ШАНУЙМО РІДНИЙ КРАЙ

ПУСТОМИТІВЩИНА

СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО

РОЗВИТКУ РАЙОНУ

ПУСТОМИТИ - 2010

Затверджено рішенням районної радивід 03.06.2010р. №547

2

Стратегія сталого розвитку Пустомитівського району Львівської області розроблена завдяки реалізації проекту:

«Створення моделі узгодження інтересів громад великого міста та сільського району навколо нього»

Консультанти проекту: Ярослав Дробот – голова Пустомитівської районної ради, старший викладач Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Олександр Волошинський – Товариство «Зелений Хрест», керівник проекту Ярослав Геник – «Освітній ресурсний центр», доцент кафедри екології та ландшафтної архітектури Національного лісотехнічного університету України, консультант проекту Петро Грицишин – Західний центр Українського відділення Всесвітньої лабораторії, голова Громадської ради державного управління охорони навколишнього середовища у Львівській області, доцент кафедри права та підприємництва Львівського національного аграрного університету, консультант проекту Олександр Софій – «Європейський діалог», консультант проекту

У публікації подаються загальна характеристика Пустомитівського району Львівщини, природно-кліматичні умови регіону його розташування, стан екологічного, соціального і економічного розвитку району. Проаналізовані сильні та слабкі сторони, загрози та можливості розвитку громади Пустомитівщини та зокрема, сіл що межують з містом Львовом – Сокільники, Солонка, Зимна Вода, Чишки та Сороки Львівські. Сформульоване бачення майбутнього району та сіл, намічені шляхи та завдання розвитку пріоритетних стратегічних напрямків сталого розвитку регіону. Розроблені операційний план реалізації Стратегії сталого розвитку Пустомитівського району та система управління Стратегією.

Проект «Створення моделі узгодження інтересів громад великого міста та сільського району навколо нього» реалізований Товариством «Зелений Хрест» в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного Розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

Думки викладені в документі стратегії сталого розвитку громади є винятковою відповідальністю громади села Сокільники та не обов’язково відображають точку зору USAID, уряду США, Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

Пустомити-Львів, 2010.

3

До розробки стратегії були долучені:

Бабій Віктор Васильович, Барабаш Михайло Ярославович, Баран Володимир Афанасович, Бойдуник Степан Ігорович, Векляр Володимир Ярославович, Великач Зеновій Мирославович, Волошинська Тетяна Борисівна, Вульчак Андрій Васильович, Гнатишин Іван Степанович, Гонсьор Роман Броніславович, Грень Роман Йосипович, Давидко Ігор Іванович, Дейнека Володимир Йосипович, Децик Віктор Ігорович, Дідик Тарас Євгенович, Длябога Зіновій Романович, Дробот Ярослав Михайлович, Дубневич Богдан Васильович, Задорожний Юрій Іванович, Кирилейза Сергій Петрович, Кобрин Ігор Романович, Коваль Володимир Миколайович, Ковальський Михайло Данилович, Ковальчук Андрій Тимофійович, Козак Роман Іванович, Козлов Дарій Федорович, Колодій Богдан Петрович, Кузик Євген Васильович, Кузь Тарас Євстахійович, Кулик Надія Михайлівна, Кулинич Надія Михайлівна, Левицький Олег Михайлович, Лісна Мирослава Михайлівна, Магола Юрій Васильович, Магола Юрій Васильович, Мадай Ігор Богданович, Майовець Олег Ярославович, Максимець Євген Іванович, Мандзик Тетяна Володимирівна, Масляк Богдан Мирославович, Мащак Ярослав Іванович, Микитів Степан Петрович, Михальчук Олександр Пилипович, Морикишка Марія Богданівна, Москалюк Іван Йосипович, Мудрий Іван Володимирович, Надворний Василь Іванович, Назаркевич Ігор Миколайович, Низова Ольга Йосипівна, Онищак Ігор Іванович, Пацула Зіновія Іванівна, Погорецький Олександр Йосипович, Прокопович Володимир Степанович, Процайло Ярослав Євгенович, Рибак Василь Богданович, Ріжок Микола Олексійович, Рубаха Володимир Миколайович, Федина Ярослав Іванович, Чорний Мирослав Андрійович, Шарко Степан Володимирович.

4

ЗМІСТ

Концептуальні засади сталого розвитку Пустомитівщини……………………6

Частина 1. Аналітична довідка Пустомитівського району……………………9

1. Загальна характеристика Пустомитівщини………………………………….9

1.1. Адміністративний поділ та історична довідка району……………….9

1.2. Географічне розташування……………………………………………17

2. Природнокліматичні умови району…………………………………………19

2.1.Тектонічна та геологічна будова………………………………………19

2.2. Геоморфологія…………………………………………………………20

2.3. Кліматичні умови……………………………………………………...22

2.4. Ґрунтовий покрив…………………………………………………….. 27

2.5. Гідрологічні умови…………………………………………………….28

2.6. Корисні копалини……………………………………………………...30

2.7. Рослинний покрив……………………………………………………..30

2.8. Тваринний світ…………………………………………………………32

3. Екологічна характеристика району…………………………………………35

3.1. Екологічний стан ґрунтового покриву………………………………35

3.2. Екологічна характеристика водного середовища…………………..37

3.3. Екологічний стан повітряного басейну..…………………………… 39

3.4. Охорона довкілля…………………………………………………….. 42

3.5. Екологічні платежі та збір за забруднення середовища……………44

4. Характеристика соціальної сфери Пустомитівського району……………46

4.1. Населення………………………………………………………………46

4.2. Освіта та дошкільне виховання………………………………………46

4.3 . Фізична культура та спорт……………………………………………48

4.4. Охорона здоров’я……………………………………………………..50

4.5. Рівень зайнятості…………………………………………………….. 51

4.6. Соціальний захист населення..………………………………………53

5

Частина 2. Стратегія сталогоо розвитку Пустомитівського району……….. 56

1. Проблеми Пустомитівщини

(за аналізом анкетування мешканців району)…………………………….. 56

2. Бачення майбутнього та місія Пустомитівського району…………………61

3. Аналіз сильних та слабких сторін, загроз та можливостей

розвитку громади Пустомитівського району (Аналіз SWOT)……………63

3.1. Аналіз сильних сторін району………………………………………..63

3.2. Аналіз слабких сторін району………………………………………..64

3.3. Аналіз загроз розвитку району……………………………………….65

3.4. Аналіз можливостей розвитку громади……………………………..66

4. Стратегічні напрями розвитку Пустомитівського району………………..68

5. Шляхи реалізації пріоритетних напрямків Пустомитівщини…………….71

6. Завдання із реалізації стратегічних напрямків…………………………….79

7. Операційний план реалізації стратегії сталого розвитку……………...…100

8. Система управління Стратегією сталого розвитку……………………….101

9. Проблеми, які турбують мешканців окремих громад району……………104

6

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ПУСТОМИТІВЩИНИ

У сучасних тенденціях світового розвитку домінуючою є парадигма

сталого (мається на увазі збалансованого, гармонійного) розвитку.

Узагальнюючим і всесвітньо визнаним концептуальним документом цієї

парадигми є „Порядок денний на ХХІ століття”, який було ухвалено в 1992

році Конференцією ООН з охорони навколишнього середовища і розвитку,

що відбувалася в Ріо-де-Жанейро. Оскільки, успішність вирішення значної

кількості сучасних економічних, соціальних та природоохоронних проблем

залежать від урахування місцевих особливостей то участь та співробітництво

місцевих органів управління і громадськості в їхньому розв’язанні має бути

одним із вирішальних чинників у досягненні поставлених цілей.

Планування розвитку територіальних громад, що вже застосовується в

багатьох розвинутих країнах світу, є одним із ефективних прикладів

застосування інструментів реагування на зміни та виклики сучасного світу,

впорядкування їх позитивного та негативного впливу на життя та

забезпечення сталої динаміки росту його якості.

Стратегія сталого розвитку – сценарій цілей майбутнього, до якого

прямує громада та завдяки якому завершиться трансформація сьогоднішньої

ситуації на заплановану.

Стратегічне планування розвитку узгоджує співпрацю трьох секторів

самоврядної громади – влади, підприємницьких структур та громадських

організацій, дозволяє оптимально використати наявні територіальні ресурси,

та спланувати підготовку необхідних кадрів.

Стратегічне планування розвитку як на територіальному, так і на

муніципальному рівнях є важливим і невід’ємним елементом стратегічного

управління, яке поєднує науково-методичне забезпечення муніципального

менеджменту та розвиненість форм участі громади в управлінських

процесах.

7

Стратегічне планування розвитку громади – це робота групи, складеної

із представників всіх верст громади над визначенням:

майбутнього образу району, яким його хоче бачити сама громада;

стратегічних цілей, досягнення яких забезпечить майбутній образ

району;

необхідних засобів та логічних заходів спрямованих на досягнення

стратегічних цілей.

Стратегічне планування – це алгоритм системного управління реалізації

стратегічного плану для створення якомога кращого майбутнього

територіальної громади.

Стратегічне планування, як процес досягнення прийнятої місії,

необхідний для:

визначення основних стратегічних цілей, на які орієнтується

громада;

концентрації ресурсів на виконання поставлених завдань;

ширшого залучення зовнішніх інвестиційних коштів;

консолідації внутрішніх сил громади;

забезпечення стійкого еколого-соціально-економічного розвитку

громади;

планомірної реалізації інноваційної та інвестиційної політики;

ціле направленої підготовки кадрів для вирішення конкретних

завдань.

Стратегія впорядковує оперативну та тактичну діяльність громади, а в

подальшому служить основою для розробки бізнес-планів, заявок на позики

та гранти, спонсорську допомогу.

Головними перевагами стратегічного планування для громади є:

зменшення невизначеностей у функціонуванні та розвитку;

оцінка результативності дій з точки зору довготривалих цілей;

доступ до дотаційних програм;

згуртування мешканців громади району.

8

Стратегічне планування надає громаді можливість реалістичніше

передбачити майбутнє і планомірніше розподіляти в часі та в цільовому

використанні ресурсний потенціал.

Створення Стратегічного плану розвитку допоможе громаді самостійно

визначити бачення майбутнього свого району, планомірно вирішувати

важливі екологічні, соціальні та економічні питання розвитку, визначити

необхідні засоби та провести логічні заходи спрямовані на реалізацію

поставлених завдань.

Розробка стратегічного плану розвитку Пустомитівського району

базувалась на положеннях Стратегічного плану розвитку Львівської області

до 2015 року. Запропонована Стратегія сталого розвитку Пустомитівського

району – це шляхи розвитку і завдання нам, мешканцям на найближчі 15

років.

Метою запропонованого документу є викладення позиції громади

Пустомитівського району та позиції влади щодо загальних пріоритетів

збалансованого розвитку краю.

Стратегію сталого розвитку Пустомитівщини ґрунтується на аналізі тих

дисбалансів, які існують в економічній, соціальній та екологічній сферах

району, а також на визначенні шляхів подолання цих дисбалансів в напрямі

досягнення збалансованого розвитку району. На відміну від попередніх

програм соціально-економічного розвитку Пустомитівського району, цей

документ увібрав у себе весь багаторічний досвід створення планів розвитку

різних територіальних громад, аналіз їх виконання, “каменів спотикання” та

невдач, причини невдоволення сьогоденням, бачення простими громадянами

свого майбутнього та їх сподівань.

Стратегія сталого розвитку Пустомитівського району складається із

конкретних напрямів, цілей та дій, які потрібно здійснити як владі, так і

громаді Пустомитівщини, задля забезпечення високо рівня життя та

добробуту громадян.

9

ЧАСТИНА 1

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПУСТОМИТІВЩИНИ

1.1.Адміністративний поділ та історична довідка району

У різні історичні часи населені пункти сучасного Пустомитівського

району належали до Львівського повіту, а згодом частина з них була і в

складі Щирецького, Городоцького, Бережанського пізніше Бібрського

повітів. Після 1939 року адміністративно Пустомитівщина була ще більше

різношерста. На її теперішній території функціонували Щирецький,

Сокільницький, Брюховецький, Винниківський, Ново-Яворівський та

Бібрський райони.

Пустомитівський адміністративний район був сформований в жовтні

1965 року та розташований в центральній частині Львівської області. На

сьогодні адміністративний район займає пдощу 948 км2, що складає 4,4 %

території області. Адміністративно-територіальний поділ району налічує

Пустомитівську міську, Щирецьку селищну та 39 сільських рад на території

яких розміщено місто Пустомити, селище Щирець та 103 сільських

населених пункти (рис. 1.1).

Населення району на кінець 2009 року складало 111,9 тисяч осіб, з яких

міське населення складає 15,3 тис. осіб, а сільське – 97,6 тис. осіб. У

районному центрі місті Пустомити проживає 9,8 тис. осіб, у селищі Щирець

5,5 тис. осіб, а в 103 населених пунктах району – 97,6 тис. осіб. Загалом

населення Пустомитівщини складає 4,0 % мешканців Львівщини.

Районний центр – місто Пустомити – розташоване у межиріччі Щирки

та її притоки Ставчанки (басейн Дністра) 19 км на південний захід від

Львова. Місто вперше згадується в 1441 р. у Львівській судовій книзі. У той

час через Пустомити проходив торговельний шлях, тут збирали королівське

мито. Це, вочевидь, і дало назву селу – спочатку Мито, а потім

транформувалося у Пустомити.

