Четвертий випуск інформаційного вісника "Молоді...

Інформаційний вісник видається за сприяння молодіжної громадської організації «Пантеон наук».Інформаційний вісник видається за сприяння молодіжної громадської організації «Пантеон наук».

Випуск 4, Квітень 2009Випуск 4, Квітень 2009

ІНТЕРВ’Ю З: КЕРІВНИКОМ ПРОЕКТУ МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ СТУДЕНТІВ НУ «ЛП» ТКАЧУКОМ В. І.ІНТЕРВ’Ю З: КЕРІВНИКОМ ПРОЕКТУ МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ СТУДЕНТІВ НУ «ЛП» ТКАЧУКОМ В. І.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК«МОЛОДІ НАУКОВЦІ»

ОСВІТА В УКРАЇ

НІ

ТА ЗА КОРДОНОМ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК“МОЛОДІ НАУКОВЦІ”

-1-

Випуск №4, Квітень 2009

ЧИТАЙТЕ У ВИПУСКУ

21Welcome to USA

17Глобалізація і грантоїди

23Перелік грантів і стипендіальних програм

15Україна і Китай... виклики часу

9Українські молоді науковці у пошуках…

4Міжнародна співпраця на благо українськихстудентів

2Освіта – це так багато для молодої людини

-2-

Освіта – це так багато для молодої людини

На теперішньому етапі свогорозвитку українська система освітипереживає трансформацію відкласичної радянської до сучасноїукраїнської в рамках Болонськогопроцесу. Зауважимо, що основнінапрямки даних змін полягають узапровадженні двох освітніхкваліфікацій (бакалавра та магістра), запровадженні системи переносу інакопичення кредитів, що визначаютьобсяги навчальної роботи, виконаноїстудентом, розробці узгодженихмеханізмів забезпечення якості освіти. В останньому напрямку є великаскладність, оскільки важко узгодитипрограми університетів різних країнбез болючих наслідків. Так, наприклад, ряд факторів: скороченняобсягу курсів дисциплін зфундаментальних предметів, впровадження тестового оцінюваннязнань, на нашу думку, не сприяєпідвищенню якості системи освіти вУкраїні, а, навпаки, обмежуєформування у студентів творчого, конструктивного та аналітичногомислення. А такі характеристикиособистості є важливими дляпрофесійної діяльності.

Характерні риси європейськоїосвіти: високий рівеньпрофесіоналізму, вузькаспеціалізація, набуття певногопрофесійного досвіду студентами позакінченні ВНЗ, визначають їїавторитет у світі. Зазначимо, щомолоді люди під час навчання вуніверситетах, окрім вивченнятеоретичних курсів і дисциплін, також два семестри стажуються напідприємствах (семестр, як правило, під час курсу навчання і семестр – підчас виконання дипломної роботи). Аце важливо для формування молодогофахівця з відповідними знаннями іпрофесійними навичками.

Зупинившись на навчальномупроцесі у європейських вузах, слід відмітити такі їх особливості:• використання студентами сучаснихзасобів доступу до інформації (лабо-раторії з доступом до Інтернету);• використання електронних літера-турних джерел (конспекти лекційстудент може завантажити з веб-сторінки викладача);• використання викладачем техніч-них засобів (проектора, ноутбука) длядоступності викладу матеріалу налекції;

При становленні професійного спеціаліста в певній сфері визначальну рольвідіграє якісна освіта. Сьогодні молода талановита людина має можливістьздобути освіту у будь-якому вищому навчальному закладі не лише України, алеі Європи. Як же правильно обрати заклад, в якому буде цікаво і корисноздобувати професійні знання? Яким чином можна отримати освіту закордоном? Такі питання хвилюють сучасну молодь.

-3-

• великий обсяг сучасної друкованоїлітератури у бібліотеках і вільнийдоступ до неї.

Коротко охарактеризувавшиукраїнську і європейську системуосвіти, відмітимо важливі чинники, що впливають на формуванняпрофесійних кадрів:• високий рівень професіоналізмувикладачів;• технічне забезпечення навчальногопроцесу;• об’єктивність оцінюваннястудентів, що формує реноме вищогонавчального закладу.

Тому європейський диплом, нажаль, має більшу вагу в Європі, ніжукраїнський. Але це ще не означає, щомолода людина не може отриматиякісної освіти в Україні.

Відмітимо, що в Європі абітурієнтиобирають спеціалізацію і вищийнавчальний заклад свідомо після

можливість навчатися впродовжодного чи кількох років (залежно відпрограми) в європейському вищомунавчальному закладі, а вивчені іуспішно складені дисципліни пере-зараховуються українським ВНЗ зпродовженням навчання в Україні. Під час навчання студенти, згіднозвідповідною програмою інтегрова-ного навчання, отримують стипендіївід різних підприємств і установ(DAAD, Erazmus, Siemens, Lanze, таінші), що дає їм можливістькомфортно себе почувати: не лишездобувати знання, але і гарновідпочивати. Подорожувати Євро-пою, отримувати позитивні враження, знайомитись з різними культурами –це все наслідок важкої праці. Аджевзяти участь в одній з таких программожна за умови відмінних оцінок тадоскона-лого володіння іноземноюмовою.

Микола Семенюк

Освіта – це так багато для молодої людини

здобуття професійно-технічної освіти, ставленнядо навчання в них зовсімінше, ніж у студентів, щонавчаються в Україні. Томуі процес здобуття знаньстудентами за кордономкардинально відрізняєтьсявід українсь-кого.

Яким чином молодалюдина може отриматипрофесійну освіту за кордо-ном? В рамках Болонськогопроцесу діють програмиміжнародного інтегровано-го навчання між українсь-кими і європейськими вуза-ми. Студенти мають

-4-

Міжнародна співпраця на благо українських студентів

Отримання двох дипломів за один періоднавчання, удосконалення німецької мови, розширення світоглядних думок та ідей, знайомство з іноземною культурою«зсередини» - такі та інші перспектививідкриваються перед студентом-учасникомміжнародного проекту обміну студентівНаціонального університету «Львівськаполітехніка» завдяки десятирічній співпраціз університетом Гіссен-Фрідберг (FH Fridberg-Giessen) у Німеччині. Детальніше вінтерв’ю з віце-директором інститутуенергетики і систем керування НУ«Львівська політехніка», завідувачем кафед-ри електричних машин і апаратів, коорди-натором міжнародної співпраці універси-тетів, професором Василем Ткачуком.

- Василю Івановичу, розкажіть, яквиникла ідея такої міжнародноїспівпраці, хто її ініціював?- Це персональна ініціативапрофесора Клитти з Німеччини. Вінще з 1996 року вів переговори зпольським університетом і угодууклали спочатку лише між цимидвома закладами (польським інімецьким). Львів контактував зпольським університетом і під часоднієї з конференцій відбуласязустріч професора Петра Стахіва (зукраїнського боку) та професораМаріуса Клитти (з німецького). Саметоді і виникла ідея про можливуспівпрацю, адже панові Клиттізавжди імпонувала Україна. Зустрічвже в Україні відбулася 1998 року. Співпраця розпочалася спочатку нанауковому рівні, зокрема з участі вМіжнародних науково-технічнихконференціях, а у 2000 році булапідписана угода про співпрацю міжЛьвівською політехнікою i FH Fridberg-Giessen. Поки співпрацяпроводиться на рівні трьох кафедрІЕСК – кафедри електричних машин іапаратів, кафедри електроприводу таавтоматизації промислових установокта кафедри теоретичної і загальноїелектротехніки, оскільки для такогопроекту підходить лише напрямелектромеханіка. Вже з 2003 року

розпочалась конкретна робота внапрямку інтегрованого навчання таотримання стипендії ЛеонардаЕйлера. Загалом у проекті берутьучасть 4 університети – Таллінський(Естонія), Гісенський (Німеччина), Львівська політехніка (Україна) тауніверситет з міста Зельона Гура(Польща). Наступного року мисвяткуватимемо десятиріччя такоїспівпраці саме між Україною таНімеччиною. Таке десятиріччя вжесвяткували в Зельоній Гурі 2007 року, бо з Польщею почали співпрацюраніше. Наші сусіди видали навітьбуклет польською та німецькоюмовами. Ми теж плануємо зробитищось подібне. Основними напрямамидіяльності, які були зазначені в угоді2000 року, Кооперації університетівцентральної та східної Європи(Cooperation of Universities in Central and East Europe (CUCEE) є: науковий, напрям інтегрованого навчання, стипендія Леонарда Ейлера (з 2003 року щороку один студент Львівськоїполітехніки її отримує).

