НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

БРЕЖНЄВА ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА

УДК 373.2.016:51(043.3)

ДИСЕРТАЦІЯ

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ 3-6 РОКІВ

У СИСТЕМІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

13.00.08 – дошкільна педагогіка

Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

______________ О. Г. Брежнєва

(підпис, ініціали та прізвище здобувача)

Науковий консультант:

ГАВРИШ Наталія Василівна,

доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2019

1

АНОТАЦІЯ

Брежнєва О. Г. Теорія і практика математичного розвитку дітей 3-6 років у системі дошкільної освіти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08 – дошкільна педагогіка. – Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, Київ, 2019.

У дисертації вперше представлене наукове осмислення проблеми математичного розвитку дітей 3-6 років у системі дошкільної освіти України. Запропоновано новий підхід до розв’язання проблеми математичного розвитку дітей дошкільного віку.

Обґрунтовано теоретико-методологічний базис дослідження. Представлено наукові підходи щодо визначення сутності поняття «математичний розвиток» дітей дошкільного віку. Здійснений дефініційний аналіз цього поняття. Встановлено ієрархічну залежність між поняттями в полі математичного розвитку дітей. Визначене родове поняття «розвиток», як таке що знаходиться на вершині ієрархічної моделі, йому підпорядковане поняття «математичний розвиток», підвидом якого є поняття «математичний розвиток дошкільників». Теоретичний аналіз підтвердив першорядність класичного визначення математичного розвитку дітей дошкільного віку: «позитивні зміни у пізнавальній сфері особистості, які відбуваються у результаті освоєння математичних уявлень і пов’язаних з ними логічних операцій».

Уточнено, що математичний розвиток як процес – складне організаційне утворення, результат якого складається з базису та надбудови: базис утворюють знання, уміння й навички, що формуються засобами математики і є необхідними в діяльності та життєвій практиці, вони підвищують рівень розвитку й інтелекту дитини, надбудову утворюють пізнавальні процеси (сприймання, уява, пам’ять, мислення, мовлення й розуміння математичного змісту), першооснови світогляду, здібність до самореалізації, розумові якості; «логіко-математична компетентність» як інтегративна якість особистості дитини-дошкільника, заснована на сукупності математичних знань, практичних умінь і навичок, що перетворюються на пізнавальний досвід і свідчать про готовність і здатність дитини здійснювати математичну діяльність.

Визначено структуру математичного розвитку дошкільників (когнітивний, емоційно-ціннісний, операційний компоненти). Когнітивний компонент визначається якістю і кількістю математичних знань, глибиною, повнотою розуміння дитиною математичного матеріалу; емоційно-ціннісний компонент засвідчує наявність мотивів вибору діяльності дитиною; емоційної реакції на математичні завдання; місце математичного матеріалу в уподобаннях дітей;операційний компонент характеризується розвитком практичних операцій і пошукових дій, ступенем володіння тезаурусом, кількістю ментальних образів, відтворюваних дитиною. Встановлено, що володіння математичною компетентністю є необхідною першоосновою високого рівня математичного розвитку і досягається під час цілеспрямованого процесу математичного розвитку дітей від 3 до 6 років.

Проаналізовані концепції дитинства, виявлені зміни сучасної дитини пов’язані з соціокультурними процесами, еволюційним саморозвитком дитячої особистості. Обґрунтована залежність математичного розвитку дітей від створених педагогічних умов та психологічної комфортності, за яких забезпечується єдність пізнавально-творчого та особистісного розвитку дитини. Визначене центральне завдання – забезпечення математичного розвитку дитини-дошкільника – яке потребує розвитку дитини як активного суб’єкту пізнавальної діяльності, розкріпачення суб’єктивності дитини. Констатовано, що підхід до навчання дітей математики має бути націлений на математичний розвиток і як цілісний процес повинен забезпечувати сходження дитини від запам’ятовування окремих знань до розуміння явищ математичної дійсності.

Уточнено сутність поняття «інтелект», проаналізовано різні концепції інтелектуального розвитку особистості і сформульовано концептуальні положення, відповідні завданням математичного розвитку дітей дошкільного віку; обґрунтовано загальний психологічний механізм розуміння як основу засвоєння математичного змісту дітьми дошкільного віку; досліджено організаційно-педагогічні умови застосування механізму розуміння для підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку. На основі теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних теорій інтелекту сформульовані принципові положення щодо забезпечення математичного розвитку дітей дошкільного віку: про довільне і не довільне навчання (на основі положень С. Рубінштейна, О. Леонтьєва про роль діяльності в психічному розвитку дитини); про врахування провідного виду діяльності при розробці технології математичного розвитку дітей 3-6 років, що задає необхідний комплекс мотивів, які викликають емоційну зацікавленість у виконанні математичних завдань; про важливість інтелектуальної складової в математичному розвиткові дітей дошкільного віку; про розвивальне навчання.

На підставі аналізу загальних механізмів розуміння визначені зв’язки процесів розуміння з мисленням і пізнанням, виявлено прямі зв’язки розуміння із наявним у дитини знанням про об’єкти вивчення. Філософією, психологією, педагогікою та іншими науками процес розуміння характеризується як складний, багатогранний і розглядається як пізнавальна процедура (П. Блонський, М. Бершадський та інші); з точки зору особистісного розвитку (Л. Виготський, Ю. Карандашев, Ж. Піаже та інші); як основа формування смислів (С. Гусєв, Л. Доблаєв, В. Зінченко, А. Лурія, Г. Тульчинський та інші); як обов’язкова складова спілкування (М. Бахтін, А. Бодальов, Л. Виготський, С. Рубінштейн та інші). На основі аналізу існуючих теоретичних концепцій і експериментальних напрямківобрано пізнавальний підхід, як такий що найбільш відповідає уявленням про розуміння і його механізми. У межах пізнавального підходу обґрунтовано авторську модель математичного розвитку дітей дошкільного віку.

Систематизовано ключові визначення терміну «розуміння», обрано робочий варіант визначення відносно дітей дошкільного віку: розуміння як компонент мислення являє собою процедуру вбудовування нового знання в минулий досвід дитини і втілюється у певну форму розуміння: розуміння-впізнавання, розуміння-гіпотезу; розуміння-об’єднання.

