РОЛЬ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ У ФОРМУВАННІ...

Шифр «Податковий механізм»

СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«РОЛЬ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ

У ФОРМУВАННІ БЮДЖЕТНИХ РЕСУРСІВ

ДЕРЖАВИ»

2

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………. 3

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ

ДЕРЖАВИ …………………………….………………..…………………

4

2. МОНІТОРИНГ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

ДЕРЖАВНОГО І МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ …….………..

12

3. НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО

БЮДЖЕТІВ ВСІХ РІВНІВ ……………………………………………..

22

ВИСНОВКИ ……………………………………………….……….. 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………… 29

3

ВСТУП

У сучасних умовах податковий механізм відіграє неабияку роль при

удосконаленні економічної політики України, адже податкові надходження є

вагомим джерелом поповнення бюджетів різних рівнів. Через податковий

механізм податки можна використовувати як фіскальний інструмент для

ефективності економічного механізму в цілому. Дослідження концептуальних

засад механізму оподаткування має велике теоретичне та практичне значення у

контексті створення умов для сталого розвитку України. Визначення суті

поняття податкового механізму та його основних елементів дозволить

розширити не лише теоретичне підґрунтя з даного питання, а й надасть

можливість використати ці дослідження на практиці, що сприятиме

підвищенню темпів соціально-економічного зростання країни.

Метою наукової роботи є поглиблення та розширення теоретичних і

практичних засад податкового механізму, спрямованих на удосконалення його

формування та збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Об’єктом дослідження є податкові надходження державного та місцевих

бюджетів України.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні

аспекти вдосконалення податкового механізму у контексті збільшення

бюджетних ресурсів держави.

Основне завдання наукової роботи – моніторинг сучасних реалій та

розробка пропозицій щодо зміцнення фінансової бази держави за рахунок

збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Наукова новизна роботи полягає у розкритті перспективних напрямів

удосконалення податкового механізму та застосуванні реально можливих

заходів щодо зростання обсягу податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

У процесі вирішення поставлених завдань використані

загальнотеоретичні, економіко-статистичні та економіко-математичні методи.

4

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВИ

В Україні, як і в будь-якій країні світу, податки та збори відіграють

важливу роль у фінансовій системі держави. Як самостійній економічній

категорії, податкам притаманний власний механізм дії із властивими йому

особливими функціями, методами, аспектами, інструментами. Значна роль

податкового механізму в регулюванні економічних відносин зумовлює

необхідність визначення його сутності. Тому злагодженому функціонуванню

всіх складових елементів податкового механізму сприяє побудова стабільної та

цілісної податкової системи, яка нині є надзвичайно важливою для нашої

країни.

Довгий час поняття «податковий механізм» не привертало до себе

належної уваги науковців. Поняття податкового механізму в економічній

літературі використовується часто, однак єдиного підходу до розуміння його

сутності все ще не сформовано. Неоднозначне трактування цього поняття та

різноманітність визначень свідчать про його багатогранність. Варто також

зазначити, що деякі науковці, серед яких Н.Г. Варакса, Н.М. Тюпакова та

О.Ф. Бочарова розрізняють податковий механізм макрорівня (держави) і

податковий механізм мікрорівня (підприємства).

Однією з важливих складових економічної політики держави є фіскальна

політика, яка визначає можливість виконання державою покладених на неї

функцій суспільного розвитку. А фіскальна політика вже реалізується,

насамперед, через податковий механізм.

Податковий механізм є складним та багатомірним процесом, що включає

як внутрішні елементи, так і зовнішні.

Необхідно зауважити, що термін «механізм» був запозичений із

природничих наук. Саме там його розуміють як систему частин та деталей, яку

застосовують для передавання різних форм руху. В економічнй науковій

5

літературі існує досить багато визначень поняття «механізм».

На думку В.Л. Андрущенка, механізм - це сукупність проміжних станів

або процесів будь-яких явищ [1, с. 27].

Н.Р. Нижник вважає, що механізм – це сукупність органів, засобів і

способів (методів, прийомів, технологій) взаємодії між двома підсистемами

організації: керуючої та керованої [13, с. 82].

Загальне розуміння податкового механізму пропонує Я.В. Янушевич:

«Податковий механізм виступає сукупністю об’єктивних економічних відносин

з приводу фінансового забезпечення існування держави через податки та

збори» [21, с. 35].

Податковий механізм є складним економічним явищем. Він містить

широкий спектр елементів, які відповідають розмаїттю податкових відносин,

що сприяють формуванню бюджетних ресурсів держави (табл. 1).

Таблиця 1

Складові податкового механізму

формування бюджетних ресурсів держави

Складові податкового механізму Сутність складових

1 2

Податки Законодавчо встановлені обов’язкові платежі для формування доходів бюджетів всіх рівнів

Система управління податковими надходженнями

Держава в особі законодавчих та виконавчих органів влади встановлює базу формування та джерела податкових надходжень до бюджетів; методику розподілу цих надходжень між бюджетами різних рівнів

Нормативи Характеризують величину відрахувань до бюджетів

Податкова ставка Законодавче встановлена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування

Податкова пільга Встановлене законодавством повне або часткове звільнення від сплати податків, зборів, платежів

Податкова санкція Визначають відповідальність платників податків перед державою за порушення податкового законодавства

6

Продовж. табл. 1 1 2

Показники

Обсяг ВВП; доходи державного та місцевих бюджетів; співвідношення податкових та боргових джерел фінансування видатків бюджету; рівень податкового навантаження; розмір податків, що сплачується в середньому одним підприємством; фінансовий результат до оподаткування по галузям

Множинність податкових взаємозв’язків передбачає застосування великої

кількості видів та форм, методів та інструментів їхньої організації як елементів

податкового механізму. Отже, можна стверджувати, що до податкового

механізму належать різні організаційні форми, методи й інструменти

податкового регулювання, податкові стимули та санкції.

Податковий механізм діє більш ефективно, якщо злагоджено

функціонують усі його складові елементи. Саме тому, формуючи податковий

механізм, держава повинна намагатися забезпечити його найбільш повну

відповідність до вимог фіскальної політики того чи іншого періоду, що є

запорукою повноти реалізації її мети й завдань. При цьому має зберігатися

постійне прагнення до найбільш повного поєднання податкового механізму та

його окремих елементів з особистими і суспільними інтересами, що є

запорукою його високої ефективності.

