ДАВАЙТЕ РОБИТИ ДОБРІШИМИ ОДИН...

Журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)№ 4–5 (273) 2017 | Журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)

ІРИНА БАРАХ

ДАВАЙТЕ РОБИТИ ДОБРІШИМИ ОДИН ОДНОГО!

У ЧИЇХ РУКАХ КЛЮЧ ВІД ЗРОСТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ?

ЕКСПОРТНО-КРЕДИТНЕ АГЕНТСТВО В УКРАЇНІ. БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

УКРАЇНСЬКЕ СМАКУЄ ЄВРОПЕЙЦЯМ

ISSN 1680 3310

caverBH_02-2017.indd 1 19.05.2017 16:59:32

Журнал Торгово-промислової палати України3

The Business HERALDthe Business HERALD МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ ’ЯЗКИ

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ НОВИН

№ 4–5 (273), квітень – травень 2017

Давайте робити добрішими один одного!Не так давно у Херсоні відбулася перша обласна конференція «Зцілюючи родину – будуємо майбутнє», присвячена

розвитку соціальних послуг для дітей-інвалідів, дітей-сиріт і сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

У рамках конференції власник агропромислового комплексу «Поліекспо» Ірина Василівна Барах, успішний

підприємець і меценат, анонсувала новий для України підхід до соціального підприємництва

У чиїх руках ключ від зростання українського експорту?Давно пора зайнятися інфраструктурою сприяння експорту, особливо малих і середніх підприємств. Думка голови

Комітету ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при ТПП України

Олега Лиховида про те, як це може і повинно бути зроблено

Експортно-кредитне агентство в Україні. Бути чи не бути?Законом України установлено термін заснування агентства – поточний рік. Проте, з огляду на нинішню ситуацію,

ця дата не є реальною. Можемо говорити про перспективу не раніше 2018-го. Це пояснюється цілою низкою внутрішніх

і зовнішніх факторів. Розповідає управляючий партнер компанії Force and Right Legal Group

Марина Кривошей

Українське смакує європейцямДля розвитку національного аграрного сектора важливими є довгострокові тенденції на внутрішньому ринку ЄС,

поточні та перспективні напрями аграрної і торговельної політики Євросоюзу. Практично, можна говорити

про ніші для українського експорту на європейському ринку

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ НОВИН НА САЙТІ ТПП УКРАЇНИ

WWW.UCCI.ORG.UAЗАЦІКАВИЛИСЯ? КОНТАКТУЙТЕ З НАМИ!

12

20

32

34

Читайте про ГОЛОВНЕ

2№ 4–5 (273) 2017 Журнал Торгово-промислової палати України

3

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ ’ЯЗКИМІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ ’ЯЗКИ

У складі української делегації, очолюва-

ної першим віце-прем’єр-міністром Степаном Кубі-вим, був президент ТПП України Геннадій Чижиков. Проект «Один пояс – один шлях» є стратегією гло-бального розвитку Китаю з іншими країнами і одним із амбітних і перспектив-них проектів 21 століття. Ця ініціатива відроджує дух Шовкового шляху, забез-печує ергономіку ринків Китаю й України. Це – не просто свято культури, а й «рукостискання» двох великих цивілізацій, крок до спільного розвитку та вза-ємовигідного міжнародного співробітництва.Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів і Китайська корпорація доріг і мостів до-мовилися про будівництво мосту біля Кременчука та реконструкцію Шулявсько-го шляхопроводу у Києві. Про це йшлося на зустрічі української делегації під го-

ловуванням Степана Кубіва та керівництва Китайської корпорації доріг і мостів (China Road and Bridge Corporation), яка відбула-ся у Пекіні під час форуму «Один пояс – один шлях».Степан Кубів зауважив, що у рамках ініціативи «Один пояс – один шлях» над-важливими є покращення існуючих і розбудова нових логістичних можливостей, де визначальною є роль України завдяки її вда-лому розташуванню та привабливим умовам для інвестицій.

З метою збільшення про-пускної спроможності та швидкості руху, підвищення конкурентоспроможності мультимодальних контей-нерних перевезень спо-лученням Китай–Західна Європа–Китай і транзиту територією нашої держави, Україна готова доклас-ти зусиль до розвитку і модернізації транспортної інфраструктури на основі проектів публічно-приват-ного партнерства й інших сучасних форм співпраці.Степан Кубів додав, що реалізація в Україні низки

логістичних проектів сфор-мує додаткові можливості для транзитних потоків у рамках китайського проекту «Один пояс – один шлях». Йдеться про будівництво портових терміналів, елева-торів, рухомих складів для транспортування аграрної продукції, сховищ холодно-го зберігання.Іншим досягненням фо-руму стала домовленість про інвестування у розмірі $250 млн китайською ком-панією Skyrizon у модерніза-цію українських виробничих і проектних потужностей «Мотор Січі». Інвестор бачить велику перспекти-ву розвитку цього проекту в Україні та переконаний у надійному, довготривалому партнерстві.– Нашим країнам є куди зростати. Україна в рамках проекту «Новий Шовковий шлях» може запропонувати свою аграрну продукцію, технології в авіабудуванні і космічній галузі, а також важ-кому й енергетичному маши-нобудуванні. Ініціативи з боку Китаю допоможуть Україні в модернізації вітчизняної інфраструктури та багатьох секторів економіки, – зазна-чив Геннадій Чижиков.За останні два роки за учас-тю ТПП України вже про-ведено понад 20 спільних заходів в Україні та Китаї: бізнес-форуми, виставки, презентації тощо. Для Укра-їни основним партнером на сході Євразійського конти-ненту повинен бути саме Китай, і це – питання не по-літики, а бізнес-прагматизму. ТПП України завжди готова надавати підтримку китай-ським бізнесменам у пошуку партнерів в Україні.

НА ПЕРЕТИНІ ШЛЯХІВНЕЩОДАВНО У ПЕКІНІ ВІДБУВСЯ ВЕЛИКИЙ, ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ЗА РОЗМІРОМ І ВАЖЛИВІСТЮ МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ «ОДИН ПОЯС – ОДИН ШЛЯХ»

The President of the Ukrainian Cham-ber of Commerce and Industry, Mr.

Gennadiy Chyzhykov, was a member of the Ukrainian delegation headed by Mr. Stepan Kubiv, the First Vice-prime Minister. “The One Belt, One Road” is a strategic initiative for global development of China jointly with other countries and is one of the ambitious and promising projects in the 21st century. This initiative revives the spirit of the Silk Road and en-sures the ergonomics of the Chinese and Ukrainian markets. This is not just a festi-val of culture, but also a “handshake” of two great civilizations, a step forward to joint development and mutually beneficial international cooperation. Mr. Stepan Kubiv, the First Vice-prime Minister and the Minister for Economic Development and Trade of Ukraine, and the China Road and Bridge Corporation have agreed to build a bridge nearby the city of Kremenchuk and also negotiated to reconstruct the overpass at Shuliav-ka-bridge in Kyiv. Those matters were discussed at the meeting of the Ukrainian delegation headed by Mr. Stepan Kubiv and the Management of the China Road and Bridge Corporation held in the course of “The One Belt, One Road” Forum in Beijing. Mr. Stepan Kubiv remembered that, as part of “The One Belt, One Road” Initia-tive, it is extremely important to improve the current logistical opportunities and to develop new ones where the role of Ukraine is decisive due to its advanta-geous geographical location and attractive conditions for investments.In order to increase the throughput capacity and the traffic speed, to improve the competitive capabilities for multimod-al container transportation on the ways from China to the Western Europe and back, and to improve the transit through our territory, Ukraine is ready to take efforts to develop and modernize its

transport infrastructure on the basis of the public-private partnership projects projectand other advanced forms of cooperation. Mr. Stepan Kubiv also added that the implementation of a series of logistical projects in Ukraine will provide additional opportunities for the transit traffic within “The One Belt, One Road” Initiative being proposed by China; it means the con-struction of seaport terminals, grain silos, mobile storage facilities for transporta-tion of farming products, cold storage facilities. Another achievement of the Forum has been the agreement to invest 250 million US dollars by the Chinese “Skyrizon” Company in order to modernize the Ukrainian production and design facilities at “Motor Sich”. The investor sees a great perspective for the further development of this project in Ukraine and is convinced that there will be a reliable and durable cooperation. - Our nations have opportunities for growth. Ukraine, being a part of the “New Silk Road” Project, can offer its farming products, aircraft and spacecraft building technologies and also some prod-ucts of heavy industries and power gen-eration machinery. The Chinese initiatives will provide assistance to Ukraine in the modernization of its domestic infrastruc-ture and numerous sectors of its national economy”, said Mr. Gennadiy Chyzhykov. In the course of the two recent years, the UCCI has participated in over 20 joint events in Ukraine and in China, such as business forums, exhibitions, presen-tations, etc. China should become the major partner for Ukraine in the eastern part of the Eurasian Continent, and this is not a political issue, but the matter of pragmatism in business. The UCCI is always ready to provide support to the Chinese businessmen in their search for partners in Ukraine

“THE ONE BELT, ONE ROAD INTERNATIONAL” FORUM, LARGE-SCALE AND HIGHLY REPRESENTATIVE IN ITS SIZE AND IMPORTANCE, WAS RECENTLY HELD IN BEIJING, CHINA

AT THE CROSSROADS

These projects will definitely be-

come success stories in the Ukraine-China relations. In ad-dition to the fact that bridges and roads are important parts of the infrastructure, they are also the basis for the further successful investment coop-eration with Ukraine. Further more, this is an important message to all investors to show that Ukraine is actually an advantageous place and a reliable partner for investing.

Ці проекти неодмін-но стануть історіями

успіху у китайсько-україн-ських взаєминах. Крім того, що мости і дороги є важ-ливими інфраструктурними об’єктами, вони – основа для подальшої успішної інвес-тиційної співпраці з Укра-їною. А ще – це важливий сигнал для усіх інвесторів про те, що сьогодні Україна є вигідним майданчиком і надійним партнером для інвестицій.

“

“

“

“

ВІКТОР ДОВГАНЬ заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції

VIKTOR DOVGANthe Deputy Minister for Infrastructure of Ukraine in charge of the European integration


5


When heart meets business. Коли серце знаходить свою справу, навіть

коротке знайомство може стати значущим контактом у вашому житті. Ваші

ідеї знаходяться на відстані лише одного виставкового павільйону від їх

реалізації, а у барі на вас вже чекає склянка відомого дюссельдорфського

пива “Altbier”. І ви усвідомите, що знаходитесь саме там, де хочете бути:

www.messe-duesseldorf.com

Basis for Business

TOB «Eкспо Αльянс»

вул. Маpини Paскової 23 офiс 1203 – 02660 м. Київ

тел.: + 38 (044)490 53 27 – + 38 (050)414 70 54

факс: + 38 (044)490 53 28

[email protected]

www.expoalliance.ua

umd1702_PoS_210x135+3_UA.indd 1 27.01.17 12:29

Яка Македонія нині? Тут найнижчі податки

в Європі – 10%. Середня заробітна плата – 537 євро на місяць. Звертає на себе увагу й те, що країна по-сідає 10-те місце у рейтин-гу Світового банку Doing Business за легкістю ведення бізнесу та 2-ге за легкістю відкриття бізнесу. У яких секторах можуть співпрацювати українці та македонці? У сферах АПК, легкої, харчової, газової промисловості, енергетично-го комплексу.Говорячи про переваги і про те, чому інвестори повинні зацікавитись у співпраці з Республікою Ма-кедонія, треба згадати про основні стовпи, на яких три-мається її потенціал і мож-ливості. Ними є географічне

положення й інфраструк-тура, які дозволяють через Македонію мати доступ на європейські ринки. Також важливими факторами є трудові ресурси, розвиток конкурентоспроможності робочої сили. – Україна завжди була важливим гравцем у регі-ональній і світовій торгівлі. Для нас актуально встанов-лювати нові зв’язки з іно-

земними підприємствами, розвивати експортний по-тенціал, виводити нові про-дукти на зарубіжні ринки. Саме тому варто пильніше придивитися до такої краї-ни, як Македонія, – підкрес-лив президент ТПП України Геннадій Чижиков.Серед найбільш перспек-тивних галузей української економіки македонських партнерів цікавлять: енерге-

тика, газ, легка промисло-вість, сільське господарство. Серед переваг Македонії, як надійного партнера для України, – вільна торгівля з ЄС і стабільна економічна ситуація.– Україна та Македонія – дві держави, які можуть обмінятися цінним досвідом державотворення та про-ведення реформ. Македо-нія готова до співпраці з українськими партнерами у сферах туризму, енер-гетики, газу та сільського господарства, – сказав міністр іноземних інвести-цій Македонії Біл Павлескі. Він наголосив, що між на-шими країнами підписано ряд угод, які спрощують ведення бізнесу.Македонія зможе стати для українських підпри-ємців економічним центром для масштабного вихо-ду на ринки Євросоюзу, а також Туреччини. Уже є зацікавленість у залученні українських підприємств, які працюють у сфері будівництва газопроводів, до 3-х масштабних проектів із газифікації країни.

УКРАЇНА – МАКЕДОНІЯ. БІЗНЕС ПОГЛИБЛЮЄ СПІВПРАЦЮЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ З РЕСПУБЛІКОЮ МАКЕДОНІЯ ВІДКРИВАЄ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМЦІВ НОВІ МОЖЛИВОСТІ ЯК ДЛЯ ЕКСПОРТУ ПРОДУКЦІЇ, ТАК І ДЛЯ ТЕНДЕРНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

What does Macedonia look like nowadays? This coun-

try has the lowest taxation rates in Europe of 10%. The average monthly salary is 537 Euros. It is also worth attention that this country ranks the 10th by the World Bank in its Doing Business rating in terms of the simplicity of running a business and the 2nd in terms of the simplicity of opening a business there. What are the areas for coopera-tion between Ukraine and Mace-donia? These are farming business as well as manufacturing, food, gas industries, energy sector.

Speaking about the advantages and about the reasons why inves-tors should become interested to cooperate with the Republic of Macedonia, it is to mention the major pillars supporting the coun-try’s potentials and opportunities. Those are the geographical loca-tion and the infrastructure that make it possible to have access to the European markets through Macedonia. It is also important that this country has got vast labor resources, it is important to develop it as well. – “Ukraine has always been an important factor in the regional

and global trade. It is urgent for us to establish new ties with foreign companies, to develop our exporting potentials, to bring new products to foreign markets. This is exactly why it is strongly advisable to take a much closer look at a country like Macedonia”, the UCCI President, Mr. Gennadiy Chyzhykov, emphasized. Among the most promising sectors of the Ukrainian economy, being of interest to the Mace-donian counterparts, are energy, gas, consumer goods industry, farming. As far as the Macedo-nian advantages for Ukraine are concerned, there are free trade with the EU and a stable econom-ic situation. – “Ukraine and Macedonia are the two states that can exchange and share their experiences in the formation of statehood and in the conduct of reforms. Mace-

donia is prepared for cooperation with the Ukrainian partners in the sectors of tourism, energy, gas, and farming”, said Mr. Bill Pavleski, the Minister for Foreign Investments of Macedonia. The Minister also emphasized that there are a number of treaties signed between our countries aimed to facilitate the conduct of business. Macedonia can become an economic center for the Ukrainian companies on their hard way to the markets of the European Union and Turkey. There are already a number of entities interested to test the ground by means of engaging the Ukrainian companies working in the sphere of gas pipeline construction in order to contract them for three large-scale projects aimed at the natural gas supply to the con-sumers around the country.

UKRAINE – MACEDONIA: BUSINESS CIRCLES INCREASE COOPERATION THE ECONOMIC INTEGRATION WITH THE REPUBLIC OF MACEDONIA OPENS NEW OPPORTUNITIES FOR THE UKRAINIAN ENTREPRENEURS BOTH IN TERMS OF EXPORT OF PRODUCTS AND IN TERMS OF COMPETITIVE BIDDING


7


In order to participate in this even, there were invited companies dealt

in food and agricultural industries. The event program included a visit to the 4-th International Exhibition of Agro- and Food Industry Products at the International Exhibition Cen-tre “Metropolitan”, B2B negotiations, a seminar, workshop, a visit to the manufacturing enterprise near the Evia Lake, a meeting with the Greek businessmen.Food Expo Greece-2017 is one of the most popular exhibitions of food industry in Greece with a marketing budget of 500 thousand Euros. There were presented more than 200 stands from 30 countries of the world.The Ukrainian delegation was present-ed by Mrs. Olga Sukhenko, the Na-tional Coordinator of the East Invest 2 Project from the Ukrainian CCI, Mr. Maxym Danytsky, the Leading Consultant of the Directorate for Inter-national Cooperation, and 16 business representatives, they were “Khlibodar” (Zaporizhzhia-City), “MyR” Chocolate Company (Dnipro-City), “Frukta +” (Dnipro-City), “Indychka” (Sumy-City),

“Mak-Var Ecoproduct” (Vinnytsia-City), “Malbi Foods” (Dnipro-City), “Mokos” (Kyiv-City), “Proskuriv” (Khmel-nytsky-City), “Runo-Agro-Trade” (Kyiv-City), “Vasylivske” (Kyiv Region), “Vimal” (Chernigiv-City), “Vishal-Agro” (Chernihiv Region), “Korolivs-ki Solodoshchi” (Donetsk Region), “Goodgrainoil” (Kropyvnytsky-City), “Istochnik” (Donetsk Region), PE “Arina Kazilova” (Kyiv-City).The work started with a seminar at the Exhibition Centre, where there were presented agricultural and food processing potential of Ukraine and the Ukrainian companies participated in the Exhibition; and a delegation from the Georgian Chamber of Com-merce and Industry. The event was opened by the Temporarily Charged representative of the Embassy of Ukraine in Greece, Mrs. Natali-ia Kosenko, and the Ambassador of Georgia in Greece. Within the Exhibition framework, there were previously discussed contracts of companies “Khlibodar” and “In-dychka” with the Greek enterprises for cooperation.

До участі були запро-шені компанії, сфера

діяльності яких пов’язана з харчовою й агропромис-ловою галузями. Програма заходу включала відвідання 4-ї Міжнародної виставки продукції агро- та харчової промисловості у Міжнарод-ному виставковому центрі Metropolitan, B2B пере-говори, семінар, воркшоп, відвідання виробничого під-приємства на о. Евіа, зустріч із грецькими підприємцями.Food Expo Greece-2017 –

одна з найпопулярніших виставок харчової галузі в

Греції із маркетинговим бюджетом 500 тис. євро.

