Туристичний журнал "Робінзон" №7-8 Липень-Серпень

Стиль Робінзона

отже, кілька пані, втомлені потоком різноманітної інформації, очікуванням та невизначеністю, потрапили до маленької оази у передгір’ях найголовніших гір. До оази спокою, оази здоров’я, оази затишку. ні, війна так само зачепила цей благодатний край, горе прийшло в домівки багатьох мешканців, але їх одвічна гостинність, щирість та любов до людей приховали сум та жаль.

Саме повітря тут цілюще. Його хочеться пити й пити, і не можна ним напитись. тут водичка творить чудеса, піднімаючи на ноги лежачих, лікуючи тих, хто втратив надію на одужання.

і наші панянки також вирішили, що надихавшись цього повітря, напившись цієї водиці, вони раптом ста-

Жива вода цілющих дЖерел

3

ця історія почалась у ті часи, коли малень-ка, але гонорова країна потерпала бід болю, коли одна її частина стікала кров’ю, а інша понад усе намагалась допомогти своїм брат-тям, своїм співвітчизникам, віддаючи своїх найкращих синів. Кожний мешканець цієї славної країни серцем був на Сході, але на-магався плідно працювати на своєму місці, виконувати свою роботу, аби його Батьків-щина стала сильною, незалежною та віль-ною. і врешті решт захистилась високою стіною від свого оскаженілого сусіда.


4

нуть здоровими та щасливими. а ще наївні пані планували тієї живильної водиці набрати яко-мога більше у пляшки, аби її живильну дію вдо-ма продовжити.

не так сталось, як гадалось. Спочатку пані потрапили до рук лікарів-курортологів, над якими господарювала всемогутня ніна, дочка Фелікса. Як вже тільки з них не збиткувались! і кров смоктали, і якимись приладами в середину зазирали, і в телевізор їх нутрощі розглядали, і до фахівців усіляких водили… і нарешті, вида-ли їм заключення з такою купою досліджень, які не кожний європейський діагностичний центр зробить. а пані на тому знались добре.

а потому передали їх до рук інших майстрів, під головуванням олесі, доньки Мирослава. і водою їх розстрілювали, і електричним струмом катували, і грязями, наче шоколадом, обклада-ли, і мінеральною водою їх тіла виполіскували. і обов’язково, тричі на день, напували панянок

Микола Федорович Фурманюк


5

чарівною водою. а незламні пані все посміхались та роз-цвітали наче квіточки навесні. і тоді до них застосували секретну зброю – чарівні руки пана Миколи. Що він там робив з тими панянками, достеменно не відомо, але ви-ходили вони з його кабінету самі не свої. і наступного дня знову чимчикували до того загадкового кабінету.

і був в тій оазі головний маг-чарівник Микола, син Федора. Варто йому було лише пальцем поворухнути, як гори розступались, озера наповнювались водою, грали цимбали та скрипки, і все навкруги перетворювалось на веселу забаву. за його велінням оновлювались в тій оазі палаци для гостей, готувалось смачне та корисне хар-чування, на дворі постійно трималась комфортна для відпочиваючих погода, жива водичка оздоровлювала людей, а про ту оазу знали у всіх куточках країни та за її межами. та й будь-які забаганки отих панянок Микола,

син Федора, виконував вмить. Єдине бажання, від яко-го відговорив панянок наш чарівник – везти живу воду додому. бо її магія дійсна тільки у цій чарівній оазі. але кожний із нас може спробувати рідну сестру живої во-диці, яка продається у будь-якому куточку Країни.

Усе було гарно в тій чарівній оазі здоров’я. Після 3-4 тижнів люди повертались оздоровленими, щасливи-ми та молодими. з настанням важких для країни часів багатьох біженців прихистила у себе ця благословенна земля. Вони повертали собі здоров’я та втрачений ду-шевний спокій. а ще мешканці оази навчали біженців любити свою рідну землю, свою батьківщину, її поля та ліси, гори та ріки, берегти її цілісність та спокій.

і тепер для оази, яка сама наче виринула із заможних країв та якимось дивним чином опинилась у передгір’ї, настав час звернути свою уваги не на недолугих меш-


6

ніна Феліксівна Половинко


7

канців оскаженілого північного сусіда, а на чужинців, що спілкуються мовами незрозумілими, але цінують високу якість та професійний рівень діагностики, живу воду цілющих джерел та щирість людей.

оаза, її люди варті того, аби вже далекі чужинці оці-нили неймовірну магію цієї землі, її цілющу силу та

щиру гостинність мешканців. і ті випадкові пані впев-нені, що варто лише Миколі, сину Федора, поворухнути пальцем, і знову нікуди буде яблуку впасти від гостей курортної оази. Пані знають точно, він маг та чародій.

Усі події та персонажі цієї історії не вигадані. Співпа-діння імен не є випадковим.

Країна – серцю мила Українаоаза – СКК «Моршинкурорт» –

лідер в лікуванні захворювань печін-ки, підшлункової залози, кишківни-ка, шлунку та цукрового діабету. Як супутні, тут чудово лікують захво-рювання серцево-судинної системи, периферичної нервової системи, по-рушення системи опорно-рухового апарату.

Жива вода цілющих джерел – за-вдяки іонному складу мінеральні води Моршинського родовища надзвичай-но ефективні при дуже поширених серед населення захворюваннях, зо-крема печінки, жовчних шляхів, ки-шечника, шлунку, цукрового діабету.

рідна сестра живої води – Столо-ва мінеральна вода «Моршинська». Вона потрапляє в пляшку за 7 хви-лин, зустрічаючи на своєму шляху лише механічні фільтри. В процесі розливу Моршинської не відбува-ється жодних змін хімічного складу та фізичної структури води. новітні технології Моршинського заводу мі-неральних вод «оскар» дають змогу розливати воду в пляшки,

не руйнуючи її унікального складу. Вода залишається такою, як її за-думала природа. Співвідношення елементів та склад «Моршинської» – оптимальні для столової мінеральної води на кожний день. Вона повністю засвоюється організмом, оскільки за показником густини рідини є набли-женою до плазми крові людини.

