0 800 509 707 UKROP.COM.UAБезкоштовно,з 8.30 до 20.30, без вихiдних 1

УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРIОТIВЗагальнополітичне видання №3, 2016, серпень

Якоюбути нашій партії

Стор. 2

Найважливіші віхиукраїнської Незалежності

Стор. 3

УКРОП ВІДКРИТО ОБГОВОРЮЄ

ПАРТІЙНИЙ СТАТУТ

«Українське об’єднання патріотів» незабаром отри-має оновлений Статут – документ, який стане ос-новою нового, демократичного етапу життя партії

та визначить головні принципи її розвитку.Документ ухвалять на 9-му з’їзді УКРОПУ, що проходитиме на

початку вересня. Але до того керівництво політсили та члени ро-бочої групи упродовж місяця – з 20 липня по 20 серпня проводи-ли відкриті консультації з партійцями, депутатами місцевих рад та симпатиками УКРОПу в усіх регіонах України, щоб врахувати їхні пропозиції та зауваження.

Група розробників, представники секретаріату партії та на-родні депутати Тарас Батенко, Валентин Дідич і Олександр Ду-бінін відвідали всі регіони, всі області країни. Останнім містом обговорення проекту документа випало бути Києву.

Головна мета змін – перетворення УКРОПу на партію справді нового для України типу. Оновлений Статут передба-чає посилення ролі рядових партійців та первинних осередків партії, так звані «соціальні ліфти», механізми запобігання узур-пації влади, запровадження процедури внутрішньопартійних праймеріз – попереднього відбору для визначення кандидатів на депутатські мандати в радах різних рівнів, чіткі критерії при-йому в партію, виключення з неї тощо.

Оновлений Статут УКРОПу розроблявся з урахуванням ана-лізу статутів успішних, представлених в Європейському парла-менті політсил Франції, Німеччини, Швеції тощо.

За словами членів політради УКРОПу, політсила прагне розвиватися, залучати молодих людей, активістів, громадських діячів, фахівців, волонтерів. Саме тому дуже важливо позбавити-

ся від вождизму, централізації в ухваленні рішень та надати біль-ше повноважень, але й відповідальності місцевим осередкам.

«УКРОП – партія не вождистська, не така, в якій є лідер, і за ним нікого не видно. Ми – партія патріотів, які представляють різні ре-гіони. «Українське об’єднання патріотів» – одна з базових партій, яка  в  майбутньому  може  цементувати  український  політикум  і стати серйозною парламентською силою», – переконаний голо-ва політради, народний депутат України Тарас Батенко.

Більше читайте на стор. 2

СПРАВЖНЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ МИ ОТРИМУЄМО ЗАРАЗ!

ВАЖЛИВО

24 серпня державі Україна виповнюється 25 років!Рівно чверть століття тому, 24 серпня 1991-го, Верховна Рада ухвалила документ, який змінив хід нашої історії, – Акт проголошення незалежності України.

Через смертельну небезпеку, яка нависла над країною у зв’язку з державним переворотом в СРСР, 19 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР проголосила «створення  само-стійної Української держави» та її незалежність. Відповідно до конституції, зазначалося в Акті проголошення незалеж-ності, територія України є неподільною і недоторканною.

За ухвалення документа проголосувала абсолютна біль-шість парламентарів, і він набув чинності. На карті світу по-стала нова самостійна держава – Україна. Тоді всі сприйняли як належне, що волелюбна республіка таки вийшла зі складу однієї з найбільших та наймогутніших держав світу не лише без кровопролиття, а й взагалі якось майже буденно. Навряд чи і в найстрашніших снах хтось міг уявити, що за справжню незалежність нам зрештою доведеться жорстоко боротися. Боляче. Довго. Криваво.

«Для здобуття справжньої незалежності нашій країні довелося долати два етапи, – вважає автор того історич-ного Акту, один із старійшин національного визвольно-го руху в України Левко Лук’яненко, який 26 років провів

в ув’язненні (з них 72 доби – в камері смертників) і лише в 1988-му вийшов на свободу. – Перший етап – 1991 рік, коли держава стала не стільки незалежною, скільки са-мостійною. Хоча б у тому, що Москва більше не присилала своїх людей на посади в Україні. Але партократія, яка керу-вала  країною,  мала  величезні  зв’язки  з  Москвою,  звикла слухатися її, не мала ще почуття власної гідності – як влади незалежної  української  держави… А тепер – війна, щоб стати по-справжньому незалежними!

