ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ...

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

М.О.Сова

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Навчально-методичний комплекс

К И Ї В 2014

2

У Д К . . . . . . . . . . .

Б Б К . . . . . . . . . . . . .

С . . . .

Р е к о м е н д о в а н о д о д р ук у м е т о д и ч н о ю р а д о ю І н с т и т у т у

( п р о т о к о л № _ _ в і д „ ‖ _ _ _ _ _ _ _ 2 0 1 4 р . )

Сова М.О. Загальна психологія: Навчально-методичний комплекс. – К.:

Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 17 с.

Р е ц е н з е н т :

Сотніченко В.М., кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувачкафедрою загально-юридичних дисциплін.

Демьяненко Б.Т., кандидат юридичних наук, доцент,доцент кафедри

спеціальної психології та медицини НПУ імені М.П.Драгоманова

Відомості про автора:

Сова М.О. – завідувач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології

Інституту кримінально-виконавчої служби, доктор педагогічних наук,

професор

© Сова, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

3

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН......................................................................................

ПРОГРАМА КУРСУ...........................................................................................

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.......................

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ.............................................

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ....................................................................................

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ...................................................................

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................

4

ВСТУП

Проблема розбудови на терені України правової держави може бути успішно

вирішеною за умови якісної підготовки фахівців. Вивчення дисципліни ―Загальна

психологія ‖ виступає однією з ключових при підготовці майбутніх фахівців і має на меті

опанування курсантами психологічних знань, умінь та навичок для подальшої

професійної діяльності.

Курс ―Загальна психологія‖ спрямований на те, щоб майбутній психолог міг

упевнено почуватися, роблячи крок у професію. Знання про психологічні особливості

формування і розвитку особистості, про індивідуально-психологічні властивості, які

обумовлюють специфіку поведінки особистості, її діяльності та спілкування, допомагають

глибше розуміти мотиви вчинків людей, регулювати взаємовідносини з ними – ці й інші

проблеми знаходяться в центрі уваги вивчення курсу.

Зміст курсу ―Загальна психологія‖ включає в себе питання, вивчення яких дозволяє

не тільки в достатній мірі оволодіти психологічними знаннями, а й розвинути у майбутніх

фахівців навички самостійного критичного мислення, спостережливості, сприймання,

уяви, уваги, володіння прийомами мнемотехніки, практичні навички спілкування тощо.

Фундаментальною метою дисципліни є - сформувати систему знань про

закономірності та механізми розвитку психічних явищ і якісних особливостей психіки

людини, шляхи гармонізації людських взаємодій та активізації пізнавальної діяльності та

внутрішнього потенціалу особистості; сформувати потребу в особистісному саморозвитку

та самовдосконаленні; навчити виявляти психологічні особливості людей та

встановлювати позитивні стосунки з оточенням і досягати індивідуальних цілей у процесі

навчання.

Предметно-видовими цілями є: отримання вичерпної інформації про

- формування психологічних знань про людину для аналізу конкретних життєвих

ситуацій;

- розвиток вмінь і навичок використання психодіагностичних методик відповідно

до їх призначення;

- здобутки сучасної психологічної науки, що сприяють професійному

становленню та самореалізації курсантів у майбутній професії.

Загально-функціональними цілями є формування у майбутніх психологів знань про:

- предмет, методи та основні категорії психології,

- роль психології в системі сучасної світової психологічної науки, зв’язки психології

особистості з іншими психологічними галузями та науковими дисциплінами;

- зміст і спрямованість основних завдань і перспектив розвитку психології

особистості на сучасному етапі;

- закономірності та механізми функціонування психіки;

- методи та методики психодіагностики;

- характеристики людської особистості та їх прояв у різних видах діяльності;

- індивідуально-психологічні якості та властивості особистості;

- психологічні особливості процесу спілкування;

- основні закономірності становлення особистості, специфіка та механізми

особистісного розвитку в різні вікові періоди;

- показники та індикатори проявів спрямованості особистості, розвитку її

мотиваційної сфери, самосвідомості тощо;

- методики самопізнання, саморегуляції, самоорганізації, саморозвитку, самокорекції

стимулювання особистісного зростання для підвищення культури свого повсякденного

життя, культури спілкування;

5

- значущість вивчення детермінант розвитку особистості, її динаміки,

індивідуальних проявів для поглиблення розуміння себе і інших людей, оптимізації

формальних і неформальних стосунків, спільної діяльності;

- життєвий шлях та життєвий світ особистості;

- проблеми відхилень у розвитку особистості.

Дисципліна «Загальна психологія» вивчається з першого семестру першого курсу по

другий семестр другого курсу і відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін.

«Загальна психологія» пов’язана з окремими темами таких навчальних дисциплін, як

практикум з психології, педагогіка, вікова психологія, психодіагностика, педагогічна

психологія.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за

результатами позааудиторноїроботи (виконання практичних завдань, підготовка

реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма контролю –іспит.

6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з

/п

Назви тем

Но

рм

ати

вн

ий

об

сяг

год

ин

з них

Технічнізасоби/

дидактичнізасоби

Взаємозв’язок

тем, що

вивчаються, з

іншими темами та

дисциплінами

(назва

дисципліни,

номер теми й вид

заняття)

Всь

ого

го

ди

н з

ви

клад

ачем

з них

Сам

ост

ійн

а та

інд

ивід

уал

ьн

а р

об

ота

з них

Лек

цій

Сем

інар

ськи

х

зан

ять

Пр

акти

чн

их

зан

ять

Мо

ду

льн

ако

нтр

ол

ьн

а р

об

ота

Сам

ост

ійн

а р

об

ота

Інд

ивід

уальн

а

ро

бо

та

Змістовий модуль І.ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ СІМ’ї

1.

ТЕМА 1.1 .

Сім’я як

соціально-

психологічни

й феномен

8 4 2 2 2 2 2

Ноутбук,

мультимедійний

проектор

Тема 2.2

лекція

2.

ТЕМА 1.2. Проблеми

стабільності

шлюбу і сім’ї

8 4 2 2 2 2 2

Ноутбук,


проектор

Тема 2.3

лекція

3.

ТЕМА 1.3. Сім’я та її

вплив на

формування

особистості

дитини

8 4 2 2 2 2 2

Ноутбук,


проектор

Тема 2.3

лекція

Змістовий модуль П. Сімейне консультування як психологічна допомога

4.

ТЕМА 2.1 Психологічн

а діагностика

сім’ї

8 4 2 2 2 2 2

Ноутбук,


проектор

Тема 1.2

лекція

5.

ТЕМА 2.2

Психологіча

корекція

сімейних

стосунків

8 4 2 2 2 2 2

Ноутбук,


проектор

Тема 2.1

лекція

6

ТЕМА 2.3

Напрями і

моделі

сімейного

консультуван

ня

8 4 2 2 2 2 2

Ноутбук,


проектор

Тема 1.3

лекція

7. Форма

контролю –

іспит

7. Всього

годин 64 24 12 12

12 12 12

7

ПРОГРАМА КУРСУ

Змістовий модуль 1. Вступ до загальної психології

Тема 1.1. Предмет, завдання та категорії загальної психології

Психологія - наука про психіку. Об'єкт і предмет психологічної науки. Задачі

сучасної психології. Функції психіки. Основні властивості психіки. Класифікація

психічних явищ.

Становлення і розвиток психологічної науки. Виникнення примітивних знань про

психіку у стародавньої людини. Уявлення вчених античного світу про психологію. Вчення

про душу в Середні століття. Формування основ об'єктивної психології в Новий час.

Виникнення психології як експериментальної науки.

Принципи психологічної науки. Психологія в системі наук. Диференціація

психології на окремі галузі. Структура психологічних знань.

Тема 1.2. Основні напрямки сучасної психології.

Психоаналіз. З.Фрейд і його вчення про несвідоме. Пансексуалізм і психоаналіз.

Трансформація фрейдизму. Індивідуальна психологія А.Адлера. Аналітична психологія

К.Г.Юнга. Анатомія невротичної особистості К.Хорні. Гуманістичний психоаналіз

Е.Фромма. Міжособистісна психіатрія Г.Саллівена.

Психологія свідомості. Критика структуралізму прихильниками функціоналізму

(Ф.Брентано, К.Штумпф). В.Джемс, Д.Дьюї і виникнення функціоналізму в Америці.

Вюрцбургська школа

Біхевіоризм. Розуміння психології як науки про поведінку: Дж.Уотсон. Проблема

поведінки і процесу научіння. Необіхевіоризм Е .Томлена та його вчення про проміжні

перемінні. «Маленький робот» з біохевіористичною програмою К.Халла. Оперантний

біхевіоризм Б.Скіннера.

Гештальтпсихологія. Гештальт-теорія як реакція проти атомізму традиційної

психології. Дослідження М.Вертгеймером «продуктивного мислення».

Гештальтисьтський «тріумвірат». Проблема розвитку психіки (К. Коффка). Дослідження

законів сприймання та інсайту (В.Келер). неогештальтизм. Психологія мотивації,

почуттів, волі, особистості: К.Левін.

Гуманістична психологія. Основні положення гуманістичної психології. Погляди

А.Маслоу, К.Роджерс, В.Франкла, Ш.Бюлера.

Тема 1.3. Методи сучасної психології.

Методи психологічної науки. Класифікація загальнонаукових методів дослідження

психіки. Організаційні методи. Емпіричні (змістовні). Методи обробки даних.

Інтерпретаційні методи. Методи моделювання.

Опитування та його основні різновиди. Основні вимоги до методу опитування.

Тестування (психодиагностика). Загальна характеристика тестів. Організація

процедури тестування.

8

Метод наукового спостереження. Основні вимоги до методу спостереження. Види

спостереження, виділені по типу зв'язку спостерігача з об'єктом. Види спостереження,

виділені за ознакою часу та простору.

Експеримент. Визначення поняття «експеримент». Загальна типологія експерименту.

Експеримент лабораторний і природний. Експеримент констатуючий, формуючий,

контрольний. Експеримент відкритий і закритий. Інформаційний експеримент.

Тема 1.4. Розвиток психіки в філогенезі.

Проблеми антропогенезу та розвиток форм відображення у живій і неживій

природі. Розвиток психіки у філогенезі: стадії та рівні розвитку форм психічного

відображення за О.М. Леонтьєвим і К.Е. Фабрі. Сутність відмінностей психіки людей від

психіки тварин.

Розвиток механізмів психіки. Асиміліція та дисиміляція. Подразливість та

чутливість. Психіка і свідомість. Суспільно-історичний характер свідомості. Розвиток

свідомості та її структура. Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.

