журналу, що означає слово «реформація»?nk4-17u_a4.pdf · То —...
TRANSCRIPT
МИ ВІРИМО i РАЗОМ КРАЩЕ i ЧИТАЄМО, МАЙСТРУЄМО, РАДІЄМО!
спецвипускinoyivark.org
wНО
ЇВ КОВЧ
ЕГw25
РО К І В
2 3
p «Іван Федоров друкує
перші книги». Павло Л., 7,
Дубно, Україна
p «Двері, до яких Мартін Лютер причепив свої тези». t «Книга з тезами, яку видали вже майже в наш час».Аліна К., 7, Дубоссари, Молдова
q «Ісус в кожному серці». Іван Ф., 16,
с. Орвяниця, Рівненська область
u «Мартін Лютер досліджує Святе Письмо». Аня С., 12, Брест, Білорусь
u «Печатка Лютера».
Оксана Ш., 13, Іванівка, Україна
q Мрію про те, щоб усі люди в моїй країні читали Біблію. Дарина К., 13, Рівненська область, Україна
Журнал для плекання та поширення християнських ідеалів сім’ї.
Заснований у 1990 році. Виходить 8 разів на рік.
Засновник і видавець — Християнська місія «Живе слово».
Журнал зареєстрований в Державному комітеті інформаційної політики, телебачен-ня і радіомовлення України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 7211 від 16.04.2003.
Журнал виходить українською і російською мовами.
НОЇВ КОВЧЕГ потребує вашої молитовної і матеріальної підтримки.
Пожертви Ви можете: - надсилати грошовим переказом на адресу редакції з поміткою: журнал НОЇВ КОВЧЕГ; - переказати на рахунок: р/р 26000000014349, Укрексімбанк м. Рівне, МФО 322313, Християнська місія «Живе слово», код 26259801, з поміткою: журнал НОЇВ КОВЧЕГ.
Наша ад реса: Редакція журналу НОЇВ КОВЧЕГ а/с 35, м. Рівне, Україна, 33010 тел. (0362) 628-314, 628-379; факс (0362) 631-432; e-ma il: [email protected] noyivark.org
відповідальний редактор Марія Левценюкассистент-редактор Іванна Дубенчук литературні редактори Олена Гармель Надія Долятехничні редактори Едуард Мулик Віра Фесяноваарт-директор Олег Моргун художній редактор Тетяна Кучер виконавчий директор Ніна Олійникголовний редактор
Віктор Кузьменко
Дитяча редакційна колегія: Анна-Марія М., 13 Дарина К., 13 Ілля Я., 9 Маргарита М., 13 Марк М., 11 Марк П., 10На першій сторінці обкладинки малюнок
Тетяни КучерПри передруку матеріалів посилання
на НОЇВ КОВЧЕГ обов’язкове. Просимо надіслати нам один примірник публікації.
Наклад 7 000 прим.На дру ко ва но РТ МКФ «Хри сти-
янсь ке жит тя», вул. Ñту са, 3, м. Луцьк, 43006; тел. (0332) 71-08-74; e-ma il: cli [email protected]
© НОЇВ КОВЧЕГ, 2017
Знайди на сторінках журналу, що означає слово «реформація»?
Пишіть нам, надсилайте свої малюнки та фотографії на адреcу:
НОЇВ КОВ ЧЕГ а/с 35, м. Рів не Ук раї на, 33010
абоNOYIV ARK
PO BOX 190N AURORA, IL 60542
USAе-ma il:
спецвипуск
6 7
Дивна Книжка
Дивну Книжку дав меніСтарший брат Микита.Я читати вчусь по нійІ людей любити.
Жити в мирі зі всіма,Не таїти злості...В кого Книжки ще нема,То — приходьте в гості.
Золота надія
Надію маю золоту,Попри усі тривоги:Спіймати щастя на льоту,Що — від самого Бога.
Я розділю його на всіх,В людських серцях хай квітне.І спопелю назавжди гріхЙого теплом блакитним.
І буде світ, як травня цвіт:І сонячний, і світлий.Розтане швидко в душах лід,Як сніг, що випав в квітні.
Надію маю золотуІ часу не гайную —Піймати щастя на льоту,Яке Господь дарує.
Свята Біблія
Читаю Біблію святу,Яку бабуся ще читала.Відчув, як мрію і росту,А на душі так легко стало.
Здалось — злетів би, наче птах,На крилах віри і любові.Веселку сонячну в житах,Як стяг, підняв би над собою
В ім’я безсмертя і добра,Що ждуть на мене неминуче…Читаю Біблію — пораЗробити крок Христу назустріч.
