POLSKO−UKRAIŃSKI MAGAZYN GOSPODARCZYПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ

2(23) 2016

Plusy i minusy dla ukraińskiego agrobiznesu. – czyt. str. 4

Inwestycyjna atrakcyjność Obwodu Chersońskiego– czyt. str. 28

2 3

4 – 7 ................... PLUSY I MINUSY DLA UKRAIŃSKIEGO AGROBIZNESU. ПЛЮСИ ТА МІНУСИ ЗВТ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО АГРОБІЗНЕСУ

8 – 11 ................ PROWADZENIE DZIAŁALNOŚCI GOSPODARCZEJ W POLSCE PRZEZ OBYWATELI UKRAINY ORAZ KIERUNKI ZMIAN W POLSKIM PRAWIE PODATKOWYM. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ ТА НАПРЯМИ ЗМІН В ПОЛЬСЬКОМУ ПОДАТКОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ.

12 – 15 ............. FORUM EUROPA - UKRAINA ФОРУМ ЄВРОПА - УКРАЇНА

16 – 23 ............. ANALIZA EKSPORTU I IMPORTU MIĘSA I PRZEMYSŁU MIĘSNEGO NA UKRAINIE. АНАЛІЗ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ М’ЯСА І М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ.

24 – 27 ................ PROGRAM NA RZECZ LEPSZEGO STANOWIENIA PRAWA. ПРОГРАМА ДЛЯ СТВОРЕННЯ КРАЩОГО ЗАКОНОДАВСТВА.

28 – 38 ............... INWESTYCYJNA ATRAKCYJNOŚĆ OBWODU CHERSOŃSKIEGO ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ХЕРСОНЩИНИ

SPIS TREŚCIЗМІСТ

Wydawca: Polsko-Ukrainska Izba GospodarczaRedaktor naczelny: Grzegorz Teresiński

Redakcja: Svitlana ZavadskaOpracowanie graficzne: Jarosław Augustyniak

Kontakt: dialog@pol-ukr.com, www.pol-ukr.com

Видавець: Польсько-українська господарча палатаГоловний редактор: Гжегож Тересінські

Редакційне опрацювання: Світлана ЗавадськаГрафічне опрацювання: Ярослав Аугустиняк

Контакти: dialog@pol-ukr.com, www.pol-ukr.com

Szanowni Państwo! Drodzy Czytelnicy!

Obserwując wnikliwie, jakie skutki wywierają obo-wiązujące od nowego roku przepisy wprowadzające Strefę Wolnego Handlu w relacji Ukraina – UE, sta-ramy się na bieżąco infor-mować Was o widocznych efektach tych zmian w za-kresie handlu.

Takie informacje znajdziecie w wydaniu luto-wym magazyny E-Dialog.

Oto przed Wami kolejny numer E-Dialogu, w którym gorąco polecamy:

- o plusach i minusach Ukraińskiego sektora rolnego w świetle działania Strefy Wolnego Han-dlu – pisze nasz partner – Marina Brikimova;

- relację z dziewiątej już edycji Forum Europa – Ukraina. Wydarzenie, które przez wielu ekspertów uważane jest za najważniejsze forum wymiany myśli i doświadczeń przez szerokie spectrum śro-dowisk reprezentujących Ukrainę, Polskę, Unię Europejską oraz Rosję i kraje ościenne.

- z  cyklu prezentacji regionów – wspaniały obraz Obwodu Chersońskiego, z  jego unikalną i fascynującą przyrodą, atrakcjami i walorami tu-rystycznymi, a  także możliwościami gospodar-czymi. Zwłaszcza w sektorze rolno-spożywczym;

Ponadto w tym wydaniu analizy ekonomiczne i prawne pisane przez grono branżowych fachow-ców, które zawsze posiadają licznych odbiorców.

Zapraszamy do lektury!

Grzegorz Teresiński – Redaktor Naczelny

Шановні Пані Та Панове! Дорогі Читачі!

Уважно спостерігаючи за тим, які наслідки мають введені з нового року пра-вила Зони Вільної Торгівлі у  відносинах Україна – ЄС, ми намагаємося своєчасно інформувати Вас про ре-зультати цих змін у  сфері торгівлі.

Таку інформацію ви знай-дете в лютневому випуску журналу еDialog.

Перед Вами ще один номер еDialog-у, в яко-му ми до читання рекомендуємо:

- про плюси і мінуси українського аграрно-го сектора у світлі дії Зони Вільної Торгівлі, – пише наш партнер – Марина Брікімова;

- висновки з  дев’ятого Форуму Європа – Україна. Подія, яка багатьма експертами вва-жається найбільш важливим форумом обміну думками та досвідом представників різних сфер з  України, Польщі, ЄС, Росії та сусідніх країн.

- з  циклу презентацій регіонів – чудова презентація Херсонської області, з  її уні-кальною природою, цікавими розвагами, туристичними перевагами, а  також еконо-мічними можливостями, особливо в аграр-ному секторі.

Крім того, в цьому номері економічні і пра-вові аналізи надані галузевими фахівцями, які завжди мають численних клієнтів.

Приємного читання!

Гжегож Тересінські – Головний редактор

4 5

Зона вільної торгівлі з  Євросоюзом відкрита

для українських агрокомпаній з квітня 2014 року,

отже сьогодні вже можна підбити перші підсумки

роботи у нових умовах. Журнал «eDialog» з’ясував,

чим є  ЗВТ для українських сільгоспвиробників:

відчиненими дверима до європейського ринку чи

лише невеличкою шпаринкою для обраних компа-

ній.

На перший погляд українські експортери до-

сить жваво розпочали торгувати з Європою вже

Strefa Wolnego Handlu z  UE została otwarta dla ukraińskich firm sektora rolnego od kwietnia 2014 roku i dziś już można podsumować pierwsze wyniki pracy w  nowych warunkach prawnych. Magazyn „eDialog” próbuje odpowiedzieć na pytanie, czym jest SWH dla ukraińskich producentów rolnych:Otwartymi drzwiami do europejskiego rynku czy tylko małą luką dla wybra-nych firm.

Na pierwszy rzut oka ukraińscy eksporterzy dość szybko zaczęli handlować z Europą, bo już od pierw-szych dni nowego roku. Kontyngenty na kukurydzę (400 tys. ton), miód (5 tys. ton), drób (16 tys. ton), zosta-ły w pełni wykorzystane już w ciągu pierwszych tygo-dni. Według danych na 1 lutego 2016 roku limit handlu na cukier został wykorzystany o  ponad połowę do-puszczonej kwoty - (66% z ogółu 20,7 tys. ton), jedna trzecia limitu została wykorzystana w handlu pszenicą (bez cła już wyeksportowano 295 tys. ton z 950 tysięcy dozwolonych). Choć jeszcze w zeszłym roku na osią-gnięcie podobnych wyników było potrzebne pół roku albo rok. A wiele kwot w ogóle nie zostały wyczerpane. Zatem w pewnym stopniu można mówić o poprawie jakości ukraińskiej produkcji i wzroście popytu.

Dowodem poprawy jakości jest fakt, że od 10 stycz-nia swoje produkty na rynek europejski zaczęło dostar-czać dziesięć ukraińskich firm mleczarskich, które pod koniec grudnia ubiegłego roku otrzymały pozwolenie od Komisji Europejskiej.

Pamiętamy, że uprzednio ukraiński eksport mleka i produktów mlecznych hamowała właśnie niska jakość surowców i wysoka cena. Teraz cena spada z powodu dewaluacji hrywny, która trwa już drugi rok z rzędu.

„Dewaluacja zawsze stymuluje eksport, bo lokalne produkty na rynkach zewnętrznych tanieją. Tak więc realne perspektywy eksportu będzie można ocenić dopiero wtedy, gdy kurs hrywny się stabilizuje” – po-wiedział Dyrektor Agencji Konsultingowej „ProAgro” - Mikołaj Wernicki. Według Pana Wernickiego, dzisiaj trudno jest przewidzieć co będzie z eksportem, kiedy

hrywna przestanie dewaluować, a zwłaszcza z ekspor-tem miodu i jagody. „Myślicie, że to są towary produkcji przemysłowej? Jagody zbiera się w lesie. Miód kupu-ją od pszczelarzy w zaawansowanym wieku, orzechy włoskie wprost od ludności. To nie jest rozwój produk-cji przemysłowej w kraju. Wszystko to dzieje się dlate-go, że dewaluacja pozwoliła tanio kupować takie towa-ry. W kraju zaczęły powstawać zakupowe spółdzielnie, które z kolei eksportują to, co kupiły” - wyjaśnił ekspert.

з перших днів нового року. Квоти по кукурудзі (400

тисяч тон), меду (5 тисяч тон), курятині (16 тисяч

тон) були повністю використані вже за перші тижні.

Станом на 1 лютого більш ніж на половину була ви-

користана квота на цукор (на 66% при загальному

обсязі у 20,7 тисяч тон), на третину – квота на пше-

ницю (безмитно вже експортовано 295 тисяч тон

з 950 тисяч дозволених). Хоча ще у минулому році

на досягнення аналогічних результатів витрачало-

ся півроку, рік. А багато квот взагалі не були ви-

черпані. Отже у якійсь мірі можна казати про під-

вищення якості української продукції та зростання

попиту на неї.

Доказом поліпшення якості є  і  той факт, що

з  10 січня почали постачати свою продукцію на

європейський ринок десять українських молочних

компаній, що отримали відповідний дозвіл від Єв-

рокомісії наприкінці грудня минулого року. Адже

раніше експорт українського молока та молочних

продуктів стримувала саме низька якість сирови-

ни та висока ціна. Зараз ціна падає через стрімку

девальвацію гривні, що триває вже другий рік пос-

піль.

«Девальвація завжди стимулює експорт, бо

місцева продукція на зовнішніх ринках дешевшає.

Отже реальні перспективи експорту можна буде

оцінювати лише тоді, коли курс гривні стабілізуєть-

ся», – зауважує директор консалтингового агент-

ства «ПроАгро» Микола Верницький. Та, на його

думку, сьогодні складно прогнозувати що буде

з експортом, коли гривня перестане девальвува-

ти, особливо з експортом меду та ягід. «Думаєте,

це товари промислового виробництва? Ягоди зби-

рають у лісі. Мед купують у бабусь-пасічниць, во-

лоські горіхи у населення. Це не розвиток промис-

лового виробництва в країні. Все це відбувається,

бо девальвація дозволила купувати ці товари де-

шево. В країні почали створюватись купівельні ко-

оперативи, які у свою чергу почали експортувати

те, що купили», - пояснив експерт.

Не виключено, що існування купівельних коо-

перативів буде стимулювати дрібне виробництво.

Plusy i minusy dla ukraińskiego agrobiznesu.

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

інші країни/inne państwa

Росiйська Федерацiя / Federacja Rosyjska

Китай / Chiny

Туреччина / Turcja

Iталiя / Włochy

Польща / Polska

Єгипет / Egipt

Iндiя / Indie

Iспанiя / Hiszpania

Нiмеччина / NiemcyIзраїль / Izrael

Казахстан / Kazachstan

Саудiвська Аравiя / Arabia Saudyjska

Бiлорусь / Białoruś Нiдерланди / Niderlandy

Угорщина / Węgry

Географічна структура українського

експорту за січень-листопад 2015 року

Struktura geograczna eksportu ukraińskiego

styczeń-listopad 2015 r

Плюси та мінуси ЗВТ для українського агробізнесу

6 7

Zatem nie jest wykluczone, że istnienie spółdziel-ni zakupowych będzie stymulować drobną produkcję. Ale ich założyciele nie mogą wymagać od starszych osób zajmujących się pszczelarstwem przestrzegania standardów europejskich. Wszystko to może prowa-dzić do negatywnych skutków. Zwłaszcza biorąc pod uwagę skandal wokół ukraińskiego miodu, który wy-buchł w Europie pod koniec stycznia bieżącego roku.

Wiadomo, że czeska inspekcja badania jakości pro-duktów doszła do wniosku, że czeski miód zmieszany z  ukraińskim wykazał obecność w  produkcie końco-wym zakazanych w UE antybiotyków. Czy antybiotyki byłe jedynie w miodzie ukraińskim pozostaje pytaniem otwartym. Obie strony twierdzą, że miód odpowia-dał wszystkim normom fitosanitarnym. Ale ukraińscy pszczelarze potwierdzili, że faktycznie chloramfenikol i nitrofurany czasami są używane do leczenia pszczół, i w małej ilości leki te nie wpływają na zdrowie człowie-ka. Na co Czesi oświadczyli, że użycie antybiotyków w  produkcji miodu jest zabronione. W  wyniku czego trzem ukraińskim eksporterom zabroniono dostarczać miód do Europy. Czechy rozpoczęły „miodową” wojnę konkurencyjną i Ukraina może ją przegrać.

Mimo tego incydentu należy zauważyć, że Ukraina stara się przestrzegać standardy europejskie, a w każ-dym razie jest to deklarowane.

W rzeczywistości według różnych szacunków eks-pertów 70-95% krajowej produkcji rolnej nie odpowia-da normom europejskim. Lokalne firmy nie są gotowe handlować z Europą. Zdaniem eksperta ds. Strefy Wol-nego Handlu Platformy Społecznej „Reanimacyjny pa-kiet reform” Lubow Akulenko, u większości z nich po prostu nie ma środków obrotowych dla wdrażania tych standardów.

