Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації

Загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенівдля дітей із серцево-судинними захворюваннями

смт. Мурованих Курилівців

Психолого-медико-педагогічний консиліум

як форма психокорекційної

роботи «Адаптація

учнів 1 класу до умовнавчання на уроках та

в позаурочний час»

- 2006 -

Матеріали до друку підготували

Нагорняк Тетяна Василівна – методист психологічної служби РМК

Гончар Ганна Іванівна – заступник директора з навчально- виховної роботи загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів для дітей із серцево- судинними захворюваннями смт. Мурованих Курилівців

Демба Валентина Андріївна – практичний психолог загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів для дітей із серцево- судинними захворюваннями смт. Мурованих Курилівців

Рецензент: Чемериський Роман Васильович – завідуючий РМК

2

ПЛАН РОБОТИ СЕМІНАРУПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ТА ЗАСТУПНИКІВ ДИРЕКТОРІВ

З НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ Дата проведення: 14 грудня 2006 р. Місце проведення: Загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів для дітей із серцево-судинними захворюваннями смт. Мурованих Курилівців Тема: Психолого-медико-педагогічний консиліум як форма

психокорекційної роботи. Адаптація учнів 1 класу до умов навчання на уроках та в позаурочний час.

1. Актуальність проблеми адаптації учнів. Робота адміністрації школи по організації умов для навчання та виховання 6-річних дітей.

Стозуб О.І. – директор школи

2. Методика проведення психолого-медико-педагогічного консиліуму. Гончар Г.І. – заступник директора з навчально-виховної роботи

3. Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи 6-річних дітей.

Заєць Л.І. – лікар

4. Вікові особливості дітей 6 років. Груповий психологічний портрет учнів 1 класу. Матеріали діагностики і спостережень.

Демба В.А. – практичний психолог

5. Співпраця: учитель-учень. Перші кроки щодо порозуміння. Хоменко Ж.П. – класовод 1 класу

6. Першокласники в позаурочний час. Захоплення, умови формування творчих здібностей, перспективи.

Місінкевич О.С. – вихователь 1 класу

7. Вироблення рекомендацій психолого-медико-педагогічного консиліуму в ході ділової гри.

Учасники семінару і ПМПК

8. Підведення підсумків проведення психолого-медико-педагогічного консиліуму. Завдання, функції та принципи організації консиліумів.

Нагорняк Т.В. – методист психологічної служби РМК

3

Психолого-медико-педагогічний консиліум (ПМПК) як форма психокорекційної роботи

Одним із основних напрямів психопрофілактичної роботи в школі є психолого-педагогічний консиліум. Шкільний психолого-педагогічний консиліум є найціннішим інструментом, що дає змогу скласти для кожного учня власний освітній маршрут, підібрати оптимальний варіант індивідуального підходу. Консиліум також взаємно збагачує знаннями кожного з його учасників, ознайомлюючи психолога зі специфікою шкільної програми і розкриваючи педагогу психологічні джерела успішності (чи неуспішності) його учнів.

Кожному консиліуму передує досить серйозне вивчення предмета обговорення. У результаті цієї діяльності, як правило, формулюється проблема, яку необхідно вирішити, і відповідно встановлюється мета консиліуму.

Консиліум – нарада, засідання – нарада лікарів, на якій обговорюють діагноз – визначають методи лікування хворих.

Психолого-медико-педагогічний консиліум (ПМПК) – це нарада психологів – медиків – педагогів, на якій обговорюють проблеми щодо розвитку, навчання та виховання, збереження фізичного та психічного здоров’я дитини, визначають методи корекційного впливу та приймають управлінські рішення.

ПМПК – це форма роботи з кадрами щодо практичної реалізації завдань загальноосвітнього навчального закладу. Під час консиліуму вирішується ряд завдань.

Управлінські завдання Координувати дію педагогів, психологів, медичних працівників,

які працюють з дітьми конкретної вікової групи. Сприяти вдосконаленню технологій педагогічної діяльності

педагогів. Підвищувати компетентність спеціалістів в суміжних з основною

професійною діяльністю напрямах.

