Газета видається з 1955 року ОБОВ’ЯЗОК i_ obovyazok_41_1.pdf · 2...

ЗАКОНВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЗАКОНЗАКОН Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКi

9 жовтня 2015 рокуп’ятниця

№ 41 (3239)

Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКОБОВ’ЯЗОКРЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ

МАЙСТЕРНІСТЬ ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ Є ОДНІЄЮ З НАЙДАВНІШИХ ГАЛУЗЕЙ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

У Мелітопольській виховній коло-нії управління ДПтС України в

Запорізькій області проведено черговий майстер-клас з домогосподарства. Дівчата навчалися готувати млинці з різноманітни-ми начинками – з м’ясом, грибами, сиром. Такі заняття з вихованками систематично проводить завідуюча їдальні Ірина Агаєва.

Дівчата навчаються не тільки смач-но готувати їжу, але й презентувати та правильно подавати її, сервірувати стіл за усіма правилами етикету. Кількість,

якість, асортимент споживаних харчових продуктів, своєчасність і регулярність вживання їжі мають важливе значення для життєдіяльності організму. За народним прислів’ям, хороший кухар вартий ліка-ря. Цими словами підкреслюється тісний зв’язок між смачно приготованою їжею і здоров’ям людини.

Усі навички з куховарства, безперечно, згодом стануть у пригоді вихованкам, адже вони майбутні жінки і матері.

Анжела ТЕЛЕГІНА

МАЙСТЕР-КЛАС З ДОМОГОСПОДАРСТВА

2 жовтень 2015 року № 41ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

НА ПУЛЬСІ

Федеративне міністерство юс-тиції Німеччини висловило

готовність співпрацювати у галузі удо-сконалення матеріального права з ви-конання покарання у виді довічного ув’язнення в Україні.

Представники апарату ДПтС Укра-їни взяли участь у робочій зустрічі з делегацією Федеративного міністерства юстиції Німеччини під головуванням з української сторони заступника міністра юстиції України Сергія Петухова.

Німецьку делегацію очолювала міністеріальдиригент Федеративного міністерства юстиції Німеччини пані Марі Луізе Граф-Шлікер і радник цього відомства пані Олександра Альбрехт.

Представниками ДПтС України запропоновано поновити раніше при-зупинене співробітництво з питань удос-коналення законодавства України щодо виконання покарання у виді довічного позбавлення волі.

Німецьку делегацією поінформо-вано, що в українських пенітенціарних установах перебуває значна чисельність засуджених до такого покарання – 1591 особа. Щороку спостерігається їх збіль-шення на 60-70 осіб, відсутнє прогресив-не матеріальне право з перегляду справ цих засуджених, не застосовуються інші заходи кримінально-правового характеру, що можуть впливати на про-гресивну і дієву зміну умов тримання цих засуджених.

Міністеріальдиригент Мін’юсту Німеччини пані Марі Луізе Граф-Шлікер погодилася, що поновлення співпраці у зазначеній вище сфері можливе та по-інформувала про готовність розпочати діалог з напрацювання проекту угоди про співробітництво між Федеративним міністерством юстиції Німеччини Мініс-терством юстиції України, в тому числі і з питання удосконалення матеріального права щодо довічного ув’язнення.

Владислав КЛИША

РОБОЧА ЗУСТРІЧВІТАННЯ

З ДНЕМ ЮРИСТА!ШАНОВНІ

КОЛЕГИ-ЮРИСТИ!

Від імені колегії Державної пені-

тенціарної служби України та особисто від себе щиро вітаю Вас з нагоди про-фесійного свята – Дня юриста.

Важко переоцінити вплив юристів на всі по-літичні та соціально-еко-номічні процеси в державі. Адже від їхнього професіо-налізму й відповідального ставлення до роботи залежить успішна діяльність органів влади та приватних підприємств, підвищен-ня правової культури всіх громадян і їх соціальний захист, реалізація конституційних гарантій і за-конодавче врегулювання усіх процесів на шляху по-будови демократичної держави європейського типу, найбільшою цінністю якої є верховенство права, утвердження і забезпечення прав та свобод людини.

Значна частина персоналу Державної кримі-нально-виконавчої служби України має юридичну освіту, працює юристами або в повсякденній роботі користується напрацюваннями цих фахівців. У відомчих навчальних закладах майбутнє покоління пенітенціаріїв також опановує ази правової освіти, аби згодом служити в ім’я Закону, дотримуючись Закону й дбаючи про правопорядок у підпорядкова-них відомству органах та установах.

Тож вітаю усіх із цим святом та бажаю вам плідної роботи й подальших успіхів у зміцненні за-конності та правопорядку, міцного здоров’я, осо-бистого щастя, родинного добробуту на довгі роки!

З повагоюВолодимир ПАЛАГНЮК,

Голова Державної пенітенціарної служби України

АМНІСТІЯ ПО-АМЕРИКАНСЬКИ

Міністерство юстиції США оголосило про намір випустити 6 тисяч ув’язнених

з в’язниць до кінця жовтня, що стане одним з най-масовіших подібних звільнень в американській історії, пише газета Washington Post.

Як кажуть у відомстві, випуск ув’язнених з пенітенціарних установ – частина стратегії з поз-бавлення в’язниць від перенаселення.

Крім того, цей захід стане де-факто амністією для засуджених за наркозлочини.

По ряду статей, пов’язаних з наркоторгівлею без застосування насильства, мін’юст США не-щодавно допустив низку послаблень.

У відомстві підкреслюють, що більшість з тих, хто потрапив у число 6 тисяч в’язнів, які звільняються – наркодилери, які не притягалися за насильницькі злочини.

Багато хто з них відбувають термін ще з 1980-х або 1990-х років.

ТЕПЛІ РЯДКИ

ВДЯЧНІ ЗА ЧУЙНІСТЬ

З урядового контактного центру до Пені-тенціарної служби України надійшло два

звернення – це подяки залишені у телефонному режимі на урядовій гарячій лінії.

Тетяна Шестопал висловила подяку Юрію Вишневському, який працює начальником від-ділу режиму і охорони Харківської установи ви-конання покарань №27, за позитивне вирішення питання щодо утримання підслідних.

Інша подяка адресована начальнику дільниці соціально-психологічної служби Долинського ВЦ №118 управління ДПтС України в Івано-Франківській області Ігору Туркалевичу за добре ставлення до осіб, що позбавлені волі.

Наталія УСИК

ВІДНОВЛЕНО СПІВПРАЦЮ

7жовтня робота Пле-нуму розпочалася на

базі Департаменту забез-печення діяльності ДПтС України. У своїй доповіді голова ЦК національної Профспілки ДПтС України Олег Андрієнко звернув увагу на проблемні питання соціального захисту співро-бітників-пенітенціаріїв та шляхи їх розв’язання.

На порядок денний Пле-нуму були винесені питання виконання Галузевої угоди між адміністрацією ДПтС України та національною Профспілкою (ВПП ОУПС), виконання колективних до-говорів на місцях. Керівники територіальних профспілок відзвітували про проведені заходи літнього оздоров-лення членів профспілки та членів їхніх сімей у відомчих медико-реабілітаційних цен-трах, базах відпочинку цього року та надали пропозиції щодо вдосконалення форм і методів внутрішньоспілко-вої діяльності.

