Слава передо­викам і новато­

рам виробницт­ва~ які йдуть в авангарді всена­родного соціалі-

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАRТЕСЯІ • І

етичного з .ма-

ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА В 1935 РОЦІ

.N2 169 (З871)

СУБОТА

26 жовтня

1974 р. \til!:i 2 1.011.

-----------~--

І

І І І

І і ·,

гання за успіш­

не завершення

n ~ ятир ічки! (Із Закликів ЦК: К:ПРС до

57-ої річниці Великої Жовтне­вої соціалістичної революції).

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ RОМУНІСТИЧНОІ ПАРТП УКРАІНИ, МІСЬКОІ І PAROHHOI РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ RИУВСЬКОІ ОБЛАСТІ

ВЕЛИНОМУ ЖОВТНІО-.ГІДНУ ЗУСТРІЧ! ПЕРШЕ МІСЦЕ В СРСР

Четвертий, визначальний рік конання особистих п'ятирічок. дев'ятої п'ятирічки приносить Серед них - старші печові, По­для колективу заводу порошкової чесні металурги СРСР Віктор металургії перемогу за перемо- Олександрович Горохівський та гою. Протягом першого і другого Вячеслав Миколайович Антонов, кварталів серед підприємств Мі- Віктор Васильович Кузнецов, Гри­ністерства чорної металургії горій Михайлович Фещенко, спі­СРСР він міцно утримував друге кальники Анатолій Олекс~ндро­місце. У третьому кварталі бро- вич Звєрєв і Микола Михайлович варські металурги-порошковики, Ничипорук та інші. Більше 180 значно поліпшивши свої техніко- робітників виконали завдання ни­економічні показники, вийшли на нішнього року.

вищий рубіж У Всесоюзному со- Радісна звістка про високу на­ціалістичному змаганні. Колегія городу окрилила весь колектив Міністерства чорної металургії на нові трудові подвиги. Ставши СРСР і ЦК профспілки працівни- на переджовтневу вахту, робіт­ків металургtиної промисловості ники, інженерно-технічні праців­присудили перше місце з вручен- ники, службовці підприємства ням Перехідного Червоного пра-

працюють з єдиним прагненням пора і перІ,Uої грошової премії.

У здобуту перемогу найбіль­ший вклад внесли передовики

підприємства, ударники комуні­стичної праці, раціоналізатори і винахідники. 50 ентузіастів ·соці­алістичного змагання під девізом «П'ятиденку - за чотири дні» достроково рапортували про ви-

aиiЦHIOGltiO корнову баау Дальше пLдвищення про­

дУRТИ!ВНОС'І'і худоби немис­лиме без міцної кормової бази. Тому ріль.ники радгос­пу «Гоголівський>> цьому питанню надають особливу уваrу. Вони вирости\lІи непо­ганий урожай нормових культур і за,клали 3900 тонн високоякІсного сінр.жу, 17 тисяч тонн силосу. На­громаджено до трьох тисяч

КОНТРОЛЮЄ «СЛАВУТИЧ~ «Славутич~ - новий кіно­

зйомочний КОМ1ПЛ€КС, СТВО,ренИЙ на Київській кіност:у"дії імені О. П. Довженка. Тепер можна контролювати· якість вІдзнято­го матерtлау безnосередньо під

- підготувати Вітчизні на честь 57-і річниці Великої Жовтневої

СОЦІаЛІСТИЧНОЇ реВОЛЮЦії ГіДНИЙ трудовий подарунок.

С. СЕРДЮК, заступник секретаря пар­

тійного комітету заводу

порошкової мeтaJiyprli.

тонн зернофуражу, соломи є до чотирьох тисяч тонн.

Нормодобувники дали слово вирQстиrrи і заRЛасти 12500 ТОНН КОрМО,ВИХ КОре­НеІІЛОДіВ nри плані 8700. Зобов' я:зання у.сnішно вико­нується. Закінчуємо копати буряки на 250 гентарах. Урожай виборено добрий_ Майже 9 тисяч тонІІІ коренів уже звезено до ферм і за­каrатовано на зберітання.

М. ШЕВЕЛЬ, гоJІова місцевого комі­тету профспіJІКИ~

час зйомок за доломагою заnи­су на ві,цеоnлі-в.ку. Візуальний пристрій дозволяє спостерігшrи за кадром одночаrсно режисе­

ру, звУІКооnератору і відеоінже­·неру.

(РАТАУ).

ВОНИ ВИКОНАЛИ П'ЯТИРІЧКУ

Наслідуючи патріотичний почин трудящих Москви і Ленінграда, Галина Аврамівна Какун першою на фабриці верхнього і)итячого трикотажного одягу зобов'язалась виконати особисту п'ятирічку за чотири роки. Перейшовши на обслуговування чотирьох в'язальних машин-напівавтоматів, вона набагато випередила час. Своє п'яти­річне завдання виконала за три роки.

Виробляючи продукцію в рахунок десятої п'ятирічки, в'язальни­tІЯ у четвертому, визначальному році добилась нових успіхів. Jl Всесоюзному соціалістичному змаганні вийшла переможцем. За до­сягнення -високих показників по підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості виробів Міністерство легкої промисловості СРСР і ЦК профспілки нагородили Г. А. Какун Дипломом. і присвої­ли звання «Кращий працівник легкої промисловості дев'ятої п'яти­річки».

На фото: Г. А. КАКJІН.

Фото А. Козака.

ТУРБОТИ САДІВНИКІВ Садівнича бригада Василя

Павловича Андруха в радгос­

пі «Заворицький» закінчила

збирати фрукти. Зараз прово­

дить підготовчі роботи для

осіннього садіння суниці. Ро­

бітниці ПіДГОТОБЛЯЮТЬ флаНЦі

суниці, ремонтують площі

ягідників, посаджених весною цього року.

У сього в радгоспі під суни­цею буде 20 гектарів. П'ятнад~ цять уже є. До свята Жовтня буде· посаджено ще на трьох гектарах. Бригада має влас­ний носадковий матеріал.

П. ЖИГАЛО, громадський кореспондент.

rLc#;~~ , а,nтомобіJІР· t ~ будіВНИJ\j В t ' & ! \ Центральний Комітет Ко-\ муністичної партії Радянсько-

~ го Союзу, Президія Верховної ! ~ Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР сердечно поздоровили

_ трудящих підприємств та ор­\ ганізацій автомобільної про­~ мисловості з· півстолітнім юві-

~ леєм радянського автомобіле­будування.

Автомобільна промисловість Радянського Союзу завдяки повсякденній турботі партії і уряду, самовідданій праці

усього нашого народу, гово­

риться в привітанні, стала ви­сокорозвинутою галуззю інду­

стрії. Вона має потужну ви­робничу базу і досвідчені кад­ри, здатні успішно розв'язу­вати великі господарські і на-уково-технічні завдання.

ЦК КПРС, Президія Верхов­ної Ради СРСР і Рада Міністрів СРСР висловили впевненість у тому, що працівники авто­

~Іобідьної промисловості під керівництвом партійних орга­нізацій не пошкодують сил і

творчої енергії ДJІЯ виконання ! історичних рішень XXIV з'їзду КПРС.

* * * Радянські автомобілеlіудів- ~

ни1ш самовіддано працюють над виконанням завдань дев'я­тої п'ятирічки. За масштаба­ми виробництва, за технічним рівнем машин, які випускає радянське автомобідебудуван­ня, воно займає тепер одне з провідних місць. Тільки за 19 71 рік виготовлено 11 ОО ти­сяч автомашин, а в 1975 ро­ці їх має бути випущено по­над два мільйони. Більш як 350 моделей і модифікацій вантажних і ;1егкових автомо- -~ білів, автобусів, причепів і на- \ півпричепів виробляють тепер \ підпр~є~ства г~луз_і_: Основні ~ модеш 1 модифІкацн вантаж­

них автомобілів Московського заводу імені Лихачова, Горь­ковського, Мінського, Віло­руського, Кременчуцького ав­тозаводів, легкові машини ВАЗу, двигуни 3аволзьІtого і Ярославського моторних заво­дів мають Державний знак

Музей народної освіти Музе~ народної освіти Мол­

да.вськоl РСР .відкрився в Rи­ШИІНеві. Чотири тисячі його екс­понатів розnовідають ~ро ста­новлення і розвиток доШRільно­

го виосовання, шкільної справи і вищої оавіти в ресnубліці.

