Спадок Джеймса I та королеви Анни:

охорона інтелектуальної власності у часі й просторі

ВІРА ВАЛЛЄ

Київ–2010

Право інтелектуальної власності пройшло шлях від прав, призначених слугувати інтересам монарха, до способу заохочення культурного й технологічного розвитку та інструмента забезпечення комерційних інтересів приватного сектору.

Книга «Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі» містить нариси з історії інтелектуальної власності. Як виникло та еволюціонувало право інтелектуальної власності? Кому і як воно слугувало на кожному етапі розвитку, в різних куточках світу?

Увазі читача пропонуються екскурс до історії авторського права і патентів, огляд міжнародної системи охорони інтелектуальної власності та роздуми автора щодо впливу сучасної системи охорони на економічний, соціальний і культурний розвиток суспільства.

На обкладинці представлено портрет Жана Мьєло (Jean Miélot) – письменника, перекладача, книжника XV ст. (Невідомий художник другої половини XV ст.,

Королівська бібліотека Бельгії, Брюссель).

УДК 347.77(091)

В 157 Віра Валлє. Спадок Джеймса I та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі. – К.: ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ, 2010. – 216 c.: іл.ISBN 978-966-378-141-9

ISBN 978-966-378-141-9© Валлє В., 2010© ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ, 2010

Видавці: Леонід Фінберг, Костянтин Сігов

Літературний редактор: Валерія БогуславськаВерстка: Світлана Невдащенко

Дизайн обкладинки: Світлана Невдащенко

ЗМІСТ

Передмова ................................................................................................................................ 5

РОЗДІЛ 1. ЕВОЛЮЦІЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ..................................................... 91. З передісторії виникнення авторського права ............................................ 9

Італія...........................................................................................................................11Німеччина ................................................................................................................13Франція .....................................................................................................................20Англія .........................................................................................................................24Сполучені Штати Америки..................................................................................30

2. Становлення сучасного авторського права: Велика Британія і Сполучені Штати Америки (XVIII – XIX ст.) .................................................33

Інтернаціоналізація охорони авторського права .........................................43Виникнення нових технологій і розширення сфери дії права інтелектуальної власності (на прикладі комп’ютерних програм) .............46

РОЗДІЛ 2. З ІСТОРІЇ ПАТЕНТУ ...................................................................................511. Формування засад патентного права .............................................................51

Італія...........................................................................................................................51Німеччина .................................................................................................................54Франція ....................................................................................................................57Нідерланди ...............................................................................................................60Англія .........................................................................................................................62Сполучені Штати Америки..................................................................................67Японія ........................................................................................................................71

2. Розвиток сучасної патентної системи (XІХ – XX ст.) ...............................72Еволюція концепції патенту в досвіді США ..................................................76Переосмислення значення патенту в другій половині XIX ст. ...............77

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОХОРОНИІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ .............................................................................81

1. Паризька конвенція про охорону промислової власності ......................862. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів ......903. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків ............................944. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків .......965. Всесвітня конвенція про авторське право .....................................................986. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків ................................................................................. 1007. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція) ... 1028. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин ........................ 105

9. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (Стокгольмська конвенція) ............................. 10810. Договір про патентну кооперацію ................................................................ 11011. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (Женевська конвенція) ........11212. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури .................11413. Договір про закони щодо товарних знаків ..............................................11614. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ)про авторське право. Договір ВОІВ про виконання і фонограми ..........11815. Договір про патентне право ..........................................................................12316. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) ......................................................125

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІТА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК ...................................................................................130

1. Виклики сучасній системі охорони правінтелектуальної власності ....................................................................................1322. Значення охорони інтелектуальної власності для економічного, соціального і культурного розвитку ...................................140

Патенти та охорона здоров’я ............................................................................140Сільське господарство та охорона прав на сорти рослин ................ 144Освіта і культура .................................................................................................147

3. Охорона інтелектуальної власності: права власників або інтереси суспільства .....................................................150

Власники прав проти суспільства: довічна боротьба інтересів ...............150«Піратство» – злочин чи спосіб сприяння технологічному прогресу ...157Про баланс між правами власників та суспільними інтересами .............164

ВИСНОВКИ ........................................................................................................................168ЛІТЕРАТУРА .......................................................................................................................175SUMMARY ...........................................................................................................................181ДОДАТКИ............................................................................................................................190

