МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИУПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАУКОВО- МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТРМИКОЛАЇВСЬКА ВЕЧІРНЯ ШКОЛА № 1

РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ЗАСОБАМИ

ОСОБИСТІСНО – ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА

КОНСУЛЬТАЦІЯХ З ІСТОРІЇ

( ІЗ ДОСВІДУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ДИРДИ М. П.)

МИКОЛАЇВ 2013

Життя сучасного українського суспільства у наш час зазнає глибинних

змін, зумовлених особливостями культурного, економічного та

політичного розвитку країни і світу. Світ сьогодні – це демократія,

глобалізація, стрімкі соціально-культурні перетворення,

інформаційний бум. Процвітаюча модерна Україна можлива лише за

умови розвитку цивілізованого демократичного суспільства, прогрес

якого визначається не лише соціально-економічними й політичними

пріоритетами, а, насамперед, загальним рівнем розвитку кожної

особистості. Відповідно до цих суспільних потреб провідною метою

історичної освіти в сучасній школі є плекання національно-свідомої,

духовно багатої, толерантної, творчої, особистості учня, що здатна до

перетворення набутих знань в інструмент творчого освоєння світу.

Іншими словами, сьогодні вчитель має подбати про те, щоб

сформувати зрілу особистість, яка вміє працювати на результат, здатна

до певних соціально значимих досягнень. У цих умовах актуальною є

зміна парадигми навчання від репродуктивного навчання до навчання

як діяльності, що потребує аналізу, порівняння, оцінних суджень,

генерування ідей, висування гіпотез, співробітництва. За цих умов роль

учителя полягає не в передачі готових знань, умінь та навичок учням, а

в організації такого процесу навчання, у якому учень спирається на

особистий потенціал, включається у спільну діяльність учня та

вчителя, що спрямована на індивідуальну самореалізацію та розвиток

особистісних якостей учня у ході засвоєння навчального матеріалу.

Виходячи із закладеного в особистісно орієнтованому навчанні

потенціалу у формуванні особистості, а також із усвідомлення

актуальності для цивілізаційного поступу України процесу виховання

патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над

якою працюю в ході своєї роботи. Це - Реалізація компетентнісного

підходу засобами особистісно – орієнтованого навчання на

консультаціях історії.

Компетентнісний підхід зумовлює посилення прикладного,

практичного характеру всієї шкільної освіти і полягає в тому, щоб

не збільшувати обсяги інформованості людини в різних предметних

галузях, а допомогти їй самостійно вирішувати проблеми в

незнайомих ситуаціях.

В Україні активні дослідження, пов’язані з компетентнісним

підходом в освіті, були розгорнуті на початку ХХІ століття.    Сьогодні

серед української педагогічної громадськості, на сторінках

педагогічної преси, у змісті нормативних документів, що

регламентують розвиток освітніх процесів, активно пропагується

необхідність запровадження компетентнісного підходу. Та аналіз

літератури з цієї проблеми показує складність, багатомірність

трактовки понять компетентність і компетенція. Українська освіта

тільки починає оперувати поняттям компетентності в тому сенсі, який

пропонують європейські країни.

Компетентності (компетенції) – загальні, або ключові, вміння,

базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації,

навчальні вміння або навички, ключові уявлення, опори, або опорні

знання. Компетентності передбачають:

*    спроможність особистості сприймати та відповідати на

індивідуальні й соціальні потреби;

* комплекс ставлень, цінностей, знань і навичок.

Рада Європи

Компетентність - здатність застосовувати знання та вміння ефективно

й творчо в міжособистісних відносинах — ситуаціях, що передбачають

взаємодію з іншими людьми в соціальному контексті так само, як і в

професійних ситуаціях.

Українські науковці, зокрема О.Пометун визначають компетентності

як спеціально структуровані (організовані) набори знань, умінь,

навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання. Вони

дозволяють людині визначати і розв'язувати, незалежно від контексту

(від ситуації) проблеми, характерні для певної сфери діяльності.

Компетенції, за К.Бахановим, - це «загальні здатності особистості

виконувати певний вид діяльності. Компетентнісний підхід передбачає

окреслення чіткого кола компетенцій, тобто необхідного комплексу

знань, навичок, відносин та досвіду, що дозволяє ефективно

здійснювати діяльність або певну функцію, він визначається державою,

установами або окремими особами, які організують певний вид

діяльності. Таким чином, відповідність загальної здатності учнів

виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її

виконання, є ступенем компетентності учня».

Зупинимось на наступних визначеннях:

Компетенція у перекладі з латинської означає коло питань, у яких

людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом.

Компетентність – це компетенція в дії. Це міра включеності людини

в діяльність. На відміну від знань, умінь, навичок, що передбачають

дію по аналогії за зразком, компетентність передбачає досвід

успішного здійснення самостійної діяльності, уміння приймати

ефективні рішення у незнайомих ситуаціях.

