ПРОГРАМА КУРСУ «КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО» Тема 1. ПОНЯТТЯ І ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Кримінальне право України як окрема галузь права: поняття, характерні особливості, місце в правовій системі. Механізм кримінально-правового регулювання: поняття, загальна характеристика. Кримінальні правовідносини: поняття, суб’єкти, зміст та функції. Основні завдання кримінального права. Предмет кримінального права.

Принципи кримінального права. Поняття принципу права. Система принципів кримінального права України. Загальноправові принципи: верховенства права, рівності громадян перед законом, гуманізму, справедливості та ін. Галузеві принципи кримінального права: законодавчого визначення злочину, принцип особистої відповідальності, принцип винної відповідальності, принцип справедливості, принцип гуманізму та інші. Їх основний зміст та особливості дії на сучасному етапі розвитку кримінального права України.

Тема 2. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Закон про кримінальну відповідальність. Поняття, значення та завдання закону про кримінальну відповідальність. Кримінальний кодекс України як єдина нормативна система.

Структура закону України про кримінальну відповідальність. Структура Кримінального кодексу України: єдність та взаємозв’язок Загальної та Особливої частини КК. Кримінально-правова норма та її структура. Види диспозицій та санкцій.

Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі. Набрання чинності кримінальним законом. Обов’язковість опублікування кримінального закону в офіційному порядку як необхідна умова його застосування.

Поняття часу вчинення злочину. Зворотна дія кримінального закону. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі. Поняття

просторової юрисдикції та принципи, на яких вона ґрунтується: територіальний, національний (громадянства), універсальний та реальний як різновид універсального.

Зміст територіального принципу та виняток з нього. Поняття території України та основні положення цього поняття , які закріплені в законі України від 04.11.1991 р. “Про державний кордон України”. Поняття місця вчинення злочину і вирішення питання про застосування кримінального закону у

випадках, коли злочин було вчинено на території України не повністю: його було лише почато, продовжено або лише припинено чи закінчено на території України.

Зміст національного принципу. Чинність кримінального закону щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України.

Зміст універсального принципу. Особливості відповідальності іноземних громадян за злочини, вчинені за межами України. Екстрадиція.

Тема 3. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗЛОЧИНУ

Визначення поняття злочину на різних етапах розвитку людської цивілізації. Проблеми визначення поняття злочину в теорії кримінального права. Способи визначення поняття злочину: формальний та матеріальний. Поняття злочину у чинному КК України та його основні ознаки: наявність діяння (дія чи бездіяльність), суспільна небезпечність, протиправність, винність, караність, наявність суб’єкту злочину. Поєднання формальних та матеріальних ознак у визначенні поняття злочину.

Кримінально-правові ознаки злочину. Органічна єдність та загальна характеристика основних ознак злочину.

Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину. Значення суспільної небезпеки. Характер та ступінь суспільної небезпечності діяння. Важливість положення ч. 2 ст. 11 КК України щодо малозначності діяння для змісту поняття злочину.

Протиправність як формальна ознака злочину. Законодавча прерогатива визнання діяння протиправним. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності.

Винність як невід’ємна ознака злочину та її значення. Караність як формальна ознака злочину. Співвідношення караності як

ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин. Класифікація злочинів в кримінальному праві. Окремі класифікації

злочинів за різними підставами (за ознаками та видами об’єкту посягання, за формами вини, за мотивами вчинення) та їх кримінально-правове значення. Класифікація злочинів за ступенем їх тяжкості, передбачена у ст..12 КК України та її значення.

Тема 4. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І СКЛАД ЗЛОЧИНУ

Поняття кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність як різновид юридичної відповідальності. Ознаки кримінальної відповідальності. Різні точки зору щодо змісту кримінальної відповідальності в науці кримінального права.

Форми реалізації кримінальної відповідальності. Критерій для розрізнення форм реалізації кримінальної відповідальності − передбачений

законом спосіб реалізації кримінальної відповідальності. Змістовна характеристика форм реалізації кримінальної відповідальності: покарання; звільнення від покарання та його відбування. Спірні питання щодо юридичної природи звільнення від кримінальної відповідальності.

Підстава кримінальної відповідальності. Проблеми визначення підстави кримінальної відповідальності в науці кримінального права. Загальна характеристика підстави кримінальної відповідальності в науці кримінального права України. Склад злочину як єдина, достатня підстава кримінальної відповідальності.

Поняття складу злочину та його значення. Різні точки зору в науці кримінального права стосовно складу злочину. Юридична та фактична сторона складу злочину. Основні функції складу злочину в механізмі кримінально-правового регулювання.

Елементи та ознаки складу злочину, їх зміст та органічна єдність. Об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона як елементи складу злочину.

Поділ ознак складу злочину на обов’язкові та факультативні, значення такого поділу.

Види складів злочинів. Критерії класифікації складів злочинів: ступінь суспільної небезпечності діяння, спосіб опису ознак складу злочину в законі, особливості конструкції.

Тема 5. ОБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ

Поняття об’єкту злочину. Значення об’єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпечності злочину і його кваліфікації. Порядок суспільних відносин як об’єкт злочину. Спірні питання щодо об'єкта злочину у сучасній науці кримінального права.

Класифікація об'єктів злочинів. Підстави класифікації об'єктів злочинів. Види класифікації об’єктів злочину: "по вертикалі" та "по горизонталі". Класифікація об’єктів злочину "по вертикалі" на загальний, родовий та безпосередній, їх зміст та кримінально-правове значення. Класифікація безпосереднього об'єкту злочину “по горизонталі” на основний, додатковий та факультативний та її практичне значення.

Предмет злочину. Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину та знарядь і засобів вчинення злочину.

Тема 6. ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ

Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які утворюють об'єктивну сторону: обов’язкові та факультативні. Кримінально-правове значення об'єктивної сторони складу злочину. Значення об’єктивної сторони для оцінки суспільної небезпечності злочину, його кваліфікації, а також для відмежування одного складу злочину від іншого.

Суспільно небезпечне діяння як головна ознака об'єктивної сторони злочину. Загальні ознаки діяння як прояву поведінки людини. Дія чи бездіяльність як окремі форми діяння за кримінальним правом України. Фізична та суспільна характеристика дії. Обов’язкові ознаки злочинної дії. Значення непереборної сили, фізичного та психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність особи. Поняття та ознаки злочинної бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність: обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, який покладено на особу.

Суспільно-небезпечні наслідки: поняття, види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальним та формальним складами і значення такого поділу.

Причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і його наслідками в кримінальному праві та його значення. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв’язок між діянням і злочинними наслідками. Особливості причинного зв’язку при злочинній бездіяльності. Основні філософські концепції причинного зв'язку та їх використання в різних кримінально-правових теоріях (теорія еквівалентності, адекватності, необхідного спричинення та ін.). Об’єктивний характер причинного зв’язку.

Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об'єктивну сторону злочину. Кримінально-правове значення цих ознак. Спосіб, засоби, обстановка, місце, час як конститутивні ознаки; як кваліфікуючі ознаки; як обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання.

Тема 7. СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ

Поняття суб'єкта злочину. Обов’язкові ознаки суб'єкта злочину: фізична особа, досягнення особою встановленого кримінальним законом віку, осудність особи. Співвідношення понять “суб'єкт злочину”, “особа винного”, та “особистість злочинця”. Проблема визнання юридичних осіб суб’єктами злочинів у кримінальному праві України.

Спеціальний суб'єкт злочину. Підстави класифікації спеціальних суб'єктів злочину та основні їх види. Вплив ознак спеціального суб'єкта злочину на кримінальну відповідальність.

Вік, з якого настає кримінальна відповідальність. Основні правила встановлення віку суб’єкта в кримінальному праві України. Вплив віку на кримінальну відповідальність особи. Особливості визначення віку настання кримінальної відповідальності за відсутності офіційних даних, що його підтверджують. Загальний вік настання кримінальної відповідальності, знижений вік настання кримінальної відповідальності.

Неосудність. Осудність суб'єкта злочину як обов’язковий елемент складу злочину. Поняття неосудності за чинним КК України. Формула

неосудності. Критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний). Ознаки медичного критерію неосудності: хронічне душевне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки. Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.

Ознаки юридичного критерію неосудності: інтелектуальна та вольова. Значення юридичного критерію неосудності. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності. Наслідки визнання особи неосудною.

Обмежена осудність та її критерії та кримінально-правове значення. Особливості кримінальної відповідальності за злочин, вчинений в стані

сп’яніння.

Тема 8. СУБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ

Поняття суб'єктивної сторони злочину та її значення. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові та факультативні.

Поняття вини. Сутність та зміст вини. Ступінь вини як кримінально-правове поняття. Спірні питання щодо вини в науці кримінального права.

Підстави (критерії) поділу вини на форми та види. Кримінально-правове значення поділу на форми і види.

Умисел як форма вини. Види умислу, що передбачені в чинному КК України: прямий і непрямий. Особливості змісту інтелектуального та вольового моментів прямого та непрямого умислу. Відмінність непрямого умислу від прямого. Види умислу, що виділяються в теорії та практиці кримінального права: заздалегідь обдуманий умисел та раптовий; види раптового: простий і афектований; визначений (конкретизований) умисел та невизначений (неконкретизований). Кримінально-правове значення зазначених видів умислу.

Необережність як форма вини. Види необережності, що передбачені в чинному КК України. Злочинна самовпевненість, її інтелектуальний та вольовий моменти. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість, її інтелектуальний та вольовий моменти. Об'єктивний та суб'єктивний критерії злочинної недбалості та їх значення.

Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків. Відмінність казусу від злочинної недбалості.