Тема 1.5. Виникнення та становлення людської свідомості.

Поняття про свідомість. Особливості свідомості. Ознаки свідомості. Функції

свідомості.

Виникнення і розвиток людської свідомості. Теорія антропоїдів. Передумови

виникнення і розвитку людської свідомості.

Структура свідомості: знання, ставлення, цілеспрямованість діяльності,

самосвідомість.

Рівні вияву психіки людини: над свідоме, підсвідоме, свідоме, несвідоме.

Змістовий модуль 2. Психічні процеси.

Тема 2.1. Сенсорно-перцептивна сфера психіки людини

Відчуття як елементарні пізнавальні процеси особистості. Загальна характеристика

поняття відчуття. Фізіологічні механізми відчуттів. Відбір корисної інформації у

відчуттях.

Основні класифікації відчуттів. Когнітивні характеристики.

Загальні закономірності відчуттів. Якість. Інтенсивність. Тривалість. Просторова

локалізація. Пороги відчуттів. Чутливість і її вимірювання. Закон Вебера-Феннера.

Сприйняття як складний інтегрований пізнавальний процес. Фізіологічні основи

сприйняття. Основні властивості сприйняття. Форми сприйняття. Типи сприйняття.

Репрезентативні системи та їх характеристика. Провідна та первинна репрезентативні

системи.

Тема 2.2. Інтелектуальна діяльність людини.

Пам'ять як психічний пізнавальний процес особистості. Загальна характеристика

пам'яті. Нейрофізіологічні основи пам'яті.

Теорії пам'яті. Психологічні теорії пам'яті. Фізіологічні теорії пам'яті. Біохімічні

теорії пам'яті.

Основні процеси пам'яті. Запам'ятовування. Збереження. Відтворення. Забування..

Види пам'яті та їх особливості. Класифікація видів пам'яті залежно від

цілеспрямованості її процесів. Види пам'яті, виділені за ознакою модальності. Види

пам'яті, класифіковані за характеристиками свідомості. Системи пам'яті, диференційовані

9

на основі механізмів пам'яті, що забезпечують запам'ятовування. Типи пам'яті, виділені

залежно від індивідуально-типологічних особливостей. Типологія пам'яті згідно способу

запам'ятовування та відтворення.

Раціональні прийоми запам'ятовування матеріалу.

Запам'ятовування як мнемічна діяльність. Механічне і осмислене запам'ятовування.

Умови, що сприяють осмисленому і міцному запам'ятовуванню. Продуктивність

запам'ятовування в цілому та частинами.

Мислення та інтелект. Природа і загальна характеристика мислення. Мислення

як відображення істотних зв'язків і відносин. Мислення як ідеальне відображення

дійсності.

Основні характеристики мислення. Класифікація явищ мислення. Загальні

закономірності мислення.

Операції мислення. Аналіз і синтез. Абстракція і конкретизація. Порівняння і

узагальнення. Класифікація і систематизація. Схематизація та моделювання.

Види мислення. Види мислення, виділені за принципом хронології. Види мислення,

класифіковані за ознакою модальності.

Проблемна ситуація і задача. Етапи мислення розумової задачі. Проблемне

навчання.

Індивідуальні якості мислення. Якості розуму людини. Самостійність і

ініціативність мислення. Повнота, глибина, критичність, гнучкість і рухливість мислення.

Допитливість і допитливість. Логічність і доведеніить.

Психологія мислення і дослідження в галузі штучного інтелекту. «Комп'ютерна

метафора».

Тема 2.3. Воля як форма свідомої активності особистості.

Фізіологічний субстрат волі. Умовно-рефлекторна природа вольових явищ.

Теорії волі. Інтелектуалістична теорія волі. Емоційна теорія волі. Волюнтаристична

теорія волі. Теорія волі як рефлексу свободи. Психоаналітичне трактування волі.

Вольова регуляція поведінки. Основні функції волі. Локалізація контролю волі

людини (локус контролю). Роль свідомості і автоматизму у виконанні вольових дій.

Розвиток вольових дій.

Основні характеристики волі. Властивості волі. Психологічні умови розвитку

вольових якостей особистості.

Вольове зусилля. Види вольових дій. Ланки вольового акту. Ухвалення рішення і

боротьба мотивів. Шляхи активізації волі в умовах діяльності. Негативні вольові якості і

їх особливості.

Тема 2.4. Увага та уява.

Увага та її організація у навчальному процесі. Загальна характеристика уваги.

Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Увага як психологічний стан.

Психологічні теорії уваги. Основні підходи до вивчення уваги в класичній

психології. Увага як об'єкт дослідження в сучасній психології. Теорія уваги

П.Я.Гальперіна. Структура уваги.

Основні властивості уваги. Стійкість уваги. Концентрація уваги. Переключеність

уваги. Розподіл уваги. Обсяг уваги.

Види уваги і причини їх зумовлюють. Мимовільна, довільне та післядовільна увага.

Статична та динамічна увага. Природна і соціально зумовлена увага. Безпосередня і

10

опосередкована увага. Чуттєва та інтелектуальна увага. Аномалії уваги та способи його

розвитку.

Уява як основа творчої діяльності людини. Загальна характеристика уяви. Поняття

про уяву (фантазію). Основні особливості уяви. Взаємозв'язок уяви, пам'яті, уваги. Уява і

сприйняття. Мислення і уява. Негативна роль уяви в діяльності людини.

Фізіологічні основи процесів уяви. Локалізація фізіологічних явищ, пов'язаних з

уявою в мозку людини. Процеси ВНД, складові основу уяви. Уява та органічні процеси.

Види уяви. Види уяви, виділені за характером його кінцевого результату. Види

уяви, класифіковані за ознакою специфіки і модальності. Мрія.

Способи створення образів уяви та фантазії. Абстрагування. Аглютинація.

Конструювання. Акцентування. Гіперболізація. Схематизація. Типізація.

Уява і творчість. Поняття про творчість. Рівні творчості і уяви. Творче надихання.

Психологічні проблеми уяви і творчості. Творчий тренінг.

Тема 2.5. Емоційно-вольова сфера психіки людини.

Загальна характеристика емоційної сфери. Поняття про почуття. Функції емоцій.

Почуття та потреби людини. Фізіологічні основи почуттів.

Проблеми емоцій в світовій психології. Теорії емоцій. Еволюційна теорія емоцій

Ч.Дарвіна. Теорія емоцій У.Джемса - К.Ланге. Теорія когнітивного дисонансу

Л.Фестінгера. Інформаційна теорія емоцій П.Симонова.

Форми переживання почуттів. Емоції. Афекти. Настрої. Стресові стани.

Основи класифікацій явищ емоційної сфери. Види почуттів і їх закономірності.

Почуття як психічний механізм оцінки соціально значущих явищ. Почуття та особистість.

Почуття (у вузькому значенні слова). Пристрасті. Любов. Види п чуттів і їх формування.

Негативні емоційні переживання та способи їх подолання.

Воля як форма свідомої активності особистості. Фізіологічний субстрат волі.

Умовно-рефлекторна природа вольових явищ.

Теорії волі. Інтелектуалістична теорія волі. Емоційна теорія волі. Волюнтаристична

теорія волі. Теорія волі як рефлексу свободи. Психоаналітичне трактування волі.

Вольова регуляція поведінки. Основні функції волі. Локалізація контролю волі

людини (локус контролю). Роль свідомості і автоматизму у виконанні вольових дій.

Розвиток вольових дій.

Основні характеристики волі. Властивості волі. Психологічні умови розвитку

вольових якостей особистості.

Вольове зусилля. Види вольових дій. Ланки вольового акту. Ухвалення рішення і

боротьба мотивів. Шляхи активізації волі в умовах діяльності. Негативні вольові якості і

їх особливості.

Змістовий модуль 3. Психологія особистості.

Тема 3.1. Поняття про особистість як центральну психологічну категорію.

Особистість у світовій психології

11

Особистість як загальнонаукова категорія психології. Співвідношення понять

«людина», «індивід», «суб’єкт». «особистість». Загальне уявлення про особистість.

Проблема стійкості особистість.

Основні психологічні атрибути (характеристики) особистості. Самосвідомість.

Свідомість безперервності та тотожності свого «Я». Індивідуальність. Саморегулювання.

Активність. Релятивність. Структурна єдність.

Закономірності становлення особистості. Життєвий світ особистості Етапи

життєвого шляху особистості. Поняття розвитку та формування особистості в

психологічній науці.

Тема 3.2. Структура особистості.

Розуміння структури особистості в психологічній науці. Загальна характеристика

поняття «структура» у психологічному аспекті. Погляди на структуру особистості у

світовій психології (за А.В.петровським, К.К.Платоновим, А.Бандури. Психологія

свідомості У.Джемса «Потік свідомості». Формула самоповаги У.Джемса.

Вивчення структури особистості у вітчизняній науці. Сучасні погляди на

структуру особистості.

Тема 3. 3.Теорії особистості.

Основні теорії особистості в зарубіжній психології. Особистість у персонології

В.Джемса. Феномен особистості в «описовій психології» В.Дільтея і Е.Шпрангера.

Типологія осособистості О.Лазурського.

Особистість в психоаналізі З.Фрейда Аналітична психологія К.Юнга.

Індивідуальна психологія А.Адлера.

Епігенетическая концепція Е.Еріксона. Гуманістичні теорії особистості А.Маслоу,

К.Роджерса, Е.Фромма. Теорії особистості у французькій соціологічній школі.

Теорії особистості у вітчизняній психології. Особистість в культурно-історичній

теорії Л.Виготського.

Діяльнісні теорії особистості. Особистість в теорії С.Рубінштейна. Теорія

діяльності О.Леонтьева і поняття особистість. Погляди Б.Ананьева і К.Платонова на

особистість. Концепція особистості Г.Костюка.

Теорії особистості у вітчизняній психології. Особистість в культурно-історичній

теорії Л.Виготського.

Діяльнісні теорії особистості. Особистість в теорії С.Рубінштейна. Теорія

діяльності О.Леонтьева і поняття особистість. Погляди Б.Ананьева і К.Платонова на

особистість. Концепція особистості Г.Костюка.

Тема 3.4. Особистість як суб’єкт і як об’єкт

міжіндивідуальних взаємин.

Об’єкт і предмет психології особистості. Ознаки об’єкта психології особистості.

Ознаки предмета психології особистості.

Особистість як суб’єкт соціальних відносин. Класифікація потреб особистості.

Інтереси особистості. Класифікація інтересів особистості.

Особистість та соціальні ролі. Класифікація соціальних ролей: за тривалістю, за

характером впливу на особистість.

