НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК...
TRANSCRIPT
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА
БОДНАРУК Олена Володимирівна
УДК 159.922.6:378.147
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БАЗОВИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ
У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Авторефератдисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2015
2
Дисертація є рукопис.
Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти»,
кафедра загальної та практичної психології, м. Київ.
Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор
Семиченко Валентина Анатоліївна, Інститут сучасних знань, кафедра психології та педагогіки,
професор
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, доцент
Гура Тетяна Євгенівна, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти», кафедра менеджменту освіти та психології, професор
кандидат психологічних наук, доцент Зазимко Оксана Володимирівна,Інститут психології імені
Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія когнітивної психології,старший науковий співробітник
Захист відбудеться 29 квітня 2015 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д
26.453.02 в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, Київ-33,
вул. Паньківська, 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН
України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2
Автореферат розісланий 27 березня 2015 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков
3ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Сучасні соціально-економічні перетворення в Україні, які
визначають спрямованість усіх сфер і форм взаємодії у суспільстві, впливають на особливості
становлення та реалізацію фахівця в цих умовах. Дедалі частіше виникає потреба звернення до
психологічних знань. Такі виклики сучасного суспільства зумовлюють необхідність підвищення
ефективності психологічної підготовки студентів вищих навчальних закладів як основи їх
професійної компетентності.
Аналізуючи професійну підготовку студентів ВНЗ, можна сказати, що кінцевим
результатом завжди має бути фахівець, готовий як до виконання вузькопрофесійних завдань, так і
загалом до вибудовування і організації свого власного життя, який уміє відповідати за свої дії і
вчинки, здатний до оптимальної взаємодії з іншими людьми. Саме у цьому ракурсі і повинні
розглядатися всі події життя вищого навчального закладу, і особливо вивчення психології,
оскільки саме психологія надає людині необхідні теоретичні і методичні знання організації як
професійної діяльності, так і життєдіяльності в цілому.
Формування у студентів психологічних понять як важливої складової професійних і
життєвих знань – важлива психолого-педагогічна проблема, яку вирішує викладач в своїй
практичній діяльності.
У методології науки поняття розглядаються як основа наукових знань. Тому вивчення тієї
чи іншої науки в навчальному процесі значною мірою зводиться до засвоєння її поняттєвого
апарату. Але, як правило, підручники і навчальні посібники не акцентують увагу читача, студента
на тому, що наука на методологічному рівні ґрунтується на логічній та впорядкованій системі
понять, що без з’ясування поняттєвого апарату науки пізнати її неможливо, що мислення
майбутнього фахівця, а отже, і його діяльність, без засвоєння цього апарату неможливі на
професійному рівні,оскільки не створюється психологічне настановлення, необхідне для
успішного вивчення того чи іншого навчального предмета.
Формуванню та засвоєнню системи базових професійних понять присвячено багато
досліджень.
Психологічні теорії та концепції засвоєння різних видів понять були висвітлені у працях
таких учених: О. С. Байрамов, Л. Г. Вяткін, Є. М. Кабанова-Меллер, З. І. Калмикова,
С. Д. Максименко, А. К. Маркова, Н. О. Менчинська, Р. Г. Натадзе, О. М. Орлов, Ж. Піажета ін.
Проблемами процесу засвоєння займалися П. П. Блонський, Д. Н. Богоявленський,
Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін, Н. О. Менчинська,
Н. Ф. Тализіна, М. І. Шир та ін. Шляхи ефективного засвоєння психологічних знань студентами
розглядали В.М. Карандашев, В. А. Семиченкота ін.
Вивченню особливостей формування наукових понять у студентів присвячено ряд
4дисертаційних досліджень, а саме: з фізики – О. В. Матвеєв, В. В. Рубцов, хімії –М. А. Дацюк,
математики – Н. І. Жигайло, кольорознавства –Л. В. Бичкова, природознавства – М. Ф. Бабій,
Л. М. Кудояр, педагогіки – О. Є. Антонова.
Дослідниками доведено, що процес формування понять є складним багатоплановим, який
може здійснюватися різними способами та методами. Особливої актуальності набуває процес
засвоєння базових понять окремих навчальних дисциплін у процесі професійної підготовки.
Емпіричні дані, одержані під час дослідження студентів різних спеціальностей, свідчать, що у
значної частини спостерігається недостатня сформованість механізмів засвоєння наукових понять.
Разом з тим, незважаючи на доволі широке коло предметних галузей, що були охоплені,
проблема формування базових психологічних понять у студентів і досі залишається дослідженою
не належним чином.
Недостатня розробленість означеної проблеми, з одного боку, її актуальність, з другого, як
у теоретичному, так і практичному аспекті зумовили вибір теми нашого дисертаційного
дослідження – «Формування системи базових психологічних понять у студентів вищих
навчальних закладів».
Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження
виконувалося у рамках комплексних науково-дослідних тем: кафедри загальної та практичної
психології Інституту менеджменту та психології ДВНЗ «УМО»«Психолого-педагогічний супровід
навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців в системі післядипломної педагогічної
освіти»,Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» «Науково-
методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної
педагогічної освіти на засадах сучасних технологій» (державний реєстраційний номер
0112U002317, 2012–2014 рр.).
Тема дослідження затверджена вченою радою ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»
(протокол № 9 від 27.11.2002 р.) та погоджена в Координаційній раді наукових досліджень у галузі
педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 28.01.2003р.).
Об’єкт дослідження – процес навчання психології студентів вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження – особливості формування системи базових психологічних понять у
студентів у процесі навчання.
Гіпотеза дослідження – за традиційних умов викладання психології у вищий школі рівень
засвоєння студентами психологічних понять є недостатнім. Підвищення ефективності навчання
психології можливо за умов: висвітлення особливостей психології як галузі знань; опори на
зв’язок психологічних знань з майбутньою професійною діяльністю; орієнтації викладання
психології на практичні фахові і життєві потреби студентів; спрямованості навчання психології на
особистісно-професійний розвиток майбутніх фахівців.
5Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично виявити особливості
формування системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів,
розробити та практично перевірити програму підвищення ефективності їх формування у процесі
навчання психології.
Згідно з поставленою метою дослідження визначено такі завдання:
1) здійснити теоретичний пошук з метою визначення стану дослідженості проблеми
засвоєння понять;
2) на основі теоретичного аналізу виявити основні підходи до формування психологічних
понять;
3) розробити теоретичну модель засвоєння студентами системи базових психологічних
понять та визначити методичну базу дослідження;
4) вивчити особливості засвоєння психологічних понять студентами вищих навчальних
закладів за існуючих умов навчання;
5) виділити базові поняття психології та проаналізувати логіку їх розкриття в окремих
підручниках;
6) розробити та апробувати програму формування системи базових психологічних понять
у студентів вищих навчальних закладів.
