1

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

кафедра теорії культури і філософії науки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

___________________________

“______”_______________20 __ р.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

СЕМІОТИКА КУЛЬТУРИ _______________________________________________________________________________

(назва навчальної дисципліни)

Галузь знань___03 –Гуманітарні науки ____________________ для спеціальності________034 –Культурологія__________ спеціалізації_ Теорія та історія культури факультету_______Філософського__________________________

2019 / 2020 навчальний рік

2

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

3

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

кафедра теорії культури і філософії науки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

___________________________

“______”_______________20 __ р.

СЕМІОТИКА КУЛЬТУРИ _______________________________________________________________________________

(назва навчальної дисципліни)

ПРОГРАМА навчальної дисципліни

Галузь знань___03 –Гуманітарні науки ____________________ для спеціальності________ 034 –Культурологія спеціалізації_ Теорія та історія культури факультету_______Філософського__________________________

2019 / 2020 навчальний рік

4

Програму рекомендовано до затвердження Вченою радою філософського факультету

21 червня 2019 р., протокол №12

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Зіборова Д. А., кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії культури та філософії науки Програму схвалено на засіданні кафедри теорії культури і філософії науки філософського факультету 27 травня 2019 р., протокол №10

Завідувач кафедри теорії культури і філософії науки

_______________________ Петренко Д.В. (підпис) (прізвище та ініціали)

Програму погоджено методичною комісією філософського факультету 19 червня 2019 р., протокол №10 Голова методичної комісії філософського факультету _______________________ Голіков С. О.

(підпис) (прізвище та ініціали)

5

ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Семіотика культури” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки

бакалавра Галузь знань___03 –Гуманітарні науки для спеціальності________ 034 –Культурологія спеціалізації_ Теорія та історія культури

Предметом вивчення навчальної дисципліни є семіотика культури, найважливіші проблеми, концепції та методології семіотики культури.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових розділів: 1. Семіотика культури як культурологічна дисципліна 2. Ґенеза семіотики культури 3. Основні проблеми семіотики культури

1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Семіотика культури”є

ознайомлення з найважливішими проблемами, концепціями та методологіями семіотики культури, формування у студентів уявлень про основні підходи та напрямки семіотичного аналізу культури.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Семіотика культури” є освітлення проблематики та наукового інструментарію семіотики культури,

розкриття основних методик семіотичного дослідження культури, визначення ролі та місця семіотичної парадигми у формуванні сучасних гуманітарних уявлень про світ і людину.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати :

- основні поняття семіотики - специфіку основних шкіл семіотики культури та напрямків в контексті

гуманітарного знання; - основні особливості методологій семіотики, та їх продуктивність в розгляді як

теоретичних, так и практичних проблем культурології; вміти :

- використовувати основні поняття та методологічні підходи, які пропонуються семіотикою культури під час аналізу культурологічних проблем;

- розуміти місце семіотики культури в загальному корпусі гуманітарного знання, особливості її ґенези,

- користуватися знанням основних напрямків та шкіл в семіотиці для культурологічного аналізу

1.4 Кількість кредитів: 4 кредити, 120 годин.

6

1.5. Характеристика навчальної дисципліни

За вибором

Денна форма навчання Заочна (дистанційна) форма навчання

Рік підготовки 4-й -й

Семестр 2--й -й

Лекції

20 год. год.

Практичні, семінарські заняття 20 год. год.

Лабораторні заняття 0 - год. год.

Самостійна робота 80 год. год.

7 2.Тематичний план навчальної дисципліни

Розділ 1. Семіотика культури як культурологічна дисципліна.

Тема 1. Предмет і задачі, структура та функції семіотики культури. Концептуальний каркас семіотики культури

Семіотика як теорія знакових систем. Походження, історія та значення

терміну „семіотика”. Культура як знакова метасистема або „семіосфера”. Предмет та задачі семіотики культури. Семіотика культури та культурологія.

Знак і структура. Текст як знакова система. Комунікація, мова та знак. Знак і символ. Опис знакової системи: синтаксис, семантика, прагматика. Синхронія та діахронія знакової системи. Типи знакових систем.

Тема 2. Семіотика культури в системі гуманітарного знання

Семіотика та герменевтика: проект універсалізації наукового знання.

Семіотика як метатеорія людського буття. Семіотика та природознавство. Семіотика та математика. Семіотика та лінгвістика. Семіотика та літературознавство. Семіотика та міф. Семіотика та історія. Символізм та семіотика культури.

Розділ 2. Ґенеза семіотики культури

Тема 3. Передісторія та витоки семіотики культури Міфологія імені: давання імен, знаки та символи. Грецькі та індоєвропейські

витоки. Платон, Аристотель та стоїки про знаки. Теорія знаків св. Августина. Середньовічний університетський „тривіум”: логіка, граматика, риторика. „Наука про знаки” Локка. Семіотика Лейбніца та Ньютона. Барочна семіотика. Філософія Сковороди в семіотичному контексті. Семіотичні ідеї А. А. Потебні.

Витоки семіотики: американський семіотичний проект Пірса та Морріса. Проблема семіозису. Типологія знака Пірса. Семіотика та логіка: Гуссерль, логічний позитивізм Віденського Гуртка. Синтаксис, семантика, прагматика: Морріс та гіпотеза про автономність рівней (Карнап). Математика як семіотична система.

Витоки семіотики: структурна лінгвістика та семіологія Фердинанда Де Соссюра. Мова та мовлення. Семіологічна програма Луї Ельмслева. Народження семіотики культури: міфології та конотативна семіотика Ролана Барта.

Тема 4. Семіотика культури, структуралізм та пост-структуралізм

Семіотика, ідеологія та мода. Влада мови та мовних картин світу.

Семіотика культури та «структура, яка відсутня» Умберто Еко. ОПОЯЗ та Московський лінгвістичний гурток. Семіотика, формалізм та структуралізм.

8 Празький гурток та «морфологія чарівної казки» В. Я. Проппа. Структурна антропологія Клода Леві-Стросса. «Слова та речі» та теорія дискурсів Мішеля Фуко. Епістема та «смерть людини». Утопія та гетеротопія.

