sajt-pedagoga-organizatora4.webnode.com.ua · web viewМетодичні рекомендації...

Методичні рекомендації з виховної роботи / Укладач: В. Уруський

Методичні рекомендації з питань виховної роботи

Мета і завдання процесу виховання

Метою виховного процесу в школі є виховання і розвиток вільної, духовно багатої, життєлюбної, талановитої особистості, що володіє знаннями про природу, людину і суспільство, готова до творчої діяльності і дотримується принципів моральної поведінки.

Головні завдання виховного процесу:1. Навчити учнів мислити та розвивати їхні розумові здібності.2. Формувати пізнавальні інтереси школярів.3. Виявляти й розвивати творчі здібності та задатки учнівської молоді.4. Забезпечувати моральні стосунки в учнівському колективі.5. Навчати учнів любити людей та життя.6. Прилучати до духовних національних і загальнолюдських цінностей.7. Формувати моральне ставлення до людини, праці, природи,

батьківщини.8. Формувати та розвивати риси характеру кожного учня на основі

принципу природо відповідності за програмою духовного і морального вдосконалення.

9. Розвивати комунікативні здібності учнів.

Напрями виховання:

1. Забезпечення розвитку й самовдосконалення.2. Формування духовності.3. Соціальна орієнтація.4. Виховання самостійності.5. Забезпечення самореалізації в різних сферах життєдіяльності.


Планування виховної роботиза пріоритетними напрямами виховання

Вересень: Місячник патріотичного виховання „Я − житель...”

Формування патріотичних почуттів передбачає вироблення в учнів високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання держави та до її захисту, виховання школярів як громадян-патріотів, забезпечення усвідомлення ними громадянського обов’язку тощо.

Традиційні заходи: свято Першого дзвоника; День міста (села); акція „... − місто (село) мого дитинства”; свято шкільної вулиці; акція милосердя; операції „Затишок”, „Саджанець.

Жовтень: Місячник „Я − учень своєї школи”.Головні завдання заходів, що проводяться в рамках місячника,

спрямовані на розвиток пізнавальної активності учнів, формування в них усвідомлення суспільної значущості наукових знань, потреби в ґрунтовному й творчому опануванні знаннями; розвиток індивідуальних здібностей і талантів; забезпечення умов для самореалізації школярів.

Традиційні заходи: День учителя; День самоврядування; „Осінній бал”; конкурси „Кращий знавець географії”, „Кращий знавець біології”, „Кращий знавець хімії” тощо.

Листопад: Місячник „Я − творча особистість”.Заходи в рамках місячника спрямовані на забезпечення високої

художньо-естетичної культури особистості. Цілісний процес виховання передбачає підвищення рівня художньо-естетичної освіченості та виховання учнів, формування в молоді естетичних поглядів та смаків на основи народної естетики та найкращих надбань цивілізації; вироблення в учнів уміння власноруч примножувати культурно-мистецькі надбання народу, відчувати й створювати прекрасне у повсякденному житті.


Традиційні заходи: шоу-фестиваль „Таланти твої, школо!”; тиждень мови і писемності; відкриття засідання учнівського Парламенту.

Грудень: Місячник „Я − людина, і цим все сказано!”Моральне виховання спрямоване на розвиток в учнів моральних

почуттів, переконань і формування в них потреби поводитися згідно з моральними нормами, що діють у суспільстві; забезпечення опанування ними духовної культури людства, нації, найближчого соціального оточення, наслідування найкращих моральних зразків, вироблених родиною, українським народом; виховання поваги до загальнолюдських моральних цінностей.

Традиційні заходи: конкурс „Українська майстерня”; новорічні свята; родинне свято „А нумо, сім’ї!”

Січень: Місячник громадянського виховання.Заходи місячника спрямовані на реалізацію завдань громадянської

освіти та виховання, визначених Концепцією громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності.Лютий: Місячник „Я − патріот і господар землі”.

Головне завдання заходів − виховання в учнів громадянської відповідальності за рідну землю, природні багатства країни; забезпечення розуміння ними загальнолюдської і народної моралі щодо оточуючого природного та соціального середовища; виховання в школярів патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості.

Традиційні заходи: свято „Собори наших душ”; конкурс „Український лицар”; конкурс „Шоу джентльменів”; День закоханих; Сократівські бесіди.


Березень: Місячник правового виховання „Я − громадянин України”

Формування правової культури передбачає прищеплення учнями поваги до прав і свобод людини і громадянина, Конституції України, державних символів (Герба, Прапора, Гімну); забезпечення знання та виконання ними законів України, норм та правил поведінки в школі.

Традиційні заходи: конкурс малюнків; відкриття засідання учнівського Парламенту; зустрічі з працівниками правоохоронних органів; бесіди, диспути, конференції, брей-ринги.

Квітень: Місячник екологічного виховання „Я − житель планети Земля”.

Екологічне виховання дітей та молоді передбачає формування в них екологічної культури, усвідомлення себе частиною природи, почуття відповідальності за останню як за національне багатство; залучення вихованців до активної екологічної, природоохоронної діяльності; виховання в них нетерпимого ставлення до тих, хто завдає шкоди природі.

Традиційні заходи: виступ екологічної бригади „Доки не пізно”; виховані заходи на тему: „Духовність − це норма людського життя”; конкурс плакатів „Земля − наш спільний дім!”

Травень: Місячник трудового виховання „Ми − честь і гордість школи”.

Трудове виховання спрямоване на формування творчої особистості, умілого господаря, що володіє професійною майстерністю; озброєння школярів відповідними знаннями про сучасну економіку, трудовими навичками та вміннями, в тому числі застосовувати власні здібності у сфері виробництва, науки, освіти.

Традиційні заходи: декада „Пам’ять”; благодійний концепт; свято Останнього дзвоника.


Орієнтовний план проведення місячника правових знань”Правова свідомість − показник вихованості учнів”

1 день: Засідання ради профілактики правопорушень серед учнівської молоді з питань проведення тижня. затвердження плану роботи.Виставка-огляд літератури на правову тематику „Людина і закон”.Конкурс-вікторина „Чи знаєш ти закон?”

2 день: День правил вуличного руху.Конкурс малюнків молодших школярів на право виховну тематику.Ділова гра для учнів 1-5 класів „В гостях у світлофора Моргайка”.Бесіди: „Світлофор”, „Закон вулиць і доріг”, „Ситуація на дорозі”, „Маршрути безпечного руху від школи додому”.

3 день: Бесіда-зустріч з медичними працівниками „Для вас, юнаки”, „Для вас, дівчата”.Диспут „Здорові звички чи життя в задоволення?”.Бесіда „Наркотики − соціальне зло”.

4 день: Виставка-конкурс учнівських малюнків та плакатів на право виховну тематику.Випуск сатиричної загально шкільної стінгазети „Круті новини”.

5 день: Диспути, конференції, „круглі столи”, інформаційні години, анкетування, тестування на різноманітну тематику: „Десять не можна”, „Правила, обов’язкові для всіх”, „Ми тепер не просто діти − ми тепер вже школярі”, „Що таке громадянська зрілість?”, „Яку людину можна вважати вихованою?”, „Культура спілкування між людьми”, „Закони нашої совісті”.

6 день: Батьківський день (батьківські збори, спільні виховні години для учнів та батьків) під девізом: „Батьки! Давайте жити дружно!”Батьківський лекторій: „Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості”, „Особливості юнацького віку та врахування їх у родинному вихованні”, „Профілактика шкідливих звичок школярів у сім’ї”, „Сімейні свята без спиртного: міф чи реальність”.

Параметри оцінки виховної роботи закладу освіти


1. Вивчення соціально-педагогічних умов діяльності школи

1.1. Вивчення культури поведінки учнів.1.2. Аналіз зайнятості школярів у гуртках, секціях, об’єднаннях.1.3. Вивчення запитів, нахилів, інтересів школярів.1.4. Педагогічний аналіз контингенту учнів з метою виявлення школярів, які

потребують особливої уваги.1.5. Педагогічний аналіз особливостей мікрорайону школи.1.6. Вивчення рівня вихованості учнів.1.7. Педагогічна діагностика рівнів трудової та соціально-комунікативної

активності школярів.

2. Планування та розробка основних напрямків виховної роботи

2.1. Організація, збір та узагальнення пропозицій учнів, вчителів, батьків щодо перспектив роботи школи.

2.2. Планування гурткової роботи за інтересами.2.3. Планування загально шкільних заходів.2.4. Розробка структури учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких

формувань.2.5. Планування виховної роботи на новий навчальний рік.2.6. Планування роботи методичних об’єднань класних керівників.

3. Організація роботи педагогічного колективуна підвищення якості виховного процесу

3.1. Організація роботи щодо запровадження національних традицій, звичаїв та обрядів, виховання поваги до рідної мови.

3.2. Розвиток творчих інтелектуальних здібностей учнів, залучення дітей до різноманітної діяльності за інтересами.

3.3. Організація морально-правового виховання.3.4. Захист прав та інтересів учнів.3.5. Надання допомоги в організації роботи органам учнівського

самоврядування, дитячих та юнацьких об’єднань.3.6. Проведення заходів серед школярів (конкурсів, змагань, оглядів).3.7. організація літнього оздоровлення школярів.3.8. Створення виховної системи школи.


4. Інтеграція зусиль школи, сім’ї та громадськості

4.1. Діагностика сімейного виховання.4.2. Розробка системи педагогічного навчання батьків.4.3. Організація та забезпечення педагогічного навчання батьків.4.4. Організація роботи психолого-педагогічного консиліуму для батьків.4.5. Пропаганда кращого досвіду сімейного виховання.4.6. Залучення батьків до організації поза навчальної виховної роботи.4.7. Планування роботи з батьками учнів.4.8. Організація роботи батьківського комітету.4.9. Організація взаємодії з громадськими організаціями.

Форми роботи з батьками

З досвіду роботиПідволочиського РМК

Використання нетрадиційних формроботи з батьками

Практика свідчить, що одним із головних шляхів підвищення ефективності родинного виховання на засадах народної педагогіки є використання нетрадиційних форм і засобів роботи з батьками, які ґрунтуються на народно-педагогічних традиціях родинного виховання. Серед них − функціонування консультпунктів з проблем родинного виховання, конференції батьків з обміну досвідом щодо організації раціонального дозвілля дітей, семінарів-практикумів з відродження національних традицій в родинах, родинних свят у школі. Вони поєднуються з традиційними, такими як: університети педагогічних знань для батьків, позакласний батьківський всеобуч, батьківські збори, вечори запитань і відповідей, збори-практикуми, бесіди, дискусійні клуби „Діалог”, клуби батьківського спілкування та ін.

Засідання дискусійних клубів передбачають різноманітну тематику та форми роботи. Серед них:

1. Лекція-консультація „Народна педагогіка та її основні принципи, форми і метод виховання”.

2. Дискусія „Роль батьків у вихованні дітей”.3. Вечір запитань і відповідей „Методика родинного виховання: принципи

та підходи”.4. Родинне свято „Роде наш красний, роде наш прекрасний”.5. Диспут „Ваші діти. Які вони?”


6. Круглий стіл „Давайте розберемося спільно, що заважає нашим дітям бути вихованими?”

7. Дискусії: „Що означає вірно виховувати?”, „У чому секрети виховання?”8. Родинний вогник „Традиції нашої сім’ї”.9. Сімейний портрет „Місце дозвілля в нашій сім’ї”.10. Бесіда „Відповідальність батьків за виховання і розвиток дитини”.11. Лекція „Українська козацька система виховання і розвитку − глибоко

самобутнє явище”.12. Вечір запитань і відповідей „Сутність і особливості козацької

педагогіки”.13. Круглий стіл „Сім’я і суспільство”.14. Розмова-діалог „Виховний ідеал української сім’ї”.15. Особистісно-ролева гра „Година козацького дозвілля”.16. Дискусія „Ідеал вільної і незалежної в своїх прагненнях до свободи

людини: як це розуміти?”17. Родинне свято „Із бабусиної скрині”.18. Конференція „Співробітництво батьків, вчителів, дітей: досвід і

проблема”.Під час проведення клубних днів батьки знайомляться з народною

педагогікою і її компонентами, з козацькою педагогікою, концепціями родинного виховання, широко вивчають провідні напрями родинного виховання, обговорюють проблеми удосконалення виховного процесу в родині, дискутують, обмінюються досвідом роботи. Всі проблеми, які обговорюються на клубних засіданнях, оцінюються з погляду української етнопедагогіки та її основних напрямів.

При цьому педагоги виявляють творчу ініціативу, самостійність, неабияку педагогічну майстерність.

Немає сумніву в тому, що результативність народознавчої діяльності в класі залежить від спільної роботи вчителя і родини. Сформувати в молодого покоління знання і відчуття роду неможливо без залучення батьківської громадськості, підвищення її педагогічної культури. Як вказувалось вище, саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до світлого образу Батьківщини, до щирих, глибоких і чесних роздумів про найістотніший, найголовніший сенс людського життя.

Отже, в своїй практичній діяльності вчителі області, як свідчить досвід, використовують національні особливості виховання дітей у сім’ї і тримають тісний зв'язок з батьками.

Вони вивчають вплив атмосфери родинного виховання на формування дитини, її ставлення до праці, трудового укладу: загальну культуру, рівень педагогічної культури батьків, систему взаємин батьків і дітей та їх вплив на виховання дитини. В своїй роботі вчителі спираються на основні народно-


педагогічні традиції родинного виховання дитини: вшанування новонародженої дитини і її батьків, бабусь і дідусів, названих батьків та кумів; народні колискові пісні, забавлянки; народні дитячі ігри та пісеньки в перші роки життя дитини, відзначення Дня матусі, днів народження дітей і батьків, дня повноліття, першого заробітку, проводів до армії, святкування Дня пам’яті загиблих чи померлих родичів та ін.

Цікаво і змістовно проводяться батьківські збори. Тематика їх різноманітна, форми проведення також. Так, збори на тему „Умови успішного виховання дітей в родині” передбачали розгляд таких питань:

1. Родина − міцний і дружний колектив.2. Здоровий родинний мікроклімат.3. Довір’я у вихованні.4. Ставлення до найстарших членів родини.5. Єдність вимог дорослих у ставленні до дітей.

Виховання дітей в сім’ї має, безперечно, суб’єктивний характер і залежить від рівня моральності і культури батьків, їх життєвих планів, ідеалів, вчинків, родинних традицій тощо. Загальновідомо, що сім’я може сприяти формуванню всебічно розвиненої особистості або гальмувати його.

Загальну для всіх формулу успішного виховання дітей у сім’ї дати не можна. Тому варто повести розмову про основні умови виховання учнів, які можуть бути використані у кожній конкретній сім’ї з урахуванням її особливостей.

У народі кажуть, що гарна та сім’я, в якій виростають гарні діти. І це справедливо. Адже врешті-решт долю дітей визначають не прекрасні поривання, мрії, слова, а загальний мікроклімат родинного виховання, його тональність, загальна спрямованість. Часто можна почути: „Погляньте, ніяких спеціальних цілей сім’я не ставила, а діти виросли прекрасні”. Гадаємо, що нічого випадкового тут немає. Мабуть, батьки живуть не заради дітей або себе, а живуть всі разом цілеспрямованим і радісним життям маленького колективу, де всі люблять один одного, тепла, справжньої турботи. Це і є по-справжньому добрий родинний і педагогічний мікроклімат.

Досвід показує, що діти, які ростуть у таких сім’ях не помічають свого щастя як повітря, яким дихають. Вони природно і гарно розвиваються, живуть своїм багатобарвним життям, скороминучими бажаннями і мріями, їх розмови щирі, а сміх веселий і дзвінкий.

