Міністерство освіти і науки України · 3 1. Опис...

3

1. Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

“Лектоська майстерність”

Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний

рівень

Характеристика навчальної

дисципліни

денна форма

навчання

заочна форма

навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань

02 Культура і

мистецтво (шифр, назва)

Вибіркова навчальна дисципліна

Модулів – 1

Напрям

026 Сценічне

мистецтво (шифр, назва)

Рік підготовки:

2019-2020

Змістових модулів –

Театрознавство

Курсова робота – Семестр

Загальна кількість годин

– 120

2-й

Лекції

Тижневих годин для

денної форми навчання: 2

аудиторних – 32

самостійної роботи

студента - 88

Освітньо-

кваліфікаційний

рівень: Магістр

16 год.

Практичні

16 год.

Самостійна робота - 88 год.

Вид контролю: залік

ІНДЗ: підготовка до проведення

лекції в студентів молодших курсів

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета та завдання викладання дисципліни – Навчити сутдента уміння

будувати лекцію (виступ) у відповідності до аудиторії, володіти виразною

дикцією та знанням українського усного мовлення (орфоепія).

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: теорію оратоського мистецтва (риторику), історію риторики

(античності, київської русі).

вміти: ясно, виразно, конструктивно і доцільно висловлювати думку,

володіти нормам літературної мови та ефективною комунікацією

Опанування курсом “Лекторська майстерність” повинно

4

забезпечувати необхідний рівень сформованості вмінь:

Назва рівня

сформованості вміння

Зміст критерію рівня сформованості вміння

1. Репродуктивний Вміння відтворювати знання, передбачені даною

програмою.

2. Алгоритмічний Вміння використовувати знання в практичній

діяльності при розв’язуванні типових ситуацій.

3. Творчий Здійснювати евристичний пошук і

використовувати знання для розв’язування

нестандартних завдань та проблемних ситуацій.

Перелік дисциплін, знання яких необхідні студенту для вивчення курсу:

«Майстерність актора», «Сценічна мова», «Історія світового театру», «Історія

українського театру», «Театральна антропологія», «Вступ до театрознавства» та

ін.

3. Програма навчальної дисципліни.

Вступ

Навчальна програма «Лекторська майстерність» (120 години) призначена

для студентів спеціальності «Сценічне мистецтво (театрознавство)». Курс

покликаний вміло складати лекційний матеріал, володіння голосом (вербальна та

невербальна комунікація).

І І семестр V курсу

МОДУЛЬ І.

ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ НА ВИБРАНУ ТЕМУ В СТУДЕНТІВ

МОЛОДШИХ КУРСІВ

16 год. – лекційних

16 год. – практичних

ТЕМА 1. Роль лекторського мистецтва в професійні діяльності

театрознавця.

Основні характеристики, функції ораторського мистецтва, основи

ораторського мистецтва, елементи мовлення, види публічних виступів.

Основні поняття:ораторське мистецтво, риторика.

Література:

5

Ольга Олійник Ораторське мистецтво юриста. Навчальний посібник. – К.:

Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 2. Предмет і закони ораторського мистецтва.

Закон, закони риторики, концептуальний закон риторики, закон

моделювання аудиторії, стратегічний закон, тактичний закон риторики, закон

ефективної комунікації, системно-аналітичний закон, мовленнєвий закон, метод

викладу матеріалу, концентривний метод, метод аналогії, метод контрасту.

Основні поняття: закони риторики, методи риторики.

Література:


Кондор, 2010. – 210 с..

ТЕМА 3. Жанри і стилі усного мовлення.