Постструктуралізм та семіотика: деконструкція Жака Деррида. Письмо та мова: граматологія. Культури письма та культури мови. Семіотика та аналітична (лінгвістична) філософія. Мова як інструмент чи як картина (Вітгенштейн). Семіотика культури та теорія мовленнєвих актів (Остін, Серль).

Тема 5. Семіотика культури, символізм та герменевтика

Семіотика культури та символізм. «Символізм» Андрія Бєлого. Символістська

теорія культури В’ячеслава І. Іванова. «Конкретна метафізика» отця Павла Флоренського. Семіотика та «Філософія символічних форм» Кассірера.

Додатковість герменевтичного та семіотичного проектів. «Конфлікт інтерпретацій», «Жива метафора» та «Час та розповідь»: семіотика в герменевтичній програмі Рікера.

Тема 6. Московсько-Тартуська школа семіотики культури

Семіотичний рух в СРСР. Ноосфера Вернадського, пневматосфера Флоренського та семіосфера Лотмана. Семіотична теорія культури Л. С. Виготського. Бахтін та семіотика. Роман Якобсон та формалізм. Марр і Поливанов: від слова до знаку. Московська лінгвістика та ленінградське літературознавство та створення Московсько-Тартуської семіотичної школи. Семіотика культури Ю. М. Лотмана. Семіотика історії Б. А. Успенського. Семіотика культури та антропологія в роботах В. В. Іванова. Семіотика культури та міфопоетика (Топоров, Мелетинський, П’ятигорський).

Розділ 3. Основні проблеми семіотики культури

Тема 7. Культура як семіотична система. Синхронічні та діахронічні концепції культури

Культура як текст та текстуальний простір культури. Додатковість синхронічного та діахронічного опису культури (Лотман). Проект «тотальної історії»: школа «Анналів» та семіотика культури. Ментальність (Февр) та структура (Блок). «Ментальність» як семіотична проблема. Ментальність та колективне несвідоме. Ментальність та культурно–історичні апріорі. Ментальність та ціннісні орієнтації. Принцип ієрархії та аксіологічна структура культури. Цінності та нормативність культури. Оцінка та співвідношення з цінностями. Семіотика та культурологія повсякденності. Семіотика культури та структуралізм (Леві–Строс, Лакан, Барт, Фуко). Принцип бінарності та бінарні опозиції.

9 Системність та маргінальність. Норма та патологія. Структура та влада. Археологія знання М. Фуко: епістема та дискурс. Критика принципу бінарності та деконструкція (Деррида). Гра та Робота як структурні моделі Культури.

Семіотика історії та семіотика часу. Проблема семіозису. Хронотоп: просторова та часова метафорика. Семіотика пам’яті та забуття. Культурна діахронія: еволюціонізм та катастрофізм. Ідея культурного прогресу та семіотика. Культурна байдужість до часу та занепокоєність часом. Циклічні та лінійні моделі розвитку. Час міфу та час історії. Каузальність, телеологія та есхатологія як пояснювальні принципи. Аксіологічний аспект діахронії: розвиток як зміна ціннісних орієнтацій (Ле Гофф). Соціодинаміка культури (Сорокін). «Діалектика культури» в гегельянській перспективі. Синергійна модель культурної діахронії. Внутрішньокультурний розвиток та міжкультурна взаємодія: проблема інтертекстуальності.

Тема 8. Семіотика візуальної культури. Семіотика слова. Семіотика тактильного в культурі

Візуальне, акустичне та тактильне в культурі: структура та динаміка

відношень. Семіотика візуальної культури: від ікони до кіно. Семіотика простору: перспектива пряма та зворотна. Семіотика ікони. Семіотика фотографії. Семіотика коміксу та реклами. Семіотика кіно.

Семіотика імені. Наратологія. Семіотика метафори. Семіотика та лінгвістика. Семіотика літератури. Семіотика та поетика. Мовні картини світу та гіпотеза Сепіра-Уорфа.

Тактильна метафора. Тілесність як семіотична проблема. Доросла та дитяча мова. Семіотика культури та етологія. Семіотика культури та антропологія.

3. Структура навчальної дисципліни

Назви модулів і тем Кількість годин

Усього

у тому числі л п ін

д с/р

1 2 3 4 5 6 Розділ 1. Семіотика культури як культурологічна дисципліна

Тема 1. Предмет та задачі, структура та функції семіотики культури. Концептуальний каркас семіотики культури

14 2 2 10

Тема 2. Семіотика культури в системі гуманітарного знання

14 2 2 10

Разом за модулем 1 28 4 4 20

10 Розділ 2 . Ґенеза семіотики культури

Тема 3. Передісторія та витоки семіотики культури

14 2 2 10

Тема 4. Семіотика культури, структуралізм та постструктуралізм

14 2 2 10

Тема 5. Семіотика культури, символізм та герменевтика

14 2 2 10

Тема 6. Московсько-Тартуська школа семіотики культури

14 2 2 10

Разом за модулем 2 56 8 8 40 Розділ 3. Основні проблеми семіотики культури

Тема 7. Культура як семіотична система. Синхронічні та діахронічні концепції культури

18 4 4 10

Тема 8. Семіотика візуальної культури. Семіотика та література. Семіотика тактильного в культурі

18 4 4 10

Разом за модулем 3 36 8 8 20 Усього годин 120 20 20 80

4. Теми семінарських занять

№ з/п

Назва теми

Кількість годин

1 Тема 1. 1. Знак, структура, текст. 2. Семіотика культури як розділ семіотики. 3. Семіотика культури як культурологічна парадигма. 4. Синтаксис, семантика, прагматика.

2

2 Тема 2. 1. Семіотика та універсалізація знання. 2. Семіотика та лінгвістика. 3. Семіотика та математичне природознавство. 4. Символізм та семіотика культури.

2

3 Тема 3. 1. Античні теорії знаку. 2. Середньовічні семіотичні теорії. 3. Семіотика бароко. 4. Пірс та американський проект семіотики. 5. Соссюр та європейський проект семіотики. 6. Конотативна семіотика та семіотика культури.

2

4 Тема 4. 1. Формалізм та структуралізм.

2

11 2. Структура, епістема та дискурс. 3. Структура: система та бінарні опозиції. 4. Письмо та мова: граматологія.

