Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Рівненський інститут слов’янознавства

Київського славістичного університету

Киридон А.М., Мартинюк В.О., Троян С. С.

Міжнародні відносини – країнознавство

(основні терміни, держави, персоналії)

(Опубліковано: Словник-довідник. Міжнародні відносини. Країнознавство. – Харків: Основа, 2011. – Б-ка журн. «Історія та правознавство». – Вип. 4(88). – Ч.1. – 127 с.;

Вип. 5(89). – Ч.2. – 125 с.)

Рівне – 2011

ББК 26.89(О) Я 2

Б – 91

Киридон А.М., Мартинюк В.О., Троян С.С. Міжнародні відносини – країнознавство (основні терміни, держави, персоналії): Словник-довідник. – Рівне, 2011. – 349 с.

У довіднику наведені основні поняття та визначення з міжнародних відносин і країнознавства, подана методика країнознавчих досліджень, охарактеризовані основні персоналії, слов’янські та великі держави світу і держави, з якими Україна має тісні політичні й економічні зв’язки. У додатку містяться природні, економічні, демографічні та інші характеристики в планетарному масштабі.

Довідник призначається для учителів історії, правознавства, географії; учнів шкіл, гімназій, ліцеїв і коледжів; викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів напрямків і спеціальностей “Історія”, “Міжнародні відносини”, “Країнознавство”.

Рецензенти:

Будз Маркіян Дмитрович – доктор географічних наук, професор;

Фісанов Володимир Петрович – доктор історичних наук, професор.

© Киридон А.М., © Мартинюк В.О.,

© Троян С. С.

Передмова

Словник-довідник з міжнародних відносин і країнознавства є доповненим і розширеним виданням оприлюднених авторами словників-довідників у 2000, 2002, 2003 і 2005 рр. У довіднику, що пропонується Читачу, з максимально можливою детальністю розкриті основні поняття і визначення з тематики міжнародних відносин і країнознавства, наведена термінологія з методики країнознавчих досліджень, дана характеристика слов’янських країн, великих держав сучасного світу і країн, з якими Україна має тісні політичні й економічні зв’язки. У солідному за обсягом додатку приведені природні, економічні, демографічні та інші характеристики в планетарному масштабі.

При роботі над довідником були використані енциклопедичні словники та довідники з інших наук, перелік яких приводиться в списку літератури. Найбільш вдалі, на думку авторів, статті з них частково, а деколи і повністю, приводяться в даному довіднику.

Словник-довідник призначається насамперед для учителів історії, правознавства, географії; учнів шкіл, гімназій, ліцеїв і коледжів; викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів напрямків і спеціальностей “Історія”, “Міжнародні відносини”, “Країнознавство”. Автори сподіваються, що вказаний довідник, який видається в зручному для користування форматі й завжди може знаходитися «під рукою», буде корисним для всіх спеціалістів, котрі працюють у сфері історії та політології міжнародних відносин.

Автори будуть щиро вдячні за всі пропозиції і побажання щодо даного довідника з міжнародних відносин і країнознавства та максимально врахують їх при роботі в майбутньому над подібного роду довідковою навчальною літературою.

Аа

Аборигени (лат. aborigin від ab jrigine – від початку) –автохтонне, корінне населення, спільність людей (як правило однієї національності) якого-небудь значного за площею регіону, пов’язаних з ним міцними економічними, соціальними та ін. відносинами.

Абсентеїзм ( прояв байдужого ставлення населення країни до політичного життя, ухиляння, масова відмова виборців від участі у виборах, зборах тощо.

Австралія (від лат. Australis – південний) – материк в Пд. півкулі. Відкрита в 1606 р. голландцем В. Янсзоном. Площа 7713,3 тис. км2. Населення – приблизно 20 млн. осіб (2007 р.).

Австрія (Österreich, Австрійська Республіка) – федеративна держава у Центральні Європі, демократична президентська, парламентська федеральна республіка. Глава держави – президент, вищий законодавчий орган – двохпалатний парламент. Основні політичні партії: Соціал-демократична партія Австрії, Австрійська народна партія, Австрійська партія свободи, партія «Зелена альтернатива». Прапор – три однакові за шириною горизонтальні смуги: верхня і нижня – червоні, центральна – біла. Грошова одиниця – австрійський шилінг. Державна мова – німецька. Столиця – Відень (міська агломерація, 1,8 млн. мешканців). Населення країни становить 8,353 млн. мешк. (95 мешк. на км2) (2009 р.), 98% – австрійці, 2% – хорвати, словенці, угорці; за віросповіданням 84% – католики, 16% – протестанти; міське населення – 55%. Територія 83,9 тис. км2, поділена на 9 федеральних земель: Бургенланд (3965 км2, 273 тис. мешк.), Нижня Австрія (19174 км2, 1505 тис. мешк.), Верхня Австрія (11980 км2, 1373 тис. мешк.), Каринтія (9533 км2, 558 тис. мешк.), Зальцбург (7154 км2, 501 тис. мешк.), Штірія 16388 км2, 1203 тис. мешк.), Тіроль (1264 км2, 649 тис. мешк.), Форарльберг (2601 км2, 340 тис. мешк.), Відень (415 км2, 1589 тис. мешк.). Найбільші міста: Грац (232 тис. мешк.), Лінц (203 тис. мешк.). Понад 60% території займають Сх. Альпи з найвищим пасмом Високий Тауерн, максимальні відмітки якого 3797 м (г. Гроссглоклер) і 3774 м (г. Вільдшпіце). Решта території – височині передгір’я і улоговини. Клімат найбільшої Віденської улоговини помірний, теплий, у Альпах кліматичні пояси, ліси, переважно смерекові, займають 39 % території. Корисні копалини: магнезит, нафта, природний газ, буре вугілля, залізна руда, мідні, свинцево-цинкові та вольфрамові руди, боксити, графіт. Гідроенергетика виробляє 70 % електроенергії. Австрія належить до індустріально високорозвинутих країн. Провідні галузі промисловості: машинобудівна, металургійна, хімічна, целюлозно-паперова, гірничодобувна, текстильна, харчова. Має продуктивне сільське господарство (частка у ВВП – 3,4 %) з виробництвом усіх видів продукції, провідна галузь – тваринництво. Розвинутий цілорічний туризм (до 20 млн туристів з-за кордону, прибуток від яких перевищує 160 млрд. шилінгів). Протяжність залізниць – 5,81 тис. км, автошляхів – 34 тис. км, 3 млн. легкових автомобілів. Торгує з 150 країнами світу. 65 % експорту і 68 % імпорту припадає на країни ЄС. Експорт: машини, устаткування, лісоматеріали, графіт, азотні добрива, металовироби. Імпорт: пальне, продовольчі товари, сировина, автомобілі. Історична довідка. Впродовж другої половини І тис. н.е. територію сучасної А. заселили германська та частково слов’янські племена. З 1156 р. А. стала герцогством, а в 1282 р. там утвердилася династія Габсбургів. Поступово сформувалася багатонаціональна монархія, яка включила чеські, польські, словацькі, угорські, українські, південнослов’янські, італійські землі та стала на перешкоді розширення османської експансії на території Європи. Імперія Габсбургів перетворилася в одну з наймогутніших європейських держав і виступила ініціатором створення Священного союзу в 1815 р. Революція 1848 – 1849 рр. привела до буржуазних перетворень, а потім і до модернізації монархії: у 1867 р. утворилася дуалістична Австро-Угорська імперія. Під час Першої світової війни вона воювала на боці держав німецького блоку. Загострення національних проблем і поразка в 1918 р. привели до розпаду монархії. 12 листопада 1918 р. А. була проголошена республікою. Сен-Жерменський мирний договір 1919 р. визначив її сучасні кордони. У березні 1938 р. німець війська окупували А. і приєднали її до нацистської Німеччини (аншлюс). Навесні 1945 р. А. була визволена і окупована військами СРСР, США, Великобританії, Франції. Державний договір 1955 р. про відновлення незалежної та демократичної А. поклав край окупації та сприяв прийняттю закону про її постійний нейтралітет.