Ми відстоюємо і свою землю, і своє право бути собою на цій землі. Коли російська азіатська орда посунула війною в Україну,  то  це  примусило  кожного  громадянина  поставити питання: а хто ти на цій землі – ти тут син, донька чи ти тут байстрюк?.. І оце відбувається самоусвідомлення нації».

День Незалежності – справжнє свято! Вистраждане, поки сумне, але – найголовніше! Змінюються президенти, парла-менти, уряди, але Україна – одна! Дай їй Боже залишитися єдиною та стати нарешті щасливою! Попри усі потрясіння!

Стор. 3

Korre

spon

dent.net

0 800 509 707 UKROP.COM.UAБезкоштовно,з 8.30 до 20.30, без вихiдних2

№3, 2016, серпень

«УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ» ОНОВЛЮЄ «КОНСТИТУЦІЮ» ПАРТІЇ

ЕКСПЕРТИ ВВАЖАЮТЬ ДОКУМЕНТ ОДНИМ З НАЙКРАЩИХ ПОЛІТСТАТУТІВ УКРАЇНИ

У XXI століття українці увійшли з недовірою до всіх інститутів політичної систе-ми – від президента до партій. Після революцій 2004-го і 2014-го років гарячі сподівання на зміни не справдилися, і ставлення людей до влади пробило нове

дно. Нині ж партіям довіряють лише 10% громадян України. Вельми показово, що стільки ж людей вірять... судам і прокуратурі – по 10%.

Упродовж багатьох років лише 3,5% наших співгромадян ризикують ставати чле-нами партій, тоді як більшість впевнені, що їхня діяльність в Україні не відповідає де-мократичним стандартам...

«ДЕМОКРАТІЯ – ЦЕ ПРОЦЕДУРА»

У цивілізованих країнах партії – головний інсти-тут демократії. Адже вони забезпечують винесення справедливих рішень на ко-ристь суспільства і є потуж-ним соціальним ліфтом для активних громадян: саме через партії оновлюються політичні еліти. Жодне з цих завдань українські партії поки не виконують. І тому довіра до них мізерна, а в їхніх лавах повно апаратних кар’єристів і пройдисвітів. Через це у нас не демокра-тія, а конкуренція кланів. «Українське об’єднання па-тріотів – УКРОП» є першою партією, яка готова розі-рвати це порочне коло.

– Нашій  політсилі  всьо-го  рік,  але  їй  довелося пройти  вже  чимало  ви-пробувань, – каже голова політради УКРОПу, на-родний депутат України Тарас Батенко. – Коли за підсумками  місцевих  ви-борів 26 жовтня 2015 року укропівці  посіли  четверте місце  по  країні,  нова-ста-ра влада побачила реаль-ну небезпеку для свого ко-рупційного  благополуччя. І  арешт  Геннадія  Корбана 31  жовтня,  по  сутті,  був спробою знищити УКРОП. Свого часу навіть політич-ного гіганта «Батьківщину» ув’язнення  їхнього  лідера надовго  вибило  з  колії. Для  молодої  ж  партії  таке випробування  мало  озна-чати  гарантовану  смерть. Принаймні,  влада  на  це розраховувала… 

Дійсно, відтоді як «за-крили» Геннадія Корбана, УКРОП на кілька місяців занурився в глибоку кризу. Але партію врятував люд-ський капітал – безліч по-рядних людей, справжніх патріотів, які прийшли в УКРОП за переконаннями, а не заради грошей і апа-ратної кар’єри. Такі партійці з різних регіонів шукали, як врятувати партію, знайо-милися, об’єднувалися. Це

й дало свій результат, коли у липні нинішнього року на довиборах до парламенту УКРОП здобув перемогу у двох з семи округів (Ірина Констанкевич на Волині та Віктор Шевченко на Франківщині), розчарував-ши тих, хто думав, що партія

як нова опозиція більше не підведеться.