Суспільно-політичне красномовство, соціально-побутове красномовство,

соціально-політичне красномовство, лекційно-пропагандистське красномовство,

академічне красномовство, діалогічне красномовство, стиль літературної мови,

функціональні стилі, стилі усного монологічного мовлення, публіцистичний

стиль усного монологічного мовлення, публіцистичний стиль, дискусійно-

діловий стиль, церомоніальний стиль, розмовно-побутовий стиль, розповідний

стиль, репродуктивний стиль, інформативний стиль, художньо-літературний

стиль, інструктивний стиль, технологічний стиль, науковий стиль, навчальний

стиль, офіційно-діловий стиль, інформаційний стиль, коментарний стиль,

епістолярний стиль, усно-розмовний стиль.

Основні поняття: жанр, стиль, красномовство.

Література :


Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 4. Взаємодія лектора та аудиторії.

Сутність і проблеми взаємодії оратора та аудиторії, ознаки аудиторії,

контакт оратора та аудиторії.

Основні поняття: оратор, етика, тактовність, установка, увага.



Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 5. Стратегія і тактика лектора.

Стратегії оратора та її структура, тактика оратора (принципи, способи,

прийоми).

6

Основні поняття: комунікативні установки, характер спілкування,

психологічне зараження, переконання, монолог, діалог, полілог.



Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 6. Значення жесту, міміки та голосу під час виступу.

Публічний виступ, вербальні та невербальні знаки, мова тіла, інтонація,

голос.

Основні поняття: знаки, вербальний, інтонація.



Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 7. Важливість доказу у публічному виступі.

Закони логічного мислення, спростування, логіко-інтонаційний аналіз

промови, мовні ноти.

Основні поняття: закон, інтонація, аналіз, темпоритм, спростування.



Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 8. Основи техніки мовлення і виразного читання.

Дихання, голос, дикція, ритміка. Практичні вправи: зняття емоційного

напруження, техніка дихання, вправи на розвиток голосу, техніка мовлення,

дикція. Норми української орфоепії. Засоби емоційно-образної та логічної

виразності.

Основні поняття: Висота, діапазон, тембр, артикуляція, пауза.



Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 9. Основні характеристики мовлення.

Правильність, виразність, ясність, точність, стислість, доцільність.

Основні поняття: Правильність, виразність, ясність, точність, стислість,

доцільність.


7


Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 10. Форма текстового оформлення матеріалу.

Вступ, основна частина, висновки, виражально-зображальні засоби мови,

дієва словесна форма.

Основні поняття: композиція, акцент, пропорція.



Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 11. Визначення теми, збирання матеріалу, робота над

конспектом.

Визначення теми, формулювання мети, збирання матеріалу, робота над

конспектом, складання плану.

Основні поняття: тема, мета, джерела, архітектоніка, план.



Кондор, 2010. – 210 с.

ТЕМА 12. Підготовка до виступу.

Варіанти підготовки до виступу, етапи підготовки промови, структура

промови, володіння голосом під час виступу, міміка.

Основні поняття: еліпс, омографи, евфемізм, міміка.



Кондор, 2010. – 210 с.

8

Самостійна робота

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Опрацювання теми «Роль лекторського мистецтва в професійні

діяльності театрознавця».

6

2. Опрацювання теми «Предмет і закони ораторського мистецтва» 6

3. Опрацювання теми «Жанри і стилі усного мовлення» 6

4. Опрацювання теми «Взаємодія лектора та аудиторії» 6

5. Опрацювання теми «Стратегія і тактика лектора» 6

6. Підготувати лекцію з попередньо обраної теми для акторів 20

7. Опрацювання теми «Важливість доказу у публічному виступі» 6

8. Опрацювання теми «Основи техніки мовлення і виразного читання» 6

9. Опрацювання теми «Основні характеристики мовлення» 6

10. Опрацювання теми «Форми текстового оформлення матеріалу» 6

11. Опрацювання теми «Визначення теми, збирання матеріалу, робота над

конспектом» 7

12. Опрацювання теми «Підготовка до виступу» 7 Разом 88 год.

4. Методи контролю

У процесі підготовки лекції з попередньо обраної теми для акторів

студенти повинні проявити знання з педагіки, теоретичних театральних наук

(історія театру, театральна критика театральна театрія), а також вміння з

ораторського мистецтва.