На думку В.Г. Дем’янишина, податковий механізм доцільно розглядати

як у широкому, так і у вузькому значенні. У широкому значенні податковий

механізм - це сукупність прийомів і методів, за допомогою яких держава,

використовуючи податки, впливає на розвиток економіки, соціальної сфери,

регулює пропорції розподілу і перерозподілу ВВП. Характеризуючи

податковий механізм у вузькому значенні, вчений зауважує, що саме за

допомогою його складових забезпечується функціонування податкової системи

держави [5, с. 87].

Центральним елементом та основним важелем податкового механізму у

широкому і вузькому значенні є податки, у сутності яких закладена здатність у

процесі розподілу і перерозподілу ВВП регулювати соціально-економічні

7

процеси, забезпечувати надходження частини ВВП до бюджету. Тому

фінансова думка, досліджуючи податковий механізм, опирається на сутність

податків, системи оподаткування, податкової системи та особливості їхнього

функціонування у суспільстві [5, с. 87].

У сучасній вітчизняній економічній літературі для визначення податкового

механізму у широкому значенні використовується різна термінологія, зокрема

такі терміни, як: податкове регулювання економіки, фіскальне регулювання

економіки, податкове стимулювання виробництва, механізм справляння

податків, механізм мобілізації доходів тощо [7, с. 770-772; 8, с. 501; 3, с. 44].

Під податковим регулюванням економіки автори Економічної

енциклопедії розуміють «… комплекс заходів у податковій сфері, за допомогою

яких держава впливає на процес перерозподілу національного доходу в

інтересах окремих класів, соціальних верств, а також інвестиції, науково-

технічний розвиток, економічне зростання та ін.» [7, с. 770], а під податковим

стимулюванням виробництва – систему «… платежів і зборів до бюджету

держави і місцевих бюджетів, яка спонукає, заохочує фізичних і юридичних

осіб до розвитку виробництва і підвищення його ефективності» [7, с. 771]. При

цьому автори енциклопедії виокремлюють такі основні форми податкового

механізму, як диференціація податкових ставок, повне або часткове звільнення

суб’єктів господарювання від сплати податків, надання їм пільг, звуження бази

оподаткування, скасування певних видів податків та інші форми податкового

стимулювання виробничої діяльності.

А.І. Крисоватий податковим регулюванням вважає систему «економічних

засобів оперативного втручання в хід виконання податкових зобов’язань … і

сукупність заходів, що здійснюються через наявність регулятивних механізмів,

які закладені в структурі окремого податку, та завдань, що перед ними

ставляться» [11, с. 252].

З приведених визначень виходить, що податки є найефективнішим

інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Вже у сутності

самого податку закладені величезні можливості впливу держави на

8

збалансоване економічне зростання, стимулювання підприємницької діяльності

та підвищення добробуту громадян.

Акцентуємо увагу, що регулювання економічного розвитку податковим

інструментарієм може відбуватися за рахунок:

- коригування напрямів вкладення приватних інвестицій, відповідно до

стратегії розвитку через зміну податкових ставок, надання податкових пільг;

- податкового стимулювання розширення виробництва та збільшення

робочих місць;

- створення умов для підвищення норми заощадження і накопичення

приватного капіталу з метою їх подальшого запозичення урядом і збільшення

інвестування отриманих ресурсів в економічний розвиток.

Варто зазначити, що російський вчений Т.Ф. Юткіна доводить двоїстий

характер податкового механізму. У своїх дослідженнях вона пояснює такі його

визначення, зокрема [20, с. 75]:

1. Це категоріальне утворення, в певній мірі узагальнене, яке дає

уявлення про цілі та задачі податкових дій з орієнтацією на принципи наперед

продуктивного функціонування.

2. Збірка загальних правових норм і спеціальних податкових

законодавчих правил, які регламентують процес оподаткування конкретної

держави в певний період.

Український експерт в галузі оподаткування, академік М.П. Кучерявенко

в своїх працях, на відміну від Т.Ф. Юткіної, стверджує на більшій значимості

елементів податкового механізму й ототожнює його з поняттям системи

оподаткування. На думку вченого, податковий механізм складається з

визначеної кількості елементів, які поділяються на дві групи [12, с. 90-91].

Перша група включає в себе так звані основні елементи – суттєві

характеристики податку, без яких неможливо уявити відповідний податковий

механізм: платник податку, об’єкт оподаткування, ставка податку. До другої

групи елементів відносяться додаткові, необхідні характеристики податку, які

розкривають специфіку конкретного податкового механізму і його

9

використання: пільги з оподаткування, особливості обчислення об’єкта,

бюджет або фонд, до якого надходять податкові платежі, терміни і

періодичність перерахування податків тощо. Залежно від цілей, обраного

механізму й порядку його застосування заходи податкового регулювання

можуть мати як довгостроковий (стратегічний), так і оперативний (тактичний)

характер. Під заходами стратегічного характеру розуміють заходи, результат

застосування яких забезпечує досягнення стратегічних цілей та, як правило, не

може бути отриманий у тому самому періоді, в якому реалізується регулюючий

вплив. А саме:

- стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів підприємницької

діяльності та громадян;

- заходи, спрямовані на детінізацію економіки й легалізацію об’єктів

оподаткування;

- діяльність держави з питань регулювання розподілу і перерозподілу

валового внутрішнього продукту з метою забезпечення відповідного рівня

розвитку.

Щодо тактичних заходів, то маються на увазі ті заходи, які забезпечують

одержання результату після введення відповідного регулюючого впливу, а

саме: досягнення бажаної поведінки платників податків.

Ясність у розуміння взаємозв’язку елементів податку та елементів

податкового механізму вносить В.Г. Пансков, який наголошує, що елементи

податку часто характеризуються як інструменти податкового механізму.

Більшість науковців розглядають елементи податків у якості інструментів

податкового механізму. Усі елементи податкового механізму використовуються

фіскальною політикою для забезпечення податкового планування, регулювання

і контролю. Тому податкове планування, регулювання і контроль повинні бути

визначені саме в якості функцій податкового механізму, а не його методів. Так

стверджують В.П. Дюрядін та А.Н. Леміш. При цьому представлені функції є

важливою характеристикою податкового механізму, однак вони не є його

складовими елементом.

10 Розглядаючи окремо функції податкового планування, регулювання та

контролю, вчені використовують певні методи.

До методів податкового планування доцільно віднести наступні [4,

с. 219]: факторний та кластерний аналізи, методи кореляції та регресії,

імітаційне моделювання, оптимізаційні методи.