– Разом  із  засновника-ми  політсили  –  тими,  хто в  2014-му  зупинив  нава-лу  «русского  мира»,  –  ми знайшли  корінь  проблем. Якщо  в  своїй  програмі  ми виступаємо  за  демократію та  децентралізацію,  проти узурпації  влади,  вождиз-му,  то  і  сама  партія  ніяк  не може жити за традиційними пострадянським  правила-ми,  вигідними  лише  вузь-кому колу її «господарів», – підкреслює член прези-дії політради, нардеп Олександр Дубінін.

Шлях до цивілізації, вва-жають в УКРОПі, будь-яка партія має починати пере-дусім із себе. Демократію не можна відкласти на потім. Мантри на кшталт «Народ не дозрів до де-мократії» – це лише спро-ба партійних «князьків» зберегти можливості для корупції та кумівства. «Вождизм» є докорінно не-вірним підходом, що абсо-лютно не відповідає євро-

пейському формату. Тому оновлений Статут УКРОПу ґрунтується на засадах континентальних європей-ських партій, які вибудову-ють свою структуру знизу догори. Лише в такий спо-сіб може з’явитися якісно нова політична структура.

Статут – це партійна кон-ституція, зазначають експер-ти. І зауважують, що в ста-тутах українських партій, як і в Основному законі країни, дуже багато правильних слів, але жодним чином не пропи-сана відповідальність «вер-хів» перед «низами». І це чи не найголовніша причина, чому в Україні досі немає жодної справжньої великої партії.

– Ми  будуємо  партію нового  для  України  типу  – масову,  ідеологічну,  яка об’єднує  людей  навколо кращого майбутнього краї-ни, а не заради покращення власних статків чи з приму-су  начальства, – пояснює член президії політради УКРОПу, народний де-путат України Валентин Дідич. – Партію,  в  якій керівниками  обираються найдостойніші,  а  не  най-безпринципніші.  Єдиний шлях  до  цієї  мети  –  чітко прописати правила, за яки-ми  живе  політсила.  Бо  де-мократія – це процедура.

УНІКАЛЬНІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ

Демократії треба вчити-ся там, де вона виплекала-ся природним шляхом, а не була прищеплена лише чверть століття тому.

– За  основу  ми  взя-ли  статути  масових  пар-тій  Німеччини,  Франції, Швеції,  Бельгії,  багатьом  з яких  вже  понад  століття, – розповіла член робочої групи з розробки проек-ту Статуту Оксана Тунік-Фриз. – Запозичили звідти практики, загальні для всіх, і  адаптували  їх  до  наших реалій  за  принципом  3D: 

демократизація,  девожди-зація, децентралізація.

Демократизація має на меті розширення прав простих партійців і первин-них осередків. Усі вибори слід проводити виключно на альтернативній основі. Впроваджуються обов’яз-кові праймеріз (попередні внутрішньопартійні вибо-ри) при формуванні списку до ВР і визначенні канди-дата на пост президента. Унікальне ж нововведен-ня – участь у голосуванні на праймеріз як членів партії, так і зареєстрованих в пер-винних осередках її при-хильників. На щорічних екс-пертних форумах форму-ватимуть кадровий резерв «тіньового уряду».

Девождизація унемож-ливить узурпацію влади в партії на всіх рівнях. Саме через політику вождизму чимало політсил втрати-ли єдність і зійшли з аван-сцени. В УКРОПі ж за умови ініціативи «знизу» третини партійців можна буде змі-стити будь-якого партійного

боса, аж до очільника партії (вотум недовіри). Створять незалежні комісії – парт-контролю та ревізійну, а всі важливі рішення ухвалюва-тимуться колегіально.

Децентралізація ж пе-редбачає підвищення ролі регіонів, які отримують великі фіксовані квоти на з’їзд, однаково представ-ництво в політраді та кон-трольних органах і право висувати своїх кандидатів на місцевих виборах.

СПІЛЬНА СПРАВАПринципово, що презен-

тації проекту Статуту про-вели в усіх без винятку ре-гіонах.