10

Рис. 1.1. Адміністративний поділ території Пустомитівського району

Територія сільських рад району межує з обласним центром – містом

Львовом. Історичний розвиток населених пунктів прилеглих до Львова,

зокрема Сокільників, Солонки, Зимної Води, Чишків та Сороків Львівських

наводиться нижче.

Сокільники

Сьогоднішні Сокільники – одне з найбільших сіл Пустомитівщини. Має

воно давню і славну історію. Перша згадка датується 1393 роком. Зрозуміло,

що поселення тут виникли значно давніше. По назві села можна твердити, що

люди селилися тут ще в княжих часах і називали їх сокольничими, тобто

мисливцями, які полювали за допомогою соколів.

Однак їх, сокольничих, було, мабуть, небагато. Свідченням цього є

грамота від 1 грудня 1425 року, в якій йдеться про те, що бурмистер Львова,

нові й старі райці надають, згідно з привілеєм Владислава II, так звані

11

обшари між селами Зуброю, Сокільниками і Скниловом львівському

громадянинові П. Гольбергу, який зобов’язався їх заселити…Але вже 1485

року тут поселяються львівські каноніки. Наприкінці XVстоліття

Сокільники, як кажуть, вже твердо стояли на ногах, бо 1485 року війт Іван з

Сокільник за 250 гривень купує частину Зубри і половину Сихова.

Саме тоді починається ополячення села, поскільки якийсь шляхтич Йов

іменує себе Сокільницьким. У 1591 році село вже мало статус королівського,

а через два роки були визначені межі між Сокільниками і Львовом.

Жителі села постійно платили частку від одержаних прибутків

львівським канонікам, від яких у березні 1765 році їх звільнив львівський

архієпископ В. Сєраковський. До речі, документ, який це підтверджує,

писаний в Оброшино.

Село з кожним роком все більше і більше ополячується. Спостерігаються

непоодинокі випадки, коли греко-католики переходять на латинський обряд.

На той час і до 1939 року це була дуже проста процедура – взяти виписку з

метричної церковної книги і віддати її в костел. Зрештою, таких прикладів

немало і в інших селах району.

Напередодні Першої світової війни Сокільники вже цілком польське

село. З 3119 жителів, 56 значилися русинами і відвідували церкву в Солонці.

Дуже часто згадуються Сокільники в хроніці українсько-польської війни

1918 року. Та найбільше жертв полягло з обох боків 24 листопада, коли на

село вели наступ січовики під командою О. Букшованого. Місцеві жителі

польської національності чинили шалений опір. Внаслідок артилерійського

вогню, майже половина хат згоріла.

Сьогодні Сокільники – це фактично передмістя Львова, одне з найбільш

заселених сіл Пустомитівщини. Зараз тут 5524 жителі. Після Другої світової

війни, внаслідок сумно відомої операції «Вісла», село заселили переселенці з

Польщі.

Після 1991 року активізувалося громадське життя. Найперше Сокільчани

подбали про те, щоб відновити свої історичні корені. Тут, зокрема,

12

встановлені пам’ятні хрести на честь 1000-ліття хрещення Русі-України та

відродження Української Греко-Католицької Церкви, а також тим, хто поліг

за волю України.

У день святкування 5-ї річниці відновлення Української державності в

селі відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку, авторами якого є сокільчани

М. Амбіцький, Б. Фреїв, О. Католик (скульптори) та В. Бліщук, Ю. Квасниця

(архітектори).

Солонка

Коріння цього села, як і попереднього, сягають щонайменше XII

століття. Стояло воно на шляху, яким возили сіль з Коломиї на Галич,

Теребовлю, Звенигород, Шоломинь (Солеминь), Солонку, Городок Сільний,

Перемишль і далі в Західну Європу. Власне, сама назва говорить сама за себе

– Солонка. Але перша згадка, а значить його історія, датується 1433 роком. У

середині XVI століття згадуються в документах два поселення – Солонка

Велика і Солонка Мала.

У ті часи жителі мали повинність, згідно з наказом львівського старости

забезпечувати місто підводами, а також здавати до замку мед. Про це,

зокрема, свідчить декрет короля С. Баторія від 20 червня 1578 року: «Стефан

видає декрет у справі підвод… Цей обов’язок накладається на підміські села

Солонку, Смерків, Жиравку, жителі яких натомість звільняються від усяких

панщинних робіт».

За даними церковного шематизму, у 1832 році в Солонці проживало 770

чоловік. На пам’ять про скасування панщини, в селі був встановлений хрест.

Солонківчани постійно вели боротьбу проти ополячення, навіть зверталися з

цією справою до митрополита Г. Яхимовича.

У середині 80-х років XIX століття в селі вже активно працює читальня

«Просвіти», а згодом було організоване і товариство «Сокіл».

Напередодні Першої світової війни в Солонці проживало 1182 чоловіки,

з яких – 126 католиків і 21 єврей.

13

Внесла Солонка свою лепту і у визвольні змагання 1914-1920 років. Так,

у восьмій сотні першого полку Українських Січових Стрільців служив О.

Чуяк. З початку і до кінця грудня 1918 року село було прифронтовим. Воно

декілька разів переходило з рук у руки. Можливо в цих боях брав участь і

старшина Української Галицької Армії, солонківчанин С.Ших.

У роки польської окупації в Солонці активно діяла радикальна партія,

був створений і осередок Організації Українських Націоналістів. Один з

членів ОУН М. Копач загинув у 1935 році разом з М. Ковалюк зі Скнилова.

А вісімнадцятирічний підпільник М. Мікльош, який був охоронцем Л.

Гайовської, загинув разом з нею у Скнилова 1954 року.

Радянський період в історії Солонки нічим не відрізняється від інших

підльвівських сіл. Сьогодні найперше впадає в око нова забудова. Можна без

перебільшення твердити, що село виросло майже ще так раз. Зараз тут

проживає 3406 чоловік.

Зимна Вода

В архівних документах згадка про це поселення сягає 1365 року. А

йдеться в цьому манускрипті про те, польський король Казимир III надає

мельникові Кіндратові з Прусії за його заслуги третю частину

зимноводківського млина під Львовом та третю частину прибутків від нього.

А повним господарем села в 1425 році вже виступає Іван Голом бек,

виходець з Польщі, якому король віддячив ся маєтками в Зимній Воді за

якісь заслуги перед Ойчизнув. Згодом, коли Голом бека призначають

львівським земським підсудком, він вже іменується як Іван із Зимної Води,

або Іван Зимноводівський.

До речі, його дружина Маргарита була дочкою Івана Зубрського, який

був родом з польського містечка Берави. Ця родина володіла Зимною Водою

впродовж ста п’ятдесяти трьох років. Один з правнуків голови роду Івана

Голом бека Балтазар володів ще й Лісневичами і Глинною. Він так й

іменувався — Балтазар Лесньовський

14

Млин на Краківському передмісті, що звався Зимноводнівським, мав

досить-таки велику популярність, а значить немалі прибутки. Це призводило

до неодноразових суперечок, які розглядалися в суді. Часом сам король

змушений був займатися цією справою, як це було 1542 року: «Сигізмунд I,

беручи до уваги першорядне значення Львова на руських землях…, дарує

містові та громадянам солодовий млин, що зветься Зимноводнівським…»

Згодом виявилося, що цей млин король вже віддав у власність К. Гинеку.

Отже, львів’яни тільки після його смерті зможуть користуватися цим

млином. У 1569 році діти К. Геника судилися з райцями Львова за цей же

млин. Змушені були третину доходів від нього віддати Львову.

Вже в 1578 році біля млина згадується поселення, яке підлягало

юрисдикції Львова. (Правдоподібно, що в цьому випадку йде мова про

Зимноводнівку. Сьогодні — Холодноводнівка).

З цього часу село поступово починає ополячуватися. Жителі греко-

католицького обряду, щоб зберегти свою ідентичність і уникнути асиміляції,

змушені були освоювати мочаристі північні окраїни (сьогодні - Рудно).

До Першої світової війни Зимна Вода — це типове село, в якому

проживало 742 католики і тільки 78 чоловік, які вважали себе греко-

католиками. Церква Воздвиження Чесного Хреста, яку відвідували українці,

знаходилася в Рудно, а в Зимній Воді діяв костел.

Це ж саме можна сказати і про Зимноводнівку, де на той час проживало

650 поляків і 35 українців. Конопниця і Лапаївка, — поселення, які виникли

на місці колишніх фільварків.

Під час українсько-польської війни через ці села проходив фронт. Тут

велися кровопролиті бої, особливо підчас проведення Вовчухівської операції.

Після Другої світової війни, внаслідок операції «Вісла», поляки виїхали

в Польщу, а Зимну Воду, Зимноводнівку, Лапаївка і Конопниця заселили

депортовані українці.

Сьогодні Зимна Вода — найбільший населений пункт Пустомитівщини,

в якому проживає 9475 осіб.

15

Чишки

Відколи себе пам’ятає це поселення, — перша згадка 1364 року — воно

було польським. Правда, згадка про будівництво тут костелу, кошти на який

фундував Іван Дмитровський, датується 11 листопада 1420 року. В 1463 році

львівський хорунжий Юрій Струмило, тодішній власник Чишок, подарував

село францисканському монастиреві св. Хреста у Львові, яким він володів до

Першої світової війни. У 1913 році в Чишках проживало 2145 католиків і

лише 4 українці.

А. Прохаска у книзі «Чишки коло Львова» наводить такий факт: 27

грудня 1903 року за рішенням громадської ради було зліквідовано місцеві

ярмарки, які відбувалися три рази у рік і тривали три дні. На перший погляд

— це рішення людей недалекоглядних. Адже це приносило чималі прибутки.

У Чишках ця справа мала дещо інший присмак. На початку XX століття тут

заправляли організацією ярмарків винниківські євреї. Вони дбали про те, щоб

жителі навколишніх сіл могли придбати все необхідне для побуту. Та

найбільше цікавило цих світових торгашів, щоб селяни за безцінь продавали,

зароблені тяжкою працею сільськогосподарські продукти, а також корови та

коні. Та найбільшою бідою були єврейські бітки, в яких торували горілкою.

Продавши якусь живність, селянин перехиляв чарку-другу і не зчувався як з

його кишені гроші перекочували до калитки Мошка. Так що жодного

прибутку ці ярмарки громаді не приносили.

Сороки-Львівські

Якось непомітно, окремішно проходить сьогодні життя Сорок-

Львівських. Зрозуміло, що в цьому винен і Львів, на підприємствах якого

знайшла роботу переважна більшість мешканців. У недалекому минулому це

село не сходило зі сторінок газет. Та й в архівних документах про нього

можна знайти багато цікавих фактів, які дають змогу краще впізнати історію

рідного краю.

16

Перша згадка про Сороки-Львівські – це 1421 рік. Отже, заселилося

воно, як і всі навколишні села, на початку XV століття. Хоча археологи

твердять, що в цій місцевості проживали наші предки ще в бронзовому віці,

але сучасне село виросло на місці фільварку шляхтича Сроковського.

Вже пізніше село належало вдові Станіслава Гинека Софії, яка, крім

того, мала земельні володіння і в Зимній Воді.

Треба відзначити, що Сороки-Львівські, незважаючи на всілякі

перипетії, твердо стояли на національному грунті. Після 1848 року село з

кожним роком все більше і більше активізується у громадському житті. В

другій половині 80-х років тут починає діяти читальня «Просвіти», згодом

рільники об’єднаються в товариство «Сільський господар», створюється

«Січ». Найбільші заслуги в цьому парохів о.П.Бажанського й І.Чере-

пашинського.

Із помітних подій українсько-польської війни впродовж всієї весни 1919

року Сороки були фронтовим селом. Післі Другої світової війни в селі був

організований над районний провід ОУН. Чимало юнаків стали в ряди

підпільників. Доля їхня склалася трагічно. Прикладом цьому може

послужити родина Гринчишиних. Іван і Володимир – два брати – стали

вояками УПА, брали участь у багатьох бойових акціях. Іван загинув у

власній хаті, покінчивши життя самогубством, коли після півгодинного бою

зрозумів, що становище є безвихідним.

Володимир загинув під Гамаліївкою, прикриваючи відступ своїх

товаришів, які потрапили в пастку 28 липня 1950 року. Тяжко поранений, він,

щоб не потрапити в руки енкаведистів, застрелився.

Червоною мітлою пройшлися більшовики Сороками-Львівськими, коли

було вбито письменника Я. Галана. 10 чоловік були осуджені на різні строки

тюрми. З ними розділив цю доля і їхній священник Денис Лукашевич з

дружиною, трьома дочками і синами Олегом, Мироном і Зиновієм, а Ілларія

було розстріляно.

17

У сім’ї місцевого дяка М. Дуди (був вивезений в Сибір) народився

легендарний сотник М. Дуда, якого більше знають під псевдонімом

«Гріменко».

Поскільки в Сороках-Львівських була явочна квартира зв’язку

Крайового проводу ОУН, тут неодноразово бував головнокомандуючий УПА

Роман Шухевич.

1.2. Географічне розташування

Пустомитівський адміністративний район розташований в центральній

частині Львівської області та межує на північному заході з Яворівським і

Жовківським районами, на заході з Городоцьким, на північному сході з

Кам'янка-Бузьким районом, на сході з Перемишлянським районом і на півдні

з Миколаївським районом (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Територія Пустомитівського адміністративного району Львівщини

18

У географічному відношенні Пустомитівщина займає південну частину

Львівської Галицько-Волинської западини, яка в свою чергу належить до

Східно-Європейської платформи і заповнена потужною (5-7км.) товщею

осадових порід.