- Як проходить відбір студентівдля інтегрованого навчання? Чи єякісь особливі вимоги?- Відбір проходять студенти знапрямку електромеханіка. ВНімеччині вони навчаю ться з чет-


-5-

свої магістерські дипломні роботи. Треба зазначити, що магістерськуроботу студент виконує підкерівництвом двох кураторів – зЛьвівської політехніки та знімецького університету, щоб потімможна було отримати два дипломи: німецького і українськогоуніверситетів. Знання німецької непередбачає вивчення її ще в школі, бостудента ще під час відборупопереджають про те, що до від’їздувін повинен вивчити німецькудосконало. Крім того, в Німеччині щемісяць є практичної мовноїпідготовки. Однією з умов отриманнянімецького диплому є проходженнявиробничої практики в провіднихелектротехнічних фірмах терміном неменше 18 тижнів, 10 з якихпочинається відразу ж після двохсеместрів навчання в Німеччині, решта (8) можуть бути і в Україні. Щодо рейтингу, то усі студенти, якіїхали, мали за стобальною системоюне менше вісімдесяти. Останнімироками – навіть більше дев’яноста. Крім того, студентам з напрямкуелектромеханіка ще на першомукурсі розповідають про цей проект. Попереду вони мають три роки іможуть добре вчитися, щоб потімвзяти участь у проекті. Кандидатурипідбираємо ще взимку, щоб вже звересня студенти могли їхати вНімеччину. Багато з кандидатів самеза цей час встигають гарно вивчитимову.- Хто фінансує цей проект? Чивитрачає українська сторона якіськошти?- Професор Маріус Клитта з Гіссеназнаходить фірми в Німеччині іпропонує їм співпрацю. Томунавчання забезпечується стипендія-ми, які є щонайменше з двох джерел. Основними спонсорами є фірми«Siemens», «Schunk», «Canon»«Lenze». Ще наші студенти отриму-ють міжнародну стипендію DAAD. Всумі це приблизно 600 євро. Такастипендія діє тринадцять місяців.

вертого курсу три семестри (два –навчальні, один – практика). Закордоном наші студенти навчаютьсяна відділенні електро- і інформа-ційної техніки, а тому однакових знашими предметів нема, саме томускладаємо разом з професоромКлиттою еквіваленційний лист, вякому і записуємо навчальні предме-ти, які студент мав би вивчати вУкраїні і предмети, які їх заміняють уНімеччині. Німецький виш зараховуєусі предмети наших трьох курсів, ами – те, що вони успішно вивчають вНімеччині. За кордон їдуть студентизі спеціальностей електромеханічнісистеми автоматизації і електро-привод та електричні машини іапарати. Перша умова під час відбо-ру – знання німецької мови, бонавчання за кордоном – тількинімецькою. Воно складне, адже сту-дентові треба вивчати нові предмети. Здебільшого, після повернення, сту-денти продовжують у нас навчання вмагістратурі. Друга вимога – високийрівень освіченості, гарні успіхи унавчанні. Десятирічний досвід пока-зує, що ми на правильному шляху, бостуденти після навчання за кордономідуть на магістерку і успішно їїзакінчують, багато з них продов-жує наукову діяльність в аспіран-турі. Вони на відмінно захищають

-6-


чотирьох країн має окрему угоду зГіссеном. Поки зв’язки Львова ізЗельоною Гурою чи Талліном непередбачають такого обмінустудентами. Польща, Естонія таУкраїна направляють своїх студентівв Німеччину. Через бракфінансування співпраця є лишеодносторонньою. Останні два рокиведуться перемовини з Талліном пронавчання наших студентів в Естонії. Плануємо створити щось подібне, можливо, студентів ще з першогороку навчання відправлятимуть вТаллін, там вони вчитимуться веськурс бакалаврату, а потімповертатимуться в Україну іпродовжуватимуть навчання.

Тому часто студенти після першогокурсу вже рівня „магістр” їдуть напрактику в Німеччину ще на місяць. Іноді ще першого жовтня учасникипроекту не можуть приїхати, боповинні скласти в Німеччині ще деякііспити. Німецька сторона такожфінансує вивчення німецької мови, тобто, ті курси, які учасникипроходять у вересні. Зазвичай їхорганізовує Гісенський технічнийуніверситет у класичномууніверситеті Гіссена, але були івипадки, коли фірми, на яких пізнішестудент практикувався, оплачували цікурси. Професор Клитта такожспортсмен і грає на гітарі. Саметакими концертами часто заробляютьгроші на стипендії, що даєуніверситет Німеччини. Коженнавчальний рік починають зблагодійного концерту їхньоїхудожньої самодіяльності, останнімироками найкращі мистецькіколективи зі Львова, Талліна, Польщітеж їздили в Німеччину ігастролювали там. На такі концертизапрошують колег, друзів, представників різних фірм. Вартістьквитків досить велика. Усі кошти, яківдається зібрати, віддають у фонд, зякого і виділяють стипендії нашимстудентам. Треба ще зазначити, що увсіх інших університетах такаспівпраця починалася з рівня вищогокерівництва – ректорату, а в нас щедотепер ректори не зустрічалися. Вже10 років співпрацюємо з професоромКлиттою, я як координатор. Тепер, перед святкуванням 10-річчя, нашректор планує поїхати в Німеччину, апотім на наше свято, мабуть, вліткуприїхав би ректор з Німеччини.

- Кількість студентів-учасниківобмежена договором чи спискиформують спонтанно?- Кількість студентів обмеженафінансуванням. Все залежить віднімецької сторони, ми лишепідбираємо студентів, готуємо, згіднізарахувати предмети, які вониуспішно складають в Гіссені. Українау фінансуванні участі не бере. Зараз, через реорганізацію навчальногопроцесу в Польщі, їхні студенти небратимуть участі у програміінтегрованого навчання, тому єможливість, щоб більше львівськихстудентів взяло участь у проекті. Через фінансову кризу з трьох фірм, що давали стипендію нашимстудентам, зараз не усі маютьможливість продовжити спонсорство. В Університеті Гіссен-Фрідбергщороку в рамках співдружностічотирьох університетів навчається 4-7 студентів з Польщі, 1-3 студенти зЕстонії, 2 студенти зі Львова.- Ви згадували про стипендіюЛеонарда Ейлера. Хто її отримує ічому?- Таку стипендію теж фінансуєнімецька сторона, вона розрахованана 10 місяців по 80 євро, 9 місяцівстудент отримує її тут у Львові, аодин місяць їде в Німеччину на

- З ваших слів розумію, щоукраїнські студенти їдуть лише вНімеччину? А ще зв’язок є лишеодностороннім і не передбачаєнавчання німецьких студентів уЛьвові?- Так, зараз є лише одностороннійобмін студентами. Тобто кожна з


-7-

отримання бакалаврського диплому.стажування. Після закінчення цієїпрограми професор Клиттазобов’язаний відзвітувати, що далатака стипендія. Ми також даємостудентові завдання, потім він маєпрозвітувати. Часто студент деякірозділи з цієї роботи використовуютьв дипломних проектах.