– Зазвичай партійні стату-ти ухвалюють без будь-яко-го  обговорення,  – пояснює Тарас Батенко. – Ми  ж  за-пропонували  внутрішньо-партійну  дискусію,  надав-ши  в  усіх  областях  можли-вість  докладно  обговорити документ,  і  всі  партійці  та прихильники УКРОПу могли подати власні пропозиції. 

У програмі партії про-писана необхідність при-йняття в Україні нової Конституції, яка буде не набором красивих слів, прописаних корумпова-ною верхівкою для себе, а справжньою суспільною угодою нашої політичної нації. Для цього громадяни повинні знати зміст проек-ту конституції, мати можли-вість на нього впливати.

– Ми робимо те, що де-кларуємо, – говорять чле-ни робочої групи з онов-лення Статуту, – тому вперше  в  історії  України публічно  обговорювали такий важливий документ, і  нині  він  у  вільному  до-ступі  на  веб-сайті  партії, а всі охочі надсилають за-уваження,  пропозиції  та доповнення,  які  докладно розглядаються  та  беруть-ся до уваги.

Доля  проекту  вирішить-ся у вересні на з’їзді. І якщо оновлений  Статут  буде ухвалений,  УКРОП  стане першою в Україні насправ-ді  демократичною  силою. Партією, яка має потенціал для гідної перемоги на на-ступних виборах.

Євген Лунько

ПОЛІТИКАНА ВИМОГУ ЧАСУ

0 800 509 707 UKROP.COM.UAБезкоштовно,з 8.30 до 20.30, без вихiдних 3

№3, 2016, серпень

СПРАВЖНЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ МИ ОТРИМУЄМО ЗАРАЗ!За 25 років наша молода держава пройшла досить недовгий, але вкрай важкий шлях. Напередодні Дня народження України пропонуємо читачам пригадати, якими були найважливіші віхи нашої сучасної історії.

МИ БІЛЬШЕ НЕ БОЇМОСЯ Ми багато здобули за ці

25 років: підтвердили власну незалежність – саме зараз, у вогні революції та війни, пі-знали, що таке патріотизм, ге-роїзм і страшні втрати. Ми не боїмося захищати свої права. Ми дійсно почали усвідомлю-вати, хто ми є на цій землі й чого насправді прагнемо.

Ми зробили те, без чого не можна було рухатися далі: засудили Голодомор 1932–1933 років – найбільшу тра-гедію українського народу.

Ми справді українізує-мося. За радянських часів в УРСР лише в 47% шкіл нав-чання велося українською мовою, нині – майже у 90%. Говорити українською стало просто, зручно та модно.

Ми знову почали вірити. В Україні сьогодні спокійно спі-віснують представники понад 15 конфесій.

Ми стали більше вчити-ся. За оцінками ЮНЕСКО, наша ненька входить в десят-ку країн з найвищим рівнем грамотності. Дедалі більше молодих українців вступають до найкращих вишів планети і отримують запрошення пра-цювати в провідних світових компаніях...

НАМ Є ЧИМ ПИШАТИСЯНа початку 1990-х Україна

була однією з найменш комп’ю-теризованих країн Європи, а нині на рівних конкурує зі світо-вими виробниками програмно-го забезпечення та IT-послуг. Наш винахідник Влад Тисленко створив мобільний спалах iBlazr для телефонів Apple. Українські розробники GSC Game World подарували світо-ві гру S.T.A.L.K.E.R., яка ста-ла номером один у жанрі «ви-живання», і серію стратегій «Козаки». А технологію роз-пізнавання облич та об’єктів Viewdle, яку розробила коман-да українця Єгора Анчишкіна, придбав інтернет-гігант Google за сенсаційні $30 млн.

Вітчизняні науковці створили унікальну технологію «елек-трозварювання» м’яких тканин і мамограф, що миттєво діа-гностує рак молочної залози; пристрій, здатний передбачати інфаркт, і апарат «Тренар», що дозволяє розробляти пошко-джені чи паралізовані м’язи. А також біокерамічні імпланти, що відновлюють пошкоджені кістки без металевих протезів; унікальний засіб, що зупиняє кровотечу при важких поранен-нях, протиопікові пов’язки на основі гідрогелів, «зшитих» за допомогою радіаційного ви-промінювання. А ще – сонячні зарядки для електрокарів, які

не менш ефективні за імпортні аналоги, але набагато дешев-ші. І багато-багато інших вра-жаючих речей.

