро перестали б бути міждержавними та трансформувалися б у відносини між сеньйором та васалом, а українські трудящі згодом стали б кріпаками російських олігархів, а то й просто безробітними.

Цікаво, чи розуміють це ті, хто сьогодні влаштовує заворушення на Пів-дні та Сході і бездумно ратує за братерство з Москвою?

45

кОментаР пРО пОдальші міжнаРОдні санкції пРОти РОсійськОї ФедеРації

Останніми днями, на тлі відсутності прогресу у виконанні Женевських домовленостей від 17 квітня 2014 року, у міжнародній спільності зно-ву активізувалась дискусія про необхідність посилення міжнародних санкцій проти Російської Федерації.

Не виключається, що вже у четвер, 24 квітня, відбудеться зустріч США та країн ЄС, у ході якої може бути ухвалений новий пакет санкцій проти Росії. Зокрема, зазначається, що санкції можуть включати тиск на енергетичний сектор Росії, у тому числі на «Газпром», а також на російську банківську систему.

У цьому зв’язку «Майдан закордонних справ» вважає за доцільне привернути увагу міжнародної спільноти до необхідності більш прискі-пливого ставлення до сфер застосування таких санкцій.

Так, відомо, що політичне і військове керівництво Росії визнає, що для реагування на сучасні загрози військового характеру їй необхідно досягти нових якісних параметрів в переозброєнні та бойовому застосу-ванні збройних сил. За деякою інформацією, масове оснащення зброй-них сил РФ перспективними зразками озброєнь та військової техніки планується розпочати з 2016 року. Тому, російський оборонно-промис-ловий комплекс вже ближчим часом потребуватиме як сучасних техно-логій, так і відповідного промислового обладнання.

У цьому контексті, на думку «Майдану закордонних справ», між-народному співтовариству, зокрема США та ЄС, слід взяти до уваги постанову Уряду Російської Федерації від 24 грудня 2013 року №1224, яка вступила у силу з 1 січня 2014 і містить «Перелік товарів, по відно-шенню до яких підтверджується відсутність виробництва на території Російської Федерації». Йдеться, зокрема, про верстати токарні багато-цільові, верстати для обробки металів і металокераміки, вимірювальні прилади тощо (повний перелік додається за посиланням).


46

Вочевидь, запровадження міжнародних обмежень на постачання до РФ відповідного обладнання значно ускладнить або навіть унеможливить реалізацію російських амбітних програм у галузі озброєнь, перешкод-жатиме її агресивним намірам та сприятиме зміцненню міжнародного миру і безпеки.

47

геОпОлітична пастка для РОсії

Росія опинилася у найбільш складному геополітичному становищі за весь час свого існування з часів Кримської війни.

Незважаючи на останні бравурні реляції російських офіційних чинників щодо «міцності зовнішньополітичної позиції Росії», аналіз наявних тенденцій дозволяє прогнозувати, що саме 2014 рік, вочевидь, стане тим рубежем, який визначатиме ймовірний початок поступових негативних змін у геополітичній ситуації навколо неї.

Серед таких тенденцій, можна наразі виокремити такі:• суттєве погіршення стосунків зі США, країнами ЄС, Японією, Кана-

дою;• виключення Росії з «Великої вісімки», поглиблення ізоляції в ООН

та інших міжнародних структурах;• відсутність одностайної підтримки анексії Криму серед країн СНД;• згортання зв’язків з НАТО, посилення позицій Альянсу у Східній

Європі (проти чого завжди виступала РФ) та початок переосмислен-ня наявних засад та планів подальшої розбудови системи безпеки в країнах Заходу;

• запровадження економічних санкцій з боку західних країн, у т.ч. розробка планів ЄС щодо зменшення енергетичної залежності від РФ (експорт нафти і газу становить 70% усього річного експорту Росії і формує 52% федерального бюджету);

• виникнення серйозних ускладнень в російській економіці, модель якої базується на використанні енергетичних ресурсів для підви-щення споживчого та інвестиційного попиту, та поява значних протиріч між окремими пріоритетами в економічній політиці, на-самперед в бюджетній сфері (оборонні та інфраструктурні проекти і соціально-економічні витрати);

• формування довкола Росії поясу відверто недружніх для неї держав (Україна, Молдова, Грузія), на територіях яких Кремлем було інспі-ровано утворення сепаратистських анклавів (тобто виникнення того самого «санітарного кордону», проти якого постійно боролися СРСР та РФ);


48

• збільшення значення китайського фактору для РФ в усіх аспектах;• виникнення напруги у відносинах з Туреччиною, внаслідок змін у

балансі сил в Чорноморському регіоні та відновлення клімату недо-віри у стосунках зі Швецією;

• підвищення побоювань щодо вірогідних експансіоністських намірів Кремля серед країн, які межують з нею в Арктиці (Канада, Данія, Норвегія, Фінляндія, Ісландія, Швеція, США);

• зростання загроз безпеці РФ на її південних кордонах, найбільш ре-альною з яких є дестабілізація ситуації в Афганістані та Централь-ній Азії після очікуваного виведення контингенту Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) з цієї країни у 2014 році;

• виникнення необхідності підтримання відносно високого рівня російської військової присутності у Автономній Республіці Крим, Придністров’ї, Осетії, Вірменії, Таджикистані і Киргизстані;

• формування міжнародного іміджу Росії, як країни-агресора (краї-ни, представника «іншого світу»), негативне ставлення до росіян за кордоном.

Найбільш небезпечним для Російської Федерації є те, що своїми недолу-гими діями її керівництво, втілюючи так звану «Доктрину Путіна», фак-тично зруйнувало те комфортне безпекове середовище, яке іще досить недавно сприймалося нею як щось звичайне і вічне.

Усе це виглядає як відверта авантюра на тлі того, що у 2012-2013 роках Росія постійно позиціонувала себе у якості твердого прибічника післявоєнної міжнародно-правової системи.

Вочевидь, кремлівська верхівка, перебуваючи у полоні власних ідеологічних догм і відверто насолоджуючись окремими успіхами у міжнародних справах (Сирія, Іран, Сноуден, перемога над Брюсселем в грудневій «битві за Україну»), вирішила, як свого часу Германська імпе-рія напередодні І Світової війни, що «один удар броньованого кулака» вирішить усі внутрішні та зовнішні проблеми. Чим це закінчилося для цієї імперії, яку, до речі, називали ліберальною, добре відомо з історії.

Можна констатувати, що сьогодні Росія опинилася у, мабуть, най-більш складному геополітичному становищі за увесь час свого існуван-ня з часів Кримської війни 1853-1856 років. Не виключається й крах головного модерного кремлівського проекту — Росія, як новостворений

49

«полюс світу»/держава-цивілізація зі своїми «унікальними, консерва-тивними цінностями», та її можлива подальша дезінтеграція.

Темп нагромадження негативних чинників наразі прогнозувати досить важко, однак навряд чи можна ставити під сумнів наявність сталих тенденцій, які свідчать про суттєве погіршення міжнародного становища Російської Федерації, остаточного знищення буферу без-пеки навколо її кордонів (зокрема можна згадати, що за радянських часів кордони СРСР надійно прикривали держави-члени Варшавського договору).

Вочевидь, вже у наступні роки російська влада буде змушена у тер-міновому порядку здійснювати заходи з метою виправлення ситуації. Чи вдасться їй вирішити це надскладне завдання — покаже майбутнє.

Для України це означатиме подальше посилення непередбачувано-сті і агресивності з боку путінського режиму. Слід очікувати й на добре організовані і сплановані провокації Кремля по дестабілізації ситуації у нашій державі, збільшення кількості і формату спроб, спрямованих на уповільнення курсу на європейську інтеграцію.

Відповіддю на цей виклик має стати початок системних дій Києва на упередження можливих агресивних акцій з боку Москви.

Механізмом такого упередження повинен стати постійний моні-торинг дій російської влади у зовнішній та внутрішніх сферах, їхній усебічний аналіз, збір даних, необхідних для актуальних національних потреб України, та прогнозування можливих дій Москви у різних ситу-аціях.

Слід також продовжити курс на всебічне поглиблення відносин з тими союзниками України, які мають політичну волю та відповідні можливості і можуть, у разі необхідності, надати нашій державі дієву допомогу.

51

Заява ЩОдО мОжливОгО пРОведення нОвОї ЗУстРічі У ФОРматі УкРаїна-Єс-сша-РФ У женеві

У зв’язку із оприлюдненою Міністерством закордонних справ України інформацією щодо триваючих консультацій стосовно можливого про-ведення нової зустрічі у форматі Україна-ЄС-США-РФ у Женеві «Майдан закордонних справ» має зазначити таке:

Вкотре заявляємо, що «Женевська заява» від 17 квітня 2014 року не від-повідає національним інтересам нашої держави (див. коментар МЗС), зокрема, з огляду на те, що в ній не міститься положень стосовно тери-торіальної цілісності України, відновлення нею ефективного контролю над Автономною Республікою Крим тощо.

Незважаючи на те, що оприлюднена 17 квітня 2014 року за результата-ми зустрічі міністрів закордонних справ України, США, РФ та ЄС угода враховує усі вимоги Російської Федерації, остання не виконала жодного із взятих на себе зобов’язань. Більше того, російська сторона з 20 люто-го 2014 року розпочала та продовжує вести проти України гібридну вій-ну, тобто приховані військові дії за допомогою терористичних методів під виглядом збройного повстання.

Розгорнута Російською Федерацією проти України війна може бути припинена лише в трьох випадках: досягнення агресором поставленої мети, значний успіх у проведенні українськими спецслужбами анти-терористичної операції або примушення Сполученими Штатами та Європейським Союзом В.Путіна припинити війну під загрозою суттє-вих втрат як політико-економічного, так й військового характеру. Отже, будь-які перемовини, точніше їх імітація з боку країни-агресора, яка

6 травня 2014

52

проводить активну фазу прихованої війни та вкрай зацікавлена у її продовженні, при цьому не відкидаючи можливості початку її відкритої стадії, лише слугуватимуть досягненню Кремлем поставлених цілей та послабленню позицій нашої країни.

Свідченням недієздатності дипломатичних каналів під час війни слугує й той факт, що жодних позитивних результатів не досягли актив-ні контакти по лінії США-РФ, ФРН-РФ та ЄС-РФ. Отже, ймовірна участь української сторони у нових чотиристоронніх переговорах на рівні глав зовнішньополітичних відомств не лише не сприятиме врегулюванню ситуації, а й навпаки — може стати причиною подальших поступок на користь агресору. При цьому не зайво нагадати, що російська сторона не визнає та не має наміру визнавати легітимність української влади.

Виходячи з цього, рекомендуємо українському зовнішньополітичному відомству зосередити свою увагу та усі наявні дипломатичні ресурси на подальшому залученні наших стратегічних партнерів США та ЄС до по-силення міжнародної ізоляції РФ, запровадження щодо неї більш жор-стких санкцій, а також суттєвого (в рази) збільшення допомоги Києву з боку міжнародної спільноти у посиленні обороноздатності держави, запровадженні ефективної боротьби з корупцією, досягненні макроеко-номічної стабільності тощо.

Пріоритетним завданням діалогу із євроатлантичною спільнотою має стати проблематика опрацювання дієвих механізмів міжнародної без-пеки України в нових умовах.

Особливу увагу Міністерству закордонних справ України необхідно приділити також питанню запровадження компенсаторних механізмів через втрату російського ринку та створення преференцій для укра-їнських підприємств, зокрема, південно-східного регіону з метою їх переорієнтації на нові ринки.

«Майдан закордонних справ» з впевненістю відзначає, що питання стосовно проведення будь-яких переговорів, їх формату та змісту слід розглядати після обрання Президента України, який, за Конституцією України, відповідає за представництво нашої держави на міжнародній арені, та має можливість сформувати Уряд визначити та затвердити у законний спосіб завдання на переговори для української делегації.

55

О пОЗиции РОссийскОй ФедеРации ОтнОсительнО сОблюдения пРав РУсскОгО этническОгО меньшинства и РУсскОяЗычных гРаждан в УкРаине

«Ложь в России — это попытка переложить ответственность за свои просчёты на других, чтобы обелить власть. Ложь в России опасна для самой России, потому что генерирует безысходную не-нависть, которая разъедает её изнутри. Ложь в России опасна для всего мира, поскольку разъединяет Россию и остальной мир»

С. Дацюк

Своё бесцеремонное вмешательство во внутренние дела суверенного, независимого Украинского государства и военную агрессию, направ-ленную на аннексию значительной его части, В.Путин обосновывает, в частности, якобы имеющейся опасностью, «что как чёрт из табакерки может выскочить какой-нибудь националюга, полуфашиствующий эле-мент (а мы видим, что там с повязками народ разгуливает до сих пор, по Киеву, напоминающими свастику), какой-нибудь антисемит».

19 марта 2014

56

Откровенной и наглой ложью перед мировым сообществом обосновы-вает военную агрессию постоянный представитель РФ в ООН В.Чуркин: «В ситуации постоянных угроз насильственных действий со стороны ультранационалистов, подвергающих опасности жизнь и законные интересы россиян и всего русскоязычного населения, были созданы народные отряды самообороны, которым уже пришлось пресекать по-пытки силового захвата административных зданий в Крыму и ввоза на полуостров оружия и боеприпасов. Поступает информация о подготов-ке новых провокаций, в том числе против Черноморского флота России на территории Украины». Такой же циничной ложью стало публичное отрицание президентом В.Путиным оккупации Крыма солдатами воо-ружённых сил РФ без опознавательных знаков.

«В сложившейся не по нашей [России] вине экстраординарной обстановке, когда жизнь и безопасность жителей Крыма и юго-восточ-ных регионов подвергаются реальной угрозе из-за безответственных и провокационных действий бандеровцев и прочих ультранациона-листических элементов, предпринимаемые нами меры адекватны и абсолютно законны». В этом заявлении МИД РФ оправдывает военную интервенцию, которая нарушает как украинское и российское законо-дательство, так и грубейшим образом попирает международное право, якобы имеющейся угрозой жизни и безопасности «жителей Крыма», не имея при это ни единого фактологического подтверждения.

В этой связи БФ «Майдан иностранных дел» провёл исследование с целью получения не только объективного отражения ситуации с права-ми этнических русских и, в более широком контексте — русскоязычных граждан Украины, а также сравнения её с положением украинцев в самой России.

Основными источниками данных послужили отчёты и материалы национальных и международных организаций, которые специализи-руются на разных аспектах прав человека, социологические опросы, а также материалы органов государственной власти Украины, РФ и США.

57

мид РФ, ЗапУтавшееся вО лжиСледует отметить, что с 2012 года МИД РФ озаботилось мониторингом случаев нарушений прав человека в иностранных государствах и нача-ло публиковать доклады о ситуации с правами человека в ЕС, отражая сколь-нибудь значимые отклонения от высоких стандартов в этой сфере в более развитых странах. Иных подобных документов, которые содер-жали бы факты нарушений прав человека в других странах, включая Украину, в открытом обращении не существует. Учитывая пристальное внимание российской власти к украинским делам (с момента разгона Евромайдана 30 ноября 2013 г. до начала российской оккупации Крыма 27 февраля 2014 г. МИД РФ опубликовал 3 заявления), сложно пред-ставить, что она не отреагировала бы хоть на незначительные, а тем более систематические нарушения прав этнических русских или, ещё шире — русскоязычных граждан Украины. Вместо конкретных фактов звучали пространные обвинения в потворстве «коричневой» револю-ции, обвинения в «призывах к чуть ли не полному запрету русского языка, люстрации, ликвидации партий и организаций, закрытию неугодных СМИ, снятию ограничений на пропаганду неонацистской идеологии».