- Під час відбору студентів-учасників проводите якісьпсихологічні тести, щоб виявитиготовність та спроможність, адже зміна оточення, різнікультурні та ментальніособливості можуть негативновплинути на психіку учасника?- Ні, адже ми приглядаємось достудентів, знаємо їхній рейтинг, поведінку. Ми нікого не примушуємоїхати за кордон. Ще на початкутретього курсу повідомляємо, що єможливість взяти участь у такомупроекті. Ми також аналізуємоуспішність студента згідно звідомостями з деканату. Навіть, якщо

- Чи були випадки, що українськістуденти залишалися в Німеччині, чи угода їх зобов’язує повернутись?- Ні, не зобов’язує, але усіповертались. Мабуть, вони справді

Крім диплому про навчання дають ще ідиплом про виконання практики на фірмах,

що є дуже важливим за кордоном.

патріоти України. Такий проектбагато їм дає під час навчання вУкраїні, багато з них залишається васпірантурі. Інші влаштовуються нароботу в іноземні фірми, які діють вУкраїні.- Німецький диплом маєзагальноєвропейський зразок? Якікраїни його визнають?- Так, його визнають країниЄвропейської унії. Крім диплому пронавчання дають ще і диплом провиконання практики на фірмах, що єдуже важливим за кордоном. Частофірми навіть оплачують періодпрактики студентові. Багатостудентів після навчання на п’ятомукурсі в нас їде туди на практику. Угода передбачає, що практикаповинна тривати 18 тижнів. ВНімеччині студенти встигаютьпройти тільки 10, тому часто 8 тижнівпрацюють в Україні абопрактикуються в Німеччині. Цеініціює фірма, якщо людина гарносебе зарекомендувала. Однією зпевних складностей є те, що під часпрактики за кордоном, студентиповинні приїхати в Україну, щобуспішно скласти державний іспит для

- Німецький диплом маєзагальноєвропейський зразок? Якікраїни його визнають?- Так, його визнають країниЄвропейської унії. Крім диплому пронавчання дають ще і диплом провиконання практики на фірмах, що єдуже важливим за кордоном. Частофірми навіть оплачують періодпрактики студентові. Багатостудентів після навчання на п’ятомукурсі в нас їде туди на практику.

Угода передбачає, що практикаповинна тривати 18 тижнів. ВНімеччині студенти встигаютьпройти тільки 10, тому часто 8 тижнівпрацюють в Україні абопрактикуються в Німеччині. Цеініціює фірма, якщо людина гарносебе зарекомендувала. Однією зпевних складностей є те, що під часпрактики за кордоном, студентиповинні приїхати в Україну, щобуспішно скласти державний іспит дляотримання бакалаврського диплому.

-8-


кафедри електричних машин таапаратів інституту енергетикиСметана Ігор, під керівництвомпершого координатора міжнародноїспівпраці професора ЛозинськогоАндрія вже захистив кандидатськудисертацію, інші – Карплюк Богдан, Молнар Василь та ВолодимирПродиус, які отримували стипендіюЛеонарда Ейлера, навчаються васпірантурі при Львівськійполітехніці. 2007 року Гіссенськийуніверситет фінансував десятиденненаукове стажування аспірантовікафедри „Електричні машини таапарати” Василіву Роману.

студент не вивчав німецької мови, але загальний рейтинг має хороший, ми пропонуємо йому взяти участь, бознаємо, що за той час він встигневивчити мову. Наприклад, цьогорічми підібрали десятеро претендентів, на співбесіді я розповів їм про усітруднощі. Приблизно половинастудентів починали вчити мову післятого, як дізналися, що вони єпретендентами. Професор Клиттатакож спілкується з ними, зокремапід час оформлення документів, тодіпереговори ведуться переважнопольською.- За увесь період співпраці скількинімецьких дипломів вручилиукраїнським студентам?- Церемонію вручення дипломівзазвичай розпочинають представникУніверситету прикладних наукГіссен-Фрідберг (Німеччина) професор Маріус Клитта та віце-директор ІЕСК, координаторміжнародної співпраці університетів, професор Василь Ткачук. Це радіснаподія не лише для учасників, а й длявикладачів. Першими винуватцямисвята були Веклинець Ірина іКоцьолок Роман. Вдруге вручалиукраїнські та німецькі дипломи провищу освіту за один спільний періоднавчання, а саме в системіінтегрованого навчання, двомвипускникам, магістрам-електро-механікам Львівської політехнікиі Університету прикладних наукГіссен-Фрідберг НімеччиниСеменюку Миколі та ДжаліЯрославові. Наступними були -Михайлович Тарас і Кузьмич Ольга(2006-07 н.р.), Бобечко Юрій (2007-08 н.р.) і Мацигін Андрій (2008-09 н.р.). З числа стипендіатів ЛеонардаЕйлера один, а саме випускник

Розмовляла Христина Процак

Треба зазначити, що інститутенергетики та систем керування врамках міжнародної співпрацічотирьох партнерів-університетівпроводить значну роботу з організаціїнавчання студентів Львівськоїполітехніки в Німеччині і отриманнястипендій Міжнародних організаційнашими студентами. Ми пишаємосяцією роботою і успіхами студентів-учасників.

-9-

Порівнюючи освіту в Україні і закордоном, стає зрозумілим, що якістьорганізації навчального процесу чикваліфікація викладацького складукардинально не відрізняються тут ітам. Насправді, якість освітньогопродукту, що споживаєтьсястудентами, не залежно від їх кольорушкіри, статі, суспільного статусувизначається якістю сприйняття, ініціативністю, амбіціями тазусиллями тих, що здобувають освіту.

Тому для тих молодих науковців, хто знаходиться в постійному пошукуможливості реалізації свого науковогопотенціалу, спробую описативраження про стажування упольському приватному навчальномузакладі, і проаналізувати ситуацію зміжнародними грантами істипендіальними програмами.

Говорячи про польських колег, неможу не згадати поїздку влітку 2008 року до центральної Польщі в м. Лодзь до Суспільної вищої школипідприємництва та управління зприводу стажування у рамкахпідписаної угоди про співпрацю міжШколою і нашою кафедрою (каф. маркетингу і логістики НУ «ЛП»). Настрій по приїзді був чудовим тавраження від спілкування зіноземними студентами в гуртожиткустали незабутніми. А допомогаперсоналу SWSPIZ стала важливоюдля виконання запланованих завдань. Для мене як аспірантки 2-го року булоцікаво не лише почитати в оригіналікласиків економічної теорії тапотримати у руках польські виданнятих авторів, доступ до яких у менетут, у Львові, дещо ускладнений. Приємно вразили наявність книг нелише в електронному каталозі,професійний підхід до справи, привітність та бажання допомогтипрацівників бібліотеки, ну і, звичайно,стало в нагоді знання польської таанглійської мов. Крім того, ми моглиспостерігати за навчальним процесомв просторих та сучасних аудиторіях. Загалом навіть 10-денне перебуванняу Польщі дало змогу налаштуватисьна роботу у правильному руслі і, недивлячись на літню пору (і жагу довідпочинку, а не до плідної праці), завершити процес написаннякандидатської вже вдома, у ріднихстінах.

