студентки гр. Б 5\3

Котули Ганни

Аудиторська вибірка

Згідно МСА № 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки", розробляючи аудиторські процедури, аудитор повинен визначити відповідні способи відбору статей для перевірки з мстою збору аудиторських доказів для досягнення цілей аудиторських тестувань.

Аудиторська вибірка (вибірка) - це застосування аудиторських процедур до менш ніж 100% облікових записів (елементів вибірки) в межах залишку на рахунку або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними.

Це дозволяє сформулювати виводи відносно усієї генеральної сукупності, з якої зроблена вибірка. Генеральна сукупність є усією сукупністю даних, з яких формується вибірка і відносно яких аудитор припускає зробити висновки, а елементи вибірки, - це окремі статті, що становлять генеральну сукупність.

Аудиторські докази одержують шляхом систематизованих тестів контролю і процедур по суті.

В той же час можливість даного підходу залежить від дотримання цілого ряду певних умов :

■ об'єм генеральної сукупності має бути досить репрезентативним (показним);

■ допустимий рівень помилок має бути досить низьким;

■ кожен елемент генеральної сукупності має бути точно ідентифікований (пронумерований, згрупований і ін.);

■ вибірка повинна повністю відповідати поставленій меті аудиту;

■ генеральна сукупність повинна охоплювати увесь аудируемый період;

■ кожен елемент генеральної сукупності повинен мати рівний рівень вірогідності бути відібраним.

Під помилкою розуміється або відхилення від нормального функціонування засобів контролю при виконанні тестів засобів контролю, або спотворення при виконанні процедур перевірки по суті. Повна помилка є мірою відхилення або повним спотворенням. Аномальна помилка - це помилка, обумовлена окремою, одиничною подією, яка не повторюється інакше, ніж в конкретно певних випадках. І нарешті, допустимою помилкою визнається максимальна помилка генеральної сукупності, прийнятна для аудиту.

Розроблений Комітетом міжнародної аудиторської практики МСЛ 530 "Аудиторська вибірка і інші процедури вибіркового тестування" регламентує вимоги і рекомендації по використанню процедур аудиторської вибірки, а також засобів відбору статей для перевірки з метою збору аудиторських доказів.

Розробляючи аудиторські процедури, аудитор зобов'язаний зробити одну з наступних дій :

■ відібрати усі статті (суцільна перевірка);■ відібрати специфічні статті;■ сформувати аудиторську вибірку.

При визначенні об'єму вибірки аналізується факт зниження ризику вибіркового методу до прийнятно низького рівня.

Ризик вибіркового методу припускає можливість того, що виведення аудитора, засноване на аудиторській вибірці, може відрізнятися від виводу, який був би зроблений, якби тій же аудиторській процедурі була піддана уся генеральна сукупність.

Ще на етапі планування аудиторських процедур аудитор зобов'язаний визначити доречні методи відбору статей з метою збору аудиторських доказів для досягнення цілей аудиторських тестів. При розробці аудиторської вибірки аудитор повинен брати до уваги мети тесту і характеристики генеральної сукупності. Рішення про те, який підхід використовувати, залежить від конкретних обставин.

На практиці існує два види ризику вибіркового методу :

1) ризик того, що аудитор, провівши тести контролю, дійде висновку, згідно з яким ризик системи контролю нижчий, ніж насправді, або, використовуючи тест по суті, зробить висновок, згідно з яким істотної помилки не існує, а насправді вона є. Цей ризик впливає на достовірність аудиту і на адекватність аудиторської думки;

2) ризик того, що аудитор за допомогою тестів контролю дійде висновку, згідно з яким ризик системи контролю вищий, ніж насправді, або, використовуючи тест по суті, зробить висновок, згідно з яким має місце істотна помилка, тоді як насправді вона відсутня. Цей ризик чинить вплив на ефективність аудиту, оскільки зазвичай виникає потреба в додаткових процедурах.

Виконуючи тести засобів контролю, слід враховувати наступне:

■ збільшення міри довіри аудитора до систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю аудируемого економічного суб'єкта вимагає збільшення об'єму вибірки, оскільки аудиторові необхідно зібрати більше аудиторських доказів, що підтверджують низьку оцінку ризику системи контролю цього суб'єкта;

■ підвищення передбачуваної норми відхилень (допустимої помилки) від прийнятої процедури контролю, яку аудитор може визнати допустимою, збільшує об'єм вибірки (чим нижче ця норма, тим, відповідно, більше має бути використовуваний об'єм вибірки);

■ зростання міри упевненості аудитора в тому, що результати аудиторської вибірки є показовими з точки зору фактичного допущення помилок і генеральної сукупності, збільшує її об'єм;

■ значне число елементів генеральної сукупності, що беруть участь у вибірці, практично не чинить впливу на коливання величини її об'єму. При незначній величині генеральної сукупності аудиторська вибірка може бути не ефективна з точки зору отримання достатніх і доречних аудиторських доказів.