Знущання діагностичні – ліку-вально-діагностичний центр «Мор-шинкурорту» – це високого рівня лікувально-діагностична база. тут працює кваліфікований медперсо-нал (серед працівників кандидати медичних наук та заслужені лікарі України), застосовується найсучас-ніша медична апаратура. До послуг відвідувачів центру пропонується понад 250 методик діагностики, а та-кож консультації лікарів-спеціаліс-тів усіх основних напрямків.

Збиткування курортологічні – У санаторіях ДП «СКК «Моршинку-рорт» та у бальнеологічні лікарні використовуються напрацьовані впродовж 130 років лікувальні комп-

лекси, які, окрім прийому мінераль-них вод, включають в себе надзви-чайно широкий набір лікувальних ванн з мінеральною водою, ліку-вальних душів, кишкових процедур, озокеритотерапії, грязелікування, різноманітні методи апаратної фізі-отерапії, лікувальної фізкультури.

Палаци для гостей - До складу СКК «Моршинкурорт» входять 5 са-наторіїв: «Дністер», «лаванда», «Пер-лина Прикарпаття», «Черемош» та «Світанок», загальнокурортна баль-неологічна лікарня, лікувально-діа-гностичний центр, бювет мінераль-них вод та Палац культури.

Микола, син Федора – Микола Федорович Фурманюк, заступник го-ловного лікаря з маркетингу та реалі-зації путівок СКК «Моршинкурорт»

Ніна, донька Фелікса – ніна Фе-ліксівна Половинко, головний лікар «лікувально-діагностичного центру»

олеся, донька Мирослава – оле-ся Мирославівна Расевич, головний лікар санаторію «Дністер»

випадкові пані – ну зовсім не ви-падкові.

в ролях:

аКтУально!

8

Урочистою промовою захід відкрив надзвичайний та Повноважний Посол Грузії в Україні пан Міхеїл Уклеба. Емо-ційну та запальну презентацію туристич-ного та рекреаційного потенціалу Грузії провів Голова національної адміністрації Грузії з туризму пан Гіоргі Сігуа.

також участь у заході взяли Валенти-на Гордієнко, Перший заступник Глави Держтуризмкурортів України, а також комерційний директор авіакомпанії Wizzair Вадим третьяк та Регіональний менеджер з продажів авіакомпанії МаУ – Сергій Поштовий.

нагадаємо, що туристичний потік до Грузії з кожним роком значно збільшу-ється. так, у січні-грудні 2014 кількість ві-

зитерів до країни зросла на 21,2%, порівняно з аналогічним періодом 2013 року, і склала 5365356 осіб.

туристичного та рекреаційного потенціалу грузії

презентація

24 липня 2014 року відбулася зустріч ке-рівництва Національної адміністрації туриз-му Грузії з українськими туроператорами та представниками ЗМі, на якій була презенто-вана нова програма просування туристично-го потенціалу Грузії в Україні, а також різні програми літнього та зимового відпочинку.

Пан Вадим третьяк

Пан Міхеїл Уклеба

Пан Гіоргі Сігуа

аКтУально!

9

Біокон допомагає: соціальні ініціативи

У непростому для України 2014 році компанія біоКон не відмо-вилась від втілення своїх благо-дійних ініціатив, навпаки, навіть розширила список добрих справ. так, в першому кварталі 2014 року традиційно надано допомогу «то-вариство Червоного Хреста»; пере-дано подарунки до 8 березня благодійно-му фонду «аСЕт», який вручив їх па-цієнткам стаціонару київського міського онкологічного центру та хоспісу, що знаходиться на території цієї ж лікарні. Подарунки до Міжнарод-ного жіночого дня від «біокону» отримали також заслужені жур-налісти України в рамках номіна-ції «Ветеран преси». і, звичайно, компанія реалізує свій добро-чинний проект «біоКон для здоров’я жінки».

За перше півріччя цього року 8 лікарень отримали електрохірургічний діатер-мокоагулятор для лікування патологій у жінок:

- жіноча консультація Лубен-ської міської комунальної лікар-ні в Полтавській області та пологовий будинок Краснодону, що на Луганщині;

- Прилуки Чернігівської об-ласті та Коломия на Івано-Франківщині;

- Бердичів Житомирської облас-ті та Жмеринка на Він ниччині;

- Хустська центральна район-на лікарня та районна лікарня м. Гола Пристань на Херсонщині.

До того ж, 4 лікувальні установи отримали обладнання та інструмен-ти для своїх потреб. так, централь-

ній районній лікарні в м. лозова вручили сучасні ваги, тонометр і нові лікарські інструменти; у ніжині – кріодеструк-тор, а в Сумах та Павло-

граді – фетальні монітори. Разом із обладнанням біоКон

традиційно презентує лікарням інформаційні санбюлетні, які ви-світлюють важливість дотриман-ня правил інтимної гігієни та до-гляду за жіночим здоров’ям.

УКРаїна foreWer!

аби мені хтось сказав напередодні, що я буду в не-самовитому захваті від сакрального туризму, я би розсміялась йому у вічі. хто знає мене особисто, той зрозуміє. але Тернопільщина чергового разу мене не тільки привітно зустріла яскравим сонцем, непере-вершеною гостинністю та давніми друзями, а й вра-зила та навіть дещо змінила мою точку зору на об’єкти сакрального туризму та на цей вид туризму взагалі.

