ІНФОРМАЦІЙНИЙ...

№ 5 (10) листопад 2017ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

2 ДЦНТІ регіональної філії «Одеська залізниця»



Зміст

Поради психолога...............................................................................................

На контролі - безпека руху................................................................................

Практика розслідування....................................................................................

Профилактика бытового травматизма среди локомтивных бригад

41

Локомотивным бригадам - комфортные условия труда 29

Социально-психологические аспекты выбора профессии 35

Нещасний випадок через невиконання інструкцій із охорони праці та експлуатації обладнання

12

Безпека використання такелажних засобів на виробництві 4

Адреса ДЦНТІ: 65005, м. Одеса, вул. Степова, 44Начальник ДЦНТІ Кудряшова Ольга Вікторівна тел.:(048) 727-20-50Заступник начальника ДЦНТІ Патреніка Юрій Васильович тел.:(048) 727-20-51Завідувач музею тел.:(048) 727-69-16Довідково-інформаційний фонд тел.: (048) 727-20-52Галузеві інженери тел.: (048) 727-20-54Науково-технічна бібліотека, читальний зал тел.: (048) 727-20-08; 727-20-55 Секретар тел.: (048) 727-20-53. Факс: (048) 727-24-90E-mail:[email protected]: О_ДЦНТИ_ИТР; О_ДЦНТИ_СИФ

Безпечні умови праці.........................................................................................

Истинный мудрец не учит. Он учится 22Навчання з охорони праці.................................................................................

Швидка відмовляється госпіталізувати працівника у тяжкому стані з підприємтсва: як діяти

16Фактор безпеки...................................................................................................



БезПека використаННя такелажНих засоБів На вироБНицтві

повинні установлюватись на твер-дій основі та приставлятись до сті-ни або конструкції під кутом 60° до гори зонтальної площини; триколійні драбини повинні бути повністю роз-сунуті. Випробування драбин і стрем’янок слід проводити підвішу-ванням до їх щаблів та тятив ста-тичного вантажу. Тривалість кожного випро бування — 2 хв. Випробування на міцність ща-бля розсувної драбини повинно про-водитись підвішуванням вантажу 2 кН (200 кгс) всередині незміцненого щабля нижнього коліна драбини.

Тятиви слід випробовувати в два прийоми: спочатку до кожної з них повинен посередині приклада-тись вантаж 1 кН (100 кгс), потім усі

Розсувні приставні драбини по-винні мати коліна, які можна плавно висувати та засувати, надійно стопо-рити на будь-якій заданій висоті.Коліна драбин не повинні довільно складатись. Зусилля, необхідне для висування колін драбин, не повинно перевищувати 500 Н (50 кгс). Упори, якими закінчуються тя-тиви драбини, повинні щільно закрі-плюватись і не мати люфту. У разі стирання гумових башмаків їх необ-хідно замінювати. Затуплені нако-нечники необхідно заточувати. Під-час огляду металевих драбин слід переконатись у відсутності дефор-мації вузлів драбин, тріщин в металі, задирок, гострих країв, порушення кріплення щаблів до тятив тощо. Під час огляду мотузкових дра-бин необхідно переконатись у тому, що канат не має розривів, надрізів, розпущених ділянок, тятиви на дійно зв’язані зі щаблями без послаблення вузлів, захвати міцно зчеп лені з ка-натом і затягнені дротяними банда-жами.

Під час проведення статичного випробування приставні та розсув-ні дерев’яні й металеві драбини

Безпечні умови праці



Розсувні драбини під час про-ведення випробувань ланцюгів, гаків і замикальних пристроїв слід підві-шувати за гаки вертикально до ниж-нього щабля драбини повинен підві-шуватись вантаж 2 кН (200 кгс). Після зняття вантажу в місцях зварювання ланок ланцюга не повинно бути трі-щин, а також деформації зварених ланок та замикальних при строїв. Металеві підвісні драбини слід підвішувати вертикально та закріп-лювати двома захватами до кон-струкції. До середини нижнього щабля повинен підвішуватись ван-таж 1,2 кН (120 кгс). За наявності у мета левих драбин робочої площад-ки вантаж після закінчення випробу-вань щаблів слід підвішувати і до цієї площадки. За відсутності умов для про-ведення випробувань підвісних дра-бин у робочому (вертикальному) по-ложенні їх можна випробовувати на розтягування в горизонтальному по-ложенні, контролюючи у цьому ра зі навантаження динамометром. Випробування металевої роз-бірної переносної драбини повинно проводитись підвішуванням вантажу 2 кН (200 кгс) до верхнього щабля нижньої секції протягом 5 хв. Піс-ля зняття вантажу не повинно бути деформації, тріщин та інших пошко-джень, які знижують механічну міц-ність таких драбин. Драбини необхідно зберігати в сухих приміщеннях.

ко ліна треба випробовувати почер-гово. Після зняття вантажу до обох тятив у середній частині середнього коліна слід підвішувати вантаж 2 кН (200 кгс) (вантаж можна підвішувати до середнього щабля). Коліна розсувної драбини після проведення ви пробування повинні вільно опускатись і підніма тись. Випробування на міцність ща-бля приставної драбини та зрощеної приставної драбини слід проводити підвішуванням до одного незміцне-ного щабля в середній ланці прольо-ту вантажу 1,2 кН (120 кгс). Після зняття цього вантажу на щаблях та в міс цях врізування їх у тятиву не повинно бути пошко джень. Виявлені під час проведення випробувань не справності драбини повинні усуватись, після чого випро-бування слід проводити повторно у повному обсязі. Стрем’янку перед початком випробувань необ хідно встанови-ти в робоче положення на рівній го-ризонтальній площадці, і до її не-зміцненого щабля в середній частині підвісити вантаж 1,2 кН (120 кгс). За наявності щаблів на обох суміжних колінах стрем’янки після закінчення випробування першого коліна ана-логічно по винно проводитись випро-бування другого коліна. Якщо друге коліно стрем’янки використовується тільки для упору, то його достатньо ви пробувати вантажем 1 кН (100 кгс), підвішеним безпосередньо до кож ної з тятив в середній частині коліна.




Риштування та належні до них пристрої виготов ляються з міцно-го матеріалу з урахуванням макси-мального робочого навантаження (з коефіцієнтом запасу міцності не менше 4). Дерев’яні риштування та помости спо руджуються із сухої де-ревини хвойних порід не нижче 2-го сорту за ГОСТ 8486-86, яку захища-ють антисептиком. Металеві конструкції ґрунтують і фарбують. Конструкція коробчас тих і трубчастих риштувань має унемож-ливлювати накопичення вологи в їх внутрішніх порожнинах. Риштування кріпиться до надійних конструкцій, елементів конструкцій будови, спо-руди тощо за вертикаллю та горизон-таллю. Місця закріплення вказуються в технічній документації виробни-ків риштувань. За відсутності цього в технічній документації передбача-ють місця кріплення до стін споруди у ПВР: не менше, ніж через два про-льоти — для верхнього ярусу та од-ного кріплення — на кожні 50 кв. м проекції поверхні риштувань на фа-сад споруди. Не дозволяється кріпити ри-штування до балконів, парапетів, кар низів тощо. Риштування обладну-ються надійно закріпленими до них драбинами або трапами з відстанню один від одного не більше ніж 40 м, які забезпечують безпечні шляхи під-німання на конструкцію риштувань і спускання працівників. На риштуваннях довжиною по-над 40 м установ люються не мен-ше двох драбин або трапів. Верх ній

Загальні вимоги до такелажних засобів

риштування

Риштування приставні та по-мости мають відповідати вимогам ГОСТ 24258-88 і ГОСТ 27321-87. Ри-штування та помости мають бути інвен тарними, виготовлятись за ти-повими проектами та мати паспорти ви робників. У виняткових випадках, коли висота, на якій виконується ро-бота, перевищує 4 м, допускається використання неінвентарних ришту-вань, які споруджують за індивідуаль-ним проектом і вводять до експлуата-ції тільки після прийняття їх комісією з оформленням акта й затвердженням його голов ним інженером (технічним директором, керівни ком) підприєм-ства. Установлювати та розбира-ти риштування слід з дотриманням послідовності виконання робіт, пе-редбаченої планом виконання робіт.Працівників, які установлюють та роз-бирають риштування, перед почат-ком робіт інструктує ке рівник робіт щодо способів та послідовності про-ведення цих робіт і заходів безпеки.




соті інвентарні ри штування повинні мати огородження з бортовими еле-ментами відповідно до вимог чинно-го законо давства. У разі виконання робіт з риштувань висо тою 6 м і вище слід установлювати два настили: ро-бочий (верхній) і захисний (нижній), а кожне робоче місце на ришту ваннях, крім того, має бути захищено зверху настилом, обладнаним на висоті не менше 2 м від робочого настилу. Не допускається одночасна ро-бота кількох бригад на різних ярусах будівлі, розташованих по вертикалі, без захисних настилів. Проходи під місцем виконання робіт огороджують та позначають плакатами та знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76. Риштування, з яких не викону-вались роботи понад ЗО днів, перед продовженням роботи слід повторно приймати до експлуатації. Навантаження на риштування та помости не мають перевищувати розрахункових. Вантажі слід розпо-діляти по всій площині риштувань (помостів) рівномірно. На риштуван-ня (поміст) слід подавати мате ріали, які безпосередньо використовуються у роботі. Перед установ ленням ме-ханізмів і пристроїв на риштування вживають спеціальні запобіжні за-ходи щодо забезпечення необхідної міцності та стійкості риштувань.

кінець драбини або трапу надійно закріплюєть ся за поперечину ришту-вань. Ухил трапу має бути не більше 1:3, а кут нахилу драбини до горизон-тальної площини — не більше 60°.

Місце верхнього виходу з дра-бини на ришту вання обладнується огородженнями. Риштування повинні мати жор-стку конструкцію, не хитатися, для чого вони закріплюються розпір ками або іншими конструктивними еле-ментами. У місцях піднімання праців-ників на риштування слід установи-ти плакати з указаниям допустимих зна чень навантажень на риштуван-ня, схем розміщен ня вантажу, мате-ріалів тощо та шляхів евакуації. Під час виконання робіт на ви-




Підвісні риштування, колиски та помости Підвісні риштування та помости (далі — підвісні риштування) допус-каються до експлуатації після їх мон-тажу та проведення випробувань. Допуск до експлуатації оформлю-ється актом і заноситься до журналу приймання та огляду риштувань і по-мостів. Підвісні риштування випробу-ються статичним навантаженням, яке перевищує розрахункове макси-мальне робоче на 25 %, і динамічним навантаженням, яке перевищує роз-рахункове на 10 % відповідно до до-кументів з експлуатації виробників. Укладання настилів на підві-сні риштування та їх використання до пускається після надійного закрі-плення елементів підвішування риш-тувань. Під час експлуатації підвісні риштування для унеможливлення їх розкачування закріплюються до надійних конструкцій споруд або до спеціально призначених конструк-тивних елементів.