Мал
юно
к Те
тян
и Ра
зінк
ової
Сергій Рачинець
13
Тільки
Богові
слава
Тільки Писання
Тільки віра
Тільки благодать
Тільки Христос
Тільки Богові слава
#
#
Sola Scriptura
Sola Fide
Sola Gratia
Solus Christus
Soli Deo Gloria
Розфарбуй слова по цифрах:1 — блакитним2 — жовтим3 — зеленим4 — коричневим5 — фіолетовим6 — червоним7 — оранжевим
1
2
3
4
5
6
7
1
1
1
1
Схилившись над зошитом, Максим корпів над завданням олімпіади з хімії. Зрідка озирався на інших присутніх і з задоволеним обличчям продовжував писати.
С еред учасників о л і м п і а д и Максим най-
молодший — йому лише сім років. Хлопчик розумів свою винятковість, тому його просто розпирало від гордості.
— Чого крутишся? Хвилюєшся? — Сусідка по парті підбадьорливо всміхнулася й поклала руку Мак-симові на плече.
Той насупився й презирливо пирхнув: «Ось іще! Не дочекаєшся!»
Два перших …Та ось нарешті у великій акто-
вій залі чекають оголошення пере-можця й володаря сімейної путівки на Мальдіви. Літній сивий чоловік, представник організаторів олімпіа-ди, вийшов на сцену й промовив:
— Діти, річ у тім, що перше місце розділили двоє: Максим зі школи № 31 та Петро зі школи № 79. У нас є пропозиція! Нехай кожен переможець розповість про себе й переконає нас у тому, чому саме він гідний отримати пу-тівку. А присутні в залі проголосують. Отже, спочатку дамо слово
наймолодшому учасникові та пе-реможцеві — Максиму!
«Я, я, я!»Максим поважно підійшов до мік-
рофона й упевнено заговорив:— Чому я гідний
цієї путівки? Тому що мені всього сім років, а я розбираюся в хімії. Я талановитий та унікальний, працелюбний і наполегливий. Я вірю, що в мене вели-ке майбутнє. Можливо, я винайду щось таке, за що отримаю Нобелівську премію, і обов’язково стану відомою людиною.
У залі аплодували, а дехто чомусь засміявся. Та Максим спокійно пішов до свого місця. «Сміються, бо заздрять», — подумав він.
Дякую Богові та бабусі
Інна Головньова
Виріж і прикріпи над робочим столом.
14 15
Тільки
віраП родзеленчав дзвінок з оста-ннього уроку. Тетяна Геор-гіївна, учителька початкових
класів, зробила оголошення: «Сьо-годні о 16:00 бажаючі можуть піти в театр. Лише потрібно запитати дозволу у батьків і, звичайно ж, узяти з собою гроші на квиток, проїзд та морозиво».
Діти були в захваті. Світланка помчала додому, щоб відпроситись у мами.
За бажання потрібно платити— Донечко, ми чекаємо гостей
сьогодні увечері, — сказала мама. — І краще, аби ти залишилася вдома.
Розчарована, Світланка вибігла з кухні й розридалася. Їй так хотіло-ся в театр з усіма! І тоді дівчинка наважилася. Вона взяла зі своєї скриньки гроші, подаровані їй на день народження, і непомітно ви-слизнула з квартири.
Біля школи вже чекали одно-класники.
— Діти, — запитала Тетяна Геор-гіївна, — усіх вас відпустили батьки?
Усі дружно вигукнули:— Так!!!У цьому хорі прозвучав і
Світланчин голос.— Тоді можемо йти, —
усміхнулася вчителька.
Море враженьДіти зайняли місця в залі,
і вистава розпочалася. Вели-чезні прожектори освітлюва-ли яскраві декорації. Дитя-чі погляди захоплено стежили
за подіями на сцені. Пригоди казкових
героїв змушували глядачів то сміятися, то переживати.
Після вистави…Сидячи в парку з морозивом у
руках, діти, перебиваючи одне од-ного, бурхливо об-говорювали виставу.
Віра неслухняної Світланки
Світлана Мокан
Хочу допомогти дітямДругий переможець почервонів і
незграбно підніс до лиця мікрофон:— Пробачте, я не звик виступати
і можу не дуже доладно говорити. Спочатку я хочу подякувати Богові за те, що я можу розбиратися в хімічній науці. А також дякую ба-бусі за підтримку в кожній справі. Я мрію винайти ліки від лейкемії — раку крові, щоб рятувати хво-рих дітей.