5 Тема 5. 1. Основні версії символістської теорії культури. 2. Семіотика та герменевтика: схожість чи додатковість

проектів?

2

6 Тема 6. 1. Семіотика культури Лотмана. 2. Семіотика історії Успенського. 3. Семіотика культури, лінгвістика та антропологія: версія

Іванова.

2

7 Тема 7.

1. Синхронія та діахронія. 2. Ментальність та структура: школа «Анналів». 3. Структура та цінність. 4. Структура та влада. 5. Моделі культурної діахронії. 6. Семіотика та час. 7. Інтертекстуальність.

4

8 Тема 8. 1. Семіотика візуального: пряма та зворотна перспектива. 2. Семіотика ікони: основні принципи. 3. Комікс та реклама: поєднання візуального та вербального. 4. Мова кіно. 5. Мовні картини світу та теорія множинності світів. 6. Семіотика та поетика. 7. Наратологія. 8. Семіотика метафори. 9. Тілесність як знак та текст.

4

5. Самостійна робота

№ з/п

Назва теми

Кількість годин

1 Знак, структура, текст: основні поняття семіотики. 10 2 Семіотика культури як культурологічна парадигма. 10 3 Семіотичні ідеї в античності .Середньовічні семіотичні ідеї. 10 4 Семіотичні ідеї Потебні. Семіотичний проект Пірса та Морріса. 10 5 Семіологія Ф. де Соссюра. Семіологія Л. Ельмслева. 10 6 Міфології Барта та конотативна семіотика. 10 7 Граматологія Деррида. 10

12 8 Семіотика в герменевтичному проекті Рікера. 10

6. Індивідуальне навчально-дослідне завдання з курсу «Семіотика культури» не передбачається

Питання до контрольної роботи з курсу «Семіотика культури»

1. Античні семіотичні ідеї. 2. Середньовічні семіотичні ідеї. 3. Семіотичні ідеї Нового Часу. 4. Епістема, дискурс та „смерть людини” в археології знання Фуко. 5. Семіотичні ідеї Вітгенштейна. 6. Семіотичні ідеї Сковороди. 7. Семіотичні ідеї російського символізму: Іванов, Флоренський, Бєлий. 8. Символізм Кассірера як семіотика культури. 9. Метафора та розповідання: семіотика сенсоутворення Рікера. 10. Семіотика історії Б. А. Успенського Соціодинаміка культури Сорокіна. 11. Гіпотеза Сепіра-Уорфа та семіотика культури. 12. Семіотика в герменевтичній програмі Рікера. 13. Семіотика культури Ю. М. Лотмана. 14. Семіотика фотографії та кіно. 15. Семіотика розповідання та наратологія.

7. Методи контролю

№ з/п

Види контролю Методи контролю

1. Поточний контроль Контроль відвідування лекційних занять Оцінювання участі в семінарських заняттях

3. Підсумковий контроль Залік за сумою балів поточного контролю та за контрольну роботу Відпрацювання пропущених занять у формі співбесіди з викладачем

13 8. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточний контроль, самостійна робота, індивідуальні завдання Залік Сума

Відві-дування

Розділ 1 Розділ 2

Контроль-на робота

Індиві-дуальне завдання

Разом

Л С Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7

Т8

5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 20 - 70 30 100

Примітка. Отримання протягом семестру 35 балів є необхідною

умовою допуску студента до підсумкового семестрового контролю.

Шкала оцінювання Сума балів за всі види навчальної діяльності

протягом семестру

Оцінка за національною шкалою Дворівнева шкала оцінювання

90-100 зараховано 70-89 50-69

1-49 не зараховано

9. Рекомендована література

1. Підручники.

1. Алпатов В.М. История лингвистических учений. - М., 2001. 2. Антология культурологической мысли / Авт.-сост. С.П.Мамонтов,

А.С.Мамонтов. – М.: Изд-во РОУ, 1996. 3. Семиотика/ под ред. Ю. Степанова. – М., „Радуга”, 1983. 4. Компаньон Ф. Демон теории. – М., 2002. 5. Декомб В. Современная французская философия. – М., „Весь мир”, 2000. 6. Иванов В. В. Очерки по предистории и истории семиотики// Іванов В. В.

Избранные труды по семиотике и истории культуры. Т. 1. – М., „Языки русской культуры”, 1999.

7. Лотман Ю. Внутри мыслящих миров: человек-текст-семиосфера-история. – М., „Язики русской культуры”, 1996.

8. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.

14 2. Науково-методична література.

1. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. – М.: Прогресс,

1994. 2. Бенвенист Э. Общая лингвистика – М.: Прогресс, 1974. 3. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Пер. с англ. Вступ. ст.

Е.М.Падучевой. – М.: Русские словари, 1996 . 4. Гелб И. Опыт изучения письма: Основы грамматологии. М., 1982. 5. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – 2-е изд., исправл. и доп. –

М.: Искусство, 1984. 6. Гуревич А. Я. Исторический синтез и школа „Анналов”. – М., 1993. 7. Гурко Е.Н. Письменность и значение в стратегии деконструкции. - М., 1992. 8. Вригт Г.Ч. фон. Объяснение и понимание // Вригт Г.Х. фон. Логико-

философские исследования. М., «Прогресс», 1986. 9. Иконникова Н.К. Механизмы межкультурного восприятия // Социологические

исследования. – 1995. – №8. 10. Кнабе Г.С. Материалы к лекциям по общей теории культуры // Введение в

общую теорию культуры. Культура и современность. – М., 1993. 11. Кронгауз М.А. Семантика. - М.:РГГУ, 2001. 12. Крейдлин Г.Е. Невербальная семиотика. Язык тела и естественный язык. - М.,

«НЛО», 2002. 13. Культурология. ХХ век. Энциклопедия.– СПб.: Университетская книга; ООО

«Алетейя», 1998. 14. Меликов В. В. Введение в текстологию традиционных культур. – М., 1999. 15. Мид М. Культура и мир детства. - М., 1988. 16. Моль А. Социодинамика культуры: Пер. с франц. – М.: Прогресс, 1973. 17. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. - М., 1986. 18. Подорога В. Феноменология тела. – М., 1995. 19. Серл Дж. Открывая сознание заново. - М., 2002. 20. Теория метафоры: Сборник: Пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз. / Вступ.