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ1991 рік. Після провалу

«серпневого путчу» – спро-би державного перевороту в Москві під гаслами збере-ження єдності СРСР – україн-ський парламент ухвалив Акт проголошення незалежнос-ті України. А вже 1 грудня, на Всеукраїнському референдумі при рекордній явці у 84,18%, його підтвердили понад 90% українців. У той самий день Леоніда Кравчука обрали пре-зидентом, а за тиждень Україна, Білорусь та Росія підписали угоду про Співдружність неза-лежних держав – СНД. СРСР як суб’єкт міжнародного права припинив своє існування.

1992 рік. Як національну сим-воліку затвердили синьо-жов-тий прапор, малий герб – тризуб і музичну редакцію державного гімну, слова якого парламент схвалив лише у 2003-му.

1993–1995 роки. Україна встановила світовий рекорд з інфляції національної валюти: купоно-карбованці знеціни-лись у 10 256 разів! Ціна за до-лар з 403 карбованців у 1992-му стрибнула до 117 тисяч (!) у 1995-му.

Леонід Кравчук погодився на дострокові вибори президента у липні 1994-го та програв їх Леонідові Кучмі.

28 червня 1996 року після безсонної ночі в парламенті на-родні депутати нарешті ухвали-ли Основний Закон України – Конституцію, а у вересні з’явився ще один невід’ємний

атрибут державності – націо-нальна валюта, гривня.

НЕ ЗАБУДЕМО, НЕ ПРОБАЧИМО!

Гучні вбивства нардепа Євгена Щербаня (1996 р.), фінансиста і політика Вадима Гетьмана (1998 р.) та опози-ційного журналіста Георгія Гонгадзе (2000 р.), заги-бель у загадковій автока-тастрофі лідера Народного Руху В’ячеслава Чорновола (1999 р.), дивне самогуб-ство екс-міністра МВС Юрія Кравченка (2005 р.) – це теж віхи нашої історії незалежнос-ті. Як і багатотисячна демон-страція «Україна без Кучми», і «Беркут» проти мітинга-рів під стінами Адміністрації Президента, і понад 300 зааре-штованих учасників спротиву…

Небачені раніше акції про-тесту під час Помаранчевої революції (2004 р.) після пе-ремоги на президентських виборах Віктора Януковича, гучний міжнародний резонанс і, зрештою, третій тур виборів, за підсумками якого прези-дентом став Віктор Ющенко. На жаль, всі досягнення рево-люції «головний бджоляр кра-їни» бездарно розтринькав, і через це Януковичу вдалося прийти до влади…

21.11.2013. ВР не ухва-лила закон про звільнення екс-прем’єра Юлії Тимошенко, необхідний для підписан-ня Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Переговори з ЄС припинили, внаслідок чого о 22:00 на Майдані Незалежності в Києві почалась стихійна ак-ція протесту за участю близь-

ко 3000 громадян. Невдовзі мітинги поширилися країною, відбулись перші сутички про-тестувальників з «Беркутом»…

29.11.2013. На саммі-ті Східного партнерства у Вільнюсі Янукович не підписав історичну угоду про асоційо-ване членство України в ЄС та вільну торгівлю. О четвертій ранку «Беркут» починає розгін студентів на Майдані. За два дні на вулиці виходять вже де-сятки тисяч людей з вимогою відставки президента.

16.01.2014. Парламент ух-валив «диктаторські закони». Протести наростають.

22.01.2014. Під час проти-стояння на вулиці Грушевського в Києві пролилася перша кров – вбили Сергія Нігояна, родина якого переїхала в Україну, вті-каючи від війни в Нагорному Карабаху.

20.02.2014. У Криму з’яви-лися перші «ввічливі зелені чо-ловічки», що згодом призвело до повної окупації півострова Росією.

18–22.02. 2014. Розстріл «Небесної сотні». Янукович втік до Харкова, щоб на «з’їз-ді громад Південного Сходу» оголосити себе легітимним і закликати на допомогу росій-ські війська. Але, як стане відо-мо пізніше, завдяки втручанню Ігоря Коломойського, харків-ський мер Геннадій Кернес від-мовився підтримувати прези-дента-втікача, і той змушений був прямувати до Росії. План Путіна розколоти Україну по Дніпру і створити маріонеткову державу «Новоросія» від Криму до Харкова не спрацював.