12

Тема 3.5. Фактори формування особистості.

Характеристика понять «розвиток», «формування» особистості. Психічний розвиток

особистості та його особливості. Компоненти формування особистості. Умови психічного

розвитку особистості.

Погляди Дж.Локка, Ж.-Ж.Руссо на розвиток особистості. Розвиток особистості в

контексті психодинамічного (психоаналіз і теорія рис), соціодинамічного (теорія ролей і

теорія соціального навчання), інтеракціоністського (теорія соціальної взаємодії) і

гуманістичного (телія само актуалізації) напрямів.

Змістовий модуль 4. Психологія діяльності.

Тема 4.1. Сутність і структура діяльності.

Психологічна характеристика діяльності. Категоріальна характеристика діяльності.

Основні властивості діяльності. Людина як суб'єкт діяльності. Взаємозв'язок діяльності і

свідомості. Відмінність діяльності від життєдіяльності.

Джерело активності особистості в діяльності. Потреби і мотиви. Види потреб.

Формування потреб.

Структура діяльності. Психологічна структура індивідуальної діяльності.

Трансформація структури діяльності в процесі її реалізації.

Освоєння діяльності. Динаміка розвитку діяльності. Автоматизація дії. Уміння.

Навички.

Тема 4.2. Види і розвиток діяльності.

Будова діяльності людини: верхній та нижні рівні. Компоненти дії. Схема

діяльності.

Основні види діяльності. Принципи класифікації видів діяльності. Поняття про

провідний вид діяльності. Праця. Гра. Навчання. Фізична та розумова праця. Творчість у

праці. Спілкування як особливий вид.\ діяльності.

Тема 4.3. Потреба як основа людської діяльності.

Потреба як основа людської діяльності. Групи потреб: фізіологічні й сексуальні;

екзистенціальні; соціальні; престижні; духовні. Вроджені та набуті потреби.

Теорія ієрархій потреб А.Маслоу. Теорія потреб К.Альдерфера. Теорія

мотиваційної гігієни Ф.Герцберга. Метод «збагачення праці» Ф.Герцберга.

Тема 4.4. Способи діяльності, процес їх опанування

Система рухів: природжені (безумовно-рефлекторні) та набуті (умовна-

рефлекторні). Система дій: предметні або психомоторні та розумові.

Способи діяльності, процес їх опанування. Процес формування умінь і навичок.

Умови формування умінь і навичок. Групи умінь.

Перенесення дій. Інтерференція дій.

Змістовий модуль 5. Самосвідомість.

Тема 5.1. Поняття про самосвідомість, її функції та структура.

Поняття про самосвідомість, її функції та структура. Етапи формування

самосвідомості: самовідчуття, само сприймання, само розуміння. Прояви самосвідомості.

13

Структура самосвідомості:и «Я»-образ, самооцінка, рівень домагань,

психологічний захист. Функції самосвідомості: пізнавальна, оціночна, регулятивна,

захисна. Особливості перебігу процесу самосвідомості.

Тема 5.2. Образ – Я – центральний компонент самосвідомості, його вияви.

Образ «Я» та його компоненти: біографічні, фізичні, фізіологічні, психологічні дані.

Вияви «Я»-образу. Види образів «Я»: соціальне «Я», Духовне «Я», фізичне «Я»,

інтимне «Я», сімейне «Я» тощо, а також «Я» - реальне, Я»Я – ірреальне, теперішнє,

майбутнє, фантастичне.

Критерії «Я»-образу.

Тема 5.3. Самооцінка, її види та механізми.

Поняття про самооцінку. Формула самооцінки. Адекватна та неадекватна

самооцінка. Завищена і занижена самооцінка.

Механізми самооцінки.

Тема 5.4. Поняття про рівень домагань.

Поняття про рівень домагань. Співвідношення самооцінки та рівня

домагань.Високий, середній, низький рівні домагань. Психологічна діагностика рівня

домагань особистості.

Тема 5.5. Психологічний захист, його призначення та види.

Поняття про психологічний захист. Види психічного захисту. Конструктивні та

деструктивні механізми психологічного захисту. Призначення психологічного захисту.

Змістовий модуль 6. Темперамент і характер.

Тема 6.1. Поняття про характер та його особливості.

Характер як системотворна властивість особистості. Загальне уявлення про

характер. Характер як системотворна властивість особистості. Типи характеру. Природа і

прояв характеру. Вчинок і формування характеру. Характер і обставини. Структура

характеру. Підструктури (симптомокомплекси) характеру. Якості характеру.

Тема 6.2. Акцентуації характеру.

Акцентуації характеру. Акцентуації характеру за К.Леонгардом: гіпертимний,

дистимний, циклоїдний, збудливий, педантичний, тривожний, емотивний,

демонстративний, екзальтований, екстравертований, інтровертований типи характеру.

Акцентуація рис вдачі. Характер і особистість. Характер як центральна властивість

особистості. Характер і типові риси особистості.

Психодіагностика акцентуацій характеру. ПДО (патохарактерологічний

діагностичний опитувальник) Лічкр, кольоворий тест М.Люшера, опитувальник

Леонгарда – Шмішека та ін.

Тема 6.3. Здібності.

Здібності особистості як основа її креативного розвитку. Поняття про здібності.

Якісна характеристика здібностей. Структура здібностей. Типологія здібностей.

Індивідуальні особливості особистості, що сприяють прояву спеціальних здібностей.

14

Здібності людини - діяльнісне вираження суб'єктивності. Майстерність,

талановитість, геніальність.

Природні передумови здібностей. Здібності і задатки. Психомоторна організація

особистості. Взаємозв'язок біологічного і соціального в структурі здібностей.

Формування і розвиток здібностей. Залежність розвитку здібностей від навчання.

Здібності та інтереси.

Тема 6.4. Темперамент.

Темперамент і його значення в житті людини. Поняття про темперамент. Місце і

значення темпераменту в психіці людини. Історичний вміст термінології у вченні про

темперамент. Функції темпераменту. Темперамент в діяльності людини. Теорії типів

темпераментів. Класичні типи темпераментів. Сучасні теорії темпераментів. Фізіологічні

основи темпераменту. Властивості ВНД людини. Типи вищої нервової діяльності і типи

темпераменту, взаємозв'язок між ними.

Властивості темпераменту, що виділяються в сучасних дослідженнях. Основні

ознаки, які характеризують темперамент.

Змістовий модуль 7. Психологія спілкування.

Тема 7.1. Поняття про спілкування.

Поняття про спілкування.

Види спілкування: міжособистісне, між особистістю і групою, групове і міжгрупове

масове, довірливе і конфліктне, інтимне і криміногенне, ділове й особисте, пряме й

опосередковане, терапевтичне і насильницьке.

Рівні ділового спілкування. Соціальні типи в діловому спілкуванні.

Тема 7.2. Засоби спілкування.

Засоби спілкування: мова і мовлення в психічному розвитку людини. Невербальні

засоби спілкування. Соціальна дистанція у процесі спілкування. Техніки спілкування.

Тема 7.3. Функції , форми та стилі спілкування.

Функції спілкування (комунікативна, перцептивна, інтерактивна). Функції

спілкування: регулювання спільної діяльності; пізнання і формування свідомості людини;

самовизначення індивіда. Форми спілкування: анонімне; функціонально-рольове;

педгогічне. Ефективність та стилі спілкування („спільна творчість―, „дружня

прихильність―, „загравання―, „залякування―, „дистанція―, „менторський―). Оволодіння

навичками спілкування.

Тема 7.4. Різновиди спілкування.

Міжособистістне спілкування. Спілкування між особистістю і групою. Групове і

міжгрупове спілкування. Масове, довірливе і конфліктне спілкування. Інтимне і

криміногенне спілкування. Ділове й особисте спілкування. Пряме й опосередковане

спілкування. Терапевтичне і насильницьке спілкування.

Тема 7.5. Особливості організації процесу спілкування.

Поняття про спілкування як комунікативний процес. Види комунікації. Засоби

комунікації. Модель комунікативного процесу. Канал комунікації.

15

Сприймання і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісного

спілкування. Бар’єри комунікації. Взаємини та ставлення. Взаємний вплив та пізнання у

процесі міжособистісного спілкування. Типові труднощі і техніка міжособистісного

спілкування. Кризи і конфлікти в житті людини.

Змістовий модуль 8. Психологія груп.

Тема 8.1. Поняття про групи.

Поняття перо групу. Класифікація груп у психології. Рівні соціально-психологічного

розвитку груп. Вплив групи на особистість та особистості на групу. Проблема

конформізму і нонконформізму. Поняття про групову динаміку. Реальні групи. Формальні

та неформальні групи. Дифузна група. Референтна група.

Тема 8.2. Поняття про колектив.

Сутність поняття «колектив». Структура колективу. Функції колективу. Основи

формування колективу. Етапи розвитку колективу.

Тема 8.3. Спілкування у групі.

Завдання спілкування у групі. Зміст спілкування у групі. Засоби спілкування у групі.

Соціально-психологічний продукт спілкування у групі.

Функції спілкування у групі.

Тема 8.4. Керівник і підлеглий – механізм живого зв’язку.

Психологічна установка – важлива ланка в системі взаємодії керівника і підлеглого.

Соціальне очікування керівника і підлеглого. Чинники якості спілкування керівника і

підлеглого.

Тема 8.4. Конфлікти у групі.

Поняття про конфлікт. Види конфліктів. Типи конфліктів. Особливості конфліктів

у групі.

16

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Вступ до загальної психології

Тема 1.1. Предмет, завдання та категорії загальної психології

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

1. Історія розвитку психологічної науки.

2. Предмет і задачі психології, її науковий апарат.

3. Методологічні принципи психологічної науки.

4. Мозок і психіка.

5. Свідомість і діяльність.

6. Структура психічного світу людини.

Література до теми:

1. Гамезо М., Домашенко І. Атлас з психології, - М., 2003. – 210 с.

2. Квін В. Прикладна психологія / Пер. з англ. - СПб : «Питер», 2000. – 560с. - С. 18

– 28

3. Крисько В.Г.Психологія та педагогіка в схемах і таблицях. – Мн.: Харвест, 2004. –

384с. – С.22 – 25.

4. Маклаков О. Загальна психологія. – М., 2001. – 480 с.

5. Немов Р. Загальні основи психології.- М.: Просвіта, 2000. – 310 с.

6. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А. Роменця // Історичне становлення

психологічних знань. – К.: Либідь, 1995. – 632с. – С.94-110.

Пропоновані теми рефератів:

1. Психологія - наука про психіку.

2. Об'єкт і предмет психологічної науки.

3. Задачі сучасної психології.