Теоретико-методологічними основами дослідження є: психологічні теорії та концепції
засвоєння різних видів понять (О. С. Байрамов, Д. Н. Богоявленський, Л. Г. Вяткін, В. В. Давидов,
О. М. Кабанова-Меллер, З. І. Калмикова, Н. О. Менчинська, О. М. Орлов, Р. Г. Натадзета ін.);
принципи організації процесу їх засвоєння (Д. Н. Богоявленський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов,
Д. Б. Ельконін, Н. О. Менчинська, Н. Ф. Тализіна); положення про взаємодію життєвих і наукових
понять (Л. С. Виготський, І. І. Ільясов, П. Ф. Каптерєв,О. М. Леонтьєв, В. Я. Ляудіс,
В. І. Слободчиков, І. С. Якиманська); концепції формування понять в онтогенезі особистості
(Н. Ах, Дж. Брунер, Л. С. Виготський, В. В. Давидов, Ж. Піажета ін.); взаємозв’язку навчання та
розвитку (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, Н. О. Менчинська, О. В. Скрипченко та ін.); шляхи та
засоби формування розумових здібностей, визначення закономірностей мисленнєвого процесу при
розв’язанні логічних задач (К. А. Абульханова-Славська,А. В. Брушлинський, С. Д. Максименко,
В. О. Моляко, В. М. Пушкін, О. К. Тихомиров та ін.); теорії наративізації свідомості особистості
(Й. Брокмейер, С. Ю. Гуцол, М. Л. Смульсон, Р. Харре, О. М. Шиловська, Н. В. Чепелєвата ін.).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і досягнення визначеної мети
передбачене використання комплексу теоретичних і експериментальних методів:
· теоретичні методи – теоретичний аналіз, узагальнення, систематизація, теоретичне
моделювання;
· емпіричні методи – цілеспрямоване спостереження; психодіагностичні методи
6(анкетування, інтерв’ювання, тестування, аналіз документації, контент-аналіз);
експеримент;методи активного соціально-психологічного навчання (соціально-психологічний
тренінг, тематичні дискусії, психологічні вправи;методи математичної обробки даних
(кореляційний та дисперсійний аналіз) з подальшою їх інтерпретацією та змістовим
узагальненням.
Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою
пакета статистичних програм SPSS (версія 13.0) та комп’ютерної програми Microsoft Excel.
Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у три етапи
впродовж 2001–2014 рр.
На першому етапі дослідження (2001–2004) вивчався стан розробленость проблеми в її
теоретичному та практичному аспектах. Здійснювалось вивчення теоретико-методологічних
підходів і основних концепцій з проблеми дослідження. Виокремлено об’єкт, предмет,
сформульовано мету і завдання, визначено методичну базу дослідження, проаналізовано сучасні
теоретико-методологічні підходи до проблеми формування базових психологічних понять у
студентів вищих навчальних закладів.
На другому етапі дослідження (2005–2008) здійснено емпіричне виявлення рівнів
сформованості системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів,
визначення індивідуально-психологічних особливостей, що впливають на процес формування
системи базових психологічних понять, та дослідження впливу соціально-демографічних і
організаційно-професійних чинників на формування системи базових психологічних понять у
студентів. Матеріали цього етапу дослідження стали основою для розробки програми підвищення
ефективності формування системи базових психологічних понять у студентів у процесі навчання
психології.
На третьому етапі (2009–2014) було розроблено та апробовано програму підвищення
ефективності процесу формування системи базових психологічних понять у студентів,
проаналізовано матеріали формувального експерименту, узагальнено одержані контрольні
діагностичні результати, оформлено текст дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження. Основне дослідження проводилося впродовж 2001–
2014 років на базі Інституту менеджменту та психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»,
Криворізької філії Європейського університету та Криворізького державного педагогічного
університету. Загальна кількість досліджуваних – 414 осіб. До вивчення окремих аспектів
досліджуваної проблеми залучалися студенти факультетів психології (3-й курс, 83 особи)та
філології (1-й курс магістратури, 42 особи) Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше:
7виявлено особливості процесу формування психологічних понять у студентів; уточнено склад
базових психологічних понять при вивчені курсу загальної психології; розширено та доповнено
наукові уявлення щодо засвоєння психологічних знань студентами різних спеціальностей;
розкрито взаємозв’язок між індивідуально-психологічними особливостями студентів та
ефективністю засвоєння психологічних понять; виявлено чинники, що впливають на процес
засвоєння студентами психологічних понять; визначено особливості формування системи базових
психологічних понять у студентів; розроблено програму підвищення ефективності процесу
формування психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів і доведено її
ефективність.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено методику
діагностування рівнів сформованості базових психологічних понять у студентів, запропоновано
авторську програму підвищення ефективності навчання психології. Поглиблено зміст Практикуму
з загальної психології шляхом запровадження системи завдань, спрямованих на професійний та
особистісний розвиток, тренінгових вправ на використання психологічних понять при вирішенні
навчальних, професійних та життєвих проблем. Результати дослідження можуть бути використані
у навчальному процесі вищих навчальних закладів різних типів, де психологія викладається як
загальноосвітня дисципліна, в системі післядипломної педагогічної освіти, на курсах підвищення
кваліфікації психологів, учителів та методистів, а також для самоосвіти студентів.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені у
навчальний процес ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» (довідка про впровадження № 01-
02/513 від 08.07.2011 р.), Української інженерно-педагогічної академії (довідка про впровадження
№ 103-28/62 від 07.10.2011 р.), були використанні при розробці навчальних дисциплін для
студентів психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного
університету імені Т. Г. Шевченка (довідка про впровадження № 04-11/614 від 07.06.2011 р.),
впроваджені в практику роботи кафедри психології Полтавського національного педагогічного
університету імені В.Г. Короленка під час читання курсів психологічного напряму для студентів
різних спеціальностей (довідка про впровадження № 3008/01-30/28від 09.06.2011 р.).