ст. и сост. Н.Д. Арутюновой. - М., 1990. 21. Топоров В.Н. Предистория литературы у славян. Опыт реконструкции. - М.,

1998. 22. Труды по знаковым системам. Вып. 1-16. - Тарту, 1964-1983. 23. Тэрнер В. Символ и ритуал. – М., 1983. 24. Фридрих И. История письма / Пер. с нем. - М., 1979. 25. Целищев В.В. Философские проблемы семантики возможных миров.

Новосибирск: «Наука», 1977. 26. Ямпольский М. Язык-тело-случай. – М., „НЛО”, 2004.

3. Джерела.

1. Аристотель. Поэтика. // Аристотель. Сочинения. Том 4. - М., «Мысль», 1984 . 2. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. – М.: Прогресс,

1994.

15 3. Барт Р. Camera lucida. - М., «Ad Marginem», 1997. 4. Барт Р. Лингвистика текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VII. - М.,

1978. 5. Барт Р. Нулевая степень письма // Семиотика. - М., 1983. 6. Барт Р. Фрагменты речи влюбленного. – М., 1999. 7. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М., «Искусство», 1979. 8. Белый А. Символизм как миропонимание. – М., «Республика»,1994. 9. Белый А. Философия культуры // Белый А. Душа самосознающая / Составление

и статья Э.И.Чистяковой. – М., „Канон+”, 1999. 10. Бодрийяр Ж. Символический Обмен и Смерть. – М.: «Добросвет», 2000. 11. Бодрийяр Ж. Система вещей. – М.: Рудомино, 1995. 12. Витгенштейн Л. Философские работы. - М.,1994. 13. Выготский Л.С. Язык и мышление. - М., 1996. 14. Выготский Л. С. Психология искусства. – М., 1987. 15. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. – М., «Прогресс», 1988. 16. Делез Жиль. Логика смысла. – М., 1995. 17. Делез Ж. Марсель Пруст и знаки. С-Пб.: «Алетейа», 1999. 18. Деррида Ж. О грамматологии. – М., 2000. 19. Деррида Ж. Письмо и различие. - СПб., 2000. 20. Деррида Ж. Эссе об имени. – Спб., „Алетейя”, 1998. 21. Деррида Ж. Голос и феномен. – Спб., „Алетейя”, 1999. 22. Жижек С. Возвышенный объект идеологии. - М., «Художественный журнал»,

1999. 23. Иванов Вяч.Вс. Культурная антропология и история культуры // Одиссей.

Человек в истории. – М., 1989. 24. Иванов В. В. Избранные труды по семиотике и истории культуры. Т. 1. – М.,

„Языки русской культуры”, 1999. 25. Иванов В. В. Лингвистика третього тысячелетия. Вопросы к будущему. – М.,

„Язики славянской культуры”, 2004. 26. Иванов В. И. Родное и вселенское. – М., «Республика»,1994. 27. Кассирер Э. Философия символических форм: Введение и постановка проблемы

// Культурология. ХХ век. Антология. – М., 1995. 28. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада: Пер. с фр. / Общ. ред. Ю.Л.

Бессмертного; Послесл. А.Я. Гуревича. – М.: Издательская группа Прогресс, Прогресс-Академия, 1992.

29. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление // Леви-Брюль Л. Сверхестественное в первобытном мышлении. Пер. с фр. – М.: Педагогика, 1994.

30. Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1983. 31. Леви-Стросс К. Первобытное мышление. Пер., вступ. ст. и прим.

А.Б.Островского. – М.: Республика, 1994. 32. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. – Спб., „Алетейя”, 1998. 33. Кассирер Э. Логика наук о культуре // Кассирер. Э. Избранное. Опыт о

человеке. – М.: Юристъ, 1998. 34. Лотман Ю.М. Статьи по семиотике и типологии культуры // Избранные статьи в

трех томах. – Т.1. – Таллинн, 1992.

16 35. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. – М.: Прогресс, 1992.. 36. Малиновский Б. Научная теория культуры – М.: ОГИ, 1999. 37. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. - М., 1995. 38. Платон. Кратил // Платон. Собрание сочинений. Т. I. - М., 1987. 39. Пропп В.Я. Морфология (волшебной) сказки. Исторические корни волшебной

сказки. - М., 1998. 40. Пятигорский А. М. Непрекращаемый разговор. – Спб., 2004. 41. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. – М., 1995. 42. Рикёр П. Время и рассказ. Т. 1-2. - М; СПб., «Университетская книга», 1998-

2000. 43. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. // Культурология ХХ век.

Антология. – М., 1995. 44. Рорти Р.Случайность, ирония и солидарность. – М., 1996. 45. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии.– М., 1993. 46. Сорокин П. Социокультурная динамика // Мир через культуру. – Вып.2. – М.,

1995. 47. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество: Пер. с англ. – М.: Политиздат,

1992. 48. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Пер. А.М.Сухотина. М., 1999. 49. Труды по знаковым системам. Вып. 1-16. - Тарту, 1964-1983. 50. Успенский Б.А. Избранные труды. Т.1. Семиотика истории. Семиотика

культуры. – М., 1994. 51. Успенский Б.А. Семиотика искусства. – М., 1995. 52. Флоренский П.А. Сочинения в 4-х т. Т.2. – М.: Мысль, 1996. 53. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук.– СПб.: А-cad,1994. 54. Фуко М. Археология знания. Киев: Ника-Центр, 1996. 55. Фуко М. Забота о себе. – Киев., «Дух и литера»; «Грунт»; М., «Рефл-бук», 1998. 56. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности: Пер. с

франц. - М., «Касталь», 1996. 57. Хомский Н. Язык и мышление. - М., 1972. 58. Шеллинг Ф.В. Введение в философию мифологии // Шеллинг Ф.В. Сочинения в

двух томах. Т.2. – М.: Мысль, 1989. 59. Шпенглер О. Закат Европы / Пер. К.Свасьяна. – М.: Мысль, 1993. 60. Эко У. Имя Розы. – С.-П., 1997. 61. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. – М., 1998. 62. Элиаде М. Космос и история. – М., 1987. 63. Элиаде М. Священное и мирское. – М.: МГУ, 1994. 64. Февр Л. Бои за историю. – М.: Наука, 1991. – С.281. 65. Хейзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня: Пер. с нидерл. - М.,

«Прогресс- Академия», 1992.

