73 номер 1971 рік
DESCRIPTION
73 номер 1971 рікTRANSCRIPT
tlPOJIВТАРl ВСІХ КРАІН, 8АНАИТЕСЯI
ОРГАН ВРОВАРСЬКОГО РАИОННОГО КОМІТЕТУ КОМУНlСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАmи ТА РАИОННОІ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІОВЛАСТІ
РОНИ ми.нають, але вони не вла.д,ні .tтерти в пам'яті людсь:Кій велич подвигу радянського народу, я:кому жити у
нінах.
ІОноли не забудеться той перший МНЬ, та перша ГОДИ ІІа і ІІавІть перша ~;'JIина фашистсьної навали, ноли все вl\tйть кудись пішло: і тихий чеРВlІевий
світанон, забарвлений легним багрянцем сходу сонця, і ясний спонІй піднебесся, і мирне трудове життя. Повlтря сповнилось ронотанням вор~жих літаків, грому артилерійсьних залпів, скреготу танків з чорннми хрестами, спалахів згубного вогню ...
Тридцять років пролетіло відтоді.: Обсипались і заросли травою траншеl та окопи. Стерлися з лиця землі воронJ\И ,В·ід ClнаРЯДі:в і бомб . Ви,росли нові міста, донорінно змінилися поля колишніх боїв, загоїлися страшні рани, заподІяні війною. Довгим і важким був наш шлях до Перемоги. 1.418 суворих ~iB і ночей гриміли битви Велино! Віт~яної війни - найтяжчої і найжорс""l!iшої в історії нашої БатЬнlвщинн. '
:J2 червня 1941 рону... Нам нІноли не забути цього дня, не забуtи тих, живих і полеглих, хто першим прийняв на себе уДари ворога. І понині,' ян німі свідни, стоять стіни героІч~ої Брестсьної фортеці, побиті і вищерблеНі нулями й оснолнами. На них і зараз ще
можна прочитати напис, надряпаний чи то штиком, чи то гільзою: : ~BMpeMO, але не відійдеМо. 22. 6. 41 , р... Ворог уже рвався до МІнсьна, вихоДIШ на підєтупи до С;молеиська, а в еф.р, як і раR1ше • .аетіло: ~Я фортеця ... Я фортеця .. . 8еАемо бій..... . ТО були перші зерна відваги, стійно
ст[; retюІзму. Потім ці дорогоцІнні зерна дали ,рясН1: сходи: на·РОДQltув·ались иlnьAoltи. rep(JIJJв. IП.о.л;'l'Кер1В1НИ.к Василь
R.пOticО8. ВОЮЮЧИ на панфlЛQВСЬКИХ рубеЖах БUul роз'!зду Ду6освкрво, виго.поСив сЛова. ЯRі сталибойоаим закликоil: .ВeJuпca PocUr. а віДстУпати нікуДИ. ПОЗ8д1 Мocna.. Безприкладний героїзм І стІйкІсть захиснинІв волзької TBepAJ!Нl nакоНічно і мужньо висловив снайвер Василь Зайцев: «~a Волгою дJtя нас зеМ1 немає!.. . Але хоч як важко було, фронтовн
ків. усІх радянських людей ніколи не покидала найглИбша впевненість в тому. що вони неодмінно відстоять справедливу справу. подолають віроломного
ворога. Відважні захиснини ВІтчизни нашої довели це, героІчно б'ючись біля
стін Моснви, У приволзьких степах, на Курсьній дузі, під Ленінградом - на ВСіх фронтах і напрямах велиної битви . Перші ж тижні війни поназали, що гітлерівсьна воєнна авантюра приречена на провал .
Переможцями увійшли радянські воїни в повалений Берлін, винонали свій інтернаціональний обов'язон - визволили народи багатьох нраїн Єврапи від фашистсьного ярма. Дорогаю цінаю ді -
1941-1971 W/AWH~H~/HH~H/AW/AW1
ПОАВИГОВІІ жити І
.. Y~al.~~ сталась нам перемога. 20 мільйонів си нів і ДОЧОН народу не повернулись в
батьнівсьні домІвни. Неможливо забути того,_ що пережив і вистражда,в радян
ський народ за тяжкі рони війни.
Велина ВІтчизняна війна показала, що у світі немає сил, здатних подолати
СОЦіалІзм , перемогти радянсьний народ, який рЗброєний ідеями марнсизму-ленінІзму, безмежна любить свою Батьнівщину, має такого політичного організатора і нерівнина, як партія комуністів. Це вона мобілІзувала всі сили і резерви краІни на розгром фашистських загарбникІв, це під її нерlвництвом радянський народ витримав суворі випробування війни і переміг.
Проте велині уроки минулої війни забувають імперіалістичні агресори. ЛЮбителі воєнних авантюр дорІкають нам за те, що ми ніяк не можемо відмовитись від спогадІв про давно пережите, минуле. Вони хочуть, щоб ми забули війну, смертельний двобій з ворогом, загибель мільйонів, бланаду, згарища, табори смертІ. Вони тримають прицІл на нову війну - ще страшнішу і 'Ру'йНівніШу - теРМОІЯде.р,ну. В різних
місцях планети палахкотять воєнні пожежі, то тут, то там вини нають воєнні канфлінти. .
Особливу небезпеку для спра,ви Миру являє ' собою агресивний бл он НАТО, очолюваний США. Тільни за минулий рік нраїни НАТО витратили на підготовну війни 103 мільярди доларів. Вони тримають під рушницею шість мільйанів солдатів. Самі тільки США мають армію в десять раз біЛьшу, ніж була у них да другої сйітової війни. У 30 країнах земної кулі розмІщено 3.500 америнансьних війсьнових баз. Сили агресії і мілітаризму, як відзначив ХХІУ з'їзд КПРС, хоч і потісненl, але не знешноджені· Вістря . їх зростаючої агресивності спрямовується, ян і ранІше, проти Радянсьного Союзу та інших соціалістичннх нраїн .
І пони ми живемо в неспокійному світі, радянсьний солдат стоїть на бойовій вахті, оберігає мирне життя своїх СIl,;'вві·тчи!зник,lв. ЛеНінська паlртія, Радянський уряд, весь наш народ безустанно дбають про підвищення оБОРОНОздаТНО'СТі краЇоНИ, про зміцнення армії j флоту - грізного щита і меча нашої Вітчизни . «У нас, - відзначив у Звітній доповіді ЦН НПРС ХХІУ з'їздові партії тов. Л. І. Брежнєв, - є все необхідне - і чесна полІтика миру, і війсьнова .МОГу!ТНі'СТЬ, і з'гу.ртова:Ністьрадянсьного народу, -- щоб забезпечити недоторканість наших кордонІв вІд будь-яних посягань захистити завоювання соціалізму».
Відчутний вклад у розрядну міжнародної напруженості вніс ХХІУ з'їзд НПРС. Він прийняв широну зовнішньополітичну програму. lї основа - боротьба за ВрЯТУВ$ННЯ людства від нової світової війни, за безпеку і соцІальний прогрес. Невіднладним завданням наша партія вважає лінвідацію воєнних вогнищ у Південно-Схlдній АзІї і на Близьному Сході.'
Дуже важливі пропозиції вніс ХХІУ з'їзд партії по гарантуванню європейської безпени, по боротьбі за припинення ГОННИ озброєнь - і ядерних, і звичайних, - за роззброєння, аж до загального і повного, про скликання
нонференцlї п'яти ядерних держав· r либоно МИРНі прагнення Радянсьної
країни, яна nepeM0J:Jla ІВ небачено тяжній війні з гітлерівсьним фашизмом. викликають співчуття і пІдтримну у всіх, ному ненависна війна, хто хоче завжди бачити над головою мирне небо.
А. КОЧЕТКОВ.
ПОСИЛИТИ РЕМОНТ - І догляд інший бур'ян, насіння яного вже обсипається. А можна ж бу· ло на ІЦИІХ дlляннах ВИlрощу,вати якусь прос·апну 'культуру.
,механі·затори, усі рільоокн снладом В. Марченно бeзnора,драдгоопу '11М. Щорса вчасно і НО IроіЗВОДIl'l'Ь ,рymаIМИ: «Що я я:к,існо .nРО1lелИl СіВібу І садІння можу зробити •. сіЛЬІСЬІ1югocnодарсьних :ну ЛЬТУіР. А чому б не взяти Ів ру,ки 1Н0-ор,гаlНЮУilали догляд за ними. су іза IrllВГОДИНИ не НЗJвес'ти Своєча,с80 .розпочали пlідГОТОВ- вlдrюв!дннй порцдок, поставити ку до зБИ!ра.ння нового в:рожаю. машини на 'Підстав'ки? Недале·
ЗлагО!джено працює нолектив ко вІд 'складу 1 майстерн1 ле~ МаіЙСтернІ. НQlИен, хто заЙlДе сю- жить бarа1'О .м,етаJJОЛОМУ. Сп,раДИ • . 000ОО!'~ЗНOJЮ ,зверне увзrу на цьован! тра.КТОІрніl'усеНИЦI позразкову чистоту. порядон. І заростаЛИ'l'pа,вооО. Меха'нік Г. ·.юч оібм,аль рOlбачих верстатів СЛУІЦеНКОВИlПРа!ЩOOJ~Є1'ЬСЯ : та Інструменту, роб:ТRИНИВідре- - Нема atB'TOITpaHcnopTY, щоб мо.нтували десятки машин і ме- відвезти металобрухт Іна бalЗУ. хаlнtзмІв, а за!раіЗ roтують до Тра:}tторн~,й стан бри.гВt.Ци. Тут роботи сІм тракторІв (БІльшість І розмІщено найбільше техніки, :з ,КИХ на ·техогляді). У ма~йстерні немало й таких ентуЗіасТ'l'!!, [І,к т"анар с. lПетренко. Вони ви·;;)товлЯilOТЬ .нові деталі, В:ДНОВ f!ЮЮТЬ отарі.
