Місто Лева – Львів

Герб м.Львів

Сьогодні Львову вже понад 750 років і йому є Вам про що розповісти. Місто, яке було засноване на перетині вигідних торгівельних шляхів швидко розцвітало та розвивалося, ставши одним із головних торгових центрів середньовічної Європи. Згодом, переходячи під влади багатьох європейських країн, зокрема Польщі, Австрії, Німеччини та Росії.

Давній Львів розташований, як і Рим, на семи горбах, серед лісів у долині ріки Полтви, Львів завжди відрізнявся вигідним стратегічним розташуванням і надзвичайно гарними краєвидами.

Одного разу, проїжджаючи цими місцями, Данило Галицький зупинився на мить і

зрозумів, що залишиться тут назавжди. «Побачивши на самому кордоні своїх

володінь вигідну у військовому відношенні гору, захищену внизу немовби

кільцем вкритих лісом долин і самою крутістю, яка може стримати ворога, він

негайно наказав збудувати тут фортецю і вирішив перенести сюди власну княжу

резиденцію».

Лев ДаниловичДанило Галицький

Зміцнюючи міждержавні династичні зв’язки 1248 року Данило Галицький одружує свого

сина Лева з принцесою Констанцією, донькою угорського короля Бели IV і дарує молодятам це місто, яке на честь сина назвав Львовом.

Бела IV Принцеса Констанція

Констанція була католичкою й часто сумувала за своєю батьківщиною і

релігією. Лев вирішив подарувати коханій дружині католицький храм Івана

Хрестителя, збудований у романському стилі.Під Замковою горою стояв княжий палац і придворна православна княжа

церква Святого Миколая.

750 років тому на площі Старий Ринок вирувало бурхливе життя, сюди на торг

з’їжджалися купці з Європи й Азії: європейці звозили на продаж сукно,

шкіру, срібло та зброю, а греки і вірмени – шовк, східне коріння й вино.

Торгівельна могутність Львова підносила його значення як найважливішого міста Східної Європи. Однак наприкінці XV століття фортуна відвернулася від львівських купців – Турецька імперія посилила свою експансію на Захід, підкоривши Крим і Балкани. Торговельні шляхи перервалися. Цілі покоління купців Львова зазнали катастрофи.

Федоров надрукував тут 1564 року першу в Росії книгу «Апостол», «…все лихе і найгірше з гіршого супроводжувало мене. Але з ласки Божої я до богоспасенного міста, що називається Львів, прийшов. І, помолившись, почав присвячене Богові діло, щоб боговдохновенні догмати поширювати».

Друкар писав: «Видрукував я цю корисну для душі книгу «Апостол» у славнозвісному місті Львові на славу всемогутньої і живоначальної Трійці, Отця і Сина, і Святого Духа, амінь…»

«Вся худоба, що її женуть з Поділля і Молдавії до Італії, проходить через це місто. Я об’їздив пів-Європи, побував у

найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба. Тут величезна кількість пива і меду, не тільки

місцевого, а й привезеного. Вино привозять з Молдавії, Угорщини, Греції. Інколи на Ринку можна побачити в стосах

більше тисячі бочок вина. У цьому місті, як і у Венеції, на Ринку зустрінеш людей з усіх країн світу в своєму вбранні: козаків у великих кучмах, росіян у білих шапках, турків у

білих чалмах, німців, італійців, іспанців – у короткому одязі. Кожен, якою б мовою він не розмовляв, знайде тут і свою мову. Місто віддалене на багато миль від моря, але коли побачиш, як на Ринку при бочках малмазії вирує натовп

критян, турків, греків, італійців, зодягнених ще по корабельному, видається, неначе тут порт відразу за

брамами міста».

Львів вважався найбільшим складом вина у Європі. Вина грецькі, кіпрські, сицилійські, іспанські, які тоді мали збірну назву малмазії, тисячами бочок складувалися на Ринку і в інших місцях. Потім вино розходилося країнами Європи та Сходу.

Але за часами добрими ідуть часи не дуже вдалі. Наприкінці XVII століття, особливо на початку XVIII, Львів знову занепадає. Облоги, війни, розвал польської держави і вимоги нової історичної епохи знову на певний час ставлять Львів у розряд міст незначних і маловпливових.

Одна з перших відомих львівських облог сталася 1286 року. Татарський хан Телебуга оточив місто і вислав до Львова на переговори про капітуляцію своїх послів. «два тижні стояв під стінами не воюючи, і людей, які наважились виходити з обложеного міста, роздягав на голо і так відпускав. І багато людей позамерзало, бо люта тоді зима була».

Коли це все побачили татарські посли, вони з сумом розповіли Телебузі, що місто має стільки живності, що легко зможе витримати навіть дуже довготривалу облогу. Розлючений цим повідомленням хан, як пише літописець, ще «два тижні стояв під стінами не воюючи, і людей, які наважились виходити з обложеного міста, роздягав на голо і так відпускав. І багато людей позамерзало, бо люта тоді зима була».

Однією з найжорстокіших облог Львова була перша облога Богдана Хмельницького 1648 року.Визвольна війна українського народу проти польського панування .

Богдан Хмельницький

В 1672 року турецький султан Мехмет IV, захопивши все Поділля, доручив своєму васалові Капудан-паші і його союзникові гетьманові Петру Дорошенку взяти Львів.Восени цього року найбільша кількість військ за всю його історію – 230 тисяч – оточила місто. Регулярні польські війська – драгуни, які за наказом короля прибули для оборони, швидко втекли подалі від небезпеки, не вірячи у можливість протистояти такій величезній військовій потузі.

Дякую за увагу!