Автаркія (грец. autarkeia – самозабезпеченість) – політика господарського відокремлення будь-якої країни (або групи країн) від зовнішнього економічного середовища, намагання сформувати замкнуту господарську структуру.

Автентичний текст (оригінальний) – оригінальний текст будь-якого документа. В міжнародному праві прийнятий текст міжнародного договору називається автентичним. Якщо договір складений двома або кількома мовами, то в його заключних статтях зазначається, що всі тексти мають однакову силу, тобто вважаються автентичними, однаково оригінальними.

Автоматичні стабілізатори – елементи податково-бюджетної політики, які сприяють поповненню державного бюджету в періоди піднесення економічної активності і зростанню державного бюджету в періоди економічного спаду.

Автомобільна асистанція (від франц. assistance - допомога, підтримка) – страховий поліс про відповідальність за життя та здоров'я автотуристів та інших осіб на території іншої країни; обов'язковий документ для відкриття візи в посольстві. А. а. буває 2 типів, має поширення на 2 зони: 1) Європу (включаючи азіатську частину Туреччини та Ізраїль); 2) інші країни. Страхова компанія, що продала А. а., гарантує врегулювання конфліктів і виплату збитків, спричинених автотуристам та іншим особам під час дорожньо-транспортної пригоди, оплату лікування, а при необхідності - відправку до країни постійного проживання, якщо трапився нещасний випадок (див. Зелена карта).

Автономія – здатність суб’єкта політики до самоуправління на основі власного законодавства, право створювати будь-які національно-територіальні утворення і самостійно регулювати своє внутрішнє життя, самостійність у здійсненні влади, що надається окремій національності, яка компактно проживає на території держави. А. – це право на самоуправління, яким користуються окремі підприємства, установи, організації.

Авторитаризм – політичний режим, що знижує або виключає роль представницьких інститутів влади; політична концепція та політична практика, в основу яких покладено зосередження монопольної чи значної більшості влади в руках однієї особи або групи осіб.

Автохтонний (від грец. autos - сам, chtones - земля) – який належить за походженням до даної території, місцевий.

Авуари ( кошти банку в іноземній валюті, цінних паперах і золоті, які знаходяться на зберіганні в іноземних банках.

Агентства Європейського Союзу (European Union agencies) – установи ЄС, які керуються європейським публічним правом; відрізняються від інституцій Спільноти (Рада, Парламент, Комісія тощо) і мають власний юридичний статус. Агентства створюються відповідно до актів вторинного законодавства для виконання специфічних технічних, наукових або адміністративних завдань. Перші агентства виникли в 1970-х рр., але більшість із них почали роботу в 1994 або 1995 рр. після того, як Європейська Рада в Брюсселі (жовтень 1993 р.) нарешті вирішила (внаслідок тривалих суперечок), у яких країнах розмістять штаб–квартири семи з них. Нині 17 організацій відповідають означенню агентств Європейського Союзу, хоча називають їх по–різному: центр, бюро, фундація тощо. Залежно від повноважень і партнерів або клієнтів усі агентства за видом діяльності можна поділити на чотири групи: 1) агентства, що сприяють функціонуванню внутрішнього ринку; 2) моніторингові центри; 3) агентства, що реалізують у своїх галузях програми й завдання від імені Європейського Союзу; 4) агентства, що підтримують соціальний діалог на європейському рівні.

Агломерація (від лат. agglomero – приєдную, нагромаджую) – територіальне утворення, що: виникає на базі великого міста, або кількох компактно розташованих міст і створює значну зону урбанізації, поглинаючи суміжні населені пункти; відрізняється високим ступенем концентрації різноманітних виробництв (промисловості, інфраструктурних об’єктів, наукових і навчальних закладів), а також високою густотою населення; справляє вирішальний вплив на навколишнє середовище, змінюючи екологічну структуру території та соціальні аспекти населення; має високий рівень комплексності господарства й територіальну інтеграцію його елементів.

Агломерація промислово-міська – міська агломерація, в якій промислове виробництво виконує міськоутворюючу функцію.

Агрегування інтересів – узагальнення інтересів певної соціальної спільноти, яке здійснюється якою-небудь організацією, найчастіше – політичними партіями, суспільно-політичними рухами, групами тиску.