Одна.к ще не все ;зроблено, щоб у всеоЗ!броєнн1 зустріТИ сl нООіБИ'РЗJНRЯ і mни.ва. Досі не Відремонтовано ж.а'l1ну, граБЛі TPaIНТOPHl, один СИЛОСНИЙ, два зернозбиральних та картооляний номбаіЙ;НИ. Жоден зерновий [ю~аАн не обладнанИІЙ зер.RОУЛОВJLlOIВ&чами та приладаіМИ для
збирання ,полеглOlГО хліба. '
А ян же Збері.гає1'lЬІСЯ техніка? ОгJШДaIЄМО мащз,нчин, '~ роз.міЩеkl .новім.а:шИНR l1'а рl'3-'>е облаДЬ8іНRfl. Ось стоять СТО-
)ла,д, 1'ра.нтор Є,153. ОстанIfLЙ чомусь уже без двох снатІв . .. А все це за.галом позаростало 'бур',п8lМИ. За,вІДуючИ'Й
п овїдОМJtяє рейдова І але ,не вся ·вона в належному
пормку. ДеНіль'Ка днІв тому 3 Березані l1!Ригнализерновий ком'байп ОК-4, де він ремонтувався. При ОІбка'тцІ розБИ1В'СЯ ПIДШИПН'ИlК ,варіатора, якого тре. ба негаіЙнозаМlі.нити. Но.м6аЙн з неро:звантаженою гумою. Один CHal1' спущений, іздви,гуна течема'Стило.
Пtсля садіння ,карТОПЛі механJзатор В. Артемчун добре очистив СВОЮ наРТООІлесаджаJllКУ, змастив рotбочІ органи. А от І. Ма.кСИlМЕЩЬ 'ЦЬОІГо не з.роБИIВ. Убу.нкеРlзалишились ,про,рослі бульби, ОІкре.Мі lВУ'зли 1П000ервон!ливІд ІржІ. Не ПРИ1Ведепа в
належнИІЙ стан І третя ,нартопл еса.д.ж ал ка. Чотири тракторНі плYJГИ, три ДИClкаві лущильники не очищені ,ві,д землІ, не зма
щенІ, полиці :і ди\ски - іржа.ві. Три стогонлади заросли бур'яном. :Виявлено також, . що нецравильно зіQранІ ·мотовила жатон та ,ПРОДQlвжувачі спіралей тнена. У радгоспі є майданчик з
твердим панриттям для пере
рООкизер.на. А от ізеРНО'СХQlВИще не ,пlДГОТQlвлене - досі лежи:тьмину ЛОіріочне зерно, ,не
проведено де::зи!lfфСlщlю приміщення. Дві зеРНООІЧис.н.і машини ОС-4,5 не очищені від полови і послідl:в, я,кі залишилИlCЯ з минулого РОНУ, не відремонтовані .
ЯІ\ІЩО ГQlВОРИТИ про догляд за посіlВа!МИ, 'ТОВіН, 08 оеновному, органіlзов,ан!tЙ неоогано. Qднак онремІ нуль'Ту,ри вкрай забур'янені. TatК, в бригаДі М. Ткаченка БJЛьшегентара столових БУРЯІНіВ заросли ClВиріnою . Соняшннн, ІпосІяний поряд З буряками, теж У свирі'ПI. ТрanИлося це тіЛЬКИ тому, що с:воє- . часно не IІ1УСТИЛИ туди М'ЄХан1зми длямl<жрЦЦНОГО обробіТКУ.
Тепер даводи!тыcсanа:мии IВИ!IlОлювати бур',ян, витра'ЧЗJЮЧИ баг.а.то руЧ'НоJ пращі. Або ще ТЗlне . ПЛОІЩі, де з~али .циібулю на перо, свовча.оно ,не 1ІlЮРали, і ' та·м по пояс rви,росла лобода та
ЩорсІвцям треба все зробити, щоб у ,на'йіближчі ііЩі зак:нчити підготовку техніни до збирання в,рожаlЮ, .ПОСИЛИТИ ДОГл.яд
за пос-іlва,ми.
:Рей:дова бри.гада: М. КнрІй - меха'нЬн Bl1MH-5,
,Г. Лимар - і.нсп'ектор по ;за.куПіВЛі, С. Шмlлович -член ра'ЙОННОГО штабу «НОМСОМОЛЬСЬІЮГО ПРОЖElНтора». М. Іваннцький -працj.вник гаl3ети «Нове життя»
РІК ВИДАННJI З2-А
.Ni 73 (3225)
ВІВТОРОК
22 ЧЕРВНЯ
1971 р.
ЩН4і 2 коп.
УКАЗ ПрезидilВерховної Ради
Укра'нсько' РСР Пр.о . сt<JlИКания Верхов"ої Ради у "раїнеької РСР Президія Вер,ховної Ради
У;країнсь,кої РСР на підставі ,статті 37 Конституції Української РСР постановляє:
Скликати першу сесію Верх'овної Ра.ди Українсь,кої РаДЯНСЬІЮЇ Соціалkтичної Республіки восьмого скликання 14 ЛИПНЯ 1971 року в м. Києві.
Голова ПрезИАЇї Верховної
Ради Української РСР
О. ЛЯШКО.
Секретар Президії Верхоа
ної Ради Української РСР
Я. КОЛОТУХА.
м. КИЇ'в,18 чє,Р'8Н<Я 1971 :року.
Тисяча витків навколо ЗемлІ Центр керуваНН8 ПОJlЬОТОМ.
(ТАРС). Наукоаа орбітаJlьна станція .Салют» 2& червня завершила тисячниА виток наВ1[ОоІІО 3емлі, з них 206 обертІв з еиl'пажем на борту. .. 3а доповідями космонавтІв і да
ними телеметричного. КОНТРОJlIO,
самопочуття екіпажу добре, бортові системи і наУК08а апаратура стан:цlі працIOЮ1'~ нормаJlЬНО. Політ пілотованої орбlтаJlЬОЇ науко-
. вої стан'цlі "СаJlЮТ» успішно триває.
є піврічний Твари.в.внки радгоспу «Плос
кІвський. одержали нову трудову перемоry: при п1вр1'1110МУ плані виробництва молока 1251 тонну за станом на 19 че~ вироблено 1338 товн. На цей же день при шестимісячному плaвJ. продажу молока державІ 1040 TOJUI здано 1150 тони. Зараз серед;иьодоБО8і вадоІ стаH08JUlТЬ 14\5 юлограма на корову.
С, ДІЖЕВСЬКИИ, ГОJlОВНИЙ зоотехНік радгоспу.
~НИ~НИИ"ИИИИИ~~
МИ'lюл,аїіВСl>ка 06ла,сть. В радгоС>nі :IM~Hli ХХоІН з'і:зд'у КПРС МИIКО.lа,Ї'8СЬКОІГО .раЙ'Он,у ·н:и·н'і .Іманують за!ГQТО!В-ИТИ 5()() Т . с.іон.а з діОіІЮ,ЮГОЮ ПірИlМ'У1СОВі()ІГО СУ'ШІ1ННЯ
400 ТОонн 6НIliЖУ. Фото Н. ДУдІченна .
( фОТ()І~онtка РАТАУ).
u
БЕЗСМЕРТНИИ ПОДВИІ ПО u u
БОНОВІН ТРНВ03І ,Ми сидимо з Олександром
Демидовичем Корн·іЙком і ведемо мову про минулу ,війну. Великий 'бойовий шлях У ветерана. Про себе РОЗJIовідає він скромно, і я намагаюсь не ,пропустити жодного 'слова з його розповіді.
22 червня 1941 року, о 4-й годині ранку .підрозділ, Ае п.роходив тоді кадрову службу Олександр, був "піднятий по бойовій тривозі. «Фашистська Німеччина віроломно напала на нашу країну!» - .почули бійці. Серця Їх сповнились ненавистір до ,ворога, .прагненням будь-що відстояти рідну землю. Спочатку на ленінградському
напрямку, а згодом на Західному фронті воював шофер розвідувального дивізіону Олександр. Корніііко.