Додаток 1. Первинні джерела у сфері інтелектуальної власності (1450-1900 рр.) ..........................................................................................190Додаток 2. Міжнародні договори, адміністративні функції яких виконує ВОІВ......................................................................................................205Додаток 3. Статистичні дані з видачі патентів у Франції, Великій Британії, США і Німеччині впродовж 1790-1960 рр. .......................209

Передмова

У 1623 р. за часів правління короля Джеймса І парламент Ан-глії прийняв Статут про монополії, який обмежив владу монарха і проголосив засади патентної системи. В 1709 р. Палата громад в Англії заслухала проект закону «Про заохочення просвітництва», а наступного року парламент ухвалив закон, відомий нині як Статут королеви Анни. Прийнято вважати, що ці дві події знаменували початок сучасного права інтелектуальної власності.

Як і в чиїх інтересах розвивалося право інтелектуальної влас-ності до цього часу і після? Ця книга містить нариси з історії охо-рони інтелектуальної власності. Монографія, що пропонується увазі читача, – «Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона ін-телектуальної власності у часі й просторі», – є втіленням бажання простежити, як виникло та еволюціонувало право інтелектуальної власності, кому і як воно слугувало на кожному етапі розвитку, в різних куточках світу.

Мотивом написання книги стало усвідомлення того, наскільки небезпечними є абсолютизація в Україні потреби в охороні інте-лектуальної власності та неадекватне розуміння ролі прав інтелек-туальної власності для економічного, соціального і культурного розвитку країни. Деякі попередні міркування про охорону інтелек-туальної власності в умовах глобалізації та про її вплив на суспільні інтереси викладені в книзі автора «Інтелектуальна власність».1

Уявлення про те, як розвивалося право інтелектуальної влас-ності, дозволяє краще зрозуміти сучасні тенденції формування її охорони. Від прав, призначених слугувати інтересам монарха, до способу заохочення культурного й технологічного розвитку, ін-струмента забезпечення комерційних інтересів приватного секто-ру – такий шлях пройшло право інтелектуальної власності з часу свого виникнення.

1 Потєхіна В. Інтелектуальна власність. Навч. посібник. Київ: ЦУЛ, 2008. – 413 с.

Моєму синові,Александру Бернару,

присвячується...

6

Ранні привілеї та патентні листи були монополією книговидав-ців і винахідників та цілком залежали від волі монарха. До при-йняття Статуту про монополії 1623 р. патенти були інструментом політичного впливу королівської влади. До ухвалення в 1709 р. За-кону королеви Анни інтереси авторів залишалися незахищеними, авторське право було монополією книговидавців. З 1709 р. концеп-ція авторського права змінилася: автора вперше визнано суб’єктом авторського права, а суспільство одержало доступ до культурної спадщини.

Перехід від терміна «привілей» до терміна «право інтелектуаль-ної власності» означав зміну концепції виникнення в авторів і ви-нахідників певних переваг щодо результатів їхньої інтелектуальної діяльності. На відміну від «привілею», «право» означало обов’язок уповноваженого органу наділити автора (або винахідника) певни-ми перевагами, за умови, що твір (або винахід) відповідає певним, наперед визначеним об’єктивним критеріям.

Друга половина XIX ст. позначилася суперечками в суспільстві та державі з питань патентної системи. Антипатентний рух супрово-джувався розвитком антимонопольного законодавства та судовими рішеннями, які обмежували дію патентів. Патенти засуджувалися як засіб монополізації технологій та гальмування технологічного прогресу. Власне, сама доцільність існування патентної системи ставилася під сумнів. Важливо, що до кінця XIX ст. охорона інте-лектуальної власності була винятково національним питанням.

Ухвалення Паризької конвенції про охорону промислової влас-ності (1883 р.) та Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 р.) позначили початок етапу розбудови між-народної системи охорони інтелектуальної власності.

Врешті, сучасний етап розвитку права інтелектуальної власнос-ті розпочався з прийняттям у 1994 р. Угоди ТРІПС. Він характери-зується розширенням територіальних меж права інтелектуальної власності, домінуванням приватних інтересів над публічними та уніфікацією законодавства на глобальному рівні.