Хочу сказати, що усім, хтозаймається науково-дослідницькоюдіяльністю, потрібні не тільки новіперіодичні видання та оригінальналітература з їх тематики, науковийкерівник, що вміє правильноорганізувати свого учня та поставитийому чітку задачу, а й банальна змінаобстановки, яка дає небанальні

Українські молоді науковці у пошуках…Сьогодні в умовах глобалізації освітньо-професійного простору важливовміти орієнтуватись у тенденціях його зміни та використовувати новіможливості для саморозвитку.

-10-

Українські молоді науковці у пошуках…

результати. Тому змінюватидислокацію потрібно, доцільно інеобхідно. Щодо фінансової стороницього питання, потрібно постійномоніторувати інформаційний простір(багато інформації міститься вінтернеті), проявляти активність накафедрі, користуватись підтримкоюмолодіжних наукових організацій, Профкому студентів та аспірантів, Ради молодих вчених та ін.

спливає 30 вересня, після чоговідбувається співбесіда (кваліфіка-ційна розмова). Зазначу, що приШколі міститься також філія CLARK UNIVERSITY (http://www.clarkuni.eu/), деосвіту можна здобути англійськоюмовою і диплом міжнародного зразка.

Кого цікавить вичерпна інформаціяпро освіту чи підвищення кваліфікаціїв Суспільній вищій школіпідприємництва та управління(Społeczna Wyższa SzkołaPrzedsiębiorczości i Zarządzania, RP, Łódź) за такими напрямами: управління, міжнародні відносини, філологія, інформатика, логістика, фінанси і бухоблік, соціологія, журналістика, фізіотерапія, педаго-гіка, культурознавство, геодезія такартографія, косметологія та ін., тослід відвідати їх веб-сторінкуhttp://www.swspiz.pl. Для роботи зіноземними студентами існуєвідповідний відділ (http://www.dwz.swspiz.pl/). Підготовка аспірантів відбувається наплатній основі (оскільки ценедержаний вищий навчальнийзаклад) разом із Післядипломнимистудіями «Методика досліджень внауках про менеджмент». Семінаррозпочи-нається в жовтні 2008р. ітриває 3 роки (6 семестрів). Якправило, термін подання документів

Щодо систематизованої інфор-мації про довго- та короткотерміновіпрограми міжнародної освіти, грантиі стипендії університетів світу, тонижче спробую описати основні зних:

Стипендіальна програма ім. Лейна Кіркланда (Lane KirklandScholarship Program) Її головноюметою є поширення польськогодосвіду у сфері системноїтрансформації. Навчання відбува-ється в рамках двосеместрової

навчальної програми (дляосіб з вищою освітою) увищих навчальних закла-дах Польщі, а також 2-4 тижневих професійнихстажувань у державних таприватних установах іорганізаціях. Середспеціальностей можнаперелічити наступні:- економіка і менеджмент;-адміністрація/менеджмент(бізнес, НУО, культура, охорона навколишньогосередовища, охорона

-11-

- державне управління (органидержавної влади і самоврядування);- адміністрування бізнесу;- право;- суспільні науки (соціальна психоло-гія, соціологія);- політологія і міжнародні відносини;- політика розвитку і гуманітарнадопомога.Перевага надається кандидатам

віком до 35 років, які · активнопрацюють у сфері своєї професійноїабо громадської діяльності, маютьзначні досягнення у сфері своєїдіяльності, раніше не навчалися вПольщі. Більш детальну інформацію, аплікаційні форми можна отримати насайтах: www.kirkland.edu.pl, www.fulbright.edu.pl, www.civicportal.org Програма реалізуєтьсяна засадах повного фінансування (ут.ч. стипендія становить 600 дол. США на міс.), необхідне знанняанглійської та польської мов, тривалість програми 9 - 12 міс.Стипендіальна програма ім.

Фулбрайта — це найбільш відома усвіті програма наукових обмінівСполучених Штатів Америки. Вонадіє з 1946 року, поширена у 155 країнах світу (http://www.fulbright.org.ua/). Відбір фулбрайтерів відбувається наконкурсній основі: вимагається

заповнити анкету та подати детальнийпроект дослідження. Проекти оці-нюються рецензентами та комісією, що складається з українських таамериканських науковців. Остаточнерішення приймається МіжнародноюФулбрайтівською Радою у Вашинг-тоні. Вирішальними чинникамиуспішного проходження конкурсу є: відповідність проекту вимогам даноїпрограми; важливість проекту іздатність апліканта виконати запро-поновану працю; вміння вдало описа-ти проект, зазначивши важливість таконтекст теми і намітивши потенцій-ний вплив праці на дальші особистідослідження; надійність досягненняцілі; грамотність та чіткістьвисловлювань; знання англійськоїмови; важливість здійснення дослід-ження у США; попередня підготовкаапліканта до запропонованогопроекту.

здоров’я);


За умовами конкурсу випускникиукраїнських вищих навчальнихзакладів можуть отримати стипендіюдля навчання на маґістерському рівнівід одного до двох років (master'sdegree program) або стажування вамериканському університетівпродовж одного року (non-degreecoursework).

У конкурсі можуть брати участьстуденти 4-6-х курсів, аспіранти, молоді спеціалісти (FulbrightGraduate Student Program) зарізними галузями спеціалізації, основні з них: архітектура/місто-планування, астрономія, біологія, еко-логія, інженерні науки, інформаційніта комп’ютерні науки, історія, літера-тура, математика, фізика, економіка(теоретичні напрямки), журналіс-тика/засоби масової комунікації, українознавчі студії, психологія та ін.

Післядипломна освіта в США(graduate studies) є поєднаннямнавчання з індивідуальною дослід-ницькою працею. Система цього рівняосвіти передбачає широкий спектрможливостей: здобуття магістерсь-кого ступеня (master's program);

-12-


навчання за суміжною спеціальністю; річне/півторарічне навчання безотримання диплому з метоюпоглиблення знань з певної науковоїдисципліни (non-degree program); проведення індивідуальнихдосліджень (research program); підготовка до кваліфікаційних іспитіві вступу до аспірантури (doctorateprogram).

професійні досягнення, реальністьзапропонованого проекту та йогодовгострокову цінність. З 2007 рокудо пріоритетних галузей спеціалі-зації, окрім гуманітарних та соціаль-них наук, включено точні, технічні таприродничі дисципліни.

Крім того, існуєFulbright FacultyDevelopment Program -програма для молодихнауковців віком до 35 років, викладачів та адміністра-торів вищих навчальнихзакладів, співробітниківнауково-дослідних установ, журналістів, фахівців збібліотечної, музейної таархівної справи, спеціаліс-тів у сфері управліннякультурою, працівниківгромадських організацій(НДО). Тривалість такогогранту 10 місяців. Упродовж академічногороку учасники Програмипроводять індивідуальнідослідження; знайомлятьсяз актуальними надбаннями амери-канських університетів у плануваннінавчальних програм, розробціучбових курсів та їх викладанні; беруть участь у науковихконференціях та семінарах.

Цікавою з точки зоруможливостей, що відкриваються, єтакож Fulbright Scholar Program, щопередбачає проведення дослідженьабо читання лекцій в університетахСША на період від чотирьох додев'яти місяців. У конкурсі можутьвзяти участь кандидати та докторинаук; молоді дослідники безнаукового ступеня та аспірантиостаннього року навчання; діячікультури, фахівці з бібліотекарства тажурналісти, які вільно володіютьанглійською мовою. При відборікандидатів до уваги братимуть їхні

НАВЧАННЯ + РОБОТА. Безперечно, міжнародні молодіжні

програми – це можливість набутибезцінного життєвого досвіду в чужійкраїні, познайомитися з її культурою, звичаями, завести багато новихкорисних знайомств і, звичайно ж, вивчити мову. Більш того, це не лишепрестижно, але й вигідно – беручиучасть в різних програмах, можнанабути не лише нових знань, але йпрацювати. На даний момент вУкраїні існують десятки різнихпрограм, що пропонують навчання закордоном, кожна з яких має своїпереваги і недоліки.