4. Становлення і розвиток психологічної науки.

5. Виникнення примітивних знань про психіку у стародавньої людини.

6. Уявлення вчених античного світу про психологію.

7. Вчення про душу в Середні століття.

8. Формування основ об'єктивної психології в Новий час.

9. Виникнення психології як експериментальної науки.

Завдання до самостійної роботи:

1. Назвати, що є предметом психології? Які головні групи психічних явищ вона вивчає?

2. Визначити головні завдання сучасної психології?

3. Розкрити головні принципи наукового вивчення психіки?

4. Виявити головні закономірності психічної діяльності?

17

Тема 1.2. Основні напрямки сучасної психології.

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

1. Основні психологічні напрями початку ХХ століття. 2. Психоаналіз. З.Фрейд і його вчення про несвідоме. 3. Психологія свідомості. 4. Біхевіоризм і необіхевіоризм. 5. Гештальт-теорія як реакція проти атомізму традиційної психології. 6. Гештальт-теорія як реакція проти атомізму традиційної психології.

Література до теми:

7. Гамезо М., Домашенко І. Атлас з психології, - М., 2003. – 210 с.

8. Квін В. Прикладна психологія / Пер. з англ. - СПб : «Питер», 2000. – 560с. - С. 18

– 28

9. Крисько В.Г.Психологія та педагогіка в схемах і таблицях. – Мн.: Харвест, 2004. –

384с. – С.22 – 25.





Пропоновані теми рефератів: 1. Психоаналіз З.Фрейда та його вчення про несвідоме.

2. Пансексуалізм і психоаналіз.

3. Індивідуальна психологія А.Адлера.

4. Аналітична психологія К.Г.Юнга.

5. Критика структуралізму прихильниками функціоналізму (Ф.Брентано, К.Штумпф).

6. Розуміння психології як науки про поведінку: Дж.Уотсон.

7. Необіхевіоризм Е .Томлена та його вчення про проміжні перемінні.

8. Гештальт-теорія як реакція проти атомізму традиційної психології.

9. Гуманістична психологія. Погляди А.Маслоу, К.Роджерс, В.Франкла, Ш.Бюлера.

Завдання до самостійної роботи:

1. Визначити основні психологічні напрями початку ХХ століття. 2. Розкрити психоаналіз. З.Фрейда та його вчення про несвідоме. 3. Охарактеризувати психологію свідомості. 4. Розкрити поняття «біхевіоризм» і «необіхевіоризм». 5. Зробити аналіз гештальт-теорії як реакції проти атомізму традиційної

психології.

Семінарське заняття 2. Розвиток психіки в процесі біологічної еволюції та

становлення свідомості людини

1. Розвиток пситхіки у світі тварин.

2. Механізми поведінки тварин.

3. Виникнення свідомості.

18

4. Принципові відмінності психіки тварин і людини.

5. Спілкування і «мова» тварин.

Список рекомендованої літератури

1. Гамезо М., Домашенко І. Атлас з психології. - М., 2003. – 210 с.

2. Загальна психологія (Курс лекцій) / Укл. Рогов Є.І. – М., 2005. – 330 с.

3. Клікс.Ф.Пробуджуюче мислення. У джерел людського інтелекту. – М., 2006. – 240

с.

4. Лінден Ю. Мавпи, людини і мова. – М.,2003. – 230 с.



7. Саган К. Дракони Едема. Міркування про еволюцію людського розуму. – М., 2001.

– 288 с.

Семінарське заняття 3. Методи психологічної науки.

1. Класифікація загальнонаукових методів дослідження психіки

2. Метод наукового спостереження

3.Опитування та його основні різновиди.

4. Тестування і організація його процедури.

5. Психологічний експеримент.


1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник з психологічної діагностики. – К.,

2005. - С.21 – 39.

2. Загальна психологія: Навчальний посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська, З.

Огороднійчук. – К.: АПН, 2—4. – 463с. - С.63-85.




5. Столяренко Л. Д. Основи психології. – Р.-на – Д., 2005. – 365с.

ЗМІСТОІИЙ МОДУЛЬ П

ОСОБИСТІСТЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННІ

Семінарське заняття 1. Особистість як предмет психологічного дослідження

1. Загальне поняття про феномен особистості.

2. Основні теорії особистості у світовій психології.

3. Сучасні погляди на структуру особистості.

4. Атрибути особистості.

5. Основні етапи життєвого шляху особистості.


19

1. Загальна психологія: навчальний посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська. – К.,

2003. – 400 с.


2003. – 400 с.

3. Зейгарник Б.В.Теорії особистості в зарубіжній психології. – М.,2002. – 360 с.


5. Практикум з загальної психології / За ред. О.Петровського. – М., 2004. – 200 с.

6. Збірник задач з загальної психології / За ред. В.С.Мерліна. – 2004.

Семінарське заняття 2. Діяльність - форма свідомої активності особистості

1. Психологічна характеристика діяльності.

2. Потреби та мотиви –джерела активності особистості в діяльності.

3. Структура діяльності та її трансформація

4. Освоєння діяльності.

5. Класифікація видів діяльності та їх аналіз.



2. Леонтьєв О.М. Діяльність. Свідомість, Особистість. – М., 2006. – 420 с.


2003. – 400 с.

4. Леонтьєв О.М. Діяльність. Свідомість, Особистість. – М., 2006. – 420 с.

5. Практикум з загальної психології / За ред. О.Петровського. – М., 2004. – 200 с.

6. Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук; за ред.

Ю.Л.Трофімова. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.

Семінарське заняття 3. Спілкування як комунікативна діяльність людини.

1. Феномен спілкування: поняття, параметри, функції.

2. Вербальні і невербальні системи спілкування.

3. Інформаційний, соціально-перцептивний, інтерактивний аспекти спілкування.

4. Психологія безпосереднього контакту: структурний і змістовий аналіз.

5. Механізми спілкування.

6. Особливості комунікативної поведінки особистості за умов конструктивного та

конфліктного спілкування.


1.Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в

роботі практичного психолога. – К., 2000. – 80 с.

2. Загальна психологія (Курс лекцій) / Укл. Рогов Є.І. – М., 2001. – С.160-173.


4. Семиченко В.А.Психологія спілкування. – К. «Магістр-I», 2002. – 152 с.

5.Семиченко В.А. Психологія мовлення. – К.: «Магістр – S», 2002. – 112 с.

20

ЗМІСТОІИЙ МОДУЛЬ Ш

ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ ЛЮДИНИ

Семінарське заняття 1. Відчуття як елементарні пізнавальні процеси


1. Загальна характеристика психічного процесу відчуття.

2. Класифікації відчуттів і їх когнітивна характеристика.

3. Загальні закономірності відчуттів.

4. Сприйняття як складний інтегрований пізнавальний процес

5. Основні властивості сприйняття.

6. Прості та складні форми сприйняття.


1. Веккер Л.М. Психічні процеси. Т.1 – Спб., 2004. – 180 с.


3. Грановськая Р.М. Елементи практичної психології. – Спб, - 2004. – С.25-50.



6. Практикум з загальної психології / Под. ред. О.Петровського. – М., 2004. – 200 с.

Семінарське заняття 2. Увага та її роль у пізнавальному процесі

1. Увага як психологічний стан.

2. Основні підходи до вивчення уваги в класичній і сучасній психології.

3. Структура уваги та її властивості.

4. Види уваги і причини їх зумовлюють.

5. Способи розвитку та виховання уваги.


1. Гальперін П.Я., Кобильницька С.Л. Експериментальне формування уваги. – М.,

1997.

2. Гоноболін Ф.М. Увага та її виховання. – М., 2001. – 256 с.


4. Сабуров А.С.Психологія: Курс лекцій. – К., 2004. – 320 с.

5. Страхов В.І. Увага в структурі особистості. – Саратов, 1998. – 210 с.

6. Хрестоматія з уваги / За ред. О.Н.Лентьєва, О.О.Пузирея, В.Я.Романова. – М. 1998.

– 300 с.

Семінарське заняття 3. Пам'ять як психічний пізнавальний процес особистості

1. Загальна характеристика пам'яті. Нейрофізіологічні основи пам'яті.

2.Теорії пам'яті: порівняльний аналіз.

3. Основні процеси пам'яті

4. Класифікація видів і типів пам'яті.

5. Раціональні прийоми організації запам'ятовування матеріалу.

21


1. Асмолов О.Г. Принципи організації пам’яті людини: Навч. посіб. – М, 1995. – 340

с.


3. Матюгін І., Рибнікова І. Методи розвитку пам’яті, образного мислення, уяви. – М.,

1996. – 230 с.

4. Норман Д. Пам’ять і научіння / Перек. с анг. – М., 2004. – 210 с.

5. Роговин М.С. Проблеми теорії пам’яті. – М., 2000. – 320 с.

6. Хрестоматія з загальної психології. Психологія пам’яті / Під ред.

Ю.Г.Гіппенрейтер, В.Я. Романова. – М., 2000. – 280 с.

Семінарське заняття 4. Мислення та інтелект

1. Співвідношення понять «мислення та інтелект».

2. Види мислення.

3. Процес мислення.

4. Мислення і творчість.

5. Індивідуальні особливості інтелекту.

6. Вікові, полові та соціальні особливості інтелекту.


1. Айзенк Г.Ю. Перевірте свої інтелектуальні здібності. – Рига, 2003. – 230 с.

2. Богоявленська Д.Б. Інтелектуальна активність як проблема творчості. – Ростов-на –

Д., 2006. – 280 с.

3. Величківський Л.С. Мислення і мова . – Т.2. – М., 2003. – 310 с.

4. Келер В. Дослідження інтелекту людиноподібних мавп // Хрестоматія із загальної

психології : Психологія мислення / Під. ред.. Ю.Б. Гіппенрейтера, В.В.Петухова. –

М.: Вид-во МДУ, 2002. – 400с. – С.235-240.

5. Костюк Г.С. Мислення та його розвиток. Про психологію розуміння // Навч.-вих.

Процес і психічний розвиток особистості. – К., 2004. – 275 с.


7. Психологія: Навч. посібник /За ред..В.Н.Дружиніна. – СПб.: Пітер, 2000. – 672с.

8. Психологія: Навч. посібник /За ред.Ю.Л.Трофімова. – К.:Либідь, 2001. – 560с.

9. Стенберг Р., Григоренко. О.Л. Модель структури інтелекту Гілфорда: структура без

фундамента // Основні сучасні концепції творчості та обдарованості / За ред.

Д.Б.Богоявленської. – М., 2004. – 402с. – С.111 – 126. – ( Бібліотека «Обдаровані

діти»).