Злочини з двома формами вини, їх ознаки та значення для кваліфікації злочину.

Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони. Мотив злочину, його види та вплив на кримінальну відповідальність і покарання. Мета злочину та її особливості як ознаки складу злочину. Кримінально-правове значення мотивів і цілей.

Помилка в кримінальному праві. Поняття та види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність особи. Фактична помилка, її види і вплив на вину та кримінально-правову оцінку поведінки особи.

Тема 9. СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ УМИСНОГО ЗЛОЧИНУ

Поняття стадій злочину. Види стадій вчинення умисного злочину: готування до злочину, замах на злочин, закінчений злочин. Закінчений злочин та незакінчений злочин. Момент закінчення видів умисних злочинів в залежності від особливостей їх складів, сформульованих в законі (матеріальний, формальний, скорочений). Об’єктивні та суб’єктивні ознаки незакінченого злочину (готування та замах на злочин).

Готування до злочину. Поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки готування до злочину. Види підготовчих злочинних дій за чинним КК України. Особливості кваліфікації готування до злочину та відповідальність за готування до злочину за КК України. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу вчинити злочин.

Замах на злочин. Поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки замаху на злочин. Види замаху на злочин у чинному КК: закінчений та незакінчений. Види замаху в теорії кримінального права: замах на непридатний об’єкт та замах непридатними засобами. Значення такого поділу. Особливості кваліфікації замаху на злочин. Відмінність замаху на злочин від готування до злочину та від закінченого злочину.

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Підстава кримінальної відповідальності за незакінчений злочин, тобто за готування і замах на злочин.

Добровільна відмова при незакінченому злочині. Поняття та ознаки добровільної відмови. Кримінально-правові наслідки добровільної відмови від закінчення злочину. Діяльне каяття в здійсненні злочину. Відмінність добровільної відмови від діяльного каяття.

Тема 10. СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ

Поняття співучасті у злочині. Визначення поняття співучасті у злочині в чинному КК України. Спірні питання щодо співучасті у злочині в науці кримінального права. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті. Підстави кримінальної відповідальності за співучасть у злочині.

Види співучасників злочину за чинним КК України. Кримінально-правова характеристика злочинної діяльності виконавця, організатора, підбурювача і пособника. Межі кримінальної відповідальності співучасників злочину.

Форми співучасті у злочині. Питання про форми співучасті в науці кримінального права. Спів виконавство і співучасть з розподілом ролей як форми співучасті у злочині. Кримінально-правова характеристика форм співучасті у злочині, передбачених у ст. 28 КК України − група осіб, група осіб за попередньою змовою, організована група, злочинна організація; проблеми їх розмежування.

Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті. Кримінальна відповідальність співучасників та організаторів і учасників організованих груп і злочинних організацій

Спеціальні питання відповідальності співучасників. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом. Ексцес виконавця. Види ексцесу виконавця. Кваліфікація дій співучасників при ексцесі виконавця, невдалому підбурюванні або пособництві. Особливості добровільної відмови при співучасті у злочині.

Причетність до злочину. Поняття причетності до злочину та підстави кримінальної відповідальності за неї. Види причетності: заздалегідь не обіцяне приховування злочину; заздалегідь не обіцяне придбання чи збут майна, добутого злочинним шляхом; потурання злочинові: неповідомлення про злочин. Відмінність причетності до злочину від співучасті у злочині. Сучасні тенденції кримінально-правового регулювання окремих форм причетності до злочину.

Тема 11. МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ

Поняття множинності злочинів в кримінальному праві. Юридична характеристика множинності злочинів. Відмежування множинності злочинів від одиничних злочинів: триваючих, продовжуваних, складених.

Повторність злочинів. Специфічні ознаки повторності злочинів. Відображення повторності злочинів в чинному КК України. Види повторності. Кримінально-правове значення повторності злочинів.

Сукупність злочинів. Специфічні ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів: ідеальна, реальна. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції норм. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.

Рецидив злочинів. Специфічні ознаки рецидиву злочинів. Відображення рецидиву злочинів в чинному КК України. Види рецидиву: загальний і спеціальний, простий і складний. Значення рецидиву для кваліфікації злочину і для призначення покарання.

Тема 12. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння. Проблеми класифікації цих обставин в науці кримінального права.

Необхідна оборона як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття, ознаки, умови правомірності. Характеристика та ознаки посягання як підстави для оборони. Ознаки захисту при необхідній обороні. Перевищення меж необхідної оборони. Уявна оборона: поняття та вплив на кваліфікацію. Провокація оборони.

Затримання особи, яка вчинила злочин як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття, ознаки та умови правомірності. Відмінність від необхідної оборони. Поняття перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття, ознаки, умови правомірності. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони. Перевищення меж крайньої необхідності, проблеми відповідальності за порушення умов правомірності спричинення шкоди в стані крайньої необхідності.

Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння. Вирішення питання про кримінальну відповідальність при фізичному примусі, а також при психічному примусі.

Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння. Поняття і ознаки законного наказу. Поняття явно злочинного наказу або розпорядження. Проблеми відповідальності особи, яка віддала явно злочинний наказ або розпорядження, і особи, яка виконала такий наказ.

Діяння, пов’язане з ризиком. Поняття виправданого ризику, його підстави та ознаки. Види ризику у науці кримінального права. Умови, за яких ризик не визнається виправданим.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Поняття суб’єкта заподіяння шкоди. Відповідальність при перевищенні меж заподіяння шкоди.

Тема 13. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Юридична природа та соціально-правові передумови існування інституту звільнення від кримінальної відповідальності в сучасному кримінальному праві. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

Види звільнення від кримінальної відповідальності за чинним КК України. Загальна характеристика та особливості звільнення від кримінальної відповідальності: звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям; звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим; звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки; звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки; звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності; спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені в Особливій частині Кримінального кодексу України.

Тема 14. ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ

Поняття покарання. Ознаки та суть покарання. Покарання в системі заходів кримінально-правового впливу. Проблеми визначення поняття покарання в кримінальному праві.

Мета покарання. Спірні питання визначення мети покарання в науці кримінального права. Поняття спеціальної та загальної превенції як складових мети покарання.

Система покарань. Поняття та основні ознаки (характеристики) системи покарань за чинним КК України. Основні, додаткові покарання, покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.

Види покарань за чинним КК України. Штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.

Тема 15. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Принципи призначення покарання: законність покарання, гуманність покарання, індивідуалізація покарання.

Загальні засади призначення покарання, їх юридична природа та загальний зміст. Призначення покарання в межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин. Дотримання при призначенні покарання положень Загальної частини КК України. Врахування при призначенні покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Роль правосвідомості суду (судді) при призначенні покарання.

Поняття обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у

співучасті. Призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом.

Підстави застосування ст. 69 КК та види призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом.

Призначення покарання за сукупністю злочинів. Законодавчі системи призначення покарання за сукупністю злочинів. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів у кримінальному законі України. Межі остаточного покарання, що призначається за сукупністю злочинів. Умови, порядок та принципи призначення покарання за сукупністю злочинів, за які особа засуджується одним вироком. Особливості призначення покарання при вчиненні кількох злочинів, за які особа засуджується кількома вироками.

Призначення покарання за сукупністю вироків. Умови, порядок та принципи призначення покарання за кількома вироками. Межі остаточного покарання, що призначаються за кількома вироками. Особливості та порядок призначення покарання особі, яка засуджується за сукупністю злочинів та за кількома вироками одночасно.

Тема 16. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ

Загальні підстави звільнення від покарання. Поняття звільнення від

покарання. Юридична природа інституту звільнення від покарання. Підстави звільнення від покарання за чинним КК України: звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності; звільнення від відбування покарання з випробуванням; звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років; звільнення від відбування покарання у зв’язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.; звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; звільнення від відбування покарання за хворобою; амністія і помилування. Поняття амністії та її значення. Види амністії: повна і часткова. Правові наслідки амністії. Поняття та правові наслідки помилування. Відмінність помилування від амністії.

Тема 17. СУДИМІСТЬ

Поняття судимості. Судимість як негативний правовий статус особи. Зміст поняття судимості. Кримінально-правові наслідки та загальноправові наслідки судимості. Погашення судимості, поняття та умови. Диференційовані строки погашення судимості залежно від виду і строку покарання, відбутого винним. Строки погашення судимості. Зняття судимості.

Тема 18. ПРИМІСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ

Поняття примусових заходів медичного характеру. Підстава та мета застосування примусових заходів медичного характеру. Особи, до яких можуть бути застосовані судом примусові заходи медичного характеру.

Види примусових заходів медичного характеру. Вичерпний перелік примусових заходів медичного характеру, передбачений у ст..94 КК України.

Примусове лікування. Поняття та підстави застосування.

Тема 19. ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності. Поняття, види та особливості застосування примусових заходів виховного характеру.

Види покарань, що застосовуються до неповнолітнього і особливості їх призначення. Основні види покарання: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк.

Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів

виховного характеру. Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Тема 20. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ПРАВ ТА СВОБОД ОСОБИ В УКРАЇНІ

Кримінально-правова охорона життя особи в Україні. Види злочинів проти життя особи. Поняття, ознаки та види вбивства. Умисне вбивство. Поняття та види. Умисне вбивство без кваліфікуючих і пом’якшуючих ознак. Умисне вбивство за наявності кваліфікуючих ознак. Умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах, його види.