Агреман – згода приймаючої держави на призначення певної особи дипломатичним представником акредитуючої держави. А. запитується тільки на глав дипломатичних представництв, переважно через відомство закордонних справ. При запиті повідомляються деякі біографічні дані на особу, намічену до призначення. Запит, як правило, дається в письмовій формі; листування щодо А. і можлива відмова в ньому не розголошуються. В деяких країнах А. запитується усно, так само і дається відповідь. Після одержання А. кандидат стає персона грата (бажана особа); негативна відповідь свідчить про те, що дана особа є персона нон грата (небажана особа). Приймаюча сторона не зобов’язана повідомляти мотиви відмови в А.

Агресія – поняття А. сформульовано в резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.74 р. так: агресією є застосування державою збройних сил проти суверенітету, територіальної недоторканості чи політичної незалежності іншої держави або яким-то не було іншим чином, що не відповідає Статуту ООН. При визначенні агресора за основу береться ознака першості (ініціативи) вчинення акта агресії. До актів А. віднесені також і випадки заслання державою або від її імені збройних банд, регулярних військ чи найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави. А. тягне за собою міжнародну відповідальність. До актів А. віднесені: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави; будь-яка військова окупація; будь-яка анексія із застосуванням сили; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів та берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройних сил держави на сухопутні, морські або повітряні сили іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за договором з приймаючою стороною, в порушення умов, які передбачені в договорі про їх перебування; надання державою своєї території і розпорядження іншої держави для вчинення А. проти третьої держави.

Агробіоценоз – такі екосистеми, природний видовий склад яких істотно збіднений у процесі вирощування певних сільськогосподарських культур.

Агропромисловий комплекс (АПК) – сукупність галузей народного господарства, зв’язаних з виробництвом продуктів харчування і предметів широкого вжитку з сільськогосподарської сировини та постачанням їх населенню. Умовно поділяється на 3 сфери: групу галузей для виробництва засобів виробництва для матеріального забезпечення с.-г.; безпосереднє с.-г. виробництво; групу галузей, які забезпечують рух продукту від виробника до споживача.

Агропромисловий територіальний комплекс (АПТК) – сукупність розташованих на певній території підприємств і організацій, діяльність яких тісно пов’язана з виробництвом та переробкою с.-г. продукції; один з видів агропром. комплексів, що має ознаки територіальності.

Адміністративно-територіальна одиниця – складова частина державної території.

Адміністративно-територіальний устрій ( певний спосіб територіального улаштування держави, утворення й діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. А.-т. у. будь-якої держави ( це поділ її території на певні частини ( краї, області, провінції, землі, штати, департаменти, губернії, волості, повіти, райони, кантони тощо.

Адміністрація (від лат. Administratio ( управління, керівництво) ( сукупність розпорядчих органів державного управління, виконавчої влади (уряд, відомчі установи, виконавчі комітети, апарат президента, губернатора тощо), діяльність яких визначена законом чи конституцією країни. У широкому розумінні А. ( вся діяльність держави в галузі управління суспільством. Це також керівні органи закладів, підприємств або організацій, посадові особи в структурі управління, керівний персонал якоїсь установи.

Аерофотозйомка – фотографування земної поверхні (суші, води) з висот польоту літака, дирижабля, аеростата, спеціально сконструйованої моделі літака, повітряного змія з метою виявлення особливостей рельєфу, характеру хвилювання вод, густоти і розподілу рослинності, дислокації і чисельності тварин, ступеня забруднення поверхні суші і вод. Зйомка, яка проводиться з великих висот за допомогою космічних апаратів, носить назву супутникової чи космічної.

Азіатський банк розвитку – регіональний фінансовий інститут довгострокового кредитування проектів розвитку в країнах Азії і Тихого океану. Заснований у 1966 р. з перебуванням у Манілі (Філіппіни). Його членами є 45 країн.

Азіатський кліринговий союз – заснований у 1974 р., функціонує з 1975 р. в складі Бангладеш, Індії, Ірану, Непалу, Пакистану, Шрі-Ланки, М’янми. Клірингова палата знах. при центр. банку Ірану. Мета – полегшення платежів за поточними угодами та заохочення використання місцевих валют.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР) – район, що об’єднує країни материкової частини Азії і зони Тихого океану (40 держав). Найбільші з них: Китай, Індія, США, Росія, Індонезія, Японія. В АТР проживає 3/5 частини населення світу, на нього припадає 56 % світового ВНП.

Азія (від. семітського «асу» – схід) – найбільша частина світу (30 % всієї суші), частина єдиного материка Євразії. Материкова А. розташована в Півн. півкулі. Границя з Європою умовна. Площа А. (з Кавказом) – 43448 тис. км2, у тому числі 2 млн. км2 – острови і 8 млн. км2 – півострови.

Азія Центральна – область підвищених пустельних рівнин і височин у внутрішній частині Азії, на зах. Китаю і в Монголії. Площа – майже 6 млн. км2.

Аквізитор (від лат. acquistor – покупець, приваблювач) – співробітник або агент транспортних чи страхових підприємств і закладів, який відповідає за аквізицію іноземних туристів, нових вантажів чи страхування.

Аквізиція – залучення іноземних туристів, нових вантажів до країни та їхнє страхування.

Акламація – зустрічається в практиці міжнародних організацій та конференцій як метод прийняття рішень без проведення голосування, на основі реакції учасників, вираженої вигуками, репліками, оплесками тощо.

Акредитування – процес призначення дипломатичного представника однієї держави в іншій. Завершенням його є вручення дипломатичним представником вірчих грамот главі держави перебування. У більшості держав дипломатичний представник вважається таким, що приступив до виконання своїх обов’язків з моменту вручення вірчих грамот; у деяких державах – з моменту нотифікації відомству закордонних справ про прибуття і представлення завіреної копії вірчих грамот. Існує також практика А. журналістів. Залежно від місцевих протокольних правил, класу дипломата і характеру А. дипломатична може проходити в урочистих обставинах або без протокольних церемоній. В урочистих обставинах відбувається прийом главою держави іноземного дипломатичного представника при врученні ним своїх вірчих грамот.