17

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

18 Розділ 1. Семіотика культури як культурологічна дисципліна.

Тема 1. Предмет і задачі, структура та функції семіотики культури. Концептуальний каркас семіотики культури (2 год.)

Семіотика як теорія знакових систем. Походження, історія та значення

терміну „семіотика”. Культура як знакова метасистема або „семіосфера”. Предмет та задачі семіотики культури. Семіотика культури та культурологія.

Знак і структура. Текст як знакова система. Комунікація, мова та знак. Знак і символ. Опис знакової системи: синтаксис, семантика, прагматика. Синхронія та діахронія знакової системи. Типи знакових систем.

Тема 2. Семіотика культури в системі гуманітарного знання (2 год.)

Семіотика та герменевтика: проект універсалізації наукового знання.

Семіотика як метатеорія людського буття. Семіотика та природознавство. Семіотика та математика. Семіотика та лінгвістика. Семіотика та літературознавство. Семіотика та міф. Семіотика та історія. Символізм та семіотика культури.

Розділ 2. Ґенеза семіотики культури

Тема 3. Передісторія та витоки семіотики культури (4 год.) Міфологія імені: давання імен, знаки та символи. Грецькі та індоєвропейські

витоки. Платон, Аристотель та стоїки про знаки. Теорія знаків св. Августина. Середньовічний університетський „тривіум”: логіка, граматика, риторика. „Наука про знаки” Локка. Семіотика Лейбніца та Ньютона. Барочна семіотика. Філософія Сковороди в семіотичному контексті. Семіотичні ідеї А. А. Потебні.

Витоки семіотики: американський семіотичний проект Пірса та Морріса. Проблема семіозису. Типологія знака Пірса. Семіотика та логіка: Гуссерль, логічний позитивізм Віденського Гуртка. Синтаксис, семантика, прагматика: Морріс та гіпотеза про автономність рівней (Карнап). Математика як семіотична система.

Витоки семіотики: структурна лінгвістика та семіологія Фердинанда Де Соссюра. Мова та мовлення. Семіологічна програма Луї Ельмслева. Народження семіотики культури: міфології та конотативна семіотика Ролана Барта.

Тема 4. Семіотика культури, структуралізм та пост-структуралізм(2 год.)

Семіотика, ідеологія та мода. Влада мови та мовних картин світу.

Семіотика культури та «структура, яка відсутня» Умберто Еко. ОПОЯЗ та Московський лінгвістичний гурток. Семіотика, формалізм та структуралізм. Празький гурток та «морфологія чарівної казки» В. Я. Проппа. Структурна антропологія Клода Леві-Стросса. «Слова та речі» та теорія дискурсів Мішеля Фуко. Епістема та «смерть людини». Утопія та гетеротопія.

19 Постструктуралізм та семіотика: деконструкція Жака Деррида. Письмо та

мова: граматологія. Культури письма та культури мови. Семіотика та аналітична (лінгвістична) філософія. Мова як інструмент чи як картина (Вітгенштейн). Семіотика культури та теорія мовленнєвих актів (Остін, Серль).

Тема 5. Семіотика культури, символізм та герменевтика (2 год.)

Семіотика культури та символізм. «Символізм» Андрія Бєлого. Символістська

теорія культури В’ячеслава І. Іванова. «Конкретна метафізика» отця Павла Флоренського. Семіотика та «Філософія символічних форм» Кассірера.

Додатковість герменевтичного та семіотичного проектів. «Конфлікт інтерпретацій», «Жива метафора» та «Час та розповідь»: семіотика в герменевтичній програмі Рікера.

Тема 6. Московсько-Тартуська школа семіотики культури (2 год.)

Семіотичний рух в СРСР. Ноосфера Вернадського, пневматосфера Флоренського та семіосфера Лотмана. Семіотична теорія культури Л. С. Виготського. Бахтін та семіотика. Роман Якобсон та формалізм. Марр і Поливанов: від слова до знаку. Московська лінгвістика та ленінградське літературознавство та створення Московсько-Тартуської семіотичної школи. Семіотика культури Ю. М. Лотмана. Семіотика історії Б. А. Успенського. Семіотика культури та антропологія в роботах В. В. Іванова. Семіотика культури та міфопоетика (Топоров, Мелетинський, П’ятигорський).

Розділ 3. Основні проблеми семіотики культури

Тема 7. Культура як семіотична система. Синхронічні та діахронічні концепції культури (3 год.)

Культура як текст та текстуальний простір культури. Додатковість синхронічного та діахронічного опису культури (Лотман). Проект «тотальної історії»: школа «Анналів» та семіотика культури. Ментальність (Февр) та структура (Блок). «Ментальність» як семіотична проблема. Ментальність та колективне несвідоме. Ментальність та культурно–історичні апріорі. Ментальність та ціннісні орієнтації. Принцип ієрархії та аксіологічна структура культури. Цінності та нормативність культури. Оцінка та співвідношення з цінностями. Семіотика та культурологія повсякденності. Семіотика культури та структуралізм (Леві–Строс, Лакан, Барт, Фуко). Принцип бінарності та бінарні опозиції. Системність та маргінальність. Норма та патологія. Структура та влада. Археологія знання М. Фуко: епістема та дискурс. Критика принципу бінарності та деконструкція (Деррида). Гра та Робота як структурні моделі Культури.

20 Семіотика історії та семіотика часу. Проблема семіозису. Хронотоп: просторова

та часова метафорика. Семіотика пам’яті та забуття. Культурна діахронія: еволюціонізм та катастрофізм. Ідея культурного прогресу та семіотика. Культурна байдужість до часу та занепокоєність часом. Циклічні та лінійні моделі розвитку. Час міфу та час історії. Каузальність, телеологія та есхатологія як пояснювальні принципи. Аксіологічний аспект діахронії: розвиток як зміна ціннісних орієнтацій (Ле Гофф). Соціодинаміка культури (Сорокін). «Діалектика культури» в гегельянській перспективі. Синергійна модель культурної діахронії. Внутрішньокультурний розвиток та міжкультурна взаємодія: проблема інтертекстуальності.