(ТАРС).

~~ .. ~~~~ .. ~~ .. ~~~_.aв._.-.-.. ~~--~~~<~z~ьx~ruw~~.-.ag~~~~~~~x~~~g~~~~~,~~~~'~''~~~~~

Реконструкцію завершено Завершено повну реконстрУІК­

цію однієї з найціІкавіших буді­вель палацаво-nаркового КОМіlІ­

лексу Павлов~ська nід Ленін­градом - піль-башти.

Башта, збудована близько ДВОХІСОТ років ТОМу, дуже ПО" терпіла пtд час війни. Ленін­градські реставратори зверну­лися до старовинних гравюр і архLвів, щоб відтоІюрити по­чатнове обличчя паркового па­вільйону. Тепер над баштою знову спалахнуло соня-чною

жовтизною шатро даху, на фа­саді. відновлено розnис П'єтро Гонзаго. У залах піль-башти віднрила.ся виставка малюнків старого Павловська, зібрано но­лекцію меблів і- бронзо.вих го­ДИІННИІНів XVIII століття.

Волгоград. Новоро­сійськ, Керч, Севасто­поль - ці міста вкар­бовані на скрижалях історії, як міста не­меркнучої слави років Великої Вітчизняної війни, як міста-герої. Вони відзнач.ені масо­вими подвигами радян­

ського народу в бо­ротьбі' проти фашизму.

Саме через Ці міста­герої прошг маршрут

поїзда дружби <<Київ­ський пропагандист>>, учасниками якого було чотирнадцять пропа­

гандистів нашого міста та району. Необхідно відзначити, що до

складу групи ввійшли кращі пропагандисти

політичної та економіч­ної освіти - М. С. Адамкович (радгосп-комбінат «Rалитян-

ський» і~ені 50-річчя

СРСР), М. П. Білозуб

(завод порошкової ме-

талургії), Г .. П. Рей (завод пластмас), Р. П. Стрельченко (радгосп «Требухівський>>) та іНШі.

У містах-героях учасники поїзда відві­дали пам'ятні місця. У Волгограді, зокрема, вони побували на Ма­маєвому кургані, де

оглянули меморіал

мужності і героїзму, біля будинку Павлова, на могилі сина іспан­

ського народу Рубена Ібаррурі, який коман­дував кулеметною ро­

тою і загинув під час

боїв за Сталінград. Велике враження зали­шилося в учасників

подорожі від відвідин

Цемеської бухти, що в Новоросійську, де за наказом вождя і орга­

нізатора нашої держа­ви В. І. Леніна в 1918 році була затоплена Чорноморська ескадра, легендарної «Ма­лої землі>>, де хоробро билися з фашистсьни­ми окупантами радян-

ські воїни. серед яких не раз бував начальник політвідділу r-юлиш­

ньої 18 армії Гене-

ральний секретар ЦК КПРС товариш Л. І. Брежнєв.

Багато історичних 1\Іісць відвідали учасни­

ки поїзда в Керчі, Се­вастополі. І всюди во­ни покладали вінки до

пам'я:rників героям. Також екс!Rурсанти цікавилися досягнення­

ми трудящих цих міст

у боротьбі за виконан­ня історичних рішень

XXIV з'їзду КПРС. Пропагандисти зі-

брали багатий фактич­ний матеріал, яний ви­Іюристовузатимуть у

своїй роботі по кому­ністичному вихованню трудящих.

А. ГАВРИЛЕНКО.

РоОоту Ра1-на рівень сучасних вимог Відбулося засіДання дев'ятої сееії

районної Ради депутатів .трудящих (чо­тирнадцятого склижання). В роботі се­сії .вз-яли участь керів~ини підприемств, установ, організацій району, голови ви­кон:комів сільських Рад, дире.ктори раrд­госпів, птахофабрик. На сесії розглянуто такі питання: 1. Про хід виконання вшюн:1юмами

районної, селищної і сіль.ських Рад де­путатів трудящих, відділами та управ­ліннями рішень .грудневого ( 1973 р.) Оленуму ЦН КПРС з питань удоскона­лення методів роботи і підвищення від­повідальності кадрів за доручену спра­

ву.

2. Інформація про роботу виконкому районної Ради депутатів трудящи'х за міжсесійний період.

З доповіддю по першому питанню ви­стуюив голова виконкому районної Ради депутатів трудящих депутат П. П. БІ­локінь. Трудящі нашого району, відзначив

доповідач, наполегливо працюють над перетворенням у життя історичних рі­шень XXIV з'їзду НПРС і XXIV з'їзду НП Унраїни. Колективи промислових пі.дnриємrств у.спішно справилися з пла,

ном де-в'яти місяців по обсягу реаліза­ції продукції. Досягнуто високих тем­пів зростання продуктивності праці. З початку року понад план реалізовано продукції на 823 тисячі карбованців. Нових УJСПLхів досягли у четвертому, ви­значальному році п'ятирі.чки працівни­ки сільського , господарст.ва. В серед­ньому по району з Jюжного гектара зі­брано по 27,3 центнера зерна, в тому числі пшениці - 33,4 центнера.

Район успішно винонав план прода­жу хліба державі. Трудівни-ки тварин­ницьких ферм на 20 жовтня виробили на сто гектарів сільськогосподарських УІГідь 681 центнер молока, 172,6 цент­нера м' нса. Господарства району ВИІК<>­нали народногосподарсьrкий план прода­жу моло.ка і м'яса. Проте в ycLx галу­зях господарства, є ще чимало невико­

ристаних резервів. Неруючись рІшеннями .грудневого

(1973 р.) Пленуму ЦН RПРС, .вІдділи і управління, ви-конкоми мі.сцевих Рад району здійснюють пра:.ктичні заходи по удос-коналенню стилю і методів роботи, спрЯІмовано.ї на успішне виконання на­родногослодарсь.ких планів і соціалі­стичних зобов'язань дев'ятої п''ятирічки. Конкретніше координується діяльність викон.комі.в. Особлива у~ага надається розвптнові ініціативи, діловитості, nід­вищенню віщrювідальності за доручену справу.

Дооові.дач детально охаракт.еризував стиль і методи роботи' виконкомів. Зо­крема, зуюинився на питаннях перспеіК­

тивно-номплексного планування, добору, пі~отовни і навчання радян.ських кад­рів, підвищення їх ділової кваліфікації та вдос-коналення рівня роботи, куль­тури роботи державного аnарату. П. П. Білокінь проаналізував питання, що за­слуховувались на засіданнях винонкому районноУ Ра,ди, відзначив, як викону­ють•ся рішення виконкому. У багатогранній роботі райвиконком,

виноНіНОtМИ селищної і сіль,ських Рад спиралися на постійні коміеії, доnомогу деnутатІв, rрома.дсьних організацLй. У цьому році на розгляд районної Ради і вИRонному постійні комі:сії пІдготували 51 питання, селищної Ради і ВИіКонно­мів - 31 питання, сіль~сьних Рад і ви­конкомLв - 584 питання. Найбільш ак­тивно працювали комLсії: сі.льсь.когосnо­дарсь,ка (1'олова В. й. Мельнин), моло­ді (І. І. Довгаль), промисловості, транс­порту і зв'1і'зку (Л. Я. Сан.кін), сощза­конності (В. С. Тавлуй). Позитивних ре­зультатів досягли постійні комІсії, гро­мадсЬІкі організації Налитянсьної се­лищної Ради, Погребсьної, Зазимсьної, Літнівсьної, Требухівсько·ї, Пухівсьної сільських Рад.