Z  kolei Pan Wernicki uważa, że nie ma również sensu ekonomicznego reorientować się na rynek euro-pejski. „Albowiem zmiana procesów technologicznych wymaga znacznych inwestycji, czego nie zrekompen-suje ostateczna cena produktu”. W konsekwencji, bio-rąc pod uwagę istniejące warunki, dostawa towarów, zwłaszcza pochodzenia zwierzęcego na rynek we-

Але їх засновникам слід розуміти, що не можливо

вимагати від бабусь-пасічниць дотримання євро-

пейських стандартів. Все це не напряму, але зако-

номірно може призвести до негативних наслідків.

Особливо враховуючи скандал, що здійнявся в Єв-

ропі наприкінці січня цього року навкруги україн-

ського меду.

Відомо, що чеська інспекція з якості продуктів

дійшла висновку, що чеський мед після додавання

до нього українського показав наявність у кінце-

вому продукті заборонених антибіотиків. У чиєму

саме меді вони були – питання відкрите. Обидві

сторони наполягають, що мед відповідав усім фі-

то-санітарним нормам. Та в будь-якому разі укра-

їнські бортники підтвердили, що хлорамфенікол

та нітрофурани дійсно інколи використовують для

лікування бджіл, та в невеликій кількості ці ліки не

впливають на здоров’я людини. На що чехи заяви-

ли, що антибіотики у виробництві меду використо-

вувати взагалі не дозволяється. В результаті трьом

українським експортерам було заборонено поста-

чати мед до Європи. Чехія розпочала «медову»

конкурентну війну і Україна може її програти.

Та не дивлячись на цей інцидент, треба від-

значити, що Україна таки прагне дотримуватись

європейських стандартів, в усякому разі це праг-

нення декларується. Але по факту сьогодні за

різними оцінками експертів 70-95% аграрної про-

дукції вітчизняного виробництва євровимогам не

відповідає. Місцеві компанії не готові торгувати

з Європою. У більшості з них, по словам експерта

громадської платформи «Реанімаційний пакет ре-

форм» з питань зони вільної торгівлі Любові Аку-

ленко, просто не має обігових коштів для запрова-

дження цих стандартів. А пан Верницький вважає,

що не має і економічного сенсу переорієнтовува-

тись на євроринок. «Бо зміна технологічних про-

цесів потребує значних інвестицій, які кінцева ціна

продукту не покриває». Отже, враховуючи існуючі

умови, постачання товарів, особливо тваринниць-

кого походження, на внутрішній ринок є більш при-

бутковим, ніж обмежений квотами експорт до Єв-

ропи. До того ж сьогодні банки надають кредити

не надто охоче. Отже інвестувати у власне вироб-

ництво будуть лише ті виробники, які вже вийшли

на європейський ринок, або планують це зробити

у  найближчому майбутньому. Об’єм внутрішніх

інвестицій генеральній директор Асоціації «Укра-

їнський клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький

оцінює максимум у два мільярди доларів на рік.

Враховуючи все це можна зробити висновок,

що зона вільної торгівлі поки що суттєво не вплину-

ла на український агросектор, не змінила продук-

тову структуру експорту та торгівельну філософію

компаній. Основними українськими експортними

продуктами лишаються пшениця та кукурудза.

Україна експортувала і  надалі експортуватиме їх

у великих обсягах навіть поза межами квот. Хоча

тепер частина товару буде коштувати європей-

ським імпортерам трохи дешевше.

Одним з позитивних моментів можна вважати

вихід на ринок ЄС компаній, що займаються ви-

робництвом тваринницької продукції. Але треба

зазначити, що підприємства м’ясо-молочного бло-

ку готувалися до цього дуже давно, цілеспрямова-

но інвестували у розвиток виробництва, і зробили

б спробу підкорити Європу незалежно від наяв-

ності ЗВТ. По-перше, це стосується експортерів

курятини, по-друге – виробників молочної продук-

ції, які вже років десять намагаються диверсифі-

кувати свої експортні потоки через проблеми на

російському ринку. Та враховуючи маленький роз-

мір євроквот, за словами пана Висоцького, навіть

для них сьогодні більш привабливими з експортної

точки зору будуть ринки країн Близького Сходу,

Центральної та Південно-Східної Азії, Північної Аф-

рики. Хоча, мабуть, при наявності євросертифика-

ту, підтверджуючого якість продукції та країну по-

ходження, виходити на нові ринки буде легше будь

яким компаніям.

Марина Брикимова, журналіст

wnętrzny jest bardziej opłacalna, niż ograniczony kon-tyngent na eksport do Europy. Mało tego, banki dzisiaj nie bardzo chętnie udzielają kredytów na ten cel. Zatem zainwestować we własną produkcję będą tylko ci pro-ducenci, którzy już mają pozycję na rynku europejskim lub planują wejść w  niedalekiej przyszłości. Dyrektor Generalny Stowarzyszenia „Ukraiński Klub Agrarnego Biznesu” - Taras Wysocki - ocenia wartość wewnętrz-nych inwestycji maksymalnie na kwotę dwóch miliar-dów USD rocznie.

Analizując to wszystko, można stwierdzić, że Stre-fa Wolnego Handlu, póki co znacząco nie wpłynęła na ukraińskie rolnictwo, nie zmieniła jego struktury pro-dukcyjnej eksportu i filozofii działań firm.

Głównymi ukraińskimi produktami eksportowymi pozostają pszenica i kukurydza. Ukraina eksportowa-ła i będzie eksportować je w dużych ilościach, nawet poza ustanowione kontyngenty. Chociaż teraz część towarów będzie trochę taniej kosztować importerów europejskich.

Za jeden z  pozytywnych aspektów można uznać wejście na rynek UE firm, zajmujących się produkcją zwierzęcą. Ale trzeba zaznaczyć, że w/w przedsiębior-stwa od bardzo dawna przygotowywały się do tego kroku. Świadomie inwestowały w  rozwój produkcji i dokonałyby próby wejścia na rynki europejskie nieza-leżnie od uchwalenia SWH.

Przede wszystkim mówimy o eksporterach drobiu, po drugie – producentach wyrobów mlecznych, które od dziesięciu lat starają się zdywersyfikować swoje moce eksportowe ze względu na problemy na rynku ro-syjskim. Zdaniem Pana Wysockiego, biorąc pod uwa-gę tak niską wartość eurokontyngentów, nawet dzisiaj bardziej atrakcyjnymi z punktu widzenia eksportu będą dla nich rynki krajów Bliskiego Wschodu, Środkowej i  Południowo-Wschodniej Azji oraz Północnej Afryki. Chociaż, być może posiadając certyfikat potwierdza-jący jakość produktu i  kraj pochodzenia, wejście na nowe rynki będzie łatwiejsze dla każdej firmy.

Marina Brikimova, dziennikarz

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

8 9

В лютневому випуску нашого журналу з ци-

клу юридичних порад щодо господарської діяль-

ності в  стосунках Польща-Україна, ми публіку-

ємо основні правила, які повинні бути виконані

громадянами України для отримання дозволу на

ведення господарської діяльності на території

Польщі. Ми також покажемо, в якій мірі польська

податкова служба впливає на осіб, що ведуть

підприємницьку діяльність.

W lutowym wydaniu cyklu porad prawnych z za-kresu prowadzenia działalności gospodarczej w re-lacjach Polska-Ukraina, przedstawiamy elemen-tarne zasady, którym muszą sprostać obywatele Ukrainy chcący rozpocząć swoje działania bizneso-we na terenie Polski. Ponadto, sygnalizujemy w ja-kim zakresie polski aparat fiskalny ukierunkowuje swoje działania ustawowe względem osób prowa-dzących działalność gospodarczą.

Ми представляємо польські бізнес-реалії по-

тенційно зацікавленим особам. Переходимо до

теми, на яку чекали багато наших читачів.

Отже починаємо…

В Польщі діє принцип свободи підприємниць-

кої діяльності. Але потрібно пам’ятати про те,

що принцип свободи здійснення господарської

діяльності не має абсолютного характеру – ве-

дення певних видів діяльності вимагає отриман-

ня концесії, патенту, ліцензії або дозволу (на-

приклад, провадження діяльності з проведення

азартних ігор, виробництво або торгівля зброєю

та боєприпасами).

Громадянин України для в’їзду на терито-

рію Польщі повинен мати дійсний проїзний до-

кумент і діючу візу. Щоб перебувати на території

Польщі потрібно мати дозвіл на перебування.

Одним з видів дозволу на тимчасове перебуван-

ня є дозвіл на тимчасове перебування з метою

ведення підприємницької діяльності. Щоб отри-

мати такий дозвіл, необхідно мати медичну стра-

ховку, а  також джерело стабільного і  регуляр-

ного доходу, достатнього для покриття вартості

утримання себе та членів сім’ї, які перебувають

на утриманні, а також у разі необхідності, згода

компетентного органу на зайняття певної поса-

ди або виконання професії. Також потрібно мати

тимчасову реєстрацію за місцем проживання на

території Польщі. Одночасно суб’єкт господар-

ської діяльності повинен відповідати наступним

вимогам:

- в  податковому році, що передував подачі

клопотання про видачу дозволу на тимчасове

перебування з  метою ведення підприємницької

діяльності, мати дохід не нижче 12-кратного роз-

міру середньомісячної заробітної плати у даному

воєводстві, або

- влаштувати на роботу на невизначений тер-

мін і повний робочий день, упродовж щонаймен-

ше 1 року перед поданням клопотання, принайм-

ні двох працівників, які є  громадянами Польщі

чи визначеними іноземцями, або

Wprowadzamy potencjalnych zainteresowa-nych w  polskie realia biznesowe. Poruszamy dziś temat, na który czekało wielu naszych czytelników.

A więc do rzeczy…W  Polsce obowiązuje zasada swobody wyko-

nywania działalności gospodarczej. Trzeba jednak pamiętać o tym, że zasada swobody wykonywania działalności gospodarczej nie ma jednak charakte-ru absolutnego – prowadzenie pewnych rodzajów działalności wymaga uzyskania koncesji, zezwole-nia, licencji bądź zgody (np. prowadzenie kasyn gry, wytwarzanie i obrót bronią i amunicją).

Obywatel Ukrainy aby móc wjechać na teryto-rium Polski musi posiadać ważny dokument podró-ży oraz ważną wizę. Aby przebywać na terytorium Polski wymagane jest zezwolenie na pobyt. Odmia-ną zezwolenia na pobyt czasowy jest zezwolenie na pobyt czasowy w celu prowadzenia działalności gospodarczej. Aby uzyskać tego rodzaju zezwole-nie należy posiadać ubezpieczenie zdrowotne oraz źródło stabilnego i  regularnego dochodu wystar-czającego na pokrycie kosztów utrzymania siebie i członków rodziny pozostających na utrzymaniu, jak również, w razie istnienia takiego obowiązku, zgo-dę właściwego organu na zajmowanie określonego stanowiska lub wykonywanie zawodu. Powinno się mieć również zapewnione na terenie Polski miejsce zamieszkania. Jednocześnie, podmiot prowadzący działalność gospodarczą powinien spełniać nastę-pujące wymagania:

- w roku podatkowym poprzedzającym złożenie wniosku o  udzielenie zezwolenia na pobyt czaso-wy w celu prowadzenia działalności gospodarczej osiągnąć dochód nie niższy niż 12-krotność prze-ciętnego miesięcznego wynagrodzenia w  danym województwie, lub

- zatrudniać na czas nieokreślony, w pełnym wy-miarze czasu pracy co najmniej przez okres 1 roku poprzedzającego złożenie wniosku co najmniej 2 pracowników będących obywatelami polskimi bądź określonymi cudzoziemcami, lub

Prowadzenie działalności gospodarczej w Polsce przez obywateli Ukrainy oraz kierunki zmian w polskim prawie podatkowym.Ведення господарської діяльності громадянами України на території Польщі та напрями змін в польсько-му податковому законодавстві.

Prawo • Закон P

raw

o • З

акон

10 11

- підтвердити володіння засобами, які дозво-

ляють на виконання вищевказаних умов щодо

отриманих доходів або здійснювати діяльність

з метою виконання цих умов у майбутньому.

Вимоги щодо доходу або зайнятості застосо-

вуються до створеного іноземцем командитного

товариства, командитно-акціонерного товари-

ства, товариства з обмеженою відповідальністю,

акціонерного товариства або компанії, до якої

громадянин України приєднався або частку чи

акції якої отримав або придбав. Щодо ведення

господарської діяльності в якості члена правлін-

ня створеної компанії, або компанії, до якої гро-

мадянин України приєднався або частку чи акції

якої отримав або придбав, можна отримати цей

дозвіл, якщо особа і  дана компанія виконують

відповідні умови.

Громадяни України, які в змозі довести поль-

ське походження, можуть розглянути можливість

отримання Карти Поляка. Цей документ зокре-

ма передбачає право на отримання дозволу на

постійне проживання на території Польщі, а та-

кож можливість отримання візи безкоштовно.

Найближчим часом можна очікувати певних

змін, загальні напрямки яких український інвес-

тор повинен мати на увазі, розглядаючи питан-

ня ведення господарської діяльності в  Польщі.

Враховуючи заяви представників нового уряду

дані зміни, з  великою часткою ймовірності, бу-

дуть спрямовані на підтримку малого та серед-

нього бізнесу, а  також більш суворого запобі-

гання податкової оптимізації і стягнення податку

на товари і послуги. Крім того в даний час роз-

глядається питання введення податку з обороту,

зниження ставки податку на прибуток юридич-

них осіб для малих платників податків, а також

введення певних обов’язків у  сфері отримання

податкових пільг.