Аналіз родинного виховання показує, що добрі родинні взаємини не виключають розбіжності думок, суперечок. Але в дружній родині вони розв’язуються без роздратувань, приниження людської гідності, за будь − яких обставин тут не буде крику, взаємних образ, люди поважатимуть думку один одного , цінуватимуть авторитет батька і матері, дідуся і бабусі.


Досвід стверджує, що школа переважно переконує, спонукає, навчає, а сім’я − це невичерпне джерельце народної педагогіки, практична школа духовності дитини. І якщо в сім’ї здоровий мікроклімат, діти виховуються особистим прикладом батьків в дусі патріотизму і високої духовності.

Однією з умов успішного родинного виховання є довір’я до дитини, її самостійності. Якщо малюк бачить, що дорослі вірять в його сили, чесність, доброту, порядність, вірять в те, що він може перебороти труднощі в навчанні, виправити поведінку, то це довір’я окрилює його, вселяє впевненість в своїх силах, породжує бажання стати кращим.

Традиційні форми роботи з батьківською громадськістю вдало доповнюються нетрадиційними формами, такими, як:

Педагогічний десант:

виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки; влаштування виставок; випуски спеціальних стіннівок тощо.

Деревородоводу:

зустріч поколінь; роздуми над проблемами родинного виховання; звернення до народної педагогіки.

У родинномуколі:

анкетування батьків; індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, психологом, юристами.

Родиннийміст:

зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей.

Народнасвітлиця:

звернення до народний традицій; формування особистості школяра через природу; спільна діяльність батьків, дітей, педагогів.

День добрихсправ:

спільна трудова діяльність педагогів, учнів, їх батьків.

Вечір великоїродини:

участь беруть батьки, школярі, педагоги: організація відпочинку, ігри, вистави театру тощо.

Альбом-естафета:

„Як ми відпочиваємо” − досвід організації відпочинку в родині.

Дискусійний обговорення проблем виховання школярів;


клуб: „Родинні традиції”; проведення диспутів, банків ідей; випуски рукописних газет, інформаційних бюлетенів; бесіди, підбір літератури, надання практичної допомоги.

Родиннаскарбничка:

добірка матеріалів з досвіду родинного виховання.

Азбукародинноговиховання:

обговорення проблем, труднощів виховання дітей у неповних сім’ях; виступи лікарів, юристів, психологів; надання індивідуальної допомоги.

Дні довір’я: прийом батьків з особистих питань педагогами, лікарями, психологами, працівниками правоохоронних органів.

Родиннісвята в класі:

спільне проведення днів народження дітей, календарних народних свят.

Практикуються і такі форми роботи з батьківською громадськістю як дні відкритих дверей. Проводяться вони раз в місяць, в залежності від умов школи, проблем у вирішенні тих чи інших педагогічних проблем. На день відкритих дверей запрошуються всі батьки. Вони відвідують класи, де навчаються їх діти, знайомляться з роботою педагогів, ведуть спостереження за працею дітей на уроках та ін. Після такого ознайомлення батьки влаштовують дискусії, де обмінюються думками з приводу удосконалення спільної роботи школи та сім’ї.

В багатьох школах області організовуються педагогічні гуртки, на заняттях яких батьки оволодівають уміннями і навичками організації життя і виховання дітей. Цікавими були заняття, на яких батьки одержували конкретні рекомендації: як організувати читання дітей в сім'ях, як вчити вірші, слухати музику, аналізувати твори мистецтва, правильно організувати дозвілля тощо.

Дослідження показали, що ефективною формою роботи з батьківською громадськістю є конференції. В їх організації і проведенні активну участь беруть батьківські комітети. На таких конференціях іде обмін досвідом родинного виховання. Цікавими виявились тематичні конференції „Шануймо свій рід”, „Батьківський авторитет”, „Батьки-вихователі” та ін. На цих конференціях ставились і вирішувались складні проблеми виховання дітей в родині, взаємовідносини в сімейному колективі, організація родинного побуту та ін.


Традиційними стають проблемні „круглі столи”, на обговорення яких виноситься найрізноманітніша тематика. Для прикладу наведемо один із них: „Авторитет, особистий приклад і педагогічний такт батьків”. На обговорення були винесені такі питання:

1. Що таке батьківський авторитет? Які шляхи його утвердження?2. В чому полягає мудрість батьківської любові?3. Чи дотримуєтесь Ви правил, принципів розумного виховання: ніколи не займаєтесь виховною роботою в поганому настрої; чітко визначаєте, що Ви хочете від дитини (і пояснюєте це їй), а також

з’ясовуєте, що вона думає з цього приводу; надайте дитині самостійності, не контролюйте кожен її крок; не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до цього

та обговорюйте з дитиною її вірні та невірні кроки до мети; вказуєте дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її; оцінюйте вчинок а не особистість; пам’ятаєте, що сутність людини і

окремі її вчинки − не одне й те саме; даєте дитині відчути, що співчуваєте їй, вірите в неї не дивлячись на

помилку, якої вона допустилась; буваєте твердим, але добрим.4. Оцініть традиційні стосунки у Вашій сім’ї між дорослими і дітьми.

У системі педагогічного всеобучу часто використовуються педагогами педагогічні задачі і завдання для батьків (логічні, практичні, навчальні). Зокрема:

1. Логічні завдання. Головна мета застосування логічних завдань полягає у стимулюванні активності батьків до самостійного набуття педагогічних знань, умінь, осмислення важливих положень педагогіки, виховання дітей у сім’ї. Логічні завдання допомагають аналізувати прочитане і зіставляти з практичною діяльністю виховання дітей в родині і в школі, робити висновки і намічати перспективи та шляхи поліпшення виховання.

2. Практичні завдання допомагають батькам формувати і розвивати педагогічні навички і вміння, застосовувати їх в конкретних ситуаціях виховання дітей в родині. Це може бути дослідження конкретних умов виховання дітей, вивчення причин недоліків у вихованні і розробка на цій основі заходів по удосконаленню навчально-виховного процесу в родині і в школі.

3. Навчальні завдання. Цей вид завдань широко застосовується педагогами в системі батьківського всеобучу. Виконуючи такі завдання, батьки індивідуально чи колективно аналізують літературу з питань навчання та виховання школярів, розробляють шляхи і способи їх поліпшення, обговорюють педагогічні ситуації тощо. Обов’язковою умовою


індивідуального розбору цих завдань є, зокрема перевірка й оцінка правильності висновків, зроблених батьками.

4. Навчальні задачі − конкретні ситуації з родинного виховання, які формують у батьків прийоми і засоби аналізу навчання і виховання дітей в родині, узагальнюють знання теорії і практики родинної педагогіки. Навчальні задачі включають яскраво виражені суперечності, конфлікти, дилеми та чітко сформульовані запитання. Розв’язують ці задачі батьки на заняттях, а також в процесі самоосвіти. Важливим є те, що батьки знаходять оптимальні і практично можливі та важливі варіанти розв’язків. Обов’язковими дидактичними умовами тут є: тематична спорідненість задачі чи завдання з темою заняття та логічна вмотивованість їх застосування в структурі заняття.

На заняттях педагогічного всеобучу вчителі допомагають батькам знайти найбільш аргументовану педагогічне грамотну відповідь і разом з тим визначити завдання на наступне заняття. Часто педагоги пропонують і диференційовані завдання, їх зміст найчастіше враховує конкретні педагогічні умови класу, стосунки вчителя і учнів, батьків і дітей, взаємовідносини в класі. Характер, форма і обсяг завдань визначаються з врахуванням особистості батька чи матері.

Наведемо приклад таких завдань:1. Раніше у Толі було все гаразд. Я не працювала і дуже багато часу

приділяла йому. Потім пішла працювати. І відразу посипались у нас двійки. Приходжу ввечері додому, перевіряю уроки − страхіття! Частина не зроблена, а те, що зроблено, треба переробляти − бруд, помарки.

Про які недоліки у вихованні дитини свідчить ця ситуація? Проаналізуйте поведінку своєї дитини. Подумайте, які навички

самоконтролю розвинуті в неї добре, а які недостатньо. Які методи доцільно застосовувати для формування у дітей навичок

самоконтролю в процесі навчання?Ефективними виявились і такі нетрадиційні форми роботи як

проведення родинних „вогників” „Традиції нашої родини”, свят „Від роду − до народу”, „Рідна мова − мова мого народу”, свят-сюрпризів „Любій матусі”, присвячених Всесвітньому Дню Матері, родинних портретів „Портрет нашої родини”, особистісно-ролевих ігор „Година козацьких ігор і забав”.

В багатьох школах області функціонують кабінети батьківського всеобучу, їх зміст включає такі матеріали:

1. Оформлення стендів:а) нормативні документи про школу, сім’ю та виховання учнівської молоді;б) матеріали про педагогічний всеобуч батьків;


в) педагогічна самоосвіта батьків: вислови видатних педагогів про родинне виховання; інформація про методи виховання дітей в родині; анотація новинок літератури з питань родинного виховання; інформація про кращій досвід родинного виховання.

2. Рубрики: „Кращі батьки”; „Заповіді батьків”; „Кращі мами”; „Режим дня школяра”; „Організація дозвілля сім’ї”; „Книга в сім’ї”;

3. Інформаційні матеріали: „Ви − мама”; „Роль батька у вихованні дитини”; „Рекомендації щодо проведення єдиних днів педагогічного всеобучу”; „Фотоматеріали про участь батьків у вихованні дітей”; „Журнальні та газетні статті про досвід родинного виховання”.

Оновленню змісту роботи вчителів з батьками сприяє цілеспрямована діяльність вчителів і родин з відродження основних народнопедагогічних традицій сімейного виховання дітей: вшанування новонародженої дитини і її батьків, бабусь, дідусів, названих батьків та кумів; відзначення Дня повноліття, першого заробітку, проводів до армії та інше.

Пам’ятка вивчення стану виховної роботи школиІ. Організація виховної діяльності школи

1. Визначення конкретних завдань виховної роботи школи, виходячи з нормативних документів Міністерства освіти і науки України з питань виховання учнівської молоді.

2. Реалізація основних принципів національного виховання: єдності національного і загальнолюдського; природо відповідності; культуровідповідності; демократизації; гуманізації; безперервності і наступності; єдності навчання і вихованні; диференціації та індивідуалізації виховного процесу; гармонізації родинного і суспільного виховання.

3. Планування виховної діяльності школи. Річний план виховної роботи школи, план роботи заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, класних керівників:

врахування при плануванні матеріалів діагностичних досліджень, рівня вихованості учнів, специфіки діяльності навчального закладу, актуальності


поставлених завдань для даного навчального закладу; чіткість та конкретність визначених завдань та шляхів їх реалізації; спрямованість запланованих видів діяльності на розвиток організаторських

умінь, ініціативності, творчості, самостійності мислення, дій учня; оптимальність поєднання словесно-інформаційних та практичних видів

діяльності; забезпечення взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу; координованість і єдність дій школи, сім’ї та громадськості, соціальних

інститутів щодо виховання підростаючого покоління; координованість всіх планів роботи.

ІІ. Рівень вихованості учнів: свідоме ставлення учнів до навчання; рівень сформованості моральних принципів; гуманістичний характер відносин між учнями; рівень духовної культури учнів та вільне формування ними власної

світоглядної позиції (відповідно до вікових особливостей); почуття поваги до батьків, свого родоводу, старших, історії рідного

народу, краю; етична культура учнів; оптимально можливий для даного віку учнів рівень національної

свідомості; знання та дотримання учнями законів України; рівень сформованості правової культури; готовність учнів до господарської та трудової діяльності в умовах

ринкових відносин; фізичний розвиток та загартування юнаків і дівчат; усвідомлення основних екологічних проблем регіону, сформованість

особистої відповідальності за збереження і примноження природних багатств рідного краю;

участь учнів у естетичному оформленні шкільних приміщень; зовнішній вигляд школи, порядок та чистота, дбайливе ставлення учнів

до шкільного майна.ІІІ. Забезпечення функціонування системи виховної роботи школи

1. Створення навчально-матеріальної бази.2. Розподіл обов’язків між адміністрацією навчального закладу, вчителями

щодо керівництва окремими ланками виховної роботи.3. Робота гуртків, секцій, клубів, об’єднань за інтересами, осередків,

факультативів.4. Роль шкільної бібліотеки в організації виховного процесу.


5. Добір і розстановка кадрів класних керівників (загальна кількість, стаж роботи, урахування досвіду, чий досвід вивчається і поширюється).

6. Організація підвищення науково-педагогічного рівня класних керівників:

робота шкільного методичного об’єднання класних керівників; відповідність плану вимогам Положення про методичну роботу; актуальність проблеми, її зв’язок з проблемою школи; застосування активних форм організації занять (ділові, сюжетно-рольові

ігри, дискусії, „круглі столи”, творчі зустрічі); ознайомлення класних керівників з інструктивно-методичними та

нормативними документами Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки облдержадміністрації, відділу освіти райдержадміністрації;

ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом з питань виховання;

наставництво, стажування молодих спеціалістів; використання інших форм удосконалення психолого-педагогічних знань і

умінь класних керівників (семінари-практикуми, психолого-педагогічні семінари, творчі групи, конкурси педагогічної майстерності, педагогічні читання, науково-практичні конференції, консультування тощо).

7. Традиції, ритуали школи.8. Реалізація виховних можливостей навчальних дисциплін.9. Актуальність і зміст масових заходів, рівень самостійності та активності

школярів у їх підготовці та проведенні. Поєднання словесно-інформаційних та практичних методів.

10. Реалізація основних напрямів виховання: виховання громадянина суверенної України; формування національної свідомості і наукового світогляду; створення високоморальних і гуманістичних відносин в учнівських

колективах; формування основ художньо-естетичної освіченості та вихованості; робота з формування здорового способу життя, розвитку фізичних

здібностей особистості; формування екологічної культури школярів, залучення їх до активної

природоохоронної діяльності; виховання правової культури в учнів; робота з важковиховуваними дітьми; система профілактики правопорушень; сприяння родинно-сімейному вихованню; створення умов для самореалізації особистості.


11. Рівень учнівського самоврядування. Залучення учнів до громадської діяльності (охоплення дорученнями). Надання допомоги органам учнівського самоврядування з боку педагогічного колективу.

12. Діяльність дитячих та молодіжних об’єднань та організацій. Роль педагогічного колективу у наданні їм допомоги. Участь школярів у волонтерському русі.

13. Участь колективу навчально-виховного закладу у Всеукраїнському русі учнівської молоді „Моя земля − земля моїх батьків”.

14. Зв’язок з позашкільними установами, осередками культури.15. Об’єднання зусиль школи, сім’ї, громадськості у вихованні

підростаючого покоління: забезпечення єдності вимог до школярів з боку школи та сім’ї; робота з педагогічної просвіти батьківської громадськості (батьківські

збори, батьківський лекторій); нетрадиційні форми роботи з батьками; роль школи, піклувальної ради у вирішенні проблем організації

навчально-виховного процесу; співпраця з органами місцевого самоврядування, службою у справах

сім’ї та молоді, відділом соціальних служб для молоді, службою у справах неповнолітніх, відділом внутрішніх справ, санітарно-епідеміологічною службою тощо.

IV. Контроль за станом виховної роботи1. Оперативність та дієвість системи контролю за станом виховної

роботи школи: обговорення проблем організації виховної роботи на засіданнях

педагогічної ради (глибина вивчення, аналіз прийнятих рішень та якість їх виконання);

накази з питань організації виховного процесу; узгодженість дій директора, заступника директора з виховної роботи,

педагога-організатора; якісний аналіз відвіданих та проаналізованих заходів з боку

адміністрації школи; вивчення досвіду роботи класних керівників; форми і методи визначення рівня вихованості учнів, соціально-

педагогічних умові діяльності школи; роль і місце заступника директора школи з виховної роботи та

педагога-організатора в організації виховної роботи школи.