На ній було представлено 200 стендів із 30 країн світу.До складу вітчизняної делегації входили від ТПП України національний коор-динатор проекту East Invest 2 в Україні Ольга Сухен-ко, провідний консультант Дирекції міжнародного співробітництва Максим Да-ницький і 16 представників бізнесу: «Хлібодар» (м. За-поріжжя), «МиР» – шоко-ладна компанія (м. Дніпро), «Фрукта +» (м. Дніпро), «Індичка» (м. Суми),

ROAD SHOW ДО АФІНУ РАМКАХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРОГРАМИ EAST INVEST 2 НАВЕСНІ 2017 РОКУ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ ОРГАНІЗУВАЛА ROAD SHOW ДО ГРЕЦЬКОЇ СТОЛИЦІ, МІСТА АФІНИ

ROAD SHOW TO ATHENS AS A PART OF THE EAST INVEST 2 PROGRAMME IMPLEMENTATION IN SPRING OF 2017 THE UKRAINIAN CHAMBER OF COMMERCE AND INDUSTRY ORGANIZED THE ROAD SHOW TO THE GREEK CAPITAL, CITY OF ATHENS

«Мак-Вар Екопродукт» (м. Вінниця), «Малбі Фудс» (м. Дніпро), «Мокос» (м. Київ), «Проскурів» (м. Хмельницький), «Руно-агро-трейд» (м. Київ), «Василівське» (Київська обл.), «Вімал» (м. Чернігів), «Вішал-агро» (Чернігівська обл.), «Королівські со-лодощі» (Донецька обл.), «Гудгрейноіл» (м. Кро-пивницький), «Источник» (Донецька обл.), ПП «Аріна Казілова» (м. Київ).Початок роботи стартував із семінару на майданчику ви-ставкового центру, де було представлено агроперероб-ний і харчовий потенціал України та українські ком-панії, які беруть участь у ви-ставці; а також делегацію від Грузинської торгово-про-мислової палати. Відкрили захід Тимчасово повірений представник Посольства України в Греції пані Наталія Косенко та Посол Грузії в Греції. У рамках виставки попере-дньо обговорено контракти компаній «Хлібодар» та «Індичка» з грецькими під-приємствами щодо співро-бітництва.

Ольга Сухенко з тимчасово Повіреним у справах України Посольства України в Грецькій Республіці Наталією Косенко


9


За рекомендацією Ки-ївської ТПП делегація

компанії «AL VCRAINA AGRO» зустрілася з керівни-цтвом ТПП Гамбії. Директор із розвитку бізнесу Торгово-промислової палати Гамбії панна Сарата Конатех (Sarata Conateh, Director, Business Development, Gambia Chamber of Commerce, Industry,

Agriculture and Employers Association) зобов’язалась поінформувати місце-ву бізнес-еліту про візит українських підприємців і докласти максимум зусиль до практичної співпраці обох країн, а також подяку-вала керівництву Київської ТПП за проявлену ініціативу у налагодженні ділових контактів двох держав.

Представники вітчизняно-го бізнесу, у свою чергу, презентували зразки про-дуктів харчування українсь-кої торговельної марки «AL`VCRAINA», щоб з ними могли ознайомитись за-цікавлені члени ТПП Гамбії, у тому числі дистриб’ютори та переробники. Крім того, у ході візиту були проведені зустрічі з гам-бійськими компаніями – дистриб’юторами продуктів харчування, які висловили своє бажання одержати пробні партії продуктів хар-чування для реалізації через їхню роздрібну торговельну мережу.Представники компанії «AL VCRAINA AGRO» вдячні Київській ТПП за допо-могу та зробили висновок: «Український бізнес тут чекають із якісними та недо-рогими продуктами харчу-вання. Тобто це завдання,

з яким український бізнес може справитись на від-мінно. Треба тільки у Києві встати із дивану, придбати квиток на літак і їхати в Західну Африку укладати договори постачання, як роблять британці, голландці, американці, китайці, індійці й інші бізнесові нації світу».ВВП Гамбії у 2016 р. стано-вив 3,39 млрд дол. США і зріс на 2,3% порівняно з показником 2015 року. Якщо розглядати структуру економіки цієї африканської країни, то можна зазначити, що сфера послуг охоплює 63%, набагато менше – промисловість (15,6%) і сільське господарство (21,4%). При цьому ВВП на душу населення у мину-лому році досягав 1700 дол. США.Гамбійські аграрії вирощу-ють рис, сорго, арахіс, ку-курудзу, кассаву. У тварин-

УКРАЇНСЬКУ ПРОДУКЦІЮ – НА РИНОК ГАМБІЇКИЇВСЬКА ТПП ПРОДОВЖУЄ ВИВОДИТИ МОЛОДІ ВІТЧИЗНЯНІ КОМПАНІЇ НА НОВІ ЗАРУБІЖНІ РИНКИ. У ТРАВНІ ЧЛЕН КИЇВСЬКОЇ ТПП КОМПАНІЯ «AL VCRAINA AGRO» ВІДВІДАЛА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВУ ПАЛАТУ ГАМБІЇ З МЕТОЮ ПРОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА НОВІ РИНКИ

ництві переважають вівці, кози, велика рогата худоба. Основними партнерами Гамбії у зовнішній торгівлі до цього часу були КНР (47,6%), Індія (27,2%), Франція (5,9%), Велика Британія (4,9%). Гамбія екс-портує продукти переробки арахісу, постриби, бавов-

ни-волокна, пальмових кісточок.Імпортує Гамбія на 363,9 млн дол. США (за по-казниками 2016 р.). Серед основних імпортерів – КНР, Бразилія, Сенегал, Індія, Нідерланди, які постачають на її ринок продукти харчу-вання, пальне, обладнання

та транспортні засоби, готові вироби.Торговельно-економічне співробітництво з Україною не дуже жваве. Товарообіг між країнами фактично пов-ністю складається з україн-ського експорту. За 2016 р. він становив 0,66 млн дол. США, що на 71,2% менше,

ніж за 2015 р. У структурі експорту – чорні метали (40,1%), молоко та молоч-ні продукти, яйця птиці, натуральний мед (20,2%), м’ясо та їстівні субпродукти (18,8%), різні харчові про-дукти (8,4%). Так що зроста-ти за експортними статтями до Гамбії Україні є куди.

Зустрічі із директором із розвитку бізнесу Торгово-промислової палати Гамбії панною Саратою Конатех (Sarata Conateh, Director, Business Development, Gambia Chamber of Commerce, Industry, Agriculture and Employers Association)

10№ 4–5 (273) 2017

the Business HERALDМІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ ’ЯЗКИ

Інвестпроект Solar Chornobyl розроблено

Державним агентством України з управління зо-ною відчуження та Чор-нобильським інститутом досліджень і розвитку. Його реалізація дозволить Україні до 2030 року заробляти що-річно до 120–130 млн євро. Про це йшлося під час Дру-гої міжнародної конферен-ції «Зелена» модернізація економіки: виклики та мож-ливості розвитку сонячної енергетики», що пройшла в ТПП України.Захід відбувся за підтримки програми сприяння «зеле-ній» модернізації україн-ської економіки, що фінан-сується урядом Німеччини та реалізується Deutsche Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, Міністерства екології та природних ресурсів Укра-їни, Державного агентства України з управління зоною відчуження та Державного

агентства з енергоефектив-ності та енергозбереження України. Основна мета – зміна парадигми ставлення до зони відчуження від «не-безпечної» до «дружньої», сприяння розвитку соняч-ної енергетики та залучен-ню вітчизняних та іно-земних інвестицій, у тому числі у будівництво парку сонячної енергетики в зоні відчуження.На думку експертів, спору-дження сонячної електро-станції в зоні відчуження має низку переваг завдяки наяв-ності висококваліфікованого персоналу, який знається на роботі електростанції, а та-кож системи ліній електро-постачання. Їх розміщення дає можливість приєднатися до єдиної енергосистеми із найменшими затратами. Інвестиційні пропозиції на будівництво сонячних електростанцій у зоні ЧАЕС надходять із Китаю, Німеч-

чини, Ірландії, Данії, Австрії, Болгарії, Білорусі, а також із України.– За оцінками експертів, йдеться про виробництво в межах 2,5 тисячі МВт електроенергії. Ця величина співмірна з двома енерго-блоками атомних електро-станцій. Схоже на те, що багаторічні дискусії щодо використання земель зони відчуження нарешті пере-ходять у практичну площи-ну, – коментує Олег Юхнов-ський, голова Комітету АПК при ТПП України.Зразком для проекту Chornobyl Solar став досвід Білорусі, яка створила в Чорнобильській зоні най-більший сонячний парк – із 85 тис. сонячних панелей.Розмістити сонячні пане-лі планується на площі 2,5 тис. га в південній частині 10-кілометрової зони відчуження Чорнобиль-ської АЕС. Ділянки, на яких пропонується їх установи-

ти, розташовані поблизу існуючих ліній електропере-дач, що має суттєво зни-зити необхідні вкладення в інфраструктуру. До цих ліній можна підключити панелі сумарною потужністю 200 МВт, а після реконструкції і розширення мережі елек-тропередач потужність мож-на збільшити до 1,2 ГВт.– Підвищення енергоефек-тивності є необхідним як із економічної, так і еко-логічної точок зору. Поки українська економіка ви-користовує непропорційно більшу частину енергетичної складової, ніж країни Єв-ропи. Втрати стають дедалі очевиднішими за умов високої вартості імпорту, забезпечення енергетичної безпеки, неконкурентоспро-можних галузей промисло-вості й екологічної шкоди. Палата приділяє значну увагу розвитку даного на-пряму та підтримує процес енергозбереження. Зараз у всіх регіональних палатах ми створюємо так звані «зе-лені» офіси з метою зробити бізнес більш дружнім до до-вкілля. Вони надаватимуть підприємцям інформаційну та консультаційну під-тримку з питань «зеленої» модернізації економіки та промисловості, збалансова-ного природокористування, впровадження енерго-ефективних та енергозбері-гаючих технологій, охоро-ни довкілля, – розповів віце-президент ТПП України Ростислав Коробка.

ЗОНУ ВІДЧУЖЕННЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС, НЕПРИДАТНУ ДЛЯ БУДЬ-ЯКИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРЕЗ ПОСТІЙНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ ФОН, УКРАЇНА РОЗРАХОВУЄ ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ЗВЕДЕННЯ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ. ЇЇ БУДІВНИЦТВО МОЖЕ ПОВЕРНУТИ ЧОРНОБИЛЮ СТАТУС ПОТУЖНОГО ВИРОБНИКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ, АЛЕ УЖЕ БЕЗПЕЧНОГО

ЗМІНА ПАРАДИГМИ: ВІД ЗОНИ «ВІДЧУЖЕННЯ» ДО «ДРУЖНЬОЇ»


13

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALDІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА

– Ірино Василівно, Ваш шлях у бізнесі налічує вже майже тридцять ро-ків. Розкажіть, будь ласка, як формувалося Ваше підприємство?– На початку кар’єри я працювала в державній системі експедиції зовніш-ньоторговельних вантажів. Пізніше створила приватну компанію, яка супроводжу-вала на експорт продукцію здебільшого агропромис-лових підприємств. Зго-дом ми теж зацікавилися сільським господарством, адже бачили рентабель-ність цього напряму і добре знали логістичні можливості Херсонської області. Стали паралельно розвивати ви-рощування сільгосппродук-ції і логістику, потім придба-ли і відбудували два старих зруйнованих елеватори. І ось так поступово, крок за

кроком, прийшли до ство-рення «Поліекспо» – агро-промислового комплексу замкнутого циклу. Ми за-ймаємося великотоварним виробництвом, зберіганням і відвантаженням на експорт традиційних для Херсонщи-ни сільгоспкультур. Я кажу «ми», тому що успіх під-приємства – заслуга не моя особисто, а всієї команди. На мою думку, запорука успіху будь-якого бізне-су – професіонали, закохані в свою справу. Саме такі люди – небайдужі, досвід-чені – працюють у нашій компанії, і я дуже їх ціную.

– Останнім часом усе час-тіше обговорюється со-ціальна складова підпри-ємницької діяльності. Що для Вас означає поняття «соціальна відповідаль-ність бізнесу»? ØØØ

НЕ ТАК ДАВНО У ХЕРСОНІ ВІДБУЛАСЯ ПЕРША ОБЛАСНА

КОНФЕРЕНЦІЯ «ЗЦІЛЮЮЧИ РОДИНУ – БУДУЄМО

МАЙБУТНЄ», ПРИСВЯЧЕНА РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ

ПОСЛУГ ДЛЯ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ, ДІТЕЙ-СИРІТ І СІМЕЙ,

ЯКІ ОПИНИЛИСЯ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ.

У РАМКАХ КОНФЕРЕНЦІЇ ВЛАСНИК АГРОПРОМИСЛОВОГО

КОМПЛЕКСУ «ПОЛІЕКСПО» ІРИНА ВАСИЛІВНА БАРАХ,

УСПІШНИЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ І МЕЦЕНАТ, АНОНСУВАЛА

НОВИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ПІДХІД ДО СОЦІАЛЬНОГО

ПІДПРИЄМНИЦТВА

ІРИНА БАРАХ:


ІРИНА БАРАХ, власник агропромислового комплексу «Поліекспо»

IRYNA BARAKH , the owner of “PoliExpo” – an agro-industrial complex

БІЗНЕС ПОВИНЕН РОЗУМІТИ, ЩО ВІН ТЕЖ ВІДПОВІДАЄ ЗА СИТУАЦІЮ В СУСПІЛЬСТВІ, ЩО ВІН ЗДАТЕН І ПОВИНЕН СПРИЯТИ ПОДОЛАННЮ СОЦІАЛЬНОГО РОЗШАРУВАННЯ В НАШІЙ КРАЇНІ

BUSINESS-CIRCLES MUST UNDERSTAND THAT THEY

ARE ALSO IN CHARGE OF THE SITUATION IN

A SOCIETY. THEY SHOULD BE AWARE THAT THEY CAN AND MUST FIGHT

SOCIAL DISPARITY IN OUR COUNTRY

Фото: Ірина Барах


15

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALDІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА

– У цього явища є декілька рівнів. Думаю, що соціаль-но відповідальним можна назвати будь-яке підпри-ємство, яке створює робочі місця, платить гідну зарпла-ту, справно сплачує податки. Тобто чесно виконує всі свої зобов’язання – пе-ред людьми, перед своїм колективом, державою. Але є і вищий рівень, до якого, я впевнена, більшість рано чи пізно приходить. Для підприємця займатися бізнесом – природно; його мотивація – не гроші як такі, а справа, яка йому цікава і яка у нього добре виходить. Наприклад, артисту подо-бається виступати на сцені. Але якщо про успішність артиста можна судити за аплодисментами на його адресу, то в бізнесі єдине мі-рило успіху – прибуток. От тільки будь-який бізнес має розумні межі, за якими на-рощування прибутку втрачає сенс. Для подальшого роз-витку підприємець потребує вже зовсім іншої мотивації. Принаймні, саме так і стало-ся в моєму випадку.

– Що ж, на Ваш погляд, може стати такою моти-вацією?– Бізнес повинен розумі-ти, що він теж відповідає за ситуацію в суспільстві, що він здатен і повинен сприяти подоланню соціаль-ного розшарування в країні. Намагатися, нехай навіть із міркувань самозбереження, протистояти поглибленню нерівності в соціумі. І бізнес готовий ділитися, допомага-ти і підтримувати, але варто розрізняти соціальне підпри-ємництво та благодійність.

Хоча вони часто йдуть пліч-о-пліч, завдання у них різні. Завжди є і будуть люди, які працювати не в змозі, і тому потребують саме благо-дійності, тобто милосердя. Але якщо людина здатна до праці, то їй не милосердя потрібно, а можливості. Як підприємцю, мені хочеться

створити для таких людей бізнес-модель, дати їм не рибу, а вудку. Особливо коли ми говоримо про ак-тивну молодь, яка могла б працювати, адаптуватися.

– На конференції «Зці-люючи родину – будуємо майбутнє» Ви особливо підкреслювали важливість

підтримки дітей – вихідців із інтернатів. Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея організувати соціаль-не підприємство, яке до-помагало б таким дітям?– Усе почалося кілька років тому зі співпраці з благодійним фондом «Мій дім». Фонд іноді звертався

до нашої компанії з про-ханнями: придбати сиро-там подарунки до Нового року, підтримати інвалідів або багатодітні сім’ї... Ми допомагали, чим могли, як і багато інших. Разом із представниками фонду я приходила в інтернати, і ці візити ставали для мене справжнім випробуванням:

коли бачиш цих знедолених дітей, дітей-інвалідів, коли розумієш, через що їм до-водиться проходити – спо-чатку плакати хочеться... Але я бачила, що ці діти хочуть жити і радіти життю так само, як і всі. Вони тягнуться до нас, хочуть бути з нами. І наше завдання – допомог-ти їм, і світ наш підготувати до того, щоб прийняти цих дітей на рівних. Я захо-плююся волонтерами, які приходять до таких дітей і з ними займаються – чи-тають, грають, проводять майстер-класи. Віддають їм свою душу, свій час... Час – це взагалі найдорожче, що є у нас. І присвячувати його варто тим справам, де від тебе більше користі. І тоді я вирішила: волонтером бути не зможу, але зможу заробити гроші і передати їх тим, хто краще за мене

You have been in business for quite a while – about thirty years. Would you please tell how had your enterprise being developed? At the start of my career, I worked in a state system of international freight-forwarding ser-vices. After some time, I have set up a private company in this very sphere – we forwarded abroad predominantly agricultural products. Lat-er, we took interest in agriculture itself mainly because of its profitability, but also because we were acquainted with Kherson’s logistics advantages which made agriculture particularly attractive. We started developing agricultural cultivation and logistics simultaneously; pur-chased and rebuilt two old ruined grain eleva-tors. Step by step, we came to the decision to set up “PoliExpo” – a closed-cycle agro-industri-al complex. Today, we are engaged in large-scale production, storage and export shipment of agricultural products which are traditional for the Kherson region. I say “we”, because the success of our company is not a merit of my own, but rather of the whole team. In my opin-ion, the key success factor in any business is the involvement of professionals who love their job. The people who work for our company are just like that and I really appreciate them.

Recently, the social component of entre-preneurial activity is getting increased attention. What does the concept of social responsibility of business mean for you?There are several levels of social responsibility of entrepreneurship. I believe it is possible to view any enterprise as social responsible if it creates jobs, properly pays taxes and provides its em-ployees with decent wages. I mean, an enter-prise must honestly fulfil all its obligations to

the people, the staff, the state etc. Yet, there is a higher level, and I am sure that many busi-nessmen reach it sooner or later. Doing business feels natural to an entrepreneur. A business-man’s motivation is not an issue of money as such; what really matters is the job she/he is interested in and is good at. For example, an actor enjoys performing on stage. But while an actor’s success can be estimated by the number of cheering spectators, the only measure of success in business is profit. Nevertheless, every business has its reasonable limits beyond which mere increase of profits loses any significance. From then onward an entrepreneur stands in need of an entirely different motivation to con-tinue developing her/his business. At least that is exactly what happened in my case.