Надійність і вірогідність одержаних наукових результатів забезпечено теоретичною
обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, відповідністю методів меті, предмету та
завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, якісним та кількісним аналізом теоретичних
та емпіричних даних та позитивними результатами формувального експерименту.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення, сформульовані у ході
дисертаційного дослідження, теоретичні і практичні аспекти дослідження та висновки, апробовані
на міжнародних, загальноукраїнських та регіональних наукових та науково-практичних заходах:
Четверта міжнародна науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах
8системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2009); Міжнародна науково-практична
конференція «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі
неперервної професійної освіти» (Київ, 2009); Міжнародна науково-практична конференція
«Психологічні проблеми становлення фахівців в умовах соціальних трансформацій» (Київ, 2009);
Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток післядипломної педагогічної освіти
України в умовах інтеграції» (Київ, 2007); ІІ Міжнародна науково-практична конференція
«Психолого-педагогічний супровід фахової підготовки та підвищення кваліфікації особистості в
умовах трансформації освіти» (Київ, 2010); наукова конференція «Розвиток післядипломної
педагогічної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи» (Київ, 2010); Перший всеукраїнський
конгрес із соціальної психології (Київ, 2010); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція
«Психолого-педагогічний супровід фахової підготовки та підвищення кваліфікації особистості в
умовах трансформації освіти» (Київ, 2011); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція
«Проектування розвитку та психолого-педагоічного супроводу обдарованої особистості»
(Тернопіль, 2011);Студентська науково-практична конференція«Інтеграція науки і практики в
контексті професійної діяльності майбутніх фахівців: економіка, психологія, педагогіка» (Київ,
2011);IV Міжнародна науково-практична конференція «Психолого-педагогічний супровід фахової
підготовки та підвищення кваліфікації особистості в умовах трансформації освіти» (Київ, 2012);
Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток післядипломної педагогічної освіти у
сучасному суспільстві: експериментально-дослідницька діяльність» (Львів, 2012);
ІІ Міжнародна наукова конференція «Инновация, качество образования и развития» (Баку, 2012); ІІІ
Всеукраїнський травневий форум вчених і практиків «Екопсихея» «Психологічна освіта: особисті та
соціальні перспективи» (Київ, 2013); Всеукраїнська науково-практична конференція (з міжнародною
участю) «Особистість у сучасній освіті: проблеми навчання та розвитку» (Донецьк, 2014); VI
Міжнародна науково-практична конференція «Психолого-педагогічний супровід фахової підготовки
та підвищення кваліфікації особистості в умовах трансформації освіти»(Київ, 2014). Результати
дослідження також обговорювалися на засіданнях кафедри загальної та практичної психології
Університету менеджменту освіти НАПН України (2007–2014).
Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження, його результати
та висновки відображено у 14 одноосібних публікаціях автора: 7 статей у фахових наукових
виданнях, зареєстрованих МОН України, 2 статті у закордонних наукових періодичних виданнях,
3 у матеріалах наукових міжнародних конференцій (у тому числі 1 – за межами України); 2 статті
апробаційного характеру.
Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках.
Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу,
загальних висновків, додатків і переліку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації
9становить 274 сторінки, у тому числі 4 рисунки на 2 сторінках, 14 таблиць на 8сторінках. Обсяг
додатків –77 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет і мета,
сформульовано гіпотезу та завдання, висвітлено її наукову новизну, теоретичну і практичну
значущість, наведено дані про апробацію результатів дослідження та їхнє впровадження у
практику.
У першому розділі – «Теоретичні засади проблеми формування базових психологічних
понять у студентів вищих навчальних закладів» –висвітлено теоретичні підходи до проблеми
формування та засвоєння понять студентами, розкрито особливості навчання психології,
визначено чинники та особливості засвоєння психологічних понять.
На основі теоретичного аналізу виокремлено декілька підходів до формування понять:
діяльнісний (Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, О. М. Леонтьєв,Н. О. Менчинска,
Н. Ф. Тализіна та ін.); синтетично-генетичний (Н. Ах, Дж. Брунер, Г. С. Костюк,
С. Д. Максименко, Ж. Піажета ін.); особистісно-розвивальний (К. О. Абульханова-Славська,
І. І. Ільясов, В. Я. Ляудіс, С. Л. Рубінштейн та ін.); метакогнітивний (С. Волкер, М. Мак-Гоарті,
о’Маллей Р. Оксфорд, А. Чамот, та ін.); рефлексивний (Р. Діадорі, В. А. Семиченко, В. Онг та ін.).
Висвітлено своєрідність навчання психології: зв’язок психологічних знань з майбутньою
професійною діяльністю; орієнтація процесу викладання психології на практичні професійні і
життєві потреби фахівців; спрямованість навчання психології не лише на передачу наукових
знань, умінь, навичок, а і на особистісний розвиток майбутніх фахівців.
У результаті теоретичного аналізу уточнено особливості предмета психології як навчальної
дисципліни; конкретизовано принципи і цілі вивчення психології; завдання, які треба реалізувати
у навчанні психології. Проаналізовано відмінності викладання психології у контексті основних
освітніх парадигм (академічна, технологічна, особистісна, рефлексивна).
Доведено залежність успішного засвоєння базових психологічних понять від психологічних
особливостей студента, наявності у нього внутрішньої мотивації та від побудови навчального
курсу психології.
Обґрунтовано теоретичну модель (рис.), яка містить сукупність базових психологічних
понять та рівні їх засвоєння студентами у процесі професійної підготовки: 1 рівень – низький:
механічне запам’ятовування (студенти не можуть пояснити вказане поняття та навести приклади;
2–нижче середнього (запам’ятовування з первинними ознаками засвоєння); 3– середній (розуміння
студентами сенсу вказаного поняття); 4– вище середнього (розуміння системи, в якої знаходиться
дане поняття); 5– високий (здатність використовувати психологічні поняття у повсякденному
10житті,коректне використання психологічних понять для опису фактів та явищ навколишньої
дійсності, інших осіб, своїх почуттів, чинників активності, станів, мотивів тощо).
Рис. 1. Теоретична модель
Проаналізовано недоліки формування психологічних понять в умовах традиційного
навчання; емпірично виявлено труднощі, з якими стикаються студенти при засвоєнні
психологічних знань; уточнено стадії, які проходить людина у процесі формування психологічної
культури; виділено етапи формування понять; запропоновано критерії та ознаки сформованості
понять. У підручниках з психології пропонуються різні базові психологічні поняття,
використовується різна логіка їх подання (індуктивна, дедуктивна і змішана). Це обумовлює
необхідність уточнення нормативної системи базових психологічних понять, пошук оптимальної
логіки їх подання у процесі навчання психології.
11На основі аналізу проблеми доведено недостатню її розробленість як у теоретичному, так і
в емпіричному аспекті, що дає підстави для дослідження особливостей процесу формування
психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів.