Активною участю в роботі Рад, пра.к­тичною допомогою на місцях, особистим цри.кладом .сприяли виконанню планів і соціалістичних зобов'язань четвертого, визначального ро.ку п'яrrирічки деnута­ти, яких у сілЬІсЬІКому господарстві пра­цює 920 чоловік Особливо відзначили­ся деnутати П. Ф. Волоха, Н. І. Чеме­рис, R. А. Тимченко, О. М. Нанун, В. й. Мельник, М. З. Пильl'яй, А. Д. Литовченко, Є. М. Ботно, Т. І. Дяченко, М. П. Полька, Г. Г. Петренко, Н. В. Нагорна та багато інших. Серед 219 ЧОЛОВік, нагородЖеНИХ ордеНаМИ і ~ме­даЛЯМИ за 1973 рін, 175 депутатів ра­йонної та сільсь-ких Рад. 350 депутатів нагороджені Всесоюзним значном «Пе­реможець соціалістичного змагання за 1973 рік». Хараюе,рною особливістю діяльності

Погребсь.кої, Зазимсь.кої, Рожнянської, ПухLвської, Літківської та Інших Рад

о 2 стор. о

є, перш за все, оператив.ність і ді.ло.ви­

т~сть, ~ніціатива і принциnов\.сть у ви­рІШеНН! питань, повсякденна опора на депутатів постійних комісій і широку грОtМа'дсь.кість в організації нонтролю за винонанням рішень.

Відповідно до за.кону «llpo Статус делутатів Рад депутатів трудящих в СРСР>> подавала.ся неебічна доnомога викоНІоКомами у підвищенні виробничої і громадсЬІКо-політичної ролі д~утатів. ВіДчутно зросла а.ктивні~сть депутатів у ви..конанні г,ромадсьних обов'язкІв. Біль­шість з них регулярно брали участь у підготовці й обговоренні nитань, що ви­носилиr.я на засLдашІя BИRORHOMY. Всі депута1и зустрічались з виборцЯІМНІ, зві­тували про свою роботу. Збільшилася кільність запитів, на сесіях Рад їх внесли 52 депутати.

Зросла роль і активність депутатських груп і постів, через яні селищна і сіль­ські Ради зміЦнюють і розширюють свої зв' яз.ки з населенням. Найбільш антив­но працюють депутатеькі групи Руса­нівсьіКОЇ, Погребсь.кої, Літ,ків.сьної та інших сільських Рад. Понад 162 депу­татсьні груnи і пости, в яких п,рацює 518 депутатів, діють нині на діляннах промислщюго · і сільсь:~j>господарсь.ко,го виробництва.

Серед тих сільських Рад, рівень ро- _ боти яких ще не повністю відповідає ви­мрrам ПлеНУІМУ ЦК НПРС, доповідач називає Нраснлівську, Троєщинсь.ку, Мо.крецьку. Тут трапляється, що сесії

ІЗ СЕС/І РАЙОННО! РАДИ ДЕПУ1АТІВ ТРУДЯЩИХ

готуються наспіх і проходять за низь­кої активностІ деnутат~в. Не розгорта­ється ділова критика і самокритика. Пи­тання обговорюються поверхово, без глибо.коrо цроникнення в суть справи. У црийня:тих рІшеннях не вtдчувається колективної відповідальності за стан справ.

Виконавчі .кОtМітети nовинні більщ~ уваги приділяти литаннНІМ орган.lзації нонтролю та перевірки виконання рі­шень сесії, бІльше залучати nостійні но­місtї. ВиноНіоКом райради має nосилити нонтроль за діяльністю вИRон.комlв ее-· лищної і сільсЬІК:иос Ра,д по виконанню наказів виборцІв. Деяким постІйним но­місіям місцевих Рад по сільському гос­подарству треба полілІшити свою робо, ту. Зокрема, по питаннях розвитну зем­ле,робства і тваринництва.

Виконуючи рLшення грудневого Пле­нуму ЦН НПРС, райвиконком, відділи та управління постійно трйімають в по­лі зору виконання народногqсподар­сь:ких планів підприємствами, господар­сьrкими організаціями та установами, які розташовані на території району. Внаслідок прОtМислові підп·риемства ус­пішно справляються з де,ржавними пла­нами. Проте колентини .комбікормового заводу, пром,комбі.нату райспоживспілки не .виконали дев'ятимісячних планів по реалізації проду.кції. У кожному виробничому колективі

необхідно проаналізувати підсумки ро­боти і взяти соціалі·СТИІЧНі зобов'язання на 1975 рік. На:.креслити заходи, щоб п'ятирі'!Ний план кожен .колентив ви­конав у вересні 1975 рону.

Розроблено орrані:заційнС>-ІГосnодар-СЬІНі заходи по nе,ретворенню еіл, під­приємств, птахофабри-к, організацІй в села, підприємства, радгооои, птахо­фабрики, організації високопродуктив­ної праці, висоної культури і зразково· го гр01мадського порядну. В основу по­кла.дено посилення рІвlія організатор­сь.кої роботи Рад, спрямованої на під­вищення продуrктивності праці на кож­ному робочОІМу мІсці, піднесення куль­тури виробництва, посилення боротьби проти порушнинів грОtМадського поряд­ку. В цьому наІПрЯІмку доеЯІГНуто де­яких успіхів.

Райвиконком значну увагу приділяє вирішенню проблем економіки, дальшо­го розвитку промислового і сільськогос­подарського виробництва. В усіх вироб­ничих .колективах розроблені і здій­снюютЬ>ся плани роз-витку на 1971-1975 рОІКи. Белину роль мають заходи мі.сьrккому партії і райвиіКОН1:ЮМУ по підвищенню врожайності сільсЬІКогосnо­дарськ-их .культур, поліпшенню племін­ної справи, зміцненню матеріально-тех­нічної бази шкіл, установ культури і охорони здоров'я. Визначено основні на­пряМІІШ сnеціалізації, нонцентрації сільськогосіІІо,дарсь.кого виробництва.

Так, вступив до ладу ,радгосп..номбі­нат «НалитянсЬ>НИЙ» по відгодівлі 108 тисяч голів свиней на рін, СемИІІІол.ків­ська nтахофабрика по вирощу.ванню 1 мільйона курон-несучок, Калитянська

о НОВЕ ЖИТТЯ о

кролеферма. Будується Жердівський мо­лочний комплекс. Закін:чується споруд­ження племзаводу <<РУ'дНЯ». У радгос­пі «Требухів,ський» створюється спеціа­лізована ферма по вирощував:вю нете­лів. Проводиться робота по концент­рації і спеціа-лtзації виробництва кар­тоолі й овочів. З цією метою чотири господарства вирощуватимуть овочі, де­

в'ять - картоплю. НеобхіNІО більше уваги приділити

литаНІНям раціонального використання аемлі, зокрема меліорованих, яких у

районі 18 процентів від загальної пло­щі сіль;госпугідь, природних сіножатей.

Виконкоми Рад повинні більше ува­ги приділяти питанням побутового об­слуговування населення, роботі. торгІв­лі, трудового навчання та виховання уrчнівської і працюючої молоді, благо­устрою сіл.

Про стиль і методИ роботи ВИ!Ішнко­му ./:{алитянської селищної Ради депу­татів трудящих розповів депутат- В. С. Тавлуй.

Голова виконному Літкінської сіль­ської Ради депутатів трудтцих С. П. Коноваленко у своє•му вистуюі, на сесі.ї, зокрема, наголосила на тому, як органі­

зовано контроль за виІКонанням рішень. Ведеться журнал контролю. На кожній сесії заслуховується питання про робо­ту виконкому за міжсесійний період. В основу береть•ся інформація деnута­тів про виконання рішень попередньої сесії. Крім того, кожен депутат кожно­го пі~вріччя обов'язково висту,пає із зві­том на своєму виборчому окрузі .. Іх зві­ти аналізуються, по них приймаються рішення. Нонтроль за виконанням рі­шень ведуть по:сті,йні .комісії. Так, на засіданнях комі.сій заслуховуються пи­тання про виконання ріШень виконкому, розробляються рекомендації.

1--адrосп <<Плосківський» - передо­ве господарство у районі. У цьому за­слуга депутатів, які працюють на ви­

робництві, підкреслив директор рад­госпу, делутат П. Ф. Волоха. Справжні­ми майстрами заре~юмендували себе д'елутати сільської Ради бриrадири тракторних бригад ·м. МірОІІІник та Н. На,кун, ланкові механізованих ланок М. БLгун, В. Волоха та інші, доярки Г. Строкач, Н. Rасян, О. Накун. Висту­паючий детально проаналLзував роботу депутатських груr~ і їх ІШЛИВ на вироб­ництво.