Виховна роботакласного керівника

З досвіду діяльностіШумського РМК

Алгоритм діяльності класного керівника

Класний керівник

− педагог, який займається організацією. координацією та проведенням позакласної виховної роботи.

Основні обов’язки класногокерівника:

1. Організаційна робота: ведення журналу; розподіл доручень у класі; організація чергування в класі, школі; зовнішній вигляд учнів; організація харчування.

2. Робота з батьками.3. Навчальна діяльність:

контроль за відвідуванням; організація допомоги в навчанні хворим учням; створення умов для навчання; взаємозв’язок з іншими вчителями-

предметниками; перевірка щоденників; створення умов для розвитку обдарованих дітей.

Основнізавданнякласногокерівника:

1. організація виховної і розливальної діяльності.2. Організація і розвиток колективу.3. Допомога в становленні особистості учня, створення умов для збагачення його внутрішніх сил, інтересів і здібностей.

Головніфункціїкласногокерівника:

діагностуюча; комунікативна; виховна; проектуючи; організаційна;


розвивальна; методична; стимулююча; оцінювальна; охоронно-захисна; корегуюча.

Принципиплануваннядіяльностікласного керівника:

народності; культуровідповідності; природо відповідності; гуманізації; демократизації; послідовності; системності; оптимального поєднання словесно-інформаційних та практичних видів діяльності.

Вимоги доскладанняплану:

спрямування на виконання завдань виховання громадянина України; конкретність (усі накреслені справи повинні мати чіткі завдання, конкретні терміни та виконавців); доступність стосовно до вікових та індивідуальних особливостей школярів; опора на учнівський колектив, сім’ю, громадськість; наступність і послідовність у справах; насиченість плану соціально важливими справами.

Структурапланукласногокерівника:

1. Психолого-педагогічна характеристика класу.2. основні завдання.3. Виховні заходи.4. Індивідуальна робота з учнями.5. Заходи щодо охорони здоров’я.6. Робота з батьками та громадськістю.

Методикасоціально-психологічноїсамо атестаціїколективу:

Кожен учень дає оцінку колективу, виходячи з таких критеріїв:6 балів − всі члени колективу мають дану властивість;5 балів − майже всі члени колективу мають відповідну властивість;4 бали − більшість членів колективу володіють


властивістю;3 бали − половина членів колективу має відповідні властивість;2 бали − меншість членів колективу такою властивістю;1 бал − майже ніхто з членів колективу не володіє властивістю;0 балів − ніхто з членів колективу не володіє відповідною властивістю.

Властивості, які оцінюються:Відповідальність − свідоме, сумлінне ставлення до навчання, роботи.Колективізм − прагнення вирішувати всі питання спільно, керуючись інтересами колективу.Згуртованість − єдність думок з важливих питань життя класу.Організованість − доброчинні особисті стосунки членів колективу.Контактність − позитивне, доброзичливе ставлення до нових учнів, до інших колективів.Відкритість − уміння розподілити обов’язки так, щоб досягти найбільшої ефективності в спільній діяльності.Інформованість − добре знання всіма учнями стану справ свого класу і один одного.

Підведення підсумків оцінювання: Визначається середнє арифметичне загальної суми балів:до 3 балів − низький рівень розвитку колективу;від 3 до 3,9 балів − середній рівень розвитку колективу;більше 3,9 балів − високий рівень розвитку колективу.

Орієнтовнізавданнявиховноїроботи:

1. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їхніх інтересів та потреб.2. Формування дружнього, організованого колективу через активізацію форм індивідуального впливу та колективні форми виховної роботи.3. Орієнтація кожного учня на розвиток його нових психологічних властивостей: проектування особистості, організація та керування процесом її розвитку.4. Прищеплення учням навичок планування діяльності на день, тиждень, місяць; навчання само


звітування; дотримання виконання свого плану, відповідальності за самозобов’язання.5. Поглиблення розуміння учнями змісту етичних норм і правил.6. Виховання позитивних рис характеру: обов’язковості, чесності, організованості, доброти, щирості, поваги до старших, співпереживання, вимогливості до себе.7. Сприяння розвитку мовленнєвої культури учня, вміння спілкуватися, висловлювати свою думку.8. Розвиток інтересу до навчання, формування потреби постійно активізувати свою пізнавальну діяльність.9. Формування потреби у громадянській діяльності.10. Виховання бажання бачити прекрасне у природі, творах мистецтва, людських взаєминах.11. Виховання свідомої дисципліни, бережливого ставлення до державного і власного майна.12. Навчання методів підтримки доброго здоров’я, особистої гігієни.13. Залучення учнів до скарбів української народної творчості.14. Допомога у подальшому становленні органів класного самоврядування, розвиток їхньої самостійності.15. Залучення до виховання учнів їхніх батьків, громадськості.

Формироботи зучнями:

Пізнавальна діяльність: усні журнали; екскурсії; конкурси, турніри, олімпіади; класний лекторій; навчальні конференції тощо.

Ціннісно-орієнтована діяльність: аргументація педагогічних вимог, розкриття сенсу, значення і цінності норм етики; диспути; уроки культури; бесіди за „круглим столом”.


Художньо-естетична діяльність: концерти самодіяльності; свята, тематичні вечори; художні конкурси; виставки; години поезії, музики, пісні; театральні вистави.

Вільне спілкування: класні свята, „вогники”; дні народження; прогулянки; вечори відпочинку; змагання.

Суспільно-корисна діяльність: шефська робота; прибирання школи; суспільно корисна праця.

Формивиховноїроботи:

Класні години: „Духовна краса людини”; „Здорові звички − здоровий спосіб життя”; „Совість, воля, егоцентризм”; „Про дівочу гордість і чоловічу гідність”; „Закон і право”; „Про честь людини”; „Самоорганізація, самодисципліна, відповідальність − як виховати ці якості”; „Праця − найголовніше в моєму житті”.

Анкета думок: з приводу боротьби з наркоманією, СНІДом.

Диспути: „Я серед людей − це проблема”; „Любов’ю дорожити вмійте. Що це означає?”; „Емоції і характер. У чому їхній взаємозв’язок?”; „Про мету життя і шляхи її здійснення”.

Тематичні конференції: „Злочин і покарання”; „Свобода і відповідальність”.


Години спілкування: „Світ моїх захоплень”; „Наші менші друзі”.

Конкурси: „Моє інтерв’ю”; „Стаття до газети”.

Операції: „Милосердя”; „Турбота”.

Бесіда-роздум „Мій слід у житті”.Зустрічі з представниками різних професій.

З досвіду роботиШумського РМК

Орієнтовні вимогидо плану виховної роботи*

1. Відображення у вступі стислого аналізу виховної роботи за минулий рік, оцінка її ефективності. Аналіз рівня вихованості учнів, знань та організаторських умінь працівників. Розкриття недоліків у виховній роботі, аналіз їх причин. Аналіз соціально-психологічних умов виховання в сучасний період. Визначення виховної проблеми, основних напрямків виховання на певний проміжок часу.

2. Конкретизація мети, над реалізацією якої працюватиме педагогічний колектив.

3. Обґрунтування мети, стрижневих практичних завдань на рік, навчальну чверть, їх концентрація в кожному розділі.

4. Свідомий вибір змісту, форм і методів роботи з учнями, вчителями, батьками у відповідності із завданнями, особливостями навчального закладу, традиціями, соціально-педагогічними умовами виховання в мікрорайоні, сім’ях тощо. Національне спрямування змісту виховання.

5. Визначення структури плану: організація методичної роботи з педагогічними працівниками; організація діяльності учнів; соціально-педагогічна допомога учням, які потребують особливої уваги; профілактика правопорушень учнів; антинаркотична, антиалкогольна пропаганда та інша робота з батьками; координація діяльності з позашкільними закладами та іншими соціальними інституціями; аналіз виконання.

6. Врахування інтересів, потреб учнів, побажань і порад педагогів, батьків,

* Матеріали підготовлені творчою групою заступників директорів з виховної роботи.


представників громадських та державних організацій, умов навчально-виховної роботи в закладі тощо. Залучення психологів до планування.

7. Реалізація принципів національного виховання. Планування колективних творчих справ, спрямованих на формування соціально активної позиції учнів, їхніх організаторських умінь, пізнавальної, практично-трудової, економічної, екологічної, правової, художньо-естетичної, комунікативної ті іншої культури, на зміцнення емоційно-вольової сфери тощо.

8. Узгодження з планами всіх виховних центрів (клубами, гуртками, бібліотеками).

9. Відображення логіки виховного процесу, зворотного зв’язку управління, що дозволяє встановити, наскільки ефективна запланована діяльність, чи забезпечено розвиток учнів, чи забезпечено ефективність організаторських умінь педагогічних працівників.

10. Реальність виконання. Можливість корегування, внесення змін у відповідності з безперервно зростаючою інформацією про учнів тощо.

11. Врахування стану розвитку учнівського колективу; специфіки та традицій навчального закладу; інтересів та запитів учнівського колективу, батьків; можливостей педагогічного колективу; можливостей регіону, району, міста, базових підприємств та спонсорів.


Пам’яткакомплексного вивченнявиховної роботи школи


Вихованняв процесінавчання:

виховання в процесі уроку; розумове виховання; утвердження атмосфери наполегливої навчальної праці, відповідального ставлення до навчання; розвиток пізнавальних інтересів і нахилів; формування працьовитості, самостійності; розвиток моральних, естетичних якостей; турбота про здоров’я; форми роботи з учнями, які потребують особливого підходу.

Позаурочнавиховнаробота:

здійснення системного підходу до виховання; визначення перспективних завдань з виховної діяльності вчительського та учнівського колективів; виховання поваги до державних символів; система інформування школярів, її дієвість та актуальність; виховання відповідального ставлення до навчання; робота гуртків, факультативів; вивчення інтересів, здібностей, нахилів учнів; проведення психолого-педагогічної діагностики; наслідки діагностування; патріотичне виховання; діяльність педагогічного колективу з формування високих моральних якостей, свідомої дисципліни, культури поведінки; профілактика правопорушень; роль учнівського самоврядування у зміцненні свідомої дисципліни; організація вільного часу школярів; діяльність школи як організуючого центру виховної роботи; система трудового виховання та професійної орієнтації; формування основ естетичної культури учнів (заходи з розвитку музичних, вокальних здібностей, організація художньої самодіяльності); формування любові до природи; робота з батьками та громадськістю;


організація педагогічного всеобучу та просвітницької роботи серед батьків.

Керівництвоі контроль заздійсненнямвиховноїроботи:

координованість планів роботи; узгодженість діяльності адміністрації, вчителів, батьківського комітету, учнівських організацій; відповідність поставленим завданням, спрямованим на конкретні виховні результати; особиста участь директора, заступників, педагога-організатора у перебудові виховної роботи; відвідування та аналіз адміністрацією позакласних заходів; вивчення системи роботи окремих класних керівників; обговорення питань виховної роботи на засіданнях педагогічної ради; робота методичного об’єднання класних керівників; педагогічна допомога органам учнівського самоврядування; узагальнення та впровадження в практику роботи перспективного педагогічного досвіду.

Ефективністьвиховноїроботи:

громадська активність учнів; ставлення учнів до навчання; участь школярів у суспільно корисній праці; моральне обличчя школярів; сформованість почуття товариськості, милосердя; дисципліна і поведінка учнів у школі і поза нею; правопорушення, їх характер; рівень сформованості загально шкільних та класних учнівських колективів; розвиток учнівського самоврядування.

Аналізрезультатіввиховноїроботи:

сформованість в учнів екологічної культури, гармонії відносин з природою; вміння між особистісного спілкування; шанобливе ставлення до звичаїв, традицій; виховання поваги до батьків, рідного краю; сформованість в учнів національної ідеї, свідомості.

Аналіз виховного заходу


Загальнаінформація:

1. Мета відвідування заходу.2. Аналіз підготовленості педагога до проведення виховного заходу.3. Мета і завдання заходу.4. Врахування рівня вихованості учнів при визначенні мети і завдань заходу.5. Місце заходу в системі виховної роботи.

Процеспідготовки:

1. Спрямовуюча роль класного керівника у процесі підготовки заходу, надання допомоги учням.2. Роль громадських організацій, органів учнівського самоврядування при підготовці і проведенні заходу.3. Позиція учнів у підготовці до заходу. формування відносин співробітництва.

Змістзаходу:

1. Гуманістична спрямованість.2. Зв’язок з життям класу, навчального закладу, населеного пункту.3. Врахування в змісті заходу питань, які хвилюють учнів.4. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Методикапроведення:

1. Доцільність обраної форми проведення.2. Роль педагога в проведенні заходу.3. Наявність елементів дискусії.4. Ступінь самостійності учнів з обговорюваної проблеми.

Результати: 1. Досягнення поставленої мети.2. Аналіз відношення учнів до змісту, ступінь їх активності.3. Чи представляє захід виховну систему?4. Що вдалося краще, а що не вдалося?5. Загальні висновки.6. Рекомендації.


Робота над загальношкільною


виховною проблемою (темою)


Орієнтовна тематика проблем (тем) школи Підвищення ефективності національно-виховного процесу на основі народної педагогіки. Підвищення психолого-педагогічної культури навчально-виховного процесу. Вдосконалення навчально-виховного процесу на основі ідей педагогіки співробітництва. Народознавство як засіб патріотичного виховання та розвитку національної самосвідомості учнів. Індивідуалізація навчання й виховання на основі вивчення психологічних особливостей учнів. Демократизація і гуманізація навчально-виховного процесу. Педагогічне керівництво самовихованням школярів. Впровадження нових методик, технологій навчання та виховання учнів, перспективного педагогічного досвіду в практику роботи школи. Розбудова національної школи засобами відродження народних традицій, культури, мови на уроках та в позакласній діяльності. Гуманізація відносин між учнями та вчителями школи. Демократизація шкільного життя як засіб творчого управління учнівським та педагогічним колективами. Формування свідомої дисципліни та культури поведінки школярів. Індивідуалізація навчання та виховання на основі вивчення психолого-педагогічних особливостей учнів. Вдосконалення управління навчально-виховним процесом на основі громадянського самоврядування педагогів та учнів.Умови організаціїроботи надєдиноюпроблемою (темою):

1. Обрана проблема (тема) повинна бути актуальною саме для даної школи в даний момент (час) і відповідати її особливостям.2. Програма роботи над проблемою (темою) складається колективом вчителів школи, кожен працівник повинен вивчити теоретичні аспекти проблеми (теми) і взяти активну участь у її практичному впровадженні.3. В школі необхідно виробити свою систему традицій, технологій, які будуть спрямовані на вирішення проблеми (теми).4. В ході роботи необхідно здійснювати аналіз проміжних результатів.

Етапи роботи над колективною проблемою (темою)


Діагностичнийетап:

1. Проаналізувати: роботу школи за рік; рівень знань, умінь та навичок учнів; рівень вихованості школярів; професійний рівень учителів; недоліки в роботі школи.2. Виявити проблеми школи, обґрунтувати їх актуальність.Форми роботи: діагностування, анкетування, аналіз документів та продуктів діяльності, експертна оцінка.

Прогностичнийетап:

1. Створення ініціативної групи з числа досвідчених учителів.2. Побудова моделі нової системи, технології, планування системи заходів, спрямованих на вирішення окремих завдань загальної проблеми.3. Прогнозування результатів.Форми роботи: наради; ділові ігри; моделювання; проектування; експертна оцінка моделей.