- ,Позаду нас була Москва, - розповідає 'він, - відступа-ти нікуди. Всі ми IlРОЙНЯлИСЬ прагненням будь-що захистити люби,му столицю, розгромити віроломного ворога. І захистили!
Олександр Демидович роз,повідає далі, як наші частини ,переслі,дували г.ітлерівців, що відСТ}1пали, з Я'коюрадістю зустрічали воїнів Червоної Армії жителі ,визволених міст і сіл. Клин, Стариця, Ржев, Єльня, Орша - такий шлях пройшов земляк у ті незабутні дні. Чимало бойових побратимів
Вистояли, перемогли! ТЗКЗЗlНінчив РOlЗповідь про свій бойовий шлях старший лейтенант ЗЗіпасу, нИ!ні оБЛіІШВ,ЩЬ пального, lюмуНіс'Г
Федіф Семенович Тулупов. А шлях цей був великиlЙ і нелегкий
- Важко було, особливо в першИ!Йрі.к .в!.йни, - приГЗідує ветеран, - ноли дово
дилось відходити і тим,часово залишати наші міста і се
ла. Що.не бій, то велика школа для кожного з нас.
- Який бій особливо запам'ятанся? - цінавимось.
І ФеДі·Р Семенович пригадав деякі епіIЗОДИ. Ільменьозеро. ГітлеріВ/ці вирішили форсу.вати йото по льоду. Та не вИіЙШЛО: ба'тарея Тулупова свої.м влу'Ч.ни,м вогнем примусила фашистів залягти,. а потІм вlдіЙти. А остаточно «розраху,валась:!> з BOPOГO~~
нашааВіаJЦія. Від її боМіб ламався лід, і гітлерівці знинали під водою.
.дНil!Iро мі.нометники ТулуІпова форсу,вали на плотах .. На п,ротилежно,му ·березі підтримали наших стрільців, ЩО' захопили плацдарм. Бій був; жорстокий - по ~есять ата-к до'ВСщилось відбивати протягом дня. Вистояли, плацдарм: УТРИі.Vlали міцно, а потім по-, гнали ворОО'а. . у боях на Нірово.гроа,дщині
Федора Семеновича було по .. ранено. Але своєї батареї' В:Н не залишив - продовжува·в командувати 1 одночасно лt:куватись. Вдруте контузило Ту.лупава на за.нершальному етЗJJtl, в·Шни - під. Бу.дanеmтОІМ. ПіДЛі.куванся і G1НOBY ,в бій. Завжди подереду бу.в НОМУІніст . иor.о фронтовий ШJIЯХ заК:І~ в австріЙСЬКіЙ' .сТ9'ліІЦЇ &i;.I!R1.
L UlВAЧКО, громадський .ореепои-деН'!'.
Радгосп «ЖеРДі~ськНІЙ~.
** * * '* втратив Корн,ійко на цьому шляху. Були сутич'ки, В яких брали участь шо.фери, кухарі, бійці інших тилових підрозділів. В о.дніЙ з них, усунувши по.шко.дження в лінії зв'язку, Корнійко. по.мітив, що. штабну машину о.то.чують гітлерівці. Со.лдат не ро.згуби·вся - відкрив прицільний автоматний вогонь по во.рогу-ко.манди.р і в·іЙськове спо.рядження були врято.вані. За цей по.двиг Олександр Демидович наго.роджеНИй о.рденом Червоної Зірки.
Масовий ••
геРОІЗfr\
І дійсно, через де •• А час .МИКОJlа виїхав на ВідремоитоваиіА маш"ні з лісу на шлях. Наші частини були вже далеко. Проїхавши декіЛЬ'ка кіло.метрів, він побачив попереду себе воро.жу коло.ну. Це був батальйон фашистської піхоти, який прямував у бік Мозера.
Полк, Я'ким Я ко.мандував, зустрів перший день війни в 17 ;кіло.метрах на схід від Бреста, нині фо.ртеці-геро.я. В цей же день полк та інші частини ди'візії по.трапили в ото.чення.
Що ро.бити? Мико.ла приймає сміливе рішення: про.рватися через во.рожу ко.ло.ну. На великій
швидко.сті, подаючи си·гнали, наша машина по.мчалась вперед. Коли гітлерівці по.чули сигнал і по.бачили машину, що наближалась до них,. відступили в бік і тим самим ,відкрили ЇЙ «3ЄJ8sIlУ вулицю».
Брав т. Ко.рніЙко участь у визво.ленні сто.лиці ЛатвіїРиги, у ро.згро.мі Курляндсько.го. угрупо.вання фашистів.
1а ніхто. духо.м не впав. Бійці й командири проявляли масо.виЙ геро.їзм, патріо.тизм і відданість рідній партії і народу. Всі геро.їчно бились, відсто.юючи кожен клаптик рі.дної землі. Не раз наші бійці перехо.дили .в контратаку, всту.пали у p~ко.пашниЙ бій із вигуками «За .партію, за Батьківщину!» відкидали воро.га.
Лише то.ді, коли Микола від'їхав метрів двісті, гітлерівці зро.зуміли, що. це радян.ська машина і відкрили по ній авто.матниЙ во.го.нь. Але буJW. вже пізно.. Незабаром Мико.ла наГНав c~ чаСТІІНУ. Сміливець загину'в смертю героя в раil..-ні Оржиці.
Шсля демо.білізації фро.нт трудо.виЙ. Олександр Демидо.вич працює шо.фером. Дружина ланковою, син Мико.ла після служби у Вій~ЬKo.Bo.-Mo.pCbKO'MY флоті навчається у вищо.му учбо.во.му закладі.
- Трудимось так, - ~аже ветеран, ...., що.б ще СИЛЬНІШОЮ була наша країна, що.б діти наші ніколи не знали страхіть війни.
Ось о.дин з багатьох бо.Йових епі.зодііВ тих днів. Стався він у 30-40 кіло.метрах на захід від міста Мозер. Наші частини о.рганізо.вано відходили на лі'ВИЙ берег р. Прип'ять із завданням зайняти о.бо.рону. В одній з авто.машин госпвзводу
відмо.вив мо.то.р. Гітлерівці в цей час саме намагалися оточити наші частини і rпозбавити їх мо.жливості переправитись через рі·ч'ку. Шоферу (не запам'ятав прізвища) було наказа·но. вивести авто.машину з ладу, а само.му відходити разом з то.варишами.
Пригадую, як гро.мив во.рога у перші дні війнн осо.бо.виЙ склад штабної батареї. Підрозділ по.тра· пив в ото.чення і бився до останньо.го. патро.на. Ко.ли в живих залишилась невелика група, політрук батареї т. Шерн ,на'казав спалити всю документацію по.лку. По.ЛКОВИіЙ прапор no.J)iTpYK зняв з держака, обмотався ним і продовжував бій. З цим праіПо.ром т. Шерн разо.м з заступником начальника зв'я,зку по.лку Кацом та помічником начальника штабу полку Яковенко.м виходили з оточення. У Харкові вони здали святиню своєї частини в штаб однієї з армій.
Ні оточення, ні ,відступ .не похиmули нашої віри в перемогу. І ми до неї прийшли!
М. КОВБАСИНСЬКИй, громадський .ко.респо.ндент.
!с. Tpe6y~iIB.
Я цьо.го зро.бити не мо.жу, - відповів Микола (так звали во.дія). - Машина - державна. Я її швидко. відремонтую.
М. БОЖКО, генерал-майор аРТИJ)ерії у відставці.
м. БРОIВ·ари.
є НА БРОВАРСЬК О М 'у жИ'тлО<вому масиві підприємство. Не вабить вон() арХітентурноюзО!внішні,С'тю і.в оточенні анса.~блю бaJгатоповерхових
бу~инків здаєтьС1Я буденним, не· помітним. Та й IПризна1Ч.енн.я його теж буденне - опале.ння.
'дренаж безперервними та пер:одични.:VІІІ проду.вками КОТЛОЗJгре
гатів. Чимало 'зробив Романов і для того, щOlб забезпечити мешканщ:в масиву .гаря.чоюВ"одою ,ПРОТЯ1ГОМ літа.
ва~и мости через ДНіП.ро .йонах Ка.нева і Чернас.
в ра- ,район села Окунино13. Тут гітлер1вці наlМCJJгаЛІІСЬ лр~ваlГИ !Нашу оборону, щоб замкнути иілыеe навколо Києва.