Про роботу лостійної н·омісії про-мисловості, транспорту, зв'язку гово-рив на сесії делутат Л. Я. Санкін. Нк у господарстві здійснюється роз­

становка і добір кадрів на виробничих ділянках, на це наголосив директор радгоспу <<Требухів-ський>>, депутат В. М. Вова. Велику роботу, зок,рема сказав він, проводить виконком сіль­сь:кої Ради по благоустрою села і пере­творенню його у на.селений пункт висо­копродуктивної праці, високої культу­ри і зраз-кового г.ромадського rіорядку. Відбулнея загальні збори громадян се­ла, де підтримано ініціащву Устимів­ської сільсмюї Ради. Розроблені і за­тверджені заходи по підвищенню куль­тури виробництва і продуктивності цра­ці. в ра:дгоспі. ЗнаtJ:но пожва.вили свою роботу постійнодіючі комісії, особливо сіль·смюгосподарсьна. За впровадження науково обгрунтованої системи земле­робства і досЯІГнення успіхів у соціа­лістичному змаганні в 1972 та 1973 ро­ках радгоспові присвоєно звання «Гос­подарство високої нультури землероб­ства>>.

На питаннях роботи постійних номі­сій і депутатсь.ких груп зосередив свою увагу голова виконкому Русанівської сільської Ради депутат І. Т. Юрченко. В обговоренні доповіді також виступи­ли начальник районного шляхово-ре­монтного будівельного уnравління Л. А. Беркович, директор радгоспу імені Ні­рова депутат О. М.. Чижик.

В обговореному питанні сесія прийня­ла рішення. В ньнму, зо.крема, перед висконкомами селищної і сільсь.ких Рад депутатів трудящих, кері-вниками радян­ських органів і господарських органІза­цій ставляться завдання:

всебічно проаналізувати стиль і ме­тоди ро:боти виконкомів, обговорити це питання на сесіях, засіданнях;

антивізувати роботу постійних номі­сій Рад, сільських комітетів, деnутатів, груп і постів. Ширше залучати народ­них обранЦів до активної участі в діяль­ності Рад;

~посилити конт-роль за виІКонанням на­

казів вИGорЦів, ре11улярно інформувати делутатів про хід реалізації наказіrв.

Сесія прийняла до відома інформа­цію про роботу викон.кому районної Ради депутатів трудящих за міжсесій­ний період, з якою виступив заступник голови виконко~у С. І. Товстенко.

ОСВОЮ€МО ВИРОБНИЧІ ПОТУЖНОСТІ Ян відомо, радгосп-комбінат

<<НаЛИТЯНСЬКИЙ>> іМеНі 50-ріЧЧЯ СРСР був введений в експлуа­таЦію на рік раніше запланова­

ного. Молодий колектив, ос­воюючи виробничі потужності, технологію виробництва свини­ни на промисловій ьснові, вже торік юс~робив 615 тонн м'яса, а в нинішньому, визначально­

му році п'ятирічки зобов'язавсл здати його державі 10 тисяч тонн. Це значно більше, ніж у минулому роЦі здав увесь ра­

йон. Як же виконуються зобов'я­

зання? У Всесоюзному соЦіаліс­тичному змаганні праЦівни-ків сільсь-кого господарстяа наш

колектив добився непоганих ус­піхів. Ще в першій половині цього рону ми виконали свій п'ятирічний план. Тепер у гос­подарстві є 77470 свиней різ­ного віку - 106 процентів до запланованого. Державі здано 8700 тонн свинини, що стано­вить 122 проценти до річного плану. Середньодобовий при­ріст живої ваги по усьому пого­лів'ю становить 431 грам - на 60 більше запланованого.

Непогані результати досягну­то і по інших показниках. Та.к, фактична собівартість центне­ра свинини за дев· ять місяг ,.\ с.кладає 75,11 карбованця -на 7,38 карбованця ничже проект­ної. Витрата кормів на вироб­ництво центнера приросту жи­

вої ваги складає 5,24 нормо­одиниЦі при плані 7 ,8. Витрата праЦі на одержання центнера

приросту - 3,43 людино-годи­ни при плані 4,58.

Такі високі показники, окре­мі з них уже на рівні проект­

них, досягнуті завдяки ударній, наполегливій праЦі трудівників комбінату, зокрема колективів двох цехів - відтворення і від­годівлі. Самовіддано трудяться оператори В. В. Титаренко, В. В. У.ернов та інші. Особли­Бо слід відзначити роботу опе­раторів третьої дільниЦі Тамі­ли Вірич, Тамари Замарей, Ні­ни Липи, які уміло вирощують поросят до 26-денного віку у~­гою по 5,3-5,7 кілограІV!..t. А народжується їх щодня 300 і більше. У спішно справляються із

завданням оператори четвертої дільниЦі Марія Стеценко, Лю­бов Тиманова та інші. Із поро­сят вони вирощують підевин-ків

вагою по 35-40 кілограмів. Середньодобовий приріст живої ваги становить. 413-4f4 гра­мів. Після цього вони переда­ють молодня-к у цех відгодівлі.

Тут оператор за 116 днів дово­дить вгодованість кожної. із 1800 свиней до 112 кlлоrраЩв і здає для відправки 17/:Ю го­лів.

Колектив цеху відгодівлі свої зобов'язання успішно ви­конує. Середньодобовий при­ріст КОЖНОЇ СВИНі 536 граМіВ, як і передбачено планом. Собі­вартість центнера приросту м'я­са складає десь 66 карбованців при плані 90,74 .карбованця, а витрата кормів - 5,69 кормо­одиниць при плані 8,2, затрата праЦі - 1,97 людино-години, як і запроектовано. Най.кращих результатів добилися оператори Є. R. Іванова, В. В. Чукавов, А. Д. Верпека та інші. У групі кожного з них щодобовий при­ріст живої ваги свині становив 563-600 грамів.

Готуючись до знаменної по­дії в житті партії і усього ра­дянського народу - XXV з'їз­ду НПРС, колентин комбінату зобов'язався в наступному році освоїти запроектовані потужнос­Ті: добитися щодобового при­росту живої ваги кожної голо­ви 600 грамів і здати державі 12 тисяч тонн свинини.

І. СВІШЕВСЬКИИ, начальник цеху відгодівлі.

Субота, 26 жовтня 1974 року о

ЗВІТИ І ВИВОРИ В .ПAP2'0PTA.JI'ZBA.ЦZSJ'X'~~~~~

В ОБСТАНОВUІ ДІЛОВИТОСТІ Дооовl!Дь на звіТІНих зборах комуаіст1в ши- робlтнИJКі!в на дострокове виконання соЦіа-