Последние обвинения нельзя воспринимать без иронии, особенно на фоне достаточно «гуманного», по российским меркам, задержания 420 мирных манифестантов в центре Москвы (24.02.14 г.), оглашения необоснованно жёстких приговоров по так называемому «болотному делу», а также планомерной кампании на вытравливание оппозицион-ных СМИ: независимого телеканала «Дождь», «Лента.ру», «Грани.ру», «Каспаров.ру», «Еж.ру» и пр.

При этом, симптоматично, что ни президент, ни премьер-министр, ни внешнеполитическое ведомство РФ не опубликовали заявлений со словами соболезнования украинскому народу, семьям погибших и искалеченных мирных граждан от чрезмерного применения силы и приступных действий, ответственность за которые несёт бывший пре-зидент Украины В.Янукович и его ближайшее окружение. Вместо этого российская сторона приютила как организаторов массовых убийств, так и непосредственных исполнителей, причём последних как нацио-нальных героев…

58

междУнаРОдные стРУктУРы пРОтив лжиВ период с 2005 по 2013 гг. в Европейском Суде по правам человека не зарегистрировано ни единого судебного дела против Государства Укра-ина касательно дискриминации по расовому, этническому, языковому, религиозному или иным подобным нарушениям, включая интересую-щую нас категорию населения.

Согласно отчётам Офиса по демократическим институтам и правам человека ОБСЕ за 2006-2012 гг. в Украине не зафиксировано ни единого случая, где пострадавшими оказались бы граждане Украины или РФ в связи с преступлениями на почве их принадлежности к русской этниче-ской группе или по причине использования русского языка.

Согласно Отчётам государственного департамента США «Практика прав человека» за 2005-2013 гг. зафиксирован ряд нарушений в этой сфере. В частности, в 2005 г. несколько граждан РФ чеченского проис-хождения были депортированы с территории Украины на основании якобы имеющейся инструкции (после событий в Беслане) возвращать всех чеченцев в Россию.

В 2007 г. был задержан гражданин РФ чеченского происхождения Л.Сусаров, который позднее по решению суда был выпущен.

В 2008 г. СБУ возбуждено уголовное дело против сепаратистских ор-ганизаций «Народный фронт Севастополь-Крым-Россия» и Ассоциации «Сейм подкарпатских русинов». Зафиксирован случай пикета посоль-ства РФ в Украине УНА УНСО и НТП, где звучали антироссийские ло-зунги. Милицией на несколько дней был задержан российский оппози-ционер М.Ганган. В нарушение решения суда, генпрокуратура Украины экстрадировала в Россию гражданина РФ О.Кузнецова.

В 2011 г. был задержан общественный деятель, гражданин РФ Д. Солопов, который, учитывая полученный статус беженца, был через некоторое время освобождён.

2013 г. единственным нарушением прав человека касательно этнического русского, к тому же гражданина РФ, стало похищение и выдача при сомнительных, с точки зрения законности, обстоятельствах властям РФ оппозиционера Л.Разважаева, который к тому времени уже подал документы для получения убежища в Украине.

Как видим, на протяжении последних лет в Украине если и слу-чались единичные эпизоды, связанные с нарушением прав граждан

59

России, вызвавшие озабоченность или внимание международного сообщества, они практически всецело были связанны с позицией или действиями правительства Российской Федерации.

По данным Антидиффамационной лиги в 2010-2014 гг. в Украине зафиксирован ряд антисемитских проявлений. В частности, в 2012 г. в Одессе на одной из площадей был возведён крест с портретами Романо-вых и надписью, что царская семья была «жестоко замучена и ритуаль-но убита дикими евреями». Городские власти демонтировали надпись.

В 2013 г. в Севастополе возле ремонтирующейся синагоги положи-ли свиньи головы.

В 2014 г. зафиксированы такие проявления антисемитизма, как граффити в виде свастики и лозунга «смерть евреям» в Симферополе возле синагоги, попытка поджога синагоги в Запорожье, три нападения на евреев в Киеве, одно из которых с применением холодного оружия.

Следует признать существование в Украине немногочисленных инцидентов на почве бытового антисемитизма. Вместе с тем, подтверж-дений заявлениям руководства РФ о значительном росте таких случаев не имеется. Следует обратить внимание на такие моменты. Во-первых, зафиксированных подобных инцидентов в РФ за тот же период в два раза больше. Во-вторых, определённое количество таких случаев свя-зано с действиями пророссийских организаций или движений. Также факты избиения евреев в Киеве полностью совпадают со временем, ког-да в Киев, по указанию приближенных к бывшему президенту, активно завозили так называемых «титушек» (полукриминальных элементов) с целью запугивания киевлян и настраивания их против участников Майдана. Так, только за 30.01.14 г. сгорело 23 автомобиля, в основном с государственными номерными знаками западноукраинских областей, зафиксирована иная криминальная активность. Ситуация полностью нормализовалась после того, как жители Киева организовали совмест-но с районными отделениями милиции пешее и автомобильное патру-лирование своих районов.

Вызывает недоумение обвинение российских властей организации «Правый сектор» в антисемитизме при отсутствии подтверждающих фактов. Показательным стала встреча посла государства Израиль в Украине Р. Дин Эля с лидером этого движения Д.Ярошем, в ходе которой последний уверил в своей приверженности политике толерантности, готовности пресекать любые проявления ксенофобии и шовинизма.

60

Следует упомянуть и нашумевшее дело о футбольном матче во Львове (06.09.13 г.), где, по информации FARE («Футбол против расизма в Ев-ропе»), якобы использовалась неофашистская символика, что вызвало чрезмерную реакцию FIFA. Однако, вице-президент Конгресса нацио-нальных общин И.Зисельс заявил, что считает заявления FARE «прово-кацией». «Это вообще очень странно выглядит и похоже на провокацию в контексте более широкого такого процесса для того, чтобы нарисо-вать Украину сегодня как расистскую и нацистскую страну, хотя это не так. Это сценарий такой — вывести во второй тур выборов президента Украины в 2015 году Тягнибока вместе с Януковичем и противопоста-вить весь мир этому».

И. Зисельс также отметил, что в Конгрессе будут изучать вопрос сути деятельности FARE. «Если это создано с провокационной целью, то мы не будем входить в неё. Есть так называемая организация «Мир без нацизма» из Москвы, и мы везде противостоим этой организации».Следует отметить, что «Мир без нацизма» возглавляет бывший член Со-вета Федерации РФ Б.Шпигель, что очевидно показывает политически мотивированную деятельность этой организации в интересах Кремля.

сОциОлОгия майдана пРОтив лжиСобытиям декабря 2013 — февраля 2014 года в Киеве и в регионах Украины предшествовало катастрофическое падение доверия к дей-ствующей власти, что, вместе с неадекватными действиями В.Янукови-ча, привело к силовому конфликту после нескольких месяцев мирного протеста.

Так, согласно результатам соцопроса, проведённого «Демократи-ческими инициативами» и Центром Разумкова в мае 2013 г., не удов-летворёнными ситуацией в Украине были 74% населения, притом, 45% вообще не довольны и ещё 29% в основном не удовлетворены. Тех, кого ситуация совершенно или преимущественно удовлетворяла, было только 21,5%. Неприятие В.Януковича после кровавых репрессивных действий власти достигло 89,1% в феврале-марте 2014 г.Безусловно, события на Майдане были крайне негативно восприняты в Кремле, и вся пропагандистская машина была направлена на создание

61

и навязывание мифов о фашистах, неонацистах и прочих экстремистах, из которых якобы состоял Майдан.

По результатам социологического опроса на Майдане 3 февраля 2014 г. складывается такая картина, которая опровергает кремлёвские мифы об исключительно западноукраинской и украиноязычной базе Майдана. На постоянной основе в Киевской Сечи пребывали 12% киев-лян и 88% приезжих (55% из Западной Украины, 24% — Центральной, 21% — Юго- Восточной Украины). При этом, киевляне всячески поддер-живали Майдан и участвовали в протестах на ротационной основе, они же и составляли подавляющее большинство участников самых массо-вых протестов (до 1 млн.чел).

Региональная реперзентация Майдана (кроме киевлян) на 3 февраля 2014 г.

Показателен и языковой срез: украиноязычные составляли 59%, русско-язычные — 16%, а двуязычные — 24%.

В целом, такая языковая пропорция перекликается с данными всеу-краинской переписи населения, которая зафиксировала, что для 69,5% граждан Украины родным языком является украинский, а русский — для 30,6%.

Запад

Центр

Юго-Восток

62

Языковая карта Майдана 3 февраля 2014 г.

Лишь 3% участников Майдана были организовано привезены полити-ческими партиями, 13% — представляли гражданские организации, остальные 83,5% участников прибыли самостоятельно.

Основные мотивы пребывания на Майдане: реакция на зверское избиение студентов (61%), желание изменить жизнь к лучшему (51%), протест против срыва подписания соглашения с ЕС (47%) и желание сменить власть (46%). Лишь 3% опрошенных вышли на призывы оппо-зиции, а 10% изъявили желание «отомстить власти».

Показательным является тот факт, что первыми жертвами стали представители не украинской этнической группы — армянин и бело-рус. Позже были убиты три гражданина Грузии и один гражданин РФ. В региональном же разрезе, в числе Небесной Сотни, кроме иностран-цев и жителей западных и центральных регионов Украины, оказались 14 жителей Киева и области, 3 дончанина, 3 запорожца, и по одному крымчанину, днепропетровцу и харьковчанину.

сОциОлОгия РОссии пРОтив лжиТотальный контроль СМИ со стороны российской власти и оболванива-ние своего населения даёт устрашающие результаты. По исследованиям Левада-Центра, проведённым 7-10 марта 2014 г., 70% опрошенных рос-

украиноязычные

русскоязычные

двуязычные

63

сиян, не понимая процессов в Украине, доверяют (63%) федеральным СМИ и считают, что они дают объективную картинку происходящего.

При этом, следует отметить жёсткое подавление властями любых антивоенных демонстраций на территории РФ, закрытие неугодных телевизионных каналов, печатных изданий и интернет СМИ.

43% опрошенных согласны с тем, что «русским в Украине реально угрожают националисты и бандиты, и только российские войска могут защитить их от угрозы насилия».

Наиболее приемлемым выходом из политического кризиса в Укра-ине те же 43% считали бы отделение Крыма (и возможно восточных регионов Украины) и образование самостоятельного государства (в перспективе — с возможным присоединением их к России). 58% в той или иной степени поддерживают введение российских войск на тер-риторию Крыма и в другие регионы Украины, считая и эти действия законными. 79% согласны с тем, что после проведения референдума в Крыму России следует принять его в состав РФ.

35% опрошенных считают, что Россия вправе применить военную силу для защиты населения Крыма и Юго-Востока Украины, и лишь 27% считают эти действия незаконными. Вместе с тем, более всего в ситуации в Украине россиян беспокоит страх любых военных стол-кновений: вооружённый конфликт между Россией и Украиной (83%), появление в Украине войск НАТО (73%) и ОБСЕ (60%).

цеРкОвь пРОтив лжиОбосновывая российскую агрессию в Крыму, постоянный представи-тель РФ в ООН, среди прочего, обвинил украинскую власть и в «грубом вмешательстве в дела церкви». Российский дипломат, очевидно, имел ввиду единственный случай, который с явной натяжкой можно назвать вмешательством в дела церкви. 22 февраля 2014 г. во время противосто-яния милиции с демонстрантами, с целью защитить от завезённых вла-стью в Киев полукриминальных элементов украинскую православную святыню — Свято-Успенскую Киево-Печерскую Лавру, группа активи-стов Майдана организовала дежурство вокруг стен монастыря. После «сенсационных» репортажей на российских государственных каналах пресс-служба Лавры опровергла слухи о штурме святыни и выступила с

64

заявлением, что «участники Евромайдана, придя к Лавре ввиду появив-шихся провокационных слухов о «вывозе святых мощей с территории монастыря», мирно находились у входа в монастырь».

Российской стороне стоило бы также знать, что руководители всех крупнейших христианских конфессий (за исключением московского патриархата), иудейских религиозных организаций и Духовного управ-ления мусульман осудили вооружённое вторжение России на суве-ренную территорию Украины и призвали «власти России опомниться и остановить агрессию против Украины, немедленно вывести свои войска из украинской земли». Духовные лидеры также подчеркнули, что «в нашем государстве нет притеснений по признаку языка, нации, вероисповедания. Поэтому мы свидетельствуем — все попытки рос-сийской пропаганды представить события в Украине как «фашистский переворот» и «победу экстремистов» — абсолютно не соответствуют действительности.

сОциОлОгия яЗыка пРОтив лжиСогласно социологическому опросу, проведённому Центром Разумкова в 2013 г., в Украине сохраняется в высшей мере толерантное отношение к носителям русского языка. 75,6% опрошенных совершенно спокойно относятся к тому, что к ним обращаются по-русски, 15,4% связывают с этим приятные ощущения, и лишь 5,6% опрошенных считают это неприятным.

65

Что вы ощущаете, когда к вам обращается незнакомец на русском/украинском языке?

80

60

40

20

0 на украинском на русском

По данным «ФОМнибус» 82% опрошенных россиян не владеют вторым языком. В Украине этнические русские, владеющие в том числе и укра-инским языком, составляют 58,8%, в свою очередь 58,1% этнических украинцев владеют русским языком, что, среди прочего, обусловливает традиционно толерантное отношение между носителями украинского и русского языков.

Родной язык — русский тыс. чел.

в Украине в целом 14273

в АРК 1549

Русский язык как родной в Украине в целом и в АРК в частности (данные Всеукраинской переписи населения за 2001 год).

Мне это приятно

Ничего особенного не чувствую

Мне неприятно

Трудно ответить

66

Безусловно, АРК лидирует по пропорции русскоговорящих в отношении к носителям украинского языка. Вместе с тем, следует заметить, что по- русски говорят не только этнические русские, но и представители других этнических групп. В добавок к этому, в Крыму представлены и иные (кроме русского и украинского) языки — крымскотатарский, белорусский, польский, еврейский, греческий, армянский и др.

Карта языков АРК тыс. чел.

русский 1549,0

украинский 202,7

крымскотатарский 229,3

белорусский 5,2

Другие языки 37,3

Языковая карта АРК (данные Всеукраинской переписи населения за 2001 год).

Русский язык занимает достойное место в системе образования. Так, в 2012-2013 гг. около 700 тыс. учеников посещали 1256 средних школ с русским языком преподавания. Как предмет, русский язык изучали 1 млн. 200 тыс. школьников.

Подготовка школьных учителей на русском языке происходит в 12 высших учебных заведениях I-II уровня аккредитации и 34 высших учебных заведениях III-IV уровня аккредитации по всей территории Украины.

Издаётся ряд специальных изданий, посвящённых преподаванию русского языка. Проводится большое количество мероприятий культур-ного и образовательного характера как сугубо национального уровня, так и с участием Россотрудничества. Украинская сторона обеспечила надлежащие условия функционирования на своей территории инфор-мационно- культурных центров РФ. Только с начала 2014 года с уча-стием Россотрудничества в разных регионах Украины было проведено более 15 мероприятий культурного и научного плана.

67

С 2012 года в Украине функционирует центр коллективного доступа к российским образовательным ресурсам и специальным дистанцион-ным технологиям в обучении русскому языку на базе представитель-ства Россотрудничества — российского центра науки и культуры.

На 2014 г. запланировано официальное открытие харьковского отделения российского центра науки и культуры в Украине. В тече-нии года планируется провести комплекс мероприятий, посвящённых 70-летию освобождения Ленинграда от Блокады, празднованию Дня славянской письменности и культуры, 700-летию со дня рождения Преподобного Сергия Радонежского, празднованию дня семьи, любви и верности, празднованию 200-летия со дня рождения М.Лермонтова, а также проект «Посольство мастерства» (совместно с Санкт-Петер-бургским Домом музыки) и фестиваль авторской песни «Балаклавские каникулы».