Тема 8. Семіотика візуальної культури. Семіотика слова. Семіотика тактильного в культурі (3 год.)

Візуальне, акустичне та тактильне в культурі: структура та динаміка

відношень. Семіотика візуальної культури: від ікони до кіно. Семіотика простору: перспектива пряма та зворотна. Семіотика ікони. Семіотика фотографії. Семіотика коміксу та реклами. Семіотика кіно.

Семіотика імені. Наратологія. Семіотика метафори. Семіотика та лінгвістика. Семіотика літератури. Семіотика та поетика. Мовні картини світу та гіпотеза Сепіра-Уорфа.

Тактильна метафора. Тілесність як семіотична проблема. Доросла та дитяча мова. Семіотика культури та етологія. Семіотика культури та антропологія.

21

МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

22 Теми семінарських занять

№ з/п

Назва теми

Кількість годин

1 Тема 1. 5. Знак, структура, текст. 6. Семіотика культури як розділ семіотики. 7. Семіотика культури як культурологічна парадигма. 8. Синтаксис, семантика, прагматика.

2

2 Тема 2. 5. Семіотика та універсалізація знання. 6. Семіотика та лінгвістика. 7. Семіотика та математичне природознавство. 8. Символізм та семіотика культури.

2

3 Тема 3. 7. Античні теорії знаку. 8. Середньовічні семіотичні теорії. 9. Семіотика бароко. 10. Пірс та американський проект семіотики. 11. Соссюр та європейський проект семіотики. 12. Конотативна семіотика та семіотика культури.

2

4 Тема 4. 5. Формалізм та структуралізм. 6. Структура, епістема та дискурс. 7. Структура: система та бінарні опозиції. 8. Письмо та мова: граматологія.

2

5 Тема 5. 3. Основні версії символістської теорії культури. 4. Семіотика та герменевтика: схожість чи додатковість

проектів?

2

6 Тема 6. 4. Семіотика культури Лотмана. 5. Семіотика історії Успенського. 6. Семіотика культури, лінгвістика та антропологія: версія

Іванова.

2

7 Тема 7.

1. Синхронія та діахронія. 2. Ментальність та структура: школа «Анналів». 3. Структура та цінність. 4. Структура та влада. 5. Моделі культурної діахронії. 6. Семіотика та час. 7. Інтертекстуальність.

4

23

8 Тема 8. 1. Семіотика візуального: пряма та зворотна перспектива. 2. Семіотика ікони: основні принципи. 3. Комікс та реклама: поєднання візуального та вербального. 4. Мова кіно. 5. Мовні картини світу та теорія множинності світів. 6. Семіотика та поетика. 7. Наратологія. 8. Семіотика метафори. 9. Тілесність як знак та текст.

4

Самостійна робота

№ з/п

Назва теми

Кількість годин

1 Знак, структура, текст: основні поняття семіотики. 6 2 Семіотика культури як культурологічна парадигма. 6 3 Семіотичні ідеї в античності .Середньовічні семіотичні ідеї. 6 4 Семіотичні ідеї Потебні. Семіотичний проект Пірса та Морріса. 6 5 Семіологія Ф. де Соссюра. Семіологія Л. Ельмслева. 8 6 Міфології Барта та конотативна семіотика. 8 7 Граматологія Деррида. 6 8 Семіотика в герменевтичному проекті Рікера. 6 9 Культура та вибух: семіотика культури Лотмана. 8 10 Культурологія повсякденності та семіотика. 8 11 Просторові та часові метафори і культурна діахронія. 6 12 Семіотика культури та етологія: концепція Лоренца. 6

Література для самостійної роботи

1. Алпатов В.М. История лингвистических учений. - М., 2001. 2. Антология культурологической мысли / Авт.-сост. С.П.Мамонтов,

А.С.Мамонтов. – М.: Изд-во РОУ, 1996. 3. Семиотика/ под ред. Ю. Степанова. – М., „Радуга”, 1983. 4. Компаньон Ф. Демон теории. – М., 2002. 5. Декомб В. Современная французская философия. – М., „Весь мир”, 2000. 6. Иванов В. В. Очерки по предистории и истории семиотики// Іванов В. В.

Избранные труды по семиотике и истории культуры. Т. 1. – М., „Языки русской культуры”, 1999.

7. Лотман Ю. Внутри мыслящих миров: человек-текст-семиосфера-история. – М., „Язики русской культуры”, 1996.

8. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.

24

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ

НАВЧАНННЯ З КУРСУ «Семіотика культури»

№

Форми навчальної діяльності Кількість балів

Термін Примітки

1 Відвідування лекцій 5 постійно 2 Відвідування семінарських занять 5 постійно 3 Участь у семінарських заняттях 40 постійно 4 Виконання контрольної роботи 20 Підсумковий контроль

(залікова робота) 30

В С Ь О Г О 100 Додаткові бали (бонуси):

Участь в конференціях, круглих столах Виступ на конференції за наявності друкованої програми Публікація тез доповіді або наукової статті

5

10

15

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ.

1. Відвідування лекцій:

5 балів: студент відвідав 90 - 100 % лекційних занять; 4 бали: студент відвідав 66 - 89 % лекційних занять; 3 бали: студент відвідав 41 – 65 % лекційних занять; 2 бали: студент відвідав 21 - 40% лекційних занять; 1 бал: студент відвідав 1- 20 % лекційних занять; 0 балів: студент не відвідував лекційні заняття

2. Відвідування семінарських занять:

5 балів: студент відвідав 90 - 100 % семінарських занять; 4 бали: студент відвідав 66 - 89 % семінарських занять; 3 бали: студент відвідав 41 – 65 % семінарських занять; 2 бали: студент відвідав 21 - 40% семінарських занять; 1 бал: студент відвідав 1- 20 % семінарських занять; 0 балів: студент не відвідував семінарські заняття

25 3. Участь у семінарських заняттях (максимум 40 балів за 8

виступів): Виступ з доповіддю 5 балів: - виступ студента побудовано послідовно, системно, логічно; - питання висвітлено всебічно та з урахуванням різних точок зору; - під час виступів студент виявив глибоке знання змісту питання,