What could be such a motivation, in your opinion?Business-circles must understand that they are also in charge of the situation in a society. They should be aware that they can and must fight social disparity in our country. They must try to prevent this stratification from happening on a deeper scale, even for the sake of their own self-preservation. Yet, while the busi-ness community is strongly inclined to render aid, assistance and support, it is essential to make distinctions between socially responsible entrepreneurship and charity-giving. Although these two kinds of socially beneficial activities are related to each other, their tasks are quite different. Charity is appropriate for unemploy-able people, for we obviously must treat such members of society with compassion and care. But if a person is able to work, she/he does need opportunities instead of alms-deeds. Being an entrepreneur myself, I would like ØØØ

У нас разом із фондом «Мій дім» виникла ідея створити такий центр, де діти могли б жити якийсь час після інтернату, вчитися життю, інтегруватися в суспільство

IRYNA BARAKH :

LET’S MAKE EACH OTHER KINDER!ON JANUARY 27, THE FIRST REGIONAL CONFERENCE “TO HEAL THE FAMILY – TO BUILD THE

FUTURE” TOOK PLACE IN KHERSON. THE CONFERENCE WAS DEDICATED TO THE DEVELOPMENT

OF SOCIAL SERVICES FOR CHILDREN WITH DISABILITIES, ORPHANS AND FAMILIES IN DIFFICULT

LIFE CIRCUMSTANCES. WITHIN THE FRAMEWORK OF THE CONFERENCE, THE OWNER OF

“POLIEXPO” – AN AGRO-INDUSTRIAL COMPLEX – SUCCESSFUL BUSINESSWOMAN AND

PHILANTHROPIST MRS IRYNA BARAKH HAD ANNOUNCED AN INNOVATIVE APPROACH TO

SOCIALLY RESPONSIBLE ENTREPRENEURSHIP IN UKRAINE.

знає, як із їх допомогою змінити на краще життя цих дітей. Діти – це дзеркало суспільства, і ставлення до них визначає те, ким вони виростуть, яким наше сус-пільство стане завтра.

– Серед ключових момен-тів у долі таких дітей – коли вони, подорослішав-ши, залишають інтернат і опиняються віч-на-віч із зовнішнім світом. Вони не завжди готові до само-стійного життя, їм бракує соціальних навичок...– Дійсно, одразу після інтернату вони ніби на іншу планету потрапляють: не знають, як поводитися в тих чи інших ситуаціях, яким цінностям слідувати. Зрозуміло, що це наше за-вдання – завдання дорос-лих – допомогти їм дійти до дорослого ØØØ


17

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ІНТЕРВ ’Ю НОМЕРАІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА

життя, адаптувати їх. До-помогти їм знайти себе в нинішніх непростих умовах. І ось у нас разом із фон-дом «Мій дім» виникла ідея створити такий центр, де діти могли б жити якийсь час після інтернату, вчити-ся життю, інтегруватися в суспільство. Для цього було потрібно відповідне примі-щення. І наше підприємство придбало будівлю колиш-нього дитячого садка і пере-дало «Моєму дому», який і організував такий соціаль-ний центр. До його складу входять бізнес-інкубатор із гуртожитком, де випускники інтернатів можуть жити 1–3 роки під патронатом соціаль-них працівників, які вчать їх різним необхідним навичкам: самостійно готувати, плану-вати сімейний бюджет, роз-раховуватися за комунальні послуги і так далі; допома-гають знайти роботу. Також в будівлі живуть дві великі родини з усиновленими дітьми. Голови цих сімей – штатні співробітники соці-ального центру і вихователі, стараннями яких всі вихо-ванці центру відчувають себе в атмосфері сім’ї. В іншому корпусі будівлі діє тренінго-вий центр, де проводяться тематичні тренінги та заняття для всіх бажаючих – волон-терів, прийомних батьків, патронатних сімей. Тобто цей центр – серйозна структура, яка проводить навчання, серйозну дослідницьку робо-ту, розробляє різні проекти. Діяльність центру спрямо-вана на розвиток сфери соціальних послуг не тільки з боку держави, а й суспіль-ства в особі недержавних організацій і волонтерів. Але на це потрібні гроші, і тут ми

підходимо до наступного етапу – створення соціаль-ного підприємства, чиїм за-вданням буде фінансування соціальних проектів.

– В Україні вже були такі спроби, як правило, на грантові кошти.– Так, але, на жаль, біль-шість із них закінчилися не-вдало. Справа в тому, що за реалізацію цих проектів най-частіше бралися громадські працівники – люди з благо-дійності, не з бізнесу, тобто з абсолютно іншим підходом. У них було і бажання, і добрі наміри, і грантові гроші, але вони не знали, як підтри-мувати все в дії без фінан-сового підживлення ззовні.

І в підсумку такі проекти не виходили навіть на само-окупність і вичерпували себе, коли закінчувалося фінансу-вання.

– У чому ж полягає нова-торство Вашої ідеї соці-ального підприємства?– Ми створили підприємство «Рідна Земля», засновником якого є громадська організа-ція «Союз інвалідів України «Рідна Земля»». Від самого початку воно орієнтоване на отримання гарантованого прибутку, який, у свою чергу, буде спрямовано на надання і розвиток соціальних послуг на території Херсонської області та всієї країни. Ви-користовуючи благодійний

фонд або створюючи інші, менш прибуткові, соціальні підприємства, ми зможемо надавати послуги соціально незахищеним людям і їхнім сім’ям, а також працевла-штовувати їх. Зараз у мене величезне бажання присвя-тити цій ідеї свій час і досвід організатора такого бізнесу, в ролі директора підпри-ємства. Надавши йому свої стартові оборотні кошти, я хочу зробити це підпри-ємство успішним, фінансово незалежним, щоби воно генерувало прибуток для соціальних проектів. Компа-нія буде працювати в тій же добре знайомій мені сфері, що і «Поліекспо», так що я приблизно уявляю, ØØØ

to create a business model which can give those people a fishing rod instead of fish, especially when it comes to active youth capable of working and assimilating.

At the conference “To Heal the Fam-ily – To Build the Future” in Kherson you have particularly highlighted the importance of rendering support to children – graduates from boarding schools. Would you please tell how did you come to an idea of establishing a social enterprise that would help these children?It all began a few years ago when we started cooperating with “My Home” Charity Foundation. From time to time the Foundation appealed to our company for financial aid in purchasing New Year gifts for the orphans, for sporadic support to disabled persons and families with many children, and so on… We aided as much

as we could, as did many others. I used to come to the residential care facilities together with the Foundation representa-tives, and these visits proved to be a real trial for me. When you see these disadvan-taged children, disabled kids, and realise the challenges they have to go through, your initial response is to break down and cry. But I have also realised that these children desire to live and enjoy life just like everyone else. They reach out towards us, they wish to be with us. And our task is to help them, to ensure that our world is prepared to accept these kids. I admire the volunteers who come to boarding schools to read to children, play with them, arrange some art master classes. They put their hearts and time into these activities. Time is the most precious thing we have; in each individual case, it should be spent in the most advantageous manner. There-fore, I have decided: rather than volun-teering personally, I would be much more efficient in earning money and handing it over to people more experienced in the practical ways of improving the poor kids’ lives. Children reflect the society, and the attitude we show them today determines the nature of our society tomorrow when these kids are grown-up.

Among the pivotal moments in the life of these children is the moment of graduating from a boarding school, when they find themselves one-on-one with the outside world. They are not always ready for an independent life, they lack social skills... Indeed, after boarding school, the real life seems almost alien to them. They do not know how to behave in certain situations, which values and principles to follow. Obviously, it is our task to help them reach adulthood, to adapt them to function in the society and assist in finding themselves in the challenging environment of modern times. Thus, in cooperation with “My Home” Foundation, we had developed an idea of creating a Community Aid Centre where children from boarding schools could live for some time after graduation while learning the lessons of life and assimilating in the so-ciety. Yet, appropriate premises were needed

for these purposes. Therefore our company has purchased a building of the former kindergarten and handed it over to “My Home” Foundation, which has established there the Community Aid Centre. The Centre includes a business incubator and a dormito-ry, where boarding school graduates can live over a span of 1-3 years and are cared for by social workers. The staff of the Centre teaches them various necessary skills such as cooking, planning a household budget, paying utility bills etc.; they also assist the graduates in finding employment. Two large families with adopted children also reside in the building. Heads of these families are employees of the Community Aid Centre, and due to their efforts, all foster children in the Centre feel themselves involved in the family atmosphere. Another part of the building is dedicated to a training centre

where workshops and classes are held for all interested people – volunteers, foster parents, patronage families. To sum up, the Community Aid Centre is a significant institu-tion which carries out training, does intensive research work, develops various projects that are valuable to the community. The Centre’s activities are aimed at the develop-ment of opportunities for both the public sector as well as non-governmental organ-isations and volunteers to contribute to the provision of social services. But such activities require money. Thus, we approach the next stage – creating a social enterprise targeted at financial backing of social projects. There have been attempts to create social enterprises in Ukraine already, mostly through foreign grant financing. Yes, and unfortunately most of them have failed, because such projects were launched predominantly by civic ØØØ

In cooperation with “My Home” Foundation, we had developed an idea of creating a Community Aid Centre where children from boarding schools could live for some time after graduation while learning the lessons of life and assimilating in the society


19


коли підприємство стане са-моокупним і почне приносити дохід. Уперше за багато років хочу влаштуватися на роботу туди, де господарем бізнесу буду не я, а суспільство в особі громадської організа-ції. Діяльність цієї компанії повинна стати максимально прозорою і націленою на фі-нансування саме соціальних проектів, перш за все тих, що допомагатимуть знедоленим дітям знайти себе в житті. І я говорю абсолютно відкри-то, що хочу цим займатися, що мені це цікаво. Я про-поную дієву бізнес-модель, і дуже б хотілося, щоб інші бізнесмени підтримали таку ідею і приєдналися б до нас.

– Якщо засновник компа-нії – благодійна організа-ція, чи може вона роз-раховувати на якісь пільги з боку держави?– Ні, жодних пільг для таких соціальних підприємств укра-їнським законодавством не передбачено. Єдина поступка, на яку в даному випадку може розраховувати ця наша компанія, – отримання в по-стійне користування держав-ної землі без аукціону. Адже очевидно, що на аукціоні

громадські працівники ніколи не зможуть перемогти бізнес, тому держава і надає не-велику фору. Ми цим правом скористалися й одержали в Каховському районі ділянку 1800 га, на території Короб-ківської сільради. Там є сіль-ськогосподарський технікум, і

в наших планах – дати мож-ливість випускникам інтерна-тів та інвалідам певних груп здобувати освіту, знаходити роботу. Ще раз хочу підкрес-лити: право отримати ділянку без аукціону – єдина пільга, надана нам державою, перша і остання. Ми будемо платити всі передбачені державою по-датки, як і всі, і жодних інших преференцій у нас не буде. Закон для всіх один.

– Обираючи таку бізнес-модель, на чий досвід Ви орієнтувалися?– Подібний підхід чудово зарекомендував себе у світі, є безліч історій успіху в різ-них країнах. У Великобри-танії, наприклад, за останні 15 років кількість соціальних підприємств збільшилася в рази. Їх сукупний дохід також зріс багаторазово, при тому, що державні пільги для них теж незначні. Це стало можливим завдяки під-тримці з боку місцевої влади і грамотній бізнес-моделі. В Україні цей процес тільки починається, і добре, що він наразі не зарегульований державою. Коли ініціатива йде знизу, активні люди будуть об’єднуватися, і таким чином формуватиметься соціальна відповідальність одного перед одним. А це, в свою чергу, – основа громадянського суспільства.

– Хотілося б побажа-ти Вам успіхів у цьому чудовому починанні, щоб Ваша ініціатива отримала повною мірою заслужену підтримку. – Я вірю, що на світі є бага-то людей із добрим серцем,

які бажають і готові допо-магати, і це чудово. Давайте будемо діяти разом! Херсон-ська конференція пройшла на дуже хорошому рівні, зібравши майже 300 осіб, і за реакцією аудиторії було помітно, що цим людям дійсно близька і цікава ця тема. Нашу ідею соціального підприємництва вже багато хто підтримав: херсонські громадські організації, органи влади, соціальні служби, релігійні громади, бізнесмени, Херсонська торгово-промислова палата. Ми всі повинні усвідомити: все на світі взаємопов’язане, кожен робить внесок в існуючий порядок і несе особисту відповідальність. Своїми вчинками ми щодня формуємо світ навколо нас, середовище, де живемо самі і де житимуть наші власні діти. І запорука успіху кожної людини і суспільства в цілому – небайдужість. Адже ми всі живемо на одній планеті, на одних ву-лицях, поруч один із одним. І багаті, і бідні. І добрі, й лихі. Тож давайте робити добрі-шими один одного!Бесіду вела КСЕНІЯ КАРПЕНКОВА

leaders, not by entrepreneurs. I mean, charitable organisations have different approaches than business, and in the case of social entrepreneurship, the businesslike approach is much more relevant. Thus, social activists we are speaking about have enthusiasm, good intentions and grant funds, but they lack knowledge or experience in maintaining their proj-ects without external financial backing. Consequently, such projects cannot even become self-sustaining and cease soon after exhaustion of the grant funding.

So, what innovation does your idea of a social enterprise hold?We have set up the enterprise “Native Land”, with non-governmental organisa-tion “Union of Disabled People of Ukraine “Native Land”” as a founder and owner. The enterprise is initially aimed at obtaining guaranteed income which in its turn will be contributed to the provision and develop-ment of social services in Kherson region and throughout the country. By using the Charity Foundation or by creating another less profitable social enterprise we will be able to provide services to socially vulnerable people and their families and provide them with jobs. I am eager to put my time into this idea, my knowledge and experience in maintaining such a business, as a director of the company. By providing this enterprise with start-up and current capital, I look forward to making this company successful, financially independent and profitable, which will allow it to put up money for social development projects. The enterprise will be engaged in the same scope of activities as “PoliExpo”. Being well acquainted with this sphere I can approximately estimate how much time does the enterprise need to be-come self-sustained and start gaining profit. For the first time in many years, I want to work not as a business owner but as an employee in a company which is owned by the local community via non-governmental organisation. The operation of this company must become as transparent as possible and will be targeted at financing social respon-sibility projects aimed first and foremost at assisting the disadvantaged children to be settled in life. I say quite openly: I really

want to work towards this goal as the issue is of interest and importance to me. I sug-gest a working business model and would be glad if other businessmen appreciate this idea and join us.

If the founder of the company is a non-governmental charitable organ-isation, are there any benefits from the government?No, there are no benefits for this kind of social enterprises in the Ukrainian legislation. The only indulgence which our company could expect in this case is receiving for permanent use a plot of the state-owned land without participat-ing in public auction bidding. It is obvious that a non-governmental organisation does not stand a chance against busi-nesses in terms of an obligatory auction, that is why the Law provides the NGOs with this minor head-start. We took this privilege and were allocated an 1800 ha land plot in Korobky village in Kakhovka

region. An agricultural training college is located there, and we plan to develop it and invite the boarding schools’ graduates and disabled people to get education and employment. I would like to emphasize once again that the right to receive the land plot without auction bidding is the only preference we are given by the state, the fist and the last one. We are to pay all the taxes stipulated by the state as any other company, NGO or not, there is not a single privilege for us from now on-wards. The Law is the same for everyone.

What positive experience do you refer to when you suggest this business model?This approach has proven itself in the world, there are numerous success stories in different countries. For example, in the UK the number of social enterpris-es has increased several times over the past 15 years. Their combined income has

also increased significantly even though the governmental benefits for them are also minor. Their success became possi-ble due to a proper business model and support rendered by the local authorities. In Ukraine, such a process has only just begun, and it is good that it has not been overregulated by the state yet. When the initiative comes from the grassroots, active people join and form mutual social responsibility. And this, in its turn, is the basis of civil society.

We sincerely wish you every success in your endeavours. May your initia-tive be supported in any respect.I believe the world is full of kind-hearted people who are willing and ready to help, and this is great. Let us act together! The conference in Kherson was performed at a very good level and gathered about 300 participants. The audience engagement in the discussions was the clear evidence to the fact that they did not come just to

‘appear there’ but were truly interested in the topic. Our idea of social entrepre-neurship has already been supported by many individuals and institutions in Kher-son – non-governmental organisations, public authorities, social services companies, religious communities, businessmen, Kher-son Chamber of Commerce and Industry. We all should realise that everything in the world is interconnected, that everyone contributes to the existing order and bears personal responsibility for it. Our everyday actions shape our environment, the very world we are living in and passing on to our own children. The key ingredient of the success of every individual and society as a whole is the fact that nobody should be unconcerned. For we all live on the same planet, on the same streets, close to each other. People rich and poor, kind and wick-ed. So let us make each other kinder!The interview was taken by Ms. KSENIIA KARPENKOVA

Р

А

Ми всі повинні усвідомити: все на світі взаємопов’язане, кожен робить внесок в існуючий порядок і несе особисту відповідальність. Своїми вчинками ми щодня формуємо світ навколо нас, середовище, де живемо самі і де житимуть наші власні діти

We all should realise that everything in the world is interconnected, that everyone contributes to the existing order and bears personal responsibility for it. Our everyday actions shape our environment, the very world we are living in and passing on to our own children


21

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВОЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВО

Усі, з ким спілкуєш-ся, твердять: давно пора зайнятися

інфраструктурою сприяння експорту, особливо ма-лих і середніх підприємств. Але, судячи з результатів, держоргани на це не здатні. Тому діяти доведеться самоорганізованим підпри-ємцям. Кілька слів про те, як це може і повинно бути зроблено.Тривалий час на шляху до розширення експорту було

декілька ключових перешкод. Перша – неповернення ПДВ. Зараз можна констатувати: цю перешкоду практично усунуто. Характерно, що зро-бити це вдалося в резуль-таті саме об’єднання зусиль бізнесу, якими був пере-ломлений опір кіл, зацікав-лених у схемах договірного повернення ПДВ.Вирішення проблеми з по-верненням ПДВ – необхідна умова зростання україн-ського експорту, але не до-

статня. Ще одна проблема називається «Нас там ніхто не чекає», і про неї можна почути дуже часто. При-чому в першу чергу від тих, хто мало що зробив, щоб дійсно з’явитися зі своїм товаром/послугою «там».

Із чим нас можуть чекати за кордоном?Більшість наших підприємців мають досить туманне уяв-лення про те, як добиватися

ОЛЕГ ЛИХОВИДголова Комітету ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при ТПП України

У ЧИЇХ РУКАХ КЛЮЧ ВІД ЗРОСТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ?ЖОДНІ ІНІЦІАТИВИ, НАВІТЬ ІЗ БОКУ ВЛАДИ, НЕ МОЖНА ВВАЖАТИ СЕРЙОЗНИМИ, ЯКЩО ВОНИ НЕ МАЮТЬ ДОБРЕ ОРГАНІЗОВАНОЇ ПІДТРИМКИ БІЗНЕСУ

уваги до свого продукту на конкурентному ринку. Йдеться про горезвісний маркетинг, але про це піз-ніше. Ключовим фактором успіху будь-якого продукту є вдале співвідношення ціна – якість. А ось із цим справи йдуть, м’яко кажу-чи, не обнадійливо. Якість у переважної більшості наших компаній ще радян-ська, й її не компенсують навіть «ціни СРСР». Тим більше, що ціни є такими через украй низьку вартість праці. Але така конкурент-на перевага в жодній країні не бувала довгостроковою.Компанії по всьому світу вже давно впроваджують у себе концепції загаль-ного управління якістю (TQM – Total Quality Management) і ощадли-вого виробництва (Lean

Production). Це дозволяє їм, по-перше, забезпечува-ти якість продукції, яку ми звикли називати світовою, по-друге – знижувати ви-трати на її виробництво, тобто собівартість і, відпо-відно, ціну. Серед власників наших підприємств тільки одиниці мають уявлення про вищенаведені концеп-ції, не кажучи вже про їх впровадження в бізнес і отримання продукції з при-йнятним співвідношенням ціна – якість.Але такі підприємства в Україні є. І їх продукцію «там» цілком готові купува-ти. Розвиток експорту мож-ливий тільки через роз-ширення кола підприємств, у продукції яких горезвісне співвідношення відповідає світовому рівню. І держава тут ніяк не допоможе. До-могтися цього бізнес може тільки сам.