а почалось все з всеукраїнського медіа-форуму «Тернопільщина туристична – очима журналістів», який був організований Управлінням з питань ту-ризму та курортів Тернопільської облдержадміні-страції. Після обов’язкової в таких випадках офіцій-ної частини та нетривалої роботи в секціях почалось саме цікаве – подорож Тернопільщиною. і вона мені готувала абсолютно неочікувані несподіванки. як на вашу думку, благословення від скількох святих отців може отримати м’яко кажучи не дуже побож-на людина протягом двох днів? я отримала від усіх християнських конфесій, крім УПц Москальського патріархату. Про що, де речі, не жалкую. а ще мене «благословили» не тільки християнські, але також слов’янські боги: Непра та Квасура.

10

влаСНа дороГадо БоГа


11

але все по-порядку. Як ведеться, з дохристиянських богів почнемо. Микулинецьке пиво наразі відомо

майже усій Україні, але варять його тут, на тернопіль-щині, у Микулинцях. та чи можна розказати про де-густацію різноманітних сортів пива, коли розповідь ллється рікою, нею ж ллється пиво, а Квасура, бог хмілеваріння, тихенько радіє за те, що традиції укра-їнського пивоваріння процвітають та примножують-ся. До речі, на Микулинецькому пивзаводі виготовля-ють віскі 3-х та 5-тирічної витримки. Спробуйте, як знайдете! любителі оцінять його чудовий смак. то ж перше благословення ми отримали від слов’янського Квасури. До речі, неподалік розташований санаторій «Медобори». там також панує Квасура: пивотерапія та апітерапія (лікування продуктами бджільництва) є досить популярним серед відпочиваючих.

на веселій після квасуриного благословення ноті наша компанія дісталась до зарваниці. нині зарва-ниця відроджується як всесвітній Марійських від-пусковий центр. на його Співочому полі у дні прощі збираються десятки тисяч паломників з усієї України та з-за кордону. У зарваниці біля її святинь молилися і трудилися великі ієрархи: митрополит андрей Шеп-тицький, Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Йосиф Сліпий, любомир Гузар. наразі тут діє філіал тернопільської вищої духовної семінарії. Поруч з храмом знаходиться реколекційний дім для духовного вдосконалення священників, монахів та семінаристів. і зовсім скоро буде закінчено будівни-цтво Храму, в середині якого – будинок богородиці. не вперше я відвідую Марійський центр зарваниць-кої Матері божої. завжди святі отці відзначались широкою ерудицією та відсутністю заангажованості. отець Микола став тому чудовим підтвердженням. але справжнє таїнство божої благодаті, а по іншому я того ніяк не назву, почалось ввечері.

Коли змоклі журналісти за чашкою чаю змогли дуже відверто поговорити з отцем Миколою. Для нас не було заборонених тем, ми отримали відповіді на всі свої запитання, і для багатьох із нас постали нові, але вже до самого себе. Далеко за північ закінчилась наша розмова, але о 7.00 ми всі прийшли на Службу божу, хоча то не був обов’язковий пункт нашої програми. Мабуть, зумів таки святий отець доторкнутись до по-таємних струн нашої душі… і це відчуття не можна передати словами чи викласти на папері, варто поїха-ти туди, побути там хоча би декілька днів, поспілку-ватись зі святими отцями та відкрите своє серце богу. До речі, саме зображення зарваницької божої Матері є єдиною іконою зі всього пострадянського простору, що знаходиться у Храмі богородиці у назареті.

направду, не хотілось їхати із зарваниці. але при-годи тільки починались!!! Кому із вас, мої читачі, випадала нагода бути присутнім на Службі божій у лемківського батюшки? а нам пощастило!!!! У лем-ківському селі, розповідь про яке читайте у наступ-ному числі «Робінзона». Ми не тільки помолились за мир в Україні, не тільки отримали благословення від лемківського святотця, ми ще й в дзвони вдарили. Власноруч!!! і хай лине Україною відлуння лемків-ського дзвону як нагадування про долю цього наро-ду і як попередження нинішнім українцям…


12

Чи знаєте ви непру? Ви не знаєте непри? Ви не знаєте слов’янської богині води? Варто з нею позна-йомитись. і чому би не зробити це на Дністрі? Під час сплаву. Сидиш собі на рафті, періодично опус-каючи у воду весло, бовтаючи ногами. а повз тебе пропливають круті скелясті береги, карстові печери та гроти, невеличкі водоспади, мальовничі острова, дика, недоторкана природа. а чи давно ви бачили, як перуть білизну у річці? а ми бачили! У Дністрі й досі ще можна прати та полоскати. і не забудьте отримати благословення від непри, занурившись у її річкові обійми на черговій зупинці.

Ви вірите в легенди? а якщо вони розказані вночі серед руїн Язловецького замку? Прислухайтесь, за-муроване живцем немовля і досі плаче… і постають тіні власників замку, і виринають з мороку постаті… і повний місяць зловісно зазирає через провалля мурів… і так хочеться якомога швидше опинитись

за затишними товстими стінами. за стінами Язло-вецького Монастиря згромадження Сестер непо-рочниць, що розташований поряд з руїнами замку. Практично протягом усього року до цього осередку християнської духовності приїздять групи дітей та підлітків з метою пережити реколекції, зустрітись з богом у молитві, взяти участь у різноманітних конкурсах, спільній роботі, екскурсіях. Педагогічні принципи блаженної Марцеліни Да ровської – ви-ховувати дівчат як правдивих християнок, дружин, матерів та громадянок Країни – сестри активно вті-люють в життя.