Розроблено базову модель оцінки стану організації математичного розвитку дошкільників на полікритеріальній основі; вивчено психологічні, дидактичні та організаційні умови, які визначають ступінь активності, дієвості середовища сенсорно-пізнавального простору закладу дошкільної освіти;досліджено особливості математичного розвитку дітей 3-6 років, схарактеризовано рівні математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку; вивчено готовність кадрового потенціалу закладу дошкільної освіти до реалізації завдань математичного розвитку дітей; проаналізовано актуальний стан методичного забезпечення математичного розвитку дітей дошкільного віку; визначено стратегічні завдання з проектування технології математичного розвитку дітей дошкільного віку. З огляду на визначені у дослідженні особливості математичного розвитку дітей дошкільного віку констатовано наступне: важливою умовою розуміння дошкільниками математичного змісту є розвиток у дітей системних дій з ознайомлення з властивостями предметів і об’єктів довкілля; розвиток уміння виділяти загальні характеристики форми, величини, простору, кількості; встановлювати основні частини предмета, виділення інших частин, встановлення просторових відношень частин і їх відношень за різними параметрами (величиною, кількістю, формою, простором, часом). Залежно від об’єктивних особливостей самого предмета окремі ланцюжки цієї системи можуть змінюватися або випадати. Констатовано, що якщо дитина не опанувала змістовним і логіко-функціональним складом розумової дії, яка визначає адекватну логіку аналізу математичного об’єкту, вона за необхідністю актуалізує звичні для неї способи орієнтації в пізнавальній ситуації, пристосовуючи їх до тих вимог, які дане завдання перед нею висуває. Така дитина може досягти успіху в виконанні певного рівня завдань, але успішність розуміння такого роду завдання, залишається не пов’язаною з розумовою діяльністю.

Обґрунтовано систему математичного розвитку дітей 3-6 років, визначені цільові, організаційні, дидактико-технологічні і діагностичні складники методичного конструкту системи математичного розвитку; розроблено методичний конструкт системи математичного розвитку дітей дошкільного віку; визначено його головну ідею, мету, функції, очікуваний результат; охарактеризовано інтеграційні зв’язки як принципи дидактики, які виконують інтеграційну і диференційну функції в процесі забезпечення математичного розвитку дітей і застосовані у якості засобу об’єднання математичних знань у цілісну систему з розширенням меж даної предметної галузі; обґрунтовано психологічний механізм розуміння, як інструмент для освоєння математичного змісту дитиною-дошкільником; описано технологію «Інтегрованих дидактичних модулів», яка спирається на психологічні механізми процесу розуміння як компонента мислення; розроблено зміст інтегрованих дидактичних модулів, як елементів трансдисциплінарної інтегративної моделі математичного розвитку дітей дошкільного віку; визначено структурну організацію активного середовища сенсорно-пізнавального простору як чинника математичного розвитку дітей.

Розроблено і представлено поетапну реалізацію методичного конструкту системи математичного розвитку в закладах дошкільної освіти.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів дослідження забезпечується розробленими теоретико-методичними засадами, концепцією, методичним конструктом системи математичного розвитку дітей дошкільного віку; уточненням базових понять дослідження та поданням їх змістовно-структурної характеристики: «математичний розвиток» дітей дошкільного віку, «логіко-математична компетентність», «передматематика», «активне середовище сенсорно-пізнавального простору закладу дошкільної освіти», «кадровий потенціал закладу дошкільної освіти», «система математичної підготовки дітей дошкільного віку»; впровадженням методичного конструкту системи математичного розвитку дітей дошкільного віку, технології «Інтегрованих дидактичних модулів» у освітній процес закладів дошкільної освіти України, що сприятиме розвитку інтелектуально-розвиненої гармонійної особистості, а також формуванню особистісних якостей, як от критичності, розсудливості, допитливості, самостійності. Особливу практичну значущість мають розроблені та впроваджені у практику роботи закладів дошкільної освіти технологія «Інтегрованих дидактичних модулів», методичний посібник «Розумне виховання сучасних дошкільнят», методичні посібники за програмою «Впевнений старт» (частини І, ІІ, ІІІ); вагомим практичним доробком є навчальний посібник для вихователів і студентів «Теорія і методика логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку»; серія методичних публікацій в фахових методичних виданнях МЦФР-Україна «Методична скарбничка вихователя», «Вихователь-методист дошкільного закладу»; методика комплексного оцінювання стану математичного розвитку в системі дошкільної освіти. Результати дисертаційного дослідження пройшли широку апробацію на наукових семінарах та конференціях різного рівня, опубліковані у фахових виданнях України та зарубіжжя.

Ключові слова: система дошкільної освіти, математичний розвиток дітей дошкільного віку, рівень математичного розвитку, методичний конструкт системи математичного розвитку, технологія інтегрованих дидактичних модулів, механізм розуміння.

ABSTRACT

Brezhneva H. G.Theory and Practice of Mathematical Development of 3-6 Years Old Children in Preschool Education System. - Qualifying Research Paper as a Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Doctor of Educational Sciences in speciality 13.00.08 – Preschool Pedagogy – Institute of Problems on Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, 2019.

Scientific interpretation of the problem of mathematical development of 3-6 years old children in the system of preschool education of Ukraine is presented for the first time in the thesis. New approach to the solution of the problem of mathematical development of children of preschool age is offered.

The theoretical and methodological basis of the research is grounded. Scientific approaches to the determination of essence of the «mathematical development of children of preschool age» concept are presented. The definitional analysis of this concept is carried out. The hierarchical dependence between concepts of the field of children's mathematical development is established. The generic term «development» is defined as a top of hierarchical model; the concept «mathematical development» is subordinated to this term and has such subspecies as the synonymous concepts «mathematical development of preschool age children» and «logical and mathematical development of preschool age children». The theoretical analysis confirmed primacy of classical definition of mathematical development of preschoolers, presented by A. Stolyar and R. Nepomnyasha: «positive changes in the informative sphere of the personality which result from development of mathematical overviews and the related logical operations».