Зал вибухнув оплесками, а Петро, трохи зніяковівши, швидко зійшов зі сцени.
За підсумками голосування приз отримав Петро.
Любий друже, кожен талант — це дар Божий. Важливо бути вдяч-ним за цей дар і за людей, які нам допомагають його розвивати.
Усе найкраще на планеті відбувається не лише за-вдяки талантам, а й до-брим сер-цям тих, хто гото-вий слу-
жити своїми вмі-ннями та знаннями іншим.
Мал
юнк
и О
ксан
и Ш
ефер
Франциск Скорина
«Учений муж Франциск, Ñкори-нин син зі славного граду Полоцька, у віль-них науках і в ліках доктор» — так 500 років тому підписував свої книги цей чоловік. Тепер ученого поло-чанина називають білоруським першо-друкарем. Франциск Ñкорина переклав Біблію рідною мовою та надрукував її.
А сталося це так. Ñкорина хотів ліку-вати людські душі мудрим книжним сло-вом, як людські тіла — добрими ліками. У той час важливо було знати латинську мову (як сьогодні англійську): нею велися заняття в університетах, нею розмовляли й писали книги вчені, на латинь була пе-рекладена Біблія. Франциск знав латину чудово, але він хотів зробити Біблію до-ступною для своїх земляків.
З 1517 року Ñкорина мешкав у Празі. Тут він почав перекладати Біблію білоруською мовою. Тут же він розпочав друкування біблійних книг.
За два роки Ñкорина видав 23 біб-лійні книги (першим було надрукова-но Псалтир). До них доктор Франциск писав передмови та післямови, малював ілюстрації. Він пояснював, що Біблія — не лише свята книга про Бога, але й цінний підручник з різноманітних наук.
20 21
Тільки Христос
Я дуже люблю ходити в гості до своєї бабусі. Мені подобається слухати, як бабуся розповідає історії. Бо ж вона в мене циганка, із табором кочувала.
Обновка
А сьогодні я до бабусі в новій сукні прийшла. Покрутилася перед нею й
питаю:— Ну як, гарна сукня?Дивлюся, а в бабусі сльози на очі на-
вернулися. Я перелякалася навіть:— Бабо Розо, що з тобою?— Нічого, Надю, — бабуся мені від-
повідає. — Просто згадалося мені, як я такою ж, як ти, дівчинкою була. І про сукню...
Зітхнула бабуся й по-чала розповідати:
— Наш табір тоді по дорогах кочу-вав, але потім нам веліли на одному місці жити. От мама моя з батьком у цьому місті й поселилися. Батько на бу-
дівництві працював, а мама на базарі ворожила. Так і жили. Якось ішла мама містом, і раптом чує — з вікон одного будинку пісня лине. І така гарна пісня!
Про Бога в ній говори-лося. Не втрималась мама, підійшла й у вікно
зазирнула. Дивиться, люди там зібра-лися… Ñпочатку вони співали, а потім дідусь один наперед вийшов, книгу ве-лику розгорнув, поклав перед собою й почав про Бога говорити!
— Бабусю, це твоя мама в нашу церк-ву потрапила, так? — запитую.
Бабуся всміхається: — Так, у ту церкву, куди ми з тобою
ходимо. Люди ті не зважали, що моя мама циганка, запросили її зайти.
ЦеркваІ почала вона до церкви ходити. І я
разом із нею. І батько теж почав слу-жіння відвідувати. Лишень його з роботи
за це звільнили: «Нам, — кажуть, — циган, та ще віруючий не
потрібен». А мама ворожи-ти покинула, бо в церкві їй пояснили, що це гріх. Отож залишилися ми без грошей і без хліба. Братики мої саме за-слабіли тоді, а мама плаче, бо нічим до-помогти їм не може. Батько по всьому місту бігає, щоб ро-боту знайти.
Що важливіше?І от сидимо ми з
мамою вдома, а тут сусідка наша заходить.
Печиво «Печатка Лютера»
Тобі знадобитьсяl 100 г сметаниl 50 г вершкового масла
(кімнатної температури)l яйцеl 100 г цукруl 1,5 склянки борошнаl чайна ложка розпушувачаДля прикрашанняl сметанаl цукорl кокосова стружкаl полуницяl ожинаl родзинки
Порядок приготуванняЯйце збий з цукром, додай масло й
сметану. Все добре перемішай. Потім всип борошно разом із розпушувачем і заміси тісто.
