“ ” 20 р. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ...

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кафедра теорії культури і філософії науки

“ЗАТВЕРДЖУЮ” Перший проректор

___________________________

“______”_______________20 __ р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ВСТУП ДО ГЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

( назва навчальної дисципліни) напряму підготовки___0201 – Культура____________________ для спеціальності________6.020101 - Культурологія__________ спеціалізації_______ Теорія та історія культури______________ факультету_______Філософського__________________________

Харків-2015/2016 навч. рік

2

Програму рекомендовано до затвердження Вченою радою факультету (інституту, центру)

“_______” __________________ 20___ року, протокол №__

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади) доктор філос. наук, професор кафедри теорії культури і філософії науки І. А. Жеребкіна Програму схвалено на засіданні кафедри на засіданні кафедри теорії культури і філософії науки філософського факультету Протокол від “____”________________20__ року № ___

Завідувач кафедри теорії культури і філософії науки

_______________________ (Білецький І. П.) (підпис) (прізвище та ініціали)

Програму погоджено методичною комісією філософського факультету

назва факультету, для здобувачів вищої освіти якого викладається навчальна дисципліна Протокол від “____”________________20__ року № ___ Голова методичної комісії філософського факультету ___________( _Голіков С. О.__)

(підпис) (прізвище та ініціали

3

ВСТУП

Програма навчальної дисципліни «Вступ до гендерних досліджень» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки

Бакалавра (назва рівня вищої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму ___0201 – Культура____________________ спеціальності________6.020101 - Культурологія__________ спеціалізації_______ Теорія та історія культури______________

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сформувати у студентів

поняття про гендерні дослідження як новий тип гуманітарного знання та показати значення гендерної методології у соціальних науках, особливо у філософії та теорії культури

Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів: 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 2. Опис навчальної дисципліни 3. Виклад змісту навчальної дисципліни 4. Структура навчальної дисципліни 5. Теми семінарських (практичних, лабораторних) занять 6. Самостійна робота 7. Індивідуальні завдання 8. Методи навчання 9. Методи контролю 10 Розподіл балів, які отримують студенти. Критерії оцінювання 11. Рекомендоване методичне забезпечення. Базова література

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є сформувати у студентів поняття про гендерні дослідження як новий тип

гуманітарного знання та показати значення гендерної методології у соціальних науках, особливо у філософії та теорії культури

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни є головне завдання курсу «Вступ до гендерних досліджень» полягає в тому, щоб

сформувати у студентів поняття про гендерні дослідження як новий тип гуманітарного знання та показати значення гендерної методології у соціальних науках, особливо у філософії та теорії культури. Курс також переслідує важливу соціальну задачу — зробити жінок видимими в української національної культури та ввести жіноцтво як повноцінну соціальну категорію в українські соціальні науки. Головна ідея розробки цього курсу — відмова від суто біологічно бачення функцій та ролей жінки в українській культурі і соціумі та відмова від андроцентризму наукового дискурсу. Запропонований курс має міждисциплінарний характер, оскільки розкриває аспекти, що належать до філософії, культурології, політології, соціології, та антропології.

4

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні досягти таких результатів навчання: – навички гендерної методології аналізу культурних об’єктів; – знання з гендерної теорії та основних першоджерел з гендерної тематики; – знання про основні поняття, сучасні напрямки в гендерних дослідженнях; філософські аспекти проблематики статті; характер і зміст гендерних проблем в сучасному суспільному житті; – вміння навчатись і працювати самостійно; –спроможність до культурологічного дослідження, опису та класифікації артефактів, –спроможність до написання культурологічних текстів; – здатність виділяти гендерну складову в проблематиці соціальних наук; застосовувати гендерну методологія для аналізу історії суспільної думки і феноменів культури. –здатність здійснювати на базі сучасних фахових методик всебічний аналіз об’єктів культурологічного дослідження.

5

2. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань __________________

(шифр і назва)

Нормативна Напрям підготовки 0201 – Культура

(шифр і назва) Спеціальність (професійне спрямування): 6.020101 – Культурологія_____

Рік підготовки

Індивідуальне завдання - за тематикию

4-й -й

Загальна кількість годин-72

Семестр

7-й 2-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень: 6. 020101

бакалавр

14 год год. Практичні, семінарські

14 год. год. Лаботаторні

- - Самостійна робота

44 год год. ІНДЗ: 10 год.

Вид контролю: залік Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 28/44, 2/3. для заочної форми навчання –

6

6

3. Виклад змісту навчальної дисципліни

Розділ 1

Тема 1. Поняття гендеру. Гендерні дослідження (2 години). Поняття гендеру. Гендер і біологічний поділ за статтю. Специфіка гендерних досліджень як нового типу гуманітарного знання. Гендерні відмінності і гендерні стереотипи. Гендерна асиметрія та її феміністська критики. Феміністська теорія як методологія гендерних досліджень. Виникнення і розвиток теорії фемінізму. Виникнення і розвиток гендерних досліджень і гендерних університетських програм в США і Європі. Перспективи розвитку гендерних досліджень і тендерної освіти в Україні. Проблеми і протиріччя сучасної гендерної теорії. Тема 2. Гендерна проблематика у філософії (2 години). Історія філософії як інтелектуальна історія мізогінії. Гендерна проблематика в античній філософії і філософії середньовіччя. Гендерна проблематика у філософії Просвітництва: парадокси лібералізації (Руссо, Кант і Мері Уолстонкрафт про можливість жіночої емансипації). Жіноче як символічне у філософії романтиків. Жіноче/тілесне у філософії Ніцше. Гендерна проблематика у сучасній філософії: парадокси концептуалізації жіночого. Філософія фемінізму та її значення для сучасного філософського дискурсу. Тема 3. Гендерна проблематика у теорії культури (2 години). Стать і гендер у контексті дихотомії “природа-культура”. Культурологія і/або культурні дослідження. Гендерна проблематика в культурних дослідженнях. Проблема репрезентації “себе” ті “іншого” у гендерних і культурних дослідженнях. Феміністські дослідження жіночого мистецтва, літератури і візуальних репрезентацій. Іконографія жіночих образів в мистецтві. Феміністський літературний критицизм як модель розвитку теорії жіночої суб’єктивності. Поняття жіночої літератури. Поняття жіночого читання і жіночого письма. Жіноча автобіографія і жіночий досвід. Значення гендерних досліджень для теорії культури і мистецтва. Тема 4. Проблема жіночої і чоловічої суб’єктивності у гендерних дослідженнях (2 години). Проблема людської суб’єктивності як проблема гендерної ідентифікації. Маскуліність і феміність як ідентифікаційні моделі у різних культурах. Конструктивізм і есенціалізм у розумінні гендерної суб’єктивності. Поняття перформативної гендерної суб’єктивності (Джудіт Батлер). Концептуалізація поняття “відмінність” і “сексуальна відмінність” у сучасній філософії (Елен Сіксу і Люсі Ірігаре). Фемінізм і психоаналіз: проблема взаємовідносин. Феміністська критика Фрейда (Джуліет Мітчел, Джейн Галоп). Проблеми і парадокси репрезентації гендерної суб’єктивності в сучасній культурі.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви розділів і тем Кількість годин Денна форма