пОлОжение УкРаинцев в РОссийскОй ФедеРации и РУсских в УкРаине — сРавнительный аналиЗСогласно переписи населения 2001 г. в Украине свою принадлежность к русскому этносу обозначили 8,33 млн.чел., русский язык родным счита-ют 14,2 млн.чел.

Согласно Всероссийской переписи населения 2010 г. на террито-рии РФ проживают 1,93 млн.чел. этнических украинцев, 1,8 млн. из которых владеют украинским языком. При этом, по неофициальным данным в РФ пребывает свыше 10 млн. украинцев. Такую цифру можно предположить исходя из официальной информации о том, что четверть всех иностранных граждан, въезжающих на территорию РФ, — это украинцы, только в 2011 г. эта цифра достигла 2,87 млн. чел. При этом количество нелегальных трудовых мигрантов из Украины в РФ ежегод-но достигает порядка 4 млн.чел.

68

Украинцы и украинский язык в РФ млн. чел.

Этнические украинцы 1,93

Владеют украинским языком 1,8

Этнические украинцы в РФ и владение украинским языком в РФ (данные Всероссийской переписи населения за 2010 год).

Этнические украинцы в РФФ

Этнические русские в Украине

Численность1,93 млн.

(по неофициальным дан-ным — более 10 млн.)

8,33 млн.

Школы 10 1256

Печатные издания 7 1176

Радиостанции 1 от 5 до 74% вещания

Гражданские организации

100 103

Сравнение уровня удовлетворения (языковых, информационных и пр.) потребностей этнических украинцев в РФ и этнических русских в Украине

(данные МИД Украины за 2014 год).

Из представленной таблицы при сопоставимых цифрах соответствую-щих национальных меньшинств в Украине и РФ явно виден дисбаланс образовательных возможностей для носителей украинского языка в России. Ситуация в информационной сфере имеет ещё больший пере-кос, так как в придачу к украинским телевизионным каналам и ра-диостанциям, которые вещают на русском языке, следует прибавить русскоязычные каналы и станции, которые ретранслируются из РФ. Причём, в Юго-Восточной Украине безраздельно доминируют россий-ские информационные каналы, а в Крыму во время военной оккупации вооружёнными силами РФ произошло полное отключение украинских телеканалов и на их частотах транслируются каналы РФ.

При этом марионеточное «правительство» в АРК грубо нарушает права и интересы как украиноязычных граждан в республике, так и

69

других этнических групп, проживающих в Крыму, прежде всего — крымских татар.

Этнические русские тыс. чел.

в Украине в целом 8334,1

в АРК 1180,4

Количество этнических русских в Украине в целом и в АРК в частности (данные Всеукраинской переписи населения за 2001 год).

Этнический состав АРК тыс. чел.

русские 1180,4

украинцы 492,2

крымские татары 243,4

белорусы 29,2

татары 11,0

армяне 8,7

евреи 4,5

поляки 3,8

молдаване 3,7

азербайджанцы 3,7

Всего вместе 2024,0

Этнический состав жителей АРК(данные Всеукраинской переписи населения за 2001 год).

Чрезмерное присутствие государственных каналов РФ, которые ведут неприкрытую пропаганду, направленную на искажённое представ-ление о событиях в Украине, подрыв независимости, суверенитета и территориальной целостности Украины, разжигание межэтнической розни вместе с работой профессиональных провокаторов из РФ, объяс-няют и поляризацию общества в АРК, и инспирируемую конфликтную ситуацию в Юго-Восточных областях Украины.

70

люди пРОтив лжиОднозначную негативную реакцию представителей различных этни-ческих групп (русских, татар, евреев и др.), русскоговорящих граждан и организаций Украины вызвала вооружённая оккупация АРК со стороны РФ и поддерживаемых российской властью сепаратистов Крыма. Ниже приводим выдержки из некоторых обращений.

«В ходе разговора, В. Путин также выразил мнение, что окончательное решение о том, что будет делать Россия, определится после того, как пройдёт референдум 16 марта в Крыму, на что народный депутат Украи-ны М.Джемилёв ответил президенту России, что референдум точно не будет признан Украиной и мировым сообществом».

Из сообщения лидера крымскотатарского народа, народного депутата Украины М.Джемилева

«С полной ответственностью заявляем, что в Украине русские и русско-язычные граждане всегда имели и будут иметь возможность общаться, получать среднее и высшее образование, делать карьеру, осуществлять научную деятельность на предпочтительном для них языке. В Укра-ине всегда должное внимание уделялось выпуску учебников, прессы, художественной и публицистической литературы, радио- и телепередач на русском языке. В тех регионах, где русский язык был употребителен ранее, он остался языком межнационального общения. Это подтвердят вам многие наши российские коллеги, имеющие родственников, друзей и добрых знакомых в Украине».

Из обращения учёных Национальной и отраслевых академий наук Украины к гражданам Российской Федерации

«Мы уверены, что Вас невозможно ввести в заблуждение. А это означа-ет, что Вы сами сознательно выбираете из массы информации об Укра-ине неправду и клевету. И Вам хорошо известно, что произнесённые во время пресс-конференции слова Виктора Януковича о том, что после подписания известного соглашения: «…Киев был заполнен вооружён-ными людьми, которые начали громить здания, культовые учреждения,

71

храмы. Начали страдать невинные люди. Людей просто грабили и уби-вали на улицах» — это ложь, от первого и до последнего слова. Русскоя-зычные жители Украины не подвергаются унижениям и притеснениям, их гражданские права не ограничены. Рассуждения о «насильствен-ной украинизации» и «запрете говорить по-русски», о которых много пишут в российских СМИ, пусть останутся на совести их авторов. Ваша уверенность на пресс-конференции в росте антисемитизма в Украине также не соответствует реальным фактам. По-видимому, Вы перепу-тали Украину с Россией, где еврейские организации зафиксировали в прошлом году рост антисемитизма».

Из обращения украинских евреев к Путину

«Все реальней становится угроза применения насилия по отношению к украинцам, крымским татарам и всем гражданам Украины, прожива-ющим на полуострове, чьи позиции по вопросу о статусе Крыма отлич-ны от позиции тех, кто сегодня осуществляет политику сепаратизма и отторжения Крыма от Украины. Насилие может быть применено и ко многим людям других национальностей, не согласных с политикой нынешней «власти» в Крыму».

Из обращения Меджлиса крымскотатарского народа

«Сегодня весь многонациональный народ Украины выступает за до-стойную жизнь, за торжество общечеловеческих ценностей, за спра-ведливое правосудие, за свободу и единство страны. Для нас исклю-чительно важным является сохранение целостности нашей страны, нерушимости ее границ. Народ Украины, также как и России, обязан сделать все от него зависящее, чтобы предотвратить эту катастрофу. Мы должны совместными усилиями строить счастливое будущее для наших народов».

Из обращения Президиума Национальной академии аграрных наук Украины к учёным Российской академии наук

72

«На историческую Родину крымских татар — Крым, пришла большая беда, грозящая перерасти в глобальную гуманитарную и социальную катастрофу для его почти двухмиллионного населения — русских, украинцев, крымских татар».

Из письма Главы Меджлиса крымскотатарского народа Президенту США

«Евромайдан — это не «фашиствующие молодчики»; это миллионы украиноязычных и русскоязычных граждан Украины, восставших про-тив диктатуры и коррупции во имя европейских ценностей — демокра-тии, законности, прав человека;

Никакого «вооружённого захвата власти» в Украине не произошло: Янукович, на совести которого больше сотни человеческих жизней, с позором сбежал из страны, и вполне легитимный Верховный Совет конституционным большинством избрал новое правительство (в конце концов — это наше дело, как нам менять свою власть);

«Преследования» и «ущемления» прав русскоязычных в Украине — нет; Конституция и законодательство Украины защищают все языки и все культуры в нашей стране; даже у профессиональных путинских пропагандистов нет фактов «преследования», есть только выморочная ложь;

Крымский «референдум» не имеет ничего общего со свободным во-леизъявлением крымчан: мало того, что он противоречит Конституции Автономной Республики Крым и Конституции Украины, — проводить его будут под прицелом автоматов российских солдат».

Из обращения к деятелям культуры России, поддержавшим оккупацию Украины

«Украина никогда не посягала на суверенитет российского народа, его язык и культуру. Нам в течение многих лет удаётся избегать войны и сохранять мир и согласие между всеми гражданами такой многонацио-нальной и многоязычной Украины».

Из обращения более 240 украинских культурных деятелей против агрессии Путина

73

«Меджлис крымскотатарского народа заявляет о том, что, наряду с грубым игнорированием прав и интересов жителей Крыма разных на-циональностей, призываемых к участию в незаконном «референдуме» с заранее объявленным результатом, особо попраны и права крымско-татарского народа — народа, у которого за пределами Крыма нет иной исторической родины или этнически тождественного государственного образования».

Из заявления Меджлиса крымскотатарского народа

«Заявляем о … столетиями сформированной традиции толерантности, терпимости и взвешенности граждан Украины; абсолютной надуман-ности заявления руководства Российской Федерации о необходимости защиты русскоязычных граждан Украины, беспочвенности и незакон-ности осуществлённого силового вмешательства».

Из заявления представителей Западного научного центра Национальной академии наук Украины

и Министерства образования и науки Украины, Совета ректоров Львовщины и Научного общества имени Шевченко

«В нашем государстве нет притеснений по признаку языка, нации, веро-исповедания. Поэтому мы свидетельствуем — все попытки российской пропаганды представить события в Украине как «фашистский перево-рот» и «победу экстремистов» — абсолютно не соответствуют действи-тельности.

Украинский народ имеет только дружеские, братские чувства к рус-скому народу. Не верьте пропаганде, которая разжигает вражду между нами. Мы хотим и в дальнейшем строить с Россией дружеские, брат-ские отношения — но как суверенное, независимое государство».

Из обращения Украинских Церквей и религиозных организаций по поводу иностранной агрессии

75

Заявление О сОстОянии УкРаинскО-РОссийских ОтнОшений

Благотворительный фонд «Майдан иностранных дел» выражает удив-ление отсутствием четкой позиции украинской власти по поводу состояния отношений с Россией. Не может не вызывать удивление, говоря дипломатично, вялая реакция официального Киева в условиях оккупации значительной части украинской территории российскими захватчиками и активных попыток распространить нестабильность на юго-восточные области Украины. Существует реальная опасность пол-номасштабного военного вторжения на остальную территорию Украи-ны российских вооруженных сил. В этих условиях украинская власть не имеет права медлить с реализацией указанных ниже первоочередных шагов.

I. в диплОматическОй плОскОсти1. Разорвать дипломатические отношения с Российской Федераци-

ей. Отозвать весь дипломатический персонал с территории РФ. В течение 48 часов аннулировать дипломатическую аккредитацию и выдворить за пределы Украины весь дипломатический персонал государства-агрессора.

2. Публично денонсировать все международно-правовые и полити-ко-правовые документы, касающиеся стратегического характера украинско-российских отношений, в частности, Декларации о содержании российско-украинского стратегического партнерства от 12 июля 2012 года. Проинформировать российскую сторону об отмене всех мероприятий в рамках Российско-Украинской межго-сударственной комиссии, а также рассмотреть вопрос о нецелесоо-

27 марта 2014

76

бразности деятельности этого формата двустороннего сотрудниче-ства вообще.

Безотлагательно обратиться к одной из дружественных европей-ских стран (например — к Республике Польша, Королевству Шве-ция или др.) с просьбой представлять интересы нашего государ-ства, в частности по консульско-правовым вопросам, на территории страны-агрессора.

3. Срочно разработать и начать реализацию плана мероприятий с це-лью углубления дипломатической изоляции Российской Федерации путем исключения из членства или наложения санкций в рамках международных организаций, в частности, ООН, ВТО, ОБСЕ, СЕ, ИКАО, ИМО, ОЧЭС и т. д. и т. п. Четко координировать усилия в этих вопросах с партнерскими государствами, прежде всего, США, Канадой, Японией, Китаем, государствами-членами ЕС, Республи-кой Корея и др.

4. Начать интенсивные консультации с правительством США о полу-чении Украиной статуса государства-привилегированного партне-ра. Углубить взаимодействие с правительством США в вопросах обороны, безопасности, борьбы с коррупцией.

5. Начать переговоры с правительствами США, Великобритании, Франции и Китая с целью создания в Киеве постоянно действующе-го консультативного органа с государствами-гарантами безопасно-сти в рамках Будапештского меморандума (1994 года).

6. Провести консультации с государствами-членами Большой Семер-ки по организации в случае необходимости деятельности и финан-сирования Правительства Украины в изгнании. Немедленно раз-работать и утвердить комплекс дипломатических мероприятий на случай начала полномасштабной военной агрессии России против Украины (защита гражданского населения, защита беженцев и т.д. ).

7. Предусмотреть в проекте Закона Украины «Об оккупированных территориях Украины» или иного законодательного акта по этому вопросу положение о том, что восстановление суверенитета и тер-риториальной целостности Украины является постоянным приори-тетом государственной политики Украины, и обязать все государ-ственные, правительственные, отраслевые и другие официальные

77

делегации Украины включать данный вопрос в повестку дня всех международных переговоров и встреч.

8. Разорвать дипломатические отношения со всеми государствами, которые признали аннексию Крыма Российской Федерацией.

іі. в пРавОвОй плОскОсти1. Внести в законодательство Украины изменения, которые отменяли

бы принцип внеблоковости Украины, а также утверждали бы ев-ропейскую и евро-атлантическую интеграцию как стратегические направления внешней политики и основные механизмы восстанов-ления суверенитета и обеспечения неприкосновенности границ и территориальной целостности Украины.

2. Осуществить основательный пересмотр нормативно -правовой базы двусторонних отношений с РФ, а также договоренностей в многостороннем формате, отменив те из них, которые потеряли актуальность с учетом военной агрессии РФ против Украины, окку-пацию части территории Украины или не отвечают национальным интересам и приоритетам государственной и внешней политики государства на современном этапе.

3. В рамках продвижения резолюции Генеральной Ассамблеи ООН по воору-женной агрессии РФ против Украины добиваться формули-ровок и правовых оценок, которые могут быть использованы при рассмотрении судебных исков в России с целью возмещения нане-сенных ею экономических, финансовых и других убытков.

4. Внести на рассмотрение Верховной Рады Украины проект Закона Украины «Об упрощенном порядке допуска на территорию Украины вооруженных под-разделений и военнослужащих государств-членов Организации Североатлантического Договора (НАТО ) в 2014 году с целью проведения совместных уче-ний, тренировок, оказание прак-тической помощи в организации охраны объектов стратегической инфраструктуры и выполнения других задач в сфере безопасности и обороны Украины». Предусмотреть ввоз такими подразделениями техники, вооружения, оборудования и материалов без уплаты тамо-женных и других сборов.

78

ііі. в вОеннО-пОлитическОй и ОбОРОннОй сФеРах1. Отменить все запланированные с РФ мероприятия в военной и во-

енно-политической сферах. Немедленно пересмотреть взаимодей-ствие по вопросам экспортного контроля, исключив поставки в РФ из Украины любого оружия, техники, оборудования и компонентов военного характера, а также двойного назначения. Прекратить все программы сотрудничества с РФ в военно-промышленной области.

2. Запретить транзит по территории Украины российских товаров военного и двойного назначения.

3. При осуществлении военно -технического сотрудничества с тре-тьими странами требовать государственных гарантий по недопу-щению реэкспорта украинской военной техники и оборудования в Российскую Федерацию.

4. В ходе мероприятий в рамках международных режимов экспорт-ного контроля акцентировать внимание партнеров на том, что осуществление сотрудничества с Российской Федерацией поощряет ее правительство к продолжению военной агрессии, агрессивной милитаристской внешней политики и фактически подрывает мир и международную безопасность.

5. Пересмотреть и отменить двусторонние договоренности и меры по РФ, прежде всего, по линии СВР, СБУ, АДПС и МВД.

