Тема: «Пташине гніздечко»

Мета: закріпити та поглибити знання дітей про зимуючих птахів, формувати вміння розповідати про них (назва, вигляд, особливості живлення тощо); розвивати мовлення, збагачувати активний словник малят; виховувати дбайливе та відповідальне ставлення до живої природи рідного краю, зокрема до пташок.

Обладнання та матеріали: стенд «Зимуючі птахи», годівничка

Організаційний моментВихователь. Діти, нині — зима, і вся природа ніби завмерла, заснула аж до весни. Деякі тварини солодко та міцно сплять упродовж всієї зими. Хто це?

Так. Стих зимовий ліс: не шелестить листям, не дзвенить голосами співучих птахів. Як ви гадаєте, чому? (Діти роблять висновки: листячко з дерев опало, співучі пташки повідлітали у вирій.) Правильно. Але все-таки є серед птахів нашого краю такі, що не полишають своєї батьківщини навіть у суворі зимові часи.

Дидактична гра «Яка це пташка?»Педагог показує малюнки «Зимуючі птахи», просить уважно роздивитись їх і назвати пташок, що зображені на малюнку. Малята виконують завдання.

План розповіді

1. Яка пташка за розміром?

2. Де вона мешкає?

3. Яка пташка на вигляд?

4. Чим вона живиться?

Орієнтовні варіанти розповідей

Це — маленька пташечка, яка живе в садках та лісах. Вона має темну голівку, білі щічки, темні спинку, хвостик та крильця. Черевце у пташки жовте, із чорною смужечкою посередині. Пташина ця жвава, рухлива. Влітку вона живиться комахами. Узимку ми ї ї підгодовуємо несолоним салом. Голос у пташечки тоненький, дзвінкий; вона пищить: «Тень-тень-тень!». (Синичка.)

Це — лісовий птах середнього розміру. Птах строкатий, барвистий: у нього червона шапочка на голові, червоний хвіст, темні крильця і рябий животик. У птаха дуже міцний дзьоб та хвіст, яким він упирається в дерево, коли сидить на стовбурі. Живиться цей птах жучками та комахами, яких дістає з-під кори дерев. Щоб це зробити, птах голосно стукає дзьобом об дерево: «Тук-тук-тук!». (Дятел.)

Ці птахи живуть в містах та селах. Їх можна побачити просто на вулиці, на площі, у сквері, парку. Вони середнього розміру; бувають білого, рябого, але найчастіше сірого або сизого кольору. Лапки у цих птахів червоні. Ці птахи не бояться людей, вони нешвидко походжають по асфальту і чекають, щоб їх погодували крихтами хлібця чи батона.

Ці пташки воркують, туркочуть. (Голуби.)

Вихователь ставить дітям запитання:

• Чи повинні люди допомагати пташкам взимку?

• Чому потрібно допомагати їм?

• Що треба робити для того, щоб пташкам було легше пережити сувору зиму?

• Як ми допомагаємо пташкам у цю пору?

• Чи складно виготовити пташину годівницю?

• Розкажіть, як і з чого ми зробили ї ї .

• Що ми кладемо до нашої годівнички?

• Яких пташок ми бачили біля неї?

Пальчикова гра «Годівничка»Педагог читає віршовані рядки, а діти виконують відповідні рухові дії.

В годівницю ми поклали(Малята описують пальцями прямокутник.)

Корм для наших пташечок:(Кладуть долоньки на стіл.)

Понарізували сала,(Імітують нарізку сала.)

Насипали кришечок,(Виконують рухи пучками обох рук.)

Ще й малесеньких зерняток,(Постукують кінчиками пальців по поверхні столу.)

Ще й горішків лісових.(Зігнувши великі та вказівні пальці, показують ними «кружечки».)

Не відмовляться пташата(Руки стиснуті в кулачки, діти заперечно похитують головою.)

Від гостинчиків таких.(Погладжують себе по животику.)

Рухлива гра «Наші друзі птахи»Діти півколом стають перед дорослим. Педагог називає відомих пташок, а малята уважно слухають його. Якщо вони чують назву перелітної пташки, то стають прямо, розвівши руки в сторони. Якщо ж птах зимуючий, малята присідають, сховавши руки за спиною.

Література: Журнал Джміль 2014 р; Журнал "Дошкільне виховання" 2016 р;Сайт "Вікіпедія"