Діяльність головних суб'єктів педагогічного процесу в контексті

реалізації компетентнісного підходу до навчання набуває певних змін.

Нові акценти в діяльності вчителя пов'язані з перерозподілом

пріоритетів його функцій — від інформаційної до організаторської,

консультативної, управлінської. Вчитель має бути зараз не

транслятором інформації, а організатором спрямованої на

розв'язання навчальних завдань діяльності учнів. «Як би активно

не прагнув учитель викладати свій предмет, якщо при цьому він не

забезпечив активну діяльність учнів, її мотивацію й організацію,

процес навчання фактично не функціонує в зв'язку з відсутністю

дидактичної взаємодії між носієм інформації (учителем) та її

споживачем (учнем)». Отже, закономірною є зміна акцентів і в

учнівській діяльності — вона має бути активною, передбачати

самостійну та самоосвітню роботу. «Чим різноманітнішою є навчальна

діяльність, тим більшою розвивальною функцією наповнюється

учіння». Тільки за таких умов можна досягти компетентності учнів як

інтегрованого результату навчання.

Людина - унікальна особистість і саме це є одним з основних

постулатів особистісно орієнтованого навчання. 

Головними компонентами цього підходу є визнання унікальності

кожного учня та його індивідуальної навчальної діяльності. Тут роль

вчителя полягає не в передачі знань, умінь і навичок, а в організації

такого освітнього середовища, яке дозволяє учневі спиратися на свій

потенціал і відповідну технологію навчання. Вчитель і учень

створюють спільну освітню діяльність, Яка спрямована на

індивідуальну самореалізацію учня і розвиток його особистісних

якостей. 

Як каже східна мудрість:«Якщо ти даси людині рибу, ти нагодуєш

її один раз, але якщо ти навчиш її ловити рибу, вона ніколи більше

не буде голодною».

Результатом реалізації особистісно орієнтованого підходу під час

навчання історії має стати формування творчої, високорозвиненої,

свідомої, активної, особистості, у якої сформовані основні предметні

компетенції:

     1.Хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в

історичному часі:

-        розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних

умовах певного часу;

-        співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися

в науковій періодизації історії;

-        використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного

процесу.

2.         Просторова – передбачає вміння учнів орієнтуватися в

історичному просторі:

-        співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з

географічним положенням країн та природними умовами;

-        користуючись картою, пояснювати причини і наслідки

історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні

тенденції розвитку міжнародних відносин;

-        характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та

його регіональні особливості.

3.     Інформаційна – передбачає вміння учнів працювати з джерелами

історичної інформації:

-        користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для

самостійного пошуку інформації;

-        систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці ,

схеми, різні типи планів;

-        самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;

-        виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку

різноманітність;

-        критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні

джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її

необ’єктивність.

4.   Мовленнєва – передбачає вміння учнів будувати усні та письмові

висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та

історичної теорії:

-        реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді

опису, оповідання, образної характеристики;

-        викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного

розвитку застосовуючи пояснення, доведення, міркування,

узагальнюючу характеристику.

5.Логічна – передбачає вміння учнів визначати та застосовувати

теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення

історичних фактів, явищ, процесів:

-        визначати теоретичні поняття та застосовувати їх для пояснення

історичних явищ і процесів;

-        аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів,

простежуючи зв’язки і тенденції історичного процесу;

-        визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних

явищ та подій;

-        визначати роль людського фактора в історії, розкривати

внутрішні мотиви та зовнішні чинники діяльності історичних осіб.

6.         Аксіологічна – передбачає вміння учнів формулювати оцінки і

версії історичного руху й розвитку:

-        порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з

позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати

власну позицію щодо суперечливих питань історії;

-        виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних

груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і

напрями історичного розвитку;

-        оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події,

визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

Витяг з комплексу педагогічних правил може бути інформацією

до роздумів вчителів незалежно від стажу їх роботи, категорії та

технології, яку вони використовують.

• Головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку я фор -

мую. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю,

пов'язаною з вивченням предмета.

• Не шкодувати часу і зусиль на виховання активності. Сьогоднішній

активний учень — завтрашній активний член суспільства.

• По можливості ставлю учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення

та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та

наявним знанням.

• Допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами на-

вчально-пізнавальної діяльності, навчаю їх вчитися.

• Намагаюсь якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб

навчити мислити, прослідковувати причинно-наслідкові зв'язки.

• Пам'ятаю, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто засто -

совує на практиці.

• Привчаю учнів думати та діяти самостійно. Відходжу від механічних

переказів, дослівного відтворення.

• Творче мислення розвиваю всебічним аналізом проблем, пізнавальні

задачі разом з учнями розв'язуємо кількома способами, практикую

творчі завдання.