Кримінально-правова охорона здоров’я особи в Україні. Загальна характеристика злочинів проти здоров’я особи та їхні види. Тілесні ушкодження. Поняття, ознаки та види тілесних ушкоджень. Патолого-анатомічний та економічний критерії ступеня тяжкості тілесного ушкодження. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Умисне легке тілесне ушкодження.

Кримінально-правова охорона безпеки особи в Україні. Загальна характеристика злочинів, що посягають на безпеку особи в Україні. Залишення в небезпеці. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

Кримінально-правова охорона особистої свободи в Україні. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Захоплення заручників. Підміна чужої дитини. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини. Експлуатація дітей. Незаконне поміщення в психіатричний заклад.

Кримінально-правова охорона статевої свободи та статевої недоторканості особи. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості. Зґвалтування. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Примушування до вступу в статевий зв’язок. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості Розбещення неповнолітніх.

Кримінально-правова охорона прав та свобод особи в Україні. Поняття, загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Родовий об’єкт, значення його охорони. Види цих злочинів.

Тема 21. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ВЛАСНОСТІ, ГОСПОЛАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ

Кримінально-правова охорона власності в Україні. Поняття і загальні ознаки злочинів проти власності. Об’єкт злочинів проти власності. Майно як предмет злочинів проти власності. Його ознаки: фізична, юридична, економічна. Поняття та загальна характеристика розкрадання

чужого майна. Загальні кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки корисливих злочинів, які містять ознаки розкрадання. Способи (форми) розкрадання. Види розкрадання. Крадіжка. Грабіж. Розбій. Вимагання. Шахрайство. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Кримінально-правова охорона господарської діяльності в Україні. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері господарської діяльності. Співвідношення понять «господарська діяльність» та «підприємницька діяльність». Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. Контрабанда. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Ухилення від сплати податків, зборів, інших платежів. Шахрайство з фінансовими ресурсами.

Кримінально-правова охорона довкілля. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти довкілля. Родовий об’єкт злочинів проти довкілля. Предмет злочинів проти довкілля. Незаконне полювання.

Тема 22. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА СУСПІЛЬСТВА В

УКРАЇНІ Кримінально-правова охорона громадської безпеки в Україні.

Громадська безпека як родовий об’єкт, його поняття, значення охорони. Специфіка об’єктивної та суб’єктивної сторони злочинів проти громадської безпеки. Система та види злочинів проти суспільної безпеки. Кримінальна відповідальність за створення та діяльність злочинних організацій в Україні (створення злочинної організації; сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності; бандитизм; створення терористичної групи чи терористичної організації; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань). Кримінальна відповідальність за терористичну діяльність в Україні (терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації). Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Кримінально-правова охорона безпеки виробництва в Україні. Поняття та система злочинів проти безпеки виробництва. Родовий об’єкт. Зміст поняття «безпека виробництва». Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК).

Кримінально-правова охорона безпеки руху та експлуатаціє транспорту в Україні. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Безпека руху та експлуатація транспорту як родовий об’єкт, його поняття, значення охорони. Специфіка об’єктивної та суб’єктивної сторін злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, система та види останніх. Порушення правил безпеки руху або експлуатації

залізничного, водного чи повітряного транспорту. Поняття транспортного засобу. Незаконне заволодіння транспортним засобом.

Кримінально-правова охорона громадського порядку та моральності в Україні. Поняття, загальна характеристика, система та види злочинів проти громадського порядку та моральності. Громадський порядок і моральність як родовий об’єкт цих злочинів, особливості їхніх об’єктивних та суб’єктивних ознак. Хуліганство. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки хуліганства. Специфіка кваліфікації цього злочину. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Кримінально-правова охорона здоров’я населення в Україні. Поняття, характеристика і види злочинів проти здоров’я населення. Родовий об’єкт цієї групи посягань. Система злочинів проти здоров’я населення. Поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Тема 23. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ

Кримінально-правова охорона державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Поняття, загальна характеристика, система та види злочинів, родовий об’єкт цих злочинів, особливості їхніх об’єктивних і суб’єктивних ознак.

Кримінально-правова охорона авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян їхні об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Родовий об’єкт злочинів.

Кримінально-правова охорона службової діяльності в Україні. Поняття, загальна характеристика й види злочинів у сфері службової діяльності. Родовий об’єкт злочинів у сфері службової діяльності. Поняття службової особи. Представник влади як службова особа. Особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов’язки. Особа, яка виконує адміністративно-господарські обов’язки. Зловживання владою або службовим становищем. Перевищення влади або службових повноважень. Службове підроблення Службова недбалість. Одержання хабара. Давання хабара.

Кримінально-правова охорона правосуддя в Україні. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя їхня об’єктивні та суб’єктивні ознаки, особливості кваліфікації. Коло органів, які здійснюють правосуддя в Україні. Предмет діяльності щодо здійснення правосуддя в Україні. Поняття правосуддя як родового об’єкта складів злочинів. Механізм заподіяння шкоди правосуддю.

Кримінально-правова охорона встановленого порядку несення військової служби в Україні. Поняття військового злочину. Спеціальний

суб’єкт військового злочину. Питання відповідальності за співучасть у військових злочинах осіб, які не є суб’єктами цих злочинів. Загальна характеристика, система та види злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Об’єкт цих злочинів. Загальні ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторін. Відмежування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби від військових проступків. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення військових злочинів.

Тема 24. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Кримінально-правова охорона основ національної безпеки України. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти основ національної безпеки України. Родовий об’єкт злочинів.

Кримінально-правова охорона основ міжнародної безпеки. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, відмінність від злочинів міжнародного характеру. Їх суспільна небезпечність.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ «КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО»

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Андрушко П. П. Джерела кримінального права України: поняття, види // Право України . – 2011. - № 9. – с. 25-42. 2. Берзін П. С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення. – К.: Правова єдність. 2009. 3. Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посібник для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл. / В.К. Грищук. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. - 568 с. 4. Грищук В. К. Поняття, предмет, методи, завдання, функції, система, джерела та принципи українського кримінального права : навч. посіб. / В. К. Грищук; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2009. 5. Вереша Р.В. Вина у кримінальному праві: навчально-методичний вимір: навч. посібник. – К.: Атіка, 2006. 6. Вереша Р.В. Суб’єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності: Підручник. – К.: Атіка, 2006. 7. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. - К.: Вид. НАВС України. – 1997.

8. Домбровський І., Гергелійник В. Правові позиції Конституційного Суду України – окремі аспекти // Вісник Конституційного Суду України. – 2011 - № 4-5. С. 140-146. 9. Звізло О. Добровільна відмова при співвиконавця від вчинення злочину // Вісник. — Львів, 2005. — N2: Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (осінні юридичні читання). — С.97–98. 10. Кваша О. О. Організатор злочину : Кримін.-прав. та кримінолог. дослідж. / Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — К., 2003. — 213, [1] с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 205-213 і в кінці розд. 11. Ковітіді О. Ф. Звільнення від кримінальної відповідальності : (За нормами загальної частини КК України) : Навч. посіб. — Сімферополь : ВД «Квадранал», 2005. 12. Короленко М.П. Проблеми кваліфікації і класифікації злочинів за ступенем їх тяжкості. – К., Науковий світ, 2000. 13. Кримінальне право України : загальна частина : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / [Ю. В. Баулін та ін.]; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація; М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого.— 4-те вид., переробл. і допов. — Х. : Право, 2010. — 454, [1] с. 14. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. А. С. Беніцького, В. С. Гуславського, О.О. Дудорова, Б.Г. Розовського. – К.: Істина, 2011. – 1112 с. 15. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів. − 2-е видання, перероблене та доповнене / За ред. проф. М.І.Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. К. - X.: Юрінком Інтер–Право, 2004. 16. Кримінальне право України: Загальна частина : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та ін.], за ред. В. В.Сташиса, В. Я.Тація.— 3-є вид., перероб. і допов. — К. : Юрінком Інтер, 2007. — 495 с. 17. Кримінальне право України. Судові прецеденти (1864-2007 рр.). За ред. В.Т. Маляренка. – К.: «Освіта України», 2008. 18. Кучер Ю. О. Об’єкт злочину як системоутворюючий елемент підстави кримінальної відповідальності// Актуальні проблеми права: теорія і практика. — Луганськ, 2005. — N7. — С.47–51. 19. Лащук Є. В. Поняття потерпілого від злочину в кримінальному праві // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. — Львів, 2006. — Ч.1. — С.210–212. 20. Музыка А.А., Багиров С.Р. Причинная связь: уголовно-правовой очерк. – Хмельницкий, 2009. 21. Навроцький В.О. Опублікована судова практика у кримінальних справах - джерело права / В.О. Навроцький // Кримінальне право України. -2006. - № 1. - С 116-125.