вільно оперування культурологічними термінами; - відповіді повністю репрезентують додаткові питання, опираючись

на вітчизняну та іноземну фахову літературу; 4 бали: - виступ студента побудовано в цілому послідовно та логічно; - питання висвітлено всебічно та у співставленні з основними точками

зору; - під час виступів студент виявив в цілому знання змісту питання,

вільне оперування культурологічними термінами; - відповіді достатньо репрезентують додаткові питання, опираючись

на вітчизняну та іноземну фахову літературу; 3 бали:

- виступ студента побудовано в цілому послідовно; - питання достатньо висвітлено та у співставленні з окремими точками

зору; - під час виступів студент виявив певне знання змісту питання,

оперування культурологічними термінами; - відповіді на додаткові питання не є повними, посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу не завжди точні, мають похибки; 2 бали: - виступ студента побудовано не завжди послідовно; - питання достатньо висвітлено, проте відсутнє співставлення різних

точками зору; - під час виступів студент виявив фрагментарне знання змісту питання,

оперування культурологічними термінами викликало труднощі; - відповіді на додаткові питання потребують уточнення, конкретизації, посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу майже відсутні;

1 бал: - виступ студента побудовано здебільшого стихійно; - питання недостатньо висвітлено, відсутнє співставлення різних

точками зору; - під час виступів студент виявив роздуми про зміст питання,

оперування культурологічними термінами викликало значні труднощі;

26 - відповіді розпливчаті та виходять за межі додаткових питання, посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу відсутні;

0 балів: студент не підготував та не виступив з доповідями. 4. ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ. Студент має виконати контрольну роботу з культурології, яка

передбачена навчальним планом підготовки фахівців. Орієнтована тематика контрольних робіт подана в НМК. Контрольна робота має складатися з вступу, основної частини та висновків та містити список використаної літератури.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ:

20 – 17 балів: - студент всебічно обґрунтував актуальність теми роботи, чітко визначив

мету та задачі, методологічну базу; - студент продемонстрував глибоке знання змісту обраної теми, вільне

оперування культурологічними категоріями, провів глибокий культурологічний аналіз відповідних питань;

- глибоко і всебічно висвітлені знання з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та відповідної літератури;

- здійснено аналіз різних точок зору щодо означеної проблематики, представлено самостійне та обґрунтоване бачення її сутності як творче переосмислення набутих знань;

- текст роботи викладено лаконічно, чітко, логічно та послідовно з формулюванням власних висновків;

- роботу написано грамотно, оформлено відповідно до вимог та демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок.

16– 13 балів:

- студент достатньо обґрунтував актуальність теми роботи, чітко визначив мету та задачі, методологічну базу;

- студент продемонстрував знання змісту обраної теми, оперування культурологічними категоріями, провів культурологічний аналіз відповідних питань;

- в цілому висвітлені знання з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та відповідної літератури, проте допущені незначні помилки та окремі неточності у формулюваннях;

- здійснено аналіз різних точок зору щодо означеної проблематики, представлено самостійне бачення її сутності;

27 - текст роботи викладено послідовно, проте допущені певні неточності

та похибки у логіці викладу матеріалу, власні висновки не завжди обґрунтовані;

- роботу написано грамотно з використанням культурологічної фахової лексики, оформлено в цілому відповідно до вимог.

12– 9 балів:

- студент надав певне обґрунтування актуальності теми роботи, визначив мету та задачі, методологічну базу;

- студент продемонстрував певне знання змісту обраної теми, виклавши основні її положення;

- висвітлені знання з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та рекомендованої літератури є фрагментарними та не завжди точними;

- здійснено поверхневий аналіз різних точок зору щодо означеної проблематики;

- текст роботи викладено недостатньо послідовною, допущені певні неточності та похибки у логіці викладу матеріалу, власні висновки відсутні;

- робота, в цілому, написано грамотно, проте допущені помилки щодо її оформлення.

8– 5 балів:

- актуальність теми недостатньо висвітлено, мета та задачі не мають чітких формулювань;

- студент продемонстрував роздуми з обраної теми, відсутність знань основних культурологічних категорій;

- текст роботи містить певні уявлення з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та відповідної літератури;

- посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу майже відсутні; - відсутній аналіз різних точок зору щодо обраної проблематики; - текст роботи викладено фрагментарно, допущені значні неточності та

похибки у логіці викладу матеріалу, власні висновки відсутні; - роботу написано з помилками та значними порушеннями щодо її

оформлення. 4– 1 бал:

- студент надав спробу обґрунтування актуальності теми роботи, мета та задачі дослідження не визначені;

- студент продемонстрував відсутність знань з обраної проблеми; - робота містить певні уявлення з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та рекомендованої літератури;

- посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу відсутні;

28 - відсутній аналіз різних точок зору щодо обраної проблематики; - текст роботи викладено фрагментарно, допущені значні неточності та

похибки у логіці викладу матеріалу, власні висновки відсутні; - роботу написано з багатьма помилками та значними порушеннями

щодо її оформлення. 0 балів: робота відсутня

Студент допускається до підсумкового семестрового контролю,

якщо він набере за результатами поточного контролю не менше 35 балів.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ.

Підсумкова робота складається з двох питань, які мають на меті

перевірити рівень знань студентів з дисципліни «Семіотика культури».

Відповіді студента на кожне питання максимально оцінюється 15 балами.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 15 – 13 балів:

- студент продемонстрував глибоке знання змісту екзаменаційного питання, вільне оперування культурологічними категоріями, провів глибокий культурологічний аналіз означеної проблеми;

- глибоко і всебічно висвітлені знання з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та рекомендованої літератури;

- відповідь повністю репрезентує певну культурологічну проблему, опираючись на вітчизняну та іноземну фахову літературу;

- здійснено аналіз різних точок зору щодо означеної проблематики, представлено самостійне та обґрунтоване бачення її сутності як творче переосмислення набутих знань;

- відповідь побудована лаконічно, чітко, логічно та послідовно з формулюванням власних висновків;

- відповідь містить співставлення різних підходів до вирішення певної проблеми, критичний їх аналіз;

- відповідь написана грамотно та демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок.