Усього у тому числі л п інд с/р

1 2 3 4 5 6 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ГЕНДЕРУ. ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема 1. Виникнення поняття гендеру і становлення гендерних досліджень

16 4 4 8

Тема 2. Гендер у сучасній філософії і культурології: Гендерна проблематика у філософії

12 2 2 8

7

7

Тема 3. Гендер у сучасній філософії і

культурології:

Гендерна проблематика у теорії культури

16 4 4 8

Тема 4. Жіноча і чоловіча суб’єктивності у гендерних дослідженнях. Проблема жіночої і чоловічої суб’єктивності у гендерних дослідженнях

16 4 4 8

Контроль (есе) 4 4 Усього годин 64 14 14 36

Екзамен 8 8

Усього годин 72 14 14 44

5. Теми практичних занять

Тема 1: Поняття гендеру. Гендерні дослідження

Заняття 1

1. Поняття гендеру. Гендер і біологічна відмінність статей.

2. Гендерні дослідження як новий тип гуманітарного знання. Соціальні та інтелектуальні

передумови виникнення гендерних досліджень.

3. Гендерні відмінності і стереотипи. Гендерна асиметрія і її феміністична критика.

4. Феміністська теорія як методологія гендерних досліджень. Виникнення і розвиток

теорії фемінізму.

Література

Основна література:

Воронина О.А., отв. ред. Хрестоматия по курсу Основы гендерных исследований (Московский Центр Гендерных Исследований). М., 2000

Гапова Е., Усманова А. (сост.) Антология гендерной теории. Минск: «Пропилеи», 2000

Жеребкина И.А., ред. Теория и история феминизма. (курс лекций). ХЦГИ: 1996. Жеребкина И.А., ред. Гендерные исследования: Феминистская методология в

социальных науках. (Форос - 1998). ХЦГИ: 1998. Здравомыслова Е., Темкина А. (ред.) Хрестоматия феминистских текстов. С.Пб.:

2000 Козлова Н., Монахова Ю., ред. Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия.

Тверь, 1999 Костикова И.В., ред. Введение в гендерные исследования: учебное пособие. М.:

Издательство МГУ, 2000 Лавриненко Н. В. Женщина: самореализация в семье и обществе. Киев, 1999

Додаткова література:

Альчук Анна. Границы гендера. Санкт-Петербург, 1999

8

8

Барчунова Т.В., ред. Потолок пола. Сборник научных и публицистических статей. Новосибирск: 1998

Жукова Ю., отв. ред. Феминистская теория и практика: ВОСТОК - ЗАПАД. С.-Пб.: 1996

Калабихина И. Социальный пол и проблемы населения. М.: Менеджер, 1995 Клёцина А. Сборник студенческих работ по гендерным исследованиям. С.-Пб.:

1998 Успенская В.И., отв. ред. Пути и перспективы интеграции гендерных методов в

преподавание социально-гуманитарных дисциплин. Тверь: Издательство «Фолиум», 2000

Тема 2: Гендерна проблематика у філософії

Заняття 1

1. Мізогінія в античній філософії і філософії середньовіччя.

2. Гендерна проблематика в філософії Просвітництва: Руссо, Кант и Мері

Уолстонкрафт про можливість жіночої емансипації.

3. Переосмислення традиційного статусу жіночого і тілесного в філософії другої

половини 19 сторіччя (Маркс, Міль, Ніцше).

4. Гендерна проблематика у сучасній філософії. Концептуалізація жіночого у

філософії пост структуралізму. Теорії тіла і бажання у Жака Дерріда, Жиля

Дельоза, Мішеля Фуко.

5. Філософія фемінізму і її значення для сучасного філософського дискурсу

o Витоки феміністського екзистенціалізму у Сімони де Бовуар.

o Концепції фемінного і материнського Юлії Кристевої. o Феміністська філософія 90-х років: проб лематизація жіночої суб’єктивності

(Дж. Баталер, Р. Брайдотті, Т. де Лауретіс).



Бовуар Сімона де. Друга стать. Київ: “Основи”, 1995 Брандт Г.А. Природа женщины. Екатеринбург: Гуманитарный университет, 2000 Гапова Е., Усманова А. (сост.) Антология гендерной теории. Минск: Пропилеи»,

2000 Жеребкина И.А. ред. Теория и история феминизма. (курс лекций). ХЦГИ: 1996. Маринович Л.П., Сапрыкин С.Ю., ред. Женщина в античном мире. (Сборник

статей). М.: Наука, 1995. Эвола Юлиус. Метафизика пола. М.: «Беловодье», 1996


Ванчугов В. Женщины в философии. Из истории философии в России XIX- нач. XX вв. М.: РИЦ «Пилигрим», 1996

9

9

Козлова Н., Монахова Ю., ред. Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия. Тверь, 1999

Хамитов Н. Пределы мужского и женского: введение в метаантропологию.(курс лекций по философии). Киев: «Наукова думка», 1998.