22. Навроцький В. О. Кримінальне право і кримінальне законодавство: співвідношення понять / В.О. Навроцький // Право України . – 2011. - № 9. – с. 20-25. 23. Навроцький В. О. Склад злочину: юридична фікція чи правова реальність. //Вісник Академії адвокатури України. -2009. № 1. 24. Новицький Г. В. Співучасть у злочині та причетність до злочину за кримінальним правом України: проблеми кваліфікації / Г. В. Новицький, В. І. Педан, В. В. Рибачук; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Бердян. ун-т менеджменту і бізнесу. — Донецьк : Юго-Восток, 2012. — 237 с. 25. Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К.: Атіка, 2005. 26. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. – К.: Атіка, 2002. 27. Стрижевська А. А. Сукупність злочинів за кримінальним правом України / А. Стрижевська. — О. : Фенікс, 2011. — 247с. 28. Строган А.Ю. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності: Навч. посіб. / А.Ю. Строган. — К.: Атіка, 2007. — 424 c. 29. Судова практика Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. — К. : Ін Юре, 2012. 30. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнєцов, О.Ф.Штанько. − К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. 31. Тацій В.Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві України. Навчальний посібник. - Харків, 1994. 32. Тихий В. П. Підстава кримінальної відповідальності за новим КК України //Вісник КСУ.2002. № 3 33. Фесенко Є. В. Критерії визначення підстав кримінальної відповідальності // Держава і регіони. Серія:Право.2008. № 4 34. Фріс П.Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. – К. : Атіка, 2005. 35. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина.: Підручник для студентів вищих навчальних закладів.2-ге. К. Атіка. 2009. 36. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Атіка, 2003. 37. Українське кримінальне право. Загальна частина : підручник / [Берзін П. С. та ін.]; за заг. ред. В. Навроцького. — К. : Юрінком Інтер, 2013. — 711 с. — Бібліогр. наприкінці розд. та у підрядк. прим. 38. Ус О. В. Кримінальна відповідальність за підбурювання до злочину. − Х.: ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007. 39. Хавронюк М. І. Судово-практичний коментар до Кримінального кодексу України: чинне законодавство зі змінами та доп. станом на 15 листопада 2005 року (відповідає офіц. тексту). — К. : Юрисконсульт, 2006. 40. Яремко Г. З. Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України / Г. З. Яремко; [за ред. В. О. Навроцького]; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів : ЛьвДУВС, 2011. — 431 с. : табл. — Бібліогр.: с. 408–431 та у підрядк. прим.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

1. Андрушко П.П., Зінченко І.О., Лихова С.Я., Мельник М.І., Михайленко О.В., Осадчий В.І. Кримінальна відповідальність за порушення виборчих і референдних прав: монографія / Академія правових наук України; Інститут вивчення проблем злочинності / В.П. Тихий (заг.ред.). − Х. : Кроссроуд, 2008. 2. Батиргареєва В.С., Борисов В.І., Голіна В.В. Злочини проти особистої волі людини та їх попередження (науково-практичний посібник). – Х., 2002. 3. Борисов В. І. Злочини проти волі, честі та гідності особи. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості : (лекції 6 та 7) / В.І.Борисов; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — Х. : Вапнярчук H.М., 2008. — 31 с 4. Бутузов В. М. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Особлива частина. Розділ XVI. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку / В. М. Бутузов, С. А. Кузьмін, В. П. Шеломенцев. — К. : Паливода А. В., 2010. — 151 с. 5. Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання. − Л. : ПАІС, 2006. 6. Володіна О.О. Кримінальна відповідальність за викрадення людини. – Х., 2005. 7. Гороховська О.В. Вбивство через необережність: проблеми кримінальної відповідальності: Монографія / Наук. ред. Музика А. А. – К, 2007. 8. Дудоров О.О. Кримінально-правова характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. – Луганськ, 2011. 9. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) : навч. посіб. / [Г. М. Анісімов та ін.]; за заг. ред. М. І. Панова; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т ”Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого”. — Х. : Право, 2011. — 183 с. 10. Іващенко В.О. Торгівля жінками та дітьми (кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби): Монографія . − К. : Атіка, 2004. 11. Киричко, Василь Миколайович. Злочини у сфері господарської діяльності за Кримінальним кодексом України та в судовій практиці : наук.-практ. комент. / В. М. Киричко, О. І. Перепелиця; за заг. ред. В. Я. Тація; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — Х. : Право, 2010. — 780, [1] с. 12. Коваль А. М. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжніх прав: теорія і практика. – К. : Юстініан, 2005. 13. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. - К.: Атіка, 2002. 14. Короленко М.П. Кваліфікація умисних вбивств за обтяжуючих обставин. – К., 2004. 15. Кримінальне право України. Судові прецеденти (1864-2007 рр.). За ред. В.Т. Маляренка. – К.: «Освіта України», 2008.

16. Кримінальне право України : особлива частина : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / [Ю. В. Баулін та ін.]; за ред. В. В. Сташина, В. Я. Тація; М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого.— 4-те вид., переробл. і допов. — Х. : Право, 2010. — 605, [1] с. 17. Кримінальне право України: Особлива частини. Підручник у 2-х тт. − 2-е вид. Александров Ю.В., Дудоров О.О., Клименко В.А. та ін. / За ред. Мельника М.І., Клименка В.А. − К. : Атіка, 2008. 18. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар. - 3-є вид. Баулін Ю.В., Борисов В.І., Гавриш С.Б., Гізімчук С.В. та ін. / За заг.ред. Сташиса В.В., Тація В.Я. − Х. : Одиссей, 2007. 19. Кузнецов В. В., Савченко А. В. Теорія кваліфікації злочинів. Підручник. – К. : КНТ, 2007. 20. Кузнецов, Віталій Володимирович. Злочини проти громадського порядку та моральності : практ. посіб. / В. В. Кузнецов; за заг. ред. В. І. Шакуна. — К. : Паливода А. В., 2007. — 156 с. : табл. 21. Лизогуб Я.Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини // Монографія. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. 22. Литвин О.П. Злочини проти життя: Навчальний посібник . – К., 2002 23. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК) : Монографія / С. Я. Лихова. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. 24. Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. – К.: Атіка, 2003. 25. Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів. – К.: Атіка, 2004. 26. Мельник М.І. Кримінальна відповідальність за злочини проти виборчих прав. — К. : Атіка, 2005. 27. Митрофанов І. І. Злочини проти довкілля : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. І. Митрофанов, А. М. Притула. — Суми : Унів. кн., 2010. — 205 с. 28. Мірошниченко, С. С. Злочини проти правосуддя: теорія та практика протидії / Мірошниченко С. С.; Нац. акад. прокуратури України. — К. : Десна, 2012. — 431 с. : табл. — Авт. на обкл. не зазнач. — Бібліогр.: с. 390–431 та у підрядк. прим. 29. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : Навч. посібник / В. О. Навроцький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. 30. Наден О.В. Торгівля жінками як кримінально-правова та соціальна проблема сучасності : Монографія. − К. : Атіка, 2004. 31. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : у 2 т. / [Андрушко П. П. та ін.]; за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. Ф. Фесенка.— 3-є вид., переробл. та допов. — К. : Правова єдність [та ін.], 2009 — Авт. зазнач. на с. 3–4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / [Бойко А. М. та ін.]; за ред. М. І. Мельника, М. І.

Хавронюка.— 6-е вид., перероб. і допов. — К. : Юрид. думка, 2009. — 1235 с. : табл. — Авт. зазн. на с. 3. — Покажч.: с. 1187–1230. 32. Орлеан А.М. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми. Харків, 2005. 33. Скулиш Є. Д. Злочини проти основ національної безпеки України : навч. посіб. / Є. Д. Скулиш, О. Ю. Звонарьов; Нац. акад. служби безпеки України. — К. : Наук.-вид. від. НА СБ України, 2011. — 219 с. 34. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Атіка, 2003. 35. Хавронюк М. І. Судово-практичний коментар до Кримінального кодексу України: Чинне законодавство зі змінами та доп. станом на 15 листопада 2005 року (відповідає офіц. тексту). — К. : Юрисконсульт, 2006. 36. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. 37. Хавронюк М. І. Військові злочини : Комент. законодавства / М.І.Хавронюк, С.І.Дячук, М.І.Мельник; Відп. ред. М.Д.Дрига, В.І.Кравченко. — К. : А.С.К., 2003. — 269 с. — (Економіка, фінанси, право). 38. Шевчук А. В. Кримінальне право України (особлива частина) : навч.-метод. посіб. / А. В. Шевчук, М. Д. Дякур, Л. В. Гусар; М-во освіти і науки України, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці : Чернів. нац. ун-т, 2011. — 87 с. : табл. — Авт. на обкл. не зазнач. — Бібліогр.: с. 67–81 та наприкінці тем. 39. Шеремет А. П. Злочини проти статевої свободи: Монографія. – Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2007. 40. Юрченко О. М. Злочини проти життя та здоров’я особи. Науково-практичний коментар до Розділу II Особливої частини Кримінального кодексу України / О. М. Юрченко, О. Ф. Бантишев, С. А. Кузьмін; Міжвідом. н.-д. центр з проблем боротьби з організ. злочинністю при Раді нац. безпеки і оборони України. — К. : Паливода А. В., 2013. — 175 с.

ПРОГРАМА КУРСУ “КРИМІНОЛОГІЯ”

ТЕМА 1. КРИМІНОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ЇЇ ІСТОРІЯ І СУЧАСНИЙ СТАН

Поняття кримінології як науки, її виникнення. Зміст предмету

кримінології у різні історичні періоди. Елементи предмету кримінології: злочинність як соціальне явище, причини і умови, що породжують злочинність, особистість злочинця, попередження злочинності, жертва злочину. Функції кримінології.

Місце кримінології в системі наук. Взаємодія кримінології з кримінальним правом, юридичною психологією, економічною наукою, біологією, медициною тощо.

Основні етапи історії кримінології. Етап класичної школи XVIII ст. Кримінологічні погляди Чезаре Беккаріа, Джона Говарда як представників класичної школи. Загальна характеристика позитивістського етапу (кінець XIX ст.). Основні кримінологічні погляди представників цього етапу: Ч.Ломброзо, Енріко Феррі, Тарда та інших. кримінологія новітнього часу (з середини XX ст.). Кримінологія новітнього часу. Кримінологічні погляди його представників: Онера Сатерленда, Селліна, Мертона та інших. Розвиток кримінології в Україні.

Література: 1-23, 62.