• Слідкую за способом та формою висловлення думки учнів.

• Намагаюсь частіше показувати учням перспективи їх навчання.

• Використовую схеми, плани, таблиці, щоб забезпечити засвоєння

системи знань.

• Працюємо над встановленням логічних зв'язків, прослідковуємо

головну думку.

• У процесі навчання намагаюсь враховувати індивідуальні

особливості кожного учня, об'єднувати в диференційовані підгрупи

учнів з однаковим рівнем.

• Вважаю необхідним вивчення і врахування життєвого досвіду

учнів, їх інтересів.

• Намагаюсь вчасно реагувати на останні наукові досягнення із свого

предмета.

• Заохочую дослідницьку роботу школярів.

• Даючи завдання на випередження, враховую рівень знань, умінь та

навичок учнів ( один може знайти інформацію в підручнику чи за

допомогою додаткової літератури, а другий цю ж інформацію знайде в

Інтернет джерелах і вже зможе проаналізувати та зробити висновки ).

• Якщо учень має власну думку аргументовано її доводить та

відстоює, я її поважаю, навіть якщо вона не збігається з моїм

баченням.

• Завжди бачу в учнях особистості, шаную їх думки, почуття, право на

свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість.

• На прикладі суспільного, історичного розвитку, наведення прикладів,

працюю над доведенням необхідність наукових знань, які вивчаються

в школі. Навчаю так, щоб учень розумів, що навчання є для нього

життєвою необхідністю.

• Пояснюю школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті,

якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих пла-

нів.

Для того, щоб учень став суб’єктом навчання і процес навчання набув

для нього особистої значущості, щоб залучалися його особисті знання і

досвід, а вміння та навички перетворилися на компетенції, схема

діяльності вчителя може бути наступною:

1.              Підготовчий етап, який охоплює декілька уроків, під час

яких учитель має встановити рівень готовності учня до засвоєння нової

компетенції, в разі необхідності провести певну корекцію, і якщо в

учня немає ніяких знань і досвіду, пов’язаних із цією компетенцією,

сформувати їх у нього.

2.              Етап введення компетенції.

3.              Етап використання набутої компетенції під контролем

учителя для вирішення конкретних навчальних завдань з поступовим

збільшенням самостійності учня.

4.              Етап самостійного використання компетенції для

розв’язання конкретних навчальних та життєвих проблем.

Отже, відповідно до структури навчальної діяльності в умінні учнів

вчитися мають відбитися всі його компоненти на такому рівні, щоб у

результаті їх взаємодії сформувалась готовність самостійно вчитися,

що є двигуном неперервної освіти.

Науковим підґрунтям моєї педагогічної діяльності є концепції,

дослідження, а також досвід:

у галузі особистісно-орієнтованого навчання –

Ш.Амонашвілі, К.Баханова, І.Якиманської, С. Подмазіна;

проблеми компетентнісного підходу до навчання у сучасній

історичній науці – О. Пометун, Г.Фреймана, Н.Гупана,

С.Власова;

принципів виховуючого навчання – Е.М. Ільїна,

В.О.Сухомлинського;

засад чіткої організації навчального процесу – В.Ф. Шаталова.

Із метою успішного здійснення інноваційної педагогічної

діяльності я вивчаю досвід навчальних закладів нового типу з різних

регіонів України за допомогою опрацювання матеріалів

Всеукраїнського науково-практичного журналу «Директор школи»,

навчально-методичних матеріалів ВГ «Основа», фахового журналу

«Історія в школах України».

Результатом моєї педагогічної діяльності є стійке зростання

зацікавленості учнів історичними процесами як у світі, так і в Україні.

Учні беруть активну участь у формуванні інформаційного простору

занять з історії. Учні школи вільно оперують набутими на заняттях

історії знаннями для аналізу економічних та суспільно-політичних

процесів в Україні та світі, обирають за програму особистого

вдосконалення життєвий шлях історичних діячів – кращих

представників світової та української еліти. Мої учні мають чітко

означену активну громадянську позицію, є переконаними демократами,

патріотами України. Такого результату вдається досягти завдяки тому,

що учні беруть активну участь у підготовці та проведенні шкільних

виховних заходів патріотичного спрямування, присвячених

відзначенню річниць Перемоги у Великій Вітчизняній війні,

вшануванню Пам’яті жертв Голодоморів.

Досвід формування предметних компетенції проілюструємо на прикладах завдань до теми Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.) Хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному

часі

І. Найпростіше скласти хронологічну таблицю

1. Різнорівневі завдання

Дата Подія

2.

Дата Подія Наслідок

(результат)

3.

Дата Подія Причини Наслідок

(результат)

4.