Хамитов Н. Пределы мужского и женского: введение в метаантропологию.(курс лекций по философии). Киев: «Наукова думка», 1998.

Тема 3. Гендерна проблематика у теорії культури

Заняття 1

1. Стать і гендер у контексті дихотомії “природа-культура”.

2. Поняття про культурні дослідження. Гендерна проблематика у культурних

дослідженнях.

3. Проблема репрезентації статі у мистецтві. Феміністська критика “жіночих образів”

у мистецтві і літературі.

4. Феміністський літературний критицизм як проект альтернативної репрезентації

жіночої суб’єктивності:

o Поняття жіночої літератури.

o Поняття жіночого читання і жіночого письма.

o Жіноча автобіографія і жіночий досвід.



Альчук А., ред. Женщина и визуальные знаки. М.: «Идея-Пресс», 2000. Гапова Е., Усманова А. (сост.) Антология гендерной теории. Минск: «Пропилеи»,

2000 Жеребкина И.А. ред. Теория и история феминизма. (курс лекций). ХЦГИ: 1996. Жеребкина И., Виноградова Н, ред. «Феминизм под любым другим именем» в

Украине: женщины репрезентируют самих себя. ХЦГИ: «КРОК», 2000 Клименкова Т. Женщина как феномен культуры. Взгляд из России. М.:

«Преображение», 1996 Хоткина З.А., Пушкарева Н. Л., Трофимова Е. И., ред. Женщина. Гендер. Культура.

М.: 1999.


Здравомыслова Е., Темкина А. (ред.) Хрестоматия феминистских текстов. С.Пб.: 2000

Кекреньи Карл. Элевсин. Архетипический образ матери и дочери. «Рефл-бук», 2000

Каролин Хайдер, ред. Пол, гендер, культура. М.: 1999 Ярская-Смирнова Е. Р., ред. Социокультурный анализ гендерных отношений.

Саратовский Университет: 1998 Ярская-Смирнова Е.Р. (отв. ред.) Гендер, власть, культура: социально-

анитропологический подход. Саратов: Саратовский гос. тех. универ., 2000

10

10

Тема 4. Проблема жіночої і чоловічої суб’єктивності у гендерних дослідженнях Заняття 1

1. Проблема людської суб’єктивності як проблема гендерної ідентифікації.

2. Маскуліність і феміність як ідентифікаційні моделі у різних культурах.

3. Конструктивізм і есенціалізм у розумінні гендерної суб’єктивності. Поняття

перформативної гендерної суб’єктивності (Джудіт Батлер).

4. Концептуалізація поняття “відмінність” і “сексуальна відмінність” у сучасній

філософії (Елен Сіксу і Люсі Ірігаре).

5. Фемінізм і психоаналіз: проблема взаємовідносин. Феміністська критика Фрейда

(Джуліет Мітчел, Джейн Галоп).

6. Проблема гендерної суб’єктивності у філософії постмодерну.



Гапова Е., Усманова А. (сост.) Антология гендерной теории. Минск: «Пропилеи», 2000

Жеребкина И.А. ред. Теория и история феминизма. (курс лекций). ХЦГИ: 1996. Тартаковская И.Н. Социология пола и семьи. Самара: 1997. Сейтова М. Пол женщины. Сборник статей по гендерным исследованиям. Алматы:

Изд-во «Мальвина», 2000


Гессен Маша, ред. От первородного греха к высоким технологиям. (своевременные мысли на женские темы). С.-Пб.: 1996.

Грэхам Джексон. Мужчина и женщина. Психоанализ взаимоотношений. М.: «ЧеРо», 1998

Джонсон Роберт А. Она. Глубинные аспекты женской психологии. Х.: «Фолио», 1996

Здравомыслова Е., Темкина А. (ред.) Хрестоматия феминистских текстов. С.Пб.: 2000

Клёцина И.С. Гендерная социализация. (Учебное пособие). С.-Пб.: 1998 Степанянц М.Т., ред. Феминизм: Восток. Запад. Россия. М.: Наука, 1993 Клименкова Т. Женщина как феномен культуры. Взгляд из России. М.:

«Преображение», 1996 Моник Ю. Кастрация и мужская ярость. Фаллическая травма. М.: «Радуга», 1999 Уайли Джеймс. В поисках фаллоса. Приап и Инфляция мужского. С.-П.: Б.С.К.,

1996. Фромм Эрих. Мужчина и женщина. М.: 1998.

6. Самостійна робота

11

11

Теми та питання, що виносяться на самостійне опрацювання.

Тема 1. Гендерна методологія у соціальних науках

1. Поняття про гендер як соціальний конструкт. Соціальне конструювання гендеру як

методологічний принцип у соціальних науках.

2. Гендер як стратифікаційна категорія. Раса, клас, гендер. Гендер і нація.

3. Гендерна методологія у соціальних науках. Роль гендерних досліджень у розвитку

принципів інтердисциплінарності і мульткультуралізму у сучасному соціальному

пізнанні.

4. Нові гендерні напрямки у соціальних науках: гендерна антропологія, культурні

дослідження, чоловічі дослідження.

Рекомендована література


Жеребкина И.А. ред. Теория и история феминизма. (курс лекций). ХЦГИ: 1996. Жеребкина И., ред. Гендерные исследования: Феминистская методология в

социальных науках. ( Форос - 1998 ). ХЦГИ: 1998. Здравомыслова Е., Темкина А. (ред.) Хрестоматия феминистских текстов. С.Пб.:

2000 Здравомыслова Л.,Тёмкина А., ред. Гендерное измерение социальной и

политической активности в переходный период.(сборник научных статей). С.-Пб.: 1996

Клецин А.А. (научный ред.). Гендерные тетради. С.Пб.: 1997 Клёцина И.С. Гендерная социализация. (Учебное пособие). С.-Пб.: 1998 Лавриненко Н. В. Женщина: самореализация в семье и обществе. Киев, 1999 Лавріненко Н. Гендерні дослідження в соціології. Програма лекційного курсу.

