Презентація на тему:”Шляхи реалізації компетентністного підходу у викладанні історії”

Підготувалавчитель історії Покотилівської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кульчицька Наталія Миколаївна

Ціль навчання історії – формування історичного мислення, тобто:

-Розвивати навички самостійної роботи -- Активно використовувати проблемні методи

навчання і проблемні завдання-- Використовувати вправи для розуміння

логіки історичного процесу

Недоліки історичної освіти у вітчизняних середніх школах:

- Орієнтація навчання на ознайомлення та запам’ятовування фактів учнями

- - Зміст підручників і посібників суперечливий та диспропорційний (“залишковий принцип” для питань культури)

- - Присутність “навчального посередника”: для вчителя – автори програм, підручників; для учнів – автори навчальних текстів та вчителі -- Значна частина історичного матеріалу, що пропонується, відірвана від

реальної потреби та інтересів учнів - - Навчальний процес не адаптований до індивідуальних особливостей

школярів

Основний напрямок сучасної освіти – навчити дітей

вчитися

Компетентнісний підхід передбачає окреслення чіткого кола компетенцій, тобто, необхідного комплексу знань, умінь, навичок, ставлень, що дає змогу ефективно виконувати завдання. І полягає в тому, щоб не збільшувати обсяги інформаційності людини в різних предметних галузях, а допомогти їй самостійно вирішувати проблеми в незнайомих ситуаціях. Компетентності є: - інформаційна;- мовленнєва;- просторова; - картознавча; - логічна; - хронологічна та інші.

Інформаційна компетентність:

-На сучасному етапі розвитку освіти основним завданням вчителя історії є навчити учнів знаходити, використовувати та застосовувати знання на практиці; -- Процес навчання історії має на меті насамперед розвиток індивідуальності учнів; -- Використання інформаційних технологій дозволяє вирішити такі завдання: а) опанування знань з історіїб) вироблення вмінь аналізу і прийняття рішень у нестандартних проблемних ситуаціяхв) розвиток творчих здібностей учнів

Структура підготовки і проведення веб-уроку 1 етап – пошук інформації в Інтернеті; 2 етап – фільтрація даних, відсіювання згідно з темою уроку, контингентом учнів, бажанням вчителя; 3 етап – поділ роботи між вчителем та учнями. Деякі питання необхідно дати для самостійного опрацювання як випереджальні домашні завдання (наприклад: знайдіть в Інтернеті відповідь на питання, портрет чи характеристику діяча; віднайдіть карту подій; твори мистецтва…); 4 етап – вибір форм проведення уроку, розробка презентації до теми; 5 етап – проведення самого уроку.

Активізації мислення, оволодінню навичками дослідницької роботи,поглибленню розуміння учнями історичних подій, процесів, явищ сприяє робота з різними історичними джерелами: документальними, речовими, візуальними.

Головна мета роботи з історичним джерелома) Навчити учнів використовувати різні історичні джерела, критично осмислювати їх; б) Знаходити в минулому можливі шляхи розв’язання сучасних проблем; в) Використовувати набутий досвід та результати діяльності у своєму житті.

Робота з історичним візуальним джерелом може бути як: - фрагмент уроку; - як мотивація; -Підсумок чи узагальнення;-- складова тематичного оцінювання; -- як форма домашнього завдання; Візуальні історичні джерела: -Листівки - Картини - Фото - Карикатури -Плакати - Таблиці-Відео - Схеми -Малюнки - Діаграми

Універсали

Центральної Ради

23 червня (10 червня) 1917 р. І Універсал 1. Національно-територіальна автономія

2. Український сейм

16 липня (3 липня) 1917 р. ІІ Універсал 1. Проти автономії до скликання загальноросійських Установчих зборів 2. Входження до ЦР нац. меншин

20 листопада (7 листопада) 1917 р. ІІІ Універсал 1. Проголошення УНР в складі російської федерації 2. Скасування поміщицького землеволодіння

22 січня 1918 р. ІV Універсал 1. Проголошення незалежності УНР

Питання і завдання до схеми

1) Порівняйте Універсали ЦР 2) За яких умов були проголошені Універсали? 3) Яке історичне значення мало проголошення

Універсалів ЦР ?4) Яке місце Універсалів у державному

будівництві ЦР? Внесіть необхідні зміни в структуру схеми.