Територія району має хвилясто-рівнинну поверхню і є своєрідною

комбінацією поліських та опільських ландшафтів, на яких поширені луки,

пасовища, дубово-грабові ліси із домішками ясена, осики, смереки та берези.

На території Пустомитівщини чітко виділяються 5 природніх районів:

Львівське Опілля, Львівське плато, Давидівське пасмо, Грядове Побужжя та

Бібрське горбогір’я.

Специфічною особливістю географічного положення району є те, що

воно лежить на межі двох геотектонічних структур і двох фізико-

географічних країн. Поряд проходить Головний Європейський вододіл, який

розмежовує річки басейнів Балтійського і Чорного морів. Відстань району від

Балтійського і Чорного морів майже однакова – близько 600 км.

Територія розташування району знаходиться в зоні Галицько-

Волинської долини в смузі її переходу в Передкарпатський згин. Географічна

зона України – Прикарпаття.

Зручність географічного положення району пов’язана не тільки з

близькістю до Львова, але й розташування його на важливих залізничних та

автомобільних шляхах обласного, державного та міждержавного значення

Розвинута сітка транспортного зв’язку робить населені пункти району

доступне гостям та туристам.

19

2. ПРИРОДНО- КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РАЙОНУ

2.1. Тектонічна та геологічна будова

Регіон розташування Пустомитівського району має досить складну

тектонічну будову. Це зумовлено специфічним положенням території -

практично стик двох значних тектонічних структур — Західноєвропейської

молодої платформи і Карпатської складчастої системи.

Складні тектонічні процеси регіону розташування району

супроводжувалися прогинанням земної кори і розчленуванням її

тектонічними розломами і скидами на окремі блоки, кожний з яких

зміщувався на різну глибину. Поздовжні і поперечні регіональні і локальні

тектонічні розломи, флексури, брахіантиклінальні і куполоподібні складки

на різних глибинах мають широке поширення.

Особливістю геологічної будови району вважається повсюдне

поширення четвертинних порід, які покривають міоценові відклади. Це

насамперед леси і лесовидні породи. Четвертинні (антропогенові) відклади

дуже відрізняються між собою за походженням - алювіальні, делювіальні,

елювіальні, еолові, флювіогляціальні; товщиною - від одного до кількох

десятків метрів; літологічним складом - від глин до крупних валунів.

Заплави рік виповнені алювіальними відкладами, а саме: жовтувато-сірі

піски і суглинки, чорні і темно-коричневі торф’яники. Останні залягають як

на поверхні, так і в захороненому вигляді.

Територія району розміщена переважно на крейдових, третинних і

четвертинних відкладах. Підошва крейдяних відкладів залягає на глибині

300- 400 метрів на розмитій поверхні відкладів карбону. Третинні відклади

виступають у вигляді пісчаників, вапняків, гіпсу, досягаючи місцями 100

метрів товщини і є головним геологічним елементом будови району. На

плоских водороздільних ділянках плато розвинутий досить потужний

четвертинний покрив, в результаті чого корінні крейдові і міоценові відклади

оголяються.

20

Суттєвим фактором, який впливає на формування морфологічних рис

пейзажу Пустомитівщини, є води системи річок і струмків, ерозійна сила

яких дуже велика. Найбільшу активність проявила річка Щирець, яка

розмиває поверхневі шари літосфери. В результаті її діяльності розмиваються

мякі материнські породи, утворюючи при цьому багаточисленні лощини і

яри, розвиток яких в більшості випадків зупинено внаслідок ведення

озеленювальних робіт.

Пустомитівський район характеризується наявністю водоносних

горизонтів в третинних та четвертинних відкладах. Підземні води

четвертинного водоносного горизонту пристосовані до флювіогляціально-

алювіальних піщаних відкладів і залягають на глибині від 2,0 до 6,0 м.

Живлення відбувається в основному за рахунок атмосферних опадів. У

зв'язку з відсутністю верхнього водоупору і близького залягання дзеркала

підземних вод до денної поверхні, підземні води схильні до забруднення і

для централізованого водопостачання не рекомендуються.

2.2. Геоморфологія

У географічному відношенні Пустомитівщина займає південну частину

Львівської Галицько-Волинської западини, яка в свою чергу належить до

Східно-Європейської платформи із потужною товщею осадових порід.

До часів дніпровського зледеніння регіон розташування

Пустомитівського району являв собою складчасто-підвищену систему у

вигляді низькогірних хребтів, складених третинними відкладами. В час

дніпровського зледеніння цей район був підданий інтенсивним процесам

водно-льодовикової ерозії, що призвело до вирівнювання рельєфу.

Відступ льодовика супроводжувався посиленою водною і вітровою

ерозією, акумулятивною діяльністю рік, перерозподілом пухкого матеріалу,

що в результаті відбилось на геологічній будові і рельєфі.

21

Значний вплив на становлення рельєфу району мали материкові

зледеніння, особливо окське зледеніння, яке з усіх трьох зледенінь на

території Західної України охопило найбільші площі. Багато науковців з

діяльністю льодовикових вод пов'язують утворення широких річкових долин

та їх озероподібних розширень.

Територія району характеризується великою різновидністю ландшафтів і

форм земної поверхні. Рельєф регіону розташування району горбисто-

рівнинний. При цьому рівнини Пустомитівщини за висотою над рівнем моря

належать до височин, а за зовнішньою будовою – до хвилястих горбисто-

увалистих та зандрових рівнин. Найпоширенішими формами рельєфу в

районі є підвищення у вигляді горбів і увалів та міжувальні зниження.

На території Пустомитівщини чітко виділяються 5 геоморфологічних

районів: Львівське Опілля, Львівське плато, Давидівське пасмо, Грядове

Побужжя та Бібрське горбогір’я (рис.3).

Рис. 1.3. Геоморфологічна схема регіону розташування

Пустомитівського району.

22

Повсюдно на території району спостерігається вплив людини на рельєф і

поява незліченної кількості антропогенних форм мікрорельєфу у вигляді

дорожніх насипів, каналів, кар’єрів та інше. Вирубка лісів, розорювання

земель спричинили посилення водної і вітрової ерозії поверхні.

2.3. Кліматичні умови

Клімат Перемишлянського району помірний, перехідний від морського

до континентального. Протягом року переважає помірне морське повітря з

Атлантики. Воно приносить взимку відлиги, хмарність, снігопади, а влітку –

прохолоду і рясні дощі.

На його формування впливають різні чинники, найголовніші з яких

сонячна радіація, атмосферна циркуляція і характер земної поверхні, а її

величина залежить від висоти Сонця над горизонтом. За місяцями висота

Сонця опівдні в місті Пустомити коливається в межах від 17 до 64 градусів

(табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Висота Сонця опівдні

Місяці І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

Висота Сонця, град

26 34 41 49 56 64 56 49 41 33 25 17

При безхмарному небі протягом року на широті міста Пустомити

сонячна радіація становить близько 143 ккал/см2, а сума тривалості

сонячного сяйва 4380 годин на рік. Однак, внаслідок впливу хмарності,

сумарна (пряма і розсіяна) сонячна радіація фактично становить 100 ккал/см2

(по Україні 92-127 ккал/см2), а сонячне сяйво – менше 1600 годин на рік.

Альбедо (відбита від земної поверхні сонячна радіація) становить 30,5%,

тобто 30,5 ккал/см2. Ефективне випромінювання становить 21 ккал/см2 за рік.

Радіаційний баланс на території району дорівнює 48,5 ккал/см2 за рік (по

Україні 42-63 ккал/см2, у світі – 60 ккал/см2).

23

Атмосферна циркуляція, завдяки географічному положенню району

знаходиться під одночасним впливом повітряних мас Євразії і Атлантичного

океану. В зимово-весняний період спостерігається притік континентального

арктичного повітря, чим пояснюється холодна, безхмарна погода і низькі

температури повітря. Весною і літом деколи пробивається континентальне

тропічне повітря, яке зумовлює досить високі температури. Повітряні потоки

Середземномор’я зумовлюють теплу погоду з туманами. В літньо-осінній

період часто поступає морське арктичне повітря, яке характеризується

вологою і холодною погодою.

Внаслідок загальної циркуляції атмосфери в район найчастіше прони-

кають повітряні маси помірних широт, рідше – тропічних і арктичних широт.

При загальній перевазі континентального помірного повітря, на територію

району часто надходить морське повітря.

Повітряні маси поширюються переважно у вигляді циклонів і антицик-

лонів. Щорічно територію району почергово займають десятки циклонів і

антициклонів. При цьому дія антициклонів обіймає в середньому 65%, а дія

циклонів – 35% днів року. Циклони переміщаються переважно із заходу,

південного і північного заходу, південного сходу і півдня. Вони приносять

взимку потепління з частими відлигами і опадами, а влітку – похмуру погоду

із затяжними дощами.

Особливо нестійкою буває погода при проходженні атмосферних

фронтів. Декілька разів на добу можуть змінюватися напрями вітру, опади

можуть то припинятися, то починатися знову.

Тривала ясна і суха, морозна взимку і спекотна влітку погода

обумовлена антициклонами, які взимку поширюються в основному із сходу і

південного сходу, влітку – з південного заходу і заходу. Арктичні повітряні

маси вклинюються в межі району в різні пори року, викликаючи взимку,

весною і восени раптові похолодання та заморозки, а влітку посилюють

посушливу погоду.

24

Зміна величини сонячної радіації протягом доби і року зумовлює відпо-

відний добовий і річний хід температури повітря в районі. За даними

метеостанцій міст Стрия та Львова, що найближче розташовані до

Пустомитівського району середньомісячні температури районів регіону

складають від –7,8° до 20,6°С (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Середньомісячні температури повітря міст

Стрий та Львова за 2008 рік, °С

Місяці І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

Стрий -7.4 -3.5 0.5 9.9 13.7 17.1 20.6 18.1 15.6 10.6 5.7 2.7

Львів -7.8 -4.5 0.6 9.5 13.3 16.5 20.0 17.4 14.9 9.8 4.9 1.7

Абсолютна максимальна температура повітря 36°С, абсолютна

мінімальна - -34°С. Середня максимальна температура найбільш теплого

місяця 23°С, середня температура опалювального сезону - -0,2°С, а його

тривалість - 191 доба.

Вже в квітні проходить інтенсивне зростання тепла, але в цей час часто

повторюються заморозки, які звичайно тривають до перших днів травня, а в

окремі роки спостерігаються значно пізніше.

За останні 50 років абсолютний максимум температури повітря в місті

становив 37°, а абсолютний мінімум дорівнював -33°.

Середня тривалість безморозного періоду становить 160 днів, міні-

мальна і максимальна — відповідно 122 і 243 дні. Заморозки в не зимові

місяці бувають у березні, квітні, травні, вересні, жовтні та листопаді.

У зимовий період середня температура поверхні ґрунту близька до

середньої температури повітря. У грудні вона складає в середньому -5°, а в

липні в середньому + 21°. На поверхні ґрунту заморозки весною закінчується

пізніше, а восени починаються раніше, ніж заморозки в повітрі.

Промерзання ґрунту залежить від товщини снігового покриву.

Найбільша глибина промерзання ґрунту спостерігається в грудні - січні і

25

коливається в межах 40 - 70 см, досягаючи деколи найбільшого значення 120

см.

Особливістю клімату району є висока вологість повітря. Середня

абсолютна вологість повітря для міста становить 9,2 мб за рік, а середня

величина відносної вологості повітря - 77% У зимово-осінній період відносна

вологість повітря досягає 81-86 %, а у весняно-літній період знижується до

62-69 % (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Абсолютна та відносна вологість повітря

Місяці І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

Абс.волог., мб 4,4 4,4 5,6 7,6 10,9 13,9 15,9 15,2 12,1 9,2 6,5 5,1

Відн.волог., % 85 81 77 63 62 71 78 79 77 81 84 86

На території району хмарна погода домінує протягом року. Цьому

сприяють як місцеве поверхневе випаровування, так і насичене вологою

повітря, принесене циклонами з Атлантики. Хмарність у районі становить

66-70 %. За рік буває в середньому 42 безхмарних дні, а похмурих і напів

хмарних — 323 дні. Найбільше похмурих днів припадає на холодний період

року, найменше — на теплий.

Порівняно з хмарами тумани є малорухомими і швидкоминучими. За рік

нараховується в середньому 60 днів з туманами, з яких на холодний сезон

припадає 42 дні, а на теплий -18 днів.

Атмосферні опади на території району визначаються в основному

циклонічною діяльністю і є частими. В середньому у районі випадає 640 мм

опадів на рік. Зволоження району надмірне з коефіцієнтом зволоження

більшим 1,1. За порами року опади випадають нерівномірно. Серед місяців

року найбільше опадів припадає на вересень — 154 та 168 мм, найменше на

вересень — 5 та 11 мм (табл. 1.4). Інтенсивність опадів буває найвищою під

час літніх грозових злив.

26

Таблиця 1.4

Місячна кількість опадів району за 2008 рік, мм

Місяці І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

Стрий 22 42 59 66 118 52 93 154 5 33 47 18

Львів 17 37 82 56 108 120 111 168 11 34 64 20

Сніговий покрив у районі нестійкий. В окремі зими він по декілька разів

змінюється. Найшвидша дата появи снігу 16 жовтня, а найпізніша - 13

грудня. Стійкий сніговий покрив встановлюється в другій половині грудня.