Семінарське заняття 5.Уява і творчість

1.Співвідношення понять уява і творчість.

2. Уява та органічні процеси.

3. Уява і фантазія. Розвиток уяви.

4.Творчість як розв’язання творчих задач.

5.Психологічні проблеми навчання творчості. Творчий тренінг.


22



3. Меєрович М.І., Шрагіна Л.І. Технологія творчого мислення. – М., 2005. – 300 с.

4. Немов Р.С. Загальні основи психології. – М., 2002. –С.220-231.

5. Романець В.А. Психологія творчості. – К., 2002. – 266 с.

6. Якобсон П.М. Психологія художньої творчості. – М., 2001. – 310 с.

Семінарське заняття 6. Представленість афективної сфери і свідомості


1. Потяги та емоції.

2. Емоції та почуття.

3. Воля.



2. Грановська Р.М. Елементи практичної психології. – Спб., 2001. – С.189-228.


4. Іваніков В.О. Психологічні механізми вольової регуляції. – М., 2000. – 180 с.


6. Немов Р.С. Загальні основи психології. – М., 2002. –С.220-231.

7. Слободчиков В.І., Ісаїв Є.І. Психологія людини. – М., 2005. – С.255-285.

ЗМІСТОІИЙ МОДУЛЬ IV

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-

ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ

Семінарське заняття 1. Темперамент у діяльності людини.

1. Функції та види темпераменту.

2. Темперамент і особистість.

3. Темперамент і індивідуальний стиль діяльності.

4. Проявлення типів темпераменту в діяльності людини.



2. Геппенрейтер Ю.Б. Вступ до загальної психології. – М., 1999. – С.217-239.



5. Симонов П.В., Єршов П.М. Темперамент. Характер. Особистість. – М., 1997. – 278 с.

6. Столяренко Л.Д. Основи психології.- Ростов-на-Дону, 2001. – 388 с.

7. Стреляу Я. Роль темпераменту в психічному розвиткові. – М., 1999. – 200 с.

Семінарське заняття 2. Характер і особистість.

23

1. Виникнення і формування характеру.

2. Типи характеру

3. Структура і підструктури (симптомокомплекси) характеру.

4. Акцентуація рис характеру.






5. Симонов П.В., Єршов П.М. Темперамент. Характер. Особистість. – М., 1997. – 278

с.


Семінарське заняття 3. Здібності людини - діяльнісне вираження

суб'єктивності

1. Якісна характеристика здібностей.

2. Структура здібностей.

3. Типологія здібностей.

4. Майстерність, талановитість, геніальність.

5. Формування і розвиток здібностей.




3. Гончаренко Н.В. Геній в мистецтві та науці. – М., 1997. – 386




24

СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ

1. Яка діяльність: свідома чи несвідома – виявляється у нижче наведеній ситуації

У хворого на ―білу гарячку‖ реальна дійсність начебто затьмарюється багаточисельними

яскравими галюцинаціями (йому ввижаються біси, які нападають на нього та погрожують

розправою; він бачить тварин або комах, які кусають його; чуються голоси, що

погрожують вбити тощо). Рятуючись від переслідувань, хворий може отримати тяжкі

травми та каліцтва.

2. Які ознаки свідомого або несвідомого виявляється в нижче наведених прикладах

Дитина вже після народження міцно стискає долонями палець дорослої людини

або олівець.

Готуючись до публічного виступу, іспиту, змагань, важливої ділової зустрічі тощо,

важливо напередодні змоделювати власну емоційну реакцію. Таке попереднє

―програвання‖ різноманітних емоційних ситуацій, як правило, допомагає виважено

і спокійно вирішити багато життєвих проблем та конфліктів, не виснажуючи

психофізіологічних резервів організму.

3. Які методи психологічних досліджень наведені в нижче наведених прикладах

З метою вивчення товариськості досліджуваного йому було запропоновано низку

питань для відповіді.

У віці шести з половиною років Саша Н. добре справляється із завдання

співставити два предмети, тобто вказати як спільні їх ознаки, так і ті, що їх

відрізняють. При цьому, дівчинка виявляє здібності до спостереження за власними

мислительними операціями: Саша робить цікаве зауваження: ―Мама, а різне мені

легше побачити, ніж однакове. Це я давно вмію. А знаходить однакове нецікаво –

воно однакове, але не зовсім‖.

Для вивчення відволікання уваги досліджуваному пропонують вирішити

математичні задачі і одночасно вмикають телевізор з цікавим фільмом

(відволікаючий подразник).

Для вивчення індивідуальних особливостей пам’яті піддослідні заучують 10

англійських слів. Протоколіст записує, яку кількість слів запам’ятовує кожний

досліджуваний після кожного повтору і скільки потребується повторів, щоб

запам’ятати усі 10 слів.

4. Нижче наведені особливостях поведінки людини характеризують його або як

індивіда, або як особистість. Виокремить особливості, які відображають поведінку

індивіда і особливості, які відображають поведінку особистості.

Старанність, низька адаптивність до темноти, товариськість, добра координація обох

рук, повільна швидкість впізнання, велика емоційна збудливість, працелюбність,

акуратність, висока сенсорність (чуттєвість).

5. У наведених проявах різноманітних сторін особистості в поведінці людини

визначте і обґрунтуйте який приклад характеризує:

спрямованість особистості;

моральний мотив;

25

інтерес;

особливості темпераменту.

1.Одинадцятикласник Віктор Л., на думку вчителів, глибоко знає програмний

матеріал. Його мова некваплива, молоемоційна, але дуже змістовна. Він повний

енергії, хоча не відрізняється особливою рухливістю – не спалахує в роботі. У

навчанні невтомний, але інтереси його однобічні.

2.Воробйов надихає льотчика з ампутованими ногами, Олексія Мересьєв, на новий

подвиг, розказуючи про російського авіатора епохи першої світової війни, який після

ампутації ступні повернувся в авіацію. На болісні сумніви Олексія Воробйов

викрикує: ―Ти ж радянський льотчик!‖, виражаючи у цих словах глибоку віру в

моральну велич радянських людей.

3.Таня А., студентка ІІ курсу. Весела, життєрадісна, енергійна і в той же час

врівноважена і спокійна дівчина. У неї багато друзів. Вона все вміє робити швидко і

добре.

4.У сім’ї сільського сторожі було два сина. Матеріальні статки сім’ї були невисокими.

Мати малоосвічена. Батько – суворий та вимогливий з дітьми. Ні про яку художню

атмосферу в сім’ї і казати нічого. Але все ж таки старший син рано виявив нахил до

малювання, продовжував багато і з великим бажанням малювати в школі. Пізніше

вступив до Саратовського художнього училища. Тепер він видатний художник.

26

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

5. Що є предметом психології? Які головні групи психічних явищ вона вивчає?

6. Які головні завдання розв’язує сучасна психологія?

7. Якими є головні принципи наукового вивчення психіки?

8. Які головні закономірності психічної діяльності?

9. Що таке свідомість і які її ознаки?

10. Що таке несвідоме і як воно пов’язане із свідомістю?

11. Що таке метод наукового дослідження?

12. Які методи належать до групи головних? 13. Які методи належать до групи додаткових?

14. Чому психічний процес «відчуття» належить до чуттєвого пізнання? .

15. У чому полягає особливість відчуттів як чуттєвої форми відображення дійсності?

16. За якими принципами відчуття поділяють на різновиди?

17. Якими є головні властивості відчуттів?

18. Якими є головні пороги відчуття та чим вони визначаються?

19. Який психічний процес називається «сприйманням»?

20. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?

21. Якими є загальні властивості сприймань? 22. Що таке структурність сприймання та яким є її механізм?

23. У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми

пізнавальної діяльності?

24. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від

чуттєвого?

25. У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?

26. Що характеризує істотні ознаки предметів та явиш, які є об'єктом мисленого

пізнання?

27. Охарактеризуйте головні операції мислення.

28. У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності? 29. За якими принципами мислення може бути поділене на різновиди? 30. За якими принципами пам'ять поділяють на різновиди?

31. У чому полягає відмінність між короткочасною та оперативною пам'яттю?

32. Якими є головні умови продуктивного запам'ятовування?

33. Як можна пояснити явище ремінісценції?

34. У чому виявляється головна відмінність образів та уявлень пам'яті від образів

сприймання?

35. У чому виявляються індивідуальні відмінності пам'яті?

36. Яким є фізіологічний механізм уваги?

37. Що є джерелом уваги особистості а її діяльності?

38. Чим зумовлені різні погляди психологів на природу уваги?

39. Яким є механізм відволікання та розосередженості уваги? 40. Як пов'язані між собою увага і діяльність людини?

41. У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?

42. За якими ознаками можна констатувати, що людина перебуває в стані

емоційного збудження?

43. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть виливати на настрій?

44. Якими є головні ознаки афекту?

45. Які ознаки характеризують пристрасті як форму переживання почуттів?

46. Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні почуття належать до

вищих почуттів?

47. Чим зумовлена діяльність людської уяви?

27

48. Від чого залежить багатство створюваних людиною образів уяви?

49. У чому полягає принципова різниця образів репродуктивної та продуктивної уяви?

50. У чому полягають особливості мрії як різновиду творчої уяви?

51. У чому виявляється зв'язок процесів чуттєвого пізнання і мислення з уявою?

52. Яким є механізм впливу образів уяви на фізіологічні процеси людини? 53. Як пов'язана уява з емоційно-вольовою сферою особистості?

54. Що таке вольове зусилля та якими чинниками воно зумовлюється?

55. Що таке сила волі і чим вона зумовлюється?

56. Якими є головні етапи розвитку складної вольової дії?

57. Які причини можуть викликати боротьбу мотивів?

58. Що може впливати на прийняття людиною рішення?

59. Які чинники, на вашу думку, справляють найбільший вплив на розвиток волі

людини? 60. У чому полягає слабкість волі і якими є її причини?

61. Якими властивостями психічної діяльності характеризується темперамент?

62. Яке поєднання властивостей вищої нервової діяльності І.П.Павлов зробив

засадовим при поділі темпераменту на типи?

63. У чому виявляються особливості поведінки екстраверта?

64. У чому виявляються особливості поведінки інтроверта?

65. Як може позначатися темперамент на формуванні рис особистості?

66. У чому полягає вихованість темпераменту?

67. Яку роль у діяльності фахівця в системі суб'єктних відносин відіграє знання

темпераменту людини? 68. У чому може виявлятися врахування вчителем, лікарем особливостей темпераменту

учня або пацієнта?

69. Які риси особистості поєднуються в характері?