На другий день роботи Пленуму в апараті Служби відбулася зустріч профак-тиву з першим заступником Голови відомства Петром Лейковським. Петро Вале-рійович привітав профспіл-ківців з професійним святом юриста та побажав успіхів у роботі профспілкового форуму. Він висловив думку, що Профспілка покликана насамперед захищати права і соціальні інтереси персо-налу. І висловив сподівання

на плідну співпрацю з проф-спілковою організацією та побажав плідної роботи учасникам засідання.

Також в роботі Плену-му взяли участь представ-ники від Служби, зокре-ма, директор департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Олександр Коцупал та за-ступник директора по роботі з персоналом Сергій Глибін, які дали вичерпні відпо-віді профспілчанам на всі проблемні запитання, що стосуються грошового за-безпечення персоналу, про посадові оклади персоналу, індексацію заробітної плати, щодо Закону України “Про пенітенціарну службу”, про надання пенітенціаріям ста-тусу учасника АТО та багато іншого.

На запрошення голови Профспілки в роботі Пле-нуму взяв участь і народний депутат України, голова під-комітету з питань діяльності Державної пенітенціарної

служби Комітету Верховної Ради України з питань за-конодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Юрій Мірошниченко. Ви-ступаючи перед профспіл-ківцями він наголосив, що “не можна говорити про права ув’язнених і при цьому не зважати на реальні про-блеми персоналу, а це – і за-робітна плата, і психологічна допомога, і побутові умови”. Юрій Мірошниченко за-певнив, що готовий надати допомогу пенітенціаріям у вирішенні усіх законодав-

чих питань, які стосуються Служби.

У роботі форуму взяла участь і делегація від проф-спілки працівників виправ-них закладів Литовської Рес-публіки – Тадас Сіджунайтіс та Ярослав Марцінкевич. Між обома профспілковими організаціями було укладено угоду про дружбу і співпрацю у сфері соціально-правого захисту персоналу пенітен-ціарної служби та у сфері виробництва.

У рамках роботи Пле-нуму також були розглянуті питання з організації фі-нансово-господарської ді-яльності Профспілки в 2015 році в умовах обмеженого державного фінансування ДПтС України, затвердження кошторисів профкомів на 2016 рік, складено план ро-боти Центрального комітету Профспілки на 2016 рік. Було ухвалено Рішення Пленуму ЦК Профспілки та підбито підсумки роботи форуму.

Юлія СЕРЕДА,Фото Валерії КИЛИМОВОЇ

ПЛЕНУМ

7-8 ЖОВТНЯ В АПАРАТІ СЛУЖБИ ВІДБУВСЯ VIII ПЛЕНУМ ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРОФСПІЛКИ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ (ВПП ОУПС), НА ЯКИЙ ПРИБУЛИ ПРЕДСТАВНИКИ ПРОФСПІЛКОВОГО АКТИВУ ДПТС УКРАЇНИ З УСІХ РЕГІОНІВ НАШОЇ КРАЇНИ.

ПРОФСПІЛКА ПРАЦЮЄ ДЛЯ ПЕРСОНАЛУ

жовтень 2015 року № 41 3ОБОВ’ЯЗОК


ПРАВО

Вчені припускають, що саме в цей день в 1016 році Ярослав

Мудрий видав звід законів “Руська правда”, що став згодом правовою основою для розвитку централізова-ної держави Київська Русь. Цей день запроваджено Указом Президента України від 16 вересня 1997 року. Проте історія свята є значно більш давньою і надзвичайно цікавою. За припущеннями вчених, саме в жовтні 1016 року відбулася битва Ярослава із Святополком, після якої

Ярослав Мудрий “правду і статут на-писав”, тобто “Руську Правду”, що і дотепер є чи не найкращим твором права Східної Європи. Число “8” взято умовно, шляхом додавання цифр 1016 року. “Юстиція” з ла-тинської буквально означає “спра-ведливість”. А отже, утверджувати та забезпечувати справедливість у суспільстві – це те головне призна-чення, яке об’єднує юристів різних сфер діяльності – суддів, адвокатів, нотаріусів, юрисконсультів, пра-

цівників правоохоронних органів.День юриста – професійне свято

людей, усе життя яких підпоряд-ковано гаслу “Знати право, служи-ти праву, захищати право”. Перед юристами України стоять завдання утверджувати принцип верховенства права, удосконалювати законо-давство, посилити правові гарантії захисту різних верств населення, під-вищувати правову культуру людей.

Підготувала Валерія КИЛИМОВА

8 ЖОВТНЯ В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЮТЬ ДЕНЬ ЮРИСТА – ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО ЗНАВЦІВ ПРАВА ТА СЛУЖИТЕЛІВ ЗАКОНУ.

ЗНАТИ, СЛУЖИТИ, ЗАХИЩАТИ

“Насамперед місцеві органи влади не мають права вимагати у громадян інформацію в паперово-

му вигляді, якою оперує Міністерство юстиції. Йдеться про два основних великих реєстри – реєстр нерухомості та реєстр бізнесу. Чиновники мають безплатний доступ до наших баз даних і можуть отримати всю необхідну інформацію самостійно”, – зазначив очільник Мін’юсту.

Міністр пояснив: віднині під час надання послуг, на-приклад, отримання дозволу на торгівлю, в РДА в пакеті документів не потрібно подавати підтвердження того, що ви є підприємець.

“Державні органи мали більше, ніж півроку для того, щоб підключитися до реєстрів. Це дуже проста процедура, яку забезпечив Мін’юст. Потрібно було лише отримати логін та пароль. Мільйони українців, які скористалися електронними сервісами Мін’юсту, можуть підтвердити, що ніяких перепон чи проблем з доступом немає”, – по-відомив він.

Він також нагадав: розуміючи, що цей процес на місцях саботується, Уряд прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності низки керівників ОДА.

Міністр юстиції поінформував, що вже незабаром гро-

мадські організації розпочнуть всеукраїнську акцію, метою якої буде інформування громадян про чиновників, які й надалі бажають жити за старою бюрократичною системою й займатися корупцією.

З офіційного сайту Мін’юсту

НОВОВВЕДЕННЯ

З 1 ЖОВТНЯ УСІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВИМАГАТИ ВІД КЛІЄНТІВ ПАПЕРОВІ ВИТЯГИ, ВИПИСКИ ТА ДОВІДКИ З ІНФОРМАЦІЄЮ З ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ. ПРО ЦЕ ПОВІДОМИВ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ ПАВЛО ПЕТРЕНКО.

НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВИМАГАТИ ПАПЕРОВІ ДОВІДКИ

ПОКАРАННЯ ЗА ВІДСУТНІСТЬ ТРУДОВОЇ УГОДИ

У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН В КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ І КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ВІДНОСНО ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОПУСК СПІВРОБІТНИКА ДО РОБОТИ БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВОЇ УГОДИ (КОНТРАКТУ).

НОВАЦІЇ

1 жовтня стартував і мі-сячник добровільної

здачі зброї. У МВС України зазначають, що громадяни, які добровільно звернуться до міліції з метою здачі зброї, боєприпасів, вибухових мате-ріалів, що зберігаються неза-конно, звільняються від кри-мінальної відповідальності.

В Україні розпочався осін-ній призив. Кабінет міністрів визначив кількість людей, які підлягають призову на строкову військову службу в жовтні – лис-топаді 2015 року, – 11006 осіб. Заплановано, що до ЗСУ буде направлено 5206 громадян, до Нацгвардії – 5000, до Держспец-трансслужби – 800.