Середня тривалість стійкого снігового покриву 67 днів, максимальна -116

днів, а мінімальна - 32 дні. Найшвидше сніг зникає 20 лютого, найпізніше —

29 квітня. Висота снігового покриву в середньому дорівнює 5-12 см. Іноді

сніг досягає висоти 20-25 см, а в ярах — до 50 см. Впродовж останніх 10-15

років значних снігових завалів не спостерігалося, рідкісними були

хуртовини.

Річний хід інтенсивності атмосферної циркуляції і сезонне зміщення

окремих центрів дії атмосфери визначають річний хід швидкості вітру, який

характеризується максимумом в лютому і мінімумом в липні (табл. 1.5).

Середньорічна швидкість вітру у місті складає 3,5 м/с.

Таблиця 1.5

Середньорічна швидкість вітру в Пустомитівському районі, м/с

Місяці І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

Швидкість

вітру

3,7

3,9

3,6

3,7

3,8

3,0

2,8

2,9

3,1

3,5

3,7

3,8

У районі переважають вітри південно-західного та західного напрямку,

взимку - південно-західний, влітку - західний і північно-західний. Середня

швидкість вітру коливається від 3 до 4 м/с. Але в році спостерігається біля 20

днів із швидкістю вітру, що перевищує 15 м/с. Сильні вітри часто бувають в

осінньо-зимовий період і супроводжуються сильними опадами у вигляді

27

дощу і снігу. Вітровальні явища не наносять відчутної шкоди

лісонасадженням і не мають масового характеру.

Даному району зовсім не властиві сильні морози, посухи, суховії та

пилові бурі. Навпаки, для нього характерні часті відлиги взимку, значна

хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки.

До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток

рослинності в регіоні відносяться: ранні осіння та пізні весняні приморозки;

надмірні опади в окремі роки, що викликають підняття ґрунтових вод і

повені.

Щодо кліматичних процесів на території району чітко виражені чотири

періоди - пори року, кожна з яких має свої особливості. Часові межі пір року

є до певної міри умовними і не завжди вкладаються в календарні місяці, які

для них відведені.

2.4. Ґрунтовий покрив

Ґрунтовий покрив району чітко підпорядкований певним географічним

закономірностям і відзначається великою різноманітністю за генезисом,

механічним складом, водно-фізичними особливостями та родючістю.

У результаті польового і лабораторного вивчення ґрунтів на території

району виділені такі грунтотвірні породи:

продукти вивітрювання крейдових відкладів;

флювіогляціальні відклади; лесси і лессовидні суглинки;

алювіально-делювіальні відклади; алювіальні відклади.

Різноманітність в ґрунтоутворюючих породах в співвідношенні з різною

рослинністю зумовлює і формування різних типів ґрунтів на території

Пустомитівського району. Таким чином, при грунтово - лісотипологічному

дослідженні в межах району виділено п’ять основних типів ґрунтів:

сірі лісові опідзолені;

чорноземи опідзолені

28

дерново-слабопідзолисті;

дерново-карбонатні;

болотні.

Західну і центральну частини району займають світло-сірі, сірі і темно-

сірі опідзолені ґрунти. На сході і півночі переважають темно-сірі опідзолені

ґрунти і опідзолені чорноземи. Значна частина земель розорана.

Збіднення верхнього горизонту та відносно збагачення грубим пилом

зумовлюють низький ступінь структурності та протиерозійної стійкості цих

ґрунтів. Вони швидко ущільнюються після обробітку, запливають після

дощів, утворюючи після висихання поверхневу кирку.

Структурні ґрунти менше піддаються ерозійними процесам,

відзначаються сприятливими водно-фізичними властивостями та

оптимальним режимом вологозабезпеченості.

У процесі розвитку міста Пустомити та сіл району проходила зміна

ґрунтового покриву. До основних наслідків зміни можна віднести:

замощення території в процесі будівництва і впорядкування дорожної сітки,

скорочення площ природного заболочення, формування культурного шару

ґрунту, забруднення ґрунтів різноманітними хімічними сполуками.

Головними завданнями щодо збереження і поліпшення якості ґрунтів є

заходи із запобігання ерозії, внесення науково обґрунтованих норм

органічних та мінеральних добрив, не допускання забруднення їх

шкідливими речовинами.

2.5. Гідрологічні умови

Регіон розташування Пустомитівського району характеризується густою

річковою сіткою, що пов’язано з великою кількість опадів та значним

ерозійним розчленуванням поверхні.

Річки північно-східної частини належать до басейну Західного Бугу,

західної – до Дністра. Основними ріками на території району є ріки Щирець

29

Зубра та Ставчанка. Переважає дощове живлення річок, дещо меншим є

снігове і підземне. На багатьох річках району знаходяться ставки, а на річці

Ставчанці функціонує філіал Інституту рибництва України.

Долини рік, які в льодовиковий період були сильно розмиті талими

льодовиковими водами. У поперечному перерізі річкова долина має

трапецеподібну форму, плоске днище, пологі схили і дуже розмиті тераси.

Заплава сягає в ширину 2-2,5 км. Днище річкової долини складене

алювіальними жовтувато-сірими пісками і суглинками, а також

торф’яниками. При переході від днища до схилів поширені флювіогляціальні

супіски і суглинки, а вище по схилах — делювіальні відклади.

Напрям течії річки різний з перевагою східного. Швидкість течії при

середньому рівні води становить 30-40 см/с, під час межені - 20-30 см/с, а під

час паводків і повеней -50 см/с.

Льодостав починається переважно на початку грудня і закінчується в

першій половині березня. Він найчастіше нестійкий і за зиму декілька разів

змінюється.

Поширення і залягання підземних вод району тісно пов’язане з

геологічною будовою, літологічним складом гірських порід, кліматом та

іншими чинниками. Водоносні горизонти на території мають широке

поширення, значну потужність і добру якість води. Рівень залягання

ґрунтових вод неоднаковий — від 0,5 м у заплавах рік до 20 м і більше на

межиріччях.

Домінуючими в районі є прісні води, які зустрічаються повсюдно і

задовольняють потреби населення у питній воді. За хімічним складом вони є

гідрокарбонатно-кальцієвого типу. Мінеральні води регіону метанового і

сірководневого типів в одних випадках виходять на поверхню у вигляді

джерел, а в інших — залягають на певній глибині.

Водні ресурси регіону є досить значними, а водозабезпеченість досить

висока – кількість води місцевого поверхневого стоку, який припадає на одну

людину в середній за водністю рік, складає 2-3 тис.куб.м.

30

2.6. Корисні копалини

До найважливіших корисних копалин Пустомитівського району

належать вапняки, гіпс, глини, піски та мінеральні води.

Походження і поширення корисних копалин пов'язане, насамперед, з

геологічною будовою території. На території району є родовища гіпсу

(Щирецьке, Пісківське, Попелянське), піску для виготовлення скла

(Сихівське та Старосільське), глини (Відниківське), вапняку

(Пустомитівське). Є також джерела мінеральної води (Пустомити).

Наявність у Пустомитах та його околицях запасів вапняку призвела до

заснування вапняних заводів. Так у 1870 р. тут засновано підприємство для

випалювання вапна. Розвитку виробництва вапна сприяла і побудова

залізниці Львів-Стрий, що пройшла через Пустомити.

У Пустомитах є значні джерела сірчаної води, яка майже не

відрізняється від Великолюблінської. Її лікувальні властивості відзначалися

ще в 1791-1795 рр. У 1880 р. власник села Дунка, сподіваючись на великі

прибутки, побудував тут лікувальний заклад, який швидко розширювався.

Розвідка і пошуки корисних копалин на території Пустомитівського

району продовжуються і надалі.

2.7. Рослинний покрив

Формування флори та рослинного покриву Пустомитівського району

пов’язано з льодовиковим і післяльодовиковим часом. У формуванні флори

брали участь північні та північно-східні види, які прийшли з далекої півночі

та північного сходу, гірські види, що перемістилися на схід з Середньої

Європи, а також рівнинні атлантичні види. У зв'язку з цим флора району

неоднорідна за своїм складом. Для неї є характерними передусім такі основні

флористичні елементи: бореальні або тайгові - ялина, сосна,

середньоєвропейські або зони широколистяних лісів - бук, дуб, граб, явір,

монтанні, або гірські, до яких належать європейські гірські види.

31

Сучасний рослинний покрив території району радикально змінений

господарською діяльністю людей і втратив свій первісний видовий склад. У

до агрокультурний період ліси займали більшу частину регіону, про що

свідчить велике поширення дерново-підзолистих, світло-сірих, темно-сірі

опідзолених та опідзолених чорноземних ґрунтів, які сформувалися під

колишніми лісами. Тепер лісові масиви займають 16466,6 га території

району.

Основними лісоутворюючими породами є дуб і сосна, до яких

домішуються граб, клен, ясен, береза, тополя, осика, вільха, смерека,

модрина. Частіше зустрічаються ліси, що складаються з двох-трьох домі-

нуючих порід дерев: грабово-дубові, сосново-дубові, дубово-грабово-соснові.

Менш поширені ліси з переважанням однієї породи: дубові, соснові, грабові,

березові. У підліску ростуть кущі ліщини та крушини. У трав'яному покриві –

осоки, зірочник, копитняк, чемериця, вороняче око, папороть, звіробій,

орляк, купина, барвінок, кропива та багато інших.

У польовій рослинності регіону виділяються культурні рослини та

бур’яни. Основні площі культурних рослин займають пшениця, жито, ячмінь,

кукурудза, картопля, цукровий і кормовий буряки, капуста, цибуля, огірки,

помідори. Серед бур’янів найтиповішими є осот жовтий, грицики звичайні,

молочай польовий і садовий, хрін куповидний, щавель кінський. Особливо

масове поширення мають пирій повзучий, хвощ польовий, незабутниця

дрібноквіткова, будяк кучерявий, лобода біла, зірочник середній, ромашка

непахуча.

Лучна рослинність території району представлена переважно осоково-

злаково-різнотрав'яними видами: дрібна і середня осока, крупні і дрібні злаки

- мітлиця біла, костриця лучна, гребінник звичайний, лисохвіст лучний,

пухівка вузьколиста та різнотрав'я - жовтець їдкий, калюжниця болотяна,

перстач гусячий та інші. Серед лучних трав до лікарських належать кульбаба

лікарська, полин гіркий і звичайний (чорнобиль), подорожник великий і

середній, кмин звичайний, деревій звичайний.

32

З водяних рослин поширені ряска мала, спіроделла багатокоренева,

лепешняк плавучий, пухирник звичайний, латаття біле, схеноплектус

озерний, глечики жовті.

На території району часто можна зустріти рослини, що занесені до

“Червоної книги України” - анакамптис пірамідальний, білоцвіт весняний,

булатка червона, зозулинець селеровий, пальчатокорінник травневий, плаун

колючий, ситник вузлуватий, лілія лісова.

Зелена зона міста Пустомити та селища Щирець являє собою систему

природних ландшафтів міських парків та скверів. Дані ландшафти

знаходяться на різному рівні антропогенного впливу і мають дуже багато

подібних елементів.

Рослинність парків і скверів населених пунктів району представлена

листяними та хвойними породами - дуб, бук, граб, ясен, явір, сосна, смерека,

ясен, каштан, акація. Також в парках і скверах міста Пустомити часто

зустрічаються і породи-інтродуценти.

2.8. Тваринний світ

Розширення площ орних земель, вирубування лісів, меліорація, хімізація

сільського господарства, а також масове неконтрольоване полювання і

браконьєрство викликали різке скорочення чисельності диких тварин

регіону.

Чисельність теперішньої фауни району дуже змінюється за сезонами

року. Найчисельнішою вона є в другій половині літа, з підростом молодняка,

а в холодний період значно зменшується, оскільки деякі тварини впадають у

кількамісячну сплячку (борсук, їжак, хом'як, жаби, кажани), а багато птахів

відлітають на зимівлю у південні широти.

Фауна району досить різноманітна. Значний інтерес для вивчення мають

хордові тварини - звірі, птахи, плазуни, земноводні і риби.

33

Серед звірів найпоширенішими і найчисельнішими є мишовидні

гризуни: миші (хатня, польова і лісова), полівки (сіра, руда і економка),

землерийки (бурозубки і білозубки), пацюки (сірий і водяний), хом’яки

(сірий і звичайний). Менш чисельні з гризунів — білка і ондатра. Цікавим

звірком є кріт, сліди діяльності якого (кротовини) зустрічаються повсюдно.

З інших видів зустрічаються заєць-русак, козуля, дикий кабан, борсук,

їжак, лисиця, тхір чорний, куниці кам'яна і лісова, норка, горностай, ласка.

За кількістю видів серед хребетних домінують птахи. Типовими птахами

лісів є крук, дятел, сойка, підкоришник; полів і лук - жайворонок, плиска

жовта, горобець польовий, деркач, погонич; населених пунктів - горобець

хатній, ластівка сільська і міська, сич хатній. З початком весни на водоймах і

болотах масово поселяються водоплавні і болотяні птахи до яких належать

крижень, нерозень, чирок-тріскунок, чайка, норець великий і малий,

попелюх, водяний бугай, чапля сіра, кулики, бекас, грязьовик, чорноволик,

кулик-горобець, лебідь-шипун.

