146 номер 1958 рік
DESCRIPTION
146 номер 1958 рікTRANSCRIPT
Пролетарі всіх кpalN, єдшsйтеся!
СТJІХППОВЕ Ь Орган Броварського районного комітету Комуністичної партії України та районної РаАИ Аепутатів труАящих
Київської області
РІк видання ХХІ
N!! 146 (1748)
П'ЯТНИЦЯ
12 fРУДН.Я
1958 р.
Ціна 15 коп.
Будівництво комуністичного суспільства ~ жива творча діяльність багатомільйонних народних мас. Радянський народ сприйме новий семирічний план як свою кровну, рідну справу, і нема сум· ніву, що працюватиме над його виконанням з властивими йому активністю, ентузіазмом та ініціативою. В нашій країні є прекрас· ні кадри. здатні кваліфіковано й успішно розв'язувати всі найскладніші завдання розвитку народного господарства. Наша ленінська партія міцна і моно.r~ітна нині, як нікошІ. Вона згуртовує і організує маси і найвірнішими шляхами веде іх до наміченої мети.
(13 те3 доповіді товариша М. С. Хрущова на ХХІ 3'Ї3ді КПРС).
У Центральному Комітеті КП Украіни
Про звернення колгоспників і колгоспниць, працівників радгоспів і РТС, спеціалістів сільського господарства Дніпропетровської області
Колгоспники і колгоспниці, працівники радгоспів і ремон'І'Но-технічних станцій, спеціалісти сільського господарства Дніпропетровської області, включившись У соціалістичне змагання на честь ХХІ з.'їзду КПРС, взяли Ifa себе зобов'язання виростити в 1959 році по 30 центнерів зерна кукурудзи і по 350 центнерів зеленої маси разом з качанами з кожного гектара на всій площі посіву; комплексно механізувати вирощування кукурудзи, соняшника та інших просапких культур на
площі 700 тисяч гектарів.
ництва, підвищенню продуктивності праці, скороченню
затрат праці і коштів на виробництво одиниці сільськогосподарської пр·одукції.
ЦК ІШ України схвалив звернення колгоспників і колгоспниць, працівників радгоспів і ремонтно-тех
нічних станцій, спеціалістів сільського господарства Дніпропетровської області до всіх працівників сільського господарства Украіни про розгортання соціалістичнq_го змагання за комплексну механізацію ви
рощування і одержання високого врожаю кукурудзи,
соняшника та інших просапних культур і постановив
опублікувати його в ресnубліканській і місцевій пресі.
первинні партійні, комсомольські і профспілкові організаціі всемірно розгорнути соціалістичне змагання за почином трудівників Дніпропетровської області. Широко роз'яснити колгоспникам, працівникам радгоспів і РТС, що ініціатива дніпропетровців має важливе значення для підвищення продуктивності праці і знйження сІJбівартості сільськІJгоспо.царс~tХоl npg,.. дУКЦЇЇ,
ЦК КП Украіни вважає, що почин трудівників Дніпропетровської об!lасті має винят'!tово велике значення для успішноrа здійснення завдань, поставлених в тезах доповіді rов. М. С. Хрущова на ХХІ з.'ізді КПРС по дальшому зростанню сільськогосподарського вироб-
ЦК ІШ Украіни зобов'язав обкоми і райкоми пар~ ЦК ЛКСМУ,
Ремктерам республікан-ських, обласних і районних газет, Комітетові по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР запропоновано широко висвітлювати в пресі і по радіо розгортання соціалістичного змагання за одержання високого вроQКаю · просапних культур і комплексну механізацію іх вирощування. тіі, облвиканкоми і райвиконкоми,
;іабе;іпечимо компо~ексну механі;іацію вирошування кукуру д;;іи, соняшника та інших просапних ку.п~тур на всій no~owi посіву і виростимо високий урожай uих куо~ьтур в 1959 poui
Звернення колгоспників і колгоспниць, працівників радгоспів і ремонтно-технічних станцій, спеціалістів сільського господарства Дніпропетровської області до всіх трудівників сільського господарства
Дорогі ·rовариші!
Весь радянський народ 3 величе3ним піднесенням 3устрів рішення листопадового Пленуму ЦК КПРС. Трудящі міста І села вНС.JІовлюють свое палке І одно~ стаАне схвалення величної програми комуністичного будівницrва, викладеної в Те3ах доповіді товариша М. С. Хрущова про контролІНІ цифри ро3витку народного господарства СРСР на
1959-1965 роки. Радянські люди одностайно вітають намІченІ в те3ах ЦІ( -КПРС І Ради Міністрів . С~СР 3аходи по коріниому поліnшенню всіеї системи народноі освіти.
До ХХІ 3'і3ду КПРС радянський народ іде з видатними успіхами в. розвитку всіх галу-3ей народного господарства, науки і культури. Досягнуто небувалих темпів піднесення промисловостІ, особливо її провідної сили - важкої Індустрії. Неухильно 3ростае виробництво про
дуктів сільського господарства. ПІдвищуеться матеріальне благополуччя трудящих.
Гідний вклад у боротьбу 3а 3дІАсненнА історичних рішень Партії і Уряду вносять трудящі орденоносної ДнІпропет~вської області. Колгосn}\Кки, працівники РТС і радгоспів, спеціukти сільського господарства під ке
рівництвом партіАних органі3ацій добилися 3Начних успіхів у дальшому пJJ.несеннІ сільського гос· подарства. В цьому роцІ вирощено добрий врожай озимої пшениці, ·кукуруД3и, соняшника, цукрових буряків, овочів, 3бІльшено виробництво м'яса, молока та Інших продуктів сільського госпо· дарства. Область достроково ви~ конала свої 3Обов'я3ання по 3да·
цІнної культури понад 600 тисяч гtктарІв, або в 3,3 ра3а більше, ніж у 1953 році. В ре3ультаті доброї підготовки грунту, повного переходу на сівбу гібридним насІнням І впровадження квадратно-гні3дового способу вирощування в області одержано по 30,0 центнерів 3ерна кукуруд3и і блн3ько 300 центнерів 3еленої маси ра3ом 3 качанами 3 гекта
ра на всій площі nосіву~ В Солонянському раІІоні врожай 3ерна кукуруд3И становив по 39,1 центнера з гектара, Крнничан
ському-37,7, П'ятихатському -36,8, Дніпропетровському - 36,0, Ново-Покровсь~ому - 35,7, Покровському - 34,0, Новомосковському - 34,3 центнера 3 гектара на всій площі посіву. В колгоспах імені Карла Марк
са П'ятихатського району, імені Шевченка Синельниківського району, Імені Леніна Томаківського району, Імені Калініна Солонянського району, сПеремога:. Дніпропетровського району на всій площі посіву одержано врожай кукуруд3и по 45-60 центнерt. 3ерна 3 гектара. В колгоспах І paдrocnax області
проведено 3Начну роботу по
комплекснІй механі3ації обробітку кукуруд3н. В цьому році на полях працювало 1160 комплекс
них агрегатів, механі3атори яких обробляли кукуру~у на площі 160 тисяч гектарів 3 мінімальними 3атратами праці. Наполеглива робота механі3аторів комплексних агрегатів дала 3MOry в 1958 році 3НИ3ИТИ 3атрати на вирощуван
ня кукуруд3и майже в 4 ра3и порівняно 3 прийнятою органІзацІею праці і 3економити по області бли3ько І мільйона людино-днів.