Київ, 1998 Додаткова література:

Волынкина Н.А., ред. Социальная феминология. (Сборник научных статей). Самара: Самарский Университет, 1997

Калабихина И. Социальный пол и проблемы населения. М.: Менеджер, 1995 Кирилина А.В. Гендер как интрига познания. М.: «Рудомино», 2000 Муравьева М.Г., отв. и науч. ред. Гендерная история: pro et contra: межвузовский

сборник.дискуссионных материалов и программ. СПб.: Издательство «Нестор», 2000

Успенская В. И. Женщины, история, общество. Тверь, 1999 Чикалова И. Р., ред. Женщина, образование, демократия. Минск, 1999

Тема 2. Гендер і політика 1. Гендер і політика: підходи і точки зору. Гендерне вимірювання політичних процесів.

2. Свобода, демократія і стать у політичних ідеях Нового Часу.

3. Гендерні політики і політичні технології.

12

12

4. Продукування гендеру у політиці. Гендерне нерівність і сучасна представницька

демократія.



Жеребкина И.А. ред. Теория и история феминизма. (курс лекций). ХЦГИ: 1996. Здравомыслова Е., Темкина А. (ред.) Хрестоматия феминистских текстов. С.Пб.:

2000 Здравомыслова Л.,Тёмкина А., ред. Гендерное измерение социальной и


Коновалов С.А., Топаева М.Т. Введение в теорию гендера. История гендерного неравенства. (вып.3). Алматы: 1999

Машкова Е., ред. Сборник «Равные права? Равные возможности?». Наб.Челны: Институт управления, 1996

Мезенцева Е., ред. Обеспечение равенства полов: политика стран Западной Европы. М.: Идея-Пресс, 2000


Баскакова М.Е. Равные возможности и гендерные стереотипы на рынке труда. М.: 1998

Бойченко Л. Д., сост. ООН и права женщин: история и современность. (Методическое пособие) Петрозаводск, 1999

Тема 3. Гендер і соціальний рух

1. Гендерні політики у соціальних рухах: теорія і практика сучасного фемінізму.

2. Проблема жіночої політичної участі.

3. Міжнародний жіночий рух і жіночий рух в Україні: вплив на політику.

4. Проблеми і протиріччя сучасного фемінізму.



Жеребкина И.А. ред. Теория и история феминизма. (курс лекций). ХЦГИ: 1996. Здравомыслова Е., Темкина А. (ред.) Хрестоматия феминистских текстов. С.Пб.:

2000 Мезенцева Е., ред. Обеспечение равенства полов: политика стран Западной

Европы. М.: Идея-Пресс, 2000 Поленина С.В. Права женщины в системе прав человека: международный и

национальный аспект. М.: 2000 Смоляр Л. Минуле заради майбутнього. Одесса: 1998.


13

13

Баллаева Е.А. Гендерная экспертиза законодательства РФ: репродуктивные права женщин в России. М.: 1998

Есекеев Б.Ж., Матаев Г.М. (ред.). Введение в теорию гендера. Международные документы по защите прав женщин. (вып.7) Алматы: 1999

Коновалов С., Хасанова Г. Введение в теорию гендера. Роль ООН в улучшении положения женщин. (вып.6). Алматы: 1999

Завдання і вправи для самостійної роботи студентів:

1. Проаналізуйте спогади Ваших родичів (батьків, бабусь, дідусів, т.і.) про те, як

відрізнялися в часи їхньої молодості уявлення про гендерні ролі чоловіків і жінок.

2. Проаналізуйте, які іграшки предназначені для хлопців, а які для дівчат, як це

сприяє закріпленню гендерних стереотипів

3. Візьміть декілька журналів для жінок і для чоловіків. Визначте тематику

публікацій для тих і для інших. Яким чином виявляються гендерні стереотипи у

цих публікаціях?

4. Прогляньте підручник з математики для молодших класів, у якому контексті і

скільки разів у задачах згадуються хлопчики і дівчатка. Які гендерні стереотипи в

цьому проявляються?

5. У підручнику з історії для середньої або старшої школи подивіться, як часто серед

історичних особистостей згадуються чоловіки, як часто – жінки. Чому це стається?

6. Проаналізуйте, яка телевізійна реклама предназначена для жінок, яка для

чоловіків, чому.

7. Прогляньте одну або декілька телевізійних програм для жінок і для чоловіків. Які

проблеми там ставляться і наскільки вони є актуальними?

8. Яким чином відображуються гендерні стереотипи у друкованій рекламі (у

журналах, газетах, на рекламних дошках вулицях і метро)?

9. Яка інформація в Інтернеті або іншій мережі предназначена для чоловіків, яка –

для жінок? Чи існують у віртуальній реальності гендерні стереотипи?

10. На матеріалах декількох газет, що публікують об’яви про роботу, проаналізуйте,

які робочі місця предназначені для чоловіків, а які – для жінок, і чому?

11. Зверніться до друкованих матеріалів останньої виборчої компанії.

12. Яку активність виявили жінки і чоловіки-виборці? Як представлені жінки і

чоловіки у гілках влади?Як репрезентовані чоловіки і жінки, хлопчики і дівчата у

казках?

13. Статевий диморфізм у розмірах тіла. Виміряйте зріст у студентів вашої групи. За

допомогою елементарної статистики обчисліть середню арифметичну величину

14

14

для групи у цілому і окремо для чоловіків і для жінок. Проаналізуйте результати.

7. Індивідуальне завдання

Підготовка ІЗ. Під час самостійного опрацювання матеріалу студенти знайомляться з

першоджерелами культурології та пишуть реферати. Тематика ІЗ (рефератів), які передбачаються в ході самостійної роботи

студентів.

1. Гендерні відмінності і гендерні стереотипи у сучасному українському суспільстві.

2. Філософія фемінізму і її значення для сучасного філософського дискурсу.

3. Раса, клас, гендер.

4. Тіло, стать, гендер – нові визначення вічно філософських питань.

5. Поняття вікторіанської моралі.

6. Реферат за книгою Б. Фрідан “Загадка жінки”.

7. Сучасний американський фемінізм – “рівність з відмінностями”.

8. Життя і творчість Мілени Рудницької.

9. Гендерні аспекти вивчення тривалості життя людини.