норемонmого заводу секретар партбюро Я. І. ліс·тичних зобо.в'язань, поліпшення вНіІІуску Юрко розпочав з аналізу Ідеологічної роботи. якісно.ї проду,Іщії. Це сприяло тому, що Керуючись рішеннЯІМи XXIV з''іізду КПРС і колекти.в заводу за дев'ять місяців план настуmних Плену.мів ЦК КПРС і ЦК Ком- по ви.пуску валової продукції виконав на nартії 'України, ака~зав він, naproюpo бага.то 104,2 цроцента, по реа.лізації - на 104,4, по УІВЗJГИ п.ридltJІЯ<ЛО пи.танням ідейного ви.хован- Прод)'ІК'Гивності nраці - на 102 проценти. ня комуніІСтів, всіХ робіТІНиків заводУ в · дусі Понад nлан було ви.пущено nродукції на. су-висОІКої свІдомості, радЯІНІського nатріотИJЗМу і ~У 2tl2,6 тисячі ·КарбованціJВ. Особливо доб-соцt.алІстичного ІІН'Те.рнаціоналLзму, суворого ре nрацював колектшз. шиноремонТІНого ц.еху дот.рИІМання .норм комуніІСтичної моралі і со- (начальнИк Г. І. Черних, секретар парто.рга-цtалі.стичного співжиття, КоІМуністи, камсо- ·нtзації О. І. Близнюк). На заводі ще на nо-мольці, інЖенерно-техtН'іЧІНі nра.цl.вИи.ки, ро- чатку рону були розроблені умо.ви ЗІМаJГан-біТНИJКИ заводу і службовці · навчаються в ня серед цехLв, змін, дільниць, вlдділllз, чотирьох rшюлах napriйнoro нав.чання. Пра- брИІ'ад. Іх особдивІсть в тому, що вони вклю-цює семінар no проблемах економі•КИ і УІІІ- чали в себе як моральні, так і матеріальні равліНІНя виробництвом. Пра:цLвнИJКи серед- стимули. ньої ланки навчаються в llLКOЛi <<Всез.ростаю- За пLдсумками змагання кращими змінами ча ,ро.ль КПРС - занономLрність ком.уні.стич- визнані: змі1Іа «А» шиноремонтного цеху та ного буді:вниц"Dва». ЦроnагаіНдисти Б. Д. Со- зміна <<В>> цеХ!у і.золу, сере~ бригад визнана коловсмшй, А. С. Севрук, С. С. Соколов доб- краJЩою бригада І. М. СтрижевсьІКого. ПОІМіт-росов.існо виконують свої обов''язки, сум·лінно них зруш-ень доСЯІг.нуто в справі підвшцен.ня готуються до кожного заняття. Разом з ЦИІМ, якості продукції, зо.крема, збільшrnв,ся строІК заУ'важу€ дооювlдач, окремі комун~сти прояв- nрохЬдностІ авюnокришок. ллють не:цисциnліrнованість, нереrулярно від- Характеризуючи роботу громадсЬІІшх OJ>M· відують заняття. Секретарі цехових парторга- ніаацій, доповідач аказав, що не з&вжди вжи-ніза.цій, голови цехкомЬв nрофспілки, се:крета- вались суворі зююди до nорушників. т.рvдової рі tюмсомольсЬ<ких орг~ізацій цехЬв по~инн·і дисци.пліни, црогульни.ків, хоч їх, зокрема , nостійно стежити за на·вчанням, nридІJlяти розбирали на зборах змііН, дільнИІць, відді.лів, ідеологічній .роботі максИМУІМ уваги, як цьо- пі.ддавали .к.ритиці в .сатиричних листках, роз-го вкма·гає травневий (1974 ,р.) ПлеНІум ЦК глядали на за-сіданнях товариських судіJВ. На Ко.мІІІарrії 'України. жаль, ще й сьоюднl мають місце порушення

АJНалLзуючи стан органLзаційно..партійної окремими робітникамИ! г.ромадського поря\д;ку. роботи, долові•дач сказав, що в шести цехо- Це свіщчить, що не на належном,у ріооі по-вих парт.їйних організаціях три чверті кому- ставлена nолітино-виховна робота на онремих ністів nрацюють безnосередньо в· сфері мате- д'!льнИ:ЦЯ:Х, бригадах. Про це ж говорилrn ко-рі.ального виробнrnцтва. За авітний період в муністи, в~стуnаючи в обговоренні доnовіді. чл.ени КПРС і К·андкдати партіr nрийнято - Нам потріІбно більше уваги nриділяти шість чоловік. Комуністи nереважно йдуть в роботі з молоддю, - сказал.а сек·ретар .комсо-ава.нгар:Ці ви,робниц'l'ва, нав·чаються в системі мо.льської організації Н. Б. Михайлова. -політиЧіНОЇ і економічної освіти, мають na:p- Партбюро належить зверНути особливу ува· тійні доручення. гу на 1'СІІКУ форму ЯІR наставництво. ВулІRані-

Говорячи про виконання обов'язків члена- заторник шиноремонтного цеху, голова цех-ми nартбюро, доnовідаJЧ віьЦШІа-Іає, що в ос- кому профс.пLЛ.ІІШ В. К. Нижник говоРИІВ•, що новному всі вони добросовісно ставились до всі КОМІУ'Ністи цеху nрацюють .добре, показу-них. Ян недолік, слід самокритично відзначи- ють nрІі'Клад безпарТійним. Це й сnрияло то-ти, що партбюро недостатню доnомогу нада- му, що цех йде .в аваш·арді соціалістНІЧНого вало цеховим партіІЙ:Ним органіІзаціям, недо- амагаНІНЯ на заводі. Та наш1 успіхи були б статньо також nрацювала номЬсія по к.онтро- ще кращими, коли б ми бLльш вимогли·во ста-лю за якЬстю вироблюваної nродукції, не бу- вились до прогульників, nорушників 'l'рудової ло належного контролю за спортивно-масо- ДИІСЩНіІІЛііНи. Партбюро слід ·КОНІRреТІНіше зай-вою роботою. матися питаннями виховної роботи, особлив.о

Іа nро.ведених у ЗВІіТНООІІУ періоді десяти в школах полі.тичної і економі·чної осв'іти. партійflих зборів п'ять бум відкритих. На Оператор комуні.ст П. О. Коба у своєму ви-зборах обrоворювались різном·анітні питання. стуmі вказа•в на нео.бхідні.сть ст.ворення к.ра-Мова йшла про завдання комунІстів у вихо- щих J'I.'IIOB для роботи · робітнИJКам. В цеху наннL соціаліІстичних зобо.в'язань визначаль- !•золу, наnриклад, с:нуmчилося багато готової ного року n'ятирЬч:ни, про nідсумки обміну продУGЩіІ, яку через відсутність вагонів не nартійних документів і виІКонан.ня статуmи.х відва.нтажують. Зроз)ІІМіло, це заважає внео-вимог КОІМуністами, обговорювадись заІВДання коnро,дуІКГГивній праці робітників . nартіlіної о.ргані:зацLї заводу, всіх ро6ітнИJКів Ного дУІМ:КУ nродовжив, бригадир вантаж-nо пе,ретворенню міста Бровари у м.істо ви- никі.в комуніст В. А. Сергеев . сокопродУJКтивної праці, висОІКої культуори і - Надто в.елИJКі допуІ<жались простої ваго-зраJЗ'Кового гроІМадського порядку, завдаНІНІЯ ні.в під ро·звантаження.м, - відзначив він. -nартійної органі·зації по розгортаІННЮ ідеоло- Внаслlд<Ж поганої організаціІ праці т.ранс-гічної роботи в світлі Постанови травпевосо по.ртІНого цеху окремі вагони розвантажува-Пленуму ЦК КомnартИ УJІJраХНи та інші. Пе- ЛИіСЯ більше доби. Це завдає велИІких збитків реважно збори проходили організовано, при nl.дцриЄМС11ВJУ, до того ж невипра•вданих. високій активності комуністЬв. Зок.рема, чле- Завідуюча дитсадном «Ромашна» А. С. нtв RПРС Г. П. Рокомана, Р. П. Телегlна, СеврУІК в овоєму внстуmі критикувала пра-Ю. С. АІІlаєва, Н. Н. Аманжолова, Ф. Ф. Ма- цівнИІКі.в змtшторгу за погану органlізацію ри.нича та іншиос. Чим.ало ріІзноманітних пи- відnуоку продУІRТів харчування, в.іjдсутність тань розглянуто на засіданні nартійного бю- онреми.х товарів, обмежений а'сортим€'Нт бу-ро, яних проведено за звl'l'ний період 18. Рі- лочних виробів. шеиня зборів 1 зас~дань nартбюро виконува- На зборах виступили також ди.ре.ктор за-лнсь в стрОІК, хоч і буди деякі відхилення. воду В. Є. Зозуля, началЬІНик штабу ци.віль-

П. ЗОЗУЛЯ.

НЕСКОРЕНІ (Продовження. Початок у .М 164, .Ni! 166, .М 167) .

4. у В' ЯЗИ ИЦІ

і.Jерлін . Шарлоттенбу.рr. Камера-одиночка. Тут довелося провести перші години· nісля арешту.

«Хто зрадив? - билася думка . - Кого ще взяли ? Як по ­водитися на доnитах?» Що доnитуватимуть· - су.мніау не могло бути. Знову перебираю а пам'яті зустрічі, вивіряю знайомих.