Поточне оцінювання в процесі занять, оцінювання індивідуальних завдань

.

Методи навчання: лекції, лекції-бесіди, лекції-розповіді, лекції-дискусії,

лекції-діалоги.

5. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Розподілу балів, які отримують студенти (для екзамену)

Поточне тестування та самостійна робота Підсумко

вий

контроль

(залік)

Сума

Змістовий модуль 1 Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10 Т11 Т12 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 5 5 50 100

Т1, Т2 ... Т16 – теми,

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і

заліків).

9

максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни,

яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на

екзамені – 50 балів;

при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується

таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Критерії успішності навчання. Результати складання іспитів (написання

підсумкової комплексної контрольної роботи) оцінюються за шкалою балів,

еквівалентною чотирибальній шкалі (“відмінно”, “добре”, “задовільно”,

“незадовільно”).

Оцінка еквівалентна “відмінно”, виставляється, якщо студент глибоко, в

повному обсязі засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно та послідовно дав

відповіді на всі питання екзаменаційного білета, тісно пов’язує теорію з

практикою, показує знання літератури, вміння самостійно аналізувати та

тлумачити політологічні поняття і застосовувати їх при вирішенні завдань,

правильно аргументує висновки, вміє самостійно узагальнювати матеріал і

логічно його викладати, не допускаючи помилок.

Оцінка еквівалентна “добре”, виставляється, якщо студент твердо знає

програмний матеріал, має навики аналізу та тлумачення політологічних понять,

логічно відповідає на поставлені питання, не допускає суттєвих помилок.

Оцінка еквівалентна “задовільно”, виставляється, якщо студент засвоїв

основний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді та

формулювання понять, порушує послідовність у викладені програмного

матеріалу, має прогалини в знаннях.

Оцінка еквівалентна “незадовільно”, виставляється, якщо студент не знає

значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не володіє

навичками застосування знань, які забезпечували б вирішення професійних

завдань.

Діагностика успішності навчання з навчальної дисципліни здійснюється

на основі таких засобів, як питання до іспиту, тести, тестові завдання, задачі,

пакети контрольних завдань для комплексної перевірки знань з дисципліни,

написання наукової роботи тощо.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка

ECTS

Оцінка в

балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка

з диференційованого заліку

Залік

А 90 – 100 5 Відмінно

Зараховано

В 81-89 4

Дуже добре

С 71-80 Добре

D 61-70 3

Задовільно

Е 51-60 Достатньо

10

6. Методичне забезпечення 1.Відеозаписи, ілюстративні матеріали до тем.

7. Рекомендована література Основна література:

1. Ольга Олійник Ораторське мистецтво юриста. Навчальний посібник. –

К.: Кондор, 2010. – 210 с.

Додаткова література:

1. Антонович Д. Триста років українського театру. 1619–1919. –

Прага, 1925.

2. Бальме К. Вступ до театрознавства. – Львів, 2008.

3. Барба Е. Паперове каное / Евдженіо Барба ; пер. М. Шкарабан ;

передм. Б. Козака. – Львів : Літопис, 2001.

4. Бондарчук С. Український театр і українська драма. Театр

«Березіль». – Сільський театр. – 1927 – № 6–8

5. Василько В. Микола Садовський та його театр. – К., 1962.

6. Василько В. Народний артист УРСР О. С. Курбас // Лесь Курбас:

Спогади сучасників. – К., 1969.

7. Василько В. Фрагменти режисури. – К., 1967.

8. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство (2001–

2006): Бібліографічний покажчик змісту / Уклад. Н. Р. Демчук, Н. А. Рибчинська;

Вступ. ст. Н.Л. Бічуї. – Львів: Львівський національний університет імені Івана

Франка, 2006. – 48 с.

9. Вороний М. Режисерські уваги до драми «Ніч під Івана Купала» //

Старицький М. Ніч під Івана Купала: З увагами Миколи Вороного. – Львів, 1925.