Щодо методів податкового регулювання, то головними серед них є такі

[10, с. 43]:

- реструктуризація податкової заборгованості (відстрочка або розстрочка

сплати податку);

- надання податкового кредиту;

- надання права на податкові канікули;

- легалізація неоподаткованих доходів (податкова амністія);

- зміна й диференціація ставок податків;

- встановлення спеціальних податкових режимів;

- застосування спрощеної системи оподаткування;

- податкові вирахування, які зменшують базу оподаткування;

- укладення міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.

Для забезпечення ефективності заходів податкового планування та

регулювання В.Д. Єгарміна виділяє наступні методи податкового

контролю [9, с. 170]:

- методи документального податкового контролю: формальна, логічна й

арифметична перевірка документів; юридична оцінка господарських операцій,

відображених в документах; зустрічна перевірка та метод взаємного контролю;

метод зворотної калькуляції, хронологічний і порівняльний аналіз; економічний

аналіз;

- методи фактичного податкового контролю: облік платників податків;

отримання пояснень (допит свідків); огляд приміщень (територій) і предметів;

інвентаризація; експертиза; контрольні операції; контрольний запуск сировини

й матеріалів у виробництво.

Варіант структури податкового механізму Л.В. Чернявської містить

11

важливу деталь, яка відсутня у варіантах інших авторів: виділення важелів як

одного із засобів впливу податкового механізму. Податкові важелі – пільги та

санкції – є напрямами дії податкових інструментів [18, с. 55].

В.Г. Дем’янишин вважає, що податковий механізм, будучи важливою

складовою бюджетного механізму, має власну структуру, яка передбачає

наявність окремих взаємозв’язків між собою елементів (підсистем, форм,

важелів, методів, інструментів, стимулів і санкцій). Дослідник стверджує, що у

складі податкового механізму залежно від завдань, набору інструментів,

наявності суб’єктів та способу дій можна виокремити дві підсистеми: механізм

справляння податків платниками та механізм контролю і забезпечення сплати

податків [6, с. 2].

Механізм справляння податків його платниками – це сукупність

елементів оподаткування, заходів і послідовність їх використання платниками

податків щодо справляння належної суми податків і зборів до бюджетів усіх

рівнів.

Сплата податків до бюджету супроводжується правовідносинами між

платниками і державою, відповідно, й тягне за собою юридичну

відповідальність.

На думку вченого, друга підсистема податкового механізму – механізм

контролю і забезпечення сплати податків – безпосередньо пов’язана з роботою

органів стягнення, серед яких чільне місце посідають Державна фіскальна

служба України та її територіальні органи. Даний механізм передбачає

застосування до платників податків у разі необхідності засобів примусу,

основними з яких є попереджувальні, запобіжні, примусове стягнення податків,

податкова застава, санкції тощо.

Таким чином, податковий механізм охоплює процес нарахування, сплати

податку, складання і представлення податкової звітності, податкового

контролю. З правової точки зору, він полягає у виникненні, зміні та припиненні

податкового зобов’язання. Тому через податковий механізм відбувається вплив

держави на соціально-економічний розвиток суспільства.

12

2. МОНІТОРИНГ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

ДЕРЖАВНОГО І МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

На сучасному етапі діяльності держави, податкові надходження до

державного та місцевих бюджетів є одним із важливих умов виконання

державою своїх функцій та основною структуроутворюючою частиною

дохідної частини бюджетів всіх рівнів. Податкові надходження бюджету

визначаються суттю фіскальної політики, яку проводить держава на

конкретному етапі її розвитку. До факторів, що впливають на обсяг податкових

надходжень до бюджету, відносять макроекономічні чинники, які змінюються з

кожним роком: розмір ВВП, структура платіжного балансу, законодавча база

тощо, а також мікроекономічні чинники: вибір підприємствами режиму

оподаткування, наявність у суб’єктів господарювання права на отримання

податкових пільг, рівень прибутковості підприємств тощо. Податки є

необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві і є основною формою

доходів держави та не менш важливим важелем економічного впливу держави

на суспільне виробництво. В умовах нестабільності економічних систем

проблеми формування достатнього обсягу бюджетних ресурсів і забезпечення

ефективного їх використання набувають особливої гостроти. Однією з

важливих статей доходів державного бюджету є податкові надходження.

Відповідно до ст. 9 Бюджетного кодексу України, податковими надходженнями

визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні

податки і збори та місцеві податки і збори [2].

Формування податкових надходжень бюджету - це процес

адміністрування та акумулювання податків з застосуванням інструментів

фіскального тиску. Наслідки застосування механізму мобілізації податкових

надходжень та його роль у наповненні доходів зведеного, державного та

місцевих бюджетів відображаються на динаміці цих надходжень та їхньої

частки у доходах відповідних бюджетів. Щоб розкрити роль податкових

13

надходжень, проаналізуємо динаміку їх обсягів за даними офіційної звітності

Державної казначейської служби України (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка та структура формування податкових надходжень

Зведеного бюджету в Україні у 2010-2016 рр.

Показники 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Приріст 2016/2015

абсол. відносн.1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Доходи бюджету 314,5 398,6 445,5 442,8 456,1 652,0 782,7 +130,7 +120,0

у % до ВВП 29,1 30,6 31,6 30,4 28,7 32,9 32,8 - 0,1 - Податкові надходження (ПН)

248,9 334,7 360,6 354,0 367,5 507,6 650,9 +143,3 +128,2

у % до ВВП 23,0 25,7 25,5 24,3 23,2 25,6 27,3 + 1,7 - у % до доходів бюджету 79,1 84,0 80,9 79,9 80,6 77,9 83,2 + 5,3 -

Прямі податки 125,4 158,9 170,1 175,7 170,8 218,1 293,6 + 75,5 +134,6


у % до ПН 50,4 47,5 47,2 49,6 46,5 43,0 45,1 + 2,1 - Податок на доходи фізичних осіб

51,0 60,2 68,1 72,2 75,2 100,0 138,8 + 38,8 +138,8


у % до ПН 20,5 18,0 18,9 20,4 20,5 19,7 21,3 + 1,6 - у % до прямих податків 40,7 37,9 40,0 41,1 44,0 45,8 47,2 + 1,4 -

Податок на прибуток підприємств

40,4 55,1 55,8 55,0 40,2 39,1 60,2 + 21,1 +154,0



14

Продовж. табл. 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Місцеві податки і збори