Щодо податку на прибуток, планується зни-

ження ставки податку для юридичних осіб,

а саме малих платників податків. Ця ставка по-

винна бути зменшена з 19% до 15% для платни-

- wykazać, że posiada środki pozwalające na spełnienie wyżej warunków dotyczących osiąga-nych dochodów lub prowadzi działania pozwalają-ce na spełnienie w przyszłości tych warunków.

Wymogi w  zakresie dochodu lub zatrudnienia stosuje się do utworzonej przed cudzoziemca spół-ki komandytowej, komandytowo-akcyjnej, spółki z ograniczoną odpowiedzialnością, spółki akcyjnej albo spółki, do której obywatel Ukrainy przystąpił lub której udziały lub akcje objął lub nabył. W za-kresie prowadzenia działalności gospodarczej jako członek zarządu utworzonej spółki, lub spółki w któ-rej objęto lub nabyto można uzyskać przedmiotowe zezwolenie jeśli dana osoba i dana spółka spełniają odpowiednie warunki.

Obywatele Ukrainy, którzy są w stanie wykazać polskie pochodzenie mogą rozważyć uzyskanie Karty Polaka. Dokument ten wiąże się m.in. z pra-wem do uzyskania zezwolenia na pobyt stały na te-renie Polski, jak również z brakiem obowiązku uisz-czenia opłaty za wizę.

W  najbliższym czasie można spodziewać się określonych zmian, których ogólne kierunki ukraiń-ski inwestor powinien mieć na uwadze, rozważając prowadzenie działalności gospodarczej w  Polsce. Biorąc pod uwagę zapowiedzi przedstawicieli no-wego rządu zmiany te, z dużą dozą prawdopodo-bieństwa, będą zmierzały w  kierunku wspierania małych i  średnich przedsiębiorstw oraz bardziej rygorystycznego przeciwdziałaniu optymalizacji podatkowej oraz wyłudzeń w zakresie podatku od towarów i usług. Obecnie rozważa się, między inny-mi, wprowadzenie podatku obrotowego, obniżenie stawki podatku dochodowego od osób prawnych dla małych podatników oraz wprowadzenie okre-ślonych obowiązków w zakresie uzyskiwania korzy-ści podatkowych.

W zakresie podatku dochodowego, planuje się obniżenie stawki podatkowej podatku dochodo-wym od osób prawnych w odniesieniu do małych podatników. Stawka ta ma być zmniejszona z 19% do 15% dla podatników, których roczny obrót nie

ків податку, чий річний оборот не перевищує 1,2

млн євро в рік. Крім того, планується введення

можливості повної амортизації інвестиційних ви-

трат у рік їх виникнення, в разі ж витрат на до-

слідження і розробки, можливість навіть подвій-

ного відрахування.

Слід також згадати про пропозицію введен-

ня обов’язку інформувати податкові органи про

будь-які трансакції, що здійснюються з  метою

отримання так званих податкових переваг, спря-

мованих на обмеження фінансових трансфертів

у податковий рай. У разі відсутності інформуван-

ня про такі переваги передбачає ться застосу-

вання підвищеної ставки податку.

Запропонований податок з  обороту має за-

стосуватися до великих торгових магазинів.

Пропозиція має на увазі введення податкових

ставок в розмірі від 0,5% до 2% і буде відноси-

тися до магазинів, площа яких перевищує 250

квадратних метрів.

Необхідно зазначити, що вище перерахова-

ні питання є лише пропозиціями, у зв’язку з чим

важко визначити, яка буде їх остаточна форма.

Шановні Читачі, ми сподіваємося, що в стис-

лий і зрозумілий спосіб нам вдалося роз’яснили

податкові реалії та критерії для ведення госпо-

дарської діяльності в Польщі.

Ми будемо продовжувати наш цикл і вже на-

перед запрошуємо Вас до читання в наступних

випусках еДіалогу.

Автори:

Войцех Пілат, адвокат, партнер в  Конторі

адвокатів і  юристконсультів «Пілат і  Партнери»

у Варшаві та Міжнародній юридичній конторі «Пі-

лат, Борсук і Партнери» у Львові.

Матеуш Тхужевські, доктор юридичних наук,

юрист Контори адвокатів і юристконсультів «Пі-

лат і Партнери» у Варшаві.

przekroczy 1,2 mln euro rocznie. Ponadto planuje

się wprowadzenie możliwości pełnej amortyzacji

nakładów inwestycyjnych w  roku ich poniesienia,

w przypadku zaś wydatków na badania i rozwój na-

wet na podwójne odliczenie.

Należy również wspomnieć o propozycji wpro-

wadzenia obowiązku informowania organów podat-

kowych o  wszelkich transakcjach dokonywanych

w  celu uzyskania tak zwanych korzyści podatko-

wych, zmierzających do ograniczania transferów

finansowych do rajów podatkowych. W przypadku

braku zaraportowania takich korzyści przewidu-

je się zastosowanie podwyższonej stawki podatku

w przedmiotowym zakresie.

Proponowany podatek obrotowy ma dotyczyć

sklepów wielkopowierzchniowych. Propozycja do-

tyczy wprowadzenia stawek podatkowych w moż-

liwym zakresie od 0,5% do 2% i  objęcia tym po-

datkiem sklepów, których powierzchnia przekracza

250 metrów kwadratowych.

Trzeba zaznaczyć, że wyżej wymienione kwestie

są jedynie propozycjami, w związku z czym trudno

określić jaka będzie ich ostateczna forma.

Szanowni Czytelnicy, mamy nadzieję, że

w skondensowany i przejrzysty sposób przybliżyli-

śmy choć trochę realia podatkowe i kryteria do pro-

wadzenia działalności gospodarczej w Polsce.

Będziemy kontynuować nasz cykl i  już z  góry

zapraszamy do lektury w  kolejnych wydaniach

E-Dialogu.

Autorzy:

Wojciech Piłat, adwokat, partner w  Kancelarii

Adwokatów i Radców Prawnych „Piłat i Partnerzy”

w Warszawie i w Międzynarodowej Kancelarii Praw-

niczej „Piłat, Borsuk i Partnerzy” we Lwowie.

Mateusz Tchórzewski, doktor nauk prawnych,

prawnik w  Kancelarii Adwokatów i  Radców Praw-

nych „Piłat i Partnerzy” w Warszawie

Prawo • Закон P

raw

o • З

акон

12 13

В днях 22-26 січня поточного року в Лодзі

відбувся черговий економічний форум Європа

– Україна.

Під час трьох днів дебатів, круглих столів та

величезної кількості презентацій гості Форуму

зробили спробу відповісти на питання – в яко-

му соціально-економічному стані знаходиться

Україна на даний час, в перші дні вступу в силу

угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Експерти і політики з Польщі, України, ЄС,

Росії та інших сусідніх країн, а  також гості

з США в своїх виступах піднімали питання про

роль України щодо складної ситуації еміграції,

з якою намагається впоратися Європа.

Форум був відкритий доповіддю підготовле-

ною одним з провідних і найвпливовіших ана-

літичних центрів України – Центром ім. Разум-

кова.

За словами експертів вище вказаного Цен-

тру, 2015 рік на Україні минув у тіні конфлікту

з Росією. Зі змісту звіту випливає, що Україна

вийшла достойно з економічного і політичного

колапсу. З метою уникнення дезінтеграції дер-

жави розпочато широку програму реформ, се-

ред яких одними з основних є реформа місце-

вого самоврядування, реформа права, а також

реформа державних фінансів.

Протягом трьох днів було запрезентовано

більш ніж 40 різних доповідей, звітів і аналізів.

Модератори Форуму вміло розділили де-

бати на виступи політичного або економічного

W  dniach 22-26 stycznia br., w  Łodzi odbyło się kolejne forum ekonomiczne – Europa – Ukraina.

W  trakcie trzech dni debat, paneli dyskusyj-nych i  prezentacji licznie przybyli na Forum go-ście podjęli próbę odpowiedzi na pytanie – w ja-kiej kondycji społeczno-ekonomicznej znajduje się obecnie Ukraina w przede dniu wejścia w ży-cie umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską.

Eksperci i politycy z Polski, Ukrainy, UE, Ro-sji pozostałych krajów sąsiedzkich, a  także go-ście z USA w swych wystąpieniach podnosili rolę Ukrainy w odniesieniu do trudnej sytuacji emigra-cyjnej, z którą usiłuje sobie poradzić Europa.

Całość Forum otworzył raport przygotowany przez jeden z najbardziej opiniotwórczych ośrod-ków analitycznych Ukrainy – Centrum im. Razum-kowa.

Według specjalistów z w/w Centrum, rok 2015 na Ukrainie upłynął w  cieniu konfliktu z  Rosją. Z treści raportu wynika, że Ukraina wyszła obron-ną ręką unikając zapaści gospodarczej i politycz-nej. Widmo dezintegracji państwa dał początek szerokiemu programowi reform, z pośród których na czoło wysuwają się reforma samorządowa, re-forma prawa oraz reforma finansów publicznych.

W  trakcie trzech dni wygłoszono ponad 40 różnych referatów, raportów i analiz.

Moderatorzy Forum umiejętnie podzielili pro-porcje debat dzieląc czas na wystąpienia o cha-rakterze politycznym oraz stricte gospodarczym i makroekonomicznym. Nie zabrakło także wystą-

Konferencja • конференція Ko

nfer

encj

a • к

онф

ерен

ція

FORUM EUROPA - UKRAINA

ФОРУМ ЄВРОПА - УКРАЇНА

Archiwum Forum Ekonomicznego

14 15

характеру. Також піднімалися питання культу-

ри, релігії або історичної пам’яті. Останні пи-

тання були особливо акцентовані представни-

ками Польщі, які підкреслювали абсолютний

суверенітет України при прийнятті рішень щодо

напрямків змін та внутрішніх реформ, а також

політики щодо Росії, сусідніх країн і ЄС.

Аналітики, які представляли звіти щодо по-

точної соціально-економічної ситуації в Україні,

звертали увагу на еволюцію у відносинах Укра-

їни з Європою та Світом, викликану зменшен-

ням ескалації збройного конфлікту з  Росією.

Незважаючи на те, що формальна позиція ЄС

щодо конфлікту не змінилася, конфлікт в Сирії

і величезна проблема з напливом біженців від-

сунула зацікавленість українськими проблема-

ми на другий план.

Це не означає, що ЄС не прагне якнайш-

видше вирішити питання у відносинах Росія –

Україна. На думку виступаючих експертів з ЄС,

а  особливо з фінансового середовища, швид-

ке вирішення згаданого конфлікту - це подаль-

ший розвиток економічних взаємовідносин ЄС

– Україна, а також відносин ЄС – Росія.

Багато хто з  виступаючих підкреслювали

той факт, що незважаючи на триваючий кон-

флікт, Україна вибрала шлях реформ і реалізує

їх в  багатьох сферах соціально-економічного

життя, а це, на їхню думку, спрямовує Україну

в бік проєвропейського шляху розвитку.

Однією з  важливих тем, що обговорюва-

лися під час засідання Форуму було питання

енергетичної безпеки України та Європи.

Враховуючи той факт, що доступ України до

власних енергетичних ресурсів істотно змен-

шився через відсутність можливості видобут-

ку вугілля з  регіону Донбасу і  видобутку газу

з Чорного моря, доповідачі задавалися питан-

ням, як це вплине на подальші відносини з Ро-

сією та чи інші сусідні країни можуть відчути

негативні наслідки цього.

pień poruszających kwestie kultury, religii czy pa-mięci historycznej. Ostatnie kwestie były mocno akcentowane przez przedstawicieli Polski, którzy podkreślali pełną suwerenność Ukrainy przy po-dejmowaniu decyzji o kierunkach zmian i  reform wewnętrznych oraz polityki wobec Rosji, krajów sąsiedzkich i UE.

Analitycy przedstawiający reporty o  obec-nej sytuacji społeczno-gospodarczej na Ukrainie zwracali uwagę na ewolucję w relacjach Ukrainy z Europą i Światem spowodowaną zmniejszeniem eskalacji konfliktu zbrojnego z  Rosją. Mimo, że formalne stanowisko UE dotyczące konfliktu nie uległo zmianie, to jednak konflikt w Syrii i olbrzy-mi problem z falami uchodźców przesunął środek ciężkości zainteresowania problemami ukraiński-mi na dalszy plan.

Nie znaczy to, że UE nie zależy na jak naj-szybszym rozwiązaniu kryzysu w  relacjach Ro-sja – Ukraina. Zdaniem występujących eksper-tów z UE, zwłaszcza ze środowisk finansowych, szybkie zażegnanie wspomnianego konfliktu, to dalszy rozwój relacji gospodarczych na linii UE – Ukraina, a także w relacjach UE – Rosja.

Wielu spośród prelegentów podkreślało fakt, że mimo trwającego konfliktu Ukraina wybrała drogę reform i wdraża ją na wielu płaszczyznach życia społeczno-gospodarczego, a  to - ich zda-niem – determinuje Ukrainę w stronę proeuropej-skiej drogi rozwoju.

Jednym z  ważnych tematów omawianych podczas obrad Forum była sprawa bezpieczeń-stwa energetycznego Ukrainy i Europy.

Z  uwagi na fakt, iż dostęp Ukrainy do wła-snych zasobów energetycznych uległ znacznemu obniżeniu poprzez brak możliwości wydobywania węgla z regionu Donbasu i wydobycia gazu z Mo-rza Czarnego, paneliści zastanawiali się, jak wpły-nie to na dalsze relacje z Rosją i czy również po-zostałe kraje sąsiedzkie mogą odczuć negatywne następstwa.