Основні картографічні вміння і навички: - читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти; - використовувати карту як джерело інформації при характеристиці історичних подій, явищ, процесів; - користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища; - використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, політичних інтересів тих чи інших країн; - характеризувати історичний процес та його регіональні особливості, спираючись на карту.

Схема конструювання завдань на перевірку картографічних компетентностей

Рівень навчальних досягнень учнів

Процесуальні вміння і навички учнів при роботі з картою

Зміст процесуальної компетенції учня

Конкретні дії, що пропонується виконати учням

Початковий

Орієнтація в історичному просторі

Уявлення Знайдіть,

назвіть

СереднійЗчитування історичної інформації

Знання

Перерахуйте, вкажіть

ДостатнійАналіз-синтез просторово-історичних об’єктів та зв’язків

Уміння Встановіть, порівняйте

ВисокийРозуміння-осмислення ролі та значення географічного фактора у розвитку історичного процесу

Творче застосування

Поясніть, встановіть закономірність

Логічні компетенції:

1) Виділення головного – називати характерні риси ( пошук в тексті основних фактів, подій, явищ);

2) Аналізувати – називати складові частини (парна робота над текстом, групова – складання питань за текстом);

3) Порівнювати - виділяти спільні й відмінні риси (індивідуальна робота зі складання таблиць);

4) Визначення причинно-наслідкових зв’язків (створення алгоритму “факт – причина, привід – супутні події” чи алгоритму Цицерона ”хто – що – навіщо – як – коли”, історичного ланцюжка);

5) Наводити приклади, використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу (метод “мікрофон”, рольова гра);

6) Висловлювати судження (метод “прес”, написання міні-ессе, диспути).

Логічна компетентність передбачає вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

Для роботи над формуванням поняття можна використовувати прийом “асоціативний кущ”, який складають за таким алгоритмом:

- Записати ключове поняття - Записати будь-які слова чи фрази, пов’язані з

поняттям - Можна ставити знаки питання біля частини

куща, щодо яких є невпевненість- Записувати всі ідеї, пов’язані з поняттям.

Приклад:Заповніть схему, визначивши ознаки поняття “вотчина”

Вотчина

Належить ______

Працюють_____

Передає- ться_____

Земельна _______

(Належить боярину, князю; передається у спадщину; земельна власність; працюють залежні селяни – кріпаки.)

Для формування вміння аналізувати можна застосувати такі завдання:

1. Визначте результати зовнішньої політики Івана Грозного і заповніть таблицю. Поясніть причини невдач і успіхів.

2. Визначте, які зміни відбулися у Московському царстві при Івані ІV.

Успіхи Невдачі1522 р. – захоплення Казані 1556 р. – захоплення Астрахані 70-80рр. – завоювання Сибіру

Поразка в Лівонській війні 1558-1583рр.

Для порівняння історичних явищ корисно використовувати таблиці:

Порівняйте реформи Петра І та Івана Грозного за запитаннями таблиці, зробіть висновки.

Питання для порівняння

Іван Грозний Петро І

1. Органи управління

Земський собор – представницький орган від станів (крім селян)

Сенат – представницький орган знаті, вищих чинів з дворян

2. Армія Стрілецьке військо “обрана тисяча” – особова гвардія царя, опричники

Гвардійські полки, флот, артилерія, кремневі рушниці

3. Церква Синод. Церква підпорядковувалась державі.

Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків (хронології подій) заповніть схему, встановивши логічні зв’язки між історичними явищами: -Початок Північної війни; перемога у Північній війні; відірваність Росії від морів; реорганізація армії.

Відірваність від морів=> Початок Північної війни=> Реорганізація армії=> Перемога у Північній війні

Засоби досягнення образних компетенцій учнів: 1. розповідь вчителя;2. читання підручника; 3. показ аудіо- та відеоматеріалів; 4. демонстрація на карті, плакаті;5. опис ілюстрацій підручника