Аксіома (від грецьк. axioma) – 1) положення, яке приймається без логічних доказів у зв’язку з безпосередньою переконливістю, очевидна істина; 2) істинне, вихідне положення теорії.

Активи – касова готівка, банківські депозити, цінні папери, нерухомість та інші об’єкти власності, якими володіє певна особа або фірма.

Актор міжнародних відносин – термін, яким у науці про міжнародні відносини прийнято називати суб’єктів, тих, хто діє і взаємодіє на світовій арені. При цьому термін “актор” дуже зручний, бо він всеохоплюючий, акцентує увагу на поведінці і допомагає зрозуміти, чому різні суб’єкти відіграють різні ролі у міжнародних відносинах. Серед вітчизняних і зарубіжних учених немає єдності у поглядах на те, кого вважати міжнародними акторами. У зв’язку з цим існують дві різні концепції міжнародних відносин – вузька або міждержавна і широка або транснаціональна. Згідно першої, основним, домінуючим і навіть виключним суб’єктом або актором міжнародної системи є держави. Тому розширення числа учасників міжнародних відносин відбувається в сучасному світі за рахунок виникнення нових держав, наприклад на місці СРСР чи Югославії. У межах широкої концепції розглядаються дії не тільки держав, але й різноманітних організацій і навіть окремих осіб. Такому трактуванню учасників міжнародних відносин найбільш повно відповідає термін “транснаціональний”. Тому варто погодитися з точкою зору відомого французького юриста Бернара Жак’є, що треба виділяти дві категорії або групи суб’єктів (акторів, учасників) міжнародних відносин. З одного боку це держави, як традиційні, первинні й центральні міжнародні актори, що повністю відповідає вузькій концепції міжнародних відносин. З другого – нові суб’єкти, які з’явилися пізніше й існування яких виправдано широкою концепцією міжнародних відносин. До цієї групи треба віднести міжурядові міжнародні організації, міжнародні неурядові організації, транснаціональні корпорації. національно-визвольні, сепаратистські та ірредентистські рухи, мафіозні групи, терористичні організації, а також окремих індивідів

Акція – цінний папір, що засвідчує внесення частки коштів у капітал акціонерного товариства і дає право на одержання відповідної частки прибутку й управління акціонерним товариством.

Альтернат (поперемінно) – правило, за яким у примірнику міжнародного договору, призначеного для підписання даною договірною стороною, назва сторони, підписи уповноважених, печатки, а також сам текст договору мовою даної договірної сторони розміщаються на першому місці. Для підписання першим вважається місце під текстом договору з лівого боку, а якщо підписи ставляться один під другим, - місце зверху. Застосування А. підкреслює рівність сторін, які домовляються. А. суворо дотримується в двосторонніх договорах. У багатосторонніх договорах А. застосовується порівняно рідко.

Альтернатива – кожна з взаємовиключних можливостей; можливість вибору з двох взаємовиключних явищ, методів дослідження тощо.

Альянс – об’єднання держав на міжнародній арені на підставі договірних зобов’язань.

Америка – частина світу, що складається з двох материків – Північної Америки і Південної Америки з прилеглими островами. Загальна площа – 42,5 млн. км2. Відкрита для європейців у 1492 р. Х. Колумбом. Названа іменем Амеріго Веспуччі.

Америка Південна – материк у південні частині Зах. півкулі. Площа разом з островами – 18 млн. км2.

Америка Північна – материк у Зах. півкулі. На пд. з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Площа – 20360 тис. км2. До неї відносяться острови: Гренландія (2176 тис. км2), Канадський Арктичний архіпелаг (1300 тис. км2), Вест-Індійські (240 тис. км2).

Америка Центральна – назва пд. частини Північної Америки, між Теуантепекським і Дар’єнським перешийками. Площа – 770 тис. км2.

Американська історико-географічна школа – склалася в період між двома світовими війнами. Засновником американської школи став професор університету Берклі в Каліфорнії К.Зауер, який започаткував новий напрям географії – екологію людини. У своїх книгах «Морфологія ландшафту» (1925), «Походження і розповсюдження агрокультури» (1952) К.Зауер проводить думку, що головним завданням географії є дослідження перетворення природного ландшафту в культурний. Він широко застосовував у географії історичний метод досліджень, прагнення розглядати у взаємозв’язку за тривалий період історію ландшафту та історію людини. Дослідження районів проходження і шляхів міграції людей, формування їхніх навичок і результатів праці вимагають зіставлення історії природи і історії суспільства. К.Зауер – піонер дослідження екологічних проблем у сучасному світі і їхнього впливу на долю цивілізації. Він вивчав походження культурних рослин і домашніх тварин, шляхів їх розповсюдження. Але К.Зауер заперечував переважну орієнтацію географії на вирішення суспільних проблем, підкреслюючи, що географія це наука про Землю.

Аналіз ( від грецького analysis – розкладення) – 1.Розчленування (в думках або реальне) об’єкта на елементи. А. нероздільно зв’язаний з синтезом (з’єднанням елементів у єдине ціле). 2. Синонім науково дослідження взагалі. 3. У формальній логіці – уточнення логічної форми (структури).

Аналіз документів – спеціальний метод отримання первинної країнознавчої інформації, коли в якості джерела останньої виступають документи, а інформація з них вилучається за допомогою спеціальних процедур. А. д. може бути традиційний і формалізований. Традиційний (класичний) метод А. д. становить всю багатоманітність розумових операцій, спрямованих на інтерпретацію документальних відомостей з позицій дослідника-країнознавця. Формалізований метод А. д. (контент-аналіз) спрямований на переведення в кількісні показники текстової інформації через виявлення в текстах документів таких легких для підрахунку ознак, які з необхідністю відображали б суттєві сторони їх змісту. В результаті отримана інформація піддається статистичній обробці, дозволяє одержати узагальнені країнознавчі показники.

Аналіз і синтез – у найзагальнішому значенні процеси розумового розкладу цілого (системи міжнародних відносин, об’єкту країнознавчих досліджень) на складові частини (структурні елементи) і відтворення цілого з частин.