Дидактичні завдання Сприяти підвищенню професійних умінь педагогів, психологів. Оцінювати актуальний стан дитини. Розробити модель міждисциплінарної взаємодії шляхом створення

програм індивідуального розвитку дитини, конкретної підгрупи або групи дітей.

4

Завдання психолога на психолого-медико-педагогічному консиліумі

Допомогти вчителям з різних сторін підійти до оцінки інтелектуального розвитку учня, основних його особистісних якостей, показати складність і неоднозначність проявів його поведінки, відносин, висвітлити проблеми самооцінки, мотивації особливостей пізнавальних та інших інтересів, емоційного настрою, а головне – забезпечити підхід до дитини з оптимістичною гіпотезою відносно перспектив її розвитку і намітити реальну програму роботи з нею.

Основною метою ПМПК є забезпечення кожного учня чи вихованця загальноосвітнього навчального закладу медико-психолого-педагогічним супроводом, що забезпечить фізичну, психологічну та морально-правову безпеку дитини.Зміст роботи ПМПК за такими параметрами: медичний, соціально-психологічний, педагогічний.

В основу роботи психолого-медико-педагогічного консиліуму покладено єдність 4 функцій:

1. Медична та психолого-педагогічна діагностика сутності виявлення проблеми.

2. Інформування суб’єктів освітнього простору (педагогів, психолога, батьків, фахівців – дефектологів, логопедів) щодо проблеми та шляхів її вирішення.

3. Консультування суб’єктів освітнього простору на етапі прийняття рішень та складання плану подолання проблеми (складання корекційної програми).

4. Первинна допомога на етапі реалізації вибраного плану.

Принципи організації роботи консиліуму Повага до особистості; Опір на позитивне; «Не зашкодь»; Інтеграція психологічних і методичних знань.

Повноваження ПМПК

5

Педагогічний консиліум має повноваження педагогічної ради і проводиться тільки із спеціалістами, які безпосередньо працюють з дітьми певної групи.

ПМПК проводиться з певної проблеми. Брати участь у засіданні консиліуму можуть лише відповідні спеціалісти. Це пов’язано із проблемами дитини, стратегія розвитку якої розробляється на консиліумі, а також від кількості спеціалістів конкретного навчального закладу.

Орієнтовні теми доповідей учасників ПМПК, які можуть варіюватися у залежності від мети та завдань консиліуму.

Педагог, психолог:- результати обстеження інтелекту;- характеристика пам’яті;- характеристика уваги;- особливості міжособистісних стосунків;- характеристика сім’ї дитини, особливостей взаємовідносин і стилю

виховання;- вплив сімейних конфліктів на розвиток дитини;- адаптаційні можливості дитини;- характер взаємовідносин у колективі однолітків і дорослих;- особливості навчальної діяльності, труднощі у засвоєнні програми.Медична сестра:- результати огляду лікарів;- фізичний статус дитини;- планування оздоровчих заходів щодо супроводу дитини.Лікар:- психоневрологічний діагноз та прогноз розвитку дитини;- група здоров’я;- соматична патологія та її вплив на розвиток дитини;- рекомендації спеціалістам;- стан здоров’я аналізаторів та його вплив на розвиток дитини;- результати обстеження рівня розвитку аналізаторів та рекомендації

щодо створення розвивального предметно-просторового середовища.

Логопед: - особливості мовленнєвого розвитку дитини;- вплив двомовного середовища на теми мовленнєвого розвитку;- можливості корекційної роботи з мовленнєво пасивною дитиною.

6

Види консиліумівЗа метою консиліуми можна розділити на первинні, планові,

заключні.

Первинний проводиться під час зарахування учня в клас відразу після завершення первинних обстежень у всіх фахівців (як правило, це – психолог, логопед, педагог; в окремих випадках можуть бути залучені інші фахівці). Його мета – визначення особливостей розвитку учня, можливих умов і форм його навчання, необхідного психологічного логопедичного чи іншого супроводу педагогічного процесу.