70. В яких стосунках між людьми найповніше виявляється характер особистості?

71. Які компоненти можна виокремити у структурі характеру?

72. Які риси характеру особистості є типовими, а які – нетиповими?

73. Як поєднуються в характері природні та соціальні чинники?

74. Як пов'язані між собою характер і темперамент?

75. .Якими є умови формування характеру?

76. У чому виявляються здібності особистості?

77. Як пов'язані між собою здібності та задатки?

78. Які психічні властивості людини сприяють розвиткові здібностей?

79. Що характеризує діяльність як специфічну форму людської активності?

80. У чому полягає докорінна відмінність між поведінкою тварин і діяльністю людини?

81. Якими є головні компоненти діяльності?

82. Якими є характерні ознаки гри як різновиду діяльності? 83. Якими є характерні ознаки навчання як різновиду діяльності?

84. Яка роль у спілкуванні належить невербальній комунікації?

85. У чому виявляється культура невербального спілкування?

86. Що означає комунікативна функція спілкування?

87. За якими принципами спілкування поділяють на різновиди?

88. Якими є умови ефективності спілкування?

28

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Чому психічний процес «відчуття» належить до чуттєвого пізнання?

2. У чому полягає особливість відчуттів як чуттєвої форми відображення дійсності?

3. Якими є головні властивості відчуттів?

4. Якими є головні пороги чутливості та чим вони визначаються?

5. Який психічний процес називається «сприйманням»?

6. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?

7. Якими є загальні властивості сприймань?

8. Чим пояснити той факт, що збільшення інтенсивності дії подразника в одних

випадках відчувається, а в других - ні?

9. Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як слід розуміти

твердження, що сприймання - це результат складної аналітико-синтетичної

діяльності?

10. Хмари на небі іноді сприймаються як цілісні предмети, що нагадують тварин,

птахів, скелі тощо. Яка важлива особливість сприймання у цьому виявляється?

11. У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми

пізнавальної діяльності?

12. Охарактеризуйте головні операції мислення.

13. За якими принципами мислення може бути поділене на різновиди?

14. Чи достатньо буде, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це

спосіб опосередкованого та узагальненого відображення внутрішніх

властивостей об'єктів та явищ дійсності?

15. Чи всі операції мислення названі: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення,

класифікація, систематизація?

16. Чи правильно названі форми мислення: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-

логічне, поняттєве?

17. У чому виявляється принципова відмінність мислення людини від «мислення

машини»? Наведіть аргументи, які б переконливо доводили наявність такої

відмінності.

18. У чому полягають відмінності мислення людини та мислення тварини? Що не дає

можливості мисленню тварини піднестися до рівня людського мислення?

19. Охарактеризуйте найважливіші особливості пам'яті як пізнавального процесу.

20. За якими принципами пам'ять поділяють на різновиди?

21. Якими є головні умови продуктивного запам'ятовування?

22. У чому виявляється головна відмінність образів та уявлень пам'яті від образів

сприймання?

23. Чи можна стверджувати, що функція пам'яті вичерпується процесами фіксації та

відтворення одержаних вражень?

24. Чи правильно визначені принципи поділу пам'яті на різновиди: залежно від

участі волі в процесах запам'ятовування, залежно від тривалості утримання

інформації в пам'яті, залежно від змісту запам'ятовуваного?

25. Чи всі різновиди пам'яті названі: довільна, мимовільна, образна, рухова, словсно-

логічна, емоційна, довготривала, короткочасна?

26. Чи всі названі особливості пам'яті характеризують її індивідуальні відмінності:

швидкість запам'ятовування, готовність до відтворення, тривалість зберігання?

27. З досвіду відомо, що, хвилюючись, людина може забувати раніше за-пам'ятоване.

Яке фізіологічне пояснення можна дати цьому явищу?

28. Трапляється так, що тривала робота по запам'ятовуванню навчального матеріалу

виявляється неефективною. Чим пояснити, що, по-перше,

29. матеріал погано запам'ятовується, по-друге, створюється ілюзія його

запам'ятовування?

30. 29.У чому виявляється увага?

29

31. Що є джерелом уваги особистості а її діяльності?

32. Чи можлива психічна активність без уваги?

33. Чи завжди довільна увага зумовлена свідомою метою?

34. Чи згодні ви з думкою, що увага виявляється тільки в діяльності і підтримується

виключно нею?

35. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть позитивно впливати на виявлення

уваги особистості?

36. Яку людину можна назвати більш уважною:

ту, яка, займаючись справами, перебуває в стані глибокої зосередженості й не

помічає нічого навколо;

ту, яка за коротку мить здатна помітити всі деталі ситуації і не випускати з поля

зору жодної дрібниці;

ту, яка незалежно від того, що вона робить, здатна бачити й чути все, що так або

інакше стосується діяльності?

37. Хижак може впродовж тривалого часу вистежувати свою здобич. Чи можна його

увагу схарактеризувати як довільну?

38. Як відбувається відображення дійсності почуттями і чим воно відрізняється від

відображення у пізнанні?

39. У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?

40. За якими ознаками можна констатувати, що людина перебуває в стані

емоційного збудження?

41. 40.. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть виливати на настрій?

42. Якими є головині ознаки афекту?

43. Які ознаки характеризують пристрасті як форму переживання

44. Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні почуття належать до вищих

почуттів?

45.Чи завжди в стані афекту людина втрачає контроль над своєю поведінкою?

46. Чи завжди страх невідомого викликає в людини стресовий стан?Чи можна

стверджувати, що поняття «моральні почуття» та «моральні переконання» в

принципі є тотожними?

47. Чи можна стверджувати, шо механізми виникнення стресу та фрустрації

принципово відмінні?

48. Чим можна пояснити, шо тривале розлучення близьких людей завжди

супроводжується стійкими негативними переживаннями?

49. Чим можна пояснити, що іноді емоційні реакції не відповідають об'єктивним

впливам?

50. Чому людина в горі почуває себе легше, коли виплачеться?

51. Під впливом яких чинників виявляються моральні почуття особистості?

52. У чому полягає специфічність відображення дійсності в процесах уяви?

53. Чим зумовлена діяльність людської уяви та від чого залежить багатство створюваних

людиною образів уяви?

54. У чому полягає принципова різниця образів репродуктивної та продуктивної уяви?

55. У чому полягають особливості мрії як різновиду творчої уяви?

56. У чому виявляється зв'язок процесів чуттєвого пізнання і мислення з уявою?

57. Як пов'язана уява з емоційно-вольовою сферою особистості?

58. Чи є принципова різниця між уявленнями творчої уяви та галюцінаціями?

59. Поясніть, у чому полягають головні відмінності уяви від уявлень пам'яті. За якими

ознаками цс можна встановити?

60. Визначте, які прийоми створення образів уяви використані: винахідником - при

конструюванні дирижабля, гідролітака; письменником -при створенні

літературного персонажа; художником-карикатуристом - при створенні дружнього

шаржу.

30

61. Поясніть, чому деякі люди, необізнані з медициною, прочитавши опис того або

того захворювання, схильні уявляти, що вони захворіли саме на цю хворобу, що у

них виявляються симптоми цієї хвороби.

62. У чому виявляються головні функції волі?

63. У чому полягає істотна відмінність між довільною та мимовільною дією?

64. Якими є головні етапи розвитку складної вольової дії?

65. Які чинники, на вашу думку, справляють найбільший вплив на розвиток волі

людини?

66. У чому полягає слабкість волі і якими є її причини?

67. Чи завжди реальна ситуація діяльності вимагає наявності всіх етапів складної

вольової дії?

68. У житті трапляється так, що в людини, яка прийняла рішення, виникають сумніви

в його правильності, і вона не виконує його. Чим пояснити виникнення таких

протиріч? Про які особливості волі особистості це свідчить?

69. Добре відомо, що коли людині, котра навчається їздити на велосипеді, сказати, що

зараз вона впаде, то вона й справді падає. Які механізми волі спрацьовують у цьому

випадку?

70. Іноді дорослі, спілкуючись з дітьми, вживають такі висловлювання: «У тебе, як

завжди, в голові тільки дурниці», «Я нічого доброго від тебе і не чекав». Чи завжди

такі зауваження можуть дати позитивний ефект? На формування яких якостей

дитини це впливає?

71. Якими властивостями психічної діяльності характеризується темперамент?

72. Яке поєднання властивостей вищої нервової діяльності І.П. Павлов зробив

засадовим при поділі темпераменту на типи?

73. У чому виявляються особливості поведінки екстраверта та інтроверта?

74. Чи тотожні поняття «тип вищої нервової діяльності» та «темперамент»?

Аргументуйте свою відповідь.

75. Чи можна стверджувати, що властивості темпераменту є вродженими?

76. Чи завжди динаміка поведінки людини адекватно характеризує її

темперамент?

77. Чи можна стверджувати, що темперамент безпосередньо впливає на формування

рис характеру людини?

78. Чи можна дійти висновку про темперамент особистості за яскравими, але

епізодичними виявами її поведінки? В яких життєвих ситуаціях темперамент

виявляється найбільш повно?

79. Залежно від станів людини в неї можуть змінюватися темп мовлення, емоційна

збудливість. Чи завжди ці особливості належать до темпераменту? Визначіть ті

особливості, які належать до темпераменту, і ті, то зумовлені мотиваційним

чинником. За якими ознаками це можна встановити?

80. Чи завжди індивідуально-психологічні властивості людини, шо виявляються в

ранньому дитинстві, зберігаються в подальшому її житті? Чим це можна пояснити?

81. У чому виявляються здібності особистості?

82. Як пов'язані між собою здібності та задатки?

83. Які психічні властивості людини сприяють розвиткові здібностей?

84. Чи згодні ви з твердженням, шо швидкість виконання діяльності є показником добрих

здібностей?

85. Чи вважаєте ви задатки обов'язковою передумовою розвитку здібностей?

86. Чи можна вважати, що соціальний чинник справляє вирішальний вплив на

формування характеру?

87. У чому може виявлятися вплив характеру на темперамент? В якому

напрямі та за яких умов цей вплив може мати місце?

31

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Назвіть, представники якого психологічного напряму стверджували, що характер

поведінки особистості залежить від тих засобів (заохочення і покарання), які

функціонують в навколишньому середовищі, тому виховання особистості

зводиться до формування стереотипів, що приводять до необхідних реакцій:

1 Гуманістичного

2 Біхевіористичного

3 Когнітивного

4 Гештальтпсихологічного;

2. Підберіть кожному з термінів визначення:

А. Індивід 1. Унікальна особистість з її неповторним духовним світом.