Після нічних блукань руїнами сон прийшов швид-ко, і навіть те, що нас зачинили ззовні на ключ, не викликало подиву. а зранку все здалось таким чу-довим та радісним у променях вранішнього сонця. і трапеза виявилась смачною, і розповідь сестри іри-ни – цікавою, і молитва та благословення тепер вже за римо-католицьким обрядом – чудовим. і знову вдарили у дзвін – «дзвін поєднання», і знову моли-лись за Україну, єдину, мирну, процвітаючу…


13

і ще оду святиню ми відві-дали, ще одне благословення отримали, тепер вже від Укра-їнської автокефальної Православної Церкви. У Рукомиші сотні років тому був унікальний печерний комплекс Свя-того онуфрія. Кажуть, там жили ченці з Київської лаври.

Відтоді ця скеляста місцина обросла каплицями та церквами... Якщо відійти подалі до річки, можна поба-чити нерукотворний образ ісуса: якщо добре придиви-тись, то чітко видно очі та ніс. Скрізь в скелі є сліди від давніх келій ченців, куди можна безперешкодно зайти, головне – мати зручне взуття. В більшій печері є вівтар святого онуфрія з іконою. У страсну п’ятницю сюди вно-сять плащаницю для поклоніння. Дорогою до храму ві-ряни проходять хресний путь. Кожна стація має окрему капличку, де можете запалити свічку та помолитись. не-ймовірна енергетика, спокій та благодать довкола. люди просять в бога бажане, дякують за дане та сподіваються на кращу долю для себе та України. У храмі – робота ве-ликого Пінзеля – скульптура святого онуфрія. Поблизу храму є джерело зі смачною цілющою водою. Кажуть, до-помагає при проблемах із зором. Приїздіть – перевірте.

Ну що сказати? Тернопільщина мене чергового разу приємно здивувала, я люблю сюди повертатись знову і знову, за наснагою, за новими враженнями, за зустрі-чами зі старими друзями. але цього разу було щось нове. Нове відкриття самої себе, відкриття нового ку-точку своєї душі, відкриття власної дороги до Бога!

РобінзонаДа

14

Першим у нашому щільному графіку було одне з найдавні-ших міст світу — Хеврон, що в Юдиних горах, на західному бе-резі ріки Йордан, друге за святістю місто після Єрусалиму.

Хеврон був першою столицею царя Давида 950 р. до н.е. Саме там син Давида авесал проголосив себе царем та підняв по-

встання проти свого батька. Головна святиня Хеврона – печера Махпела, або печера Патріархів, де поховані

україна та палестина. ТаКі далеКі і

ТаКі БлиЗьКі

людмила богуславська, фото автора

Сльози котилися мимоволі; сльози каяття і сльози ра-дості за унікальний подарунок долі — доторкнутися гріш-ними устами та щирим серцям до християнської святині, батьківщини ісуса — Святої Землі.

У складі офіційної делегації журналістів України впро-довж тижня я перебувала на палестинській землі на за-прошення Надзвичайного та Повноважного Посла Палес-тини в Україні Мохаммеда аль-асаада. це була воістину надзвичайна та пам’ятна подорож!


15

адам та Єва, аврам та Сара, ісаак та Ревека, Яків та лія, принаймні, так стверджують гіди.

В Хевроні ми молилися у православному хра-мі Праотців – Свято-троїцькому чоловічому мо-настирі, поруч з яким відомий Маврійський дуб, якому, за переказами, майже 5 тисяч років. за Старим завітом, саме під цим дубом авраамові явились три ангела в образі подорожніх.

У найсвятішому місті на землі — Єрусалимі мешкає понад 300 тисяч палестинців. тут інтере-си Президента Палестинської адміністрації пред-ставляє губернатор, з яким ми теж мали за честь зустрічатись. До речі, територія Палестини скла-дається із 16 губерній, 5 з яких – в секторі Газа.

У Старому місті ми пройшли дорогою страж-

дань, якою ісус ішов на Голгофу, побували на місці, де Христос, не витримавши втоми, впер-ше зупинився і прихилився до стіни, це п’ята зупинка (станція) у Хресній ході Спасителя.

найвідоміша єрусалимська святиня — Храм Гробу Господнього, або церква Воскресіння, зведена на місці Голгофи. Разом зі Стіною Пла-чу та мечеттю аль-акса ці Храми є втіленням трьох релігій: іудаїзму, християнства та ісламу.

При вході до Храму Гроба Господнього ле-жить камінь Помазання, облицьований мар-муром. на цю брилу поклали тіло ісуса, зняте з Хреста, для змащення його перед похованням, за іудейським звичаєм, ароматичними оліями. тут ісуса Христа загорнули у плащани-цю. неподалік каменю Помазання —


16

вузькі та круті сходи вгору, на Голгофу, місце, де стояв хрест, на якому розіп`яли ісуса…

Праворуч під Голгофою — вхід до каплиці праотця ада-ма, який після вигнання з раю жив в Єрусалимі.

Величний Храм Гроба Господнього ділять між собою шість християнських конфесій. При цьому кожен на-ступний наповнює святиню ладаном. з 4 ст. це місце особливої прощі вірян-християн. тут сходить благодат-ний вогонь на Великдень.

Можна ще багато розповідати про унікальні святині

Єрусалиму, святого міста, заснованого понад 3700 років, яке згадується у біблії 632 рази. Його архітектура — це пам’ятки історії різних культур та народів.

завдяки гостинним організаторам нашого прес-туру на Святу землю ми мали прекрасну зустріч з Патріар-хом Святого Граду Єрусалиму і всієї Палестини і Сирії теофілісом третім; отримали його благословення, в по-дарунок – ікону Віфлеємської Матері божої. Молилися за мир в Україні.

Місто Віфлеєм овіяне особливим духом великої події – народженням царя Давида та ісуса Христа. У центрі міста — Храм Різдва, збудований над гротом (печерою)


17

326 року римським імператором Костянтином Великим. У Храмі Різдва знаходиться чудотворна ікона богоро-диці Віфлеємської, єдиний образ, на якому Діва Марія усміхається. Поруч – Поле вівчариків, Молочний грот, де Свята родина зупинялася на шляху до Єгипту.