Сучасна система охорони інтелектуальної власності діє в ко-мерційних інтересах приватного сектору розвинутих країн. Вона ігнорує вимоги балансу між правами власників і суспільства та не є

7

диференційованою залежно від рівня економічного розвитку кра-їн і секторів економіки. З цим пов’язана проблема обмеженого об-міну знаннями, від якої потерпає культурний і технологічний про-грес, утруднюється доступ країн, що розвиваються, до інформації та технологій. Це перешкоджає їхньому населенню користуватися життєво важливими ресурсами (зокрема, у сфері медицини, сіль-ського господарства, освіти).

Ця книга не заперечує важливості охорони інтелектуальної влас-ності. Вона ставить під сумнів підхід, за якого абсолютизуються пра-ва власників і нехтуються потреби суспільства в культурному і тех-нологічному розвитку.

Увазі читача пропонується екскурс до історії авторського права і патентів (розділи 1, 2), огляд міжнародної системи охорони інте-лектуальної власності (розділ 3) і роздуми автора щодо протиріч сучасної системи охорони інтелектуальної власності та її впливу на економічний, соціальний і культурний розвиток суспільства (розділ 4).

Задля написання монографії опрацьована зарубіжна літерату-ра у сфері інтелектуальної власності. Зокрема, цікаві ідеї є в працях М. Валлерстайна, П. Драхоса, В. Лейндса, Л. Лессіга, Р. Паттерсона, Р. Познера, С. Селл.

До недавнього часу Україна небагато знала про інтелектуальну власність. Праці українських дослідників частково заповнили цю інформаційну прогалину.2 Вони здебільшого присвячені вивченню проблем національного законодавства України у сфері інтелекту-альної власності. Втім, значення і проблеми сучасної системи охо-рони інтелектуальної власності для суспільного розвитку в Украї-ні, яка інтегрується в світ, майже не досліджувалися. Українці мало знають про те, як виникло право інтелектуальної власності, хто і що визначає напрямки розбудови сучасної системи його охорони. Читачі недостатньо інформовані в цих питаннях не лише тому, що вони не розглядалися в Україні, а й через те, що суспільній свідо-мості явище інтелектуальної власності залишається здебільшого 2 Зокрема, вагомий внесок у вивчення теми здійснили Г. О. Андрощук, І. І. Дахно, В. О. Жаров, Ю. М. Капіца, М. В. Паладій, О. А. Підопригора, О. О. Підопригора, О. Д. Святоцький та інші.

8

чужим і байдужим. У той час як, наприклад, Велика Британія має багатовіковий досвід охорони інтелектуальної власності, а США, успадкувавши цей досвід, нині самі визначають напрямки форму-вання сучасної системи її охорони, в Радянській Україні взагалі не мали уявлення про інтелектуальну власність.

В Україні важливо знати про витоки тієї сфери, яка нині визна-чає конкурентоспроможність національної економіки. До того часу, доки ми не маємо рівноцінних з розвинутими країнами знань про природу інтелектуальної власності та сучасні проблеми її охорони, неможливо забезпечити національне законодавство ефективними правовими нормами, які дозволять Україні увійти рівноправним учасником до глобального економічного співтовариства.

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

125

Розділ 3

16. Угода про торговельні аспекти прав інтелекту-альної власності (Угода ТРІПС)31 – Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights (TRIPS)

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної влас-ності (Угода ТРІПС) визначила сучасні вимоги міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. На Уругвай-ському раунді переговорів (1986-1994 рр.) було вирішено, що Угода ТРІПС установить мінімальні стандарти охорони інте-лектуальної власності та юридичну відповідальність за недо-тримання зобов’язань країнами-учасницями. Угода ТРІПС є багатосторонньою торговельною угодою, обов’язковою для членів Уругвайського раунду. Приєднання до Угоди ТРІПС є необхідною умовою для всіх країн, що вступають до СОТ. Угода визначає режим охорони таких об’єктів інтелектуаль-ної власності, як винаходи, торговельні марки, твори, секре-ти виробництва тощо.

Угода ТРІПС встановила уніфіковані стандарти охорони і зобов’язала країни-учасниці поширити правову охорону на «віртуально всі сфери технологій, що визнаються розвинени-ми патентними системами»; збільшити строк дії патенту до 20 років та забезпечити «правове визнання виняткового права власників патентів на імпорт товарів, що містять об’єкти ін-телектуальної власності». В основу Угоди ТРІПС покладено концепцію охорони інтелектуальної власності, відповідно до якої права власників домінують над інтересами суспільства.

Ухвалення Угоди ТРІПС стало результатом зусиль приват-ного сектору США. Наприкінці 1970-х – на початку 80-х рр. виробники сільськогосподарських хімікатів, розробники комп’ютерних програм, відео- та музична індустрії, фарма-цевтичні компанії США відчули необхідність у вдоскона-ленні охорони інтелектуальної власності і прийнятті угоди глобального значення у сфері інтелектуальної власності. 31 Повний текст Угоди ТРІПС українською мовою див. Потєхіна В. Інтелектуальна власність. Навч. посібник. Київ: ЦУЛ, 2008. – 413 с.

126

... ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЧАСІ Й ПРОСТОРІВіра Валлє

До таких громадських організацій належали Міжнародний Альянс інтелектуальної власності (International Intellectual Property Alliance), Спілка фармацевтичних виробників США (Pharmaceutical Manufacturers of America), Асоціація виробників хімічної промисловості (Chemical Manufacturers Association), На-ціональна Асоціація сільськогосподарських хімікатів (National Agricultural Chemicals Association), Рада з експорту автомобілів (Auto Exports Council), Корпорація власників інтелектуальної власності (Intellectual Property Owners Inc.) тощо.

Проект Угоди ТРІПС було розроблено спільними зусил-лями Комітету інтелектуальної власності, розвинутих країн Європи та Японії на основі законодавства країн центру. Про-ект було представлено в 1988 р. в Секретаріаті ГАТТ. Кілько-ма роками потому, у 1994 р., на Уругвайському раунді пере-говорів була підписана Угода ТРІПС.

Угода передбачила наступні базові стандарти охорони ін-телектуальної власності, що їх мають передбачити в націо-нальному законодавстві країни-учасниці:

строк охорони майнових прав автора має становити не • менш як 50 років після смерті автора, для фільмів та фото-графій – відповідно 50 та 25 років з моменту створення;авторське право виникає автоматично і не може залежа-•

ти від виконання жодних формальностей, таких як реє-страція твору; комп'ютерні програми повинні охоронятися як літера-•

турні твори; термін охорони майнових прав, що надаються патентом, •

має становити не менш як 20 років. кожна країна-учасниця застосовує щодо громадян ін-•

ших країн-учасниць принцип національного режиму. Угода ТРІПС містить положення, спрямовані на розви-

ток конкурентних відносин (зокрема, положення про пара-лельний імпорт, обмеження ексклюзивних прав, обов’язкові ліцензії тощо). Ст. 6 Угоди ТРІПС дозволяє застосування процедури паралельного імпорту, що базується на принципі

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

127

Розділ 3

«вичерпання прав», відповідно до якого власник права інте-лектуальної власності не може забороняти використання і перепродаж товарів, якщо такі товари законним шляхом по-трапили на ринок з волі самого власника. В багатьох країнах доктрина втілюється у процедурі видачі ліцензії, яка надає покупцеві право вільно розпоряджатися запатентованим продуктом. Продаж запатентованого продукту означає для покупця придбання ним ліцензії на патент з усіма правами власника, включаючи право на перепродаж. Доктрина «ви-черпання прав» первісно застосовувалася на внутрішньому ринку. Пізніше країни почали запроваджувати цей принцип у міжнародних відносинах: власник права інтелектуальної власності не вправі забороняти паралельний імпорт про-дукту, якщо цей продукт потрапив на ринок певної країни з дозволу власника або в інший дозволений законодавством спосіб. На думку деяких фахівців, застосування принци-пу «вичерпання прав» у сфері охорони здоров’я має вкрай важливе значення. Імпорт запатентованих фармацевтичних препаратів з країн, де їхній продаж здійснюється за нижчими цінами, в ті регіони, де низька платоспроможність населен-ня, дозволить краще забезпечувати людство життєво важли-вими товарами.