У  відповідності з  діючими принципами на

території ЄС стосовно збалансованого регі-

онального розвитку в  рамках цих питань за-

значалося, наскільки великі проблеми має ви-

рішити уряд України, враховуючи величезну

диференціацію демографічного, економічного

потенціалу і рівня урбанізації, яке існує на те-

риторії всієї країни.

Європейські країни мають у  цьому відно-

шенні хороший досвіт, про що обговорювалось

під час дискусії. У свою чергу, велика зацікав-

леність української сторони була доказом того,

що представники органів влади мають свідо-

мість і  розуміють, що збалансований регіо-

нальний розвиток - це ключ до гармонійного

проведення реформ на території всієї країни.

Загалом, на думку учасників, тематика

і  сфера обговорюваних питань у  ході Форуму

Європа – Україна повністю виправдали покла-

дені на нього очікування. Існують пропозиції

проведення подібного форуму в  Україні, що

могло б бути елементом підтримки уряду в ре-

алізації соціально-економічних реформ і підви-

щення соціальної активності.

На думку багатьох експертів спрямованість

політики Києва у  європейському напрямку

є незворотнім процесом, і тільки від обох сто-

рін залежить, чи це допоможе у  подальшому

розвитку економіки і уникненню ескалації кон-

флікту з Росією чи ні. З огляду на своє геогра-

фічне розташування Україна і Польща являють

собою важливий центр впливу, який може ви-

рішувати питання формування політики в  цій

частині Європи.

Гжегож Тересінські

Головний редактор

Zgodnie z  obowiązującymi na terytorium UE założeniami dotyczącymi zrównoważonego roz-woju regionalnego, w  panelu poświęconym tym zagadnieniom podkreślano, jak wielkie wyzwania stoją przed rządem Ukrainy, z uwagi na ogromne zróżnicowanie demograficzne, potencjału gospo-darczego oraz stopnia zurbanizowania, jakie ma miejsce na terytorium całego kraju.

Kraje europejskie posiadają w  tym zakresie dobrą praktykę i wiedzę, co przebijało się na plan pierwszy z  prowadzonej na ten temat debaty. Z  kolei duże zainteresowanie strony ukraińskiej było dowodem, na to, że tamtejsi włodarze mają tego świadomość i zdają sobie sprawę, że zrów-noważony rozwój regionalny to klucz do harmo-nijnego przeprowadzenia reform na terenie całe-go kraju.

Reasumując – zdaniem uczestników, tematyka i  zakres omawianych obszarów przestawianych w trakcie Forum Europa – Ukraina spełnił pokła-dane w nim oczekiwania. Pojawiały się głosy, że podobne forum powinno odbyć się na Ukrainie, co mogło by być elementem wsparcia dla rządu przy wdrażaniu reform społeczno-gospodarczych oraz zwiększyć aktywność społeczną.

Zdaniem wielu ekspertów ukierunkowanie po-lityki Kijowa w  kierunku europejskim jest proce-sem nieodwracalnym i  tylko od obu stron zale-ży, czy wspomoże to dalszy rozwój gospodarczy i zapobiegnie eskalacji napięcia z Rosją, czy też nie. Z  uwagi na swe położenie Ukraina i  Polska stanowią ważny ośrodek oddziaływania, który może decydować o kreowaniu polityki w tej czę-ści Europy.

Grzegorz TeresińskiRedaktor Naczelny

Konferencja • конференція Ko

nfer

encj

a • к

онф

ерен

ція

16 17

може допомогти зацікавленим особам у плану-

ванні господарської співпраці в  такій об’ємній

галузі.

Запрошуємо вас ознайомитися зі змістом

аналізу.

Експорт м’яса та напівфабрикатів з України Загальні тенденції

Українські виробники м’яса свинини і  птиці

концентрують свою діяльність насамперед на

постачанні на внутрішній ринок, але паралель-

но вивчають ситуацію на закордонних ринках

у пошуках нових ринків збуту. Ціна українського

м’яса значно нижче від цін на іноземних ринках,

що є для українських виробників важливим еле-

ментом для отримання конкурентної переваги на

зовнішніх ринках.

У період січень – серпень 2015 року з Укра-

їни експортовано 105,4 млн. тон м’яса птиці

(зростання на 0,9% порівняно з  аналогічним

періодом 2014 р.) на загальну суму 146,8 млн.

доларів США. Зокрема, у  звітний період в  3,1

рази збільшився експорт м’яса птиці до Євро-

пейського Союзу. Вартість експортованих това-

рів склала 27,3 млн. доларів США. Україна по-

сіла третє місце за рівнем поставок м’яса птиці

в країни Європейського Союзу. На сьогоднішній

день дозвіл на експорт м’яса птиці з України ма-

ють 5 українських підприємств.

Одночасно збільшується експорт україн-

ської свинини. В  період січень – липень 2015

року з  України експортовано 18,62 тис. тон

даної продукції, тобто в 7,4 рази більше порів-

няно з аналогічним періодом 2014 року. Згідно

з даними Державної Фіскальної Служби Укра-

їни, загальна вартість експортованої з України

свинини склала 38,99 млн. доларів США про-

тягом вказаного періоду (для порівняння: у січ-

ні – липні 2014 року – 7,59 млн. доларів США).

Основними покупцями української свинини

wiona poniżej analiza rynkowa może pomóc zain-teresowanym przy planowaniu przedsięwziąć go-spodarczych w tej bardzo wymagającej branży.

Zapraszamy do zapoznania się z treścią analizy.

Eksport mięsa i półproduktów z UkrainyTendencje ogólneUkraińscy producenci mięsa wieprzowego

i  drobiu koncentrują swoją działalność przede wszystkim na dostawach na rynek wewnętrzny, jednak równolegle badają sytuację na rynkach zagranicznych poszukując nowych rynków zby-tu. Cena mięsa ukraińskiego jest znacznie niższa od cen na rynkach zagranicznych, tj. jest dla pro-ducentów ukraińskich ważnym elementem uzy-skania przewagi konkurencyjnej na rynkach ze-wnętrznych.

W okresie styczeń – sierpień 2015 r. z Ukra-iny wyeksportowano 105,4 mln ton mięsa dro-biu (wzrost o  0,9% w  porównaniu z  analogicz-nym okresem 2014 r.) na łączną kwotę 146,8 mln USD. W  szczególności w  omawianym okresie 3,1-krotnie zwiększył się eksport drobiu do Unii Europejskiej. Wartość wyeksportowanych pro-duktów wyniosła 27,3 mln USD. Ukraina upla-sowała się na trzecim miejscu pod względem poziomu dostaw drobiu do Unii Europejskiej. Na dzień dzisiejszy zezwolenie na eksport mię-sa drobiowego z Ukrainy posiadają 5 przedsię-biorstw ukraińskich.

Równocześnie wzrasta eksport ukraińskiej wieprzowiny. W  okresie styczeń – lipiec 2015 r. z Ukrainy wyeksportowano 18,62 tys. ton dane-go produktu, tj. 7,4-krotnie więcej w porównaniu z analogicznym okresem 2014 r. Zgodnie z dany-mi Państwowej Służby Fiskalnej Ukrainy, łączna wartość wyeksportowanej z Ukrainy w w/w okre-sie wieprzowiny wyniosła 38,99 mln USD (dla po-równania: w  styczniu – lipcu 2014 r. – 7,59 mln USD). Głównymi odbiorcami wieprzowiny ukraiń-

В  торговельних відносинах між Україною,

ринком ЄС і Польщі важливе місце займає екс-

порт та імпорт м’яса і м’ясних виробів.

Україна є  значним виробником м’яса у  цій

частині Європи. Підприємці з Польщі також роз-

глядають цей ринок як дуже перспективний. На

нашу думку, нижче представлений аналіз ринку

W  relacjach handlowych pomiędzy Ukrainą, a rynkiem UE i Polski ważne miejsce zajmuje eks-port i import mięsa i wyrobów mięsnych.

Ukraina jest znaczącym producentem mięsa w tej części Europy. Także przedsiębiorcy i prze-twórcy z Polski postrzegają ten rynek jako bardzo przyszłościowy. Dlatego wierzymy, że przedsta-

Analiza eksportu i importu mięsa i przemysłu mięsnego na Ukrainie.Аналіз експорту та імпорту м’яса і м’ясної продукції в Україні.

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

18 19

були країни СНД, при цьому близько 90% по-

ставок здійснено до Російської Федерації.

Рівень експорту м’яса та напівфабрикатів

з України в листопаді 2015 року.

У  листопаді 2015 року рівень експорту

з  України м’яса і  основних м’ясних продуктів

скоротився в  порівнянні з  жовтнем 2015 року

приблизно на 19 тисяч тон (жовтень 2015 року –

21,8 тис. тон). У звітному періоді падіння експор-

ту відзначено по всіх видах м’ясних виробів, за

винятком замороженої яловичини і м’ясних кон-

сервів. З початку 2015 року з України експорто-

вано 253,1 тис. тон основних м’ясних виробів та

напівфабрикатів (зростання на 30,8% порівняно

з аналогічним періодом 2014 р.).

Імпорт м’яса та напівфабрикатів в Україну Станом на 1 грудня 2015 року Україна імпор-

тувала близько 59,7 тис. тон м’яса і м’ясних ви-

skiej były kraje WNP przy tym około 90% dostaw zrealizowano do Federacji Rosyjskiej.

Poziom eksportu mięsa i  półproduktów z Ukrainy w listopadzie 2015 r.

W listopadzie 2015 r. poziom eksportu z Ukra-iny mięsa i  podstawowych produktów mięsnych zmniejszył się w porównaniu z październikiem 2015 r. o około 19 tys. ton (październik 2015 r. – 21,8 tys. ton). W omawianym okresie spadek eksportu odno-towano w przypadku wszystkich rodzajów wyrobów mięsnych z wyłączeniem wołowiny mrożonej i kon-serw mięsnych. Od początku roku 2015 z Ukrainy wyeksportowano 253,1 tys. ton podstawowych wy-robów mięsnych i  półproduktów (wzrost o  30,8% w porównaniu z analogicznym okresem 2014 r.).

Import mięsa i półproduktów do UkrainyWg stanu na 1 grudnia 2015 r. Ukraina zaim-

portowała około 59,7 tys. ton mięsa i  wyrobów

Wykres 1. Eksport mięsa drobiowego z Ukrainy, listopad 2015 r.Діаграма 1. Експорт м’яса птиці з України, листопад 2015 року.

Tabela 1. Poziom eksportu podstawowych rodzajów wyrobów mięsnych z Ukrainy w październiku i listopadzie 2015 r.

Таблиця 1. Рівень експорту основних видів м’ясних виробів з України в жовтні і листопаді 2015 року.

Towar/ Товар

Największe kraje -

importerzy /Найбільші

країни-імпортери

Poziom eksportu(tony) /Рівень експорту(тон) Wartość eksportu

(tys. USD) / Вартість експорту

(тис.дол.США)

Poziom eksportu (tony)/

Рівень експорту (тон)

X.2015 r. XI.2015 r. I-XI.2015 r. I-XI.2014 r.

0201-wołowina chłodzona/охолоджена яловичина

Federacja Rosyjska /Російська Федерація

1152 935,2 2591,1 15210,6 6255,4

0202 – wołowina mrożona /заморожена яловичина

Federacja Rosyjska /Російська Федерація

2940,8 2998,7 8080 23902,9 14053,8

0203 – wieprzowina surowa, chłodzona lub mrożona/Свіжа, охолоджена або заморожена свинина

Federacja Rosyjska /Російська Федерація

2278 1774 3016,3 40229,4 9353,8

0207 – mięso i surowe produkty z drobiu, chłodzone lub mrożone/охолоджене або заморожене м’ясо птиці та напівпродукти

Irak Niderlandy Kazachstan Uzbekistan /ІракНідерландиКазахстанУзбекістан

15239 13035,1 18126,4 166558,1 159637,5

0601 – kiełbasa/ковбаса

Federacja Rosyjska /Російська Федерація

75,4 38,7 103,3 4873,2 2708,7

1602- konserwy mięsne /М’ясні консерви

Rumunia Irlandia Francja Niderlandy /РумуніяІрландіяФранціяНідерланди

155,2 227,5 663,8 2360,7 1464,6

Łącznie / Загалом 21840,4 19009,2 32580,9 253134,9 193473,8

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

20 21

і  м’ясних виробів, за винятком замороженої

яловичини.

Свіжа, заморожена та охолоджена ялови-

чина

У  листопаді 2015 року імпорт охолодженої

яловичини в  Україну склав 2,3 тони. Основним

постачальником цього продукту були Сполуче-

ні Штати Америки. З початку 2015 року Україна

імпортувала 133,9 тон охолодженої яловичини.

Постачання замороженої яловичини в  Україну

в листопаді 2015 року становило 123 тони.

Охолоджена та заморожена свинина

У  листопаді 2015 року рівень імпорту сви-

нини в Україну, порівняно з жовтнем 2015 року

знизився на 78,8% - до 49,8 тон, а у порівнянні

з листопадом 2014 року цей показник зменшив-

ся на 94,7%. Частка імпорту свинини в загально-

му імпорті м’яса та м’ясних виробів у листопаді

2015 року склала 0,7%. В обговорюваний період

імпортовано тільки заморожену свинину.

podstawowych rodzajów mięsa i  wyrobów mię-snych z wyłączeniem wołowiny mrożonej.