Плановий консиліум рекомендується проводити не рідше разу на семестр. Мета – оцінювання динаміки навчання і корекції; внесення у разі потреби, виправлень і доповнень у корекційну роботу, зміна форми, режиму чи програми навчання, призначення додаткових обстежень. Тематика планових консиліумів може бути така: o 1-ші класи – проблеми адаптації до ситуації шкільного навчання;o 5-ті класи – проблеми адаптації до навчання у середній ланці;o 6 - 8 класи – проблеми молодшого підліткового віку;o 6 – 11 класи – профілактика насилля та жорстокості серед дітей та

над дітьми;o 9-11-ті класи – проблеми старшого підліткового віку і вибору

професії.

Терміновий консиліум проводиться на прохання педагога чи одного із фахівців, які працюють з учнем, у разі потреби (тривала хвороба, несподівана афективна реакція, раптове виникнення інших проблем у навчанні чи корекційній роботі). Мета – з’ясувати причини виниклих проблем; визначити припустимі навантаження, необхідність зміни режиму чи форми навчання.

Заключний – проводиться у зв’язку з переходом учня на новий ступінь навчання (наприклад, із початкової школи у 5-й клас) чи у зв’язку із завершенням корекційної роботи. Мета заключного консиліуму – оцінка статусу учня на момент закінчення навчання: здобуті знання з усіх навчальних предметів, ступінь соціалізації, стан емоційно-вольової і поведінкових сфер, вищих психічних функцій; рекомендації для педагогів, які працюватимуть з учнем надалі.

7

План підготовки і проведення педагогічного консиліуму

Тема: Адаптація учнів 1 класу до умов навчання на уроках та в позаурочний час.

Мета: колективне вивчення психологічних особливостей і труднощів навчання та виховання шестирічних дітей; розробка навчально-виховних і управлінських заходів з усунення труднощів шестирічок.

1. Поглиблений медичний огляд учнів 1 класу. Серпень, лікар

2. Вхідна діагностика з визначення рівня передумов до навчання у школі.

2-3 тиждень вересня, практичний психолог

3. Проведення батьківських зборів по результатах тестування і передбачуваних проблемах адаптаційного періоду, які можуть виникнути.

Вересень, жовтень, педагог, вихователь, практичний психолог4. Групова консультація практичного психолога з педагогічним

колективом 1 класу. Жовтень, практичний психолог, педагоги5. Розробка психокорекційних групових та індивідуальних програм для

учнів 1 класу. Жовтень, практичний психолог

6. Проведення психолого-медико-педагогічного консиліуму. Запрошені: класовод 1 класу, вихователі, практичний психолог, лікар, адміністрація навчального закладу, лікар.

Листопад, заступник директора з навчальної роботи

8

Причини труднощів адаптації учнів 1 класу до школи, виявлені в результаті діагностики

практичним психологом

1. Низький рівень пізнавальних процесів.

2. Не сформованість відповідної до віку мотивації навчальної діяльності.

3. Відсутність довільності; яскраво виражене переважання імпульсивності, відсутність гальмівних процесів.

4. Наявність тривожності та невпевненості в собі.

5. Наявність замкнутості; недостатня сформованість навичок спілкування.

6. Прояви агресивності в окремих дітей.

9

Корекційна робота з першокласниками, в яких виникли труднощі в процесі

адаптації до школи

1. Розвиток пізнавальних процесів.2. Розвиток мотиваційної сфери.3. Розвиток довільності.4. Корекція тривожності.5. Розвиток навичок спілкування в групі.6. Корекція агресивності.

Організація психокорекційної роботи з першокласниками

1. Групові (5-7 дітей) заняття психологічного розвитку. 1 раз в тиждень з кожною підгрупою;

практичний психолог

2. Розробка програми корекційного курсу для кожного учня зокрема.

Практичний психолог, учитель

3. Індивідуальна робота з кожним учнем по програмі курсу як на уроці так і в позаурочний час.

Учитель, вихователі класу

4. Співпраця практичного психолога, педагогів і батьків під час індивідуального та групового консультування батьків.

Практичний психолог, учитель

5. Відповідне оформлення класу та виготовлення демонстраційного та роздаткового наочного матеріалу.

Практичний психолог, учитель

10

Розвиток пізнавальних процесів

1. Заняття психогімнастикою (1 раз в тиждень протягом І семестру, тривалістю 30 хвилин).