чі і продажу державі 3ерна, мо- Багато механі3аторів добились лока, соняшника, цукрових. бу-. видатних ре3ультатів по вирощуриків, овочів та інших продуктів ванню врожаю кукурудзи. Траксільського господарства. І(олгос· тористИ Великодний Іван та його пи і радгоспи повністю 3абе3nе-~ син Олександр 3 колгоспу «Зоря чили себе доброякісним насінням комунІ3му• Криничанського райоярих куо~~ьтур для весняної сівби. ну виростНJІи врожай кукуруд3И Зцла~ силосу 4 млн. тонн- по 55 центнерІв 3ерна 3 гектара в три рази 1Яльше, ніж у мину- на nлощІ 102 гектари; тракторислому роцІ, або по 17 тонн на ко- ти Лисогоря Іван І Капікус Ва· ро1у. силь 3 колгоспу імені Калініна В 1958 році валовий 3бір 3ер- Новомосковського району одер
на 3більшився на 5О процентів жали врожай кукуруд3н по 47 порівняно з минулим роком. Цьо. центнерів з гектара на площі го досягнуто головним чином 3а 152 гектари. рахунок ро3ширення посівів ку- На 3биранні врожаю кукуруд3и курудзи і підвищення іі врожа:А- в молочно-восковІА і повній стигрості. Всього було посіяно цІеі лостІ широко 3астосовувалась
групова р~бота комбайнів. Сиhосо3биральними комбайнами СК-2,6 3Ібрано кукуруд3У в молочно-восковій стиглості на площі 227 тисяЧ гектарів, а в повній стиглості кукуруд3О3биральними комбайнами КУ·2А 3ібрано 100 тисяч гектарів, або в три ра-3И більше, ніж у минулому році.
площі 750 гектарів. Механі3атори тракторної бригади колгоспу імені Фрун3е Межівського району, де бригадиром т. Сулима Г. І., 3обов'я3ались виростити врожай кукурудзи: 3ерна по 55 центнерІв на площі 200 гектарів І по 40 центнерів на площі 300 гектарів, 3еленої маси з качанами по 400 цейтнерів з гектара. В те3ах доповіді товариша
М. С. Хрущова перед трудівникамн села поставлено великі і відповідальні 3авдання - добитися такого· 3ростання сільськогосподарського виробництва, яке
дасть 3Могу в достатку забе3пе· читн населення продуктами хар
чування в широкому асортим·ентІ, високої якості і 3адовольнити всі Інші потреби держави в сільськогосподарських продуктах. Тепер у . сільському господарстві, як і в усіх галу3І!Х народного господарства, на перший план висуваються питання підвищення продуктивності праці, скорочення 3атрат праці і коштів на виробництво одиниці продукції.
Прагнучи 3Меншити 3атрати праці на вирощування кукурудзи
і 3НИ3ИТИ собівартість сільськогосподарської продукції, трудівники сільського господарства об· ласті виріши.1и 3абе3nечити в 1959 році комплексну механі3ацію вирощування кукуруд3и, со
няшника та інших просаnких культур.
Підрахувавши свої можливості, колгоспи і радгоспи області В3яли 3обов'я3ання виростити врожай кукурудзи по 30 центнерів зерна і 350 центнерів 3еленої маси ра3оМ 3 качанами 3 гектара на всій площі посіву. Колгосn· ники І механізатори Солонян· ського, П'ятихатського, Синельниківського, Ново- Покровського, Новомосковського районів 3Обо· в'я3алнся виростити на всІй площі посіву врожай кукуруд3И по 35-40 центнерів 3ерна 3 гектара. Колгосп ІменІ Калініна Новомосковського району В3ЯВ 3обов'я3ання виростити врожай кукуРУД3И по 50 центнерІв зерна І 400 центнерів 3еленоі маси разом 3 качанами 3 гектара на всій nлощі посіву.
Механі3атори тракторної бригади колгоспу сЗоря комунІ3му• Криничанського району, якою керуе Герой Соціалістичної Праці т. Шевченко, В3ЯJІН зобов'ІІ3аННЯ виростити врожай кукуруД3и по 55 центнерів зерна 3 гектара · на
Для одержання високого врожаю кукуруд3и, соняшника та
Інших просаоних культур на всІй площі посіву І скорочення 3атрат праці на іх виробництво ми намічаемо провести такі заходи:
1. ЗдІАснuи комплехсну механі3ацІю вирощування кукуруД3и соняшника та Інших просапких культур на площі понад 700 ти· сяч гектарів. 3 ціею метою в складі виробничих бригад кол· госnів і відділків радгоспів ство· римо ланки комплексної механІ· 3аціі вирощування високого вро· жаю кукуруд3и, соняшника та
Інших просапннх культур 3 мі· німальними 3атратамн праці. Залежно вІд площі посІву про
сапких культур у бригаді, ро3Мі· ру полів сіво3мін і марок тракторів органІ3уемо ланки в складі:
п'яти-шести механі3аторів широкого профілю (у великих виробничих бригадах) для вирощування врожаю кукуруд3И,
соняшника та інших просапких культур на площі 500-600 гектарів, 3 ро3рахунку 100 гектарів на одного чоловіка. За ціею ланкою 3акрІплюються трактори ДТ-54, «Бєларусь» 3 · набором сільсь"огосподарськнх машин: nл~пІ, культиватори КП-4, КУТС· 4,2, КРН-4,2, сівалки СКГН-6, СКГК-6В, 3чепи легких І важ· ких борін, раАборонок, комбайни СК-2,6, КУ-2А і С-4М; -трьох механі3аторІв, 3а якимv
буде 3акріплено трактор ДТ-54 І набір грунтообробних, посівних та 3биральннх машин ·для вирощування врожаю просапннх куль
тур на площІ 300 гектарів; - двох механізаторів, які ма
тимуть у своему розnорядженні трактор сБеларусь:. і набІр сІль· ськогосподарських машин для
вирощування врожаю кукуруд3И
і соняшника на площі 200 гектарів.
Ланку очолюватиме старший, досвідчений · тракторист. За ·ке· рІвиицтво ланкою Аому нараховуватиметься 3 проценти трудо-
днІв, виробо~~еннх механі3аrорами ланки. Кожну механі3овану ланку до 15 грудня ц. р. буде укомп. лектоваво необхідним набо
ром сільськогосподарських машин. За нею закріплюються площі в натурі. Буде виготовлено додатково 2500 комплектів райборонок для боронування посівів в агрегатІ в перІод міжрядного обробітку кукуруд3н, 500 пристроїв до сівалок для внесення мінеральних
добриа дрібними до3ами в гні3· да при сівбі.
До 1 лютого 1'959 року 3акінчимо ремонт тракторів, квадратно-гнІ3дових сівалок, культиsаторІв, борІн, 3Чеnів та Іншого Інвентаря, необхідного для вирощування кукуруд3н і соняшника.
