НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ГУДЗОВАТА ОКСАНА ОЛЕГІВНА

УДК 336.74/77:351.862.4

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

В СИСТЕМІ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

21.04.01 – економічна безпека держави (економічні науки)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2019

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі фінансової безпеки Національного інституту

стратегічних досліджень.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

Васильців Тарас Григорович,

ДУ «Інститут регіональних досліджень

імені М. І. Долішнього НАН України»,

завідувач відділу соціально-гуманітарного

розвитку регіону

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Варналій Захарій Степанович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри фінансів;

доктор економічних наук, професор

Живко Зінаїда Богданівна,

Львівський державний університет внутрішніх

справ Міністерства внутрішніх справ України,

завідувач кафедри менеджменту;

доктор економічних наук, доцент

Аванесова Ніна Едуардівна,

Харківський національний університет

будівництва та архітектури

Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри фінансів та кредиту

Захист відбудеться “28” березня 2019 р. о 1430

годині на засіданні

cпеціалізованої вченої ради Д 26.718.01 у Національному інституті стратегічних

досліджень за адресою: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту

стратегічних досліджень за адресою: 01130, м. Київ, вул. Пирогова, 7а.

Автореферат розісланий “26” лютого 2019 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої

ради

С. В. Давиденко

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан фінансової безпеки України на сучасному етапі

розвитку держави нестабільний і характеризується істотними кризовими

процесами та явищами, зокрема критичним зростанням боргових зобов’язань,

девальвацією національної валюти та обмеженістю резервів Національного

банку, високим рівнем тінізації фінансово-економічних відносин та активізацією

процесів виведення капіталу за кордон, зниженням обсягів кредитування

банками реального сектору, низькою фінансовою стійкістю суб’єктів

господарювання тощо.

Ці тенденції призводять не лише до значного послаблення фінансової, але й

економічної безпеки України та значною мірою зумовлені негативними

аспектами функціонування грошово-кредитної системи держави, де недостатньо

реалізуються базові функції з підтримки макроекономічної та фінансової

стабільності, економічного зростання та конкурентоспроможності національної

економіки, посилюються такі загрози фінансовій безпеці, як критичне зростання

навантаження на державний і місцевий бюджети, розвиток кризи розрахунків,

висока інфляція, зниження курсу і коливання вартості національної грошової

одиниці, підвищення рівня та звуження джерел фінансування державного боргу,

наростання ризиків неплатежів, занепад банківського, страхового та фондового

секторів фінансової системи держави.

Зазначені виклики підсилюються й впливом сучасних глобальних зовнішніх

чинників дестабілізації фінансових систем різних рівнів та фінансово-

економічних відносин, що актуалізує проблему обґрунтування стратегічних

пріоритетів та розробки і впровадження ефективних механізмів реалізації

грошово-кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки України.

Елементи й засоби державної політики забезпечення фінансової безпеки, у

тому числі в системі економічної безпеки держави, є об’єктом досліджень таких

науковців, як О. Бандурка, О. Барановський, В. Бегма, Т. Блудова, З. Варналій,

Т. Васильців, О. Власюк, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, З. Живко, О. Іляш,

О. Коваль, О. Ляшенко, А. Мокій, В. Мунтіян, Д. Олійник, Г. Пастернак-

Таранущенко, О. Підхомний, В. Предборський, О. Собкевич, А. Сухоруков,

М. Флейчук, О. Шаров, Л. Шемаєва, Н. Юрків та ін.

Проблеми функціонування та розвитку грошово-кредитної системи,

реалізації державної грошово-кредитної політики досліджуються у працях

українських і зарубіжних учених: Н. Аванесової, О. Васюренка, Г. Вознюка,

А. Гальчинського, В. Гейця, А. Даниленка, А. Завгороднього, І. Лютого,

А. Мороза, І. Михайловської, В. Міщенка, В. Опаріна, Т. Смовженко, А. Чухна

та ін.

Незважаючи на численні наукові розробки та дослідження актуальних

проблем у сфері фінансів, грошово-кредитної політики, становлення та розвитку

фінансової системи, зміна темпів соціально-економічного розвитку,

глобалізаційні фінансово-економічні тенденції, розширення спектра та

зростання рівня негативного впливу ризиків і загроз об’єктивно зумовлюють

нові виклики й загрози на всіх рівнях фінансових відносин. Тому існує потреба в

2

обґрунтуванні раціональних та більш ефективних механізмів, а також

інструментів та засобів державної грошово-кредитної політики, орієнтованої на

зміцнення фінансової безпеки України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота пов’язана з темами наукових досліджень:

1) Національного інституту стратегічних досліджень: у межах науково-

дослідної роботи «Проект Послання Президента України до Верховної Ради

України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році» (номер

державної реєстрації 0118U003503), де автором визначено систему заходів щодо

фінансової децентралізації в Україні; у межах науково-дослідної роботи

«Пріоритети фінансової безпеки в контексті забезпечення стабілізації соціально-

економічного розвитку України» (номер державної реєстрації 0117U004181), де

автором розроблені пропозиції щодо реалізації грошово-кредитних інструментів

забезпечення фінансової безпеки на сучасному етапі соціально-економічного

розвитку України;

2) Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в

м. Львові: у межах науково-дослідної роботи «Стратегія та засоби конвергенції

системи соціальної безпеки України та ЄС у процесі євроінтеграції» (номер

державної реєстрації 0118U006592), де автором розроблені пропозиції щодо

фінансового забезпечення формування системи соціальної безпеки в Україні; у

межах науково-дослідної роботи «Розробка стратегії розвитку Сколівського

району на період до 2020 року (з перспективою до 2025 року) та розробка

заходів з реалізації стратегії» (номер державної реєстрації 0118U001429), в межах

якої автором визначено засоби грошово-кредитної політики в системі соціально-

економічного розвитку на місцевому рівні;

3) Львівського торговельно-економічного університету: у межах науково-

дослідної роботи «Фінансові механізми та інструменти подолання дисбалансів

соціально-економічного розвитку України» (номер державної реєстрації

0115U004165), де автором запропоновано фінансово-економічні інструменти

зміцнення фінансової безпеки на різних рівнях соціально-економічної системи

держави; у межах науково-дослідної роботи «Інструменти та засоби формування

системи фінансового забезпечення розвитку галузевих систем України» (номер

державної реєстрації 0116U008987), де автором окреслені рекомендації з

підвищення ефективності функціонування грошово-кредитної системи держави.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення

теоретико-методологічних засад і прикладних рекомендацій щодо формування

та реалізації механізмів грошово-кредитної політики в системі зміцнення

фінансової безпеки України.

Для досягнення зазначеної мети виконано такі завдання:

– розвинути концептуальні положення грошово-кредитної політики та її

місця в системі фінансової та економічної безпеки держави;

– узагальнити методи, інструменти та засоби державного регулювання в

грошово-кредитній сфері з метою посилення фінансової безпеки держави;

– ідентифікувати зовнішні виклики стабілізації грошово-кредитної системи

та посилення фінансової безпеки держави;

3

– дослідити ризики функціонування грошово-кредитної системи України в

умовах макроекономічної нестабільності;

– виявити загрози фінансовій безпеці України за низької ефективності

грошово-кредитної політики;

– узагальнити теоретико-методичні підходи до оцінювання державної

політики у сфері регулювання грошово-кредитних відносин та зміцнення

фінансової безпеки держави;

– проаналізувати стан фінансової безпеки України;

– виявити чинники та функціональні особливості грошово-кредитної

політики в контексті формування системних характеристик фінансової безпеки

України;

– обґрунтувати пріоритети грошово-кредитної політики України;

– розробити інструменти прогнозування та програмування політики

функціонування грошово-кредитної системи України;

– сформувати інституціонально-правовий базис грошово-кредитної

політики в системі зміцнення фінансової безпеки України;

– визначити напрями та інструменти забезпечення збалансованості

грошової маси;

– удосконалити параметри функціонування фінансово-кредитного сектору

України;

– розробити інструменти детінізації грошово-кредитної системи України та

визначити засоби протидії викликам глобалізації для фінансової безпеки.

Об’єктом дослідження є процеси забезпечення фінансової безпеки

держави.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та науково-

практичні рекомендації щодо механізмів реалізації грошово-кредитної політики

в системі зміцнення фінансової безпеки України.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань у роботі

використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів

наукового дослідження. У дисертації використано такі методи: логічного

узагальнення – для визначення концептуальних положень грошово-кредитної

політики, зокрема в системі зміцнення економічної та фінансової безпеки

держави (розділ 1, п. 1.1, 1.2), групування – для ідентифікації ризиків

функціонування грошово-кредитної системи і загроз їй (розділ 2, п. 2.1, 2.2),

аналізу і синтезу – для визначення базових методів, інструментів та засобів

державної грошово-кредитної політики (розділ 1, п. 1.3), статистичного аналізу

і розрахунку – під час здійснення аналізу обсягів, динаміки та структури,

чинників і функціональних особливостей розвитку грошово-кредитної системи

України (розділ 3, п. 3.2, п. 3.3), економіко-математичного прогнозування – для

обґрунтування стратегічних пріоритетів грошово-кредитної політики в системі

зміцнення фінансової безпеки України (розділ 4, п. 4.2), теоретичного

узагальнення – з метою вдосконалення теоретико-методичних підходів до

оцінювання державної грошово-кредитної політики і забезпечення фінансової

безпеки держави (розділ 2, п. 2.3), стратегічного менеджменту – для

формування інституціонально-правового базису грошово-кредитної політики в

4

системі зміцнення фінансової безпеки України (розділ 5, п. 5.1), розроблення

інструментів детінізації грошово-кредитного сектору (розділ 5, п. 5.4), систем-

ного підходу – у процесі обґрунтування напрямів та інструментів забезпечення

збалансованості грошової маси, удосконалення параметрів функціонування

фінансово-кредитного сектору та визначення засобів протидії викликам

глобалізації у грошово-кредитній системі України (розділ 5, п. 5.2, 5.3, 5.5).

Інформаційною основою дослідження є закони України, укази Президента

України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення Національного банку

України, нормативно-правові акти Міністерства економічного розвитку і

торгівлі України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних

паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне

регулювання у сфері ринків фінансових послуг, статистичні матеріали

Державної служби статистики України, аналітичні матеріали вітчизняних і

міжнародних економічних організацій, монографії та публікації вітчизняних і

зарубіжних авторів, інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення й

результати дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають

у такому:

вперше:

– розроблено теоретико-методологічні положення системної державної

грошово-кредитної політики у сфері фінансової безпеки держави як тріади

складових: 1) структурно-функціональної – протидії системі ризиків і загроз за

напрямами та сферами, формами і видами; 2) інституційно-органiзацiйної –

системи фінансово-екoнoмiчних, соціальних, oргaнiзaцiйних вiднoсин i зв’язкiв,

сукупності інституцій та середовища їх діяльності; 3) елементно-ресурсної –

системного кoмплексу елементів і зaсoбiв державного регулювання (рівнів,

форм, цілей, ресурсного забезпечення, механізмів та інструментів), які

становлять концептуальну основу при формуванні стратегій і програм

структурно-збалансованої державної грошово-кредитної політики в системі

зміцнення фінансової безпеки держави;

– запропоновано концептуальний підхід до ідентифікації та утвердження

стратегічної основи і напрямів формування державної грошово-кредитної

політики як окремого структурного елементу системи забезпечення фінансової

безпеки держави, імплементація якого здійснюється за допомогою планування і

подальшої реалізації комплексу заходів відповідно до елементів внутрішньої

структури системи фінансової безпеки: 1) самодостатності і незалежності,

2) стабільності та стійкості, 3) здатності до саморозвитку і прогресу;

удосконалено:

– методичний інструментарій оцінювання ефективності грошово-кредитної

політики в системі зміцнення фінансової безпеки держави, що, на відміну від

традиційних підходів із використанням низки стандартних показників –

характеристик функціонування і розвитку, передбачає комплексний аналіз (за

блоками оцінювання стану грошово-кредитної системи та його впливу на

параметри фінансової безпеки держави) з подальшим формуванням висновків

відносно наслідків застосування інструментів та заходів державного

5

регулювання та їх впливу на стан фінансової безпеки держави; при цьому

використовується низка специфічних показників – напруженості регулювання

валютного курсу, рівня безготівкової монетизації економіки, буфера девальвації,

дохідності кредитних вкладень;

– методологічні підходи до класифікації загроз фінансовій безпеці держави,

які на відміну від наукових досліджень О. Барановського, З. Варналія, О.