3,0 2,5 5,5 7,3 8,1 27,0 42,3 + 15,3 +156,7



Непрямі податки 123,5 175,8 190,4 178,3 196,7 289,5 357,3 + 67,8 +123,4


у % до ПН 49,6 52,5 52,8 50,4 53,5 57,0 54,9 - 2,1 - Податок на додану вартість

86,3 130,1 138,8 128,3 139,0 178,5 235,5 + 57,0 +131,9

у % до ВВП 8,0 10,0 9,8 8,8 8,8 9,0 13,8 + 4,8 - у % до доходів бюджету 27,4 32,6 31,2 29,0 30,5 27,4 42,1 +14,7 -

у % до ПН 34,7 38,9 38,5 36,2 37,8 35,2 50,7 +15,5 - у % до непрямих податків 69,9 74,0 72,9 71,9 70,7 61,6 65,9 + 4,3 -

Акцизний податок 28,3 33,9 38,4 36,7 45,1 70,8 101,8 + 31,0 +143,8


у % до ПН 11,4 10,1 10,7 10,4 12,3 13,9 15,6 + 1,7 - у % до непрямих податків 22,9 19,3 20,2 20,6 22,9 24,5 28,5 + 4,0 -

Мито 8,9 11,8 13,2 13,3 12,6 40,3 20,0 - 20,3 + 42,6

у % до ВВП 0,8 0,9 0,9 0,9 0,8 2,0 0,8 - 1,2 - у % до доходів бюджету 2,8 3,0 3,0 3,0 2,8 6,2 2,6 - 3,6 -

у % до ПН 3,6 3,5 3,7 3,8 3,4 7,9 3,1 - 4,8 - у % до непрямих податків 7,2 6,7 6,9 7,5 6,4 13,9 5,6 - 8,3 -

Протягом останніх років слід відзначити певні тенденції у сфері

оподаткування. По-перше спостерігається посилення ролі непрямого

оподаткування - у 2016 р. відносно 2015 р. надходження до Зведеного бюджету

15

України від непрямих податків зросли на 23,4%. Виходячи з того, що

домінуючу питому вагу податкових надходжень Державного бюджету України

складають непрямі податки, розглянемо їх більш детально (табл. 3).

Таблиця 3

Частка податків на споживання у ВВП, доходах та податкових надходженнях

Державного бюджету України у 2012-2016 рр.

Показники 2012 2013 2014 2015 2016

Валовий внутрішній продукт, млрд. грн. 1 408,9 1 454,9 1 566,7 1 979,5 2383,1

Доходи Державного бюджету України, млрд. грн. 346,1 339,2 357,1 534,7 616,3

Податкові надходження Державного бюджету України, млрд. грн. 274,7 262,8 280,2 409,4 503,9

Податок на додану вартість, млрд. грн. 138,8 128,3 139,0 178,5 226,5

Акцизний податок, млрд. грн. 37,2 35,3 45,0 63,1 90,1

Мито, млрд. грн. 13,2 13,4 12,6 40,3 20,4 Разом податків на споживання , млрд. грн. 189,2 177,0 196,6 281,9 337,0

Частка податків на споживання у ВВП , % 13,43 12,17 12,55 14,24 14,14

Частка податків на споживання у сукупних доходах бюджету , % 54,67 52,18 55,05 52,72 54,68

Частка податків на споживання у податкових надходженнях, % 68,88 67,35 70,16 68,86 66,88

Як свідчать дані таблиці 3, частка податків на споживання у доходах і

податкових надходженнях Державного бюджету України у 2012-2016 рр. є

преважаючою. Так, питома вага цих податків у доходах державного бюджету

складала у 2012 р. - 54,67%; у 2013 р. - 52,18%; у 2014 р. - 55,05%; у 2015 р. -

52,72%; у 2016 р. - 54,68%; у податкових надходженнях: у 2012 р. - 68,88%; у

2013 р. - 67,35%; у 2014 р. - 70,16%; у 2015 р. - 68,86%; у 2016 р. - 66,88%.

Частка податків на споживання у ВВП також є доволі значною: у

16

2012 р. - 13,43%; у 2013 р. - 12,17%; у 2014 р. - 12,55%; у 2015 р. - 14,24%; у

2016 р. - 14,14%. Найбільш бюджетоутворюючим серед представлених податків

є податок на додану вартість, що відіграє важливу роль у системі державних

фінансів як більшості розвинутих країн, так і країн з ринками, що формуються.

Розглянемо структуру цього податку в таблиці 4.

Таблиця 4

Структура податку на додану вартість

у Державному бюджеті України у 2012-2016 рр.

Показники 2012 2013 2014 2015 2016 Податок на додану вартість, млрд. грн. 138,8 128,3 139,0 178,5 226,5

у тому числі: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), млрд. грн. 83,2 85,2 81,9 108,1 139,5

Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами, млрд. грн. - 46,0 - 53,4 - 50,2 - 68,4 - 94,4

Частка ПДВ із вироблених в Україні товарів, яка була відшкодована, % 55,3 62,7 61,3 63,3 67,7

Частка позитивного сальдо між надходженнями і відшкодуванням ПДВ у ВВП, %

2,64 2,19 2,02 2,01 1,89

ПДВ із ввезених на територію України товарів, млрд. грн. 101,6 96,5 107,3 138,8 181,4

Структура податку на додану вартість: Частка ПДВ із вироблених в Україні товарів (за вирахуванням бюджетного відшкодування) в загальних надходженнях від ПДВ, %

26,8 24,8 22,8 22,2 19,9

Частка ПДВ із ввезених товарів та імпортованих робіт, послуг в загальних надходженнях від ПДВ, %

73,2 75,2 77,2 77,8 80,1

Дані таблиці 4, насамперед, засвідчують, що переважну частку нетто-

надходжень податку забезпечують митні органи - в середньому 76,7% суми

фактичних надходжень ПДВ впродовж 2012-2016 рр. Надходження податку із

вироблених в Україні товарів зросли з 83,2 млрд. грн. у 2012 р. до 139,5 млрд.

17

грн. у 2016 р., або у 1,7 разу. Проте значна частина внутрішнього ПДВ була

відшкодована платникам: у 2012 р. – 55,3%; у 2013 р. – 62,7%; у 2014 р. –

61,3%; у 2015 р. - 63,3%; у 2016 р. - 67,7%. В результаті, фактичні надходження

внутрішнього ПДВ у 2012-2016 рр. складали в середньому лише 23,3% від

загальних надходжень цього податку, у 2016 р. їхня частка взагалі скоротилася

до 19,9%.

Одне з ключових завдань використання податкового механізму полягає в

побудові ефективної системи оподаткування доходів юридичних і фізичних

осіб, що зачіпає інтереси як держави і суспільства в цілому, так і кожного

громадянина зокрема.

Фіскальне значення податків на доходи та прибутки за останні 5 років

представлено в таблиці 5.

Таблиця 5

Частка податків на доходи та прибутки у ВВП, доходах та податкових

надходженнях Державного бюджету України у 2012-2016 рр.

Показники 2012 2013 2014 2015 2016

Валовий внутрішній продукт, млрд. грн. 1 408,9 1 454,9 1 566,7 1 979,5 2 383,1

Доходи Державного бюджету України, млрд. грн. 346,1 339,2 357,1 534,7 616,3

Податкові надходження Державного бюджету України, млрд. грн. 274,7 262,8 280,2 409,4 503,9

Податок на доходи фізичних осіб, млрд. грн. 7,0 7,6 12,6 35,9 48,4

Податок на прибуток підприємств, млрд. грн. 55,3 54,3 39,9 34,8 54,3

Разом податків на доходи та прибутки , млрд. грн. 62,3 61,9 52,5 70,7 102,7

Частка податків на доходи та прибутки у ВВП , % 4,42 4,25 3,35 3,57 4,31

Частка податків на доходи та прибутки в сукупних доходах бюджету , % 18,00 18,25 14,70 13,22 16,66

Частка податків на доходи та прибутки у податкових надходженнях, % 22,68 23,55 18,74 17,27 20,38

18 Як свідчать дані таблиці 5, питома вага податків на доходи та прибутки у

доходах і податкових надходженнях Державного бюджету України у 2012-

2016 рр. є значною. Так, частка цих податків у доходах державного бюджету

складала у 2012 р. - 18,00%; у 2013 р. - 18,25%; у 2014 р. - 14,70%; у 2015 р. -

13,22%; у 2016 р. - 16,66%; у податкових надходженнях: у 2012 р. - 22,68%; у

2013 р. - 23,55%; у 2014 р. - 18,74%; у 2015 р. - 17,27%; у 2016 р. - 20,38%.

Частка прибуткових податків у ВВП у 2012-2014 рр. поступово зменшувалася: з

4,42% до 3,35%, потім – поступово зростала: до 3,57% у 2015 р. та 4,31% у 2016 р.

Серед прямих податків найбільшу питому вагу займає податок на доходи

фізичних осіб. За даними рис. 1 можна зробити висновки щодо зростання

надходжень цього податку до зведеного бюджету протягом 2010-2016 рр. з

51 млрд. грн. до 138,8 млрд. грн.

Рис. 1. Динаміка надходжень податку на доходи фізичних осіб в Україні у

2010-2016 рр., млрд. грн.

Таке збільшення надходжень ПДФО пояснюється змінами в податковому

законодавстві (введення нових об’єктів оподаткування, розширення чинної бази

оподаткування, зміна ставки податку тощо), які зумовили зростання податкового

навантаження на трудові доходи, та різкою девальвацією гривні і пов’язаних з

19

нею інфляційних процесів. Також відбулося вагоме зменшення навантаження

на фонд оплати праці внаслідок зниження ставки ЄСВ до 22%, що, у свою

чергу, дозволило роботодавцям вивести заробітні плати з «тіні».

Разом з тим, актуальним залишається питання інтенсифікації державної

політики на ринку праці з метою працевлаштування громадян, особливо – в

реальному секторі економіки, як первинного джерела генерації доходів

суспільства та об’єкта податкового розподілу. Це створить передумови для

відносно «повної» зайнятості, завантаження потенційно вакантних та створення

нових робочих місць, що підвищить загальну чисельність платників податку на

доходи фізичних осіб, а при достатньому рівні доходів громадян - постане

надійною гарантією зростання фіскальної ефективності цього податку, чим

істотно знизиться податковий ризик в механізмі особистого прибуткового

оподаткування. При цьому важлиим є також впровадження заходів щодо

легалізації вже працевлаштованого населення.

Проте, незважаючи на збільшення обсягів податкових надходжень до

зведеного бюджету впродовж останніх років, податкова система України

залишається недосконалою.

Основні недоліки саме такі:

- нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження;

- перетворення податкової системи на чинник зменшення економічного

зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати

податків і відтік капіталів за кордон;

- проблема подвійного оподаткування;

- нестабільність податкового законодавства.

У Зведеному бюджеті України податкові надходження займають близько

80%, тобто є найбільшою бюджетоутворюючою ланкою.

За досліджуваний період загальна сума податкових надходжень зведеного

бюджету зросла вдвічі, але попри абсолютний приріст, їх частка у бюджеті є

нестабільною. Це свідчить про те, що якщо й відбувається постійне

20

вдосконалення системи оподаткування, фіскальний потенціал податків є

невикористаним через податкові пільги, ухилення від сплати, недоліки в

адмініструванні, податкову заборгованість.

Про певні зрушення у бік покращення податкової системи України

свідчать дослідження незалежних міжнародних організацій. Так, рейтинг умов

ведення підприємницької діяльності Світового банку і Міжнародної фінансової

корпорації «Ведення бізнесу» (Doing Business), серед усіх показників враховує

й індекс ефективності податкової системи. Серед складових індексу

ефективності податкової системи виокремлюють такі:

- кількість податкових та інших обов’язкових платежів;

- час, необхідний для нарахування та сплати податкових та інших

обов’язкових платежів;

- загальне податкове навантаження.

За показником ефективності податкової системи, у рейтингу «Ведення

бізнесу-2018» Україна піднялась на 41 сходинку вище (з 84 на 43) серед

190 країн в порівнянні з 84 місцем за результатами цього ж рейтингу у 2017 р.

(табл. 6). Такі зміни відбулися, насамперед, завдяки зменшенню та уніфікації

єдиного соціального внеску, що мало позитивний вплив на загальне податкове

навантаження в Україні.

Таблиця 6

Порівняння основних показників ефективності податкової системи України з

країнами Європи та Центральної Азії і високорозвиненими країнами у 2018 р.

Показник Україна Європа та Центральна Азія

Високорозвинені країни

Платежі, кількість на рік 5 17,8 10,9

Час, годин на рік 327,5 219,8 161,4

Податок на прибуток, % 11,9 10,5 16,5

Оподаткування праці, % 24,8 21,8 22,5

21

Інші податки, % 1,1 2,5 2,3 Загальний рівень податкового навантаження, % до прибутку 37,8 34,7 41,4

Дані таблиці 6 свідчать, що загальне податкове навантаження в Україні

становить 37,8%, в Європейському Союзі - 40,5%, тоді як загальний світовий

показник тримається на рівні 39,6%. Позитивною характеристикою є також

кількість податкових платежів на рік, який в Україні дорівнює 5, при

середньому показнику в світі – 24, в ЄС – 12.