10. Вороний М. Театр і драма. – К., 1989.

11. Ґротовський Є. Театр. Ритуал. Перформер / Єжи Ґротовський ;

упорядкув., вступ. ст. Б.Козака. – Львів : Літопис, 1999.

12. Держстандарт України (ДСТУ 3003-95). Документація, звіти у сфері

науки і техніки. Структура і правила оформлення. – К., 1996.

13. Еко У. Як написати дипломну роботу. – Тернопіль, 2007.

14. Життя і творчість Леся Курбаса / [упоряд., наук. ред. Богдан Козак].

– Львів ; Київ ; Харків : Літопис, 2012. – 656 с. + 104 с.

15. Захарова І.В., Філіпова Л.Я. Основи інформаційно-аналітичної

діяльності : Навч. посібник. Рекомендовано МОН України (Гриф МОН) / І.В.

Захарова, Л.Я. Філіпова. – Київ: ЦУЛ, 2013. – 336 с.

16. Кисіль О. Український театр. Популярний нарис історії українського

театру. – К., 1925.

17. Кисіль О. Український театр: Дослідження. – К., 1968.

18. Клейн Л. История антропологических учений. – СПб., 2014.

11

19. Клековкін О. Демагогія у дискурсі мистецтвознавства // Сучасні

проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. – К.,

2016.

20. Клековкін О. Лесь Курбас: Система і Метод. Полемічні нотатки //

Український театр. – 1999. – № 4.

21. Клековкін О. Навколо Аристотеля: Історико-етимологічний конспект

з архітектури драми. – К., 2015.

22. Клековкін О. Парадокс Курбаса: Історико-етимологічний конспект. –

К., 2014.

23. Клековкін О. Режисура: до історії термінів // Мистецтвознавство

України: Зб. наук. праць. – К., 2010. – Вип. 10.

24. Ковальченко И. Методы исторического исследования. – М., 2003.

25. Козак Б. М. Театральні відлуння / Богдан Козак. – Львів: Ліга-Прес,

2010. – 452 с.

26. Колесник І. Українська історіографія: концептуальна історія. – К.,

2013.

27. Коржова А. Стратегії і методи театрознавства: Німеччина. Початок

ХХ століття // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої

науки: Мистецькі обрії ’2015: Зб. наук. праць. – К., 2015. – Вип. 7 (18).

28. Кушнаренко Н. М. Новий стан інституціалізації науки про документ /

Н. М. Кушнаренко // Студії з архівної справи та документознавства. – 2004. – Т.

14. – С. 126–130.

29. Лакатос И. Избраные произведения по философии и методологии

науки. – М., 2008.

30. Лесь Курбас Л. Філософія театру. – К., 2001.

31. Лесь Курбас. Березіль: Із творчої спадщини. – К., 1988.

32. Лужницький Г. Український театр: Наукові праці, статті, рецензії. –

Львів, 2010. – Т. 1.

33. Мамонтов Я. Театральна публіцистика. – К., 1967.

34. Матвієнко С. Дискурс формалізму: український контекст. – Львів,

2004.

35. Медведев П. Н. [Бахтин М. М.] Формальный метод в

литературоведении: Критическое введение в социологическую поэтику. – М.,

2003.

36. Орлов П.І. Інформація та інформатизація: нормативно-правове

забезпечення : наук.-практ. посібник / П. І. Орлов. – 2-ге вид., допов. й перероб. –

Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр.справ, 2003. – 722 c.

37. Пансо В. Праця і талант у творчості актора / Вольдемар Пансо. Труд

и талант в творчестве актера. Москва: Всероссийское театральное общество,

1972. Переклад з російської. – Львів, 2014. – 276 с. + 14 с. іл.

12

38. Патріс Паві: Словник театру. Переклад з франц. М. Якуб’яка. –

Львів, 2006. – 640 с.