Власюка, М. Єрмошенка, О. Підхомного, доповнені загрозами, викликаними

дестабілізацією грошово-кредитної системи та недоліками грошово-кредитної

політики за структурними складовими фінансової безпеки держави (зокрема

бюджетною, валютною, борговою, безпекою страхового та фондового ринків);

– концептуальні засади державної грошово-кредитної політики в системі

зміцнення фінансової безпеки держави внаслідок визначення ключових напрямів

та заходів регулювання за блоками: адміністративний – готівкова емісія,

кредитна політика, пряме регулювання позичкових операцій, організаційно-

управлінські та технологічні обмеження; економічний – процентна політика,

застосування резервних вимог, рефінансування комерційних банків, операції з

цінними паперами, регулювання імпорту та експорту капіталу, управління

міжнародними резервами;

– методико-прикладні засоби державної політики формування

інституційно-правового базису грошово-кредитної політики в системі зміцнення

фінансової безпеки держави, що відрізняються спрямованістю впровадження

нормативно-методичного забезпечення планування розвитку грошово-кредитної

системи, зростання інституційних можливостей системи публічного управління,

покращення нормативно-правового середовища в умовах наявності критичних

системних інституційних бар’єрів – неефективного інституційного середовища,

недосконалого нормативно-правового базису, переважання неформальних

інститутів над формальними;

– прикладні інструменти державної політики забезпечення збалансованості

грошової маси в контексті посилення фінансової безпеки держави, зокрема

авторський підхід базується на узгодженні наявних у державі передумов

функціонування грошово-кредитної системи, стратегічних напрямів

реформування, провідних інструментів та відповідних їм засобів і дозволяє чітко

сфокусувати всі елементи державного регулювання в аналізованій сфері на

досягнення спільної мети – упередження виникнення загроз та циклічних

дисбалансів грошового обігу;

– інструментарій державної політики детінізації грошово-кредитної

системи запровадженням диференційовано-збалансованого підходу в цій сфері

зі застосуванням методу, коли виявляються найбільш системні форми і прояви

тінізації у його сегментах, загрози фінансовій безпеці держави та

обґрунтовуються інструменти протидії їм, що дозволяє більш комплексно

підійти до реалізації ефективного державного грошово-кредитного регулювання

в рамках політики системної детінізації національного господарства;

набули подальшого розвитку:

– методичний підхід до ідентифікації та оцінювання чинників грошово-

кредитної політики в системі забезпечення фінансової безпеки держави,

6

зокрема, на відміну від найбільш поширеного способу, коли з такою метою

використовуються здебільшого методи економіко-математичного аналізу та

моделювання для встановлення відповідних коефіцієнтів регресії між залежною

і незалежними змінними, розроблено методику формування системи чинників за

сферами їх поширення і впливу: зовнішньоекономічною, інституційно-

правовою, економічною, організаційною, соціально-психологічною, що дозволяє

і комплексно, і якісно оцінити дію кожного з них;

– концептуальні засади формування та реалізації грошово-кредитної

політики, що на відміну від усталених функцій і завдань державного

регулювання в цій сфері – стабільності процентної ставки, стабілізації цін та

обмінного курсу, розвитку фінансових ринків, забезпечення зайнятості і

зростання добробуту населення, які досліджувалися А. Гальчинським, В.

Гейцем, А. Даниленком, В. Міщенком, Т. Смовженко, А. Чухно, визначені

особливості (за елементами: концептуальні засади, об’єкти та суб’єкти,

принципи, цілі та режими реалізації) грошово-кредитної політики, врахування

яких дозволяє більш цілеспрямовано зосередити її на русло зміцнення

фінансової безпеки держави;

– засоби стратегування грошово-кредитної політики з проекцією на

зміцнення фінансової безпеки держави, зокрема обґрунтовано алгоритм

стратегічного планування (із завданнями перевірки дієвості регулювання за

різними напрямами і сферами, їх потенційних наслідків) та розроблено методику

здійснення компаративної характеристики режимів (на засадах валютного,

монетарного та інфляційного таргетування) регулювання, у підсумку

застосування яких визначаються найбільш раціональні стратегічні пріоритети

державної політики в аналізованій сфері;

– методичний підхід до аналізу взаємозв’язків між параметрами

функціонування грошово-кредитної системи, фінансової та економічної безпеки

держави, що на відміну від інших дозволяє за рахунок моніторингу індикаторів

їх стану, застосування методу головних компонент для визначення інтегральних

значень, а також системи багатофакторних регресійних моделей для оцінювання

напрямів і щільності зв’язків емпірично оцінювати і прогнозувати зміни стану

економічної безпеки держави та її фінансової складової внаслідок змін у системі

грошово-кредитного регулювання;

– систематизація засобів подолання загроз фінансовій безпеці України, які

генеруються в грошово-кредитній системі, доповненням традиційних ризиків і

загроз у сферах обігу готівки, інфляції та кредитної системи сучасними

викликами, пов’язаними з функціонуванням і тенденціями розвитку

міжнародної фінансової системи, що призводять до зміни обсягу пропозиції

іноземної валюти, дестабілізації платіжного балансу, посилення відпливу

капіталу, згортання іноземного інвестування, скорочення обсягів зовнішньої

фінансової підтримки; це дозволило розвинути комплекс інструментів грошово-

кредитної політики держави;

– інструментарій моделювання та прогнозування функціональних

залежностей дестабілізуючого впливу чинників на систему фінансової безпеки

держави, що передбачає застосування двовимірної підсистеми (де перша

7

складова визначає її функціональну структуру, а друга – залежить від

ресурсного потенціалу та управлінського впливу в межах параметрів об’єкта

формування цільового рівня фінансової безпеки) детермінант впливу

внутрішнього та зовнішнього середовища на систему фінансової безпеки; за

рахунок такого підходу уможливлюється програмування грошово-кредитної

політики з використанням синергетичних підходів, за допомогою яких на основі

виявлення точок біфуркацій і їх аналізу ідентифікується тип кризи та

враховується наявність внутрішнього механізму розвитку, властивого фінан-

совій безпеці держави (адаптаційний або біфуркаційний), що слугує надважли-

вим критерієм ефективності протидії вхідним некерованим параметрам системи.

Практичне значення одержаних результатів. Практичну цінність мають

рекомендації з формування та реалізації механізмів грошово-кредитної політики

зміцнення фінансової безпеки на сучасному етапі соціально-економічного

розвитку України, які використані Комітетом Верховної Ради України з питань

фінансової політики і банківської діяльності (довідка № 04-37/10-231 від

13.07.2018 р.).

Методологічні засади формування та реалізації грошово-кредитних

інструментів для створення належних організаційно-економічних передумов та

впровадження функціональних засобів розвитку суб’єктів малого

підприємництва, обґрунтовані у дисертації, використані під час розроблення

положень Програми підвищення конкурентоспроможності Львівської області

(довідка Львівської обласної державної адміністрації № 5/18-894/0/2-19/1-10 від

06.02.2018 р.).

Розроблені теоретико-прикладні положення щодо протидії фінансовим

злочинам, «відмиванню» нелегальних коштів, фінансовим зловживанням у

транскордонній та міжнародній сферах використані в діяльності Державної

служби фінансового моніторингу України (довідка від 20.12.2018 р.).

Розроблений прикладний інструментарій державної політики, зокрема

грошово-кредитні інструменти забезпечення фінансової безпеки на сучасному

етапі соціально-економічного розвитку України, впроваджені в діяльність

Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в

м. Львові (довідка № 70-70/12 від 19.12.2017 р.).

Науково-практичні рекомендації з врахування тенденцій розвитку,

формування ризиків і загроз, а також використання переваг і можливостей

грошово-кредитної системи держави використані для зміцнення фінансової

безпеки суб’єктів підприємницького сектору – членів Львівської обласної

асоціації малого та середнього підприємництва (довідка № 17-12/12 від

18.12.2018 р.). Рекомендації щодо ініціювання змін до вітчизняного

інституційно-правового регулювання в грошово-кредитній системі використані

в діяльності ПАТ «Державний ощадний банк України» (довідка від 17.12.2018

р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі

Львівського торговельно-економічного університету під час розроблення

навчальних посібників, дистанційних курсів, методичного забезпечення та

викладання дисциплін «Ринок фінансових послуг», «Фінансовий ринок»,

8

«Фінанси держави», «Теорія безпеки соціальних систем» (довідка № 108/16 від

27.12.2018 р.).

Особистий внесок здобувача. Концептуальні положення дисертації,

висновки, рекомендації та пропозиції, які виносяться на захист, є результатом

самостійного наукового пошуку здобувача. З наукових праць, що опубліковані у

співавторстві, використані лише ті результати дослідження, що одержані

особисто здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й методологічні

положення і результати дослідження доповідалися та схвалені на 23 науково-

практичних конференціях і семінарах, зокрема міжнародних: «Актуальні

питання функціонування фінансового ринку в умовах кризових явищ світової

економіки» (м. Одеса, 2018 р.), «Veda a technologie: krok do budoucnosti»

(м. Прага, Чехія, 2018 р.), «Сучасні тенденції розвитку світової економіки»

(м. Харків, 2017 р.), «Стратегічні пріоритети розвитку внутрішньої торгівлі

України на інноваційних засадах» (м. Львів, 2017 р.), «Фінансове регулювання

зрушень у економіці України» (м. Мукачеве, 2017 р.); «Глобалізаційні процеси в

розвитку національних економік» (м. Львів, 2016 р.); всеукраїнських: «Тенденції

та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України в умовах

глобальних викликів і загроз» (м. Львів, 2018 р.), «Фінанси, бухгалтерський

облік та підприємництво: аналіз тенденцій та перспектив розвитку» (м. Київ,

2018 р.), «Актуальні питання розвитку економічної науки та її вплив на

становлення громадянського суспільства» (м. Рівне, 2018 р.), «Фінансово-

економічний розвиток України в умовах трансформаційних перетворень»

(м. Львів, 2018 р.), «Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку,

аналізу та контролю в соціально-орієнтованій системі управління

підприємством» (м. Полтава, 2018 р.), «Суспільні трансформації і безпека:

людина, держава, соціум» (м. Львів, 2018 р.), «Фінансово-економічні механізми

підтримки суб’єктів реального сектору економіки України в умовах дії Угоди

про асоціацію з ЄС» (м. Львів, 2017 р.), «Актуальні проблеми соціально-

економічних систем в умовах трансформаційної економіки» (м. Дніпро, 2017 р.),

«Актуальні проблеми сьогодення у сфері фінансів, обліку та аудиту»

(м. Хмельницький, 2017 р.), «Інноваційне підприємництво: стан та перспективи

розвитку» (м. Київ, 2017 р.), «Економічний розвиток України: поступ у ХХІ

століття» (м. Київ, 2017 р.), «Стратегічні перспективи розвитку економічних

суб’єктів в нестабільному економічному середовищі» (м. Кременчук, 2017 р.),

«Фінансово-економічний розвиток України в умовах трансформаційних

перетворень» (м. Львів, 2017 р.), «Актуальні проблеми економіки та управління в

умовах системної кризи» (м. Львів, 2016 р.), «Трансформація національної моделі

фінансово-кредитних відносин: виклики глобалізації та регіональні аспекти»

(м. Ужгород, 2016 р.), «Актуальні проблеми економіки і торгівлі в сучасних

умовах євроінтеграції» (м. Львів, 2016 р.), «Актуальні проблеми сьогодення у

сфері фінансів, обліку та аудиту» (м. Хмельницький, 2016 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 52 наукових

працях, серед яких: одна одноосібна монографія (обсягом 18,57 д. а.), три

колективні монографії (3,6 д. а. належить особисто автору), 26 статті у фахових

9

наукових виданнях України (з них у трьох електронних наукових виданнях, 9 у

виданнях, які включено до міжнародних наукометричних баз), 22 публікації

апробаційного характеру. Загальний обсяг наукових праць становить 41,9 д. а., з

них особисто автору належить 37,72 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з анотації, вступу, п’яти

розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг

дисертації становить 421 сторінку, у тому числі 378 сторінок основного тексту.

Робота містить 35 рисунків та 27 таблиць, а також 2 додатки, розміщені на 9

сторінках. Список використаних джерел налічує 282 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі здійснено обґрунтування актуальності теми дисертаційної роботи,

визначено її мету та основні завдання, предмет і об’єкт дослідження,

відображено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження

грошово-кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки

держави» узагальнено концептуальні положення грошово-кредитної політики

та її місця в системі економічної і фінансової безпеки держави, визначено

методи, інструменти та засоби державного грошово-кредитного регулювання з

метою посилення фінансової безпеки держави, ідентифіковано зовнішні виклики

стабілізації грошово-кредитної системи та зміцнення фінансової безпеки

держави.

Теорії грошово-кредитного регулювання еволюціонували відповідно до

зміщення акцентів базових теорій грошей, у переважній більшості яких гроші

виступали одним з ключових предметів дослідження, здійснюючи прямий чи

опосередкований вплив на макроекономічні параметри стабільності, фінансової

стійкості та економічної безпеки держави. За результатами аналізу теорій

меркантилізму, номіналістичної та кількісної теорій грошей, класичної

політичної економії, неокласицизму, «кон’юнктурного» варіанта кількісної

теорії грошей, кейнсіанства, монетаризму тощо встановлено, що головними

аспектами впливу грошово-кредитного регулювання на економічну безпеку

держави є вдосконалення експортно-імпортної політики, державне регулювання

валютного курсу, стабільність грошового обігу, розвиток кредитних відносин,

зміна умов товарно-грошового ринку, раціональне управління публічними

фінансами, локалізація загроз фінансовій безпеці тощо.

У результаті узагальнення концептуальних характеристик грошово-

кредитної політики в системі економічної безпеки держави встановлено зв’язок

між розвитком цієї сфери за допомогою провадження ефективної та якісної

державної грошово-кредитної політики і забезпеченням макроекономічної

(прискорення темпів зростання реального ВВП, формування низькоінфляційних

очікувань та забезпечення цінової стабільності, активізація кредитування

реального сектору економіки), виробничої (збільшення обсягів виробництва у

базових галузях, підвищення економічної активності населення, розвиток

високотехнологічних сфер), зовнішньоекономічної (покращення сальдо

10

поточного рахунку платіжного балансу, реалізація стратегії імпортозаміщення,

покращення місця країни в міжнародному поділі праці), інвестиційно-

інноваційної (розвиток фондового ринку, збільшення частки інвестування в

наукоємні сектори економіки), енергетичної (впровадження сучасних ресурсо-

та енергоощадних технологій, розвиток нетрадиційних та відновлюваних джерел

енергії), продовольчої (становлення споживчого ринку та зростання

продуктивності виробництва продовольчої продукції), соціальної (підвищення

рівня та якості життя населення, розширення соціальних можливостей держави,

формування платоспроможного внутрішнього попиту, забезпечення високого

рівня зайнятості, зростання реальної заробітної плати), демографічної

(відтворення населення та трудового потенціалу, протидія трудовій та

інтелектуальній міграції, зниження рівня девіантної поведінки населення)

структурно-функціональних складових економічної безпеки держави.