В осінньо-зимовий період у колгоспах, РТС і радгоспах проведемо семінари механі3аторів, членів ланок комплек·сної механізації, бригадирів виробничих бригад, механіків, агрономів, голів колгоспів і директорів рад· госпів, на яких будуть глибоко вивчені передові прийоми сівби, догляду 3а посівами, 3бирання врожаю, а також весь комплекс
агротехніки вирощування високого врожаю цих культур.
Органі3уемо вивчення механІ3а. торами суміжних професій з тим, щоб тракторист був механі3ато· ром широкого профілю І досконало володів спеціальностями сівача квадратно-гнІ3дової сінад· ки, комбаАнер.а на комбайнах СК-2,6, КУ-2А, С-4М.
2. ВіJровадНJІІО у виробництво весь комплекс агротехнічних при·
Аомів, ро3роблений в обласrі на основі передового досвіду і досягнень наукрних 3акладів. Куку
руд3у в кожному колгоспі і рад
госпі буде ро3мІщено по глибоко 3ораиому 3Ябу. На великі площі буде виве3ено перепрІлого гною по 8-10 т.онн на: гектар; при сівбі кукуруд3и внесемо в гні3да дрібними до3ами органо-міне· ра.пьнІ суміші.
Велику увагу nриділимо ка• громадженню, 3береженню І економному витрачанню вологи. В 3И• мовнА перІод орrанІ3уемо сніго-3атримання на всій площі посіву просапких культур. Ранньовесняне боронування всього зябу прове)І.емо • стиаІ строки, не бІJІЬІU
(Закінченнл tta. 2 стор.).
2
ПРО ПЕРЕБУДОВУ СИСТЕМИ НдРОДНОf ОСВІТИ
ВІД ПЕРШИХ СПРОБ ДО ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ВИРОБНИЧОГО
сяч П~~~~дн~в :~ Н А В Ч А Н Н Я :~~:~ати~ас::~ робили наші учні в колгоспах виробництво паринкових рам, ретільки за останні місяці. По 100 монт шкільних парт, виготовлен
і більше труд(}днів виробили учні ня вішалок і т. п . Поки щ~ ж 7-10 класів І. Лист(}пад, В. Се- виробниче навчання учнів слід,
ліванова, Л. Логвиненко та ба- на наш погляд, організувати в
гато інших. Хороше працювали майстернях колгоспів та ПJЮМис-. учні і на пришкільній ділянці, лових артілей. Так швидше і де практично вивчали сівозміни, розв'язуватиметься питання про догляд за деревами і квітами. трудовлаштування випускників
Не було, проте, у всій ціЙ ро- школи. боті належної системи. Ходили В нашій школі створена заучні на вибирання картоплі, на гальношкільна рільнича бригада,
збирання кукурудзи, обкопування яка буде вирощувати на площі дерев, вивчали практику годівлі в ЗО гектарів кукурудзу . Площу та догляд за тваринами. А от виділяє колгосп «Червона Украї
всього процесу певної роботи не на». Визначені ланкові з числа вивчали. Хіба можна, наприклад, учнів, що відзначились на різних вивчати всі агротехнічні заходи сільськогосподарських роботах. вирощування кукурудзи тільки Крім того, створюються учніосьна її збиранні? Так сам(} було і кі лан15и, які працюватимуть у з вивченням різних сільськогос- колгоспному садовому розсаднику.
подарських машин. З трактором, Зібрано понад 5 кілограмів насінаВТ(}Машиною знайомилися лише ня диких яблунь та груш. На на малюнках і діаграмах, а кер- значній площі буде посаджено
мо машини ні разу в руках не новий колгоспний сад. тримали . Поруч з цим вживаються за-
Чимадо ще у нас недоліків в ходи, щоб значно поліпшити оброботі шкільштх майстерень . В ладнання та роботу шкільних приміщеннях тісно, інструментів майстерень. Г. МеАВеАенко, мало, а ще менше матеріашв. учитель середньої Якби столяJ}ну майстеJ}ню відпо- школи.
відно обладнати, то в ній можна с. Гоголів.
Слово батьків
СТАХАНОВЕЦЬ
З практики агітаційно
.масовоl роботи
Бесіда про семирічний план
З великим інтересом колгоспники сільгоспартілі ім. ДимитJ}ова вивчають і обговорюють тези
доповіді товариша М. С. Хрущ(}ва
на ХХІ з'їзді КПРС.
Активним пропагандистом тез є комуніст, голова колгоспу О . В.
Галімурза . На одній із бесід про контрольні цифри розвитку на
родного господарства СРСР на
1959-1965 роки він докладно висвітлив успіхи колгоспу за
час після вересневого Пленуму
ЦК КПРС в 1953 році. Глибоко змістовним був і роз
діл бесіди про перспективи роз
витку артільного господарства на
наступне семиріччя. Вже в 1959 році, зазначив він, надої молока
від кожної корови становитимуть по 3 тисячі кілограмів - по 400 центнерів на 100 гектарів сільськогосподарських угідь, а м'я
са - по 68 центнерів на таку ж площу.
Все це побудовано на конкретних розрахунках. За 11 місяців
і 10 днів тут одержано на 100 гектарів угідь по 306 центнерів молока і по 31,4 центнера м'яса . В наступному році кількість корів на 100 гектарів угідь зросте З 15 ДО 20, а В 1965 - ДО 30. Подвоїться і свинопоголів'я . Це дасть можливість на кінець семи
річки виробляти по 1000 цент-Чергові збори батьків учнів часні. Вони ще більше наблизять нерів молока і 100 центнерів
нашої школи були присвячені школу до життя, допоможуть м'яса на 100 гектарів угідь. тезам ЦК КПРС і Ради Міністрів краще виховувати підростаюче О. Галімурза докладно розповів СРСР про перебудову системи покоління, яке житиме і працю- колгоспникам про шляхи підвинародної освіти в нашій країні. ватиме при комуНІЗМІ . щення врожайності всіх сільсь-3 доповіддю по цьому питанню Такі ж думки висловили і
1 когосподарс_ь~х к~льтур, зокре
виступив диJ}ектор школи т. Шу- тт. Пишенко П. , Герасименко П. м~ ка_ртоплІ 1 ~вочш, створення 1·енко Ф. та інші учасники зборів. мщ~о1 кор_мовоІ баз.~, зниження
Всі, що взяди участь в обrо- . . _ собІВартостІ продукцн. воренні тез, одностайно схвалю- Для змщнення м~терtаль~оІ Бесіда викликала жвавий обмін ваJШ заходи Комуністичної пар- бази школи батьки вирІШИЛИ вІд- думками. РяА колгоспників внес-тіі і Радянського уряду по змі-ц- робити У школі по одному дню. ли конкретні · пропозиції щодо ненню зв'язку школи з життям С. Товстенко, контрольних цифр семирічного і дальшому розвитку системи на- голова батьків· плану колгоспу. Зокрема, садо-р(}ДНОЇ освіти в країні. ського комітету. вод Р. Прудкий запропонував
Тов. Прима П. сказав: Калинівка, збільшити площу під сад і ягід-- Заходи дуже і дуже своє- Великодимерської сільради. ники на 100 гектарів. Зросте і
врожайність порівняно з 1958 роком у пінтора раза. Колгоспники зобов'язалися до 1 січня закінчити підготовку до весни.
О. Геря, директор семирічної
школи.
с. княжичі .
•••
директор середньої
школи.
с. Літки.