Працівникам на підвісних ри-штуваннях і колисках слід користува-тися страхувальними канатами, міс-ця закріп лення яких не збігається з місцями закріплення тросів приводів лебідок, за допомогою яких перемі-

щуються ри штування та колиски. Пульти управління розміщують-ся на риштуваннях. Необхідно вжити заходів з унеможливлення доступу сто ронніх осіб до механізмів приводу лебідок та пультів управління.управління. Підвісні колиски мають відпові-дати вимогам безпеки відповідно до документів з експлуатації виробни-ків. Колиски для підйому працівників проходять повний та частковий тех-нічний огляд згідно з Правилами бу-дови та безпечної експлуатації ван-тажопіднімальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07). Перед початком роботи від-повідальний керівник робіт разом з від повідальним виконавцем робіт перевіряють стан підвісних ришту-вань, страхувальних канатів і пультів управління. Розміри робочої платформи розраховуються на розміщення на них необхідних для роботи мате-ріалів, інструменту тощо та мають забез печувати відповідну ступінь свободи працівникам під час вико-нання робіт. Опорні пересувні риштуван-ня (далі — риштування) підлягають конт рольному збиранню з попере-дньою перевіркою стану кожного вуз-ла металоконструкцій та проведен-ням їх випробувань. Випробування ри штувань проводиться рівномірним статичним навантаженням верх нього ярусу з розрахунку 250 кг/м2 протягом 10 хвилин і динамічним навантажен-ням, яке перевищує розрахункове максимальне робоче навантаження




на 10 %, у терміни та за методикою, зазначеною в до кументах з експлуа-тації виробників. Результати випро-бувань оформ люються актом та за-носяться до журналу приймання та огляду ришту вань і помостів. Риштування мають відповідати вимогам ГОСТ 28012-89. Для підні-мання та опускання працівників ри-штування обладнуються драбинами. Кожне колесо риштувань забезпечу-ється своїм, окремим гальмом. Під час пересування риштувань не до-пускається на них перебування лю-дей, розташування матеріалів, тари тощо. Перехід з риштувань на кон-струкції споруди та з конструкції спо-руди на риштування виконується з використанням двостропних запо-біжних поясів.

вимоги безпеки при застосуванні кігтів і лазів монтерських Монтерські лази та кігті мають відповідати вимогам технічних умов і документів з експлуатації виробни-ків. Контролює справний стан кігтів і лазів працівник, який використовує їх у роботі, а також його безпо середній керівник.

При виконанні роботи із за-стосуванням кігтів і лазів працівники забезпечуються запобіжними пояса-ми. Пе ред початком робіт на опорах необхідно ретельно огля нути кігті (лази) та переконатись у тому, що не простро чена дата їх випробування, а вузли та деталі справні. Особли-ву увагу слід звернути на цілісність шипів та при шивки ременів, надій-ність пряжок, наявність контргайок та шплінтів (якщо шплінти та контр-гайки передбачені конструкцією ви-робу). Металеві деталі кігтів і лазів не повинні мати вм’ятин, тріщин, надло-мів, задирок, гострих кромок, а місця зва рювання деталей мають бути рів-ними, без раковин та інших дефек-тів, які погіршують міцнісні характе-ристики виробів. Під час експлуатації монтерські кігті та лази проходять не рідше од-ного разу на 6 місяців випробування статичним навантаженням 1350 Н. Спрацьовані (затуплені) або пошкоджені шипи необхідно зняти та замінити на нові. Після закінчення огляду та усунення виявлених дефектів проводить ся випробування кігтів (лазів). Підчас проведення випробу-вання ста тичне навантаження при-кладаються протягом 5 хвилин без-посередньо до кріпильних ременів кожного кігтя або лаза таким чином, щоб вісь навантаження проходила через центр підніжки.




Допускається проведення ви-пробувань окремо кігтів (лазів) ста-тичним навантаженням 1350 Н та окремо кріпильних ременів шляхом прикладання статичного наванта-ження 675 Н уздовж кожного ременя чи усіх ременів разом, з’єднаних по-слідовно, протягом 1 хв. Методику проведення випробу-вань має бути зазначено в докумен-тах з експлуатації виробників. Піс-ля зняття статичного навантаження кожний лаз необхідно оглянути. При виявленні залишкової деформації чи тріщин металевих деталей кігтя (лаза), розривів зварних швів, над-ривів ременів, залишкової деформа-ції шипів або пошкодження пряжок

лази (кігті) відбраковуються та вилу-чаються з експлуатації. Відсутність залишкової де-формації повинна перевірятись зві-рю-ванням розхилу та підйому кігтя (лаза) до та після проведення випро-бування. Результати випробувань кігтів і лазів заносяться до журналу обліку та огляду такелажних засобів, меха-нізмів і пристроїв.

З матеріалів періодичного видання:// Охорона праці і пожежна безпека. – 2017.- № 6. – С. 48-54.




Слюсар механоскладальних робіт поранив обличчя при налаго-дженні кривошипних ножиць. А все тому, що для заощадження часу він обрав режим роботи ножиць, який не відповідає вказаному в інструкції з їх експлуатування. Які ж висновки зро-била комісія з розслідування та чи отримав постраждалий компенсацію від ФСС?

Нещасні випадки під час ви-конання трудових обов’язків, які призве ли до втрати працівником працездатності на один робочий день чи біль ше, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків, підлягають розслідуванню (п. 7 По-рядку прове дення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого по-становою Кабіне ту Міністрів України від 30.11.2011 № 1232; далі — Поря-док № 1232).Де стався нещасний випадок На дільниці виробничого цеху, яка стала місцем нещасний випа-док, працює три робітники під керів-ництвом начальника виробництва. Тут виконують заготівельні роботи (різання труб, кругів, рубка листово-го металу) для подальшого виготов-лення деталей обладнання. У роботі використовують маятникову пилку, ножиці кривошипні листові з нахи-

леним ножем (далі — ножиці криво-шипні), кутові шліфувальні машини.Місцем нещасного випадку є ножиці кривошипні. Це обладнання підприємство N придбало у 2007 році, шліфуван-ня ножів проводили 30.09.2011 (е акт виконаних робіт), вимір опору ізоля-ції — 07.07.2014 (є акт виконаних робіт). Обстеження технічного стану ножиць кривошипних листових комі-сія підприємства проводила щоро-ку (акт останнього обстеження від 15.11.2015). Ножиці кривошипні призначені для різання листового матеріалу з межею міцності не більше 500 МПа та максимальними розмірами по-перечного розрізу 4 х 2000 мм. Попе-речне різання листа, товщина і ши-рина якого відповідають технічним характеристикам ножиць, викону ють за один хід ножа.

ДосьєПотерпілий: слюсар механоскладальних робіт травми внаслідок нещасного випадку: різані рани губів.Напрям діяльності підприємства : виробни цтво металоконструкцій.режим роботи підприємства: 5-денний із двома вихідними днями у суботу та неділю.режим роботи потерпілого: з 08:30 до 17:00, обідня перерва з 13:30 до 14:00.загальний стаж роботи потерпілого: 10 років 7 місяців; за професією — 10 років; у т. ч. на підприємстві — 10 років 2 місяці. Навчання за професією: не вимагається.

Практика розслідування

НещасНий виПаДок через НевикоНаННя іНструкцій із охороНи Праці та ексПлуатації оБлаДНаННя



Перевірка знань із оП: не вимагається. Професійний добір: не вимагається. Ін-структажі з ОП: вступний і первинний -01.03.2006; повторний — 13.09.2016. Медогляди: попередній — 13.03.2015; пе-ріодичний — строк не настав. Основними елементами но-жиць кривошипних є електрошафа, пульт управління, огорожа станини, передня підпора, притискальна бал-ка, огорожа ножової балки, бокова, кутова та задня підпориогорожа при-воду, станина, ножова балка, захис-на решітка. Листовий матеріал ріжуть вер-тикальним рухом ножової балки щодо станини, на яких закріплені ру-хомі та нерухомі ножі. Привід ножиць здійснюється від електродвигуна че-рез клиноремінну передачу на махо-вик. Ножова балка є жорсткою кон-струкцією зварного типу. З дужкою ножової балки з’єднаний шатун ста-нини, завдяки чому балка здійснює зворотно-поступальні рухи у верти-кальному напрямку. Для виконання різноманітних операцій та налагодження ножиці кривошипні мають 4 режими робо-ти: «Одиночний хід», «Безперервний хід», «Поштовх», «Ручний поворот». Призначення та порядок виконання кожного з режимів описані в інструк-ції з експлуатації обладнання.Аналогічних нещасних випадків на підприємстві не зареєстровано.

що з’ясувала комісія з роз-слідування Слюсар механоскладальних робіт Г. 12.12.2016 о 08:30 взявся до

роботи на своєму робочому місці. О 08:40 він отримав завдання від на-чальника виробництва К. — рубати заготовки із листової сталі для ви-готовлення деталей. О 09:10 слюсар механоскладальних робіт Г. отри мав на складі необхідний матеріал для виконання робіт. Начальник вироб-ництва К., проконтролювавши поча-ток виконання завдання, пе рейшов на іншу дільницю цеху для видачі креслень. Оскільки попередні роботи но-жицями кривошипними виконува лися на іншій товщині металу, потрібно було провести їх переналаго дження, а саме — регулювання зазорів між ножами. Із пояснювальної записки слю-саря механоскладальних робіт Г. вста новлено, що для економії часу він почав переналагодження у режи-мі «Поштовх» (п. 1.4.2.3 інструкції з експлуатації) замість режиму «Руч-ний поворот» (п. 1.4.2.4 інструкції з експлуатації). Для цього він відпус-тив болти кріплення ножів станини та відвів їх у крайнє заднє положення. Потім натиснув кнопку приводу елек-тродвигуна на пульті управління, що роз міщена у лівій частині верстата, опустив ножову балку у крайнє нижнє положення і відпустив кнопку. Вруч-ну підвів ножі станини вперед, за до-помогою щупа відрегулював зазори між рухомими ножами ножової бал ки (верхні ножі) та нерухомими ножами станини (нижні ножі), і закрутив бол-ти кріплення ножів станини. Після цього знов натиснув кнопку приво ду




електродвигуна, чим підняв ножову балку у верхнє положення. Прибравши вимірювальний та слюсарний інструмент зі станини верстата, слюсар механоскладаль-них робіт Г. підійшов до пульта управ-ління і лівою рукою натиснув кнопку приводу ножиць, здійснивши про бне різання. Під час виконання операції виникло дотичне зіткнення кромок верхнього і нижнього ножів. Внаслідок цього від крайньої лівої кромки ножа ножової балки з боку пульта управління, де перебу-вав по терпілий, відкололася скалка, вилетіла крізь захисну решітку та розсікла слюсарю механоскладаль-них робіт Г. губу. Поруч був слюсар К., який роз-мічав заготовки для подальшого рубан ня. Побачивши, що сталося, він негайно сповістив про це началь-ника вироб ництва К. Потерпілого службовим автомобілем відвезли до травмпункту міської клінічної лікар-ні. Після надання медичної допомо-ги постраждалого було направлено на амбулаторне лікування за місцем проживання. Свідком нещасного випадку є слюсар К. Наслідки нещасного випад-ку — різані рани обох губ (згідно із до відкою міської клінічної лікарні). Травма не є тяжкою. Алкогольного сп’яніння не виявлено. На момент проведення розслідування потерпі-лий перебував на амбулаторному лі-куванні. ‘Члени комісії зустрілися з по-

терпілим для розгляду питань щодо розв’язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного ви-падку, роз’яснення прав у зв’язку з настанням нещасного випадку. Через відсутність висновку ме-дичного закладу про ступінь тяжко сті травми, наявності алкоголю і нарко-тичних речовин у крові потер пілого, на підставі листа Держпраці розслі-дування було продовжено до отри-мання такого висновку.