ТЕМА 2. МЕТОДОЛОГІЯ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Методологічний принцип кримінології. Принцип соціального натуралізму як методологічний принцип пізнання соціальних явищ. Основні ідеї природного права. Поняття та види кримінологічних досліджень.

Поняття кримінологічної інформації. Офіційна та неофіційна кримінологічна інформація. Поняття методу та методики кримінологічного дослідження. Види методів збирання кримінологічної інформації: документальний метод, опитування, спостереження, експеримент. Методи обробки і аналізу зібраної кримінологічної інформації.

Організація кримінологічних досліджень. Елементи кримінологічного дослідження.

Література: 1-23, 42, 44, 46.

ТЕМА 3. ЗЛОЧИННІСТЬ

Поняття злочинності. Соціальний підхід до визначення природи злочинності. Визначення біологічних аспектів природи злочинності.

Показники, що характеризують злочинність. Стан злочинності. Поняття рівня та структури злочинності. Поняття коефіцієнту (індексу) злочинності та порядок його обрахування. Динаміка злочинності.

Поняття латентної злочинності. Рівень латентної злочинності. Природна та штучна латентність. Методи, за допомогою яких можна виявити латентну злочинність. Низький, середній та високий рівень латентності.

Література: 1-23, 51, 59, 60-61, 63. ТЕМА 4. ПРИЧИНИ І УМОВИ, ЩО ПОРОДЖУЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ

Поняття причин і умов, що породжують злочинність. Криміногенні фактори. Антикриміногенні фактори. Для дії причин і умов в соціальній сфері. Поняття причин злочинності. Поняття умов злочинності. Відмінність від причин злочинності.

Сучасні концепції причин та умов, що породжують злочинність. Соціоцентричні теорії причин та умов злочинності. Біоцентричні теорії причин та умов злочинності. Культуроцентричні теорії причин та умов злочинності. Комплекс сваволі та ілюзій. Основні канали узгодження волі і свідомості з законами природи і формування здорового глузду.

Причини і умови злочинності у світі та в Україні. Криміногенні фактори, що зумовлюють стан криміналізму в Україні.

Література: 1-23, 42, 47.

ТЕМА 5. ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ

Поняття особистості злочинця і особливості її формування. Кримінологічне значення вивчення особистості злочинця. Особливості злочинця. Поняття особистості злочинця. Загальні властивості особистості злочинця. Індивідуалізуючі властивості особистості злочинця.

Соціальне і біологічне в особистості злочинця. Підходи до розв'язання проблеми співвідношення соціального і біологічного у механізмі породження злочинності. Соціологічний підхід. Біологічний підхід. Соціально-біологічний підхід.

Кримінологічна класифікація злочинців. Література: 1-23, 34, 36, 44, 54.

ТЕМА 6. ПРИЧИНИ І УМОВИ КОНКРЕТНОГО ЗЛОЧИНУ

Поняття причин і умов конкретного злочину. Співвідношення з причинами та умовами злочинності.

Механізм злочинної поведінки. Етапи механізму злочинної поведінки. Конкретні життєві обставини, в яких формується особистість злочинця.

Сім’я як первинне соціальне середовище. Неформальні об’єднання як соціальне середовище. Умови, що сприяють формуванню особистості злочинця.

Конкретна життєва ситуація, в якій вчиняються злочини. Види ситуацій, в яких спрацьовує механізм кримінальної поведінки.

Віктимологічний аспект злочинної поведінки. Віктимологія як особливий напрям кримінології, історичний аспект її становлення. Поняття та види віткимної поведінки особи.

Література: 1-23, 25, 40, 48, 65, 67.

ТЕМА 7. ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИННОСТІ Поняття протидії злочинності. Форми протидії злочинності. Контроль та

втрата контролю над злочинністю. Основні природні культуризуючі засоби, що діють проти причин і умов, які формують особистість злочинця. Підприємницько-репресивна модель протидії злочинності. Модель «розбитих вікон» як модель протидії злочинності.

Система протидії злочинності. Попередження (профілактика) злочинності. Репресія злочинності. Специфічна профілактична діяльність та її різновиди.

Поняття суб’єктів протидії злочинності. Неспецифічні та специфічні суб’єкти протидії злочинності.

Література: 1-24, 28, 29, 61. ТЕМА 8. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ПРОТИДІЇ

ЗЛОЧИННОСТІ

Види міжнародних злочинів. Основні напрямки і форми співробітництва у протидії злочинності. Міжнародні договори як правова основа у співробітництві у протидії злочинності. Завдання, які вирішуються державами у ході такого співробітництва.

Співробітництво держав у протидії злочинності в рамках ООН. Діяльність міжнародної організації кримінальної поліції «Інтерпол». Мета діяльності та організаційна побудова Інтерполу.

Література: 1-23, 35, 52, 61.

ТЕМА 9. ОРГАНІЗОВАНА І ПРОФЕСІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ

Поняття організованої злочинності. Відмінність між організованою і простою груповою злочинністю. Ознаки, характерні для злочинної організації. Загальна характеристика Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби зі злочинністю».

Поняття професійної злочинності. Виникнення поняття «професійний злочинець». Основні ознаки професійної злочинності.

Причини і умови професійної і організованої злочинності. Основні напрямки протидії організованій і професійній злочинності. Література: 1-23, 33, 68.

ТЕМА 10. КОРИСЛИВА ЗЛОЧИННІСТЬ І ПРОТИДІЯ ЇЙ

Поняття корисливої злочинності. Групи корисливих злочинів за кримінологічною характеристикою.

Причини і умови, що породжують корисливу злочинність. Основні напрямки протидії корисливій злочинності. Література: 1-23, 30, 38, 39, 41, 45, 50, 57, 61, 66.

ТЕМА 11. НАСИЛЬНИЦЬКА ЗЛОЧИННІСТЬ

Поняття насильницької злочинності. Види насильницьких злочинів. Характеристика тяжких злочинів проти життя та здоров’я особи в Україні. Характеристика зґвалтувань та інших статевих злочинів. Характеристика хуліганства, поєднаного з насильством.

Причини і умови, що породжують насильницькі злочини. Протидія насильницькій злочинності. Література: 1-23, 31, 32, 49.

ТЕМА 12. ЗЛОЧИНИ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ

Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності. Комплекс сваволі та ілюзій при вчиненні злочинів з необережності.

Причини та умови, що породжують необережні злочини. Протидія необережній злочинності. Література: 1-23, 37, 58.

ТЕМА 13. ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх. Причини і умови, що породжують злочинність неповнолітніх. Протидія злочинності неповнолітніх. Література: 1-23, 26, 27, 53, 61.

ТЕМА 14. ЗЛОЧИНИ, ПОВЯЗАНІ З НАРКОТИЗМОМ

Суспільно небезпечні наслідки незаконного обігу наркотиків. Види злочинів, пов’язаних з наркотизмом. Кримінологічна характеристика злочинності, пов’язаної з наркотизмом. Види злочинів, що вчиняються наркоманами.

Протидія злочинів, пов’язаних з наркотизмом. Література: 1-23, 55, 56, 61, 64.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСНОВНА: 1. Бібліографія. Кримінологія та профілактика злочинів. Довідник. –

Київ, 2008. – 294 с.

2. Даньшин И.Н.Введение в криминологическую науку. – Харьков,1998. – 170 с.

3. Достоевский Ф.М. Преступление и наказание. – М., 1978. – 474 с. 4. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології. В 3 книгах.

Книга 1. – Київ: Інюре. – 2007. – 424 с. 5. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології. У 3 книгах.

Книга 2. – Київ, 2007. – 706 с. 6. Зелинский А.Ф. Криминология. Учебное пособие.- Харьков,2000. –

268 с. 7. Зелинский А.Ф.Криминология. Курс лекцій. – Харьков, 1996. – 219 с. 8. Иншаков С.М. Зарубежная криминология. – М., 1997. – 398 с. 9. Костенко А.Н. Криминальный произвол ( социопсихология воли и

сознания преступника). – К., 1990. – 142 с. 10. Костенко О.М. Культура і закон – у протидії злу. – К.: Атіка, - 2008.

– 352 с. 11. Костенко О.М. Проблема №1 сучасної цивілізації (в українському

контексті). – Черкаси: СУЕМ. – 2008. – 112 с. 12. Криминологические исследования в мире. – М., 1995. – 195 с. 13. Криминология. Под ред. В.Н.Кудрявцева и В.Е. Эминова. – М., 1995.

-397 с. 14. Криминология. Словарь-справочник. Составитель Х.-Ю. Кернер. –

М., 1998. – 391 с. 15. Криминология: приглашение к дискуссии. – Луганск, 2000. – 318 с. 16. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій. Особлива

частина. – К.: НАВСУ, 2000. – 345 с. 17. Кудрявцев В.Н. Популярная криминология. – М., 1998. – 164 с. 18. Курганов С.И. Основы криминологии. – М., 1998. – 385 с. 19. Курс кримінології. Під редакцією Кондратьєва Я.Ю. і Джужі О.М. -

Київ, 2002. – 480 с. 20. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність. – Київ, 2000. – 277 с. 21. Фокс В. Введение в криминологию. – М., 1980. - 302 с. 22. Шнайдер Г.Й. Криминология. Пер. с немецкого. – М., 1994. - 504 с. 23. Юридична енциклопедія. В 6 томах. – Київ, 1998 – 2004.

ДОДАТКОВА: 24. Анденес И. Наказание и предупреждение преступлений. – М., 1979.