Work and Travel USA – програмакультурного обміну для студентіввищих учбових закладів денноїформи навчання, які володіютьанглійською мовою. Вона дозволяєпознайомитися з американськоюкультурою і традиціями «зсередини»,

-13-

розмовну англійську мову і набутидосвіду роботи в іноземній компанії. Головна перевага цієї програми –реалізується вона за підтримкиДержавного Департаменту США, тому всі її учасники отримують статус«Exchange Visitor» та офіційнийдозвіл на роботу.

покращити розмовну англійську мовуі набути досвіду роботи в іноземнійкомпанії. Головна перевага цієїпрограми –реалізується вона запідтримки Державного ДепартаментуСША, тому всі її учасники отримуютьстатус «Exchange Visitor» та офіційнийдозвіл на роботу.


Work and Travel USA – програмакультурного обміну для студентіввищих учбових закладів денної форминавчання, які володіють англійськоюмовою. Вона дозволяє познайомитисяз американською культурою ітрадиціями «зсередини», покращити

Study & Travel Canada – даєможливість учасникамсамостійно вибирати програмунавчання, виходячи зі своїхбажань і фінансовихможливостей. Можна відвідатияк короткострокові мовні курси, так і здобути повноцінну вищуосвіту в одному з університетівкраїни.

Au-pair – навчання, проживання в сім'ї на правахстаршої дитини. Учасникпрограми живе разом з сім'єю, яка приймає його, надаючидопомогу по догляду за дітьми ів домашньому господарстві сім'їу рамках своїх умінь. Йомузабезпечують мебльованукімнату в будинку сім'ї, видаютьгроші на кишенькові витрати, аінколи – оплачують мовні ікультурні курси.

Work and Travel Turkey –надає можливість студентамочних і заочних відділеньпройти робочу літню практику в4- і 5-зіркових готелях Туреч-

чини. У курортний сезон (з травня пожовтень) студенти мають можливістьспробувати свої сили в готельномубізнесі і відмінно відпочити наморському узбережжі. Крім того, єпередумови добре підзаробити (від250 дол. на місяць плюс чайові).

-14-


Study in UK – 4-тижневі курсианглійської мови в одному з коледжівЛондона, акредитовані посольствомВеликобританії. Прекраснаможливість удосконалити свої знанняанглійської, спілкуючись з носіямимови, і познайомитися з культуроюкраїни.

Перелік інших грантів істипендіальних програм*:Фонд Освіта для Демократії -

Education for Democracy Foundation, Warsaw …Програма "Зміни в Регіоні" - РІТА

("Region Transition") …Досить інформативною та

корисною для молодого науковцяможе бути інформаційно-пошуковабаза даних Форуму молодих лідерівУкраїни (з 28/03/2009 - Ліга молодіУкраїнської Громади), що включаєміжнародні стипендіальні програми, гранти та академічні програмиуніверситетів світу для українськихстудентів, аспірантів, науковців тафахівців усіх галузей знань, програмиміжуніверситетської співпраці, стажувань в урядових структурах, міжнародних організаціях, відомихкомпаніях тощо. Перелік програмінформаційно-пошукової бази данихне є вичерпним, буде постійнопоповнюватися та оновлюватися. Наразі база даних налічує: 40 програмакадемічного та професійногообміну для понад 65 спеціальностей у

Як на мене, вибір стипендіальнихпрограм більш ніж широкий, простонеобхідно чітко усвідомлювати чогопрагнеш.

Особисто я вирішила – спочаткузахист кандидатської дисертації уЛьвівській політехніці, а згодом (до35 років ще є трохи часу) можна будеспробувати реалізувати свої науковіамбіції за кордоном згідно умоводнієї з вище переліченихстипендіальних програм.

Всім бажаю успіху танаполегливості!

Мар’яна Сорока

* Детальніший огляд грантів і степендіальних програм читайде на сторінці 23

15 країнах світу.(http://www.mlu.org.ua/cms/component/opti

on,com_education/ )

-15-

Україна і Китай... виклики часуСьогодні чимало студентів з-за кордону приїжджають в Українувчитися, не менша кількість виїжджає і з України, щоб здобуватиосвіту в інших країнах. Такий обмін корисний не лише для самогостудента, який попри освіту здобуває і великий багаж знань прокультуру, традиції, про особливості ментального коду певної нації, а йне менш корисний для самої країни, бо така міні-форма взаємин згодомпереростає у хороші та дружні відносини на загальнополітичномурівні. Ми поговоримо зі студенткою Львівського національногоуніверситету імені Івана Франка, уродженкою Китаю, Фан Чженьхуа.

- Фан, розкажи, будь ласка, просистему освіти Китаю та України. Чому ти вирішила навчатися вУкраїні?

- Система освіти така ж – спочаткушкола, потім університет. У школі мивчимося 12 років, в університеті – 4. Але мені було цікаво повчитися віншій країні, зокрема у Європі, а не вазійській державі, тому і виїхала закордон.

- Чому ти обрала саме Україну, а не, наприклад, Росію?

- Чесно кажучи, спочатку я дужехотіла повчитись у Німеччині. Це буламоя мрія. Але виникли проблеми зпереїздом, треба було чекати цілийрік. Мама порадила не гаяти стількичасу і поїхати в іншу країну одразупісля закінчення школи. Крім того, моя сусідка теж вчилася уЛьвівському національномууніверситеті імені Івана Франка, вонарозповідала, що їй тут дужесподобалось, гарна країна, хорошілюди. А ще – душе дешеве навчання, це, мабуть, і було головною причиноютакого рішення.

- Тобто, твої батьки підтримувалитвоє бажання вчитися закордоном?

- Так, мені завжди говорили робититак, як я хочу. Рідні схвалювали моєрішення. Вони не забороняли ме ні

їхати в іншу країну. Я все вирішиласама, це була моя мрія, і я постараласьїї здійснити. Спочатку я нероздумувала над тим, яку обратикраїну для навчання, в мене була однамета – вчитися не в Китаї, не в Азії(Японії, Південній Кореї чиСингапурі), а саме в Європі. Чому? Боя народилася в Азії, прожила тамнемало років, культуру та традиції вжедобре знала і чогось нового длявивчення залишилось небагато. Менівиповнилось вісімнадцять років іхотілося побачити світ, ознайомитисьз іншою культурою, традиціями, захотілось чогось нового, іншого.

- Коли ти приїхала в Україну, тоодразу вступила в Львівськийнаціональний університет іменіІвана Франка?

- Ні, я ще деякий час вчилася напідготовчому факультеті. Є такий длястудентів з-за кордону. Зокрема, десьрік вивчала тільки українську мову.

- Чому ти обрала саме факультетжурналістики? Це теж була твоямрія?- Важко сказати, просто математикучи фізику я не люблю і не дуже добрезнаю, хотілося якнайкраще вивчитимову, адже жити тут доведеться багатороків. Я не хотіла заради цього йти нафакультет філології. Думала, щоможливо вступлю на факультетміжнародних відносин, але це лише

-16-

Україна і Китай... виклики часу

назва така гарна, потім дуже тяжкознайти роботу. Щодо економічного, тотам теж було б важко вчитися, бопрацювати з цифрами я не люблю, щодо іноземних мов, наприклад, англійської чи французької, то, втакому випадку, я могла поїхати уФранцію навчатися. Методом такоговідбору сталося так, що варіантівзалишилось мало.