які висновки комісії з розсліду-вання Комісія, вивчивши обставини та причини нещасного випадку зі слюсарем механоскладальних робіт Г, керуючись підпунктом 1 пунк ту 15 Порядку № 1232, визнала нещасний випадок таким, що пов’язаний із ви-робництвом. За результатами роз-слідування склали акт за фор мою Н-1 та взяли нещасний випадок не облік на підприємстві N. основна причина нещасного випадку: організаційна — невико-нання вимог інструкцій з охорони праці. Порушено пункт 2.8 Інструкції з охорони праці № 15 під час робіт на механічних гільйотинних ножицях та пункт 2.4.1 Інструкції з експлуата-ції ножиць кривошипних листових із нахиленим ножем.

супутні: відсутні.особи, дії або бездіяльність, яких призвели до нещасного ви падку: Г. — слюсар механоскладаль-них робіт підприємства /V, який при




переналагодженні ножиць криво-шипних листових підняття та опус-кання ножової балки виконував із використанням електроприводу (ре-жим «Поштовх»), а не вручну (режим «Ручний поворот»), що призвело до сколу ножа. Цим він порушив такі ви-моги: • при переналадці станка (ви-ставлення зазорів між ножами) від-повідно до товщини металу суворо дотримуватись інструкції з експлу-атації (п. 2.8.8 Інструкції з охорони праці № 15 під час ро біт на механіч-них гільйотинних ножицях); • для регулювання зазорів між верхнім і нижнім ножами необхідно: - опустити ножову балку на по-вну величину ходу шляхом обертан-ня маховика за допомогою лома; - ослабити гвинти, якими стіл кріпиться до станини; - подвинути стіл за допомогою ексцентриків так, щоб верх ній ніж щодо нижнього був установлений із необхідним зазором (величину зазо-ру перевіряють щупом та установ-люють спершу з лівого боку, а потім - із правого); - після виставлення зазору по-трібно затягнути гвинти, які крі плять стіл до стійок і траверси (п. 2.4.1 Ін-струкції з експлуата ції ножиць криво-шипних листових із нахиленим но-жем).

що рекомендувала комісія з роз-слідування Для усунення причин настан-ня нещасного випадку та запобіган-

ня виникненню на підприємстві по-дібних нещасних випадків комісією було запропоновано: • довести інформацію про об-ставини та причини нещасного ви-падку до відома всіх працівників під-приємства; • провести позаплановий ін-структаж із охорони праці зі всіма працівниками підприємства /V; • посилити контроль за до-держанням працівниками вимог ін-струкцій з охорони праці.

чи отримав постраждалий страхо-ві виплати Із огляду на те, що за резуль-татами розслідування комісія визна-ла нещасний випадок пов’язаним із виробництвом та оформила акт )а формою Н-1, потерпілий має право на страхові виплати від Фонду со-ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе-сійних захворювань {далі — Фонд). Оскільки потерпілий повністю одужав, після оформлення всіх не-обхідних документів Фонд виплатив відшкодування за дні тимчасової не-працездатності та оплатив лікування потерпілого у лікарні.

З матеріалів періодичного видання:// Довідник спеціаліста з охорони праці. – 2017. – №2. – С. 68-71.




Працівнику під час нічної зміни стало зле, колеги викликали швид-ку. Попри тяжкий стан (тиск 200/100, біль у ділянці серця, оніміння рук, втрата свідомості) лікарі бригади екстреної допомоги відмовилися його госпіталізувати. Лише зробили ін’єкцію та порекомендували через годину самостійно іти додому. А хто нестиме відповідальність, якщо стан працівника погіршиться або виникне тривала непрацездатність?

На жаль, випадки, коли брига-да швидкої медичної допомоги від-мовляється госпіталізувати хворого, непоодинокі. За інформацією Дер-жавної установи «Урядовий контак-тний центр», лише за п’ять місяців 2016 року на урядову «гарячу лінію» щодо якості надання екстреної ме-дичної допомоги надійшло понад 400 скарг. Основними їх причинами були: відмова працівників швидкої виїхати за викликом, тривале очіку-вання бригади екстреної медичної допомоги, непрофесіоналізм лікарів, відмова у госпіталізації хворих тощо.Відмовитися госпіталізувати хворо-го, який перебуває у невідклад ному стані, можуть як через об’єктивні, так і через суб’єктивні причи ни. Тому персонал підприємства має знати, як діяти, аби не наражати на небезпеку життя хворого працівника. Оскільки у запитанні йдеться про виклик швидкої медич ної до-

помоги для працівника підприєм-ства у робочий час, цілком імовірно, що погіршення його стану здоров’я пов’язане із вироб ничими фактора-ми. А ми знаємо, що обов’язок за-безпечувати без печні і нешкідливі умови праці покладено на власника чи уповно важений ним орган (ст. 153 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322Л/ІІІ, ст. 13 За-кону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ). З’ясуємо, як підприємству від-стояти свої інтереси у спілкуванні з медиками.

якими нормами урегульовано ро-боту лікарів швидкої Порядок надання екстреної ме-дичної допомоги визначений законо-давством. Тож будемо апелювати до вимог нормативно-правових актів. «Екстрена медична допомога — це медична допомога, яка поля-гає у здій сненні працівниками сис-теми екстреної медичної допомоги відповід но до цього Закону невід-кладних організаційних, діагностич-них та лі кувальних заходів, спрямо-ваних на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу тако-го стану на її здоров’я» (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про екстрену ме-дичну допомо гу» від 05.07.2012 № 5081 -VI; далі — Закон про екстрену медичну допомогу).

Фактор безпеки

ШвиДка віДМовляється госПіталізувати ПрацівНика у тяжкоМу стаНі з ПіДПриєМства: як Діяти



Цей вид медичної допомоги надають людині у невідкладному ста ні на місці події, під час переве-зення та у закладі охорони здоров’я від повідно до медичних показань на підставі клінічних протоколів та стан-дартів екстреної медичної допомоги, затверджених Міністерством охоро-ни здоров’я України. Невідкладний стан — це рап-тове погіршення фізичного або пси-хічного здоров’я, яке створює пря-му і невідворотну загрозу жит тю та здоров’ю людини або довколишніх і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин. Проте кон кретних критеріїв для його визначення не іс-нує (та й не може існувати). Оцінює ситуацію та вирішує, чи госпіталізувати пацієнта, керів-ник бригади швидкої медичної до-помоги. Йому ж підпорядковані всі члени бригади, і саме він несе пер-сональну відповідальність за її ро-боту (п. 8 Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медич-ної допомоги, затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1114; далі — Типове положення). Законодавством визначено критерії розподілу звернень до ліку-вальних закладів залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстре-ні. Екстреними є звернення щодо пацієнтів у невідкладному стані, що супро воджується, зокрема, непри-томністю та раптовим болем у ділян-ці серця.

як переконати бригаду швидкої госпіталізувати працівника Якщо бригада швидкої допо-моги відмовляється госпіталізувати працівника, рекомендуємо діяти так.По-перше, спробуйте переконати керівника бригади, що стан праців-ника вашого підприємства є невід-кладним і залишати його без медич-ного нагляду небезпечно. Зверніть увагу керівника брига ди на симп-томи, що спостерігалися у хворого (втрата свідомості, болі в серці тощо) та інші обставини (нічний час доби, відсутність близьких родичів, які змо-жуть доглянути за ним або транспор-тувати). По-друге, нагадайте медпра-цівникам їхні обов’язки та відпові-дальність за нехтування ними. Так, крім вже згаданих норм законодав-ства, аргументами можуть стати такі положення: «Медичні працівники зобов’язані невідкладно надавати необхідну медич ну допомогу у разі виникнення невідкладного стану лю-дини. За несвоє часне і неякісне за-безпечення необхідною медичною допомогою, що при звело до тяжких наслідків, винні особи несуть відпові-дальність відповідно до закону» (ч. 1, 4 ст. 37 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801-XII; далі — Основи законо-давства про охорону здоров’я); «Особи, винні у порушенні положень цього Закону, у поряд-ку, встановлено му законом, несуть дисциплінарну, адміністративну,




кримінальну або цивіль но-правову відповідальність за ненадання без поважних причин наявного тран-спортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближ-чого до місця події відділення екс-треної (невідкладної) медичної до-помоги або необгрунтовану відмову у здійсненні такого перевезення» (ч. 1 ст. 15 Закону про екстрену медичну допомогу); «Працівники бригади несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службо-вих обов’язків, визначених законо-давством про охо рону здоров’я та цим Типовим положенням» (пп. 1 п. 19 Типового положення); «Відповідно до покладених за-вдань бригада забезпечує письмове інфор мування пацієнта або його ро-дичів про надану йому медичну до-помогу» (пп. 12 п. ІбТипового поло-ження); Залежно від обставин передба-чена кримінальна відповідальність мед працівника у вигляді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяль-ністю, громадських чи виправних робіт, а та кож обмеження чи позбав-лення волі (ст. 139 «Ненадання до-помоги хво рому медичним працівни-ком» та 140 «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником» Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-111; ККУ). По-третє, якщо попередні аргу-

менти не діють, зверніться до стар-шого чергового медичного праців-ника підрозділу швидкої медичної допомоги через диспетчера підроз-ділу швидкої медичної допомоги. У такий спосіб бригаду швидкої ме-дичної допомоги, яка розуміє потен-ційні наслідки конфліктної ситуації, часто таки вдається переконати гос-піталізувати хворого. Також допомогти може дзвінок на «гарячу лінію» Державної устано-ви «Урядовий контактний центр» за номером 1545 у цілодобовому режи-мі та безкоштовно як зі стаціонарних, так і телефонів мобільних операто-рів (інші контактні номери вказані на сайті установи ukc.gov.ua). Дзвінкам невідкладного характеру, як-то від-мова бригади швидкої у госпіталіза-ції хворого, фахівці урядової «гаря-чої лінії» приділяють посилену увагу та оперативно на них реагують. Крім того, у подальшому вказані у скарзі факти перевіряють.