• • • На мою думку, вивчення
Іноземної мови cniA починати
з моnоАWИХ нnасів, навчаючи
дітей ненвої розмовної мови. Ю. Тарновський, вчитель середньої
с. Зазим'я.
•• * школи.
Моя думка: в обов'язки уч-нів стаJ>ШИХ класів доповнити самообсnуrовування, тобто винонання всіх робіт, яні за· раз виконують технічки.
В. Боrачевсьний, директор семирічної
школи.
Такі змістовні бесіди допомагають краще пізнати велич на
креслень партії, мобілізують Щ\
успішне виконання взятих зобов'язань. Партійна організація має посилити увагу наочній агітації , яка теж відіграє величезну роль в пропаганді контроль-
них цифр наступної семирічки у піднесенні політичної і трудової активності мас .
І. Забоnотний, секретар райкому ЛКСМУ.
с. В.-Димерка.
УТВОРЕННЯ ДЕСЯТИХRТОК
Активно пройшов семінар агітаторів в русанІвському ко.11госпІ Ім. Ста.11іна. З доповіддю про тези доnовіді товариша М. С. Хрущо· ва на ХХІ з'їздІ КПРС І завдання агІтаторІв виступив інструктор райкому КП Украіни т. Компанець М. З метою nосилення аrіта·
цІАно-масовоТ роботи утво~ рюються десятнхатки. Бесіди у кожній з них проводяться
згідно n.11ану роботи · nартІАної орrанІзацІі.
І. МИКОЛАЄНКО.
П'ятниця, 12 rруАJІя 1958 року.
Звернення колгоспників і колгоспниць, працівників радІ·оспів і ремонтно-технічних
станцій, спеціалістів сільського господарства
Дніпропетровської області до всіх трудівників сільського господарства
(Закінчення) .
як за два робочих дні. Під посів кукуру дзн проведемо дві різно
глибокі культивації.
Сівбу кукурудзи проведемо квадратно-гніздовим способом
стиглості за 20-25 робочих днів. Тракторні бригади: колгоспу
«Зоря комунізму:. Криничанського району (бригадир Герой Соціалістичної Праці т. Шевченко), колгоспу імені Фрунзе Межів
ського району (бригадир т. Су
лима) та багато інших бригад області вирішили розгорнути змагання за те, шоб завоювати пра
во називатись бригадами кому
ністичної праці. Бригади зобов'язуються жити, вчитись і працю
вати по-комуністичному. Механі
затори постійно підвищуватимуть
свою кваліфікацію, будуть ак
тивно підтримувати усе нове, пе
редове і впроваджувати його у
колгоспне виробництво, передава
ти свій досвід Іншим колгоспам
І радгоспам. Бригади боротиму·
ться, щоб не було жодного ви·
падку порушення трудової дис
ципліни, бракоробства, иееконом-
ного витрачання пального,
мастил і запасних частин. Пра
цівники бригад систематично
тільки гібридним насінням першого покоління не нижче першого класу з попереднім соняч
ним обігріванням і протруюванням його. Доб'ємося висіву за
даної кількості насіння в кожне гніздо з тим, щоб не проводити проривку сходів. За сівбу правильними квадратамн і висів у
гнізда заданої кількості зерна тракторнетові і сівальникові бу
демо нараховувати в порядку
заохочення по 0,15 трудодня за
кожинА гектар посіву. З метою
створениІІ бІльшоУ матерІальноУ
заІнтересованостІ колгоспників,
механізаторів в одержанні висо
ких урожаїв кукурудзи з міні·
мальннмн затратами праці в кож
ному колгоспі впровадимо заохо
чувальну оплату праці.
Догляд за посівамн почнемо працюватимуть над підвищенням з боронування. Проведемо боро- свого політичного і культурного
нування до появи сходів і дво· І рівня, щоб бути прикладом для разове боронування після появи всіх коJІгоспників не тільки в
сходів. За період вегетації рос- праці, але А у побуті, в неухнль
лин забезпечимо 2-3 поздовж- ному виконанні правил і норм
ньо-поперечиих різноглибоких об
робітки nосівів. Усі прополюва.ль
ні агрегати устаткуємо легкими
райборінками для боронування міжрядь одночасно з механізо-
ваним прополюванням.
Для підвищення продуктивнос
ті кукурудзозбиральних комбай
нів і автомашин на збиранні вро
жаю організуємо роботу СК-2,6
І КУ-2А груповим методом. Зби
рання проведемо в стислі стро-
громадського життя.
Готуючи гідну зустріч ХХІ
з'їздові КПРС, ми звертаємося до
всіх працівників сільського гос·
подарства з закликом розгорну
тн змагання за одержання внео
кого врожаю кукурудзи, соияш·
ннка та інших просапннх куль
тур, за широке впровадження
комплексної механізації, вирощу
вання цих культур на всій пло
щі посіву, за значне збільшення
кн: на силос у період молочно- виробництва зерна, м'ясаf" моло
воскової стиглості за 12-15 ро- ка та інших продуктів сільського
бочих днІв і на зерно в повній господарства в 1959 році.
Звернення обговорено і прийнято на зборах колгоспників,
працівників радгоспів І РТС, спеціалістів сільського госпо
дарства Дніпропетровської областІ.
В рахунок 1959 року Декілька років
тому nісля закін· чення школи при·
йшла до швейного
цеху Галя Хитра.
- Хочу стати швеєю, - заявила
вона.
Звісно, ніякого досвіду, уміння у
неі не було, але прагнення набути сnеціальність велике. Старші по
роботі оточили її увагою, допомага.
ли. Небага.то ми· нуло часу, Галя
освоїла роботу, а згодом стала майстром. Не одну
сотню хлорвінілових різнокольо· рових плащів, фартухів та інших
виробів носять жінки і сердечно ій дякують за них. В соціалістичному змаганні на
честь ХХІ з'їзду КПРС і ХХ з'їзду КП Украіни т. Хитра по·
сіла одно із nерших місць в цеху - достроково
виконала своє річ· не зобов'язання і працює в рахунок
1959 року 150-160 процентів
змінного завдання
- такі її щоден
ні показники.
Галина Хитра -член коміІТету ком
сомольської opra· нізації, активний учасник гуртка
художньої само. діяльності. Ії пріз· вище занесено на
Дошку пошани. М. Новікова,
заступник голови прав
ління артілі ім. Панфілова.
м. Бровари.
Н а з н і м к у: Г. Хитра.
Фото В. Шміловича.
Від редакції У nершому абзаці передової хали старого комуніста., голов~
«Ширити змагання ланок і бригад артілі М. І . Винарського. Дохід комуністичної nраці» минулого ливо і, разом з тим, з особ.пивиt~ номера газети «Стах·ановець:. захопленням він розповів молод траnилася nомилка. Тому його про тези доnовіді Микити Сергі знову nередруковуємо. йовича Хрущова на ХХІ з'їзд
«Збори були багатолюдні . При . КПРС, тези ЦК КПРС і РадІ йшли молоді трудівники рільни· Міністрів СРСР «Про зміцненю чих і тракторної бригад гоголів· зв'язку школи з життям і даль ського колгоспу «Червона Украі· ши~ розвит~к. системи народно на», учні старших класів сіль- освІти в краІНІ» . с~коі середньої школи. Юнаки і І За допущення помилки на вин дІвчата з виключною увагою слу· них накладено стягнення.