Дата Подія Причини Наслідок Значення

(результат)

Тисячоліття Століття Дата Зміст

історичної

події

Сутність

історичної

події

Історичне

значення

ІІ. Заповніть пропуски

Дата Подія

23 серпня 1939 року

Напад Німеччини на Польщу

15 листопада 1939 року

Напад Німеччини на СРСР

ІІІ. Встановіть відповідність

1. 22 червня 1941 р.; а) Визволено Харків;

2. 22 липня 1941 р. ; б) Напад Німеччини на СРСР;

3. 23 серпня 1943 р. в) територія України повністю окупована.

IV. Розставте в хронологічній послідовності

1. Оборона Києва;

2. Початок Другої світової війни;

3. Підписання радянсько – німецького пакту про ненапад;

4. Створення Українського штабу партизанського руху;

5. Червона армія перейшла польський кордон.

Просторова – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному

просторі.

Важливим джерелом інформації є історична карта, яка відображає

особливості розвитку людства в минулому. Саме історична карта допомагає

розкрити взаємозв’язки історичного процесу. На заняттях з історії

найчастіше працюємо саме з історичною картою, на якій, окрім кордонів

держав та населених пунктів, позначено найважливіші події (війни,

революції, територіальні зміни), що відбувалися на різних етапах історичного

розвитку.

Правила роботи з контурною картою

1. Прочитай назву карти.

2. Прочитай відповідний параграф підручника.

2. Прочитати завдання до контурної карти.

3. Ознайомтесь з легендою – табличкою в нижній частині карти, що містить

розшифровку умовних позначок.

4. Знайдіть на карті саме ті умовні позначки, які необхідні при розгляді

конкретного питання.

5. Порівняйте отриману інформацію з матеріалами підручника.

Індивідуальні завдання

1) І рівень

За допомогою атласу на контурній карті позначте лінію фронту часів

Великої вітчизняної війни на листопад 1941 р.

ІІ рівень

Без використання атласу, на контурній карті позначте лінію фронту

часів Великої вітчизняної війни на листопад 1941 р.

ІІІ рівень

Без використання атласу, на контурній карті позначте лінію фронту

часів Великої вітчизняної війни на листопад 1941 р., обов’язково

вказавши населенні пункти через які вона проходила.

ІV рівень

Без використання атласу, на контурній карті позначте лінію фронту

часів Великої вітчизняної війни на листопад 1941 р., обов’язково

вказавши населенні пункти через які вона проходила та напрямки руху

військ. Потрібно використовувати систему умовних позначень.

2) Позначте на контурній карті

1.Держави, що взяли участь у нападі на СРСР.

2. Головні події Курської битви.

3. Столиці держав, звільнених радянськими військами в 1944 -1945 рр.

4. Ялту, Тегеран, Потсдам, місце зустрічі радянських і американських

військ у Німеччині. Назвіть події, які пов’язані з названими містами.

3) Робота в парах з картами атласу

Покажіть на карті

1. Розподіл земель, що відбувся за радянсько – німецьким пактом про

ненапад.

2. Території Західної України, Бессарабії й Північної Буковини,

приєднані до СРСР.

3. Хід битви за Дніпро.

4. Напрями наступу німецьких військ на територію України.

5. Місця подій, що пов’язані з обороною Києва, Одеси, Севастополя.

6. Територіальний поділ України за часів окупації.

7. Місця розгортання націоналістичного і радянського рухів опору.

8. Основні військові операції завершального етапу визволення України.

Інформаційна – передбачає вміння учнів працювати з джерелами

історичної інформації

Робота з різними джерелами історичної інформації я використовую

такі завдання: 1. За допомогою підручника назвіть причини радянсько

– німецького договору про ненапад; 2. Назвіть причини радянсько –

німецького договору про ненапад, його зміст; 3. Назвіть причини

радянсько – німецького договору про ненапад, його зміст та наслідки;

4. Які події ілюструє фотодокумент? 5. Якими були наслідки цієї події

для задіяних у ній сторін? 6. Яке значення цієї події для України?

Робота з історичними документами

ДОКУМЕНТИ.

1. Витяг з «Таємного додаткового протоколу» до договору про ненапад

між Німеччиною і Радянським Союзом.

23 серпня 1939 р.

1.     В случае территориально-политического переустройства

областей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финляндия,

Эстония, Латвия, Литва), северная граница Литвы одновременно

является границей сфер интересов Германии и СССР. [...]

2.     В случае территориально-политического переустройства

областей, входящих в состав Польского государства, граница

интересов Германии и СССР будет приблизительно проходить по

линии рек Нарвы, Вислы и Сяна...

3.     Касательно юго-востока Европы с советской стороны

подчеркивается интерес СССР к Бессарабии. С германской стороны

заявляется о ее полной политической незаинтересованности в этих

областях...

4.     Этот протокол будет сохраняться обеими сторонами в строгом

секрете.

По уполномочию правительства СССР В. Молотов За правительство

Германии И. Риббентроп.