Організаційнийетап:

1. Планування роботи школи.2. Розподіл обов’язків між членами колективу.3. Забезпечення умов для виконання завдань: створення відповідної навчально-матеріальної бази; підготовка педагогів; забезпечення науково-методичного супроводу; забезпечення морального та матеріального стимулювання.Форми роботи: оперативні наради; педагогічні ради;


семінари; педагогічні читання; тематичні семінари; складання пам’яток; розробка методичних рекомендацій.

Орієнтовний план

організаційногоетапу:

1. Скласти перелік рекомендованої літератури.2. Розподілити літературу для її вивчення.3. Провести педагогічні читання після вивчення літературних джерел.4. Визначити методи, заходи, технології, які прийнятні для даної школи, конкретних учителів.5. Скласти методичні рекомендації, обговорити їх на засіданнях методичних об’єднань, творчих груп, шкіл передового педагогічного досвіду.6. Провести серію проблемних занять психолого-педагогічного семінару.7. Організувати взаємовідвідування позакласних виховних заходів.8. Провести контрольні заміри, тестування, анкетування, опитування тощо.

Формуючийетап:

1. Організація роботи над впровадженням нової системи, технології, моделі виховної роботи.2. Оцінка проміжних результатів та внесення коректив.Форми роботи: відвідування та поточна оцінка системи заходів; оперативні наради.

Узагальнюючийетап:

1. Оцінка та опрацювання результатів роботи за новою системою, моделлю, технологією.2. Проведення підсумкової педагогічної ради за матеріалами вивчення та обговорення наслідків роботи школи над колективною виховною проблемою (темою).3. Оформлення результатів у вигляді методичних рекомендацій, інших видів друкованої продукції.Форми роботи: контрольні заміри; опитування, анкетування;


кількісна та якісна інтерпретація результатів; підсумкові наради, педагогічна рада; конференції, семінари.

З досвіду роботиЗбаразького РМК

Орієнтовна схема аналізупідготовки, проведення та

результатів виховного заходу

Основнівимоги допроведеннявиховногозаходу

1. Чітка назва заходу та розуміння педагогами його мети.

2. Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.

3. Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.

4. Визначення оптимального змісту виховного матеріалу з урахуванням основних принципів організації виховного процесу.

5. Вибір найбільш оптимальних методів і прийомів виховного впливу на учнів на кожному етапу заходу.

6. Чіткість виховного заходу, оптимальність його темпу і ритму.

7. Взаємозв’язок заходу з попередніми та наступними формами позакласної роботи з учнями.

Структуравиховногозаходу

1. Психолого-педагогічний аналіз взаємин у колективі, необхідність проведення заходу та формулювання його мети.

2. Планування заходу.3. Організація виховного впливу на колектив

(особистість).4. Безпосередній вплив на колектив (особистість).5. Проведення виховного заходу.6. Аналіз виховного заходу.

Аналізвиховногозаходу

1. Дата, клас, час і місце проведення, повна назва заходу, прізвище того, хто його проводив.

2. Мета заходу, мета відвідування.3. Кількість присутніх.


4. Зовнішній вигляд присутніх.5. Хто залучається до проведення заходу.6. Аналіз готовності педагога або колективу

виконавців до проведення заходу: мета і завдання виховного заходу; врахування вихованості учнів при визначенні мети і завдань; місце заходу в загальній системі виховної роботи.

7. Аналіз процесу підготовки виховного заходу: роль класного керівника та учнівського активу у проведенні заходу; забезпечення дружньої та злагодженої роботи колективу в процесі підготовки заходу; надання тактовної допомоги учням; формування відносин співробітництва, взаємодопомоги, відповідальності; чітке визначення повноважень кожного учасника; конкретність термінів виконання окремих завдань.

8. Аналіз проведення виховного заходу:8.1. Організація: готовність дітей до проведення заходу; оформлення приміщення, обладнання, наочності, ТЗН; структурна схема заходу; чіткість, організованість, злагодженість у проведенні заходу; раціональне використання часу; участь представників громадськості у заході.8.2. Зміст: актуальність теми, змістовна спрямованість, логічність, послідовність, цілеспрямованість, раціональність у доборі фактів, їх осмислення, глибина висновків; зв’язок з життям класу, школи, села, міста; добір питань, що хвилюють школярів.8.3. Методика проведення: врахування вікових особливостей школярів; можливість відвертого обміну думками, характер діалогу;


стимулювання учнів до дискусії, до вироблення компромісної думки.8.4. Психологічна обстановка: поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до заходу; поведінка вчителя, його тон, ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до самостійності думок, пропозицій, рішень учасників.

9. Висновки та пропозиції.У висновках та пропозиціях слід урахувати:

повноту підбору матеріалу для заходу, його науковий рівень, зв’язок із життям; доступність матеріалу рівню підготовки учнів, врахування їх вікових та індивідуальних особливостей; відповідність змісту заходу його меті; місце даного заходу в системі виховної роботи; форми та методи, використані при проведенні заходу; активність учасників у підготовці та проведенні заходу, їх спрямованість та зацікавленість, дисципліна та вихованість; залучення до підготовки та участі у заході батьків, громадських організацій, органів учнівського самоврядування; підготовленість до проведення заходу, своєчасність початку, оформлення приміщення, форма учнів, відповідність вимогам шкільної гігієни та правилам техніки безпеки, чіткість, злагодженість проведення, час та раціональність його використання; організаторські здібності та педагогічний такт організаторів заходу; доцільність вибраної форми проведення.


Перелік ділової документаціїнавчального закладу з питань

виховної роботи

Організаційна 1. Керівні та нормативні документи з питань виховної


документація роботи (закони, укази, постанови, рішення, накази тощо).2. План виховної роботи школи, план роботи заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, план роботи класних керівників, план роботи гуртків, секцій, робочі плани щодо проведення певних заходів, що будуть проводитися в рамках відзначення певної події, матеріали про проведення оглядів, конкурсів, виставок тощо.3. План роботи методичного об’єднання класних керівників.4. Робота органів учнівського самоврядування (структура, план роботи, план роботи окремих секцій, протоколи засідань).5. Дитячі та молодіжні організації (структура та плани роботи).6. Матеріали роботи гуртків, секцій, клубів за інтересами (перелік, розклад занять, зайнятість учнів, відомості про керівників).7. Матеріали участі школярів у русі учнівської молоді „Моя земля − земля моїх батьків”.8. Інформаційні банки даних:

про учнів, схильних до правопорушень (внутрішньошкільний облік);

про учнів, що перебувають на обліку кримінальній міліції у справах неповнолітніх;

про неблагополучні сім’ї; про батьків, які перебувають за кордоном; про дітей соціально незахищених категорій; поіменні списки дітей-інвалідів.

9. Рада профілактики правопорушень (склад ради. копія наказу про створення, план роботи, протоколи засідань, матеріали службових розслідувань злочинів, вчинених учнями школи),10. Матеріали про роботу з батьками, громадськістю (планування батьківського лекторію, тематика батьківських зборів, пам’ятки, анкети, книга протоколів проведення загально шкільних батьківських зборів).11. Матеріали вивчення стану виховної роботи


(виробничі накази, матеріали педагогічних рад, анкетувань і діагностики).Примітка: Вхідне та вихідне листування може вестися єдине для всього навчально-виховного процесу.

Матеріали на допомогукласномукерівнику

1. Матеріали з питань: громадянського виховання; родинно-сімейного виховання; військово-патріотичного виховання; правового виховання; екологічного виховання; трудового виховання та професійної орієнтації; формування здорового способу життя; художньо-естетичного виховання; морального виховання.

2. Матеріали перспективного педагогічного досвіду роботи класного керівника.3. Картотека з питань виховної роботи.4. Розробки, сценарії тощо.

Наочнеоформленняшколи

1. Естетичне оформлення навчального закладу.2. Правила для учнів.3. Куточок національної символіки.4. Інформаційний куточок.5. План виховної роботи на семестр (місяць).6. План масових заходів.7. Структура учнівського самоврядування, план його роботи, списки членів.8. Структура дитячих та молодіжних організацій (план роботи, списки членів).9. Списки членів волонтерських загонів.10. Шкільна газета.11. Конвенція про права дитини.12. Класні куточки.13. Обладнане місце для виставок, вернісажів тощо.

Педагогічне проектування виховного процесуВажливою умовою забезпечення ефективності виховного процесу є його


педагогічне проектування. Воно починається з всебічного і глибокого аналізу виховної роботи і визначення актуальних завдань школи, педагогічного колективу на певний період життя з урахуванням можливостей їх виконання.

Для розробки розділу річного плану роботи з проблем організації позаурочної діяльності необхідно створити робочу групу (творчу групу). Члени групи повинні отримати конкретні настанови, як вести збір інформації; як її краще обробити і облікувати; за якими питаннями провести анкетування вчителів, дітей і батьків, щоб зібрати достатньо даних для майбутнього планування.

Керівник повинен підготуватися до управління процесом колективної розробки розділу річного плану роботи школи:

визначити можливі нововведення в технологію планування, створити в колективі творчу атмосферу;

скласти і довести до відома творчої групи список нових досліджень з питань планування;

організувати розробку змісту анкет для вчителів, учнів і батьків щодо збору критичних зауважень з плану на новий навчальний рік;

періодично контролювати хід збору і обробки інформації; проаналізувати всю зібрану інформацію згідно плану; забезпечити розробку розділу плану роботи до встановленого терміну.

Функції управління виховним процесом

Педагогічний аналізсистеми національного

виховання молоді

Регулювання (підтримання рівня

організованості)

Основні функції управліннявиховним процесом

Організаційна діяльністькерівників виховного

процесу

Планування (прийняття

управлінського рішення)

Контроль за станом виховної роботи


Перед плануванням виховної роботи в навчально-виховних закладах пропонується проводити вивчення громадської думки з таких питань:

Орієнтовні питаннядля вивчення думкиучнів:

1. Твої побажання, пропозиції вчителям, керівникам школи, органам учнівського самоврядування.

2. Чи відчуваєш ти реальну можливість впливу на стан справ у школі? Твої пропозиції з цього приводу.

3. Назви заходи, шкільні й класі справи, які тобі найбільше до вподоби:

тематичні вечори; конкурси; лекції на різноманітні теми; відверті розмови; інші форми роботи.

4. Що б ви запропонувати організувати в школі, класі?

Орієнтовні питаннядля батьків:

1. Чи можете Ви допомогти школі, класу в організації виховної роботи?

2. Чи є у Вас конкретні пропозиції, побажання вчителям, адміністрації школи, батьківському комітету? Вкажіть, які саме.

Орієнтовні питаннядля вчителів:

1. Які проблеми в роботі школи Ви помічаєте?

2. Які шляхи розв’язання цих проблем можете запропонувати?

3. У розв’язанні яких проблем готові брати участь?

4. Які питання пропонуєте винести на засідання ради школи?

5. Де бажаєте підвищувати свій фаховий рівень з питань виховної роботи?

6. Що конкретно пропонуєте зробити для реалізації основних напрямків виховного процесу?


Форми залучення педагогівдо розробки плану виховної роботи

1. Анкетування. Тематика анкет: Демократизація шкільного життя. Творчість класного керівника: шляхи звільнення від стереотипів. Стиль педагогічного спілкування. Рівень володіння педагогічною технікою, новими педагогічними

технологіями виховної роботи. Методична служба − класному керівникові. Якій їй бути?2. Тестування. Тест „Визначення рівня культури школи.3. Організаційно-навчальна гра: ”Школа. Педагог. Учень”. (Проблеми

педагогів. Проблеми учнів. Що ми можемо разом? Вернісаж ідей. Концепція. Програма.).

4. Проведення „круглих столів”: Демократизація шкільного життя як засіб поліпшення якості виховного

процесу. Дитяче об’єднання: досвід, тенденції, програми розвитку. Учнівське самоврядування в школі сьогодні, завтра. Робота з сім’єю: погляд у майбутнє. Який класний керівник потрібен школі сьогодні і чого йому варто було

б навчитися?5. Продуктивна гра: „Перспективи розвитку школи”.6. Практичне заняття: „Планування діяльності класного керівника”.7. Семінар-практикум: „Організаційно-діяльнісні ігри в систем роботи

класного керівника”.8. Панорама методичних знахідок: „Багатство ідей − у шкільну практику”.9. Захист творчих програм: „Клуби у виховній системі роботи школи”,

„Концепція розвитку нашої школи”, „Самоврядування”, „Виховна система класу”.


Форми залучення учнів до планування виховної роботи

1. Анкетування: „Я і мій клас”, „Твої інтереси”, „Ставлення до школи”, „Думаю, мрію, пропоную”, „Світ моїх захоплень”.

2. Зошит творчих робіт: „Моя школа”, „Мій клас”.3. Захист творчих проектів: „Якою я бачу школу в новому навчальному

році”, „Яким я бачу свій клас”.4. „Круглі столи”: „Учитель і учень: стиль взаємовідносин”,

„Співробітництво вчителів і учнів: яким йому бути?”5. Ринг „Якою я хотів би бачити свою школу, клас?”

Форми залучення батьків до планування виховної роботи

1. Анкетування: „Рівень усвідомлення батьками потреб в оволодінні педагогічними знаннями”.

2. Батьківські збори: „Як оновити зміст роботи з батьками, осучаснити його, зробити корисним і цікавим”.


Діагностична та корекційна діяльністькласного керівника

Методика „Закінчення речення”(для учнів 5-6-х класів)

Мета: Виявити рівень розвитку в учнів таких якостей, як самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність.

Учням пропонується прослухати речення (коротке оповідання) і в досить швидкому темпі закінчити це речення чи оповідання.

Речення:1. „Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то...”2. „Коли я відчуваю утруднення при прийнятті певного рішення, то...”3. „Обираючи між цікавим, але необов’язковим, і необхідним, але нудним

заняттям, я зазвичай...”4. „Коли в моїй присутності ображають людину, я...”5. „Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до

мене, то я...”6. „Якби я був на місці вчителя, то я...”

Оповідання:


1. „У шкільній їдальні черговий учень зненацька впустив шматок хліба в котел з молоком і нікому не сказав про це. Його однокласник бачив, що трапилося, але так само ні з ким не поділився. Молоко прокисло, і вся школа залишилася без сніданки.

Я думаю, що...”2. „На традиційній зустрічі з колишніми випускниками школи мав

виступати вокально-інструментальний ансамбль старшокласників, який підготував спеціальну програму. Однак соліст ансамблю, без якого виступ відбутися не міг, у той же вечір мав брати участь у вибіркових змаганнях з боксу. Участь у змаганнях була для хлопця надзвичайно важливою, оскільки відкривала йому можливість увійти до складу збірної команди міста.

Довелося...”Обробка отриманих даних: якісний аналіз моральних суджень

школярів.Методика „Моя самооцінка”

Мета: Заохочувати учнів до здійснення самооцінки власних якостей особистості, усвідомлення її значення для підлітка.

Спочатку учням пропонується прочитати слова, що характеризують окремі якості особистості: охайність, безтурботність, вдумливість, сприйнятливість, заздрість, сором’язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, поміркованість, легковірність, повільність, мрійливість, поміркованість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервовість, нерішучість, нестриманість, образливість, обережність, педантичність, підозрілість, принциповість, презирливість, розв’язність, рухливість, розсудливість, рішучість, стриманість, співпереживання, терпеливість, боягузтво, завзятість, поступливість, чуйність, ентузіазм.

Після того, як учні прочитають усі названі якості, їм пропонується скласти два рядки слів по 10-15 у кожному. У перший рядок слів, що записуються на аркуші паперу ліворуч, учні вписують ті слова, що, на їх думку, характеризують їхній ідеал. У рядку праворуч записуються слова, що характеризують так званий антиідеал учня.