Практичний психолог

2. Заняття психологічного розвитку (1 раз в тиждень протягом року, групова форма роботи, тривалістю 30 хвилин).

Практичний психолог

3. Дидактичні мовні ігри під час проведення уроків та в позаурочний час (протягом року).

Учитель, вихователі

4. Організація спостережень в природі та навколишньому середовищі з використанням порівнянь, узагальнень, умовиводів.

Практичний психолог, учитель, вихователі

5. Організація сюжетно-рольових ігор (сприяння організації і виникненню сюжетно-рольової гри).

Учитель, вихователі

6. Використання в позаурочний час настільно-друкованих ігор. Учитель, вихователі

7. В самостійній ігровій діяльності надавати дітям можливість ліпити, малювати, конструювати, робити аплікації, гратися з дрібним матеріалом.

Учитель, вихователі

8. Організувати для дітей куточок книги, в якому повинні бути предметні та сюжетні ілюстрації для розглядання та складання розповідей по їх змісту.

Учитель, вихователі

11

Формування позитивної мотивації до навчання

1. Загальна позитивна спрямованість у школі і класі.

2. Цікавість викладання матеріалу.

3. Пояснення мети виконання майбутньої роботи.

4. Відносини співробітництва вчителів та учнів.

5. Заохочення, як готовність учня до співробітництва й допомоги іншим, так і появи в нього власної позиції, прагнення самому розв’язати задачу і знайти свій шлях її розв’язання.

6. Залучення учнів до оцінної діяльності й формування в них адекватної самооцінки.

7. Використання ситуацій вибору для зміцнення й усвідомлення мотивів.

8. Уміле застосування заохочення й осуду.

9. Створення ситуацій успіху.

10. Порівняння з попередніми результатами діяльності конкретної дитини.

12

Корекція імпульсивності; розвиток довільності

1. Відзначати кожну успішну спробу стриматися, не піддаватися спокусі, ситуативному бажанню.

2. Похвала за виявлене (нехай мінімальне) терпіння.

3. Висловлювання надії на те, що дитина зможе, якщо захоче, справитися із собою, не буде поспішати, а буде міркувати і правильно вирішувати як їй діяти.

4. У сюжетно-рольових іграх і драматизаціях корисно, щоб дитина виконувала роль, що вимагає відповідальності, організації ефективної діяльності групи, узгодження інтересів різних людей.

5. Використовувати конструювання за наочним зразком.

6. Аналогічне конструювання за малюнком.

7. Конструювання за словесним описом.

8. Конструювання за власним задумом.

9. Використання прийомів «конструювання за зразком».

13

Психологічна корекція гіперактивності1. Робота з батьками з метою роз’яснення проблеми

дитини: Вчинки дитини не навмисні; без допомоги і підтримки дорослих така дитина, не зможе справитися з існуючими в неї труднощами:

У своїх відносинах із дитиною дотримуватися «позитивної моделі». Хвалити в кожному випадку, коли вона цього заслужила; підкреслювати її успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах:

- уникати повторень слів «ні» і «не можна»;- говорити стримано, спокійно і м’яко;- давати дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб

вона могла його завершити;- для підкріплення усних інструкцій необхідна зорова стимуляція;- заохочувати дитину до всіх видів діяльності, що вимагають

концентрації уваги;- підтримання вдома чіткого розпорядку дня; час прийому їжі;

виконання домашніх завдань і сну повинен відповідати цьому розпорядку;

- уникання по можливості скупчень людей; перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо, чинить на дитину надзвичайно стимулюючий вплив;

- під час ігор обмежувати дитину лише одним партнером, уникати неспокійних, гучних приятелів; оберігати дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності.

- давати можливість дитині витрачати надлишкову енергію; корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі; тривалі прогулянки; біг; спортивні заняття.

2. Рекомендації вчителям:- Роботу з гіперактивною дитиною будувати індивідуально, при

цьому основну увагу слід приділяти відволіканню і чіткій організації діяльності.

- По можливості ігнорувати зухвалі вчинки дитини із синдромом дефіциту уваги і схвалювати її гарну поведінку.