якщо аргументи не подіяли Якщо ви використали всі аргу-менти, а працівника у тяжкому стані все одно не госпіталізували, зосеред-ьтеся на допомозі працівнику. Ва шим завданням насамперед є врятувати його. «У разі виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги, та за відсутнос ті медичних працівників на місці події громадянин України або будь-яка інша особа, які вияви-




ли таку людину, зобов’язані негайно здійснити ви клик екстреної медичної допомоги або повідомити про вияв-лену людину у невідкладному стані та про місце події працівників най-ближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події; за можливості надати вияв леній людині у невідкладному стані необхідну до-помогу, у тому числі шля хом переве-зення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надан-ня необхідної медичної до помоги» (ч. З ст. З Закону про екстрену медичну допомогу). Тож, якщо підприємство роз-ташоване поблизу закладу охорони здоров’я, покличте його медпраців-ників чи самостійно транспортуйте хворого до закладу. «Кожен громадянин України або інша особа, які виявили людину у невід кладному стані, мають право звернутися до підприємств, установ та орга нізацій з проханням надати транспортний засіб для перевезен-ня такої лю дини до найближчого до місця події відділення екстреної (не-відкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, у якому може бути забезпечено надан-ня необхідної медичної допомоги. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування, фізичні особи —

підприємці, а також водії зобов’язані забезпечити без оплатне перевезен-ня наявним у їх розпорядженні тран-спортом людини, яка перебуває у не-відкладному стані, до найближчого до місця події відді лення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охо рони здоров’я, у якому може бути забезпечено на-дання необхідної медич ної допомо-ги» (ч. 4 ст. З Закону про екстрену медичну допомогу). Зауважте, що бездіяльність роботодавця та колективу підпри-ємства може мати загрозливі наслід-ки, адже законодавець прирівнює таку «байдужість» до правопору-шення. А інколи таке може бути ін-криміновано як злочин. Адже уста-новлено обов’язок кожного вжи вати передбачених Законом про екстрену медичну допомогу заходів, щоб за-безпечити надання екстреної медич-ної допомоги іншим осо бам у невід-кладному стані (п. «в» ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Основ законо давства про охо-рону здоров’я). Також статтею 136 ККУ за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, пе редбачено штраф, громадські роботи, арешт, обмежен-ня або позбав лення волі. «Про кожний нещасний випа-док потерпілий або працівник, який його ви явив, чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні негай-но повідоми ти керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охоро ни праці на робочому місці (далі — безпосередній керівник




робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до на-дання необхідної допомоги потер-пілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник ро-біт зобов’язаний, серед іншого, тер-міново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпіло-му, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілак-тичного закладу» (п. 8 Порядку про-ведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профе-сійних захворю вань і аварій на ви-робництві, затвердженого постано-вою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232; далі — Порядок № 1232).

Фіксуємо факт відмови від госпіталізації — з боку швидкої чи хворого Коли ви вжили всіх необхід-них для порятунку хворого заходів, обов’язково зафіксуйте відмову ке-рівника бригади екстреної медичної допомоги госпіталізувати хворого. Для цього складіть акт у довільній формі за участю і підписами якомо-га більшої кількості працівників під-приємства. У ньому детально опи-шіть інцидент. Акт також варто скласти й у ви-падку згоди працівника на його госпі-талізацію. Якщо виникнуть усклад-нення зі здоров’ям, це допоможе встано вити причинно-наслідковий зв’язок між відмовою швидкої госпі-

талізувати та цими ускладненнями. Те ж саме слід зробити і якщо пра-цівник сам від мовляється від надан-ня йому медичної допомоги та/ або від госпіталізації. Крім того, про відмову праців-ника від госпіталізації, попри погане самопочуття, обов’язково роблять запис працівники швидкої — у фор-мі первинної медичної облікової до-кументації № 110/о «Карта виїзду швид кої медичної допомоги» (далі — Форма № 110/о). Відповідно до пунк ту 45 Інструкції щодо заповне-ння Форми № 110/о пункт «Відмова» цієї форми заповнюють, якщо особа відмовляється від медичної допомо-ги/ транспортування. При цьому осо-ба особисто вказує своє прізвище, ім’я, по батькові, підкреслює, від чого саме відмовляється, та ставить під-пис. Поряд із підписом особи свідки відмови (якщо такі є) ставлять підпи-си. У разі відмови особи чи її закон-ного представника або інших свід ків ставити свій підпис про відмову від медичної допомоги/транспорту вання керівник бригади швидкої медичної допомоги зазначає у цьому рядку: «Відмовився підписувати». У подальшому, за потреби, всі вказані документи можуть стати осно вою для письмової скарги на дії бригади швидкої допомоги або ж убезпечити підприємство від претен-зій працівника, якщо той сам відмо-вився від госпіталізації.




визначаємо, чи пов’язане погір-шення самопочуття із виробничи-ми факторами Оскільки роботодавцеві досте-менно не відомо, чи пов’язане по гане самопочуття працівника із виробни-чими факторами, після на дання пер-шої невідкладної допомоги слід діяти відповідно до Поряд ку № 1232. Вста-новлювати причинно-наслідковий зв’язок поганого самопочуття праців-ника зі шкідливими факторами ви-робничого серед овища буде комісія з розслідування нещасного випадку. Розслідування проводять, якщо стався нещасний випадок — об межена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середови-ща у процесі виконання ним тру дових обов’язків, внаслідок яких зафіксова-но шкоду здоров’ю. Шкода може бути від поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушко джень, го-строго професійного захворювання і гострого професійного та інших отру-єнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискав кою та іонізуючим випромінюванням, інших ушкоджень внаслідок ава рії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, ура-гану тощо), контакту з представни-ками тваринного і рослинного світу, які призве ли до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий

день, зникнення, а також настання смер ті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків (п. 7, 63 Порядку № 1232).

Порада автора Якщо працівник скаржиться на погане самопочуття і при цьо-му відмовляється від огляду меди-ком (наприклад просить дозволити піти додому раніше закінчення ро-бочого дня), щоб захистити інтер-еси ро ботодавця, не давайте дозвіл залишити підприємство лише «на словах». Обов’язково оформіть таке прохання у вигляді «відпрошуваль-ної» заяви з проханням встановити неповний робочий день, де вказано дату та час закінчення робочого дня:

«Прошу встановити мені режим не-повного робочого дня тривалістю дві го-дини (з 09:00 до 11:00) на один календар-ний день 15.02.2017 у зв’язку із по ганим самопочуттям»).

Маючи таку заяву, ви зафіксу-єте відсутність працівника на під-приємстві. А якщо з ним станеться нещасний випадок (поза територією підприємства), зможете довести, що це трапилося не під час виконання потерпілим трудових обов’язків та не на робочому місці.

З матеріалів періодичного видання:// Довідник спеціаліста з охорони праці. – 2017. – №3. – С. 36-41.




С глобальным распространени-ем социальных сетей и кардинальным изменением медийного простран-ства традиционная система образо-вания переживает глубокий кризис. Вызывает сомнение, достигает ли урок в школе, лекция в университе-те и инструк-таж по охране труда на ра-бочем месте конечной цели – донесения знаний до слу-шателя, если основная и обычная фор-ма подачи ин-формации за п р е д е л а м и учебного за-ведения — это быстрый поток ярких изобра-жений и очень коротких текстов? Опыт европей-ских ведущих школ безопасности и личные исследования автор отразил в материале о современных подхо-дах в обучении, которые инженер по охране труда может противопос-тавить вызовам информационного прессинга.

МеНяясь, МеНяеМ Мир Если провести опрос работни-ков предприятий и организаций, ка-

кой образ связан в их воображении со словами «обучение по охране труда», большинство ответов будут катастрофическими для предмета: «скука», «потеря времени», «бюро-кратия». Так отвечают многие, но, к счастью, не все. Есть предприятия и отдельные энтузиасты, которые кре-ативно подходят к организации обу-чения, поэтому для их слушателей этот образ вовсе не скучный. Общеизвестно, что инте-рес и энтузиазм — залог легкого и успешного обучения. Но не всегда любопытство вспыхивает в глазах слушателей в предвкушении получе-ния новых знаний по охране труда. Не здесь ли кроется одна из причин игнорирования правил безопасности в работе и жизни? В любом случае каждый, кто имеет отношение к пре-подаванию этого предмета, должен сделать все, чтобы количественно и качественно донести знания до тех, кому они необходимы, кому сохра-нят жизнь. Подобно тому как после фран-ко-прусской войны распространи-лось выражение профессора из Лейпцига Оскара Пешеля (а не Отто фон Бисмарка, как считается), что «образование играет решающую роль в войне,... когда пруссаки побе-дили австрийцев, это была победа прусского учителя над австрийским школьным учителем», так и в Укра-ине инженер по охране труда в не-

Навчання з охорони праці

истиННый МуДрец Не учит. оН учится



равном бою должен одержать побе-ду над трагически высоким уровнем травматизма.

ты стаНовиШься теМ, что ты учиШь На практике вопрос обучения возникает перед специалистами по охране труда в трех направлениях: • обучение работников силами отдела по охране труда; • обучение работников в специализированных учебных цен-трах; • повышение собственной квалификации. Может ли инженер по охране труда, выступающий как препо-даватель, отвечать современным требованиям, если за последние 30 лет не менял своих инструментов обучения? Впрочем, изменениям пытается способствовать законода-тельство, что редкость в наше время. Так, подпунктом 3.5 Типового поло-

жения о порядке проведения обуче-ния и проверки знаний по вопросам охраны труда (НПАОП 0.00-4.12-05), с изменениями от 30.01.2017, предусмотрено, что «Обучение по вопросам охраны труда может про-водиться как традиционными ме-тодами, так и с использованием современных видов обучения — мо-дульного, дистанционного и т. д., а также с использованием технических средств обучения: аудиовизуальных, компьютерных учебно-контрольных систем, компьютерных тренажеров».

Создание разнообразия ме-тодов преподавания требует и на-ука. когнитология (когнитивис-тика) (лат. Cognitio — познание + гр. Logos —учение)—меж дисци-плинарное научное направление, объединяющее теорию познания,




когнитивную психологию, нейро-физиологию, когнитивную линг-вистику и теорию искусственного интеллекта. Цель ее — разработка точных теорий работы человеческого мозга. Это одно из молодых направ-лений науки, практическое внедре-ние которого еще впереди, прежде всего в усовершенствовании про-цесса познания; хотя и ранее было известно о нескольких типах воспри-ятия информации в зависимости от возможностей индивидуума и пода-чи материала.

В каждом человеке в разной пропорции сочетаются все типы во-сприятия информации. Это можно определить с помощью простых тес-тов. Для запоминания информации о безопасности, учитывая ее важ-ность, необходимо привлекать все типы восприятия. Однако на практи-ке интерес для преподавателя пред-ставляет влияние формы подачи ин-формации. Эдгар Дейл, эксперт в облас-ти аудиовизуального образования, создал модель пирамиды обуче-ния и описал ее в своей книге 1946 года, сначала без процентного со-отношения, только теоретически. Со временем диаграмма приобрела количественные значения: мы за-поминаем 10% прочитанного, 20% услышанного, 30% увиденного, и так до 90%. Теория стала очень попу-лярной, но сегодня критикуется из-за неточности цифр, игнорирования личностных характеристик слуша-теля и, в конце концов, потому что 90% запоминания вообще является недосягаемым, а учить других мож-но лишь при условии определенного опыта.




В учебных целях к пирами-де запоминания продолжают обра-щаться, хотя несколько десятилетий назад она была развенчана. Благо-даря прогрессу в области нейрона уки и исследованиям познава-тельной психологии все понима-ют: познание – это значительно бо-лее сложная тема. Вместе с тем безусловным остается основной по-стулат пирамиды: люди учаться луч-ше, когда действуют, лекция имеет ограниченные возможности. Современные исследователи предлагают на практике проводить мультимодальное обучение, то есть объеденять все типы преподова-ния материала. Ведь Эдгар Дейл не намеревался создавать иерархию умственной деятельности, однако предполагал, что существует конти-нуум, из которого можно вы бирать. Продолжительность внимания лю-дей короткая, но она, как правило, держится дольше, когда преподава-тель объединяет все способы. Сразу же надо отвергнуть воз-ражение, что материал по охра-не труда обычно сухой, написан

языком стандартов и нормативных актов и потому не приспособлен для интересного изложения темы. Именно в этом состоит основная задача преподава-теля и инженера по охране труда — заинтересовать слу-шателя, рассказать нестан- дартно о стандартном.