Як витягнути себе за волосся?Для поліпшення співвід-ношення ціна – якість не в поодиноких випадках, а в широких масштабах корисним є післявоєнний досвід японських компаній. Саме тоді японські підпри-ємці широко освоювали статистичні методи управ-ління, що лягли в основу TQM. Так ось, це освоєння в широких масштабах здій-снювалося шляхом актив-ного обміну досвідом між підприємцями, чого у нас поки що немає. Є, звичайно, підприємницькі тусовки. Але вони більше схожі на взаєм-ну демонстрацію крутизни або на кухонні розмови про політику, ніж на системний і осмислений обмін досвідом.

Як же просунути товар на експорт?Але навіть товару з відмін-ним співвідношенням ціна – якість потрібно правильне позиціонування на ринку конкретної країни, куди підприємство хотіло б його просунути. І якщо у великої компанії достатньо ресурсів для просування і позиці-онування своєї продукції на нових територіальних ринках, то для малого та середнього бізнесу це прак-тично непосильне завдання. Багато хто чекає, що дер-

жава прийде на допомогу. Їм можна тільки поспівчу-вати. Держава добре вміє тільки віднімати.Для цілей просування продукції малих і серед-ніх підприємств найбільше підходить досвід німецького бізнесу. На ринки інших країн німецькі компанії виходять, так би мовити, колективно. Вони орга-нізовують спеціалізоване бізнес-об’єднання, так званий експортний пул. Його завдання – забез-печувати учасників необхід-ною інформацією (ринкова розвідка) про цікаві для них ринки, робити огляди споживачів і конкурентів на цих ринках, сприяти пошуку дистриб’юторів. Отже, як це часто і буває, порятунок потопаючих – справа рук самих потопа-ючих. Таким чином, бізнес

вирішить свої питання з підвищення експорту тільки діючи спільно й осмислено. Цим повинні б займатися бізнес-об’єднання з вели-кою кількістю членів. Тим більше, перед очима пра-цюють приклади Японії та Німеччині – країн, які зуміли не тільки піднятися фактич-но з попелу, а й вибудувати найпотужніші економіки.

Хто підтримає український експорт?Вирішення проблеми (не) повернення ПДВ додало серйозні стимули наро-щування нашим бізнесом експорту. Працююче цільове об’єднання малого та се-реднього бізнесу для спри-яння експорту – експортний пул – підтримає просування товарів і послуг за кордон. А істотним каталізатором такого просування буде спеціальне фінансування та страхування ризиків на незнайомих ринках.Давно, вже років 20, можна чути розмови про створен-ня державного фінансово-кредитного експортного агентства. Навіть рішення якесь недавно ухвалили. Але сьогодні у держави елементарно грошей немає на нього.У ході цих розмов постій-но згадується зарубіжний досвід. Проте, за тим же кордоном далеко не в усіх країнах функції кредитно-страхової підтримки експор-ту виконує саме держава. Це і зрозуміло: фінансу-вання та страхування – це повсюдно звичайний бізнес. А який із держави бізнесмен відомо давно. Та й головні функції ØØØ

Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Бізнес вирішить свої питання з підвищення експорту тільки діючи спільно й осмислено

Та галузь, підприємства якої швидше самоорга-нізуються для розви-тку свого експорту, швидше й отримає всі «пряники» від цього розвитку


23

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD БІБЛІОТЕКА Б ІЗНЕСМЕНАЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВО

держави інші: правопо-рядок, безпека, захист і оборона території та суспільства, некомерційна інфраструктура. Дай, Боже, нашій державі впоратися хоч із цим.Логічно, коли будь-які утворення, які мають щось підтримувати (в тому числі експорт), створюють саме ті, кого вони будуть підтриму-вати. Тим більше, що в да-ному випадку йдеться про експортерів, тобто успішний бізнес, а не про спілку вдів і сиріт. Тобто, висновок є очевидним: експортери самі в змозі підтримати розви-ток експорту. Необхідно тільки те, про що сказано на початку замітки: звільнити їхні руки від кайданів непо-верненого ПДВ, а їм самим організуватися в експортний пул для освоєння нових ринків.Але залишається питання: де ж гроші? Вирішується воно також за допомогою самоорганізації. Тільки дове-деться взяти до уваги пару обставин.

1 Не варто при міркуван-ні про фінансування одразу гортати банків-

ський довідник. По-перше, цунамі, що прокотилося банківським сектором, і на-копичені у них же неякісні активи сильно охолодили їх бажання кредитува-ти реальний сектор. Усе це доповнили держава і Нацбанк, що висмоктують із комерційних банків залишки ліквідності. Система хвора, і розраховувати на активне фінансування з її боку поки не доводиться. Навіть якщо б громадяни раптом разом повернули всі свої депозити в банки, не факт, що ті не

сплавили б їх у держобліга-ції або депозитні сертифіка-ти НБУ.По-друге, чинне законодав-ство цілком допускає реалі-зацію функції фінансування і через небанківські канали: інвестиційні фонди, обліга-ційні позики. Більше того, ці канали можуть бути чітко обмежені рамками фінан-сування саме експорту. Це вбереже залучені ресурси від зливу в держскарбницю або на валютний ринок, що неможливо при роботі через універсальну фінансово-кре-дитну установу – комерцій-ний банк.Таким чином, прямий шлях до цільового фінансування експорту – використання спеціалізованого інвести-ційного фонду. Проте, тут виникає друга обставина.

2 Самоорганізація екс-портерів. Саме за допомогою цього

інституту вони можуть ви-рішити питання не тільки проникнення на нові ринки, а й фінансування експорту. Та й страхування теж.

Тому що нашим страховим компаніям для надання цієї послуги елементарно не вистачає фондування таких ризиків.Уважний читач скаже: що ж це експортери самі себе будуть фінансувати, тільки через якийсь фонд? І так і ні. Так, тому що починати капіталізувати цей спеціа-лізований фонд необхідно буде саме експортерам. Адже затівається це все в їхніх інтересах. А ні, тому що наш внутрішній інвестор, перш за все населення, з превеликим задоволенням візьме участь у доходах від експорту. І гроші у цього інвестора є. А то куди ж він подів врятовані (кому вдалося) з банків і отримані з ФГВФО мільйони і навіть мільярди гривень? У вітчиз-няні банки вони повернули-ся далеко не всі.Питання в довірі до такого спеціалізованого фонду. Але недарма ж ми говорили про опору на самоорганізованих експортерів. Тут довго опи-сувати, як через інститут са-

моорганізації успішні експор-тери зможуть забезпечити надійність фінансування їніх операцій. Але саме через такі інститути піднімалися економіки нинішніх роз-винених країн. А держава як була, так і залишається дуже ненадійним гарантом. Можемо розпитати про це у вкладників ще Ощадбанку СРСР. Держава якщо і по-криває свої гарантії при сис-темних кризах, то виключ-но за рахунок знецінення національної валюти. Тобто повертає в кишеню грома-дянину ті гроші, які вийняла з іншої його кишені. По цій темі держава вже зробила все, що від неї вимагало-ся, – створила правовий механізм для функціонуван-ня спеціалізованого фонду, включаючи уникнення по-двійного оподаткування для інвестора. А якщо у держави знайдуться кошти, то вона може виступити інвестором такого фонду і навіть взяти участь в управлінні ним, але поряд із іншими інвес-торами, включаючи тих же експортерів. Ось це і буде дійсно приватно-публічне партнерство.Висновок простий: та галузь, підприємства якої швидше самоорганізуються для роз-витку свого експорту, швид-ше й отримає всі «пряники» від цього розвитку.Як реально цього досягти, це, очевидно, окрема тема. Але в результатах дослі-джень світових економістів і соціологів за останні при-близно 30 років йдеться про базисні передумови і необхідні умови для само-організації підприємств, і що для цього слід робити. Тож треба вчитися.

B H

Книга дає відповідь на питан-ня: чому Україна за її більш

ніж тисячолітню історію не стала успішною. Аналіз, синтез, оцінки в цій праці здійснюються під ку-том зору об’єктивного спосте-рігача, який ставиться до Укра-їни нейтрально – об’єктивно, без сентиментів.Чому в назві праці з’явилось образливе для більшості слово «антиукраїнець»? Бо автор вважає, що саме антиукраїнці в останні століття історії України визначали її трагічну ходу. Анти-українець (малорос, хохол, маленький українець, тобто людина, яка готова і звикла до меншовартості) живе майже в кожному-другому з українців. Автор дав відповідь на питан-ня: чим відрізняються західні суспільства від українського? Там економічні злочини кара-ються. Покарання злочинців є не лише актом справедли-вості, а й заходом боротьби з кризами. Без каральних акцій держави проти фінансово-еко-номічних злочинів кризи стають

перманентними. Українці ще не покарали шахраїв і злочин-ців ні після здобуття незалеж-ності, ні після першого, ні після другого Майдану. На думку автора, можлива перемога нових, прозахідних, прогресивних сил на внутріш-ньому фронті – ще не гарантія успіху України. Досвід як пер-шого, так і другого Майдану показує, що Росія, як цитадель Російського світу чи Москов-сько-Православної цивілізації, завжди підтримує реакційні сили і контрреволюцію в Укра-їні. Якщо і цього мало, вона розпочинає війну. Революція гідності перший раз у світовій історії вивела Україну на голо-вну арену боротьби цивілізацій. У книжці автор виклав бачення цього процесу.І надає п’ять історичних порад. Одна із них, наприклад, така: необхідно ідентифікувати і за-світити найбільш небезпечних антиукраїнців у всіх ключових сферах: економіці, фінансах, судах, політиці, культурі…

Антиукраїнець, або Воля до боротьби, поразки чи зрадиОлександр САВЧЕНКО

Київ, Самміт-Книга, 2016, 296 стор.

Історична людина? …

за класифікацією Ф. Ніцше, для іс-торичних людей «будь-яке звернення до минулого викли-кає в них прагнення до майбутнього.

Вірогідність зміни кризового

тренду неуспішної країни (від кри-зи через стагнацію до нової кризи) на тренд соціально-економічного зрос-тання збільшується прямо пропорційно чисельності пра-вильних корпорацій у суспільстві.

СРСР, як «ім-перія Зла»,

без України пере-творився на регіо-нальну державу Зла. Це зробили укра-їнці. Це була їхня відповідь Росії за знищення Київської Русі та захоплен-ня і пригноблення України. Україн-ці ще досі самі не розуміють значення цієї перемоги, може вона варта десяткам їхніх поразок у ми-нулому!

Українці, ба-гатійте, бо ви

того варті. Так, саме збагачення укра-їнців і має стати національною ідеєю українського народу…

““

“

““

“

“

“

ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ САВЧЕНКО Український економіст, фінан-сист, банкір, доктор економіч-них наук, професор. Був членом Центрального про-воду Народного Руху України. Працював виконавчим дирек-тором Європейського банку реконструкції та розвитку.У 1997 р. спільно з банком «Аваль» і Міжнародною фінансовою корпорацією ініці-ював створення банку «Австрія Кредитанштальт Україна». Пізніше заснував і очолив Правління ВАТ «Міжнародний комерційний банк».У вересні 2009 р. став заступ-ником міністра фінансів Украї-ни, а через рік подав у від-ставку й очолив Міжнародний інститут бізнесу.


25


Досягнення значних успіхів у реформуванні

правового поля для поліп-шення інвестиційних умов, запроваджені реформи, спрямовані на покращення бізнес-клімату та подальше залучення інвесторів, за-дають тенденцію розвитку та зростання зовнішньо-економічної діяльності в Україні. Одним із основних факторів успішного ведення ЗЕД є налагоджений процес здійснення митних фор-мальностей. Його результат залежить від правильної побудови алгоритму мит-ного оформлення товарів і покрокової підготовки необхідних документів для супроводу зовнішньоеконо-мічної операції.Отже, розглянемо базові аспекти документального супроводження зовнішньо-економічної операції при здійсненні експорту. Зовнішньоекономічний договір (контракт) є матері-ально оформленою угодою двох або більше сторін, яка спрямована на регулювання прав та обов’язків сторін у зовнішньоекономічній діяль-ності. При підготовці проекту контракту заздалегідь реко-мендуємо ознайомитись із наказом Мінекономіки Укра-їни від 06.09.2001 р. № 201 та включити до контракту всі перелічені у ньому розділи в прямій або контекстній формі. Ст. 9 Конвенції ООН 1980 року про договори між-

народної купівлі-продажу підкреслює, що сторони до-говору пов’язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, і практикою, яку вони встановили у своїх взаємних відносинах. За від-сутності інших домовленос-тей вважається, що сторони мали на увазі застосування до їх договору чи до його укладення звичай, про який вони знали чи мали знати і який у міжнародній торгівлі широко відомий і постійно додержується сторонами в договорах такого роду й від-повідній галузі торгівлі.Рахунок-фактура (Ін-войс) – це фінансовий документ, за яким здійсню-ються розрахунки за товар, поставлений у визначеній його змістом кількості та за вказаною ціною. Інвойс є фактичним засвідчення уго-ди між експортером та ім-портером і є обов’язковим для пред’явлення до мит-ного оформлення. Рахунок-фактура має обов’язково містити: дані про експор-тера та імпортера, дату складання та номер, опис товарів та одиниці виміру, кількість товару, вартість за одиницю та загальну вартість товару, загальну суму за рахунком і валюту платежу (еквівалентна сума може бути вказана у валю-ті, вільно конвертованій в євро або інший платіжний засіб держави, що імпор-тує), умови оплати й умови доставки відповідно до

Інкотермс, а також спосіб транспортування.Транспортна докумен-тація. Характер і перелік транспортних документів залежать від виду транспор-ту, яким буде виконуватися доставка вантажу, й осо-бливих умов такого пере-везення, таких як «Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із за-стосуванням книжки МДП» (Конвенція МДП) і «Конвен-ція про тимчасове ввезення» (Стамбульська конвенція).Залежно від виду транспор-ту, виділяють такі товар-но-транспортні документи (накладні), як Коносамент (для морських переве-зень), Коносамент FIATA (для інтермодальних або комбінованих перевезень), CMR (для автомобільних міжнародних перевезень), накладна Air Way Bill (для повітряного транспорту), накладна СІМ (для залізнич-них перевезень). Для перевезень у рам-ках міжнародних митних конвенцій застосовують додатково до транспортної накладної спеціальні доку-менти, так звані карнети.Карнет АТА використовуєть-ся при перевезенні в рамках «Конвенції про тимчасове ввезення» та видається тор-говою палатою країни-екс-портера в якості міжнарод-ного дозволу на тимчасове ввезення/вивезення товарів без обкладання митом і по-датками.

Про митні формальності. По ділу й нічого зайвого

Карнет TIR (Книжка МДП) – це документ установленого зразка, що видається для автомобільного транспорту та виступає міжнародною гаран-тією сплати митних платежів при перевезенні вантажів із застосуванням процедури згідно з «Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП».Пакувальний лист містить інформацію про вагові та ма-со-габаритні характеристики вантажу, кількість вантажних місць, перелік товарів, вид пакування, номер рахунку-фактури, що додається. Існує поширена практика фіксувати відомості, що зазначаються у пакувальному листі, в рахун-ку-фактурі, якщо це допус-кається формою Рахунку продавця.Сертифікат про походження видається торгово-промис-ловою палатою країни-екс-портера та підтверджує країну походження товару. Як пра-вило, він потрібен митному органу країни-імпортера для здійснення тарифного та нета-рифного регулювання під час проведення митних формаль-ностей. Також сертифікати походження товарів можуть бути пред’явлені банківським установам, наприклад, коли сторони при здійсненні роз-рахунків за зовнішньоторго-вельними операціями вказали в акредитиві наявність таких документів. Крім цього, серти-фікати походження необхідні

у випадках, передбачених відповідними зовнішньотор-говельними контрактами, національними правилами країни-імпортера, а також між-народними угодами, учасни-ками яких є сторона експорту та сторона імпорту товару.Зазначений вище базовий пакет документів є на сьо-годнішній день необхідною умовою для здійснення мит-них формальностей у режимі експорту, кінцевим резуль-татом яких є оформлення вантажної митної декларації, що є заявою встановленої форми, з зазначенням мит-ної процедури, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачених законодав-ством відомостей про товари, умови і способи їх перемі-щення через митний кордон України, а також щодо на-рахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури. Крім базового пакету, для митного оформлення ванта-жу можуть бути надані додат-кові документи, які залежать від типу вантажу, дозволів і обмежень країни експорту та митного законодавства України (подання документів і відомостей, необхідних для митного контролю, регла-ментовано ст. 335 Митного кодексу України).У процесі підготовки експорту товарів до ЄС слід врахову-вати вимоги й обмеження на ввезення, які встановле-ні до товарів.

Основні вимоги й обмеження до товарів, що експортуються до ЄС

1 Загальні вимоги до безпеки товарів, які надходять на ринок ЄС.

Регламентуються Директивою 2001/95/ЄС (GPSD – General Product Safety Directive) та застосовуються у разі відсутності конкретних європейських правил із безпеки певних категорій продуктів. Ця Директива не поширюється на фармацевтичні препарати, ме-дичні прилади або косметику, які підпадають під дію окремого законодавства.

2Контроль безпечності продукції, що надходить на ринок ЄС.

Регулюється положеннями Регламенту (ЄС) № 765/20087, який визначає підхід до контролю імпортованої продукції згідно з вимогами безпечності товарів, а також супровід таких товарів відповідною необхідною документацією.

3 Імпорт продуктів харчування та кормів для тварин.

Регулюється вимогами Регламенту ЄС № 17/2002, що встановлює загальні принципи харчового зако-нодавства, а саме: можливості відстеження продуктів харчування шляхом реєстрації постачальника в країні походження, загальні правила гігієни та гігієнічні вимо-ги до продуктів харчування та продуктів тваринного походження, спеціальні вимоги до генетично модифі-кованих продуктів, вимоги до маркування та реаліза-ції продуктів харчування тощо.

4Продукти тваринного походження можуть бути імпортовані до ЄС за умови наявності відповідної

атестації підприємства-виробника та супроводжува-тись свідоцтвом про здоров’я, затвердженим вете-ринарним лікарем компетентного органу країни-екс-портера.

5Продукти рослинного походження мають супро-воджуватись фітосанітарним сертифікатом відпо-

відно до вимог Директиви № 2000/29/ЄС і можуть бути імпортовані офіційно зареєстрованими в країні імпортера суб’єктами господарювання.

6Імпорт товарів хімічної промисловості та про-ведення реєстрації таких речовин здійснюються із

дотриманням вимог Регламенту ЄС № 1907/200697.