З 1 жовтня почали діяти зи-мові тарифи на газ для населення. Відтепер до 30 квітня ціна за спо-житий природний газ обсягом до 200 куб.м включно на місяць становитиме 3,6 тис. грн. за 1 тис. кубометрів. Одночасно набуває чинності новий закон про ринок газу, відповідно до якого компа-нія “Нафтогаз України” втратить монополію на постачання і про-даж блакитного палива.

За матеріалами “ГУ”

З 1 ЖОВТНЯ, ЯК ПОВІДОМИЛИ У ДЕПАРТАМЕНТІ ДАІ МВС УКРАЇНИ, У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ СКОРОЧЕННЯМ СВІТЛОВОГО ДНЯ ТА ПОГОДНИМИ УМОВАМИ ВОДІЇ У ДЕННУ ПОРУ НА ЗАМІСЬКИХ ДОРОГАХ ПОВИННІ ВМИКАТИ ФАРИ. ЦЯ НОРМА ДІЯТИМЕ ДО 1 ТРАВНЯ. СЛІД ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ КОРИСТУВАННЯ ЗОВНІШНІМИ ОСВІТЛЮВАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ ПЕРЕДБАЧЕНО ШТРАФ У РОЗМІРІ ВІД 425 ДО 510 ГРН.

УВІМКНІТЬ ФАРИ І ЗДАВАЙТЕ ЗБРОЮ

СКОРОЧЕНО ТЕРМІН РЕЄСТРАЦІЇ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВСТАНОВИВ СКОРОЧЕНІ ТЕРМІНИ

НАДАННЯ ПОСЛУГИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ПРОТЯГОМ П’ЯТИ, ТРЬОХ, ОДНОГО РОБОЧОГО ДНЯ І ДВОХ ГОДИН, А ТАКОЖ ВСТАНОВИВ РОЗМІР ОПЛАТИ ЗА НАДАННЯ ТАКИХ ПОСЛУГ.

Відповідні зміни у сфері держав-

ної реєстрації речових прав на нерухомість вне-сені постановою уряду №699 від 02.09.2015 року.

Отже, плата за реєстра-цію речових прав на не-рухоме майно протягом двох годин встановлена у десятикратному розмірі від адміністративного збору за реєстрацію нерухомості. За плату в п’ятикратному роз-мірі від адміністративного збору цю послугу нададуть за один робочий день, а за

подвійну – за три робочих дня з моменту прийому звичайної заяви або за п’ять робочих днів з моменту прийняття заяви, загальний термін розгляду якої, згідно з законодавством, складає 14 робочих днів.

Також уряд встано-вив скорочені терміни на отримання інформації із Держреєстру речових прав на нерухоме майно. Тепер інформацію у паперовій формі можливо буде отри-мати за 30 хвилин при по-трійній оплаті, тоді як за-

раз така послуга надається протягом однієї години за подвійну плату.

Нові скорочені терміни реєстрації обтяжень речо-вих прав на нерухоме майно поки що не встановлені, але оплата такої послуги складе подвійний розмір адміні-стративного збору.

Плата за терміновість повертається заявнику, якщо ненадання послуги сталося з вини державного реєстратора.

Підготувала Наталія УСИК

У документі пропонується за-кріпити в пункті 3 статті 172

Кримінального кодексу наступну норму: “Фактичний допуск праців-ника до роботи без оформлення тру-дової угоди (контракту) та/або пові-домлення у центральний орган вико-навчої влади з питань забезпечення формування і реалізації державної політики адміністрування єдино-го внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийом працівника на роботу караються штрафом від 5 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів до-

ходів громадян або позбавленням волі на термін до п’яти років з по-збавленням права обіймати певні посади чи займатися певною ді-яльністю на термін до трьох років”.

Окрім того, пропонується ка-рати посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а також під-приємців штрафами від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів за порушення термінів і неповну ви-плату пенсій, стипендій і зарплат працівникам.


КАЛЕНДАР



ВІСТІ З РЕГІОНІВОБОВ’ЯЗОК


У2011 році Владика освятив храм на честь Преподобного Мойсея

Мурина, який, на жаль, можуть відвідувати лише засуджені відділень господарсько-го обслуговування. Розуміючи потребу ув’язнених у духовній опіці, настоятель храму протоієрей Валентин Дорощук, який до того ж є членом громадської ради при управлінні ДПтС України в Дніпро-петровській області та головою правління Благодійної організації “Центр соціальної адаптації – Преображення” запропонував побудувати каплиці та молитовні кімнати в усіх корпусних відділеннях СІЗО, в першу чергу тих, де утримуються жінки і не-повнолітні. Пропозиція була підтримана керівництвом та отримала благословення митрополита Іринея. Минув рік, протягом якого православні волонтери, небайдужі громадяни і керівництво СІЗО та інших установ області доклали багато зусиль для реалізації цього унікального проекту, пер-

ші результати якого можливо споглядати вже сьогодні.

Насамперед Владика звернувся з ві-тальним словом до персоналу установи. Він високо оцінив роль, яку відіграють співробітники слідчого ізолятора в долі тих, хто опинився в ньому за свої вчинки, та наголосив на необхідності дотримання при виконанні покладених завдань не лише людських, але й Божих законів. Біля адміністративної будівлі установи, на міс-ці, де незабаром розпочнеться будівництво храму на честь Всіх Святих Печерських, був освячений хрест. Співробітники установи отримали благословення Його Високопре-освященства та Православний катехізис.

У другому корпусному відділенні у присутності духовенства регіону, волон-терів “Преображення”, дарителів та бу-дівельників храму, пенітенціаріїв області, вчителів загальноосвітньої середньої шко-ли, співробітників установи, неповнолітніх

ув’язнених та засуджених відділення гос-подарчого обслуговування було освячено храм на честь Святителя Луки Кримського. Вітав Митрополита Іринея педагогічний колектив школи та неповнолітні ув’язнені, які складуть основу общини нового Хра-му.

У своїй проповіді Його Високопре-освященство говорив про велику силу молитви, про значення, яке вона має для кожної людини. “Виснажена пристрас-тями людина приходить до храму, щоб отримати спокій. І Господь не відкидає її. Господь бажає, щоб ми приходили до нього з бажанням і любов’ю, тоді Він наповнює наше життя, дарує нам силу глибше піз-навати Його волю та батьківську любов”, – підкреслив він.

За внесок у будівництво храму та в благословення за старанну працю на славу православної церкви орденом Луки Кримського був відзначений начальник

Дніпропетровського СІЗО Володимир Ка-люжний, грамотами Предстоятеля Україн-ської православної церкви митрополита Київського і всієї України Онуфрія відзна-чені заступник начальника територіально-го управління Олександр Ведмідський, за-ступники начальника Дніпропетровського слідчого ізолятора.

Завершилось свято у десятому корпус-ному відділенні освяченням молитовної кімнати на честь Благочестивого Роз-бійника. Керівництво органів і установ виконання покарань Дніпропетровщини приділяє значну увагу зміцненню хрис-тиянських традицій, адже причащання до православних святинь духовно корисно для тих, хто перебуває за гратами, допо-магає їм переосмислювати своє минуле та життєві цінності, підтримує їх на шляху покаяння.