Коли слова будуть записані в обох рядках, учням рекомендується з першого (позитивного) і другого (негативного) рядків вибрати ті, які характеризують притаманні їм якості.

Вибір учнями якостей здійснюється дихотомічно: „так” чи „ні”, є певна риса характеру чи відсутня, незалежно від ступеня її прояву.

Обробка результатів і висновки: кількість позитивних рис, які учні відібрали, поділіть на кількість слів, що містяться в рядку „ідеалу”. Якщо результат є близьким до одиниці, учень себе переоцінює. Результат, близький до нуля, свідчить про недооцінку і підвищену самокритичність. При результаті, наближеному до 0,5 можна говорити про адекватну самооцінку, про те, що учень достатньо самокритично сприймає себе.


Подібним чином роблять висновки і на основі подібного порівняння виділених учнем негативних якостей у рядку анти ідеалу. Результат, наближений до нуля, свідчить про завищену самооцінку; до одиниці − про занижену; до 0,5 − про адекватну самооцінку.

Для перевірки індивідуальних особливостей старшокласники можуть скористатися наведеною нижче таблицею. Класний керівник звертається до учнів: „У таблиці в рядках ліворуч і праворуч подано опис удаваної поведінки двох різних людей. До кого з них ви більше подібні?

Уважно перечитайте речення спочатку ліворуч, потім − праворуч. У середині аркуша зробіть у відповідній графі позначення „+” або „”, якщо ваші якості подібні до якостей першої чи другої людини. Якщо ви подібні до людини, якості якої описано ліворуч, то позначки потрібно поставити в одній з двох граф з лівого боку. Якщо ви подібні до людини, якості якої вказано праворуч, позначку слід роботи ближче до правого рідка. Якщо ви вважаєте, що певні якості обох людей у вас виявляються однаковою мірою, позначку можна поставити посередині. Це означатиме, що ви подібні до першого чи другого типів.


Дуж

е по

дібн

ий

В о

снов

ном

упо

дібн

ий

Под

ібни

й до

пе

ршог

о і д

руго

го

В о

снов

ном

упо

дібн

ий

Дуж

е по

дібн

ий

Завжди веселий настрій, багато посміхається і піднімає настрій іншим.

Часто вважає себе нещасним, рідко посміхається, мало жартує.

Перебуваючи в центрі уваги, почуває себе впевнено.

Перебуваючи в центрі уваги, почуває себе незручно (дискомфортно), соромиться.

Настрій часто змінюється, людину легко можна вивести з рівноваги.

Звичайно настрій рівний, людину важко вивести з рівноваги.

Швидкий, різкий, рухливий у рухах і жестах, поспішає, коли говорить.

Рухи, жести, мова уповільнені, стримані, голос тихий.

Швидко забуває про невдачі й береться за роботу.

При невдачах дуже довго переживає, хвилюється, не може взятися за справу.

Легко знайомиться, в людях бачить друзів, товаришів.

З людьми сходиться важко, друзів має небагато.

У людини чимало планів і задумок, нічого, що одні виконуються, а інші − ні.

Довго б’ється над розв’язанням одного завдання, намагається довести його до кінця.

Постійно прагне бути з кимсь, відчуває себе погано, коли залишається сам з собою.

Не шукає зустрічей з людьми, наодинці йому буває краще.

Хоче, щоб усі радості або біди були сприйняті іншими людьми.

Усі почуття прагне переживати наодинці.

Коли отримує зауваження, то поводить себе галасливо, вступаючи у

Вислуховує зауваження зовні спокійно, намагається


лайку, виправдовується. не сваритися.

Після виконання важкого завдання може швидко братися за інше.

Швидко втомлюється і довго відчуває себе втомленим.

Швидко забуває образи та гіркоти.

Довго не може прийти до тями після перенесених неприємностей.

Любить підсміюватися з друзів, часто не замислюючись, що буде потім.

Рідко жартує і часто ображається на жарти.

Любить одразу приступати до справи, не замислюючись особливо, що буде потім.

Любить все продумати, заздалегідь ретельно спланувати, розрахувати.

Швидко знаходить вихід з важкого становища.

Довго роздумує, обмірковує, хвилюється, перш ніж прийняти рішення.

Постійно чекає новин, людині не по собі, коли мовчить радіо, не працює телевізор, коли небагатослівні друзі.

Чим менше новин, тим краще: можна над чим-небудь поміркувати.

Підрахуйте позначки ліворуч і праворуч і з’ясуйте, які якості у вас переважають.

Класний керівник може поставити ряд питань щодо самоаналізу особистості учнем:

№ з/п

Питання Так Ні Буває по-різному

1. Чи можеш ти володіти собою?

2. Чи можеш ти підкорятися?

3. Чи маєш досвід прийняття самостійних рішень?

4. Чи завжди виявляєш готовність до активних дій?

Після діагностики можна використати такі поради із самовиховання:1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен

отримати.


2. Записуй згідно з важливість свої термінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня.

3. Берися за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня/дня залишаються невиконаними один або два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень/день.

4. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це здаватиметься важко, але з часом ти зрозумієш, що головне − це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.

5. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.

6. Не роботи жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо − „ні”.

7. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним, не став перед собою завдання реальні, ні в якому разі не „заривайся”, бо не спрацює твій внутрішній наказ: „Так треба”, „Я мушу”.

8. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно втрачаєш свій вільний час?

9. Твій організм здатний до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.

10. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз уваги і зберегти час.


Схема психолого-педагогічної характеристики класу


Загальні даніпро клас:

склад учнів по віку, статі; біографія класу, його традиції; загальна характеристика успішності та навчальної дисципліни; соціальний стан батьків; зв’язки класу з іншими колективами.

Спрямованістькласногоколективу:

мета, зміст і мотиви основних видів колективної діяльності; характеристика моральної атмосфери в класі.

Навчальнадіяльність:

рівень загального розвитку учнів; широта інтересів, кругозір; вимоги до навчальної діяльності з боку активу класу; негативні і позитивні прояви взаємодії в навчальній роботі (взаємодопомога тощо).

Трудовадіяльність:

суспільно корисна праця та її місце в житті колективу; прояви дисципліни і свідомості в праці.

Інші видидіяльності:

інтерес учнів класу до видів мистецтва, культури, спорту; форми прояву інтересу до діяльності; відвідування культурно-мистецьких, спортивно-масових заходів та їх обговорення.

Характеристикавзаємин уколективі:

фактори, які лежать в основі взаємин учнів (місце проживання, спільні інтереси тощо); ставлення учнів один до одного (повага, ввічливість, чуйність, поступливість, взаємодопомога тощо); загальні (спільні) інтереси; характер взаємин між хлопчиками і дівчатками; учні, які мають авторитет; учні, які не користуються авторитетом.

Актив класу: характеристика офіційно обраного активу класу; діяльність активу; неофіційний актив класу, його стосунки з


офіційним.Педагогічнекерівництвоколективом:

характеристика форм та методів керівництва учнівським колективом; здійснення індивідуального підходу до учнів; стиль педагогічного керівництва.

Висновки: основні недоліки в організації життя колективу; основні недоліки та проблеми в особистісних стосунках; шляхи подолання виявлених недоліків; рекомендації щодо поліпшення роботи з колективом, створення сприятливого психологічного мікроклімату для кожного учня.



Система роботи школиз профілактики правопорушень

Робота радипрофілактикиправопорушень:

1. Розгляд питань впливу сім’ї на виховання.2. Розгляд конкретних правопорушень.3. Постановка на шкільний облік правопорушників.4. Робота з „неблагополучними” сім’ями.

Організаціяконтролю застаномвідвідуванняшколи:

1. Щоденний контроль адміністрації за відвідуванням учнями школи.2. Робота класних керівників щодо попередження пропусків без поважних причин.3. Робота з батьками учнів щодо попередження пропусків без поважних причин.

Система роботи школи щодо попередження правопорушень

Місячник правових знань:1. Класні виховні години на правову тематику.2. зустріч з працівниками правоохоронних органів.3. Зустріч з лікарем-наркологом та гінекологом.4. Анкетування „Я і моя сім’я”.5. Бесіди на правову тематику.6. Година запитань і відповідей.Уроки правознавства.Батьківський лекторій.Школа правових знань.Облік дітей, схильних до правопорушень.Облік батьків, які не займаються вихованням дітей.

Система правовоговиховання і освіти:

1. Профілактика правопорушень у позаурочний час: робота комісії профілактики правопорушень; розгляд поведінки учнів на педагогічних радах у присутності батьків.2. Правоосвітня робота: робота шкільного батьківського комітету;


викладання курсу „Основи держави і права”; правовий куточок в історичному кабінеті; виставка правової літератури в бібліотеці; право освітня робота класних керівників.

Вихованнясвідомоїдисципліниучнів:

1. Чергування учнів та вчителів по школі.2. Розгляд на лінійках порушників дисципліни.3. Розгляд порушників дисципліни на класних зборах.4. Розгляд порушників дисципліни на зібраннях органів учнівського самоврядування.5. Нагородження преміями за кращу поведінку.

План місячникаправових знань:

1. Відкриття місячника.2. Година спілкування „Закон і право”.3. Бесіда за „круглим столом” „Закон і ми”.4. Диспут „Людина і її спосіб життя”.5. Рольова гра-судове засідання „Звинувачується Зелений Змій”.6. Диспут „Залишити після себе слід на Землі”.7. Літературний монтаж „Наркоманія: знак біди”.8. Загальношкільне свято „Прийди до серця, Україно, благослови добром мене”.9. Виховна година „Права дитини”.10. Бесіда „Красиве і некрасиве в поведінці людей”.11. Табу „Що означає жити красиво?”12. Диспут „За хмарою тютюнового диму”.13. Загально шкільне свято „Я і мої права”.14. Вікторина на правову тематику.15. Анкетування учнів та батьків.16. Підведення підсумків. Нагородження активних учасників місячника.


Додатки

Робота ради профілактики правопорушень

Розгляд питання впливу сім’ї на виховання

Розгляд конкретних правопорушень

Робота з „неблагополучними” сім’ями

Постановка правопорушників на шкільний облік

Організація контролю за станом відвідування учнями школи

Щоденний контроль

адміністрації за відвідування

учнями школи

Робота з батьками щодо

попередження пропусків учнями

уроків

Робота з класними керівниками щодо

попередження пропусків уроків

Система роботи щодо попередження правопорушень

Батьківський лекторій

Робота з дітьми, схильними

до правопорушень

Робота з батьками, які не виховують

своїх дітей

Місячник правових знань

Урокиправознавства

Школа правових знаньВиховні години.Зустрічі з представниками правоохоронних органів.Зустрічі з лікарями.Анкетування.Бесіди на правову тематику.Година запитань і відповідей.


Виховання свідомої дисципліни на уроках і перервах

Розгляд порушників на учнівському парламенті

Розгляд порушників на класних зборах

Розгляд порушників на шкільних лінійках

Чергування учнів та вчителів по школі

Нагородження за кращу поведінку

Система правового виховання

Робота комісії профілактики

правопорушень

Розгляд поведінки учнів на

педагогічних радах

Шкільнийбатьківський

комітет

Курс „Основи держави і

права”

Правознавчий куточок у

історичному кабінеті

Виставка правової

літератури в бібліотеці

Профілактика правопорушень у позаурочний час

Роботаз учнями

Право освітня робота класних

керівників

Правоосвітня робота

Робота з батьками



Модель взаємозв’язкуфункцій циклу управління виховною роботою школи

Педагогічний аналізУміння проводити педагогічний аналіз явищ шкільного життя, навчати самоаналізу класних керівників з позиції системного

підходу, аналізувати результати контролю і зіставляти їх, з’ясовувати причини огріхів, вносити корективи; формувати мету і завдання на

наступний навчальний рік

КонтрольУміння створювати

цілісну систему внутрішньошкільно

го контролю на основі самоаналізу,

забезпечувати умови його

ефективності; обирати раціональні

форми контролю, визначати мету і відповідальних; дотримуватися послідовності

контролю, збирати інформацію,

надавати допомогу.

РегулюванняУміння підтримувати школу на якісному

рівні, усувати огріхи, забезпечувати

взаємозв’язок учителів з іншими учасниками навчально-виховного процесу й органами

учнівського самоврядування, організовувати

підвищення кваліфікації педагогічних працівників,

підтримувати зв’язок з батьками, спонсорами.

ПлануванняУміння подати

річний план роботи школи як цілісну

систему органічно пов’язаних між собою шкільних планів, підібрати зміст діяльності

згідно із завданнями. Що випливають з

аналізу, розподіляти роботу в часі між

окремими працівниками та

групами виконавців.

Організація Уміння розподіляти управлінську працю між керівними ланками й

створювати циклограми управління, підбирати і розставляти педагогічні кадри, надавати їм допомогу, організовувати надходження інформації

згідно з принципами наукової організації праці, зміцнювати навчально-матеріальну базу, організовувати роботу педагогічних рад, оперативних

нарад.


З досвіду роботиЧортківського РМК

Орієнтовна тематика виховних заходівз питань формування громадянської свідомості учнів


Бесіди: Конституція незалежної України. Наша Вітчизна − демократична Україна. Державні символи України. Громадянин суверенної України. Конституція України − логічне продовження Акту проголошення незалежності України. Права і свободи громадян України. „Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину”. „Громадянином бути зобов’язаний”. Президент України − гарант державного суверенітету, дотримання Конституції України, прав і свобод людини. З історії державних символів України. Український народ − єдине джерело влади в Україні”. Особливості та основні риси Конституції України. Основи суспільного устрою і життя в Україні. Держава і суспільство. Держава і особа. Державні символи України. Права і свободи людини і громадянина в Україні. Органи виконавчої влади. Президент України як глава держави, гарант Конституції. Прокуратура, правосуддя, Конституційний суд в Україні. Державно-територіальний устрій в Україні.

Конференції: Конституція − Основний Закон незалежної, суверенної України. Непорушність прав і свобод громадян України. Захист Вітчизни, шанування її державних символів − обов’язок громадян України. Конституція України − результат багатовікової історії українського державотворення. Основний Закон України − усвідомлена відповідальність за майбутнє держави. На шляхах відновлення української державності. Конституція − Основний Закон демократичної, правової України. Історія української державності.


Політичні партії України в конституційному процесі. Єдність прав і свобод громадян України. Основний Закон України − усвідомлена відповідальність за майбутнє держави.

Лекторії, дискусійні клуби:

Народ − єдине джерело влади в Україні. Шляхи втілення конституційних норм у практику життя. Принцип верховенства влади: як Ви його розумієте? Що дала народу Конституція України? Найвища соціальна цінність − людина, її життя і здоров’я. Права і свободи людини і громадянина. Моя участь у державотворчому процесі. Я − громадянин незалежної України.

Тематичні вечори:

Конституція − Основний Закон нашого життя. „Славимо Вітчизну нашу вільну”. „Громадянином бути зобов’язаний”. Українська держава: історія і сучасність. Рідний край у геральдиці, прапорах і символіці. Від гетьмана − до Президента України. Національні герої − земляки у боротьбі за волю України.

Диспути: Що означає бути патріотом України? Чи потрібен я Україні таким, яким є сьогодні? У чому перевага правової держави? Монархія, диктатура, демократія: „за” і „проти”.

Виховні години:

Права і обов’язки громадянина України. Історія українського державотворення. Конституція України − новий етап державотворчого процесу. Українські політичні партії у державотворчому процесі. З історії державних символів України. Я і держава Україна.