іV. в экОнОмическОй плОскОсти1. Инвентаризировать имущество и определить убытки (прямые,

косвенные и упущенную выгоду ) учреждений, предприятий и ор-ганизаций Украины всех форм собственности в результате оккупа-ции Российской Федерацией Крыма.

2. Инвентаризировать имущество и другие активы учреждений, предприятий и организаций РФ на территории Украины, наложить запрет на его отчуждение и вывод за пределы Украины до момента решения вопроса о компенсации убытков в результате действий российской стороны.

79

3. Запретить приватизацию или отчуждение в интересах физических и юридических лиц РФ объектов стратегической и критической инфраструктуры Украины в том числе, осуществляемые физически-ми и юридическими лицами третьих государств в интересах рос-сийской стороны.

V. в инФОРмациОннОй и гУманитаРнОй сФеРах1. Прекратить реализацию всех программ и запретить деятельность в

Украине организации «Россотрудничество».2. Отменить лицензии и запретить в том числе техническими сред-

ствами ретрансляцию на территории Украины всех государствен-ных российских телевизионных и радиокомпаний.

3. Законодательно ограничить возможность публичного использо-вания символики государства-агрессора РФ, кроме определенных категорий офици-альных российских представителей.

4. Внести изменения в украинское законодательство с целью упроще-ния про-цедуры получения украинского гражданства для отдель-ных категорий граждан РФ, в частности тех, которые преследуются российскими властями за политические убеждения и гражданскую позицию, выполнения журналистских обязанностей в связи с реа-гированием на оккупацию Украинской территории российскими войсками.

5. Проработать с государствами ЕС порядок и процедуру въезда граж-дан Российской Федерации на территорию Украины на основании действительных «шенгенских» виз.

81

диРективы делегации УкРаины на пРОведение пеРегОвОРОв в ФОРмате УкРаина-сша-ес-РФ

1. Накануне консультаций в четырехстороннем формате (Украина-США-ЕС-РФ) провести предварительные конфиденциальные пере-говоры со США и ЕС, в ходе которых:

Согласовать повестку дня консультаций, исходя из приоритетности перего-ворной позиции, что Крым является неотъемлемой частью Украины и не может быть предметом обсуждения.

Совместно определить, что Украина, США и ЕС не признают нали-чия любых, так называемых, легитимных интересов РФ в Украине, так как это является неприемлемым с точки зрения мироустрой-ства, которое образовалось после Второй Мировой войны. В свою очередь, украинская сторона готова вести конструктивный и предметный диалог об удовлетворении реальных, а не надуманных интересов русскоязычных украинцев, в том числе с южно-восточ-ных регионов, в рамках правового поля Украины.

2. В ходе многосторонних консультаций с участием РФ требовать:

Безусловного восстановления территориальной целостности и выведения аб-солютно всех российских войск с территории Украины, учитывая денонсацию РФ договоренностей о временном пребывании ЧФ РФ в АРК.

Немедленного отвода русских войск от российско-украинской госу-дарственной границы и деэскалации напряжения, в том числе и на границе с Приднестровьем. Необходимо получить четкие завере-ния РФ по ненападении на Украину при любых обстоятельствах.

14 апреля 2014

82

Подтверждением этого может стать, помимо прочего, отмена реше-ния Совета Федерации РФ по использованию войск РФ на террито-рии Украины от 1 марта 2014 года.

Прекращение направления в Украину диверсантов и провокаторов, агрессивной риторики в СМИ, спекуляций относительно якобы притеснений русскоязычных граждан и т.п.

Недопущения безосновательной блокировки украинского экспорта и энергети-ческого шантажа.

Задержание и возвращения в Украину лиц, которые скрываются в РФ и объявлены в розыск в нашем государстве.

3. Информировать, что:

Украина полностью мобилизована и готова нанести такой вред агрессору, который будет значительно преобладать над любыми по-тенциальными выгодами от возможного временного захвата части ее территории. При этом, мы не исключаем возможности немедлен-ного переноса военных действий на терри-торию страны-агрессора.

В обсуждении проекта новой Конституции участвуют все полити-ческие силы, включая те, которые представляют интересы юго-во-сточных регионов Украины.

Киев настроен на продуктивный диалог с представителями регио-нов, которые представлены в нынешнем парламенте или могут получить места в законодательной власти по результатам следую-щих парламентских выборов, по всему спектру вопросов в рамках действующего правового поля.

Направления и содержание внутренней и внешней политики Украины является исключительно ее суверенным правом.

Украина будет обжаловать в международных судах действия РФ о нарушении международного права и требовать компенсации за причиненный ущерб.

83

4. В случае развития диалога в позитивном ключе, Украина готова подтвердить, что:

украинская сторона настроена на продолжение контактов в четырехстороннем формате;

защищать права российского бизнеса в Украине, который не при-знает теневых схем и платит налоги;

продолжать торгово-экономические отношения с РФ;

развивать двусторонние проекты на основе взаимной выгоды.

5. В случае отказа российской стороны в ходе консультаций от кон-структивного диалога, отработать со США и ЕС алгоритм дальней-ших действий, в частности, о введении «третьего пакета» меж-дународных санкций в отношении РФ, предоставления Украине помощи, а также других координационных мероприятий по даль-нейшей изоляции РФ в рамках международных организаций и объединений и т.д.

Достичь договоренности о проведении регулярных консультаций между военными ведомствами Украины, США и другими странами как в рамках НАТО, так и в двусторонних форматах.

Проработать механизм срочного взаимодействия в случае вторже-ния вооруженных сил РФ на территорию Украины.

85

диРективы пО пРименению вООРУженных сил УкРаины

Оценка пРОтивникаДостигнув поставленной цели военной интервенции в Крыму, Рос-сийская Федерация пытается развить достигнутый успех на Юго-Восто-ке и Юге Украины. Задачи по продолжению военной агрессии будут заключаться в отторжении от Украины территорий Харьковской, Донецкой, Луганской, Херсонской, Никола-евской и Одесской областей. Тем самым Россия будет пытаться отрезать Украину от морских путей сообщения и создать своеобразный «санитарный пояс безопасности» вокруг Украины. Одновременно быстрым (до 8 часов) маршем наибо-лее мобильных войск будет пробовать временно установить контроль над центром Киева с целью силовой смены власти. После такой демон-страции силы следует ожидать отвод войск на рубеж административ-ной границы между Киевской и Черниговской областями. Завершив аннексию территорий Восточной, Юго-Восточной и Южной Украины, в дальнейшем путем дестабилизации внутренней обстановки на Бу-ковине и Волыни будет провоци-ровать обращение местных общин к Польше и Румынии о присоединении этих территорий к ним. Таким образом, будет осуществлена попытка окончательно завершить изоля-цию Украины.

С целью обеспечения выполнения указанных задач Российской Феде-рацией развернуты вблизи границ с Украиной 5 группировок войск и сил, которые после создания сепаратистами необходимых внутренних условий будут готовы практически одновременно начать вооруженное вторжение на территорию Украины.


86

Сев

ерн

ая

груп

пи

ров

каБ

елго

род

ская

гр

упп

ир

овка

Дон

басс

кая

гр

упп

ир

овка

Тав

рий

ская

гр

упп

ир

овк

а

бат

аль

он

/Б

ТГ

бри

гада

по

лкб

ата

льон

/

БТ

Гбр

ига

дап

олк

бат

аль

он

/Б

ТГ

бри

гада

по

лкб

ата

льон

/

БТ

Гбр

ига

дап

олк

диви

зія

Мо

тост

рел

ковы

е/го

рно

-пех

отн

ые

21

31

26

2

Тан

ковы

е1

2

Воз

душ

но-

деса

нтн

ые/

деса

нтн

о-ш

турм

овы

е2

6-7

21

2-3

1

Мор

ская

пех

ота

1

Сп

ецн

аз Г

РУ

22

24

Ар

тиле

рий

ски

е4

23

1

88

сОстОяние вООРУженных сил УкРаины и Задачи ОбОРОныСегодняшнее состояние Вооруженных Сил Украины не позволяет обеспечить гарантированную защиту территории Украины одновре-менно на всех угрожа-ющих направлениях потенциальной вооружен-ной агрессии. В этой связи необходимо за счет наиболее боеготовых частей сформировать две группировки сухопутных войск (масштабом до корпуса) со всеми необходимыми силами и средствами усиления и материально-технического обеспечения на двух наиболее угрожающих направлениях (Харьковском и Луганском). Задачей этих группировок войск является решительное нанесение огневого поражения первому эшелону войск противника в момент перехода ими государственной границы, а также его второму эшелону в районах сосредоточения на территории России. Нанесенные противнику потери должны иметь необратимые и неприемлемые последствия для его войск, которые за-ставят их отказаться от продолжения выполнения задач. Учитывая, что противник попытается захватить в первую очередь областные админи-стративные центры, превратить подходы к ним в неприступные кре-пости путем создания противотанковых и противопехотных рубежей.

Силами Национальной гвардии и подразделений территориальной обороны (сформированных из волонтеров) обеспечить блокирование возможных маршрутов выдвижения противника по основным маги-стральным путям на территории Украины. Для этого дополнительно оборудовать долгосрочные огневые точки за счет технически неисправ-ной бронетанковой техники (но имеющей исправное вооружение), находящейся на складах и базах долгосрочного хранения.

Ввиду слабости национальной противовоздушной обороны, обратиться к НАТО с просьбой обеспечить над территорией проблемных областей Украины «зоны без полетов » путем совместного патрулирования ВВС Украины и сил Альянса. Кроме того, путем блокады с моря кораблями НАТО обеспечить охрану морского побережья Украины в Черном и Азовском морях, а также не допустить проникновения войск с терри-тории оккупированного Крыма и Приднестровья. Ведение воздушной

89

разведки обеспечить за счет круглосуточного патрулирования само-летами АВАКС НАТО и путем получения информации со спутников отдельных стран Альянса.

С началом вооруженной агрессии обеспечить силами войск специаль-ных операций и заранее направленных разведывательно-диверсионных групп нанесение ударов по военным объектам в глубине территории агрессора, а также объектам управления в его административных цен-трах (в первую очередь — Москве и Санкт-Петербурге). По возможно-сти необходимо физически устранить от власти политическое руковод-ство России — в первую очередь Президента и Премьер-министра.

Одновременно с развертыванием боевых действий на материковой части Украины силами высокомобильных десантных войск во взаимо-действии с силами специальных операций НАТО начать захват важных административных центров в Крыму.

Самопровозглашенное руководство Крыма должно быть захвачено и принуждено к дезавуированию всех соглашений с Российской Федера-цией.

91

тОРгОвли беЗ пОлитики с РОссией не пОлУчится«Останься Янукович при власти, украинские трудящиеся со временем стали бы крепостными российских олигархов, а то и просто безработ-ными».

Об этом заявил в комментарии для tsn.ua председатель правления Фонда «Майдан иностранных дел» Богдан Яременко, бывший ген-консул Украины в Стамбуле и представительУкраины в Организации Черноморского Экономического Сотрудничества, уволенный режимом Януковича за публичное осуждение разгона студентов на Евромайдане 30 ноября 2013 года.

«...В последние дни в российских СМИ и в интервью некоторых украин-ских деятелей, претендующих на то, чтобы называться политиками, начали опять звучать известные мантры о безальтернативности для Украины торгово-экономических связей с РФ, скорую и полную гибель украинской промышлен-ности от разрыва связей с российскими пред-приятиями, массовые увольнения на заводах и т.д.

Эту же аргументацию, с подачи Кремля, широко используют и вдохно-вители пророссийских и сепаратистских акций на Юго-Востоке.

Не отрицая полезности взаимовыгодного сотрудничества с РФ, попро-буем спрогнозировать, как развивались бы украинско-российские отно-шения в случае поражения Майдана и победы Януковича при активной поддержке его кремлевских покровителей.

Превратившись в диктатора-марионетку и выполняя любые пожела-ния Москвы, Виктор Федорович без зазрения совести сдавал бы любые интересы Украины и, очевидно, в скором времени ликвидировал бы последние остатки экономической самостоятельности.


92

К примеру, с достаточно высокой степенью вероятности можно предпо-ложить, что:• преимущественная ориентация торговли на рынок РФ привела

бы к полной зависимости нашей экономики от часто меняющихся настроений в Кремле;

• неэффективная экономика Украины теперь уже бесповоротно ока-залась бы на российской «газовой игле», а все проекты по альтерна-тивной энергетике были бы остановлены;

• кабальный кредит на 15 миллиардов долларов США с непрозрач-ными условиями на долгие годы сделал бы нас (и наших детей!) должниками Кремля;

• еще на пару десятков миллиардов долларов вырос бы наш долг перед РФ в счет кредита для строительства никому не нужного и чрезвычайно затратного «политического» моста через Керченский пролив;

• уже в 2014 году российский рубль стал бы одной из резервных ва-лют Национального банка Украины;

• атомная энергетика была бы полностью поставлена под контроль Москвы (организация в Украине производства ядерного топлива для реакторов ВВЭР-1000 по российским технологиям, кредитное финансирование проекта сооружения энергоблоков № 3 и 4 Хмель-ницкой АЭС);

• в интересах российского капитала были бы приватизированы уни-кальный харьковский «Турбоатом» и Одесский припортовый завод;

• со временем в Россию была бы вывезена вся документация на само-леты Ан-124 и АН-70;

• под полный российский контроль перешли бы украинские пред-приятия в ракетно-космической сфере;

• Украина начала бы учитывать интересы РФ на международном рынке зерна, что привело бы к снижению экспортных доходов;

• те украинские предприятия, которые являются конкурентами соответствующих российских, были бы закрыты, а их персонал выброшен на улицу (известно, что несколько крупных предприятий Востока Украины после покупки их российскими инвесторами ос-тановили работу или были полностью уничтожены).

93

Стоит взглянуть на соседнюю Беларусь, чтобы понять, что подобный уровень экономической «интеграции», а по существу — поглощения украинской эконо-мики Россией, в кратчайшие сроки привел бы наше государство к полной потере самостоятельности в выборе внешнеполи-тической, оборонной, гуманитарной, социальной и других стратегий.

По существу, украинско-российские отношения очень скоро бы пере-стали быть межгосударственными и трансформировались в отношения между сеньором и вассалом, а украинские трудящиеся со временем стали бы крепостными российских олигархов, а то и просто безработ-ными.

Интересно, понимают ли это те, кто сегодня устраивает беспорядки на Юго-Востоке и бездумно ратует за братство с Москвой?»

95

кОмментаРий О дальнейших междУнаРОдных санкциях пРОтив РОссийскОй ФедеРации

В последние дни, на фоне отсутствия прогресса в выполнении Жене-вских договоренностей от 17 апреля 2014 года, в международном сооб-ществе снова активизировалась дискуссия о необходимости ужесточе-ния международных санкций против Российской Федерации .

Не исключается, что уже в четверг, 24 апреля, состоится встреча США и стран ЕС , в ходе которой может быть принят новый пакет санкций против России. В частности, отмечается, что санкции могут включать давление на энергетический сектор России, в том числе на «Газпром», а также на российскую банковскую систему.

В этой связи «Майдан иностранных дел» считает целесообразным при-влечь внимание международного сообщества к необходимости более тща-тельного отношения к сферам применения таких санкций.

Так, известно, что политическое и военное руководство России призна-ет, что для реагирования на современные угрозы военного характера ей необходимо достичь новых качественных параметров в перевоору-жении и боевом применении вооруженных сил. По некоторой инфор-мации, массовое оснащение вооруженных сил РФ перспективными образцами вооружений и военной техники планируется начать с 2016 года. Поэтому, российский оборонно-промышленный комплекс уже в ближайшее время будет нуждаться в современных технологиях и со-ответствующем промышленном оборудовании.