Примеры нестандартного обуче-ния: - Известная игра Дженга (Jenga). Игроки, вытягивая бруски, должны не развалить башню. Игра может быть использована для изуче-ния терминов по охране труда, если их написать на торцах брусков. - Популярные игральные карты можно изготовить с описани-ем опасных ситуаций, а работники должны предложить правильный путь реагирования. - Любой НПАОП или стандарт ISO будет изучен работниками, если по этому матери-алу организовать командную викто-рину с поощрительными призами.

Современный взгляд на соотношение видов обучения для работников предприятий




- Съемка учебного видеофиль-ма своими силами на предприятии привлечет и работников, и руководи-телей к выполнению правил безопас-ности. Это намного эффективнее, чем просто изложение теоретичес-кого материала. когда инженер по охране тру-да организовывает обучение кол-лектива предприятия, важно учесть требования работодателя относи-тельно высокой эффективности этого процесса. Сегодня в работе с персоналом оптимальным считает-ся следующее соотношение форм обучения: 70/20/10. На обучение на рабочем месте приходится 70% вре-мени, 20% — на работу с наставни-ком в коллективе и лишь 10% — на аудиторные тренинги. Разнообра-зие в изложении материала, рас-ширение линейки интерактивных онлайн-тренингов по безопасности отвечает такой тенденции. Но есть вопросы к учебным центрам, в част-ности готовы ли они совершенство-вать свои учебные программы? В развитых странах индустрия обуче-ния по безопасности — это успешное бизнес-направление, выгодное как для тренинговых центров, так и для предприятий. Ведь в результате они получают качественно подготовлен-ного работника. Именно такой путь — от «обязательного» к «выгодному» — должна пройти и украинская сис-тема обучения по охране труда.

Когда инженер по охране труда ищет пути для повышения своей ква-лификации. Часто приходится слышать от работников службы по охране тру-да, что они «и так’ все знают» и обу-чение, кроме обязательного по за-конодательству, им не нужно. Это является свидетельством трудно изменяющегося фиксированного мышления (fixed mindset). И наобо-рот: те, кто признает совершенство-вание как обязательную часть своей жизни, имеют растущее мышление (growth mindset). Оно не зависит от возраста, пола и может меняться со временем и под влиянием условий. Но если вы избрали путь усо-вершенствования и действительно много знаете, всегда трудно найти учителя для себя. И это является по-водом, чтобы обратить внимание на международные курсы и тренинги, особенно учитывая актуальный ев-ропейский вектор Украины. К счас-тью, такие курсы, материалы которых

Команды раоотников принимают учас-тие в соревнованиях по безопасности и оказывают первую помощь потерпевшему,

имитируя реальные условия ДТП




начинают переводить с английско-го, становятся доступными в нашей стране, в том числе онлайн. Про-хождение таких курсов открывает нашим специалистам двери в международные сообщества по во-просам безопасности труда. Так, обу-чение, успешная сдача экзаменов и получение международных серти-фикатов NEBOSH (Национального экзаменационного совета по охране труда Великобритании), сертифика-тов IOSН (Института по безопаснос-ти труда и охране здоровья) и т. д. позволяет стать членом европейских ассоциаций инженеров по охране труда. Это залог достижения новых горизонтов в общении, образовании, приобретении опыта и в результате — повышения престижа профессии инженера по охране труда, который из-за ряда причин в нашей стране несправедливо снизился. Согласно опросу ведущих спе-циалистов по производственной безопасности на V Международной научно-практической конференции этого года «Управление рисками в системах менеджмента охраны тру-да и промышленной безопасности. Европейский путь реформирования и усовершенствования организации условий труда», организованной журналом «Охрана труда», был со-здан так называемый портрет совре-менного специалиста по охране тру-да в Украине.

Современный специалист по охране труда должен: => знать украинскую и евро-пейскую нормативно-правовую базу по охране труда, использовать пере-довой опыт; => владеть методами оценки рисков, предотвращения несчастных случаев, навыками развития без-опасного поведения; => строить результативную систему управления безопасностью труда, формировать культуру без-опасности в организации; => владеть глубокими знания-ми европейских систем менеджмен-та и передавать их другим; => быть готовым к современным вызовам в отношении безопаснос-ти труда и адаптации европейских норм в украинских реалиях; =>иметь квалификацию, под-твержденную сертификатами меж-дународного образца.




Следует признать, что пока это лишь цель, а не реальность. Итак, принимая во внимание дефи-цит в Украине доступа к знаниям мирового уровня, журнал «Охрана труда» вместе с группой экспертов начинает большую образователь-ную программу «Украинский старт: международные тренинги по без-опасности труда», которой будет посвящен отдельный материал. По-делиться своим опытом на страни-цах издания приглашаются учебные центры и предприятия с опытом вне-дрения нестандартных методик обу-чения. Вместо вывода предлагаю вспомнить восточную притчу (фото

ниже). Для специалистов по охра-не труда она звучит особенно акту-ально. Ведь труднее всего научить человека простейшим известным вещам: быть добрым, счастливым, порядочным, вести здоровый образ жизни, а также соблюдать правила безопасности. Поэтому важнейшее требование, выдвигаемое к инже-неру, преподавателю по охране труда, — качество обучения, по-скольку за ним стоит человечес-кая жизнь.

З матеріалів періодичного видання:// Охрана труда. – 2017. – №9. – С. 4-7.




локоМотивНыМ БригаДаМ — коМФортНые условия труДа

На контролі — безпека руху

Работа локомотивных бригад характеризуется специфическим ре-жимом труда и отдыха. Продолжи-тельное пребывание на ло комотиве, постоянный анализ потока инфор-мации и ограниченная подвиж-ность сопряжены с воздействием таких факторов, как шум, вибрация, повышенная либо пониженная тем-пература, электромаг нитные волны и другое, что может стать причиной переутомления. Основная функция машинис-та — осуществлять безопасное управление подвижным составом, контролируя его техническое состо-яние и поездную обстановку. В про-цессе работы машинист постоянно обрабатывает два потока информа-ции: от инфраструктурной среды и панели управления локомотива, что влечет большую нагрузку на зрение и слух. Кроме того, функции управле-ния характеризуются относительно низкой двигательной активностью, они не требуют высокой точности и быстроты исполнения. Необходимость быстрого при-нятия решений резко возрастает в слу чае риска столкновения (на-пример, неожиданное появление препят ствий на пути или в габа-

ритах приближения строений), во время выпол нения ночных рейсов или при плохих погодных услови-ях. Указанные ситуации требуют от машиниста способности правильно оценивать ситуацию и реагировать на нее. На эти способности влия-ют условия, в которых он работает — уровень комфортности, обеспе-чиваемой кон струкцией кузова ло-комотива и, в частности, кабины ма-шиниста. Кузова тягового подвижного состава выполняют капотного или вагонного типа. Капотный тип ши-роко применяют на маневровых ло-комотивах с расположением кабины машиниста как посередине, так и на одном конце кузова. В локомотивах капотного типа рабочее ме сто маши-ниста должно оборудоваться на двух рабочих постах, разме щенных диа-гонально в кабине с правой стороны по ходу движения. На магистральных локомоти-вах применяется вагонный тип с дву-мя кабинами, расположенными на конце кузова, а на двухсекцион ных - с одной кабиной. На электропоездах кабины машиниста име ются только на головных вагонах.

Рис. 1. Кабина электровоза 2ЭС6 производства «Уральские

локомотивы



Кабина машиниста должна быть расположена на локомотиве таким образом, чтобы машинисту и его помощнику в положениях сидя и стоя обеспечивалась из нее види-мость пути следования, напольных сигна лов, контактного провода, а также, при выполнении маневровой рабо ты, в положении стоя - вагонов при подъезде к составу и рабочей зоны персонала, участвующего в ма-неврах. Расстояние от передней гра-ни головки автосцепки маневровых локомотивов до начала прямолиней-ного участка, на котором локомотив-ная бригада, в положении высунув-шись из бокового окна на 150 мм (от наружной поверхности стекла до сагиттальной плоскости головы на уровне глаз) видит вперед по дви-жению наиболее удаленный от себя рельс, не должно превышать 45 м. В конструкциях современных локомотивов и моторвагонного подвиж ного состава должна быть предусмотрена (на основе крэш-тестов) систе ма защиты локомо-тивной бригады в случае столкно-вения (соударения). Требования к кабинам машиниста содержат-ся в государственных стандар тах, разработанных для каждого типа же-лезнодорожного подвижного со става. К примеру, для электровозов это ГОСТ Р 55364—2012 «Электровозы. Общие технические требования». Устройство рабочего места маши-ниста в кабине подвижного соста-ва, с точки зрения дизайна, должно быть подчи нено общим правилам

эргономики в соответствии с ГОСТ 33463.7—2015 «Системы жизне-обеспечения на железнодорож-ном подвижном составе. Часть 7. Методы испытаний по определению эргономических показателей». Данные правила касаются: - эргономических показателей планировки кабины, конструк ции и компоновки рабочих мест в кабине машиниста; - параметров доступа в кабину машиниста; - параметров планировки кабины управления технологичес-ким процессом; - эргономических показателей компоновки органов управления и средств отображения информации на пульте управления в кабине; - структурирования простран-ства; - расположения элементов оборудования в рабочей зоне; - рабочей среды. При организации простран-ственной структуры рабочего места учитываются: - размеры тела оператора и та позиция, которую он чаще всего за-нимает при работе за пультом управ-ления (средний рост человека); - диапазон (размах, масштаб) движений оператора; - прогнозируемый объем дви-жений оператора; - планируемое оборудование рабочего места, обеспечивающее оптимальный комфорт и безопас-ность.