П'ятниця, 12 rрудня 1958 року. СТАХАНОВЕЦЬ
ВИРОБНИЦТВУ КОРМІВМІЦНУ ТЕХНІЧНУ БАЗУ
У тезах допов1д1 товариша з розрахунку по 3 центнери на М. С. Хрущова на ХХІ з'їзді гектар, сіяли широкорядним споКПРС сказано, що головною умо- собом . вою успішного виконання намі- Дружні були сходи. 3разу бу~
ченоі програми розвитку тварин- ряки прошарували, а коли вони иицтва в створення міцної кор- вже мали по 3-4 справжні лимовоі бази. Передбачається подо- rточки, підживили мінеральними лати відставання у виробництві добривами - на кожен гектар кормів і забезпечити тваринницт- дали по 2 центнери, прорвали,
во в усіх районах країни достат- залишивши найкраще розвинуті ньою кількістю різноманітних і повноцінних кормів.
Щоб урізноманітити раціон
для худоби, мати для неі якнайбільше грубих і соковИ'l'их кормів, наша бригада вирощувала в цьому році, крім ряду інп1их культур, 1!J гектарів кормових буряків. Іх ВродиЛо по 440 ц~ru: нерів з кожного гектара, а зо-,
бов'язання наше було 300. Ще вищий урожа.й в бригаді одержа
ла ланка, яку очолює Євдокія КарпенкD,-rіо 487 центнерів на кожному · з 4 гектарів. Такого
врожаю кормових буряків в нас ще жодного року не було. Окремі корені ва.жили по 7-8 кілDграмів.
... Кормові -буряки - невибаглива культура. Іх розміщували на освоєних боЛ()ІІ'НИХ землях. Ранньою осінню внесли під зяб по 35 тонн гною на гектар. Весною, як тільки протряхла земля, щоб не втратити вологи, nустиJІИ борони, у два сліди закультивува
ли і внесли мінеральні добрива
корінці на віддалі один від другого 18-20 сантиметрів.
Після цього через півмісяЦІІ, коли буряки підросли, nрорвали
nовторно. Надалі стежили за ділянкою, знищували бур'яни.
Бригада вирощувала 1 О гек-тарів картоплі. Ії зібрали по нових сил і енергії. Включившис.ь 177, а ланка Галини ГоJІИК-по у соціалістичне змагання, зобо-187 центиерів з к.ожного гекта- в'язуємося у першому році сера. Під картоплю дamr по 38 мирічки вирос.тити високий YPir тонн торфо-гнойових компостів, жай всіх кормових культур, весною ділянку виорали і, коли вдвоє збільшити виробництво боронували, внесли по 3 цент- зеленої маси, закласти на кожпери мінеральних добрив-. ну корову П(} 18- 20 тонн сп-
Коли почала сходити картоп- лосу.
ля, її заборонували, чим самим У семирічному плані треба лезнищили корку, яка утворилася редбачити випуск більшої кільпісля дощів, і бур'яни, що поча-Ікості кормопереробних машин, ли підіймати голову. Через. 6 у тому числі силосозбиральних днів пропололи. Перед окучуван- комбайнів.
ням в міжряддя внесли по 2 центнери мінеральних добрив на
гектар. Окучували кінними окучниками.
Тези дош>віді товариша М. С. Хрущова на ХХІ з'їзді КПРС надали колгоспникам нашої брига}Іи
С. Довrодьно, бригадир кормодобувної
бригади.
Колгосп «Більшовик»,
с. Рожни.
На фот о: бригадир С. М. Довrодько,
Наші пропозиції аауваженн.я • 1
. Необхідно, на думку наших колгоспників, зробити так, щоб агрозоотехнічне навчання було
обов'язковим для механізаторів, бригадирів і ланкових, працівників тваринництва. Встановити,
в залежності від рівня знань і
тонн залишається і в аІУfілі. Однак зберігати їх майже ніде , відсутнє також спеціальне облаДнання для переробки.
Щоб взимку давати в торго-вельну сітку свіжі овочі, артіль
вирішила, крім наявного, с.пору-уміння застосовувати іх на ПРU- дити ще одне на 300 тонн овочотиці, класи чи розряди, як у
сховище. Слід також орrанізувапромисловості, відповідно з цим
* * * Штучне осіменіння корів
один з важливих заходів в бо
ротьбі з яловістю іх, за поліпшення nородності стада, підвищен
ня продУктивності. Треба, щоб в
кожному колгоспі був утворени/і
пункт або підпункт по штучнDму осіменінню :маточного поголів'я
худоби. Слід також SJІ~ішити пи-ти в колгоспах переробку овочів і оплату праці. б і фруктів: квасіпня капусти, ви- тання про за езпеч~ння пунктів
М. &Іnецьний, агроном кмгоспу ім. 4о-річ- ГО'ІDвлення томату, с.ушіння яб- необхідним обладнанням, реактя-чя Жовmя, с. Рудня. лук, а для цього промисловість вами.
• • • повинна випускати відповідне, Рік у рік наш Іtолгосп збіль- обладнання. М. Савеnенно,
тує виробництво овочів і фрук- бухгалтер. тів, яких багато здає на при- І(оогосп «Червона Україна», ймальні пункти, а до 400-600 с. Гоrооів.
І. Громовой, зоотехнік Київської стан
ції по олемінній справі
і штучному осіменінню
худоби.
з АОСВіАУ nередових тракторних бриrаА
Обробляти просапні тільки .машинами ратно-гніздових сівалок і точний центнерів силосної висів nевної кількоеті калібро- рудзи. 3а даними ваних зернив у кожне гніздо колгосnу, центнер
маси куку
бухгалтерії
зерна куку-
з
У колгоспі "Шлях Ілліча'', с. Зааим'я
Вирішили-і почали Нещодавно на комсомольських
зборах ми обговор·ювали тези доповіді товариша М. С. Хрущова на ХХІ з'їзді КПРС. Одностайно схвалили величні накреслення партії на 1959-1965 роки. Комсомольці внесли ряд про~озицій, спрямованих на те, щоб колгосп успішно виконав зобов'я
зання на наступний рік: мати . на круг по 12,5 цеІГГнера. зернових , 135 центнерів картоплі і по 165 центнерів овочів з кожного гек
тара, одержати на 100 гектарів угідь по 60 центнерів м'яса і 300 центнерів молока .
3бори вирішили створити комсомольську ланку по вирощенню
високого врожаю кукурудзи. Ви
явили бажання працювати в ній 12 юнаків і дівчат. Більшість закінчила середню школу, решта
- семирічку і сумлінно трудиться в колгоспі на різних роботах. Вирішили просити nравління колгоспу, щоб затвердило ланковою Варвару Щиголь - колишню десятикласницю. Очолена нею ланка в цьому році виростила
по 300 центнерів моркви на кожному гектарі.
Партійна організація і правління колгоспу схвалили ініціативу
комсомольців. 3а нами закріпле-
Ію 20 гектарів землі . На кожному з них зобов'язалися вирости
ти по 300 центнерів зеленої маси і по 45 центнерів зерна кукурудзи. Склали план агрозаходів, приступили до заготівлі місцевих добрив . Н. Федоряка,
секретар комсомольської
організації.