Ярослав КОСТЮЧЕНКО

У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ СЛІДЧОМУ ІЗОЛЯТОРІ ВІДБУЛАСЬ ПОДІЯ, ЯКУ СМІЛИВО МОЖНА НАЗВАТИ ОДНІЄЮ З НАЙВИЗНАЧНІШИХ ЗА ВСЮ ПОНАДВІКОВУ ІСТОРІЮ ПЕНІТЕНЦІАРНОГО ЗАКЛАДУ. МИТРОПОЛИТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ І ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ІРИНЕЙ ОСВЯТИВ ХРАМ НА ЧЕСТЬ СВЯТИТЕЛЯ ЛУКИ КРИМСЬКОГО, ЯКИЙ ВІДВІДУВАТИМУТЬ НЕПОВНОЛІТНІ УВ’ЯЗНЕНІ, МОЛИТОВНУ КІМНАТУ НА ЧЕСТЬ БЛАГОЧЕСТИВОГО РОЗБІЙНИКА НА КОРПУСНОМУ ВІДДІЛЕНІ, ДЕ ТРИМАЮТЬСЯ УВ’ЯЗНЕНІ ЧОЛОВІКИ, ТА ХРЕСТ НА МІСЦІ, ДЕ БУДЕ ПОБУДОВАНО ХРАМ НА ЧЕСТЬ ВСІХ СВЯТИХ ПЕЧЕРСЬКИХ ДЛЯ ПЕРСОНАЛУ УСТАНОВИ. ЦЬОГО Ж ДНЯ ПЕРСОНАЛ, ЗАСУДЖЕНІ ТА УВ’ЯЗНЕНІ УСТАНОВИ МАЛИ МОЖЛИВІСТЬ ВКЛОНИТИСЯ ЧУДОТВОРНІЙ ІКОНІ БОЖОЇ МАТЕРІ “МАТИ МОЛЕБНІЦА”, ЯКУ СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ СВЯТА ПРИВЕЗЛИ З АСКАНІЇ-НОВОЇ.

АРХІПАСТИРСЬКИЙ ВІЗИТ ДО УСТАНОВИ

Звичайно, у кожного з хлопців є улюб-лений вчитель. І де б вони згодом не

навчалися, скільки б їм не було років, куди б не закинула їх доля, пам’ять про нього завжди буде жити в їхньому серці. Вчитель дарує знан-ня, надію, відкриває серце і душу. А вихованці у відповідь тягнуться і прив’язуються до нього.

Цього дня вихованці вимовляють слово “учитель” з особливим теплом, маючи на увазі не контрольну роботу, тематичне опитування чи підсумкову атестацію, а квіти і добрий на-стрій.

Отже з самого ранку школа майоріла осін-німи квітами і повітряними кульками. Учнів-

ський колектив подарував справжнє свято своїм наставникам. Юнаки продемонстрували свою акторську майстерність та висловили щиру вдячність за отримані знання. Своєю увагою учні не оминули жодного працівника шкільного закладу.

Від імені Голови ДПтС України Володими-ра Палагнюка та начальника територіального управління в Полтавській області Миколи Ісає-ва начальник виховної установи Юрій Величко щиро подякував усім освітянам установи за нелегку працю і самовідданість професії та побажав вдячних учнів і професійної наснаги.

Марина ЯКУБОВИЧ

УЧНІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ВИХОВНОЇ КОЛОНІЇ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПРИВІТАЛИ ПЕДАГОГІВ З ДНЕМ ВЧИТЕЛЯ.

ВІТАННЯ ВЧИТЕЛЯМ

Співробітники Державного підприємства Чернігівської виправної колонії №44 сподіваються, що бюджетні організації, зацікавлені

в якісному виконанні пов’язаних з пошиттям замовлень, частіше до них звертатимуться. Днями, після оформлення замовлення і вибору тканини, усі необхідні роботи з пошиття постільної білизни для однієї з районних лікарень Чернігівської області було виконано в найкоротші терміни. Об’єм був не найбільший, та і робота відносно нескладна.

Наволочками і підковдрами “місцевих швачок” не здивувати. Висо-кий рівень підготовки дозволяє їм виготовляти більш складні вироби. У відшитих в установі зимових костюмах від холоднечі рятуються майже всі представники силових структур України, а матрацами та подушками користуються українські військовослужбовці.

На сьогодні в швейних цехах підприємства виправної колонії пра-цевлаштовано 115 засуджених, кадри для якого успішно готує професійне училище при виправній установі.

Ксенія ЛОГВІНЕНКО

ДОРУЧИЛИ ВАЖЛИВЕ ЗАМОВЛЕННЯБЛАГОРОДНИЙ ВЧИНОК

Двоє засуджених Хролів-ського виправного центру

№140 стали донорами. Вони здали кров для матері засудженого, яка перебуває на лікуванні в Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. професора О. Мєщанінова.

Як розповів начальник установи Дмитро Рачов, засуджені вперше беруть участь у таких заходах, бо доб-ре розуміють цінність життя кожної людини і завжди готові прийти на допомогу тому, хто у скруті.

Сергій ВЕРЬОВКІН



МІЖНАРОДНА ПАНОРАМАОБОВ’ЯЗОК


ХОСТЕЛ, ГОТЕЛЬ, ПАРК ВІДПОЧИНКУ, КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР. ЯК ПОКИНУТІ ТЮРЕМНІ БУДІВЛІ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДО “МИРНОГО” ЖИТТЯ.

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ЗАСУДЖЕНИХ, ЩО ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ В РОЗТАШОВАНИХ ПО ВСЬОМУ СВІТУ ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ, РІЗКО СКОРОТИЛАСЯ. А ЧИМ МЕНШЕ ЗАСУДЖЕНИХ, ТИМ МЕНШЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ТЮРЕМ. ЧАСТИНА ПОКИНУТИХ ТЮРЕМНИХ БУДІВЕЛЬ РУЙНУЄТЬСЯ І МОЗОЛИТЬ ЛЮДЯМ ОЧІ СВОЄЮ НЕПОТРІБНІСТЮ. А ОСЬ ІНШІ, НАВПАКИ – ПОЧИНАЮТЬ ЖИТТЯ З ЧИСТОГО АРКУША, ПРИЧОМУ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ВОНИ У ЗОВСІМ НЕПЕРЕДБАЧУВАНИХ АМПЛУА: ПОЧИНАЮЧИ ВІД РОЗКІШНИХ ГОТЕЛІВ І ЗАКІНЧУЮЧИ КОНЦЕРТНИМИ І БАНКЕТНИМИ ЗАЛАМИ.

ЦІ ІСТОРІЇ – ДОКАЗ ТОГО, ЩО ЖИТТЯ ПІСЛЯ ТЮРМИ ІСНУЄ І ЗАВЖДИ Є ШАНС ПОЧАТИ ВСЕ СПОЧАТКУ.

ХОСТЕЛ CELICA (Любляна, Словенія)

Популярний словенський хостел розташований у са-мому, здавалось би, невідповідному для цього місці

– у колишній югославській тюрмі. Гості із задоволенням но-чують за гратами, а все тому, що закладу зробили невеличку “пластичну операцію”. 20 колишніх камер перетворили в арт-апартаменти, причому двох схожих серед них не знайти.

На оновлення будівлі, яка до 1991 року належала югос-лавській федеральній армії, знадобилося 80 художників і 10 років. У 2003-му колишнє місце ув’язнення відкрило свої двері як арт-хостел і майданчик для обміну культурною спадщиною і традиціями.