Яким передбачався поділ сфер впливу в Східній Європі згідно з

таємним протоколом радянсько-німецького договору? Знайдіть на

карті райони, про які йдеться. Як ви думаєте, чому цей документ

потребував «суворої таємниці»?

5. Заповніть таблицю позитивні (1) та негативні (2) наслідки

входження західноукраїнських земель до складу СРСР

1 2

Робота з ТЗН Перегляд фрагменту фільму 1) Миколаївщина в роки Великої Вітчизняної війни. Обговорення : Які підпільні організації діяли в Миколаєві? Назвіть очільників підпільного руху, учасників? Якими були форми боротьби підпільників?; 2) Р. Полански « Піаніст» Обговорення: Що ви можете сказати про політику німців щодо євреїв. Що таке гетто? З якою метою вони створювалися?Мовленнєва – передбачає вміння учнів будувати усні та письмові

висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та

історичної теорії

1. Охарактеризуйте течії Руху Опору в Україні;

2. Дайте характеристику діяльності історичної особи.

Як давати характеристику історичному діячу

1. Згадати:

1) Коли і в якій країні жив історичний дія, якого ви маєте

охарактеризувати?

2) В яких умовах формувались його погляди?

3) Інтереси якої соціальної групи виражав, які прагнення цієї

людини?

2. Коротко вкажіть:

1) Які ідеї і чому він висував?

2) Які засоби використовував для досягнення своїх цілей?

3. Згадайте з розповіді вчителя або користуючись текстом документів,

підручником, визначте, які особисті якості мав історичний діяч. Чи

підходять вони для вирішення поставлених цілей?

4. Яких результатів досяг історичний діяч? Опишіть їх (позитивні,

негативні). Подумайте, чому вони стали можливими.

3. Підготуйте повідомлення про діяльність С. Ковпака, С. Бендери, О.

Федорова, А. Мельника.

Логічна – передбачає вміння учнів визначати та застосовувати

теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення

історичних фактів, явищ, процесів.

При роботі з історичними поняттями

1. Визначте, застосуйте та поясніть на прикладах поняття та терміни:

план «Ост», «новий порядок», голокост, концтабір, Рух Опору,

радянський Рух Опору, український націоналістичний Рух Опору,

«Східний вал».

2. Установіть відповідність

1— поняття, що увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і вживається на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Тоді діяли також Українська повстанська армія та радянські партизани.

2– під час війни масовий призов населення до діючої армії.

3– добровільне або вимушене співробітництво з окупантами.4 -вивезення населення, поранених, полонених, а також матеріальних засобів із місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з театру бойових дій у тилу5- система передачі США і Великою Британією в борг чи оренду за оплату озброєння, боєприпасів, продовольства країнам антифашистської коаліції.

а)Рух Опору ; б)Колабораціонізм; в) Евакуація; г) Ленд-ліз; д) Мобілізація.Для визначення причин, сутності, наслідків історичних явищ подій

1. Проаналізувати, чому всі заходи з оборони України від гітлерівських

загарбників не принесли бажаного результату. 2. Чим зумовлено те,

що в Русі Опору на території України не було єдності?

3.Установіть причинно – наслідковий зв’язок

а) Політика сталінського керівництва → невдачі Червоної армії.

б) Радянсько – німецький пакт про ненапад → Друга світова війна.

В) Курська битва → Тегеранська конференція.

г) Стан економіки → голод 1946 -1947 рр.

г) Пріоритетний розвиток важкої промисловості → низький життєвий

рівень населення.

Аксіологічна – передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії

історичного руху й розвитку

1. Яка долю готував Гітлер Україні та її мешканцям? Свої твердження

підтвердіть фактами.

2. У чому полягає суперечливість проблеми колабораціонізму в Україні

в роки Другої світової війни? (пояснити Що таке колабораціонізм?

Кого ми називаємо колаборантами? Чи можна засуджувати чи

виправдовувати дії цих людей? )

3. В історичній літературі існує думка, що перемогу радянського

народу у війні було здобуто завдяки готовності заплатити за неї будь –

яку ціну. Інакше кажучи, перемагати не вмінням, а «великою кров’ю».

а. Чи згодні ви з такою думкою?

б. Обґрунтуйте свою думку.

в. Назвіть ( у вигляді плану ) фактори, що забезпечили перемогу СРСР

у Великій Вітчизняній війні.

При вивчені теми «Адміністративно – територіальні зміни. Україна

в ООН та міжнародних організаціях» застосовує метод « ажурної

пилки» На попередньому занятті, поділивши клас на групи (створюю

так звані «домашні групи»), які отримують завдання на випередження:

1. Яких адміністративно – територіальних змін зазнала УРСР в

результаті Другої світової війни?

2. Чим зумовлений вихід Україна, яка перебувала в складі СРСР, на

міжнародну арену наприкінці Другої світової війни?

3. Який головний результат міжнародної діяльності УРСР у повоєнні

роки?