Бригади готуються до весняної сівби Зібрати по 35 центнерів куку
рудзи в зерні на кожному з 30 J'екrарів, по 140 центнерів кар
топлі - таке зобов'язання на перший рік семирічки третьоі ріЛЬНИЧ(}Ї бригади, ЯКу ОЧОЛЮЄ М. Барбон.
Щоденно бригада вивозить r поле і складає у кагати по 30-40 тонн гною. Весь інвеН'І'ар, готовий до весняної сівби, лежить у приміщенні .
У спішно готуються до в~сняної сівби механізатори. Вони завершили ремонт сівалок, культи
ваторів і борін, закінчують ремонт тракторів.
М. Суботовсьний, агроном,
М. Жовтоноженн11, обліковець трак•
торної бригади.
По 20 uентнерІв пташиного м'яса І зо тисяч яєuь на 100 гектарів посІвІв зернових куль тур Близько двох років тому, в но пророщуємо. Птицю кожного
дні роботи ХІХ з'їзду КП Украї- разу на протязі 4 хвилин опрони ми тільки-тільки-но освоюва- мінювмо ультрафіолетовими проли птахофабрику в колгІ>спі. менями за допомогою лампи СпQ__чатку були труднощі, кDрми «ПРК-2», ранком і ввечері в витрачали, а nтиця майже не приміщенні включаємо електринеслася. ку, чим nродовжуємо світловий
Інша картина зараз. 3апрова- день до 13 годин. Це стимулює дивши доевід передових . пташни- яйценосність птиці в зимових ків країни по догляду за птицею, умовах. Частково опромінюємо і госпрозрахунок на птахофабриці, корми, що в значній мірі замідобилися Певних успіхів. Валовий няє дорогі препарати вітамІНІВ збір яєць за 11 місяців складав і риб'ячий жир, коли його непонад 524 тисячі штук, або по ма. 29 тисяч на 100 гектарів посівів 3араз є 6400 курей-нес.учок. зернових культур, а на курку- Від них щодня одержуємо по
несучку - ПІ> 128 яєць, tиро- 2200-2300 штук яєць. Маємо били по 16 центнерів nташиного також 700 качок. Колектив птам'яса на 100 гектарів зернових хофабрики зобов'язався в nершопос.івів. Птахівництво дало nонад І му р(щі с.емирічки одержати на 210 тис.яч карбованців ДОХІ}ду. кожні · 100 гектарів посівів зеJІ:' Щоб добитися високої продук- нових культур по 20 центнерів
тивності птиці, створили хорІ>mе пташиного м'яса і по 30 тисяч маточне поголів'я. Раціон різно- штук яєць, від кожної куркиманітний. Крім зернових і муч- несучки - по 130. них кормів, курам згодовуємо В. Якнюнас, моркву, картоплю, сіпне борош- голова колгоспу ім. Леніnа.
но, збиране молоко, даємо кіст- І. Батина, кове борошно . Вс.і Іtорми добре завідуючий птахофабрикою.
підготовляємо, дріжджуємо, зер- с. Семиполки.
Продаж сільськогосподарської техніки колгоспам створив спри
ятливі умови для кращого вико~истання тракторів та інших машин. Велику роль у цій важливій справі відіграли організовані в багатьох колгоспах бригади і ланки по комплексній механізації вирощування просапних культур. Це дало· можливість різко скороо-ити затрати праці на цент
нер продукціі, знизити іі собі
вартість.
дали змогу відмовитись від руч
ної nроривки рослин у гніздах. Міжрядний обробіток посівів в двох напрямах nровадили також
навісними і спареними nричіпними культиват(}рами. Збирали вро
жай кукурудзозбиральними і си
лосозбиральними коибайнами.
рудзи, вирощеного силами меха-нізаторів, обійшовся в -3 карб о- ..,....,.,,,.с-.,..,.". ... ,....,.,~,,.",.~ • .,"...,C".cь.r ... ..-Q\.1..,..,.., ,,,
Механізатори нашого колгоспу виростили в цьому році 500 гектарів хукуруд~ майже без застосування ручної праці. На передпосівному обробітку грунту
використовувались навісні плуги і культиватори. Сіяли кукурудзу навісними або ж спаренюш nричіпними сівалками, устатковани
ми діагональними перенощиками мірного дроту. Правильне регу
лювання JІ(Ібочих органів квад-
Важливо те, що механізатори оволоділи кількома с.пеціальнос
т.Ями. Трактористи заміняли комбайнерів, сівачів. Вони виявили багато творчої ініціативи, щоб забезпечити с.воєЧ'dсне і високоякіс.не виконання виробничих завдань.
І ось підсумок: на вирощування кожних 100 гектарів кукурудЗи було затрачено 435 трудоднів проти торішніх 960. З кожного гектара одержано по
40 центнерів зерна і по 350
вавці 50 копійок і силосної ма- нами. На боронування 100 гек- році впровадити комплексну меси - в 40 копійок. А собіоор- '!'арів зябу трактором «ДТ-54 », тість центнера зерна кукурудзи, наприклад, колгосп витрачає 5 одержаної на тих ділянках, де трудоднів, а трактором «Бєла
поряд з механізмами застосову- русь» - близько 8 трудоднів.
вали і ручну працю, становила Тому восени цього року вс.ю 5 карбованців 10 копійок, а си- зяблеву оранку під кукурудзу лосної маси - 65 копійок. провадили у нас. тільки nотуж-
Разом з тим практика пока- ними гусеничними тракторами. зує, що можна ще більше ско- Ці ж машини будуть вихористаротити трудові затрати, поnов- ні весною для передпосівнІ)Ї пивши набір машиН, Щ(} іх вико- культивації і боронування зябу , ристовують на вирощуванні ку- а також при роботі спареними курудзи. Річ у тому, що в цьому агрегатами. Інші ж роботи пророці всі роботи на кукурудзяних вадИ'l'имуться переважно колісплантаціях виконувалис.JІ пере- ними тракторами. Причому кожважно колісними тракторами. ний механізатор оброблятиме і
Проте відомо, що nередпосівний збиратиме врІ>жай на тих пло()бробіток ГРУІГГУ вигідніше про- щах, де він сіяв кукурудзу. вадиm більш потужними маши- Бригада вирішила вже в 1959
ханізацію на всіх ~осівах кукурудзи і соняшника загальною
площею 1100 гектарів.
Наші зобов'язання - одержати з кожвого з 225 гектарів пос.іву кукурудзи по 50 центнерів зерна і з площі 500 гектарів -по 400 центнерів зеленої маси з гектара, а соняшника - по 22 центнери на всій площі посіву ціві культури . Цим ми внесемо
свій посильний вклад у величну семирічну програму розвитку на-
шої країни. О. Гітаnов, дВІЧІ Герой Соціалістичної Праці, бригадир тракторної бригади кмгоспу імені ХХ з'їзду КПРС Ново·Українськоrо району, Кіровоградської області.
4 СТАХАНОВЕЦЬ n•ятниця, 12 rруаня 1958 рану.
І! \Спо .місту і р а іі о н. у ,--.j!