Рекомендована тематикапросвітницької роботи з батьками


Єдність і спадковість поколінь:

Роль спадковості у вихованні. Звичаї і традиції української сім’ї. Роль чинників у становленні особистості. Погляди українців на рід і родину. Про мудрість народних заповідей. Про культ Матері, Сім’ї, Роду.

Підготовка молоді до родинного життя:

Права і обов’язки дорослої людини. Як стати щасливим подружжям? Як дотримуватися правильних родинних стосунків? Як бути добрим господарем, батьком?

Суть родини та її функції:

Що ми розуміємо під поняттям „родина”? Господарсько-виховні функції родини. Родина як школа патріотизму та місце затишку і радості. Як від покоління до покоління передавати звичаї та традиції.

Минуле і сучасне української родини:

Якою була козацька родина? Яким є сучасний стан української сім’ї? Ознаки деградації сім’ї і занепаду сімейних цінностей. Потреба відродження української родини.

Честь і повага родини:

Поняття честі родини як сукупності моральних цінностей. Про лицарську честь козацького роду. Про українську родину та її відображення в українській літературі. Про знатні родини України. Про „фамільну честь”. Народний ідеал родини і сім’ї.

Рекомендації щодо організації роботишкільного товариства „Козачата”

Основні завдання роботи:1. Формування в дітей поняття „Я − в навколишньому світі”;

формування педагогічно доцільних взаємин у учнівському колективі.


2. Формування дитячого колективу; створення психологічно комфортного середовища, сприятливого для формування особистості.

3. Допомога у становленні органів учнівського самоврядування.4. Усвідомлення відносин у системі: „Я” − „Ми”. Формування поняття

„Я − громадянин”.5. Виховання правової культури, загальнолюдських цінностей.6. Виховання в учнів позитивних рис характеру.

Основні форми роботи:1. Бесіди („Наша вітчизна − Україна”, „Без верби і калини − нема

України”, „Мій світ і я”, „Я серед людей”).2. Презентація класу (Свято „Ми”).3. Години класного керівника „Світ і людство”, „Земля моя − моя

історія жива”).4. Гра „Лідер”.5. Години спілкування („Я і школа”, „Для чого живе людина?”,

„Утверджуй у собі людину”, „З чого починається зрілість?”).6. Вивчення особистості кожного школяра за психодіагностичними

методиками.


Основні напрямки діяльності:

„Люблю тебе, моя Вітчизно”.

Завдання: закласти основи для формування якостей громадянина, розвинути прагнення бути свідомим громадянином України, виховувати любов до рідного краю.

„Моя найкраща в світі сторона чарівна − неповторна Україна”.

Завдання: виховувати почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину; формувати громадсько активну особистість з високою громадянською свідомістю, почуттям патріотизму та національної гідності.

„Я − це ти, він, вона, я − це вся моя країна”.

Завдання: формування громадянина-патріота України; виховання поваги до Конституції України, державних символів України, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; формування навичок самопізнання, пізнання оточуючих людей; формування мотивації до участі в державотворчих процесах.

„Я − громадянин і патріот своєї держави”.

Завдання: формування особистісних рис громадянина України; розвиток духовної, естетичної, правової та екологічної культури; прищеплення бажання стати свідомим, активним громадянином українського суспільства; виховувати любов до рідного краю.

З досвіду роботивідділу освіти Чортківської

райдержадміністрації

Орієнтовне положення про проведення спортивного свята”Козацькому роду − нема переводу”

Мета і завдання: прилучати школярів до джерел національної історії та культури, сприяти патріотичному вихованню молоді у відповідності до історичних традицій українського війська, осмислення учнями себе як частки великого українського народу, пробудження національної самосвідомості, покращення фізичного виховання учнів, зміцнення здоров’я молоді, сприяння підготовці юнаків до служби в Збройних силах України.


Місце та час проведення. Спортивне свято проводиться „____” ____________ 200__ р. у спортивному залі _______________________ школи о ____ год. Приїзд команд та проходження мандатної комісії о ____ год.

Керівництво спортивним святом. Загальне керівництво очолює відділ освіти районної державної адміністрації, відділ з питань фізичної культури і спорту районної державної адміністрації, Палац позашкільної роботи з учнівською молоддю, Спортивно-технічний клуб, суддівська колегія.

Учасники змагань. До участі у районному спортивному святі допускаються учні 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. У день проведення змагань представники подають до суддівської колегії заявку відповідної форми, завірену директором школи та лікарем. Склад команди − 11 юнаків і представник команди з числа педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу.

Програма змагань (конкурси):1. „У кого найсильніша рука?”2. Кульова стрільба (з малокаліберної гвинтівки МГ-1).3. „Чи вміють козаки мовчати?”4. Підтягування на перекладині.5. Конкурс на винахідливість.6. „Хто найсильніший духом?”7. „Чи вміють козаки співати?”8. Піднімання гирі (вага − 16 кг.).9. Піднімання по канату на руках (на швидкість).10. Чарівні слова.11. Згинання і розгинання рук в упорі на брусах.

Фінансове забезпечення конкурсу. Організація конкурсу та проведення змагань (оплата праці суддів, медичне обслуговування) здійснюється за рахунок відділу освіти райдержадміністрації. Проїзд та харчування учасників змагань − за рахунок відряджуючої сторони.

Підведення підсумків та нагородження переможців. Командна першість визначається сумою зайнятих місць у кожному конкурсі. Команди-переможці нагороджуються грамотами та кубками відділу освіти та відділу з питань фізичної культури і спорту райдержадміністрації. Особиста першість визначається в кожному виді змагань (конкурсі), учні-призери нагороджуються грамотами та цінними подарунками відділу освіти та відділу з питань фізичної культури і спорту райдержадміністрації.


Сценарій районного конкурсу старшокласників”Козацькому роду − нема переводу”

(до Дня Збройних Сил України)


Мета: прилучити школярів до джерел національної історії і культури; сприяти патріотичному вихованню учнівської молоді; спонукати особистість до осмислення себе як частинки великого українського народу; пробуджувати національну самосвідомість; загартовувати школярів фізично і духовно.

Місце проведення: актовий зал школи.Хід проведення

Ведуча: Добрий день, дорогі учні! Сьогодні вся наша країна відзначає День Збройних Сил України. Адже це свято відзначається тепер 6 грудня, тому що в 1991 році Верховною Радою України був прийнятий Закон України „Про Збройні Сили України”.

Дозвольте мені від імені всіх дівчат і вчителів привітати хлопців − майбутніх наших захисників із цим святом, побажати вам міцного здоров’я, відмінних успіхів у навчанні, бути завжди щасливими і життєрадісними!

Ведучий: Всі ви − майбутні захисники нашої рідної неньки − України. Швидко промайнуть рік чи два, і як ведеться з давніх-давен, розпочнете службу із складання присяги. Це дуже урочистий і відповідальний момент у житті кожного захисника Вітчизни.

Прості слова,А скільки змісту в них.Із зброєю в руках її читають.Військова клятва − навіть вітер стих,Коли слова присяги промовляють.На все життя залишаться слова,Які від батька передали синуНічого кращого в світі нема −Як захищати рідну Батьківщину.

Ведуча: А зараз давайте на деякий час заглибимося в історію. З давніх-давен людям відомо: дерево життя − це гілочка з трьома листочками. Перший листочок − символ минулого, другий − сучасного, а третій − майбутнього. Щоб бути освіченою людиною, треба добре знати минуле свого народу, його історію. Сторінки рідної історії хвилюють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було таке неповторне явище як Запорізька Січ. Це


про неї Гоголь писав: „Так ось вона, Січ! Ось де гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!”

Звучить козацька пісняВедуча: У нас тут зібралися молоді козацькі гурти.

Хлопці діляться на дві команди-гуртиОн погляньте, які це хлопці: усі як дуби, плечима стелю підпирають. Нумо, хлопці, готуймося до козацького переклику.

Братство імені Івана Сірка:

Як Іван Сірко,Україну любити,Прославляти наш крайІ народу служити.

Братство імені Павла Полуботка:

Хто свою землю щиро любить,Як рідну матір − над усе,Той Полуботка не забуде −Нащадка в серці пронесе.

Ведуча: Всі − молодці. Ми переконалися, що козацькому роду − нема переводу.

Ведучий: Отож, смійтеся разом з нами, радійте разом з нами. А ваші кмітливі і своєчасні відповіді, дотепний гумор, дзвінкий та щирий сміх почує та ретельно оцінить наше авторитетне журі.

Ведуча: А для того, щоб ви більше дізналися про наших учасників конкурсу, повідомляємо вам декілька найбільш важливих та цікавих фактів з їхнього життя. Отже... (дівчата зачитують).

Конкурс 1: „У кого найсильніша рука?” в Україні з давніх-давен мірялися силою. А зараз учасники змагань, не відриваючи ліктя від столу, намагаються відхилити і притиснути руку суперника до поверхні столу.

Визначаються переможці конкурсуКонкурс 2: Стрільба з пневматичної гвинтівки в ціль. Від кожної

команди у конкурсі бере участь один учасник − вправний стрілець.

Визначаються переможці конкурсуКонкурс 3: Чи вміють козаки мовчати. За мотивами української

народної пісня „несе Галя воду” учасники конкурсу повинні створити пантоміму, аби передати текст пісні.


Визначаються переможці конкурсуКонкурс 4: Підтягування на перекладині. У цьому конкурсі

перемагає той, хто підтягнеться на перекладині найбільшу кількість разів.

Визначаються переможці конкурсуКонкурс 5: На винахідливість. У конкурсі беруть участь по одному

учаснику від кожного гурту. Наші хлопці-козаки вміють ліпити смачну українську страву − вареники. Завдання полягає в тому, щоб за 5 хвилин зліпити якнайбільше вареників. (Звучить музичний супровід)

Визначаються переможці конкурсуКонкурс 6: „Хто найсильніший духом?” Завдання полягає в тому,

щоб найшвидше надути повітряну кульку. Переможе той, у кого кулька буде більшою.

Визначаються переможці конкурсуКонкурс 7: „Чи вміють козаки співати?” Ще козаків з-за гори не

було видно, а козацька пісня котилася попереду, сповіщаючи про прихід славного воїнства. (Гурти по черзі співають козацькі пісня)

Визначаються переможці конкурсуКонкурс для глядачів:

„Чи знаєте Ви історію України?1. Які слов’янські племена жили на території України на рубежі нашої ери − першої половини І тисячоліття? (Поляни, древляни, сіверяни, в’ятичі, слов’яни, самати, скіфи)2. Як називався Дніпро у старовину? (Бори сфен)3. Розтлумачте значення слів:„жупан” − ...(верхній одяг козаків);„курінь” − ...(приміщення, в якому жили козаки, військова одиниця).

Конкурс 8: Піднімання гирі вагою 16 кг. Козаки завжди славилися своєю силою. Наші хлопці не відстають від них.

Визначаються переможці конкурсуКонкурс 9: Піднімання вгору по канату на руках. Цей конкурс

потребує не лише сили. Але й вправності та наполегливості. Хто буде переможцем? Той, хто підніметься вище і швидше.

Визначаються переможці конкурсу


Конкурс 10: Чарівні слова. Грамотні козаки писали листи своїм коханим. А як же тут не обійтися без лагідних і ніжних слів? Давайте перевіримо, наскільки багатий словниковий запас у наших юних козаків. (Хлопці по черзі називають лагідні слова. Хто затримується з відповіддю − вибуває з гри)

Визначаються переможці конкурсуКонкурс 11: Згинання і розгинання рук в упорі на брусах. Наші юні

козаки вже демонстрували силу своїх рук у попередніх конкурсах. Ще один конкурс виявить найсильнішого з кожного гурту.

Визначаються переможці конкурсуВедуча: Ось, нарешті, після чесної боротьби настав хвилюючий

момент − визначення гурту − переможця. Надаємо слово журі.

Журі оголошує підсумки всіх конкурсів і називає гурт, який переміг за сумою всіх конкурсів.

Дівчата вручають подарунки командамВедучий: Завершується наше свято „Козацькі забави”. Розлучатися

завжди важко, але ми віримо, сподіваємося, що крім приємних хвилин, проведених разом, Ви отримали хороший настрій, у Вас добавилося оптимізму, віри у власні сили.

Ведуча: Зичимо здоров’я, щастя! Нехай у Вас панує достаток, витає козацький дух, а золоте колосся і червона калина схиляються на добро. На все добре!

Звучить козацький марш

Пам’ятка черговому по школі

1. Діяльність учнівського колективу в школі організовується на основі самоврядування з метою підвищення якості навчання, зміцнення свідомої дисципліни учнів, розвиток їх творчості, самодіяльності.

2. Черговий учень школи приступає до своїх обов’язків об 8 год., приймаючи від педагога-організатора пов’язки, зошити, робить відповідний запис у журналі.

3. Черговий по школі: 1) розставляє чергових учнів по постах, перевіряє наявність

документації (зошитів обліку);


2) відповідає за збереження учнівського одягу (пост „Гардероб”), поведінку учнів у їдальні (пост „Їдальня”);

3) контролює прихід сторонніх людей у школу, робить відповідні зауваження, з’ясовуючи причини їх приходу до школи;

4) за 30 хвилин до завершення першого уроку приймає від старост замовлення на харчування учнів;

5) веде облік спізнень учнів на уроки;6) стежить за дисципліною, порядком під час перерв, веде облік

порушень у журналі чергового;7) протягом дня працює спільно з черговим учителем та

адміністратором, інформує їх про виявлені порушення дисципліни та порядку, санітарного стану, режиму роботи школи;

8) після закінчення уроків, спільно з черговим учителем, здійснює рейд-огляд класів, виставляє оцінку за санітарний стан класів, робить відповідні записи в журналі чергового.

4. Наприкінці тижня штаб самоврядування звітує про чергування в школі.

Обов’язки чергового у класі1. Черговий класу приймає від попереднього чергового його функції вранці

перед початком уроків.2. За 10-15 хвилин до початку уроку черговий учень провітрює клас,

витирає дошку, приносить крейду.3. Протягом робочого дня стежить за чистотою дошки, наявністю крейди.4. Під час перерв між уроками провітрює клас, стежить за присутністю

дітей у класі, їхньою поведінкою.5. Після уроків прибирає приміщення класу: провітрює, витирає пил на

вікнах, поличках, столах, шафах, підливає вазони, підмітає підлогу.6. Після чергування закриває клас на ключ і наступного дня за 10-15 хвилин

до початку уроку передає наступному черговому.7. У разі невиконання черговим своїх обов’язків або відсутності в школі

його чергування переноситься на наступний день.

Пам’ятка з підготовки та проведення класних зборів1. Основне завдання класних зборів − обговорення й вирішення питань

життєдіяльності класного колективу.2. Збори відбуваються щомісячно.3. Рішення класних зборів ухвалюються більшістю голосів і таке рішення є

обов’язковим для виконання кожним учнем.


4. Кожен учень класу має право виступати на зборах, виносити питання на обговорення, відстоювати свою власну точну зору.

5. Класні збори − орган учнівського самоврядування в класі.6. Класні збори обирають старосту класу, членів учнівської ради, делегатів

на учнівську конференцію.7. На класних зборах староста доводить до відома учнів рішення учкому та

загально шкільних конференцій, аналізує виконання рішень попередніх зборів.

Методичне забезпечення виховного процесу


Форми та методи роботи з класними керівниками

Проблемнісемінари:

Проблеми розвитку учнівського самоврядування в школі. Оновлення змісту виховання, форм і методів виховної роботи на основі гуманізації і демократизації. Колективні творчі справи як комплексний засіб виховання. Психолого-педагогічні та організаційні основи педагогіки співробітництва.