У другому розділі –«Емпіричне дослідження процесу формування базових психологічних
понять у студентів вищих навчальних закладів»– висвітлено методику, описано організацію та
базу дослідження, визначено тенденції формування базових психологічних понять у студентів
вищих навчальних закладів, здійснено аналіз результатів дослідження засвоєння базових
психологічних понять, виявлено вплив соціально-демографічних та індивідуально-психологічних
чинників на засвоєння системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних
закладах.
У ході дисертаційного дослідження проведено емпіричне дослідження з вивчення
тенденцій формування у студентів вищих навчальних закладів системи базових психологічних
понять.
Емпіричне дослідження проводилося в два етапи: пошуковий та констатувальний. На
пошуковому етапі аналізувався зміст базових понять психології, логіка їх розкриття у підручниках
із загальної психології, труднощі, що відчувають студенти у процесі вивчення психології.
Констатувальний етап передбачав дослідити мотивацію вивчення психології студентами,
виявлення рівнів сформованості системи базових психологічних понять
у студентів та ступінь використання ними мета-когнітивних стратегій, виявлення чинників, що
впливають на формування базових психологічних понять та аналіз логіки розкриття базових
понять психології в окремих підручниках.
Визначено, що на формування системи базових психологічних понять у студентів вищих
навчальних закладів можуть впливати, зокрема, такі чинники:
а)індивідуально-психологічні (інтелект, особистісні якості);
б) організаційно-професійні (місце розташування вищого навчального закладу, майбутня
спеціальність, освіта за порядком, рівень та стадія освіти);
в)соціально-демографічні (стать).
До дослідження були залучені не лише студенти, які вивчали загальну психологію, а і
студенти, які не проходили відповідного курсу (мали лише побутові психологічні знання). Серед
них: студенти факультету менеджменту Криворізької філії Європейського університету І та
ІІкурсів, які не вивчали психологію, та студенти ІІ і ІІІ курсів, які вивчали психологію як
загальноосвітню дисципліну; студенти І курсу факультету іноземних мов, які не вивчали
психологію як загальноосвітню дисципліну, та студенти ІІІ курсу психологічного факультету
Криворізького державного педагогічного університету; студенти Інституту менеджменту та
психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», а саме: бакалаври, магістри психології (1, 2,
123 рік навчання) та абітурієнти цього інституту. У Криворізькій філії європейського університету та
у Криворізькому державному педагогічному університеті форма навчання стаціонарна, а в
Інституті менеджменту та психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» – очно-заочна.
Аналіз результатів емпіричного дослідження дав змогу визначити сформованість базових
психологічних понять у студентів ВНЗ. Виявлено, що 68,6 % досліджуваних мають низький рівень
сформованості психологічних понять (механічне запам’ятовування; відсутність повноти, глибини,
системності і усвідомленості знань), 20,3 %– рівень нижче середнього (запам’ятовування з
первинними ознаками засвоєння; повнота знань, вимірювана кількістю програмних знань щодо
вивчення психологічних явищ), 7,7 %– середній рівень (розуміння сенсу поняття; глибина знань –
сукупність пізнаних істотних зв’язків між відповідними знаннями;узагальненість знань припускає
здатність підвести конкретне знання під узагальнене), 2,2 % – рівень вище середнього (розуміння
системи, в якій перебуває поняття; систематизованість знань, що характеризується пізнанням
складу деякої сукупності знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомленням одного знання як
базового для інших, але при визначеному, заданому погляді на цю сукупність;системність знань –
усвідомлення приналежності будь-якого фрагмента знань до тієї або іншої системи знань.
Розуміння системи, в якій перебуває поняття; систематизованість знань, що характеризується
пізнанням складу деякої сукупності знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомленням одного
знання як базового для інших, але при визначеному, заданому погляді на цю
сукупність;системність знань – усвідомлення приналежності будь-якого фрагмента знань до тієї
або іншої системи знань) і лише 1,2 %– високий рівень (використання у повсякденному житті;
усвідомленість знань особою виражається в їх зв’язку і коректному використанні способів їх
здобуття, в умінні їх доводити; міцність знань, утримання в пам’яті системи знань і способів їх
застосування або в готовності вивести необхідні знання, застосовувати в інших операціях знань).
Таблиця 1
Рівні сформованості психологічних понять
Рівень засвоєння психологічних
понять
Кількість досліджуваних
у %
Низький 68,6
Нижче середнього 20,3
Середній 7,7
Вище середнього 2,2
Високий 1,2
Труднощі, з якими стикаються студенти у процесі вивчення психології визначено такі:
13необхідність подолати суперечності між побутовими та науковими поняттями, велика кількість
нових термінів, важкість встановлення зв’язків між окремими темами, недостатня мотивація до
навчання психологічних дисциплін, наявність різних підручників з психології, які відрізняються за
змістом, переважання теоретичних знань, недостатня кількість годин на вивчення курсу.
Наслідком цього є недостатній рівень сформованості поняттєвого апарату у студентів, орієнтація
на механічне запам’ятовування, невміння використовувати психологічні знання для вирішення
поточних проблем та особистісно-професійного розвитку.
Також визначені кроки, спрямовані на підвищення ефективності навчання психології:
проведення більшої кількості практичних занять; підвищення ефективності навчального процесу;
удосконалення професіоналізму викладачів; модернізація методів навчання; підвищення рівня
мотивації студентів; індивідуальний підхід з урахуванням психологічних особливостей студентів;
зв’язок психологічних понять з повсякденним життям; удосконалення самостійної роботи
студентів; доступність у викладі психологічного матеріалу; використання наочності у викладанні;
підвищення активності студентів.
Емпірично підтверджено вплив зовнішньої і внутрішньої мотивації навчання психології на
рівень сформованості системи базових психологічних понять. Доведено, що студенти практично
не використовують під час навчання психології метакогнітивні стратегії.
Аналіз чинників, що можуть впливати на ефективність навчання психології показав, що
сформованість базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів не залежить
від таких організаційно-професійних чинників, як майбутня спеціальність, місце розташування
ВНЗ, рівень освіти, стадії освіти. Позитивно впливає здобуття другої вищої освіти і стать
(досліджувані жінки мають дещо більш високий рівень сформованості системи базових
психологічних понять, ніж чоловіки).
Виявлено зв’язок рівня сформованості системи базових психологічних понять з
індивідуально-психологічними особливостями студента: експресивністю, пармією (сміливість,
схильність до ризику, активність, емоційність, імпульсивність), і обернена тенденція залежності
рівня володіння психологічними поняттями від аутії (багата уява, високий творчий потенціал,
примхливість, легка відмова від здорового глузду, неврівноваженість, здатність легко
захоплюватися), протенсії (підозрілість, внутрішнє напруження, велика зарозумілість, затримання
своєї уваги на невдачах, дратівливість, обережність). За показниками ж інтелекту (логічний добір,
виявлення загальних рис, аналогії, класифікації) статистично значущих відмінностей в рівнях
засвоєння психологічних понять не виявлено.