На підготовку і подачу податкової звітності в Україні платники податків

витрачають в середньому 327,5 годин на рік, тоді як в ЄС цей показник –

161 година, загальний світовий показник – 240 годин. Серед низки аспектів у

галузі оподаткування, де Україна поступається іншим країнам, є правила

заповнення податкової звітності, зокрема і документообіг. Тобто в тих країнах,

які знаходяться вище за Україну в рейтингу, існує реальний електронний

документообіг між фіскальними органами та бізнесом. Чого не можна напевно

стверджувати про Україну.

Отже, Державній фіскальній службі України слід звернути значну увагу

на вдосконалення системи оподаткування саме в напрямі електронізації

спілкування платників податків з податковими та митними органами, зокрема,

через максимізацію використання online-сервісів і розширення функціональних

можливостей «Електронного кабінету платника податків» для зручності

користувачів.

Для досягнення максимального ефекту в реалізації заходів фіскальної

політики пріоритетність варто надавати таким, які сприятимуть економічному

зростанню та наповненню державної казни податковими надходженнями.

Сучасний податковий механізм повинен також стимулювати нові революційні

технології, що дозволять вийти національній економіці із так званого

технологічного застою. Податкові стимули для розвитку альтернативної енергії,

в основі якої лежать відновлювані джерела енергії, переорієнтація галузі

автомобілебудування від двигунів внутрішнього згоряння на біологічні та

22

електроавтомобілі, застосування медичних технологій, здатних суттєво

підвищити якість життя, і таким чином, здвинути верхню межу пенсійного віку,

на нашу думку, є пріоритетними напрямами за нинішніх умов.

3. НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

ДО БЮДЖЕТІВ ВСІХ РІВНІВ

У контексті нашого дослідження здійснимо прогнозування обсягів

податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів України за

допомогою інструментів економіко-математичного моделювання. Використаємо

один із методів екстраполяції тренду - метод побудови трендової моделі на

основі кривих зростання. Прогнозування показників здійснимо в програмі

Microsoft Excel пакету Microsoft Office 2013 із застосуванням вбудованої

функції програми «Лінія тренду». На рис. 2 графічно зображено динаміку

обсягів податкових надходжень в Україні, а також результати використання

функції «Лінія тренду» (експоненційна лінія тренду) Microsoft Excel.

Рис. 2. Результати прогнозу обсягів податкових надходжень Зведеного

бюджету України у 2017-2019 рр.

23

Тип лінії тренду обираємо, виходячи із найбільшого значення коефіцієнта

детермінації. Чим ближче значення коефіцієнта детермінації до 1, тим

адекватність отриманого рівняння більша. У таблиці 7 наведено результати

прогнозу обсягів податкових надходжень зведеного бюджету за різними

трендовими моделями.

Таблиця 7

Основні статистичні характеристики побудованих рівнянь

Назва характеристик

Моделі (рівняння)

xbaу ln хbаеу

Рівняння регресії y = 91,833 + 45,499x

y = 168,765 ln(х) + 87,17

y = 150,858e0,134x

у = 141,791x0,53

Коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення)

0,932 0,837 0,966 0,923

Середнє відносне відхилення (середня помилка апроксимації), %

11,71 20,46 1,59 2,27

Коефіцієнт детермінації 0,869 0,701 0,932 0,851

Прогнозне значення обсягу податкових надходжень:

2017 592,33 1943,59 660,84 505,37

2018 637,83 2112,35 755,82 529,22

2019 683,33 2281,12 864,45 552,16

Отже, найбільш доцільним, на нашу думку, є використання

експоненціального рівняння тренду для прогнозування податкових надходжень

в Україні, оскільки відповідно до проведених розрахунків саме ця модель

характеризується найбільшою адекватністю. Таким чином, прогнозний обсяг

податкових надходжень Зведеного бюджету України становитиме: у 2017 р. –

24

660,84 млрд. грн., у 2018 р. – 755,82 млрд. грн., у 2019 р. – 864,45 млрд. грн.

Необхідність перегляду фіскальної політики України та удосконалення

податкового механізму, на нашу думку, є першочерговим завданням органів

законодавчої та виконавчої влади. Головна потреба у подібних змінах

обумовлена розмаїттям об’єктивних та суб’єктивних причин. До об’єктивних

причин вчені відносять: дефіцит бюджетних ресурсів держави, обмежені

можливості розподілу ВВП, надмірне використання пільг та їх вибірковий

характер застосування, відтік капіталу за кордон тощо. До суб’єктивних причин

належать: нерозвинутість наукового підґрунтя оподаткування в сучасних

умовах, глибокі протиріччя між інтересами держави, бізнесу і населення,

відсутність чіткої податкової стратегії, неефективна система податкового

адміністрування тощо.

Обсяги податкових надходжень бюджету залежать від стану розвитку

економіки країни, а також потреб держави щодо перерозподілу ВВП і

фінансового забезпечення реалізації державних програм. Однак, наявний рівень

доходів державного бюджету є недостатнім для фінансування видатків повною

мірою. Тому проблема збільшення доходів бюджетів всіх рівнів в Україні за

рахунок податкових надходжень є невідкладним завданням вітчизняної

фінансової науки і практики.

Так, П.В. Мельник вважає, що збільшити надходження до Державного

бюджету України можна двома шляхами: створенням в Україні вільних

економічних зон і зниженням податкових ставок. Науковець аргументує тим,

що із появою вільних економічних зон інвестори будуть активніше

реалізовувати у нас бізнес-проекти, а бізнес – сплачувати більше податків. А,

наприклад, зниження ставки ПДВ на 1-2% спродукує зростання надходжень до

державного бюджету на 1-2%, адже бізнесу буде вигідніше працювати

легально. Однак, ми вважаємо, що створення вільних економічних зон є

недоцільним за наявної ситуації в державі, оскільки інвестиційний клімат в

Україні є непривабливим, а захист прав інвесторів є недостатнім.