Романова - поза підозрою. Певен, що ва цю дівчину мож­На nокластИІСя, ЯіК на самого себе. З Лесm<ом теж знайомий не перший день. Разом у ·неволю nотраnили, разом листівКи в табір nриносили, разом до власівдіів ходили (було таке завдання : робота з власівцями, бо серед них всякі були -і кмишні куркулі та nомlщики, і випадкові люди, що nідда­лися на щедрі обіцянки). йому теж вірив: земляк не під·веде. Хто ж іще міг знати нас? Хіба що Садкевич (ми його чомусь Шашкевичем зваЛи) .

Цю людину знали мало. Емігрант. За nаспортом підданий Чехословаччини. Він був ніби ін.структором від Центру, координуІВав дії різних секцій «Союзу». Але щоб зрадити? ... За стшами в'язни.~.~;і завили сирени, залопотіли не:nодалік

зенітки. Повітряна тривО'Га. Охоронці десь nоховалися в nідземеллях, залишивши нас

у камерах. Берлін бомбила авіація союзників. Поруч з тюрмою загорілася nоліцейська школа. Полум'я

злетіло ви.соко вгору, В·~д неймовірного жару лунко вистрі ­лювали .віконні шибки. До грат на ·вікj!ах в'язниці неможливо було доторкнутися, залі.зо об.nалЮІВало nальці. Ви·бухи авіабомб ля.гали довкола тюрми, струшували всю

будіІВлю аж до пі·двалин . Було б безглуздям загинути ві.д бомб союзників. Але чи виграс~~али ми щось, З·алишившись у жи­вих?

Та й німц:ям, мабуть, не хотілося разом з нашими -життя­ми ·В'Грачати надії на викриття організації. І коли вже в ка­мері від спеки дихнути нічим було, з розчинених дверей гаркнуло:

- Рус, виходь. Шнеллер! ... Охоронець явно nосnішав, йому самому мало приємності

доставляло nеребування в цьому пеклі. На якусь годину, а мо.же, nівтори нас nеревели до п~два·

лу. Очевидно, охорона ще не мала чітко визначених інстр}'U{­цій щодо новоnри.булих. Інакше нам з Іваном не дозволили б так вільно спілкуватися. СИраІВа в тім, що ми з Лесиком були добре nоінформовані про діяльність російської секції «Союзу>>. Окрім у,оього, нам .було доручено nідтримувати по· стійний зв'язОІК із табором ві.йсько.воnолонених, вести робо­ту з в 'язнями, виявляти війсь·КОВІі сnеціальності, щоб у nо­трібний час кожна людина була uра.вильно використана у боротьбі.

Робота ця вимагала великої обережності й уміння, але нам вона леnко давалася, тому що латріотично настроєних бранців було дуже багато. Люди з величезною охотою ви. конували найрізноманітніші доручення. Власне, нам залиша­лося стежити за добором nідnільників, nеревіряти їх витрим­ку, уміння зберігати таємницю, організаторські здібності . Було зрозуміло, що •арешт)'ІВати осю орган ізацію гесталів­

ці не могли (конспірація, система зв 'язків була надійною). Про нашу рол,ь у складному ряді зв'яЗІКів знала хіба що Га ­.1ина Романова. Тож d'roй наліт амерИканських чи британських бомбарду­

вальни,кі•в урятував нам життя, давши щасливу нагоду no· годити наші дії на доnитах. Продумали й nідготували відпо­віді (однакові!) на всі, на н аш nогляд, можливі заnитання . А о.сновне - домовилися не називати нікого з товаришів по боротьбі . Навіть, якби йшло.ся про речі, які не мають види­мого :з:в' я·зку з організацією. Найкраще, вирішили лро себе, робити вигляд ЩО наві-гь'

і не nі.дозрю~мо про kнування якогось там «COJdзy>> чи руху опору взагаЛІ.

Стало трохи легше: існував певний план , закІнчилася не­Н!fзн аченість нашого становища .

(Далі буде) -

Так, до кjJЩЯ ще не вирішено питаІОІя про ної оборони П. М. Зам'.ЯІКін, дш:петчер В. І. --"'~ . . 1 тнчн .. вл ності Коростов в н n . НапопегJІИВО трудяться на Бровар-nовну ~режен~сть соЦІал с 01 ас , · . о и гово"'или. про полюшення <>ІР- ському екс.пернментаJІьному' заводі не·

tІН;;і-~;~;~;;; скорочення nрос:ою .вагонів, nотребує кращо- ганіаащії nраці, пtдвищення вlдпов.ідальності стандартного комунального обпаднан-го стан '1'рудово1 днсцmлmи 1 дот,римання комуніст.і.в за ·СТан справ на виробництві, їх ня спюсар механоскJІадапьннх робіт правоnорядіКУ всіма робітниками· заводу авангардну роль у виконанні завдань n'яти- комсомопець михаііпо МикоJІаііович

• . СИРОТА та епектрозварник комуніст Проведенt ЗВіТНо-виборчі збори В ЦеХ()ВИХ ріЧІКИ. Анатопііі Тимофіііовнч ПЛРШИН. За

партLйІних. організащіях показали, що в цLло- Збори обрали новий снлад па·ртійного бю- І дос~гнення виєокнх виробничих показ-,.._.1 · ... ро його секретарем об:РаНо Я І Юn«а ннюв, високу якість роботи, активну

му партт~n оргаюзаца правиІЛЬНО планували · · · ..... · участь у громадському житті копєкти-свою .роботу серед колективу, мобілізовували Є. ФЕДЯП. · ву їм присвоєно почесні звання удар·

ників комуністичної праці. !!! !! !!!!!! !! !! !!!!!!!!!!!!! !!!!!! !!!! !!! !!!! !!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!! ~ !!!!!!!!!!!!!!!~!!!!!!!!!!!~!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!\ Фото В. Бендика.

Паровоз на п'sдесталі Унікальний пам 'ятник відкри- фашистських загарбників. Па ро-

то в урочистій обстановці в ро- воз першим із своїх сталевих по­бітничому селищі станції Ниж- братимів перетнув кордон гітле­ньодніnровськ-Вузол. На граніт- рівськоі Німеччини, перший nри­

був з вантажем у повержений ному п' єдееталі навічно застиг

паровоз «СО-17-1613 ».

Цей локомотив - трудівник і

воїн. ЗО років тому він був по-

будований на особисті заощад-

ження залізничників Придніпров­

еької станції Чапліно. Першим

машиніетом цього локомотива

став комуніст О. r. Смирнов, ни­ні fероИ Соціалістичної Праці.

3авидна доля випала екіпаже­ві. Разом з військами З-го Ук­раїнського фронту він брав участь у визволенні У країни від

Берлін. На ньому О. Г. Смирнов

доставив радянську делегацію на

Потсдамську конференцію.

Легендарний локомотив заліз-

ничники розшукали недавно в де­

по Резекне Прибалтійської заліз­

ниці. Міністерство шляхів задо­

вольнило їхнє nрохання і навіч­

но передало паровоз дніnропет­

ровцям. Реставрували його спе­

ціалісти Дніпропетровського теп­

ловозо-ремонтного заводу.

(ТАРС).

о Субота, 26 жовтня 1974 року о НОВЕ ЖИТТЯ о

Сnеціалісти «fоловленавто­трансу» сконетруювали авто­

машини для безтарного пере­везення картоплі. В кузові розміщено пристрій для меха­нічного розвантажування. СпеціаJІьне облицювання захи­' j щає ~~~ртош1ю від холоду. Ви-сувнии транспортер, яким

оснащено машину «fA3-53 », ~ має можливість за 10 хвилин ~

j вивантажувати до·. трьох тонн картоплі. Конвейєр дає мож-ливість транспортувати ван-таж не ті.'ІЬКИ в горизонталь­ній площині, а й піднімати його на висоту ошьше двох метрів. Д.;Ія завантаження кар­топлевоза потрібно в три рази менше часу, ніж звичайно. Він дає можливість вивільни­ти десять вантажників.