-276 с. 25. Антонян Ю.М., Бородин С.В. Преступное поведение и

психические аномалии. – М., 1998. – 330 с. 26. Борьба с вовлечением несовершеннолетних в преступную

деятельность. – Киев, 1986. – 255 с. 27. Бугера О.І. Проблеми використання засобів масової інформації для

запобігання злочинів серед неповнолітніх. Автореферат дис…. канд..юрид.наук. – Київ, 2006. 24 с.

28. Ведерникова О.Н. Теория и практика борьбы с преступностью в Великобритании. – М., 2001. – 344 с.

29. Голіна В.В. Попередження злочинності. Конспект лекцій.- Харків, 1994. – 184 с.

30. Головкін Б. Крадіжка як найтиповіший злочин неповнолітніх // Часопис Київського університету права. – 2004. - № 1. – С.88-92.

31. Головкін Б.М. Конфліктні стосунки – передумова вчинення насильницьких злочинів у сімейно-побутовій сфері // Право України. – 2001. - №5. – С.93-96.

32. Горбачевський В.Я. Особливості кримінологічної характеристики вбивств на замовлення // Право України. – 1999. - №5. – С.58-62. Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). – Киев, 1992. – 298 с.

33. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. – М., 1990.- 301 с.

34. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В. Н. Генетика, поведение, ответственность. – М., 1989. – 202 с.

35. Зелинская Н.А. Международные преступления и международная преступность. – Одесса, 2006. – 565 с.

36. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. – Киев, 1999. – 237 с. 37. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном

поведении. – Харьков, 1986. – 234 с. 38. Зелінський А.Ф., Коржанський М.Й. Корислива злочинна діяльність.

– К., 1998. – 139 с. 39. Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної

злочинності в Україні: теоретичні і практичні проблеми. – Харків, 2003. – 348 с.

40. Костенко О.М. Особистість правопорушника, який вчиняє екологічні злочини// Боротьба з екологічними злочинами( кримінально-правове і кримінологічне дослідження). – К., 1994. – С. 123-145.

41. Костенко О. Корупція в Україні у світлі політичної кримінології // Політичний менеджмент. – 2009. - № 1. – С.49-54.

42. Костенко О.М. Зашморг на злочинність // Віче. - 1997. - №7. – С.31-35.

43. Костенко О.М. Проблеми кримінологічної безпеки // Правова держава. – Вип.10.- 1999.- с.337-341.

44. Костенко О.М. Концепція модернізації кримінології у світлі соціального натуралізму (про основи «натуралістичної» кримінології) // Право України. – 2009. -№7. – С.31-39.

45. Костенко О.М. Корупція кризового типу: поняття і шляхи протидії // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2008. - №18. – С. 43-47.

46. Костенко О.М. Основне питання правознавства і кримінології з позиції соціального натуралізму // Антологія української юридичної думки. В 10 томах. Том 10: Юридична наука незалежної України. – Київ, 2005. – 944 с.

47. Костенко О.М. Проблеми кримінального права, кримінології та кримінальної юстиції // Правова держава. Спеціальний випуск. – Київ, 2004. – С.135-167.

48. Кримінологічна віктимологія: Навчальний посібник / Моісеєв Є.М. та інші. – Київ: Атіка, 2006. – 352 с.

49. Лановенко І.І. Концепція ранньої профілактики статевих злочинів. Аторефеорат дис...канд.юрид.наук // УАВС. – К., 1995. – 23 с.

50. Лисодєд О.М. Кримінологічні проблеми шахрайства: Автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08. – Харків, 1999. – 17 с.

51. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировой криминологический анализ. – М., 1997.- 437 с.

52. Мацко А.С. Правові та організаційні аспекти діяльності Інтерполу в Україні // Право України. – 2001. - №9. – С.96-99.

53. Миллер А.И. Противоправное поведение несовершеннолетних (генезис и ранняя прфилактика). – Киев, 1985. – 246 с.

54. Минкина Н. Шкала культурных ценностей преступника // Российская юстиция. – 2003. - №9. – С.69-71.

55. Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання: Наук.-практичний посібник. – Київ, 2006. – 294 с.

56. Наркотизм и преступность. – Киев, 1994. – 342 с. 57. Невмержицький Є.В., Шульженко Ф.П. Корупція і національна

безпека: Навчальний посібник. – Київ, 2000. – 194 с. 58. Нежурбіда С.І. Злочинна необережність: концепція, механізм і шляхи

протидії. Автореферат дис…. канд..юрид.наук. – Київ, 2001. – 24 с. 59. Олександр Костенко. «Помаранчева революція» у світі політичної

кримінології // http: maidan /org.ua / static / mai / 1103317538. html 60. Поклад В.І. Методологія і методика вивчення латентної злочинності:

Навч. посібник. – Луганськ, 2007. – 47 с. 61. Правова система України: історія, стан та перспективи. У 5 томах.

Том 5: Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні. – Харків, 2008. – 839 с.

62. Преступность среди социальных подсистем. Под ред. проф. Д. А. Шестакова. - СПб. - 2003. – 412 с.

63. Преступность, статистика, закон. – М., 1997. – 320 с. 64. Пьянство и преступность: история, проблемы. – Киев, 1989. – С.527. 65. Ривман.Д.В.,Устинов Б.С. Виктимология.- СПб., 2000. – 302 с. 66. Томчук І.О. Причини і умови давання хабара // Держава і право. – К.,

2006. – Вип.33. – С.478-482. 67. Туляков .В.А. Виктимология ( социальные и криминологические

проблемы ).- Одесса, 2000.- 475 с. 68. Фріс П.Л. Питання кримінально-правової політики у сфері боротьби

з організованою злочинністю // Право України. – 2004. - №12.- С.101-105.

ПРОГРАМА КУРСУ «КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО»

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права, предмет і система

курсу Поняття кримінально-виконавчого права. Кримінально–виконавча

політика України. Предмет регулювання кримінально–виконавчого права. Кримінально-виконавчі правовідносини. Суб’єкти кримінально-виконавчого права. Джерела кримінально-виконавчого права України. Основні принципи кримінально–виконавчого права. Зв’язок кримінально-виконавчого права з іншими галузями права. Наука кримінально-виконавчого права та її предмет. Предмет і система курсу кримінально-виконавчого права. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 24, 25, 26, 32, 34, 44, 57, 60, 73, 76, 77, 79-82, 87, 94, 95.

Тема 2. Кримінально-виконавче законодавство України

Поняття кримінально-виконавчого законодавства України, його

значення та основні риси. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України. Кримінально–виконавчий кодекс України 2003 року, його характеристика та співвідношення з цілями покарання за ст. 50 КК України. Дія кримінально–виконавчого закону у просторі й часі. Підстава виконання і відбування покарання. Принципи кримінально–виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань. Засоби виправлення і ресоціалізація засуджених. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 32, 34-36, 38-43, 57, 71, 72, 79-82.

Тема 3. Правовий статус засуджених Поняття правового статусу засуджених. Основні права засуджених. Основні обов’язки засуджених. Право засуджених на особисту безпеку. Специфічні права та обов’язки засуджених до позбавлення волі, зумовлені режимними вимогами. Кримінальна та матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 57, 60, 61, 80-82, 92.

Тема 4. Державні органи і установи виконання покарань

Види органів і установ виконання покарань. Державна кримінально-виконавча служба, її територіальні органи управління. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, його завдання. Кримінально-виконавча інспекція та її функції. Військові частини та гауптвахти, арештні доми, виправні центри, дисциплінарний батальйон. Виправні колонії та їх

види. Виховні колонії. Застосування до засуджених заходів медичного характеру. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 42, 61, 62, 69, 80-82.

Тема 5. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених

Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні покарань

в органах і установах виконання покарань. Відомчий контроль. Порядок відвідування установ виконання покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 27, 42, 47, 48, 49, 57, 80, 82.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 6. Порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

Виконання покарання у виді штрафу. Наслідки ухилення від сплати

штрафу. Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Обов’язки кримінально-виконавчої інспекції при виконанні цього виду покарань. Обов’язки власника підприємства, установи, організації за місцем роботи засуджених. Обов’язки органів, які мають права анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності. Обов’язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та наслідки ухилення від відбування цього виду покарання.

Порядок виконання покарання у виді громадських робіт. Умови відбування цього покарання. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт. Обов’язки власника підприємства, установи, організації за відбуванням засудженими покарання. Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт.

Порядок виконання покарання у виді виправних робіт за місцем роботи засудженого. Умови відбування цього покарання. Обчислення строку покарання. Обов’язки власника підприємства, установи, організації за місцем відбування засудженими покарання. Здійснення відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт. Заходи заохочення і стягнення стосовно засуджених до виправних робіт.

Установа відбування покарання у виді арешту. Порядок і умови відбування цього покарання. Залучення осіб, засуджених до арешту до праці. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених.

Заходи заохочення та стягнення стосовно засуджених. Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями.

Установи відбування покарання у виді обмеження волі. Порядок направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання. Обчислення строку покарання. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі. Праця засуджених до обмеження волі. Обов’язки адміністрації виправного центру. Обов’язки власника підприємства, установи, організації за місцем роботи засуджених. Медичне обслуговування засуджених до обмеження волі та їх матеріально–побутове забезпечення. Виховна робота із засудженими. Участь засуджених до обмеження волі в самодіяльних організаціях, заходи заохочення та стягнення і порядок їх застосування. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, їх повноваження. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 29, 30, 33, 38, 40, 55, 58, 71, 86.