Wołowina surowa, mrożona i chłodzonaW  listopadzie 2015 r. import wołowiny chło-

dzonej do Ukrainy wyniósł 2,3 tony. Głównym dostawcą tego produktu były Stany Zjednoczo-ne. Od początku 2015 r. Ukraina zaimportowała 133,9 ton wołowiny chłodzonej. Dostawy woło-winy mrożonej na Ukrainę w  listopadzie 2015 r. wyniosły 123 tony.

Wieprzowina chłodzona i mrożonaW  listopadzie 2015 r. poziom importu wie-

przowiny do Ukrainy w porównaniu z październi-kiem 2015 r. zmniejszył się o 78,8% do 49,8 ton, a  w  porównaniu z  listopadem 2014 r. wskaźnik ten zmniejszył się o  94,7%. Udział importu wie-przowiny w  łącznym imporcie mięsa i  wyrobów mięsnych w  listopadzie 2015 r. wyniósł 0,7%. W omawiany okresie importowano wyłącznie wie-przowinę mrożoną.

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

робів (зниження на 33,2% порівняно зі станом на

1 грудня 2014 року).

Зокрема, в  листопаді 2015 року в  Україну

ввезено близько 7,6 тис. тон основних м’ясних

виробів (зниження на 72,9% у порівнянні з ли-

стопадом 2014 року). Зниження рівня імпорту

спостерігалося по всіх основних видах м’яса

mięsnych (spadek o 33,2% w porównaniu ze sta-nem z 1 grudnia 2014 r.).

W  szczególności w  listopadzie 2015 r. do Ukrainy wwieziono około 7,6 tys. ton podstawo-wych wyrobów mięsnych (spadek o 72,9% w po-równaniu z listopadem 2014 r.). Spadek poziomu importu odnotowano w  przypadku wszystkich

Tabela 2. Poziom importu podstawowych rodzajów wyrobów mięsnych do Ukrainy w październiku i listopadzie 2015 r.

Таблиця 2. Обсяги імпорту основних видів м’ясної продукції в Україну в жовтні і листопаді 2015 року.

Towar /Товар

Największe kraje -

eksporterzy /Найбільні

країни-експортери

Poziom importu (tony)/Рівень імпорту (тон)

Wartość importu

(tys. USD) /Вартість імпорту (тис.дол.США)

XI.2015 r.

Poziom importu (tony)/Рівень імпорту (тон)

X.2015 r. XI.2015 r. I-XI.2015 r. I-XI.2014 r.

0201-wołowina chłodzona /охолоджена яловичина

USA /США

8,5 2,3 21,4 133,9 156

0202 – wołowina mrożona /заморожена яловичина

Litwa /Литва

119,9 123 312,3 891,4 1738,5

0203 – wieprzowina surowa, chłodzona lub mrożona / Свіжа, охолоджена або заморожена свинина

Polska NiemcyNiderlandy/ПольщаНімеччинаНідерланди

235 49,8 60,9 3354 29490,6

0207 – mięso i surowe produkty z drobiu, chłodzone lub mrożone /охолоджене або замороженем’ясо птиці та напівпродукти

Polska Niemcy /ПольщаНімеччина

8392,7 7261,8 3749,4 53453,5 54444,9

0601 – kiełbasa /ковбаса

kraje UE /країни ЄС 39 38,7 211 305,1 637,7

1602- konserwy mięsne /м’ясні консерви

kraje UE /країни ЄС 169,3 162 779,2 1537,5 2916,6

Łącznie / Загалом 8964,4 7637,6 5134,2 59675,4 89384,3

Wykres 2. Import wieprzowiny do Ukrainy, listopad 2015 r.Діаграма 2. Імпорт свинини в Україну, листопад 2015 року.

22 23

ворюваний період імпортувалися, в  основному,

сиру ковбасу типу салямі – 23,7 тон (61,2% в за-

гальному імпорті ковбаси).

Імпорт вареної ковбаси в листопаді 2015 року

склав 15 тон (зниження на 6,3% порівняно з жов-

тнем 2015 р.) Поставки здійснювалися в основ-

ному з країн Європейського Союзу.

Готові м’ясні продукти і консерви

Імпорт готових м’ясних продуктів і консервів

в Україну склав 162 тони в листопаді 2015 року

(зниження на 4,3% порівняно з  жовтнем 2015

р.; зниження на 23,4% порівняно з листопадом

2014 року). Поставки здійснювалися в основно-

му з країн Європейського Союзу.

Споживання м’яса в Україні

Незважаючи на безперервне зростання ви-

робництва м’ясної сировини, споживання м’яс-

них виробів в Україні як і раніше скорочується.

Причиною зниження є  зменшення купівельної

спроможності населення у  зв’язку з  нестабіль-

ною економічною ситуацією в країні.

Найбільшим попитом серед Українців кори-

стується м’ясо птиці, яке є значно дешевшим ніж

яловичина або свинина. У 2014 році споживання

свинини в Україні скоротилося на 10%. За оцін-

кою експертів, у 2015 року ринок свинини ско-

ротиться на 3-5%.

Опрацювання: Відділ сприяння торгівлі та

інвестиціям Посольства Республіки Польща

у Києві

wiany okresie importowano przeważnie kiełbasę surową typu salami – 23,7 ton (61,2% w łącznym imporcie kiełbasy).

Import kiełbasy gotowanej w listopadzie 2015 r. wyniósł 15 ton (spadek o 6,3% w porównaniu z październikiem 2015 r.). Dostawy dokonywane były przeważnie z krajów Unii Europejskiej.

Gotowe wyroby mięsne i konserwyImport gotowych wyrobów mięsnych i  kon-

serw na Ukrainę w listopadzie 2015 r. wyniósł 162 tony (spadek o 4,3% w porównaniu z październi-kiem 2015 r.; spadek o 23,4% w porównaniu z li-stopadem 2014 r.). Dostawy dokonywano prze-ważnie z krajów Unii Europejskiej.

Konsumpcja mięsa w UkrainieNie zważając na ciągły wzrost produkcji su-

rowca mięsnego, konsumpcja wyrobów mięsnych w  Ukrainie nadal maleje. Przyczyną spadku jest zmniejszenie siły nabywczej ludności w  związku z niestabilną sytuacją gospodarczą w kraju.

Największym popytem wśród Ukraińców cie-szy się mięso drobiowe, które jest znacznie tańsze od wołowiny czy wieprzowiny. W 2014 roku kon-sumpcja mięsa wieprzowego w  Ukrainie zmniej-szyła się o 10%. W ocenie ekspertów w roku 2015 rynek mięsa wieprzowego skurczy się o 3-5%.

Opracowanie: Wydział Promocji Handlu i Inwestycji Ambasady RP w Kijowie

М’ясо птиці та напівфабрикати

У  листопаді 2015 року рівень імпорту м’яса

птиці і напівфабрикатів в Україну склав 7 261,8

тон (зниження на 13,5% порівняно з  жовтнем

2015 р.), а  порівняно з  листопадом 2014 року

зменшився на 0,7%. Частка імпорту м’яса пти-

ці і напівфабрикатів у загальному імпорті м’яса

в Україну в листопаді 2015 року склала 95,1%.

Основними постачальниками м’яса птиці і напів-

фабрикатів в Україну в листопаді 2015 року були

такі країни, як: Польща і  Німеччина. Загальна

частка даних країн в імпорті вищевказаних виро-

бів в Україну склала 88%.

Ковбаса

У листопаді 2015 року рівень імпорту ковбас

в  Україну знизився порівняно з  жовтнем 2015

року на 0,8 % до 38,7 тон, а у порівнянні з листо-

падом 2014 року цей показник збільшився на 7,8

% (листопад 2014 року – 35,9 тис. тон). В обго-

Mięso drobiowe i półproduktyW  listopadzie 2015 r. poziom importu mięsa

drobiowego i półproduktów do Ukrainy wyniósł 7 261,8 ton (spadek o 13,5% w porównaniu z paź-dziernikiem 2015 r.), a  w  porównaniu z  listopa-dem 2014 r. zmniejszył się o 0,7%. Udział impor-tu mięsa drobiowego i półproduktów w  łącznym imporcie mięsa do Ukrainy w  listopadzie 2015 r. wyniósł 95,1%. Głównymi dostawcami mięsa drobiowego i półproduktów na Ukrainę w listopa-dzie 2015 r. były takie kraje jak: Polska i Niemcy. Łączny udział w/w krajów w imporcie w/w wyro-bów na Ukrainę wyniósł 88%.

KiełbasaW listopadzie 2015 r. poziom importu kiełbasy

do Ukrainy w porównaniu z październikiem 2015 r. zmniejszył się o 0,8 % do 38,7 ton, a w porów-naniu z listopadem 2014 r. wskaźnik ten zwiększył się o 7,8 % (listopad 2014 r. – 35,9 ton). W oma-

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

Wykres 3. Import mięsa drobiowego i półproduktów do Ukrainy, listopad 2015 r.Діаграма 3. Імпорт м’яса птиці і напівфабрикатів в Україну, листопад 2015 року.

24 25

Jej głównym zadaniem jest pomoc w upraszcza-niu prawa UE i zmniejszaniu obciążeń administra-cyjnych z myślą o społeczeństwie obywatelskim, przedsiębiorcach i władzach sektora publicznego.

W skład platformy wchodzą eksperci reprezentu-jący sektory biznesu, NGO, Komitet Regionów oraz przedstawiciele państw członkowskich. Pracom przewodniczy Frans Timmermans.

Szerzej o pracach i planach platformy opowie sam przewodniczący w zamieszczonym poniżej wy-wiadzie.

Zapraszamy do lektury…

Jakie działania podjął Pan ostatnio, żeby zmniejszyć formalności biurokratyczne narzuca-ne przez Brukselę?

Obywatele oczekują od Unii Europejskiej zmia-ny. Chcą, żeby UE koncentrowała swoje działania na dziedzinach, w których jej udział może przy-nieść realne zmiany. Mając to na uwadze, Komi-sja Europejska skupia się na jasno określonych priorytetach w tych obszarach, w których chcemy, aby nasze działania przyniosły konkretne wyniki, a jednocześnie były jak najbardziej efektywne i jak najmniej obciążające. Dlatego wszystkie nasze działania oparte są na zasadzie lepszego stano-wienia prawa. W pierwszym roku kadencji Komisji włożyliśmy wiele wysiłku w dopracowanie naszego podejścia do tych kwestii i osiągnęliśmy porozu-mienie z innymi instytucjami, aby zyskać ich po-parcie. Odświeżyliśmy nasz program sprawności i wydajności regulacyjnej (REFIT). W ramach RE-FIT przyglądamy się istniejącym przepisom UE i analizujemy, czy wprowadzone przez nas zasa-dy sprawdzają się i przynoszą efekty w praktyce, czy nie należy ich zaktualizować i czy można coś uprościć i ułatwić. Politycy z naturalnych wzglę-dów chętnie skupiają się na nowych propozycjach, a my staramy się przeciwstawić się tej tendencji i poświęcamy tyle samo uwagi przepisom, które

Її основним завданням є допомога у спро-

щенні законодавства ЄС і послаблення адміні-

стративного тягаря на громадянське суспіль-

ство, підприємців та органи державного сектору.

До складу платформи входять експерти, що

представляють бізнес-сектори, недержавні ор-

ганізації, Комітет Регіонів, а також представники

держав-членів ЄС. Робочу групу очолює Франс

Тіммерманс.

Більш докладно про роботу та плани платфор-

ми розповість заступник голови Єврокомісії Франс

Тіммерманс в опублікованому нижче інтерв’ю.

Насолоджуйтесь читанням...

Які останнім часом Ви виконали дії з ме-

тою зменшення бюрократичних формальнос-

тей нав’язаних Брюсселем?

Громадяни очікують змін від Європейського

Союзу. Вони хочуть, щоб ЄС зосередив свою

діяльність на сферах, в яких його участь може

принести реальні зміни. З огляду на це, Євро-

пейська Комісія фокусується на чітко визначе-

них пріоритетах в тих областях, в яких ми хоче-

мо, щоб наші дії принесли конкретні результати,

а також були якомога більш ефективними і менш

обтяжливими. Тому всі наші дії спрямовані на

покращення законодавства. Протягом першого

року строку повноважень Комісії ми доклали ба-

гато зусиль до вдосконалення нашого підходу до

цих питань і ми досягли домовленості з іншими

установами щодо отримання їх підтримки. Ми

оновили нашу програму підготовки та регуля-

торної ефективності (REFIT). В рамках REFIT ми

розглядаємо існуючі норми ЄС та аналізуємо чи

введені нами правила працюють і приносять на

практиці результати, а може слід їх оновити або

можна щось спростити і полегшити. Політики з

природних міркувань охоче зосереджуються на

нових пропозиціях, а ми намагаємося протисто-

яти цій тенденції і приділяємо стільки ж уваги

Відповідно до рішення Європейської Комісії

від травня 2015р. була створена платформа REFIT,

з метою проведення діалогу між державами-чле-

нами ЄС та зацікавленими сторонами у сфері

вдосконалення законодавства ЄС. Ця платформа

являє собою елемент програми підготовки та ре-

гуляторної ефективності Європейської Комісії.

Zgodnie z decyzja Komisji Europejskiej z maja 2015r. utworzona została platforma REFIT służąca do prowadzenia dialogu z państwami członkowskimi UE i zainteresowanymi stronami w zakresie uspraw-niania przepisów unijnych. Platforma ta stanowi ele-ment programu sprawności i wydajności regulacyj-nej Komisji Europejskiej.