Крім того, колишня в’язниця прихистила художню галерею – тут регулярно проводяться концерти, семінари, поетичні читання і філософські дебати.

ПАРК КУЛЬТУРИ (Вальпараїсо, Чилі)

Це особлива в’язниця – за часів диктатури Ав-густо Піночета тут, в Вальпараїсо, тримали

політв’язнів. У 1999 році пенітенціарну установу закрили, щоб у 2013-му відкрити, та не як острог, а як парк культури.

Місце на одному із 45 міських пагорбів чилійські архі-тектори змінили до невпізнаваності. Тюремні блоки тепер використовуються у якості аудиторій для різноманітних майстер-класів, а подвір’я стало театром і танцювальною студією під відкритим небом.

Із парка відкривається чудовий вид на Тихий океан.

ТЮРМА PENTRIDGE (Мельбурн, Австралія)

Цю в’язницю побудували у 1851 році, а закрили у 1997-му. Так як будівля розташована всього за

15 хвилин їзди від міста, її не покинули напризволяще.

Це місце чудово підійшло для проведення різноманітних заходів – весіль, конференцій, вечірок. Восени тут про-водять пивний фестиваль, а з грудня до березня в одній із частин будівлі працюватиме пивна під відкритим небом.

КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР ANTIGUA CARCEL – LE CRAC (Іспанія)

Завдяки зусиллям і ентузіазму компанії Exit Architects, темне в’язничне приміщення перетворилося на

просторий культурний центр. Приміщення, побудоване у неомавританському стилі, архітектори буквально зали-ли світлом, додавши до нього мансардні вікна і цинкові панелі з напівпрозорим склом. Тепер тут можна відчути себе злочинцем, не страждаючи від нападів клаустрофобії.

Приміщення використовують як бібліотеку, тут також можна відвідати музичні майстер-класи.

МУЗЕЙ BELIZE (Беліз)

В’язниця Її Королівської Величності закрилася у 1993-му. Знову її відкрили тільки у 2002 році – як

відомий Музей Belize.

Це приміщення побудували із привезеної з Британії цегли ще у далекому 1855-му. Тоді тут тримали під замком затятих злочинців, а тепер ці стіни охороняють старовинні і сучасні національні багатства держави Беліз.

ГОТЕЛЬ FOUR SEASONS (Стамбул, Турція)

Упокоєві ув’язнені, які відбували покарання у турець-кій тюрмі Sultanahmet, тричі перевернулися б у тру-

ні, дізнавшись про те, що зараз тут нікого не годують водою

з хлібом і не змушують спати на бетонних плитах. Гостям Four Seasons доступний найкращий сервіс і просторі ліжка.

Готель відкрився у 1996 році. Це розкішне місце – гла-мурна фортеця, ховатися у стінах якої одне задоволення. Про минуле нагадує хіба що суворий силует будівлі та на-писи, викарбувані на колонах у колишньому в’язничному дворику, куди засуджених виводили на коротку прогулянку.

МУЗИЧНА ШКОЛА LOUVIERS (Франція)

У цієї будівлі своя історія. В XVII столітті тут був монастир, у XVIII і XIX – в’язниця, а з 1990 року

– музична школа. Та найбільш неймовірна трансформація

сталася пізніше, у 2012-му, коли французька студія Opus 5 перетворила цей історичний комплекс у двоповерхову скляну будівлю із дзеркальною стелею, під якою розташу-валася добре укомплектована музична бібліотека.

ПАРК FREEDOM (Лагос, Нігерія)

Цей парк звели буквально на руїнах горезвісної місцевому населенню тюрми Broad Street. Дата

його відкриття теж знакова. У 2010 році країна відзна-чала 50-ту річницю незалежності від Великобританії.

Тео Лоусон, місцевий архітектор і автор проекту, зу-мів перетворити в’язничний комплекс, який раніше був інструментом тотального контролю над колонією, у місце, де однаково приємно і поміркувати наодинці, і поспілку-ватися з іншими відвідувачами парку.

На території парку розташовані магазини, фонтани, ставки, ресторани, художня галерея і музей. Є там і ам-фітеатр, завдяки якому у парку часто лунає жива музика, проводяться літературні і театральні вечори.

LAUREL HILL (Лортон, США)

До 2001 року сюди ув’язнювали засуджених у Вашингтоні. Зараз комплекс використовується

по-різному. Його майже неможливо змінити зовні, адже будівлю занесли до Національного реєстру історичних місць. Проте незабаром оглядові вежі і тюремні гуртожитки перетворяться у офісні приміщення і квартири. А поки

що відвідувачі можуть насолоджуватися арт-простором Workhouse Arts Center, облаштування якого обійшлося у 188 млн. доларів. Тут проводяться різноманітні освіт-ні заходи, організовуються виставки і майстер-класи.


ВЧОРА БУЛА ТЮРМА, СЬОГОДНІ – МУЗИЧНА ШКОЛА



АСПЕКТИ

КРУГЛИЙ СТІЛ

Рада Всеукраїнської громадської організації “Асоціація ветеранів

Держаної кримінально-виконавчої служби України” вже традиційно провела дводен-ний круглий стіл за участю голів обласних осередків.

Участь у заході взяв Голова ДПтС України Володимир Палагнюк. Він

розповів, що вдалося зробити за рік, що ми-нає, і поділився планами роботи на майбутнє. Володимир Миколайович вислухав пропо-зиції та зауваження ветеранів і подякував їм за те, що залишаються “у строю” і передають безцінний досвід молодим пенітенціаріям.

Голова Всеукраїнської громадської організації “Асоціація ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України” Іван Штанько ознайомив присутніх із ре-зультатами засідання Координаційної ради ветеранських громадських організацій Укра-їни. Він також повідомив про заходи щодо направлення членів територіальних місцевих осередків ВГО “АВ Державної криміналь-но-виконавчої служби України” для вступу до відповідних місцевих осередків Всеук-

раїнського союзу громадських об’єднань учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів.

Не менш цікавими й інформативними були виступи запрошених гостей. Зокрема, директор Департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики України Віталій Музиченко ознайомив учасників круглого столу із новим порядком призначення і на-дання населенню субсидій для відшкодуван-ня витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Окремо зупинився на питанні при-значення субсидій пільговикам і запевнив, що тепер субсидія надається незважаючи на всі вже отримувані пільги. Про зміни та особливості застосування пенсійного за-конодавства України присутнім розповіла начальник відділу Головного управління Пен-сійного фонду в місті Києві Тетяна Радука. А голова Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ пенітенціарної служби Олег Андрієнко окреслив шляхи залучення ветеранів та пенсіонерів до діяльності Всеу-країнської профспілки персоналу органів та установ пенітенціарної служби.

У рамках круглого столу ветерани від-відали Інститут кримінально-виконавчої служби, подивилися, де навчаються і як жи-вуть майбутні співробітники-пенітенціарії. На зустрічі з курсантами та викладацьким складом Голова Всеукраїнської громадської організації “Асоціація ветеранів ДКВС України” Іван Штанько прочитав лекцію про історію утворення та розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України. Начальник Інституту Євген Бараш розповів присутнім про досягнення та нововведення на науково-педагогічній ниві, пояснив необ-хідність створення громадського об’єднання “Пенітенціарна асоціація України”, що має об’єднати науковців і практиків. Він подя-кував ветеранам за інтерес до навчального закладу і запропонував активно долучатися до підготовки кадрів на місцях під час про-ходження курсантами практики.

