ГРОМАДСЬКІ ПРОСТОРИ В ІСТОРИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

УЧАСНИКИ ГРУПИ

- Олександр Шутюк- Юрій Ольхович-Новосадюк- Рената Ганинець- Іван Вербицький- Маркіян Максим’юк- Модератор: Ірина Янів

ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР

Громадський простір є:

- Публічним - не приватним- Інклюзивним - доступним для всіх- Інтерсуб’єктним - здатним сприяти

незапланованим контактам між людьми

Типи громадського простору:

- багатофункційний- сервісний- транзитний- сакральний

СТОРОНИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ТА “ВУЗЬКІ МІСЦЯ” У ПРОЦЕСІ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ

мешканці- не знають, як впливати на процес, якщо він

почався- не знають як ініціювати процес- не знають як лобіювати та відстоювати власні

інтереси- думають в першу чергу про практичні аспекти

(щоб було тепло, щоб було світло, щоб було дешево)

- мають обмежені фінансові ресурси- часто мають обмаль досвіду у питанні

створення і навіть використання громадських просторів

- важко узгоджують власні інтереси з інтересами сусідів, підприємців, міської ради

- бояться змін, оскільки не мають інституційної довіри (до ЛМР та ін.)

- зацікавлений максимально насичено використовувати простір (втч. громадський)

- зміни схильний впроваджувати швидко, тому не готовий вести довгі діалоги з іншими зацікавленими сторонами

- схильний вирішувати питання у непрозорий спосіб

- якщо його не обмежувати, схильний поширювати діяльність на якомога ширшу територію, комерціалізуючи його

- не завжди зацікавлений у високій якості виконання робіт, надаючи перевагу здешевленню та прискоренню

бізнес

міська влада

- не дуже гнучка у процесі прийняття рішень- неефективно комунікує із мешканцями

(пасивне інформування через сайт і оголошення - давно неефективне)

- не має стратегії просторового розвитку, відповідно не може чітко задавати правила формування громадських просторів

- не володіє всіма необхідними важелями впливу на ситуацію, оскільки вони зосереджені у руках центральної влади

- частково корумпована (дозволи можна купити чи “залагодити”)

- володіють дуже обмеженими фінансовими ресурсами

- мають низьку кваліфікацію- не мають мотивації через низьку заробітну

плату- не узгоджують між собою плану робіт

комунальні служби

КАРТА ПРОБЛЕМ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ

управління - хто веде контроль за “активностями” у ГП, хто і як затверджує їх?

- шумові і візуальні “забруднення” простору

- хто управляє ГП (статус)- відсутність бази даних ГП- хто як приймає рішення про створення

ГП- проблема пам'яті та її форм у ГП- відсутність історико-архітектурного

опорного плану.- конфлікт сучасних функцій із нормами

НПБ- питання меж впливу спонсорів та

меценатів на формування ГП- ціноутроворення роботи проектантів

виконавці та балансоутри-

мувачі- старі інженерні мережі та неузгодженість

дій різних комунаьних служб- невеликі кошти на утримання ГП- недоступність ГП для маломобільних

груп населення- вандалізм- брак добрих підрядників,

некомпетентність та недобросовісність- відсутність системного розуміння про

приналежність ГП- надмірна концентрація ГП у центральній

частині міста та їх відсутність у віддаленіших районах

функції ГП- конфлікт інтересів у питанні функій і

призначення- комерціалізація- сакралізація- джентрифікація- вузьке функціональне наповнення

(лавочки, фонтани і дитячі майданчики - єдині елементи ГП)

громадська думка

- інституційна недовіра (мешканці не вірять, що те, що йде від бізнесу чи влади може бути добрим і протестують “на всякий випадок”)

- люди бояться змін, тому іноді важко сприймають незвичні речі у середовищі та зміну його функцій

- нерозуміння значення і функції ГП та можливостей, які він дає

гармонійність середовища - сучасні елементи у історичному

середовищі - брак, якість, які принципи їх привнесення?

- необхідність комплексного дизайну ГП та..

- ...узгодженість з навколишнім середовищем

- життєздатність простору (чи він доцільний саме тут і саме такий, який його соціальний потенціал)

ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ У ІСТОРИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

ПРИНЦИПИ

● багатофункційність: націленість на використання простору максимальною кількістю різних груп населення; баланс обов'язкової та необов'язкової діяльності;

● індивідуальність простору;● актуальність;● сталість;● інтегрованість: гармонійне поєднання з іншими

просторами та середовищами (аналіз історичного середовища);

● збалансованість дизайну.

● Доступність: незалежно від соціального статусу, статі. віку, а також відкриті для маломобільих груп населення, у різну погоду та пори року;

● екологічність: використання екологічних матеріалів;

● партисипативність: активне інформування, залучення, навчання, врахування ідей у кінцевому проекті;

● безпека: контрольованість;● комфорт: зручність, масштабність до людини,

зрозумілість геометрії;

ПРОЕКТИ

ЗАКОНОДАВСТВО ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ

● ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГРОМАДСЬКІ ПРОСТОРИ - визначення громадських просторів, порядок внесення змін та створення, порядок залучення заінтересованих сторін, перелік НПА які регулюють ГП, порядок узгодження робіт служб у ГП. Розробити графічний додаток та нанести на карту ГП Львова.

● СТВОРЕННЯ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ для всіх, хто бажає ініціювати процес створення чи ревіталізації громадського простору - до кого звертатись, як оформити ідею, який порядок затвердження та реалізації, графічний додаток.

● ЗАТВЕРДЖЕННІ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ ПОНЯТТЯ “ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР” та положення про нього після апробації на місцевому рівні та внесення необхідних змін.

● у БЮДЖЕТИ створення публічних просторів включати кошти на процес залучення мешканців, роботу незалежних модераторів, інформування мешканців.

● створити посаду ГОЛОВНОГО САДІВНИКА ЛЬВОВА.

ЗАХОДИ

● СИМПОЗІУМ проектантів, девелоперів та управлінців на тему ціноутворення у проектуванні міського простору (державне замовлення) і подолання корупційної складової пов'язаної з проектуванням та будівництвом.

● ІНФОРМАЦІЙНА КАМПАНІЯ для мешканців про те, чому важливо залучатися до створення громадських просторів, що таке громадські простори, якими вони мають і можуть бути, якими можуть бути альтернативні форми пам'яті окрім пам’ятників - буклети, сіті-лайти, довідники

● регулярні ВУЛИЧНІ ВИСТАВКИ про сучасні елементи в історичному середовищі європейських міст і про публічні простори в світі.

● ПРОГРАМА “МИСТЕЦТВО В ГРОМАДСЬКОМУ ПРОСТОРІ” з залучення митців до інтервенцій в громадський простір, які продемонстрували би альтернативні можливості використання громадських просторів.