В. Людина 2. Свідома людина з певним генетичним кодом, творча і

активна, не діє проти інтересів інших людей.

С. Особистість 3. Досконала система, унікальний індивід.

D. Індивідуальність 4. Окрема істота, самостійно існуючий живий організм.

3. Визначіть, якому структурному компоненту особистості відповідають наступні

характеристики?

1. Темперамент А. полягає у динамічній характеристиці психічних процесів людини.

2. Характер В.Індивідуально стійкі властивості людини, що визначають її успіхи у

різних видах діяльності.

3.Здібності С.Полягає в якостях, які відображають ставлення людини до інших

людей

4.Спрямованіть D.сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості та

відносно незалежні від наявності ситуації

4. Знайдіть пари співвідношень між відповіддю та пропонованими варіантами

(термін -визначення).

1 Маніпулювання А Лаконічне висловлювання, в якому порівнюються

позитивні якості особистості з її негативними діями.

2 Конфлікт В Система спілкування, за якої один з партнерів орієнтується

на достягнення своїх цілей за рахунок іншого.

3 Прийом посилання на

особливості характеру

курсанта

С Прийом етичного захисту викладача, за допомогою якого

ображений курсантом педагог переводить на себе етичну

відповідальність за конфлікт. Наслідком цього є

зниження рівня агресивності курсанта система уявлень і

понять.

32

5. Вкажіть, яку послідовність понять можна охарактеризувати як онтогенетичний

розвиток людини?

1 індивід – особистість – суб’єкт діяльності – індивідуальність

2 індивід – суб’єкт діяльності – особистість –індивідуальність;

3 індивід – суб’єкт діяльності – індивідуальність – особистість;

4 суб’єкт діяльності – індивід – особистість –індивідуальність.

6. Визначіть, як розглядається соціальна група психологією?

1 Посередник між суспільством і конкретною людиною, через якого суспільні явища

впливають на с особистість;

2 Самостійний суб’єкт життєдіяльності і розвитку із своїми феноменами і

механізмами;

3 Важливий для людини інститут соціалізації;

4 Ссфера концентрації різних групових впливів на особистість;

5 і 1, і 2, і 3, і 4.

7. Визначіть, які етапи проходить розвиток групи просоціальної спрямованості:

1 група-кооперація, група-асоціація, група-автономія, колектив;

2 група-асоціація, група-автономія, група-кооперація, колектив;

3 група-асоціація, група-автономія, група-корпорація, колектив;

4 група-автономія, група-асоціація, група-кооперація, колектив.

8. Назвіть групи, характеристикою яких є: «члени групи не перебувають один з

одним у безпосередньому контакті, не спілкуються і можуть не знати один про

одного»?

1 офіційні;

2 неофіційні;

3 умовні;

4 реальні.

9. Назвіть масове явище, що полягає у публічно вираженому і поширеному судженні,

яке містить оцінку і ставлення до подій, осіб, діяльності груп, організацій, що

становлять певний інтерес для суспільства:

1 громадська думка;

2 суспільний настрій;

3 масовий настрій;

4 мода;

5 чутки.

4 Прийом

протиставлення

переваг особистості її

вчинку

D Спонтанно виникаюче або спеціально створене

загострення взаємовідношень, зіткнення протилежних

інтересів, поглядів, що, за умов правильного вирішення

протиріч, передбачає позитивні зміни у відношеннях,

потребу виконувати певну дію.

33

10. Розставте у відповідності до типів темпераменту наступні їх характеристики:

А Холерик 1 Уповільненість й виваженість дій, міміки і мовлення,

рівність, постійність почуттів і настроїв, довге

«розкачування» на початку виконання завдання, але

відповідальне і якісне його виконання

В Сангвіник 2 Стриманість і приглушеність моторики та мовлення,

замкнутість недовірливість, глибина і постійність

почуттів, але слабкий їх зовнішній вияв

С Меланхолік 3 Нетерплячість, неврівноваженість, схильність до зміни

настроїв, емоційних спалахів, різкість і стрімкість рухів,

сильна імпульсивність та яскравість емоційних

переживань

D Флегматик 4 Невдачі й неприємності переживають порівняно легко,

не вирізняються глибиною та стійкістю почуттів,

притаманна похапливість у роботі, не завжди

дотримуються своєї обіцянки

11. Вкажіть поняття, яке характеризується такими властивостями, як ригідність,

пластичність, лабільність, резистентність:

1 Відчуття

2 Сприймання

3 Темперамент

4 Характер

12. Четверо друзів запізнилися в театр. Співвіднесіть характеристики їх поведінки в

такій ситуації з типами темпераменту?

А Меланхолічний 1 Розпочне суперечку з білетером, прагнучи проникнути в

партер на своє місце. Стверджуватиме, що годинник в театрі

поспішає, що нікому не заважає і, можливо, спробує

відтіснити білетера, щоб прорватися до зали.

В Холеричний

2 Відразу може оцінити ситуацію, зрозуміє, що в партер його

не пустять і побіжить вгору по сходинках до найближчого

ярусу.

С Сангвінічний

3 Ймовірно розмірковуватиме так: ―Перша дія завжди не

цікава, актори ще не ввійшли в роль. Піду краще в буфет,

вип’ю кави, а потім спокійно додивлюсь спектакль. Не бігти

ж мені, як на пожежу, за сангвініком? Це зовсім не для

мене.‖.

D Флегматичний 4 Може подумати про себе таке: ―Мені як завжди не щастить.

Нарешті вибрався в театр – і така прикрість!? Не знаю, коли

я ще відважусь на такий крок‖, – і поїде додому .

13. З метою оптимізації діяльності співвіднесіть необхідні рекомендації з типами

темпераментів:

А Меланхолічний 1 Ставити нові і цікаві завдання, які вимагали б від нього

зосередження й напруження; постійно залучати до активної

діяльності, систематично заохочувати зусилля

В Сангвінічний 2 Неприпустимі не тільки різкість, грубість, підвищений тон,

34

іронія; про його вчинок, провину краще поговорити

наодинці; для навчання вкрай необхідним є прояв уваги,

вчасна оцінка успіхів, рішучості та волі; негативну оцінку

варто використовувати з великим застереженням,

пом’якшуючи її негативну дію.

С Флегматичний

3 Контролювати діяльність якомога частіше; у роботі не

припустимі різкість і нестриманість, оскільки це може

викликати негативну реакцію у відповідь; негативний

вчинок має бути вимогливо і справедливо засуджений.

D Холеричний 4 Залучати до активної діяльності й зацікавити; він потребує

систематичної уваги, не варто переключати з одного

завдання на інше.

14. Російський письменник А. П. Чехов був людиною врівноваженою, скромною й

делікатною. В одному із листів до дружини, актриси О.Л. Кніппер-Чехової, він

зізнається: «Ти пишеш, що заздриш моєму характеру. Повинен сказати тобі, що від

природи я запальний. Але я звик стримуватися, бо розпускати себе порядній

людині не годиться. Раніше я виробляв чортзна-що». Бібліограф А.П. Чехова

підтверджує ці слова: «…ми знаємо різкість, запальність… це були фамільні риси

Чехових…». Про яку психологічну властивість особистості йдеться:

(у бланку відповідей впишіть правильну відповідь одним словом)

15. Знайдіть співвідошення типів темпераментів на підставі гуморальної теорії

Гіппократа:

А Холерик 1 Перевага в організмі крові

В Меланхолік 2 Перевага в організмі cлизі

С Флегматик 3 Перевага в організмі жовчі

D Сангвінік 4 Перевага в організмі чорної жовчі

16. Вкажіть, ким було сформульовано положення про типи вищої нервової діяльності

як основу темпераменту:

1 Павловим

2 Гіппократом

3 Галеном

4 Бехтерєвим

17. Виберіть правильну відповідь.

Здібності людини, які забезпечують відносну легкість в оволодінні знаннями,

навичками, уміннями та ефективність у різних видах діяльності називають:

1 Спеціальними;

2 Природними

3 Пізнавальними

4 Загальними


35

Сукупність індивідуально-психічних особливостей особистості, які забезпечують

успіх у будь-якій діяльності, легкість і швидкість оволодіння нею, називаються:

1 Обдарованістю

2 Здібностями

3 Задатками

4 Типом вищої нервової діяльності

19. Вставте пропущене слово:

___________________ – сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, які

формуються і виявляються в діяльності й спілкуванні, обумовлюючи типові для індивіда

способи поведінки.

20. Виберіть відповідні риси характеру до їх характеристик (класифікація за

спрямованістю особистості):

А Ставлення людини до

суспільства, до колективу,

до інших людей .

1 Скромність, пихатість, самокритичність,

вимогливість, суворість, самовладання,

зарозумілість, хвалькуватість

В Ставлення до діяльності 2 Чуйність, гуманність, агресивність, товариськість,

колективізм, тактовність, ввічливість, правдивість,

доброзичливість, безпринципність

С Ставлення до речей 3 Працелюбність, працездатність, активність,

ініціативність, діловитість, організованість,

наполегливість, старанність, сумлінність

D Ставлення до самого себе 4 Охайність, бережливість, марнотратство

21. Визначіть поняття:

_____________________________ – це надмірне посилення окремих рис характеру, при

якому спостерігається відхилення психіки й поведінки, що межують з психопатією.

22. Встановіть відповідність між акцентуаціями характеру у підлітків (за А. Личко)

та їх характеристиками:

А Гіпертимний тип 1 Тривожно-насторожені, старанні, акуратні,

дисципліновані, скромні, дружелюбні, слухняні,

незлопам’ятні, вередливі, плаксиві, невпевнені, в’ялі,

боязкі, забувакуваті, дратівливі із-за дрібниць

В Циклоїдний тип

2 Замкнені, інтровертовані, серйозні, неметушливі, сталість

захоплень та інтересів; помірковані, цілеспрямовані

холодні, замкнені, недружелюбні, відсутність емпатії,

байдужі до справ та інтересів інших, схильні до

афективних спалахів і роздратованості

С Астеноневротичний

тип

3 Зверхактивні, напружено-діяльні, енергійні, ініціативні,

життєрадісні, заповзяті, балакучі, відкриті, товариські,

швидкість реагування, легковажність, невтримний ризик,

брутальність, недисциплінованість, схильність до

аморальних вчинків, зарозумілість, бравада,

фамільярність.

D Шизоїдний тип 4 Періодична зміна настроїв, у періоди доброго настрою

проявляються життєрадісність, товариськість, висока

активність, працездатність; в періоди придушеного стану

проявляються млявість, замкнутість, непослідовність,

неврівноваженість, моральна й емоційна нестійкість,

36

занижена працездатність, байдужість, надмірна

образливість і прискіпливість.