Попри виступ запорукою економічного зростання та зміцнення

конкурентоспроможності національної економіки, ефективна реалізація

грошово-кредитної політики важлива й у контексті забезпечення фінансової

безпеки держави, зокрема через створення умов для соціально-економічного

розвитку та безпосередній вплив на макроекономічні процеси в країні:

економічну динаміку, рівень та темпи інфляції, стан фінансового ринку,

динаміку та структуру зайнятості. Своєю чергою, грошово-кредитна політика, з

одного боку, є адекватною відповіддю на запити, що формують сучасні виклики

та загрози фінансовій безпеці держави, а з іншого – прямим відображенням

реального стану національної економіки і фінансової системи, ситуація в яких

зумовлює необхідність розроблення ефективних механізмів та інструментів

управлінського впливу в системі забезпечення фінансової безпеки держави.

Встановлено, що базовими елементами грошово-кредитної політики в

системі управління зміцненням фінансової безпеки держави є її сутнісна ха-

рактеристика, об’єкти та суб’єкти, принципи регулювання, цілі, режими (рис. 1).

Результати узагальнення теоретико-методологічних засад державної

грошово-кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки дали

підстави для висновку, що інструменти грошово-кредитної політики можна

класифікувати за: формою впливу – адміністративні, ринкові, селективні;

об’єктом впливу – кредитна експансія та кредитна рестрикція; терміном впливу

– короткострокові, середньострокові, довгострокові; характером параметрів –

кількісні та якісні. При цьому вибір і поєднання інструментів грошово-кредитної

політики залежать від рівня соціально-економічного розвитку держави та міри

сформованості інституційного базису безпеки національної економіки.

Зокрема, в економічно розвинутих країнах світу поширена концепція про

необхідність обмеження прямого державного втручання в розвиток грошово-

кредитних процесів та максимального дотримання принципу ринкового

саморегулювання. Тоді як застосування методів прямого регулювання обсягів і

структури грошового обігу та кредитних відносин найбільш поширене у країнах

з перехідною економікою, де механізми опосередкованого впливу на реалізацію

грошово-кредитної політики ще не набули достатнього розвитку.

11

Рис. 1. Концептуальні положення грошово-кредитної політики та їх проекція на

зміцнення фінансової безпеки держави (авторська розробка)

Грошово-кредитна політика Елементи

концептуальних

положень

Система

фінансової безпеки

держави

Сутнісна

характеристика

Об’єкти

грошово-

кредитної

політики

Суб’єкти грошо-

во-кредитної

політики

комплекс заходів щодо

регулювання грошового ринку та

кредитних відносин, що їх реалізує

держава через центральний банк;

інструмент впливу на кількість та

ціну позичкового капіталу

прямі (змінні грошового ринку:

маса грошей, ціна грошей, валютний

курс);

опосередковані (виробнича,

соціальна сфери та ін.)

центральний банк;

органи законодавчої та

виконавчої влади,

фінансово-кредитні інституції

сегмент суб’єктів фінансової

безпеки держави, що

відповідають за реалізацію

частини фінансової політики

Цілі грошово-

кредитної

політики

Режими

грошово-

кредитної

політики

стратегічні (зростання

виробництва, підвищення

зайнятості, збалансування

платіжного балансу);

проміжні (пожвавлення ринкової

кон’юнктури, зміна попиту та

пропозиції);

тактичні (регулювання грошової

маси, процентної ставки, валютного

курсу)

таргетування валютного курсу;

таргетування грошових

агрегатів;

таргетування інфляції;

грошово-кредитна політика без

номінального якоря

інструмент забезпечення

структурно-функціональних

елементів фінансової безпеки

держави, зокрема валютної,

банківської, безпеки фондового

ринку тощо

розвиток грошового обігу і

кредитних відносин у контексті

формування системних

характеристик фінансової

безпеки держави

стратегія й тактика

зміцнення фінансової безпеки

держави;

механізми та інструменти

підвищення ефективності

державної грошово-кредитної

політики та контролю за її

реалізацією як передумови

фінансової безпеки держави

стабільність обмінного

курсу відносно певної

резервної валюти або кошика

валют;

збалансованість грошової

маси;

стримування інфляції та

забезпечення стабільності

грошової одиниці

Принципи

грошово-

кредитної

політики

цілеспрямованість;

транспарентність (прозорість);

визначеність часових горизонтів

грошово-кредитних цілей;

відповідальність

сукупність необхідних умов

для реалізації ефективної

державної грошово-кредитної

політики та зміцнення

фінансової безпеки

12

Обґрунтовано, що найзагрозливішими зовнішніми викликами стабілізації

грошово-кредитного сектору та посилення фінансової безпеки держави є:

утримання низького рівня цін на сировинні товари; поступове підвищення

відсоткових ставок ФРС США і зменшення пропозиції позичкових коштів для

країн із ринками, що формуються; слабка динаміка економічного зростання у

розвинених країнах і зниження темпів розвитку країн із ринками, що

формуються; зменшення припливу іноземного капіталу на ринки, що

формуються; сповільнення зростання економіки Китаю і перенесення акценту

внутрішньої політики з інвестицій на споживання; продовження збройного

конфлікту на Сході України, збереження напруженості на Близькому Сході і

продовження боргової кризи у ЄС.

У другому розділі «Ризики та загрози, методика оцінювання грошово-

кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки держави» проведено дослідження ризиків функціонування грошово-кредитної системи в

умовах макроекономічної нестабільності, виявлено загрози фінансовій безпеці

держави за дестабілізації грошово-кредитної системи, узагальнено теоретико-

методичні підходи до оцінювання ефективності грошово-кредитної політики та

зміцнення фінансової безпеки держави.

В умовах макроекономічної нестабільності значно підвищується

необхідність удосконалення грошово-кредитної політики, зокрема в аспекті

мінімізації ризиків і загроз для грошово-кредитної системи як структурного

елементу фінансової безпеки держави. Ризики розвитку грошово-кредитної

системи запропоновано розглядати як можливі негативні наслідки для

фінансово-економічних процесів у державі, ймовірність яких пов’язана з

невизначеністю щодо їх розвитку в майбутньому. Для класифікації ризиків

запропоновано використовувати два підходи. По-перше, відповідно до природи

виникнення ризику слід виділяти три групи ризиків, які виникають унаслідок

об’єктивних, суб’єктивних, суб’єктивно-об’єктивних процесів: ризик

погіршення політико-економічної та фінансової ситуації, ризик відпливу

капіталу з країни, монетарний, валютний, інфляційний, ризик фінансових

махінацій та злочинів, ризик зростання рівня доларизації, інституційний,

операційний, системний та стратегічний ризики. По-друге, ризики доцільно

групувати за сферою виникнення на внутрішні та зовнішні, передусім пов’язані

з припиненням фінансування, негативною кон’юнктурою фінансових ринків та

змінами в глобальній ситуації.

Реалізація ризиків і загроз для грошово-кредитної політики має особливо

негативним вислідом дестабілізацію фінансової безпеки держави. Причому, як

встановлено в результаті дослідження, негативний вплив здійснюється на

головні складові системи фінансової безпеки – бюджетну, валютну, боргову,

безпеку страхового та фондового ринків (рис. 2).

Державне грошово-кредитне регулювання об’єктивно позначається на зміні

параметрів фінансової безпеки держави. Отже, у процесі оцінювання

ефективності державної політики важливо послідовно аналізувати такі

характеристики, як, по-перше, стан та якість грошово-кредитної політики та, по-

друге, наслідки її впливу на параметри фінансової безпеки держави.

13

Ризики фінансової

безпеки Складові фінансової

безпеки

Загрози фінансовій

безпеці

Активізація інфляційних процесів та

недофінансування важливих статей

державних видатків;

надмірне збільшення обсягу

фінансування державою видатків за

зовнішніми зобов’язаннями;

надмірне зростання грошової маси;

послаблення забезпеченості

вітчизняних суб’єктів

зовнішньоекономічної діяльності

грошово-кредитними ресурсами

Недоотримання планових доходів

бюджетів та обмеження фінансування

бюджетних видатків;

зростання надмірного навантажен-

ня на центральний і місцевий бюджети;

недосягнення стратегічних цілей

бюджетно-безпекової політики;

скорочення потенціалу та ділової

активності в міжнародних розрахун-

ках та погіршення зовнішньо-

торговельного балансу країни

Бю

дж

етн

а

Послаблення курсу національної

грошової одиниці;

значні коливання вартості національ-

ної грошової одиниці та впровадження

адміністративних обмежень банками і

державою;

зростання тінізації валютообмінних

операцій, доларизація економічних

відносин

Посилення кризи розрахунків,

погіршення купівельної спроможності

населення та дестабілізація ситуації на

внутрішньому ринку;

погіршення валютної структури

депозитів та зростання

девальваційних очікувань населення;

зростання терміну повернення

зовнішнього валютного боргу

Вал

ютн

а

Здорожчання валютних зобов’язань;

активізація інфляційних процесів;

погіршення динаміки зростання

валютних платежів з обслуговування

зовнішнього боргу до зростання обсягу

експорту товарів та послуг;

зростання частки проблемних позик

Зростання рівня державного боргу;

звуження джерел фінансування

погашення та обслуговування

боргових зобов’язань суб’єктів

зовнішньоекономічної діяльності;

розбалансування структури

внутрішнього і зовнішнього боргу

Борго

ва

Зниження потенціалу фінансово-

кредитної підтримки вітчизняного

страхового бізнесу;

погіршення страхового забезпечення

управління ризиками в реальному секторі;

посилення нестабільності й ризику в

грошово-кредитній сфері;

послаблення контролю за страхуванням

Критичне зростання частки обсягу

статутних капіталів страхових

компаній, що належать нерезидентам;

зниження ролі та фінансових

можливостей системи страхування як

інвестора небанківського типу;

зростання ризиків неплатежів за

банківськими кредитами Без

пек

а ст

рах

ового

ри

нку

Погіршення структури та зменшення

обсягу активів у валютному еквіваленті;

посилення інфляційних очікувань;

збільшення обсягів непідкріпленої

грошової емісії;

посилення недовіри до кредитно-

банківської системи держави;

зростання нестабільності і

недосконалості інституційно-правового

регулювання фондового ринку

Звуження можливостей виходу

вітчизняних корпорацій на ринки

запозичень;

дестабілізація ринку акцій;

критичне зниження дохідності

облігацій внутрішньої державної

позики;

зниження частки покриття

державними цінними паперами

внутрішнього державного боргу

Без

пек

а ф

он

дового

ри

нку

Рис. 2. Склад і структура загроз фінансовій безпеці за дестабілізації грошово-

кредитної сфери держави (авторська розробка)

14

На першому етапі аналізу здійснюють розрахунок загальних індикаторів

стану грошово-кредитної системи, оцінюють ефективність державної грошово-

кредитної політики та проводять моніторинг сформованості критеріїв

функціонування і регулювання розвитку грошово-кредитної системи. На

другому етапі оцінюють вплив розвитку грошово-кредитної системи на

індикатори структурних складових фінансової безпеки, виявляють відхилення та

зміни у станах і рівні структурних складових та інтегральної характеристики

фінансової безпеки держави, зумовлених грошово-кредитним регулюванням. У

результаті формується комплексний висновок щодо ефективності державної

грошово-кредитної політики, функціонування грошово-кредитної системи та її

впливу на параметри фінансової безпеки держави.

Встановлено, що світовою практикою напрацьовано ґрунтовний досвід

державної грошово-кредитної політики, зокрема стосовно зміцнення параметрів

та засад фінансової безпеки держави. Визначені інструменти та засоби можуть

застосовуватися державними інституціями в аналізованій сфері та зорієнтовані

на забезпечення належної ефективності застосовуваного монетарного

інструментарію, зростання дієздатності банківської системи та підвищення

ефективності валютної політики.

Третій розділ «Механізми грошово-кредитної політики та їх вплив на

систему фінансової безпеки України» розкриває результати аналізу стану і

детермінант фінансової безпеки держави, обсягів, динаміки та структури

розвитку грошового обігу і кредитних відносин, чинників та функціональних

особливостей розвитку грошово-кредитної системи, характеристики механізмів

грошово-кредитного регулювання в контексті зміцнення фінансової безпеки

держави.

Значною мірою дисбаланси соціально-економічного розвитку України

зумовлені несприятливою комбінацією зовнішніх та внутрішніх фінансових

чинників. Грошово-кредитна система протягом усього періоду незалежності

нашої держави функціонує недостатньо ефективно та не реалізує багатьох своїх

базових функцій у підтриманні макроекономічної стабільності, економічного

зростання, зміцнення конкурентоспроможності національної економіки,

тенденцій із забезпечення фінансової безпеки держави.

Для більшості складових фінансової безпеки України характерні кризові

процеси. Зокрема, для бюджетної безпеки це високий рівень перерозподілу ВВП

через бюджетно-податкову систему, покриття дефіциту бюджету за рахунок

зовнішніх запозичень, зростання обсягу трансфертів з державного бюджету;

валютної безпеки – девальвація національної грошової одиниці, обмеженість

міжнародних резервів НБУ та значна маса валютних депозитів; боргової безпеки

– критичне зростання зовнішнього, внутрішнього та загальнодержавного боргу;

банківської безпеки – посилення залежності вітчизняного банківського сектору

від зовнішнього капіталу та зниження обсягів кредитування банками реального

сектору економіки; безпеки страхового ринку – низький рівень проникнення

страхування та повільні темпи розвитку довгострокового страхування; безпеки

фондового ринку – його значна волатильність; безпеки фінансів реального

сектору економіки – низька фінансова стійкість суб’єктів господарювання,

15

недостатнє інвестиційно-банківське забезпечення; детінізації економіки –

високий рівень тінізації економічних відносин та активізація процесів виведення

капіталів.