10. Чи впливає соціалізація по-різному на талановитих дівчат і хлопців?

11. “Чоловік має бути сильним” і чоловіча агресивність – чи існує зв’язок?

12. Чи впливають на результати соціалізації особливості культурних традицій?

13. Історичні аспекти жіночої зайнятості.

14. Вплив економічних трансформацій в Україні на динаміку жіночої зайнятості.


16. Сім’я і кар’єра.

17. Жінка-політик – труднощі і переваги.

18. Лінгвістичний сексизм і його прояви у сучасній літературі, журналістиці,

юриспруденції.

19. Розвиток філософських ідей психоаналізу.

20. Особливості виховання хлопців і дівчат у неєвропейських культурах.

21. Гендерний аспект скритої учбової програми.

22. Юнаки і дівчата в українській вищій школі: сучасні дослідження.

Методичні вказівки по підготовці рефератів. Загальні положення. Для підготовки реферату необхідне більш поглиблене вивчення літератури,

включаючи додаткову. Реферат повинен продемонструвати знання і розуміння обраної

15

15

студентом теми. Особлива увага повинна бути приділена репрезентації джерел, з якими працював студент.

Переглядаючи літературу, слід спочатку зупинитися на першоджерелах та монографіях, бажано останніх років видання. Потім можна звернутися до журнальних статей, словників, енциклопедій. Найдоступнішим та найпоширенішим методом пошуку літератури вважається бібліотечний каталог (алфавітний і систематичний). В алфавітному каталозі необхідну книгу шукають або за її назвою, або за прізвищем її автора. У систематичному – за тематичним принципом. Тут можна підібрати літературу з конкретної теми.

Під час роботи над книгою неможливо запам'ятати усе прочитане, тому необхідно стисло законспектувати ті положення, які торкаються теми. Конспект може бути викладенням суті прочитаного, може містити в собі власні міркування та ідеї, а може бути у вигляді дослівних виписок, що мають безпосереднє відношення до теми, яка вивчається. В останньому випадку слід помічати джерело та сторінку, оскільки в подальшій роботі виписка може бути використана у вигляді цитати. У цілому після роботи з книгою студент повинен мати загальне уявлення про її зміст, правильно зрозуміти думки автора, відібрати все найбільш цінне відповідно до мети своєї роботи. Для цього важливо виділити ключові поняття, проблеми, питання навколо яких буде будуватися розкриття теми. Наводячи різні точки зору з того чи іншого питання, слід демонструвати власну позицію. Висловлюючи будь-які положення, бажано підкріплювати їх достатніми аргументами. Викладення матеріалу має бути творчим. Не треба перевантажувати реферат цитатами.

Написання реферату повинне підтвердити вміння студента: - генерувати і обґрунтовувати нові наукові ідеї, розраховані на близьку або далеку

перспективу, самостійно проводити дослідження; - використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички

для вирішення певної філософської або культурологічної проблеми; - аналізувати літературні, наукові джерела; - узагальнювати матеріали та застосовувати сучасну методику наукових досліджень

при вирішенні визначеної проблеми. У роботі необхідно логічно і аргументовано викладати зміст і результати

досліджень, уникати загальних слів і бездоказових тверджень. Структура реферату. Кожен автор обирає свій порядок подання наукових матеріалів, що забезпечує

внутрішній логічний зв'язок у такому вигляді, який він вважає найкращим і найбільш переконливим для розкриття свого творчого задуму. Але при цьому реферат повинен включати: титульний аркуш; зміст; вступ; основну частину (яка складається з декількох розділів); висновки; список використаних джерел; додатки (при необхідності).

Вимоги до змісту реферату. Титульний аркуш реферату оформлюють у відповідності із додатком 1.

16

16

Після титульного аркуша розміщується зміст. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, списку використаних джерел та ін. Найменування у змісті повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочення або подання їх в іншому формулюванні, послідовності та підпорядкуванні порівняно із заголовками в тексті неприпустиме. Заголовки та рубрикації однакових ступенів необхідно розміщувати один під одним. Заголовки кожного наступного рівня зміщують на 5 знаків у правий бік відносно заголовків попереднього рівня. Усі заголовки починають з великої літери і не ставлять крапку наприкінці.

Вступ розкриває сутність і стан проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані

для розробки теми. У вступі обґрунтовуються мета і завдання дослідження, що орієнтує студента на подальше розкриття теми.

Основна частина реферату складається з розділів, підрозділів (при необхідності пунктів та підпунктів). Кожний розділ починається з нової сторінки.

Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі реферату та повністю її розкривати. Стиль викладення змісту розділів характеризує вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал у відповідності із встановленими вимогами. Викладення матеріалу основної частини підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Мові та стилю реферату необхідно приділяти істотну увагу. Найбільш характерною особливістю письмової наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Для наукового тексту характерна смислова завершеність і цілісність. Якостями, що визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість. Основне місце у науковій мові займають форми недоконаного виду дієслова теперішнього часу, оскільки вони не виражають відношення дії, що описується, до моменту висловлювання (наприклад: «У даній роботі розглядаються...»). Крім того, поширення отримали вказівні займенники («цей», «той», «такий»), які не тільки конкретизують предмет, але і виражають логічні зв'язки між частинами висловлювання (наприклад: «Наведені факти служать достатньою основою для висновку...»). Займенники «щось», «дещо», «що-небудь» внаслідок невизначеності їх значення в тексті реферату використовувати не реко-мендується. Також для уникнення категоричності висловлювань (особливо при демонструванні власної позиції) у філософських текстах рекомендується вживати наступні вислови: «вірогідно», «можливо», «на мою думку» тощо.

Обов'язковою умовою об'єктивності викладу матеріалу є вказівка на те, яким є джерело повідомлення, ким висловлена думка, кому належить той або інший вислів. У тексті ця умова може бути реалізована за допомогою використання спеціальних слів і словосполучень («на думку», «згідно із», «за даними» тощо).

Стиль письмової наукової мови – це, найчастіше, безособовий монолог. Тому виклад (в основному) ведеться від третьої особи, оскільки увага зосереджена на змісті та логічній послідовності тексту, а не на особі автора. Інколи (якщо це входить в творчий задум автора) вживається форма першої особи однини займенників. Але в науковому рефераті авторське «я» нібито відступає на задній план.