12– 10 балів:

29 - студент продемонстрував знання змісту екзаменаційного питання,

оперування основними культурологічними категоріями, аргументовано виклав означену проблему;

- в цілому висвітлено знання з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та рекомендованої літератури , проте допущені незначні помилки та окремі неточності у формулюваннях;

- відповідь репрезентує певну культурологічну проблему, але посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу не є достатніми;

- здійснено аналіз різних точок зору щодо означеної проблематики, представлено самостійне бачення її сутності;

- відповідь побудована лаконічно та послідовно, проте допущені певні неточності та похибки у логіці викладу матеріалу, власні висновки не завжди обґрунтовані;

- відповідь містить співставлення різних підходів до вирішення певної проблеми;

- відповідь написана грамотно з використанням культурологічної фахової лексики.

10– 8 балів:

- студент продемонстрував певне знання змісту екзаменаційного питання, виклавши основні положення означеної проблеми;

- висвітлені знання з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та рекомендованої літератури є фрагментарними та не завжди точними;

- відповідь побудована навколо певної культурологічної проблеми, але посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу майже відсутні;

- здійснено поверхневий аналіз різних точок зору щодо означеної проблематики;

- відповідь є недостатньо послідовною, допущені певні неточності та похибки у логіці викладу матеріалу, власні висновки відсутні;

- відповідь, в цілому, написана грамотно. 7– 5 балів:

- студент продемонстрував роздуми з екзаменаційного питання, відсутність знань основних культурологічних категорій;

- відповідь містить певні уявлення з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та рекомендованої літератури;

- посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу відсутні; - відсутній аналіз різних точок зору щодо означеної проблематики; - відповідь є фрагментарною, допущені значні неточності та похибки у

логіці викладу матеріалу, власні висновки відсутні; - відповідь написана з помилками.

30 4– 1 балів:

- студент продемонстрував відсутність знань з екзаменаційного питання; - відповідь містить певні уявлення з історії і теорії культури, основних положень теоретичних першоджерел, візуальних матеріалів та рекомендованої літератури;

- посилання на вітчизняну та іноземну фахову літературу відсутні; - відсутній аналіз різних точок зору щодо означеної проблематики; - відповідь є фрагментарною, відсутні логіка викладу матеріалу та власні висновки;

- відповідь написана з багатьма помилками. 0 балів: відповідь відсутня

31

КОМПЛЕКТ КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ

32

Питання до заліку

1. Семіотика культури в системі гуманітарного знання. 2. Основні поняття семіотики: комунікація, мова и знак. 3. Основні поняття семіотики: знак, структура, знакова система. 4. Синтаксис, семантика, прагматика. 5. Семіотика та герменевтика як універсалістські проекти. 6. Семіотика, математика та лінгвістика. 7. Античні семіотичні ідеї. 8. Середньовічні семіотичні ідеї. 9. Семіотичні ідеї Нового Часу. 10. Витоки семіотики: американський семіотичний проект Пірса та Морріса. 11. Витоки семіотики: структурна лінгвістика та семіологія де Соссюра. 12. Конотативна семіотика Ролана Барта як семіотика культури. 13. Влада мови та мовні картини мира. 14. Семіотика, формалізм та структуралізм. 15. Епістема, дискурс та „смерть людини” в археології знання Фуко. 16. Постструктуралізм та семіотика культури. 17. Письмо та мова: граматологія. 18. Семіотика культури та лінгвістична філософія. 19. Семіотичні ідеї Вітгенштейна. 20. Семіотика культури та символізм. 21. Семіотичні ідеї Сковороди. 22. Семіотичні ідеї російського символізму: Іванов, Флоренський, Бєлий. 23. Символізм Кассірера як семіотика культури. 24. Семіотика в герменевтичній програмі Рікера. 25. Метафора та розповідання: семіотика сенсоутворення Рікера. 26. Семіотичний рух в СРСР: основні імена та напрямки. 27. Московсько-Тартуська семіотична школа: імена та ідеї. 28. Семіотика культури Ю. М. Лотмана. 29. Семіотика історії Б. А. Успенського. 30. Семіотика культури та міфопоетика. 31. Синхронія та діахронія культури: додатковість опису. 32. Школа «Анналів» та семіотика культури. 33. Ментальність як семіотична проблема. 34. Семіотика культури та культурологія повсякденності. 35. Принцип бінарності та бінарні опозиції. 36. Час та історія в семіотиці культури. 37. Проблема семіозису. 38. Семіотика пам’яті та забуття. 39. Культурна діахронія: еволюціонізм та катастрофізм. 40. Час міфу та час історії: циклічність та лінійність. 41. Каузальність, телеологія та есхатологія як семіотичні принципи. 42. Соціодинаміка культури Сорокіна.

33 43. Гегельянська феноменологія культури та семіотика. 44. Внутрішньокультурний та міжкультурний діалог і інтертекстуальність. 45. Візуальне, акустичне та тактильне в культурі. 46. Семіотика простору: перспектива пряма та зворотна. 47. Семіотика фотографії та кіно. 48. Семіотика імені та метафори. 49. Семіотика розповідання та наратологія. 50. Семіотика літератури та поетика. 51. Гіпотеза Сепіра-Уорфа та семіотика культури. 52. Тілесність як семіотична проблема.

34 Питання до контрольної роботи з курсу «Семіотика культури»

16. Античні семіотичні ідеї. 17. Середньовічні семіотичні ідеї. 18. Семіотичні ідеї Нового Часу. 19. Епістема, дискурс та „смерть людини” в археології знання Фуко. 20. Семіотичні ідеї Вітгенштейна. 21. Семіотичні ідеї Сковороди. 22. Семіотичні ідеї російського символізму: Іванов, Флоренський, Бєлий. 23. Символізм Кассірера як семіотика культури. 24. Метафора та розповідання: семіотика сенсоутворення Рікера. 25. Семіотика історії Б. А. Успенського Соціодинаміка культури Сорокіна. 26. Гіпотеза Сепіра-Уорфа та семіотика культури. 27. Семіотика в герменевтичній програмі Рікера. 28. Семіотика культури Ю. М. Лотмана. 29. Семіотика фотографії та кіно. 30. Семіотика розповідання та наратологія.