Тісто розкачай і виріж сердечка. Випікай при 380°С 15-20 хвилин.
Прикрась сметаною, збитою з цукром. Можеш посипати кокосовою стружкою.
На тарілці виклади троянду з п’яти сердечок. В середину поріж полуницю в вигляді серця. Посередині серця викла-ди родзинками хрест. По краях прикрась «квітку» ожиною.
Мал
юнк
и Я
ни Г
ерца
Олена Марчук
Біла троянда — сим
вол Христа. П’ять пелюсток показують п’ять Його ран.
Червоне серце всередині печатки означає любляче серце віруючої людини.
Хрест все
редині серця
показує значе
ння смерті
Ісуса.
26 27
Контури можна
наносити не лише
фарбою. Можна
використовувати
лозу, соломинки,
рейки, алюмінієвий
дріт.
Є готові спеціальні
вітражні фарби,
працювати з якими
одне задоволення.
Фарби можна
використовувати будь
які: масляні, акрилові,
навіть гуаш.
Чим простіший
малюнок
вітража, тим він
ефектніший.
Якщо пензликом наносити контур незручно, використовуй зубочистку.
Порядок виготовлення1. Приготуй скло необхідного роз-
міру. Очисти його від пилу й бруду. Змочи рідиною для скла й насухо протри з обох боків.
2. Під скло поклади обраний орнамент (малюнок).
3. Тонкий пензлик умочи в чорну масляну фарбу й нанеси контур.
4. Щоб фарба трималася скла, змішай її з прозорим клеєм або безбарвним лаком.
5. Коли контур висохне, розфар-буй вітраж, звіряючи з ескізом.
6. Покрий скло лаком. Тепер ві-траж можна й мити.
7. За допомогою клейкої стрічки прикріпи вітраж до вікна.
Відображення у вітражі
Із любові до людей Перш ніж піти в ізостудію, Юля
зазирнула в словник і дізналася, що слово «милість» означає добре, людяне ставлення.
«Так ось який Бог! — подумала вона. — Шкода, що люди іноді ви-користовують Його ім’я, щоб досяг-нути своїх недобрих цілей. Хтось написав «лист щастя», щоб залякати інших і змусити виконувати те, що він придумав».
Майже цілу дорогу Юля думала про те, що сказав тато. Бажати комусь добра й успіху потрібно щиро! А що доброго в тому, щоб надіслати комусь повідомлення з молитвою лише через те, що тобі пригрозили?
— Ох, ох! Як же так? Допоможи, Господи! — почувся поруч схвильо-ваний голос літньої жінки. Дівчинка озирнулася й побачила незнайомку, яка розгублено дивилася на розси-пані посеред дороги яблука.
«Бабусі важко нахилятися за ними, — подумала Юля. — Якби на моєму місці був Господь, Він точно не минув би її! Значить, до-поможу і я!»
Засвоєний урокУ студію вона спізнилася. Вияви-
лося, учитель запропонував зробити малюнок на вільну тему. Юля ти-хенько взялася за творчість. І що вона намалювала? Дівчинка зобра-зила себе під розлогим деревом, яке затіняє її від гарячих променів сонця, а в небі літають ластівка й горобець. Ви ж напевно теж
читали другий вірш 26-го розділу Приповістей: «Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляття прогуде» (переклад П. Куліша). А дерево? Пригадавши по-чаток Псалма 90, дівчинка зобрази-ла над собою Божий покров, який захищає її від усього, що може за-вдати їй шкоди. Так, з милостивим і милосердним Богом, як з татом, нічого не страшно!
Тобі знадобитьсяl склоl прозорий клейl масляні фарбиl пензликl двостороння клейка стрічка товщиною 2 мм
Як самому зробити справжній вітраж?
Фот
о Н
К
Знайди
10 слів, які
стосуються
до Реформації
і зустрічаються
на сторінках
журналу.
М О Л И Т В А Ш С Б
И К П Б Л А Г С Е Л
Л Р И Д О Р В І Р А
І Н С М С Ч Я Р Ц Г
С Л А В А Б И Д Е О
Т Ц Н П А Т О Ц В Д
Ь У Н У К Е Н Е Р А
К Н Я Х Р Х Р Е С Т
Р Е Ф Ц Е Р К В А Ь
Х Р И С Т О С Я Ф П
Слова можуть розташовуватися горизонтально, вертикально й перетинатися.1. Писання 6. Хрест2. Віра 7. Серце3. Благодать 8. Молитва4. Слава 9. Милість5. Христос 10. Церква
Слова Реформації