ВІНТОРИНА І По сторінках колгоспних баrатотирааних газет -Скільки кінофільмів знаєте Під час вікторини розгорну-
ви про колгосnне життя? - та- лась жвава бесіда про мистецтким було nерше питання на лі-
Хороший почин
тературній вікторині, що nроведена у нашому клубі.
Відразу піднялися
В(}. Тим, ХТ(} nереміг, вручили
nризи. Гаряче аплодували nри
сутні Г Стрельченко, М. Радчен-десятки ·
З року в рік наш колгосп витрачав J!еликі кошти на насіння конюшини. В цьому році в першій бригаді вирішили частину її скосити на насіння. Першими очисти.ли насіння ланки Н. Костенко та Н. Філіпової, які здали в комору 640 кілограмів добротного насіння. П. БОНДАР,
рук. ку і А. Кащішнікову, які одер-
У наших російських друзів
Слідуюче питання:
- Хто автор фільму «3ем.ля і люди», режисер, хто грає го-ловного героя? /
жали nремії - книги.
О. Коваnевсьна, завідуюча клубом.
с. Зазим'я.
Це дуже важливо
колгоспник артілі
імені .Калініна. с. Літки.
Д.м11тровська газета .Путь Ильича• повідомляє:
Фотовітрина новобудов У конторІ будівельно-мон
тажвого тресту сДмитровстроА» встановлена . вітрина, на якій вмІщенІ фото ново· будов. Приваблює, зокрема, фото будинку РоГачевеької школи, панорама будівництва
універмага у Дмитрові, нові житлові будинки у райцентрі та ряді Інших місць району.
Вінницька область. Добре налагоджено фізкультурну роботу в сільгоспартілі «Україна:. Могилів-Подільського району. Близько 500 молодих хліборобів і тваринників члени добровільного спортивного товарнетва «Колгосnник:.. Створено секції важкої і легкої атлетики, велоспорту, волейбольні, баскетбольні та
Наступна зустріч з юними глядачами
Сподобалась малятам, що були nрисутні декілька місяців тому на виставі К:иівського республіканського театру ляльок, n'єса· казка сАлі-Баба:. по м0111вах арабських казок.
Виконком районної Ради депутатів трудящих зобов'язав всі сільвиконкоми ВП(}рядкувати пайменування вулиць і нумерацію
будинків.
19 років за кермом автомашини
Юхим Омелькович Носко шофер. У колгоспі працюе з 1939 року. Яого машина завж.цн в вuежному порІІд:ку. Вона nроІздила 130 тисяч Jd. лометрІв без капітального ре-
футбольні команди, шахово-шашкову секцію. Власними силамн молодь збудувала ста. ді он .
Н а фот о: тренер - колгоспний ветерннар Г. Д. Будяк nроводить заняття з дів
чатами - членамн легкоатле
тичної секції.
У наступній зустрічі з юними глядачами, яка відбудеться вдень у неділю, 14 грудня, в районному Будинку культури, діти nобачать нову п'єсу-казку на 2 дії «Непоси. да, М'якиш і Нетак:..
Першим склав списки і замовив таблички виконком Русанів-/ ськоі сільської Ради депутатів трудящих.
монту. А. ХАВРО, завідуючий гаражем.
І(олгосп «Більшовик», с. Рожни.
Змагання санітарних дружин (Фотохроніка РАТАУ).
Фото Ю. .Копита.
СJІЦами иаmих виступІв
,.За три кілометри віА ее Аа"
А. Буланенко, адміністратор театру.
Це дуже важливо, особливо в зв'язку з наступним переписом населення. І треба, щоб ця робота була закінчена до кінця року.
О. Кисиnенно, голова міжрайради добро-
вільного
товариства.
протипожежного
Перша двійня Колгоспниця Г. Ряба наро
дила сина і дочку. Це - перша двІАня в новому родильному будинку.
ПЕРСОНАЛ РОДБУДИНКУ.
Колгосп ім. Сталіна, с. Русанів.
Відбулися змагання санітар. них дружин рукавичної фаб
рики, заводу фрезерних вt.>р·
ст·атів, екскаваторного заводу та інших підnриємств району. Перемогла команда рукавичної фабрики, за що її нагороджено кубком обкому товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Так nисала група колгоспників хутора «Вільне:., Жердівської сільради, у листі, надрукованому в «Стахановці» 28 листопада ц. р . І(олгосnникн скаржилясь на те, що внаслідок низької напру
ги в хуторі погане електроосвітлення.
ДИВІТЬСЯ ТЕЛЕПЕР ЕДІ\ ЧІ
Лекції для вчителів Московський міський Буди
нок вчителів організував для вчителів району цикл лекцій на тему сПитання марксистсько-ленінської естетикн:t.
Ювілей найстарішого лікаря Громадськість с. Рогачева
відмітила 70-річчя з дня народження лікаря-хірурга місцевоТ лікарні В. -Ф. Подолько~ 11ої. Багатьом людям врятувала і зберегла вона життя. За самовіддану працю т. Подалькова нагороджена орденом
Леніна та медалями.
Голова Жердівської сільради т. Герасименко І. повідомив редакцію, що листа обговорено на засіданні правління колгоспу ім. Леніна . Факти, наведені в листі, підтвердилнсь. Вжито заходи. Закуплено і завезено трансформатор, 10 кубометрів стовnів і інші · допоміжні матеріали. В
найближчі дні розпочинаються
роботи по nроведенню електро
енергії' в хутір «Вільне:. з таким
розрахунком, щоб до І січня
1959 року їх закінчити.
Цікаві малюнки.
Фотоетюд В. Полотняка.
12 ГРУДНЯ
П'ятниц11: 19.00 - останні вісті (Москва); 19.20 - кіножурнал; 19.30 - «Росте і квітне наше місто:t. Передача про зміни, що сталися за nеріод між ХХ і ХХІ з'їздами К:ПРС ; 20.00-назустоі'! ХХІ з'їзду К:ПРС і ХХ з'їзду К:П України. Передача «Коли закін-чилась зміна»; 20.30 хроні-кально-документальні фільми;
21.10 - новий болгарський художній кінофільм сСім'я Герака».
ми, втрачають nовагу до самих 1 nа;а~огічного (хворобливого) себе А інших. Заради ганебного о? янІння, небез~ечного тим, и:о nотягу до вина вони часто жерт· ЦІ л~ди не усвІДомлюють своІх
вують честю, совістю, самолюб- вчинКІв.