Ленінградський завод тор­говельного устаткування ви­

пустив першу партію автомо-

бі.'Іів-картоплевозів . ! -______ , ~ .. ~~~~--

3 стор. о

К9ТОЧОК ДР93ІВ

ПРІІРОДИ

ЖЕНЬШЕНЬ-ЛЕГЕНДАРНИЙ КОРІНЬ В ~сурійській тайзі,

далеко від міст і сіл, росте одна із загадко­вих рослин. на землі -корінь женьшеня. Відо­Ашй з незапам'ятних ча­сів, він ціниться як ко­рінь життЯ, як стимуля­тор захисних сил люд­ського організму.

ліками, рослиною сгаран­тоген». Це { був амери­канський женьUІеНЬ.

Чому шевь

жень­

спить?

ється, у рідких випадках за особливо н.есприяt ли­вих умов від кореня мо­же зостатися лише своє­

рідний «ЧОХОЛ:.>, на ЯКОМу тримається сrеблина, J!' ясиста ж частина ко­реня висихає.

Осінній ліс.

Восени в Приморські ліси йдуть сотні збира­чів. Вони досвідчениАІ оком примічають серед розрослих папаротників

тоненьку невисоку стеб­лину, прикрашену кор­

зинкою яскравочервоних

ягід. Корінь женьшеня­рідкісна рослина. Нині вжито заходів, щоб вона не зникла з тайги. Вве­дено охоронні заходи. Вчені детально досліди­ли все, що стосується

таємничої рослини.

Скільки ви.ців жевьшевю

ва землі? Радянські дослідники

Багато хто, певне, чув про те, . що легендарний женьщень може надовго заснути, не виявляючи

життєдіяльності іноді тридt{ЯТь-сорок років. Ось як пояснюють це

вчені. Женьшень - ре· ліктова рослина, яка

з,Іtінила за свою довгу історію розвитку багато .иісць.

Тисячі років тому умо­ви життя його різко змі· нилися на гірше, але во­

на пристосувалася до них. Вчені вважають, що ця властивість жен~шеню дозволяє йому «спа1и~ в періоди з дуже неспри­ят ливu.Іtu умовами і зно­ву «просинатись», колu

вони змінюються.

Женьшень утік ...

Раніше з женьшенем.. було пов' язана багато легенд. Наприклад, при викопуванні корінь «при­

в'язували» з допомогою кольорового мотузочка і маленьких нефритових кружечків. Мещканці тайги вірили: корінь мо­

іІсе «втекти» під землю.

Приручений корінь

Женьшень досить примхлива рослина, хоча

й живе до 100 років. Вона любить певні ді­лянки тайги з хороши­

,;щ те.1тературними і водними режимами. .У радгоспі «Женьшень» для неї формують спе­ціальний грунт. Посадки кореня тут передбача­ється у найближчі роки збільшити в десять. ра­зів. Будуть виведені найбільщ перспективні

місцеві сорти. З цією ,uетою створюється ее­

лекційний фонд насіння різних репродукцій, а також насіння кореня, зібраного в природних умовах.

Але, виявляється, мож­на вирощувати жень­

шень і в кімнатних умо­

вах, на балконах і ве­рандах. Приморські вче­ні розробили агротехніку домашнього утримання кореня. При її дотриман­ні женьшень зацвітав, давав плоди і повноцін­І-Іі корені.

Фото Г. Литовченка.

встановили: на нашій

планеті зустрічаються п'ять виdtв женьшеню. За місцем росту вони розподіляються так: один. вид росте в При­Аtар'ї, два -в Північній Америці, два - в Япо­нії і Гімалаях. Різниця ,uіж ними не велика. В Америці, задовго до при­ходу туди європейців, корінні мешканці - ін­

дійці користувались, як Вчені розгадали біо­

логічну загадку. Виявля-М. РИБАКОВ,

кор, ТАРС.

ПОРА БАГРЯІ-ІОГО листя Холоднішає. Природа готу­

ється до зими. Стеляться си­зі холодні тумани. Небо вкри­те важкими осінніми хмара­ми.· Та ось розірвалася uя сиза завіса, виглянуло сонuе і все навкруги заграло барва­ми. Золотокоса чарівниuя осінь, яка несміливо ступала . по землі, тепер у жовтні -повновладна господиня. По­чинається .1истопад. Аде пе­ред тим, як скинути свій літ­ній одяг, дерева та кущі одя­гаються у найсвятковіше своє вбрання. ~кими чудовими і багатими фарбами малює осінь! Жовто.гаряче, весело миготить оси:ка. Світложовтим сяйвом висвічують молоді яс­нолисті клени. Серед них 3е­

леними доріжками в'ються KJ:· щі бірючини - вони не мІ­няють свого літнього кольору.

Вгорі на фоні ясного блакит­ного неба тягнуть•ся вверх

старі клени, липи. Вnлели жовті пасма у свої крони бі­лостовбурні берези.

Є народна 'прикмета: якщо восени листя берези починає жовтіти з верхівки, то наступ­на весна буде рання. якщо знизу - пізня. Побуріли кре­мезні дуби. Світлочервоне лис­тя - на горобині. Позадотїли кущі барбарису.

Недовго триває осінній ма·с­карад ·дерев і кущів. Холод-

ПОНЕДІЛОК, 28 ЖОВТНЯ

Програма ЦТ

Н\ИЙ північ>ний вітер-листобій ]риває з гілок строкате вбран­ня і різнокодьоровим килимом стелить його по землі. Що ж фарбує у золотий колір листя дерев восенИ? Саме по собі листя безбарв­

не, але у його клітинах є чи­мадо зерен, які мають зелений пігмент - хдорофіл. Тому лис­тя влітку зелене. ,Та К'рім хло­рофілу, тут сховані й жовто­оранжеві пігменти - каротин і ксантофіл. Літом кількісно переважає піг.мент хлорофіл. Через те інших nігментів не uидно. Восени ж хлорофід ін­тенсивно руйнується, а жов1'о­оранжеві пігменти залишають­ся і «фарбують» листя. Аде :vІи бачимо на деревах і чер­воно-багряні фарби. Справа в тому, що клітини листків міс­тять ще й антоціан. З похоло­данням у листках утворюєть­

ся значна кількість антоuіану. В залежності від реакuії клі­

тинного соку, антаціан вигля­дає по-різному. При кимій реакuії він стає червоним, при лужній - синім, а при про­міжній - фіолетовим. Так утворюється чудова феєрія осінніх барв, що одвіку чару­вали людину.

Тваринний світ теж готу­ється ·до зими. Сивіють білоч­ки зайuі - в них відростає сві~ле зимове хутро. Закінчу­ється осінній відліт' птахів. На

Дніпрі з'являються перелітні гуси, казарrш, гагари, крохалі. Ховаються від холодів павуки, кома.хи, мимаки. З водоймищ на суходіл вибрадися тритони. В нірки, щілини старих пнів за.nазять вужі, гадюки. В мул озер, ставів зариваються на зиму жаби.

. У лісах притихлу оживдяють мелодійні

СИНИUЬ, КрИd{И СОЙОК, дятла.

природу

посви.:ти

стукіт

Погожого дня гарно не тіль­ки в парку, в ЛІСІ, але й у rloЛi. На безкраїх радгоспних ланах радують око золотаві скирти обмолоченої соломи, оксамитова щітка озимини. По заплавІ!ІИХ луках стоять чис­

ленні копиuі запашного сіна. Жовтень - пора приготуван­ня фауни і флори до зими.

С ПЕРЕХРЕСТ. с. К:няж~чі.

Голуб-голубочок. Фото В. Беидика.

------------------------------------------~------

ЦІКf\80 З НІ\ ТИ, ЩО ... _._ В Південній Америці росте рос­

лина вельвІчІІІ - стовбур ії близько І метра висоти І в діаметрі до 1,5 метра повністю схований в землі. ВІJ­на має 2 листки довжиною до трьох

метрів, які не опадають живуть близько 2000 років.

_._ Чемпіоном за розміром плодів визнана тропічна слонова ліана (сита-

да) в Південній Азії - плоди ії (бо­би) досягають близько 2-х метрів завдовжки і 1,5 метра завширшки.,

Програма УТ

11.00 Новини. 11.15 Концерт молодих виконавців.

Плід хлібного дерева важить до 15 кілограмів.

_._ Рослини, щоб забезпечити себе водою, 111ають розгалужену кореневу

систему. Жито має довжину коревів до 64 метрів, гарбуз - 25. У саксаупа глибина кореня сягає до 12 метрів.