НА БРОВАРСЬRIП ЗЕМЛІ
ДОРОГА до ЗЛЬОТУ
іЦро ди~инство Ро.манова ба-'у :минуЛ'ому опалювальному гато не РOlзнажеш. Народив'ся
сезоні не було жоДно.го пору- У lН15 році в ТаМІбові у робітшення .режиму з ,вини праЦівни- ничій сім 'ії. БаIГЬКО, маючи спеІків котельні. В цьому немала ціальність механіна, про велині заслу.га 111 наlчальника Олексія науни для ,своїх дітей не мріяв. Миколайовича PQtMaHoBa. З Вибива,нея з .сил, аби навчились Олексієм МИ'колайовичем я по- вони якимсь технічним профезнайо'мИ'вся деНїлька років то- с і.ям. Так 14-рі'чний Олеr}(сі,й му. З 'пеРШОІГО зН'айом,с'Гва ді'(3- став учнем профтехшколи, яка нався неба.гат'О. Хї6а тіЛЬJШ те, готувала спец:алі,стін для залї'з· що ·в минулому ві·н фронтовик, ни:чного транспорту. Навчання льотчик. При зустрічах завжди закінчив уопішно, одержав .п'я:впадала у 'вічі його rнеIПОСИ.ЦЛИ- тай .розряд слюсаря з рекоменвість. ЗаВ'жди - і взим.КУ, і даціrЄЮ поміlЧ1ника машиніста вл:тку - у нього 'чимало неві,д- паР080за.
На околиці нашого міста ге:роїчно :захищала пооищії др,уга ескадрилья 43-го винищувального полку. Сюди й одержав ПРИЗН8Jчення Романов.
йшли у БІВ
f\ладних спра'в. Та незабаром юнак з путів-.коли мені довелося денкий ною міСЬККОМу комсом о л У
час працювати з Олексієм Мико- прибуває у Ка'Чинську червоно-прапорну школу ЛЬО1'чинів. Це
ла,Йо.вичем, примітив я ще 'Одну був спеціальний набj,p. Вітчиз, Xapalj{TepHY рису комуніста -- няні,й військовій авіації потр!ббереЖЛИВі.СТЬ. Хоч і неБЗ1Гато ви- ні були ВИСО1к'ОквалlФіковані ,кидалося у іповітря :пари З де- спеціалісти.
СОЛДАТИ арато ра, та на нього все ж да- Війна застала Олексія у Льво-ремно витр.ачалась певна кіль- 3 ,к1сть енергоресурсів. От і захо- ,ві, у·2 "му винищувальному Ди'вс,я Олексій Минолайови'Ч полку, 'вже до'свLд'Ч·еним льотчи
JЮМ -за плеЧИJМа були суворі М.і.рку,вати .над тим, як скороти- ВИПlроБУ'вання у ~ійськових діях ти ці ·витраIГИ. Раі30·М з май- по ВИЗ.ВО'ленню Західної 'УJфастром Анатолі~м КУlчеренко,м та ЇНИ, Білору.сИ та піід час фінмашин:стом Миколою Миронен- ських подій. Таку ж школу ко'м зм.айстру.вали власні нон- пройшли інші ЛЬОТЧИRИ ПОЛ'}(У. ·струнції БQtйлера, дещо змінили Тож з перших дні,в Велиної схему подачі техні'чно.ї води в Вітчизняної вони діяли рішуче, деа:ратор - і мріяне здійсни- сміливо. лось. I3годо,м Романова, як:j ба-
.одного разу я застав РОІма- гатьох його това:рИШіrВ, перевонова за rкресленням. Він мірку- (l ДЯТЬ у Перея.слав-Хмел ь н ивав над ТИМ, як 'використати ЦЬКИЙ - вg.,й винИ'щувальний іЦля потреб пральні побут.комбі- полк. Тут він одержує нову мана:ту воду, що випускаlЄ"ТЬСЯ в шину 'і нове завдання: ПРИlкри-
На Фронті .АРу13і піоЗНаються швидко. Олексію МкколайОВИlЧУ відраау ж після прибуття в частину припав до ВПО(Доби нрем.езнИJЙ, з в~вер'тим облИ!Ччям 'юл()вl,к. Це був' Анатолі'й-СавелiJйович l{ороібков. ПіС:JfJI пеpmою сумісного вильоту на БОЙQве заВrдаrн:ня 3ІБСі'ГНУ:В - не помилився. Багато раЗів вони дивиЛIfСЬ у ві'чі смерті, .ризикуючи життям один для одного. .Іх дружlбу цінУ'Вали в есНЗідрильї і ГОІВОРИЛИ про них :з л()вагою.
вогонь ПО БЕРЛІНУ!
НаЙ1Частіше льотчикам доводилось вилі''l'атн на Дніпро в
Війна ,застала Данила Саковича Миколаєнка в раЙо.ні Новоросійська на посаді наQідника гармати. Незабаром він замінив убитого командира. На різних фронтах до
велось воювати артиле
ристу. 1942 рік. Крим. Тут Данило Сакович став комсомольцем. Згодом - участь у визво
ленні ДніПРCllпет,ро.вська, Севастополя. 1944 рі,кбо.ї. за виз.волення Варшави.
Та ніколи не забути бо.їв за Берлін.
- Декілька годин безперервно. вели ми вогонь
по лігву фашистського звіра, - пригадує Данило. Сако.вич. - Особисто я випустив декілька сот снарядів з гармати. А таких гармат були тисячі. Потім 'вели вогонь пря'мо.ю наводко.ю по
рейхстагу ... Батьківщина вИСоко
оціНИJIа бойові заслуги відважного артилериста. .Він нагороджений орденами Червоної Зірки, Слави ІІІ ступеня, медаллю «За бойові заслуги» та іншими медалями.
Зараз ДаниJЮ Сакович сумлінно трудиться мулярем у рідному Плоскому. Ветеран війни користується зас.пуженою
пова'ГОЮ і авторитетом серед односельчан -15-й рік обирається народним засідателем ..
Традиції батька примножує син ВОJlОдИМИР. Він ...., теж артилерист, служить в ГР}1пі paДIIHських військ у Німеччині.
І. ДАВИДЕНКО, лейтенант запасу,
На фаю: д. MIIKOJla" EHKQ (13JI1ЇJBa)з ТТ, 'Дужиком та Тупівним. 3 ниімИ' ДаіІІІНЛО СаIКОВИЧnРО.ЙШО:В ,ве'оь фФо,нто'Вий' wл'я,х.
IІНсл,я загибелі льотч 11 к а Шльом11на Романов був призначений начальннно;м штабу ескадрильї, а Анатолій СавеліЙО· вич RaMaH\lWIBaB ланк()ю. У них
стало IІІра,в.и.ло-м: літати .в парі, і це часто '3а1І1обі,гало неСПQді13аннам. нкі на КOIЖJному кроці підстерігали ЛЬОТЧИ~!В. Одного .ра.~ .qlіСЛR ІВШ(()~а;ння чергового за:в;анМ;ВС). помітили, ЩО маШИrJta Мимли Новожи Л О В а пішла рі!ЗКО на 'зниження.
- .. Що трапило·сь? - УМОВним знакам 'ЗalI1итав Романов у Коробкова. Той відпо·вів, що не розу.міЄ,
І lПов:,в СВОЮ машину за Ново· жилQвим. Пішов на Gнижеая й Романов Раптом літак Новожи, лова, вдарившись об землю,
BCTF BETEF
Перед ужин.ом в CybtiOTY Сел nобриться Петр Ильич, Тйлько взял ся за работу, Сль/шит, дочь кри'lит:
«Москвич'»
Удивился Петр Заслон.ов: - Кто так І!оздн.о nрulФ1'u7if Не усnел сказать и слова, Как в обятья угодил.
Или сон. ему nрисн.ился (Петр Ильич nон.ять н.е мог) Перед н.им стоит Син.ица, Друг арм.еUскиЙ и парторг.
~ Що, Петро, ти розгуби вс). Чи мен.е ти н.е вnізн.ав?
НІ\РОДУ-ГЕРОЯ I~·'·'·, ". ,., , ,., ", .. ", '.' . , ДО ЗО-РІЧЧЯ З ДНЯ
ПО ЧА ТКУ ВЕЛИКО]
ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ * * * ПЕРШИЙ чий насту[І. На зах1д1 І знову
. . *. . ..... t •• * * ••••• ~
І ОСТАННІЙ 22 червня 1941 року. На
цей ~eHЬ у п;дрозділі, де служив Андрій ФеДОРОВИIЧ Вегера, було заплановано бaJгато ф,кавих заход.'..ч: СПЩJТив.ні. змагання, лекц:)if; цеР8ГЛЯД кІНофі'ЛЬму. Та тривога, оголошена вдосвіта, перекреслила ·все те ...
наш земляк - ПОіІ1ереду. Не раз доводилось йому дLяти. У складі повІтряного десанту, що ви-саД!Жува,в·ся вглибо.кому тилу ворога. ГітлерLвф ло спіш но відст~пали, ЛОТ.раJПЛЯЮЧИ на мінні
ІПОЛЯ, пwотовлені сап-ерами, в тому числі й АндріEJМ Вегерою.
- На все життя, - ка,же в;,н, - за:паМ 'Я1'ав я перший б;й, та ,н,іколи не забуду і останнього ... На .ReHiTC-берг ·Гі'тлерівське
ком.аНlЦУlвання, як відомо, по
кладало великі надії. Місто було :перетворене у фортецю. Тут фашисти розрахували надовго заТ.римати радянські війська.