Встановлено, що головними параметрами нестабільності грошового обігу в

Україні слід вважати: незбалансовану структуру грошової пропозиції, високий

рівень монетизації національної економіки, значну частку готівки в структурі

грошової маси, зростання рівня доларизації грошового обігу, неефективний

трансмісійний механізм грошово-кредитної політики, волатильні темпи інфляції.

Дисбаланси фінансової сфери значною мірою зумовлені погіршенням кредитних

відносин, адже йдеться про скорочення кредитного портфеля банків та

погіршення його якості, негативну динаміку залучених банками депозитів,

зростання рівня доларизації кредитів і депозитів банків, кредитування

короткострокових проектів із низьким ступенем ризику, збільшення частки

іноземного капіталу в банківській системі. Ці тенденції лише посилюють

зростання макроекономічної нестабільності та формують загрози фінансовій

безпеці України.

З використанням методу головних компонент визначено стан та динаміку

інтегрального індексу грошово-кредитної безпеки України (табл. 1).

Таблиця 1

Нормовані значення індикаторів та інтегральний індекс грошово-кредитної

безпеки України у 2000, 2005, 2010-2017 рр. (розраховано автором)

Індикатори Нормовані значення (коефіцієнти) за роками Вагові

коефі-

цієнти 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Відношення обсягу грошового

агрегату М3 до ВВП (рівень

монетизації)

1 0,43 0,34 0,36 0,35 0,30 0,31 0,38 0,45 0,48 0,233

Відношення ВВП до обсягу

грошового агрегату М2

(швидкість обігу)

0,29 0,69 0,84 0,84 0,84 0,94 1 0,84 0,67 0,67 0,225

Обсяг готівки до ВВП 1 0,55 0,46 0,52 0,53 0,47 0,41 0,52 0,66 0,68 0,226

Рівень інфляції (до грудня

попереднього року) 0,79 0,91 0,91 0,95 1 0,99 0,79 0,69 0,89 0,88 0,079

Частка довгострокових кредитів

у загальному обсязі кредитів,

наданих комерційними банками

0,58 0,72 1 0,87 0,74 0,65 0,73 0,74 0,89 0,90 0,130

Рівень середньої процентної

ставки кредитів комерційних

банків відносно інфляції

0,92 1 0,77 0,80 0,66 0,50 0,57 0,35 0,34 0,36 0,107

Інтегральні значення 0,69 0,64 0,61 0,63 0,60 0,55 0,56 0,54 0,50 0,52 -

Встановлено, що рівень грошово-кредитної безпеки України впродовж

2013-2017 рр. знаходився у незадовільній зоні, що зумовлено негативними

тенденціями зміни ключових параметрів грошового обігу і кредитних відносин.

При цьому найбільше впливали на інтегральний індекс грошово-кредитної

безпеки України такі індикатори: відношення обсягу грошового агрегату М3 до

ВВП (рівень монетизації) (0,233), відношення ВВП до обсягу грошового

агрегату М2 (0,225), обсяг готівки до ВВП (0,226).

16

У цілому низхідні тенденції розвитку грошово-кредитної системи

збігаються з характером динаміки індикаторів фінансової та економічної

безпеки України (рис. 3), що свідчить про існування залежності між значеннями

показників розвитку грошово-кредитної системи, рівнем фінансової та

економічної безпеки держави. При цьому зростання грошово-кредитної безпеки

зумовлює підвищення фінансової безпеки, хоча це відбувається на тлі

погіршення економічної безпеки держави, що, втім, пояснюється можливим

посиленням ступеня впливу інших складових економічної безпеки, які впродовж

останніх років характеризуються негативними тенденціями та знаходяться у

критичній зоні (нижче нижнього порогового значення).

Рис. 3. Індикатори грошово-кредитної, фінансової та економічної безпеки

України у 2000, 2005, 2010-2017 рр. (розраховано автором)

Результати проведеного інтегрального оцінювання рівня фінансової безпеки

України у 2000, 2005, 2010-2017 рр. свідчать, що найбільший вплив на зміну

інтегрального показника має саме грошово-кредитна компонента, яка формує

умови розвитку економіки та безпосередньо впливає на фінансові й

макроекономічні процеси в країні, зокрема на економічну динаміку, обсяги

виробництва, рівень і темпи інфляції, стан фінансового та валютного ринків.

Процес становлення грошово-кредитної політики в Україні пройшов п’ять

основних етапів, які визначалися: по-перше, створенням національної грошової

системи та впливом на неї азійської фінансової кризи 1998 р.; по-друге,

макроекономічною стабілізацією в першій половині 2000-х рр.; по-третє,

негативним впливом світової фінансово-економічної кризи 2008 р.; по-четверте,

післякризовою рецесією світової економіки; по-п’яте, деструктивним впливом

гібридної агресії з боку Російської Федерації. Однак в Україні лише формується

17

ефективне, стратегічно вивірене грошово-кредитне регулювання, адже

істотними недоліками характеризується більшість використовуваних у практиці

1991-2017 рр. методів, інструментів та засобів грошово-кредитної політики.

Недостатня ефективність державної грошово-кредитної політики в

контексті забезпечення фінансової безпеки держави значною мірою зумовлена й

інституційними перешкодами, що полягають передусім у недосконалості

інституційно-правового базису забезпечення грошово-кредитної та фінансової

безпеки, нескоординованій діяльності Національного банку України та Кабінету

Міністрів України щодо вироблення та реалізації державної грошово-кредитної

політики, недоліках і непослідовності державного стратегічного планування та

прогнозування розвитку грошового обігу і кредитних відносин, посиленні

інформаційної невизначеності, підвищенні інфляційних очікувань і зниженні

ефективності грошово-кредитної політики.

У четвертому розділі «Стратегічні пріоритети та напрями

формування механізмів грошово-кредитної політики в системі зміцнення

фінансової безпеки України» обґрунтовано пріоритети стратегії розвитку

грошово-кредитної системи, розроблено інструменти прогнозування та

програмування грошово-кредитної політики, сформовано її інституціонально-

правовий базис в системі зміцнення фінансової безпеки держави.

З метою обґрунтування стратегічних орієнтирів та напрямів системного

вдосконалення грошово-кредитної політики, розвитку грошового обігу та

кредитних відносин на тлі загострення як зовнішніх, так і внутрішніх ризиків та

загроз для фінансової безпеки України здійснено прогнозування індикаторів

грошово-кредитної та фінансової безпеки держави. Побудова трендових

прогнозних значень індикаторів грошово-кредитної безпеки на період до 2020 р.

свідчить, що більшість із них знаходиться у критичній або небезпечній зоні та

характеризується негативними тенденціями, тоді як прогнозування рівня

інфляції та довгострокового кредитування реального сектору економіки є

недостовірним через суттєвий вплив немонетарних та проінфляційних чинників.

Дослідження динамічної взаємозалежності між грошово-кредитною та

фінансовою безпекою держави на підставі зіставлення їх інтегральних

показників у 2000, 2005, 2010-2017 рр. (коефіцієнт детермінації становив 0,8432)

підтвердило наявність щільного зв’язку між ними та необхідність підвищення

ефективності державної грошово-кредитної політики як передумови посилення

фінансової безпеки України (рис. 4).

При цьому простежуються нижчі значення рівня грошово-кредитної

безпеки за вищого значення індикаторів фінансової безпеки. Як наслідок,

протягом досліджуваного періоду стабільно спостерігається незадовільний

рівень та вплив грошово-кредитної системи на послаблення фінансової безпеки

держави. Водночас, аналізуючи прогнозні дані, можна зробити висновок про

очікування подальшого зниження рівня як грошово-кредитної, так і фінансової

безпеки України, що потребує негайного реагування з боку органів державної

влади в напрямі планування та реалізації дієвих механізмів грошово-кредитної

політики зміцнення фінансової безпеки держави.

18

Рис. 4. Графічна інтерпретація фактичної та прогнозної динаміки інтегральних

показників грошово-кредитної та фінансової безпеки України

у 2000, 2005, 2010-2020 рр. (розраховано автором)

Таким чином, прогнозування параметрів і змін у грошово-кредитній

політиці виступає важливою передумовою подальшого аналізу її впливу на

функціонування системи фінансової безпеки України. Відповідно, його

застосування дозволяє обрати більш якісний підхід до розробки стратегії і

тактики розвитку грошово-кредитного сектору в системі забезпечення

фінансової безпеки України. Більше того, прогнозування параметрів грошово-

кредитної безпеки та її впливу на фінансову безпеку держави зумовлюється

необхідністю науково-практичного обґрунтування стратегічних векторів

грошово-кредитної політики, її програмування, визначення потреби в різних

видах ресурсів, обґрунтування найбільш імовірних і оптимальних варіантів

коротко-, середньо- і довгострокових планів, передбачення очікуваних

результатів реалізації конкретних грошово-кредитних інструментів.

Встановлено, що в Україні на сучасному етапі розвитку відсутня єдина

система стратегічного планування грошово-кредитної політики, яка б розглядала

грошово-кредитну систему як цілісний об’єкт такого планування. Окремі

елементи системи планування розвитку грошово-кредитної системи

перебувають лише на стадії формування. Це стосується насамперед формування

індикаторів стану грошово-кредитної безпеки та створення єдиної системи

моніторингу, аналізу, прогнозування та прийняття рішень грошово-кредитної

політики.

За таких умов виникає необхідність розроблення й запровадження

відповідного комплексу заходів у рамках планування механізмів грошово-

кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки України. Визначено,

що така політика має реалізовуватись за таких чотирьох взаємопов’язаних

етапів: діагностичний аналіз ендогенного та екзогенного середовища,

стратегічне планування його розвитку, реалізація механізмів та інструментів,

0,69 0,64

0,61 0,63 0,60 0,55 0,56

0,54 0,50 0,52

0,72 0,79

0,70 0,71 0,69 0,66 0,64 0,61 0,61 0,62

y = 0,0008x2 - 0,028x + 0,7063

R² = 0,9244

y = 0,7719e-0,025x

R² = 0,8291

0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020

Грошово-кредитна безпека держави

Фінансова безпека держави

Поліноміальна (Грошово-кредитна безпека держави)

Експоненціальна (Фінансова безпека держави)

R2 =0,8432

19

моніторинг та оцінювання якості та ефективності реалізації державної грошово-

кредитної політики.

З огляду на структуровані в дисертації проблеми функціонування грошово-

кредитної політики, стратегічними пріоритетами її системного вдосконалення в

контексті посилення фінансової безпеки держави повинні визначені:

(1) забезпечення цінової стабільності та зменшення надлишкової грошової маси

в обороті; (2) оздоровлення банківської системи та відновлення кредитування

реального сектору економіки; (3) забезпечення курсової стабільності та

підвищення ефективності валютно-курсової політики; (4) розвиток вторинного

ринку цінних паперів; (5) підвищення ефективності державного регулювання

фінансових інститутів (рис. 5).

З використанням теорій систем та системного аналізу побудовано модель

функціональної залежності впливу зовнішніх чинників на систему фінансової

безпеки держави, яка підтвердила наявність двовимірної системи деструктивної

дії на процеси зміцнення фінансової безпеки України, що формалізується в

розрізі впливу груп детермінант внутрішнього та зовнішнього середовища.

Перша група є менш керованою для системи фінансової безпеки та

опосередковано визначає її функціональну структуру, друга – залежить від

ресурсного потенціалу та управлінського впливу в межах параметрів об’єкта

формування цільового рівня фінансової безпеки.

Доведено необхідність програмування системної реалізації грошово-

кредитної політики з використанням синергетичних підходів, за допомогою яких

на основі виявлення точок біфуркацій та їх аналізу можна ідентифікувати тип

кризи і врахувати наявність внутрішнього механізму грошово-кредитної

політики, що властивий фінансовій безпеці держави у певному періоді −

адаптаційний або біфуркаційний. Це важливий критерій ефективності протидії

вхідним некерованими параметрам системи фінансової безпеки України.

В п’ятому розділі «Механізми та інструменти підвищення

ефективності грошово-кредитної політики в системі зміцнення фінансової

безпеки України» розроблені інституційно-правовий і організаційно-

економічний механізми та інструменти грошово-кредитної політики в системі

зміцнення фінансової безпеки України, обґрунтовано засоби вдосконалення

параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, розроблено

інструменти детінізації грошово-кредитної системи та визначено засоби протидії

викликам глобалізації для фінансової безпеки.

Якісна, виважена, довгострокова і послідовна державна політика потребує

наявності відповідного достатнього інституційно-правового забезпечення.