Досліджено наявність базових психологічних понять у різних підручниках із загальної
психології. Констатовано, що більшість підручників, незалежно від року та місця видання, мають
змішану логіку подання тем та наявність тем з інших галузей психології. Визначено базові
14поняття, які найчастіше використовуються як основні структурні елементи (категорії) в
підручниках з психології: дві метакатегорії (психіка, свідомість) та 18 категорій загальної
психології (увага, відчуття, сприймання, пам’ять, мовлення, мислення, уява, емоції, воля, психічні
стани, темперамент, характер, здібності, спрямованість, особистість, спілкування, соціальні групи,
діяльність). Уточнено смислові блоки, за якими структуруються базові психологічні поняття:
пізнавальні процеси; емоційно-вольові процеси; психічні стани; психічні властивості; інтегративні
явища.
Проведене дослідження доводить необхідність розробки та впровадження програми
формування системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів.
У третьому розділі – «Підвищення ефективності процесу формування системи базових
психологічних понять у студентів» – викладено мету та завдання формувального експерименту,
висвітлено організаційно-методичні засади та програму формування базових психологічних
понять у студентів вищих навчальних закладів. Представлено результати впровадження програми
формування базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів.
У результаті констатувального етапу дослідження було виявлено, що традиційна система
організації і керування процесом навчання психології не забезпечує необхідного рівня володіння
психологічними поняттями, навіть у майбутніх психологів. Студенти не розкривають сутність
психологічних понять, як наслідок, до кінця не розуміють психологію як навчальний предмет,
не використовують психологічні поняття у власній життєдіяльності.
Мета формувального експерименту полягала у розробці та експериментальній перевірці
програми формування системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних
закладів у процесі навчання психології.
Завдання програми формувального експерименту:розробити та експериментально
перевірити програму навчання курсу психології у вищих навчальних закладах, що сприяла б
підвищенню ефективності формування системи базових психологічних понять шляхом створення
умов для: а) розуміння та використання студентами психологічних понять у повсякденному житті;
б) підвищення внутрішньої мотивації вивчення студентами психології.
Формувальний експеримент проводився в Інституті менеджменту та психології ДВНЗ
«Університет менеджменту освіти». У досліджені брали участь магістри за спеціальністю
«Психологія», які здобували другу вищу освіту. Експеримент проводився упродовж двох років
(2012–2013). Кількість студентів, які брали участь у формувальному експерименті – 32 особи. Як
контрольні були залучені 3 групи попередніх прийомів загальною кількістю 42 особи.
На основі аналізу конкретних методів формування у студентів системи базових
психологічних понять та ознайомлення з наявним досвідом їх використання, визначено, що основу
програми можуть становити: 1) виявлення проблем, з якими стикаються студенти та розробка
15засобів їх попередження; 2) спеціально розроблена карта самостійної роботи як доповнення до вже
існуючого спецкурсу «Практикум з загальної психології»; 3) тренінг, направлений на розвиток
здатності до засвоєння базових психологічних понять через підвищення внутрішньої мотивації
студентів до вивчення психології.
У процесі дослідження визначено способи подолання проблем, з якими стикаються
студенти під час вивчення психології, а саме: створення психологічного словника для
упорядкування психологічних понять,використання вправ на прямі та обернені переклади
психологічних понять для поглиблення розуміння їх сенсу, виконання завдань з трактування суті
понять та взаємної оцінки правильності наданих визначень, виконання завдань на створення
автопортрету, портрету одногрупників та залучення до активних діалогів, тренування в
інтерпретації результатів самодіагностики і взаємодіагностики на основі психологічних текстів,
прогнозування впливу виявлених психологічних якостей на особистісний і професійний розвиток.
Розроблено карту самостійної роботи як доповнення до курсу «Практикум з загальної
психології». Цей курс продовжує розвиток базових психологічних знань, яких набувають студенти
з теоретичного курсу «Загальна психологія», але має більш практичний контекст.
Підвищенню внутрішньої мотивації до вивчення психології сприяє спеціально розроблений
тренінг,який складається з 4 тренінгових занять. Тривалість 1-го заняття – 4 години, кожне
наступне тренінгове заняття проводилося у кожну наступну навчально-залікову сесію (4 рази на
рік, у зв’язку з очно-заочною формою навчання).
Таблиця 2
Зміст тренінгових занять
№
пор.
Тема Методи Вправи Завдання
1.
Почни з
себе.
Мозковий штурм на
тему свідомості.
Міні-лекція про сфери
свідомості.
Вправа 1: «Я людина». Ця
вправа, за рахунок своєї
динамічності, сприяє
ближчому знайомству
учасників між собою та
подоланню опору перед
вираженням себе у групі.
Вправа 2: «Мій образ».
Актуалізація уявлень про себе,
виділення серед них того, що
учасники хочуть знати про
Завдання на
діагностику і
удосконалення
власних
метакогнітивних
стратегій і
визначення шляхів їх
оптимізації при
засвоєнні
психологічних
понять.
16
себе і що ховають від
самоусвідомлення.
Вправа 3: «Сфери свідомості».
Завдання на визначення
понять та розкриття зв’язків
між ними: особистість,
індивід, індивідуальність,
свідомість, відчуття.
2. Форму-
лювання
цілей.
Мозковий штурм на
тему формування
бажань, цілей та планів.
Міні-лекція про процес
постановки цілей.
Мультимедійна
презентація:модель та
структура процесу
постановки цілей.
Вправа 1: «Смисл та цілі мого
життя». Групова дискусія на
тему сенсу власного життя.
Вправа 2: «Цінності».
Вправа 3: «Три головні цілі
життя».
Завдання на
визначення понять та
розкриття зв’язків
між ними: пам’ять,
відчуття, сприйняття,
уявлення, уява, увага.
Завдання на
діагностику і
удосконалення
власних
метакогнітивних
стратегій і
визначення шляхів їх
оптимізації при
засвоєнні
психологічних
понять.
3. Зміни –
ключ до
успіху.
Мультимедійна
презентація: реальність,
яка повторюється.
Мозковий штурм на
тему співпадінь,
закономірностей та
випадковостей.
Міні-лекція про зміни в
нашому житті як наш
власний вибір.
Вправа 1: «Хочу. Мушу».
Міні-лекція про те, як можна
змінити ставлення до життя.