17

17

У висновках дається послідовне викладення отриманих результатів у їх співвідношенні із загальною метою і конкретними завданнями, які було визначено та сформульовано у вступі.

Після заключної частини наводиться список використаних джерел, що значною мірою відображає рівень творчої роботи студента.

Загальні вимоги до оформлення рефератів. Обсяг реферату повинен становити 10-15 сторінок тексту (комп’ютерний набір).

Набір тексту та його роздрукування здійснюються за допомогою комп'ютера (найкраще в редакторі Word) з одного боку аркуша білого паперу формату А4 через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці (приблизно по 60 знаків у рядку) з використанням стандартного шрифту Times New Roman розміром 14. Для виділення окремих місць допускаються також курсив, напівжирний курсив і напівжирний шрифт. Текст реферату необхідно друкувати на текстовому полі сторінки розміром 170 х 257 мм, залишаючи відповідно поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 20 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту машинописним або рукописним способом.

Заголовки структурних частин реферату: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ 1», «РОЗДІЛ 2», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту звичайним шрифтом. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Кожну структурну частину реферату необхідно починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів і т.д. подають арабськими цифрами без знаку №. Першою сторінкою реферату є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють. На наступних сторінках реферату номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу проставляють після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати

18

18

заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні реферату студент повинен посилатися на джерела, матеріали яких

використовуються в роботі. Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, на які є посилання в рефераті.

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Коли в тексті реферату необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, необхідно наводити посилання у квадратних дужках з обов’язковою вказівкою номеру сторінки. При цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад: Цитата в тексті: «…насамперед ми є тим, чим світ нас запрошує бути.» [19, с. 48]. Відповідний опис у переліку посилань: 19. Ортега-і-Гасет Хосе. Бунт мас // Вибрані твори: Пер. з іспанської В.Бурггардта,

В.Сахна, О.Товстенко – К.: Основи, 1994. – 420 с. – С. 15-139. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для

критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування наступні: а). текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній

формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. В цих випадках використовується вираз «так званий»;

б). цитування повинне бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в). кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г). при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми

словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точними у викладенні думок автора, коректними щодо оцінювання його позиції та давати відповідні посилання на джерело.

Оформлення списку використаних джерел. Література подається в алфавітному порядку за прізвищами перших авторів.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць і вихідних даних видавництв. Бібліографічний опис самостійних видань (книг, наукових монографій,

19

19

брошур, довідкових видань, збірників документів, збірників статей, збірників статистичних матеріалів і т.ін.) супроводжується наступною інформацією:

• прізвище та ініціали авторів; • повна назва друкованого видання; • місце видання (іноді дозволяється вказувати лише першу букву назви таких міст:

Київ – К., Москва – М., Харків – X.); • назва видавництва; • рік видання;

• кількісна характеристика (загальний обсяг сторінок).

8. Методи контролю ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ, ІЗ, ЗАЛІК

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО КУРСУ 1. Поняття гендеру.

2. Специфіка гендерних досліджень як нового типу гуманітарного знання.

3. Гендерні відмінності і гендерні стереотипи у сучасному українському суспільстві.

4. Гендерна асиметрія та її феміністська критика.

5. Феміністська теорія як методологія гендерних досліджень.

6. Виникнення і розвиток теорії фемінізму.

7. Виникнення і розвиток гендерних досліджень і гендерних університетських

програм в США і Європі.

8. Перспективи розвитку гендерних досліджень і гендерної освіти в Україні.

9. Соціальне конструювання гендеру як методологічний принцип у соціальних

науках.

10. Методологічні можливості використання тендерного підходу у соціології,

політології, філософії, соціальній практиці.

11. Гендер як стратифікаційна категорія.

12. Раса, клас, гендер.

13. Гендер і нація.

14. Гендерна методологія і сучасна епістемологія: принципи інтердисциплінарності і

мульткультуралізму у сучасному соціальному пізнанні.

15. Нові гендерні напрямки у соціальних науках: гендерна антропологія, культурні

дослідження, чоловічі дослідження.

16. Історія філософії як інтелектуальна історія мізогінії.

17. Гендерна проблематика в античній філософії і філософії середньовіччя.

18. Гендерна проблематика у філософії Просвітництва: парадокси лібералізації (Руссо,

Кант і Мері Уолстонкрафт про можливість жіночої емансипації).

19. Жіноче як символічне у філософії романтиків.

20

20

20. Жіноче/тілесне у філософії Ніцше.

21. Гендерна проблематика у сучасній філософії: парадокси концептуалізації жіночого.

22. Філософія фемінізму та її значення для сучасного філософського дискурсу. Стать і

гендер у контексті дихотомії “природа-культура”.

23. Культурологія і/або культурні дослідження.

24. Гендерна проблематика в культурних дослідженнях.

25. Феміністські дослідження жіночого мистецтва, літератури і візуальних

репрезентацій.

26. Іконографія жіночих образів в мистецтві.

27. Жіноче в українській літературі і мистецтві

28. Феміністський літературний критицизм як модель розвитку теорії жіночої

суб’єктивності.

29. Поняття жіночої літератури.

30. Поняття жіночого читання і жіночого письма.

31. Жіноча автобіографія і жіночий досвід.

32. Значення гендерних досліджень для теорії культури і мистецтва.

33. Проблема людської суб’єктивності як проблема гендерної ідентифікації.

34. Маскуліність і феміність як ідентифікаційні моделі у різних культурах.

35. Конструктивізм і есенціалізм у розумінні гендерної суб’єктивності.

36. Поняття перформативної гендерної суб’єктивності (Джудіт Батлер).

37. Концептуалізація поняття “відмінність” і “сексуальна відмінність” у сучасній

філософії (Елен Сіксу і Люсі Ірігаре).

38. Фемінізм і психоаналіз: проблема взаємовідносин.

39. Феміністська критика Фрейда (Джуліет Мітчел, Джейн Галоп).