Круглістоли:

Педагогічна майстерність класного керівника: в чому вона полягає? Виховна система школи: проблеми і пошуки. Гуманізація і демократизація важливі засоби досягнення нової якості виховання.

Семінари-практикуми:

Зміст і форми роботи класного керівника та батьків у вихованні школярів. Методика вивчення особистості учня. Панорама методичних ідей: „Вчитися творчості”. Панорама методичних ідей: „Нестандартні позакласні заходи: пошук, рішення”. Трибуна класного керівника. Творчі звіти класних керівників.

Груповіконсультації:

Випуск інформаційно-методичних бюлетенів, буклетів. Методичні оперативки. Створення відеофільмів, які розкривають роботу лабораторії творчої майстерності класного керівника. Експрес-огляд літератури з проблем виховання.

Педагогічні ради з проблем виховання

Тематикапедагогічнихрад:

Формування духовної культури школярів на основі національних традицій свого народу. Педагогічне новаторство, новації у вихованні. Діяльність педагогічного колективу з виховання в учнів національної самосвідомості,


духовного збагачення особистості. Діяльність педагогічного колективу щодо створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збереження та зміцнення їхнього здоров’я. Діяльність педагогічного колективу в здійсненні соціального захисту дитини і охорони дитинства. Діяльність педагогічного колективу з формування й розвитку інтересів та здібностей школярів у нових економічних і соціальних умовах. Нетрадиційні форми навчання і виховання як засіб організації творчої діяльності учнів. Гуманістичні технології виховання проблеми і педагогічна ефективність. Виховна система школи: проблеми, пошуки, знахідки. Педагогічна діагностика і навчально-виховний процес. Творчість класного керівника, шляхи звільнення від стереотипів і шаблонів. Пошук нових ефективних форм роботи дитячих та юнацьких організацій, об'єднань. Майстерність класного керівника, його творча ініціатива, вдосконалення методів і форм роботи з учнями.

Підготовка тапроведенняпедагогічноїради з проблемвиховання:

1. Створення комісії з числа керівників школи, керівників проблемно-динамічних груп, учителів.2. Залучення до підготовчої роботи якомога більшої кількості вчителів, батьків і учнів з метою всебічного вивчення проблеми з урахуванням практичного досвіду роботи колективу даної школи.3. Формулювання науково-обґрунтованих пропозицій з проблеми.4. Розробка плану підготовки до педради.5. Складання списку літератури для опрацювання, розробка графіку відвідування занять, організація відкритих занять.6. Підготовка виставки, випуск методичних


бюлетенів.7. Організаційне забезпечення проведення педагогічної ради.8. Розробка рішення педради.9. Доведення до колективу інформації про виконання прийнятих рішень.

Робота методичного об’єднання класних керівників

Матеріали роботиметодичногооб’єднаннякласнихкерівників:

1. Аналіз роботи методичного об’єднання за минулий навчальний рік.2. Шляхи реалізації проблеми на новий навчальний рік.3. Організація самоосвіти вчителів.4. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду щодо організації виховної роботи.5. Тематика і форма засідань методичного об’єднання.6. Протоколи засідань.

Рівні керівництва виховною діяльністю

Вищий рівень системи керівництва виховним процесом забезпечує, директор. Він здійснює безпосередню управлінську діяльність, забезпечує підбір і розміщення кадрів, здійснює внутрішньошкільний контроль, надає допомогу учнівському колективу, організовує роботу з батьками тощо. Керує директор через своїх заступників, педагогічний колектив, батьків, громадські та учнівські організації.

Другий рівень керівництва здійснюють заступники директора, які втілюють у життя управлінські рішення відповідно до координаційного розподілу обов’язків між адміністративними працівниками, з урахуванням їхньої підготовки, досвіду й структури школи.

Третій рівень керівництва реалізують учителі, класні керівники, вихователі, методичні об’єднання, громадські організації.

Четвертий рівень керівництва віддано учнівським колективам, дитячим та юнацьким організаціям.


Діагностична анкета класного керівника

Основні напрямки діяльностікласного керівника

Добреволодію

Потрібна допомога

Хочу ознайомит

ися1. Завдання та основні напрямки національного виховання.2. Оволодіння методами і формами педагогічної діагностики.3. Діагностика рівня вихованості учнів.4. Розвиток учнівського самоврядування.5. Методика вивчення моральної вихованості учнів.6. Методика проведення годин спілкування.7. Формування високої громадянської активності та національної свідомості.8. Профілактика правопорушень.9. Робота з педагогічно занедбаними дітьми.10. Форми роботи з батьками.11. Методика планування виховної роботи.12. Народознавство в системі навчально-виховного процесу.13. Методика проведення позакласних заходів.14. Ведення звітності та документації.

Інформаційне забезпечення виховної роботив загальноосвітніх закладах

Інформація: Успішність учнів.

Запізнення учнів, відвідування уроків.

Санітарний стан кабінетів.

Форма одержання:

Перевірка. Перевірка. Перевірка.

Періодичністьзбирання:

Раз на півріччя. Щодня . Раз на тиждень.

Хто передає: Класний керівник.

Черговий вчитель, органи самоврядування.

Черговий адміністратор, органи самоврядування.

Кому передає: Заступнику директора.

Заступнику директора.

Директору.

Наслідкиінформації:

Бесіди з учнями, класними

Бесіди з учнями, класними

Бесіди з класними


керівниками, батьками.

керівниками, батьками.

керівниками.

Функціональні обов’язки заступника директора школиз навчально-виховної роботи

(з організації управління виховним процесом)

Заступник директорашколи з навчально-виховної роботи:

відповідає за організацію навчально-виховного процесу в школі (виховна спрямованість уроків, методично правильне проведення самопідготовки, фізкультурно-оздоровчих і виховних заходів); контролює відвідування учнями позакласних занять; перевіряє стан журналів та документацію педагогів, які організують позаурочну діяльність школярів; досліджує питання вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду з виховної роботи школи в цілому або окремих педагогів; сприяє впровадженню досягнень педагогічної науки і принципів наукової організації праці в практику педагогів-вихователів; контролює роботу керівників предметних гуртків, факультативів, секцій, клубів, а також дотримання правил внутрішнього розпорядку і режиму роботи школи; контролює стан відвідування учнями занять, вживає заходів щодо зміцнення дисципліни та порядку, профілактики правопорушень, попередження травматизму, охорони життя й здоров’я дітей; бере участь у складанні розкладу і графіків позаурочних занять; аналізує стан навчально-виховної роботи в позаурочний час; організує й керує діяльністю шкільного наукового товариства учнів; здійснює педагогічне керівництво діяльністю учнівських комісій, інших органів учнівського самоврядування.


Завдання діяльності заступника директора школи з керівництва органами учнівського самоврядування:

методично правильно готувати учнів до самоврядування; педагогічне доцільно керувати діяльністю органів самоврядування; поступово розширяти функції самоврядування в різних сферах діяльності; рекомендувати органам самоврядування громадсько значимі та цікаві справи; чітко визначати обов’язки кожного члена комісії; залучати до системи самоврядування якомога більше учнів; підтримувати й розвивати колективні традиції; організовувати постійний контроль за виконанням єдиних педагогічних вимог до учнів з допомогою членів комісії; будувати взаємини на засадах педагогіки співробітництва; розширювати гласність у роботі органів самоврядування тощо.

Послідовність дій заступника директора під час організації внутрішньошкільного контролю за станом виховної роботи:

визначення мети контролю; складання оперативного плану контролю (вибір об’єктів, визначення осіб, яких буде залучено до контролю, форм і методів контролю); підготовка до контролю (особиста підготовка заступника директора, підготовка та інструктаж членів комісії з перевірки, ознайомлення з нормативними документами та інструктивно-методичними матеріалами з питань виховання, вивчення змісту навчальних і виховних програм, підготовка питань до бесід та анкетування, тестів, розробка критеріїв оцінки явищ, які вивчаються, тощо); збір фактичного матеріалу про стан виховного процесу та його динаміку (про результативність і ефективність роботи, про рівень вихованості учнів тощо); педагогічний аналіз зібраного матеріалу про стан виховного процесу та його динаміку (про результативність і ефективність роботи, про рівень вихованості учнів тощо);


підбиття підсумків аналізу зібраного матеріалу; розробка рекомендацій з удосконалення виховного процесу; ознайомлення безпосередніх виконавців із висновками; визначення термінів і форм контролю за виконанням рекомендацій.

Форми і методи контролю з питань виховної роботи:

відвідування та аналіз уроків, виховних годин та інших форм навчально-виховного процесу; анкетування класних керівників як одна з форм отримання достовірної інформації; індивідуальні бесіди з класними керівниками; вивчення шкільної документації (рішень методичного об’єднання класних керівників, методичних матеріалів, розроблених класними керівниками, планів роботи класних керівників, планів гуртків, планів роботи органів самоврядування, планів-конспектів виховних заходів, психолого-педагогічних характеристик, щоденників спостережень за „важкими” учнями тощо); вивчення результатів діяльності учнів (творчі роботи, посібники, виконані учнями, результати виступів учнів на конкурсах тощо); проведення педагогічних консиліумів.

Орієнтовні питання для співбесіди з класним керівником з питань організації виховної роботи:

1. Дайте загальну характеристику учнівського колективу Вашого класу.2. Назвіть формальних і неформальних лідерів класу. Яку роботу Ви з ними проводите? 3. Чи є клас референтною групою для Ваших вихованців?4. Що робиться в класі з питань виховання загальнолюдських моральних цінностей?5. Психолого-педагогічна діагностика з відхиленнями в поведінці.6. Які моделі індивідуальної бесіди з учнями Ви використовуєте?7. Як здійснюється у Вашому класі диференційований підхід до навчання і виховання?8. Що робиться для розвитку здібностей учнів?


9. Який коефіцієнт інтелекту учнів Вашого класу?10. Що роблять учителі-предметники для поліпшення „інтелектуального фону” класу?

Об’єкти контролю і педагогічного аналізу виховного процесу:

1. Рівень організації системи національного виховання (системний підхід; робота в загальношкільному і класному колективах, громадських організаціях і мікрорайоні школи; робота з батьками, громадськістю).2. Якість організації та проведення виховної роботи (виховне забезпечення змісту уроку, позакласних заходів, групових та індивідуальних консультацій).3. Результативність виховного процесу (ставлення учнів до соціально-значимих здобутків вітчизняної та світової духовної культури, ставлення до морально-правових норм, до держави, суспільства, людини, навчально-пізнавальної, спортивно-оздоровчої, художньо-творчої та інших видів діяльності).

З досвіду роботи Шумського РМК

Методика соціально-психологічної самоатестації колективуКожен учень класу повинен дати оцінку колективу (від 0 до 6 балів) за

такими властивостями:


Властивість Опис властивостіОцінка в балах

0 1 2 3 4 5 6Відповідальність − свідоме, сумлінне

ставлення до навчання, до роботи.

Колективізм − прагнення вирішувати всі питання спільно, керуючись інтересами колективу.

Згуртованість − єдність думок з важливих питань життя класу.

Організованість − уміння розподілити обов’язки так, щоб досягти найбільшої ефективності в спільній діяльності.

Контактність − вміння співпрацювати з іншими учнями, колективами.

Відкритість − доброчинні особисті стосунки членів колективу.

Поінформованість

− добре знання стану справ і один одного.

6 балів − всі члени колективу мають відповідну властивість;5 балів − майже всі члени колективу мають таку властивість;4 бали − більшість членів колективу володіє даною властивістю;3 бали − половина колективу має таку властивість;2 бали − меншість колективу має таку властивість;

1 бал − майже ніхто в колективі не володіє такою властивістю;0 балів − ніхто в колективі не володіє такою властивістю.

За результатами оцінки визначають середнє арифметичне, значення якого визначатиме один із трьох рівнів розвитку колективу:

низький − до 3 балів;середній − від 3 до 3,9 балів;високий − більш ніж 3,9 балів.

Форми роботи з учнями


Пізнавальна діяльність:

усні журнали; екскурсії; конкурси, турніри, олімпіади; класний лекторій; навчальна конференція тощо.

Ціннісно-орієнтаційна

діяльність:

аргументація педагогічних вимог, розкриття значення, сенсу і цінності норм етики; диспути; уроки культури; бесіди за круглим столом.

Художньо-естетична


концерти самодіяльності; свята, тематичні вечори; конкурси художньої самодіяльності; виставки; години поезії, музики, пісні; театральні вистави.

Вільне спілкування:

класні свята, „Вогники”; дня народження; прогулянки; змагання.

Суспільно корисна


шефська допомога; прибирання закріпленої території; чергування в класі, школі.

Класні години:

„Духовна краса людини”; „Здорові звички − здоровий спосіб життя”; „Совість, воля, егоцентризм”; „Про дівочу гордість і чоловічу гідність”; „Закон і право”; „Про честь людини”; „Самоорганізація, самодисципліна, відповідальність”; „Праця у моєму житті”.

Анкетне опитування:

соціально-професійні орієнтації учнів; ставлення до шкідливих звичок і боротьби з ними; розпорядок дня учня;


ставлення до навчання.Диспути: „Я серед людей − це проблема”;

„Любов’ю дорожити вмійте!”; „Емоції і характер. У чому їхній взаємозв’язок?”; „Про мету життя і шляхи її здійснення”; „Злочин і покарання”; „Свобода і відповідальність”.

Години спілкування:

„Світ моїх захоплень”; „Наші менші друзі”.

Операції: „Милосердя”; „Турбота”.

Перелік заходів за напрямами виховання молодших школярів


Формування національної свідомості і самосвідомості, патріотичне та національне виховання:

„Мій родовід”; „Моя матуся”; „Мій батько”; „Моя сім’я”; „Тато, мама і я”; „Моя родина”; „Козацький край”; „Рідний край”; „Моя країна”; „Моє село”; „Це в імені твоїм”; „Свято нашого роду”; „Історичні місця України.

„Всі ми українці − єдина сім’я”; „У нас одна батьківщина − рідна наша Україна”; „Місто Київ − столиця України”; „Сторінки сімейного альбому”; „Скарби бабусиної скрині”; „Золоті руки мого дідуся”; „Як тебе не любити, Києве мій”; „Літописна книга мого села”;

Виховання поваги до конституції, державної символіки:

„Як слухають Гімн”; „Наша Батьківщина”;

„Чому наш прапор жовто-блакитний”; „Про що розповідає наш герб”; „Народна символіка України”; „Хліб як символ народного добра”; „Хліб у полі, пекарні, крамниці, на столі”; „Квіти в українському віночку”;

„Хліб усьому голова”; „Мамин рушник”; „Ой у лузі калина”; „Без калини нема України”; „Різдво”; „Великдень”; „Свято Івана Купала”; „Квіткова символіка”.

Формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою:

„Мамина колискова”; „А я у гай ходила”; „Свято Кобзаря”; „Літературна вітальня”.

„Із слова починається людина, із мови починається мій рід”;

Утвердження принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, любові до праці:

„Найближчі нам люди”; „Рід, родина, рідня”; „Родовідне дерево”; „Сімейний календар”; „Сімейні реліквії”;

„Духовні цінності людини”; „Традиції в моїй сім’ї”; „Тепло батьківського дому”;


„Про чесність і слухняність”; „Подорож у світ мудрих думок”; „Чому ми шануємо старших”; „Як слід звертатися до старших”; „У чому виявляється ввічливість”; „Культура телефонної розмови”; „Школа − дім, де ми живемо”; „Веселі правила гарного тону”;

„Материнська пісня”; „Що таке совість”; „Чарівні слова”; „Урок милосердя”; „Правила етикету”; „Культура поведінки”; „Про подарунки”; „Поведінка в гостях”; „Про злочин і кару”.