Вправа 2: «Я повинен або я
вибираю (я хочу)».
Вправа 3: «Вибір». Групова
дискусія на тему вибору у
нашому житті. Вправа 4:
«Пріоритет».
Завдання на
визначення понять та
розкриття зв’язків
між ними: воля,
темперамент,
характер, здібності.
Завдання на
діагностику і
удосконалення
власних
17Мультимедійна
презентація:
випадковість або
закономірність.
метакогнітивних
стратегій і
визначення шляхів їх
оптимізації при
засвоєнні
психологічних понять.
4. Успіх –
Щастя.
Мозковий штурм на
тему визначення успіху
та щастя у нашому
житті.
Міні-лекція про
взаємозв’язок успіху і
щастя та про прийняття
власного «Я».
Міні-лекція «В чиїх
руках моя доля?»
Мультимедійна
Вправа 1: «Заміна негативних
думок на позитивні».
Вправа 2: «Інший погляд».
Вправа 3: «Мої сильні
сторони».
Завдання на
визначення понять та
розкриття зв’язків
між ними: психічні
стани, психічні
процеси, емоції,
мотив діяльності.
Завдання на
діагностику і
удосконалення
власних
презентація: хто є
заручниками обставин.
Групова дискусія на
тему формування
власної долі.
Мультимедійна
презентація: техніка
вибачення та очищення.
метакогнітивних
стратегій і
визначення шляхів їх
оптимізації при
засвоєнні
психологічних
понять.
В експериментальній групі в результаті формувального впливу зафіксовано значні
відмінності між результатами першого та другого зрізів. Якщо до початку експерименту лише
3,1 % досліджуваних студентів виявили рівень вищий середнього, а високого рівня сформованості
психологічних понять взагалі не було виявлено, то після експерименту студентів з рівнем вище
середнього стало 9,4 %, а з високим – 15,6 %, тоді як кількість студентів з низьким рівнем
сформованості психологічних понять зменшилася з 68,8 % до 9,4 % (табл. 3).
18Таблиця 3
Рівні сформованості системи базових психологічних понять у студентів контрольної та
експериментальної групи (у %)
Рівні сформованості
психологічних
понять
Експериментальна група
Контрольна група
1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз
Низький
68,8
9,4
72,2
77,8
Нижче середнього
18,8
37,5
22,2
22,2
Середній
9,4
28,1
5,6
-
Вище середнього
3,1
9,4
-
-
Високий
-
15,6
-
-
Аналіз результатів впровадження розробленої програми формування системи базових
психологічних понять у студентів довів її ефективність. Так,студенти експериментальної групи
визнали значущість використання психологічних понять у повсякденному житті та виявили
більше бажання до вивчення психології як навчальної дисципліни. У контрольній групі
статистично значущі зміни щодо зазначених критеріїв не спостерігалися.
У результаті формувального експерименту загалом підвищився рівень сформованості
системи базових психологічних понять та рівень внутрішньої мотивації до вивчення психології.
Усе це дає підстави говорити про загальну ефективність формувальних процедур.
Отримані результати дають можливість стверджувати, що реалізована в експериментальній
групі програма сприяла формуванню системи базових психологічних понять у студентів вищих
навчальних закладів.
ВИСНОВКИ
Результати проведеного теоретично-емпіричного дослідження дають підстави для таких
висновків.
1. У процесі теоретичного аналізу розглянуто основні підходи до формування понять:
діяльнісний, синтетично-генетичний, особистісно-орієнтований, мета когнітивний, рефлексивний.
19Методологічною основою дослідження визначено комплексний підхід, що враховує і інтегрує
досягнення діяльнісного, генетичного, метакогнітивного та рефлексивного підходів.
2. Запропоновано теоретичну модель сформованості психологічних понять, яка містить
сукупність базових понять та рівні їх засвоєння студентами у процесі професійної підготовки:
низький –механічне запам’ятовування;нижче середнього – запам’ятовування з первинними
ознаками засвоєння; середній – розуміння сенсу поняття; вище середнього – розуміння системи, в
якій знаходиться певне поняття; високий – здатність використовувати психологічні поняття у
повсякденному житті, коректне використання психологічних понять для опису фактів та явищ
навколишнього середовища, інших осіб, своїх почуттів, чинників активності, станів, мотивів тощо.
3. На основі аналізу навчальних підручників з психології виявлено особливості їх
комплектування, що ускладнюють засвоєння студентами базових психологічних понять (нечітка
логіка викладу матеріалу, відсутність ряду понять, наявність матеріалу, що належить до різних
галузей психології).
4. Емпірично виявлено такі тенденції засвоєння студентами психологічних знань:
– більшості студентів, незалежно від профілю підготовки, притаманний недостатній рівень
володіння психологічними поняттями (низький та нижчий середнього);
– у процесі навчання психології студенти відчувають специфічні труднощі, до чого
призводить: надмірна кількість нових термінів; конкуренція життєвих і наукових понять;
неупорядкованість змісту викладу навчального матеріалу у підручниках з психології; наявність
різних психологічних підходів і теорій, в межах яких змінюється зміст понять та ін.;
– низька мотивація студентів до вивчення психологічних дисциплін, зорієнтованість
переважно на формальне засвоєння змісту лекцій та підручників;
– невикористання студентами метакогнітивних стратегій у навчальній діяльності.
5. За результатами дослідження чинників, що потенційно можуть впливати на засвоєння
психологічних понять виявлено, що:
– найменші показники сформованості базових психологічних понять мають студенти з
переважно зовнішньою мотивацією до вивчення психології;
– не виявлено прямої залежності рівнів сформованості базових психологічних понять з
такими чинниками, як майбутня спеціальність (студенти непсихологічних спеціальностей,
майбутні психологи), місце розташування ВНЗ (регіональні і столичні), рівень освіти (бакалавр,
магістр), стадії освіти (перша, друга).
– виявлено вплив на ефективність формування базових психологічних понять таких
індивідуально-психологічних особливостей студентів, як експресивність, пармія, аутія, протенсія.
6. Розроблено програму підвищення ефективності процесу формування у студентів
системи базових психологічних понять, основу якої становлять: а) формування у студентів
20внутрішньої мотивації до вивчення психології (розкриття її необхідності як для професійної
діяльності, так і для життєдіяльності загалом); б) виклад навчального матеріалу в курсі загальної
психології за індуктивною логікою у такій послідовності: пізнавальні процеси; емоційно-вольові
процеси; психічні стани; психічні властивості; інтегративні явища; в) поєднання аудиторних
занять із самостійною роботою студентів із засвоєння базових психологічних понять на основі
індивідуальних метакогнітивних стратегій.