- Після навчання ти плануєшзалишитись в Україні працювати, чи поїдеш додому?

- Так, трохи важко. Ще на першому тадругому курсах до мене ставилисьдещо менш вимогливо та зрозумінням, а зараз викладачівважають, що за чотири роки я вжемала б добре вивчити мову і вільноспілкуватись. Я розумію, що вчитися вуніверситеті – це не в першому класі, тому я повинна старатись, удосконалювати свою мову. Зараз, коли є деякий досвід, знаю як кращеготуватись до заліків та іспитів, щобздобути хорошу оцінку, розумію, щодо кожного викладача є свій підхід. Щодо ставлення викладачів з нашогофакультету, то вони дещотолерантніше мене оцінюють, авикладачі з інших факультетів, як, наприклад, історики чи політологи, незавжди розуміють і вимагають такої жпідготовки, як і від інших студентів. Загалом, усі до мене ставляться добре.

- Ти задоволена перебуванням вУкраїні?

- Не знаю, можливо так, можливо –

ні. Але в Китаї я теж не буластовідсотково задоволеною. Та й саміви, українці, не завжди задоволеністановищем вашої країни. Є речі, якімені в Україні подобаються, є і такі, що не дуже. Мене часто питають чихороші українці, чи кращі китайці. Можу сказати, що і тут, і там є людирозумні і добрі, а є й телепні.

- Ти в Україні відвідала багатоміст, десь подорожувала?

- Так, майже усі великі міста явідвідала. Вважаю, що поки є час, треба використовувати можливість. ВКитаї є багато таких куточків, які я небачила, бо завжди потішала себедумкою, що це близько і будь-якоїмиті можна туди поїхати. Українськіміста мені дуже подобаються, янавіть вашу «Трускавецьку»скуштувала. Правда, смак не дужехороший.

Розмовляла Христина Процак

-17-

Глобалізація і грантоїдиЦікавий факт: якщо ви спробуєте набрати слово«грантоїд», то сервіс вашого комп’ютера відразувиправить його на «гранітоїд». Що ж, у цьомувипадку «машина» має певну рацію: серед людей, які«гризуть граніт науки», чимдалі більшає відсотоктих, які намагаються використати на користьсвоїх досліджень пропозиції різноманітних освітніхі наукових програм, стипендій від організацій, акоротко кажучи — грантів. Про одну із такихпрограм ми й поговорили із ЯрославомГАДЗІНСЬКИМ, випускником Ніжинськогопедагогічного університету і магістрантомфакультету міжнародних відносин Київськогославістичного інституту.

Для молодих науковців- Ярославе, за якою програмою тинавчався останній рік і як про неїдізнався?- Інформацію про програму«Стипендія для молодих науковців»(Stypendium dla młodych naukowców) ядістав методом випадкових пошуків. Мені цікаво було потрапити закордон, адже теперішній фах(міжнародні відносини) передбачаєшироке контактування із іншимикультурами.Спочатку я хотів поїхати в Америку,

посилав заявку на Фулбрайтівськустипендію, але насправді це програмадля обраних, там дуже високі критерії. Коли ж дізнався про «Стипендію длямолодих науковців», вирішивспробувати щастя. Зрештою, був усобі впевнений, адже мої науковістудії, у центрі яких — пізнанняглобалізаційних процесів, могли бутиіз успіхом проваджені й у Польщі. Дещо скоригувавши тему (тепер воназвучала як «Вплив глобалізаційнихпроцесів на польську культуру»), надіслав заявку — і отримавзапрошення. Зібравши необхіднідокументи, отримавши рекомендаціювід наукового керівника і успішно

пройшовши співбесіду у польськомупосольстві (хоч це й не було надтолегко), я опинився у Вроцлаві, щобупродовж року писати своюмагістерську роботу.- Якими були вимоги длястипендіатів?- Ця стипендія призначена длястудентів і аспірантів віком до 35 років. Що цікаво, запрошеннястосувалося тільки молодих науковцівіз Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Молдови, Росії, Таджикистану, України таУзбекистану — такий собіпостсоціалістичний набір.Головна вимога до стипендіата —

написати роботу (у моєму випадку —магістерську) польською мовою. Аледеякі стипендіати, чиї мови не такіспоріднені з польською, як, приміром, українська, писали англійською аборосійською. І вже потім перекладали. Я відразу націлився на написанняпольською. Це дало додатково і кращеопанування мовою.Окрім написання роботи,

стипендіати мали прослуховуватипевні курси. Дисципліни можна булообрати на свій смак. Вимогоюкерівництва стипендії було вибрати

-18-

Глобалізація і грантоїди

5-6 дисциплін, які б мали стосунок дотвоєї спеціалізації. Виклад вівсяпольською або англійською мовою. Тому кілька місяців відводилося наінтенсивний курс польської мови —три-чотири пари щодня.- Як вас контролювала приймаючасторона?- Онлайн (посміхається). Минадсилали результати своїх дослід-жень щосеместру. За рік ми малиспочатку зробити два реферати коженсторінок на 25—30, а вже до захиступрийти із цілісною роботою. До речі, сам захист не був складним. Нам, якстудентам-іноземцям, певно, робилидеякі знижки, не ставили занадтоскладних запитань.Якщо ти не здавав своєї роботи

вчасно, могли позбавити стипендії —таке фінансове покарання. Деяким ідійсно не вдалося впоратися ізобраними дослідженнями, дехто незміг успішно захиститися. Але ті, хтозміг написати гідні наукові дослід-ження, оформивши їх відповідно довимог, отримали дипломи. Щоправда, вони були зроблені спеціально під цюпрограму, а не від якогось певногонавчального чи наукового центру.

Процеси і результати- Роботи стипендіатів мали бути зякоїсь певної проблематики?- Були певні рамки, але це могли бутиполітологічні, історичні, економічнідослідження, студії з культурології. Виконувались навіть роботи зекологічних та географічних дисцип-лін.-А чого стосувалась твоя тема?-Я обирав таку тематику, за якою булодуже багато матеріалу і польською, іанглійською мовами. Все, що я мігчитати, розуміти — читав, намагавсяпереплавити у свій аналітичний світ. Тема моєї роботи «Впливглобалізаційних процесів на польськукультуру». Звучить ніби просто, аледостатньо важка тема. Вонаміждисциплінарна, її пізнання

знаходиться на межі багатьох наук: соціологія, психологія, культуро-логія, антропологія, політологія і, врешті-решт, міжнародні відносини.- Ви мали провадити своїдослідження самостійно чи вамдопомагали?- Звісно, допомагали. Щоправда, мене спочатку, на І семестр, помилково записали до економічнихнаук. Я прийшов у провідний заклад, але виявилось, що такоюпроблематикою там не займаються. Культурні аспекти глобалізації таЕкономічний університет Вроцлава -речі несумісні (сміється).За програмою стипендії можна

було або самому домовлятися ізпредставниками інтституцій, абозвернутися за допомогою докуратора, якого призначають відпрограми. Я вирішив самостійнознайти спеціаліста зі своєї теми. Спочатку записався на співбесіду додиректора Інституту соціології. Вінпогодився керувати моєю роботою і

-19-

допомагати мені, хоч і зізнався, що подібних досліджень вонине проводять.А от в Інституті культуро-

логії знайшовся спеціаліст ізглобалізації - професоркультурної антропології АдамНобіс. Він погодився допомага-ти мені, пояснив деякі джерель-ні речі, почав вводити мене уконтекст, у курс того, якпроцеси глобалізації позна-чаються на Польщі. Я відвіду-вав його лекції, намагався самробити деякі спостереження…- Це була теоретична роботачи ти робив практичнідослідження?- Більшою мірою це булатеоретична робота, хоч деякіпрактичні висновки такожробилися. Наприклад, пронаслідки впливів масовоїкультури в Польщі, про те, як уПольщі реагують на політику

спирається на значний аналітичнийматеріал, враховує особливості, які язміг відстежити у Польщі…Захист відбудеться у травні і, сподіваюсь, буде успішним.