Prawo • Закон P

raw

o • З

акон

Program na rzecz lepszego stanowienia prawa.

Програма для створення кращого законодавства.

26 27

норм ЄС, а з рішення держав-членів ЄС, що, як

відомо, трапляється досить часто, група звер-

неться до відповідної держави-члена ЄС з ме-

тою вивчення даного питання.

Як громадяни і зацікавлені особи можуть

надсилати свої пропозиції?

Кожен може висловити свою думку членам

платформи і нам, використовуючи інтернет-сер-

віс під назвою „Lighten the Load – Have your say»

(Зменш формальності – вислови свою думку!)1.

Ми хочемо, щоб кожен висловився. Починаючи

від жінки, яка здійснює підприємницьку діяль-

ність у невеликих масштабах і бажає зрозумі-

ти законодавчі норми, які стосуються продажу

її продукції за кордоном, а ж до представника

місцевого самоврядування, який має труднощі

з якимись законодавчими нормами, або проф-

спілки, яка хоче допомогти роботодавцям у

більш ефективному забезпеченні дотримання

прав його членів на робочих місцях. Ми чекає-

мо на конкретні пропозиції, які розпорядження

або директиви ЄС ми повинні піддати огляду, як

ми можемо їх покращити і полегшити їх застосу-

вання при дотриманні високих соціальних і еко-

логічних стандартів та стандартів щодо захисту

прав споживача, до яких звикли європейці. Наші

зобов’язання прості: або ми приймемо міри з

урахуванням пропозицій розроблених в рамках

платформи, або чітко пояснимо, чому, на наш

погляд, краще цього не робити.

Джерело: Представництво

Європейської Комісії в Польщі

1. http://ec.europa.eu/priorities/democratic-change/better-regulation/feedback/index_en.htm

правилами, які вже існують. Я вважаю, що це

необхідно для обмеження зайвої бюрократії, яка

може дратувати громадян і підприємців, а осо-

бливо МСП, а також забезпечення ефективного,

практичного впровадження нашої політики в різ-

них сферах та реалізації наших цілей.

Які конкретні дії Ви пропонуєте?

У 2016 році ми вже запропонували спро-

щення обов’язків у сфері розкриття інформації

для малих і середніх підприємців, що залучають

грошові кошти на публічних ринках. Завдяки

цьому вони можуть отримати близько 45 млн

євро в рік, а може навіть більше. Розглянемо

також, наприклад, як діють наші морські пра-

вила, обмежимо формальності пов’язані із дер-

жавними замовленнями для малого і середньо-

го бізнесу, спростимо шлях дотримання вимог

законодавства REACH і подбаємо про те, щоб

законодавство з питань здоров’я і безпеки було

раціональним та насправді захищало працівни-

ків. Я також розумію, що пропозиції повинні ви-

ходити від зацікавлених осіб, які знають закони

з іншого боку, а не від чиновників із Брюсселя.

Власне для цього ми запустили новий інстру-

мент – «платформа програми REFIT», а перша

зустріч її членів ось тільки відбулася в січні. У

роботі в рамках платформи беруть участь уря-

дові експерти, підприємці, позаурядові органі-

зації, профспілки і організації споживачів. Це

фізичні та юридичні особи, які мають досвід у

впровадженні законодавства ЄС, знають, що

визначає його ефективність і простоту засто-

сування, а що ускладнює його застосування і в

той же час робить закон неефективним. Група

представить свої ідеї та проаналізує пропозиції

громадян щодо того, які правила і формально-

сті можна спростити, та передасть Комісії ре-

комендації, як це зробити. Коли ж зайві наван-

таження не будуть випливати із законодавчих

UE, lecz z decyzji państw członkowskich, co – jak wiemy – zdarza się dość często, grupa zwróci się do odpowiedniego państwa członkowskiego o przyjrzenie się danej kwestii.

  Jak obywatele i zainteresowane podmioty

mogą zgłaszać swoje pomysły?

Każdy może przedstawić swoją opinię człon-kom platformy i nam, korzystając z internetowego narzędzia pod nazwą „Lighten the Load – Have your say’’ (Zmniejsz formalności – wyraź swoją opinię!)1. Chcemy, żeby każdy się wypowiedział. Począwszy od kobiety prowadzącej działalność gospodarczą na niewielką skalę, starającej się zrozumieć przepisy, które dotyczą sprzedaży jej produktów za granicą, po przedstawiciela sa-morządu terytorialnego mającego trudności z ja-kimiś przepisami lub związek zawodowy, który chce pomóc pracodawcom w skutecznym egze-kwowaniu praw jego członków w miejscu pracy. Czekamy na konkretne sugestie, które rozporzą-dzenia i dyrektywy UE powinniśmy poddać prze-glądowi, jak możemy je ulepszyć i ułatwić ich sto-sowanie przy zachowaniu wysokich standardów społecznych i środowiskowych oraz standardów ochrony konsumenta, do jakich przyzwyczajeni są Europejczycy. Nasze zobowiązanie jest proste: albo podejmiemy działania w następstwie sugestii wypracowanych w ramach platformy, albo jasno wytłumaczymy, dlaczego naszym zdaniem lepiej tego nie robić.

Źródło: Przedstawicielstwo Komisji Europejskiej w Polsce

1. http://ec.europa.eu/priorities/democratic-change/better-regulation/feedback/index_en.htm

już istnieją. Wierzę, że jest to niezbędne zarówno, aby ograniczyć zbędną biurokrację, która może irytować obywateli i przedsiębiorców – szczegól-nie małych i średnich – jak i zapewnić skuteczne, praktyczne wdrożenie naszej polityki w różnych dziedzinach oraz realizację naszych celów.

  Jakie konkretne działania Pan proponuje?

W 2016 r. zaproponowaliśmy już uproszcze-nie obowiązków w zakresie ujawniania informacji, które spoczywają na małych i średnich przedsię-biorcach pozyskujących środki pieniężne na ryn-kach publicznych. Dzięki temu mogą oni uzyskać oszczędności rzędu 45 mln euro rocznie, a może nawet więcej. Ocenimy też, na przykład, jak funk-cjonują nasze przepisy morskie, ograniczymy for-malności związane z zamówieniami publicznymi dla MŚP, ułatwimy zachowanie zgodności z prze-pisami REACH oraz dopilnujemy, aby prawodaw-stwo dotyczące zdrowia i bezpieczeństwa było ra-cjonalne i faktycznie chroniło pracowników. Zdaję sobie jednak również sprawę, że sugestie muszą pochodzić od zainteresowanych podmiotów zna-jących przepisy od drugiej strony, a nie od urzęd-ników z Brukseli. Z tego właśnie względu urucho-miliśmy nowe narzędzie – „platformę programu REFIT”, a pierwsze spotkanie jej członków właśnie odbyło się w styczniu. W pracach w ramach plat-formy uczestniczą eksperci rządowi, przedsiębior-cy, organizacje pozarządowe, związki zawodowe i organizacje konsumenckie. Są to osoby i podmio-ty, które mają doświadczenie we wdrażaniu prawa UE, wiedzą, co decyduje o jego skuteczności i ła-twości stosowania, a co utrudnia jego stosowanie i jednocześnie sprawia, że prawo jest nieskutecz-ne. Grupa przedstawi swoje pomysły i przeanali-zuje sugestie obywateli co do tego, które zasady i formalności można uprościć, oraz przekaże Komi-sji zalecenia, jak to zrobić. Kiedy natomiast zbędne obciążenia nie będą wynikać z samych przepisów

Prawo • Закон P

raw

o • З

акон

28 29

ди. Мережа доріг загального використання скла-

дає 5002 км, місцевого значення – 3534,  6  км.

Херсонська область має переваги перед ін-

шими регіонами по кількості з’єднань з  іншими

видами транспорту для забезпечення швидкого

перевантаження та транспортування різних ви-

дів вантажу.

Щороку суб’єкти господарювання Херсонщи-

ни здійснюють зовнішньоекономічну діяльність

з  партнерами зі 106 країн світу, об’єм експор-

ту області до ЄС збільшився на 30% за останні

п’ять років, а серед товарної структури регіону

переважають продукти рослинного походження,

молочні вироби, мед та електро-технічне облад-

нання.

Херсонська область має 13 городів-побрати-

мів (Болгарія, США, Венгрія, Білорусь, Франція,

Польша, Румунія), а  провідними торгівельними

партнерами виступають Туреччина, Нідерланди,

Німеччина, Казахстан, Китай.

За сучасних умов входження України в  ЄС

аграрний сектор країни, особливо в  південній

частині, переживає інвестиційний бум завдяки

багатьом факторам, серед яких сприятливе гео-

графічне розташування, помірний клімат, висока

родючість ґрунтів, кваліфікована робоча сила.

Агропромисловий потенціал Херсонської об-

ласті відомий самою великою в Україні площею

зрошуваних земель – 426, 8 тис. га та найбіль-

шою в  Європі системою зрошення. Сільське

господарство області спеціалізується на виро-

щуванні високоякісного продовольчого зерна,

озимої пшениці (до 2 млн тон зерна щорічно),

кукурудзи, рису, соняшника, а  також баштан-

них культур. Досить широко розвинуто в області

тваринництво м’ясо-молочного напрямку (302,9

тис. тон молока, 1805,  5  млн  шт.  яєць, 78,3  тис. 

тон м’яса, 144 тон вовни).

Сприятливі кліматичні умови дозволили утво-

рити в області ефективне садівництво (53 плодо-

сховища) та виноградарство (площа виноградників

nego użytku wynosi 5002 km, o znaczeniu lokalnym – 3534,  6  km.

Ten region ma przewagę na tle innych regionów Ukrainy w  stosunku do ilości połączeń z  innymi środkami transportu w celu zapewnienia szybkiego przeładunku i transportu różnego rodzaju ładunków.

Co roku podmioty gospodarcze regionu prowa-dzą działalność gospodarczą z partnerami ze 106 krajów świata, w ciągu ostatnich pięciu lat wielkość eksportu obwodu do krajów UE zwiększyła się o 30 %. Według struktury towarowej regionu dominują produkty pochodzenia roślinnego, produkty mlecz-ne, miód i urządzenia elektrotechniczne.

Jednymi z  wiodących partnerów handlowych regionu są Turcja, Holandia, Niemcy, Kazachstan, Chiny.

Dzięki otwarciu się na Ukrainę rynków europej-skich, sektor rolny, zwłaszcza w południowej części Ukrainy przeżywa bum inwestycyjny ze względu na wiele czynników, wśród których najważniejsze to: korzystne położenie geograficzne, umiarkowany kli-mat, wysokiej żyzności gleby oraz wykwalifikowana siła robocza.

Potencjał rolno-przemysłowy Obwodu Chersoń-skiego znany jest jako największy obszar na Ukra-inie z gruntami nawadnianymi o pow. – 426,8 tys. Ha; Jest to największy w  Europie system nawad-niania.

Głównym kierunkiem produkcji obwodu jest ziarno wysokiej jakości, pszenica ozima (do 2 mln ton ziarna rocznie), kukurydza, ryż, słonecznik oraz uprawa warzyw dyniowatych. Dość szeroko rozwi-nięta jest hodowla mięsa oraz produkcja mleczar-ska (302,9 tys.ton mleka, 1805,  5  mln szt. jaj, 78,3  tys. ton mięsa, 144 ton wełny).

Korzystne warunki klimatyczne pozwoliły stwo-rzyć efektywne ogrodnictwo (53 przechowalni owo-ców), oraz uprawę winorośli (powierzchnia winnic – 6,0 tys. ha). Oprócz tego Obwód Chersoński jest liderem w  Ukrainie w  produkcji warzyw (maksy-malne wskaźniki zbiorów pomidorów – 404,3 cet-

Херсонська область займає вигідне геогра-

фічне положення і знаходиться на перетині двох

транзитних транспортних коридорів – Євро-Азі-

атського (М17) та Чорноморського ЄС (М14).

Відповідно територія Херсонської області

є  одним з  центрів міжнародних економічних та

транспортних зв’язків, через який проходять за-

лізничні, автомобільні магістралі та трубопрово-

Obwód Chersoński ma korzystne położenie geograficzne i  znajduje się na skrzyżowaniu dwu tranzytowych korytarzy transportowych - Euroazja-tyckiego (17) oraz CzarnomorskiegoUE (14).

Terytorium Obwodu Chersońskiego jest jednym z centrów międzynarodowej współpracy gospodar-czej i transportowej, gdzie ciągną się linie kolejowe, trasy samochodowe i rurociągi. Długość dróg ogól-

Inwestycyjna atrakcyjność Obwodu Chersońskiego

Інвестиційна привабливість Херсонщини

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

30 31

nar/ha, ogórków – 250, 9 c/ha, cebuli – 275,2  c/ha). W znacznej mierze dzięki powszechnie stoso-wanemu nawadnianiu kroplowemu (60%). Obwód zajmuje drugie miejsce w Ukrainie w produkcji wa-rzyw dyniowatych – 266,1 tys. ton (z czego 95%  jest eksportowane), wina, jako surowca do pro-dukcji koniaków – 17249 tys. litrów oraz plonów soi – 30,5  c/ha. Region ma największe wskaźni-ki pozyskania ilości wełny z jednej owcy – 3,6 kg, mleka z  jednej krowy – 6571 kg/rok i  posiada 5 miejsce wśród innych obwodów Ukrainy z  ilości pogłowia drobiu.