7У разі ввезення озоноруйнуючих речовин на територію ЄС імпорт таких товарів регулюється

Регламентом ЄС № 2037/2000 і має супроводжува-тись ліцензією, яку видає Генеральний директорат із питань навколишнього середовища, відповідно до щорічно встановлених квот.

Зростання екс-портного потен-

ціалу України сприятиме модернізації її торго-вельних відносин та еко-номічному розвитку. Інструментами для цього є відкриття ринків шля-хом поступового скасу-вання митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках тариф-них квот, а також впро-вадження масштабної гармонізації українських законів, норм і стандартів із діючими в ЄС у різних прямо або опосередкова-но пов’язаних із торгів-лею секторах. Це створить умови для гармонізації стандартів України й ЄС у ключових галузях.

Якщо бажаєте дізнатися, як експортувати на різ-ні ринки, використовуючи зони вільної торгівлі та преференції в торгівлі на свою користь на прикладі: «обираємо ринок та веземо товар на експорт», я буду рада Вас бачити на семінарах у різних містах України вже із 23 травня, які організовує ТПП України разом із регіональними торгово-промисловими палатами.

ВІТА МІРОШНИЧЕНКОексперт із ЗЕД, генеральный директор Сapital Group, спікер МВА з питань міжнародного бізнесу

“

“

B H


27


Створення та діяль-ність Офісу з просу-вання експорту, або

Експорт промоушн офісу (ЕПО), якраз спрямовані на те, щоб за допомогою прямих контактів і роботи з експортерами, урядом, експертами та донора-ми йти до спільної мети. Застосовуючи практичні інструменти для підтрим-ки експорту, розвиваючи співробітництво партнерів на зовнішніх ринках, ми сприяємо збільшенню обсягів експорту і розви-

тку довіри до підприємців нашої країни. Кілька років поспіль український бізнес і всі, хто його підтримує, активно працюють над формуванням позитивно-го міжнародного іміджу в сфері міжнародної торгівлі. Українські товари впевне-но завойовують симпатії споживачів у багатьох кра-їнах Європи та Азії, Афри-ки, Північної та Південної Америки.ЕПО впроваджує інстру-менти, які активно вико-ристовують компанії у сво-

The main goal of Export Promo-tion Office (EPO) establishment and activity is to found direct

working contacts with exporters, gov-ernment, experts and fund, so that all of us could meet our common objec-tive. We are promoting export growth and confidence-building in our country’s business by applying practical tools to support exporters and by developing cooperation between partners in foreign markets.For the past few years, the Ukrainian business and all its supporters have been working actively to build Ukraine’s positive international image in the area of international trade. The Ukrainian products receive consumer’s ap-preciation; they are highly rated in many countries in Europe and Asia, and South America. As of now, EPO has created particu-lar tools, which actively used

by the companies in their export activi-ties; there are four priority areas in order to enhance the competitiveness of the Ukrainian business and to promote its goods and services in the world market. In particular, our Office provides com-panies with export information services, export education and export consulting, as well as offers business opportunities for exporters.We also emphasize the Ukrainian exporter’s need to develop its export potential by exploring priority areas and opening new markets.What’s exactly the secret of the Ukrain-ian exporter entering the global market? The understanding of the market is one of the fundamental elements of export-er’s success, as well as its high mobility

and the competitiveness of its prod-ucts.ØØØ

ПРОCУВАННЯ ЕКСПОРТУ РОЗВИТОК ЕКСПОРТУ – ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ. МИ ЗАЦІКАВЛЕНІ В ТОМУ, ЩОБ БІЗНЕС БУВ УСПІШНИМ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ, А НАША КРАЇНА ЕКОНОМІЧНО ПРОЦВІТАЛА. ДЛЯ ЦЬОГО НА ВСІХ РІВНЯХ ЙДЕ РОБОТА: НА ДЕРЖАВНОМУ – ГОТУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ СТРАТЕГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ, НА ОПЕРАТИВНОМУ – ВПРОВАДЖУЮТЬСЯ ІНСТРУМЕНТИ ПРОСУВАННЯ ТА ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ

МАР’ЯНА КАГАНЯКкерівник Офісу з просування експорту

MARYANA KAHANYAKExport Promotion Office/EPO Head

EXPORTPROMOTIONNOWADAYS, EXPORT GROWTH IS ONE OF THE TOP STRATEGIC PRIORITIES FOR UKRAINE’S ECONOMIC DEVELOPMENT. WE ALL (STAKEHOLDERS) ARE CONCERNED WITH OUR BUSINESS SUCCESS IN INTERNATIONAL MARKETS, AND IN ECONOMIC PROSPERITY OF OUR COUNTRY. HAVING THIS OBJECTIVE IN VIEW, THE EFFORTS ARE UNDER WAY AT ALL LEVELS, HEREWITH THE STRATEGIC DOCUMENTS ARE BEING DRAFTED AT THE STATE LEVEL AND THE EXPORT PROMOTION AND SUPPORT TOOLS ARE BEING IMPLEMENTED AT THE OPERATIONAL ONE

їй експортній діяльності. Серед них – чотири прі-оритетні напрями для під-вищення конкурентоздат-ності українського бізнесу і просування його товарів і послуг на зовнішньому ринку. Зокрема, Офіс пропонує компаніям ряд сервісів в інформаційно-му, освітньому та консал-тинговому напрямах, а також у сфері розширен-ня бізнес-можливостей. Ми також звертаємо увагу вітчизняного екс-портера на необхідність розвивати свій експорт-ний потенціал шляхом вивчення пріоритетних напрямів і відкриття но-вих ринків.Так у чому ж, власне, криється секрет вихо-ду українського екс-портера на глобальний ринок? Вагомі складові успіху – це розуміння ринку, висока мобільність експортера і конкуренто-спроможність його продукції. ØØØ


29


EXPORT PROMOTION OFFICE (EPO) – is an advisory and consultative body to the Ministry of Economic development and trade that has been founded as one-stop-shop to help Ukrainian exporters in opening new markets. EPO STRATEGIC GOAL is to help Ukrainian businesses be successful on the international markers by : developing the export competencies of Ukrainian business ensuring partnership and cooperation be-tween Ukrainian and foreign businesses promoting Ukrainian products and services abroad

EPO WORKS WITH: Ukrainian Businesses & Associations Foreign Businesses & Associations & Im-port/ Trade Support organization, foreign consultants

CURRENTLY EPO IS WORKING IN 4 MAIN DIRECTIONS: Export Information: export and trade data-bases, analytics on the priority markets and industries. Export Education: training, seminars, webi-nars and other educational events to de-velop the export competencies of Ukrainian business. Export services: Initial consulting of Ukrainian companies and potential foreign importers, who are looking for partners in Ukraine; export readiness assessment for Ukrainian businesses, assistance in finding business partners, consulting on tender procedures in GPA-countries. Business Opportunities: events that can open new export opportunities, such as Trade Missions, Exhibitions, В2В and B2G meetings, and other business networking events.

EPO CONTACTS: 12/2 Hrushevskogo str., Office 369 Kyiv, Ukraine+38 044 253 6131і[email protected] www.epo.org.uafacebook.com/ExportPromotionOffice twitter.com/EPOUkr

From the perspective of our Office, the competitive advantage of the Ukrainian exporter should be innovation, creativity and pro-activity.It has been recent noticeable trend, which increased the num-ber of the Ukrainian small and medium-sized businesses focusing on the domestic marketing, as well as on development of their export activities. Our Office, first of all, advocates the development of export potential in small and medium-sized businesses. We call on them not to be afraid of change, but rather to be open to new trends, information and innovations, to be ready promptly adapting its products to the needs and requirements of a foreign consumer. Exporters became more and more aware that today’s competitive product from Ukraine should consist of reasonable price and be of high quality; these goods must meet European and world standards. It is these prod-ucts that foreign importers are interested in.If the company has basic pres-entation package showing its export readiness, the Office will provide exporter with a certain set of tools, including primary consulting and prospective market information, and will assist on participation in foreign tendering under the Public Procurement

Agreement. The company also obtains the opportunity to par-ticipate in meetings and events that provide new export capacity, such as: trade missions, exhibitions, B2B and B2G meetings and other export-oriented activities.For those who are not ready to enter new markets or those who want to advance their knowledge and skills in export, the Office of-fers special educational programs, trainings and expert consulting. The Office also supervises inter-action of local exporters with the Government by means of Export Promotion Council in cooperation with the Ministry of Economic De-velopment and Trade of Ukraine.Export Promotion Office is open to promising initiatives and pro-jects. We help Ukrainian business not only to develop globally, by entering foreign markets, but also we are ready to support foreign importers in their search for relia-ble partners in Ukraine.Being inspired by the results of EPO`s trade missions to Canada, Kenya, Tanzania, Sweden, Indone-sia and Malaysia, we have planned a number of business activities in the nearest future in Poland, Germany, Turkey, China. We are working as well on expanding the educational services for Ukrainian businesses, providing trainings and developing export-opportunity programs.

На думку Офісу, конкурентними перевагами експортера повин ні бути інноваційний підхід, кре-ативність і проактивність. Ми помічаємо, що останнім часом намітилася тенденція, яка по-лягає в тому, що все більше ві-тчизняних представників малого і середнього бізнесу не тільки орієнтуются на внутрішній ринок, а й розвивають свою експортну діяльність. Офіс ратує за розви-ток експортного потенціалу саме малого та середнього бізнесу. Ми закликаємо не боятися змін, а навпаки, бути відкритими для нових тенденцій, інформації та інноваційних змін, сміливо і мобільно адаптуючи свою про-дукцію під потреби і бажання зовнішнього споживача. Експор-тери все більше усвідомлюють, що в сучасному конкурентному товарі з України повинні бути збалансовані виправдана ціна та висока якість, вони повинні відповідати європейським і світо-вим стандартам. Саме в таких товарах зацікавлені іноземні імпортери.Для компаній, що демонструють «експортну готовність» і мають базовий презентаційний пакет, Офіс надає певний набір інстру-ментів, серед яких – первинний консалтинг та інформація про перспективні ринки, можливість участі у тендерах зарубіжних кра-їн у рамках Угоди про державні

закупівлі. Такі компанії мають можливість брати участь у зу-стрічах і заходах, що відкривають нові експортні можливості: тор-гових місіях, виставках, зустрічах у форматах B2B і B2G та ін.Для тих, хто не готовий до ви-ходу на нові ринки або бажає підвищити свої знання та на-вички з експортної тематики, Офіс пропонує спеціальні освітні програми, тренінги й експертні консультації. А також координує майданчик для тісного спілку-вання вітчизняних експортерів із урядом у рамках Ради з про-сування експорту при Мініс-терстві економічного розвитку і торгівлі України. Офіс відкри-тий для перспективних ініціатив і проектів. Ми не тільки допо-магаємо українському бізнесу розвиватися глобально шляхом виходу на зарубіжні ринки, а й готові підтримати зарубіжних імпортерів у пошуку надійних партнерів в Україні. Надихнув-шись проведенням репрезен-тативних торговельних місій до Канади, Кенії, Танзанії, Швеції, Індонезії та Малайзії, ми планує-мо в найближчому майбутньому провести ряд бізнес-заходів у Ні-меччини, Туреччини, Китаї, а та-кож працюємо над розширенням освітніх послуг для українського бізнесу тренінгами і навчальни-ми програмами за експортними можливостями.

ОФІС З ПРОСУВАННЯ ЕКСПОРТУ (EPO) Консультативно-дорадчий орган при Мі-ністерстві економічного розвитку і торгівлі України, який було створено як «єдине вікно» сприяння українським експорте-рам у виході на нові ринки.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА ОФІСУ – допомагати українському бізнесу бути успішним на міжнародних ринках шляхом: розвитку експортних компетенцій укра-їнського бізнесу;

налагодження співробітництва та парт-нерства українського та закордонного бізнесу;

промоції українських товарів і послуг за кордоном.

ОФІС ПРАЦЮЄ З: українським бізнесом та асоціаціями; іноземним бізнесом та асоціаціями, організаціями з підтримки торгівлі та імпорту, іноземними консультантами.

ОФІС ПРАЦЮЄ У 4 НАПРЯМАХ: інформація для експортерів: бази даних, аналітика пріоритетних ринків та інду-стрій;

освіта для експортерів: тренінги, семі-нари, вебінари й інші навчальні заходи для експортерів;

послуги для експортерів: оцінка екс-портної готовності, первинний консал-тинг, допомога у пошуку бізнес-парт-нерів, консультування щодо участі в тендерах зарубіжних країн (GPA);

бізнес-можливості: події, що відкрива-ють нові експортні можливості (торгові місії, виставки, зустрічі у форматах В2В і B2G).

КОНТАКТИ: Тел.: +38 044 253 6131E-mail: і[email protected] www.epo.org.uaАдреса: вул. Грушевського, 12/2, оф. 369, Київ, Українаhttps://facebook.com/ExportPromotionOffice https://twitter.com/EPOUkr


31

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD БІЗНЕС ТА ФІНАНСИБІЗНЕС ТА ФІНАНСИ

За квітень 2017 року загальна сума кредитів для юридичних осіб у

гривні зросла на 1,8 млрд грн., але в той же час сума креди-тів у валюті зменшилась на 5,6 млрд грн. в еквіваленті. З початку поточного року ситуація аналогічна: сума кредитів у гривні зростає, а у валюті знижується. В цілому обсяги наданих кредитів для юридичних осіб зменшуються і зменшуються. З квітня 2014 по квітень 2017 року гривне-вий кредитний портфель для юридичних осіб «схуд» на 27 млрд грн., а валютний – на 16 млрд дол. Це відбулося за рахунок того, що частина валютних кредитів була просто переоформлена в гривневі.

Як результат, останнім часом спостерігається зростання об-сягів гривневих кредитів для юридичних осіб, тоді як сума валютних кредитів зменшуєть-ся. Це деякою мірою є кроком доброї волі, коли банки по-годжуються поміняти валюту кредитування, водночас фак-тично залишаючи проценти за кредитами в гривні такими, що були за кредитами в валю-ті. В цьому і полягає таємниця низьких процентів за новими гривневими кредитами для юридичних осіб. Адже, згідно з методикою НБУ, заміна ва-лютного кредиту на гривневий вважаться «новим кредитом». Це при тому, що проценти за кредитами, які пропонують банки юридичним особам,

на поточний момент сягають 25%, а інколи й 30% річних у гривні. Тому не дивно, що багато українських бізнесменів скаржаться, що проценти за банківськими кредитами дуже великі на сучасному етапі. І це дійсно так. Якщо немає факту реструктуризації заміни валют-ного кредиту на гривневий, то банки можуть запропону-вати бізнесменам лише дуже дорогі кредити, хоча відсотки по депозитах суттєво впали за останні роки і НБУ облікову ставку знизив до 13%. Чому немає дешевих кредитів для бізнесу?На сьогодні головна проблема банків, це визнає і НБУ, – велика кількість проблемних кредитів. За останніми даними

ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВИ КРЕДИТУВАННЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ?

ЯКЩО ПОДИВИТИСЯ НА СТАВКИ КРЕДИТУВАННЯ, ЯКІ НА СЬОГОДНІ ПРОПОНУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ БАНКИ, ТО НА ПЕРШИЙ ПОГЛЯД В УКРАЇНІ УСЕ ДОБРЕ З КРЕДИТУВАННЯМ БІЗНЕСУ. СЕРЕДНЯ СТАВКА ЗА НОВИМИ КРЕДИТАМИ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА КВІТЕНЬ ПОТОЧНОГО РОКУ СТАНОВИЛА 15% У ГРИВНІ І 8% У ДОЛАРАХ США. ЦІЛКОМ ПРИВАБЛИВІ ПРОЦЕНТИ. АЛЕ ЧОМУ БІЗНЕС НЕ ХОЧЕ БРАТИ КРЕДИТИ НА ТАКИХ ВИГІДНИХ УМОВАХ? ЧИ ЦЕ БАНКИ НЕ ХОЧУТЬ ВИДАВАТИ КРЕДИТ НАШИМ БІЗНЕСМЕНАМ? ПРОПОНУЮ РОЗІБРАТИСЯ В ПРОБЛЕМІ, ЩОБ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ЗАВАЖАЄ НОРМАЛЬНОМУ ФУНКЦІОНУВАННЮ КРЕДИТУВАННЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ, І ТИМ САМИМ ДАТИ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ПОДІЙ НА МАЙБУТНЄ

НБУ, за минулий рік частка проблемних кредитів стано-вила 55% від загальної суми виданих кредитів українськи-ми банками. При цьому частка проблемних кредитів деяких великих банків України до-сягла 70–75% від їх кредитно-го портфеля. Не дивно, що ні державні банки, ні банки влас-ників із ЄС не мають бажання надавати дешеві кредити українському бізнесу, більше налаштовані не видавати нові кредити, а реструктуризову-вати старі проблемні кредити. Дуже часто, якщо бізнесмен звертається до банку по кредит, йому пропонується не новий кредит, а на пільгових умовах перекредитування про-блемного кредиту. Це абсурд, але це наш абсурд.Коли в 2014 році голова НБУ Валерія Гонтарєва починала «велику чистку проблемних банків», то часто наголошува-ла, що це повинно зменшити кількість проблемних кредитів і тим самим створити умови для запуску кредитування економіки України на сприят-ливих умовах. Як відомо, ре-зультатом цього було закриття майже 100 банків, але кількість проблемних кредитів зросла з 12 до 55%. Фактично «чистка Гонтарєвої» стала основним фактором, який і призвів до краху банківської системи і зупинення кредитування в Україні. Спрацював «ефект доміно». Тільки-но Гонтарєва закривала черговий банк, його клієнти – юридичні особи втрачали гроші в цьому банку і не могли вносити платежі сво-їм контрагентам в інші банки. Таким чином і інші банки через неплатежі від банків-банкротів також ставали банкротами. Безглуздість керівництва НБУ не має меж. І тепер потрібен

час, щоб виправити помилки «найкращого банкіра Європи».Будь-яку помилку, у тому числі й таких реформ, можна виправити, але для цього необхідні і час, і ресурси. Уже усім зрозуміло, що «чист-ка» була помилкою, тому по-трібно повернути все, як було до Гонтарєвої. Звичайно, не можна повернути до роботи усі закриті банки, але частину незаконно закритих банків потрібно відродити і дати їм можливість, хоча б частково, повернути кошти своїм клі-єнтам – юридичним особам. Це дійсно зніме напругу в банківській системі, а найго-ловніше – поверне довіру до банківської системи в цілому. Другий важкий крок до відродження кредитування повинна зробити Верховна Рада разом із НБУ. Потрібно проблемні безнадійні кредити, які вже немає ніякої можли-вості погасити, або розраху-вати за рахунок застави, або оформити в так звані санаційні цінні папери. Цей досвід ви-користовували в Латинській Америці, Польщі та Південній Кореї і навіть у США. Суть ідеї полягає в тому, що фактично банки звільняються від безна-дійних активів, але при цьому вони отримують шанс почати усе «чистого аркуша». Для цього дійсно потрібно зробити справжній санаційний банк або інвестиційний фонд, де буде сконцентровано ці са-наційні цінні папери. Після цієї операції банки не пе-рейматимуться питанням, де брати додаткові кошти на формування резервів під проблемні активи. Як результат, вони зможуть за рахунок вивіль-

нених коштів надавати дійсно нові кредити для юридичних осіб за ставкою не вище 15% у гривні. Банки не можуть і ніко-ли не зможуть за рахунок сво-їх прибутків перекрити збитки по проблемних кредитах, роз-мір яких уже сягнув близько 290 млрд грн. Це навіть тео-ретично нереально здійснити в найближчі десять, а може і двадцять років. Потрібно зняти

цей тягар із банків і тоді уже вимагати від них дешевих кредитів для бізнесу.Існує і третя проблема, яка гальмує кредитування бізнесу в Україні. Керівництво НБУ явно загралося в реформи. Як результат, на сьогодні методика оцінки потенційного позичальника в Україні як в ЄС. Отже, банки повинні до українських клієнтів висувати вимоги як до європейських клієнтів: міжна-родний аудит, прозорість біз-несу, гарантії та забезпечення на

рівні європейських стандартів, порука від першокласних єв-ропейських банків тощо. Фак-тично НБУ хоче, щоб україн-ські банки кредитували так, як це роблять в ЄС, при тому що економіка України далека від європейської моделі. От і ви-никла парадоксальна ситуація: українські банки можуть ре-ально видавати кредити лише дочкам великих європейських компаній або нерезидентам із ЄС, яким наші кредити не по-трібні. В результаті, українські клієнти не можуть відповідати стандартам ЄС, а отже і розра-ховувати на кредити в Україні, а нерезидентам наші кредити не до вподоби. Безглуздя, яке важко зрозуміти. Звичайно, це легко виправити, і є надія, що новий керівник НБУ внесе зміни до банківських норма-тивів, щоб надати можливість українським банкам видавати кредити українським клієнтам.Велика надія покладається на нового керівника НБУ, який зможе хоча б частково ви-правити помилки Гонтарєвої і, можливо, не так швидко, як того хочеться, відродити кредитування в країні. Без нормального кредитування економіки України не може бути і мрій про суттєве зрос-тання економіки. Адже без кредитування економіка не може працювати. Тут навіть не важливо, які відсотки за кредитами. Це завжди дис-кусійне і спірне питання. Для українського бізнесу важливо побачити, що банки зацікавле-ні в його кредитуванні і готові йти на компроміс, який допо-може знайти баланс інтересів банку та бізнесу. Лише так можна забезпечити дійсно

ринкове й ефективне кредитування

в Україні.