It is specified that mathematical development as a process – isa difficult organizational creature consisting of Basis and Superstructure: Basis is formed by knowledge, abilities, skills formed by means of mathematics which are necessary in activity, every-day practice and increase the level of intelligence development; Superstructure consists of the processes of mathematical thinking and understanding of mathematical contents, as an outlook fundamental principle; ability to self-realization; spiritual and moral, intellectual qualities (calculating abilities, speech flexibility, spatial orientation, memory, abilities to reflections, speed of perception of information and decision-making, etc.).

It is defined that the mathematical maturity – new quality of the identity of the preschool child, has to become an ultimate goal of mathematical development process. At the same time elementary mathematical competence of the preschool child is a fundamental principle of mathematical maturity. Definition of the concept «mathematical maturity of children of preschool age» is given in such way: mathematical maturity– is an integrated quality of the identity of the child of preschool age and has component structure and consists of emotional and valuable, cognitive and operational components.

Concepts of the childhood are analyzed, changes of the modern child connected with sociocultural processes, evolutionary self-development of the children's personality are revealed. It is proved the children's mathematical development dependence on the created pedagogical conditions and psychological comfort under which the unity of informative, creative and personal development of the child is provided. The main task is defined – ensuring mathematical development of the preschool child - demanding development of the child as active subject of cognitive activity, liberation of subjectivity of the child. It is noted that an approach to teaching children mathematics has to be aimed at mathematical development and as complete process has to provide ascension of the child from storing of separate knowledge to understanding of the phenomena of mathematical reality.

The entity of the concept «intelligence» is specified, different concepts of intellectual development of the personality are analyzed and the conceptual provisions corresponding to tasks of mathematical development of children of a preschool age are formulated; general psychological mechanism of understanding as basis of understanding of the mathematical content of preschool age by children is grounded; the organizational and pedagogical conditions of application of the mechanism of understanding for increase in efficiency of educational cognitive activity of children of a preschool age are studied. Based on theoretical provisions of domestic and foreign theories of intelligence basic statements on support of mathematical development of a preschool age children are formulated: about arbitrary and not arbitrary learning (on the basis of S. Rubenstein and A. Leontyev's statements about an activities role in mental development of the child); about accounting of the leading type of activity by development of technology of mathematical development of 3-6 years old children, which sets a necessary complex of motives that cause emotional interest in doing of mathematical tasks; about importance of an intellectual component in mathematical development of preschool age children; about the developing teaching.

Based on the analysis of the general mechanisms of understanding certain relations between understanding processes, thinking and knowledge are revealed direct connections of understanding with knowledge of objects of studying available for the child. In philosophy, psychology, pedagogic and other sciences the process of understanding is characterized as difficult, many-sided one and it is considered as the informative procedure (P. Blonsky, M. Bershadsky and others); from the point of view of personal development (L. Vygotsky, Y. Karandashev, G. Piaget and others); as basis of formation of meanings (S. Gusev, L. Doblayev, V. Zinchenko, A. Luriya, G. Tulchinsky and others); as obligatory component of communication (M. Bakhtin, A. Bodalev, L. Vygotsky, S. Rubenstein and others). Based on the analysis of the existing theoretical concepts and the experimental directions informative approach is chosen, as the most corresponded to conceptions about understanding and its mechanisms. Within informative approach the author's model of mathematical development of children of preschool age is grounded.

Key definitions of the term «understanding» are systematized, the working version of definition concerning children of preschool age is chosen: the understanding as a component of thinking represents the procedure of embedding of new knowledge in previous experience of the child and is embodied in a certain form of understanding: understanding-recognition, understanding-hypothesis; understanding-union.

Basic model of assessment of a condition of the organization of mathematical development of preschool children is created on the policriterial basis; psychological, didactic and organizational conditions which define degree of activity, effectiveness of the environment of sensory and informative space of the child are studied; individual and typological features of mathematical development of 3-6 years old children are characterized on the level of mathematical development of children of the advanced preschool age; it is studied the personnel potential of teachers of institutions of preschool education, are estimated ability of tutors to carry out mathematical development of children of preschool age; are analysed current state of methodical ensuring mathematical development of children of preschool age in the system of preschool education; strategic tasks of design of technology of mathematical development of children of preschool age are defined. Individual and typological features of mathematical development of 3-6 years old children are investigated, characterized the level of mathematical development of children of the advanced preschool age. Considering the individual and typological features of mathematical development of preschool children defined in a research the following statement are noted: an important condition of understanding of mathematical contents by preschool children is development in children of system actions for acquaintance with properties of subjects and objects of the environment; development of ability to allocate general characteristics of a form, size, shape, quantity; establish the main parts of a subject, allocation of other parts, establishment of the spatial relations of parts and their relations with various parameters (size, quantity, form, shape, time). Depending on objective features of the subject separate chains of this system can change or drop out. It is noted that if the child haven't seized substantial and logical and functional structure of intellectual action which defines adequate logic of the analysis of a mathematical object, if necessary refresh ways of orientation, habitual for her, in an informative situation, adapting them for those demands which this task needs. Such child can succeed in performance of a certain level of tasks, but success of understanding of such task remains disconnected with cerebration.

The system of mathematical development of 3-6 years old children is grounded; target, diagnostic, organizational and didactic components of the methodical construct of mathematical development are defined; the methodical construct of mathematical development of 3-6 years old children is developed to define its main idea, the purpose, functions, the expected result; integration communications as the principles of didactics which perform integration and differential functions in the course of ensuring mathematical development of children are characterized and applied as means of combination of mathematical knowledge in complete system with expansion of borders of this subject field; the psychological mechanism of understanding as the tool for comprehension of mathematical contents by a preschool child is explained; the technology of the integrated didactic modules which leans on psychological mechanisms of process of understanding as thinking component is described; the maintenance of the integrated didactic modules as elements of transdisciplinary integrative model of children's mathematical development is developed; it is defined the structural organization of the active environment of sensory and informative space as a factor of mathematical development of children in IPE.

It is developed and presented stage-by-stage realization of the methodical construct of system of mathematical development in institutions of preschool education.