Поблизу Рамалли ми відвідали один із престижних палестинських університетів, бирзейтський, побували на факультеті масмедіа, зустрілися з викладачами, окре-мі з яких здобули освіту в Україні. Приємно було почути від арабів якнайкращі враження про Україну та україн-

ців. а також чути щирі слова підтримки у зв’язку з подіями в на-шій державі.

Водночас ми мали надзвичайно цікаву зустріч з активістами Спілки випускників вищих навчальних за-кладів України, до якої входять палестинці та їхні дружини-укра-їнки, які у різні часи закінчили українські вищі навчальні закла-ди, зокрема Києва, До-нецька, Харкова. До речі, цього навчально-го року у ВиШах Укра-їни навчається 200 сту-дентів із Палестини.

Як нам розповіли, в Палестині дві тисячі українських жінок, тисяча – в секторі Газа. очолює Спілку випускни-ця (за часів Союзу) юридичного факультету Київського держуніверситету ім. т. Шевченка, арабка за походжен-ням, доктор аріш оде. В офісі Спілки – сувеніри з Укра-їни, відтепер – сувенірна тарілка з петриківським роз-писом, подарована нашою делегацією.

До слова, дипломатичні відносини між Палестиною та Україною були встановлені 2001 року. Палестина пер-шою офіційно визнала незалежну Україну.

СтРаВа Робінзона

18

товари з маркуванням «MadeinItaly», особливо продукти харчування та вино, - найпопулярніший об’єкт підробок у світі. Україна - не виняток. однак існує пробле-ма обмеженої кількості високоякісного оригінального продукту для українського покупця. Часто італійський продукт, що потрапляє на наш ринок, є або неоригі-нальним, або низької якості. Саме тому торгово-промислова палата італії привез-ла до Києва виробників італійських про-дуктів найвищої якості та запустила наці-ональний пілотний проект «Фудіталія» в

Україні. Проект fooDITALIA має на меті збільшення італійського експорту в секто-рі food&Bererageне лише через промоцій-ні акції, а й через процес торгового пред-ставництва в Україні, для налагодження імпорту та розповсюдження.

на початку липня 2014 року проект fooDITALIA був офіційно представлений у Києві. В рамках проекту проводилась се-рія дегустацій італійських продуктів най-вищої якості, готових до експорту. тПП італії організувала зустрічі італійських виробників з представниками сектору HoreCa для того, щоб представити італій-ські високоякісні продукти, які більше не мають бути гарними каталогами чи спис-ками товарів зі складу, а мають стати справ-жнім доставленим на територію України товаром, сертифікованим, оподаткова-ним у відповідності до норм та законів України. Представлені товари вже готові для замовлень та придбання на території України, вже розмитнені, та з цінами, які включають в себе усі націнки, пов’язані з імпортом. Представники італійських виробників особисто приїхали до Укра-їни для представлення продукції, а саме: відбірні сири «Toniolo», ковбаси компанії «CMV», вина марки «TeoCosta», морозиво «Monella», макаронні вироби та вироби з

справжні смаки італії в україніТоргово-промисло-

ва палата італії в Укра-їні офіційно оголосила про відкриття проекту FOODITALIA, який є не лише промоцією бренду «Зроблено в італії» (MadeinItaly), але й справжньою платформою логісти-ки, продажу та дис-трибуції на території України. відкриття проекту відбулося у співпраці з мережею ресторанів «Мафія».


19

тіста марки «CasadeiBuoni» та «LamiaPasta», різноманіт-ні види рису «S.P. Lariseria», кава «GustoItaliano», про-шутто та сири від «MaisonBertolin», круасани та корнети від «Supercroissant».

офіційне відкриття проекту відбулося на святково-му вечері з дегустаціями та презентацією італійських страв та напоїв. Місцевим партнером для цієї події виступила мережа ресторанів «Мафія», яка була обра-на торгово-промисловою Палатою італії в Україні як один із найкращих та доступніших провідників іта-лійської кухні в Україні. 37 представників українських масмедіа, серед яких 2 телевізійні канали, були присут-німи на цьому вечорі.

Під час гастрономічного екскурсу до італії запро-шені гості та представники зМі мали можливість ску-штувати традиційні італійські страви із оригінальних продуктів, італійське вино та десерти. Для гостей були проведені дегустації вин, а численні страви були при-готовані італійським шеф-кухарем Даніеле Якобоне, який спеціально з цією метою приїхав до України.

Президент торгово-промислової палати Мауріціо Карневале розкрив основні деталі проекту, а також

заявив, що зі своєю командою готовий боротися з система-ми нелегального імпорту про-дукції бренду Made in Italy.

Представник національної торгово-промислової палати України радник президента тПП України Юрій Павлов пообіцяв своїм італійським колегам всю необхідну під-тримку для впровадження їх намірів.

Під час урочистостей було оголошено про співп-

рацю між торгово-промис-ловою палатою італії та мережею ресторанів «Мафія». Мережа одні-єю з перших долучилась до проек-ту fooDITALIA з української сто-рони, і з нагоди цієї події отримала сертифікат партнерства з торгово-промисловою палатою італії в Укра-їні в еногастрономічному секторі.

«MAfIA» - мережа італійських рес-торанів, яка закуповує високоякісні продукти для приготування власних страв, тому якість, оригінальність та доступність є основними критеріями при виборі постачальника. Для нас дуже важливий цей проект, ми маємо можливість пропонувати нашим гос-тям італійську кухню з високоякісних інгредієнтів та підтримувати доступні ціни на кінцевий продукт», - зазначив генеральний директор мережі рестора-нів «MAfIA» андрій Папко.

В завершені вечора мережі рестора-нів «MAfIA» був вручений сертифікат про партнерство з тПП італії в Україні.