Комплекс рекомендацій щодо формування та вдосконалення інституційно-

правового базису грошово-кредитної політики в системі зміцнення фінансової

безпеки держави має передбачати:

1) підвищення ефективності стратегічного планування розвитку грошово-

кредитної системи шляхом запровадження довгострокового та

середньострокового планування і прогнозування її розвитку, здійснення

моніторингу державної політики у сфері функціонування грошово-кредитної

системи, розроблення дієвої методики оцінювання грошово-кредитної та

20

фінансової безпеки;

Рис. 5. Пріоритети та заходи реалізації грошово-кредитної політики в системі

зміцнення фінансової безпеки України (авторська розробка)

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Стратегічні пріоритети Заходи

Забезпечення цінової

стабільності та

зменшення надлишкової

грошової маси в обігу

Оздоровлення

банківської системи та

відновлення

кредитування реального

сектору економіки

Забезпечення курсової

стабільності та

підвищення ефективності

валютно-курсової

політики

Розвиток вторинного

ринку цінних паперів

Підвищення

ефективності державного

регулювання фінансових

інститутів

мінімізація купівлі емітованих урядом цінних паперів у

портфель НБУ;

використання норми обов’язкового резервування

залучених банками коштів;

обмеження продажу банкам державних цінних паперів;

розширення лінійки боргових цінних паперів;

випуск державних довгострокових пенсійних облігацій

забезпечення збалансованої валютної структури

банківських кредитів і депозитів;

стимулювання своєчасного повернення в Україну

валютних коштів підприємств-експортерів;

накопичення міжнародних резервів;

створення інституційно-правового базису валютних

деривативів (свопів, ф’ючерсних та форвардних контрактів)

застосування структурного рефінансування банків;

залучення у банківську систему додаткових

довгострокових пасивів;

посилення захисту майнових прав кредиторів у разі

ліквідації банків;

розвиток альтернативних банківських механізмів

нагромадження та заощадження коштів громадянами;

активне залучення в інвестиційну сферу потенціалу

венчурних інвестиційних фондів

підвищення ефективності функціонування фондових

бірж;

модернізація депозитарної системи та системи клірингу і

розрахунків;

удосконалення системи захисту прав інвесторів;

удосконалення валютного та податкового регулювання

операцій із цінними паперами

перехід до ризик-орієнтованої моделі нагляду за

фінансовими установами;

об’єднання функцій нагляду і контролю за фінансовими

інститутами;

посилення незалежності та підзвітності НБУ

21

2) удосконалення публічного управління грошово-кредитною системою за

рахунок забезпечення взаємодії МФУ, НБУ, Мінекономіки, ДФС, АМКУ,

структурування системи публічного управління грошово-кредитною системою

за функціональним принципом, законодавчого закріплення організаційної

структури з чітким визначенням функцій і повноважень кожного органу

публічного управління;

3) створення сприятливого економіко-правового середовища через посту-

пове впровадження режиму інфляційного таргетування (гнучкого таргетування),

розвиток нормативно-правової бази регулювання відносин у грошово-кредитній

системі, посилення збалансованості використання адміністративних та економіч-

них методів впливу, нівелювання деструктивної дії неформальних інститутів.

Як показано у роботі, впровадження повноцінного інституційно-правового

забезпечення державної грошово-кредитної політики в системі зміцнення

фінансової безпеки України має здійснюватися на засадах формування і

реалізації відповідного інституційно-правового механізму (рис. 6).

Головним завданням інституційно-правового механізму реалізації грошово-

кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки України є

формування дієвого інституційно-правового забезпечення якісної грошово-

кредитної політики з метою забезпечення фінансової безпеки держави. Проте

організаційно-управлінські аспекти, а також упровадження економіко-

стимулюючих і мотиваційних чинників підвищення ефективності грошово-

кредитної політики держави в системі зміцнення фінансової безпеки України

потребує формування та реалізації відповідного організаційно-економічного

механізму, елементи якого та взаємозв’язки між ними, його структура і

конфігурація наведені на рис. 7.

Результатом формування та практичної реалізації організаційно-

економічного механізму грошово-кредитної політики в системі забезпечення

фінансової безпеки держави має стати формування більш якісного

організаційно-економічного середовища взаємодії суб’єктів державної грошово-

кредитної політики, за якого достатньою мірою реалізуються базові функції з

підтримки макроекономічної та фінансової стабільності, економічного зростання

та конкурентоспроможності національної економіки. Досягнення очікуваних

результатів здійснюється завдяки реалізації інструментів і засобів державного

регулювання за стратегічними напрямами: 1) забезпечення збалансованості

грошової маси; 2) удосконалення параметрів функціонування фінансово-

кредитного сектору; 3) детінізації грошово-кредитної системи; (4) протидії

викликам глобалізації для фінансової безпеки.

Встановлено, що дисбаланси грошової маси, які виникли внаслідок

недієвих антикризових і модернізаційних заходів, вкрай негативно позначилися

на ефективності функціонування грошово-кредитної системи України, якісному

виконанні її функцій і завдань, зокрема щодо створення передумов для

збалансованого соціально-економічного поступу держави. Отже, слід чітко

ідентифікувати напрями та інструменти посилення збалансованості грошової

маси та упередження виникнення циклічних дисбалансів грошового обігу в

контексті посилення фінансової безпеки України.

22

Рис. 6. Структура інституційно-правового механізму грошово-кредитної

політики в системі зміцнення фінансової безпеки України (авторська розробка)

Суб’єктно-інституційне забезпечення

грошово-кредитної політики

Правила, що регулюють економічну поведінку в

грошово-кредитній сфері

Органи державної та місцевої влади;

фінансово-кредитні інституції; небанківські

інституційні інвестори

Неформальні

правила, звичаї, традиції, менталітет

Формальні правила:

нормативно-правові

акти

Мета:

формування дієвого інституційно-правового механізму грошово-кредитної політики з метою забезпечення

фінансової безпеки держави

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО БАЗИСУ

РОЗВИТКУ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Підвищення ефективності

стратегічного планування

розвитку грошово-

кредитного сектору:

запровадження

довгострокового та

середньострокового

планування і прогнозування

розвитку грошово-кредитної

системи;

здійснення моніторингу

державної грошово-кредитної

політики;

розроблення дієвої методики

оцінювання грошово-

кредитної безпеки

Удосконалення системи

публічного управління

грошово-кредитною сферою:

забезпечення взаємодії МФУ,

НБУ, Мінекономіки, ДФС,

АМКУ;

структурування системи

публічного управління

грошово-кредитною сферою за

функціональним принципом;

законодавче закріплення

організаційної структури з

чітким визначенням функцій

та повноважень кожного

органу публічного управління

Створення сприятливого

економіко-правового

середовища:

розвиток нормативно-

правової бази регулювання

відносин у грошово-

кредитній сфері;

збалансованість

використання

адміністративних та

економічних методів

впливу;

нівелювання

деструктивної дії

неформальних інститутів

алгоритмізація

стратегічного планування

розвитку грошово-кредитного

сектору;

розроблення та

затвердження Концепції

монетарної політики;

інформаційно-аналітичне

забезпечення грошово-

кредитної безпеки;

визначення стратегічних

пріоритетів розвитку

грошово-кредитної системи

ефективне суб’єктно-інсти-

туційне забезпечення грошово-

кредитної безпеки держави;

незалежність і прозорість

грошово-кредитної політики

НБУ;

узгодженість і

скоординованість грошово-

кредитної, фіскальної та

економічної політики;

створення дієвої системи

контролю та оцінювання резуль-

татів політики

стримування інфляції та

забезпечення стабільності

грошової одиниці;

перехід до нової, більш

ліберальної моделі валютного

регулювання;

забезпечення збалансо-

ваності грошової маси;

детінізація грошово-

кредитного сектору;

підвищення монетарного

суверенітету вітчизняної

банківської системи

23

Рис. 7. Організаційно-економічний механізм грошово-кредитної політики в

системі зміцнення фінансової безпеки держави (розроблено автором)

Мета – підвищення ефективності

державної грошово-кредитної політики в

системі зміцнення фінансової безпеки

держави

1. Забезпечення

збалансованості

грошової маси

2. Удосконалення

параметрів

функціонування

фінансово-кредитного

сектору

3. Детінізація

грошово-кредитної

системи

4. Протидія викликам

глобалізації для

фінансової безпеки

Суб’єкти-

учасники:

фінансово-

кредитні

інституції,

небанківські

інституції,

інвестори

Стратегічні цілі та напрями державної

грошово-кредитної політики

Завдання та дії

Результат – дієве функціонування грошово-кредитної системи держави, де достатньою мірою

реалізуються базові функції з підтримки макроекономічної та фінансової стабільності, економічного

зростання та фінансової безпеки держави

Суб’єкти

регулювання:

органи законодавчої

та виконавчої

влади; державні та

міжнародні

інституції

Елементи управління

Організаційні компоненти:

планування, координація,

моніторинг, контроль, збалансування

інтересів суб’єктів

Економічні компоненти: методи,

важелі, інструменти, ресурсне

забезпечення, оцінювання ризиків

Грошово-кредитні компоненти:

грошовий обіг, режими

таргетування, валютний курс,

облікова ставка тощо

Засоби

1.1. Стабілізація

вартості національної

грошової одиниці.

1.2. Оптимізація

структури грошової

маси.

1.3. Розвиток

платіжних систем та

ринку електронних

грошей.

1.4. Удосконалення

системи

макропруденційного

регулювання.

2.1. Активізація

довгострокового

кредитування реального

сектору.

2.2. Підвищення

фінансово-кредитного

забезпечення банківських

інституцій.

2.3. Розвиток

альтернативних форм

фінансово-кредитної

підтримки реального

сектору економіки.

2.4. Удосконалення

фінансово-кредитної

інфраструктури.

3.1. Розвиток

інфраструктури

здійснення

безготівкових платежів.

3.2. Удосконалення

операцій із

«технічними» цінними

паперами.

3.3. Нівелювання схем

ухилення від

оподаткування з

використанням

грошово-кредитних

інструментів.

3.4. Мінімізація

тіньового валютного

ринку.

4.1. Розвиток ринку

криптовалют.

4.2. Активне

впровадження технології

блокчейн.

4.3. Розвиток цифрової

інфраструктури,

інноваційних платіжних

систем, кредитних

електронних платформ.

4.4. Розвиток інтернет-

банкінгу.

4.5. Створення умов для

впровадження технологій

мережевого

сегментування.

А) Нормалізація законодавчої бази

Б) Забезпечення належного захисту

інтересів та прав інвесторів

24

Встановлено, що до їх складу потрібно віднести: по-перше, стабілізацію

вартості національної грошової одиниці через реалізацію «політики дорогих

грошей», згладжування надмірних коливань обмінного курсу, нівелювання

фіскального домінування, недопущення використання емісійних коштів для

фінансування фіскальних потреб, проведення виваженої бюджетної та

процентної політики; по-друге, оптимізацію структури грошової маси за рахунок

зниження рівня доларизації грошового обігу, зменшення частки агрегату М0,

розвиток безготівкових розрахунків і карткових платіжних систем,

удосконалення структури емісійного механізму, підвищення ефективності

функціонування монетарного трансмісійного механізму; по-третє, розвиток

платіжних систем та ринку електронних грошей, забезпечення технічного

поширення безготівкових розрахунків; по-четверте, вдосконалення системи

макропруденційного регулювання.

Невід’ємним компонентом і важливим об’єктом регулювання в рамках

грошово-кредитної політики держави, зміни в якому і в якісному, і в кількісному

аспектах позначаються на всіх рівнях системи фінансової безпеки України

(мікро-, мезо-, макро-), є фінансово-кредитний сектор. Від його функціонування

та розвитку залежать: ділова активність і купівельна спроможність населення,

потенціал внутрішнього виробництва, масштаби споживчого ринку, достатність

фінансово-інвестиційного забезпечення й підтримки проектів та програм

соціально-економічного і суспільного розвитку держави та її територій.

Отже, у рамках формування і реалізації механізмів грошово-кредитної

політики в системі зміцнення фінансової безпеки України важливе місце слід

відвести інструментам удосконалення функціонування фінансово-кредитного

сектору. Встановлено, що політику в цій сфері найдоречніше реалізувати за

такими елементами, як банківська система, спеціалізовані фінансово-кредитні

інституції та фінансово-кредитна інфраструктура. Зокрема, необхідно

реалізувати заходи, спрямовані на зниження рівня облікової ставки, надання

податкових пільг комерційним банкам, які здійснюють кредитування

пріоритетних видів економічної діяльності, стимулювання розвитку

мікрокредитування, активізацію венчурного фінансування високотехнологічних

галузей економіки, стимулювання розвитку кредитної кооперації та лізингових

відносин, формування «майданчиків» спільного інвестування.

Доведено, що значний комплекс загроз фінансовій безпеці сформувався під

впливом процесів тінізації грошово-кредитної системи України. Причому

більшість із них має системний характер і позначається не лише на дестабілізації

фінансової системи, а й на послабленні макроекономічної, виробничої,

зовнішньоекономічної, інвестиційно-інноваційної, енергетичної та інших

складових економічної безпеки держави. Тому зроблено висновок, що низку

інструментів у рамках механізмів реалізації грошово-кредитної політики в

системі зміцнення фінансової безпеки України необхідно зорієнтувати на

детінізацію грошово-кредитної системи.

Відповідно, запровадження комплексної системи засобів мінімізації проявів

тінізації, протидії фінансовим злочинам, відмиванню нелегальних коштів,

злочинам у транскордонній та міжнародній сферах дасть позитивні результати в

25

контексті грошово-кредитної політики, спрямованої на зміцнення фінансової

безпеки України. Для цього необхідно реалізувати низку заходів за напрямами:

- грошова сфера – розвиток інфраструктури здійснення безготівкових

платежів, підвищення рівня безпеки безготівкових розрахунків, підвищення

фінансової грамотності населення;

- протидія використанню компаній з ознаками фіктивності у схемах

відмивання капіталу – приєднання до багатосторонньої угоди про обмін

податковою інформацією CRS (Common Reporting Standard), імплементація

заходів проекту BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), забезпечення доступу до

рахунків нерезидентів, приєднання до Міжнародної міжвідомчої конвенції щодо

запровадження статусу іноземних контрольованих компаній, запровадження

податку на міжнародні спекулятивні трансакції;

- ринок цінних паперів – запровадження єдиного державного реєстру

виданих векселів, підвищення вимог до емітентів цінних паперів, врегулювання

проведення операцій з купівлі-продажу векселів страховими компаніями;

- валютний ринок – розширення можливостей використання валютних

свопів, розвиток інструментів страхування валютних ризиків та ринку

деривативів, насамперед ф’ючерсів, удосконалення методики виявлення

виведення капіталів за межі країни, зниження банківських обмежень.