Серед земноводних поширені жаба озерна, трав'яна, деревна, кумка,

ропуха, тритон звичайний, а серед плазунів - гадюка звичайна, веретільниця,

вуж звичайний, мідянка, полоз лісовий, ящірка прудка і зелена.

Осушення боліт, випрямлення русел річок, обміління природних водойм

і забруднення вод в останні десятиріччя призвели до загального скорочення

чисельності риб. Це стосується щуки, лина, краснопірки, йоржа, бичка,

в’юна, сома, ляща, марени, головня, плітки, верховодки, які в минулому мали

масове поширення. Натомість збільшилася чисельність тих видів риб, які

легше переносять забруднення вод і збіднення їх киснем. Зокрема це

стосується карася, коропа, сазана.

До окремої групи тваринного світу належать свійські тварини і птахи з

яких найбільше поширення на прилеглих територіях та й у місті мають

корови, коні, вівці, свині, кози, кролі, собаки, коти, кури, гуси, качки, індики.

Багато представників тваринного світу району сьогодні стали рідкісними

і занесені до „Червоної Книги України” - видра річкова, борсук, ховрах

34

європейський, норка, горностай, кіт лісовий, мідянка, жаба прудка, нічниця

ставкова, вечірниця мала, вовчок горішковий, польовий лунь, сова-сипуха,

сірий сорокопуд, очеретянка прудка, одуд, іволга.

Питаннями охорони тваринного світу та погодженням лімітів відстрілу,

відлову диких парнокопитних звірів, бобрів, куниць, тхора лісового в

мисливському сезоні займаються працівники державного управління екології

та природних ресурсів у Львівській області.

35

3. ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ

3.1. Екологічний стан грунтового покриву

Основними забруднювачами ґрунтового покриву району та міста

Пустомити є промислові відходи, господарсько-побутові відходи, викиди

промисловості та автотранспорту. Вздовж автомобільних доріг ґрунтовий

покрив забруднюється вуглеводнями, а в межах міста викидами промислових

підприємств.

У районі не виділено місця для зливу рідких нечистот. Полігон для

утилізації та захоронення токсичних промислових відходів на території

району відсутній.

Розташування об’єктів промисловості та сільського господарства веде до

погіршення якості земель розташованих в зоні їх впливу. А тому

перерозподіл земель і надання їх новим власникам має виняткове значення.

Використання землі фермерськими та сільськогосподарськими

господарствами веде до її виснаження, так як не проводяться агрохімічні

дослідження якості ґрунту, в неповному обсязі вносяться необхідні

агрохімікати. Роздержавлення сільськогосподарських підприємств та

передача землі приватним власникам проводить до неефективного

використання земельних ділянок, землі не обробляються, на них не

проводяться заходи із боротьбі з бур’янами.

Розміщення на території району кар’єрів із видобутку загально-

поширених корисних копалин піщано-гравійної суміші та глини для

виготовлення будівельних матеріалів призводить до порушення верхнього

родючого шару ґрунту. На початок 2008 року на території Пустомитівського

району нараховувалось 398 гектарів порушених територій, які підлягають

рекультивації та фітомеліорації (табл. 3.1).

Також на території району під твердими побутовими відходами

знаходиться 9,8 га придатної для використання в народному господарстві

продуктивної землі.

36

Таблиця 3.1

Наявність порушених земель у Пустомитівському районі, га

Роки

1990 2000 2005 2007 2008

Пустомитівський

район

316 449 402 398 398

Львівська область 14712 13124 12767 12216 11986

Особливу увагу приділяється контролю за проведенням робіт із

фітомеліорації та рекультивації порушених земель та передачі їх

землевласникам в придатному для використання стані (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Наявність відновлених земель у Пустомитівському районі, га

Роки

1990 2000 2005 2007 2008

Пустомитівський

район

154 18 13 129 134

Львівська область 2895 1800 8056 7481 7430

Роздержавлення сільськогосподарських підприємств, а також

неефективне використання агрохімікатів привело до утворення непридатних

до використання, заборонених та сумішей пестицидів та агрохімікатів.

Суттєвим чинником забруднення ґрунтового покриву та потенційним

джерелом забруднення довкілля є розміщення небезпечних відходів. На

території Пустомитівського району наявна кількість токсичних відходів у

спеціально відведених місцях та сховищах організованого складування

незначна та складає 3 тонни.

Важливим питанням в охороні земельних ресурсів є виявлення та вжиття

заходів із ліквідації місць складування без господарських відходів. В районі

37

прийняті рішення щодо забезпечення ефективного збору та утилізації

твердих побутових відходів.

Основними проблемами району, що впливають на рівень забруднення та

порушення ґрунтового покриву є:

розміщення на території району кар’єрів із видобутку

загальнопоширених корисних копалин піщано-гравійної суміші та

глини для виготовлення будівельних матеріалів;

функціонування на території району підприємств, установ та

організацій пов’язаних з утворенням відходів різного класу

токсичності;

відсутність на території району полігонів для збору твердих

побутових відходів;

утворення несанкціонованих сміттєзвалищ на придатних для

використання землях;

неефективне використання агрохімікатів, що призвело до утворення

непридатних до використання сумішей пестицидів та агрохімікатів;

недостатність заходів щодо раціонального використання наданих

земельних ділянок.

3.2. Екологічна характеристика водного середовища

Регіон розташування Пустомитівського району характеризується густою

річковою сіткою, що пов’язано з великою кількість опадів та значним

ерозійним розчленуванням поверхні.

Головними річками території району є річки Щирець, Зубра та

Ставчанка, в яких переважає дощове живлення. На багатьох річках району

знаходяться ставки, а на річці Ставчанці функціонує філіал Інституту

рибництва України.

За даними спостережень водопосту району – рівень підйому річок в

середньому за рік складає 150-200 см.

38

Основним джерелом забруднення водного басейну Пустомитівського

району є не каналізована житлова забудова та окремі об’єкти промисловості

міста Пустомити та селища Щирець. Згідно з гігієнічною класифікацією

водних об’єктів за ступенем забрудненості, вода рік району допустимо

забруднена, а за показниками забрудненості нижче рівня гранично

допустимих концентрацій.

Очисні споруди міста Пустомити потребують капітального ремонту.

Роботи із реконструкції та розширенню існуючих очисних споруд в останні

роки не проводились із-за відсутності коштів. Кошти з державного фонду

охорони навколишнього природного середовища та місцевих фондів не

виділялись на реконструкцію очисних споруд.

За даними Львівського обласного статистичного управління забір води із

підземних джерел району в 2008 році склав 7,5 млн. м3, загальне

водовідведення – 0,9 млн. м3, а потужність очисних споруд 1,0 млн. м3.

Використання води на виробничі потреби в районі в 2008 році склало 0,7

млн. м3, а використання свіжої води на господарсько-питні потреби склало

0,5 млн. м3.

Основними проблемами району, що впливають на рівень забруднення та

порушення екологічної рівноваги водних поверхонь є:

скид недостатньо очищених зворотних вод з очисних споруд міста

Пустомити;

відсутність належних коштів на ремонт та утримання очисних

споруд в місті;

ліквідація наслідків повеней на ріках району;

попередження надзвичайних ситуацій та укріплення берегів рік та

водойм району.

Аварійних та надзвичайних ситуацій пов’язаних з забрудненням водних

об’єктів на території Пустомитівського району та в місті Пустомити в

останні роки не було.

39

3.3. Екологічний стан повітряного басейну

Пустомитівський район та місто Пустомити не входить до найбільш

забруднених регіонів Львівщини. У зв’язку з спадом виробництва, повної

або часткової зупинки ряду підприємств в останні роки має місце значне

зменшення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря міста та

району.

Загалом, викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від

стаціонарних джерел забруднення в Пустомитівському районі за даними

Головного управління статистики у Львівській області у 2008 році склали 0,4

тис. тонн та збільшилися в порівнянні з 2000 роком в 2 рази (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних

джерел забруднення Пустомитівського району, тис. т

Роки

1990 2000 2005 2007 2008

Пустомитівський район 1,7 0,2 0,4 0,4 0,4

Львівська область 271,9 108,6 95,8 110,5 126,4

Викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними

джерелами забруднення на один квадратний кілометр склали 0,4 тонни, а на

одного мешканця району - 3,5 кг (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

забруднення Пустомитівського району з розрахунку на одну особу, кг

Роки

1990 2000 2005 2007 2008

Пустомитівський район 14,8 2,1 3,3 3,4 3,5

Львівська область 98,5 40,1 34,7 43,1 49,5

40

На багатьох підприємствах району використовується старе технологічне

обладнання, що зумовлює значний обсяг викидів забруднюючих речовин у

атмосферне повітря. Відсутність коштів не дозволяє впроваджувати на

промислових підприємствах району нового технологічного обладнання та

енергозберігаючих передових технологій, які мають менші об’єми викидів

забруднюючих речовин в процесі їх експлуатації.

Підприємствами, які вносять найбільше викидають шкідливих речовин

та забруднюють атмосферне повітря розробляються заходи із зниження

викидів забруднюючих речовин.

Враховуючи вигідне географічне розташування району, через його

територію проходить велика кількість транзитного транспорту, що спричиняє

додаткове забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами

автомобілів.

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря Пустомитівського

району автотранспортом у 2008 році склали 5792 тонни. Починаючи з 2001

року спостерігається поступова тенденція до збільшення викидів

відпрацьованих газів автомобілів в атмосферу району (табл.3.5).

Таблиця 3.5

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту

в Пустомитівському районі, тонн

Роки

2001 2005 2006 2007 2008

Пустомитівський район 2030 2945 5202 6039 5826

Львівська область 81957 87875 126163 136294 140444

Викиди окремих шкідливих речовин, що викидаються автотранспорт-

ними джерелами в атмосферне повітря Пустомитівського району, наведені в

табл. 3.6. Основними забруднювачами повітряного басейну автотранспортом

є окис вуглецю, вуглеводні, оксиди азоту.

41

Таблиця 3.6

Викиди окремих шкідливих речовин в атмосферне повітря

Пустомитівського району від автотранспорту у 2008 році, тонн

Шкідливі речовини Пустомитівський район

Львівська область

Обсяг викидів всього - в тому числі: 5826 140444

- оксидів азоту 4 117

- сажі 106 2062

- сірчистого ангідриду 77 1633

- окису вуглецю 4263 104152

- вуглеводні 19 442

- інші 1357 32038

Значне забруднення довкілля автомобільним транспортом, ставить за

необхідність створення в районі мобільних постів контролю токсичності

відпрацьованих газів автотранспорту та інших пересувних засобів і

механізмів.

Основними проблемами району, що впливають на рівень забруднення

атмосферного повітря є:

експлуатація та використання застарілого енергетичного та

паливного технологічного обладнання, яке в основному вже

вичерпало свій ресурс роботи;

використання застарілих пило- та газоуловлюючих механізмів;

відсутність коштів на придбання нового сучасного технологічного

обладнання на підприємствах;

експлуатація застарілого паливного обладнання на котельнях та

інших об’єкта і спорудах;

викиди забруднюючих речовин від експлуатації автомобільного

транспорту;

42

відсутність на території району станцій технічного обслуговування

автомобілів, обладнаних приладами контролю за вмістом

забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту.

Санітарна охорона та оздоровлення повітряного басейну району

забезпечується комплексом захисних заходів технологічного, санітарно-

технічного і планувального характеру.

Зменшення викидів можливе при:

введенні на підприємствах нормативів гранично-доступних

викидів;

створенні санітарно-захисних зон довкола промислових

підприємств;

проведенні впорядкування промислово-складських територій.

З метою захисту повітряного басейну від викидів автотранспорту

пропонується:

контроль за технічним станом транспортних заходів і нагляд за

станом дорожнього покриття;

озеленення придорожніх територій.

При виконанні перерахованих заходів можна добитись значного ефекту

в зменшенні забруднення повітряного басейну району.

3.4. Охорона довкілля

Основними заходами спрямованими на охорону атмосферного повітря є:

дотримання дозволених норм викидів шкідливих речовин в

атмосферне повітря підприємствами і організаціями району;

переведення котелень міста з твердого палива на природний газ;

недопускання спалювання залишків виробництва сільськогос-

подарської продукції, відходів промисловості, побутового сміття та

відпаду трав’яної та деревної рослинності.

Заходи із охорони водних ресурсів передбачають:

43

очистка русел і прибережних смуг річок району та озер;

дотримання дозволів на спеціальне водокористування та лімітів

граничнодопустимих скидів підприємствами і організаціями району;

розвиток каналізаційної мережі;

модернізація існуючих очисних споруд;

утримання в належному стані санітарно-захисні зони біля

свердловин для водопостачання.

Комплекс заходів із охорони земельних ресурсів та надр:

ліквідація видобування піску, глини, каменю та торфу на незаконно

утворених кар’єрах та проведення їх рекультивації;

дотримання лімітів на утворення, розміщення та утилізацію відходів

виробництва підприємствами та організаціями району;

ліквідація і недопускання утворення стихійних сміттєзвалищ на

території району;

виготовлення контейнерів для роздільного сортування побутових

відходів;

використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

Заходи спрямовані на охорону біологічного різноманіття включають:

рибоохоронні рейди, особливо в нерестовий період, на водоймах

району;

створення вуличних посадок, скверів та парків у населених пунктах

району;

підтримання належного порядку на територіях рекреаційних зон;

створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.