Аналіз спілкування (аналіз розмови) – емпіричне дослідження розмовних особливостей на основі залучення етнометодологічних технічних прийомів.

Аналітика країнознавча – обробка й аналіз отриманої країнознавчої інформації.

Анархізм – політична доктрина, яка заперечує будь-яку владу в країні (державі), розглядаючи її як насильство над собою.

Англійська історико-географічна школа – склалася в період між двома світовими війнами, заснована професором Кембріджського університету Г.Дербі. Він простежив процес формування культурних ландшафтів Англії, накопичення в них нових властивостей під впливом людської праці. Вагомий внесок у вчення про ландшафт зробив З.Пасарге, який обґрунтував таксономію ландшафтних просторів, взаємозв’язок між ландшафтознавства, загального землезнавства, країнознавства. На його думку ландшафтознавство – це «стовбур географічного дерева», фізичне землезнавство – це «коріння», а країнознавство – «крона». Недолік – відсутність генетичного підходу до вивчення ландшафту.

Англійська школа країнознавства – розвивалась у XVII – XVIII ст. як описова з комерційним нахилом (Г. Чисхольм «Керівництво з комерційної географії»).

Анексія (приєднання) – протиправне приєднання (загарбання) державою території, яка належить іншій державі. А. є грубим порушенням міжнародного права.

Анкетування – метод і технічний засіб конкретного соціального (може бути й країнознавчого) дослідження, який ґрунтується на складанні, поширенні, опрацюванні та вивченні анкет.

Анклав – територія держави, яка повністю оточена сухопутною територією іншої держави, або частина території держави, повністю оточена сухопутною територією однієї чи кількох держав. У тих випадках, коли частина території держави оточена сухопутною територією іншої держави не повністю, оскільки є вихід до моря, її називають напіванклавом.

Антинаталістична політика (від грец. anti – префікс, лат. natalis – що стосується народження) – політика, направлена на стримування надмірного природного приросту населення шляхом зниження народжуваності.

Антитрестівська політика – політика, спрямована на захист і посилення конкуренції шляхом створення перешкод виникненню, розвитку та використанню або захисту монопольної влади.

Антропогенез (від грец. (ntr(pos – людина і g(nesis – походження) – процес історико-еволюційного формування виду людини розумної (Homo sapiens), який проходив у тісному взаємозв’язку з формуванням суспільства – соціогенезом. Існують три основні гіпотези походження людини: 1. Сіміальна (від лат. simia – мавпа), згідно якої людина походить від високорозвинутої мавпи (розроблена Ч. Дарвіном у 1871 р.). 2. Божественна, у відповідності з нею людину створив Бог. 3. Космічна стверджує, що людина на Землі з’явилась з Космосу.

Антропогенні фактори – фактори, зумовлені впливом діяльності людини на окремі компоненти і природні комплекси.

Антропогеографія – наука про вплив природних факторів на формування і розвиток держав (звідси й термін «геополітика»), а також на життя людей, їх заняття і розселення. Виникла в кінці ХІХ ст. і пов’язана з двома видатними німецькими географами – К.Ріттером і Ф.Ратцелем. Слід відзначити, що роль природних факторів у житті країн дещо перевищувалась.

Антропологія (від грец. anthropos - людина, logos - слово, вчення) – наука про походження і еволюцію людини.

Антропосфера ( від грецьк. Антропос – людина, сфера – куля) – 1. Земна сфера, де живе людство; 2. Сфера Землі, що її прямо й опосередковано видозмінила людина; 3. Використовувана й видозмінена людиною частина біосфери (географічне середовище).

Апатриди ( особи, що не мають статусу громадянина чи підданого в жодній з держав.

Аполітичність – негативне чи індиферентне ставлення до політики, відчуження соціальних верств, груп і окремих індивідів від політичного життя.

Арбітраж зовнішньоторговельний – вирішення суперечності по зовнішньоторговельних угодах третейським судом (арбітрами), які призначаються відповідно до порядку, погодженому між сторонами або встановленому законом.

Арбітраж міжнародний – розбирання (розгляд) міжнародних суперечок, яке здійснюється за добровільною згодою сторін, що сперечаються, одним або декількома арбітрами. Характерною рисою А. м. є обов’язкова юридична сила його рішень для сторін і вибір арбітра (арбітрів) самими сторонами, які мають спір. Існує два види А. м.: а) утворені по конкретній суперечці і б) передбачені в міжнародних договорах для вирішення суперечок, що можуть виникнути при їх виконанні (таку договірну норму називають третейським записом).

Аргумент ( 1) судження або їх сукупність, до яких вдаються для підтвердження істинності іншого судження, теорії, точки зору, положення; 2) логічний висновок, який є підставою для доказу.

Ареал – поняття, яке використовується в методиці країнознавчих і краєзнавчих досліджень. У кожному конкретному випадку в якості А. можуть виступати групи країн, країни, адміністративні й економічні райони, ареали сільськогосподарської спеціалізації, ресурсів, рекреаційні зони, пояси цін і т.д.

Арістотель (384 – 322 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель і філософ, автор праці “Політика”, яка була написана на основі аналізу державного устрою різних сфер суспільного життя 158 давньогрецьких міст-полісів і містила багато даних країнознавчого характеру.

Арон Раймон (1905 – 1983) – французький соціолог і політолог. З 1955 р. – професор, керівник кафедри соціології у Сорбонні. У 1963 р. став членом Академії моральних і політичних наук Франції. Аналізу міжнародних відносин присвячені праці “Мир і війна” (1967) та “Клаузевіц: філософія війни” (1983). Головну увагу в них приділено з’ясуванню значення політичного чинника, який, на думку А. Р., якнайповніше проявляється в міжнародних відносинах. Вважав, що основний зміст міжнародних відносин становлять взаємодії між державами, а незаперечним прикладом міжнародних відносин є міждержавні угоди. Представник французької школи з соціології міжнародних відносин; вважається також одним із теоретиків напряму політичного реалізму.

Артикуляція інтересів – представництво інтересів соціальних груп, яке реалізується політичними організаціями.