В этом контексте, по мнению «Майдана иностранных дел», между-народ-ному сообществу, в частности США и ЕС , следует принять во внимание по-становление Правительства Российской Федерации от 24


96

декабря 2013 №1224 , которое вступило в силу с 1 января 2014 года и содержит «Перечень товаров, по отношению к которым подтверждается отсутствие производства на территории Российской Федерации». Речь, в частности, идет о токарных многоцелевых станках, станках для об-работки металлов и металлокерамики, измерительных приборах и т.п. (полный список прилагается).

Очевидно, введение международных ограничений на поставки в РФ со-ответствующего оборудования значительно усложнит или даже сделает невозможным реализацию российских амбициозных программ в облас-ти вооружений, будет препятствовать ее агрессивным намерениям и способствовать укреплению международного мира и безопасности.

97

геОпОлитическая лОвУшка для РОссииРоссия очутилась в наиболее сложном геополитическом положении за все время своего существования со времен Крымской войны.

Не взирая на последние бравурные реляции русских официальных факторов относительно «прочности внешнеполитической позиции России», анализ имеющихся тенденций позволяет прогнозировать, что именно 2014 год, очевидно, станет тем рубежом, который будет опреде-лять вероятное начало постепенных негативных изменений в геополи-тической ситуации вокруг нее.

Среди таких тенденций можно выделить следующие: • Существенное ухудшение отношений с США, странами ЕС, Япо-

нией, Канадой;• Исключение России из «Большой восьмерки», углубление изоляции

в ООН и остальных международных структурах;• Отсутствие единодушной поддержки аннексии Крыма среди стран

СНГ;• Сворачивание отношений с НАТО, усиление позиций Альянса в

Восточной Европе (против чего всегда выступала РФ) и начало пере-осмысления существующих основ и планов дальнейшего развития системы безопасности в странах Запада;

• Введения экономических санкций со стороны западных стран, в том числе разработка планов ЕС относительно уменьшения энерге-тической зависимости от РФ (экспорт нефти и газа составляет 70% всего годового экспорта России и формирует 52% федерального бюджета);

• Возникновение серьезных осложнений в российской экономике, модель которой базируется на использовании энергетических ресурсов для увеличения потребительского и инвестиционного спроса, и появление значительных противоречий между отдель-ными приоритетами в экономической политике, прежде всего в


98

бюджетной сфере (оборонные и инфра-структурные проекты и социально-экономические расходы);

• Формирования вокруг России пояса откровенно недружественных для нее государств (Украина, Молдавия, Грузия), на территориях которых было инспирировано Кремлем создание сепаратистских анклавов (то есть возникновение того самого «санитарного кордо-на», против которого постоянно боролись СССР и РФ);

• Увеличение значения китайского фактора для РФ во всех аспектах;• Возникновение напряжения в отношениях с Турцией, в результате

изменения баланса сил в Черноморском регионе и возобновление климата недоверия в отношениях со Швецией;

• Повышение опасений относительно возможных экспансионистских намерений Кремля среди стран, которые граничат с Россией в Арк-тике (Канада, Дания, Норвегия, Финляндия, Исландия, Швеция, США);

• Рост угроз безопасности РФ на ее южных границах, наиболее реаль-ной из которых является дестабилизация ситуации в Афганистане и Центральной Азии после ожидаемого вывода контингента Меж-дународных сил содействия безопасности (МССБ) из этой страны в 2014 году;

• Возникновение необходимости поддержания относительно высоко-го уровня российского военного присутствия в Автономной Рес-публике Крым, Приднестровье, Осетии, Армении, Таджикистане и Киргизстане;

• Формирование международного имиджа России, как страны-агрес-сора (страны, представителя «другого мира»), негативное отноше-ние к россиянам заграницей.

Наиболее опасным для Российской Федерации является то, что своими неуклюжими действиями ее руководство, воплощая так называемую «Доктрину Путина», фактически разрушило ту комфортную среду безопасности, которая еще совсем недавно воспринималась как нечто обычное и вечное.

Это все выглядит как откровенная авантюра на фоне того, что в 2012-2013 годах Россия постоянно позиционировала себя в качестве твердого сторонника послевоенной международно-правовой системы.

99

Очевидно, кремлевская верхушка, находясь в плену собственных иде-ологических догм, и откровенно наслаждаясь отдельными успехами в международных делах (Сирия, Иран, Сноуден, победа над Брюсселем в декабрьской «битве за Украину»), решила, как в свое время Германская империя накануне Первой Мировой войны, что «один удар брониро-ванным кулаком» решит все внутренние и внешние проблемы. Чем это за-кончилось для этой империи, которую, к слову, называли либераль-ной, хорошо известно из истории.

Можно констатировать, что сегодня Россия оказалась, пожалуй, в наиболее сложном геополитическом положении за все время своего существования со времен Крымской войны 1853-1856 годов. Не исклю-чается и крах главного современного кремлевского проекта — Россия, как новосозданный «полюс мира»/государство-цивилизация со своими «уникальными, консервативными ценностями», и ее возможная даль-нейшая дезинтеграция.

Темп накопления негативных факторов пока прогнозировать до-вольно сложно, однако, вряд ли можно ставить под сомнение наличие устойчивых тенденций, которые свидетельствуют об существенном ухудшении международного положения Российской Федерации, окон-чательного уничтожения буфера безопасности вокруг ее границ (в частности можно вспомнить, что в советские времена границы СССР надежно прикрывали государства-члены Варшавского договора).

Очевидно, что уже в последующие годы российская власть будет вынуждена в срочном порядке принимать меры с целью исправления ситуации. Удастся ли ей решить это невероятно сложное задание — бу-дущее покажет.

Для Украины это означает дальнейшее усиление непредсказуемо-сти и агрессивности со стороны путиновского режима. Следует ожи-дать хорошо организованные и спланированные провокации Кремля по дестабилизации ситуации в нашем государстве, увеличение числа и формата попыток, направленных на замедление курса европейской интеграции.

Ответом на этот вызов должно стать начало системных действий Киева по предупреждению возможных агрессивных акций со стороны Москвы.

Механизмом такого предупреждения должен стать постоянный мониторинг действий российской власти во внешней и внутренней

100

сферах, их всесторонний анализ, сбор данных, необходимых для ак-туальных национальных потребностей Украины, и прогнозирование возможных действий Москвы в разных ситуациях.

Следует так же продолжить курс на всестороннее углубление от-ношений с теми союзниками Украины, которые имеют политическую волю и соответствующие возможности и могут, в случае необходимо-сти, предоста-вить нашему государству действенную помощь.

101

Заявление пО пОвОдУ вОЗмОжнОгО пРОведения нОвОй встРечи в ФОРмате УкРаина-ес-сша-РФ в женеве

В связи с обнародованной Министерством иностранных дел Украины информации относительно продолжающихся консультаций по поводу возможного проведения новой встречи в формате Украина-ЕС-США-РФ в Женеве «Майдан иностранных дел» должен указать следующее:

Вновь заявляем, что «Женевское заявление» от 17 апреля 2014 года не отвечает национальным интересам нашего государства (см. коммента-рий МИД), в частности, ввиду того, что в ней не содержится положений о территориальной целостности Украины, восстановления эффективно-го контроля над Автономной Республикой Крым и т.д.

Несмотря на то, что обнародованное 17 апреля 2014 года по результатам встречи министров иностранных дел Украины, США, РФ и ЕС соглашение учитывает все требования Российской Федерации, последняя не выпол-нила ни одного из взятых на себя обязательств. Более того, российская сторона с 20 февраля 2014 года начала и продолжает вести против Украины гибридную войну, то есть скрытые военные действия с помо-щью террористических методов под видом вооруженного восстания.

Развязанная Российской Федерацией против Украины война может быть прекращена только в трех случаях: достижение агрессором по-ставленной цели, значительный успех в проведении украинскими спецслужбами антитеррористической операции или принуждением Соединенными Штатами Америки и Европейским Союзом В.Путина прекратить войну под угрозой существенных потерь как политико-эко-номического, так и военного характера. Таким образом, любые пере-

6 мая 2014

102

говоры, а точнее их имитация со стороны страны-агрессора, которая проводит активную фазу скрытой войны и крайне заинтересована в ее продолжении, при этом не исключая возможности начала ее отрытой стадии, будут лишь служить достижению Кремлем поставленных целей и ослабление позиций нашей страны.

Свидетельством недееспособности дипломатических каналов во время войны служит и тот факт, что никаких положительных результа-тов не достигли никакие активные контакты по линии США-РФ, ФРГ-РФ и ЕС-РФ. Итак, вероятное участие украинской стороны в новых четырех-сторонних переговорах на уровне глав внешнеполитических ведомств не только не будет способствовать урегулированию ситуации, а наобо-рот — может стать причиной дальнейших уступок в пользу агрессора. При этом стоит напомнить, что российская сторона не признает и не намерена признавать легитимности украинской власти.

Исходя из этого, рекомендуем украинскому внешнеполитическому ведом-ству сосредоточить свое внимание и все имеющиеся дипломатические ресурсы на дальнейшем привлечении наших стратегических партнеров США и ЕС к усилению международной изоляции РФ, введение в отноше-нии ее более жестких санкций, а также существенного (в разы) увеличе-ния помощи Киеву со стороны международного сообщества в усилении обороноспособности государства, внедрении эффективной борьбы с коррупцией, достижении макроэкономиче-ской стабильности и т.д.

Приоритетной задачей диалога с евроатлантическим сообществом до-лжна стать проблематика обработки действенных механизмов между-народной безопасности Украины в новых условиях.

Особое внимание Министерству иностранных дел Украины необходи-мо уделить также вопросу введения компенсаторных механизмов из-за потери российского рынка и создания преференций для украинских предприятий, в частности, юго-восточного региона, с целью их перео-риентации на новые рынки.

103

«Майдан иностранных дел» с уверенностью отмечает, что вопрос о проведении любых переговоров, их формата и содержания следует рассматривать после избрания Президента Украины, который, согласно Конституции Украины, отвечает за представительство нашего госу-дарства на международной арене и имеет возможность сформировать Правительство, определить и утвердить в законный способ задачу для переговоров для украинской делегации.

107

RussIa’s posItIon ConCeRnIng the RIghts of the RussIan ethnIC mInoRIty and RussIan-speakIng ukRaInIan CItIzens In ukRaIne

“Lie in Russia is an attempt to transfer the responsibility for its own failures on others in order to whitewash the regime. Lie in Russia is dangerous for Russia itself as it generates desperate hatred that corrodes it from within. Lie in Russia is dangerous for the world as it separates Russia and the world from each other.”

Serhiy Datsyuk

Vladimir Putin justifies his arrogant intervention into the internal affairs of a sovereign and independent Ukrainian state and his military aggression aimed at the annexation of its large part, among others, with what he claims to be a real threat that “some nationalist or fascist or anti-Semite can spring out like a jack from the box (we can still see those guys walking around Kyiv wearing bandanas that look like swastikas)”.

Vladimir Churkin, Russia’s permanent representative to the UN, justifies Russia’s aggression by blatantly lying that “in the situation of the constant threat of violence by the ultra-nationalists groups that endanger the lives and legitimate interests of the Russians and Russian speakers in Ukraine, people had to organize the units of self-defense. These units have already had to block the attempts to take over the administrative buildings and to infiltrate the peninsula with weaponry. We’ve got information that new provocations, specifically, against the Black Sea Fleet, are being prepared.” Another

March 19, 2014

108

example of a cynical lie was Putin’s public denial of the Crimean occupation by the Russian army that had no military insignia.

“In the extraordinary situation we are put in at no our [Russia’s] fault when the lives and health of people in Crimea and Southeastern Ukraine are put in real danger because of the irresponsible and provocative actions of the banderovtsy and other far-right nationalists, all measures that we undertake are completely legal and adequate”. With that statement, Russia’s Ministry of Foreign Affairs justifies Russia’s military intervention that violates both Ukrainian and Russian legislation and defies international law. It claims the existence of a real danger to the lives and safety of Crimeans without providing any facts to prove it.

Therefore, The Maidan of Foreign Affairs has conducted a research on the conditions and rights of ethnic Russians and Russian-speakers in Ukraine. It has also compared these conditions with those for the Ukrainians living in Russia. The research was based on the reports and data by the national and international organizations that focus on the various aspects of the human rights, on public polls, as well as on the informational materials of the government bodies of Ukraine, the Russian Federation and the US.

RussIan mInIstRy of foReIgn affaIRs tRapped In the web of lIesSince 2012, the Russian Ministry of Foreign Affairs has begun monitoring human rights violations in other countries and publishing reports on the human rights situation in the EU reporting any noticeable deviations from the high standards of the developed countries in that field. No other documents containing facts of the human rights violations in other countries, including Ukraine, are publically known or available. Given Russia’s close attention to the developments in Ukraine (between the crackdown on Euromaidan on November 30, 2013 and the start of the Crimean occupation, the Russian Ministry of Foreign Affairs issued three statements), it’s hard to imagine that Russia would have not reacted to even small, let alone serious and systematic violations of the rights of ethnic Russians and Russian-speakers in Ukraine, if there were any. Instead of concrete facts, Russia resorted to vague in accusations of Ukraine’s authorities supporting the “brown” revolution,

109

“almost complete ban of Russian language, lustration, abolition of the parties and organizations, shutdown of the opposition mass media and lifting any restrictions on the neo-Nazi propaganda”.

These accusations can not be taken without irony, considering the relatively “humane” by Russian standards arrests of the 420 peaceful protesters in the center of Moscow on 24.02.2014, groundlessly strict verdicts in the “Bolotnaya Case”, as well as the consistent policy of eliminating the opposition media, such as the independent TV channel Dozhd, online magazines lenta.ru, grani.ru, krasparov.ru, ej.ru, and others.

At the same time, neither the Russian President, nor the Prime-Minister or the Ministry of Foreign Affairs have published any statements of condolences to the Ukrainian people or the families of the Ukrainian civilians killed or disabled as a result of excessive force and other criminal actions used against them on the orders of Ukraine’s ex-President Viktor Yanukovych and his closest surrounding. Instead, Russia has provided a safe haven for the organizers and direct executors of the mass murders, treating them as national heroes.

InteRnatIonal oRganIzatIons agaInst lIeBetween 2005 and 2013, The European Court of Human Rights had not registered a single lawsuit against the state of Ukraine concerning discrimination on the racial, ethnic, linguistic or religious basis or another related violation with regard to any population group, including the group the research focuses on.

According to the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights, between 2006-2012 there has not been a single lawsuit against the Ukrainian state concerning citizens of Ukraine or Russia who have been victims of crimes based on their Russian ethnicity or the use of the Russian language.

According to the U.S. State Department Reports on the Human Rights Practices, a number of violations in that area were detected in 2005-2013. Specifically, in 2005 several Russian citizens of Chechen origin were deported from Ukraine based on the allegedly existing instruction to return all Chechens back to Russia after the Beslan tragedy.

110

In 2007, Lema Susarov, Russian citizen of Chechen origin, was detained. He was later released on the court order.

In 2008, SBU opened a criminal case against the separatist organizations The People’s Front of Sevastopol-Crimea-Russia and the Subcarpathian Ruthenian Sejm. There was one reported incident of picketing the Russian Embassy in Ukraine by the UNA-UNSO and NTP with anti-Russian slogans. Police arrested a Russian opposition activist Mikhail Gangan and held him for a few days. In violation of the court order, the Office of the Prosecutor General of Ukraine has extradited to Russia Aleksey Kuznyetsov, a Russian citizen.

In 2011, Dmitriy Solopov, a social activist and a Russian citizen, was detained, but as a legal refugee, freed a shortly after.

In 2013, the only violation of the human rights against an ethnic Russian who was also a citizen of Russia, was the kidnapping of the Russian opposition activist Leonid Razvozzhayev and transferring him to the Russian authorities. The legality of such transfer is highly questionable since by that time, Razvozzhayev had already filed for political asylum in Ukraine.