The theoretical and practical value of the received results of the research is provided with the developed theoretical and methodical bases, concepts, a methodical construct of mathematical development of 3-6 years old children by specification of basic concepts of the research and to giving of their substantial and structural characteristic:«mathematical development of children of preschool age», «mathematical maturity of children of preschool age», «pre-mathematics», «the active environment of sensory and informative space IPE», «the personnel capacity of institution of preschool education», «the mathematical training system of children of preschool age»; introduction of a methodical construct of mathematical development of children of preschool age, technology of «the integrated didactic modules» in educational process of IPE in Ukraine that will contribute to the development of the intellectual developed harmonious personality and formation of personal qualities, as a criticality, prudence, inquisitiveness, independence. The works of institutions of preschool education have special practical importance. The technology of «Integrated Didactic Modules», a methodical grant «Clever Education of Modern Preschool Children», methodical grants according to the «Sure Start» program (part I, II, III); the manual for tutors and students «Theory and technique of mathematical development of children of preschool age»; a series of methodical publications in professional methodical edition the MCFR-Ukraine «Methodical Box of the Teacher»; a technique of complex assessment of a condition of mathematical development in the system of preschool education. Results of the research have undergone broad approbation at scientific seminars and conferences of various levels, published in professional editions of Ukraine and abroad.

Keywords: preschool education system, mathematical development of preschool age children, level of mathematical development, methodical construct of mathematical development, integrated didactic modules technology, understanding mechanism.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

Монографії

1. Brezhneva, H. (2016). Mathematical Developmen to Preschool Children: from Informing to Understanding. Conceptual framework for improvingthe mathematical trainin go young people. (Monograph). I. Akulenko, O. Bochko, I. Bogatуrova, M. Bosovskiy, A. Bozhko, S. Chernajeva, M. Donets, N. Tarasenkova…& I. Volodko; Eds. prof. N. Tarasenkova, & L. Kyba. Conceptual framework for improvingthe mathematical trainin go young people. (Monograph). (рр. 80–95). Budapest: SCASPEE (1 др. арк.).

2. Брежнєва, О. Г. (2018). Математичний розвиток дошкільників: теорія і технологія.(Монографія). Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні (21,9 др. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях (у тому числі ті, які індексуються в науково-метричних базах)

3. Брежнєва, О. Г. & Щербакова, К. Й. (2010a). Реалізація положень Болонської конвенції у викладанні студентам спеціальності «Дошкільне виховання» курсу «Методика формування елементів математики». Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. Бердянськ: БДПУ. 1. 273–277.

4. Брежнєва, О. Г. & Щербакова, К. Й. (2010b). Питання математичної освіти дошкільників у контексті проблеми пізнавальної активності. Збірник наукових праць Слов’янського державного педагогічного університету «Гуманізація навчально-виховного процесу»: Спецвипуск 4.(Ч. 2). Слов’янськ: СПДУ. 297–303.

5. Брежнєва, О. Г. (2011a). Сучасні інноваційні підходи до забезпечення математичної освіти дітей дошкільного віку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету «Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти». № 1 (44). Рівне: РДГУ. 34–38.

6. Брежнєва, О. Г. (2011b). Модель формування професійної готовності вихователів ДНЗ до реалізації завдань пізнавального розвитку дитини. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Випуск 6. (Ч. 1). 35–43.

7. Брежнєва, О. Г. & Щербакова, К. Й. (2011c). Підготовка майбутніх вихователів до забезпечення логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. Рідна школа. 4–5 (976 –977). 35–39.

8. Брежнєва, О. Г. & Щербакова, К. Й. (2011d). Професійна підготовка фахівців для системи дошкільної освіти в контексті європейської інтеграції. Збірник наукових праць Київського університету ім. Бориса Грінченка «Педагогічний процес: теорія і практика». Випуск 1.140–147.

9. Брежнєва, О. Г. (2013a). Використання електронних презентацій у процесі навчання старших дошкільників розв’язанню арифметичних задач: теоретико-методичний аспект. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Педагогічні науки». 13(272). (Ч. 1). 60–69.

10. Брежнєва, О. Г. (2013b). Формування готовності вихователів до створення предметно-просторового середовища як засобу стимулювання пізнавальної активності дітей. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Педагогічні науки». 5(264). (Ч. 1). 23–33.

11. Брежнєва, О. Г. (2015a). Механізми розуміння в технології математичного розвитку дітей дошкільного віку. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: збірник наукових праць Інституту проблем виховання НАПН. Випуск 19. (Т.1). 81–90.

12. Брежнєва, О. Г. (2015b). Наукові підходи до забезпечення математичного розвитку дітей дошкільного віку: огляд досліджень. Наукові записки Ніжинського державного університету: Серія: «Психолого-педагогічні науки». 4. 30–35.

13. Брежнєва, О. Г. (2015c). Математичний розвиток дітей дошкільного віку: аналіз ключових понять. Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць Донбаського державного педагогічного університету. Спецвипуск 15. (Ч.1). 32–40.

14. Брежнєва, О. Г. (2016a). Сюжетно-дидактична гра як фактор осягання математичного змісту дошкільниками: прикладний аспект. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету: Серія: Педагогічні науки. Випуск 3. 43–51.

15. Брежнєва, О. Г. (2016b). «Наука чисел» С. Ф. Русової: трансформація в сучасність. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету, Серія «Педагогічні науки». Випуск 135. 19–22.

16. Брежнєва, О. Г. & Гавриш, Н. В. (2016c). Мовленнєвий аспект математичного розвитку дошкільників. Науковий журнал ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Освітній простір України. Випуск 7. 155–163.

17. Брежнєва, О. Г. (2017a). Концептуальні засади математичного розвитку дітей дошкільного віку: логіка реалізації технології «Інтегрованих дидактичних модулів». Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2 (57). 5–10.

18. Брежнєва, О. Г. (2017b). Принцип символізації як фактор засвоєння математичного змісту дітьми дошкільного віку. Наукова скарбниця освіти Донеччини. Науково-методичний журнал. 2. 29–34.

19. Брежнєва, О. Г. (2017c). Діагностика індивідуально-типологічних особливостей математичного розвитку дітей дошкільного віку: показники оцінювання. Education and Pedagogical Sciences (Освіта та педагогічні науки). Вісник Луганського національного педагогічного університету. 1 (166). 67 –75.