40. Проблеми і парадокси репрезентації гендерної суб’єктивності у сучасній культурі.

41. Гендер і політика: підходи і точки зору.

42. Гендерне вимірювання політичних процесів.

43. Свобода, демократія і стать у політичних ідеях Нового Часу.

44. Гендерне нерівність і сучасна представницька демократія.

45. Продукування гендеру у політиці і проблема жіночої політичної участі.

46. Гендерні політики у соціальних рухах: теорія і практика сучасного фемінізму.


9. Розподіл балів, які отримують студенти. Критерії оцінювання

21

21

ЕКЗАМЕН

Поточне тестування та самостійна робота Сума Розділ 1

Т1 Т2 Т3 Т4 ІЗ Залік 100 5 5 10 10 30 40

Т1, Т2...Т7 – теми Перед заліком студент повинний скласти усі теми Критерії оцінювання:

– "відмінно" – студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок; – "добре" – студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;

– "задовільно" – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;

– "незадовільно" – студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

Сума балів за всі види навчальної діяльності

протягом семестру

Оцінка за національною шкалою для екзамену,

курсової роботи для заліку

90-100 відмінно зараховано 70-89 добре

50-69 задовільно

1-49 незадовільно не зараховано

ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Академічний календар навчального курсу «Вступ до гендерних досліджень”

№ Теми / Змістові модулі № Вид контролю

22

22

п/п тижня 1. Поняття гендеру. Гендерні дослідження 1. Тема 1. Поняття гендеру. Гендерні дослідження

Лекція.

1

Тема 1. Поняття гендеру. Гендерні дослідження Семінар.

2

Контроль 3 Контроль Гендер у сучасній філософії і культурології 2. Тема 2.Гендерна проблематика у філософії

Лекція 4

Тема 2.Гендерна проблематика у філософії Семінар

5

3. Тема 3. Гендерна проблематика у теорії культури. Лекція.

6

Тема 3. Гендерна проблематика у теорії культури. Семінар.

7

Контроль 8 Контроль Жіноча і чоловіча суб’єктивності у гендерних

дослідженнях

4. Тема 4. Проблема жіночої і чоловічої суб’єктивності у гендерних дослідженнях. Лекція.

9

Тема 4. Проблема жіночої і чоловічої суб’єктивності у гендерних дослідженнях. Семінар.

10

Контроль 11 Контроль Критерії контролю і оцінки знань студентів.

Форми контролю Максимальна

кількість балів Кількість форм

контролю протягом семестру

Максимально можлива

кількість балів

Залік

40 1 40

Контроль

5 3 15

Реферат

17 1 17

Усні виступи 25 За весь семестр 25 Відвідування 3 За весь семестр 3 РАЗОМ

100

23

23

10. РЕКОМЕНДОВАНЕ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ЛІТЕРАТУРА

Підручники:

1. Воронина О.А., отв. ред. Хрестоматия по курсу Основы гендерных исследований (Московский Центр Гендерных Исследований). М., 2000

2. Гапова Е., Усманова А. (сост.) Антология гендерной теории. Минск: «Пропилеи», 2000

3. Жеребкина И.А., ред. Теория и история феминизма. (курс лекций). ХЦГИ: 1996. 4. Жеребкина И.А., ред. Гендерные исследования: Феминистская методология в

социальных науках. (Форос - 1998). ХЦГИ: 1998. 5. Жеребкина И.А., ред. Введение в гендерные исследования. Санкт-Петербург:

Алетейя, 2001. – Часть 1. 6. Здравомыслова Е., Темкина А. (ред.) Хрестоматия феминистских текстов. С.Пб.:

2000 7. Клёцина И.С. Гендерная социализация. (Учебное пособие). С.-Пб.: 1998 8. Костикова И.В., ред. Введение в гендерные исследования: учебное пособие. М.:

Издательство МГУ, 2000 9. Козлова Н., Монахова Ю., ред. Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия.

Тверь, 1999

Науково-методична література:

1. Альчук А., ред. Женщина и визуальные знаки. М.: «Идея-Пресс», 2000. 2. Бовуар Сімона, де. Друга стать. Київ: “Основи”, 1995 3. Брандт Г.А. Природа женщины. Екатеринбург: Гуманитарный университет, 2000 4. Жеребкина И., Виноградова Н, ред. «Феминизм под любым другим именем» в

украине: женщины репрезентируют самих себя. ХЦГИ: «КРОК», 2000 5. Здравомыслова Л.,Тёмкина А., ред. Гендерное измерение социальной и


6. Клименкова Т. Женщина как феномен культуры. Взгляд из России. М.: «Преображение», 1996

7. Клецин А.А. (научный ред.). Гендерные тетради. С.Пб.: 1997. 8. Коновалов С.А., Топаева М.Т. Введение в теорию гендера. История гендерного

неравенства. (вып.3). Алматы: 1999 9. Лавриненко Н. В. Женщина: самореализация в семье и обществе. Киев, 1999 10. Лавріненко Н. Гендерні дослідження в соціології. Програма лекційного курсу.

Київ, 1998 11. Маринович Л.П., Сапрыкин С.Ю., ред. Женщина в античном мире. (Сборник

статей). М.: Наука, 1995. 12. Машкова Е., ред. Сборник «Равные права? Равные возможности?». Наб.Челны:

Институт управления, 1996. 13. Мезенцева Е., ред. Обеспечение равенства полов: политика стран Западной

Европы. М.: Идея-Пресс, 2000. 14. Поленина С.В. Права женщины в системе прав человека: международный и

национальный аспект. М.: 2000 15. Сеитова М. Пол женщины. Сборник статей по гендерным исследованиям. Алматы:

Изд-во «Мальвина», 2000. 16. Смоляр Л. Минуле заради майбутнього. Одесса: 1998. 17. Тартаковская И.Н. Социология пола и семьи. Самара: 1997.

24

24

18. Хоткина З.А., Пушкарева Н. Л., Трофимова Е. И., ред. Женщина. Гендер. Культура. М.: 1999.

19. Эвола Юлиус. Метафизика пола. М.: «Беловодье», 1996.