Здійснюючи процедури перевірки по суті, необхідно брати до уваги наступні обставини:

■ чим вище аудитор оцінює невід'ємний риски ризик системи контролю, тим більше має бути об'єм аудиторської вибірки;

■ при використанні аудитором альтернативних процедур, що відрізняються від аудиторської вибірки (детальні тести або аналітичні процедури), об'єм аудиторської вибірки може зменшитися;

■ для більшої упевненості в показовій результатів аудиторської вибірки з точки зору фактичних значень помилок, допущених в досліджуваній генеральній сукупності, необхідно збільшити об'єм цієї вибірки;

■ чим нижче сукупна допустима помилка, яку може визнати аудитор, тим більше має бути об'єм аудиторської вибірки;

■ чим більше очікувана помилка стосовно генеральної сукупності, тим більше має бути об'єм аудиторської вибірки, який дозволить визначити дійсний рівень помилок в цій сукупності;

■ значне число елементів генеральної сукупності, що включаються в аудиторську вибірку, практично не чинить впливу на коливання її об'єму.

При формуванні аудиторської вибірки допускається застосування статистичного і нестатистичного підходу.

Статистична вибірка - це будь-яка вибірка, що характеризується, :

■ випадковим відбором елементів генеральної сукупності;

■ використанням теорії вірогідності для оцінки результатів вибірки (у тому числі - для оцінки ризику вибіркового методу).

Вибірка, що не відповідає названим параметрам, називається нестатистичною вибіркою.

Рішення про використання того або іншого підходу до формування аудиторської вибірки залежить від професійного судження аудитора про те, що в цих умовах є найбільш ефективним для отримання достатніх і доречних аудиторських доказів.

При формуванні аудиторської вибірки аудитор повинен:

■ проаналізувати цільову спрямованість аудиту і те поєднання аудиторських процедур, яке якнайкраще сприятиме досягненню цих цілей;

■ виявити і проаналізувати умови, які відбивають помилку відносно цільової спрямованості тесту. Наприклад, при виконанні тестів контролю необхідно оцінити рівень помилок, які аудитор, через свій досвід, припускає виявити для генеральної сукупності, що вивчається, і рівня ризику системи контролю. Для процедур перевірки по суті також необхідно оцінити рівень помилок по усій генеральній сукупності.

Ефективність аудиторської перевірки економічного суб'єкта може бути значно підвищена, якщо аудитор здійснить стратифікацію генеральної сукупності. Під стратифікацією розуміється підрозділ генеральної сукупності на дискретні підмножини сукупності (підсукупності, країни), кожне з яких є групою елементів вибірки, що мають схожі характеристики (наприклад, грошову вартість).

Метою такого підходу є зниження варіативної елементів генеральної сукупності в межах кожної підсукупності (страты), що дозволяє понизити об'єм вибірки без пропорційного збільшення ризику вибіркового методу.

Проте слід пам'ятати, що при визначенні подсовокупностей кожен елемент страты має бути включений лише в одну з них.

Досвід міжнародних аудиторських компаній свідчить, що суцільній перевірці необхідно піддавати підсукупності, у яких є:

■ елементи з найбільшою вартістю сальдо рахунку або класу операцій;

■ елементи з найбільш високою вірогідністю наявності помилок або спотворень.

Формуючи аудиторську вибірку, аудитор повинен виходити з того, що усі елементи генеральної сукупності можуть бути включені в цю вибірку.

У світовій практиці при формуванні аудиторської вибірки використовуються:

■ таблиці випадкових чисел;■ спеціальні комп'ютерні програми системного і

випадкового відбору.

Після виконання процедур, зв'язаних із застосуванням аудиторської вибірки, аудитор аналізує результати вибірки, характер і причину будь-яких виявлених помилок, а також їх можливу дію на конкретні цілі тесту і інші області аудиту. Це робиться для того, щоб визначити, чи підтвердилася попередня оцінка відповідної характеристики генеральної сукупності або така має бути переглянута.

Стосовно процедур перевірки по суті аудитор повинен спрогнозувати грошові помилки, виявлені у вибірці, поширюючи їх на генеральну сукупність, і проаналізувати дію спрогнозованої помилки на конкретні цілі тесту і на інші області аудиту.

Дякую за увагу!