20. Брежнєва, О. Г. (2017d). Методичний аналіз змісту математичного розвитку дітей дошкільного віку: порівняння чинних програм. Вісник Черкаського університету, Серія «Педагогічні науки». 11. 10–18.

21. Брежнєва, О. Г. & Гавриш, Н. В. (2017e). Засоби оптимізації засвоєння майбутніми педагогами теоретичних знань у процесі вивчення фахових дисциплін. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка». Серія «Педагогіка». Ред. кол. М. Чепіль (головний редактор) та ін. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка. Випуск 4/36. 44–53.

Статті у зарубіжних наукових виданнях

22. Брежнева, Е. Г. (2014). Логико-математическое образование детей дошкольного возраста: концептуальный аспект. Дошкольное образование: история и современность (к 80-летию со дня рождения профессора Л.А. Кандыбовича: cборник научных статей Белорусского государственного педагогического ун-та им. М. Танка. Минск: БГПУ. 51–54.

23. Брежнева, Е. Г. (2015). Математическое развитие дошкольников: поливариантность определений. Дошкольное образование: история и современнось: сборник научных статей Белорусского государственного педагогического ун-та им. М. Танка. А. Н. Касперович (Ред.). Минск: БГПУ. 27–31.

24. Брежнєва, О. Г. (2016a). Трансдициплінарна інтегрована модель математичного розвитку дітей дошкільного віку. Conference Proceedings of the International Scientific Internet-Conference Modern Problems of Improve Living Standards in a Globalized World (December 8, 2016, Opole – Berdyansk – Slavyansk). ISBN 978-83-62683-871 (Electronic edition); pp. 217–224, 528 p. http://www.wszia.opole.pl/oferta-edukacyjna/pedagogika/ebooki/

25. Брежнева, Е. Г. (2016b). Личностная готовность дошкольных педагогов к обеспечению математического развития детей. Сборник материалов ХХV Международной научно-практической конференции Минского инновационного университета «Управление в социальных и экономических системах». 92–93.

26. Brezhneva, H. (2017). Organization and didactic component of model of mathematical development of 3-6 years old children: details of designing and realization. Norwegian Journal of development of the International Science. 3. VOL. 2. 67–74 p.p. ISSN 3453-9875. It was established in November 2016 with support from the Norwegian Academy of Science.

Наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації

27. Брежнєва, О. Г. (2011). Модель формування професійної готовності вихователів ДНЗ до реалізації завдань пізнавального розвитку дитини. Ціннісні пріоритети освіти: виклики ХХІ століття: матеріали V міжнародної науково-практичної конференції, Луганськ, 9-10 жовтня. 2011. (с. 125–134). Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.

28. Брежнєва, О. Г. (2014a). Логіко-математична освіта дошкільника: науково-проектувальні аспекти. Стандарти дошкільної освіти: дискурс науки і практики: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ, 11 квітня. 2014. (с. 48–59). Київ. Університет ім. Б. Грінченка.

29. Брежнєва, О. Г. (2014b). Сутнісні характеристики сучасного дитинства в контексті проблеми пізнавального розвитку. Актуальні проблеми науки та освіти: матеріали ХVІ науково-практичної конференції викладачів МДУ, Маріуполь, 31 січня. (с. 274–276). Маріупольський державний університет.

30. Брежнева, Е. Г. (2014c). Роль эмоциональной устойчивости воспитателя в педагогическом процессе детского сада. Дошкольное образование: история и современность: материалы Международной научно-практической конференции, Минск, 21 января. 2014. Белорусский государственный педагогический университет.

31. Брежнєва, О. Г. (2015a). Технологічний концепт забезпечення математичного розвитку дошкільників. Міжнародна діяльність університетів як фактор інноваційного розвитку вищої школи: матеріали Міжнародної науково-практичної заочної конференції, Маріуполь, 18 вересня. 2015. (с. 56–58). Маріупольський державний університет.

32. Брежнєва, О. Г. (2015b). Проектування технології математичного розвитку дошкільників на основі розуміння і інтерпретації математичного змісту. Дошкільна освіта у сучасному освітньому просторі: актуальні проблеми, досвід, інновації:матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Харків, 24 березня. 2015. (с. 48–59). Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди.

33. Брежнєва, О. Г. (2016a). Логіко-математичний інтелект у концепціях Ж. Піаже і Г. Гарднера. Актуальні проблеми науки та освіти: матеріали ХVІІІ науково-практичної конференції викладачів МДУ, Маріуполь, 05 лютого. 2016. (с. 99 –101). Маріупольський державний університет.

34. Брежнєва, О. Г. (2016b). Національно-патріотичне виховання дошкільників засобами народної математики. Теоретико-методологічні засади національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 27 жовтня. 2016. Інститут проблем виховання НАПН України.

35. Брежнєва, О. Г. (2017a). Активне середовище сенсорно-пізнавального простору як фактор математичного розвитку дітей дошкільного віку. Актуальні проблеми науки та освіти: матеріали XІX підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДУ, Маріуполь, 03 лютого. 2017. (с. 243–246). Маріупольський державний університет.

36. Брежнєва, О. Г. (2017b). Модель інтерактивної взаємодії як інструмент якісного засвоєння методичних дисциплін студентами дошкільного фаху. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Інтернаціоналізація як фактор конкурентоспроможності сучасного університету». Маріуполь, 26-27 травня. 2017. (с. 243–246). Маріупольський державний університет.

37. Брежнєва, О. Г. (2017c). Інтеграція математичного змісту в концепції математичного розвитку дошкільників: традиційність і сучасність. Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 16-17 травня. 2017.(с. 28–31.). Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.

38. Брежнєва, О. Г. (2017d). Діагностика математичного розвитку: шляхи реалізації. Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал: матеріали звітної конференції, Київ, 06 квітня. 2017. (с. 34–41). Київ. НАПН України.