Эргономичность пульта управ-ления, расположение приборов и крес ла машиниста, приведенные в соответствие с антропометричес-кими размерами и полем обзора человека, являют собой ключевые факторы оптимального простран-ственного структурирования кабины в целом. Расположение элементов обо-рудования кабины подвижного со-става обеспечивает обзор пути, при-боров сигнализации и управления. Особое значение имеет угол накло-на лобового стекла, которое должно защищать машиниста от слепяще-го воздействия солнечных лучей и предотвращать отражение наружных световых сигналов и внутренних ис-точников све та. В лобовых окнах кабины маши-ниста согласно ГОСТ Р 55434—2013 «Электропоезда. Общие технические требования» применяются высоко-прочные электрообогреваемые сте-кла. Кроме того, предусматривается узел очистки стекол кабины маши-ниста, включающий стеклоочисти-тели, стеклоомыватели и стеклоо-богреватели в соответствии с ГОСТ 28465— 90. Сигнальные элементы и элементы управления видны с кресла маши ниста в условиях как естественного, так и искусственного освещения. Эргономичное расположение сигнальных элементов и элементов управления включает: - размещение редко используемых элементов управле-

ния и эле ментов контроля повреж-дений за пределами пульта управле-ния; - объединение элементов сигнализации и управления на пульте управления в следующие функциональные блоки: - блок основной сигнализации; - блок диагностики; - вспомогательный блок. Быстрое и четкое восприятие информации, как основное усло вие безопасного движения, зависит не только от рас положения при боров на пульте управления, но и от их формы и типа. Сигнальные устройства рас-полагают с учетом возможностей поля зрения челове ка, которое можно условно разделить на три основные зоны. В пер вую зону вхо-дят элементы, требующие простоты и скорости восприя тия или посто-янного наблюдения, во вторую — элементы, требующие периодичес-кого контроля, третья зона включает элементы, которые не имеют прин-ципиального значения в процессе управления.Немаловажную роль в комфорте играет удобная конструкция крес-ла машиниста и его расположение. Конструкция кресла маши ниста в соответствии с требованиями ГОСТ 33330—2015 «Кресло машиниста (оператора) железнодорожного по-движного соста ва. Технические усло-вия» обеспечивает рабочую позу машиниста и условия для отдыха в кресле, не затрудняя рабочих движе-




ний. Подвеска кресла регулируется в зависимости от массы тела машини-ста. Сиденье поворачивается вокруг центральной оси на угол 180°, с обес-печением фиксации в рабочем поло-жении. Для того чтобы обе спечивать оптимальный комфорт и сводить к минимуму усталость, вызванную выполнением монотонной работы в процессе ведения поезда, кресло машиниста регулируется как в гори-зонтальном, так и в вертикальном направлениях, а также варьируется угол наклона спинки кресла. Изме-нение положения элементов кресла осущест вляется плавно и ступен-чато, с возможностью исключения самопро извольного срабатывания механизмов регулировки. По стойкости к внешним воз-действующим факторам кресло соответ ствует группе механическо-го исполнения, определенной ГОСТ 17516.1. В целях уменьшения воз-действия вибрации на машиниста конструкция кресла с устройством крепления к опорной поверхности кабины имеет систему виброизо-ляции. Конструктивные параметры кресла соответ-ствуюттребованиям санитарных правил СП 2.5.1336—2003 «Санитарные правила по проектированию и реконструкции локомотивов и специаль ного по-движного состава железнодорожно-го транспорта». Конструкция кабины маши-ниста обеспечивает безопасность, защи ту от воздействия вредных и опасных производственных фак-

торов по ГОСТ 12.0.003, удобный и безопасный доступ ко всем при-борам и агре гатам при управлении, техническом обслуживании и ремон-те. Рабочая обстановка характеризу-ется наличием в кабине следующих физиче ских и химических факто-ров: шума, вибрации, микроклима-та, освеще ния, загрязнения воздуха и воздействия электромагнитного поля. В процессе эксплуатации тя-гового подвижного состава очень важ но следить за тем, чтобы уро-вень данных факторов воздей-ствия на человека соответство-вал установленным нормам, и при необходи мости корректировался. Требования к планировке, окнам, пультам управления, креслу маши-ниста, искусственному освещению, защите от шума и вибрации, конди-ционированию воздуха и параметрам ми кроклимата в кабине’машиниста определяются ГОСТ 12.2.056—81. Кабины нового поколения обо-рудуются функциональной панелью, удобными креслами, обеспечива-ющими максимально хорошую об-зорность для машиниста. На рис. 1 представлена современная ка-бина электровоза 2ЭС6 производ-ства «Уральские локомотивы». Для повы шения комфорта локомотивной бригады в кабине соблюдается пра-вильное расположение датчиков, а также предусмотрено место для хранения инструментов и др. Сегод-ня в задачи разработчиков новых кабин входит увеличение высоты




крыши, улучшение освещения, ре-шение проблемы эргономичного расположения органов управления, разработка новых типов кресел с интеллектуальной системой сенсо-ров, с возможностью установления обратной связи, способствующих повышению работоспособности и производительности машиниста. В связи с необходимостью повышения скоростей движения вза имодействию человек-машина в настоящее время уделяется особое внимание, поскольку с увеличени-ем скорости движения поезда со-кращается время приема, обработки информации и принятия реше ния. Большая степень автоматизации ра-бочего места в значительной мере упрощает рабочий процесс в це-лом и снижает участие когни тивных функций в выполнении задач. Одна-ко введение компьютер ных систем для помощи машинисту требует про-ведения исследова ний и формиро-вания правил эргономики, которые обеспечат:- увеличение скорости и объема пе-

редаваемой информации как основы безопасности; - заблаговременное предупре-ждение машиниста о приближе нии к сигнальным точкам и необходимос-ти ограничения скорости; - повышение уровня безопас-ности в связи с исключением воз-можности проезда запрещающего сигнала светофора;- возможность объективной оценки в чрезвычайных ситуациях (сокращение числа реше-ний, принимаемых машинистом в потенци ально опасных ситуациях). Совершенствование методов передачи и приема данных предпола-гает внесение изменений в оборудо-вание кабины. На пультах управле-ния новых кабин информационные зоны обычно отделены от зон рас-положения органов управления. Проектирование кабин управления ведется с обеспечением требова-ний нормативных документов с обя-зательными испытаниями подвиж-ного состава на соответствие этим требованиям.

Рис. 2. Кабина электровоза 2ЭС10 производства «Ураль-

ские локомотивы»




Основные трудности при про-ектировании транспортной техники связаны с поиском путей и средств оптимального взаимодействия ее с человеком. Отсюда вытекает не-обходимость всестороннего учета возможностей человека, а также физиологических, эстетических и психологических факторов, как при конструировании рабочего ме ста, так и при организации трудовой дея-тельности в целом. При создании нового тягового подвижного состава разработчики уделяют особое внимание обеспече-нию безопасности и комфорт ности локомотивных бригад. На рис. 2 представлена современная кабина электровоза 2ЭС10 производства «Уральские локомотивы». Для ор-ганизации условий труда и опти-мизации управления разра ботаны системы автоведения пассажирских поездов, которые нашли широкое применение на сети железных до-рог. В настоящее время подобные системы внедряются и в грузовом движении. Была создана большая гамма микропроцессорных систем (КЛУБ, САУТ, КПД, ТСКБМ, БЛОК), которые должны страховать машиниста от не правильных действий и оказывать ему помощь в нештатных ситуациях:КЛУБ - комплексные локомотивные устройства безопасности;САУТ - система автоматического управления торможением поезда;ТСКБМ - телемеханическая система контроля бодрствования ма шиниста;

КПД - комплекс средств сбора и ре-гистрации параметров движе ния рельсового транспорта. Разработанный безопасный локомотивный объединенный комп-лекс БЛОК призван заменить ра-нее применявшиеся системы КЛУБ, САУТ, ТСКБМ.П роектно-конструкторское бюро локомотивного хозяйства ОАО «РЖД» (ПКБ ЦТ) при сопровожде-нии разработки нового тягового по-движного состава уделяет большое внимание эргономике, улуч шению конструкции кабин машиниста и про-ектированию новых си стем, отвеча-ющих самым современным требова-ниям. В 2004 - 2005 гг. специалистами ПКБ ЦТ был разработан и внедрен ти-повой проект СУТП - система управ-ления тормозами грузовых поез дов повышенного веса и длины. Система предназначена для синхронно го или асинхронного управления автомати-ческими тормозами с головы и хвос-та поезда при вождении грузовых поездов повышенного веса и длины с одним или несколькими действую-щими локомотивами в голове соста-ва. Создание кабин машиниста, отвечающих современным требова-ниям, комфортные и безопасные условия труда локомотивной брига-ды являются залогом успешной работы при вождении поездов.

З матеріалів періодичного видання:// Локомотив. – 2017. – №3. – С. 5-6.




Поради психолога

социальНо-Психологические асПекты выБора ПроФессии

Выбор профессии для чело-века — очень важный этап, который определяет всю его дальнейшую жизнь. Этот выбор обусловлен целым спектром психологических и личностных качеств, которые в сово-купности формируют общую готов-ность к той или иной профес сии. В данной статье хотелось бы отразить именно социально-пси хологические аспекты выбора профессий маши-ниста и помощника машиниста, так как данная профессия востребова-на, социально зна чима и требует специальной подготовки. Как же осуществляется выбор профессии мужчинами, которые хотят управлять стальным мон-стром? Чтобы выяснить суть профес сионального выбора, на базе эксплуатационного локо-мотивного депо Абакан II был проведен профессионально-ориентированный опрос работников локомотивных бригад. По мнению 30 % машинистов и 28 % помощников, выбор про фессии был связан с советом родителей, близких и друзей, которые донесли преимущество профессии, убедили в выборе на основании собственно-го опыта работы. 12 % машинистов и 7 % помощников сделали выбор по «наследственному» принципу, т.е. определились с профессией с детства, так как их родители были потомственными железнодорож-

никами, и их детство прошло на железнодорожных станциях, где они наблюдали за проезжающими поез-дами. В 21 % случаев у машинистов и в 9 % случаев у помощников про-фессия была выбрана случайно или ситуативно, когда надо было быстро найти надежную работу. В 37 % случаев у машинис-тов и в 56 % — у помощников выбор профессии был обуслов-лен сознательным предпочтением профес сии, связанной со стабиль-ной экономической составляющей, по зволяющей получать достойную заработную плату и социальные га-рантии. Анализ психологической со-ставляющей профессии позволил вы явить следующее: профессия работника локомотивной бригады дает уверенность и стабильность, определяет уровень самоотноше-ния, самоуверенности и самооцен-ки. Формирует такие качества, как об учаемость, умение следовать ин-струкциям, умение контролировать эмоциональные состояния, нести ответственность за собственное здо-ровье, быть готовым к стрессовым ситуациям. Среди личностных качеств работники локомотивной бригады от мечают высокий уровень ответ-ственности, профессиональное ма стерство, пунктуальность, осве-домленность, добросовестность,



це леустремленность, умение ра-ботать в команде, легкую обучае-мость, коммуникабельность, добро-желательность, инициативность, психоло гическую настойчивость в достижении цели, оперативность в приня тии решений, тягу к постоянно-му саморазвитию и самообразова-нию. Работа машиниста, в том чис-ле и помощника машиниста, невоз-можна без отличного зрения, цветоо-щущения, точного глазомера, острого слуха, так как бригада постоянно связана с движением по ездов боль-шой массы, с высокими скоростями, в любое время суток и года. Следует также отметить и хорошую память, коммуникабель ность, быстроту мышления и мыслительных опера-ций. Одним из психологических аспектов работы локомотивной брига ды является высокий уровень ответственности за собственное психи ческое и физическое здоро-вье, так как требования к здоровью челове ка, находящегося на поездной работе, — самые высокие по срав-нению с другими профессиями. Осо-бое место в работе локомотивной брига ды отводится психологической устойчивости (стрессоустойчивос-ти), умению сохранять хладнокровие и самообладание в любой сложной и нестандартной обстановке, спосо-бность принимать единственно пра-вильные и взвешенные решения в конкретной ситуации. По результатам опроса было

установлено, что большую роль в формировании решения стать работ-ником локомотивной бригады играют и специальные профессиональные навыки, приобретенные в про-цессе подготовки к работе, свя-занной с высоким уровнем без-опасности движения. Среди них можно выделить навыки работы с электрооборудованием, технические навыки. Также выявлены эстетические элементы профессионального бла-гополучия: надежность самого ло-комотива, возможность получать эстетическое наслаждение, на-блюдая за проезжающими уголка-ми природы, изменениями в приро-де, связанными со сменой времени года, восхищением мощью путевых конструкций, мостов и тоннелей, масштабностью перевальных участ-ков, дорожных виражей. Среди социально-значимых аспектов работы можно отметить возможность карьерного роста, ста-бильную заработную плату, соци-альные гарантии. И самое важное то, что неза-висимо от стажа, работники локомо-тивной бригады считают свой труд именно мужественным, именно муж-ским и не предпринимают попытки альтернативной смены про фессии даже при условии финансового выигрыша. Им важно содер жание работы, которое дает именно желез-ная дорога. В качестве подтверждения результатов опроса хочу привес-