Життя в «олівці» і концерти в«рурі»

- А де і як жили стипендіати?-Учасників розподіляли по різнихмістах Польщі – Варшава, Вроцлав, Лодзь, Познань… Мені пощастиложити у Вроцлаві, у великомугуртожитку, що мав цікаву й трохидивну назву «Ołowek» (українськоюце означає «олівець»). Це – шіст-надцятиповерхова будівля, де живутьстуденти із різних країн Європи, якірозмовляють різними мовами інавчаються на магістерській програміВроцлавського університету.Думаю, всі розуміють, що люди за

кордоном психологічно поводятьсяпо-іншому, ніж у себе вдома. Томубуло цікаво спостерігати за цієюмультикультуральною спільнотоюрізних стипендіатів, в основному відєвропейської студентської міжнарод-ної програми «Еrasmus Mundus», –студенти їдуть навчатися на один абодва семестри в якусь із країнЄвропейського союзу (і так у всі 27 країн ЄС). Наприклад, зі мною вкімнаті жив напівнімець-напівполяк –цікава людина, за освітою економіст. Сусідами також були іспанці таіталійці. Загалом, дуже багато булонімців (і це зрозуміло, бо Вроцлав –колишнє німецьке місто, в ньому щезбережені деякі традиції), чехів, турків, литовців і американців. Людидуже різні за походженням, освітою, вихованням та естетичнимицінностями.- Чим ти ще займався у Польщі, окрім наукових студій?

- Вроцлав – один із осередків


мультикультуралізму, чи є взагалі вПольщі щось подібне, наприклад, правові реакції на поняття«мультикультуралізм», якавзаємозалежність європейського, американського і власне польського усамій польській культурі…- Чи має твоє дослідженняпрактичне значення для українськоїнауки?- Зрозуміло, характер впливуглобалізаційних процесів на Україну іна Польщу різні. Вони схожі в одно-му - у стихійності. Але процеси такзваних американізації та європеїзації внаших країнах відбуваються по-різному.Тема моєї магістерської – продов-

ження тих студій, які я почав уПольщі. І якщо там у мене виникалипевні проблеми через мовний бар’єр, то робота, писана українською,

-20-


модерної культури. Там відбувалосьбагато цікавих заходів, мистецькихпроектів, показів фільмів... ПроВроцлав туристи знають не так багато, як про Краків чи ту ж Варшаву. Умістечку специфічна атмосфера –поєднання середньовічнього і бароко-вого стилю, німецької довоєнноїархітектури та різнобарв’я графіті настінах старих будівель. Такаатмосфера сприяє медитації тасамозаглибленню.Зараз найбільше згадуються такі

заходи, як фестиваль «Ніч пожирачівреклами», експериментальні джазовіконцерти у вроцлавському клубі«Rura» (у Польщі шаленими темпамирозвиваються новаторські формицього стилю). Зрештою, намагавсявідвідати якомога більше заходів – цебуло одним із аспектів успішногопроведення мого дослідження. Такесобі поєднання корисного ізприємним.-Скажи, ти відчував там, що

поляки – більш європейська нація, ніж українці?- Там я відчував, що ніколи не зможустати емігрантом – мені праглосядодому… Але я побачив новуЦентрально-Східну Європу. Наперший погляд все видавалося майжеідеальним, а потім прийшлорозуміння, що і в Польщі чималополітичних та соціальних гостронаболілих проблем.Наприклад, у безкінечних ток-шоу порадіо часто дискутують проєвропейськість поляків, провідношення поняття «громадянинЄС» із дуже патріотичним поняттям«поляк». Проте у поляків є перевага –однорідність суспільства, духовності(католицизм без різних розколів напатріархати). Однак, думаю, маєпройти десяток років, щоб польськесуспільство повністю усвідомило, щовоно є Європою. Так само, як і вУкраїні.

Розмовляла Олена РибкаФото Ярослава Гадзінського

-21-

Welcome to USAСтарі потерті джинси у шафі, листівки відамериканської приймаючої родини на ДеньНародження і Різдво та електронні листивід друзів по коледжу, котрі останнімчасом приходять все рідше та рідше – зчасу мого навчання у США минуло вжемайже шість років. Попри це, досвід, набутий там, допомагає мені досі і язгадую про нього мало не щодня.

Вивчати журналістику уСполучених Штатах Америки яотримала нагоду завдяки Програміобміну для студентів вищихнавчальних закладів (UGRAD). Цяпрограма надає можливість студентампершого, другого та третього курсівВНЗ навчатися протягом одногоакадемічного року в університетах абодворічних чи чотирирічних коледжахСША.

Програма обміну для студентіввищих навчальних закладів (UGRAD) є програмою Бюро у справах освіти такультури Державного департаментуСША і адмініструється Радоюміжнародних наукових досліджень таобмінів (IREX). Окрім українськихстудентів, участь у ній берутьстуденти з Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Респуб-ліки Киргизія, Молдови, РосійськоїФедерації, Таджикистану, Туркменіс-тану та Узбекистану.

Учасники відбираються шляхомвідкритого конкурсу. Усі вонивідвідують академічні заняттяпротягом одного року; беруть участь уне менш ніж 20 годинах волонтерськоїроботи на користь того міста, демешкають; проходять стажування заспеціальністю. Студенти, які на часподання документів на конкурс єпершокурсниками, проживають вамериканській родині абостудентському гуртожитку тавідвідують дворічний коледж. Студенти, які на час подання

документів на конкурс навчаються надругому та третьому курсах, живуть устудентських гуртожитках танавчаються у чотирирічних коледжахта університетах.

Ця програма повністю фінансуєтьсяі передбачає: візову підтримку, оплатуподорожі від міста проживанняучасника програми до відповідногонавчального закладу у США і назаддодому після закінчення термінунавчання; обмежене медичнестрахування на випадок хвороби абонещасного випадку; плату за навчаннята обов'язкові студентські внески; проживання та харчування; щомісячнустипендію; кошти на придбанняпідручників; різноманітні можливостіпрофесійного розвитку випускниківобмінних програм.

Щороку за Програмою обміну длястудентів вищих навчальних закладівдо США їде навчатися кілька десятківукраїнських студентів. Конкурснийвідбір до участі є досить жорстким, для того, щоб його пройти, потрібнобути активним, проявити лідерськіякості та добре знати англійську мову.

Переможці програми улітку їдутьна тижневу орієнтацію у Вашингтон, де знайомляться між собою, а згодом –у коледж. Учасники не мають впливуна те, у який коледж їх спрямують. Япотрапила в саме серце США—містоКанзас, де навчалася в ГромадськомуКоледжі Штату Громади Джонсон. Коледж вразив мене як дуже сильноютехнічною базою, так і організацією

-22-

Welcome to USA

навчання та ставленням до студентів. Попри нарікання на суто практичнеспрямування американської освіти, яотримала й чимало теоретичнихзнань про американські ЗМІ, якізгодом стали базою для могонаукового дослідження та вступу доаспірантури.