39. Брежнєва, О. Г. (2017e). Концептуальні засади математичного розвитку дітей дошкільного віку: логіка реалізації технології «Інтегрованих дидактичних модулів». Розвиток обдарованості дітей в умовах інноваційного освітнього простору: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Івано-Франківськ, 23-24 лютого 2017 р., м. Івано-Франківськ, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

40. Брежнєва, О. Г. & Гавриш, Н. В. (2017f). Складання соціально-психологічного портрету сучасного дошкільника – актуальне науково-дослідницьке завдання для майбутніх педагогів. Оновлення системи і змісту дошкільної освіти: нові підходи, нова якість: матеріали звітної конференції (до 25-ї річниці створення НАПН України), Київ, 30 вересня. 2017. Україна, Київ. НАПН України. Index Copernikus

41. Брежнєва, О. Г. (2018a). Робота механізму розуміння у процесі засвоєння дошкільниками математичного матеріалу. Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. (Т.1). Луцьк, 31 травня – 01 червня. 2018. (с. 46–49). Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.

42. Брежнєва, О. Г. (2018b). Опис програми дослідження з розвитку здатності до критичного осмислення навчально-наукової інформації у студентів дошкільного фаху. Актуальні проблеми освіти і науки: матеріали ХХ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДУ, Маріуполь, 02 лютого. 2018. (с. 275–277). Маріупольський державний університет.

43. Брежнєва, О. Г. (2018c) Технологічні прийоми трансляції математичного змісту дошкільникам на прикладі інтегрованого дидактичного модулю «Олімпійська ігротека». Хортинг – національний бренд України у світі: олімпійська перспектива: матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції до дня заснування хортингу, Ірпінь, 22–23 березня. 2018. Університет державної фіскальної служби України Навчально-науковий інститут спеціальної фізичної і бойової підготовки та реабілітації УДФСУ.

44. Брежнєва, О. Г. (2018d). Розвиток критичного мислення у студентів дошкільного фаху: проектувальний аспект. Інтернаціоналізація вищої освіти України в умовах полікультурного світового простору: стан, проблеми, перспективи: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Маріуполь, 18–19 квітня. 2018. (с. 222–224). Маріупольський державний університет.

Наукові праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

Посібники, підручники, методичні матеріали

45. Брежнєва, О. Г. (2014). Жива математика, або Технологія інтегрованих дидактичних модулів для логіко-математичного розвитку дітей. Вихователь-методист дошкільного закладу. 10. 24–32; 11. 58–65.

46. Брежнєва, О. Г. (Ред.), Гавриш, Н. В., Рейпольська, О. Д., & Кіндрат, І. Р. (2015a). Розумне виховання сучасних дошкільнят. (Методичний посібник). Київ: Видавничий Дім «Слово». 176. (Гриф МОНУ №14.1/12-Г-116 від 18.03. 2015 р.).

47. Брежнєва, О. Г. & Щербакова, К. Й. (2015b). Теорія і методика логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. (Навчальний посібник). Мелітополь: Видавничій будинок Мелітопольської міської друкарні. 200.

48. Брежнєва, О. Г. (2015c). Пізнаю себе сам: пізнавально-творчий проект. Методична скарбничка вихователя. 8.37–44.

49. Брежнєва, О. Г. (2016a). Організовуємо математичні ігри в літній період. Методична скарбничка вихователя. 7.29–34.

50. Брежнєва, О. Г. (2016b). Пісковий годинник і модель календаря: виготовляємо власноруч (Майстер-клас). Методична скарбничка вихователя. 1. 26–27.

51. Брежнєва, О. Г. (2016c). Моделюємо час разом із старшими дошкільниками. Методична скарбничка вихователя.1.43–47.

52. Брежнєва, О. Г. (2016d). Сприяємо сенсорному розвитку дошкільників під час тематичного циклу занять. Методична скарбничка вихователя. 2.37–44.

53. Брежнєва, О. Г. (2016e). Осіння математика, або формування логічних операцій у дошкільників засобами природного матеріалу. Методична скарбничка вихователя.10. 29 –34.

54. Брежнєва, О. Г. (2016f). Дошкільникам про різні способи вимірювання земної поверхні. Методична скарбничка вихователя. 11. 29–34.

55. Брежнєва, О. Г. (2016g). «Праця» і професії у дзеркалі логіко-математичного розвитку дітей. Методична скарбничка вихователя. 12. 29 –32.

56. Брежнєва, О. Г. (2017a). Мій дім – моя фортеця. Методична скарбничка вихователя. 1. 4 –7; 29 –32.

57. Брежнєва, О. Г. (2017b). Ігри логіко-математичного спрямування в межах проекту «Магазин». Методична скарбничка вихователя. 2. 39 –42.

58. Брежнєва, О. Г. (2017c). Календарне планування (Тема «Кіно»). Ігри та вправи для картотеки. Методична скарбничка вихователя. 4.16–20; 29–35.

59. Брежнєва, О. Г. (2017d). Крокуємо часовими сходинками дорослішання. Ігри та вправи для картотеки. Методична скарбничка вихователя. 5. 29–32.

60. Брежнєва, О. Г. (2017e). Олімпійська ігротека: інтегрування математичного змісту у спортивні ігри та змагання. Методична скарбничка вихователя. 6. 29–33.

61. Брежнєва,О. Г. (2017f). Ігри та вправи рубрики «Картотека». Методична скарбничка вихователя. 7. 40–43.

62. Брежнєва, О. Г. (2017g). Ігри та вправи рубрики «Картотека». Методична скарбничка вихователя. 8. 40–43.

63. Брежнєва, О. Г. (2017h). Освоюємо простір дитячого садка з математикою. Методична скарбничка вихователя. 9.40–43.

64. Брежнєва, О. Г. (2017i). Кухарські забави: розвиваємо сенсомоторний інтелект. Методична скарбничка вихователя. 10.37–43.

65. Брежнєва, О. Г. (2017j). Долаємо труднощі у засвоєнні математики в межах тематичного модуля «Музей». Методична скарбничка вихователя. 11. 37–43.

66. Брежнєва, О. Г. (2017k). Святкова математика. Методична скарбничка вихователя. 12. 37–43.