-+- Найкоротше життя в роСJІин від nочатку сходів до відмирання - в на­шої рослини весиянки - два місяцІ. У трав'янистої рослини буерхавії -всього десять днів.

18.30 Реклама. Оголошення. І9.00 Інформаційна програма «Вісті».

19.30 «Новини кінеекран а».

12.00 Художній фільм •Випадкова ад- 20.30 «На добраніч, діти!». 1 peCJ>. 20.15 «Портрет митця». (Заслужений

15.50 Наша афіша. артист УРСР Г. Кузьменков). (Херсон).

15.55 Наш -огляд «Резерви - на служ- комсомольської пісні. і7.00 «Мамина школа>. бу виробництву•. (Підвищення 21.15 Концерт 17.30 К. т. «Виставка Бураті но• · якості продукції - запорука ус- (Львів). 18.00 Новини. піху колективу Світловодського 21 .4:; Програма •Час» · (М.).

в · 22.15 К. т. Телефільм •В краю лото-9.00 Програма передач. 18.І3 К. т. « есеЛІ нотки• · заводу чистих мста.1ів). (Кірова- сів»:

Кіт-рибалка Після дощіs біля карІКасів

радгос!І1Них теплиць утворилось

невелиЧІКе <<озерце>>. Робітник В. Мозговий вирішив розвести там рибу і запустив мальІКів карася, в'юні,в. Але поступово вода почала висихати, і на міс­ці «озерця>> утворилась ямка, запо&нена мулом. І от ЯІКУ ці­наву картину я там побачив.

Якось, одного погожого ве­ресневого дня із Jіа,рнаса ви­йщла сі.ра кіШІка і поnрЯІМувала до яМ>Ки. Сіла і почала виrріба­ти лапами мул. Понюхає землю l з новою силою займається перерваІНою робоrою. Ось щось бдиан,уче в.игребла і пDІКлала біля себе. Так вона про·РО.била декілька разів. Аж де ІНе візь­мись налетіли до кішки ворони і підняли такий . галас, що «JШ­бадка>> перестав ловиrrи рибу в муді., а почав насторожено ози­ратись навк.руги. Одна з ворон прожогом піддетїла до курки,

вихватила одну рибинІНу дзьо­бом і полетіла. Аде кішка вже тут як тут. Лапа·ми почала за­хищати від ворон свш улов. Сп.равитИІся з ними будо не так то й дегко, і «рибалці» ні·чо.го не залишалось, ЯІК yxonиrrи

с,вою рибну і бігти до карна.са, де nіджидали її четверо ма­леньних кошенят. А ворони по­летіди геть.

Через деЛІкий час кішна зно­ву вийшла на рибалну. Аде бу­ла ще уважніІшою, і носила по одній рибині до нарнасу.

Коли я підійшов до <<оае1рця>> і спробу,ва:в розгрібати мул, то ні·чого схожого на рибу не зна­йшов. За цим моїм заняттям з-за на,рнаеу уважно стежида

нішка. Ця <<pибaJllia.>> лише один з

цринладів кмітливості котів. Юшни - одна з перших при­

ручених людиною тварин, аде,

.як це було зроблено, нrхто не знає.

В стародавньому ЄгИІПті к.іш­. на вважалась священною твари­ною, котячі т,уШіКи бальзамува­Jшсь. С:нривдити нішку означа­ло образити божество, і вину­ватця ШТ<рафу,вали. За вбивст.во ж тварин .виносився амертний

ви;рон. Єгиптяни приручили н:у­бLйсь.ку нішку, і вона почала ви.нищУ!Вати мишей. І тані:й справі понровитель.ст,вувала бо­гиня Бубаста!

Зараз у сніті існує тринад­цять по,рі·д кішон: кішка з острова Мен, к:шна І;(ОротіНо­шерсmа Єврооейська тигрово­го забарвлення. сіамсьна, кор­сидська та ін.

Основна маса нішок займ<. ЄТЬСЯ СВОЇ.М ДідОМ і ВИ'КОНІУЄ ЙО­ГО досить нвадіфіко.вано, іноді навіть з рисRом для життя. Це - довдя мишей і павунів. Є .коти, яні знищують отру..йних з-мій, іноді їх прНІВчають Л9ВИ­ти бу,рунду,нів і туш:канчинів. Юшна - д·РУГ люди.ни. Але

як казали ста,родавні грени: <<Все в міру!>>. Іноді в селах і містах їх рооводиться більше, ніж 11реба. Вони зна.ходять при­тулон у ї:цадь:няJС, крамнищя.х, на тваринницьних фермах. Тут вони живуть на становищі сто­рожів."1V!ишоловів. До того ж бродячі кішни можуть бути пе­ренос:нинами заразних хвороб. Щоб цьо,го не трапилося, 'J.1Ueбa обмежувати їх розмноження і запобігти нотячому бродяжни­цтву.

П. ЯКОВЕНКО.

19 10 О. Островський. «Світить, та не гріє». Телевиста ва. (і частина).

20.20 •Співає Ю. Мазурок». 21.15 «Молодіжна орбіта•.

22.15 Інформ1ційний випуск •день за днем».

Редактор Є. ФЕДЯR.

9.05 К. т. Гі"настика. 18.30 <Зустрічний план Ком: АРСР в град). 22.45 К. т. «Співає Л. ГримальськJ». 99'_23°() нк_0 ви;'_и. П]ЮГ)Іа"а му.тьтфільмів_: дії». 16.30 Для дітей. М. Поливанова. «В ед- 23.2:j Вечірні новини. Програма пере- Колектив nрацівників Броварської

19 15 к Та цює Л Тречбо>іельська міської Ради депутатів трудящих «Жу-жу-жу», «Пісочниіі чо.товІ- · ' · т. н · · межата У місті•. · Вистава Хар- дач. висловлює глибоке співчуття сек-чок». «Грибок-теремок»· І9.30 К. т. Чемпіонат СРСР цзскххкея: ківського театру ляльок ім. Круп- Програма на Київ і область ретарю-діловоду Н. С. Філатовій

10.00 «Очевидне - неіі"овірне» · •динамо• (Москва) - · 18.00 Наша афіша. з приводу передчасної смерті " q ської. (Харків).

:~:~ ~~о:~.,:~1У:ер:і;~:одорожен» ~:~~ ~~ф~:м~:ін~у~і:;~~ма « ас». 17.25 о:Солдатська слава•. (Одеса). 18.05 ~кJ~~нкур~.ту~~~~а-~~~;~~~·еку~:g: І €вдJ~іїб~~і~іівни. І5.55 Природознавств.?. 23.05 К. т. •Спортивний щоденник». 18.00 «Розповіді про донецьких мета- '!а взаємодія. «Криста.1ічний стан ~~~---•••••••••-••' 16.15 В. Маяковськин. Передача з •1 і- 23 _25 Новини. Програма передач. лургів». (Донецьк). речовини». _ _ _ _ _ _ _

j'• ;::::::::;::»~~:Р:::;в:р:::-::м:~~-~ ~~;;~~:с:--~~=~~~~~~;~:~~::::;~;;:к:~:;:::~=~~::-~~~~~іі~~іі:_,~ І(оммунистической партии УкраинЬІ, городекого и районного м, БРОВАРИ, дента місцевого радіомовлення - 19-3-18. відділів промисJІовості, Обсяг 0,5 формату Советов депутатов трудящихся І(невскоіІ области. вул, Київська, 154, масової роботи, фотокоресnондента - 19-4-67. газети сПравда:о, ,.. -----~.,;---~---.:>~-,.:...:>'а ~~----~--~#"~##"С'-І.:-..:1"..:1"~--~..:1" .. --С"-:"'С'':#~..:-~~-~оО'І-=:#'-::""-оО'• ~-=---#-#..:О..:>-~..:>-#'.q.І.,:>о#'54.,.:.і0842

.-riHJiEК:C 61964. Броварська друкарня К:иївського о6луправліинJІ. в оправах видавництв, полtграфlі 1 книжковоі торгІвлІ вул. К:ИІвська, 154. Зам. 54 - · ·