39. Пилипчук Р. Джерелознавство історії українського театру –

вчорашній день традиційного театрознавства? // Сучасний стан українського

мистецтвознавства та шляхи його подальшого розвитку: Матеріали наукової

конференції. – К., 2000.

40. Пітер Брук: Жодних секретів. Думки про акторську майстерність і

театр. Переклад з англ. Я. Винницька, О. Матвієнко. – Львів: 2005. – 136 с.

41. Поппер К. Логика научного исследования. – М., 2005.

42. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який

наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в

авторефераті / Бюлетень Вищої атестаційної комісії України. – № 3. – К., 2008. –

С. 9–13.

43. Рулин П. К методологии изучения русской комедии XVIII в. //

Известия Отделения русского языка и словесности Российской Академии Наук.

1923 г. – Л., 1924. – Т. XXVIII. – С. 413–420. – Рец. на ст.: Сиповский В. Из

истории русской мысли XVIII в. Идейное содержание русской бытовой комедии

XVIII века // Журнал Министерства народного просвещения. – 1917. – № 3–4. –

С. 78–117; Сиповский В. Из истории русской комедии XVIII в.: К литературной

истории «тем» и «типов» // Изв. Отд-ния рус. яз. и словесности Рос. акад. наук. –

1917. – № 1.

44. Рулін П. Акторський стиль Заньковецької // Червоний шлях. – 1927. –

№ 4.

45. Рулін П. Марія Заньковецька: Життя і творчість. – Х.: Рух, 1928.

46. Саврушева М. Философия науки и техники. Учебное пособие для

магистрантов // https://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/savrush2/06.php

47. Світлана Фесенко: Основи тренінгу і техніки актора театру ляльок. –

Львів, 2009. – 64 с.

48. Сенченко М. Соціальна інформація в глобальному інформаційному

просторі. / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2008. – № 7. – С. 3-8.

49. Станіславський К.: Робота актора над собою. Переклад з рос. Т.

Ольховського. Київ: Мистецтво, 1953. Факсимільне видання. – Львів, 2011.

50. Стешенко І. Історія української драми / І. Стешенко. – К., 1908. – Т.

1. – 309 с.

51. Театр: історія, теорія, практика: Збірник статей. – Львів, 2013.

52. Театрознавчий журнал «Просценіум» : бібліогр. покажч. змісту

(2006–2011) / укл. Г. Г. Біловус ; вступ. сл. М. В. Гарбузюк. – Львів : Львівський

національний університет імені Івана Франка, 2013. – 80 с.

https://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/savrush2/06.php

13

53. Театрознавчий журнал «Просценіум»: Бібліографічний покажчик

змісту (2001–2006) / Уклад. Г.Г. Біловус; Вступ. ст. М.В. Гарбузюк. – Львів:

Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. – 80 с.

54. Топольский Є. Як ми пишемо і розуміємо історію: Таємниці

історичної нарації. – К., 2012.

55. Чарнецький С. Історія українського театру в Галичині. Нариси,

статті, матеріали, світлини. – Львів, 2014.

56. Шевченко Й. Мистецтво перетворення. – Сільський театр. – 1928. –

№ 2–5.

57. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-

дослідницької діяльності: Підручник. – 5-те вид., стер. – К.: Знання, 2006. –

С.127–151.

58. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового

ступеня. Методичні поради. – К.: вид-во «Толока», 2011. – 79 с.

59. Як правильно оформити дисертацію та документи атестаційної

справи: Зб. норм. док. з питань атестації наук. кадрів вищої кваліфікації /

[упоряд. Ю. І. Цеков]. – К. : Ред. «Бюл. Вищої атестац. Коміс. України»; Толока,

2004. – 79 с.

60. Ясь О. Історик і стиль: Визначні постаті українського історіописання

у світлі культурних епох (початок ХІХ – 80-ті роки ХХ ст.). У 2 ч. – К., 2014.

Міністерство освіти і науки України · 3 1. Опис...

Documents