67. Брежнєва О. Г. (2017l). Книга Вихователя (до програми «Впевнений старт»). (Методичні рекомендації в 3-х частинах). Т. О. Піроженко (Ред.), О. Ю. Хартман, Н. В. Гавриш, І. Р. Кіндрат, О. Л. Корнєєва, В. В. Рагозіна. Київ: ТОВ «Українська академія дитинства» (Гриф МОН, лист МОН України № 1/11-7684 від 01.08.2017р.).

68. Брежнєва, О. Г. (2018a). Завдання для картотеки «Центри розвитку» до теми «Усе про писанку». Методична скарбничка вихователя. 3.38–42.

69. Брежнєва, О.Г. (2018b). Завдання для картотеки «Центри розвитку» до теми «Казка про весну». Методична скарбничка вихователя. 4.38–42.

70. Брежнєва, О.Г. (2018c). Математичний квест за мотивами історій про Вінні-Пуха. Методична скарбничка вихователя. 5.38–42.

71. Брежнєва, О.Г. (2018d). Завдання для картотеки «Центри розвитку» до теми «Шукаємо казку». Методична скарбничка вихователя. 6.29–32.

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень……………………………………………

25

ВСТУП……………………………………………………………………

26

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ……………………………………………………………………….

41

1.1. Науково-методологічний аналіз категорійно-поняттєвого поля математичного розвитку дітей.………………………………………….

41

1.2. Математичний розвиток дошкільників в контексті сутнісних характеристик сучасного дитинства…………………………………….

77

1.3. Проблема математичного розвитку у вітчизняному і зарубіжному науковому дискурсі……………………………………………………

105

Висновки до першого розділу …………………………………………

144

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ…………………….

149

2.1.   Психолого-педагогічні концепції  інтелектуального розвитку дошкільника як підґрунтя математичного розвитку дітей…………

149

2.2. Психологічні механізми процесу розуміння та інтерпретації математичного змісту……………………………………………………

167

2.3. Аналіз процесів розуміння в контексті практики навчання дітей математики………………………………………………………………..

183

Висновки до другого розділу……………………………………………

208

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ ………...

213

3.1. Вивчення стану організації математичного розвитку дошкільників …..

213

3.2.  Аналіз сенсорно-пізнавального простору закладу дошкільної освіти як чинника математичного розвитку дітей дошкільного віку………………………………………………………………………….

236

3.3. Вивчення особливостей математичного розвитку дітей дошкільного віку………………………………………………………………………….

249

3.4. Оцінювання готовності кадрового потенціалу до реалізації завдань математичного розвитку дітей дошкільного віку………………………

289

3.5.  Характеристика методичного забезпечення математичного розвитку дітей дошкільного віку …………………………………………………...

309

Висновки до третього розділу………………………………………….

340

РОЗДІЛ 4. ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………..

348

4.1.   Методичний конструкт системи математичного розвитку дошкільників у закладі дошкільної освіти: етапи і принципи проектування………………………………………………………………

348

4.2. Організаційно-педагогічні та дидактичні умови реалізації математичного розвитку дошкільників…………………………………

357

4.3. Структурна організація сенсорно-пізнавального середовища як чинника математичного розвитку дітей у закладі дошкільної освіти...

378

Висновки до четвертого розділу……………………………………….

382

РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СИСТЕМИ МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ……………

385

5.1. Поетапна реалізація методичного конструкту системи математичного розвитку в закладах дошкільної освіти………………………………….

385

5.2. Технологія професійної підготовки педагогів до здійснення математичного розвитку дошкільників…………………………………

399

5.3. Реалізація інтегративної моделі математичного розвитку дітей дошкільного віку………………………………………………………….

420

Висновки до п’ятого розділу…………………………………………

446

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….

448

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………

455

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….

506

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БКДО – Базовий компонент дошкільної освіти

ЗДО – заклад дошкільної освіти

ЗВО – заклад вищої освіти

ІДМ – інтегрований дидактичний модуль

МКСМРД – методичний конструкт системи математичного розвитку дошкільників

МР – математичний розвиток

ПНС – повсякденні навчальні ситуації

СПП – сенсорно-пізнавальний простір

ФЕМУ – формування елементарних математичних уявлень

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Сучасна освіта вбудована в глобалізований історико-культурний простір ХХІ століття, пріоритетним завданням якого є формування покоління нової формації – з інноваційним мисленням, активною життєвою позицією, здатністю до самовизначення й самоосвіти. Це визначає модернізовану стратегію розвитку освіти, починаючи з її дошкільної ланки. Відтак, актуалізується завдання оновлення системи математичного розвитку дошкільників, яка має бути спрямованою на конструювання нетрадиційного змісту, форм і методів навчання й виховання, що забезпечують розвиток у кожної дитини пізнавальних здібностей і особистісних якостей. Характер і ефективність такого математичного розвитку в дошкільному віці стає фактором успішності подальшого навчання математики в школі.

Важливість математичного складника в підготовці молодого покоління підкреслено в законодавчих актах та нормативних документах про освіту: у Законі України «Про дошкільну освіту» (2002), Державній цільовій соціальній програмі підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти (2010), «Базовому компоненті дошкільної освіти» (2012), Концепції нової української школи (2016), Програмі «Нова українська школа» у поступі до цінностей (2018).

Актуальність досліджень проблеми математичного розвитку дітей зумовлена посиленням значення математики в різних галузях науки, економіки й виробництва. Водночас ця дисципліна викликає найбільші труднощі у дітей, що значною мірою пояснюється невідповідністю чинного методичного супроводу математичної підготовки на різних рівнях освіти, починаючи з дошкільного, запитам суспільства й виробництва. Ситуацію ускладнює й тенденція до мінімізації вмісту математики в програмах загальноосвітньої школи. Навчання математики дошкільників і молодших школярів часто характеризується одноманітністю, регламентоване межами заняття/уроку, форматом математичного завдання. Переважання загальногрупових форм організації формалізує процес засвоєння дітьми елементарних математичних уявлень та знижує його ефективність. Відсутність співпраці, зворотного зв’язку у взаємодії з дитиною, слабка опора на раціональні механізми сприйняття й переробки інформації в одноманітних математичних іграх і завданнях, недостатнє застосування сучасних засобів, інформаційних технологій і активних методів навчання дітей – усе це спричинює недостатній рівень розвитку здібностей до узагальнення, систематизації, аналізу, синтезу, класифікації, серіації тощо. Основою нової філософії дошкільної математичної підготовки повинна стати ідея сходження від стратегії інформування до стратегії розуміння, що за своїм змістом і технологічними характеристиками відповідає суспільно-економічним запитам держави.