Весна 2014-го. Під керів-ництвом російських диверсан-

тів противники нового уряду зайняли адміністративні бу-дівлі, управління МВС та СБУ в Донецьку, Луганську та ще низці міст і взяли під контроль значну частину Донбасу.

У Дніпропетровську ста-раннями голови ОДА Ігоря Коломойського та його за-ступників Геннадія Корбана та Бориса Філатова були створені перші добровольчі батальйони.

Після трагедії 2 травня 2014 року за рекомендацією І. Коломойського головою Одеської ОДА став Ігор Палиця. Незважаючи на величезні зу-силля Путіна, поширення «ро-сійської весни» було зупинене. Схід і захід України об’єднали-ся в боротьбі за свободу.

25.05.2014. Вперше в іс-торії України голову держави обирали в один тур. 54,70% ви-борців з надією на припинення війни віддали голоси за Петра Порошенка.

Літо 2014 – зима 2015. Збиті малайзійський «Боїнг», вертоліт і літак з українськими військовими. «Багатосерійні» Мінські угоди та численні засі-дання Радбезу ООН. Іловайськ, Дебальцеве, Донецький та Луганський аеропорти, Савур-могила, Мар’їнка, Широкине тощо – чорні сторінки росій-сько-української війни.

Зима – весна 2016. Україна нарешті позбулася газової за-лежності від Росії та почала ім-порт палива з Європи. Українська співачка з Криму Джамала вигра-ла конкурс «Євробачення» з піс-нею про депортацію кримських татар у 1944 р.

ГОТОВІ ЙТИ ДО КІНЦЯ!Війна продовжує забирати

найкращих, досягнення ре-волюції знову під загрозою, а за незалежність доводиться боротися як із зовнішнім во-рогом на Донбасі, так і з вну-трішнім – старою системою подвійних стандартів і коруп-ції, кумівства та еліт, які досі правлять країною.

Чинна влада панічно боїть-ся дострокових парламент-ських виборів, актуальність проведення яких вже не ви-кликає сумнівів.

Сьогодні надзвичайно важливо не просто зберег-ти державу, але й зламати ту стару систему, через яку ко-рупція і «віджимання» нині в рази більші, ніж до Майдану. І саме зараз ми мусимо ос-таточно відстояти свою не-залежність, стати сильною та успішною країною. А це мож-ливо, лише коли держава на-лежатиме всім громадянам.

Ми знаємо, як це зробити, і готові йти до кінця!

Ірина Кононенко

ДЕРЖАВАНАША ІСТОРІЯ

0 800 509 707 UKROP.COM.UAБезкоштовно,з 8.30 до 20.30, без вихiдних4

№3, 2016, серпень

Голова політради УКРОПу, народний депутат України Тарас Батенко запропонував продовжи-ти до 2018 року термін дії впрова-дженого у 2015 році експерименту щодо реконструкції доріг загаль-ного користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та місті Києві за рахунок митних платежів та вніс до ВР відповідний проект закону.

Політик зазначив, що сума пе-ревиконання плану надходжень митних платежів, що її було спря-мовано на розвиток інфраструк-тури регіонів, за весь період дії експерименту склала вже понад 1,3 млрд грн.

Компенсувати з резервно-го фонду збитки, яких мешкан-цям Закарпаття завдала стихія в червні 2016 року (коли випав град завбільшки з сірникову коробку) попросив Кабінет Міністрів член президії політради УКРОПу, на-родний депутат Олександр Ду-бінін. У депутатському зверненні

до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана він наголосив, зокре-ма, на необхідності відшкодувати кошти на перекриття пошкодже-них стріх, адже за оцінками За-карпатської облдержадміністрації руйнувань та пошкоджень зазнав 5791 житловий будинок, а загаль-на площа пошкодженого покрит-тя у будівлях складає понад 580 тисяч м2 на орієнтовну суму понад 43 млн грн.