Археологічні пам’ятки – складова історико-культурних рекреаційних ресурсів (городища, кургани, залишки давніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, місця давніх поховань, наскельні малюнки, старовинні речі, що мають певну рекреаційно-історичну цінність).

Археологія – наука, що вивчає історичне минуле людства за речовими пам’ятками. Археологічні пам’ятки (городища, кургани, залишки давніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, місця давніх поховань, наскальні малюнки, старовинні речі тощо) можуть слугувати важливим джерелом країнознавчих досліджень.

Архетип відтворення населення – вихідний, що передував традиційному; панував у племен, що перебували на стадії привласнювальної економіки.

Архіви дипломатичні – сукупність документальних матеріалів, які відклалися в результаті діяльності відомства закордонних справ та його закордонних представництв. У міжнародній практиці поняття А. д. закріпилося головним чином за архівами дипломатичних і консульських установ. Відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні відносини 1961 року архіви і документи дипломатичних представництв недоторканні будь-який час і незалежно від місця їх знаходження.

Архітектура екологічна – найновіший напрям в архітектурі і міському плануванні, який прагне максимально врахувати екологічні і соціально-економічні потреби людини від народження до старості. А. е. прагне наблизити людей до природи (забезпечення крихітними садкам), позбавити їх від монотонності міського простору (будинки різної конфігурації, забарвлення), гіподинамії (малої рухливості), правильно розподілити населення на певній площі (не більш як 100 чол. І 1 га), зберегти не менш як 50% заселеного простору для зелені, ізолювати дітей, пенсіонерів від місць руху транспорту.

Архітектура Європи (Architecture of Europe) – це різноманітні організації, установи, об’єднання й традиційні відносини, що утворюють європейський простір, де країни-члени співпрацюють у розв’язанні проблем, які зачіпають спільні інтереси.

Архітектура ландшафту – будівництво з врахуванням пейзажних властивостей місцевості.

Архітектурно-історичний рекреаційний парк – територія з високою концентрацією пам'яток історії та культури, мережею екскурсійних маршрутів, інфраструктурних об'єктів, оформлених у стилі народної архітектури.

Асиміляція ( процес поглинання суспільством інших народностей.

Аташе – посада або ранг дипломатичного представника. В міжнародній практиці існують такі категорії А.: А. військові, військово-морські, військово-повітряні – представники військового відомства держав, що їх призначили, при військовому відомстві держави перебування. Разом з тим вони є радниками дипломатичного представника з військових питань. А. спеціальні – представники різних відомств своєї держави з питань сільського господарства, фінансів, торгівлі, культури, науки тощо. Вони вивчають в країні перебування питання за їхньою спеціальністю, ведуть роботу, пов’язану із розвитком зв’язків між представленими ними відомствами і відповідними відомствами країни перебування. А. з питань преси (прес-аташе) – відповідальний працівник, що відає в дипломатичному представництві питаннями преси та інформації. А. Дипломатичні – молодші дипломатичні працівники центрального апарату відомства закордонних справ чи дипломатичного представництва. А. Почесні (в практиці деяких країн) – особи, що вибрали дипломатичну кар’єру, але ще не зараховані в штат і не отримують грошового утримання. А. Почесні користуються правом проходити стажування в дипломатичному представництві, після закінчення якого можуть бути зараховані в штат. Всі категорії А., включаючи членів їх сімей, входять до складу дипломатичного корпусу і користуються дипломатичними привілеями та імунітетами.

Атласи географічні – систематизовані збірники географ. карт, зміст і оформлення яких підпорядковані єдиній програмі; можуть виступати в якості важливого джерела при здійсненні різноманітних країнознавчих досліджень.

Аудієнція дипломатична (слухання) – прийом главою держави, главою уряду, міністром закордонних справ або іншим членом уряду дипломатичного представника.

Аукціон – спеціально організований і періодично діючий ринок, на якому шляхом публічних торгів товар продається покупцеві, який запропонував вищу ціну.

Африка – другий за величиною (після Азії) материк, площею 29,2 млн. км2. Перетинається майже посередині екватором. Значна частина країн і народів А. перебуває на низькому рівні соціально-економічного розвитку і характеризується низкими показниками життя.

Бб

Базисний рік – рік, вибраний як база для порівняння при розрахунку індексу або рівня цін.

Балканські країни – розташовані на Балканському півост.: Словенія, Хорватія, Боснія та Герцеґовина, Сербія, Чорногорія, Албанія, Македонія, Греція, Болгарія, частина Туреччини, пд. частина Румунії; разом – майже 650 тис. км2 і 61 млн. мешк.

Балтійські країни – розташовані на узбережжі Балтійського м. і Данських проток: Данія, Швеція, Фінляндія, європ. частина Росії, Латвія Естонія, Литва, Польща, Німеччина; загалом (без Росії) – 147 млн. мешк., 1,7 млн. км2; зараз терміном Б.к. окреслюють Литву, Латвію, Естонію.

Балто-Чорноморська геополітична доктрина – систематизована сукупність концепцій, які обґрунтовують територіально-політичне тяжіння української нації та її державотворчих структур до чорноморського і балтійського регіонів Європи.

Балунінг (від англ. bаllooning - повітроплавання) – катання туристів на повітряних кулях (теплових аеростатах, теплових повітряних кулях), прогулянка, подорож на них. В Україні набуває поширення в Києві (фірма "Спарт-Аерос", створена в 1990 р., здійснює Б. з 1992 р.), Феодосії.

Бальнеологія – розділ курортології, що вивчає мінеральні води та їх лікувальні властивості.

Банк – установа, що займається грошовими операціями (готівковими й безготівковими), а також здійснює фінансове посередництво при нагромадженні депозитів, наданні кредитів.

Бар Раймон (1924 р.н.) – французький політик, міністр зовнішньої торгівлі, прем’єр–міністр Франції, один із творців європейського Економічного та монетарного союзу. Перебуваючи на посаді віце–президента Єврокомісії (1967–1972), керував підготуванням так званого «Меморандуму Бара» (1969) – плану монетарної стабільності в Європі. Головними засадами цього документа стали: співпраця країн–членів у валютній сфері; фінансова допомога країнам з валютними проблемами; економічне зближення як база для подальшої фінансової інтеграції.