Системні зрушення щодо посилення фінансової безпеки держави

відбуваються відповідно до завдань, визначених Угодою про асоціацію між

Україною та Європейським Союзом, Указом Президента України «Про

Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», програмними документами Уряду.

У процесі реформування фінансової сфери виконання поставлених завдань

досягнуто вагомих результатів у врівноваженні дисблансів розвитку грошово-

кредитної системи. Йде мова про стабілізацію макрофінансової ситуації та

формування передумов для відновлення кредитування реального сектору

економіки, поступове відновлення довіри до банківської системи та

національної валюти, послідовну модернізацію банківської системи та НБУ як її

ключового елемента, забезпечення помірної девальвації національної грошової

одиниці. Водночас, для оновлення грошово-кредитної системи та максимального

використання можливостей кризових зламів в цілях реформування фінансової

системи необхідно розробити і реалізувати інноваційні стратегічні підходи та

інструменти, покликані забезпечити збалансованість грошової маси,

удосконалення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору,

стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, ін.

Активний розвиток ІТ-технологій у фінансовому секторі, зокрема інтернет-

банкінгу, алгоритмічної торгівлі, індустрії Big data, кредитних електронних

платформ, інноваційних платіжних систем, блокчейну та криптовалют, введення

в обіг нових електронних грошей, у тому числі нефіатних, із поступовою

відмовою від готівкових розрахунків зумовлюють радикальну трансформацію

фінансових систем більшості країн світу та формують нові виклики й загрози у

грошово-кредитній системі, що потребує розроблення дієвих засобів протидії їм

(рис. 8).

26

Рис. 8. Засоби грошово-кредитної політики протидії загрозам фінансовій

глобалізації (авторська розробка)

Як показано в підсумку дослідження, ключовими засобами механізму

адаптації до викликів глобалізації грошово-кредитної політики в Україні

слугують: формування нормативно-правового базису регламентування

криптовалют, ліцензування криптобірж та криптообмінників, здійснення

фінансового моніторингу та контролю за суб’єктами первинного фінансового

моніторингу, розвиток цифрової фінансової інфраструктури, створення умов для

Характеристики глобалізації у фінансовій сфері

Загрози фінансовій безпеці

Засоби протидії

ведення в обіг нових електронних грошей, в т.ч. нефіатних грошей;

розвиток ринку криптовалюти (Вitсoin, Litecoin, PinkCoin, Hayek, Peercoin, Emercoin);

активне впровадження технології блокчейн;

розвиток інноваційних платіжних систем (SWIFT, Reuters, Western Union, СЕП);

використання кредитних електронних платформ («Landing Club», «Prosper»);

розвиток інтернет-банкінгу;

розвиток алгоритмічного трейдингу;

активне застосування технології Big data

втрата державної монополії на емісію грошей;

зменшення сеньйоражу центральних банків;

зниження попиту на національну валюту, що зумовлює її знецінення та зміну швидкості обігу;

зникнення банківської системи у класичному вигляді;

руйнування депозитного ринку;

неможливість проведення ефективної грошово-кредитної політики;

експансійне проникнення на внутрішній ринок іноземних фінансових установ внаслідок

загострення конкуренції та втрати ринкових позицій вітчизняних суб’єктів;

зменшення рівня впливу або усунення фінансових посередників;

використання віртуальних валют в протиправних фінансових схемах, нелегальних трансакцій,

фінансування тероризму, торгівлі наркотиками, зброєю та забороненими товарами

формування нормативно-правового базису регулювання порядку здійснення операцій з

криптовалютами;

чітке розмежування повноважень суб’єктів державного регулювання ринку криптовалют;

ліцензування криптобірж та криптообмінників;

запровадження оподаткування отриманого доходу від операцій з криптовалютами;

здійснення фінансового моніторингу та контролю за суб’єктами первинного фінансового

моніторингу (криптобіржами);

розвиток цифрової інфраструктури, створення умов для впровадження технологій

мережевого сегментування;

інформаційно-аналітичне забезпечення розвитку ринку криптовалют;

перекваліфікація та соціальна адаптація працівників фінансової сфери внаслідок активного

розвитку інформаційних технологій;

підготовка кадрів у сфері взаємодії фінансового сектору та ІТ

27

впровадження технологій мережевого сегментування, соціально-трудова

адаптація працівників фінансової сфери внаслідок активного розвитку

інформаційних технологій тощо.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило вирішити важливу науково-практичну

проблему розробки теоретико-методологічних засад і прикладних рекомендацій

щодо формування та реалізації механізмів грошово-кредитної політики в системі

зміцнення фінансової безпеки України. Отримані теоретико-методологічні та

прикладні результати дають підстави для таких висновків:

1. Класичним завданням грошово-кредитної політики держави є створення

умов для формування фінансового підґрунтя соціально-економічного розвитку

шляхом впливу на фінансово-економічну динаміку, рівень і темпи інфляції, стан

фінансового ринку, динаміку та структуру зайнятості. Грошово-кредитна

політика, своєю чергою, слугує дієвим інструментом забезпечення економічної

безпеки держави, оскільки заходи в її рамках позначаються на параметрах

макроекономічної, виробничої, зовнішньоекономічної, інвестиційно-

інноваційної, енергетичної, продовольчої, соціальної та демографічної безпеки.

Особливо відчутною є роль грошово-кредитної політики в системі забезпечення

фінансової безпеки держави, оскільки наявні тісні взаємозв’язки і

взаємозалежності між їх сутнісними характеристиками, об’єктами та суб’єктами

регулювання, принципами і цілями, режимами грошово-кредитного

регулювання.

2. Грошово-кредитне регулювання та зміцнення фінансової безпеки держави

реалізується зі застосуванням відповідних до фінансово-економічної ситуації і

стану розвитку грошово-кредитної системи держави механізмів та інструментів.

За адміністративним напрямом такими є готівкова емісія, встановлення

кредитної «стелі», пряме регулювання позичкових операцій, обмеження щодо

режимів функціонування фінансово-кредитних установ, здійснення фінансових

операцій. У рамках економічного напряму регулювання застосовуються

обов’язкові резервні вимоги, інструментарій процентної політики,

рефінансування комерційних банків, операції з цінними паперами, регулювання

імпорту та експорту капіталу, управління міжнародними резервами.

3. Однією з основних характеристик міри ефективності грошово-кредитної

політики держави є її здатність протистояти внутрішнім негативним проявам і

тенденціям, а також зовнішнім викликам та загрозам фінансовій безпеці. У

цьому руслі ключовими інструментами державного регулювання є забезпечення

умов для створення єдиного, прозорого, доступного майданчика ліквідності для

учасників фондового ринку, лібералізація валютного ринку, удосконалення

механізму управління зовнішнім боргом та запровадження ризик-орієнтованої

боргової політики, розвиток ринкових інструментів хеджування валютних

ризиків (валютних ф’ючерсів та деривативів), посилення інституційного базису

іноземного інвестування, підвищення ефективності реалізації проектів

міжнародної фінансової допомоги, розширення конкурентної альтернативи у

28

співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та структурами

інвестиційного співробітництва.

4. Усунення та мінімізація ризиків і загроз для фінансової безпеки в процесі

вдосконалення грошово-кредитної політики є важливим системним завданням

державного регулювання, а отже, зростає актуальність формування повноцінної

системи джерел походження та засобів протидії викликам в аналізованій сфері. З

цією метою ідентифіковані ризики та загрози фінансової безпеки держави,

зумовлені недоліками функціонування грошово-кредитної системи, причому

вони повною мірою охоплюють фінансову систему країни, оскільки розроблені

за складовими фінансової безпеки – бюджетною, валютною, борговою, безпекою

страхового та фондового ринків – та за домінантними загрозами фінансової

глобалізації.

5. Здатність нівелювати негативний вплив ризиків фінансової безпеки і

загроз їй є лише частковою характеристикою ефективності державної грошово-

кредитної політики. Під час ґрунтовного аналізу потрібно дати відповідь на

комплекс питань, пов’язаних з оцінюванням загальних індикаторів стану

грошово-кредитної системи та ефективності державної політики її регулювання,

моніторингом критеріїв функціонування та регулювання розвитку всіх секторів і

сегментів грошово-кредитної системи, оцінюванням впливу грошово-кредитної

політики на індикатори структурних складових фінансової безпеки,

формуванням висновків стосовно вдосконалення і підвищення ефективності

державного регулювання в грошово-кредитній системі та його впливу на

параметри фінансової безпеки держави.

6. Ефективність державної грошово-кредитної політики України є

недостатньою. Свідченням нестабільності грошового обігу є незбалансована

структура грошової пропозиції, високий рівень монетизації національної

економіки, значна частка готівки в структурі грошової маси, зростання рівня

доларизації, неефективний трансмісійний грошово-кредитний механізм,

волатильні темпи інфляції. Про погіршення кредитних відносин у державі

свідчать: скорочення кредитного портфеля банків та погіршення його якості,

негативна динаміка залучених банками депозитів, зростання рівня доларизації

кредитів і депозитів банків, кредитування короткострокових проектів із низьким

ступенем ризику, збільшення частки іноземного капіталу в банківській системі.

Ці тенденції посилюють загрози бюджетної, валютної, боргової, банківської

складових фінансової безпеки України, безпеки страхового та фондового ринків,

фінансів реального сектору економіки.

7. З використанням методу головних компонент розраховані інтегральні

значення грошово-кредитної безпеки України у 2000-2017 рр., які

підтверджують наявність негативної тенденції до погіршення якості

функціонування грошово-кредитної системи та недостатньої ефективності

грошово-кредитної політики держави. Так, зокрема, у 2000 р. показник становив

0,69 та до 2017 р. знизився до 0,52. Доведено й наявність впливу послаблення

грошово-кредитної безпеки на погіршення стану фінансової безпеки України.

Встановлено наявність статистично значущого зв’язку між інтегральними

значеннями грошово-кредитної та фінансової безпеки України. Відповідний

29

коефіцієнт регресії становив 0,84.

8. Важливою інформаційно-аналітичною основою планування та реалізації

державної грошово-кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки

України є ідентифікація та оцінювання рівня впливу чинників, які зумовлюють

відповідні зміни. Встановлено, що ключовими чинниками, які на сучасному

етапі соціально-економічного розвитку зумовлюють якість функціонування

грошово-кредитної системи та фінансової безпеки України, є інституційно-

правові, економічні, організаційні, соціально-психологічні та

зовнішньоекономічні.

9. Вагомим концептом управління складними макроекономічними

категоріями, до яких відноситься система фінансової безпеки України, є

необхідність застосування системного підходу. Однією з його ознак є

дотримання базових функцій управління, у тому числі – прогнозування та

планування. З цією метою у дослідженні розроблено відповідне нормативно-

методичне забезпечення, що дозволяє здійснювати емпіричну оцінку впливу

зміни параметрів грошово-кредитної політики на ключові індикатори

фінансової, а через них і економічної безпеки держави. Одночасно доведено,

що без реалізації більш дієвих та ефективних інструментів та засобів

державного грошово-кредитного регулювання недоліки вітчизняної грошово-

кредитної системи лише призводитимуть до погіршення ключових

характеристик та інтегрального коефіцієнта фінансової безпеки України.

10. Системоутворювальним елементом функції планування державної

політики є обґрунтування її стратегічних пріоритетів. Їх визначення має

ґрунтуватися на відповідному алгоритмі стратегічного планування і враховувати

компаративні характеристики та зв’язки в рамках режимів грошово-кредитної

політики держави. На засадах такого підходу стратегічними пріоритетами

вдосконалення грошово-кредитної політики в системі зміцнення фінансової

безпеки України визначені: забезпечення цінової стабільності та зменшення

надлишкової грошової маси в обігу, оздоровлення банківської системи та

відновлення кредитування реального сектору економіки, забезпечення курсової

стабільності та підвищення ефективності валютно-курсової політики, розвиток

вторинного ринку цінних паперів, підвищення ефективності державного

регулювання фінансових інститутів.

11. Ефективна державна грошово-кредитна політика в системі зміцнення

фінансової безпеки України опирається на якісний інституційно-правовий базис.

Принципово важливішим є впровадження інституційно-правового механізму

грошово-кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки України, а

також удосконалення інституційно-правового базису в цій сфері відповідно до

усунення найбільш критичних інституційних бар’єрів розвитку грошово-

кредитної системи і реалізації його потенціалу в системі фінансової безпеки

держави. Відтак напрями вдосконалення інституційно-правового базису

грошово-кредитної політики (підвищення ефективності стратегічного

планування, удосконалення системи публічного управління грошово-кредитною

системою, створення сприятливого економіко-правового середовища) узгоджені

з усуненням таких інституційних бар’єрів, як неефективне інституційне

30

середовище, недосконалий нормативно-правовий базис, переважання

неформальних інститутів над формальними.

12. Реалізація стратегічних пріоритетів удосконалення грошово-кредитної

політики та їх узгодженість із формуванням надійної системи фінансової

безпеки України значною мірою опираються на імплементацію положень

організаційно-економічного механізму грошово-кредитної політики виконання

завдання забезпечення збалансованості грошової маси. Визначено, що в цьому

руслі необхідно впровадити дієві інструменти державного регулювання за

напрямами: стабілізація вартості національної грошової одиниці, оптимізація

структури грошової маси, розвиток платіжних систем та ринку електронних

грошей, вдосконалення системи макропруденційного регулювання.