JШЗНУ. Нолишній фронтови.н, ЛЮf1Й переніс на СВО'ЇХ плечах Iвелич,езнИ!Й ТЯlгарвійни, ПРОТ'Яro.м ба1гатьох рокІв сумлінно ТРУДИТІ>СЯ на ,посаді КОМірни'Ка відділка радгоспу. Бойові традиіЦіrі батька прим.ножу,є нині Йо.го син Вален'тин, якому випало щастя проходити ,дііЙсну військову СЛУUfQбу в столиці наалої БаТЬКіВЩИНИ - МОСКВ!.
Д. RАЦЕНЕЛЬСОН, грО'мадський RО'респО'ндент.
!ну лажинський відділо.к радгоспу « Зорю>. Шдроз,діл саперів, у якому
сл.Уж.J./В .\10ЛОДШИІЙ сержант Веff'pa, бу~~.ованиЙ у м. АJI ' Тус ЛИ-'/"WСl>КОІ РСР. ПерШfLЙ : день війни - перщий бій. Сутичка була впертою і КРОВОпролитною. СaJПери під сильним
'Вогнем Мінували страважливі шляхи, а стріль
ві'дбивали шалені аТaJШ гітлерівців. В ряді місць радянсьКі воїни переходили в контратаки, і окремі рубеЖі переходили зно
в наші руки. Д;яли бійці м;лwв.о і відважно.
- Ми тоді переко,нались, -пригадує Андрій Федорович, -що воро,га можна бить. Було б тільки чим.
І ось приЙшо.в 'час, коли Чер,вона Арr..!Л перейшла в рішу-
спала·~нув. Льотчики побачили, я.к Микола ВИlпав і:зка.біни і, проБJпuи 1{ілька кроків, упав. Підвівся і знов Уіпав. Во:ни зрозуміли: Новожилов поранений. Блискавично приймається Рі
шення - врятувати то-ва,риша.
Але як? Оглянули м:,сцевість. З ,ОДНО·ГО боку - наала ліні,я
· ФРОНТУ, з lншOJI'О - ворожа. · Мшюла - між ,ними. В Анатол;я lСавелlйови,Ч<lнароджується р ішення: 'приземлитись і в·знти товариша на ,свіІЙ літак. НОІГО рухи P()J3YMi~ і Оленсій МиколаЙОВИIЧ. І вони ловели машини
· :на приземлення - й~уть за кілька метр:в від землі .
'НОРСУбков огляда~ться по-; дає 'ЗН&"К Романову, щоб ТОЙ · rпри-нривав ЙОDО, адже з вороі жих окопів почали Івискакувати СОЛ'j).'3ТИ і, с'тріляючи, бі(['ли до пораненого.
- Не. діЖідете, гади, -ви-
Але наші воїни Ідовели, що немає непосильних їм перешкод.
Військова майстерні'сть нашого номандування, героїзм і муж
ність 'б:lЙфВ перекреслили всі пла,ни г;тлеріВIЦіIВ. Злетіли у повітря ворожі укріплення, лід я.кими наза,вжди залишились Ті,
хто там Оібороняв.ся. А це була с.права рук наШИХСaJперів і мінерів. Орденом Червоної Зірки відзнаЧИlJlа БаТl>Ківщина боЙо.ві васлуги А. Вегери. Три брати Андрія Федорови
ча не повернулись з фронту, віддавши св·оо життя за В:т-
лаявся Романов. Він- подає ІКом а,нду товарнша·м стежити
за ним. Літ'8.lRИ 'знИ'зились майже до землі і стали поливати ворогаwулемеТ.НИМ-If чергами .
.в .цей час Норобн'О,В зробив кільна витк~в над п:lдбитим літаком і зрооу,мів, що сісти не вда,сться - .поле .пошматоване
вирвами вl:Д бомб та сна'РЯДі,в, густо .покрите пня,ми. Та порятунок все ж н~йшовl РаДJПIські біlЙці,збагJliYlВіШИ ситуащію,
прибігли на ,мlсще на'тастрофи і вряту'вали Новожилова. .
ХОРОІ(іро бились льотчики за Дні,про. Ух літани не давали с.покою ворогові ні на землі, ні в повіТРі. Та не нсі :Ilовертали>сь з повітряних боїв на аеродром. Не стало Миколи Тижненка, Євгена Чернецьова, Власа Нупрія.нчика. Тоді тяжко пораНИЛ0
н ещодаВlIО .ми !/овідОЛlляли ПРО перебувиння у районі Калинівка-Скuбuн колии/Нього бійця 227 полку військ НКВС П. Аристархова. Під 'Іас своєї відпустки він відвідав Калінінград, де зустрівся з БОЙО8l1.1t nобратuмолt П. Івановим. Павло Петрович розповів
працівникам бази траловою флоту про славні діла чекістів восени 1941 року, свою участь у партизанських заго
нах на території України, Польщі і Чехословаччини. На знімку (справа наліво):
П. АРИСТАРХОВ та П. ІВАНОВ.
... Гітлері'вці прорвали обоР0· МИf\олайович через Нобиле-ну на ДНіJПРі, захопили Остер, цьК'ого діl3нався, що Толя НоНозелець~ рвалися 'дО Ниєва. робков живий і незaJ6аром зуНа ПіДСТУ.пах до Цров·аРіВ ,столв стрівс-я з ним.
0---------------
НЕЗАБУТНІ
ДНІ на'смерть 227 полк ві й с ь к AlнаТОЛlй ,савелійовИlЧ розпоH~BC. ЛЬО'l1чаки одержали на- в і;в про ТЯlЖікі вищр06ува,ння, наз: ,все, що РУХaJЄТЬСЯ Bi~ Се- Я'Кі випали на його долю пІд миполок У бік Бровар1в, ЗНИЩу- час .перельоту з їншими лораватІ!', лринри;вати ОІбо,рону поnну. неними. ВОl1ffЯJнL т;раси ворожих Цей на,каз було винонано. І ли- зеніт,ж 'та кулеметів в:п'ялися в ше тоді, КОЛИ ворог з'явився .у наш л;тан - і '3HO~y IІlОранення. 3Bic'l'Jra п,рО' початок вІйни забрава1РСЬКОМУ лLсі, :коли давали Призємлилися на заЙ'нят:й во- С1'ала нас, молодь ВолоroдщиостаннLй смертний б:й герої-<че- рогом території у Лубенському ни, за наJВчанням і працею. кісти, льотчики залишили аеро- районі на Полтавщи.ні. Ризину- Серед неї був і я _ роБІтник
. дром. Останні,м на трофейній ючи життям, мі,сцеВі жителі ,ро-ма:ши,ні з ШТС!ібними .документа- Зібрали поранених по Домі,ВКах, цегельного заводу. За віком у ми ПіД'НЯНС'Я У іПовіТря началь- перехонували ІХ, Лlну.вали ян діюч,у арм:ю мене ще !не ·взяли, ник ШТaJбу ескадрильї Олексій могли. Вісім мі1сяців доглядав та незабаром У числі численноРома'нов. '[ liОРОбкова житель с. В'Я·З!ІВКИ го заroну юна.кі,в 1 д1вчат я виУ буреМНі дНі оборони. Сталін· ГРИГОРій нестерови. ч Моснален- Р)'ІШив у рalЙон. ЛеНіlнг.рада на
града Оле~сій Миколайович був 1i0. А ноли Норобков видужав- опорудження лІнИ Q6Qрони. поранений в обидві РУ,КИ. За ор.га~ізувавз ,м:оцевого населен- Чотири ДНі пливли на баржі штурвал ВИНИЩУіва1ча сісти вже ня Пlдпt.'ІЬНУ l1РУПУ, ~Ka завдава- пО' 'Р. Вологді, пот!м ПpOЙlШли не зміг. Та з а.віацією не розлу- Л'а ВОРОГОВ'і немалої ШКОДИ. шлюзи по ОвИРl. Ножен ду;мав чався до кіrНiЦЯ війни: літав на Сам кома,ндир носив лрі·Зви- про те, що його чекає поперелегних санітарних машинах, ще свого найкращого фронтово- ду. ян IРО3ГОРНУ'ТЬ>СЯ подИ. Волопередавав досвід молодим. На "'о дру,га - Романова. Про під- ДИМЩJ НОІІІТОВ, пам'~таІІО, весь йоlГО раху.нну 249 бойо,вих ви- [Jільників так і ГОJЮРИЛИ: «За-час ЧИТ8.ІВ «Я-к і'арту.валась ЛЬO'll:.В Тільки за час слу'жби в гін PO'MaНOBa~. Отже, з одного сталь'> М. OcTPOBCI>КOГO. 43 винищу,вальному полку, 68 Романова стало два. _ Чу~ова КНИlгаl _ ДіЛИВСЯ ус.[JіШНих шту,рмовок, 21 ПО8':т- У 1965 році за Д0іІ10М·ОГОЮ ВГОЛОС дУ'М!R8JМИ. - Вона добре РЯНий бій. У ,Г·РУПОВИХ польо- .жУР'наЛі,ста, Героя РCliдЯнсьнОІГО допоможе нам. тах збито 7 ворожих ліТaJКів. Союзу В. Бондаренка льоТчики Ось 1 село -мІоце нашого
«Нра>Сноармейс~ая J'азета'> у знайшли ще одного СіЮГО' това- ПРIЩНaJЧення. ШвИідКО вста.ностатті, наДР'УlІюва'ній 24 тра,вня риша - в,РЯJТованОО'о колись вили на,мети: 1 за рООоту. У-ве-1942 J)01{У пІд за:головко.м «РО- Миколу МиколаЙО'ВИlча Но~ОІЖИ- Чері відБУЛИСЯ ~омсомолЬ>сьні
·сте велика сі,м'я ,герої'В», пові- ло.ва. Згодом Д~?нались І про збори. Палну промову. ВИJГОЛО-домляла: «Безстраал,ний ЛЬОТ- долю В. І . Шишюна, д.п. Па- v І ЧИ1{,винищу,вач Оле1ОСій Мико- нов'а, Т. Г. БУ'гайо:ва, І. В. Фа- СНІв ,комсорг постянтин ,вл€в. лайови;ч Романов на,гор""пжений деєва, О. І. :СоловЙова. Він с,каза.в:
""'" В ПОЛІН - до ЛенІRГрада ,рв,уться фа-орденами Червоного Прапора . н , шкети. Місту ПОТ,nі6на дапомо-Червоної 3Lрки'>. робітник, студент фа- "
ЗУСТРІЧ ПОБРАТИМІВ ,культету журналісти- га. Наше завда,ння лраlЦЮваrn з ки ,КДУ. 110ТРООН{)Ю енергією.