As can be seen, even the occasional episodes of human rights violation against Russian citizens in Ukraine that caused concern of the international community were almost always directly connected to the position or the regulations of the Russian authorities.

According to the Anti-Defamation League, in 2010-2014, a number of anti-Semitic incidents have been registered in Ukraine. Specifically, in 2012, in Odessa a cross with the portraits of the Romanov family and an inscription that the royal family was “brutally tortured and ritually killed by savage Jews” was erected in one of the city squares. The city authorities have later removed the cross.

In 2013 pig heads were placed next to a Sevastopol synagogue that was under renovation.

In 2014 the following manifestations of anti-Semitism were registered: a swastika graffiti and a “Death to Jews” slogan near a Simpheropol synagogue, an attempt to burn down a synagogue in Zaporizhia and three attacks on Jews in Kyiv, one of which -- with a cold weapon.

The existence of isolated incidents of the common anti-Semitism in Ukraine cannot be denied. However, nothing confirms Russia’s statements about a significant increase in the frequency of such cases. Meanwhile, the following facts should be taken into account. Firstly, the number of

111

similar incidents in Russia over the same period was double that number in Ukraine. Secondly, some of these incidents were related to the activity of the pro-Russian organizations and movements in Ukraine. Also, the beatings of the Jews in Kyiv took place precisely at the time when on the order of Yanukovich’s officials, small thugs nicknamed “titushkas” were hired and brought to Kyiv in large numbers to intimidate kyivites and to turn them against Maidan . During that time only in one day, on January 30, 2014, 23 cars were burnt down, most with the license plates from Western Ukraine. Other criminal activity was also noted during that period. The situation completely normalized after kyivites, jointly with the police, had started patrolling their neighborhoods on foot and by car.

Russia’s totally unsubstantiated accusation of Pravyi Sector in anti-Semitism causes nothing but awe. It is important to note that Dmytro Yarosh, the leader of the Right Sector, has met with Reuven Din El, the Ambassador of Israel to Ukraine where he clearly assured the latter in his devotion to the policy of tolerance and in his readiness to battle any manifestations of xenophobia and chauvinism.

Another event worth mentioning is the notorious football match in Lviv on September 6, 2013, where according to FARE (Football Against Racism in Europe), neo-Nazi symbols were allegedly used, the fact that caused FIFA’s heated reaction. However, Mr. Zisels, Vice-President of the Congress of Ethnic Communities, called that statement “a provocation”. “It actually seems very strange and looks like a provocation in the context of a broader attempt to present Ukraine as a racist and fascist country, although that is not true. The scenario is to bring Tyahnybok and Yanukovych opposite each other in the second round of the presidential elections in Ukraine in 2015 and confront the whole world with that”.

Mr. Zisels noted that the Congress would examine the issue of the FARE activity. “We would not join it if it was created to arrange provocations. There is a so-called The World Without Nazism organization from Moscow and we always oppose it”, he said. It’s important to note that The World Without Nazism is headed by Boris Shpigel, former member of Russia’s Union of the Federation, that clearly demonstrates the organization’s politically motivated activity in the interests of the Kremlin.

112

soCIology of maIdan agaInst lIeThe events in Kyiv and the rest of Ukraine in December 2013 – February 2014 were preceded by a catastrophic decline of trust to the existing government that in conjunction with the inadequate actions of Victor Yanukovych, after several months of the peaceful protest, led to a violent conflict. According to the survey conducted by the Democratic Initiatives Foundation and the Razumkov Center in May 2013, 74% of Ukrainians were dissatisfied with the situation in the country, among whom 45% were completely dissatisfied and another 29% – generally dissatisfied. Only 21,5% were completely or mostly satisfied. In February and March 2014, after the bloody repressive actions of the government, Yanukovych’s unpopularity raised to 89.1%.

Undoubtedly, the Maidan developments were negatively perceived by the Kremlin, and the entire propaganda machine in Russia was wound up to create and then inculcate the population with the myths about the Nazis, neo-Nazis and other extremists being the core of the Maidan.

The sociological picture based on the survey conducted in the Maidan on February 3, 2014, completely disproves Kremlin’s myths about the exclusively Western-Ukrainian and Ukrainian-speaking background of the Maidan. The ratio of the protesters who stayed in the Maidan permanently was as follows: Kyiv residents – 12%, visitors – 88% (55% from Western Ukraine, 24% from Central and 21% from the Southeast of Ukraine). Besides, most Kyiv residents, even though they have not remained in the Maidan permanently, have strongly supported it, participated in the protests in shifts, supplied it with everything necessary, and constituted the majority of the most massive protests (up to 1 million people).

113

Regional representation of the Maidan (excluding Kyivans) as of 03.02.14

The language situation speaks for itself as well: 59% of the protesters were Ukrainian-speaking, 16% were Russian-speaking and 24% were bilingual. That language proportion is fully in sync with the results of the Ukrainian National Census, according to which 69,5% of the Ukrainian citizens consider Ukrainian to be their mother-tongue, while 30,6% – Russian.

Language map of the Maidan as of 03.02.14

West

East

South-East

Ukrainian-speaking

Russian-speaking

bilingual

114

Only 3% of the protesters were brought to the Maidan by the political parties, 13% were representing non-government organizations, the rest, 83,5%, came there independently.

The main reasons for being in the Maidan are as follows: reaction to the brutal beating of the students (61%), desire to change life for the better (51%), protest against the sabotage of signing the EU Association Agreement (47%) and desire to replace the authorities (46%). Only 3% of the respondents came on the appeal of the opposition, while 10% expressed the desire to “take revenge on the government”.

It is also a very telling fact that the first Maidan victims were the representatives of non-Ukrainian ethnic groups - Armenian and Belarusian. Later, three Georgian citizens and one citizen of the RF were also killed. The regional composition of the Heavenly Hundred, besides the foreign citizens and the residents of the Western Ukraine, also shows 14 Kyiv and Kyiv region residents, 3 residents of Donetsk, 3 residents of Zaporizhia and 1 of each – from Crimea, Dnipropetrovsk and Kharkiv.

RussIan soCIology agaInst lIeThe results of the total control of mass-media by the Russian authorities and the policy of dumbing down its own population are horrifying. According to the Levada Center research from March 7-10, 2014, 70% of Russians do not understand the processes in Ukraine and trust (63%) the Russian state-controlled media believing that they provide an objective picture of the situation.

Meanwhile, the Russian authorities consistently and brutally suppress all anti-war demonstrations and shut down all disloyal to the authorities TV channels, as well as print and online media within Russia 43% of the respondents agree that “Russians in Ukraine are in real danger because of the nationalists and bandits and that only the Russian military can protect them from the threat of violence.” The same 43% would consider the secession of the Crimea (and possibly of the eastern regions of Ukraine) and the establishment of an independent state there (with its possible later accession to the RF) as the most acceptable way out of the political crisis in Ukraine.

58% to various degrees support deployment of Russian troops to the Crimea and other regions of Ukraine and consider such Russian actions to

115

be legitimate. 79% agree that after the referendum, the Crimea should be accepted into the Russian Federation.

35% of the respondents believe that Russia has the right to use military force to protect the population of the Crimea and the Southeast of Ukraine, and only 27% believe these actions to be illegal. At the same time, the biggest fear of Russians in the Ukrainian situation is an armed conflict between Russia and Ukraine (83%) and the involvement of the NATO (73%) and OSCE (60%) troops in Ukraine.

ChuRCh agaInst lIeJustifying Russian aggression in the Crimea, Russia’s permanent representative to the UN accused the Ukrainian government of “gross interference in the affairs of the Church”. The Russian diplomat probably meant the sole incident that with a great stretch can be called interference into the church affairs. On February 22, 2014, a group of the Maidan activists organized a patrol around the outside walls of the Kyiv-Pecherska Lavra monastery to protect it from the thugs hired and brought to Kyiv by the authorities during the confrontation between the police and the protesters. After the sensationalist reports of the Russian state TV channels, the press service of Lavra denied rumors of the attack on the monastery by the protesters. It reported that “the Euromaidan activists came to the monastery due to the provocative rumors of the possible removal of the holy relics from Lavra’s territory, and were peacefully guarding the entrance to the monastery”.

Russia should have also noted that the leaders of all the largest Christian denominations (except those belonging to the Moscow Patriarchate), Jewish religious organizations and the Muslim Religious Administration have condemned Russia’s armed invasion of the sovereign territory of Ukraine and called Russia “to come to senses, stop the aggression against Ukraine and immediately withdraw its military from the Ukrainian land”. The spiritual leaders have also emphasized that there “was no harassment based on language, ethnicity or religion in Ukraine. Therefore, we declare that all Russian propaganda that attempts to present the events in Ukraine as a “fascist coup” and “the victory of the extremists” is completely false”.

116

lInguIstIC soCIology agaInst lIeAccording to a survey by the Razumkov Center from 2013, Ukraine has a very high degree of tolerance towards Russian-speakers. 75,6% of the respondents feel completely comfortable when being talked to in Russian, 15,4% are pleased by it, and only 5,6% consider it unpleasant.

Due to FOMnibus, 82% of Russian citizens do not speak a second language. 58,8% of ethnic Russians in Ukraine can also speak Ukrainian, 58,1% of ethnic Ukrainians can also speak Russian, which, among other factors, predetermines traditionally tolerant attitudes among native Ukrainian and Russian speakers in Ukraine.

Russian as the mother tongue Thousands

In Ukraine in general 14273

In Crimea 1549

Russian as the mother tongue in Ukraine in general and in the Crimea in particular (Ukraine National Census, 2001)

Without a doubt, Crimea has the highest ratio of Russian-speakers as opposed to Ukrainian. However, it should be noted, that not only ethnic Russians speak Russian, but also the representatives of other ethnic groups. Moreover, besides Russian and Ukrainian, other languages, such as Tatar, Belarusian, Polish, Hebrew, Greek, Armenian and others, are represented in the Crimea as well.

117

Language map of Crimea People (thousands)

Russian 1549,0

Ukrainian 202,7

Crimean Tatar 229,3

Belarussian 5,2

Other languages 37,3

Language map of the Crimea (Ukraine National Census, 2001)

Russian language enjoys good standing in the Ukrainian education system. In 2012-2013 around 700 000 students attended 1256 schools with the instruction in Russian. 1 200 000 students studied Russian as a school subject.

Teacher training in Russian is provided in Ukraine at 12 Universities of the I-II accreditation levels and at 34 universities of the III-IV accreditation levels.

A wide range of print media devoted to teaching Russian language is published regularly. A great number of relevant cultural and educational events are organized not only nationally, but also internationally, in cooperation with “Rossotrudnichestvo” (“Russian Cooperation”). Ukraine has facilitated proper work conditions for the Russian information-cultural centers throughout its territory. Only since the beginning of 2014, more than 15 cultural and scientific events have already been conducted in different regions of Ukraine in cooperation with “Rossotrudnichestvo.”

Since 2012, on the basis of “Rossotrudnichestvo”, the Russian center of science and culture, Ukraine has opened a center of communal access to Russian educational resources and distance-learning technologies in teaching Russian.

It is also anticipated that the Kharkiv branch of the Russian center of science and culture will officially open in 2014. A series of upcoming events on the agenda include the ones dedicated to the 70th anniversary of the liberation of Leningrad from the Siege, celebration of the Day of Slavic Literature and Culture, 700 years since the birth of St. Sergius of Radonezh, the Day of Family, Love and Fidelity, the celebration of the 200 years since Mikhail Lermontov’s birth, The Embassy of Mastery project (in partnership with the St. Petersburg House of Music) and The Balaklava Vacation bard song festival.

118

CompaRatIVe analysIs of the soCIal status of ukRaInIans In the Rf and of RussIans In ukRaIneAccording to the 2001 Ukrainian National Census, 8.33 million Ukrainian residents identify themselves as ethnic Russians; Russian is a mother tongue for 14.2 million.

According to the 2010 Russian National Census, 1.93 million of ethnic Ukrainians live in the RF, 1.8 million of them can speak Ukrainian. According to the unofficial sources, the number of Ukrainians in the RF is over 10 million. That figure can be assumed on the basis of the official information that a quarter of all foreign visitors entering the RF are Ukrainians. In 2011 that number reached 2.87 million. Additionally, the annual number of illegal migrant workers from Ukraine to Russia reaches 4 million.

Ukrainians and Ukrainian language in Russia million

Ethnic Ukrainians 1,93

Those who can speak Ukrainian 1,8

Ethnic Ukrainians in the RF and the ability to speak Ukrainian (Russian National Census, 2010)

119

Ethnic Ukrainians in Russia

Ethnic Russians in Ukraine

Population1,93 млн.

(according to unofficial sources more than 10 m)

8,33 млн.

Schools 10 1256

Print media 7 1176

Radio stations 1 5 - 74% of broadcasting

NGO 100 103

Comparison of the satisfaction of the language, information and related needs of ethnic Ukrainians in Russia and of ethnic Russians in Ukraine

(MFA of Ukraine, 2014).

The table below clearly shows the imbalance of the educational opportunities for the Ukrainian-speakers in Russia, despite the comparable size of the respective national minorities in Ukraine and Russia. The situation in the field of information is even more disproportionate, as one should add to the Ukrainian TV-channels and radio stations that broadcast in Russian, the Russian-language TV channels and radio stations that are rebroadcasted in Ukraine from Russia. Furthermore, the public broadcast in Southeastern Ukraine has been dominated by the Russian TV channels, and during the military occupation of the Crimea by the Russian army, Ukrainian channels were completely shut down there and their frequencies have been since used by the Russian ones.

Meanwhile, the puppet government of the Crimea grossly violates the rights and interests of the Ukrainian citizens in the republic, as well as of the other ethnic groups living on the peninsula, especially of the Crimean Tatars.

Ethnic Russians Thousands

Ukraine (all together) 8334,1

The Crimea 1180,4

The number of ethnic Russians in Ukraine in general, and in the Crimea, in particular (Ukraine National 2001 Census).

120

Ethnic composition of the Crimea Thousands

Russians 1180,4

Ukrainians 492,2

Crimean Tatars 243,4

Belarusians 29,2

Tatars 11,0

Armenians 8,7

Jews 4,5

Polish 3,8

Moldavians 3,7

Azerbaijanis 3,7

Total 2024,0

The ethnic composition of the residents of the ARC (Ukraine National Census, 2001).

The excessive presence of the Russian state channels that engage in non-stop propaganda distorting the events in Ukraine, undermining its independence, sovereignty and territorial integrity, and instigating ethnic hatred, together with professional provocateurs from Russia, are largely responsible for the societal polarization in the Crimea and for inciting the conflict in the southern and eastern regions of Ukraine.

people agaInst lIeThe reaction of the various ethnic groups (Russians, Tatars, Ukrainians, etc.), Russian-speaking citizens and ethnic organizations of Ukraine to the Russian military occupation of the Crimea and to Russia’s support of the Crimean separatists has been extremely negative. Below are excerpts from their comments.

“During the conversation, V. Putin has also stated that the final decision on Russia’s course of actions would be determined after the referendum on March 16 in Crimea. Mustafa Dzhemilev, member of the Ukrainian

121

Parliament, has replied that the referendum would never be recognized by Ukraine or the international community.”

From the message of Mustafa Dzhemilev, leader of the Crimean Tatars, Ukrainian MP

“We declare with full responsibility that Russians and Russian-speaking citizens of Ukraine have always had and will always have the opportunity to communicate, receive secondary and higher education, build a career and carry out scientific research in the language they prefer. Ukraine has always paid great attention to producing textbooks, media, fiction and publicism, as well as radio and TV shows, in Russian. In those regions where Russian has been traditionally widely spoken, it has remained the language of international communication. Many of our Russian colleagues whose relatives or friends live in Ukraine, can confirm this.”

From the address of the scientists of the National and Sector Academies

of Sciences of Ukraine to Russian citizens

“We are convinced that you can not be mislead. That means that from the mass of information about Ukraine, you deliberately choose lies and slander. And you very well know that Viktor Yanukovych’s words during the press-conference after signing the well-known agreement that “…Kyiv was filled with the armed men who began destroying buildings, religious institutions and churches. Innocent people began to suffer. People were simply robbed and killed in the streets” was a lie from the first word to the last.

Russian-speaking citizens of Ukraine do not feel any humiliation or persecution; their human rights are not restricted. Myths of “the violent Ukrainianization” and “prohibition to speak Russian” that Russian mass-media widely spreads shall remain on the conscience of their authors. Your (Vladimir Putin’s) confidence in the growth of anti-Semitism in Ukraine, expressed during the press-conference does not match the facts. Most likely, you have confused Ukraine with Russia where Jewish organizations have registered a growth of anti-Semitism over the past year”.

From the address of the Ukrainian Jews to Putin

122

“A threat of force against Ukrainians, Crimean Tatars and all Ukrainian citizens who live in Crimea and whose position on its status differs from the position of those who now engage in the policy of separatism and annexation of the Crimea, becomes more real. Violence can be also used against people of other nationalities who do not agree with the policy of the current “authority” of the Crimea.”

The Mejlis of the Crimean Tatar People

“Today the whole multiethnic nation of Ukraine stands for decent life, for the victory of universal human values, for true justice, freedom and unity of the country. It is extremely important for us to preserve the integrity of our country and the invincibility of its borders. The people of Ukraine, as well as the people of Russia, must do everything in their power to prevent that catastrophe. Together we need to build a prosperous future for our nations.”

From the address of the Presidium of the National Academy of Agricultural Sciences of Ukraine

to the members of the Russian Academy of Sciences

“The Crimea, the historical homeland of the Crimean Tatars, now suffers a great tragedy that threatens to evolve into a global social and humanitarian disaster for nearly two million residents of the Crimea – Russians, Ukrainians and the Crimean Tatars.”

From the letter of the Head of the Mejlis of the Crimean Tatar People to the President of the United States

“Euromaidan - is not “fascist thugs”, but millions of Ukrainian- and Russian-speaking citizens of Ukraine who rebelled against dictatorship and corruption and for the European values - democracy, rule of law and human rights;

There has never been any “armed seizure of power” in Ukraine: Yanukovych who is guilty of taking more than 100 human lives, has shamefully fled the country, and the constitutional majority of the completely legitimate Parliament has elected a new Government (after all - it is our business how to change our Government). There is no “persecution” and “harassment” of the rights of the Russian-speakers in Ukraine, the

123

Constitution and legislation of Ukraine protect all languages and all cultures in our country; even Putin’s professional propagandists do not have any facts of “persecution”, but only concocted lies;Crimean “referendum” has nothing in common with the free will of the Crimeans – it is not only contrary to the Constitution of the Autonomous Republic of the Crimea and the Constitution of Ukraine, but it will also be held at the gunpoint of the Russian soldiers.”

From the letter to the prominent representatives of the Russian culture

who supported the occupation of Ukraine

“Ukraine has never encroached on the sovereignty of the Russian people, their language and culture. For many years we have managed to avoid conflict and preserve peace and harmony among all citizens of the multi-ethnic and multi-language Ukraine.”

From the address of over 240 prominent Ukrainian culture figures against Putin’s aggression

“The Mejlis of the Crimean Tatars declares that alongside with the crude violation of the rights and interests of all ethnic groups in the Crimea called to participate in the illegal “referendum” that has the pre-set result, the rights of the Crimean Tatars have been violated especially brutally. In the case of the Crimean Tatars, that is the only ethnic group that has no other historical homeland or statehood outside of the Crimea”.

From the declaration of the Mejlis of the Crimean Tatar People

“We declare … that Ukrainians have a centuries-old tradition of tolerance, patience and acceptance, that the statements of the Russian Government regarding the need to protect Russian-speaking citizens in Ukraine are made-up and absolutely groundless, and that the military invasion is unjustified and illegal”.

From the address of the Western Science Center of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry

of Education and Science of Ukraine, Lviv Oblast Council of Rectors and the Shevchenko Scientific Society

124

“There is no language-, ethnicity- or religion-based persecution in Ukraine. Therefore we declare that all Russian propaganda attempts to present the events in Ukraine as a “fascist coup” and “the victory of extremists” are absolutely false.

Ukrainians have only friendly and brotherly feelings to Russians. Do not believe the propaganda that fuels animosity between us. We want to keep building a friendly and brotherly relationship with Russia, but only as a sovereign and independent state”.

From the address of Ukrainian churches and religious organizations on the foreign aggression

125

statement on the ukRaIne- RussIa RelatIonsThe Maidan of Foreign Affairs is surprised with the lack of a clear position of the Ukrainian authorities regarding the state of Ukraine’s relations with the Russian Federation. The weak reaction of the official Kyiv at the time of the Russian military occupation of the considerable part of the Ukrainian territory and Russia’s ongoing active attempts to spread instability throughout the southeastern regions of Ukraine cannot but cause awe. There is also a real danger of a large-scale Russian military invasion of the rest of Ukraine. Under these conditions, Ukrainian government has no right to delay the implementation of the priority steps listed below.

і. In the fIeld of dIplomaCyI. To immediately:1. Break all diplomatic relations with the Russian Federation, withdraw

all Ukrainian diplomatic staff from the RF, within 48 hrs to annul the diplomatic accreditation and expel all the diplomatic staff of the aggressor country from Ukraine.

2. Publically denounce all international and political legal documents concerning the strategic nature of the Ukraine-Russia relations, including the Declaration on the Content of the Ukrainian-Russian Strategic Partnership from July 12, 2012. Notify Russia of the cancelation of all the events within the framework of the Ukrainian-Russian Intergovernmental Commission and consider suspension of that format of interaction in general. Urgently request a friendly European country (for example, Poland, Sweden or the like) to represent the interests of Ukraine, particularly on consular and legal issues, on the territory of the aggressor country.

3. Urgently develop and start implementing a plan of actions aimed at increasing the diplomatic isolation of the RF by suspending its membership with or imposing sanctions by such international

March 27, 2014

126

organizations as the UN, WTO, OSCE, the Council of Europe, ICAO, IMO, BSEC, etc. Clearly coordinate efforts regarding these issues with the partner countries, especially with the US, Canada, Japan, China, the EU member states, South Korea and others.

4. Start active consultations with the U.S. government regarding obtaining by Ukraine the status of a privileged partner state. Deepen the cooperation with the U.S. government on the issues of defense, security and anti-corruption measures.

5. Begin negotiations with the governments of the U.S., Great Britain, France and China regarding the creation in Kyiv of a permanent advisory board with the 1994 Budapest Memorandum guarantor states.

6. Conduct consultations with the G7 states regarding the facilitation and financing the activity of the Ukrainian government in exile, if the need occurs. Immediately develop and approve a set of diplomatic procedures for the event of Russia launching a large-scale military aggression against Ukraine (protection of civilians, protection of refugees, etc.)

7. In the draft of the Ukraine’s Occupied Territories Law or another legislative piece on that matter, include provisions stating that the restoration of sovereignty and territorial integrity of Ukraine is and will remain a permanent priority of the Ukrainian state policy. Require all state, governmental, sector and other official Ukrainian delegations to include that issue in the agenda of all their international negotiations and meetings.

8. Break diplomatic relations with all the countries that have recognized the annexation of the Crimea by the RF.

іі. In the legal aRea1. Amend Ukrainian legislation so that it revokes Ukraine’s non-aligned

status and asserts its European and Euro-Atlantic integration as the strategic vectors of its foreign policy and the key mechanisms of restoring sovereignty and ensuring the integrity of the Ukrainian borders and its territory.

2. Thoroughly revise the legal basis of the Ukraine-Russia bilateral relations, as well as the multilateral agreements. Revoke those of them that are no longer relevant due to the military aggression of Russia

127

against Ukraine and the partial occupation of its territory or the ones that do not meet Ukraine’s national interests and foreign policy at this point.

3. As part of the effort to promote the UN General Assembly’s resolution on the military aggression of Russia against Ukraine, ensure the legal definitions and assessments that can be used in the legal proceedings and lawsuits against Russia to compensate for the economic, financial and other losses inflicted by its actions.

4. Submit to the Ukrainian Parliament a draft law “On simplification of the 2014 admission to the Ukrainian territory of the NATO member-states’ military units and personnel with the purpose of carrying out joint training and providing practical assistance in the organization of the strategic infrastructure defense and other security and defense tasks in Ukraine”. Allow such units to bring in equipment, weapons and materials free of customs duty and other fees.

ііі. In the mIlItaRy and defense aReas1. Cancel all scheduled events with the RF in the military and military-

political fields. Urgently revise any cooperation on the issues of the export control and stop any Ukrainian export of weapons, machinery, equipment and military or double-purpose technical components to the RF. Stop any collaboration with Russia in the defense industry.

2. Ban transit of the Russian military and double-purpose components through the Ukrainian territory.

3. In the cases of the military and technical cooperation with the third countries, require state guarantees to prevent re-export of the Ukrainian military equipment to Russia.

4. In the course of the international export control events, turn the attention of the partners to the fact that cooperation with the RF encourages its government to continue its military aggression and its aggressive militarist foreign policy, and essentially, undermines peace and international security.

5. Revise and cancel bilateral agreements with the RF, primarily those of the Foreign Intelligence Service of Ukraine, the Security Service of Ukraine (SBU), State Border Patrol Service of Ukraine and the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.

128

іV. In the eConomIC aRea1. Inventory property and assess damages -- direct, indirect and lost profit –

of the institutions, enterprises and organizations of Ukraine of any form of property caused by the occupation of the Crimea by the RF.

2. Inventory property and other assets of the institutions, enterprises and organizations of the RF on the Ukrainian territory and freeze them until the issue of compensation for the losses Russia has inflicted on Ukraine is resolved.

3. Ban privatization or alienation of Ukrainian strategic facilities and critical infrastructure objects in the interests of Russian legal entities and individuals, including such actions undertaken in the interest of the Russian side by individuals and legal entities of the third countries.

V. In the InfoRmatIon and humanItaRIan fIelds1. Stop implementation of all programs and ban operations of

“Rossotrudnichestvo” (Russian Cooperation) in Ukraine. 2. Cancel licenses and ban broadcast of all Russian state channels and radio

in Ukraine, including technical rebroadcast. 3. Legally limit opportunities for public use of the official symbols of the

Russian Federation as those of the aggressor state, except for the certain categories of the official Russian representatives.

4. Amend Ukrainian legislation in order to simplify the procedure of obtaining Ukrainian citizenship by some categories of Russian citizens, including those persecuted by the Russian authorities for their political views and civic position or for fulfilling their journalist duty when reacting to the occupation of Ukraine by the Russian military.

5. Together with the EU member-states, develop a procedure whereby Russian citizens can enter Ukraine on the basis of valid Schengen visas.

129

dIReCtIVe pRoposals foR the ukRaInIan delegatIon at the ukRaIne-usa-eu-RussIa negotIatIons

1. Prior to the fourlateral Ukraine-US-EU-Russia consultations, confidential preliminary talks with the EU the US and should be held in order to:

Agree on the agenda of the consultations based on the priority of the negotiation position that Crimea is an integral part of Ukraine and its status cannot be an object of debate;

Determine jointly that Ukraine, the U.S. and the EU do not recognize the existence of any so-called legitimate interests of Russia in Ukraine because those are unacceptable in terms of the world order established after the World War II. In return, Ukraine is ready for constructive and meaningful dialogue on satisfying real and not contrived interests of Russian-speaking Ukrainians, including those in the southeastern regions in accordance with the Ukrainian Legislation.

2. In the process of the multilateral consultations involving Russia, demand:

Unequivocal restoration of the Ukrainian territorial integrity and removal of all Russian troops out of Ukraine, considering Russia’s denunciation of the agreements on temporary basing the Russian Black Sea Fleet in the Crimea;

Immediate withdrawal of the Russian army from the Russian-Ukrainian border and de-escalation of tension, including that on the Transdnistria-Ukraine border. It is necessary to obtain Russia’s clear guarantees that it will not attack Ukraine under any circumstances. As proof, Russia’s

April 14, 2014

130

Council of the Federation should revoke its March 1, 2014 decision on allowing Russian army presence in Ukraine;

Immediate stop to the deployment of saboteurs and provocateurs to Ukraine, to the aggressive rhetoric in the media, to the speculation on the alleged harassment of Russian-speaking citizens in Ukraine, and so on;

Preventing groundless blockade of the Ukrainian export and of the energy blackmail;

Arrest and extradition to Ukraine of the individuals who are on the official wanted list in Ukraine and who are taking shelter in Russia.

3. To inform all the sides that:

Ukraine is fully mobilized and ready to inflict such damage to the aggressor that would exceed any potential benefits from the temporary occupation of the part of the Ukrainian territory. At the same time, we do not exclude the possibility of the immediate transfer of the military operations to the aggressor’s territory;

All the political sides, including those representing the southeastern regions of Ukraine are taking part in discussing the new Constitution;

Kyiv is ready to conduct a productive dialogue on the entire range of issues within the current legal framework with those emissaries of the regions who are represented in the current Parliament or who will get seats in the Parliament by the results of the next parliamentary elections;

Ukraine’s foreign policy vector and content is its exclusive sovereign right;

Ukraine will sue Russia in international courts for violating international law and will demand compensation for the damage Russia has inflicted.

4. If the dialogue evolves in a positive way, Ukraine is ready to confirm its commitment to:

131

its openness to the continuation of the fourlateral contacts;

its commitment to protect the rights of the Russian business in Ukraine, provided that it does not practice shadow schemes and tax-evasion;

its readiness to continue trade and economic relations with Russia;

the development of bilateral projects based on mutual benefit.

5. If Russia refuses to conduct a constructive dialogue during consultations, Ukraine, together with the US and the EU, should develop an algorithm of further actions including the introduction of the “third round” of international sanctions against Russia, provision of assistance to Ukraine, as well as other measures on further isolating Russia within international organizations, unions, etc.

Reach an agreement about regular consultations between the defense departments of Ukraine, the United States and other countries, both within NATO and in the bilateral formats.

Develop a mechanism of urgent collaboration in the event Russian army invades Ukraine.

133

guIdelInes on the use of the ukRaInIan aRmed foRCes

enemy assessmentHaving accomplished its goal of the military intervention in the Crimea, the Russian Federation tries to spread its success to the southern and southeastern parts of Ukraine. The specific tasks of the continuing military aggression include the alienation of the Kharkov, Donetsk, Lugansk, Kherson, Nikolaiv and Odessa regions from Ukraine. Thus, Russia would try to cut Ukraine off from the sea routes and create a sort of a “sanitary belt of security” around it. Simultaneously, by means of a rapid ( in under 8 hrs) march of the most mobile military units, Russia would try to temporarily establish control over the center of Kyiv in order to forcibly replace the current government. After such demonstration of force, we can assume the withdrawal of the Russian troops to the administrative boundary between the Kiev and Chernigiv regions. Having finished the annexation of the eastern, south-eastern and southern territories of Ukraine, Russia would proceed to destabilize the internal situation in the Bukovina and Volhyn regions and provoke local communities to apply to Poland and Romania for accession of these territories to them. Thus, the final attempt to divide Ukraine and complete the isolation of its heartland would be accomplished.

In order to accomplish these goals, the Russian Federation has deployed five groupings of troops and forces that would be ready to almost simultaneously launch a military invasion of Ukraine as soon as the necessary internal conditions are facilitated by the separatists.