Тема 7. Виконання покарань, що пов’язані з проходженням військової служби

Загальні положення та порядок виконання покарань, що застосовуються

до військовослужбовців. Порядок виконання покарання у виді службових обмежень та покарання

у виді конфіскації майна. Майно, що не підлягає конфіскації. Порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному

батальйоні військовослужбовців. Режим відбування покарання. Організація побачень і телефонних розмов засуджених. Листування засуджених військовослужбовців. Короткострокові виїзди засуджених за межі дисциплінарного батальйону. Одержання засудженими військовослужбовцями посилок (передач) і бандеролей. Праця засуджених, їх військове навчання. Виховна робота із засудженими військовослужбовцями. Заходи заохочення та стягнення, порядок їх застосування. Матеріально-побутове та медичне забезпечення засуджених. Звільнення від покарання засуджених військовослужбовців. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 28, 31, 54, 66, 79.

Тема 8. Система виконання покарань у виді позбавлення волі

Рівень безпеки як критерій поділу колоній на види. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії – направлення засудженого для відбування покарання. Переміщення засуджених. Порядок прийняття засуджених до виправних і виховних колоній. Роздільне тримання засуджених у виправних і виховних колоніях. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії. Структурні дільниці виправних і виховних колоній. Зміна умов тримання засуджених. Переведення засуджених на інший режим.

Особливості відбування покарань в колоніях різних видів. Виправні колонії мінімального рівня безпеки. Виправні колонії середнього рівня безпеки. Виправні колонії максимального рівня безпеки. Порядок і умови виконання та відбування покарання в цих колоніях.

Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Праця засуджених до довічного позбавлення волі. Самодіяльні організації серед засуджених. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 37, 41, 43, 52, 64, 68, 71, 83, 85, 88.

Тема 9. Режим відбування покарання та засоби його забезпечення

Поняття режиму відбування покарання та його основні вимоги. Технічні засоби нагляду і контролю в колоніях. Оперативно-розшукова діяльність в колоніях. Режим особливих умов у колоніях. Підстави та порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 57, 59, 63, 68, 71, 83, 88.

Тема 10. Умови відбування покарання та засоби їх забезпечення

Права і обов’язки засуджених до позбавлення волі. Придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби, літератури і письмового приладдя. Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами, телефонні розмови. Короткочасні виїзди засуджених за межі виправних і виховних колоній. Листування засуджених, одержання і відправлення ними грошових переказів. Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених. Порядок виконання примусового лікування. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 57, 70, 71, 83.

Тема 11. Праця засуджених до позбавлення волі

Залучення засуджених до суспільно корисної праці. Умови праці засуджених до позбавлення волі. Оплата праці, відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі. Пенсійне забезпечення засуджених осіб. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 57, 71, 83. Тема 12. Виховний вплив на засуджених у період відбування покарання

Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі, її основні напрями, форми і методи. Загальноосвітнє і професійно–технічне навчання засуджених, їх організація. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях. Вільний час

засуджених. Заходи заохочення та стягнення до осіб, позбавлених волі, порядок їх застосування. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, їх повноваження. Підстави і розмір матеріальної відповідальності засуджених, порядок стягнення матеріальних збитків. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 53, 65, 67, 68, 71.

Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями

засуджених

Відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями- годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років. Проживання засуджених жінок за межами виправної колонії. Особливості відбування покарання у виховних колоніях для неповнолітніх. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до неповнолітніх. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, їх повноваження. Переведення засуджених із виховної колонії: залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 23, 71, 77, 90.

Тема 14. Звільнення засуджених від відбування покарання

Підстави звільнення від відбування покарання. Припинення відбування

покарання і порядок звільнення. Порядок дострокового звільнення від відбування покарання. Правовий статус осіб, які відбули покарання.

Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні. Порядок направлення інвалідів першої та другої груп, а також чоловіків віком понад шістдесят років і жінок понад п’ятдесят п’ять років у будинки інвалідів і престарілих. Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 36, 39, 50, 51, 56, 69, 74, 78, 84, 89, 91.

Тема 15. Особливості правового регулювання покарань в зарубіжних країнах

Обговорення проблем попередження злочинності і поводження з

правопорушниками на міжнародному рівні Конгреси ООН з попередженням злочинності та поводження з правопорушниками. Мінімальні стандартні правила поводження з правопорушниками. ЛІТЕРАТУРА: 1-22, 45, 93, 96.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна 1. Денисов С.Ф., Хашев В.Г. Короткий словник основних термінів з

курсу Кримінально-виконавчого права. - Запоріжжя : Юридичний інститут МВС України, 2005. -51с.

2. Европейская конвенция о защите прав человека и основньїх свобод 04 декабря 1950 г. // Юридический вестник. - 1998. - № 4. - СІ7.

3. Европейские пенитенциарные правила от 11 января 2006 г. Рекомендация К(2006)2 Комитета министров Совета Европьі. Комментарий к тексту. - Донецк: Донецкий Мемориал, 2007. - 68 с.

4. Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками // Адвокат. - 1997. - № 2. - С.35.

5. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Юридический вестник. - 1998. - № 4. -С.5.

6. Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 11.12.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 52. - Ст.455.

7. Закон України "Про виконавче провадження" № 606-ХІУ від 21.04.99 р. // Відомості Верховної Ради України - 1999.- № 24.- Ст. 207.

8. Закон України "Про державну кримінально-виконавчу службу" від 23.06.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - №30. - С.409.

9. Закон України "Про попереднє ув'язнення" від 30 червня 1993 р. № 3352-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993.- № 35.- Ст.360.

10. Закон України „Про внесення змін до кримінально-виконавчого кодексу України від 16.03.2006 р. // Офіційний вісник України. - 2006. - №14. - С.43

11. Закон України „Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" від 10 липня 2003 р. №1104-ІУ // Офіційний вісник України. - 2003. -№32.-Ст. 1681.

12. Конституція України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. -Ст. 141. (Розділи 1,2)

13. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №25. - ст.31

14. Кримінально-виконавче законодавство України, Кримінально-виконавчий кодекс України. Нормативно-правові акти / Упоряд.: В.С.Ковальський, Ю.М.Хахуда. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 432с.

15. Кримінально-виконавчий кодекс України: Офіц. видання. - К: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре", 2004.-160с.

16. Кримінально-процесуальний кодекс України (зі змінами та доповненнями за станом на 1 серпня 2001р.).—X.: ООО "Одиссей".—2005.—288с.

17. Минимальные стандартные правила обращения с заключенными

// Уголовно-исправительное законодательство Украины. Сборник нормативних актов. - Харьков, 1993.

18. Плужнік О.І. Кримінально-виконавче право в таблицях та схемах: Навч. посібник. - К.: Професіонал, 2006. - 144 с.

19. Права людини (основні міжнародно-правові документи) // Збірник документів. - К.,1989.

20. Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. - Амстердам-Київ, 1996. - 228 с.

21. Рекомендація К (2006)13 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям щодо застосування тримання під вартою, умов, у яких воно відбувається, і запровадження гарантій від зловживань від 27 вересня 2006 р. - Донецк: Донецкий Мемориал, 2006. -16 с.

22. Уголовно-исполнительные кодекси. - Донецк: Донецк. Мемориал, 2004. - 420с.

Додаткова 23. Бадира В.А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення

волі, як мета покарання: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / ЛНУ. - Львів, 2006. -17 с.

24. Анденес И. Наказание и предупреждение преступлений / Под ред. Б.С.Никифорова. - М.: Прогресс, 1978.-264 с.

25. Багрий-Шаматов Л.В. Система уголовных наказаний и исправительно-трудовое право. - М., 1969.

26. Багрій-Шахматов Л.В. Соціально-правові проблеми кримінальної відповідальності та форм її реалізації. Загальна частина: Курс лекцій. - Одеса: АО БАХВА, 1998. - 192.

27. Баранов Ю.В. Стадии ресоциализации осужденных в свете новьіх социально-антропологических воззрений социальной философии. - СПб.: Юрид. центр Пресе, 2006. - 275 с.

28. Безнасюк А.С., Толкаченко А.А. Уголовные наказаная военнослужащих: теория, законодательство, практика. - М., 1999.

29. Богатирьов І Методологія впровадження кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі // Право України. - 2004. - №7. - С.25

30. Богатирьов І. Г. Кримінальні покарання, не пов'язані з позбавленням волі ( теорія і практика їх виконання кримінально-виконавчою інспекцією): Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / КНУВС. - К., 2006. -32 с.

31. Бондарев В.В., Василишин В.О. Щодо призначення кримінального покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців // Вісник Верховного Суду України.—2004.—№11.—С.39-41

32. Букалов А., Букалова О. Уголовные наказания в Украине. Статистический обзор. - М: РКІ, 2004. - 40с.

33. Вартилецька І.А. Виправні роботи без позбавлення волі в Україні: теоретичні аспекти та практика застосування на сучасному етапі:

Автореф.дис. ... канд.юрид.наук. -К., 1997. -19 с. 34. Денисова Т.А. Кримінальне покарання та функції його

призначення і виконання за законодавством України. Навч. Посібн. - Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ", 2004. - 152с.

35. Державна програма покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки. Затв. пост. КМУ від 3 серпня 2006р. №1090 // Офіційний вісник України. - 2006. - №32. - Ст. 2315.

36. Державна програма соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на 2004— 2006 рр. Затв. пост. КМУ від 30 серпня 2004р. №1133 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 35. - Ст. 2344.

37. Зашита прав человека в местах лишения свободы: Сб.нормат.актов и офиц. докум. - М.: Юриспруденция, 2003. - 480 с.

38. Інструкція з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 16 лютого 2005 р. № 27 // Офіційний вісник України. -2005.-№ 10.-Ст. 511.

39. Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: затв. наказ. МВС України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. №1303/203. // Офіційний вісник України. - 2004. - № 2. - Ст. 103.

40. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань, МВС України від 19 грудня 2003 р. № 270/1560 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 2. - Ч. 1-2. - Ст. 90.

41. Інструкція про порядок інформування органами й установами виконання покарань стосовно взятих під варту і засуджених іноземців: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 27 травня 2002 р. №135 // Офіційний вісник України. - 2002. - №27. - Ст. 1307.

42. Інструкція про порядок розгляду звернень громадян, їх особистого прийому в органах і установах виконання покарань: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 4 травня 2002 р. // Офіційний вісник України. - 2002. - №22. - Ст. 1083.

43. Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 16 грудня 2003 р. №261 // Офіційний вісник України. - 2004. - №1.

44. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблеми. - М.: Юрид.лит, 1973.

45. Леленталь С, Вежбицкий П. Исполнение наказания в виде лишения свободы в европейских социалистических государствах (перс польск.). - М.: Юрид.лит., 1978. - 160 с.

46. Мелентьев М.П., Корчинский В.А. Реализация принципа социальной справедливости в правоприменительной деятельности ИТУ. Учебное пособие. - Киев. РИО. КВШ МВД СССР, 1991.

47. Наказ Генеральної прокуратури України від 15 квітня 2004 р. №6 гн.: „Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави".

48. Наказ Генеральної прокуратури України від 23 квітня 2004 р. №8 гн. „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян".

49. Наказ Держ. департ. України з питань виконання покарань від 10 листопада 2003 р. №224 „Про здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі" // Офіційний вісник України. - 2004. - №2. - Ч. 1-2. - Ст. 74.

50. Наказ Держ. департ. України з питань виконання покарань від 30 січня 2006 р. №18 „Про недоліки в організації роботи із застосування до засуджених умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким і підготовки матеріалів за клопотанням про помилування та заходи щодо посилення контролю за цим напрямом службової діяльності".

51. Наказ Держ. департ. України з питань виконання покарань, МВС України, Мін. праці та соц. політ, від 12 грудня 2003 р. №250/1562/342 „Про порядок взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації'" // Офіційний вісник України. - 2004. - №2. - Ч. 1-2. - Ст. 94.

52. Наказ МВС України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 23 квітня 2001 р. №300/73 „Про заходи щодо дотримання законності при затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержанні встановлених законом строків затримання і тримання під вартою під час попереднього слідства" // Офіційний вісник України. -2001.-№37.-Ст. 1707.

53. Наказ Мін. освіти і науки України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 20 травня 2002 р. №1/9-251-5-1911/1В „Про вдосконалення організації навчання неповнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі, в середніх загальноосвітніх школах виховних колоній Державного департаменту України з питань виконання покарань".

54. Наказ Міністра оборони України від 26 лютого 2002 р. №81 „Про порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями" // Офіційний вісник України. - 2002. -№16. - Ст. 889.

55. Наказания, не связаннне с лишением свободи / Под ред. ИМ.Гальперина. - М., 1972.

56. Неживець ОМ. Забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі: Автореф. дис. к.ю.н.- К., 2005. - 20 с.

57. Основні питання діяльності кримінально - виконавчої системи. - К.: Леся, 2001. - 4.6. - С.4 - 48.

58. Павленко В. Громадські роботи в системі покарань, не пов'язаних з позбавленням волі: загальна характеристика та шляхи вдосконалення // Право України.—2003.—№11.—С.97-101

59. Плужнік О.І. Кримінальна відповідальність за порушення режиму відбування покарань у виправних установах та тримання під вартою: Монографія. - Одеса: ОЮІ МВС України, 2004. - 140 с.

60. Положення Конвенції проти катувань, жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність людини видів поводження та покарання щодо захисту прав і свобод громадян в сфері правосуддя (Аналіз міжнародно-правових стандартів у галузі поводження із звинуваченими, підсудними, засудженими): Навчальний посібник /Укладач В.О.Сушко. - Одеса: Астропринт; ОИУМ; ОИПП, 1998. - 148 с.

61. Положення про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 16 грудня 2003 р. №261 // Офіційний вісник України. - 2004. - №1. - Ст. 11.

62. Положення про Державний департамент з питань виконання покарань в Україні. Указ Президента України від 31.07.1998 р. № 827 / 98 // Офіційний вісник України.- 1998.- №31.- Ст. 1162.

63. Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії: Затв. наказ Держ. департаменту України з питань виконання покарань від 30 грудня 2003 р. №280 // Офіційний вісник України. - 2004. - №3. - Ст. 144.

64. Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 16 грудня 2003 р. №261 // Офіційний вісник України. - 2004. -№1.-Ст. 11.

65. Положення про навчальний центр при установі виконання покарань: затв. наказ. Мін. освіти і науки України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 26 лютого 2004 р. №153/32 // Офіційний вісник України. - 2004. - №11. - Ст. 680.

66. Положення про особливості організації і несення вартової служби в дисциплінарному батальйоні (частині): затв. пост. КМ України від 19 жовтня 1999 р. №1931 // Офіційний вісник України. -1999.-№42.-Ст. 158.

67. Положення про педагогічну раду виховної колонії: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 28 січня 2004 р. №20 // Офіційний вісник України. - 2004. - №5. - Ст. 267.

68. Положення про психологічну службу установи виконання покарань: Затв. нак. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 17 березня 2000 р. №33.

69. Положення про спостережні комісії: Затверджено постановою Кабінету міністрів України №429 від 1 квітня 2004р. // Офіційний вісник

України. - 2004. - №13. - Ст. 905. 70. Положення про умови навчання та отримання базової та повної

загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи: затв. наказ. Мін. освіти і науки України, Держ. департ. з питань виконання покарань від 1 березня 2002 р. №154/55 // Офіційний вісник України. - 2002. - №13. - Ст. 677.

71. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 р. №275 // Офіційний вісник України. - 2003. -№52. - Ст. 2898.

72. Правила тримання осіб, узятих під варту і засуджених, у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань: затв. Наказом Держ. департ. України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 р. №192 // Офіційний вісник України. - 2000. - №44. - Ст. 1910.

73. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: ППВСУ від 01 листопада 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998) / Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - № 11. - С.58.

74. Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості: ППВСУ від 26.12.2003 р. №16 // ВВСУ. - 2004. - № 2. - С. 7-9.

75. Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні: ППВСУ від 28 грудня 1996 р. № 15 (зі змінами) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. -К.: Юрінком Інтер, 2005. - С.281.

76. Про практику призначення судами кримінального покарання: ППВСУ від 24.10.2003 р. №7 (із змінами, внесеними постановою№18 від 10.12.2004р.) //ВВСУ.-2005. -№ 1.-С. 13.

77. Про практику розгляду судами справ про застосування заходів виховного характеру: ППВСУ від 15 травня 2006 р. №2 // ВВСУ. - 2006. - №7. - С.1

78. Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким: ППВСУ від 26 квітня 2002 р. №2 // ВВСУ (вкладка). — 2002. — №3. — С.5-8.

79. Програма подальшого реформування та державної підтримки кримінально-виконавчої системи на 2002-2005 роки: затв. пост. КМ України від 15 лютого 2002 р. №167 // Офіційний вісник України. - 2002. -№8.-Ст. 350.

80. Пташинський О.Б. Пенітенціарна система України. - К.: ІДП, 2004. - 204с. 139.

81. Радов Г. Пенітенціарна ідея: Думки на тему. - К.: Леся, 1997. - 288 с.

82. Романенко О.В. Пенітенціарна функція демократичної правової держави та роль громадянського суспільства в механізмі її реалізації: Автореф. дис.... канд. юрид.наук. -К.: НАВСУ, 2004. -20с.

83. Романов М. Дисциплінарна відповідальність засуджених до позбавлення волі. - X.: Фоліо, 2004. - 160с.

84. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. - К.: Наук.думка, 1987.

85. Соцький Ю. Позбавлення волі в системі кримінальних покарань України (історичний, правовий та соціальний аспекти) // Право України.—2003.—№9.—СІ 18-121.

86. Степанюк А.Ф. Порядок та умови виконання покарань, не пов'язаних із заходами виправно-трудового впливу.-К., 1991.-52 с.

87. Степанюк А.Ф. Сущность исполнения наказания / Худож.-оформитель Д.Е.Гапчинский. - Харьков: Фолио, 1999.-256 с.

88. Степанюк А.Ф., Трубников В.М. Режим отбывания лишения свободи в учреждениях, исполняющих наказание. Конспект лекций. -Харьков: Укр.юрид.акад., 1994.

89. Степанюк А.Ф., Трубников В.М. Исполнение наказания в виде лишения свободи и особенности постпенитенциарной адаптации освобожденннх. - К.: УМКО ВО, 1992.

90. Типове положення про батьківський комітет при виховній колонії: затв. наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 28 січня 2004 р. №20 // Офіційний вісник України. - 2004. - №5. -Ст. 267.

91. Трубников В.М. Соціальная адаптация осужденных от отбывания наказания. - Харьков, 1990.

92. Трубников В.М., Чеботарьова Ю.А. Правовий статус засуджених до позбавлення волі: Монографія. - X.:ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. - 372 с.

93. Фролова Е.Г. Системи уголовного наказания зарубежных стран. - Донецк: Дон ГУ, 1992.

94. Фролова ОТ. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів). Навч.посібник. - К.: АртЕк, 1997.-208 с.

95. Фролова ОТ., Титаренко Ю.Л. Покарання як спосіб боротьби зі злочинністю: Навч.посібн. - Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. - 328 с.

96. Школа С.М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні: Автореф. дис.... канд..юрид.наук. - К.: НАВСУ, 2004. -20с.