Після актуалізаційного моменту учні працюють 5 хвилин у «домашніх

групах», діляться інформацією. Потім складається «експертна група»

до якої входить один учасник «домашньої групи» і там вони

обмінюються знаннями із зазначених питань потім повертаються до

своїх груп де систематизують отриманий матеріал і демонструють

результати своєї роботи. Так кожна з груп отримує знання із всіх

зазначених питань.

У своїй роботі для з’ясування результатів я використовую такі

питання:

1. Що ви знали з цієї теми?

2. Що нового дізнались?

3. Якого досвіду набули?

4. Що найбільше вас зацікавило?

5. Які у вас є запитання по цій темі?

6. Що вам було сприймати важко або не сприйняли взагалі?

7. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали?

Тема: Наш край в 1939 – 1945 рр.

Мета: знайомити з подіями, які відбувалися в нашому краї в роки

війни, розкривати героїзм мешканців нашого краю; розвивати вміння

аналізувати, систематизувати історичний матеріал, виділяти історичну

інформацію з документального фільму; виховувати учнів у дусі

патріотизму, національної свідомості та гідності.

Очікувані результати

Після цієї консультації учні зможуть

визначати хронологічну послідовність подій, що відбувались на

території Миколаївщини в період війни;

показувати на карті територіальні зміни, які сталися в період

окупації, населені пункти

давати характеристику окупаційному режиму та Руху опору на

території Миколаївщини;

порівнювати методи боротьби та мету радянського підпілля та

націоналістичного;

розвинути дослідницьку роботи з джерелами інформації;

описувати героїчні події;

складати характеристику героям війни;

висловлювати свою особисту позицію, щодо ролі війн у житті

людства.

Тип: вивчення нового матеріалу

Обладнання: атлас, ТЗН, карта Миколаївської області, наочність.

Хід консультації

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань

1. Коли розпочалася Друга світова війна?

2. Яка країна стала першою жертвою агресії Німеччини?

3. Покажіть на карті країни, які постраждали від агресії Німеччини?

4. Покажіть на карті країни союзниці Німеччини, країни учасниці

антигітлерівської коаліції.

5. Що ви можете сказати про початок Великої Вітчизняної війни.

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1.Початок війни:

А) загальне суспільно – політичне становище в краї;

Б) мобілізаційні заходи;

В) евакуація;

Г) заходи щодо реорганізації господарської діяльності.

2. Бойові дії на території регіону:

А) організація оборони;

Б) вступ військ ворога на територію краю;

В) відступ частин Червоної Армії;

Г) окупаційний режим;

Г) Рух Опору.

3. Визволення краю від гітлерівських загарбників:

А) бої за визволення Миколаївщини;

Б) втрати краю.

4. Наші земляки на фронтах війни.

1. Учитель 22 червня 1941 року розпочалася Велика Вітчизняна

війна. Нападом Німеччини на СРСР, який був несподіваним і

охоплював величезну територію з півночі на південь. Ворог

розраховував на « блискавичну війну». Але плани ворога не

здійснилися. Чому?

З початку війни всі підприємства міста перейшли на випуск

військової техніки. Завод ім.. Андре Марті (ЧСЗ) терміново

добудовували кораблі та судна, які можна було закінчить, робили

протитанкові гармати. На заводі ім.. 61-комунара також працювали

цілодобово, щоб закінчить деякі кораблі, або хоча б забезпечити їх

плавучість . Старших учнів відправляли на збір врожаю.

29 червня 1941 року Виконком Миколаївської Облради депутатів

постановою № 39 прийняв рішення про проведення в Миколаєві

оборонних робіт. Населення міста мобілізували на спорудження

протитанкових ровів та загороджень навколо міста. В школах

організовували шпиталі.

На початку липня почалося формування народного ополчення з

добровольців - робітників и жителів міста. Створювалися загони

народного ополчення. На заводі Андре Марті робітники об’єдналися в

полк, командиром якого був Георгій Федоров. На 21 липня 1941 р. по

Миколаївській області в народне ополчення було прийнято 70464

добровольця, були створені 2 ополченські дивізії, 33 винищувальних

батальйони.

В цьому місяці почали евакуйовувати обладнання миколаївських

заводів, електростанцій, фабрик у глибокий тил. З миколаївських

заводів було вивезено 24 недобудованих кораблі, які пізніше брали

участь у бойових діях. Евакуйовували також робітників та їх сімї.

2. Учитель Захищали місто 9 та 18 армії Південного фронту під

командуванням генералів Андрія Смирнова та Якова Черевиченка.

В серпні на підступах до Миколаєва розгорнулися жорстокі бої. Метою

німців було перетворити Миколаїв на потужну судноремонтну базу.

13 серпня 1941 року біля Полігону, на околиці міста з боку Херсону,

показалися німецькі танки. В ході боїв стало зрозумілим, що місто

оточене. 14 серпня 1941 року прийнято рішення залишити місто. І вже

17 серпня німецько – фашистські війська захопили місто. Вони

«хазяйнували» в ньому 31 місяць.