23. Встановіть відповідність між акцентуаціями характеру у підлітків (за А. Личко)

та їх характеристиками:

А Конформний тип

1 Агресивність, наполегливість у досягненні поставленої

мети, сміливість, рішучість, цілеспрямованість, охайність,

скрупульозність. дріб’язковість, злопам’ятність, деспотизм,

грубість і розв’язність у стосунках, підлабузництво перед

старшими, можливі асоціальні аморальні вчинки

В Істероїдний тип

2 Дисциплінованість, поступливість, неопирання суспільній

думці більшості, несамостійність, слабка воля,

некритичність, консерватизм, залежність від оточуючих,

слабка реалізація своїх потенційних можливостей

С Епілептоїдний

тип

3 Недовірливість, поміркованість, самокритичність,

охайність, серйозність, сумлінність, певна надійність у

справах і почуттях, наявність нав’язливих ідей, прагнення

дотримуватися інструкцій, певний формалізм, нерішучість

у нових починаннях, небажання виконувати роботу, що

вимагає прояву власної активності, нестандартності.

D Психастенічний

тип

4 Демонстративність, егоцентричність, наполегливість,

ініціативність, цілеспрямованість, товариськість,

винахідливість, самостійність, організаторські схильності,

надмірне себелюбство, жага уваги до власної персони,

брехливість, лицемірність, задерикуватість, хвалькуватість.

24. Виберіть ознаки, які є властивими для прояву акцентуації характеру?

1 Cтабільність характеру у часі

2 Тотальність прояву характеру в усіх ситуаціях

3 Соціальна дезадаптація

4 Вразливість особистості лише при певних психотравмуючих ситуаціях


Підкорення будь-яким авторитетам, більшості в групі, схильність до

моралізаторства, консерватизму, готовність заради власних інтересів зрадити

товариша є характерними для акцентуйованого характеру якого типу?

1 епілептоїдного;

2 істероїдного;

3 гіпертимного;

4 конформного.

26. Визначіть, для якого типу акцентуації характеру є властива зміна настрою від

піднесеного до пригніченого:

1 сенситивного;

2 циклоїдного;

3 конформного;

4 гіпертимного.

37

27.Вставте пропущене поняття:

…. – це внутрішній рушій, що спонукає людину до діяльності

а) інтерес;

б) мотив;

в) дія;

г) мета.

28. Співвіднесіть терміни та їх визначення. Відповідь подати у вигляді цифри та

букви.

A Діалогічне спілкування 1 Критерій діалогічного спілкування, який передбачає

виклад інформації від першої особи, звернення до

досвіду особистості, що пов'язаний з предметом

повідомлення

B Емоційний контакт 2 Спільність емоційних позицій і емоційних

переживань педагога та учнів згідно зі змістом,

метою, засобами спілкування, ставлення

співрозмовників один до одного

C Пізнавальний контакт

3 Вираження суб'єктивно-особистісного ставлення до

інформації;

D Діяльнісний контакт 4 Використання системи засобів (вербальна

пропозиція, інтонація, погляд), щоб спонукати до

осмислення продумати відповіді на запитання, дати

оцінку фактам

E Поліфонія у

спілкуванні

5 Розуміння тексту повідомлення, конкретизація акту

спілкування

F Уміння соціальноі

перцепції

6 Спільність намірів, планів, практичних дій, єдність

слова, діла та вольових зусиль, спрямованих на

досягнення мети;

J Модальність у

спілкуванні

7 Можливість для кожного учасника комунікації

викладати свою позицію в процесі спільного

пізнавального пошуку

G Персоніфікація

предметної галузі

8 Здатність "читати обличчя", помічати й інтер-

претувати в поведінці людей те, що свідчить про

їхній стан, настрій, динаміку взаємин

29. Співвіднесіть терміни та їх визначення. Відповідь подати у вигляді цифри та

букви.

A Комунікативний аспект


1 Аспект спілкування, що виявляється в обміні

інформацією та її розумінні партнерами

B Перцептивний аспект


2 Принцип спілкування, що полягає в рівності

психологічних позицій, взаємній гуманістичній

установці, активності, взаємопроникненні їх у світ

почуттів та переживань, готовності прийняти

співрозмовника, взаємодіяти з ним

C Інтерактивний аспект


3 Мимовільне пристосування свого тіла для впливу на

зовнішній об’єкт, щоб підпорядкувати його своїм

потребам

D Прибудови у 4 Аспект спілкування, що характеризує стратегію

38

спілкуванні взаємодії партнерів (конкуренція, кооперація,

співробітництво)

E Уміння вербального


5 Комунікативне вміння, яке полягає у використанні

під час професійного спілкування оптико-кінетичної,

паралінгвістичної та екстралінгвістичної системи

знаків; організація простору й часу в

комунікативному процесі

F Уміння соціальноі

перцепції

6 Аспект спілкування, що виявляється в сприйманні й

розумінні партнерами один одного

J Уміння невербального


7 Комунікативне вміння, яке полягає у побудові

мовленнєвого впливу, спрямованого на конкретну

особистість чи групу

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТРИ

1. Альбуханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука,

1980. – 336 с.

2. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания. Избр. психологические

труды. – М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО «Модэк», 1996. –

384 с.

3. Андреев О.А. Тренируем свою память. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 224 с.

4. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. Избр. психологические труды. –

М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО «Модэк», 1995. – 352 с.

5. Бернс Р. Развитие „Я‖-концепции и воспитание: Пер.с англ.. – М.: Прогресс, 1986. –

434 с.

6. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для институтов / Под ред.

М.В.Гамезо и др. – М., 1984. – 256 с.

7. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. – М.: Изд-во АПН

СССР, 1956. – 320 с.

8. Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М., 1991. – 480 с.

9. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. – М.: Изд-во Мос. ун-та,

1996. – 336 с.

10. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т.1: Пер. с франц. – М.: Мир, 1992. –

496 с.

11. Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. навч.

закладів/С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко, В.О.Соловієнко. – К.:

Форум, 2000. – 543 с.

12. Загальна психологія: Навчальний посібник / О.Скрипченко, Л.Волинська,

З.Огороднійчук та ін. – К.: А.П.Н., 1999. – 436 с.

13. Захаров В.П., Хряцева Н.Ю. Социально-психологический тренинг. – Л., 1989. –

55 с.

14. Калошна И.П. Структура и механизмы творческой деятельности. – М, 1983. – 167 с.

15. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К.: КНУ ім.

Т.Шевченка, 1995. – 304 с.

16. Кратний психологический словарь / Сост. Л.А.Карпенко; под. ред.

А.В.Петровського, М.Г.Ярошевского. – Ростов-н/Д: Феникс, 1998. – 512 с.

17. Крупенин А.Л., Кроха И.М. Эффективный учитель. Практическая психология для

педагогов. – Ростов-н/Д: Феникс, 1995. – 480 с.

39

18. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. Психологическая структура

деятельности учителя и формирование его личности. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та,

1967. – С. 133.

19. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. – М.:

Институт практической психологии; Воронеж: НПО «Модэк», 1998. – 288 с.

20. Леонтьев А.А. Психологические особенности деятельности лектора. – М., 1981. –

80 с.

21. Ляудис В.Я. Формирование учебной деятельности студентов. – М., 1989. – 240 с.

22. Маркова А.К. Психология труда учителя. – М., 1993. – 190 с.

23. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: Кн. для

учителя. – М.: Просвещение, 1990.

24. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1998. –

479 с.

25. Мюнстернберг Г. Психология и учитель. – М., 1997. – 320 с.

26. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности. Опыт исследования

личностно-смыслового аспекта мотивации: Учебно-методическое пособие. – М.:

Изд-во МГУ, 1988. – 80 с.

27. Немов Р.С. Психология: учеб. Дя студ. высш. уч. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.:

Гуманит изд. центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 1: Общие основы психологии. – 688 с.

28. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 1996. – 632 с.

29. Панкратов В.Н. Психотехнология управления людьми: Практическое

руководство. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 336 с.

30. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьконов Г.В. Практикум із загальної психології / За ред.

Т.І.Пашукової. – К.: Знання, 2000. – 204 с.

31. Петровская Л.А. Теоретические и методичекие проблемы социально-

психологического тренинга. – М., 1982.– 168 с.

32. Практикум по возрастной и педагогической психологи / Под ред. А.И.Щербакова. –

М., 1987. – 255 с.

33. Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін. – К.:

Либідь, 1999. – 558 с.

34. Психологический анализ учебной деятельности: Сб. научн. тр. / Под ред.

В.Д.Щадрикова и др. – М., 1991. – 263 с.

35. Психологическая диагностика индивидуально-психологических свойств личности

будущего педагога: Методические рекомендации для учителей, осуществляющих

профессиональную ориентацию на педагогические профессии / Сост.

Н.В.Ильчукова, Е.А.Ильчукова, Д.Т.Кропоткин. – Сыктывкар: Коми гос. пед. ин-т,

1992. – 41 с.

36. Пугачев В.П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом: Учебник

для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 285 с.

37. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навчальний посібник. – К.:

ІЗИН, 1996. – 236 с.

38. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и

практика. Пер. с англ. / Общ. ред. Л.А.Петровской. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.

39. Руководство практического психолога. Психологические программы развития

личности в подростковом и старшем школьном возрасте / Под ред.

И.В.Дубровиной. – М.: Академия, 1995. – 121с.

40. Сборник методов диагностики и способов формирования профессиональных

качеств личности будущего учителя / Под ред. Л.В.Кондрашовой. – Кривой Рог,

1993.

41. Семиченко В.А. Психологія особистості. – К.: Видавець Ешке О.М., 2001. – 427 с.

40

42. Симонов В.П. Диагностика личности профессионального мастерства

преподавателя: Учебное пособие для студентов педвузов, учителей и слушателей

ФПК. – М., 1995. –188 с.

43. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. – М., 1984. – 344 с.

44. Урбанович А.А. Психология управления: Учебное пособие. – Минск: Харвест,

2001. – 640 с.

45. Фельдштейн Д.И. Психология развивающейся личности. – М.: Институт

практической психологии; Воронеж: НПО «Модэк», 1996. – 512 с.

46. Фэйдимен Дж., Фрейгер Р. Теория и практика личностно ориентированного

обучения. – М., 1996. – 430 с.

47. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. – М.:

Просвещение, 19991. – 288 с.

48. Хруцкий Е.А. Организация и проведение деловых игр. – М, 1991. –320 с.

49. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – 3-е имзд. – СПб.: Питер, 2003. – 608 с.

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ...

Documents