Заходи із еколого-просвітницької роботи передбачають:

проведення громадських слухань із охорони довкілля;

проведення практичних акцій із оздоровлення довкілля;

створення екологічних гуртків та проведення екологічних олімпіад,

вікторин, семінарів;

проведення екологічних толок та щорічного Дня Землі.

44

3.6. Екологічні платежі та збір за забруднення середовища

Важливим чинником упередження знищення природних ресурсів є

інвестування заходів з охорони природи. У 2008 році поточні витрати на

охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних

ресурсів в Пустомитівському районі склали 17,9 тис. грн.

Екологічні платежі, пред’явлені та фактично сплачені підприємствами,

організаціями та установами Пустомитівського району наведено в табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Екологічні платежі, пред’явлені та фактично сплачені підприємствами,

організаціями та установами Пустомитівського району у 2008 році

Екологічні платежі

пред’явлені до сплати сплачені

у % до

пред’явлених

тисяч гривень

Пустомитівський район 172,9 154,8 89,5

Львівська область 23876,8 23332,0 97,7

Загалом, екологічні платежі, пред’явлені підприємствам, організаціям та

установам Пустомитівського району у 2008 році склали тільки 0,72 %

загально обласних екологічних платежів.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

пред’явлений підприємствам, організаціям та установам Пустомитівського

району наведено в табл. 3.8.

Збір за викиди в атмосферне повітря Пустомитівщини забруднюючих

речовин загалом становив клав 96,2 % загальних зборів за забруднення

навколишнього природного середовища району.

Штрафів та позовів за порушення законодавства про охорону

навколишнього природного середовища у 2007-2009 роках на території

Пустомитівського району не пред’являлося.

45

Таблиця 3.8

Збір за забруднення довкілля, пред’явлений підприємствам, організаціям

та установам Пустомитівського району у 2008 році, тис. грн.

Збір за забруд-нення

довкілля, всього

За викиди в атмосферне

повітря забруднюючих

речовин

Скиди забрудню-

ючих речовин у водні об’єкти

За розмі-щення

відходів

Пустомитівський

район 172,9 166,4 40,9 125,5

Львівська область 23876,8 17653,2 3290,7 2932,9

46

4. ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ

4.1. Населення

Населення Пустомитівського району на кінець 2009 року складало 111,1

тисяч осіб, з яких міське населення складає 15,3 тис. осіб, а сільське – 97,6

тис. осіб. У районному центрі місті Пустомити проживає 9,8 тис. осіб, у

селищі Щирець 5,5 тис. осіб, а в 103 населених пунктах району – 97,6 тис.

осіб. Загалом населення Пустомитівщини складає 4,0 % мешканців

Львівщини.

Пустомитівський район єдиний на Львівщині, населення якого від 1990

року не зменшувалося, а зростало, насамперед за рахунок переселенців зі

Львова, які вирішили оселитися ближче до природи або землі. Хоча кількість

померлих (13,5 на 1000 мешканців) перевищує кількість народжених (8,5).

Жінок в районі 52,6%, тобто на п'ять відсотків більше, ніж чоловіків. У 2002

році в Пустомитівщині було укладено 640 шлюбів та зареєстровано 295

розлучень. Українці, за переписом 2001 року, становили 98,4% населення

району. Ще в Пустомитівському районі жило 0,9 тисяч росіян та 0,6 тисяч

поляків. У міських поселеннях живе 14% населення району. Район є найменш

урбанізованим в області. Хоча цей "недолік" компенсується близькістю до

Львова, який поволі "наступає" на Пустомитівщину, займаючи для свого

розвитку все більше землі.

4.2. Освіта та дошкільне виховання

Всебічний розвиток особистості школяра на основі прогресивних

освітніх технологій, спеціалізації, диференціації та комп’ютеризації

навчально-виховного процесу - це педагогічна проблема Пустомитівського

району.

47

У районі налічується 69 шкіл, у тому числі 30-загальноосвітніх середніх

шкіл І-ІІІ ступенів, 26 - І-ІІ ступенів, та 13 - І ступеня, у яких навчається

12992 учні та працює 1442 вчителі. 1206 вчителів мають повну вищу освіту,

21 - базову вищу, 192 - середню спеціальну. Вищу кваліфікаційну категорію

мають 480 вчителів, першу - 334.

224 вчителі шкіл району мають звання „Старший вчитель”, 57 -

„Учитель-методист”.

У 20 населених пунктах району функціонує 22 дошкільні навчальні

заклади, у яких виховується 1492 дітей. У дошкільних навчальних закладах

працює 140 педагогічних працівників.

Позашкільних закладів у Пустомитівському районі 2 - центр дитячої та

юнацької творчості та дитячо-юнацька спортивна школа „Юність”.

Пріоритетними напрямками навчання й виховання дітей є:

впровадження особистісно-орієнтованого навчання, інноваційних

педагогічних технологій, зокрема програми „Крок за кроком” та

„Лицем до дитини”, робота з обдарованими дітьми;

перехід на профільне навчання, поглиблене вивчення окремих

предметів;

зміцнення матеріально-технічної бази шкіл, будівництво та

реконструкція шкільних приміщень;

удосконалення системи виховної роботи, пропаганда здорового

способу життя;

організація гарячого харчування;

збереження й розширення мережі дошкільних закладів;

оптимізація методичної роботи з педагогами.

У школах району втілюється життя проект „Школа-центр розвитку

громади” - Борщовичі, Миколаїв, Містки, Миклашів, Звенигород, Семенівна

та інші.

У всіх школах І-ІІІ ступенів функціонують комп’ютерні класи.

Методичну роботу зосереджено в основному у міжшкільних методичних

48

центрах. Педагоги району тісно співпрацюють з науковими працівниками

ЛОІППО та львівських ВНЗ.

Традиційним стало проведення в районі конкурсів „Сурми звитяги”,

„Таланти твої, Україно”, літературної творчості, свята обдарованих дітей та

духовності учнівської молоді „З Богом у серці”.

Учителями та учнями району здійснюється широка природо-захисна та

туристсько-краєзнавча робота. Діють 5 шкільних музеїв, у всіх школах

обладнано народознавчі музеї.

Щорічно в освітній галузі району було проводяться такі заходи:

літературні вечори, святкові концерти, присвячені дню народження

Т.Г.Шевченка, Дню Конституції України.

У районному відділі освіти проводяться конкурси „Дерево життя”, КВК

та інтелектуальну гру „Що? Де? Коли?” серед учнівської молоді району.

Належна увага приділяється дошкільній освіті. Щорічно проводяться

семінари завідувачів дошкільними закладами з питань „Виховання

дошкільників на народознавчих традиціях”.

4.3. Фізична культура та спорт

Розвиток фізичної культури і спорту здійснюється на території району

згідно цільової комплексної програми «Фізичне виховання – здоров’я нації»,

розробленої на основі Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

Щорічно в районі проводяться змагання з шахів, настільного тенісу,

волейболу, Спартакіаду інвалідів, легкоатлетичний крос серед ДЮСШ,

легкоатлетичний пробіг, ряд турнірів з міні-футболу серед учнів шкіл,

ветеранів спорту, змагання допризовної молоді. Усі переможці та призери

нагороджуються спортивними кубками, медалями, дипломами.

Спортивні колективи району приймають участь в обласних змаганнях:

волейболу серед чоловіків та жінок, з легкої атлетики, бейсболу, пляжного

волейболу, спортивного рибальства, туризму, настільного тенісу, вільної та

49

греко-римської боротьби. Зокрема команди району зайняли перші місця в

чемпіонаті області з гірського бігу „Сколе-2008” та „Дністер – 2008”,

обласному легкоатлетичному кросі.

Дитяча футбольна команда з Мурованого зайняла перше місце на

Всеукраїнських змаганнях з футболу „Золотий колосок”.

Головними напрямками розвитку фізичної культури і спорту є:

фізкультурно-оздоровча робота та фізичне виховання у навчальній

сфері;

фізкультурно-оздоровча робота серед сільського населення;

підготовка юних спортсменів у дитячо-юнацьких спортивних

школах;

розвиток масового спорту та спорту ветеранів.

Розвитком фізичної культури серед учнів загальноосвітніх шкіл

безпосередньо займається районний відділ освіти. Спортивно-масова робота

з учнівською молоддю району планується на навчальний рік. Річний

календар спортивних змагань складається з трьох обов’язкових видів –

футбол, легка атлетика, фізкультурно-оздоровчий фестиваль «Нащадки

козацької слави» та по вибору – волейбол, баскетбол, ручний м’яч,

настільний теніс, легкоатлетичні багатоборства. Фінальним змаганням

передують шкільні та зональні.

У багатьох школах працюють гуртки з видів спорту, проводяться

факультативні заняття. Проводяться районні та приймається участь в

обласних змаганнях з фізичної підготовки серед допризовної молоді, тобто

серед старшокласників.

Підготовкою юних спортсменів в районі займаються дитячо-юнацькі

спортивні школи, так ДЮСШ «Юність» с. Давидів, ДЮСШ «Тризуб» с.

Чишки, ДЮСШ «Надія» с. Оброшино – ці школи фінансуються з районного

бюджету. В с. Наварія працює СДЮШОР «Веслярик», яка культивує

веслування на байдарках і каное та фінансується з державного бюджету.

50

У ДЮСШ «Надія», «Юність», «Тризуб» є 14 відділень, що культивують

такі види спорту як футбол, волейбол, легка атлетика, вільна боротьба, бокс,

спортивне орієнтування, бейсбол, лижна підготовка. Загальна кількість юних

спортсменів сягає 1200 чоловік.

Збірні команди району приймають участь в змаганнях, що проводяться

обласним управлінням з питань фізичної культури та спорту, обласною

радою ФСТ «Колос». На Молодіжних спортивних іграх Львської області-

2008 року команди спортивних шкіл району зайняли перші місця серед

районів області у змаганнях з бейсболу та софтболу, вільної та греко-

римської боротьби, спортивного орієнтування, веслування на байдарках і

каное.

Особливою популярністю в районі користується сільський футбол. В

першості району приймає участь 30 команд, які розділені на 3 групи. В

чемпіонаті Львівщини 1-ї групи приймає участь аматорський клуб ФК

«Пустомити». Частина команд приймає участь в першості обласної ради ФСТ

«Колос».

4.4. Охорона здоров’я

Діагностичну, лікувально-профілактичну, невідкладну та термінову

медичну допомогу населенню у районі надає Пустомитівська центральна

районна лікарня, Щирецька міська лікарня, 4 дільничних лікарні (Водянська,

Борщовицька, Старосільська, Чижиківська), 14 амбулаторій, з них 8

амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Крім того, первинну

медико-санітарну допомогу надають 48 ФАПів району.

Медичну допомогу в районі надають 209 кваліфікованих лікарів та 430

середніх медичних працівників. Забезпеченість населення лікарями

становить 18,8, середнім медперсоналом 38,8 на 10 тис. населення.

Амбулаторну допомогу населенню району надає Пустомитівська

районна поліклініка, Щирецька міська поліклініка, поліклініки 4 дільничних

51

лікарень, лікарські амбулаторії та амбулаторії загальної практики сімейної

медицини.

Райполіклініка працює в двохзмінному робочому режимі з 8-00 год. до

20-00 год. У поліклініці працюють штатні кабінети: дільничних терапевтів,

дільничних педіатрів, стоматологічні, жіноча консультація, хірургічний,

травматологічний, неврологічний, психіатричний, наркологічний,

кардіологічний, ревматологічний, ендокринологічний, отоларингологічний,

офтальмологічний, урологічний, рентгенологічний та флюорографічний,

дерматологічний, онкологічний, фізіотерапевтичний, УЗД-діагностики.

Показник відвідування на 1-го жителя району за 2007 рік в амбулаторно-

поліклінічних закладах становить 4,53, хворобливість становить: дорослі -

1192,2, діти – 1221,3.

Для покращення медичної допомоги населенню у районі відкрито

амбулаторію загальної практики сімейної медицини в с. Липники, яка

оснащена сучасним обладнанням, капітально відремонтовано ФАПи в с.

Малечковичі, Полянка.

Для покращення невідкладної медичної допомоги та наближення її до

сільського жителя у с. Борщовичі та Чижиків відкрито філії швидкої

медичної допомоги.

У районі проводиться постійна робота із покращення забезпечення

лікувальних закладів діагностичною та лікувальною апаратурою.

4.5.Рівень зайнятості

В усіх галузях економіки району зайнято 35,0 тис. осіб. На початок 2008

року було зареєстровано 1954 безробітних (3,1% працездатного населення -

найменший рівень серед районів області).

На початок 2008 року в районі обліковано 1155 суб'єктів господарської

діяльності. Основним напрямом у промисловості є виробництво будівельних

матеріалів: вапно, гіпс, залізобетонні конструкції, дахівка та тротуарна

52

плитка. Сільськогосподарське виробництво переважно має овочево-

молочний напрям. У районі діє 39 підприємств агропромислового комплексу

та 152 фермерські господарства. 34 підприємства та організації державної і

176 комунальної форми власності забезпечують життєдіяльність району у

сфері управління житлово-комунального господарства, науки, освіти,

охорони здоров'я.

У районі легалізовано 38 громадських об'єднань та політичних партій.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 вересня 2007 року перебувало

726 незайнятих громадян, серед них 96,1% мали офіційний статус

безробітних.