- Під час уроків обмежувати до мінімуму відволікаючі фактори. Цьому може сприяти, зокрема, оптимальний вибір місця за партою для гіперактивної дитини – у центрі класу навпроти дошки.

- Надавати дитині можливість швидко звертатися по допомогу до вчителя у випадках утруднення.

14

- Навчальні заняття будувати за чітко розпланованим стереотипним розпорядком.

- Навчити гіперактивного учня користуватися спеціальним щоденником або календарем.

- Завдання, пропоновані на уроці, писати на дошці.- На певний відрізок часу давати тільки одне завдання.- Дозувати учневі виконання великого завдання, пропонувати його у

вигляді послідовних частин і періодично контролювати хід роботи (кожної з частин), вносячи необхідні корективи;

- Під час навчального дня передбачати можливості для рухової «розрядки»; заняття фізичною працею, спортивні вправи.

Психологічна корекція тривожності

Постійне підбадьорювання, заохочування, демонстрування впевненості в їхньому успіху, у їхніх можливостях;

Виховання правильного ставлення до результатів своєї діяльності, уміння правильно оцінити їх, опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності;

Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;

Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності; Розширювати і збагачувати навики спілкування з дорослими і

однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;

Щоб перебороти скутість, потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ; допоможе інсценізація етюдів на прояви сміливості, рішучості, що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем; ігри, що виражають тривожність, занепокоєння учасників, дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх, оцінити їх як характеристики ігрових персонажів, а не даної дитини, і на основі психологічного «розторможення» з носієм гнітючих переживань позбутися власних страхів.

Психологічна корекція замкнутості; 15

розвиток навичок спілкування

Робити акцент на позитивні якості, зміцнюючи віру дитини в свої сили і бажання відкритися іншим;

Підкреслення достоїнств дитини, що сприяє позитивному сприйняттю її з боку оточуючих, народжує прагнення установити з нею більш глибокий контакт;

Проявляти терпіння у спілкуванні, не «тиснути» на дитину, намагаючись формувати успіхи.

Психологічна корекція агресивності

Вивчення інтересів і схильностей дитини, що допоможе перевести її агресивність у конструктивне русло;

Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості; сміливості; енергійності реакції, що дасть змогу відвернути дитину від дріб’язкового «з’ясування відносин» і переключити на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співробітничати з іншими;

Налагодження систематичного спілкування з родиною агресивної дитини з метою вивчення властивого їй стилю емоційних взаємин і координації зусиль учителів і батьків щодо єдиної виховної тактики;

Дотримуватися у роботі з агресивними дітьми наступних принципів:

1) заборона і підвищення голосу – найнеефективніший спосіб подолання агресивності;

2) лише з розуміння причини агресивної поведінки і зняття її, може дати надію на те, що агресивність дитини буде знижена;

3) давати дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувавши її на інші об’єкти;

4) показувати дитині особистий приклад ефективної поведінки; не допускати при ній вибухів гніву або лихослів’я про своїх друзів чи колег;

5) важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ми любимо цінуємо і приймаємо її;

6) не слід соромитися зайвий раз її приголубити або пожаліти;7) дитина повинна бачити, що вона потрібна і важлива для нас.

16

Рекомендації психолого-медико-педагогічного консиліуму «Адаптація учнів 1 класу до умов навчання на уроках

та в позаурочний час».Вчителям:1. Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей

дітей.2. Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.3. Зняття неуспішного оцінювання на перших етапах навчання.4. Використання «системи фішок» і грамот в оцінюванні діяльності дітей.5. Відділення оцінки конкретного вчинку від оцінки особистості дитини.6. Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її

помилок з постійними успіхами інших учнів.7. Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.8. Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.9. Акцентування уваги на успіхах учня, перемогах.10. Створення ситуацій успіху.11. Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.12. Запобігання частому використанню в мові слів-заперечень.13. Підтримка і заохочення проявів активності в роботі на уроці у скутих,

сором’язливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших учнів на їхні успіхи, підвищувати їхній статус у класі.

14. Бажано не наполягати на публічних виступах і відповідях перед усім класом тривожних, невпевнених дітей. Певний період їх можна включати в групи з 2-3 учнів, що разом будуть розповідати вірш, співати пісню і т.д., щоб вони відчули підтримку.