ОЛЕКСАНДР ОХРІМЕНКОпрезидент Українського аналітичного центру, к.е.н.

B H

Без нормального кредитування економіки України не може бути і мрій про суттєве зростання економіки

32№ 4–5 (273) 2017


33Журнал Торгово-промислової палати України

Не є новиною, що одним із провідних напрямів діяльності

уряду України є підтримка національних експортерів. Досить чітко це знову ви-писано червоною стрічкою у черговому документі, яким затверджено середньостро-ковий план пріоритетних дій уряду на поточний рік. Серед них – створення Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Уже набув чинності Закон України «Про забезпечення масштабної експансії екс-порту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, га-рантування та здешевлення кредитування експорту», відповідно до якого саме Кабміну доручено забезпе-чити створення ЕКА. Подібні інституції давно існують у світі й успішно здійснюють опера-ції зі страхування, перестра-хування та надання гарантій за експортними угодами. В аналогічному акті україн-ського законодавства перед-бачено також можливість ЕКА виступати агентом уряду України щодо здешевлення вартості експортних кредитів для вітчизняних підприємств.Вищезазначеним Законом установлено термін засну-вання агентства – поточний рік. Проте, з огляду на ни-нішню ситуацію, ця дата не є реальною. Можемо говорити про перспективу не раніше 2018-го.

Це пояснюється цілою низ-кою внутрішніх і зовнішніх факторів.По-перше, з юридичної точки зору Закон тільки декларує створення про-зорих і проєвропейських процедур надання підтримки національним експортерам за участю ЕКА. Для заснуван-ня агентства з державного бюджету необхідно виділити до 200 млн грн. Отже, при-наймні, треба передбачити відповідні витрати в держ-бюджеті та внести зміни до законодавства. Якщо дотримуватись букви закону, це можна зробити лише на 2018 рік.

По-друге, майже всі ме-ханізми реалізації прав національних експортерів скористатись послугами ЕКА повинні бути затверджені актами Кабінету Міністрів. Це процес тривалий. Самим Законом передбаче-но, що жоден спеціальний закон, який регулює діяль-ність страхових організацій і державних корпоративних утворень в Україні, не за-стосовується до діяльності ЕКА. За базу уряд має взяти міжнародні документи, такі як Угода про офіційно під-тримувані експортні кредити (Arrangement on officially supported export credits),

укладена членами Органі-зації економічного співро-бітництва та розвитку, та зобов’язання України як члена Світової організації торгівлі, зокрема вимоги Угоди про субсидії і компен-саційні заходи.По-третє, в зв‘язку з отри-манням Україною навесні по-точного року чергового тран-шу МВФ українська сторона надала виклад подальших етапів політики в межах Ме-морандуму про економічну і фінансову політику (МЕФП) від 27 лютого та 21 лип-ня 2015 року, та 1 вересня 2016 року. Цей документ був поданий на підтвердження наших зобов‘язань стосовно реалізації політики та ви-конання завдань економічної програми в межах угоди з МВФ про механізм розшире-ного фінансування (EFF).Експерти Інституту суспіль-но-економічних досліджень проаналізували пункти чер-гового Меморандуму й оці-нили їх із точки зору потреб української економіки й того, наскільки реально втілити їх у життя. Не може не викликати по-диву намір утриматися від забезпечення функціонування новоствореного Державного експортно-кредитного агент-ства, «поки всі відповідні ви-трати і потреби в капіталі на наступні три роки не будуть чітко визначені на підставі незалежної оцінки і включені

МАРИНА КРИВОШЕЙ управляючий парнер Компанії Force and Right legal group


в державний бюджет». Не-відомо, на який термін має затягнутися це визначення, однак саме підтримка екс-порту та його диверсифікація є особливо актуальними в умовах втрат, завданих традиційним експортоорієн-тованим секторам.Незрозуміло, чи входять до замороженого «забезпечення функціонування» й розробка відповідної нормативно-правової й організаційно-методичної бази агентства, виконання інших установ-чих кроків, покладених на Кабмін Законом України від 20.12.2016 р. «Про забезпе-чення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського похо-дження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту».У додаток до всього, є певні складності доступу національ-них товаровиробників до підтримки ЕКА через встанов-лення за принципом обме-ження переліку товарів, робіт чи послуг, що експортуються.Безпосередньо Законом передбачено:ЕКА при здійсненні своєї основної діяльності підтримує

експорт робіт, послуг україн-ського походження, а також товарів переробної промис-ловості за такими групами згідно з УКТ ЗЕД:Група 16. Готові харчові продукти з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних.

Група 19. Готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або мо-лока; борошняні кондитерські вироби.Група 20. Продукти перероб-ки овочів, плодів або інших частин рослин.Група 21. Різні харчові про-дукти.Група 30. Фармацевтична продукція.Група 61. Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні.Група 62. Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних.Група 64. Взуття, гетри та аналогічні вироби; їх частини.

Група 84. Реактори ядерні, котли, машини, обладнан-ня і механічні пристрої; їх частини.Група 85. Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та від-

творення зображення і звуку, їх частини та приладдя.Група 86. Залізничні локо-мотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнан-ня та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (у тому числі електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів.Група 87. Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та об-ладнання.

Група 88. Літальні апара-ти, космічні апарати та їх частини.Група 89. Судна, човни та інші плавучі засоби.Група 90. Прилади та апа-рати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя.Група 94. Меблі; постільні речі, матраци, матрацні осно-ви, диванні подушки та ана-логічні набивні речі меблів, світильники та освітлювальні прилади, в іншому місці не зазначені; світлові покажчи-ки, табло та подібні вироби; збірні будівельні конструкції.Отже, якщо потрібно буде внести корективи до вказа-них груп товарів, доведеться пройти всі кола погодження та прийняття відповідних змін до Закону.Сподіваємось на краще, але розуміємо, що наразі надан-ня державної підтримки на-ціональним експортерам за участю ЕКА є лише далекою перспективою.

B H

Підтримка експорту та його диверсифікація є особливо актуальними в умовах втрат,

завданих традиційним експортоорієнтованим секторам економіки України


35

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD АГРОРИНКИАГРОРИНКИ

На основі макропрог-нозу розвитку еко-номіки ЄС, демогра-

фічних тенденцій у країнах Євросоюзу, прогнозу цінової динаміки на світових ринках енергоносіїв, напрямів ре-формування єдиної аграр-ної політики ЄС, прогнозів екологічної ситуації та темпів

розвитку було окреслено середньострокове майбутнє аграрних ринків ЄС. Зокре-ма, передбачувану динаміку попиту, пропозиції, виробни-цтва, споживання, експорту й імпорту основних видів агро-продовольчої продукції.Цей прогноз особливо ціка-вий українським аграріям, оскільки у часі він збігається із процесом створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) Укра-їни з ЄС, який розпочався у 2016 р. і триватиме до 2025 р. ЗВТ повинна посприяти ві-тчизняній продукції у розши-ренні існуючих і знаходженні додаткових ніш на ринку ЄС. Ринок агропродукції ЄС у прогнозному періоді буде в цілому зростати. Для розвитку національного аграрного сектора важливи-ми є довгострокові тенден-ції на внутрішньому ринку ЄС, поточні та перспективні напрями аграрної і торго-

вельної політики Євросоюзу. Практично, можна говорити про ніші для українського експорту на європейському ринку, оскільки, по-перше, сам Європейський Союз має розвинутий агропромисловий сектор; по-друге, він ретельно захищає власні виробництва, неконкурентоспроможні щодо імпорту; по-третє, існує велика конкуренція між світовими експортерами агропродо-вольчої продукції за європей-ський ринок.Традиційно Україна постачає до Європи зернові й олійні культури, які використо-вуються для виробництва біопалива, на корм для сіль-ськогосподарських тварин, а також соняшникову олію та макуху. Ці товарні групи за-безпечують «левову» частку валютної виручки серед аг-ропродовольчих товарів і ма-ють відносно широку нішу на європейському ринку,

охоплюючи всі країни-члени ЄС. У прогнозному періоді попит на ці товари залишить-ся великим, у першу чергу, на концентровані корми для тваринництва.Європейський Союз має амбітні плани щодо розви-тку тваринницької галузі у наступному десятиріччі. Поголів’я сільськогосподар-ських тварин і птиці (за ви-нятком великої рогатої ху-доби) у прогнозному періоді буде зростати. Тут роблять акцент на розвитку молочно-го скотарства, яке нарощува-тиме виробництво молока за рахунок підвищення продук-тивності корів. Отже, попит на корми у середньостроко-вій перспективі збільшувати-меться.ЄС збереже у прогнозно-му періоді великий рівень самозабезпечення фуражною пшеницею й ячменем, у той час як імпорт кукурудзи,

ЩОРІЧНО ПРАЦІВНИКИ

ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ

РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА

І СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ

СПІЛЬНО З НАУКОВЦЯМИ,

ЕКСПЕРТАМИ,

ПРЕДСТАВНИКАМИ

БІЗНЕСУ ТА ФАХІВЦЯМИ

МІЖНАРОДНИХ

ОРГАНІЗАЦІЙ ГОТУЮТЬ

СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ

ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ

АГРАРНОГО РИНКУ ЄС.

ОСТАННІЙ, ДО 2026 Р.,

ДАТУЄТЬСЯ

ГРУДНЕМ 2016 Р.


ВОЛОДИМИР ОЛЕФІРІнститут економіки та прогнозування НАН України, к. е. н.

соєвих бобів, макухи олійних культур зростатиме. Переважно обсяги олійних і зернових культур, які екс-портуються з України до ЄС, задіяні у секторі біопалива. Якщо у 2016 р. було спожито 14,7 млн т біодизелю й етано-лу (у перерахунку на нафту), то у 2026 р. прогнозними є 14,3 млн т. Передбачається, що виробництво біопали-ва зростатиме впродовж 2017–2020 рр., а потім зменшуватиметься разом із виробництвом традиційного моторного палива.Серед факторів, які вплива-тимуть на збільшення спожи-вання біопалива в ЄС, чільне місце відводиться політиці стимулювання використання відновлювальних джерел енергії. На другому – підви-щення цін на нафту й інші викопні джерела енергії. Біль-шість експертів схиляються до того, що у наступні 10 ро-ків ціна на нафту зростатиме. Це відбуватиметься завдяки посиленню попиту (особливо з боку країн із перехідною економікою), а також через великі витрати на видобу-ток. Прогноз Єврокомісії, на якому базується майбутній попит на біопаливо в ЄС, становить 94 дол. за барель.До факторів, які будуть стримувати попит на мотор-не паливо, можна віднести законодавство ЄС щодо парникових газів. Упродовж 2017–2026 рр. виробництво біопалива на основі продо-вольчої сировини найбільш імовірно буде зменшуватись. Натомість підвищуватиметься попит на сировину другого покоління – відпрацьовану олію, відходи з вмістом жиру та сала тощо. Винятком із за-гального правила буде тільки

кукурудза, використання якої для виробництва етанолу в ЄС зростатиме.Наступним трендом в ЄС є зменшення питомої ваги ріпаку на користь сої і зростання імпорту соєвих бобів, соєвого борошна тощо. За два роки поспіль площі під ріпаком зменши-лись на 200 тис. га, особливо у Польщі, Великобританії та Німеччині. Очікується, що цей процес триватиме і надалі і площі зменшаться з 6,5 млн га у 2016 р. до 5,7 млн га у 2026 р. Натомість площі під соєю збільшились і зали-шаться на такому рівні до кінця прогнозного періоду. Соя є основним джерелом білка для тваринництва ЄС. Причому великі обсяги сої, соєвого борошна та соєвої макухи імпортуються. На ЄС припадає приблизно 10% світового імпорту сої і 32% світового імпорту макухи (переважно соєвої). Україна традиційно поста-чає на європейський ринок великі обсяги соняшнико-вої олії, яка за обсягами експортної виручки по-ступається тільки кукурудзі. Але при цьому олія має більший обсяг доданої вар-тості і відповідно вищу ціну. Її споживання і надалі зрос-татиме, але невеликими темпами, оскільки має місце тенденція переходу на со-няшникову олію із великим вмістом олеїнової кислоти. Конкуренцію соняшниковій олії у середньостроковій перспективі можуть скласти більш дешева ріпакова олія, а також вершкове масло, яке останнім часом знову стає популярним і у вели-ких обсягах надходить на ринок ЄС.

Угода про вільну торгівлю з ЄС відкриває нішу на євро-пейському ринку для вітчиз-няного м’яса птиці – єдиного виду м’яса, виробництво і споживання якого впродовж 2017–2026 рр. зростатиме. Водночас із збільшенням ви-робництва в ЄС планується зростання експорту м’яса птиці, відкриваючи при цьому ніші для імпорту.Особливістю

експорту з ЄС є перевага де-шевих частин (ніжки, крила), які не мають великого попиту в Євросоюзі, а імпорт припа-дає на більш дорогі частини (грудки тощо). Стабільно користувати-муться попитом на ньому такі товари: фруктові соки, морожені ягоди і плоди, на-туральний мед і свіжі горіхи. Вітчизняний мед є одним із небагатьох продуктів тва-ринного походження, який повністю відповідає вимогам ЄС. Впродовж 2012–2016 рр. експорт вітчизняного меду до ЄС збільшився з 9 тис. т до 43 тис. т, значно пере-вищуючи тарифну квоту, що відкриває йому чималі перспективи у середньостро-ковому майбутньому.Євросоюз є найбільшим імпортером фруктових соків на світовому ринку

із часткою у 55% усього світового імпорту. Най-більш популярними со-ками в ЄС є апельсиновий (37% усього споживання) й яблучний (15%). Протягом 2011–2015 рр. на європей-ському ринку спостерігалася тенденція зменшення спо-живання фруктових соків і нектарів через високий вміст цукру. Проте, очікується, що у 2017–2021 рр. спадна тен-денція припиниться завдяки зростанню споживання в Східній Європі (Польща, Румунія, Словенія, Хорватія, Латвія, Литва, Естонія) на-самперед внаслідок збіль-шення доходів населення в цих країнах.Значні перспективи на єв-ропейському ринку мають заморожені свіжі ягоди, які у свідомості європейських споживачів сприймаються як органічна, корисна для здоров’я продукція. Значна їх частина відноситься до кате-горії «Superfood», особливо корисних для здоров’я.Важливе значення для вітчиз-няного агропромислового комплексу має експорт до ЄС готових харчових продуктів, зокрема, шоколадних виро-бів, кондитерських виробів із цукру, борошняних конди-терських виробів і міцних алкогольних напоїв. Багато корисної інформації для експортерів на європей-ські ринки можна знайти на сайті Центру сприяння імпорту до ЄС Нідерланд-ської підприємницької агенції (Netherlands Enterprise Agency): https://www.cbi.eu.

При підготовці матеріалу використовувалися звіти EU

Agricultural Outlook. Prospects for EU agricultural markets and

income 2016–2026

Ринок агропродукції ЄС упродовж прогнозного періоду буде в цілому зростати, хоча і меншими темпами, ніж у попередньому десятиріччі. Зокрема, очікується зростання кількості населення в межах 0,1% на рік і реального ВВП (1,7% на рік)

* За даними Proxima Research у 2010–2016 рр. / According to Proxima Research in 2010 to 2016.


37

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ЕКОЛОГІЯ ТА Б ІЗНЕСЕКОЛОГІЯ ТА Б ІЗНЕС

КРІСТІНЕ ДОРОСКО Головне управління з охорони навколишнього середовища Єврокомісії (Брюссель, Бельгія)

Стратегія розвитку ЄС «Європа 2020» ґрунтується на прин-

ципах сталого розвитку1. Питання енергоефективності, раціональ-ного використання ресурсів, за-побігання забрудненню довкілля відносяться до її пріоритетів. За останні 20 років Радою ЄС та Єв-рокомісією прийнято понад 200 директив, постанов і регламентів, що стосуються питань довкілля.У процесі реалізації стратегії «Європа 2020» інститути ЄС продовжують розвивати і вдо-сконалювати європейське право, поєднуючи екологічні норми з добровільними інструментами, притаманними моделі циркуляр-ної економіки2, як основи для розвитку сталого споживання та виробництва. Так, за останні роки були оновлені акти права у сфері державних закупівель (щодо впровадження моделі сталих

(«зелених») закупівель), моні-торингу навколишнього середо-вища, екологічної сертифікації та маркування товарів і послуг, оцінки впливу на довкілля, під-тримки впровадження енерго-зберігаючих і технологій більш чистого виробництва, просу-вання продукції з поліпшеними екологічними характеристиками. За даними дослідження Євро-барометра3 , 26% європейських виробників пропонують екопро-дукти і послуги, тобто такі, що пройшли органічну або екологіч-ну сертифікацію. А 77% спожи-вачів готові платити більше за екопродукцію за умови, що вони будуть упевнені в тому, що вона дійсно є такою, тобто має відпо-відну сертифікацію і маркування.Світовий ринок екопродукції оцінюється у 4200 млрд євро з часткою ЄС в розмірі 21%. Цей ринок зростає в річному об-численні в середньому на 4%, навіть у період економічного спа-ду, і має найбільший потенціал зростання числа робочих місць.Конкуренція між компаніями за отримання частки на цьому ринку постійно зростає.Існує значний попит на екопро-дукти, пропоновані за конкурен-тоздатною ціною, що свідчить про високий нереалізований потенціал на внутрішньому ринку ЄС, у тому числі державні за-купівлі, на які припадає значна частка європейського споживан-ня (близько 20% від ВВП ЄС).