Projekty inwestycyjne oraz projekty pomocy materialno-technicznej, które są realizowane na te-renie Obwodu Chersońskiego w zakresie rolnictwa są bodźcem dla utworzenia silnego przemysłu rol-nego Ukrainy. W ostatnich latach do rozwoju regio-nu rolniczego oraz infrastruktury obwodu dołączyło ponad 12 partnerów międzynarodowych ze Stanów Zjednoczonych (Rząd USA poprzez Ministerstwo Energetyki USA, Chemonics International Inc,. Rząd USA poprzez Agencję Rozwoju Międzynarodowego - USAID), Unii Europejskiej, Turcji (Turecka Agen-cja Współpracy i  Rozwoju - TIKA), Kanady (Rząd Kanady poprzez Kanadyjskie Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Handlu i  Rozwoju), Finlandii (Pół-nocna Ekologiczna Korporacja Finansowa – NEF-CO), Japonii (Rząd Japonii – Program „Kusanone”), większość z nich kontynuuje współpracę w danym kierunku do dnia dzisiejszego.

Warunki naturalne regionu sprzyjają rozwojowi alternatywnych źródeł energii. Wśród odnawial-nych źródeł energii na pierwszym miejscu znajduje się energia wiatru – 2860 tys.t/rok. Farmy wiatrowe mogą wytworzyć 350 Mw mocy. Na drugim miej-scu potencjału energetycznego regionu znajduje się energia słoneczna 310 tys. t/rok (240 dni słonecz-nych w ciągu roku – 65%).

Na dzień dzisiejszy w obwodzie działają 4 przed-siębiorstwa alternatywnych źródeł energii (6 obiek-tów o łącznej mocy 43,856 MW, w tym 4 farmy wia-

– 6,  0  тис.  га). Крім того, Херсонщина є лідером

в  Україні з  виробництва овочів (максимальні по-

казники врожайності томатів – 404,3 ц/га, огірків –

250, 9 ц/га, луку – 275,2  ц/га) та застосування кра-

пельного зрошення (60%). Область посідає друге

місце в Україні з виробництва баштанної продукції

– 266,1 тис. тон (95%  йде на експорт), виноматері-

алів для закладки на коньячну продукцію – 1724,9

тис. дал та з врожайності сої – 30,5  ц/га. Регіон

має найвищі показники середнього настригу вов-

ни від однієї вівці – 3,6 кг, надою на одну корову

– 6571 кг/рік та знаходиться на 5-му місці серед ін-

ших областей України з наявності поголів’я птахів.

Інвестиційні проекти та проекти матеріаль-

но-технічної допомоги, які реалізуються на тери-

торії Херсонської області щодо аграрної сфери,

є  стимулом у  створенні потужної аграрної інду-

стрії України. За останні роки до розвитку сіль-

ськогосподарських територій та інфраструктури

області долучилося більше 12 міжнародних парт-

нерів з США (Уряд США через Міністерство енер-

гетики США, Chemonics International, Inc, Уряд

США через Агентство з  міжнародного розвитку

– USAID), Європейського Союзу, Туреччини (Ту-

рецьке агентство зі співробітництва та координації

– TIKA), Канади (Уряд Канади через Міністерство

закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади),

Фінляндії (Північна екологічна фінансова корпора-

ція – NEFCO), Японії (Уряд Японії за програми «Ку-

саноне»), більшість з яких по теперішній час про-

довжують співпрацю у заданому напрямку.

З  Природні умови на Херсонщині є  сприят-

ливими для розвитку альтернативної енерге-

тики. Серед відновлювальних джерел енергії

перше місце займає енергія вітру – 2860 тис.т./

рік. Вітрові майданчики можуть дати 350  МВт

потужності. Друге місце енергетичного потенці-

алу Херсонщини складає сонячна енергія – 310 

тис.т./рік (240 сонячних днів на рік – 65%).

Загалом на сьогоднішній день в області пра-

цюють 4  підприємства альтернативної енергети-

trowe - 33,05 MW oraz 2 słoneczne - 10,806  MW), które w 2015 roku wyprodukowały ponad 130 mln kW energii elektrycznej. W sumie do 2020 roku na terytorium regionu planowane jest osiągnięcie ener-gii do wskaźnika 152,62 MW mocy, a ilość i udział energii elektrycznej wytwarzanej z  odnawialnych źródeł do 22,6%.

Ponadto na terenie regionu znajduje się Ka-chowska Elektrownia Wodna, która jest szóstą i ostatnią z kaskad elektrowni wodnych na Dnie-prze o  powierzchni lustra wodnego 2155 km², mocy 329 MW. Średnio na rok produkcja ener-gii elektrycznej wynosi tu – 1489 mln kW/rok. W latach 2016-2017 planowana jest budowa Ka-chowskiej Elektrowni Wodnej-2, co pozwoli pro-dukować 70-80 mln kW/rok energii elektrycznej i zwiększy moc do 500-550 MW.

Wśród największych inwestorów Obwodu Cher-sońskiego najbardziej znana jest firma „Czumak” SA, która jako pierwsza wyprodukowała ukraiński keczup wysokiej jakości i dziś jest liderem na rynku keczupów (w ofercie znajduje się ponad 60 rodza-jów różnych wyrobów, które są eksportowane do 14 krajów świata).

Kolejne duże firmy działające na tym terenie to: „Danone” Sp. z o.o., znane w produkcji jogur-tów, „Agrofusion” GK – lider w  produkcji prze-mysłowej koncentratu pomidorowego w Ukrainie i  zagranicą, AgroHolding „Awangard” – posiada drugie miejsce na świecie wśród producentów kurzych jaj i produktów jajecznych, „Dim Marocz-nych – produkcja Koniaków „Tavria” SA – jedno z największych przedsiębiorstw Ukrainy z pełnym cyklem produkcji koniaków, Holding „Freedom Farm International” – wytwarzający produkty ro-ślinne (soja, kukurydza, jęczmień, słonecznik, pszenica), oraz trzodę chlewną, „Vendeln-Ukra-ina” – przetwórstwo nasion słonecznika, Cher-soński Zakład Państwowy „Pallada” –producent pontonów-przystani, linii do cumowania, pon-tonów-podstaw dla pływających hoteli, garaży,

ки (6 об’єктів загальною потужністю 43,856 МВт,

у тому числі 4  вітрові електростанції – 33,05 МВт

та 2 сонячні – 10,806  МВт), якими вироблено за

2015 рік більше 130  млн.  кВтг електричної енер-

гії. Загалом планується на території області до

2020 року довести потужність об’єктів альтерна-

тивної електроенергетики 152,62 МВт, а обсяг та

частку електроенергії, виробленої з відновлюва-

них джерел до 22,6%.

Крім того, на території області знаходиться

діюча Каховська ГЕС, що є  шостим і  останнім

ступенем каскаду гідроелектростанцій на Дні-

прі з  площею дзеркала водосховища 2155 кв.

км, потужністю 329 МВт, повним об’ємом водо-

сховища – 18,18 куб. км та середньорічним ви-

робництвом електроенергії – 1489  млн  кВт-год.

У  2016-2017 роках планується будівництво Ка-

ховської ГЕС-2, що дозволить виробляти 70-80

млн кВт/год електроенергії та підвищить потуж-

ність до 500-550 МВт.

Серед найбільших інвесторів Херсонської об-

ласті найвідомішими є ПрАТ «Чумак», яке перше

в  Україні виготовило якісний український кетчуп

і вже сьогодні є лідером на ринку кетчупів (асор-

тимент становить понад 60  видів різноманітної

продукції, що експортується в  14  країн світу),

ТОВ  «Danone», яке орієнтоване на виробництво

йогуртів за новими технологіями, ГК  «Agrofusion»

– лідер у  промисловому виробництві томатної

пасти в Україні та світі, агро холдинг «Авангард»

– займає друге місце у світі з виробництва куря-

чих яєць та яєчної продукції, ПАТ  «Дім марочних

коньяків «Таврія» – одне з  найбільших підпри-

ємств України з  повним циклом коньячного ви-

робництва, холдинг «Фрідом Фарм Інтернешнл»

– вирощує рослинну продукцію (соя, кукурудза,

ячмінь, соняшник, пшениця) та займається сви-

нарством, ДП  «Вендельн – Україна» спеціалізу-

ється на переробці насіння соняшника, Херсон-

ський державний завод «Паллада» – займається

створенням понтонів-причалів, причальних ліній,

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

32 33

- найбільший у  світі рукотворний ліс – 100

тис. га.

-  понад 450 км. морської берегової лінії, 200

км. піщаних пляжів морського узбережжя;

- 125 обладнаних морських і 16 річкових пляжів;

-  місто Скадовськ – курорт державного значен-

ня, колиска дитячого відпочинку та оздоровлення;

-  11 населених пунктів Чорноморського та

Азовського узбережжя, віднесених рішенням

Кабінету Міністрів України до курортних;

- більше 70-ти розвіданих родовищ цілющих

мінеральних бальнеологічних ресурсів, перспек-

тивних для використання (мінеральні і термальні

води, лікувальні грязі, соляні озера).

Херсонщина – екологічно чиста область

заповідних та природоохоронних територій:

- на території області розташовані 79 об’єктів

природно-заповідного фонду міжнародного, на-

ціонального та місцевого значення.

- з 4-х біосферних заповідників України два

розташовані в Херсонській області – Чорномор-

ський і «Асканія-Нова», які входять до всесвітньої

мережі природних територій, що охороняються

ЮНЕСКО. Справжніми туристичними перлинами

краю є три національних природних парки.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. 

Фрідріха Фальц-Фейна

понтонів-основ для плавучих готелів, гаражів, зер-

носховищ, електростанцій, а також композитних

плавдоків підйомною силою від 400 до 32000  тон,

ТОВ «Solarenergo» експлуатує найбільшу в  Хер-

сонській області сонячну енергію, ТОВ «Нібулон»

– є  одним із вітчизняних лідерів з  нарощування

тоннажу та оновлення флоту, ТОВ «Дунапак Тав-

рії» – велике австрійське підприємство з  масш-

табними іноземними інвестиціями, лідер ринку

з  виробництва високоякісної гофро-картонної

тари для сільсько-господарської продукції у Цен-

тральній та Східній Європі, ТОВ «ПетроНік» за-

ймається виробництвом сільськогосподарської,

будівельної та спеціальної техніки, ТОВ  «Смарт

Меритайм Груп» – спеціалізується на будівництві

та ремонті суден та плавзасобів усіх типів, класів

й призначень, монтажу судового обладнання, ви-

готовлення промислової продукції та інші.

Туристична привабливість ХерсонщиниХерсонщина – унікальна територія для туриз-

му, відпочинку, оздоровлення та рекреації, яка

має безліч конкурентних переваг для формуван-

ня і розвитку потужного курортно-туристичного

комплексу:

- Херсонщина – єдина з областей України, яка

має вихід до двох теплих морів – Чорного і Азов-

ського;

- екологічно чиста і  неповторна Дельта Дні-

пра на Херсонщині;

- на Херсонщині розташоване найбільше

в Україні водосховище за обсягом запасів пріс-

ної води - Каховське;

Саме на Херсонщині розташовані:

- найдовша піщана коса в світі – Арабатська

стрілка;

-  найбільший в Європі безлюдний острів – о. 

Джарилгач;

-  найбільший піщаний масив в Україні, один

з найбільших у Європі – Олешківські піски;

- Największy na świecie sztucznie zasadzony las – 100 rys ha;

- Ponad 450 km morskiej linii brzegowej, 200 km piaszczystych plaż wybrzeża morskiego;

- 125 wyposażonych kompletnie plaż morskich i 16 rzecznych;

Miasto Skadowski – uzdrowisko o  znaczeniu krajowym, miejsce wypoczynku i rekreacji dla dzie-ci i młodzieży;

- 11 miasteczek uzdrowiskowych Czarnomor-skiego i Azowskiego wybrzeża;

- Ponad 70 udokumentowanych złóż leczni-czych mineralnych. (wody mineralne i termalne, bo-rowiny, jeziora słone).

Obwód Chersoński to ekologiczno czysty ob-szar z rezerwatami przyrody:

- Na terenie obszaru znajduje się 79 obiektów rezerwatów przyrody;

- Dwa z  czterech rezerwatów biosferycznych znajduje się w regionie Chersońskim – Czarnomor-ski i  „Askania-Nova”, które należą do światowej sieci rezerwatów przyrody chronionych przez UNE-SCO.

Prawdziwymi perełkami turystycznymi regionu są trzy krajowe rezerwaty przyrody.

  Rezerwat  biosfery  „Askania Nowa” im. Friedricha von Falz-Fein’a.

elewatorów zbożowych, elektrowni oraz kompo-zytowych doków pływających o udźwigu od 400 do 32000 t, „Solarenergo” Sp z o.o. – eksploatuje najwięcej energii słonecznej na obszarze regionu, „Nibulon”Sp z  o.o. – jeden z  krajowych liderów w  zakresie budowania tonażu i  odnowienia flo-ty, „DunapakTavrii” Sp z  o.o. – duże austriac-kie przedsiębiorstwo z  ogromnymi inwestycjami zagranicznymi, lider rynku Europy Środkowej i Wschodniej w produkcji opakowań tektury fali-stej wysokiej jakości dla produkcji rolnej, „Petro-Nik” Sp z o.o. – produkcja maszyn rolnych, ma-szyn budowlanych oraz pojazdów specjalnych, „Smart MarytimeGroup” Sp z  o.o. – specjalizuje się w  budowie i  remontach statków i  jednostek pływających wszystkich rodzajów, klas i potrzeb indywidualnych, montażu sprzętu okrętowego i produkcji przemysłowej oraz inne.

