ВПЛИВ ПОЕТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НА УКРАЇНСЬКЕ

МИСТЕЦТВО

Оліфіренко Леся Вадимівна,доцент кафедри соц.-гум. дисциплін та методики

їх викладання,кандидат філологічних наук

25 лютого (9 березня) 1814, с.Моринці, Київська губернія, (зараз Черкаська область) — 26 лютого (10 березня) 1861, м. Санкт-

Петербург)

• український письменник (поет, драматург, прозаїк)

• фольклорист• етнограф• художник (живописець, гравер)• громадський та політичний діяч• член Кирило-Мефодіївського братства• академік Імператорської  академії мистецтв (1860)

Творча спадщина Т.ШевченкаЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА

• збірка поетичних творів («Кобзар») – вірші, балади, поеми• драма «Назар Стодоля» • 9 повістей• щоденник («Журнал») та автобіографія, написані російською мовою• записки історико-археологічного характеру («Археологічні нотатки»)• чотири статті та понад 250 листів• переклади уривків поеми «Слово про похід Ігорів»

ОБРАЗОТВОРЧА СПАДЩИНА• 835 творів живопису і графіки (ескізи, етюди, начерки, портрети, композиції на 

міфологічні, історичні та побутові теми, краєвиди). Техніка: олійне письмо на полотні, акварель, сепія, туш, офорт.

НАУКОВА СПАДЩИНА• фольклорні (понад 70 пісень) та етнографічні записи• автор «Букваря» для недільних шкіл (1861)

У геніальній спадщині Кобзаря черпало натхнення чимало українських митців• Василь Іванович Штернберг (1818-1845)• Іван Сидорович Їжакевич (1864 - 1962)• Василь Ілліч Касіян (1896 - 1979)• Михайло Гордійович Дерегус (1904 - 1997)• Софія Петрівна Караффа-Корбут (1924 - 1996)• Володимир Сергійович Куткін (1926-2003)• Олександр Григорович Данченко (1926-1993)• Василь Іванович Лопата (1941)• Шупляк Олен Ілліч (1967)

Василь Іванович Штернберг (1818-1845)

Фронтиспіс - офорт «Кобзар з поводарем» (перше видання «Кобзаря» - 1840 р.) - не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці.

живописець-пейзажист, близький друг Т. Шевченка

Іван Сидорович Їжакевич (1864 - 1962) - живописець, графік, письменник

1939 рік – 125-річчя від народження Т.Шевченка. Оформлення ювілейного «Кобзаря» доручено І.Їжакевичу.

Ілюстрації до «Кобзаря» (близько 30) стали вершиною творчого злету майстра. «І золотої, дорогої…»

• Акцентує увагу на побуті українського села й характерних народних образах

• Техніка гризайлю – монохромний олійний живопис  у сірому кольорі.

Василь Ілліч Касіян (1896 - 1979) – художник, графік, професор Київського художнього інституту, дійсний член Академії мистецтв СРСР

1964 р. з нагоди 150-ї річниці з дня народження Т. Г. Шевченка за багаторічну  працю, створення численних портретів, плакатів і ілюстрування п'яти видань «Кобзаря» В. Касіяну, першому серед художників, за створену ним «шевченкіану», присуджено Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.

• «Мабуть, ніхто з українських художників не створив шевченківських образів такої сили, ніхто ще не проник так глибоко у філософський зміст поезії Кобзаря, ні для кого вона не стала настільки органічною, як для Василя Касіяна»

М.Глущенко

В.Касіян. Ілюстрація до поеми «Гайдамаки»Ілюстрував найбільш соціально значущі твори – ті,  які в 

царській Росії через цензуру не ілюструвалися («Сова», «Кавказ», «Юродивий»)

В. Касіян – автор серії портретів Т.Шевченка, гнівного, реалістично зображеного, що закликає проти боротьби з гнобителями

В.Касіян – автор плакатів на злободенні теми

Михайло Гордійович Дерегус (1904 - 1997) – графік, живописець, народний художник СРСР, член-

кореспондент Академії мистецтв СРСР• Вершина діяльності – 

ілюстрації до поем Т.Шевченка «Катерина» і «Наймичка».

• Ліро-епічне сприйняття дійсності

• Романтизм звучить саме в жіночих образах

• Обирає найсуттєвіші епізоди, в яких відбилася доля головної героїні

Михайло Дерегус. Ілюстрація до поеми «Катерина», 1963

Софія Петрівна Караффа-Корбут (1924 - 1996) – представниця західноукраїнської школи графічного мистецтва

• Її лінорити  (ліногравюри) вирізняються декоративністю, лаконічністю, ритмічною напруженістю, введенням кольору.

• Елементи зображення художниця накладає на аркуш як фрагменти мозаїки

Софія Караффа-Корбут

ілюстрація до поеми «Катерина» Т.Шевченка, 1963

Володимир Сергійович Куткін (1926-2003) – художник-графік, заслужений діяч мистецтв України

• З 1948 р. навчався у Київській художній школі ім. Шевченка.

• 1948 р. вступив до Київського Державного художнього інституту.

• 1950р. був заарештований органами КДБ за “вільні думки про Україну” і засуджений до 8 років ув‘язнення у виправно-трудових таборах. Покарання відбував у Вятських таборах. 

• 1959 – 1961 рр. - працював на посаді художнього редактора в державному видавництві “Радянська школа”.

• З 1957 р. брав активну участь у численних виставках.

• 1965 р. відзначений срібною медаллю на Міжнародній виставці мистецтва книги в Лейпцигу.

Куткін В. «На панщині пшеницю жала…»

Куткін В. Ілюстрація до поеми «Гайдамаки» – «А тим часом гайдамаки ножі освятили…»

Куткін В. Табірний пил (серия "Гулаг" ), 1990 р.

Данченко Олександр Григорович (1926-1993) - народний художник України, графік, член-кореспондент

Академії мистецтв СРСР.

• автор циклу графічних робіт до «Декамерону» Боккаччо, «Енеїди» Котляревського, «Кобзаря» Т.Шевченка

• філософське осмислення дійсності, вічного протиборства добра і зла – характерне для його творчості

Данченко О.«Якби ви знали, паничі…», 1983

Василь Іванович Лопата (1941) – художник, прозаїк. Член НСХУ (1971), НСПУ (2006). Лауреат Нац. премії ім. Шевченка

(1993), народний художник України (2001)

• Майже в кожній ілюстрації до «Кобзаря» підкреслює властиве для поезії Т.Шевченка бачення світу як реальності і як символу.

В.Лопата«І досі сниться…», 1987

І досі сниться: під гороюМеж вербами та над водоюБіленька хаточка. СидитьНеначе й досі сивий дідКоло хатиночки і бавитьХорошеє та кучерявеСвоє маленькеє внуча.І досі сниться, вийшла з хатиВеселая, сміючись, мати,Цілує діда і дитяАж тричі весело цілує,Прийма на руки, і годує,І спать несе. А дід сидитьІ усміхається, і стихаПромовить нишком: — Де ж те лихо?Печалі тії, вороги?І нищечком старий читає,Перехрестившись, Отче наш.Крізь верби сонечко сіяєІ тихо гасне. День погасІ все почило. Сивий в хатуЙ собі пішов опочивати.

В.Лопата«У неділю не гуляла…», 1989 (народнопісенний мотив 

смерті чумака в дорозі )

В.Лопата – художник української національної валюти

Шупляк Олег Ілліч (1967) -  художник, педагог, член НСХУ

• 1997-2001 вчитель образотворчого мистецтва в родинному селі.

• Від 2000  — викладач рисунку та живопису Бережанської дитячої художнього школи.

• Працює в галузі станкового живопису, реставрації, церковного розпису. Картини з подвійним смислом (ефект перцептивної неоднозначності).

• Від 1990 — учасник всеукраїнських та міжнародних виставок; персональних — у містах Ноттінгем (1993), Бережани (2004), Данія (2013), Національний музей Тараса Шевченка (Київ) 2012.

Шупляк Олег, «Мені тринадцятий минало…»

Мені тринадцятий минало.Я пас ягнята за селом.Чи то так сонечко сіяло,Чи так мені чого було?

Шупляк Олег,Дух свободи 

Шупляк Олег, Бандура