СВІТЛАНА БЕРЗІНА Центр екологічної стандартизації Державної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди України

Один із лідерів у виробництві цегли на ринку України не так давно став першою компанією серед україн-

ських виробників будматеріалів, яка відкрила для себе нові ринки збуту завдяки екологіч-ній сертифікації. Як користувач екологічного сертифікату згідно з ISO 14024, отриманого в Україні, вітчизняний виробник цегли підтвер-див відповідність своєї продукції критеріям програми екологічного маркування Ізраїлю «Green Label» за спрощеною процедурою, що надало йому можливість постачати сер-

тифіковану продукцію для проектів «зеле-ного» будівництва в Ізраїлі. Замість про-ходження перевірки в ізраїльському органі сертифікації за всіма критеріями, включаючи лабораторні дослідження сировини, про-дукції й аудити виробництва, підприємству необхідно було провести тільки додаткові експертизи для встановлення відповідності лише за окремими радіологічними та по-казниками вмісту важких металів – додат-ковими критеріями програми «Green Label». Усі інші були оцінені українським органом

Сталий розвиток. Іншої дороги немає

1 Сталий розвиток (англ. sustainable development) є проголошеним ООН стратегічним курсом, який обрали для себе у 2015 році 192 держави сві-ту, зокрема Україна. Для нашої країни модель сталого розвитку передба-чає економічні та соціальні зміни, спрямованні на економічне зростання та забезпечення високих стандартів якості життя. Досягнення цього можливе завдяки інноваційному розвитку, модернізації виробництва й інвестиціям, виходу українських товаровиробників на нові ринки збуту у поєднанні з інституційними змінами.2 Циркулярна економіка – це модель економіки, спрямованої на енерго- та ресурсозбереження, більш чисте виробництво у поєднанні зі сталим споживанням.3 Євробарометр (англ. Eurobarometer) – міжнародний проект регуляр-них опитувань громадської думки, що здійснюється під егідою Європей-ської комісії.

екологічної сертифікації та маркування, ви-знаним ізраїльською стороною.Спрощеність процедури сертифікації пов’язана з тим, що і український, і ізраїль-ський органи сертифікації сертифіковані за Міжнародною програмою взаємної довіри та визнання (GENECIS, Global Ecolabelling Network’s Internationally Coordinated Ecolabelling System) та є учасниками міжна-родної багатосторонньої Угоди між органа-ми екологічної сертифікації та маркування про взаємне визнання результатів оцінки відповідності в рамках програми GENICES. До чого все це ми розповідаємо?Принцип сталого споживання ґрунтується на споживанні продукції з поліпшеними екологічними характеристиками на всіх етапах життєвого циклу і передбачає оціню-вання можливих впливів на стан довкілля та здоров’я людини, враховуючи безпеку сировини чи матеріалів і готової продукції в комплексі з показниками забруднення довкілля на етапах виробництва, транспор-тування, утилізації відходів. Саме такий підхід надає комплексну оцінку. Одним із найважливіших практичних інстру-ментів для сталого споживання є екологічне маркування. Система екологічної сертифікації та маркування відповідно до вимог між-народного стандарту ISO 14024 дозволяє оцінити екологічні характеристики та пере-ваги різноманітних товарів і послуг щодо їх впливу на стан довкілля та здоров’я людини. На даний час в Україні діють 52 екологічних стандарти для продуктових і сервісних груп, які застосовуються в якості критеріїв при здій-сненні екологічної сертифікації. Ці стандарти є добровільними, адже розробляються на основі найкращих доступних технологій для певної категорії продукції. Мета добровіль-ної екологічної сертифікації – оцінити ØØØ

NO

RDIC ECOLABEL

Країни Північної Європи Японія КитайУкраїна СШАНімеччинаЄС Росія

Приклади знаків екологічних маркувань, визнаних на міжнародному рівні згідно з ISO 14024


39

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ЕКОЛОГІЯ ТА Б ІЗНЕСЕКОЛОГІЯ ТА Б ІЗНЕС

БЬОРН-ЕРІК ЛОНН Глобальна мережа екологічного маркування, Програма екологічного маркування країн Північної Європи «Nordic Swan» (Осло, Норвегія)

Екологічне маркування відіграє важливу роль

у зміні застарілих моде-лей споживання на більш раціональну – сталу. Результатом зусиль Гло-бальної мережі екологіч-ного маркування (Global Ecolabelling Network, GEN) є послідовне збільшен-ня учасників ринку, які змінюють старі звички і беруть на себе відпові-дальність, демонструючи це іншим.

GEN є міжнародною асоціа-цією, яка об’єднує 27 систем (регіональних і національ-них) із екологічної серти-фікації продукції згідно з ISO 14024, сфера діяльності яких поширюється на 60 країн світу. Єдині підходи до принципів і методів оцін-ки цих систем дозволяють ідентифікувати екологічні характеристики та загальні переваги продукції протя-гом її життєвого циклу. Це дуже важливо, адже потреба в достовірній інформації про екологічні характеристики продукції зростає в усьому світі. Спо-живачі все більшу увагу приділяють екологічному маркуванню за результата-ми сертифікації та менше довіряють рекламі та само-деклараціям виробників.Попит на екопродукцію стимулює товаровиробни-ків переходити на добро-вільні екологічні стандарти, що в свою чергу сприяє зменшенню забруднення довкілля, запобігає кліма-тичним змінам і підвищує показники безпеки й якості продукції.

продукцію на всіх стадіях життєвого циклу за чітко встановленими критеріями й ідентифікувати сертифіковану продукцію екологічним маркуван-ням. У якості екологічного маркування застосо-вуються твердження, що вказують на екологічні переваги, у поєднанні зі знаком екологічного маркування. В Україні він отримав народну на-зву «Зелений журавлик». Цей знак вже є пізнаваним у вітчизняних спо-живачів. За даними опитування українських споживачів у 2015 р. у рамках програмної діяльності ПРООН в Україні, 82% із них свідо-мо готові обирати продукцію з поліпшеними екологічними характеристиками і платити за неї дорожче, якщо будуть впевнені в її перевагах. Готові купувати таку продукцію незалежно від ціни 25% опитаних; платити на 10% більше від середньої ринкової ціни – 29%, на 20% більше – 21% і на 30% більше – 7%. Не готові перепла-чувати за екологічно сертифіковану продукцію лише 18% респондентів. Така статистика свідчить про необхідність системного інформування на-селення про знаки маркування та про безпеку й екологічні переваги продукції, що підтвердже-но відповідними сертифікатами. На сьогодні в Україні екологічно сертифіковано понад 890 найменувань продукції 72 компаній, відзначених знаком «Зелений журавлик». Лідерами з еколо-гічної сертифікації вже багато років є виробники хімічної промисловості, найпопулярніша катего-рія продукції – миючі засоби та будматеріали. Постійно зростає також попит на екопродукцію приватного сектора та при експорті.

Також слід зазначити, що на розвиток екологічної сертифікації та маркування впливають сталі («зелені») державні закупівлі та необ-хідність підтвердження еко-логічних характеристик для постачальників сировини чи матеріалів. Наприклад, у «зеленому» будівництві – для постачальників будма-теріалів.Члени GEN взаємодіють між собою, що передбачає: розвиток програм техніч-

ної підтримки; спільну участь у роз-

робці/перегляді базових екологічних стандартів на різні категорії товарів чи сервісних груп (наприклад, послуги готелів, ресторанів, закладів торгівлі тощо); міжнародне взаємне ви-

знання результатів оціню-вання органами екологічної сертифікації та маркування.Зважаючи на активний розвиток ринку екотоварів і послуг у різних країнах, регіонах і на глобально-му рівні, для українського бізнесу відкриваються гарні можливості виходу на зару-біжні ринки, позиціонуючи

себе як продукція з поліп-шеними характеристиками відносно впливу на стан довкілля і здоров’я людини на всіх етапах життєвого циклу, що підтверджено екологічним сертифікатом згідно з ISO 14024. Це до-зволяє система взаємного визнання результатів оціню-вання екопродукції націо-нальними та регіональними системами сертифікації, об’єднаними в глобальну мережу, до якої входить Україна з 2004 року із зна-ком екологічного маркуван-ня «Зелений журавлик». Це означає, наприклад, що екологічні сертифікацій-ні системи та маркування країн Північної Європи «Nordic Swan» («Північний Лебідь»), яке я представ-ляю, екологічне маркування в Німеччині «Blue Angel», європейське маркування «Ecolabel EU», екологічні знаки Америки «Green Seal» («Зелена Печатка») та Канади, Китаю, Австралії, так само як український «Зелений журавлик» та інші, члени GEN визнають між собою.

ГЕННАДІЙ ЧИЖИКОВ президент ТПП України

Серед стримуючих фак-торів, які уповільнюють

«зелену» модернізацію про-мислового сектора, окрім економічних, є недостатнє розуміння бізнес-спільнотою переваг «зелених» перетво-рень, брак фахової інформа-ції, незнання можливостей і відсутність інструментів реального стимулювання таких змін, недосконалість за-конодавчих регуляторів.Розуміючи необхідність пере-ходу українських підпри-ємств до «зелених» методів економічної діяльності, одним зі стратегічних напрямів Стра-тегії розвитку Торгово-про-мислових палат в Україні на

період до 2020 року визначе-но розвиток послуг, спрямо-ваних на стимулювання «зе-леної», ресурсоефективної, низьковуглецевої модерніза-ції вітчизняної економіки та промисловості. Для виконан-ня завдань, поставлених пе-ред ТПП України, в структурі Палати створено Управління з питань сприяння «зеленій» модернізації економіки та Комітет підприємців з питань природокористування та охо-рони довкілля при Торгово-промисловій палаті України.ТПП України виконує роль аналітичного центру, джерела інформаційної та консалтинго-вої підтримки бізнес-середо-вища, повсякчас допомагає процесам «зеленої» модерні-зації на всіх рівнях. Також ТПП України активно співпрацює з міжнародними організаціями та програмами. Зокрема, роз-вивається плідна взаємодія з Проектом ГЕФ/ЮНІДО «Впро-вадження систем енергоме-неджменту на українських підприємствах», Програмою GIZ (уряду ФРН) «Сприян-ня «зеленій» модернізації української економіки», іншими програмами.

B H

40№ 4–5 (273) 2017



Нові можливості для інвесторів в Україні

МАКСИМ БУЖОРавтор проекту «Створення міжнародного банку-еквайєра International Payment Solutions»

MAKSYM BUZHORThe author of the project of the “Establishment of the international Bank acquirer”

Стаття розглядає показники щодо екс-порту зерна, кукуру-

дзи, вугілля, сталі, авіаційної та складної техніки, розробок IT-технологій. Тобто, тих сфер, які традиційно розви-валися в Україні ще за ра-дянських часів, коли країна була не тільки продовольчою та промисловою житницею СРСР, а й кузнею науки та наукових кадрів.

Ті часи давно в минулому. Нині ми імпортуємо китай-ський одяг, автомобілі та мобільні телефони, єги-петську картоплю і гречку, турецьке взуття, багато інших товарів іноземного вироб-ництва. Невже ми, країна з таким багатим минулим, не можемо нічого зробити зараз, щоб поставити себе в один ряд із розвиненими світовими державами і за-

безпечити собі гідне сього-дення? Але вихід, як завжди, є. І він зовсім поруч. Навіть набагато ближче, ніж здаєть-ся. Ще 3 серпня 2015 року Національний банк України на своєму сайті оприлюднив Letter of Comfort. Це – своє-рідне послання не тільки до міжнародних платіжних систем щодо спрощення умов роботи на українсько-му ринку, але і позитивний

НЕЩОДАВНО ОДНЕ ПОПУЛЯРНЕ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ОПУБЛІКУВАЛО СТАТТЮ

ПРО 12 КРАЇН – КОНКУРЕНТІВ УКРАЇНИ У БОРОТЬБІ ЗА СВІТОВИЙ КАПІТАЛ. СТАТТЯ

ДОКЛАДНА, З ЦИФРАМИ, ВИКЛАДКАМИ І ПРИВ’ЯЗКАМИ ДО ВВП. НА ЖАЛЬ,

У СВІТОВОМУ РЕЙТИНГУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ НАША КРАЇНА ПОСІДАЄ

ЛИШЕ 89-ТЕ МІСЦЕ. ПОПЕРЕДУ – КАЗАХСТАН, МОНГОЛІЯ, ДОМІНІКАНСЬКА

РЕСПУБЛІКА, КОЛУМБІЯ ТА ФІЛІППІНИ...

сигнал для системних інвес-торів у банківський fintech бізнес про всебічну допомогу і сприяння від регулятора і держави. У жовтні того ж року MasterCard International підпорядкував київському офісу роботу компанії в Грузії, Туркменістані, Таджикиста-ні, Киргизії й Узбекистані. А влітку 2016-го Україну відвідав голова Академії MasterCard Люк Хеллінк. Це – ознаки позитивної законодавчої динаміки в банківському і фінансовому секторах Укра-їни. Все робиться для того, щоб українські банки змогли

якомога швидше стати повно-правними учасниками між-народних платіжних систем і долучитися до обслуговуван-ня міжнародних онлайн-роз-рахунків.До речі, тільки в 2015 році обіг транскордонних онлайн-розрахунків – платежів в інтернеті за допомогою банківських платіжних кар-ток – досяг $2,5 трильйона. На думку експертів, до 2025 року обсяг світового ринку онлайн-платежів становити-ме $85 трильйонів.

І захиститися від інфляції, і... заробитиХочу зауважити, що йдеться суто про онлайн-розрахунки за допомогою банківських платіжних карток. Наразі це один із найбільш розвине-них, загальноприйнятих, легальних, а головне – найбільш безпечних видів

онлайн-розрахунків. Жодним чином не хочу недооцінити тих, хто працює з електрон-ними гаманцями, різними електронними валютами. Але вони є не чим іншим, як сурогатом банківської платіжної картки. Будь-які сайти з продажу товарів або послуг, такі як Amazon, Ebay, Alibaba, Uber (навіть якщо і приймають платежі за допомогою PayPal або інших платіжних сервісів), гроші в будь-якому випадку спису-ють із банківського картково-го рахунку та зараховують на цього ж клієнта. Тобто, все одно, цю платіжну операцію обслуговує банк-еквайєр. На сьогоднішній день у світі не існує іншої точки входу для грошей, окрім банку. Саме банк-еквайєр є вагомою інф-раструктурно-технологічною ланкою для розвитку будь-яких інших високоприбутко-вих fintech бізнес-проектів. Що дуже важливо, такий банк-еквайєр – це і юри-дично-правова основа для синергії fintech бізнесів.

Про що йдеться?Вважаю, що наразі в Україні склалися унікальні сприятливі умови для інвестицій у бан-ківський сектор. А саме – створення онлайн еквай-рингового банку. Багато в чому завдяки тому, що банківська галузь, по суті, застигла. А це озна-чає, що діючі комерційні банки зараз можна купити дешево. І це при тому, що серед них є багато учасників платіжних ØØØ

Інвестиції в український банківський fintech: затребувані, захищені, їх прибутковість прогнозована

The article highlights the performance of countries in industries

such as the export of grain, corn, coal, steel, aircraft construction, production of sophisticated technology and development of IT-technol-ogies. That is, in areas, that were traditionally developed in Ukraine in the Soviet era, when the country was not only food and industrial breadbasket of the Soviet Union, but also as a source of science and scientists.Those days are long in the past. Now we are importing Chinese clothes, cars and mobile phones, Egyptian pota-

toes and buck-wheat, Turkish

shoes, many other for-eign-made goods. Are we a country with such a rich past, can’t do anything now to put himself on a par with the developed world countries and to secure a decent and prosperous today? But the solution, as always, is. And it is very simple. Even, it is much easier, than you can imagine. At the 3rd of August 2015 the national Bank of Ukraine on its website published the Letter of Comfort. This is a message not only to international payment systems, concerning simplifica-tion of the conditions of work in the Ukrainian market, but also a positive signal for the system investors in the banking fin-tech business, comprehen-sive assistance and encourage-ment from the regulator and the state.In October 2015, MasterCard

International was subordinat-ed to the Kiev office of the

company it’s branches in Geor-gia, Turkmenistan, Tajikistan, Kyrgyzstan and Uzbekistan. And in the summer of 2016,

Ukraine was visited by the Chairman of the MasterCard Academy Luke Helling. ØØØ

New opportunities for investors in UkraineRECENTLY, ONE POPULAR ONLINE NEWSPAPER PUB-

LISHED AN ARTICLE ABOUT 12 COUNTRIES COMPETING

WITH UKRAINE FOR WORLD CAPITAL. THE ARTICLE IS DE-

TAILED, WITH NUMBERS, CALCULATIONS AND BINDINGS

TO GDP. UNFORTUNATELY, IN THE WORLD RANKING

OF INVESTMENT ATTRACTIVENESS OUR COUNTRY IS ONLY

AT 89-E PLACE. AHEAD OF US, KAZAKHSTAN, MONGOLIA,

DOMINICAN REPUBLIC, COLOMBIA AND THE PHILIPPINES

42№ 4–5 (273) 2017

the Business HERALDБІЗНЕС ТА ФІНАНСИ

систем VISA, Master Card. На апдейт такого банку буде потрібно 6–9 місяців. Створення і запуск в робо-ту онлайн еквайрингового банку дозволяє інвесторам не тільки зберегти свої гроші, але і добре заробити. Адже за загального обсягу інвес-тицій $25–30 млн окупність настає вже в кінці першого року роботи. Макроприбуток забезпечується за рахунок конкурентної ціни транзак-ції на міжнародних ринках. За оцінкою міжнародних експертів онлайн-торгівлі, такий банк буде здатний об-робляти від 0,5% світового обороту онлайн-платежів. Створення банку можливо і за допомогою краудін-вестінга. Використовуючи процедуру International Payment Solutions, зацікав-лений інвестор отримує пріоритетні права і додаткові вигоди. Страхові депозити інтернет-торговців, постій-ні залишки на рахунках дозволяють менеджменту банку ще більше капіталі-зувати інвестиції власників такого банку. У свою чергу, ця модель банківського бізнесу сприяє зростанню економіки, оскільки має зна-чний потенціал для пасивно-го кредитування, володіючи значним дешевим фінансо-вим ресурсом.Як висновок, залишається додати, що філософія такого банку – cashless-технологія. А зменшення обігу готів-ки веде до збільшення ВВП країни. Ця бізнес-мо-дель повністю збігається з основними компонентами проекту Агентства з між-народного розвитку USAID «Трансформація фінан-сового сектора».