СЕзон Робінзона

20

як до гуцулів сонце посміхається

Карпати, казкова перлина України... За що ми так любимо їх? За неймовірні гірські пейзажі, вмиті чи-стою кришталевою водою джерел, зелені ліси, де пові-тря хочется вдихати повними легенями...Тут народи-лось українське танго «Гуцулка Ксеня», тут вишиванки ввібрали в себе сонце, і нині дарують його нам, сяючи на косівчанах. Тут навіть Святий Миколай мешкає ці-лий рік. Має свою пошту і запрошує до себе гостей.

Де його шукати? У національному природному парку «Гуцульщина», у мальовничих Покутсько-буковинських Карпатах, де мешкають справжні гуцули – доброзич-ливий та привітний народ, і, до всього, дуже музичний і талановитий. Вони, насправді, майстри на всі руки. Складно придумати, чого б вони не вміли робити рука-ми: різьба по дереву та кераміці, ткацтво, вишивання, писанкарство і ще маса цікавих речей… Приїжджай-те сюди, самі в цьому переконаєтеся. і обов’язково завітайте до Маєтку Святого Миколая. за-доволення від спілку-вання отримають не тільки ваші дітки, але й ви. ну хіба не ціка-во зазирнути до робо-чого кабінету дідуся, де чекають свого часу мішечки для діток ми-лосердних, слухняних

та пустунів? Чи до спальні Миколая, де під зимовою ков-дрою ховається весна? а роздивитись колекцію ялин-кових прикрас, дідухів та вертепів? і ще не відомо, хто швидше, ви чи дітки, вмоститься на стільчиках 12… ні, не місяців…, а людських чеснот. звернуть увагу, на який стільчик ви сіли найперше. ну і головне!!! Святий Мико-лай завжди вдома для своїх гостей. і обов’язково зустрі-неться з вами, ще й подаруночки вашим діткам подарує.

У Святого Миколая є власна пасіка з оригінальними вуликами, де вирує бджолине життя. Справжнісіньке село з вуликів – церква, дзвіниця, вітряк, гуцульська ха-тинки, бодня, і навіть вулик-медведик та вулик-бджілка.

і бджоли справжні патріоти – як раптом під-летить до вас декілька бджіл, аби познайоми-тись, зупиниться, прикрийте обличчя доло-нями та повторюйте: «Я – не москаль! Я – не москаль!» і бджілки залишать вас у спокої, якщо, звісно, вуликів не будете турбувати. а який смачний мед!!! ароматний, карпат-


21

ський, з гірських квітів, з диких трав, наповнений сонцем, напо-єний дощами, бджілкою зібра-ний, пасічником викачаний і гостям запропонований.

Коли ми говоримо про Гуцульщину, то в першу чергу згадуємо Яремче, буковель. Косівщина виявилась якось незаслужено забутою, хоча саме тут «гори і полонини, стрімкі потоки й ріки і смерічок, ген, розмай». тут еко-логічні стежки перетинають стрімкі потічки, добігають до древніх капищ, підіймаються на вершини, ведуть до грибних місць, в’ються поміж високих смерек.

і ведуть ті стежки на полонини, де розкошують на гірських пасовиськах корівки, де гарцюють коні на волі. Де готують бунцу, вурду та бринзу гуцули, де співають своїх пісень та грають коломийки. о, то окреме життя!

наче десь на іншій планеті. тільки уявіть собі: ані телевізора, ані інтернету, ані електричного струму. натомість – близько п’яти десятків корів, яких треба тричі на день видоїти, молоко переробити, сир зварити. а корівок треба напасти, вночі від вовків боронити, вдень – від спеки та спраги. і все це роблять п’ятеро гуцулів на полонині Росохата у національному парку «Гуцульщина». Ще й гостей радо вітають, усілякими смако-ликами пригощають, гостинчики дарують. і так хочеться за-триматись тут якомога довше. аби надихатись цим п’янким повітрям, аби пташкою злетіти над рідними Карпатами, аби


22

намилуватись гірськими краєвидами, аби надивитись на зорі, аби залиши-тись наодинці з собою… тут, де небо так близько, тут, де все виявляється таким простим та зрозумілим, тут, де шлях до бога здається найкоротшим, тут, де відкривається твоя душа…

Чи доводилось вам долати гірські потічки? обережно, перескакуючи з каменя на камінь, повільно просува-ючись стовбуром поваленого дере-ва, впевнено опираючись на чоловічу руку, бодай взуття не намочити. отак і ми йшли до терношорського ладо, кам’яного ідола, кален-

дарного капища, місця сили наших предків. Йшли територією національного парку «Гуцульщина»,

милувались збереженим лі-сом. Дорогою влаштовували фотосесії квітам та суничкам, самі позували на тлі водоспа-дів та неймовірних краєвидів. о, якою довгою здавалась нам дорога! а от зворотній шлях… Чи то ладо розгнівили, не-уважно слухаючи історичні на-укові дослідження. Чи то йому не сподобалось, що не всі його поцілували. Чи невдоволеним ідол став через те, що ми на-дали перевагу полювання на ягоди та гриби. а я, нарешті, саме тут, у Снідавці, біля тер-ношорського ладо, побачила справжніх мухоморів, як у ди-тячій книжечці, червоненьких, у білу крапинку. зворотній шлях для нас склався феєрич-но!!! Ви потрапляли під зливу в Карпатах? ні, не в туристично-му наметі, не у затишній колибі біля багаття, не у сухій печері. а просто неба, коли ти стоїш на стежині і розумієш, що схо-ватись тобі немає де, та в прин-ципі, вже і запізно. Що наскрізь мокрий дощовик не допоміг, навіть спідня білизна стала аб-солютно мокрою. Що звивиста стежка перетворилась на «аме-риканську гірку», і ти маєш якось нею спуститись. і гірські потічки за мить перетворились на бурхливі потоки. і долаючи їх по пояс у воді, благаєш тіль-ки про одне – аби камера не намокла!!! і якою ж затишною після того здається звичайна гуцульська гражда, чай – най-смачнішим, і навіть калганівка – на часі. одяг просох, сонечко висушило стежки, гірські по-тічки знову стали смирними та прозорими, а неймовірні вра-

ження від пригоди залишились. Як добре, що на життєвому шляху на нас чекають несподіванки. і життя таке чудове та сонячне, як косівська вишиванка.