У Мінекономіки пообіцяли під-готувати і подати на розгляд уря-ду проект відповідного розпоря-дження.

У Попаснянському районі на Луганщині, завдяки втручанню депутата Черкаської облради від УКРОПу Олександра Ря-

бошлика та подальшому долу-ченню до справи члена президії політради УКРОПу, народного депутата України Валентина Дідича, врятували від запланова-ного закриття Нижнєнську шко-лу №35. І 1 вересня діти прийдуть до рідного навчального закладу, а не будуть змушені бозна як діста-ватися до найближчого сусідньо-го – за 6 км по розбитих військо-вою технікою дорогах.

На Одещині член Чорно-морської міської організації УКРОПу, атовець Олег Глад-ченко зініціював та домігся ви-

ділення 43 ветеранам АТО зе-мельних ділянок для введення садово-городнього господарю-вання. І це тільки початок, каже він, адже підписаний з народним депутатом Василем Гуляєвим меморандум дозволить ще 56 нашим захисникам найближчим часом отримати такі ж ділянки.

А в Кролевці, що на Сумщи-ні, мер-укропівець Олександр Бобровицький посприяв надан-ню благодійної допомоги міс-цевій лікарні. Внаслідок його успішних переговорів з благо-дійним фондом «Фармварта», Кролевецька районна лікарня на понад півмільйона гривень отри-мала ліків для амбулаторного та стаціонарного лікування хворих.

Також, дякуючи мерові, у Кролевці спільним коштом міськбюджету й швейцарсько- українського проекту підтримки децентралізації в Україні DESPRO перекладають застарілу систе-му водопостачання, замінюючи іржаві труби на сучасні пластикові з 50-річною гарантією. Олександр Бобровицький зумів залучити іно-земні інвестиції, які ледь не втра-тила попередня міська влада.

«Українське об’єднання патріотів – УКРОП»Загальнополітичне виданняЗасновник – Політична партія

«Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Підписано до друку 16.07.2016 р.Свідоцтво про державну реєстрацію КВ№21696-1596Р від 24.11.2015 р.Головний редактор – Кравчук Є.М.

Відповідальний за випуск – Тумаркіна І.Е.

Розповсюджується безкоштовноАдреса: 01004 м. Київ,

вул. Васильківська, буд. 28, кв. 1. Наклад: 2 003 000 прим.

ТОВ «Експерт-Сервіс»03047 м. Київ,

проспект Перемоги, 50.Замовлення № 1385

НОВИНИЗВІТУЄМО ТРИВОЖНА НОВИНА

СПРАВА ЧЕСТІ

ПРО ЗЛОБОДЕННЕ

КОЛИШНІЙ КАНДИДАТ У ДЕПУТАТИ МІСЬКРАДИ ВІД УКРОПУ ПОТРАПИВ У ПОЛОН ДО РОСІЯН

Мешканця Запорізької області Євгена Панова, який на місцевих виборах восени 2015 року балотувався від УК-РОПу до міської ради Енергодара, затримали російські

спецслужби. За версією ФСБ, він нібито є одним із членів ди-версійно-розвідувальної групи, яка готувала теракти в Криму.

Євген, водій Запорізької атом-ної станції, брав участь в АТО, а після демобілізації допомагав фронту як волонтер. Під час Ре-волюції гідності був одним з лі-дерів місцевого Майдану і досі керує «Самообороною» у при-фронтовій області.

В УКРОПі переконані, що справжній патріот своєї країни, во-

лонтер і доброволець Євген Панов став об’єктом зумисної провока-ції з боку російських спецслужб. У зв’язку з його затриманням та загостренням протистояння з Ро-сією, яка вже пригрозила Укра-їні «боротьбою з тероризмом», «Українське об’єднання патріо-тів – УКРОП» вимагає скликати по-зачергову сесію Верховної Ради.

Також партія зробить все можливе для надання юридичної допомоги бранцю, якому Київський райсуд Сімферополя в закритому режимі обрав запобіжний захід у вигляді двох місяців тримання під вартою. Правозахисники не мають доступу до заарештованого.