Зміст розробленої програми становили: а) діагностування проблем і труднощів студентів
при вивчені психології та визначення засобів їх подолання; б) впровадження в Практикум із
загальної психології карти самостійної роботи студентів над засвоєнням базових психологічних
понять; в) використання процедур само оцінювання та взаємооцінювання базових психологічних
понять; г) розкриття професійної та життєвої значущості психологічних знань; д) впровадження
тренінгу з підвищення внутрішньої мотивації студентів до вивчення психології.
7. Впровадження запропонованої програми в межах формувального експерименту
засвідчило її ефективність. Суттєво знизилася кількість студентів з низьким рівнем сформованості
системи базових психологічних понять. Зріс рівень внутрішньої мотивації до вивчення психології:
поглиблено визнання значущості психологічних понять у повсякденному житті у особистісному та
професійному розвитку;зросла зацікавленість до вивчення навчальної дисципліни психології.
Щодо перспектив подальших досліджень, важливим буде детальне вивчення залежності
ефективності формування системи базових психологічних понять від індивідуальних
особливостей студентів. Потребують подальшого вивчення психологічні чинники, які сприяють
підвищенню рівнів сформованості системи базових психологічних понять у студентів – майбутніх
психологів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Основні результати дослідження відображено у таких публікаціях:
а) Статті у фахових виданнях, рекомендованих МОН України:
1. Боднарук О. В. Дослідження організаційно-професійних чинників формування системи
базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів / О. В. Боднарук //
Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. / голов. ред. С. Д. Максименко; редкол.
Л. М. Карамушка [та ін.]; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – К., 2011. –
Вип. 29, т. 1. – С. 101–105.
2. Боднарук О. В. Дослідження соціально-демографічних та індивідуально-психологічних
чинників формування системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних
закладів / О. В. Боднарук // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр./ голов. ред.
С. Д. Максименко; редкол.: Л. М. Карамушка [та ін.]; Інститут психології імені Г. С. Костюка
21НАПН України. – К., 2011. – Вип. 30, т. 1. – С. 288–292.
3. Боднарук О. В. Ефективність програми формування системи базових психологічних
понять у студентів вищих навчальних закладів / О. В. Боднарук // Науковий вісник: зб. наук. пр. /
Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського; голов. ред.
О. М. Богуш; редкол.: І. М. Богданова [та ін.]. – Одеса, 2011. – Вип. 7–8. – С. 81–88.
4. Боднарук О. В. Особливості навчання психології у вищих навчальних закладах / О. В.
Боднарук // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. пр. / редкол. О. Л. Ануфрієва [та ін.];
Університет менеджменту освіти НАПН України, Асоціація безперервної освіти дорослих. – К.,
2011. – Вип. 3(16). С. 195–201.
5. Боднарук О. В. Теоретичне та емпіричне дослідження процесу формування системи
базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів / О. В. Боднарук //
Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. / [редкол.: С. Д. Максименко (голов. ред.) та ін.];
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – К.; Алчевськ: ЛАДО, 2013. – Вип. 37,
т.І. – С. 112–116.
6. Боднарук О. В. Формування базових фахових понять у студентів як психолого-
педагогічна проблема вищої школи / О. В. Боднарук // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. пр. /
редкол.: О. Л. Ануфрієва [та ін.]; Університет менеджменту освіти АПН України, Асоціація
безперервної освіти дорослих. – К., 2009. – Вип. 11. – С. 29–35.
7. Боднарук О. В. Формирование понятий как психолого-педагогическая проблема / О. В.
Боднарук // Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. ст. Сер.: Педагогіка і психологія. – К.: Пед.
преса, 2002. – Вип. 4. – 336 с.
б) Статті у закордонних періодичних фахових виданнях:
8. Боднарук Е. В. Теоретические и методические условия исследования процесса
формирования системы базовых психологических понятий у студентов высших учебных
заведений /Е. В. Боднарук // Педагогическое образование / [Ташкентский государственный
педагогический университет]. – 2013. – № 4. – С. 14–20.
9. Bodnaruk O. Study of the prosess of formation of basic psychological concepts of
universities’ students / Bodnaruk O. // Wissenschaftliche Zeitschrift (European Applied Sciences). –
Germany: Stuttgart, 2013. – № 9 (September), Vol. 1. – Р. 87–89.
в) Статті у матеріалах конференцій та семінарів:
10. Боднарук Е. В. Влияние организацонно-профессиональных факторов на формирование
системы базовых психологических понятий у студентов высших учебных заведений /
Е. В. Боднарук // Инновация, качество образования и развития: сб. материалов ІІ Междунар. науч.
конф. / под общей ред. проф. А. Д. Заманова; Бакинский институт повышения квалификации и
переподготовки педпгогических кадров. – Баку, 2012. – С. 114–121.
2211. Боднарук О. В. Зміст та рівні засвоєння системи базових психологічних понять
студентами у процесі професійної підготовки / О. В. Боднарук // Особистість у сучасній освіті:
проблеми навчання та розвиту: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 14–15 трав. 2014 р. / Інститут
післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників (м. Донецьк), ДВНЗ «Університет
менеджменту освіти», НАПН України. – Донецьк: ІПО ІПП; К.: ДВНЗ «УМО», 2014. – С. 38–43.
12. Боднарук О. В. Чинники, які впливають на засвоєння психологічних знань у студентів
вищих навчальних закладів / О. В. Боднарук // Проектування розвитку та психолого-педагогічного
супроводу обдарованої особистості: матеріали ІІІ Всеукр.наук.-практ.конф., (Тернопіль, 27–28
квіт. 2011 р.). – Підволочиську: ІОД, 2011. – С. 142–144.
г) Статті апробаційного характеру:
13. Боднарук О. В. Дослідження процесу формування системи базових психологічних
понять у студентів вищих навчальних закладів / О. В. Боднарук // Післядип. освіта в Україні. –
2013. – № 2. – С. 91–94.
14. Боднарук О. В. Соціально-демографічні та індивідуально-психологічні чинники
засвоєння системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладах /
О. В. Боднарук // Післядипломна освіта в Україні. – 2011. – № 1 (18). – С. 39–41.
АНОТАЦІЇ
Боднарук О.В. Формування системи базових психологічних понять у студентів вищих
навчальних закладів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за
спеціальністю 19.00.07 –педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології імені
Г.С. Костюка НАПН України, Київ, 2015.