15. Для встановлення гарних відносин між дітьми в класі й формування в них конструктивних способів взаємодії можна проводити заняття на теми:«Знайомство», «Як подружитися» і ін. Така робота буде більш ефективною, якщо на заняттях використовувати інсценізації ситуацій. Обговорення, проказування почуттів за даними ситуаціями. Також корисними будуть заняття з використанням веселих, жартівливих командних ігор.

16. Протягом уроку за гарні відповіді дітям вручати «фішки» (квіточки, фігурки та ін.) за дуже гарні, обширні відповіді на складні запитання вчитель дає дві «фішки». Наприкінці уроку учні показують, скільки «фішок» вони заробили. Тим, хто набрав 4 і більшу «фішок», учитель ставить у щоденник наклейку. За такої системи оцінювання діти розуміють, як учитель оцінює їхнє знання, за що вони одержують оцінки. Крім того, така ігрова форма оцінювання піднімає їм настрій і підвищує активність на уроках. За підсумками тижня, у п’ятницю, учні

17

одержують грамоти: за успіхи у навчанні; за те, що на цьому тижні дитина стала краще писати, читати, за які-небудь конкретні успіхи у навчанні; за гарну поведінку; за те, що дитина навчилася стримувати себе у певній ситуації; за ввічливість; за допомогу товаришеві та ін. (бланки грамот з малюнками готує вчитель, ескізи можна змінювати).

17. Уроки організовувати лише на позитивних емоціях.18. Недопустимі ситуації стресу на уроках.19. Дітей без їхньої згоди не пересаджувати до 7 річного віку.20. Поставити 2 вільних парти, за які можна було б посадити дітей з

відхиленням.21. Використовувати гру, наочність, чорний фон з білим шрифтом та

білий фон з чорним шрифтом.22. Пам’ятати правило: «Учитель, який використовує у роботі з 6-річками

лише книжку і дошку – нічому не вчить».23. Пам’ятати, що 6-річки мислять тільки в напрямку теперішнього, з

минулим зв’язати не можуть.24. Короткі формування умов задач, задачі на 1 дію.25. Використовувати пастельні кольори не більше 3 на звороті

(розсіювання уваги).

Вихователям щодо організації роботи з учнями 1 класу в позаурочний час:1. Використовувати ігри на класифікацію, серіацію (впорядкувати

предмети за розміром), з використанням чисел.2. Організовувати рольові ігри, ігри-драматизації, інсценізації, рухливі

ігри з правилами.3. Організовувати спостереження в природі, в навколишньому житті з

встановленням послідовних (причинно-наслідкових зв’язків).4. Оформити в класі ігровий куточок, куточок книги, куточок СХД,

куточок для роботи з природнім матеріалом.5. Забезпечити велику кількість каштанів, жолудів, дрібного гравію,

квасолі, гороху (по ящичку), щоб діти могли їх перебирати руками.6. Використовувати для ліплення пластилін та глину.7. Працювати над розвитком фонетичного сприймання.8. Активізувати мову дітей в повсякденному житті (переказування казок

дітьми, вивчення віршів, потішок).

18

Практичному психологу: Проводити заняття психогімнастикою. Проводити уроки психологічного розвитку. Використовувати релаксаційні тексти, вправи для корекції

гіперактивності та агресивності. Провести в квітні повторне дослідження рівня адаптації учнів 1

класу.

Завучам по навчально-виховній та виховній роботі: Надавати методичну допомогу та вести контроль за

організацією навчально-виховної роботи з дітьми 6 років (учнями 1 класу).

Сприяти забезпеченню матеріально-технічного оснащення навчально-виховного процесу для учнів 1 класу.

Зробити аналіз виконання рішень консиліуму.

Шкільному лікарю: Контролювати дотримання гігієнічних норм навчання та

виховання першокласників з метою забезпечення зміцнення їхнього здоров’я (температурний режим, руховий, перебування на свіжому повітрі, харчування, оздоровлення, профілактичні щеплення освітлення і т.д.);

Контролювати вплив навантаження на здоров’я дітей. Потреба в оздоровленні дитини при мінімальному навчальному навантаженні.

19