April 16, 2014

134

Nor

ther

n G

rou

pB

elgo

rod

Gro

up

Don

bass

Gro

up

Tavr

iya

Gro

up

batt

alio

n/

BT

Gbr

igad

ere

gim

ent

batt

alio

n/

BT

Gbr

igad

ere

gim

ent

batt

alio

n/

BT

Gbr

igad

ere

gim

ent

batt

alio

n/

BT

Gbr

igad

ere

gim

ent

div

isio

n

Mot

or R

ifle

/ M

oun

tain

In

fan

try

21

31

26

2

Tan

k1

2

Air

born

e/A

ir A

ssau

lt2

6-7

21

2-3

1

Mar

ines

1

Spet

snaz

GR

U2

22

4

Art

ille

ry4

23

1

136

the state of the ukRaInIan aRmed foRCes and the defense tasks The current state of the Ukrainian Armed Forces is not adequate for providing guaranteed protection of the Ukrainian territory simultaneously on all the directions of the potential military aggression. Therefore, it is necessary to form on the basis of the most prepared units two ground troops groupings (no larger than one corps) with all the necessary means, reinforcement facilities and technical support that would guard two of the most potentially threatening directions (Kharkiv and Lugansk).

The task of such groupings is inflicting fire damage on the first echelon of the enemy troops at the moment of their state border crossing, as well as on the second echelon in its area of concentration on the Russian territory. Inflicted casualties should have irreversible and unacceptable consequences for the enemy forces that would make them give up any further pursuit of their original tasks. Considering that the enemy would first try to occupy the regional administrative centers, it’s necessary to turn them into unassailable fortresses by creating anti-tank and antipersonnel stop lines.

By means of the National Guard and volunteer ground defense units, it’s essential to facilitate blocking the potential enemy routes along the main arteries on the Ukrainian territory. To that end, fortified emplacements should be additionally equipped with the malfunctioning armored vehicles that have working weaponry, but that are currently in storage.

Considering the weak state of the national air defense, we need to request NATO to provide “no-fly zones” over the Ukrainian problem regions by means of Ukraine’s and NATO’s air forces jointly patrolling them. Also, to provide the defense of the Ukrainian Black Sea and Azov Sea coasts by way of the NATO’s naval blockade and also, to prevent penetration of troops from the occupied territories of Crimea and from Transdniestria. Air reconnaissance should be provided by the NATO AWACS aircraft 24-hour patrolling and with the help of the information obtained from the satellites of the Alliance countries.

After the beginning of the military aggression, the special operations forces and earlier deployed reconnaissance and subversive groups should deliver blows on the military objects in the heartland of the enemy’s territory, as well as on the governing objects in its administrative centers, primarily in

137

Moscow and St. Petersburg. If possible, we should try to physically remove from power Russia’s political authority, -- first of all, the President and the Prime Minister.

Simultaneously with unfolding military operations on the Ukrainian mainland, the high-mobility assault troops, in coordination with the NATO special forces, should seize major administrative centers in the Crimea.

The self-appointed Crimean authorities should be captured and forced to denounce all the agreements with the Russian Federation.

139

tRade wIth RussIa wIthout polItICs Is an IllusIon“Had Yanukovych remained power, Ukrainian workers would have eventually become serfs of the Russian oligarchs, or simply the unemployed.”

That was the comment of Bohdan Yaremenko, the Chairman of the Maidan of Foreign Affairs Foundation, the Consul General of Ukraine in Istanbul and Ukraine’s representative to the Organization of the Black Sea Economic Cooperation, in the interview to tsn.ua. After he had publically condemned the brutal beating of the students on Euromaidan on November 30, 2013, Mr. Yaremenko was fired by the government of Yanukovych.

“Over the last few days, Russian mass media and the interviews of some Ukrainian officials who consider themselves politicians resonate with the old mantras about Ukraine having no alternative to trade and economic relations with the Russian Federation, the soon demise of the Ukrainian industry in the case of breaking the connections with Russian enterprises, mass industry layoffs, etc.

The same Kremlin-inspired argumentation is widely used by the instigators of the pro-Russian and separatist activity in the southeast.

Not disputing the benefits of a mutually beneficial cooperation with the Russian Federation, let’s try to forecast what future awaited Ukraine-Russia relations, had the Maidan been defeated and the Kremlin-supported Yanukovych won.

Having turned into a puppet dictator and thus, having to follow any wishes of Moscow, Viktor Yanukovych would have obviously shamelessly surrendered any Ukrainian interests and would have soon eliminated the last remains of the country’s economic independence.

April 17, 2014

140

For instance, with a high degree of probability we can assume that:• Preferential trade orientation on the Russian market would have led

to the total dependence of our economy on the changing moods of the Kremlin;

• Inefficient Ukrainian economy would have now become irrevocably hooked on the “gas needle”, and all the alternative energy projects would have been stopped;

• The enslaving 15-billion dollar loan with non-transparent terms would have made us (and our children!) debtors of the Kremlin for years to come;

• Our debt to Russia would have grown by several dozen billion dollars more for the construction of the unnecessary and very expensive “political” bridge over the Kerch Strait;

• In 2014 Russian ruble would have become one of the reserve currencies of the National Bank of Ukraine;

• The nuclear energy field would have been placed under the total control of Moscow (i.e., the organization of the nuclear fuel production in Ukraine for WWER-1000 reactors based on the Russian technology, credited construction for the power units #3 and #4 of Khmelnitsky Nuclear Power Plant, etc.);

• Unique Kharkov’s “Turbo atom” and Odessa Port Plant would have been privatized in the interest of the Russian capital;

• All the documentation on AN-124 and AN-70 planes would have been eventually transferred to Russia;

• Ukrainian rocket and space enterprises would have been placed under complete Russian control;

• Ukraine would have started meeting Russia’s interests in the world grain market that would decrease our export revenues;

• Ukrainian enterprises that competed with the corresponding Russian ones would have been closed and their staff laid off (there have already been facts of several large Eastern Ukrainian plant shutdowns or total elimination after they had been bought by Russian investors).

It is enough to glance at Belarus to understand that such level of economic “integration” that in reality means the absorption of the Ukrainian economy by Russia, would have promptly brought our state to the total loss of

141

independence in selecting strategy in foreign policy, defense, humanitarian, social and all other areas.

In essence, the Ukraine-Russia relations would have soon transformed from those of the two independent states into those between a signor and a vassal, while Ukrainian workers would have eventually become surfs of the Russian oligarchs, or simply the unemployed.

I wonder if the people who are now rioting in the Southeast and are thoughtlessly proclaiming brotherhood with Moscow understand all that.”

143

CommentaRy on the fuRtheR InteRnatIonal sanCtIons agaInst the RussIan fedeRatIon

In the last few days, due to the lack of progress in fulfilling the April 17, 2014 Geneva Agreement, the international community has returned to the discussion of the need to further toughen the international sanctions against the Russian Federation.

It is possible that on Thursday, April 24, there will be a meeting between the US and the EU states where a new set of sanctions against Russia will be adopted. In particular, it is reported that the sanctions may contain pressure measures on the Russian energy sector, including Gazprom, and on the Russian banking system. In that regard, The Maidan of Foreign Affairs would like to draw the attention of the international community to the need of a more thorough understanding of the sectors to be targeted.

It is well known that Russian political and military authorities acknowledge that in order to respond to the contemporary military threats, Russia needs to accomplish a qualitative improvement in the rearmament and operational use of its armed forces. According to some information, massive equipment of Russia’s armed forces with the promising prototypes of the new weaponry and military technology is scheduled to begin in 2016. Therefore, Russian defense industry will soon require modern technologies and respective industrial equipment.

In that context, The Maidan of Foreign Affairs considers that the international community, specifically the USA and the EU, should particularly note the Act of the Government of the Russian Federation #1224 from December 24, 2013 that took effect on January 1, 2014 and contains “The List of Goods Without the Production Base on the Territory of the RF”. Among others, it

April 22, 2014

144

refers to multi-purpose lathes, metal and metal-ceramics cutting machinery, measuring instruments, etc. (full list attached).

Obviously, imposition of international restrictions on the respective machinery supplies to the Russian Federation would complicate or even make impossible the realization of Russia’s ambitious armament programs, prevent its aggressive intentions and further strengthen international peace and security.

145

a geopolItICal tRap foR RussIa

Russia has gotten itself into the most complicated geopolitical situation in all of its history since the Crimean War.

Despite Russia’s latest upbeat official reports on the “strength of the Russian foreign policy position,” the current trend analysis lets us assume that 2014 can become the watershed year that would mark the beginning of the major negative turn for Russia’s geopolitical position.

Here are some of those trends:• Considerable deterioration of the relations with the US, the EU states,

Japan and Canada;• Russia’s expulsion from the G8, its deepening isolation in the UN and

other international institutions;• Absence of the unanimous support to the annexation of the Crimea

among the CIS states; • Curtailing of the relations with NATO, strengthening of the Alliance’s

positions in Eastern Europe (something that the Russian Federation has always opposed) and the beginning of the comprehensive rethinking by the Western powers of the foundations and prospects of their current system of security;

• Imposition of sanctions by the Western states, including the development of the EU plan regarding the reduction of energy dependence on the Russian Federation (oil and gas export amounts to 70% of Russia’s total annual export and provides 52% of the federal budget);

• Possible serious difficulties for the Russian economy, considering its reliance on the energy resource use for the increase in the consumer and investment demands; sharp imbalances between certain priority needs in the economic policy, especially in the public sector (i.e., infrastructure and defense projects and socio-economic expenditures);

• Formation around Russia of the belt of the openly unfriendly states (Ukraine, Moldova, Georgia), on whose territories Kremlin has instigated separatist enclaves, -- in other words, of the same “sanitary cordon” that the USSR and the RF has always struggled against;

April 29, 2014

146

• Increase of the China factor in all Russia’s affairs;• Emergence of tensions in the relations with Turkey as a result of the

change in the power balance in the Black sea region, as well as the return of distrust in the relations with Sweden;

• Increasing fear among the states that border Russia in the Arctic region (Canada, Denmark, Norway, Finland, Iceland, Sweden, USA) as to the possible expansionist intentions of the Kremlin;

• Increasing security threat to Russia on its southern borders, the most real being the destabilization in Afghanistan and Central Asia after the anticipated withdrawal of the International Security Assistance Forces (ISAF) from that country in 2014;

• The necessity to maintain a relatively high level of the Russian military presence in the Autonomous Republic of Crimea, Transdniestria, Ossetia, Armenia, Tajikistan and Kyrgyzstan;

• Creation of the international image of Russia as that of an aggressor state, a representative of “a different world”, and negative attitude to Russians abroad.

What is most dangerous for the Russian Federation is that by clumsily implementing the so-called “Putin’s Doctrine”, its authorities have practically destroyed the comfortable environment of security that until recently, has been taken for granted as something normal and eternal. All this looks like reckless opportunism, considering that in 2012-2013 Russia was constantly positioning itself as a firm supporter of the post-war international legal system.

Obviously, the Kremlin leadership trapped in the world of its own ideological dogmas and openly enjoying some of its successes in the foreign affairs (i.e., Syria, Iran, Snowden, victory over Brussels in the December “battle for Ukraine”), just like the German Empire on the eve of the World War I, has decided that “one armored punch” would solve all its domestic and foreign problems. We all know how it ended for that empire that by the way, was called “liberal.”

We can now ascertain that today Russia has put itself in the most difficult geopolitical situation it has been in since the Crimean War of 1853-1856. And it is quite possible that the main contemporary project of the Kremlin –

147

Russia as a World Pole and a civilization-state with its “unique conservative values”— is headed for a painful crash.

It is hard to predict the rate of the negative developments, but it’s impossible to doubt the existence of the persistent trends that prove the considerable worsening of Russia’s international situation and the final destruction of the safety buffer around it. (It is worth remembering that the USSR borders were safely protected by the Warsaw Pact member-states).

Obviously, Russian authorities would have to take urgent measures in order to improve the situation in the coming years. Whether that incredibly difficult goal is attainable, remains to be seen.

For Ukraine that means further increase of the unpredictability and aggressiveness of Putin’s regime. We should expect well-planned and well-organized Kremlin’s provocations on destabilizing the situation in our country and the increase in the number and scale of attempts to slow down Ukraine’s European integration progress.

To respond to that challenge, Kyiv should start a course of systemic actions aimed at preventing potential aggression from the side of Moscow.

The mechanism of such prevention should be permanent monitoring of Russian actions in both the domestic and foreign areas, their all-round analysis, collection of data of the national interest to Ukraine and forecasting possible actions of Moscow in a variety of situations.

It is also necessary to continue strengthening the relations with those allies who have the political will and the respective means to provide active help to our state in the case of need.

149

statement on the possIble ukRaIne-eu-us-RussIa meetIng In geneVa

With regard to the announcement of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine on the continuing consultations regarding a new Ukraine-EU-US-Russia meeting in Geneva, The Maidan of Foreign Affairs offers the following commentary.

We once again claim that the Geneva Declaration from April 17, 2014, does not meet Ukraine’s national interests (see MFA commentary), particularly because it does not contain any provisions regarding the territorial integrity of Ukraine, restoration of the effective control over the Crimea, etc.

Despite the fact that the announced agreement reached at the Geneva meeting by the foreign affairs ministers of Ukraine, the U.S., Russia and the EU, meets all the requirements of the Russian Federation, the latter did not fulfill any of its obligations. Moreover, since February 20, 2014, Russia has been waging a hybrid war against Ukraine, meaning that Russia conducts covert military operations using terrorist methods that are masked as the armed resistance of the local population.

The unleashed Russian war against Ukraine can be stopped in one of only three cases: if the aggressor country achieves its goal, if the Ukrainian special forces complete the anti-terrorist operation successfully or if the US and the EU force Vladimir Putin to stop the war at the risk of significant economic and military losses. Therefore, any negotiations or rather imitation thereof on the part of the aggressor state that is conducting an active phase of the covert war and is extremely interested in its continuation and possibly in the launch of its open phase, would only serve Kremlin’s goals and weaken Ukraine’s positions.

May 6, 2014

150

Another proof that diplomatic channels in the time of war are inefficient, is the fact that active attempts of the US-Russia, Germany-Russia and the EU-Russia communication have yielded absolutely no results. So, Ukraine’s prospective participation in the new round of the fourlateral negotiations of the foreign ministers would not only be useless for resolving the situation, but moreover, could become a reason for further concessions to the aggressor. It is worth reminding the international community, that Russia does not recognize the legitimacy of the Ukrainian government and does not intend to.

Based on that, we recommend that the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine focuses its attention and all available diplomatic resources on further involvement of the U.S. and the EU as strategic partners of Ukraine to deepen Russia’s international isolation, impose tougher sanctions on Russia and very significantly increase international community’s support to Kyiv in enhancing Ukraine’s defense potential, implementing effective anti-corruption measures, accomplishing macroeconomic stability, etc.

The priority goal of the dialogue between Ukraine and the Euro-Atlantic community should be principal rethinking and the development of the effective mechanisms to ensure Ukraine’s international security in the new environment.

The Ministry of Foreign Affairs should pay special attention to the implementation of the mechanisms to offset the loss of the Russian market, create preferences for the Ukrainian enterprises, particularly in southeastern Ukraine and re-orient them onto the new markets.

The Maidan of Foreign Affairs confidently declares that all issues regarding any negotiations, their formats and content should be considered only after Ukraine elects the President who under the Constitution of Ukraine, is responsible for representing Ukraine in the international arena, has the authority to form the government, as well as determine and approve the goal format of the negotiations for the Ukrainian delegation.

Формат: 96х68/16. Ум. друк. арк. 5,7

Тираж: 1 000 прим. Зам. № 472

Видано та надруковано:

Місійна книжкова фабрика «Християнське життя»,

вул. В. Стуса, 3, м. Луцьк, 43006.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 529 від 12.07.2001 р.

г р о м а д с ь к о - п о л і т и ч н е в и д а н н я

Майдан про Росію

News & Politics