Дисертація присвячена проблемі формування системи базових психологічних понять у
студентів вищих навчальних закладів. Розкрито основні характеристики й погляди на сутність
проблеми засвоєння психологічного матеріалу студентами, що склалися на сьогоднішній день у
вітчизняній і зарубіжній психології. Представлено основні підходи до дослідження формування
системи базових психологічних понять. Запропоновано теоретичну модель сформованості
психологічних понять, яка містить сукупність базових понять та рівні їх засвоєння студентами у
процесі професійної підготовки. Виявлено особливості комплектування навчальних підручників з
психології, що ускладнюють засвоєння студентами базових психологічних понять. Проведено
емпіричне дослідження й представлено аналіз взаємозв’язку індивідуально-психологічних
особливостей студентів, внутрішньої мотивації студентів до вивчення психології та рівнів
сформованості психологічних понять. Розроблено програму підвищення ефективності процесу
23формування у студентів системи базових психологічних понять, основу якої складають:
а) формування внутрішньої мотивації навчання психології (розкриття її необхідності як для
професійної діяльності так і для життєдіяльності в цілому); б) виклад навчального матеріалу в
курсі загальної психології за індуктивною логікою у такій послідовності: пізнавальні процеси;
емоційно-вольові процеси; психічні стани; психічні властивості; інтегративні явища; в) поєднання
аудиторних занять із самостійною роботою студентів із засвоєння базових психологічних понять
на основі індивідуальних метакогнітивних стратегій.
Ключові слова: формування психологічних понять, рівні сформованості психологічних
понять, індивідуально-психологічні особливості студентів, внутрішня мотивація, загальна
психологія, метакогнітивні стратегії.
Боднарук А.В. Формирование системы базовых психологических понятий у студентов
высших учебных заведений.–Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по
специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии имени
Г.С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2015.
В диссертации представлен теоретический анализ и результаты эмпирического
исследования процесса формирование системы базовых психологических понятий у студентов
высших учебных заведений.
На основе теоретического анализа выделено несколько подходов к формированию понятий:
деятельностный; синтетически-генетический; личностно-ориентированный; метакогнитивный;
рефлексивный.
Освещена специфика обучения психологии: связь психологических знаний с будущей
профессиональной деятельностью; ориентация процесса преподавания психологии на
практические профессиональные и жизненные потребности специалистов; направленность
обучения психологии не только на передачу научных знаний, умений, навыков, но и на
личностное развитие будущих специалистов.
Обоснована теоретическая модель (содержание и уровни) усвоения системы базовых
психологических понятий студентами в процессе профессиональной подготовки: механическое
запоминание – низкий уровень; запоминание с первичными признаками усвоения – уровень ниже
среднего; понимание студентами смысла указанного понятия – средний уровень; понимание
системы, в которой находится данное понятие, раскрытие понятия в смысле других понятий –
уровень выше среднего; способность исследуемых использовать психологические понятия в
повседневной жизни – высокий уровень.
Проанализирован ряд недостатков формирования психологических понятий в условиях
24традиционного обучения; трудности, с которыми сталкиваются студенты при усвоении
психологических знаний; стадии, которые проходит человек для достижения достаточно полной
психологической культуры; этапы формирования понятий; критерии и признаки
сформированности понятий.
Выявлены особенности комплектования учебников по психологии, затрудняющие усвоение
студентами базовых психологических понятий (нечеткая логика изложения материала, отсутствие
ряда понятий, наличие материала, относящегося к различным отраслям психологии).
Проведено эмпирическое исследование и представлен анализ взаимосвязи индивидуально-
психологических особенностей студентов (экспрессивность, пармия, аутия, протенсия),
внутренней мотивации студентов к изучению психологии и уровней сформированности
психологических понятий. Доказано, что в целом студенты высших учебных заведений имеют
недостаточный уровень сформированности психологических понятий.
Разработанная в ходе исследования программа повышения эффективности процесса
формирования у студентов системы базовых психологических понятий состояла из процедуры
обнаружения проблем, с которыми сталкиваются студенты и разработки средств их
предупреждения, специально разработанной карты самостоятельной работы «Практикум по общей
психологии» и тренинга, призванногоразвить способности усвоения базовых психологических
понятий с помощью повышения внутренней мотивации студентов к изучению психологии.
Подтверждена гипотеза исследования о недостаточном уровне усвоения студентами
психологических понятий при традиционных условиях преподавания психологии в высшей
школе; о повышение эффективности обучения психологии в случае освещения специфики
психологии как области знаний; опоры на связь психологических знаний с будущей
профессиональной деятельностью; ориентации преподавания психологии на практические
профессиональные и жизненные потребности студентов; направленности обучения психологии на
личностно-профессиональное развитие будущих специалистов.
Результаты исследования могут быть использованы в учебном процессе высших учебных
заведений различных типов, где психология преподается как общеобразовательная дисциплина в
системе последипломного педагогического образования, на курсах повышения квалификации
психологов, учителей и методистов, а также для самообразования студентов.
Ключевые слова: формирование психологических понятий, уровни сформированности
психологических понятий, индивидуально-психологические особенности студентов, внутренняя
мотивация, общая психология, метакогнитивные стратегии.
Bodnaruk O.V. Formation of basic psychological concepts of universities’ students. –
Manuscript.
25Thesis for the degree of psychological sciences, specialty 19.00.07 – Pedagogical and
Developmental Psychology. – G.S. Kostyuk Institute of Psychology, National Academy of Pedagogical
Science of Ukraine, Kyiv, 2015.
The thesis is devoted to the problem of forming the system of basic psychological concepts of
universities’students. The basic characteristics and views on the nature of the problem of learning of
psychology by the students prevailing today in the domestic and foreign psychology. The basic
approaches to the study of the formation of the system of basic psychological concepts are showed in the
thesis. A theoretical model of formation of psychological concepts, which contains a set of basic concepts
and levels of learning of basic psychological concepts in the process of training is in the thesis. Also we
learned the features of completing educational psychology textbooks, complicating mastering basic
psychological concepts. An empirical study we also analyzed the relationship of individual psychological
characteristics of students, students’ internal motivation to study of psychology and levels of learning the
psychological concepts. We developed the program of improvement of the formation of the system of
basic psychological concepts by the students, which is based on: a) the formation of students’ internal
motivation for learning psychology (needed for professional work and for life in general); b) the
presentation of educational material in the course of general psychology by inductive logic in the
following order: cognitive processes; emotional and volitional processes; mental states; mental properties;
integrative phenomenon; c) a combination of classes with students’ independent work on mastering basic
psychological concepts based on individual metacognitive strategies.
Keywords: formation of psychological concepts, levels of psychological concepts, individual
psychological characteristics of students, internal motivation, general psychology, metacognitive strategy.