Atrakcyjność turystyczna Obwodu ChersońskiegoRegion Chersoński to unikatowe miejsce dla

turystyki, odpoczynku, rehabilitacji i  rekreacji, o wysokiej konkurencyjności na którą składają się między innymi takie argumenty jak:

- Region Chersoński to jeden z obwodów Ukra-iny mający wyjście do dwóch ciepłych mórz – Czar-nego i Azowskiego;

- Ekologicznie czysta i niepowtarzalna delta rze-ki Dniepr.

- Największy w  Ukrainie Kachowski zbiornik wodny z największą ilością zapasów wody słod-kiej.

To właśnie w  Obwodzie Chersońskim znaj-duje się:

- Najdłuższa na świecie piaszczysta mierzeja - Mierzeja Arabacka;

- Największa w Europie bezludna wyspa - Dża-ryłgacz;

- Największy w Ukrainie masyw piaszczysty, je-den z największych w Europie – Oleszkowskie Piaski;

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

34 35

ються на території заповідника. Сьогодні це іде-

альне місце для розвитку екологічного туризму.

Національний природний парк «Олешків-

ські піски» – найбільший піщаний масив в Украї-

ні, один з найбільших у Європі. Він унікальний не

тільки для нашої країни, але й для всієї Європи.

Олешківська пустеля – це безкраї бархани, сипу-

чий пісок, гаряче повітря, жовті пагорби скрізь,

куди не глянь. Справжня пустеля.

Національний природний парк «Джарил-

гацький» розташований на острові Джарилгач

в  Північному Причорномор’ї в  межах Скадов-

ського району Херсонської області і  входить до

– найстаріший степовий резерват миру, одне

з 7 природних чудес України, що входить до сотні

найбільш відомих заповідних територій планети,

який вже відзначив своє сторіччя.

Площа заповідника становить 33 тисячі га,

третина з  яких – абсолютно заповідна степова

зона. Це єдина первинна ділянка степу не тільки

в  Україні, але й  у  всій Європі. Більше 500 видів

вищих рослин, 3 тисячі видів тварин. 69 видів тва-

рин, що мешкають в Асканії, занесені до Червоної

книги України, 295 – охороняються Бернською

конвенцією, 104 – Боннської конвенції, а 12 – за-

несені до Європейського Червоного списку.

Окремої уваги заслуговує Асканійський ден-

дрологічний парк, створений наприкінці XIX ст.

на площі близько 200 га. Парк розбитий у  від-

повідності зі строгим планом і суттєво відрізня-

ється від дикої степової зони. По всій території

прокладена складна система зрошення, кожне

дерево живить артезіанська вода. У парку пре-

красно себе почувають більше 170 видів дерев

і чагарників з усіх континентів.

Серед неперевершених красот Херсонщи-

ни є ще один унікальний об’єкт – це Чорномор-

ський біосферний заповідник – найбільший за

площею заповідник України (близько 90 тис. га).

Він є природним еталоном водно-болотних угідь

північного узбережжя Чорного моря, створений

в 1927 році, а в 1985 році Чорноморський біос-

ферний заповідник отримав сертифікат ЮНЕСКО

й увійшов у Міжнародну мережу біосферних ре-

зерватів. Більше 80% загальної площі заповідни-

ка представлені акваторіями заток Чорного моря.

Найбільш різноманітна фауна хребетних тварин

– 452 види, з яких 306 видів – птахи, 53 – ссавці.

Чорноморська іхтіофауна представлена 86 вида-

ми риб, що складає близько 50% видового скла-

ду риб Чорного моря.

До Червоної книги України та Європейського

Червоного списку занесено 41 вид рослин, 37 ви-

дів комах і більше 100 видів тварин, які зустріча-

i Europejskiej Czerwonej Liście. Dzisiaj jest to ideal-ne miejsce dla rozwoju turystyki ekologicznej.

Park Narodowy „Oleszkowskie Piaski” to największy masyw piaszczysty w  Ukrainie i  jeden z  największych w  Europie. Miejsce unikalne nie tylko dla Ukrainy, ale i  dla całej Europy. Pustynia Oleszkowska, to bezkresne wydmy, sypki piasek, gorące powietrze i żółte wzgórza. Słowem - praw-dziwa pustynia.

Dżaryłgacki Park Narodowy położony jest na wyspie Dżaryłgacz w północnej części Morza Czar-nego w  granicach rejonu Skadowskiego Odwodu Chersońskiego i wchodzi do obszarów wodno-błot-

–jeden z  najstarszych stepowych rezerwatów, to jeden z 7 naturalnych cudów Ukrainy. Należy do 100 najbardziej znanych i  chronionych obszarów planety, który niedawno świętował swoje stulecie.

Powierzchnia rezerwatu wynosi 33 tys. ha. Jed-na trzecia z czego jest terytorium absolutnie chro-nionym. Jest to jedyny w Ukrainie i Europie pierwot-ny obszar stepu. Ponad 500 gatunków wyższych roślin i  3 tys. gatunków zwierząt. 60 gatunków zwierząt żyjących w Askanii wymienione są w Czer-wonej Księdze Ukrainy, 295 – chronione Berlińską Konwencją, 104 – Bońską Konwencją, a  12 – są w Europejskiej Liście Czerwonej.

Na szczególną uwagę zasługuje Askanijski ogród dendrologiczny utworzony pod koniec XIX w. na terenie zajmującym ok. 200 ha. Ogród po-dzielony jest zgodnie ze ścisłym planem i znacznie różni się od dzikiej strefy stepowej. Na terenie ist-nieje skomplikowany system nawadniania, każde drzewo pije wodę artezyjską. W  ogrodzie rośnie ponad 170 gatunków drzew i krzewów ze wszyst-kich kontynentów.

Wśród niepowtarzalnych i pięknych krajobra-zów regionu Chersońskiego jest jeszcze jeden unikalny obiekt – Czarnomorski rezerwat bios-fery – największy rezerwat Ukrainy (około 90 tys. ha). Jest to naturalny wzorzec wodno-błotnych obszarów północnego wybrzeża Morza Czarne-go, utworzony w 1927 roku, a w 1985 roku Czar-nomorski rezerwat biosfery otrzymał certyfikat UNESCO i wpisany jest do sieci rezerwatów bios-fery. Ponad 80% ogólnej powierzchni rezerwatu zajmują akweny zatok Morza Czarnego. Zróżnico-wana fauna kręgowców liczy 452 gatunki, z któ-rych 306 gatunków to ptaki, a 53 stanowią ssaki. Czarnomorską faunę ryb reprezentuje 86 gatun-ków, czyli połowa wszystkich gatunków występu-jących w tym morzu.

Występuje tu także 41 rodzajów roślin, 37 ga-tunków owadów i  ponad 100 gatunków zwierząt, które znajdują się w  Czerwonej Księdze Ukrainy

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

36 37

Екологічна природна перлина Херсонщини –

Дельта Дніпра, одна з найбільших у Європі плав-

нів міжнародного значення, володіє унікальним

рекреаційним потенціалом. 2/3 її території займа-

ють плавні з надзвичайним різноманіттям рослин-

ного і тваринного світу, а ще 1/3 – острови і чис-

ленні рукави, озера і протоки. Природні умови цієї

місцевості сприятливі для розвитку екологічного,

водного туризму, організованого відпочинку на-

селення та інших видів рекреаційної діяльності.

Унікальний Національний природний парк

«Нижньодніпровський» – природоохоронна те-

риторія у  Херсонській області. У  дельті Дніпра

і  на прилеглих територіях збереглися типові та

рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук,

піщаних степів, степових схилів Дніпра та ба-

лок, відслонень гірських порід, в  тому числі 12

рідкісних типів рослинності, які включені до Зе-

леної книги України. У ценозах відмічено 71 вид

тварин, 32 види росли, що включені до Світово-

го Червоного списку МСОП, до Європейського

Червоного списку, до Червоної книги України, до

Червоного списку Херсонської області.

складу водно-болотних угідь міжнародного зна-

чення. Острів вперше отримав природоохорон-

ний статус ще в 1923 році. Через його територію

проходять основні світові маршрути міграції пта-

хів, а деякі місця гніздування, які межують з пар-

ком, мають міжнародне значення. Більше 200

видів перелітних птахів охороняються відповідно

до міжнародних зобов’язань. В  акваторії парку

мешкає близько 50% видового складу риб Чор-

ного моря.

Острів Бирючий – ще одна перлина Херсон-

щини в Азовському морі, який являє собою косу

довжиною близько 20 км і є частиною Азово-Си-

васького національного природного парку.

Крім затишних бухт, мілководних лиманів,

прісних озер, червонокнижних степових рос-

лин, дивовижних птахів і  тварин, національний

парк вражає також унікальною територією за-

токи Сиваш, вода в якій в 16 разів солоніша ніж

звичайна морська. Це один з чотирьох найбільш

засолених водоймищ земної кулі. Вважається,

що в усьому світі така солона вода є ще тільки

в Мертвому морі на Близькому Сході, у Велико-

му Солоному озері в США і  в  затоці Кара-Бо-

газ-Гол.

Naturalną perłą Regionu Chersońskiego jest Delta Dniepru, która słynie z faktu posiadania naj-większych terenów z roślinnością przybrzeżną. Ob-szar ten posiada unikalny potencjał rekreacyjny. 2/3

jej terytorium zajmują szuwary z  niezwykłą różno-rodnością roślin i zwierząt, zaś 1/3 powierzchni, to wyspy i liczne odnogi rzeki, jeziora i kanały. Warun-ki naturalne tego obszaru są bardzo korzystne dla rozwoju ekologicznej turystyki wodnej, zorganizo-wanego wypoczynku wczasowiczów oraz innego rodzaju działalności rekreacyjnej.

Unikalny Nyżniodnieprowski Park Narodowy to chroniony teren natury Obwodu Chersońskie-go. W delcie Dniepru i na terenach przyległych do rzeki zachowały się typowe i rzadkie posadowienia gęstego lasu, bagien, łąk, piaszczystych stepów. Brzeg Dniepru ukazuje obnażone skały, porośnięte rzadką roślinością umieszczoną w Zielonej Księdze Ukrainy. Teren ten zamieszkuje 71 gatuneków zwie-rząt oraz występuje tu 32 gatunki roślin z Czerwonej Księgi Gatunków Zagrożonych IUCN, Europejskiej Czerwonej Listy, oraz Czerwonej Księgi Ukrainy i Czerwonej Listy Obwodu Chersońskiego.

nych o znaczeniu międzynarodowym. Wyspa po raz pierwszy otrzymała status ochronny jeszcze w 1923 roku. Główne światowe szlaki migracji ptaków prze-biegają przez tę wyspę. Niektóre miejsca gniazdo-wania mają znaczenie międzynarodowe. Ponad 200 gatunków wędrujących ptaków to gatunki chronio-ne zgodnie z  międzynarodowymi zobowiązaniami. W otaczających wodach występuje połowa gatun-ków ryb i zwierząt morza Czarnego.

Byriuczyj Ostriw to jeszcze jedna perła Regio-nu Chersońskiego w Morzu Azowskim, który posia-da mierzeję o długości około 20 km i  jest częścią Azowsko-Sywaskiego Parku Narodowego.

Oprócz pełnych uroku zatok, płytkich limanów, słodkowodnych jezior, chronionych roślin stepo-

wych, rzadkich gatunków ptaków i zwierząt - Park Narodowy zadziwia również unikalny pięknem Zatoki Sywasz. Woda w tym miejscu jest 16 razy bardziej słona od zwykłej wody morskiej. Jest to jeden z  czterech najbardziej słonych zbiorników kuli ziemskiej. Uważa się, że na całym świecie tak słona woda występuje jeszcze tylko w Morzu Mar-twym na Bliskim Wschodzie, w  Wielkim Słonym Jeziorze w  Stanach Zjednoczonych oraz zatoce Kara BogazGoł.

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

38

Туристична Херсонщина представлена до-

сить розвиненою інфраструктурою. До послуг

більше 2-х млн. гостей, які щорічно відпочи-

вають на узбережжях Чорного та Азовського

морів, у  садибах сільського зеленого туризму,

стають глядачами та учасниками міжнародних,

всеукраїнських та регіональних фестивалів, що

проводяться в  області, екскурсантами націо-

нальних природних парків, біосферних заповід-

ників, туристичних об’єктів – 51 готель, більше

900 закладів відпочинку, оздоровлення, об’єктів

розміщення, з них – 49 спеціалізованих дитячих.

Також на відпочинок туристів запрошують 20

провідних садиб сільського зеленого туризму.

Департамент зовнішньоекономічної діяльно-

сті, туризму та курортів Херсонської обласної

державної адміністрації

Turystyczny Region Chersoński posiada roz-winiętą infrastrukturę. Znajduje się tu ponad 900 obiektów do wypoczynku i rekreacji, z których 49 to specjalistyczne obiekty dla dzieci, 51 hoteli oraz 20 wiodących posiadłości wiejskiej agroturystyki dla turystów pragnących odpocząć na wybrzeżu Morza Czarnego i Azowskiego, zobaczyć festiwale, rezer-waty biosfery i parki narodowe.

Departament międzynarodowej działalności gospodarczej, turystyki i uzdrowisk Chersońskiej

Obwodowej Administracji Państwowej

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті