Наталя Забіла

30
У доброму світі поетеси: Наталя Забіла

Upload: -

Post on 20-Feb-2017

201 views

Category:

Education


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: Наталя Забіла

У доброму світі

поетеси:Наталя Забіла

Page 2: Наталя Забіла

Хто кого злякався?

Білий котик спав на лаві Серед нашого двора. Прилетіла чорна гава Та як крикне раптом: — Кра! —

Кіт прокинувся, злякався, Та в димар на хату —

скік! Здивувалась чорна гава: — Де ж це білий котик зник? — Бачить гава:

— Що то? Що то? —

Враз вилазить з димаря Весь у сажі білий котик, Чорний-чорний, як мара!Наталя Забіла

Page 3: Наталя Забіла

Художник-ілюстратор Ольга Григорівна Якутович

Page 4: Наталя Забіла

Художник-ілюстратор Ольга Григорівна Якутович

Page 5: Наталя Забіла

Художник-ілюстратор Ольга Григорівна Якутович

Page 6: Наталя Забіла

Очеретяна хатина біля річечки була, і жила у ній родинане велика, не мала: жабка-дід і жабка-бабка, мама-жабка, тато-жабкаі веселе маленяжабенятко-жабеня.

Так би жити й поживати, та чомусь одного дняпочала вередуватидружна жаб’яча сім’я.

– Тут вода занадто чиста! – Комарі якісь дрібні! – На лататті ніде й сісти!– буркотіли цілі дніжабка-дід і жабка-бабка, мама-жабка, тато-жабкаі веселе маленяжабенятко-жабеня.

Десь вони почули мовупро якийсь недальній край: там калюжа є чудова, а навколо – справжній рай!

Що ж тут думати-гадати?! Швидко все забрали з хати, в хуру коника впрягли, хто що може потягли.

Йдуть і йдуть… Стомились дуже, та скінчилась довга путь: ось нарешті й та калюжа! Оселилися й живуть: жабка-дід і жабка-бабка, мама-жабка, тато-жабкаі веселе маленяжабенятко-жабеня.

Ще до осені далеко, час минає спроквола. Тільки враз жахлива спекадошкуляти почала.

Наталя Забіла

ВЕРЕДЛИВІ ЖАБКИ

Page 7: Наталя Забіла

Художник-ілюстратор Євгеній Володимирович Матвєєв

Page 8: Наталя Забіла

КОТИК-ВОРКОТИК

— Котику-Воткотику, Йдеш ти звідкіля? — У палаці був я, Бачив короля! — Котику-Воркотику, Що ж ти там робив? — Я під ліжком мишку Мало не схопив!

Наталя Забіла

Page 9: Наталя Забіла

АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК

Андрійко наш уже школярик:іде з портфеликом в руці,а в ньому зошити й букварик,пенал, і пера, й олівці.

Андрійко добре вчить уроки,бо хоче вміти й знати все.Додому йде веселим крокомі "п’ять” у зошиті несе!

Наталя Забіла

Page 10: Наталя Забіла

Художник-ілюстратор Є. Житник

Page 11: Наталя Забіла

Забіла, Наталя Львівна.   Про дівчинку, яка всього боялась : книжка-картинка / Н. Л. Забіла ; худож. С. М. Васильченко. - К. : Веселка, 1989. - 12 с.

Page 12: Наталя Забіла

Забіла, Наталя Львівна.  Про малят і про звірят : збірка улюблених творів для дітей / Н. Л. Забіла. - Х. : Школа, 2004. - 79 с. : ілюстр.

Була собі бабуся, Що в кошику з лози Злетіла аж до місяця, Ще й вище в три рази!

Й коли вона летіла З пташками пліч-о-пліч,

Надворі стало поночі, Надворі стала ніч.

Й коли вона летіла До неба напрямці, Побачили ми віника В бабусиній руці.

— Куди, куди злетіла ти? Чому, чому, чому?!

— Із неба павутиннячко Я віничком зніму!

Зніму я павутиннячко Та розжену хмарки, Щоб завтра вранці сонечко Світило залюбки!

ДБАЙЛИВА БАБУСЯ

Наталя Забіла

Page 13: Наталя Забіла

Художник-ілюстратор Є. Житник

Page 14: Наталя Забіла

Художник-ілюстратор Є. Житник

Page 15: Наталя Забіла

Забіла, Наталя Львівна.   Ясоччина книжка : оповідання / Н. Л. Забіла ; мал. А. Гілевич. - 4-е вид. - К. : Веселка, 2000. - 28 с. : ілюстр.

Одним з найкращих творів Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань “Ясоччина книжка” (1934). Ця невеличка за обсягом збірка складається з восьми коротких оповідань, об’єднаних однією героїнею – маленькою дівчинкою Ясею. Від першого оповідання “Ясоччин садок” до заключного “Ведмедикова хатка” проходить рівно рік – від зими до зими.

Page 16: Наталя Забіла

Забіла, Наталя Львівна.   Ясоччина книжка : оповідання / Н. Л. Забіла ; худож. М. Бекало. - К. : Веселка, 1993. - 28 с. : ілюстр.

Page 17: Наталя Забіла

Зростає маленька Ясочка, вигадниця та витівниця. Навіть якщо вона захворіє, то і вдома знаходить гру – організовує свій дитячий садок, в якому живуть її іграшки.

Художник-ілюстраторАдель Григорівна Гілевич

Page 18: Наталя Забіла

Ясочка дуже уважно прислуховується, придивляється до оточуючого її світу. І коли інші діти бачать на прогулянці в лісі тільки горіхи і в захваті зривають їх, то Ясочка помічає інше – веселу білку. Вона спостерігає її повадки, не може відірвати погляду від невідомого поки життя (“По горіхи”). Світ для Ясочки повний фантастики, в ньому оживає навіть її улюблений ведмедик (“Ведмедикова хатка”).

Яся смілива, допитлива, розумна дівчинка. Вона всім цікавиться, все прагне пізнати.

Художник-ілюстраторАдель Григорівна Гілевич

Page 19: Наталя Забіла

Художник-ілюстратор Адель Григорівна Гілевич

Page 20: Наталя Забіла

ЛІСОВІ ЗАГАДКИНаталя ЗабілаКЛУБОЧОК

По лісі стежинкою Дівчинка йшла І раптом клубочок На стежці знайшла.

Хотіла торкнутись — Ой, що ж то за жах! Цей сірий клубочок Увесь в колючках!

Дівча від клубочка Відскочило вбік, А він ворохнувсь, Розгорнувсь Та й утік!..

Ну, хто догадається — Що ж то було? Який це клубочок Дівчатко знайшло?

ТУКИ-ТУК

Хто на дереві над нами — Туки-туки-тук? Прибиває щось гвіздками — Туки-туки-тук!

Наполегливо працює — Туки-туки-тук! Хоч нічого й не майструє — Туки-туки-тук!

Робить він корисну справу — Туки-туки-тук! Ще й одягнений яскраво — Туки-туки-тук!

Page 21: Наталя Забіла

ВОДЯНА КРАСУНЯ

Глянь, яка красунечка Посеред ріки Розпустила весело Білі пелюстки.

А над нею сонечко Й синява ясна, Пурхають метелики Білі, як вона.

Може, їй з метеликом Високо в блакить Теж злетіти хочеться — Та не полетить!..

Бо її не випустить Чорна глибина! Бо вона прив’язана Коренем до дна...

ВЕРТОЛЬОТЧИКИ

Над водою вертольотчики Все літають взад-вперед, І від їх легкого дотику Не схитнеться очерет.

Що за дивні вертольотчики — Не гуркочуть, не гудуть І самі себе, без льотчиків, Понад озером ведуть?!

ЛІСОВІ ЗАГАДКИ Наталя Забіла

Page 22: Наталя Забіла

Забіла, Наталя Львівна.   Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда : фантастичні оповідання / Н. Л. Забіла ; мал. М. Нечипоренко. - К. : Веселка, 1964. - 88 с. : ілюстр.

А такі книжки Наталі Забіли читали твої

пра-пра-прадідусі та

бабусі

Page 23: Наталя Забіла

Забіла, Наталя Львівна. Катруся вже велика : повість / Н. Л. Забіла ; мал. О. Яблонської та Є. Волобуєва. - К. : Молодь, 1955. - 154 с. : ілюстр.

Page 24: Наталя Забіла

Малюнки О. Яблонської та Є. Волобуєва

Page 25: Наталя Забіла

Забила, Наталья Львовна.   Про всех : стихи / Н. Л. Забила ; пер. с укр. Е. Благининой ; худож. Н. Цейтлин. - М.; Л. : Детгиз, 1952. - 16 с. : ил. - (Школьная библиотека для нерусских школ).

Page 26: Наталя Забіла

Забила, Наталья Львовна.   Сколько нас? / Н. Л. Забіла ; пер. с укр. М. Забелло ; рис. М. Котляревской. - [Х.; К.] : Молодой большевик, 1933. - [11] с. : ил.

Page 27: Наталя Забіла

Забила, Наталья Львовна.   Про девочку Маринку : стихи : пер. с укр. / Н. Л. Забила ; рис. Е. Волянской-Ухановой, Б. Уханова. - М. : Детгиз, 1957. - 16 с. : ил. - (Библиотечка детского сада).

Page 28: Наталя Забіла
Page 29: Наталя Забіла

Наталя Львівна Забіла народилася 3 березня 1903 року в місті Санкт-Петербурзі (тоді - Петербург) у дворянській родині. «Мій батько, – згадувала письменниця, – був сином академіка-скульптора Пармена Забіли і троюрідним племінником українського поета, друга Тараса Шевченка, Віктора Забіли. Батькова рідна тітка була дружиною російського художника Миколи Ге. Мама не вміла співати, а втім, укладаючи дітей спати, читала напам’ять вірші, що їх вона знала безліч. Не дивно, що майже всі ми змалку любили складати вірші та казки. Це було для нас найулюбленішою розвагою». У цій родині любили й цінували художнє слово, музику, малювання, змалку привчали всіх дітей — а їх було семеро — малювати, складати вірші, вигадувати казки. Для Наталі це стало справою всього життя.

Пармен Петрович ЗабілаВіктор Миколайович ЗабілаГерб роду Забіл

Наталя Забіла

Page 30: Наталя Забіла

Наталя Забіла подарувала дітям майже двісті книжок. У творчому доробку письменниці вірші, повісті, оповідання, п’єси і драматичні поеми. На таких творах, як «Хатинка на ялинці», «Про Тарасика й Марисю», «Ясоччина книжка», «Катруся вже велика», «Під дубом зеленим», «Веснянки», «Про дівчинку Маринку», «Перший крок», «Малим про велике», «Веселі друзі» та багатьох інших виховувалось не одне покоління української дітвори.

У 1972 р. за фантастичну п’єсу «Перший крок» та драматичну поему «Троянові діти» Наталя Забіла першою в Україні була удостоєна премії ім. Лесі Українки.

У творчому доробку письменниці є чимало перекладів: переспів «Слова о полку Ігоревім», казки О. Пушкіна, вірші М. Некрасова, М. Лермонтова, К. Чуковського, С. Маршака, С. Михалкова та інших поетів.

Книжки письменниці й донині читають, знають, люблять.