Виявлена під час теоретичного аналізу проблеми чисельність науково-методичних підходів до забезпечення математичного розвитку дітей дошкільного віку свідчить про багатоплановість досліджень у цій сфері і в Україні, і за її межами. Так, учені з’ясовували потенціал способів інтенсифікації й оптимізації навчання дітей математики: досліджувалися предметні дії як основа формування математичних уявлень (П. Гальперін); вивчалися психологічні механізми лічби як розумової діяльності, генезис поняття числа (В. Давидов, М. Вовчик-Блакитна, Г. Костюк, М. Макляк); аналізувалися підходи до формування у дітей уявлень про множини (А. Маркушевич, Ж. Папі), про величину, кількісні уявлення в дітей раннього віку й шляхи їх удосконалення в дітей дошкільного віку (В. Данилова, Л. Єрмолаєва, К. Тарханова); встановлювалася взаємопов’язаність лічби й вимірювання (Р. Березіна, Н. Білоус, З. Лебедєва, Р. Непомняща, О. Проскура, Л. Левінова, Т. Тарунтаєва, К. Щербакова та ін.). Предметом дослідження в різні часи були такі аспекти: використання наочного моделювання в процесі навчання розв’язання арифметичних задач (Н. Непомняща); особливості пізнання дітьми кількісних і функціональних залежностей (Л. Бондаренко, Р. Непомняща, О. Кирилова та ін.); розвиток здібностей до наочного моделювання в засвоєнні просторових відношень (Р. Говорова, О. Дьяченко, Т. Лаврентьєва, Л. Халізева та ін.); зміст і прийоми освоєння просторово-часових відносин (Т. Мусейібова, К. Назаренко, Т. Рихтерман, О. Фунтікова та ін.); методи і прийоми математичного розвитку дітей за допомогою гри (Л. Артемова, Т. Ігнатова, З. Михайлова, А. Смоленцева, І. Щербиніна та ін.). Ідеї елементарної математичної підготовки дошкільників реалізовані в працях А. Столяра. Пошук шляхів удосконалення методики навчання дітей математики активно здійснювався й у країнах Західної Європи в напрямку розвитку уявлень про числа в процесі практичних дій з множинами (Д. Альхауз, Е. Дум, М. Фідлер та ін.); розвитку поняття числа й арифметичних дій як основи для розуміння дітьми кількісних відношень на конкретних множинах (Р. Грин і В. Лаксон) та ін.

Починаючи з 90-х років ХХ століття українські науковці досліджували математичну підготовку дітей дошкільного віку в різноаспектному плані: вивчались особливості часових уявлень за допомогою моделей часу (О. Фунтікова); дидактичні методи, форми, засоби формування математичних знань (Л. Гайдаржийська, М. Машовець, Л. Плетеницька та ін.); індивідуально-диференційований підхід до формування математичних уявлень у дітей (Н. Баглаєва, Т. Степанова); пізнавальна активність як фактор математичного розвитку старших дошкільників (О. Брежнєва, К. Щербакова); досліджувались теоретико-методологічні засади науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками природно-предметного довкілля, потенціал індивідуалізованого математичного розвитку дитини (Л. Зайцева); вивчались особливості формування математичних понять у процесі пізнавальної діяльності (С. Татаринова); особливості організації природничо-математичної освіти дітей (А. Сазонова); комп’ютерні технології як засоби навчання старших дошкільників лічби (Т. Павлюк) та ін. Незважаючи на досить широку палітру досліджень математичної підготовки дошкільників, більшість з них розглядали лише окремі аспекти математичного розвитку дітей. Крім того, значна кількість аналізованих наукових праць стосуються тільки старшого дошкільного віку. Утім відчувається нагальна потреба в комплексному дослідженні, присвяченому не окремим питанням навчання дошкільників основ математики, а стратегії й тактиці математичної підготовки, спрямованої на розвиток математичних здібностей.

Актуальність створення системи математичного розвитку дітей дошкільного віку підтверджує й аналіз практичного досвіду закладів дошкільної освіти, який виявив, що й дотепер переважає адаптивно-дисциплінарна модель у навчанні дошкільників математики, орієнтована на формальне засвоєння знань, заучування математичного матеріалу способом багаторазового повторення, що призводить до негативних наслідків у процесі подальшого засвоєння дітьми математики в школі. Тим часом знання як результат процесу навчання і математичний розвиток як зміна психологічної структури – поняття не тотожні, що й пояснює акцентування як ключової ідеї забезпечення математичного розвитку дітей 3-6 років.

Отже, на теперішній час актуалізовані суперечності між:

· потребою в системній організації роботи з математичного розвитку дітей і теоретичною та технологічною нерозробленістю змісту й процесу математичної підготовки дітей якісно нового рівня;

· задекларованими особистісними орієнтирами математичного розвитку дошкільників та орієнтацією вихователів передусім на цінність знань у навчанні дітей математики;

· необхідністю реалізації завдань математичного розвитку дітей дошкільного віку й неузгодженістю змісту й методів, форм навчання дітей математики в чинних програмах дошкільної та початкової освіти;

· сучасними технологіями математичної підготовки дітей та недостатнім рівнем готовності майбутніх і чинних педагогів до ефективної її реалізації в роботі закладів дошкільної освіти.

Актуальність обраної проблеми, її соціальна значущість, недостатнє теоретичне висвітлення та відсутність системного експериментального дослідження зумовили вибір теми дисертаційної роботи: «Теорія і практика математичного розвитку дітей 3-6 років у системі дошкільної освіти».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідної роботи Інституту проблем виховання НАПН України в частині наукових тем лабораторії дошкільної освіти і виховання: «Науково-методичне забезпечення формування базових якостей старшого дошкільника в дошкільному навчальному закл