За результатами роботи круглого столу було визначено подальші напрями роботи “Асоціації ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України”.

Наталія УСИК

КО ДНЮ ЮРИСТА!Юрист… Он долженВесь себя отдать,Уметь достойно рассказать,Ведь весь закон ему познать!Ему спасать судьбу людей,Юрист сильнее всех врачей,Он может твердо настоятьИ человеку подсказать:Когда в семью пришла бедаИ на работе нет труда.Юристы словно все решают,Ведь есть закон – он помогает.Судьба порой очень сложна,А мудрость есть, она важна.И спор решить очень умелоЮристы смогут очень смело!Юрист он должен все отдать – Конфликт не может побеждать.Для нас важна судьба других,А мы есть гордостью для них,Закон основой есть всегда И это важно, господа!

Наталія САВИНА,співробітник КВІ,

Херсонська область

ТВОРЧІСТЬ

ТОЧКА ЗОРУ

По моему убеждению, главный вопрос сегодняшнего дня, это вопрос о войне и мире. Человек в состоянии

уничтожить всю жизнь на земле либо разрушить цивилизацию и уничтожить ценности у выживших людей и построить варвар-скую, тоталитарную организацию, которая подчинит себе все, что останется от человечества. Проснуться, увидеть эту грозящую опасность сквозь поток фальшивой болтовни предназначен-ной скрыть от людей вид той бездны, в которую они движутся, вот единственная обязанность, единственная нравственная и интеллектуальная задача, которую должен сегодня взять на

себя человек. Если он этого не сделает, мы все будем обречены.Если нам всем суждено стать свидетелями чего-то ужасного, то

не потому, что человек не способен стать человеком или, что чело-век изначально несет в себе зло, это случится потому, что засилье глупости не позволит ему увидеть реальность и поступать по праву.

Я верю в способность человека к самосовершенствованию, но сомневаюсь, сможет ли он достигнуть цели, если вскоре не проснется.

Михаил ОДНОРАЛЕЦ,Хмельницкая область

“НАДІЯ НАША – ВЧИТЕЛІ!”

Першого вересня для засуджених Олексіїської виправної колонії

№25 – початок шкільних занять. Адже школа – це перший вагомий крок до успішного життя на волі, і той, хто розуміє важливість навчання, робить свій крок у цьому напрямі.

ШКОЛАОсь й перше вересня нам барвами розквітло,Наче в дитинство ми повернулись знову,І хмари дощові всі разом зникли –Ми радісні усі йдемо до школи!Нам вчителі усміхнені, ласкаві,А ми для них як нерозумні діти,І щоб в житті ми не були всім зайві,Вони всьому готові тут навчити.І щира вам подяка за навчання –Бо ви найкращі люди на землі!Ви спогади щасливого дитинстваЙ надія наша – вчителі!

Олександр ЗОРІН,м. Харків

НАМ ПИШУТЬ

ДАВАЙТЕ СТАНЕМ ЧЕЛОВЕЧНЕЕ

ВЕТЕРАНИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ В СТРОЮ

НЕ ШУКАЙТЕ ДОЛІ У НЕВОЛІ

Попелясто-чорний мокрий асфальт колонійського плацу, залишки листя на деревах, часті тумани,

сутінки о шостій годині дня… Ще одну осінь тисячі ув’язнених проведуть далеко від своїх домівок. Моторош-но на душі, подумки вони по той бік високого паркану. Але нічого не вдієш. За все в цьому житті треба платити, інколи – кращими роками, які вже ніколи не повернеш.

До зони не можна звикнути. Вона відкладає нега-тивний відбиток на кожну людину, недарма засуджені називають місця позбавлення волі темним царством. Та й справді, як йому бути світлим, якщо у цьому царстві зібрані громадяни, які, перебуваючи у стані тривалої соці-альної ломки, вчинили зухвалі злочини, що не підлягають сприйняттю здоровим глуздом.

Людина за гратами… Погляд з-за грат… У ньому і біль, пригніченість, безпорадність, а часом і хижість, відверта агресивність. Бо погляд крізь грати – це погляд людини у обмеженому просторі, з обмеженими можливостями.

Проте, саме тут, у місцях позбавлення волі, як це не здається дивним, парадоксальним, у більшості із

ув’язнених з’являється час, можливість тверезо подивити-ся на свою долю, замислитися: чому не дорожив вільним життям, що штовхнуло на диявольську стежку, яка веде до злочину, що робити далі?

“Пізнати себе можна тільки шляхом дії, але ніколи – шляхом споглядання. Спробуй виконати свій обов’язок, і ти дізнаєшся, що в тобі є,” – писав Гете. Для цього ж необхідно вміння твердо осмислити самого себе, розібра-тися в собі. І зробити це треба зараз, бо людина не може дати оцінку іншій, якщо не зуміла оцінити себе. До людей треба йти з добром, чистими помислами. Долю людини неможливо вирвати з життя суспільства, долі його народу. Тож треба вміти подати людині руку дружби саме в той момент, коли це найбільш необхідно, зуміти залишити в чиємусь серці добрий слід. Тоді й вам простягнуть руку дружби. Всі ми повинні жити у злагоді, навчитися по-важати один одного. У кожного відбуваючого покарання є час усвідомити потребу зробити рішучий крок у цьому напрямі. Треба пам’ятати, що незважаючи ні на що, ти – людина, особистість. А ще зрозуміти – хто твій ворог, а

хто друг. На чию допомогу можна спиратися. Важкий це крок, але зробити його необхідно. Можливо, саме з нього ви розпочнете нове життя, в якому вже ніколи не буде вікон у “клітинку”.

А. ЗУБЕНКО,2000 рік

ГОРТАЮЧИ АРХІВ



КУЛЬТУРА

11 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ ХУДОЖНИКА

Знайомство відбулося на одній з його персональних виставок в залі

Українського фонду культури, де зібралися його гарна родина, друзі, митці, державні особи, журналісти. Проте не було якоїсь помпезності та показухи... Погляд зосе-реджувався на роботах художника, які вже тоді принесли йому визнання. Ось – кар-тини “Наша дума, наша пісня”, “Натюр-морт із соняшником”, “Зима”, “Осінь”, “Надвечір’я”, “Сонячний день”... Біль-шість з них – справді сонячні і оптиміс-тичні. Такими ж світлими були його мрії та задуми. Про це свідчать безліч виставок, на яких експонувалися його твори.

Запам’ятались задушевні розмови у крихітній, з одним-єдиним вікном, майстерні Володимира Тихоновича, яка більше нагадувала світлицю: мольберт, стіл, декілька стільців, канапа й картини. Ой, скільки їх там було! У кожну вкладено частинку великої душі і гарячого серця.

Багато всього довелось пережити 16-річному юнакові, приїхавши до Києва, перш ніж вступити до художнього учили-ща. Потім він закінчив художній інститут. За відмінні успіхи в навчанні Володимира нагороджують місячним творчим від-рядженням до Чехії (враження від цієї поїздки лягли в основу створення циклу картин про одну із слов’янських країн).

Закінчивши інститут, митець-по-чатківець працював художником-рестав-ратором у Музеї народної архітектури та побуту, згодом – головним художником

реставраційних майстерень Києво-Печер-ської лаври, потім викладачем малюнка, живопису й композиції в художньо-про-мисловому технікумі (нині – Київський державний інститут декоративно-при-кладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука).