13. Складність і комплексність вирішення проблеми підвищення

ефективності грошово-кредитної політики зумовлена також і потребою в

комплексному реформуванні фінансово-кредитного сектору держави. При цьому

важливо дотримуватися визначеної логіки і послідовності формування та

реалізації державного регулювання: ідентифікація проблемних сфер

визначення очікуваних результатів підбір комплексу дій формування

організаційного та фінансово-ресурсного забезпечення реалізація заходів та

контроль їх результатів. На таких засадах важливо провадити державну політику

у сфері підвищення ефективності функціонування фінансово-кредитного

сектору за блоками: банківська система, небанківські фінансово-кредитні

інституції, фінансово-кредитна інфраструктура.

14. З метою детінізації грошово-кредитної системи в контексті посилення

фінансової безпеки України необхідно реалізувати комплекс інструментів у

рамках інституційного механізму державної політики (розвиток інфраструктури

безпеки безготівкових платежів, приєднання до багатосторонньої угоди про

обмін податковою інформацією CRS, імплементація заходів проекту BEPS,

приєднання до Міжнародної міжвідомчої конвенції щодо запровадження статусу

іноземних контрольованих компаній, запровадження податку на міжнародні

спекулятивні трансакції, підвищення вимог до емітентів цінних паперів,

урегулювання проведення операцій з купівлі-продажу векселів страховими

компаніями, розвиток інструментів страхування валютних ризиків, розвиток

ринку деривативів, насамперед ф’ючерсів, удосконалення методики виявлення

виведення капіталів за межі країни тощо), що дозволить узгодити заходи

політики, спрямованої на усунення проявів тінізації грошово-кредитної системи

та мінімізацію загроз фінансовій безпеці України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Гудзовата О. О. Грошово-кредитна політика в системі забезпечення

фінансової безпеки України: теоретико-методологічні засади та напрями

реалізації: монографія. Львів: Вид-во ННВК «АТБ», 2018. 300 с. (18,57 д. а.).

2. Гудзовата О. О. Стратегія та засоби конвергенції системи соціальної

безпеки України та ЄС у процесі євроінтеграції: монографія / за ред.

31

Т. Г. Васильціва, Р. Л. Лупака. Львів: Вид-во ННВК «АТБ», 2018. С. 109-151

(особистий внесок – 2,0 д. а., участь у написанні п. 3.1, 3.2).

3. Gudzovata O. O. Effectiveness of state regulation of the monetary sphere in the

context of providing financial security of Ukraine. Socio-economic reforms of the

national economy recovery: the experience of Ukraine: сollective monograph.

Bydgoszcz: Publishing house, 2018. P. 107-130 (особистий внесок – 1,1 д. а., участь

у написанні п. 2.1).

4. Гудзовата О. О. Хмарні сервіси: можливості, безпека, перспективи.

Теоретичні та прикладні аспекти підвищення конкурентоспроможності

підприємств: монографія. Дніпропетровськ: Герда, 2013. Т. 1. С. 102-111

(особистий внесок – 0,5 д. а.).

Публікації у фахових наукових виданнях України:

5. Гудзовата О. О. Програмування політики функціонування грошово-

кредитного сектору в системі фінансової безпеки держави // Глобальні та

національні проблеми економіки: електрон. наук. фахове вид. Миколаїв: Миколаїв.

нац. ун-т ім. В. О. Сухомлинського, 2018. Вип. 21. С. 577-582. URL: http://global-

national.in.ua/issue-21-2018 (0,4 д.а.).

6. Васильців Т. Г., Лихолат С. М., Гудзовата О. О. Формування грошово-

кредитних інструментів забезпечення фінансової безпеки України. Науковий

вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія

економічна. Львів: ЛьвДУВС, 2018. Вип. 1. С. 3-11 (особистий внесок – 0,2 д. а.,

визначені грошово-кредитні інструменти забезпечення фінансової безпеки

держави).

7. Гудзовата О. О. Концептуальні засади програмування функціонування

грошово-кредитного сектору держави. Приазовський економічний вісник.

Запоріжжя: Класич. приват. ун-т, 2018. № 1 (06). С. 130-136 (0,5 д.а.).

8. Гудзовата О. О. Грошово-кредитна політика як об’єкт дослідження в

системі економічної безпеки держави. Вісник Прикарпатського університету.

Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т ім. В. Стефаника, 2018. № 1. С. 75-80

(0,45 д.а.).

9. Гудзовата О. О. Обґрунтування методів, інструментів та засобів

державного регулювання в грошово-кредитній сфері в системі забезпечення

фінансової безпеки держави. Причорноморські економічні студії. Одеса, 2018.

№ 28. С. 43-47 (0,4 д.а.).

10. Васильців Т. Г., Лихолат С. М., Гудзовата О. О. Стан та напрями

удосконалення державного регулювання грошово-кредитної сфери в системі

забезпечення фінансової безпеки України. Науковий вісник Львівського

державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. 2018. Вип. 2. С. 22-

26 (особистий внесок – 0,5 д.а., обґрунтовані напрями вдосконалення державного

регулювання грошово-кредитної сфери в системі забезпечення фінансової

безпеки України).

11. Voloshyn V., Shehlovych A., Gudzovata О. Money-credit instruments for the

provision of the financial security of Ukraine. Стратегічні пріоритети. 2018. № 2

32

(47). С. 70-77 (особистий внесок – 0,3 д. а., визначені грошово-кредитні

інструменти забезпечення фінансової безпеки України).

12. Гудзовата О. О. Характеристики розвитку грошового обігу в Україні як

передумова фінансової безпеки держави. Науковий вісник Ужгородського

національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та

світове господарство. 2017. Вип. 12, ч. 1. С. 87-91 (0,25 д.а.).

13. Васильців Т. Г., Лихолат С. М., Гудзовата О. О. Стан бюджетної,

податкової, валютної та банківської детермінант фінансової безпеки України.

Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія

економічна. Львів: ЛьвДУВС, 2017. Вип. 1. С. 19-28 (особистий внесок – 0,65 д.а.,

проведено аналіз стану складових фінансової безпеки України).

14. Гудзовата О. О. Розвиток кредитних відносин як передумова фінансової

безпеки держави. Вісник Львівського торговельно-економічного університету.

Економічні науки. Львів: Вид-во Львів. торгов.-екон. ун-ту, 2017. Вип. 52. С. 15-

20 (0,45 д.а.).

15. Гудзовата О. О. Чинники та функціональні особливості розвитку

грошово-кредитної сфери в контексті формування системних характеристик

фінансової безпеки держави. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного

університету. Серія «Економіка та менеджмент». Одеса, 2017. Вип. 26, ч. 2.

С. 83-87 (0,35 д.а.).

16. Гудзовата О. О. Криптовалюти у грошово-кредитній сфері: технології,

перспективи та безпека. Вісник Львівського торговельно-економічного

університету. Економічні науки. Львів: Вид-во Львів. торгов.-екон. ун-ту, 2017.

Вип. 53. С. 66-70 (0,35 д. а.).

17. Гудзовата О. О. Теоретико-методичні підходи до оцінювання

ефективності державної політики у сфері регулювання грошово-кредитної сфери

та забезпечення фінансової безпеки держави. Науковий вісник Херсонського

державного університету. Серія «Економічні науки». Херсон: ХДУ, 2016. Вип. 21,

ч. 1. С. 151-155 (0,35 д.а.).

18. Гудзовата О. О. Світовий досвід застосування монетарного

інструментарію для впровадження ефективної державної політики

функціонування грошово-кредитної сфери // Інфраструктура ринку: електрон.

наук.-практ. журн. 2016. № 2. URL: http://www.market-infr.od.ua/uk/2-2016 (0,4 д. а.).

19. Гудзовата О. О. Зарубіжний досвід державної грошово-кредитної

політики та зміцнення фінансової безпеки. Економічний вісник Запорізької

державної інженерної академії. Запоріжжя: ЗДІА, 2016. Вип. 6 (06), ч. 2. С. 88-

94 (0,45 д.а.).

20. Гудзовата О. О. Загрози фінансовій безпеці держави за дестабілізації

грошово-кредитної сфери // Глобальні та національні проблеми економіки:

електрон. наук. фахове вид. Миколаїв: Миколаїв. нац. ун-т

ім. В. О. Сухомлинського, 2016. Вип. 14. С. 766-771. URL: http://global-

national.in.ua/issue-14-2016 (0,35 д.а.).

21. Гудзовата О. О. Інформаційна безпека хмарних сервісів. Науковий вісник

Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна.

Львів: ЛьвДУВС, 2013. Вип. 2. С. 228-239 (0,8 д.а.).

33

Публікації у фахових наукових виданнях України, що включені до міжнародних

наукометричних баз:

22. Гудзовата О. О. Обґрунтування пріоритетів стратегії розвитку грошово-

кредитного сектору держави. Вісник Хмельницького національного університету.

Економічні науки. Хмельницький: ХНУ, 2018. № 1. С. 122-126 (0,4 д. а.).

23. Гудзовата О. О. Стратегічні напрями розвитку грошово-кредитної сфери

в системі забезпечення фінансової безпеки України. Економічний дискурс. 2018.

№ 1. С. 131-138 (0,55 д.а.).

24. Гудзовата О. О. Ідентифікація та напрями протидії зовнішнім викликам

стабілізації грошово-кредитного сектору. Вісник Львівського торговельно-

економічного університету. Економічні науки. Львів: Вид-во ЛТЕУ, 2018.

Вип. 55. С. 29-34 (0,45 д.а.).

25. Гудзовата О. О. Обґрунтування теоретико-методичних засад грошово-

кредитної політики в системі фінансової безпеки держави. Вісник Хмельницького

національного університету. Економічні науки. Хмельницький: ХНУ, 2018. № 4.

С. 208-211 (0,3 д.а.).

26. Гудзовата О. О. Удосконалення параметрів функціонування грошово-

кредитного сектору в системі забезпечення фінансової безпеки України.

Держава та регіони. 2018. № 3 (102). С. 25-30 (0,45 д.а.).

27. Гудзовата О. О. Напрями та інструменти забезпечення збалансованості

грошової маси в контексті реалізації ефективної грошово-кредитної політики в

Україні. Інтелект-XXI. 2018. № 4. С. 53-57 (0,35 д.а.).

28. Гудзовата О. О., Самура Ю. О., Шехлович А. М. Обґрунтування

інструментів державного регулювання детінізації грошово-кредитного сектора в

системі фінансово-економічної безпеки держави. Бізнес-Інформ. 2018. № 10 (489).

С. 285-289 (особистий внесок – 0,2 д. а., визначені інструменти державного

регулювання детінізації грошово-кредитного сектору держави).

29. Васильців Т. Г., Гудзовата О. О. Інструменти детінізації грошово-

кредитного сектору в системі забезпечення фінансової безпеки України.

Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Львів: ДУ «Інститут

регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2018. Вип. 4 (132).

103-109 (особистий внесок – 0,3 д. а., визначені передумови впровадження

інструментів державної політики детінізації грошово-кредитного сектору).

30. Васильців Т. Г., Гудзовата О. О. Ризики функціонування грошово-

кредитної сфери в умовах макроекономічної нестабільності: концептуальні

аспекти. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України.

Серія економічна. Львів: РВВ НЛТУ України, 2017. Вип. 27(2). С. 121-125

(особистий внесок – 0,3 д. а., визначені ризики функціонування грошово-кредитної

сфери України).

Публікації за матеріалами конференцій

31. Гудзовата О. О. Недоліки інституційного забезпечення грошово-

кредитної сфери та напрями їх усунення для забезпечення економічної безпеки

України. Фінанси, бухгалтерський облік та підприємництво: аналіз тенденцій

та перспектив розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Київ: ГО

34

«Київський економічний науковий центр», 2018. С. 62-64 (0,25 д. а.).

32. Гудзовата О. О. Щодо інструментів грошово-кредитної політики

забезпечення фінансової безпеки України. Актуальні питання функціонування

фінансового ринку в умовах кризових явищ світової економіки: матеріали III

Міжнар. наук.-практ. конф. Одеса, 2018. С. 47-52 (0,35 д. а.).

33. Гудзовата О. О. Пріоритети стратегії розвитку грошово-кредитного

сектору України. Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу

та контролю в соціально-орієнтованій системі управління підприємством:

матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. Полтава, 2018. С. 204-206 (0,2 д. а.).

34. Васильців Т. Г., Гудзовата О. О. Етапи становлення грошово-кредитної

політики в Україні. Фінансово-економічний розвиток України в умовах

трансформаційних перетворень: матеріали VII Всеукр. наук.-практ. конф.

Львів: ЛТЕУ, 2018. С. 76-78 (особистий внесок – 0,2 д. а., визначені етапи

становлення грошово-кредитної політики України).

35. Васильців Т. Г., Гудзовата О. О. Інструменти та засоби державного

регулювання в грошово-кредитній сфері в цілях посилення фінансової безпеки

держави. Тенденції та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи

України в умовах глобальних викликів і загроз: матеріали III Всеукр. наук.-практ.

інтернет-конф. Львів: ЛТЕУ, 2018. С. 13-16 (особистий внесок – 0,15 д. а.,

визначені інструменти державного регулювання грошово-кредитної сфери

України).