Кількість зареєстрованих безробітних станом на 1 вересня 2007р.

становила 698 осіб, порівняно з відповідною датою минулого року їх

кількість зменшилася на 592 особи, або на 45,9 %.

У загальній кількості безробітних більшу половину (70,3%) складають

жінки. Залишається складною проблема працевлаштування молоді: на кінець

серпня 2007 року на обліку перебувало 289 (або 41,4%) безробітних осіб у

віці до 35 років.

Рівень зареєстрованого безробіття на 1 вересня 2007 року становив 1,0%.

Кількість зареєстрованих безробітних за серпень зменшилась на 2,1%.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість

вільних робочих місць та вакантних посад на 1 вересня 2007 року становила

200 осіб та зросла на 19,8 % порівняно з 1 серпня.

Навантаження незайнятого населення на одну вільну вакансію складало

4 особи.

За сприяння державної служби зайнятості у серпні 2007 року було

працевлаштовано 181 громадян незайнятих трудовою діяльністю, або 7,5 %

до загальної кількості осіб, які перебували на обліку з початку року.

Поряд із працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків

соціального захисту незайнятого населення є організація громадських робіт,

які забезпечують тимчасове працевлаштування.

53

З метою отримання нової професії або спеціальності державною

службою зайнятості у 2007 році було направлено на навчання 28 безробітних.

Середній розмір допомоги у серпні 2007 року порівняно з серпнем 2006

року зріс на 35,5 % та становив 321,25 грн., що складає більше половини

законодавчо встановленого мінімального рівня заробітної плати.

4.6.Соціальний захист населення

З метою соціальної підтримки в районі розроблено Програму

соціального захисту та реабілітації інвалідів. Постійно проводиться

обстеження матеріально-побутових умов життя інвалідів.

Станом на 01.10.2007 року на обліку в управлінні праці та соціального

захисту населення Пустомитівської РДА перебуває 4450 інвалідів, 8970

ветеранів війни, 320 осіб на яких поширюється чинність Закону “Про статус

ветеранів війни та гарантій їх соціального захисту”, 7259 дітей війни.

Станом на 01.10.2007 оку. на обліку в управлінні праці та соціального

захисту населення перебуває 5265 сімей, які одержують допомоги відповідно

до Законів України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", “Про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та

похованням” та "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим

сім’ям", а саме:

допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами одержало 441 заявниця, на

суму 196,9 тис. грн.;

одноразову допомогу при народженні дитини одержало 1002 сім’ї, на

суму 5693,9 тис. грн.;

допомогу по догляду за дитиною до трьох років одержало 3171 сім’я,

на суму 2654,8 тис. грн.;

допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням

одержало 33 сім’ї, на суму 169,5 тис. грн.;

54

допомогу на дітей отримало 570 одиноких матерів, на суму 912,5 тис.

грн.;

державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям одержало 470

сімей, на суму 797 тис. грн.;

тимчасову допомогу одержало 11 чоловік, на суму 17,7 тис. грн.

Всього з початку року виплачено допомог на суму 10442,3 тис. грн.

Станом на 01.10.2007 року рішенням комісії районної державної

адміністрації для визначення права на призначення державних допомог

малозабезпеченим сім’ям в особливих випадках з врахуванням конкретних

обставин, що склалися призначено соціальну допомогу 97 сім’ям, відмовлено

9 сім’ям.

Протягом цього періоду 427 чоловік одержало допомогу по догляду за

інвалідами І групи та престарілими громадянами на суму 27,5 тис. грн., 15

чоловік одержало щомісячну грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи

ІІ групи внаслідок психічного розладу на суму 6,8 тис. грн.

Компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги одержали 92

чоловіка на суму 48,1 тис. грн.

Згідно з Законом України "Про державну соціальну допомогу дітям-

інвалідам та інвалідам з дитинства" 441 сім’я одержала 1876,6 тис. грн.

Чотирьом прийомним сім’ям виплачено допомог на суму 57,9 тис. грн.

Прийнято 2079 заяв від працюючих осіб на продовження виплати

одноразової допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до

3-х років на суму 5166,1 тис. грн.

Станом на 01.10.2007 року до Єдиного державного автоматизованого

реєстру осіб, які мають право на пільги занесено 26349 справ пільговиків

відповідно до Законів України, в тому числі на електронних носіях – 23702

справи, а саме:

"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - 8816 осіб;

"Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших

громадян похилого віку" - 4767 осіб;

55

"Про статус ветеранів війни військової служби, ветеранів органів

внутрішніх справ та їх соціальний захист" - 225 осіб;

"Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" - 102 особи;

"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" - 383 особи;

інші, які мають право на пільги за соціальною ознакою - 81 особу;

діти війни – 8664 особи;

відповідно до п. “і” ч.1 статті 77 Основ законодавства України про

охорону здоров’я, ч.2 статті 29 Основ законодавства України про

культуру, абзац 1 ч.4 статті 57 Закону України “Про освіту” – 464 особи.

На даний час в районі налічується 27389 пенсіонерів. Кількість

пенсіонерів, що одержують пенсію по Закону України “Про

загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ становить 26521 особа

або 97 % від загальної кількості.

На даний час управлінням Пенсійного фонду України в районі взято на

облік 5589 платників страхових внесків до Пенсійного фонду, в тому числі

2001 юридична особа та 3588 фізичних осіб. Із всіх узятих на облік платників

892 є платниками страхових внесків на загальних підставах (722 – юридичні

та 170 – фізичні особи), з них сплачують внески 742 особи (585 – юридичні

та 157 – фізичні особи); 109 юридичних осіб є платниками внесків за

спеціальною ставкою, з них сплачують внески 47 юридичних осіб; 2235 осіб

є платниками єдиного податку (334 юридичних осіб та 1901 фізична особа), з

них сплачують за найманих працівників 777 осіб (272 – юридичних та 505

фізичних осіб); 216 фізичних осіб є платникам фіксованого податку, з них 18

фізичних осіб сплачують внески за найманих працівників; 2 особи є

платниками страхових внесків на добровільних засадах; 2029 осіб – ще не

набули або втратили статус страхувальників (836 – юридичних, 1193 –

фізичних осіб).

56

ЧАСТИНА 2. СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ

1. ПРОБЛЕМИ ПУСТОМИТІВЩИНИ

(за аналізом анкетування мешканців району)

Аналіз опитування мешканців Пустомитівського району показав, що

найбільшими проблемами є такі:

- в економічній сфері

недостатня самостійність у формуванні дохідної частини бюджету;

недостатнє надходження коштів в районний бюджет;

кризовий стан багатьох підприємств району;

занепад великих підприємств;

безробіття;

виїзд на роботу за кордон;

недостатнє сприяння на рівні району малому і середньому бізнесу;

незахищеність товаровиробника;

недостатнє фінансування медичних та освітніх закладів;

відновлення традиційних галузей виробництва;

недостатня переробка сільськогосподарської продукції.

- в соціальній сфері

мізерні пенсії та бідність людей похилого віку;

низькі зарплати освітян, медиків, працівників культури;

високий рівень оплати комунальних послуг відносно

57

до заробітної плати;

незадовільний стан багатьох медичних закладів району;

незадовільний стан багатьох загальноосвітніх шкіл та дитячих установ

району;

незадовільний стан доріг та не влаштованість тротуарів;

відсутність фінансів для утримання та відновлення історичних об’єктів

району;

модернізація та розширення мережі вуличного освітлення

відсутність необхідної кількості дитячих майданчиків;

відсутність каналізації та центрального водопостачання у більшості

населених пунктів району;

реконструкція споруд спортивних майданчиків;;

відсутність належної охорони громадського порядку;

організація культурного дозвілля молоді;

влаштування відпочинкових зон поблизу озер району;

- в екологічній сфері

неналежна екологічна культура;

недостатність інвестицій в охорону довкілля;

відсутність належного сміттєзвалища (полігону твердих побутових

відходів);

ліквідація стихійних сміттєзвалищ;

відсутність централізованого каналізування та очисних споруд на

більшості території;

несанкціонований злив відходів у річки району та забрудненість їх

берегів;

покращення роботи підприємств комунального господарства;

озеленення населених пунктів району;

раціональне використання землі.

58

Результати опитування мешканців району щодо проблем, які їх хвилюють

Проблеми економічної сфери Пустомитівського району

Інвестиції та фінансова допомога;

20,8 %

Створення робочих місць;

14,3 %

Дороги; 11,6 % Транспортне

сполучення; 10,5 %

Низькі зарплати; 5,8 %

Ринкове використання

землі; 5,2 %

Житлова політика;

5,5 %

Інші; 10,5 %

Інженерні комунікації;

3,8 %

Оплата комунальних

послуг; 3,9 %

Розширення ринків збуту с/г

продукцій; 4,0 %

Ріст цін; 4,1 %

20,8

14,311,6 10,5

5,8 5,5 5,2 4,1 4,0 3,9 3,8

10,5

0,0

5,0

10,0

15,0

20,0

25,0

Інве

стиц

ії та

фін

ансо

ва д

опом

ога

Ств

орен

ня р

обоч

их м

ісць

Доро

ги

Тран

спор

тне

спол

учен

ня

Низ

ькі з

арпл

ати

Жит

лова

пол

ітика

Ринк

ове

вико

рист

ання

зем

лі

Ріст

цін

Розш

ирен

ня р

инків

збу

ту с

/гпр

одук

цій

Опл

ата

ком

унал

ьних

пос

луг

Інже

нерн

і ком

уніка

ції

Інш

і

Проблеми економічної сфери Пустомитівського району

Про

цент

на к

ільк

ість

59

Проблеми екологічної сфери Пустомитівського району

Каналізування сіл та очисні

споруди;26,7 %

Вивезення сміття; 19,9 %

Дороги та безпека

пішоходів; 9,3 %

Забруднення поверхневих

вод; 5,8

Засміченість території;

8,4 %Озеленення;

5,7 %

Раціональне використання

землі; 1,7 %

Інші; 9,4 %

Загазованість повітря;

1,3 %

Ефективність комунальних

служб; 2,3 %

Забруднення питної води;

5,7 %

Негативний вплив

аеропорту; 3,8 %

26,7

19,9

9,3 8,45,8 5,7 5,7

3,82,3 1,7 1,3

9,4

0

5

10

15

20

25

30

Кана

лізу

ванн

я сі

лта

очи

сні с

пору

ди

Виве

зенн

я см

іття

Дор

оги

та б

езпе

капі

шох

одів

Засм

ічен

ість

тери

торі

ї

Забр

удне

ння

пове

рхне

вих

вод

Озе

лене

ння

Забр

удне

ння

питн

ої в

оди

Нег

атив

ний

впли

вае

ропо

рту

Еф

екти

вніс

тько

мун

альн

ихсл

ужб

Раці

онал

ьне

вико

рист

ання

зем

лі

Зага

зова

ніст

ьпо

вітр

я Інш

і

Проблеми екологічної сфери Пустомитівського району

Про

цент

на к

ільк

ість

60

Проблеми суспільної сфери Пустомитівського району

Будівництво будинків побуту;

4,5 %

Збільшення робочих місць;

3,7 %

Відкриття аптек та медичних

центрів; 3,4 %

Прозорість влади; 3,2 %

Підвищення духовного та культурного

рівня; 3,2 %

Інші; 30,7 %

Підвищення громадської ініціативи;

5,1 %

Будівництво спортивно-оздоровчих комплексів;

8,3 %Облаштування

(ремонт) сільських доріг;

5,6 %

Будівництво дитячих садочків;

10 %

Будівництво (реконструкція)

шкіл; 10,5 %

Сучасні будинки культури;

11,8 %

11,8 10,5 10 8,35,6 5,1 4,5 3,7 3,4 3,2 3,2

30,7

05

101520253035

Суч

асні

буд

инки

кул

ьтур

и

Буді

вниц

тво

(рек

онст

рукц

ія) ш

кіл

Буді

вниц

тво

дитя

чих

садо

чків

Буді

вниц

тво

спор

тивн

о-оз

доро

вчих

ком

плек

сів

Обл

ашту

ванн

я (р

емон

т) с

ільс

ьких

дорі

г

Під

вищ

ення

гром

адсь

кої і

ніці

атив

и

Буді

вниц

тво

буди

нків

поб

уту

Збіл

ьшен

ня р

обоч

их м

ісць

Відк

ритт

я но

вих

апте

к та

мед

ични

хце

нтрі

в

Про

зорі

сть

влад

и

Під

вищ

ення

дух

овно

го т

аку

льту

рног

о рі

вня

Інш

і

Проблеми суспільної сфери Пустомитівського району

Про

цент

на к

ільк

ість

61

2. БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ТА МІСІЯ

ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ

в

БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО

ПУСТОМИТІВЩИНА – КРАЙ ВИСОКОЇ КУЛЬТУРИ

ТА РІВНЯ ЖИТТЯ ЙОГО МЕШКАНЦІВ

МІСІЯ

САМОВРЯДНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ РАЙОН ІЗ

ЗБЕРЕЖЕНИМИ НАЦІОНАЛЬНИМИ ТРАДИЦІЯМИ ТА

ДУХОВНОЮ КУЛЬТУРОЮ НАСЕЛЕННЯ, РОЗВИНЕНОЮ

ІНФРАСТРУКТУРОЮ, ЗБАЛАНСОВАНИМ СОЦІАЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ, ТУРИСТИЧНО

ПРИВАБЛИВИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНО СПРИЯТЛИВИЙ ДЛЯ

ПРОЖИВАННЯ

62

БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВИЗНАЧЕНИХ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД

ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ ПРИЛЕГЛИХ ДО МІСТА ЛЬВОВА

. .