Як зазначає мистецтвознавець В. Могилевський, “Володимир Маслак – “сонячний” художник, співець повно-кровного, здорового начала і в людині, і в природі. Убогі та ниці душі його не цікавлять”. Мабуть, тому героями його картин є видатні люди, без яких вільна Україна була б неможлива. Це – леген-дарний Іван Гончар, Олександр Мосіюк, який уперше підняв синьо-жовтий прапор над Київською міською радою, народний депутат кількох скликань і громадський діяч Іван Заєць, поет-пісняр Вадим Кри-щенко, кобзар Василь Литвин, перший всенародно обраний Президент України Леонід Кравчук...

На мене особливе враження справила картина Володимира Маслака “Сьогодні Івана, а завтра Купала”, що веде родовід від перших купальських свят на березі Дніпра, які організував відомий подвиж-ник української справи, керівник хору “Гомін”, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Леопольд Ященко (до речі, у цьому хорі виступала дружина Володимира Маслака пані Світлана, яка завжди підтримувала свого чоловіка у всіх його мистецьких починаннях).

Особливим своїм твором художник вважав триптих про подвиг прикордон-ників і бійців студентського батальйону 14 липня 1941 року. Його завжди хвилювало життя фронтовиків, яких часто забувала наша держава, і їм доводилось якось да-вати собі раду на скромну пенсію.

Володимир Маслак, на моє пере-конання, якби був живим, то оспівував

би подвиг тих молодих воїнів, які нині захищають Україну від навали ворогів з боку Росії. Бо завжди мріяв, щоб наші діти, онуки жили в добрі, єдності – у заможній, квітучій Українській державі. Дай, Боже, його мріям здійснитись!

Зоряна НАГІРНЯКНа фото: (2000 р.) В. Маслак – другий

праворуч

МИНУЛО ВЖЕ ДЕКІЛЬКА РОКІВ, ЯК НЕ СТАЛО ЗАСЛУЖЕНОГО ХУДОЖНИКА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА МАСЛАКА. А СПОГАД ПРО ЙОГО ТВОРЧІСТЬ, ОСОБИСТО ПРО НЬОГО ЗАЛИШАЄТЬСЯ ТЕПЛИМ І НЕЗАБУТНІМ.

МУЗЕЙНІ ОСЕРЕДКИ

Цей заклад не є звичайним музеєм фольклору. Він є

Національним центром народної культури України. На думку його фундаторів і працівників, музей має особливу місію – “бути про-відною сучасною установою з вивчення, збереження, інтерпре-тації та презентації традиційних культурних цінностей і куль-турної самобутності України”.

Будівничим цього музею став Іван Гончар, митець, збирач фоль-клору, знаний далеко за межами України.

У 60-х роках минулого століт-тя в нашій країні існувало близько 130 музеїв, однак у жодному з них українську народну культуру не було показано об’єктивно й повно. Зокрема, державні музеї ігнорували цілу низку феноме-нальних складових українського мистецтва – народну ікону, на-родну картину. Тож у царині на-родного малярства за радянських часів сиротливо біліли чималі плями. Народні мистецькі ше-деври у кращому разі зберігалися десь глибоко в музейних фондо-сховищах, але здебільшого просто знищувалися – коли свідомо, а коли й бездумно.

Ще в ті часи Іван Гончар мрі-яв заснувати музей української

народної культури. Він збирав народні старожитності ХVІІ-ХХ століть і наприкінці 1950-х років на основі своєї приватної колекції власним коштом та стараннями створив громадський музей. Нео-фіційний, напівпідпільний хатній музей Гончара став не лише осе-редком автентичного простору, а й колискою, з якої вийшла ціла плеяда науковців, митців, на-родознавців, діячів української культури.

Тож коли на початку 1990-х років Україна здобула омріяну державну незалежність, природ-но, виникла ідея щодо заснування державного музею на підґрунті домашнього зібрання митця. У липні 1993 року Івана Гончара не стало. Проте його заповітна мрія про окремий представницький музей народної культури почала втілюватись у життя.

Державний музей Івана Гон-чара було створено у вересні 1993 року розпорядженням представ-ника Президента України в Києві. Спочатку для його розміщення надали будівлю колишньої кан-целярії генерал-губернатора – пам’ятку архітектури ХVІІІ-ХІХ століть. Згодом, після нескін-ченних випробувань і негараздів, разом з відмовами у фінансуванні

та небажання ремонтувати при-міщення, зважаючи на багато-річні численні клопотання гро-мадськості та здобутки музейної установи, Указом Президента України від 2 грудня 1999 року було засновано Український центр народної культури “Музей Івана Гончара”. А 2009-го пре-зидентським указом заклад набув статусу “національний”, і нині він міститься на території лаврського заповідника.

У музеї можна побачити на-родні картини ХVІІІ-ХХ століть, зокрема “Козаки Мамаї”, колек-цію ікон, яка представлена пере-

важно народною течією з різних регіонів України, хронологічно охоплюючи ХVІ - початок ХХ сто-ліття, народні рушники, сорочки, верхній одяг, килими, зразки ви-шивки. Сектор кераміки та скла містить розмаїття із глини: від макітер, горщиків і мисок — до зооморфної пластики, іграшок та кахлю, відображаючи гончар-ні осередки майже всіх регіонів України в хронологічних межах ХVІІ-ХХ століть.

Експозиція всебічно підтвер-джує феномен української образо-творчості, однак не у традиційній лінійній хронологічно-терито-

ріальній демонстрації матеріалів музейного зібрання. Спеціально створене експозиційне середови-ще спонукає глядачів вести діалог з експонованими речами, бачити за окремими предметами загальні явища, не лише отримувати готові відповіді, а й самостійно шукати розв’язання поставлених питань.

Експозиції музею грунтують-ся на уявленні про те, що культура, а особливо народна, традиційна, є цілісним, внутрішньо зумовленим явищем духовної самоорганізації людини, самовизначення та само-збереження етносу.

Зоряна НАГІРНЯК

НА ЛАВРСЬКІЙ, 29, ФАКТИЧНО, НА ТЕРИТОРІЇ СЛАВЕТНОГО ЗАПОВІДНИКА “КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА” РОЗТАШОВАНИЙ МУЗЕЙ ІВАНА ГОНЧАРА, ЯКИЙ ДЕМОНСТРУЄ ТРАДИЦІЙНУ КУЛЬТУРУ УКРАЇНИ.

ДЛЯ САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ЕТНОСУ

ЖИТТЄСТВЕРДНІСТЬ І ОПТИМІЗМ



КАЛЕЙДОСКОП

Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДПтСУ, с/р №31251201201887 в ГУДКСУ в м. Києві,

код банку 820019, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

пенітенціарної служби України

Адреса редакції: 04050, м. Київæ50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 481æ05æ62; еæmail: [email protected]

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів

публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції. За точність

викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мовою

оригіналу. При використанні наших публікацій посилання

на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редакторОксана

ВЄЛКОВА-ЛАГОДАСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертають-ся і не рецензуються. Відповідальність за

достовірність реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс 23102Наклад: 40000

Замовлення № 5498ТОВ “Поліпрінт”,

м. Київ, вул. Лугова, 1 а

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН


ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН


Відповіді на сканворд у № 40

Спочатку в клубі установи відбу-лась лекція, присвячена історії

міжнародного Дня людей похилого віку, потім святковий концерт. Дивлячись на учасниць концерт, згадалась приказка: “Люди настільки старі, наскільки вони почувають себе старими”. А старими учасниці-бабусі себе зовсім не почували.