Формування творчої особистості, формування цивілізованого господаря:

„Від зернятка до хлібини”; „Твої трудові обов’язки”; „Моє та спільне”; „Робота моїх батьків”; „Професії моїх батьків”.

„Як сорочка у полі виросла”; „Навчання і праця поруч ідуть”; „Чи знаєш ти, скільки це коштує”;

Виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури праці:

„Закінчи оповідання”; „Ми тепер учні”; „Наша школа”; „Правила для учнів”; „Що таке „добре” і що таке „погано”.

„Для чого людина навчається”; „Умій учитись щоб уміти трудитись”;

Формування екологічної культури, гармонійних відносин з природою:

„Зимові клопоти”; „Ліс узимку”; „Рослини-мандрівники”; „Природа − рідний дім”; „Ліс − наше багатство”; „Хто охороняє ліс”; „Природа − матір Берегиня”; „Птахи нашого краю”; „Лікарські рослини”; „Упізнай за пером”.

„Осінь у нашій місцевості”; „Як природа готується до зими”; „Як поводити себе в лісі”; „Рослини-символи України”; „Рослини і тварини в українській пісні”; „Парки і сади − окраса землі”; „Відгадай за голосами”;

Забезпечення повноцінного фізичного „Козацькі герої”;


розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров’я:

„Режим праці”; „Режим відпочинку”; „Веселі старти козачат”; „Козацькі забави”. „Щоб бути до праці готовим,

потрібно завжди бути здоровим”;

Розвиток індивідуальних здібностей та обдарованості дітей:

„У країні чудес”; „Спогади про літо”;

виставка виробів „Своїми руками”; „П’ять хвилин на роздуми”.


Технологія проведення виховного заходу

Назва етапу Зміст етапу Діяльність вихованців

Діяльністьвихователя

Перший етап − цілеспрямування (постановка мети і завдань).

Визначення місця і мети виховної діяльності в житті колективу. Формулювання конкретних виховних завдань, варіантів діяльності. Виявлення пропозицій щодо змісту виховної діяльності.

Обговорення мети майбутньої діяльності. Висунення та обговорення варіантів майбутньої діяльності.

Визначення потреби особистісного розвитку учнів на основі аналізу результатів психолого-педагогічної діагностики. Виявлення кола проблем психосоціальної дезадаптації школярів. Визначення місця школярів у системі міжособистісних відносин. Визначення мети і завдань виховного впливу.

Другий етап − колективне планування виховного заходу.

Добір ефективних форм виховного заходу. Колективне обговорення запропонованих варіантів колективної справи. Вибір майбутньої творчої справи на загальних зборах колективу.

Поділ учнів на мікрогрупи (5-7 осіб). Висунення ідей, пропозицій щодо змісту майбутньої справи у мікроколективах. Добір мікроколективом найбільш цікавих пропозицій.

Стимулювання творчої діяльності членів мікрогруп, формулювання ними пропозицій. Зіставлення різних думок, пропозицій. Обґрунтування та розвиток пропозицій.

Узагальнення пропозицій,

Розроблено на основі: Виховна система гуманітарної школи художньо-естетичної спрямованості: науково-методичний посібник. − Запоріжжя, 2001.


Розробка плану колективної справи. Вибори керівного органу − Ради заходу.

формування команди виконавців.

Третій етап − організація (підготовка) виховного заходу.

Уточнення, конкретизація плану підготовки й проведення колективного заходу. Організація безпосереднього виконання розробленого плану. Заохочення ініціативи кожного учасника.

Виконання ділянки роботи в мікроколективах. Керівництво та координація Радою заходу роботою мікроколективів.

Висунення пропозиції щодо можливих варіантів проведення заходу, добір кращих варіантів. Внесення пропозицій щодо варіантів вирішення завдань, усунення труднощів, які виникають. Надання підтримки учням в разі утруднень. Позитивна оцінка кожного успіху учнів.

Четвертий етап − безпосереднє проведення виховного заходу.

Реалізація розробленого керівним органом конкретного плану (сценарію) з усіма корективами, внесеними його учасниками в процесі підготовки.

Участь у заході в певній ролі відповідно до сценарію.

Створення позитивного емоційного настрою під час проведення заходу. Стимулювання самостійного пошуку виходу зі складних ситуацій.

П’ятий етап − підведення підсумків, оцінка результатів заходу.

Підведення підсумків виконання виховних завдань.

Систематизація та узагальнення

Аналіз підсумків проведеного колективного заходу у мікроколективах.

Представлення

Навчання школярів оцінювати й аналізувати результати своєї діяльності.

Розробка


висловлених думок щодо проведеного заходу.

результатів колективної справи у формі анкети-оцінки, стінгазети, фотогазети тощо.

разом з учнями критеріїв оцінювання результатів колективної діяльності.

Шостий етап − організація післядії.

Виконання рішень, ухвалених загальними зборами. Внесення змін у творчі доручення мікроколективам. Підготовка статті за матеріалами колективної творчої справи. Розробка пропозицій щодо наступної колективної діяльності.

Визначення на основі проведеного аналізу наступної діяльності колективу. Внесення необхідних коректив у наступну колективну творчу справу.

Навчання учнів формулювати висновки, вносити корективи в діяльність. Актуалізація уваги на необхідності використання досвіду в процесі організації та проведення аналогічних виховних заходів, колективних творчих справ.

Орієнтовна схема аналізу виховного заходуДата: __________________Клас (и)_____________Форма заходу_______________________________Тема:______________________________________Хто проводить:______________________________Мета відвідування:___________________________

Основні параметри аналізу

1. Аналіз готовності педагога (педагогічного колективу) до проведення виховного заходу:

1.1. Постановка мети і завдань заходу; якості особистості школярів, на виховання яких спрямовано захід.1.2. Урахування рівня вихованості учнів під час визначення мети і завдань заходу.1.3. Місце виховного заходу в загальній системі виховної роботи.


2. Процес підготовки:

2.1. Спрямовуюча роль класного керівника (педагога-організатора, керівника гуртка) у ході підготовки заходу, тактовна допомога учням.2.2. Роль органів учнівського самоврядування під час підготовки й проведення заходу.2.3. Забезпечення в процесі підготовки згуртованої, злагодженої роботи колективу; формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості.2.4. Організація діяльності учнів (вихованців): уточнення обов'язків і повноважень кожного учня (вихованця) та встановлення конкретних термінів виконання окремих завдань тощо.

3. Проведення заходу:3.1. Організація: місце проведення, оформлення приміщення,

обладнання, використання наочності, ТЗН; своєчасність початку та організаційне проведення; дотримання регламенту, доцільність його використання; участь представників громадськості, батьків у проведенні заходу; ефективність їхньої роботи; дотримання під час заходу санітарно-гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, техніки безпеки; запобігання перевтомі та врахування особливостей фізичного розвитку учнів (вихованців); зовнішній вигляд учнів (вихованців); дисципліна.

3.2. Зміст: цілеспрямованість; доведення мети до учнів (вихованців); зв’язок із життям класу, школи, району, міста; використання під час проведення заходу питань, які хвилюють школярів; врахування вікових та індивідуальних особливостей; емоційна насиченість заходу; вплив на розширення світогляду учнів, на розвиток пізнавальних інтересів.

3.3. Методика проведення:

форма проведення заходу (бесіда, ранок, лекція, година спілкування, конференція, конкурс


тощо); роль класного керівника (педагога-організатора, керівника гуртка) у проведенні заходу, його педагогічна майстерність; наявність елементів обговорення, відкритого обміну думками в ході заходу; рівень самостійності школярів у обговоренні проблем.

4. Результати: 4.1. Досягнення поставлених педагогом мети та завдань даного заходу.4.2. Виконання плану заходу.4.3. Аналіз ставлення школярів до змісту заходу, рівень їхньої активності.4.4. Цілісність та системність заходу.4.5. Кращі сторони заходу; цікаві знахідки педагога.4.6. Виявлені недоліки у проведенні виховного заходу.

5. Загальні висновки6. Рекомендації

Аналіз і самоаналіз виховного заходу*

* Друкується за виданням: Виховна система гуманітарної школи художньо-естетичної спрямованості: науково-методичний посібник. − Запоріжжя, 2001.


№п/п

Характеристикиоцінюваноїдіяльності

Кількість балівСамоаналіз Аналіз

0 1 2 3 0 1 2 31. Етап постановки мети і завдань.

1.1. Діагностико-аналітична основа визначення педагогом змісту виховного заходу.

1.2. Соціальна та педагогічна значущість мети, її конкретність і чіткість:

уміння визначити і ставити перед школярами особистісно значущу мету, її відповідність інтересам учнів; ступінь зацікавленості школярів у проведеному заході;

уміння вихователя визначити мету, пов’язану з корекцією дезадаптивної поведінки учнів;

реальність і досяжність мети в даних умовах, за конкретний відрізок часу.

1.3. Компетентність педагога у визначенні варіантів майбутньої діяльності:

володіння педагогом формами виховного заходу, що відповідають його меті та змістові;

уміння педагога включати учнів у процес висунення ідей і пропозицій; обговорення варіантів майбутньої творчої справи.

2. Етап колективного планування виховного заходу.

2.1. Організаторська діяльність педагога у формуванні мікро колективів.

2.2. Готовність педагога до висування варіантів плану проведення заходу.

2.3. Ступінь активності учнів у розробці плану проведення заходу.

2.4. Чіткість уявлень учнів про свою роль у майбутньому заході.

3. Етап організації виховного заходу.

3.1. Чіткість і визначеність завдань для мікро колективів у процесі підготовки


заходу.

3.2. Активність вихованців у процесі підготовки заходу.

3.3. Ступінь сприйняття й допомоги вихованцям на етапі підготовки заходу.

4. Етап безпосереднього проведення заходу.

4.1. Оцінка основних характеристик і поведінки вихованців:

активність вихованців у процесі проведення заходу;

зацікавленість учнів у процесі всього часу проведення заходу;

ступінь ініціативності та творчості вихованців;

рівень самостійності учнів;

ступінь емоційності вихованців;

ступінь дисциплінованості й відповідальності;

загальний стиль і культура спілкування учнів між собою.

4.2. Оцінка змісту виховного заходу:

гуманістична спрямованість, науковість змісту заходу;

доступність змісту виховного заходу для дітей даного віку;

ступінь актуальності (зв’язку з життям) змісту заходу;

доцільність і пізнавальна цінність змісту;

новизна та оригінальність змісту;

естетичність, дієвість оформлення.

4.3. Оцінка способів діяльності вихователя:

компетентність вихователя, рівень його ерудиції під час проведення заходу;

ступінь демократичності в спілкуванні з вихованцями;


емоційність педагога, виразність його ставлення до того, що відбувається;

виразність, дохідливість мови педагога, позитивна оцінка та підтримка успіху школярів;

зовнішній вигляд вихователя, його міміка й жести;

ступінь раціональності та ефективності використання часу.

5. Етап підведення підсумків, оцінювання результатів заходу.

5.1. Активність вихованців у процесі оцінювання результатів проведеної справи.

5.2. Поєднання позитивної персональної оцінки учнів з детальним розбором, негативною оцінкою недоліків проведеного заходу.

5.3. Співвідношення мети (завдань) і результату виховного заходу.

5.4. Ступінь виховного впливу заходу.

5.5. Навчальне і розливальне значення заходу.

6. Етап організації післядії.

6.1. Оцінювання набутого колективом досвіду.

6.2. Визначення необхідних коректив, змін щодо наступної діяльності колективу.

Загальна ефективність діяльності:

Висновки і рекомендації:

Шкала оцінки: 3 бали − характеристика виявляється на високому рівні;

2 бали − виявляється на достатньому рівні;

1 бал − виявляється частково;

0 балів − не виявляється.

Записи висновків у книзі внутрішньошкільного контролю можна проводити за такою формою:


№з/п Параметри аналізу

Позитивні аспекти заходу

(досягнення)

Негативні аспекти заходу

(зауваження)1. Аналіз готовності педагога

2. Процес підготовки

3. Проведення заходу:

3.1. Організація

3.2. Зміст

3.3. Методика проведення

4. Результати

5. Загальні висновки

6. Рекомендації

Визначення якості та оцінка заходу


№з/п

Основні параметри аналізу

Рівень якості заходу

Оптимальний

(5)

Достатній (4)

Критичний (3)

Неприпустимий

(2)

1.1. Постановка мети і завдання.

1.2. Врахування рівня вихованості.

1.3. Місце заходу в системі виховної роботи.

2.1. Роль класного керівника.

2.2. Роль органів учнівського самоврядування.

2.3. Забезпечення злагодженої роботи.

2.4. Організація діяльності учнів.

3.1.1. Місце проведення, оформлення, ТЗН.

3.1.2. Своєчасність початку.

3.1.3. Дозування часу.

3.1.4. Участь батьків.

3.1.5. Реалізація санітарно-гігієнічних вимог.

3.1.6. Запобігання перевтомі.

3.1.7. Зовнішній вигляд учнів.

3.1.8. Дисципліна під час проведення.

3.2.1. Відповідність поставленій меті.

3.2.2. Зв’язок з життям.

3.2.3. Врахування проблем, які хвилюють учнів.

3.2.4. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

3.2.5. Емоційна насиченість заходу.

3.2.6. Вплив заходу на розширення світогляду учнів.

3.3.1. Оптимальність вибору форм проведення заходу.

3.3.2. Педагогічна майстерність класного керівника.


3.3.3. Організація обміну думками.

4.1. Досягнення мети і завдань заходу.

4.2. Виконання плану заходу.

4.3. Рівень активності учнів.

4.4. Цілісність та системність заходу.

Загальна оцінка заходу: ________ балів.

Аналіз соціально-педагогічної творчості з проблем запобігання бідності та згубного впливу багатства дає підстави для наступних висновків:

1. Проблема подолання бідності – комплексна і багатогранна. Її доцільно вирішувати фахівцями різних сфер наукового знання та практичної діяльності, інтегруючи найважливіші здобутки.

2. Важливим чинником запобігання бідності є досягнення успіху у діяльності, яка відповідає покликанню та особистим здібностям. Успішними стають ті люди, які сформували в собі наступні якості: зібраність, працьовитість, терплячість, вміння володіти собою, поміркованість, бадьорість духу, вдячність, а також гуманізм та милосердя. Таким чином, на формування цих рис характеру повинні бути спрямовані спільні зусилля батьків, соціальних педагогів, вихователів та вихованців.

3. Гострою соціальною проблемою є не лише бідність, а й багатство, якщо разом з його ростом не зростають духовні і моральні запити особистості.

4. Ідея Каменського про навчання людей мистецтву багатіти на сучасному етапі має чимало послідовників, які розробили методики досягнення успіху та збагачення. Одним з провідних завдань соціальних педагогів є ознайомлення вихованців з основними теоріями успішної діяльності, диференціація понять успіх та багатство, які не завжди є тотожними.

5. Головними етапами існуючих на сьогоднішній день технологій успіху є: вироблення вміння ставити мету; визначення чітких термінів її виконання із здійсненням відповідних

записів; складання плану роботи; аналіз ситуації, залучення до співробітництва колег; наполегливість у реалізації мети попри поразки та перешкоди.6. Актуальним завданням школи на сучасному етапі є застосування теорій

досягнення успіху на практиці. Тому доцільно створювати навчальні шкільні фірми, організовувати ярмарки учнівських виробів; допомагати апробації школярів у тій сфері діяльності, яка відповідає їх покликанню.

sajt-pedagoga-organizatora4.webnode.com.ua · web viewМетодичні рекомендації...

Documents