Науковці Всеукраїнської спілки вчених-економістів вважають, що

25

необхідно повністю відмінити ПДВ, податок на прибуток підприємств та

єдиний податок на малий бізнес, тобто повністю звільнити бізнес від податків,

пов’язаних з отриманням підприємницького доходу. Таку позицію автори

пояснюють тим, що повна відміна цих податків та введення замість них податку

на покупку в розмірі 2,5-4%, який сплачує споживач, дозволить в підсумку

створити в Україні ідеальні умови для інвестиційного буму. В даному випадку,

на переконання дослідників, відбудеться неминуча детінізація економіки,

оскільки немає сенсу приховувати ті податки, яких не існує. Однак, на нашу

думку, таке реформування вітчизняної системи оподаткування також є

недоцільним, адже досвід інших країн свідчить про те, що для збільшення

обсягу податкових надходжень до державного бюджету країни Європейського

Союзу підвищували, насамперед, ставку ПДВ.

Також ми вважаємо, що зменшення ставки податку на прибуток

підприємств є недоцільним, оскільки ставка цього податку в Україні вже й так є

однією з найменших у порівнянні з країнами ЄС. Саме в даному випадку

скасовувати податок, керуючись тим, що це дасть змогу збільшити інвестиції, є

помилкою, адже не податок на прибуток робить неприбутковими підприємства

України, а ряд інших чинників. Тому скасування податку не дасть бажаного

ефекту, а лише зменшить доходи до Зведеного бюджету України.

До того ж на сьогодні серед науковців та практиків України є актуальною

пропозиція щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал.

Цей податок має свої плюси та мінуси. Економісти вважають, що податок на

виведений капітал створюватиме більш сприятливі умови для залучення

інвестицій в Україну та загалом позитивно вплине на інвестиційну і ділову

активність. У роботі суб’єктів господарювання спроститься фінансова звітність.

Вона стане більш прозорою та зрозумілою для інвесторів і банків. В свою чергу,

зменшиться і кількість підстав для проведення податкових перевірок. Стосовно

доходів бюджету, то представлений податок на виведений капітал не принесе

надходжень не тільки після першого року впровадження, а й після другого року

позитивних наслідків чекати не варто. Лише через 4-5 років після введення

26

такого податку варто очікувати зростання надходжень до зведеного бюджету.

Тому якщо і відбудеться така суттєва зміна в оподаткуванні, то лише з 2019 р., і

матиме позитивні наслідки в найближчі 5 років.

Враховуючи сучасні наукові розробки вітчизняної фінансової науки щодо

реформування фіскальної політики та податкової системи, рекомендації

відомих українських вчених, можна сформулювати основні напрями

модернізації податкового механізму. Серед них доцільно виокремити такі:

- реформування податкової системи відповідно до принципів економічної

ефективності, політичної відповідальності та соціальної справедливості;

- внесення змін у структуру системи оподаткування, в тому числі і

розширення складу місцевих податків за рахунок окремих загальнодержавних

податків;

- передача частини ПДВ з державного до місцевих бюджетів як

регулюючого доходу;

- модернізація методів боротьби з податковими правопорушеннями;

- адаптація податкового законодавства до норм країн ЄС;

- спрощення документообігу, а також порядку обчислення та стягнення

податків.

До перспективних напрямів удосконалення фіскальної політики

пропонуємо віднести такі:

- податкове регулювання з метою здійснення дискреційного впливу

держави на динаміку соціально-економічних процесів доцільно реалізувати за

допомогою забезпечення дієвості існуючих засобів податкового стимулювання,

оскільки традиційні інструменти не спрацьовують через адміністративні

бар’єри;

- збільшення ставок акцизного податку до рівня країн-членів ЄС, але

після відповідного підвищення рівня життя громадян до європейського;

- підвищення ставки податку на прибуток для великих підприємств, в

першу чергу, це стосується фінансових та промислово-фінансових груп, які

мають значні річні обороти;

27 - налагодження системи моніторингу та процесу оцінки ефективності

податкових пільг (втрат бюджету) за європейськими зразками.

Серед реально можливих заходів щодо зростання обсягу податкових

надходжень до бюджетів всіх рівнів ми виділяємо такі:

- спрощення адміністрування та документообігу, тобто максимальна

електронізація спілкування платників податків з фіскальними органами;

- вдосконалення системи електронного адміністрування ПДВ – для

зручності користувачів рух коштів на ПДВ-рахунках має бути максимально

доступним та зрозумілим;

- модернізація роботи митниць: спрощення митних процедур,

електронізація сервісів, розбудова інфраструктури, мінімізація ризиків проявів

корупції, посилення боротьби з митними правопорушеннями та контрабондою;

- інтеграція митних і податкових баз в єдину базу з метою відслідкування

повного ланцюжку руху поставок товарів до кінцевого споживача та зменшення

часу на митне оформлення, що, у свою чергу, прискорить товарообіг та

підвищить ефективність контрольних заходів фіскальних органів;

- перегляд галузей, для яких доцільно надавати податкові пільги.

Насамперед, перевагу в наданні пільг необхідно віддавати підприємствам, які

мають високі технології виробництва, оскільки саме ці підприємства у

майбутньому зможуть досягти високих показників економічної діяльності, а,

тому, і забезпечити збільшення податкових надходжень до бюджету;

- посилення відповідальності працівників ДФС за втрати, понесені

платниками податків через їх незаконні дії чи бездіяльність.

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що основною

запорукою економічного відновлення України разом із вдосконаленням

податкової системи та оптимізацією фіскальної політики держави мають стати

паралельні процеси детінізації з подоланням проявів корупції. Тому виконання

запропонованих заходів в майбутньому сприятиме збільшенню податкових

надходжень до бюджетів всіх рівнів. У процесі підвищення ефективності

податкового механізму першочерговим є спрощення та автоматизація

28

податкового адміністрування. Саме вона надасть дієвості податковому

регулюванню, зменшить навантаження на податковий менеджмент та

підвищить цілеспрямованість податкового контролю.

29

ВИСНОВКИ

Податковий механізм є складним економічним явищем. Його дія є

найбільш ефективною, якщо злагоджено функціонують усі його складові

елементи. Саме тому при формуванні податкового механізму держава повинна

намагатися забезпечити його якомога повну відповідність до вимог фіскальної

політики того чи іншого періоду, що є запорукою повноти реалізації її мети й

завдань. Безумовно центральним елементом і основним важелем податкового

механізму є податки, які за своєю природою здатні регулювати соціально-

економічні відносини та забезпечувати надходження частини ВВП до бюджету.

Податки є необхідною ланкою економічних та фінансових відносин у

суспільстві, основною складовою бюджетних ресурсів держави і безпосереднім

важелем економічного впливу держави на суспільне виробництво.