Рік, проведений у США, став длямене не просто можливістю отриматинові знання з журналістики, навикипо своїй професії, вперше спробуватипопрацювати за студійнимобладнанням, побути власкоромамериканської газети. Він дав ще йунікальну нагоду познайомитися зіншою культурою, навчитисятолерантності і відкритості. А щедопоміг зрозуміти просту річ: як бине добре було за кордоном, вдома всеодно краще!

Як учасниця програми, яка поїхалана навчання після першого курсу, яжила у приймаючій родині, щоцілковито зруйнувала у мене будь-які

стереотипи про американців. Мояприймаюча родина була дужеінтелігентною, цікавилася історією, географією, політикою, багатоподорожувала. Вона відкрила длямене Америку - не таку, якупоказують у низькосортнихамериканських фільмах, а справжню, з мальовничою природою, історич-ними місцями, своїми традиціямита культурою. Приймаючародина розповідала мені про Штати, а я їм - про Україну, про яку до тоговони знали лише що звідси –Олімпійська чемпіонка Оксана Баюл, футболіст Андрій Шевченко і що тутбула аварія на ЧАЕС.

Олена Пашніна

-23-

Перелік грантів і стипендіальних програм:

Фонд Освіта для Демократії - Education forDemocracy Foundation, Warsawhttp://www.edudemo.org.pl/Сайт висвітлює діяльність польськоїнеурядової організації, зокрема поданоінформацію про організацію, її програми, партнерів, публікації з проблемгромадянського суспільства, а такожфотогалерею.Програма "Зміни в Регіоні" - РІТА ("RegionTransition")http://www.edudemo.org.pl/ritaСайт Програми "Зміни в Регіоні" - РІТА("Region Transition"), що є заходом Польсько-Американського Фонду Свободи іреалізується Фондом "Освіта дляДемократії".Корпус миру в Україніhttp://www.pcukraine.org/Новини з розвитку бізнесу, посилання іресурси, зібрані волонтерами Корпусу мируСША в Україні. Перелік джерел комерційноїосвіти, наприклад, стосовно діловоїанглійської, написання бізнес-планів, фінансової та інвестиційної діяльності, обслуговування клієнтів, навчальні плани збізнесу та дистанційного навчання.Німецька служба академічних обмінів - офісу Києвіhttp://www.daad.org.ua/Інформування та консультація про системувищої освіти у ФРН, про можливостінавчання у ФРН та отримання стипендії.Агентство США з міжнародного розвитку(АМР США)http://www.usaid.kiev.ua/Веб-сайт AMP CША містить інформацію продіяльність, спеціальні ініціативи, досягненняорганізації, найпоширеніші запитаннястосовно роботи Агентства. Цікавимирозділами є календар подій, бібліотека таколекція посилань на офіційні веб-сайтиміжнародних та регіональних організацій.Представництво ООН в Україніhttp://www.un.kiev.uaПроекти, програми, ресурси та документиагентств ООН, що працюють в Україні: ВОЗ, МАГАТЕ, МВФ, ПРООН, Світовий Банк, Управління Верховного Комісара ООН усправах біженців, Фонд НародонаселенняООН, Програму ОООН-СНІД, Дитячий ФондООН.

Міжнародний Фонд "Відродження"http://www.irf.kiev.uaМіжнародний фонд "Відродження" фінансуєпроекти в галузі освіти, культури, видавничійта інформаційній сферах, охорони здоров'я, соціальній сфері.Он-лайн база даних про підтримані проектиМіжнародного Фонду "Відродження"http://www.irf.kiev.ua/ua/projects/evalБаза даних дозволяє будь-якій людині убудь-якій частині світу, отримати загальнівідомості про кількість проектів, підтриманих МФВ, назви проектів, іменавідповідальних за них осіб та суми наданихкоштів.Український Фонд миру та гуманізмуhttp://fondmiraua.ukrbiz.net/Розвиток громадянського суспільства, консолідації його членів, незалежно від їхполітичних поглядів, приналежності до тієїчи іншої гілки влади чи релігіозної конфесіїФонд підтримки прогресивних реформhttp://fppr.org.ua/o_fonde_2.htmПріоритетними напрямками для Фонду є: концептуальна програма національногорозвитку України, організація семінарів таконференцій по актуальних проблемахукраїнського суспільства, видавничадіяльність, підтримка мистецтва, участь увиборах.Швейцарський культурний фонд"ПроГельвеція-Україна"http://www.pro-helvetia.kiev.uaГоловною метою фундації є розвитоксучасного мистецтва та сприяння культурнійспівпраці різних регіонів Швейцарії, зурахуванням їх мовних особливостей.Фонд "Євразія"/Фонд Східна Європаhttp://www.eef.org.uaФонд Східна Європа, член мережі ФондівЄвразія, спрямовує свою діяльність напідтримку місцевих організацій, щопрацюють у сфері розвитку приватногопідприємництва, реформування в областідержавного управління і політики органівмісцевого самоврядування, сприяннярозвитку громадянського суспільства.

Рада міжнародних наукових досліджень таобмінів (IREX)http://www.irex.kiev.ua/

-24-

Перелік грантів і стипендіальних програм:

Підготувала Мар’яна Сорока

Довідник проектів Sidahttp://www.sida.se/Довідник проектів, які фінансуютьсяШведським Агентством міжнародногорозвитку у Центральній та Східній Європі, починаючи з 2003 року. Пошук здійснюєтьсяза такими критеріями: країна-реципієнт, напрямок діяльності, донорське агентство(Sida, Шведський Інститут, МіністерствоІноземних справ Швеції).База даних грантів Фонду Чарльза СтюартаМоттаhttp://www.mott.org/grants.aspВідкрита база даних з фінансування грантівФонду з 1993 року. Пошук здійснюється заодним або декількома показниками: назваорганізації, місцезнаходження, програмнасфера діяльності, період фінансування, тематика отриманого гранту, розмірфінансування та територія дії проекту.

Фонди та програми фінансування у галузікультури та мистецтваhttp://www.kultura.org.ua/Посилання на основні фонди та програмифінансування Східної та Центральної Європи.

Донори Он-лайнhttp://www.fundersonline.org/

Пошук фінансування організацій, якіопікуються питаннями філантропії в Європі. Пошук за регіоном, назвою організації такатегоріями. Анонси подій філантропів: події, проекти, конкурси, вакансії, тощо.

Довідник з фінансування екологічних НУОЦентральної та Східної Європиhttp://www.rec.org/Інформація про 164 донорські організації таінші джерела фінансування екологічнихініціатив 15 країн Центральної та СхідноїЄвропи та деяких Нових Незалежних Держав.

-25-

НАД ВИПУСКОМ ПРАЦЮВАЛИ:

Юля Міюшкович

Комп’ютерний дизайнер:

Олег Кохан

Комп’ютерна верстка:

Христина ПроцакМар’яна СорокаОлена РибкаОлена Пашніна

Журналісти:

Микола СеменюкТел: (8097) 611-94-39, ICQ: [email protected]оmhttp://panteon-nauk.at.ua/

Відповідальний за випуск:

Випуск №4, Квітень 2009

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК“МОЛОДІ НАУКОВЦІ”

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯВища атестаційна комісія

www.vak.org.ua

Аспіранту

http://aspirantura.com

Наукові стипендії для аспірантів тамолодих науковців

www.daad.de

ПРОГРАМИ ОБМІНУ

www.eastchance.comwww.irex.org

http://ec.europa.eu/grants/index_en.htm

http://w1.siemens.com/jobs/en/working/students/programs.htm#top_bild

Четвертий випуск інформаційного вісника "Молоді...

Documents