These are all signs of positive legislative dynamics in the banking and financial sec-tor of Ukraine. Everything is done to ensure that Ukrain-ian banks are able as soon as possible to become full members of international pay-ment systems and to join the service for international online payments.

By the way, in 2015 the turn-over of cross-border online payments – online payments with banking payment cards reached $ 2.5 trillion. Accord-ing to experts, by 2025, the global market for online pay-ments will be $ 85 trillion.

And to protect against inflation, and – earnI want to note that we are talking purely about the online payments with Bank payment cards. Today it is one of the most developed, generally accepted, legal, and most importantly – the most secure types of online payments. In no way want to under-estimate those who work

with electronic wallets, and different electronic currencies. But they are nothing more than a surrogate of a credit card. Any sites selling goods or services, such as Amazon, Ebay, Alibaba, Uber ( even if you accept payments via PayPal or other payment services) the money anyway, still debit Bank card account and credited to the custom-er. That is, all the same, this payment operation services the Bank acquirer. Today in the world there is not another entry point for money except of the Bank. And this is where the Bank acquirer is an important infrastructural-tech-nological component for the development of any other profitable fin-tech business projects. Very importantly, such a Bank-acquirer is a legal basis for synergy of fin-tech businesses.

What is all about? I believe that now in Ukraine there is a unique favorable conditions for investments into the banking sector. Namely, creating an online acquiring Bank. The majority of Ukrain-ian banks now do not actually work. This means that existing commercial banks now can buy cheaply. And this is de-spite of the fact that among

existing banks, many of them are members of payment systems VISA, Master Card.To update such a Bank will require 6–9 months. The creation and launch of the online acquiring Bank allows investors not only save money but also make a good profit. After all, with a total invest-ment of $ 25–30 million, the payback occurs at the end of the first year of operation. Maximum profit is ensured through competitive pricing of transaction in the international markets. According to the international experts of online trading, such a Bank will be able to handle 0.5% of global turnover online payments.Security deposits the Internet merchants, the permanent account balances, allow the Bank’s management to fur-ther capitalize on the invest-ment of the owners of such a Bank. In turn, such a model of the banking business contrib-utes to the economy because it has significant potential for passive lending, relatively cheap financial resources.The establishment of the Bank is also possible, with the help of crawdinvesting. Using the procedure of International Payment Solutions the inter-ested investor gets the priority rights and additional benefits.In conclusion, it remains to add that the philosophy of the Bank – cashless tech-nology. And reducing the circulation of cash, leads to an increase in GDP of the country. This business model completely coincides with the main components of the Project of the Agency for international development US-AID “Transformation of the financial sector”.

Investment in the Ukrainian banking fin-tech – in demand. They are protected. Their profitability is predictable

B HB H


45

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ВІСТ І З РЕГ ІОНІВВІСТ І З РЕГ ІОНІВ

Нещодавно в Херсоні у рамках виставки «Пів-

денний агропромисловий ярмарок «Фермер-2017» пройшла Щорічна аграрна конференція, присвячена проблемам збуту сільсько-господарської продукції, новим технологіям у пере-робці продукції АПК та актуальним питанням щодо провадження підприєм-ницької діяльності в аграр-ній галузі. На запрошення губернатора Херсонщини Андрія Гордєє-ва та Херсонської торгово-промислової палати участь у Конференції взяли пред-ставники Ірану, Норвегії, Італії, Білорусі. Так, Іран представляла делегація бізнесменів та

офіційних осіб із провінції Альборз на чолі з президен-том ТПП Альборза Рахімом Бана Молаї та міністром сільського господарства провінції Маджідом Муса-ві, а також Надзвичайний і Повноважний Посол Ірану в Україні Мохаммад Бехе-шті-Монфаред.Від Посольства Королівства Норвегія в Україні участь у заході взяв Дмитро Панкра-тов, координатор із питань бізнесу та торгівлі. Керівники міжнародної юридичної компанії Гаетано та Андреа Лонго, а також Горан Обрадович – влас-ник і директор компанії PIGO, яка є одним із про-відних світових виробни-ків морозильної техніки

і постачальником промис-лового обладнання для обробки овочів і фруктів, представили досвід Італії у сфері переробки аграрної продукції, фасування та від-правлення готового товару до торговельних мереж. Презентацію одного з най-потужніших білоруських виробників сільськогоспо-дарської техніки ТОВ «Гом-сільмаш» зробив директор департаменту регіональної торгівлі Дмитро Крючков. На пленарній частині Кон-ференції виступили також представники провідних українських аналітичних компаній і проектів міжна-родної технічної допомоги, виробників сільгосптехні-ки, сільгосппідприємств і керівники оптових ринків, які поділилися власним досвідом і надали поради щодо виведення продукції херсонських фермерів на ринки європейських країн. По завершенні пленарної частини було підписано

Меморандум про співпрацю між Херсонською облдерж-адміністрацією та Комітетом підприємців агропромис-лового комплексу при ТПП України.Практична частина Кон-ференції була присвяче-на актуальним питанням фермерського землеко-ристування, які розгляда-лися учасниками круглого столу, організованого ТПП України, Херсонською ТПП та Асоціацією фермерів та землевласників України. Модератором заходу став Олег Юхновський, голова Комітету АПК при ТППУ. Доповідачі обмінялися різностороннім баченням перспектив і проблем у земельній сфері нашої держави, в тому числі – на прикладі інших країн. Зокрема, досвід Німеччини з земельних питань і мож-ливі варіанти рішень для України представив пан Кристоф Гільген, експерт Товариства з управління

ХЕРСОНЩИНА ВХОДИТЬ ДО ЧИСЛА ЛІДЕРІВ ІЗ ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧІВ, БАШТАННИХ І ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ. СЕРЕД ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ ТА ПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗЕЙ РЕГІОНУ – ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У СТВОРЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ, ПОСТАВКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

НА КРОК БЛИЖЧЕ ДО ЗОВНІШНІХ РИНКІВRecently within the framework of the

“Southern Agroindustrial Trade Fair “Farmer 2017” in Kherson there took place an annual Conference on agricultural trade and promotion, new technologies of agricul-tural processing and other topical issues of agribusiness. At the invitation of the Head of Kherson Regional State Administration Mr. Andriy Gordieiev and Kherson Chamber of Commerce and Industry, the Conference was attended by foreign delegates – representatives of Iran, Norway, Italy and Belarus.Thus, Iran was represented by the Ambassa-dor of the Islamic Republic of Iran to Ukraine H.E. Mr. Mohammad Beheshti Monfared and the delegation of businessmen and officials from Alborz province. The Iranian delegation was headed by the President of Alborz Chamber of Commerce Mr. Rahim Banamolaei and the Minister of Agriculture of Madzhidom province Mr. Majid Moosavi. Mr. Dmytro Pankratov, the Business and Trade Coordinator of the Royal Norwegian Embassy, also spoke to the Conference participants.Directors of the international law firm Mr. Gaetano Longo and Mr. Andrea Longo as well as the owner and director of PIGO company Mr. Goran Obradovic presented the Italian experience in processing and packaging of agricultural products and marketing of the finished goods to retailers. PIGO company is one of the leading world-class manufacturers of freezing equipment and industrial machin-ery for fruit and vegetable processing.

Director of the Trade department of LLC “Gomselmash” Mr. Dmitriy Kriuchkov demon-strated the video-presentation of his enter-prise which is among the key manufacturers of agricultural machinery in Belarus.In the plenary part of the Conference there also spoke representatives of Ukrainian top analytical companies and international technical aid projects, agricultural producers, manufacturers of equipment, directors of wholesale markets. The speakers shared their own experience and gave advices on intro-duction of Kherson agricultural products to the European markets. At the end of the plenary part the Kherson Region State Administration and the Agri-culture Committee of Entrepreneurs at the Ukrainian Chamber of Commerce and Indus-try have signed a Memorandum of under-standing on mutual cooperation.The practical part of the Conference was dedicated to the topical issues of the farm-ing land management. There took place a round-table discussion arranged by Ukrainian CCI, Kherson CCI and Association of Farmers and Landowners of Ukraine. The discussion was moderated by Mr. Oleg Yuhnovskiy, the head of the Agriculture Committee of Entre-preneurs at the UCCI. The speakers shared different views of the prospects and chal-lenges in Ukrainian land matters, introduced examples of other countries.Specifically, the expert of Land Management and Trade Association BVVG Mr. Christoph Gilgen has presented the German experience in solving agrarian issues and appropriate options for Ukraine. The round-table participants gave a particular consideration to the acute and sensitive issues of: legislative initiatives in Ukrainian land mat-ters; recent changes in land legislation; chang-es in regulation concerning agricultural land lease; problems related to illegal takeover and solutions to them; legal regulation concerning ownership right to land plots; legal regulation concerning the land bank for farmers etc. The mentioned sensitive topics caused an extensive discussion. The round-table partici-pants highly appreciated the professional level of the speakers, information richness of the event and the opportunity of action-oriented consideration of solving important land issues.

KSENIA KARPENKOVA

ONE STEP CLOSER TO THE FOREIGN MARKETSKHERSON REGION IS ONE OF THE NATIONAL LEADERS IN CULTIVATION OF VEGETABLES, MELONS AND CEREAL CROPS. ATTRACTION OF INVESTMENTS IN ORDER TO CREATE INFRASTRUCTURE FOR STORING, SHIPPING AND MARKETING AGRICULTURAL PRODUCTS IS AMONG THE TOPMOST PRIORITIES FOR THE DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL AND PROCESSING INDUSTRY IN THE REGION

та реалізації земель BVVG (Німеччина).Особливий інтерес та увагу учасників круглого столу привернули вкрай гострі питання щодо законодавчих ініціатив у сфері земельних відносин в Україні; останніх змін у земельному зако-нодавстві та у регулюванні відносин оренди земель сільськогосподарського при-значення; проблем земель-ного рейдерства та методів боротьби з ним; проблем правового регулювання права власності на земель-ні ділянки; регулювання земельного банку фермер-ських господарств тощо.Тема засідання викликала широке обговорення при-сутніх через актуальність проблематики. Учасники круглого столу високо оцінили професійний рівень доповідачів, інформаційну насиченість заходу та мож-ливість практичного роз-гляду важливих для агра-ріїв прикладів розв’язання земельних питань.

КСЕНІЯ КАРПЕНКОВА


The Business HERALDthe Business HERALD БІЗНЕС І СПОРТ

46№ 4–5 (273) 2017

the Business HERALDБІЗНЕС І СПОРТ

Ми вирішили поговорити з Олексієм після чергової його перемоги про плани.– Велике спасибі! На названому Вами чемпіонаті я став триразовим чемпіоном України в суперважкій вазі (скромно посміхається, – прим. ред.). А ось змагання «Богатир року», на яких можна захистити звання «Най-сильніша людина України» 2017 року будуть проходити у серпні. Я до них готуюся.

– Ви не тільки найсильніший, але і наймолодший стронгмен України. Як потрапили в спорт?– Так, усе вірно, я – наймолодший спортсмен із десятки найсильніших у країні. У професійний спорт по-трапив у 17 років. Тренувався, щоб отримати звання кандидата в май-стри спорту, а вийшло, як вийшло на сьогоднішній день.

– А хто Ви за професією (осві-тою)?– Я ще студент. Навчаюсь на факуль-теті міжнародної економіки. В цьому році отримую бакалавра. Далі вчити-муся, щоб здобути повну вищу освіту. До речі, вчуся на стаціонарі.

– Батьки Вас підтримували у ви-борі спортивної кар’єри?– Спочатку мене не підтримував ніхто. Вважали, що це марна трата часу при моїй вазі 65 кг. Я ходив на богатирські ігри – так раніше на-зивався цей спорт. Ну який з мене богатир? Усі думали, що я не зможу бути сильнішим за спортсменів по 150–160 кг. Але на даний момент сім’я підтримує, максимально допо-магає в усіх починаннях. Я дуже їм вдячний. Без них у мене б не ви-йшло бути тим, ким я зараз є.

– Багато капіталовкладень вима-гає стронгмен?– Капіталовкладень насправді дуже багато! Сам я не витягнув би все.

Тільки на їжу потрібно до 10 тис. грн. на місяць, і це не беручи до уваги дуже дорогі допоміжні препарати для спорту, відновлювальні про-цедури, масажі, басейни і так далі... Екіпірування теж дороге, адже вага в стронгменів позамежна. Економи-ти на цьому не можна, бо лікувати травми набагато дорожче.

– Важко молодим пробитися в спорті?– Абсолютно легко! Адже ти мо-лодий! Усе для цього є – і швидке відновлення організму, і молодість, і сила, і бажання. Але для високого рівня потрібні ще й гроші, грамотні лікарі, час, завзятість, а ще – підтримка рідних і характер, який тобі допомагає переносити наванта-ження на тренуваннях. Щоб моло-дому просто пробитися в спорті – це не проблема. А ось вибратися на високий рівень хоча б в Україні, потрапити до десятки – тут уже мо-лодим доведеться попотіти. На од-ному бажанні далеко не заїдеш.

– Уряд якось підтримує Федера-цію зі стронгмену? – Міністерство спорту видає звання: майстри спорту, канди-дат у майстри спорту, заслужений майстер спорту і так далі ... Але на цьому все.

– У Вас є спонсори?– Так, компанія WHIRL на чолі з її власником Максимом Бондаренком. Вони – і мої спонсори, і партнери, і друзі. Це – молода, сильна, амбітна компанія з великими перспектива-ми, як і я. Ми швидко знаходимо спільну мову. Команда WHIRL мене підтримує на всіх змаганнях. Спаси-бі, хлопці!

– Скільки годин на день Ви тре-нуєтеся?– Тренуюся 4–6 разів на тиждень. Від 2 до 5 годин.

– Що Вам допомагає досягати таких результатів?– Генетика, природні дані, режим, грамотний підхід до спорту і, на чому хотів зупинитися, – назальний бустер від Whirl. Він допомагає як тренува-тися, так і відновлюватися, особливо під час сну – в Nasal Booster я сплю. Взагалі, дуже важливий сон. Уві сні ростуть 80% м’язів, інші 20% – за весь день. Гормон росту виро-бляється вночі, і, щоб прискорити всі процеси в організмі, потрібно більше кисню. Якраз із цим завданням дуже добре справляється Nasal Booster від Whirl.

– У такому ритмі, напевно, не залишається часу на особисте...– На приватне часу вистачає. Важ-ливо не забувати, що ти – людина, і навколо багато людей, яким ти дуже дорогий.

– Ким Ви себе бачите через 15 років?– Примірним сім’янином із великою родиною. При цьому таким, який виграв по кілька разів найважливіші змагання в нашому виді спорту.

– Яке майбутнє в Україні для стронгменів?– Дуже сподіваюся, що даний вид спорту буде популярнішим за футбол (посміхається, – прим. ред.).

– Ваші побажання читачам жур-налу the BUSINESS HERALD – бізнесменам, підприємцям України?– Шановні читачі журналу the BUSINESS HERAL! Бажаю вам здоров’я! Займайтеся спортом, будьте сильними. Зі спортом люди розвиваются не тільки фізично, але й духовно, емоційно та психічно. Всім – великих успіхів у ваших справах, бізнесі!

Бесіду вела Наталія КОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА

НАЙСИЛЬНІШИЙ І НАЙМОЛОДШИЙ СТРОНГМЕН УКРАЇНИ

ОЛЕКСІЙ НОВІКОВ ПІДТВЕРДИВ СТАТУС НАЙСИЛЬНІШОЇ ЛЮДИНИ УКРАЇНИ 2017. ВІН МОЛОДИЙ, СПОВНЕНИЙ ПЛАНІВ. УЖЕ СТАВ ГОРДІСТЮ КРАЇНИ І НАШОЇ СТОЛИЦІ, КИЄВА. БОГАТИРІ НЕ ПЕРЕВОДЯТЬСЯ НА НАШІЙ ЗЕМЛІ, ВОНИ – СПАДКОЄМЦІ ЛЕГЕНДАРНИХ ВОЇНІВ-РУСИЧІВ, СЛАВНОГО КОЗАЦТВА. ВАЖЛИВО ЩЕ Й ТЕ, ЩО НЕ ТІЛЬКИ ОКРЕМІ ЛЮДИ – НАША НАЦІЯ, УКРАЇНЦІ, ПОСТУПОВО ДОЛУЧАЮТЬСЯ В НАЙШИРШОМУ СВОЄМУ ПРЕДСТАВНИЦТВІ ДО СПОРТИВНОЇ КУЛЬТУРИ, КУЛЬТУРИ ТІЛА, ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

50№ 4–5 (273) 2017

the Business HERALDВИХІДНІ ДАНІ

Передплатити«Діловий вісник» можна через редакцію або його інтернет-версію на сайті www.presspoint.ua.Індекс – 74151Докладна інформація про ТПП України на www.ucci.org.ua«Діловий вісник» в Інтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv

Редакція друкує матеріали мовою оригіналуПри передруках посилання на «Дiловий вiсник» є обов’язковим. Рукописи не рецензуються i не повертаються.Матеріали, позначені , друкуються на правах рекламиЗа достовірність і точність інформації та реклами вiдповiдальнiсть несуть автори і рекламодавці.Редакція не завжди поділяє думки авторів.

Видавець Торгово-промислова палата України

Головний редактор

Наталія КОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА[email protected]

Дизайнта верстка

Олександр ПЕТРЕНКО[email protected]

Фотографії Архів ТПП України, власні фотографії авторів

Реклама З питань розміщення інформаційних матеріалів та реклами звертайтеся за тел.+38-067-239-56-77,e-mail: [email protected] [email protected]

Адреса редакцiї 01601, МСП, Київ, вул. Велика Житомирська, 33 тел.: (044) 272-29-58, 279-47-48 тел./факс: (044) 272-32-53e-mail: [email protected]

Видання зареєстровано в Держкомпреси України(м. Київ), КВ № 453 вiд 23 лютого 1994 р.Видається з листопада 1992 р.

Тираж 12 000 прим. Вiддруковано ВЦ «Софія-А», м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а.© «Дiловий вiсник», 2015.

М.В. Засульський президент Київської торгово-промислової палати

С.С. Куруленко голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України

О.Е. Лиховид голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України

Д.О. Михайленко голова Комітету з податкових питань при Торгово- промисловій палаті України

М.І. Непран перший віце-президент – генеральний секретар Торгово-промислової палати України

Г.Д. Чижиков президент Торгово-промислової палати України, доктор економічних наук

О. І. Юхновський голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України

http://www.facebook.com/ucci.org.ua

А

Журнал «Діловий вісник» № 4–5 (273), квітень – травень 2017

Журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)№ 4–5 (273) 2017 | Журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)

ІРИНА БАРАХ


У ЧИЇХ РУКАХ КЛЮЧ ВІД ЗРОСТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ?



ISSN 1680 3310

caverBH_02-2017.indd 1 19.05.2017 16:59:32

ДАВАЙТЕ РОБИТИ ДОБРІШИМИ ОДИН...

Documents