ти примеры отзывов локомотивных бригад о своей работе. По мнению лидера профсоюз-ной организации депо Бориса Анато-льевича Бадмаева, проработавшего машинистом 17 лет, про фессия «Ма-шинист» имеет особое звучание, по-тому что она связа на с тяжелой, на-пряженной и ответственной работой. И с его точки зрения, большинство тех, кто принимает профессию маши-ниста, сталкивались с этой профес-сией еще с самого детства. У кого-то это преемственность поколений, трудовые династии. А некоторые люди пришли в профессию в зре-лом возрасте, уже после службы в армии, и профессия машиниста про-сто поглотила их, втянула в себя и до сих пор не может отпустить. Работа в должности машинис-та — это, во-первых, стабильность в финансовом плане, постоянная во-стребованность, чувство гордости за то, что машинисту доверяют тысячи тонн народнохозяйственных грузов, человеческие жизни, и всё это нахо-дится в его руках, напря мую зависит от его профессионализма. Профессия всегда накладывает свой отпечаток и становится обра зом жизни. Что под этим понимать? Са-модисциплину, собранность, посто-янное повышение уровня своих зна-ний, не только професси ональных, но общеобразовательных. Без этого просто невозможна работа маши-нистом. В противном случае маши-нист, не соблюдаю щий эти нормы, будет считаться случайным челове-

ком в профессии, будет постоянно иметь проблемы по работе, пережи-вать и нервни чать в кабине локомо-тива — а вдруг неисправность или нестандарт ная ситуация? Работа та-кому человеку станет в тягость. А на работу надо идти с хо-рошим настроением. Недаром го-ворят: счастлив тот, кто с радостью идет на работу, а потом с радостью воз вращается домой. При такой на-пряженной работе, как у машиниста, конечно, очень важно, чтобы дома была спокойная, стабильная обста-новка, чтобы дома его ценили, ува-жали, любили, ждали. Ну а машини-сту надо своими делами доказать семье, что всё это не напрасно. В Китае локомотивная бригада приходит на работу за шесть часов до поездки, далее на глазах у адми-нистрации отдыхает, и если была в семье какая-то напряженность, то за время отдыха она. утихнет, и че ловек поведет поезд с ясной головой. В по-ездке никакая посторон няя мысль не должна отвлекать машиниста от работы. Не каждому помощнику маши-ниста, даже с отличием закончив-шему дортехшколу или другое учебное заведение по профессии машинист, дано пересесть на пра-вое крыло и управлять локомоти-вом. Для работы машинистом необ-ходимо наработать практиче ский опыт, иметь мгновенную реакцию, подкрепленную большим объёмом знаний для принятия единственно верного решения при возникнове-





нии нестандартной или аварийной ситуации. Время для принятия ре-шения отсчитывается только в се-кундах, и чем раньше машинист примет важное и правильное реше-ние, тем неоценимо верным будет выход из определенного положения. А результаты оцениваются в милли-онах рублей, и что ещё более важно — в сотнях человеческих жизней. Да, это всё работа машинис-та. В былые времена, не такие уж дале кие, в депо были передовые машинисты, образцы для подража-ния, пример, на который необходимо равняться. В настоящее время та ких машинистов мало. Если посмотреть записи в служебных форму лярах, то не найти ни одного человека, не имеющего после каких-либо прове-рок замечаний или даже нарушений. В результате на данный момент все машинисты слились в серую массу, которая уже заранее в чем-то винов-на. Если нет машинистов-пере-довиков (а это огромное упущение кадровой работы), то появляются машинисты-оппозиционеры, люди, которые, чтобы оправдать свои не-достатки и упущения в работе, ищут эти недостатки и упущения во всем — в организации труда и отдыха, в самом руководстве. Если рассмо-треть такого машиниста-оппозицио-нера, то это или человек, случайно занявший профессию машиниста, или человек с повышенным содер-жанием лени. Машинист-профессионал ра-

ботает, набирается практического опыта, повышает свой класс квали-фикации. Предприятие вклады вает в него огромные средства для обуче-ния, при этом, конечно же, ждет отдачи от машиниста. Квалифицированный машинист, имея практический опыт, I или II класс, профессиональное образование, начинает чувство-вать, что ему необходимо встать на следующую ступень, пора переда-вать свой накопленный опыт менее опытным, молодым машинистам. Так было раньше, но сейчас всё поменялось. В машинисты-ин-структоры машинистов, имеющих подходящие анкетные данные, тянут. К чему это ведёт? Согласитесь, труд-но работать и общаться анкетному машинисту-инструктору с опытным профессионалом — не хватает ни знаний, ни авторитета. В результа-те складываются довольно сложные отношения опытного машиниста с машинистом-инструктором, затор-маживающие, а то и заканчивающие професси ональный рост. К сожалению, анкетными бывают не только машинисты-инструк торы, но и руководители бо-лее высокого звена, которым очень труд но понять простую рабочую си-туацию, не представляя её практиче-ски, не побывав в такой ситуации самому. Отсюда идут разговоры на повышенных тонах, нарабатываются «профилактические меропри ятия», как лекарства не от той болезни, что, естественно, ни к чему хорошему не ведет.



Такая обстановка ведет к на-пряжению в работе машиниста. Опытные старослужащие уже гово-рят, что в нашей профессии самое простое — это вести поезд, а самое сложное — справляться с валом мероприятий, телеграмм, указаний. Здравому человеку после этих слов становится ясно, что в локомотив-ном хозяйстве что-то пошло не так. Большинство локомотивных бригад, настоящие профессионалы своего дела, готовы добросовест-но выполнять свои должностные обязанности, но что же мешает? А мешает огромное множество рас-поряжений, указаний, и самое глав-ное — нередкое разночтение в этих указаниях и инструкциях, где один пункт может прямо противо речить другому. Один технологический процесс может быть описан в не-скольких инструкциях. Создается впечатление, которое пугает, что есть большие проблемы с профес-сионализмом у людей, которые со-ставляют инструкции для работы локомотивных бригад. Всё больше и больше требова-ний предъявляется к локомотивным бригадам, а все ли эти требования необходимы для обеспечения без-опасности движения поездов? Если есть практический опыт работы ма-шинистом, несложно примерить очередное требование «на себя», доказать вышестоящим руководите-лям, что в настоящее время локо-мотивное хозяйство перенасыщено указаниями и распоряжениями, и

многие никакой практической пользы не приносят, появляются для пере-страховки. Даже если рассмотреть ме-роприятия после очередного про-езда запрещающего сигнала, то увидим, что эти мероприятия отрабатываются контролируются, а через месяц случается новый про-езд. Получает лекарство не от той болезни или махровый формализм, что самое страшное. В настоящее время таких руководителей, которые могут по зволить себе обсудить рас-поряжение вышестоящего началь-ства и ар гументированно доказать несостоятельность распоряжений, нет, ибо такие обсуждения навлекут очень много проблем этим умникам. Не могут вышестоящие руководите-ли позволить такое и согласиться, что необходима корректировка како-го-либо распоряжения. Предъявляя локомотив-ной бригаде высокие требования, остает ся рассмотреть, что локомо-тивное хозяйство дает работникам локо мотивных бригад? А даёт очень много. Гарантированное повышение квалификации за счет работодате-ля, при добросовестном выполне-нии должностных обязанностей, бесплатное обеспечение формой, спецодеждой, средствами индиви-дуальной защиты. Современные тренажеры, компьютерную технику, профилактории и оздорови тельные центры. Вводятся в эксплуатацию современные локомотивы, посте-




пенно вытесняют старый парк, отли-чаются большей надежностью, улуч-шенной эргономикой кабин. Всё для качественной работы есть, про-фессионалам остается отсечь лиш-нее — определить круг обязанно стей всем работникам без исключения, а самое главное, чтобы эти обязаннос-ти были выполнимы, и выполнимы во время, установлен ное Трудовым ко-дексом РФ. И никакой штурмовщины, для нестан дартных ситуаций должен быть дежурный персонал. Так нала-дится работа, и опять все станут хо-дить на службу с удовольствием. Машинист электровоза Алек-сей Вениаминович Исакин, имею-щий 10-летний стаж на железной до-роге, по совету родителей выбрал именно ту профессию, которая при-несла ему жизненную стабильность, удовлетворение, возможность на-слаждаться стуком колес мощной машины и пейзажами за окном. С точки зрения машинис-та тепловоза Александра Инно-кентьевича Ковригина, стаж работы которого составляет 29 лет, в его выборе профессии сыграли роль преемственность поколений, а также интерес к технике. Александр счита-ет, что работа машиниста принесла в его жизнь стабильность и социаль-ную защищенность, а самое главное — работа дает ему «вкус движения» и понимание того, что жизнь не стоит на месте. Машинист электровоза Эдуард Николаевич Хайров считает, что он связан с этой профессией с детства,

потому что его семья про живала на железнодорожной станции. Он всег-да встречал и про вожал взглядом проходящие поезда, чувствовал их запах, слышал уникальный по сво-ему характеру гудок локомотива. И сейчас, уже будучи профессиона-лом своего дела, считает, что дан-ная профессия — именно для муж-чин, так как она связана с высоким уровнем риска и умением принимать мгновенные правильные решения. По мнению помощника маши-ниста Владимира Александровича Назаренко, в работу его привел слу-чай, который оказался счастливым, и именно этот случай позволяет сей-час получать удовольствие от пра-вильно принятого решения и про-фессионального самоопределения.Анализ полученных результатов и мнений машинистов и помощни-ков позволил прийти к выводу о том, что осознанный выбор бу-дущей профессиональной деятель-ности предполагает осмысление позитивных и негативных аспек-тов профессии, к которой человек испытывает интерес, и возможность в результате этого осмысления сде-лать свободный выбор. Важнейшим условием осознанного выбо ра про-фессии является объективное пред-ставление личности о сво их особен-ностях и возможностях, требованиях профессиональной деятельности и социально-экономических условиях. Результатом осознанного выбора яв-ляется относительно определенный, поло жительно эмоционально




окрашенный и реалистичный план, как ми нимум, ближайших шагов на профессиональном пути.Среди детерминации профессио-нального выбора профессии маши-ниста и помощника локомотив-ной бригады следует отметить как внеш ние факторы — социально-

экономическую защищенность, так и внутрен ние, связанные с личным осознанием реализации в профес-сии.



ПроФилактика Бытового травМатизМа среДи локоМотивНых БригаД

На сегодняшний день бытовой травматизм является наи-более распространенным видом травматизма среди работников локомотивных бригад. Несчастные случаи значительным образом влияют на организацию производ-ственного процесса: - человек на длительный период исключается из тру дового процесса (листок нетрудоспособнос-ти выдается на срок от 12 дней до полутора месяцев); - разукомплектуется локо-мотивная бригада; - травма способствует дезорганизации ряда производ-ственных навыков и в некоторых случаях может привести к инвалид-ности. Бытовые травмы (непроизводственный травматизм) — это несчастные случаи, возник-шие вне связи с произ водственной деятельностью пострадавшего — в доме, квартире, во дворе и т.д.