Ст. 30 Угоди ТРІПС визначає в загальному вигляді обмежен-ня ексклюзивних прав на патент, що їх застосовують країни-учасниці в національному законодавстві. Згідно з Угодою ТРІПС, країни застосовують різноманітні обмеження прав власників на патенти – такі, як використання винаходу в до-слідницьких цілях, в освітній діяльності, для експериментів, для виготовлення фармацевтичних препаратів, добросовіс-не використання винаходу третіми особами до подання за-явки на патент. Обмеження прав власників шляхом надання можливості використовувати винахід з метою дослідження або експерименту є важливим інструментом розвитку інно-ваційної діяльності. Право використання винаходу в експе-риментальних цілях сприяє інноваційному процесу, адже є

128

... ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЧАСІ Й ПРОСТОРІВіра Валлє

законодавчо закріпленою можливістю потенційного винахід-ника на вдосконалення запатентованого винаходу. В деяких країнах (зокрема у США) експериментальна та дослідниць-ка діяльність без дозволу власника патенту можлива лише в наукових цілях. У країнах Європи використання винаходу в експериментальних цілях дозволяється також із метою одер-жання доходу (в комерційній діяльності). Іншим важливим обмеженням є право використання винаходу для виготов-лення фармацевтичної продукції. Така можливість вклю-чає право на розробку фармацевтичних препаратів шляхом здійснення експериментів, одержання ліцензій від органів охорони здоров’я до закінчення строку патенту, тощо. Пер-шими право на використання винаходу з метою виготовлен-ня фармацевтичної продукції застосували в національному законодавстві Сполучені Штати, згодом – Канада, Австралія, Ізраїль та деякі інші країни.

Обов’язкові (примусові) ліцензії є дозволом уряду на викорис-тання патенту на винахід або іншого об’єкту права інтелек-туальної власності третіми особами без дозволу власника. Ст. 31 Угоди ТРІПС містить невичерпний перелік обставин, за яких власник права інтелектуальної власності зобов’язаний видати ліцензію на певний об’єкт інтелектуальної власності. До таких обставин, зокрема, належать випадки загрози на-ціональній безпеці, надзвичайні ситуації, некомерційне ви-користання винаходу урядом.

Важливе значення для розвитку конкурентних відносин та інноваційного прогресу має ст. 1.1 Угоди ТРІПС, відповідно до якої спосіб імплементації положень Угоди може бути віль-но визначений межами національного права та практикою його застосування певною країною. Країни-учасниці Угоди ТРІПС по-різному імплементують рамкові положення Уго-ди в національному правовому полі. Отже, хоча міжнародні правила охорони прав інтелектуальної власності покликані слугувати уніфікації правового поля різних країн, норми

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

129

Розділ 3

Угоди ТРІПС мають гнучкий характер, що дозволяє країнам, що розвиваються, враховувати особливості економічного роз-витку під час формування національних режимів охорони прав інтелектуальної власності. Положення Угоди ТРІПС мають бути використані країнами у вигідному для них на-прямку з метою підвищення рівня конкурентоспроможнос-ті національної інноваційно-технологічної бази та розробки ефективної системи охорони прав інтелектуальної власності.

Угода ТРІПС стала результатом цілеспрямованих зусиль американського бізнесу та інструментом втручання США в національні економіки країн периферії. Уругвайські пере-говори поклали початок структурній перебудові глобальної економіки.

ДОДАТО

К 1

Перви

нні джерела у сф

ері інтелектуальної

власності

(145

0-19

00 рр.

)1

1 Складено автором з використанням

даних

сайту

http

://w

ww

.cop

yrig

hthi

stor

y.or

g/se

lect

ed_d

ocum

ents

/.

Да

таФ

ра

нц

іяН

іме

ччи

на

Іта

лія

Ан

глія

СШ

А

13

31

Патентний

лист на

торгівлю

в Англії видано

Джону Кем

пу

14

16

Перший

привілей

Венеції на

винахід

14

21

Ексклюзивний

привілей

Ради

Флоренції надано

Ф

. Бруне

-лескі

на його

винахід

– човен

14

49

Патентний

лист Генрі

VI

на строк

20-ти

років

14

69

Перший

привілей

Венеції на

друк

14

74

Декрет Республіки

Венеція

про

охорону

пром

ислових пристроїв

(Венеціанський

статут)

14

86

Привілей письменнику

Марку

Антоніо

Сабелліко

14

92

Привілей на

систему

тренування

пам

’яті

видано

Венецією

Петрусу

Францискусу

де

Равенна

З питань замовлення та придбання літератури звертатися за адресою:

ВИДАВНИЦТВО «ÄÓÕ ² ˲ÒÅÐÀ»Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Україна, 04070, м. Київ, вул. Волоська, 8/5, кімн. 210. Тел./факс: +38(044) 425-60-20

E-mail: duh-i-litera@ukr.net (відділ збуту);franc@roller.ukma.kiev.ua (видавництво)Надаємо послуги: «Книга – поштою»