Мені пощастило!!! Я потрапила на храмове свято, Петра та Павла, до найбільшого за територією села Європи – до Космача. і тут поба-чила справжнє гуцульське свято. з обов’язковою святковою Службою божою у двох церквах – православ-ній та греко-католицький. з галас-

ливим ярмарком та веселими розвагами для дітей та дорослих. Справжнє свято, коли звідусіль з’їжджаються великі родини, аби доторкнутись до своєї батьківщини,


23

до рідної землі, аби набратись сили та наснаги для подальшої пра-ці у різних куточках України та світу. Справжнє свято, де навіть у дощовий день, крізь парасольки, сяяло сонце. Це сонце було на усмішках людей, це сонце було у гостинному оточені, це сонце було на вишиванках. Усі, геть усі люди були у народних гуцульських стриях з косівською вишивкою – яскравою, гарячою, сонячною. навіть саме слово «Космач» мовознавці тлумачать як «Келія Сон-ця». У космацькому одязі, вишивці, ткацтві, писанці переважають жовто-гарячі барви. а якщо вийти на пагорб Космача і подивитися вниз на село, то таке враження, що дивишся на соняшник, утворе-ний центром села з 32 його гірськими присілками. Космач назива-ють столицею Гуцульщини, серцем Гуцульщини або українським барбізоном, бо впродовж століть з’їжджаються сюди з усіх усюдів митці, щоб змалювати неповторну красу природи, народні звичаї, самобутнє мистецтво Космача.

а будете у Космачі, не забутьте завітати до його музеїв – о. До-вбуша, історико-краєзнавчого чи Музею вівчарства. а Музей ві-вчарства бойчука – то ще і садиба зеленого туризму. то ж мож-на не тільки подивитись та за інших порадіти, а й власноруч випробувати, як то воно – жити в Карпатах.

До речі, пам’ятаєте «а вівчар жене отару плаєм»? Що таке плай, знаєте? а хочете дізнатись? Я дізналась саме тут. Приїздіть до національного парку «Гуцуль-щина» – дізнаєтесь і ви…

СМачНа ТУНіС і я


24

Туніська кухня - це фьюжн східного та захід-ного, арабського та французького, берберського та європейського, а самі тунісці кажуть, що вона «наповнена» середземноморським сонцем. За рідкісними винятками сьогодні вже неможливо сказати, яка з численних страв дісталася Тунісу в спадок від турків, що принесли іспанці, а що іммігрувало з Франції. Безперечно одне: тунісці з ентузіазмом та фантазією готують все, що дає благодатна північноафриканська земля та при-носять хвилі Середземного моря.

щиро вдячні за організацію подорожіТУроПераТорУ «оаЗиС Тревел УКраЇНа»

+38 0(44) 425-96-36м. Київ, в. Г. Сковороди, 5а

www.oasis.com.ua


25

трапеза як така тут займає почесне місце в колі щоденних занять - досить сказати, що тунісці ніколи не їдять на ходу або стоячи, і в більшості родин не прийнято розігрівати вчорашню страву: свіжа їжа готується щоразу. Ресторани в тунісі розташовані без перебільшення на кожному кроці, і за своєю кількістю переважають навіть сувенірні крамнички. Словом, зна-йомство з місцевою кухнею повинно стояти в обов’язковому списку відпус-кних туніських задоволень. зрештою, що там каміння Карфагену! а ось кус-кус по-керкенські з кальмарами, фар-шированими рисом та зеленню.

У тунісі абсолютно не визнають надзвичайно витончену сервіровку страв, за якої в центрі величезної та-рілки сиротливо тулиться крихітна купка салату. значна частина гарячих страв у ресторанах (наприклад, запе-чена ціла риба, кускус або рагу з ягня-ти в горщику) подається вже у розра-хунку на двох. Враховуйте це підчас замовлення – після різноманітних хо-лодних та гарячих закусок часто вже просто неможливо запихнути в себе гаряче, що досить прикро.

У туніських ресторанах будь-якого рівня та категорії, перша зміна холод-них закусок (харісса, салат «мешу-йя», оливки, тунець, іноді мисочки з різними овочевими салатами) не включається до рахунку. Гарнір при замовленні риби або м’яса (картопля-фрі, спагетті, рис тощо) також не та-рифікується. Це робиться для того, щоб потрафити клієнтам та показати, що загалом-то, дохід ресторану – не головне, мета – смачно нагодувати та знову запросити в гості.

тунісці звичні до холоднокровного поглинання спецій: пекучого перцю стручком, а також у вигляді шматоч-ків, пасти та меленого порошку. У той час, як ви носитесь рестораном з відкритим ротом, намагаючись охо-лодити пожежу зустрічним потоком повітря, місцевий житель максимум злегка крякне та почухає ніс. Різно-манітні приправи тут використову-ються не менш щедро, але дуже до-речно та з добрім знанням справи. будьте готові, що замовлена страва буде набагато більш ароматною, ніж ви могли б очікувати.