ВІЙСЬКОВЕ КЕРІВНИЦТВО УКРАЇНИ Й ДОСІ НЕ ПОКАРАНЕ ЗА ІЛОВАЙСЬКУ ТРАГЕДІЮ!Бійці «Кривбасу» та їхні родини збираються подати колективну позовну заяву до Міністерства оборони

Два роки тому, 29 серпня 2014-го, сталася одна з найкрива-віших трагедій нинішньої російсько-української війни. Під містом Іловайськ Донецької області декілька колон україн-

ських військових, які намагалися вийти з оточення російсько-те-рористичних військ через гарантований президентом Путіним так званий зелений коридор, розстріляли з важкого озброєння…

Родини військовослужбовців, які загинули, потрапили в заруч-ники чи зникли безвісти в зоні проведення АТО під час іловай-

ських подій, подають колективну позовну заяву до Міністерства оборони. Про це повідомив кура-тор батальйону «Кривбас», а нині

очільник криворізького УКРОПу Микола Колесник.

Офіційна статистика втрат України в Іловайському котлі: 366

загиблих, 429 по-ранених, 158 зник-лих безвісти. Втім учасники тих подій стверджують, що жертв з нашого боку було в рази більше.

Основну відпові-дальність за те, що сталося, мають нес-ти представники ви-щого військового ке-

рівництва України. Про це свідчать опубліковані наприкінці серпня 2015-го дві основні кодограми: на-кази від 5 серпня 2014 року про пе-

реведення 40-го батальйону тери-торіальної оборони із сектора D в сектор В та про зачистку міста Іло-вайськ силами 200 бійців і офіцерів особового складу «Кривбасу» та батальйонно-тактичної групи 51-ї бригади. Криворізькі бійці за спри-яння заступника командира 40-го батальйону Юрія Сіньковського та куратора батальйону Миколи Ко-лесника дали щодо цього свідчен-ня військовій прокуратурі.

Бійці «Кривбасу», яким по-щастило залишитися живими, обіцяють не миритися з тим, що винні в жахливій трагедії й досі не покарані.

НІ – ПОДАЛЬШОМУ ЗУБОЖІННЮ УКРАЇНЦІВ!УКРОП збирає підписи за мораторій на підвищення комунальних тарифів

У всіх областях України активісти-укропівці проводять збір підписів, щоб зупинити здирницьке зростання комірного. Головна мета акції – стимулювати місцеві ради ухвалити

рішення, які дозволять громадянам не погоджуватися з новими, невмотивовано підвищеними ставками за комунальні послуги. Проекти відповідних ухвал на розгляд місцевих рад вносять депутати від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП».

Акція розпочалася наприкінці липня і стрімко набирає обертів. Наприклад, на Львівщині лише в перші дні вимоги УКРОПу підтри-мали кілька тисяч мешканців об-ласті, а лідерами за кількістю зі-браних підписів нині є Запорізька область, на території якої партійці

й розпочали цю справу кілька мі-сяців тому, а також Хмельниччина, Миколаївщина та Львівщина.

Крім збору підписів, укропів-ці шукають й інші важелі впливу на місцеву владу. Так, на Сум-щині, наголосивши на незакон-ності рішення про підвищення

комунальних платежів, партійці вимагають, щоб місцева влада надала розгорнуту інформацію про механізм формування тари-фів, бо люди мають розуміти, за що саме вони сплачують та які витрати можна компенсувати, наприклад, з міського чи облас-ного бюджетів. На Рівненщині створили спеціальну комісію, яка вивчає це питання.

Запровадження мораторію з 1 серпня 2016 року вже ухвалили міськради у Дніпрі, Кам’янці-По-дільському та Старокостянтинові (Хмельниччина), Житомирська облрада, Києво-Святошинська

райрада, п’ять місцевих рад на Волині та три – на Львівщині.

Зареєстровані депутатами-ук-ропівцями проекти рішень про заборону підвищення тарифів чекають на розгляд в обласній та кількох місцевих радах Львівщи-

ни, Запорізькій обласній та міській радах, у трьох міськрадах Фран-ківщини, трьох радах на Микола-ївщині та в чотирьох – на Хмель-ниччині. У міськраді Львова мер Андрій Садовий відмовився ста-вити питання на розгляд.

ЗРОБЛЕНО УКРОПІВЦЯМИ!