На фото (зл~ва направо): . жур- Саме ТаllМИ й П'РЗ!ЦЮВaJlк.. наліст, Герой Радянського Со- Було ,нелегко. Але НOQftЄнрозуюзу В. Бондаренко, М. НОВО'- м[.в, що це неоБХіДНО, потрlJ6но ЖНЛО'в, А. КОРобков 1'а О. Ро- для оборони м-1ста на НевІ. МJж манов !Лід час зустрі,чі в НиєвІ. БРИJГадами розгорнулось зма-i-------------------~-------__________________________ ~ гання. П!Jзно увечер1 пІоцводи-
~~.,.....,.,..~..,.....,.,~.". ... '
й Анатолія Коробкова.
СНАЙПЕР НОМОКОНОВ
У ,повоєнні роки Рома'НОВ зустрівся з бойовим ДРYlГОМ Іва,ном ІвановИlЧем нобилецынм • . З того часу їх зв'язок не переривався. ІВ 1957 .році ОлеRС:Й
!
)ЕЧА
Анав Так два ·. руга ,JспоминаЮ1 Что-то громко 80склицал ...
Пусть немало лет промчалось, Друга Петр Ильич узнал. Ведь в бою не раз случалосьЖизнь ему парторг спасал.
ЯС';'О-і1Й.мнит Петр Заслонов: ! Фриц прицелилея 8 него, Но упал в овраг со стоном Бил без промаха парторг! ~
Так два друга вспоминают ~
Путь свой. с. лавныl,' боевой. j І На груди у них сверкают
~8ездыl сі '!>І ТРУ. довой.
/УІ. ФОМЧЕНКОВ. м. Бровари.
~~~~,,~~~~~
у день тридцятиріччя з дня по· чатку Великої Вітчизняної війни хочеться теплим словом згадати
тих, хто в радІСНІ дні наступу Червоної Армії гна'в гітлерівців з рідної землі. Одним з них є Семен Данилови'ч Номоконов - снаЙtllер 163 стрілецької ди,візії, яка брала участь у визволенні Броварів і району у незабутні дні 1943 .року. Номоконов -відомий на всю
країну снайпер. З дитячих років він був мисливцем - «набив руку» під час полювання на хутрового звіра у сибірських лісах. Коли почалась війна, добровільнопішов на фронт.
Із своєї снаЙ·перської рушниці Семен Даниловичзнищив 360 гітлерівців, а пізніше, вже на Далекому Сході, - доба,вив до них ще сім і/ІПОНСЬКИХ саму,раїв. Крім того, виховав чимало майстрів влучного вогню.
Про Номоконова в роки війни
ходили легенди, СКJщцались BiP-І но слухає розп~вІдl .просл.амеиого ші. Відомий поет Михайло Мату- снайпера .про грізнІ днІ фронтові. совський у співдру,жності з компо- Ю.БІЛОНОГОВ, зитором Мltкол~ю. КвІткам напи: майор запасу, учаСlf1tк I\из-сали у 1942 роЦІ Пlсню-марш 163-1 ВОJlення БроварщиlЦL стрілецької дивізії. В цій пісні є м. �lb.-фра 'н,юіIВіСIіК. . рядки, присвячені снайперу. На ,зн,ЬмIКУ (3JJUBa 'НМllра;во): Зараз Семеи Данилович. иа аа- М. МатусО'вський, .<;; НамОКОlioа
служеному вlдпочинк),. Часто ЗУ· 1'аМ. Квl'І'КО n,UД '!.аС 3у'С1'Ір~rч,і .іВестрі,чається з молод.цІО, йка уваЖ-те,раlні'в .дИ-В:lзJiТ у 1966 роцІ. '
лись пІдсYlМ·К'Н', вtдзн.ачаnись КРaJЩі.
ПОВЗ село часто у б!R Ленін~paдa ПРяму.ваnа бойова технІка. Серце раділо, коли ми бачили радЯНСЬКl танки і гармати.
еМи відстоІмо Лeиl'н~рад,казали всі, - ів ЦЬОМУ буде чаС'тка .наалої заслуги',> .
IНЗ!дНами часто зав'Я'ЗУБались пов,іТрЯЯl бої. У,ваЖно стеЖнлиза .НИlми. І я.к було боЛJЯче, коли перева;га була на БОЦі
ворог.а. Г!тnеРІВЩі не раз снид.али на село бомби, . і тоді
ПРaJГнення ,М'С1'ИТН, ненависним фаалистам ставало ще більш сильним.
.Але на фронт ,нас не брали, хоч lП'ро нього МіРІ·яливсІ. ,Ми ретельно ВИВJЧаливНkькО',ву справу. І все це npНir од Н-
лось ТОДі" коли ·нам згодом доВfрили зброю, щоб ВіДСТОIQвати чес11Ь, свободУ 1 ,незалежність лЩбимоІ Ба'ТЬ~!8ЩJПfиl ..
.1. ВАРВОЛІН, JIейтевавт зauaеу, ~p парторrав13Ц11 ПМК-15.
ДО ЗО-РІЧЧЯ З ДНЯ ПОЧД1КУ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОТ ВІЙНИ
'УСіЛЬСЬК{)ІМУ клубі -темати'lПИй lВ,ечір: «Цих днLв не ,ЗМОВil\несла,ва~. Серед присутніх чимало призовної молоді. Юнаки уважно СЛУХають вистУ1П ветерана війни АН;:\Р:ІЯ Петровича ЛУ1кашенка; ююго не ра,зслухали на заняттях ло до
призовній пLДГОТОВЦl. Але CЬOГOдlН:1 роз-1П0відь АНДРіЯ ПетРО.ВИJЧа особлив·о зацікавила. Він РО3ПОівLдав про свіlЙ б()Йо~ ВИЙ ШЛЯХ. Великий і :неЛEJl1mИ'Й •••
Початок вilйни МОЛOlД'llшй лейtrенант ЛунашеНJЮ зустрІв незабаром після закінчення артилер:йськО!Го училища на посаді командира ВЗВОДУ роавІLдJШ. Перші запеклі бої з Гі.тлерів,цями виховали у
молодого Офіцера ,витримку, вQлю і С'тій-1\1С'ть. РозвIД"НИIКИ ЙОГО n'LДРОЗДілу не раз відзначались у кровопролитних боях з ворого!:\!.
З дня у день, з року ,в рі,к росла бойова майстерн;сть .командира. 'У пам'ятних боях на ОРЛОВСЬК()-ІКУ,реькій дузі 19· ІНЧНИЙ лейтенант за ,му,жнІсть І винахідливіСть був нагородж,ений медаллю «За відва'гу» .
... Розповідь ,ветерана т·рива,є. ПрисутніХ зафкавив БOlЙОВИЙ епізод, що трапився з ним у райОНіМ. Новеля на рl'ЧІЦl
БУІГ. Т·РЄ'ба було зaJбe3lпечити пере.праву полку ,на протилежний беpeLГ, хоч гітлеріlвці 'вели силмшй" а'р'тилері'ЙськНіЙ і .м,інометниЙ вогонь. Однак це не стало перешкодою для наших б!IЙЦї,В. ЗбаГ8JЧенІ боЙо.ви:м досвідом, вони піlд ворожим вогнем .навели пероорав:У, і полк ФОРСУвав 'В<ЩнИ1Й рУбіж. За це т. Лукашенко
СПОГАД
ВЕТЕРАНА був нагороджений орденом Вітчизняної в.і,Йlни 11 С'ту,пеня.