Джерела:


1. Альчук Анна. Границы гендера. Санкт-Петербург, 1999. 2. Баллаева Е.А. Гендерная экспертиза законодательства РФ: репродуктивные

права женщин в России. М.: 1998 3. Барчунова Т.В., ред. Потолок пола. Сборник научных и публицистических

статей. Новосибирск: 1998. 4. Баскакова М.Е. Равные возможности и гендерные стереотипы на рынке труда.

М.: 1998. 5. Бойченко Л. Д., сост. ООН и права женщин: история и современность.

(Методическое пособие) Петрозаводск, 1999 6. Ванчугов В. Женщины в философии. Из истории философии в России XIX- нач.

XX вв. М.: РИЦ «Пилигрим», 1996 7. Волынкина Н.А., ред. Социальная феминология. (Сборник научных статей).

Самара: Самарский Университет, 1997 8. Гессен Маша, ред. От первородного греха к высоким технологиям.

(своевременные мысли на женские темы). С.-Пб.: 1996. 9. Грэхам Джексон. Мужчина и женщина. Психоанализ взаимоотношений. М.:

«ЧеРо», 1998 10. Джонсон Роберт А. Она. Глубинные аспекты женской психологии. Х.:

«Фолио», 1996 11. Жукова Ю., отв. ред. Феминистская теория и практика: ВОСТОК - ЗАПАД. С.-

Пб.: 1996. 12. Есекеев Б.Ж., Матаев Г.М. (ред.). Введение в теорию гендера. Международные

документы по защите прав женщин. (вып.7) Алматы: 1999 13. Калабихина И. Социальный пол и проблемы населения. М.: Менеджер, 1995 14. Кекреньи Карл. Элевсин. Архетипический образ матери и дочери. «Рефл-бук»,

2000 15. Кирилина А.В. Гендер как интрига познания. М.: «Рудомино», 2000. 16. Клёцина А. Сборник студенческих работ по гендерным исследованиям. С.-

Пб.: 1998. 17. Коновалов С., Хасанова Г. Введение в теорию гендера. Роль ООН в улучшении

положения женщин. (вып.6). Алматы: 1999 18. Моник Ю. Кастрация и мужская ярость. Фаллическая травма. М.: «Радуга»,

1999 19. Муравьева М.Г., отв. и науч. ред. Гендерная история: pro et contra:

межвузовский сборник.дискуссионных материалов и программ. СПб.: Издательство «Нестор», 2000

20. Степанянц М.Т., ред. Феминизм: Восток. Запад. Россия. М.: Наука, 1993 21. Успенская В.И., отв. ред. Пути и перспективы интеграции гендерных методов в

преподавание социально-гуманитарных дисциплин. Тверь: Издательство «Фолиум», 2000

22. Уайли Джеймс. В поисках фаллоса. Приап и Инфляция мужского. С.-П.: Б.С.К., 1996.

23. Успенская В. И. Женщины, история, общество. Тверь, 1999 24. Фромм Эрих. Мужчина и женщина. М.: 1998.

25

25

25. Хайдер Каролин, ред. Пол, гендер, культура. М.: 1999 26. Хамитов Н. Пределы мужского и женского: введение в

метаантропологию.(курс лекций по философии). Киев: «Наукова думка», 1998. 27. Чикалова И. Р., ред. Женщина, образование, демократия. Минск, 1999 28. Ярская-Смирнова Е. Р., ред. Социокультурный анализ гендерных отношений.

Саратовский Университет: 1998 29. Ярская-Смирнова Е.Р. (отв. ред.) Гендер, власть, культура: социально-

анитропологический подход. Саратов: Саратовский гос. тех. универ., 2000

Тематика курсових і дипломних робіт 1. Поняття “гендер” у сучасних гуманітарних науках.

2. Філософія статі і сучасна теорія гендеру.

3. Соціальне конструювання гендеру як методологічний принцип в соціальних

науках.

4. Гендер і нація.

5. Чоловічі і жіночі образи у грецьких міфах.

6. Особливості обряду ініціації у різних культурах.

7. Ніцше: апологія принципового нерівності чоловіків і жінок.

8. Іконографія жіночих образів у мистецтві.

9. Чоловічі рухи і їхня ідеологія.

10. Вплив етнокультурних факторів на становище жінки у сім’ї і суспільстві.

11. Роль біологічних і культурних факторів у реакції організму на середовище

існування.

12. Сім’я у стародавніх цивілізаціях.

13. Традиції і долі української селянської сім’ї.

14. Становлення єдиної буржуазної культури і сім’ї.

15. Теорії кризи сучасної сім’ї.

16. Розподіл гендерних ролей у сучасному домогосподарстві.

17. Материнство як соціокультурний феномен.

18. “Чоловічі” і “жіночі” професії, сегрегація за статтю.

19. “Приватна” і “публічна” сфера людського життя.

26

26

20. Політична роль і гендерні аспекти ідеології екологічного руху.

21. Соціал-демократичні концепції тендерного паритету.

22. Скандинавський варіант вирішення “жіночого питання”.

23. Гендерні особливості виборців українських політичних партій (за матеріалами

газет і журналів).

24. “Феміне” і “маскуліне” у філософських концепціях.

25. Фемінізм і психоаналіз: проблеми взаємовідносин.

26. Феміністська теорія: філософський підхід

27. Гендерна критика сучасної цивілізації.

28. Архетипи мови і гендерна лінгвістика.

29. Проблема жіночої суб’єктивності у новітніх філософських концепціях.

30. Розвиток філософських ідей психоаналізу.

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. КАРАЗІНА

Філософський факультет

Кафедра теорії культури і філософії науки

РЕФЕРАТ

із курсу “Вступ до гендерних досліджень” на тему:

ФІЛОСОФІЯ ФЕМІНІЗМУ І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНОГО ФІЛОСОФСЬКОГО

ДИСКУРСУ

Виконав: студент філософського факультету, гр. ОК-51 Петренко Олександр Володимирович

27

27

Перевірила: Професор кафедри теорії культури і філософії науки Жеребкіна Ірина Анатоліївна

Харків 20____

28

28

“ ” 20 р. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ...

Documents