36. Васильців Т. Г., Гудзовата О. О., Шехлович А. М. Актуальні проблеми

забезпечення інноваційної компоненти економічної безпеки України. Актуальні

питання розвитку економічної науки та її вплив на становлення громадянського

суспільства: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Рівне: О. Зень, 2018. С. 19-21

(особистий внесок – 0,2 д. а., визначені напрями зміцнення інноваційної безпеки в

Україні).

37. Васильців Т. Г., Гудзовата О. О. Сучасний стан бюджетної складової

фінансової безпеки України. Фінансово-економічний розвиток України в умовах

трансформаційних перетворень: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.

Тернопіль: Крок, 2017. С. 133-136 (особистий внесок – 0,2 д. а., оцінено стан

бюджетної складової фінансової безпеки України).

38. Гудзовата О. О. Криптовалюти як чинник активізації інноваційного

підприємництва. Інноваційне підприємництво: стан та перспективи розвитку:

зб. матеріалів ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. Київ: КНЕУ, 2017. С. 159–161

(0,2 д. а.)

39. Гудзовата О. О. Методологія оцінювання фінансової та грошово-

кредитної безпеки: теоретичні аспекти. Стратегічні перспективи розвитку

економічних суб’єктів в нестабільному економічному середовищі: зб. тез

І Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. Кременчук: КрНУ, 2017. С. 145-148

(0,25 д. а.).

40. Гудзовата О. О. Інструменти державної політики функціонування

грошово-кредитної сфери та зміцнення фінансової безпеки. Фінансове

регулювання зрушень у економіці України: зб. тез доп. учасників Міжнар. наук.-

практ. інтернет-конф. Мукачеве: Мукачів. держ. ун-т, 2017. С. 316-319

35

(0,25 д. а.).

41. Гудзовата О. О. Сучасний стан валютної складової фінансової безпеки

України. Економічний розвиток України: поступ у ХХІ століття: матеріали

І Всеукр. наук.-практ. конф. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2017.

С. 11-13 (0,2 д. а.).

42. Гудзовата О. О. Стан боргової складової фінансової безпеки України.

Актуальні проблеми сьогодення у сфері фінансів, обліку та аудиту: тези доп.

II Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. Хмельницький: ХКТЕІ, 2017. С. 164-167

(0,25 д. а.).

43. Гудзовата О. О. Аналіз структури та обсягів грошового обігу України в

контексті забезпечення фінансової безпеки. Актуальні проблеми соціально-

економічних систем в умовах трансформаційної економіки: зб. наук. статей за

матеріалами ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. Дніпро: НМетАУ, 2017. Ч. 1. С. 388-

393 (0,35 д. а.).

44. Гудзовата О. О. Аналіз кредитно-депозитного ринку України як

складової забезпечення фінансової безпеки. Сучасні тенденції розвитку світової

економіки: зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. Харків: ХНАДУ, 2017.

Т. 1. С. 68-70 (0,3 д. а.).

45. Гудзовата О. О. Детермінанти фінансової безпеки держави в умовах

євроінтеграції. Фінансово-економічні механізми підтримки суб’єктів реального

сектору економіки України в умовах дії Угоди про асоціацію з ЄС: матеріали

Всеукр. наук.-практ. конф. Київ: Алерта, 2017. С. 33-36 (0,25 д. а.).

46. Гудзовата О. О. Грошово-кредитні чинники розбалансування розвитку

внутрішньої торгівлі України. Стратегічні пріоритети розвитку внутрішньої

торгівлі України на інноваційних засадах: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.

Львів: ЛТЕУ, 2017. С. 200-201 (0,15 д. а.).

47. Gudzovata О. О. Disadvantages of institutional provision of monetary and

credit sphere and directions for their elimination order to ensure economic security of

Ukraine. Veda a technologie: krok do budoucnosti. Praha: Education and science,

2018. С. 98-100 (0,2 д. а.).

48. Гудзовата О. О. Актуальні проблеми безпеки зберігання електронних

даних. Актуальні проблеми економіки і торгівлі в сучасних умовах

євроінтеграції: матеріали наук. конф. Львів: Растр-7, 2016. С. 244-246

(0,25 д. а.).

49. Гудзовата О. О. Теоретичні підходи до визначення категорії «ризик» в

грошово-кредитній сфері. Актуальні проблеми економіки та управління в умовах

системної кризи: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. Львів: Львів. ін-т

МАУП, 2016. Ч. 3. С. 6-12 (0,35 д. а.).

50. Гудзовата О. О. Загрози фінансовій безпеці суб’єктів господарювання за

нестабільності грошово-кредитної сфери. Трансформація національної моделі

фінансово-кредитних відносин: виклики глобалізації та регіональні аспекти: зб.

матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2016.

С. 23-26 (0,25 д. а.).

51. Гудзовата О. О. Напрями удосконалення системи фінансової безпеки

держави. Глобалізаційні процеси в розвитку національних економік: зб. матеріалів

36

Міжнар. наук.-практ. конф. Львів: ЛКА, 2016. С. 98-100 (0,15 д. а.).

52. Гудзовата О. О. Недоліки грошово-кредитної політики та ризики

фінансовій безпеці України. Актуальні проблеми сьогодення у сфері фінансів,

обліку та аудиту: зб. тез інтернет-конф. Хмельницький: Хмельн. кооп. торгов.-

екон. ін-т, 2016. С. 418-420 (0,15 д. а.).

АНОТАЦІЯ

Гудзовата О. О. Механізми реалізації грошово-кредитної політики в

системі зміцнення фінансової безпеки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за

спеціальністю 21.04.01 – економічна безпека держави (економічні науки). –

Національний інститут стратегічних досліджень, Київ, 2019.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад і

прикладних рекомендацій щодо формування та реалізації механізмів грошово-

кредитної політики в системі зміцнення фінансової безпеки України. Розвинуто

концептуальні положення грошово-кредитної політики та її місця в системі

економічної і фінансової безпеки держави. Узагальнено методи, інструменти та

засоби державного грошово-кредитного регулювання з метою посилення

фінансової безпеки держави. Ідентифіковані зовнішні виклики стабілізації

грошово-кредитної системи та посилення фінансової безпеки держави. Розкрито

ризики грошово-кредитної політики в умовах макроекономічної нестабільності

та виявлені загрози фінансовій безпеці держави за дестабілізації грошово-

кредитної системи. Узагальнено теоретико-методичні підходи до оцінювання

державної грошово-кредитної політики та забезпечення фінансової безпеки

держави. Проаналізовано стан, виявлено чинники та функціональні особливості

грошово-кредитної політики в контексті формування системних характеристик

фінансової безпеки України. Надано характеристику державної грошово-

кредитної політики в контексті забезпечення фінансової безпеки України.

Обґрунтовані пріоритети стратегії вдосконалення грошово-кредитної політики в

Україні та розроблені інструменти прогнозування та програмування політики

системного функціонування грошово-кредитної системи. Сформовано

інституціонально-правовий базис грошово-кредитної політики як елементу

системи фінансової безпеки України. Визначені напрями та інструменти

забезпечення збалансованості грошової маси. Удосконалені параметри

функціонування фінансово-кредитного сектору. Розроблені інструменти

детінізації грошово-кредитної системи та запропоновані засоби протидії

викликам глобалізації у грошово-кредитній системі України.

Ключові слова: фінансова безпека держави, грошово-кредитна політика,

економічна безпека держави, пріоритети та механізми, ризики та загрози,

індикатори економічної безпеки, сфера грошового обігу, фінансово-кредитний

сектор.

АННОТАЦИЯ

Гудзовата О. О. Механизмы реализации денежно-кредитной политики в

системе укрепления финансовой безопасности Украины. – Рукопись.

37

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по

специальности 21.04.01 – экономическая безопасность государства

(экономические науки). – Национальный институт стратегических исследований,

Киев, 2019.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ и

прикладных рекомендаций по формированию и реализации механизмов

денежно-кредитной политики в системе укрепления финансовой безопасности

Украины.

Объектом исследования являются процессы обеспечения финансовой

безопасности государства. Предметом исследования являются теоретико-

методологические основы и научно-практические рекомендации по механизмам

реализации денежно-кредитной политики в системе укрепления финансовой

безопасности Украины.

Дополнены концептуальные основы государственной денежно-кредитной

политики в системе обеспечения финансовой безопасности государства путем

определения ключевых сфер и мер регулирования по направлениям:

административное – наличная эмиссия, кредитная политика, прямое

регулирование ссудных операций, организационно-управленческие и

технологические ограничения; экономическое – процентная политика,

применение резервных требований, рефинансирование коммерческих банков,

операции с ценными бумагами, регулирование импорта и экспорта капитала,

управление международными резервами.

Исследованы методы, инструменты и средства государственного

регулирования в денежно-кредитной системе в целях усиления финансовой

безопасности государства. Разработан методический подход к идентификации и

оценке факторов развития денежно-кредитной системы в системе финансовой

безопасности государства, в частности, в отличие от наиболее

распространенного способа, когда в таких целях используются в основном

методы экономико-математического анализа и моделирования для установления

соответствующих коэффициентов регрессии между зависимой и независимыми

переменными, разработана методика формирования системы факторов,

позволяющая качественно характеризовать системное влияние факторов и

действие каждого из них.

Усовершенствован методический инструментарий оценки эффективности

государственного регулирования денежно-кредитной системы, который

предполагает комплексный анализ с последующим формированием выводов

относительно последствий применения инструментов и мер государственного

регулирования и их влияния на состояние денежно-кредитной системы и в

дальнейшем на систему финансовой безопасности государства; при этом

используется ряд специфических показателей – напряженности регулирования

валютного курса, уровня безналичной монетизации экономики, буфера

девальвации, доходности кредитных вложений.

Разработан концептуальный подход к идентификации и утверждению

стратегической основы и направлений формирования государственной денежно-

кредитной политики как отдельного системообразующего элемента

38

государственной политики обеспечения экономической безопасности

государства, который достигается путем планирования и последующей

реализации комплекса мероприятий в соответствии с элементами внутренней

структуры системы финансовой безопасности: 1) самодостаточности и

независимости; 2) стабильности и устойчивости; 3) способности к саморазвитию

и прогрессу.

Разработан инструментарий моделирования и прогнозирования

функциональных зависимостей дестабилизирующего влияния внешних

факторов на систему финансовой безопасности государства, который

предполагает наличие двухмерной подсистемы (где первая косвенно определяет

его функциональную структуру, а вторая – зависит от ресурсного потенциала и

управленческого воздействия в пределах параметров объекта формирования

целевого уровня финансовой безопасности) воздействия на процессы

формирования системы финансовой безопасности, и формализуется в разрезе

влияния групп детерминант внутренней и внешней среды.

Обоснованы приоритеты стратегии развития денежно-кредитного сектора в

части регулирования развития денежно-кредитной системы с проекцией на

обеспечение финансовой безопасности государства. Усовершенствованы

методико-прикладные средства государственной политики формирования

институционально-правового базиса развития денежно-кредитного сектора в

системе финансовой безопасности государства, отличающиеся идентификацией

направлений его совершенствования в условиях наличия критических

системных институциональных барьеров – неэффективной институциональной

среды, несовершенного нормативно-правового базиса, преобладания

неформальных институтов над формальными.

Определены направления и инструменты обеспечения сбалансированности

денежной массы в контексте усиления финансовой безопасности государства.

Разработаны инструменты детенизации денежно-кредитного сектора и

определены средства противодействия вызовам глобализации в денежно-

кредитной системе.

Ключевые слова: финансовая безопасность государства, денежно-кредитная

политика, экономическая безопасность государства, приоритеты и механизмы,

риски и угрозы, индикаторы экономической безопасности, сфера денежного

обращения, финансово-кредитный сектор.

ABSTRACT

Gudzovata O. Mechanisms of monetary and credit policy realization in the

system of financial security of Ukraine strengthening. – Manuscript.

Thesis on competing a doctor’s degree of economic sciences by speciality 21.04.01

– economic security of the state (economic sciences). – National Institute for Strategic

Researches, Kyiv, 2019.

The dissertation is devoted to the development of theoretical and methodological

principles and applied recommendations for the formation and implementation of

monetary policy mechanisms in the system of strengthening financial security of

Ukraine. The object of the research is the processes of strengthening the financial

39

security of the state, the subject – theoretical and methodological principles and

scientific and practical recommendations on the mechanisms of realization of

monetary policy in the system of strengthening of financial security of. The conceptual

provisions of monetary policy and its place in the system of economic and financial

security of the state are developed. The methods, tools and means of state regulation in

the monetary sphere in order to strengthen the financial security of the state are

generalized. External challenges of stabilizing the monetary sector and strengthening

the financial security of the state are identified. The risks of functioning of the

monetary sphere in the conditions of macroeconomic instability are investigated. The

threat to the financial security of the state for destabilization of the monetary sphere

was revealed. General theoretical and methodical approaches to the evaluation of state

policy in the field of regulation of monetary and credit relations and ensuring the

financial security of the state are grounded. The factors and functional features of the

development of the monetary sphere in the context of the formation of system

characteristics of the financial security of the state are revealed. The description of the

state regulation of the monetary sphere in the context of ensuring the financial security

of the state is given. Priorities of the development strategy of the monetary sector are

grounded. The tools of forecasting and programming of the systemic functioning of

the monetary sector are developed. The institutional and legal basis for the

development of the monetary sector as an element of the system of financial security

of the state is formed. The directions and tools for balancing the money supply are

defined. Parameters of functioning of the financial and credit sector are improved.

Instruments for the depilation of the monetary sector and identified means to counter

the challenges of globalization in the monetary sphere are developed.

Key words: financial security of the state, monetary policy, economical security

of the state, priorities and mechanisms, risks and threats, indicators of economical

security, sphere of money circulation, financial and credit sector.