«Вперед до БеРЛінаl~ - ,кликали наших б;Щі,в нamиси .на танках, 'гарматах, мІнометах, автомашинах. 'У чи,слі настуlІ1аючих 1 Наш земляк. На підступах до
Берліна 8ІВ~рений йому ,пІдрозділ о,дерЖУ'ЄЗaJВіA/ilНlНЯ: ФОРСУІвати р. Шпрее і
Підтрнма'ти аРТИJ1еріЙ'с~им В{)І1Н.еМ на-СТУіпаючі нашl піДРОЗіділи.
Всім ,в:домо, як оБQРOlНЯВСЯ тут ворОг. Смертю ХОРОQРИХ ПОЛЯГЛО чимало фронтових ПОбратимl-в. Та влyrчни'й ВQI1IOнь-'р,аДЯf!,ських ГІІрма'т зробив СВОЄ: ПРИ ОВQ-ЛО=. ДIн.Ні новим плацдар.мом було звільнено' 3400 наших вііЙСЬКОВОІполонених. А зго; дом новеза,вдання: пі!д'l1J}имати та,н,нj,с
Т:'В і ОВОЛСЩі!ТИ Тельпельгофським аеродромом, захопити метро і вийти на окоЛlщю рейхста,гу в районі 'з оо л ОГlIЧ'НОІГО саду. І тут підлеглі т. ЛукашеН1\а разом 3 іншими частина,ми і Іпідро,з,цїлами проявили зразки МlУЖНОСТі, віlдва,ги, геро,їзму. Після цього бою на І1РУДЯХ Андр.ія Петровича засяяв орден ВіТчизняної війни І ступеня. Тут і за1\;,НЧIfoВ'СЯ його БOlЙОвий шлях.
Присутні на вечорі гаря,че дяку,вали ветерану за цікаву РОЗПОВЇ!дЬ. Вони побажали ЙОМУ, нині головному бу:югалтеру райкому .пРОфСПіЛКИ роб:'ТНlШів та службо,вців сільського госпо,дагрств.а та заготівель, ,міцНОГО ,здоров',я, велик,ого особисто,го щастя, уопіхі,в у праЦі.
Д. БIJIОГУБ, учасиик Великої ВіТЧИЗИSlИо1 віЙии. с. Бо.БРИR.
·u
ГОРДИМОСЯІ
Ще НЄіДавно ВКПУClШИК .нашоі школи Ва,сил\Ь I\.аIСЯН - Ч'Jlен комітету 'юомсомOlJIУ, о~ин З кращих CIJIЩ)'І1Сl\I)ені,в, не:w,інний У'Ч&іСНИК художньої саМОІД'іЯЛЬНОІСті, заВІЗЛтВіЙ турист -С'К'Л&дав еке&i1lЄНИ. Ш&олу за,кіllll'lИ:В 13 ,ВИ1С'()к,имиоцін-ками. низькиЙ
УКЛІН ВАМ, ПУХІВЧАНИ!
M-і1Й ,БJ}:lТМIWIЙЛО СllJміілОIlИЧ ПИi'fУГЇ'Н3:lIГИНУ,В у бо.ях ,за Ватьківщину в рІУКИ Вели,кої ВітчизняноІ ,ві!и.ни. ДоВІГИЙ ча,с Я не знала, де він lІІохо'вааШі. Допомогли мен,ів ц.ьому чер.вОН1і МVД()!ІІИТИ Пухівської ,с,ередньої школи 'вalIllо-1'0 рай'ону (,голова раіДИ дру'жиНИ О,;JЯ B(}H~ap).
Естафета в иаДIИИИХ руках Т;яжк,о БУ'JlО РО3ЛУ'Ч&ТИіСЬ }'чиТ·еоІ'ЯlМ ІЗ ,св'оUми. ВИJЮМIЩЯlМИ, JlJКИМ BiIд~a'HO ~есять рок1в, ,в ТОМУ чис
іП"іIХИ У навчанні і службі другorо лі Й ,з такИІМ, JlJКИІМ ,був Ва'силь. сина - ГРИ1J1Oроія, JlКIfЙ: ,прохо- ПіIШОВ наш IВИlП}1СКНИ'К у житдить ,службу в одній З авіаційних тя. Сп'ершу .працював у рідному ч&стин... р.аіДІГ.ОоСШ, а приimoВ Ч&ІС-J!.Їн ЄТ.а(.
ФЕДОТ Петр,овИІЧ ,Ма'карепко з lСина,ми Д'МитрOlМ і 3axapGM
Але 6eJЗ ліlЛа не ІСИДИТЬ - підвозить :на фер,му КОРМИ, д()помСШ'а
пїІШЛи !'РОМИТИВQlPОІГа В lПерші ю'Чи твар,инникwм У'(Jпішно ВИlКо!нудні війни. вати соціалkТИ'Jні з060В'Я3аНН.я.
Ніколи не за1бу'l'И день 9 травня 1971 фоку. На запрошення ~иРеІКЦЇЇ ПlЛeJМlпта'хоре.прюдY'Itтора, IfЩYriйного КОМ iTe'l1Y , ВИІконкому lСіЛЬСIlКОЇ Ра,ди та 'В'Чител,ьсЬІ~()оГО ,кол'ектив'УЯ IприїхаlЛа у Пу'хі,вку, щоб ЮЖЛОНИТИСЬ Іпрахові брата і йО1ГО ,бойових побратимів, Jl1Кi С'ПЛЯ'ГЬ тут в~ч.ним !сном. Ю&оли не за1бути ВИСТУіпів yrча,сниItі'в М'ЇTI~HiГY, церемон,ії по'к~аданпя вінltiB.
П Імибо,ковдлчна пухі.В'чана'М за те[].'ІИЙ ІПРИЙІОМ на У'країНІСІ>IVJИ з~млі. Нині у мене ніби 'б'ється се'рце і тут, у l\аlЛмикti, і там, ~a.rIe<KO на УКlра,іні, де щ}(}лита рідна кров. ЖИВ'У тепер одними :мріяІМИ 'з У'країНіСЬ'КИМ 'народом. Ще раз НИlЗI>&Ші УКJllі'н ММ, до
р'о,гі ПУ'хївчани. Важаю ва'м НО'ВИХ ТР'УІДОВИХ звершень, щаIСТЯ, миру,
здо'р{)в'я! 3 щирим привітом
Л. ПИЧУГlНА.
На рмзних фронтах вою,вала сім'я. І ВClю.дин~начаЛ(1lСЬ мужн,іlСТіЮ ІЙ вiJдвагою. Перемю·жні 'ШlЛЯхи їх ~ЙІІІ.ІJlИlея в рай'оні Верл,іна.
Естафета баТЬ1~ів - у НЩ1J(ііі:них p}~Kax. ТрwдиЩї.ї фр.онтовиків примн.ажу,ють Ма'каренки-<моло\Цщі. Менший син ФetДота Петровича Іван []илнно охороняе нині мирну ПР1ЩюраiiliЯНСЬЮП л,юдей
за РУlбеЖ<l\\lИ ВFтчИlЗНИ. Служать В аріМЇЇ і два ону'ки .ветерана. Служать та,к, Іяк виматає того ві,й
сь'ко'ва ПРИСJШ'а. О JIА'ВНИЙБQiЙОВИЙ шля_х ,~~,й-
шо.в У раки МИНУЛ'Оl вllИJНИ
Іван ГрИІГОРООВ,ИІЧ Онашк,о, 'Пеvенісши на своіх плечах ве,сь її тягар'. Не раз ДОВОДИЛОDЬ діяти в сюладній обстановці, .зу,стрrчатися ві'ч-на-віч 3 під,стуП'IІИ:М В{ІРОГОіМ. Кл,ич Iпартїії «Ом,ерть німе.цыІмM ,ОКУlпаНll'а;м, .перемога бу
де ,3(1 нами!» Іпотрошвав СИlJlИ, вселяв YIFe'BHeHkTb в не.минучому розгром,і ворога.