отже, ви сіли за ресторанний сто-лик, і метр закладу послужливо від-чинив перед вами меню. Приготуйте-ся знайти там сторінку з холодними закусками, далі – перелік закусок га-рячих, потім перелік основних страв:


26

суп, риба та м’ясо, десерти в асортименті та карту вин. згідно з правилом гастрономів №1 рекомендуємо обмежитися максимум двома хо-лодними та гарячими закусками (якщо вас двоє і ви добре знайомі – щоб без сорому пробувати з тарілки компаньйона), оскільки подолати по-вністю пару тарілок вам навряд чи вдасться. По-тім виберіть основну гарячу страву (пам’ятаєте про можливість замовити її на двох?) та заче-кайте з десертом – його можна буде додати до трапези пізніше, якщо на те залишаться сили. обов’язково окропити гастрономічне свято ал-коголем: туніські вина м’які, ароматні й ласкаві - червоні, білі та рожеві, сухі та напівсухі. звер-ніть увагу на ніжний Muscat de Kelibia, класич-ний або витриманий червоний Magon та про-дукт «сірої» лози Gris de Tunisie.

любителям риби варто врахувати, що всі морські дари тут місцеві, не імпортовані та

гарантовано свіжі. на рибну трапезу краще вирушати, коли море спокійне


27

(у чому легко переконатися, вийшовши вранці на готельний пляж) – тоді вибір риби в ресторанах значно більший. Пояснення просте: підчас штор-му, по-перше, рибалки не ставлять сітки через по-боювання порвати або заплутати їх у хвилях, а по-друге, представникам холоднокровних не дуже-то подобається прибережна бовтанка, і вони йдуть на недосяжну для риболовних пристосувань глибину.

Солодощі традиційно подаються в кінці трапези, і вони дійсно солодкі: як правило, виготовляються на основі меду, горіхів, фініків та цукрової пудри. Варто спробувати зацукровані горішки, цукати, пахлаву з горіхами та медовим сиропом, торти та тістечка з ароматом квітів цитрусових та знамени-тий десерт «асіда». Солодощі подаються до м’ятного солодкого чаю.


28

На 6 порцій: 2 зварених та дрібно нарізаних яйця, 1 відваре-

не куряче філе, дрібно нарізане, 0.3 чашки дрібно покришеної петрушки, 2 свіжих яйця, збити, 2 ст.л. тертого сиру пармезан, сіль та перець за смаком, 9-18 квадратиків з витяжного тіста (fylo або phyllo - 3 листа розрізати), оливкова олія для смаження, скибочки лимона для прикраси.

У великій мисці змішати варені та сирі яйця, кур-ку, петрушку, сир, сіль та перець. охолодити в хо-лодильнику 30 хвилин. загорнути фарш в листочки тіста, склеїти краї водою. обсмажити у фритюрі до хрускоту. Подавати зі скибочками лимона.

СМаЧноГо!

МааС (ПальчиКи ФаТіМи)У туніських ресторанах чайові не включаються до ра-хунку, і якщо вам сподобалося обслуговування, можна залишити «тіп» офіціантові із загальносвітового розра-хунку 10% від суми замовлення.

Кухня тунісу – це особлива частина культури дер-жави, яку, безперечно, оцінять любителі поїсти. на-ціональні страви тунісу вражають уяву своєю незвич-ністю, чудовим смаком та різноманітністю. і, звичайно ж, ця кухня одна з найсмачніших у світі! Крім того, що страви тунісу мають свій неповторний та вишуканий смак, вони ще й відрізняються оригінальним оформ-ленням. Кухарі тунісу дуже смачно готують, а що до ту-ристів, то для них вони особливо стараються і завжди раді пригостити іноземців своїми фірмовими стравами. Відправляйтеся до тунісу у гастрономічний тур, адже по-справжньому зрозуміти національну кухню можна тільки в країні походження.

КолонКа РЕДаКЦії

30

№07-08 (69) 2014 рокуЖУрНал

для справжніх мандрівників

Головний редактор:антоніна ломачук (+38 050) 443-17-46

[email protected]

дизайн:Василь Саулко

Над номером працювали:людмила богуславська

Яна ародна Володимир ломачук

Фото:Дмитро богуславський

тетяна ФірсичСтепан Сломчинський

відділ реклами: (+38 050) 375-90-15

[email protected]@ukr.net

Журнал зареєстровано Мініст ерством юстиції серія КУ 336-

032 від 28.10.2006засновник та видавець

ФоП ломачук а. В.

адреса редакції:02166, м. Київ

пр-т лісний, 35, оф. 135www.robinzon.kiev.ua

Кольороподіл та друк:тоВ «інтертехнологія»вул. Сім’ї Сосніних, 3

044 237 66 64044 502 41 79

Наклад: 10 000 примірниківПеріодичність: щомісяцяРозповсюдження: безкоштовно

за рекламну інформацію відповідає рекламодавець.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен,

інших відомостей несуть автори.

тревелсім онлайн – GPRS-інтернет від $0,10/1Mb

Ви звикли користуватися інтернетом у своєму мобільному телефоні або планшеті будь-де, будь-коли – перевіряти пошту, спілкуватися у соцмережах, дізнаватися новини, тощо.

Представляємо вам новий продукт нашої компанії – старт-пакет ТревелСіМ онлайн, який дозволить користуватися інтернетом у подорожах революційно вигідно та зручно.

ви маєте можливість обрати один з двох способів користування інтернетом у роумінгу з карткоюТревелСім онлайн:

- користуєтесь GPRS за звичайними тарифами, які почианються від $0,25 за 1Mb. Зручний інтервал тарифікації в багатьох країнах – 1 Кb, дозволяє додатково економити на з’єднаннях;

- активуєте додаткові пакетні пропозиції з іще нижчими тарифа-ми, що дозволить користуватися GPRS у роумінгу за ціною від $0,10 за 1Mb у ~ 60 країнах!

Детальніше про умовипакетівдізнайтесь на online.TravelSim.ua.ЗалишаєМоСь ЗавЖди На Зв’яЗКУ!

Туристичний журнал "Робінзон" №7-8 Липень-Серпень

Documents