По статистике, травмы работ-ников локомотивных бригад (около 40 — 50 % случаев) проис ходят, в основном, при выполнении домаш-ней работы — уборке и ремонте по-мещений, приготовлении пищи и т.д., вследствие чего человек получает различные поверхност ные травмы, в том числе инфицированные. Среди травм преобладают ушибы, ранения, ожоги и укусы домашних животных. Около четверти бытовых травм воз-никает при падении во дворе, в квар-тире и т.д. Бытовой травматизм имеет и сезонную особенность. Так, в зимний период преобладают переломы верх-них и ниж них конечностей,-вывихи и растяжения связочного аппара та. Летом специфика бытового травма-тизма изменяется и характеризует-ся мелкой травматизацией (порезы, ссадины, ушибы) либо тяжелыми травмами, связанными с особенно-стями проведения отдыха, обустрой-ством домашнего быта. хозяйстве,



вреждения получают при различных бытовых экс цессах. В их возникнове-нии значительная роль принадле жит алкогольному опьянению, особенно в праздничные и выходные дни. Следует отметить тот факт, что бытовой травматизм у ра ботников локомотивных бригад имеет и свои возрастные особенности. Так, в пе-риод от 25 до 40 (45) лет существует положительная динамика непроиз-водственного травма тизма (в три-четыре раза чаще), а вот с 40 лет наблюдается снижение травматиза-ции. Среди психологических факторов, способствующих воз-никновению бытового травматиз-ма, можно выделить следующие: неопытность, неосторожность, склонность к риску и др. Напри-мер, неопытность повышает веро-ятность ошибок, вызывающих трав-му. Неосторожность, как прави ло, связана с невнимательностью при выполнении какой-либо деятельнос-ти, требующей концентрации внима-ния, переключением на посторонние предметы или на мысли и пережи-вания, не связанные с выполняемой деятельно стью, в результате чего че-ловек не согласует свои движе ния и поступки с требованиями ситуации. Опасность травматизма в быту возрастает также при воз действии таких неблагоприятных факторов, как: - информационные помехи (громкая музыка, шумы, звонки те-лефона) - это факторы риска при

приеме, обра ботке и передачи ин-формации (неадекватность восприя-тия, отрицательные установки, пред-убеждения и пр.); - факторы риска при принятии и реализации решений (недостаток информации, нехватка времени на принятие решения, затрудненность из-за неудобств при выполнении действий и т.д.). - Указанные факторы мо-гут играть определенную роль в повышении риска несчастных случа-ев. Подверженность человека бытовым травмам зависит и от его функционального состояния. Под функциональным состоянием по-нимают комплекс характеристик физиологи ческих и психологичес-ких процессов, определяющих уро-вень активности органов и систем организма, особенности жизнеде-ятельности, работоспособности и поведения чело века. Психическое состояние — целостная характе-ристика психической деятельности за определенный промежуток вре-мени, показывающая своеобразие протекания психи ческих процессов в зависимости от отражаемых яв-лений окружающего мира, предше-ствующего состояния и психи ческих свойств личности. В группе психи-ческих состояний особо выделяют эмоциональные состояния. Выделяют эмоциональное воз-буждение, эмоцио нальное напря-жение и эмоциональную напряжен-ность. Эмоциональное возбуждение




— активизация различных функций организма в ответ на эмоциональные факторы. Эмоциональное воз-буждение обычно не связано с актив ными волевыми действиями. Эмоциональное напряжение — со-стояние, характеризуемое активиза-цией различных функций организма в связи с активными волевыми акта-ми, целенаправленной деятельнос-тью или подготовкой к ней, ожида-нием какой-либо деятельности или опасности. Эмоциональное возбуждение и напряжение могут пере расти в эмоциональную напряженность — состояние, ха рактеризуемое такой степенью эмоциональных реакций, которая вызывает временное по-нижение устойчивости психических процессов. Таким образом, если возбужде ние и напряжение пред-ставляют собой процессы усиления многочисленных функций организ-ма, и это биологически целесообраз-но, при напряженности возникает выражен ная диссоциация, дискоор-динация функций организма. Не последнюю роль в вероят-ности возникновения травм играют напряженность и утомление, которые могут прояв ляться в различных фор-мах: - в тормозной форме в виде об-щей заторможенности; - в возбудительной, импуль-сивной форме с ошибочными, не-осмысленными, хаотическими дей-ствиями «наоборот»; - в диффузной форме, сочета-

ющей и чередующей. Наиболее характерными про-явлениями напряженно сти являются временное ухудшение восприятия, умень шение объема внимания, па-мяти, ошибочное, искаженное во-спроизведение в памяти, снижение логичности, критич ности мышления, резкое ухудшение координации, точно сти, быстроты действий. При преодолении напряженно сти эти на-рушения исчезают. Способность к действиям без напряженности или предрасположенность к развитию со стояния напряженности определя-ется уровнем эмоцио нальной устой-чивости человека, особенностями нервной системы. Интересно и влияние состо-яния фрустрации, проявля ющееся в бесплодных действиях, способ-ствующих возник новению ошибок, приводящих к несчастным случаям. Дело в том, что однажды пережитый несчастный случай часто вызывает такое остаточное психическое, фрустрирующее воздействие, ко-торое еще больше увеличивает подвержен ность опасности. Так, че-ловек, получивший однажды трав му, может постоянно испытывать при приближении опас ной фазы неопре-деленное чувство страха, депрес-сии, а появляющаяся вместе со стра-хом неуверенность движений может вновь и вновь приводить к ошибкам, которые могут повлечь за собой по-вторение несчастного случая. Подобное обстоятельство под-тверждают и статистиче ские данные:




улиц, переживших несчастный случай, часто бывают повторные травмы. Для снятия остаточных фрустрирующих следов пережитой травмы может быть полез на своев-ременно проведенная психотерапия у опытного психолога. Помимо вышеуказанных фак-торов, выделяются внешние и вну-тренние. Например, к внешним факторам риска мож но отнести экстремальный отдых — это те усло-вия, которые ведут к развитию край-ней степени напряжения физиологи-ческих и психологических функций с полным исчерпанием всех физио-логических резервов. К внутренним эмоцио нальным факторам относят-ся такие, как темперамент, уро вень тревожности, ригидности, стрессоус-тойчивость. Как показали исследования американских психологов, человек может без значимого ущерба для здоровья вы держать лишь опреде-ленное количество стрессов, но кто-то больше, кто-то меньше. У каждо-го свой уровень стрес соустойчивое, превысив который, человек приоб-ретает острые, хронические сомати-ческие и нервные заболевания. Учитывая все перечисленные факторы, в рамках работы экс-плуатационного локомотивного депо Абакан II были сформу лированы следующие задачи, способствующие предупреждению бытового травма-тизма: 1.совершенствование и разви-тие технологий, сберега ющих здоро-

вье; 2. меры по улучшению охраны здоровья работников; 3. проведение инструктажей по охране труда; 4.профилактика бытового трав-матизма и заболеваемо сти; 5. модульное обучение оказа-нию первой доврачебной помощи в быту; 6. специфика организации без-опасного отдыха. Определен и перечень про-филактирующих мероприя тий. Они включают:- ежемесячный анализ состояния бытового травматиз ма; - организацию работы комис-сии по бытовому травма тизму;- проведение инструктивного сове-щания с локомотив ными бригада-ми с целью изучения Федерального закона «О железнодорожном тран-спорте в Российской Федерации», определяющего порядок организа-ции в ОАО «РЖД» рабо ты по про-филактике непроизводственного травматизма, проведения служеб-ного расследования и учета случаев травмирования или гибели граждан, не связанных с произ водством; - проведение санитарно-про-светительской работы по «здоро-вьесберегающим технологиям» на базе деповского физкультурно- оздо-ровительного центра совместно со спе циалистами Негосударственного учреждения здравоохра нения «От-деленческая поликлиника на ст. Аба-кан»;




- проведение курса лекций по общим вопросам травма тизма, инструктивных часов по теме «Электробезопасность. Оказание первой помощи при электротравме», выполне ние инструктажей с работни-ками, выходящими в отпуск, учебных дистанционных практикумов «Отдых во время от пуска». Важную роль в профилак-тике бытового травматизма игра-ют планерные совещания, в рам-ках которых раскры ваются темы «Оплата больничного по бытовой травме», «Профилактика дорожно-транспортного травматизма». Про-водятся и сезонные инструктажи, направленные на сокращение пере-ломов, а также снижение травмати-зации опорно-двигательного аппара-та, риска тяжелых послед ствий укуса животных и клещевого энцефалита. В депо разработана комп-лексная программа профилак-тики бытового травматизма среди локомотивных бригад. В рамках изу-чения причин и следствий бытового травматиз ма локомотивных бригад проводятся комплексные конси-лиумы инженерно-врачебной бригады, где анализируются не только этиология травмы, но и ее последствия для ра ботника, т.е. его профессиональная пригодность. С целью реализации пред-упредительной политики в сфере безопасности жизнедеятельности, профилактики травматизма непро-изводственного характера в депо утвержден «Порядок расследования

и учета несчастных случаев непро-изводственного характера». Этот по-рядок определяет механизм рассле-дования и ведения учета подобных несчастных случаев. Согласно По-рядку расследованию подлежат несчастные случаи, которые про-изошли во время: - следования на работу или с работы пешком, на обще ственном, собственном или другом транспорт-ном сред стве, которое не принадле-жит предприятию; - выполнения общественных обязанностей (спасение людей, за-щита собственности, правопорядка и т.п., если это не входит в служебные обязанности); - выполнения донорских функ-ций; - участия в общественных ак-циях (митингах, демонстра циях, агитационно-пропагандистской дея-тельности и т.д.); - проведения культурно-массовых мероприятий, спор тивных соревнований; - участия в спортивных и оздоровительных мероприя тиях, не связанных с интересами производ-ства; - использования газа и других быстровоспламеняющихся жидкос-тей в быту; - совершения противоправных действий против лично сти, его иму-щества; - пользования или контак-та с оружием, боеприпасами и взрывчатыми материалами;




- выполнения работ в до-машнем хозяйстве, использова ния бытовой техники; - стихийного бедствия; - пребывания в общественных местах, на объектах тор говли и бытового обслуживания, в учреж-дениях лечебно-оздоровительного, культурно-образовательного и спор-тивно-развлекательного назначения, других организаций. Факт повреждения здоровья вследствие несчастного случая уста-навливает и удостоверяет лечебно-профилак тическое учреждение. Документом, подтверждающим по-вреждение здоровья человека, явля-ется листок нетру доспособности или справка лечебно-профилактическо-

го учреждения. Несчастные случаи расследуются независимо от того, был или нет пострадавший в состоя-нии алкогольно го или наркотическо-го опьянения. Перечисленные выше меро-приятия носят предупре дительный характер, обладают определен-ной долей эффективности. Одна-ко бытовой травматизм является неумышленным, поэтому человек сам должен понимать сте пень ответ-ственности за свои действия в быту и не зани маться деятельностью, способной вызвать риск травм.



ІНФОРМАЦІЙНИЙ...

Documents