НерЗJ3 ,слухали сини ро'зпов·ідь бать'ка ІПРО ті буремні дні. І КOIJIИ
Та не в6мсYlДИЛОСЯ повернУ'І'WСЬ І прИJibшов. час за~іНити старш~: ЩО\ЦО'МУ. ДІМитро і 3а,хар загинули товарИlШVВ, ~o Вllі1іСЛУ'~ШЛИ СІОИ смеvтю ~оробрих в жорстоких с:ро'к'В аРМ1l1l, ХЛ(НЩІ одеІ)жа:ли бо'ях. за Вать'ю~вщину. ВІД Іва'на ГР'ИlГОРО1!ича наказ: ~лу-
:'11" ·U Ф П жити таж, як СЛУЖИЛИ 'батьки! . ' І,СЛЯ .вІIlfНИ едот етІ)()ВИЧ IВатьківсишй на.ка.з ,виюонано з
ГРИГОРІЙ ТереНТIШ?ВИЧ. ~~- захис'ником Вітчизни. Нині Ваеиль 'HOMii.peIfItO у ,періШ1 ДИ~ ВlИ-1 пильно OXOPOHJlIЄ !Мирну IІІрацю ра
ни БУIВ [J,оран,енИЙ. lНС'ЛJl JlЩtу,мн- дmнICЬK. их ЛЮіД'еі. Про це С1!ідчить ня на передову не IІЮ'l'РМlИВ - лист, нкШі одержали батМ<и воїна СлУ'ЖИВ У ,м,е~саJ:llбаті. 3ара,з - - де.путатС'іл~ськоі Ради МИ'ltола працює ел'ектрикО1М .у рїіДному .се- Ма:рко'вич та ,Лwб~в Па'Н~:івна. Л!і. fО'ріДИТІ>сяветеран СИІНОИ Ми- IКюмаНідтУвання J napTlItHa оргаК'О,'ІОЮ, я,кий слУ'ЖИТЬ в одні,й з нjooцlія повідомляють ІІІРО те, що Груи .ра.дянсь'ких віЙіСьк за ІЮр- ВаlСJIIJIЬ Касян СУМІЛінно ви~онує
слу~овіобоВ'IІIІЗІЩ в щ.иШшиiЮOOlООйомї і IПОJFіТИЧIЮЇ ~гoтOOlки. «!Ви M'OQКeTe rор~итИІСЬ CB()iї~1 СИ'Н()М, - IПИlJПyllЬ вони.- Команщ:уваНН'Jl від YlCf>OГO серця _ув в.w і8& хороше вих.оВ3ВWI СИ'на» .
доном.
«,СЛУЖJба у IВIlJIIЮГО енна іде до,бр,е, - JIо,вЦцОМИЛQ Jt()иа~у:В&н
ня УЧ8JСНИ!к.а віАни. - lIozє're глрдитиеь ІНИМ!». '
Г. ГАДКОВА, громадський кореспондент.
с. РYlдiI1'Я.
ЩaeJlиві батьки, що ,M3mь та!lWirO Сltlll. але не M~ щаслИІМ і вони, DЧИТ·елі Іітавціыwіi середньої школи. Вони ГОо~Я то-бою! о. КУЛАК,
гро ...... 1ІЙ KOpecflOH,l.eKT.
На фото: В. Касян.
І МаТepfanи номера niАГtту
І" rpoмaaськttй lіААіп вtiськ ... -naтріОТИЧ~Г. 8ИХОПНняраііru'ТИ «Ние ІКИТТЯ», 1
Редактер в. ФЕДИН . ~~##_~#_. _______ 4
КаЛIМ'НlЦl>ка АРСР, Ц:ЛНlI!1ННlЙ район,
с. ТРОЇlЦщre.
8І\Ц'ра'зу ~ю~ився в активну ч~стю. Д'обре ї\це му,Ж1ба у війТрУ\Ц'ОВУ AliНJIbHreTb: В'і.дl{iудовував ськовОІГО .моряк.а МИКОЛИ Она.шка. ф·еРІМУ, 'Прщю·ваврільниюом. 3араз А нещодавно ІВ1ІІН Григорович І На фото: Г. Онашко (зл1.ва), він .на заслуженому від;почиН1К'У. одеРЖ8JВ Похвальюriі лист про ус- М. Пои.омаренко .(справа).
~ 26 ЧЕРВНЯ, В СУБОТУ, О ~ ~ :':Аіь~~~~IЧОІНАДЕ(!,нЕ:Е3~ ~ ., СЕЛІ ЛlТКИ .,
ВІДБУДЕТЬСЯ ~ -----------------~ 1' .... •• .............. .. і Затамувавши подих ... і і : І
І І ц. '""Ур," "до,,, ,"nо.'.,ало" ''''"''шщ ... ди,., : чих садків М 11 і М 13 заводу порошкової металургІЇ. По-: над СТО хлопчиків і дівчаток побували у зоні відпочинку іме-
і*і ні ЧекіСТів, біля монумента бійцям 227 полку військ НКВС та бійцям київського ополчення.
Уважно, затамувавши подих, слухали діти розповідь виховательки Н. Чеnіжко про J.ІужніСть і відвагу радянських бійців, їх беЗС.41ертні подвиги.
і до підніжжя J.юнумента діти поклали живі квіти. : : В. (;ІЛЬЧЕНКО, rOJJ08a жіночої pa~ sa- : : B°!tY, €. ЩЕТИНІНА., ЧJJен завкому проф- І
j СШJJКН.
Фото А, С;НIОIІJIOва.
~ ................................................................... .
БЛАкитниіі
~=EHPAH~== СЕРЕДА, 23 ЧЕРВНЯ
Перша програма
11.00 - Телевізійні ВІСТІ. 11.10 Телефільм .Земля троянд». 11.40 Концерт. 17.05 - lІаша афіша. 17.10 - «Палітра». (Дніпропетровськ). 17.40 - Художній телефільм «ЧОТIІРИ тан-кісти і собака». (М.). 18.40 - «МатІюсы�аa пам'ять». (Одеса). 19.00-Чемпіоиат СРСР з футбола: «Динамо»
(Київ) - ЦСКА. В перерві - теле_ візійні вісті. 20.45 - Програма «Час». (М.). 21.15 - «Доиецькі самоцвіти». Естрадний концерт. 22.05 - «УкраїнСЬКа кінопанорама». 23.05 - Фести_ валь дружби. Спецвипуск телевізій_ них вістей. 23.20 - ЧемпІонат Європи з важкої атлетики. (Болгарія). 24.00 - Телевізійні вісті.
Друга програма
16.45 - Наша афіша. 17.00 -у Спартакіада України. (Легка атлетика). 18.40 - «У нас в гостях поет Межи· ров». (М.). 19.00 - «Срогади про Ве-' лики!! зал». Розповідає І. Андрони· ков. 20.30 - «На добраніч, дітиІ».
ЧЕТВЕР. 24 ЧЕРВНЯ
Перша програма
-11.15 - Телевізійні вісті. 11.25 -Те·
ленарис «Кудн - прилітають лебеді». 11,40 - Українське кольорове телеба-
І 'ІСННЯ. Тележурна.~ «Самоцвітн». 17.05 - Наша афіша. 17.10 - Для школя· рів. «На приз клубу .Нептун». (М.). 17.30 - Рішення XXIV з'їзду КПРС - у жнття! (М.). 18.00 - Новини. (М.). 18.05 - Художній телефільм «Чотири танкіСТІІ і собака». (М.). 19.О5 - .Джерело». Концерт художньої самодіяльності. (ЧернівцІ). 19.35 - До ОО_річчя з дня народження ге· роя громадянської війни Г. І. Котовського. (М.). 19.50 - Телевізійні вісті. 20.05 - Українське кольорове теле_ бачення для школярів. Прем'єра музичного телеспектаклю «Хоробрий кравчик». 21.00 - Програма «Час». (М.). 21.30 - «Увагу жнивам». Наш коментар. 21,45 - Художній фільм «Котовський». 23.35 - Чемпіонат ЄВропи з важкої атлетики. (Болгарія). 24.00 - Телевізіі\ні вісті.
Друга програма 17.25 - Наша афіша. 17.30' -М. Го
голь -«Майська ніч». Спектакль Жи· томирського обласного музично·дра· матичного театру. 19.50 - 3устріч письменників з трудівниками села. (М.). 21.00 - .На добраніч, діти!». 21.15 - «Д.~я вас, батьки».
ВЕЧІРНІМ! ШІРlllДІР(J)Ш~ ЗА УЧАСТЮ ПІДПРИ€МСТВ ~
. ТОРГІВЛІ ТА ГРОМАДСЬКО- ~. го ХАРЧУ,ВАННЯ СПО· \ ЖИВЧОТ КООПЕРАЦН РА· ~ ПОНУ. ~ До ваших послуг: швей- ~
ні і трикотажні вироби" взуття, тканини, товари ~
господарського вжит,ку, \ продовольчі товари, ши-, рокий вибір страв украін- \ ської кухні. ~ ШАНОВНІ ПОКУПЦІ! \
Ласкаво просимо відвіда- ~ ти вечірній ярмарок. ~ Правління раЙспоживспіJJКИ. ~
"'''''~...?'~''''''''''''47'''''#· " ................................ , ..................... , ........... • •••• • ...................... 'І ... 'І ............................. ........
НАША АДРЕСА: інд. 255020. «НОВАЯ жизнь,. - орган Броварского районного ІНДЕІ(С 61964. м. БРОВАРИ, 'комнтета КП УкраинЬІ и районного С_вета депутатов Газета виходить
к: - 1'''' труДЯщихся І(иевской области. у вІвторок. вул. Иl ВCЬlКа , "". четвер і суботу.
ТЕЛЕФОНИ: редактора - 19-3-82, заст. peдa~opa. І боти), фотокореспоидента - 19·4_67, вІдповідальноГо сек. відділів (партійного життя, промисловостІ, масовоl ро- ретаря ~ 19-3·18, вІдділу сільськ. господарства - 19-4-47. . ............................................................................ ..