ством, нерідко йдуть на nрямий Алкогол~ nостуnово. отруює .. _"...,",_...,~"..,-.,.,q~..- .... c. с., . .,."_...,..:-.,.-.-с,_ злочин. серце, нерщко воно маиже в два
Пияцтво руйнує сім'ю, шкідли- рази збільшується в об'ємі або Бесіда лікаря // АЛКОГОЛЬ НЕБЕЗПЕЧНИЙ во вnливає ца здоров'я і вихо- відбувається так зване жирове
=====~= вання дітей. П'яниця nозбавляє nереродження. Таке серце погано дпя здоров'Я f ЖИТТЯ свою сім'ю культурного відпо- працює, з'являються набр.яки,
чинку і затишку, а іноді й засо- заднlІ!ка, швидка. втом.люва~Ість. '(:] бів до існування. В таких сім'ях ТяжКІ хворобливІ ЗМІН~ ВІДбу·
У радянському В. €. РОЖНОВ, контроль над со- діти стають свідками скандалів ваються n~н .зловживанНІ сnирт-суспільстві ма . бою і правильне і дебошів, що згубно nозначаєть- ни~ у ~ечІ~ЦІ, яка .захищає. ор· теріаЛЬННЙ і КУ•1Ь· АОКТОр ІІЄАИЧНИХ наук, професор орієнтуваННЯ В СЯ На ЇХ рОЗВИТКу. ГаНІЗМ ВІД рІЗНИХ ШКІДЛИВИХ І ОТ· турний рі в е нь ~ тому, що відбу- Хронічний алкоголізм nрнзво- руйннх речовин. життя трудящих підвищується вається навколо неї. П'яний стає днть до алкогольних nсихозів, і Сnо;атку розв~вається так рік у рік . Це дає великі мож- базікою, нерозбірливим У висло- насамперед до білої гарячки. Ця званнн алкогольнии гепатит, ':Uo ливості кожній людині цікаво і вах, схильним до хвастощів, хвороба виникає звичайно раnто- супровадиться хворобли.вими вІ~корисно відnочити, заnовни1и здатним на дІІ, небезпечні для во: людина не може визначити чуттями в правому бощ, а ПОТ1М своє дозвілля культурними роз- нього самого і для інших. У на- місце, де вона перебуває, не впіз- почина~ться жирове . nереродженвагами. роді кажуть: «П'яному море по нає рідних і близьких, nр.иймає І ня п.е~ІНКИ. Вона зб•льшуєтьс~ в Але є у нас зло, яке заважає коліна:.. їх за своїх уявних вороГІв. Ій розмІрІ, зморщується, ущІЛЬ-
цьому. Це зло - пережитки ми- Є чимало випадків, коли лю- ввижаються огидні тварини - нюється - виникає так зва-нулого. Головним з них є пняцт- дина, напиваючись до цілковитої миші, змії, павуки, щури. Недар- ний цироз печінки, я.кнй за-во. Окремі люди завдають вели- втрати розуму, стає калікою, гу- ма є народне визначення : «На- грожує смертю. Шк 1 дл и в о кої ш1юдн собі і державі, злов- бить своє життя. Нерідко можна пнвся до чортиків, до зеленого впливає алкоголь на органи живаючи спиртними напоями. почути: «П'ю перед обідом, щоб змія:.. Іноді у алкоголіків розвн- травлення: втр~ча~ться апетит, Надмірна пристрасть до алкого- кращий був апетит:., «П'ю, щоб вається nідвищена настороже- енникають хроНІЧНІ запори або лю підриває здоров'я людини, швидше заснути:.. Іноді вжива· ність до оточення. Так виника- проноси, розвивається кислий какалічить все її життя. Особливо ють спиртних напоїв нібито для ють алкогольне маячення пере- тар шлунка. згубне систематичне пияцтво. того, шоб піднести настрій, роо- слідування і маячення ревнощів. Спиртні напої навіть у найВоно перетворює хорошого пра- віяти сонливість, зняти втому, в останньому випадку алкоголі.к менших кількостях шкідливі ва-цівника, учасника громадського п'ють «на радощах:., <а горя:., без усякої підстави почин~є ш- гітним жінкам, бо призводять
· · • на ледаря про «З нагоди получки:.. Так почи- . об життя 1 СІМ яни в • - дозрівати дружину в зрадІ, сте- до внутр1утр них уражень пло-гульника, бракороба, руйнівника нається пияцтво, і все це лише жить за нею, ображає. Іноді це да, до розвитку хворобливої ~-сім'ї. П'яниці нерідко стають спроби прикрити або виправда- nризводить до тяжких ушкод- тини. Абсолютно недопустиме ІХ винуватцями нещасних випадків тн його. жень і навіть убивства. вживання годуючими матерями · ,· в " людей, які систематично от-1 тяжких злочин . " . Особливо небезnечни11 алко- і дітьми: алкоголь затримує пор-Алкоголь - отрута. Він от- руюють свій оргаюзм алкоголем, голь для осіб, нервова система мальний ріст і р~зумов~й розвито~
руює насамперед .найбільш. ні~- поступово nорушується робота · · й є 1х у фІзичному 1 мозІ<V : різко слабшає nам'ять, яких уже nотерnіла ВІд тяжкого ДІте , спотворю. ні і високочутливІ нервовІ кл1- .. , . . 1.нфекційного захворювання, по- моральному вІД. ношеннях, зава-
тини вищих відділів головного увага, зменшується кмІтливІсть му ви '" .. бо 1· ясн1·сть думки. П'яниці втрача- ранения, контузії або удару го- жає навчанню 1 правильно ·
13 ГРУДНЯ
Субота: 19.00 - останні вісті (Москва); 19.20 телевізійна кінохроніка «Новини тижня»; 19.35 - nередача для дітей «Зимуючі птахи Украіни»; 20.00 -сВ піснях ми славимо партію свою»: Передача для молоді; 20.30 хронікально- документальний фільм «Душею викона
ний політ:t; 21.00 - телевізіі!иий фі.'ІЬМ сВ чужом nиру ПО• хмелье:t.
сІТадщину? Ні, алкоголізм у спадщину не передається. Головне - це середовище, обстанов
ка, в якій ростуть діти. Побачив· щн, що їх батьки і матері nня· чать, діти, нас.1ідуючи старших, можуть уже з ранніх років звикнутн до спиртних напоїв.
Чи шкідливе вживання виноградних вин і пива? Помірне приймання цих напоїв не завдає істотної шкоди організмові. Але зловживання ними може nідірва·
ти здоров'я так само, як і ·горілка, коньяк, ром, лікер, спирт. Не можна забувати, що nляшК'а портвейну ( 16°) містить таку саму кількість спирту, як і 200 грамів горілки. Найшкідливіші різні горілчані і винні сурогати : неочищений спирт-сирець, денатурат, самогон. Вони призводять до дуже тяжких отруєнь, до слі
поти і навіть смерті. Алкоголіка можна вилікува-
ти від надмірної пристрасті до вина. Але дієвість лікува.ння у великій мірі залежатиме від того, наскільки сама людина чесно і до кінця оцінить зло, якого вона завдає своєю поведінкою,
і захоче звільнитися від цього по року.
Проти nияцтва треба вести непримиренну і послідовну боротьбу. Адже воно гальмує . успішне просування нашого суспІЛьства вперед. Боротьба за здо· ровий nобут, за знищення ал· коголізму - складова частина комуністичного виховання трудящих.
мозку, від нормально! р~ ти
яких залежить розумова дІяль- ють інтерес до nраці. Вони ста- лов~. П.ід впливом алкоголю во- хоЧванню. алкоголізм у Редактор С. ПОГРЕ6ІНСЬКИА. й ють брехлиnими 1· безпринципни- ни ІНОдІ можуть вnадати в стан н передається _______ .:_: _ _: __ . .:_ __________ _ ність. Людина втрачає розумни ..
-..:.:.::_..:....:..:..:..:..:. _ _ _:. __ ..:..........:. ________ Адреса редакції: м. Бровари, І(иівськоі області, вул. Київська, N'! 138.
броварська районна друкарня Киіеськоrо обласного управління культури. Зам. 4799 2500