Однією з важливих статей серед доходів бюджетів всіх рівнів є податкові

надходження. Наслідки застосування механізму мобілізації податкових

надходжень відображаються на їхній динаміці та питомій вазі у доходах

відповідних бюджетів. Таким чином, особливості функціонування податкового

механізму у сучасних умовах обумовлені децентралізацією державних фінансів

в економічному просторі України.

Можна з впевненістю стверджувати, що загалом податкові надходження

формуються через мобілізацію непрямих податків, зокрема ПДВ. Даний

податок є найбільш прибутковим для держави. Тому для збереження сталих

надходжень до бюджету, його ставку зменшувати не доцільно. Адже навіть під

час світової фінансово-економічної кризи деякі країни намагалися знизити

ставку ПДВ, але так і не наважилися.

Тому запропоновані нами заходи щодо удосконалення податкового

механізму формування бюджетних ресурсів держави спрямовані на збільшення

податкових надходжень, посилення боротьби з корупцією та підвищення

ефективності податкової системи і фіскальної політики України.

30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво /

В.Л. Андрущенко // Фінанси України. – 2003. – № 6. – С. 27-35.

2. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 року № 2456-VI [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. - http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

3. Василик О.Д. Бюджетна система України: підручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.

4. Гончарова Л.І. Економічний аналіз у сфері оподаткування як підґрунтя планування та прогнозування податкових надходжень / Л.І. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 9 (99). – С. 219-226.

5. Дем’янишин В.Г. Податковий механізм формування доходів бюджету: концептуальні засади теорії та напрями модернізації / В.Г. Дем’янишин // Світ фінансів. – 2017. – №2 (51). – С.84-96.

6. Дем’янишин В.Г. Формування та розвиток податкового механізму в економіці України / В.Г. Дем’янишин // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. – 2007. – № 3 (38). – С. 1-7.

7. Економічна енциклопедія: у 3 т. – Т.2 / ред-кол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.

8. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. – Т. 1 / С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.А. Устенко, С.І. Юрій; за ред. С.В. Мочерного. – Львів: Світ, 2005. – 616 с.

9. Єгарміна В.Д. Податковий контроль: теоретичні засади і практика застосування / В.Д. Єгарміна // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2011. – № 1. – С. 166-176.

10. Іванов Ю.Б. Проблеми розвитку податкової політики та оподаткування: монографія / Ю.Б. Іванов. – Х.: Вид-во ІНЖЕК, 2007. – 448 с.

11. Крисоватий А.І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні: монографія / А.І. Крисоватий. –

31

Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 371 с. 12. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: учебник / Н.П. Кучерявенко. –

Харьков: Легас, 2001. – 584 с. 13. Нижник Н.Р. Про співвідношення категорій «процес» і «механізм» та

їх використання в управлінській діяльності органів виконавчої влади / Н.Р. Нижник, Г.І. Леліков, С.П. Мосов // Вісник державної служби України. – 2001. - № 3. – С. 80-87.

14. Офіційний сайт Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua.

15. Паєнтко Т.В. Інституціоналізація фіскального регулювання фінансових потоків: монографія / Т.В. Паєнтко. - К.: «ДКС центр», 2013. - 294 с.

16. Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

17. Сідельникова Л. П. Теоретико-організаційні домінанти і практика розбудови податково-боргових джерел формування бюджетних ресурсів держави : монографія / Л. П. Сідельникова. – Херсон : ПП Грінь Д. С., 2013. – 670 с.

18. Чернявська Л.В. Сутність і структура податкового механізму управління економікою / Л.В. Чернявська // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2009. - № 2 (5). – С. 53-55.

19. Чугунов І.Я. Бюджетна система в інституційному середовищі суспільства / І.Я. Чугунов, Л.В. Лисяк // Фінанси України. - 2009. - №11. - С.3-11.

20. Юткина Т.Ф. Налоги и налогообложение: учебник / Т.Ф. Юткина. – М.: ИНФА-М, 1999. – 429 с.

21. Янушевич Я.В. Податковий механізм регулювання циклічних коливань економіки / Я.В. Янушевич // Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік: матеріали наук.-практ. конф., 13-13 березня 2009 р. – Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2009. – Ч. ІІ. – С. 320-322.

32

АНОТАЦІЯ

В науковій роботі під шифром «Податковий механізм» розглянуті

актуальні напрями збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів,

що тісно пов’язано із питанням злагодженого функціонування всіх елементів

податкового механізму для ефективної реалізації фіскальної політики держави.

Важливу роль в контексті створення умов для сталого розвитку України

відіграє дослідження теоретичних засад формування податкового механізму і

розробка практичних рекомендацій щодо збільшення обсягів бюджетних

ресурсів держави.

Метою наукової роботи є поглиблення та розширення теоретичних і

практичних засад податкового механізму, спрямованих на удосконалення його

формування та збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Об’єктом дослідження є податкові надходження державного та місцевих

бюджетів України.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні

аспекти вдосконалення податкового механізму у контексті збільшення

бюджетних ресурсів держави.

Основне завдання наукової роботи – моніторинг сучасних реалій та

розробка пропозицій щодо зміцнення фінансової бази держави за рахунок

збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Наукова новизна роботи полягає у розкритті перспективних напрямів

удосконалення податкового механізму та застосуванні реально можливих

заходів щодо зростання обсягу податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Проведений аналіз праць вітчизняних і зарубіжних учених свідчить про

недостатнє опрацювання проблеми сутності податкового механізму, через який

відбувається вплив держави на соціально-економічний розвиток суспільства.

У процесі вирішення поставлених завдань використовуються

загальнотеоретичні, економіко-статистичні та економіко-математичні методи.

Наукова робота містить 3 розділи, загальним обсягом 30 сторінок. Для

33

більш чіткого викладення матеріалу робота містить 7 таблиць та 2 рисунки. У

роботі використані законодавчі та нормативні документи України, наукові

розробки та навчальні посібники, періодична література, Інтернет-ресурси.

В процесі дослідження особлива увага приділялася науковим

дослідженням таких авторів: В. Андрущенко, В. Дем’янишин, А. Крисоватий,

М. Кучерявенко, Л. Лисяк, І. Лютий, Т. Паєнтко, С. Онишко, В. Опарін, Л.

Сідельникова, І. Чугунов.

До роботи додаються копії тез наукових конференцій автора.

Ключові слова: податковий механізм, податкові надходження, бюджетні

ресурси, фіскальна політика, податкове планування, податкове регулювання,

податковий контроль.

РОЛЬ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ У ФОРМУВАННІ...

Documents