Миколаївщина була розділена між Німеччиною та Румунією.

Західні райони включалися до румунської провінції

« Трансністрія» з центром в Тирасполі, а згодом – Одесі. Інші райони

ввійшли в генеральні округи «Миколаїв» та «Таврія» В перші ж дні

окупації встановлювався « новий порядок». Що ви можете розповісти

про нього?

На міському кладовищі було розстріляно більше 4 тисяч жителів міста.

На Темводі за Інгульським мостом фашисти влаштували концтабір

«Шталаг 364», де одночасно тримали більше 30 тисяч солдатів та

офіцерів Червоної Армії. Село Грейгово перетворили в справжній табір

смерті, в селі Богданівна Доманівського району розстрілювали мирне

населення, смт. Березнегувате колонія Нагартава, с. Романівка

Березнегуватського району, селище Снігурівка тут тривали розстріли

єврейського населення. Що таке голокост?

Крім того на роботи до Німеччини було вивезено більше 25 тисяч

молодих дівчат та хлопців.

Поясніть Рух Опору

Перегляд фрагменту фільму Миколаївщина в роки Великої

Вітчизняної війни. Обговорення : Які підпільні організації діяли в

Миколаєві? Назвіть очільників підпільного руху, учасників? Якими

були форми боротьби підпільників?

Перший удар, який нанесли підпільники під керівництвом Лягіна,

листопад 1941 року в паркі ім. Петровського, знищено 35 машин, 30

тис. пального; 10 березня 1942 р. вибух на військовому аеродромі за

Інгульським мостом . За ініціативою Лягіна, з метою кращої

координації керівництвом підпільною роботою була створена обласна

підпільна організація «Миколаївський центр» (голова Защук,

Бондаренко, Комков, Воробйов, Соколов). Бойовий штаб працював під

керівництвом Лягіна. Діяла підпільна група під керівництвом Андрєєва

(Палагнюка). З донесенням відправляє Шуру Кобера та Вітю Хоменка

через лінію фронту в Москву. Але підпілля було викрито почалися

арешти: були страчені Воробйов, Защук, пізніше стратили Лягіна та

його зв’язківця Гавриленка, Андрєєв.

Та окупантам не вдалося зламати радянських патріотів. В липні 1943

року била створена підпільна організація «Центр», організатором якої

був В. Тристан.

В селі Кримка Первомайського району діяла партизанська організація

«Партизанська іскра» під керівництвом Володимира Степановича

Моргуненка директора місцевої школи. До складу організації входили

учні 8-10 класів школи.

Повідомлення учениці яка отримала завдання на

випередження про націоналістичне підпілля

Крім того на території області діяло націоналістичне підпілля його

учасники Масікевич, Мартинець, Антонюк, Малярчук, Баранець кий.

Найбільші масові організації ОУН мали села Піски та Костянтинівна.

Підпілля проводило агітацію, читали листи, книжки, брошури.

Розповідали про ОУН, УПА, голодомор 33-го, ліквідували агентів,

крали зброю, провізію, псували обладнання, що використовували

німці. Миколаївська ОУН організувалася у березні-квітні 1942 року і

припинила існування після масових арештів та розстрілів німецькими

військами та радянським органами після звільнення Миколаєва від

фашистів. Обговорення повідомлення.

3. Учитель. Миколаївщину визволяли війська ІІ та ІІІ Українських

фронтів, які почали наступ майже одночасно 5 та 6 березня 1944 року.

Вдалий розвиток Корсунь-Шевченківської операції надав можливість

військам ІІ Українського фронту маршала Радянського Союзу Конева

звільнити північні райони області а саме Врадіївський, Первомайський,

Кривоовзерський.

Іншу територію краю визволяли війська ІІІ Українського фронту

генерала армії Георгія Малиновського. На Миколаївщині ці війська

проводили Березнегувато – Снігурівську операцію. На світанку 8

березня визволили перший населений пункт Миколаївщини – Новий

Буг , 9 березня звільнили Казанку. З 18 березня почалася боротьба за

місто.

Героїчним був подвиг десанту під командуванням старшого лейтенанта

К. Ольшанського. В ніч на 26 березня на територію морського порту

384м гвардійським окремим батальйоном морської піхоти, був

висаджений десант. Його завданням було раптовим ударом захопити та

утримувати порт. За дві доби вони відбили 18 атак, із 68 десантників

залишилися в живих лише 12, всім присвоєно звання Героя

Радянського Союзу. 28 березня 1944 року звільнено місто Миколаїв.

До 4 квітня звільнено всю область.

Тимчасова окупація Миколаївщини – нанесла величезну шкоду.