Пісні Юрія Антонова, Юрія Лози, Вах-танга Кікабідзе пробудили у них теплі спогади про минуле. Несподіванкою став виступ засудженої Галини, яка у свої 62 роки виконала “Циганочку” з таким за-палом, що молоді позаздрили. А гуморески у виконанні засудженої Зої подарували присутнім щирі хвилини радості і сміху.

Адміністрація установи була приємно вражена виступом найстаршої категорії засуджених, зрозумівши, скільки можна подарувати уваги, тепла і сподівань по-дібними заходами. Завершилося свято чаюванням із солодощами з побажаннями всім міцного здоров’я та довголіття.

Тетяна СЛАСТЬОН

СКАНВОРД ЖИТТЯ-БУТТЯ

КОЖЕН З НАС ПАМ’ЯТАЄ ВЛАСНЕ ДИТИНСТВО, КОЛИ РІДНА БАБУСЯ СВОЇМИ КАЗКАМИ ВЕЛА НАС У СОН, ПРОБУДЖУВАЛА НАШУ ПЕРШУ ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. БАБУСЯ – ЦЕ ОСОБЛИВА ЛЮДИНА… ТАК ВВАЖАЮТЬ І У ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКІЙ ВК №34 УПРАВЛІННЯ ДПТС УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ДЕ ВІДБУЛИСЬ ЗАХОДИ З ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ. ЗАСУДЖЕНІ БАБУСІ – ЦЕ ТАКА КАТЕГОРІЯ ОСІБ, ДО ЯКИХ НЕ ЛИШЕ ПЕРСОНАЛ УСТАНОВИ, АЛЕ Й РЕШТА ЗАСУДЖЕНИХ СТАВИТЬСЯ З ОСОБЛИВОЮ УВАЖНІСТЮ ТА ЧУЙНІСТЮ. А ТОМУ СУМНИЙ, НА ПЕРШИЙ ПОГЛЯД, ДЕНЬ ПЕРЕТВОРИВСЯ НА СВЯТО ДУШЕВНОЇ ЩЕДРОСТІ, ТУРБОТИ ТА МУДРОСТІ.

НАС БЛИЗОСТЬ ОСЕНИ ТРЕВОЖИТ…

Зеленый клен шумел над нами,Но сроки грянули. Увы!Макушку прихватило пламяЗазолотившейся листвы.Внезапным жаром обдавая,Все запылало, занялось,И крона вспыхнула живая,Огнем пронизана насквозь.Клен разгорался, вспоминая,Как был весне и лету рад.Но подошла пора иная –Неумолимый листопад.Нас близость осени тревожит,Хоть мы еще не старики,И все же первая порошаПосеребрила нам виски.Глядишь, и ветви облетели,Глядишь, и первый снегопад.И ты стоишь в конце метели,Весь белым пламенем объят.Но ты, в свою не веря зиму,Все думать о весне горазд,Покуда час неутомимыйЖестокой стужей не обдаст.С тобой мы в чем-то очень схожи:И ты пылающий, сквозной,И я. Проститься все не можемС давно ушедшею весной…

Елена МИШАК,Тернопольская область

***Все измеряется шагамиОт ненависти до любви,Но что-то сделать их мешаетНа этом жизненном пути.И ты стоишь и выбираешь,В какую сторону пойти –Где ненависть все убивает,Иль жизнь прожить свою в любви.Свой выбор сделать ты стремишься,Пройдя немало – полпути,Ведь знаешь – можешь ошибиться,В какую сторону пойти.И сделать шаг тебе труднее:Как будто на весах стоишь.Какая чаша тяжелее? –Никак вопрос ты не решишь.Шаг до любви иль от нее же,От ненависти шаг и к ней.Советов много – все похожи,И выбрать от того трудней,Как сделать шаг. ПосерединеДороги жизни ты стоишь,Когда проходят люди мимо –Шаг ими сделан. Вскоре ты решишь.

Наталия ДУБОВАЯ,г. Харьков

ШАНУЙМО СТАРІСТЬ

ДОПИНГВ медицинском центре стадиона старенький Игнат

Тимофеевич дремал, сидя на стуле возле стойки с аппаратурой, когда раздался стук в дверь, и на пороге появил-ся парень в трусах и в майке. Он запыхался, видимо, явился сразу после финиша. А глаза сияли, лицо излучало счастье.

– Здравствуйте! – пробасил он. – Я только что фини-шировал с рекордным результатом. Пробежал марафонскую дистанцию за полтора часа.

– Это же намного лучше мирового рекорда! – ахнул Игнат Тимофеевич.

– В том-то и дело. Все поражены. Говорят, у меня не-человеческая выносливость. И меня послали сдать пробу на допинг.

– Сейчас, мил человек, это сделаем, – засуетился лабо-рант. – Дело привычное. Я ведь еще у братьев Знаменских брал пробу на допинг.

– Неужели у Знаменских?! – недоверчиво произнес ре-кордсмен. – Ведь это…

– Совершенно верно, тридцатые годы. Прошлого века.– Сколько же вам тогда самому?– Девяносто два стукнуло.– И вы еще работаете?– Как видите. Садитесь.Усадив спортсмена, Игнат Тимофеевич начал приготов-

ления к анализу: достал пробирки, резиновый жгут, шприц.– Тяжело ведь работать в вашем возрасте? – участливо

спросил парень.– А что делать?! Я, почитай, тридцать годков просидел

на пенсии, теперь же пошел подрабатывать.– До этого, вы хотите сказать, тридцать лет на одну

пенсию жили?– Представьте, мил человек, только на пенсию.– И за квартиру платили?– Без этого нельзя.– И за электричество?– Ну, старался пореже включать свет.– И лекарства покупали?– Старался не болеть, – вздохнул лаборант.– И на автобусе ездили?– Да я уж больше пешочком.– Вы и питались на пенсию?– Первые годы раза два в день. Потом – один.Вдруг спортсмен решительно встал и усадил опешившего

лаборанта на место.– Дедуля, это у вас нечеловеческая выносливость, а не

у меня, – проникновенно сказал он. – Я бы такую жизнь не выдержал! Это у вас нужно брать пробу на допинг.

Александр ХОРТ

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС “ДЗЕРКАЛО”

ОСЕНИ ТРЕВОЖИТ…

Зеленый клен шумел над нами,

Макушку прихватило пламя

Внезапным жаром обдавая,

Глядишь, и ветви облетели,Глядишь, и первый снегопад.И ты стоишь в конце метели,Весь белым пламенем объят.Но ты, в свою не веря зиму,Все думать о весне горазд,

Жестокой стужей не обдаст.С тобой мы в чем-то очень схожи:И ты пылающий, сквозной,


И крона вспыхнула живая,Огнем пронизана насквозь.Клен разгорался, вспоминая,Как был весне и лету рад.Но подошла пора иная –

Нас близость осени тревожит,Хоть мы еще не старики,И все же первая пороша


Нас близость осени тревожит,

Газета видається з 1955 року ОБОВ’ЯЗОК i_ obovyazok_41_1.pdf · 2...

Documents