Баранський М.М. (1881 – 1963) – російський географ, професор, чл.-кор. Основні праці – з економічної географії, економічної картографії та країнознавства. Основоположник радянської школи країнознавства, обґрунтував учення про район як органічну складову країни. З 1929 р. працював у Московському університеті, де розробив ряд курсів і видав низку підручників.

Бартер – система обмінів, у яких товар і послуги обмінюються без платежів грошима (натуральний обмін) між державами, фірмами, підприємствами в період нерозвинутих товарних відносин або нестійких валют.

Бартерна угода (анг. barter trans action) – договір експортно- імпортних угод у формі натурального товарообміну, без оплати грошима. Є державна і приватна Б.у.

Безгромадянство (аполітизм, апатрідизм) – правовий стан особи, яка не має громадянства (апатрид, аполіт). З питань Б. є дві міжнародні конвенції: Конвенція про статус апатридів від 28.09.54 р. та Конвенція про скорочення випадків безгромадянства від 30.08.61 р.

Безмитне ввезення (анг. dyty-eree import) – імпорт товарів, вільних від обкладання митом. Застосовується до окремих товарів або всього імпорту із однієї або групи країн. Може мати тимчасовий або довготерміновий характер. Б.в. лежить в основі утворення митних блоків розвинутих країн: Європейський союз, Європейської асоціації вільної торгівлі.

Безпека економічна – стан, в якому народ (пануючий клас при сприянні держави) може суверенно, без втручання і тиску ззовні визначати шляхи і форми свого економічного розвитку. Національна Б.е. має внутрішню матеріально-речову основу – високий розвиток продуктивних сил. Національна Б.е. все тісніше пов’язується з міжнародною Б.е. у зв’язку з інтернаціоналізацією виробництва. Міжнародна Б.е. – комплекс міжнародних умов, договорів і інституційних структур, що забезпечують кожній країні – члену світового співтовариства – можливість вільно вибирати і здійснювати свою стратегію соціального й економічного розвитку, без зовнішнього економічного і політичного тиску, при взаємовигідному співробітництві з іншими країнами.

Безпека міжнародна ( відсутність у відносинах між державами (у світі чи окремому регіоні) збройних конфліктів або взаємовідносин, що можуть призвести до них; наявність міжнародних договорів, що виключають війну, як метод вирішення спірних питань.

Безпека національна ( безпека нації з усіма її етнічними групами, системою суспільних відносин, зв’язків, установ.

Безпроцентні кредити – кредити, що надаються в практиці міжнародних відносин без стягнення процентів. Вони надаються в основному за рахунок спеціальних грошових фондів, що утворюють економічно розвинуті держави для надання допомоги країнам, що розвиваються. Такі фонди створюються в рамках діючих міжнародних кредитних установ або спеціально для цього організованих структур. У 1960 р. створена Міжнародна асоціація розвитку (МАР), яка надає країнам, що розвиваються, Б.к. терміном до 35-40 років.

Безшлюбність – невступання в шлюб протягом життя (може бути результатом поганого стану здоров'я; наявності фізичних чи психічних аномалій; приналежності до певної соціальної групи, напр. чернецтва).

Белл Деніел (1919 р. н.) – американський соціолог і футуролог, професор соціології Гарвардського університету. Брав участь у складанні низки американських соціально-політичних прогнозів, очолював “Комісію 2000 року”, яка зробила прогноз на кінець нашого століття. Популярність йому принесли твори “Кінець ідеології” та “Постіндустріальне суспільство”. Головною рушійною силою суспільного розвитку вважав НТП. Поділив історію людства на доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне суспільства.

Бжезінський Збігнєв (1928 р. н.) – американський державний і політичний діяч, фахівець у галузі міжнародних відносин. У 1977 – 1981 рр. був помічником президента Д.Картера з питань національної безпеки. З 1989 р. – професор американської зовнішньої політики Нітуської школи передових міжнародних досліджень університету Дж. Гопкінса. Член Ради з міжнародних відносин. Передбачив можливий розпад СРСР та соціалістичного блоку держав у творі “Великий провал: народження та смерть комунізму в ХХ ст.” (1989). В останнє десятиріччя написав низку праць, присвячених змінам у системі міжнародних відносин, серед яких виділяється книга “Велика шахівниця”. Відзначив велике міжнародне значення утворення незалежної України, його суттєвий вплив на зміну геополітичної ситуації в Європі. Представник напряму політичного ідеалізму.

Біженці – особи, що покинули країну, в якій вони постійно проживають, в результаті переслідування, воєнних дій або інших надзвичайних обставин. Такі обставини, як правило, виникають внаслідок громадських заворушень, громадянської війни, масового терору проти якоїсь верстви населення. В межах ООН функціонує Управління верховного комісара ООН у справах біженців.

Бізнес (анг. business) – діяльність, що її здійснюють приватні особи, підприємства чи організації з метою добування природних благ, виробництва чи споживання та продажу або надання послуг в обмін на інші товари, послуги чи гроші для взаємної вигоди зацікавлених осіб або організацій. Термін «бізнес» еквівалентний поняттю «підприємництво», під яким розуміється економічна діяльність, метою якої є одержання прибутку.

Бізнес-план – документ, який містить систему пов’язаних у часі й просторі та узгоджених з метою й ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту.

Білий дім – резиденція та канцелярія президента США в центрі м. Вашингтона (з 1800 р.). Б. д. часто називають уряд США, який очолюється президентом як головою виконавчої влади.

Білінгвізм (від лат. bi - подвійний і lingua - мова) – одночасне володіння двома мовами.