Гітлерівці розорили міста та села. В Миколаєві зруйнували

суднобудівні заводи, енергокомбінат, залізничні колії, більшість

причалів мор порту, магазини, школи і т. к. Вивезли обладнання

заводів «Дормашина». У Вознесенську знищили гідроелектростанцію

та інші підприємства. Окупанти розгромили радгоспи, підірвали та

спалили виробничі та житлові приміщення. Фашисти грабували та

знищували історичні пам’ятки, твори мистецтва і літератури.

В короткий термін в 1944 р. працюючи області зібрали 30 млн

крб.. на танкову колону «Колгоспник Миколаївщини» та ескадрильї

літаків «Призовник Миколаївщини». І основне – забезпечували фронт

продуктами харчування. Весною 1944 року орали землю в основному

коровами. В плуг часто впрягалися самі жінки та діти. Не вистачало

насіння. Здавали останню зернину для посіву. Методом народного

будівництва

Миколаївці воювали на всіх фронтах. Вони громили фашистів під

Москвою і Курськом, Сталінградом і Севастополем, на Дніпрі і

Південному Бузі, в Польщі і під Берліном. 70 тисяч жителів краю не

повернулися з фронтів: Гречишников, Андрєєв, Дмитрієв, Кузнєцов,

Єгипко: нагородженні орденами та медалями, 96 удостоєні звання

Героя Радянського Союзу. В 17 повітряній армії, яка визволяла

Миколаїв, воювали Герої Радянського Союзу житель Вознесенська

Артеменко та уродженець Кривоозерського району Гомилеєвський.

ІV. Рефлексія

І 1. Що ви знали з цієї теми?

2. Що нового дізнались?

3. Якого досвіду набули?

4. Що найбільше вас зацікавило?

5. Які у вас є запитання по цій темі?

6. Що сьогодні ви сприймали важко або не сприймали взагалі?

7. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні?

ІІ Індивідуальні завдання

1. Поясніть письмово, що означають ці дати:

1 вересня 1939 року –

22 червня 1941 року –

17 серпня 1941 року –

28 березня 1944 року –

9 травня 1945 року –

2 . Установіть відповідність

1— поняття, що увійшло в політичну літературу під час Другої світової

війни і вживається на означення підпільної і повстанської боротьби

народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Тоді діяли

також Українська повстанська армія та радянські партизани.

2– під час війни масовий призов населення до діючої армії.

3– добровільне або вимушене співробітництво з окупантами.

4 -вивезення населення, поранених, полонених, а також матеріальних

засобів із місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або

стихійного лиха, з театру бойових дій у тилу

5- система передачі США і Великою Британією в борг чи оренду за

оплату озброєння, боєприпасів, продовольства країнам

антифашистської коаліції.

а)Рух О́пору ; б)Колабораціонізм; в) Евакуація; г) Ленд-ліз; д) Мобілізація.

ІІІ Колективна робота

3 . Розгадайте кросворд

1. Керівник «Партизанської іскри» (Моргуненко)

2. Перший населений пункт звільнений на Миколаївщині (Новий Буг)

3. Юний герой міста. (Хоменко)

4. Масовий терор єврейського населення (голокост)

5. Лейтенант, який керував десантом при визволенні Миколаєва

(Ольшанський)

6. Назва табору за Інгульським мостом (Шталаг)

7. Область звільнена до 4 квітня (Миколаївська)

8. Вивезення населення, поранених, полонених, а також матеріальних

засобів із місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або

стихійного лиха, з театру бойових дій у тилу( евакуація).

1

2

3

4

5

6

7

8

V. Домашнє завдання

Наступна тема «Адміністративно – територіальні зміни. Україна в ООН

та міжнародних організаціях». Поділити клас на групи, кожна з яких

отримує завдання на випередження:

1. Яких адміністративно – територіальних змін зазнала УРСР в

результаті Другої світової війни?

2. Чим зумовлений вихід Україна, яка перебувала в складі СРСР, на

міжнародну арену наприкінці Другої світової війни?

3. Який головний результат міжнародної діяльності УРСР у повоєнні

роки?

Перелік використаної літератури.

1. Власов В. Методика тематичного контролю навчальних досягнень учнів з

історії в контексті компетентнісно – орієнтованого навчання. Історія в школах

України. – 2007.№6.

2. Власов В. Яким має бути сучасний урок історії. Історія в школах України. –

2008. №1.

3. Державний стандарт освіти. Освіта. – 2004. - 20 січня.

4. Державний стандарт освіти. Освіта. – 2011.- 23 листопада.

5. Мірошниченко В. Предметна компетентність учнів як ключовий орієнтир

сучасного навчання історії у школі. Історія та правознавство. – 2007. №32.

6. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.:

Ґенеза, 2006.

7.Пометун О.І. Компетентнісний підхід в сучасній історичній освіті. Історія в

школах України. – 2007. №6.

8. Фідря О. Як розвивати знання. Історія в школах України. 2005. №4, 8.