Білорусь (Республіка Білорусь) – слов’янська країна в Сх. Європі. Член СНД. Президентська, парламентська республіка. Глава держави – президент. Законодавчий орган – Верховна Рада (однопалатна). Політичні партії: Об’єднана демократична Білорусії, Білоруська християнська, Білоруська соціал-демократична громада, Партія комуністів Білорусії, Християнсько-демократичний союз Білорусії та ін. Прапор – дві горизонтальні смуги: верхня – широка червона, нижня – вузька зелена; біля древка – вузька вертикальна з червоним орнаментом на білому фоні. Державна мова – білоруська. Грошова одиниця – білоруський рубль. Столиця – Мінськ (1,7 млн. мешк.). Населення – 9,5 млн. мешк. (50 мешк. на км2) (2009 р.): білоруси – 78 %, росіяни – 13 %, поляки – 4 %, українці – 3%. Основна релігія –православне християнство. Природний приріст від’ємний (-1,9 %), міське населення – 67 %, найбільші міста: Гомель, Могильов, Вітебськ, Гродно, Брест. Територія 207,6 тис. км2, поділяється на 6 областей. Більша частина території рівнинна, тільки із зх. на сх. тягнеться Білоруське пасмо (345 м). Клімат – помірно-континентальний, з помірним зволоженням. Економіка продовжує перебувати на командно-планових засадах. Корисні копалини: калієві солі, торф, будівельні матеріали. Промисловість: автомобілебудування та тракторобудування, машинобудівна, електротехнічна та електронна, металообробна, хімічна і нафтохімічна (добрива, пластмаси), легка (лляна, трикотажна, шкіряна), лісова, харчова. С.-г. культури: зернові (жито, пшениця, овес), цукрові буряки, льон; тваринництво (скотарство, свинарство.) Б. має транзитні комунікації: залізничні, шосейні, трубопровідні. Міжнародний аеропорт. Експорт: вантажні автомобілі, трактори, хімічна продукція, картопля, м’ясна і молочна продукція. Імпорт: нафта, природний газ, кам’яне вугілля, прокат чорних металів, кольорові метали. Економіка сильно залежить від Росії. У 1999 р. підписаний договір про з’єднання Б. з Росією в одній союзній державі. Історична довідка. У перших століттях н.е. територію Б. заселили слов’янські племена, які проживали поряд з прибалтійськими народами. Впродовж Х-ХІІ ст. у складі Київської Русі існували Полоцьке, Турово-Пінське та інші феодальні князівства, які потім відійшди до складу Великого Князівства Литовського. За Кревською унією 1385 р. вони об’єдналось з Польщею. За Люблінською унією 1569 р. утворилась феодальна держава Річ Посполита, в яку входили білоруські землі. Після Брестської унії (1596) на територію Б. почала розповсюджуватись уніатська церква. Об’єднання білорусів в одній державі відігравало певну роль в формуванні білоруської народності. До Люблінської унії в Литовській державі до слов’янських народів було доброзичливе відношення. Білоруська мова з ХV до кінця ХVІІ ст. поряд з литовською і польською була офіційною. Формування білоруської народності супроводжувалось розвитком основних форм матеріальної і духовної культури, подібної для усієї території Б. Етнічна своєрідність проявлялася в господарських заняттях, типах поселень, житлі, їжі, обрядах, звичаях, художній творчості. В цей період вперше по відношенню до західних земель Русі стало вживатися поняття “Біла Русь”. Спочатку воно охоплювало тільки північно-східні землі сучасної Б. (Полоцьк, Витебськ, Могильов), але пізніше розповсюдилось на всю територію. Повстання на Україні під проводом С.Наливайко супроводжувалось селянськими рухами в Б. Під час національно-визвольної революції в Україні 1648-1657 рр. і російсько-польської війни 1654-1667 рр. пожвавилась визвольна боротьба білоруського народу, запеклі бої відбулися під Брестом і Мінськом. Після першого поділу Польщі в 1772 р. до Росії відійшла східна частина Б. з містами Вітебськ, Могильов, Гомель, Полоцьк; після другого поділу в 1793 р. – центральна частина з м. Мінськ; після третього поділу 1795 р. – вся Б. Білоруські була сильно сплюндровані під час війни 1812 р. Після реформи 1861 р. 55,5 % землі залишилось у поміщиків, 11,3 % – у церкви та держави. Пожвавився розвиток промисловості та процес формування капіталістичних відносин. В січні 1863 р. вибухнуло повстання, найактивнішими учасниками якого були демократичні верстви міського населення під керівництвом Катуся Калиновського. Після розгрому повстання Калиновський був страчений. В середині 80-х років ХІХ ст. у Вітебську, Мінську, Гомелі появилися маркситські кружки. В 1898 р. в м. Мінськ відбувся І з’їзд РСДРП. 19 червня 1914 р. почалась Перша світова війна. З серпня 1915 р. воєнні дії розгорнулися на території Б. В лютому 1917 р. відбулася Лютнева революція, а в жовтні 1917 р. – більшовицький Жовтневий переворот. 30 грудня 1918 р. VI Північно-Західна конференція Російської комуністичної партії (більшовиків) прийняла рішення проголосити самостійну Білоруську Соціалістичну Республіку. 1 лютого 1919 р. був обнародований маніфест, який проголосив Б. суверенною соціалістичною республікою. В грудні 1922 р. Б. увійшла до складу СРСР як федеративна соціалістична республіка. Під час Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. Б. стала ареною потужного партизанського руху. В грудні 1991 р. в Біловезькій пущі лідери Росії – Б.Єльцин, України – Л.Кравчук і Б. – М.Шушкевич підписали акт про ліквідацію СРСР. Б. була проголошена незалежною державою. Чере 3 роки в результаті виборів до влади прийшов О. Лукашенко, який відновив прокомуністичний режим і символіку, а також уклав договір про об’єднання з Російською Федерацією (1999 р.).

Біографічний метод – один із принципів дослідження, спосіб аналізу політичних біографій і складання психологічних портретів індивідів.

Біпатриди (від bi ( два і patris ( батьківщина) ( ті, хто одночасно має громадянство двох або більше держав.

Біржа (від гол. beurs) – найбільш розвинута форма регулярного функціонування оптового ринку масових замінимих товарів, які продаються за стандартами або зразками (товарна Б.) або ринку цінних паперів, іноземної валюти (фондова Б.). Виникла в XV-XVI cт. у Голландії, Італії, Англії.

Біхевіористичний метод (підхід) – спосіб дослідження країнознавчих явищ і процесів, яки