СОКІЛЬНИКИ - Екологічно чисте приміське село з глибокою історією, багатими традиціями, високою духовністю та культурою, відпочинковими зонами, з розвинутою інфраструктурою, та збереженим сільським господарством

ЧИШКИ - село високого духовного та культурного рівня з розвинутою інфраструктурою (медичне, освітнє, культурне та побутове обслуговування) зелене і сприятливе як для проживання, так і для праці, як для жителів так і для гостей с

СОЛОНКА – окремо виділена адміністративна одиниця з високо розвинутою інфраструктурою європейського зразка, зі збереженими історичними цінностями вільна від екологічно-шкідливих чинників

ЗИМНА ВОДА - сучасне село європейського типу з розвинутою інфраструктурою, високим культурним та духовним розвитком населення, зі збереженою територіальною цілісністю

СОРОКИ ЛЬВІВСЬКІ - здорова, безпечна та приязна громада з розвинутим сучасним городництвом та переробкою сільськогосподарської продукції

63

3. АНАЛІЗ СИЛЬНИХ ТА СЛАБКИХ СТОРІН, ЗАГРОЗ ТА

МОЖЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ ГОРОДКА

(Аналіз SWOT)

3.1. Аналіз сильних сторін району

Аналіз результатів проведеного аудиту сталого розвитку

Пустомитівського району та можливостей більш повного використання

територіальних ресурсів і потенціалу його мешканців зумовив необхідність

визначення сильних сторін, які відрізняють його від інших територій країни

та визначають можливі напрями здійснення сталого екологічного,

економічного і соціального розвитку.

- сильні сторони району:

вигідне географічне розташування;

близькість до кордону Євросоюзу;

близькість до Львова - інтелектуального та туристичного центру

Східної Європи і Західної України;

хороше транспортне сполучення;

наявність архітектурно-історичних споруд;

значна кількість рекреаційних об’єктів

відносно екологічно чистий регіон;

наявність потужних промислових підприємств;

значна кількість приватних підприємств;

наявність кваліфікованих трудових ресурсів;

значимий культурний осередок краю;

глибокі національно-культурні традиції;

відносна політична однорідність громадян;

відсутність соціальних конфліктів;

толерантність населення;

наявність значних природних ресурсів.

64

Пустомитівський район має значні перспективи економічного і

соціального розвитку, пов’язані з близькістю до Львова і державного

кордону, чудовим транспортним сполученням, значною кількість

архітектурно-історичних об’єктів та рекреаційних зон, працелюбністю та

високим рівнем культури його мешканців.

3.2. Аналіз слабких сторін району

Аналізуючи результати розвитку Пустомитівщини, його кращих

традицій, визнаємо за необхідність визначити слабкі сторони розвитку

громади, як потенційні напрями діяльності для зміцнення розвитку та

реалізації їх у альтернативних сферах.

- слабкі сторони району:

відсутність стратегічного плану розвитку громади;

безробіття як результат загальносистемної кризи;

кризовий стан багатьох підприємств;

відтік працездатного населення за кордон;

погіршення демографічної ситуації;

недостатнє надходження коштів в районний бюджет;

низька свідомість платників податків;

низький рівень розвитку сфери послуг;

низький рівень матеріально-технічної бази комунальних підприємств;

недостатній рівень розвитку соціальної та інженерної інфраструктури;

низькі умови комфорту проживання;

недостатнє фінансування закладів культури, медицини, освіти та

спорту;

відсутність сильних сільськогосподарських підприємств і господарств;

неефективне використання земель;

недостатність інвестицій у охорону природи;

відсутність типового сміттєпереробного заводу;

65

забрудненість берегів рік та озер побутовими відходами та

неочищеними стічними водами;

незадовільний стан дорожнього покриття вулиць району та тротуарів;

недостатня мережа вуличного освітлення;

недостатній рівень розвитку індустрії відпочинку та розваг.

Як і в інших регіонах країни, так і в Пустомитівському районі виходять

на поверхню загальні проблеми нашого суспільства - безробіття, кризовий

стан підприємств, недостатнє надходження коштів у міський бюджет,

низький рівень фінансування закладів культури, медицини, освіти, спорту та

низькі умови комфорту проживання населення.

3.3. Аналіз загроз розвитку району

Врахування зовнішніх і внутрішніх факторів, що загрожують реалізації

сильних сторін громади та ще більшому посиленню слабких сторін розвитку

району допоможуть об’єктивно зважити потенціал економічно-соціального

розвитку Пустомитівщини, оцінити реальність розробленої стратегії.

- загрози розвитку району:

нестабільність політичної та економічної ситуації в країні;

несприятливий інвестиційний клімат;

соціальна незахищеність населення;

велика фінансова залежність від державного та обласного бюджетів;

високий рівень безробіття;

високий рівень міграції за межі району та країни;

застаріла комунальна інфраструктура;

низький рівень життя;

бюрократія;

відсутність належного нормативно-правового забезпечення;

недостатня співпраця між органами самоврядування та громадою;

66

малий досвід і поінформованість в залученні коштів з закордонних

фондів;

складність в залученні фінансових ресурсів;

запровадження візового режиму західними сусідами;

недостатній розвиток інформаційної інфраструктури.

Складність та незначна ймовірність швидкого усунення загроз, вимагає

від громади, ще більшої практичної діяльності у вирішенні проблем громади

району.

3.4. Аналіз можливостей розвитку громади

Враховуючи тенденції поступу нашого суспільства, та можливості

мешканців району, пропонуються об’єктивні можливості розвитку громади,

виконання яких забезпечить підвищення рівня життя та добробуту мешканців

району.

- загрози розвитку району:

участь у Європейських проектах розвитку та співробітництва

прикордонних територій;

розвиток підприємницької діяльності та малого і середнього бізнесу;

влаштування відпочинкових зон поблизу озер;

популяризація привабливості архітектурно-історичних об’єктів;

розвиток сфери комунальних послуг;

сортування і переробка сміття та твердих промислових відходів;

вирощування і переробка сільськогосподарської продукції;

пошук додаткових джерел до надходження в бюджет району;

розвиток освітніх та культурних інституцій;

розвиток громадських організацій;

налагодження міжнародних економічних та культурних стосунків;

створення та встановлення іміджу територіальної громади;

67

організація міжнародних фестивалів;

розвиток туристичної галузі.

Потенціал мешканців району та результати практичної діяльності

органів самоврядування дають підстави для розвитку економіки

Пустомитівщини, покращення соціального забезпечення та безпеки життя

мешканців району.

68

4. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ

Аналіз проведеного аудиту Пустомитівського району та аналіз

анкетування мешканців показав що подальший збалансований розвиток

Пустомитівщини можливий при:

забезпеченні комплексу заходів, спрямованих на підвищення

освіти, культури, духовності та свідомості мешканців;

впровадженні соціально спрямованих програм;

створені сприятливих умов для інвестиційної діяльності в

промисловості та агропромисловому комплексі;

створенні оптимального економічного середовища, сприянні

розвитку малого і середнього бізнесу;

участі у проектах розвитку та співробітництва прикордонних

територій;

охороні та збереженні природного середовища;

відновленні та збереженні архітектурно-історичного середовища

регіону;

створенні сучасної інформаційної інфраструктури.

Головна мета розробленого Стратегічного плану сталого розвитку

Пустомитівщини - забезпечення добробуту мешканців району основою якого

є соціально-економічний розвиток стабільний, якісний та сприятливий

екологічний стан території.

План розвитку Пустомитівського району дотримується основних

положень Стратегічного плану розвитку Львівської області до 2015 року,

адаптуючи їх до характерних рис, потенціалу та можливостей краю.

Пріоритети Пустомитівського району та його ресурси дозволили

окреслити головні стратегічні напрями розвитку громади Пустомитівщини.

69

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ

РОЗВИТКУ ПУСТОМИТІВЩИНИ

НАПРЯМ 1:

КУЛЬТУРНИЙ ТА ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК,

ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ

ТРАДИЦІЙ

НАПРЯМ 2:

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА

ПІДПРИЄМ-НИЦЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

НАПРЯМ 3:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО

СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА

ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

НАПРЯМ 4:

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ,

ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА

РЕКРЕАЦІЙНОГО ВІДПОЧИНКУ

70

Поєднання та взаємодія чотирьох напрямків стратегічного плану

розвитку Пустомитівського району зможе активізувати громаду на

покращення соціально-економічного стану краю, забезпечення сприятливої

екологічної ситуації, збереження національних традицій та підвищення

добробуту його мешканців.

Досягнення поставлених цілей приведе до покращення рівня життя

населення та вирішення наступних соціальних проблем:

Зменшення безробіття й підвищення рівня зайнятості населення;

Підвищення рівня споживання й стандартів життя за рахунок

збільшення доходів населення і його купівельної спроможності ;

Збільшення надходжень до місцевих бюджетів і спроможності

фінансувати регіональні й локальні соціальні програми з місцевих

бюджетів;

Поліпшення умов особистого розвитку, що стимулюватиме людей

жити й працювати у регіоні, а не емігрувати за кордон;

Зменшення соціальної напруги в суспільстві й збільшення довіри

громади до регіональних і місцевих органів влади.

71

5. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ

ПУСТОМИТІВЩИНИ

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 1:

КУЛЬТУРНИЙ ТА ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ

Високий рівень загальної та професійної освіти, шанування культурних

цінностей, збереження національних традицій, громадський дух, гордість

своїм краєм, характерний стиль спілкування та ввічливість завжди вигідно

відрізняли мешканців Пустомитівщини.

КУЛЬТУРНИЙ ТА ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ

Розвиток культурного та духовно-

патріотичного середовища

Формування громадянського суспільства

Розвиток закладів освіти, дошкільних закладів та установ

позашкільної роботи

Формування інформаційного

іміджу та простору району

Збереження національних

традицій та історико-культурної спадщини

72

Стратегічний напрям: Культурний та духовний розвиток, збереження національних традицій

Мета: розвиток культурного та духовного середовища,

закладів освіти та дошкільних установ, збереження національних традицій та історичної спадщини,

формування громадянського суспільства

Шляхи реалізації напрямку: Розвиток культурного та духовно патріотичного

середовища Розвиток закладів освіти, дошкільних закладів та

установ позашкільної роботи Збереження національних традицій та історико-

культурної спадщини Формування інформаційного іміджу та простору

району Формування громадянського суспільства

Бачення: район із збереженими національними традиціями, високим рівнем культури та духовного розвитку, новітніми дошкільними закладами, школами та

установами позашкільної освіти, розвиненим громадянським суспільством

73

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2:

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛ

ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Цей стратегічний напрям акцентує особливу увагу на розвиток

промислового, агропромислового та підприємницького потенціалу,

інноваційної - інвестиційної діяльності. Економічний розвиток в умовах

ринкової економіки є результатом взаємодії декількох чинників, серед яких

особливо важливими є наявність підприємницької ініціативи населення і

свободи у прийнятті рішень самостійними суб’єктами господарювання.

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА

ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розвиток системи

інноваційно-інвестиційної

діяльності

Створення сприятливого середо-вища для зростання

підприємницької діяльності

Реалізація політики зайнятості населення та створення робочих

місць

Розвиток міжнародного співробітництва

Розвиток сталого

сільськогосподарського виробництва

74

Стратегічний напрям: Розвиток економічного потенціалу

та підприємницької діяльності

Мета: створення сприятливих умов розвитку економіки та

підприємництва, розробка та реалізація програм інвестиційної та інноваційної діяльності

Шляхи реалізації напрямку: розвиток системи інноваційно-інвестиційної

діяльності створення сприятливого середовища для зростання

промислового виробництва та підприємницької діяльності

розвиток екологічно чистого сільськогосподарського виробництва

реалізація політики зайнятості населення та створення нових робочих місць

розвиток міжнародного співробітництва

Бачення: економічно розвинутий район з сприятливим

середовищем розвитку підприємництва та високим рівнем інноваційно-інвестиційної привабливості

75

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО

ТА ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Важливою метою стратегічного розвитку Пустомитівського є створення

сталого соціального середовища, попередження соціальних конфліктів,

підвищення рівня надання побутових і комунальних послуг населенню та

підвищення рівня екологічної безпеки.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА

ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Формування програм розвитку фізичної

культури та спорту

Профілактика злочинності та

поліпшення стану безпеки

Підвищення рівня

надання побутових і комунальних послуг

Формування

ефективної системи соціального захисту

населення

Формування програм охорони здоров’я та підвищення рівня

медичного обслуговування

Розробка та реалізація комплексної програми

охорони довкілля

76

Стратегічний напрям: Забезпечення сталого соціального середовища

та екологічної безпеки

Мета: реалізація комплексних програм соціального захисту

мешканців району та охорони навколишнього природного середовища

Шляхи реалізації напрямку: формування ефективної системи соціального

захисту населення розробка програм охорони здоров’я та підвищення

рівня медичного обслуговування формування програм розвитку фізичної культури

та спорту профілактика злочинності та поліпшення стану

безпеки мешканців підвищення рівня надання побутових і комунальних

послуг розробка та реалізація комплексної програми

охорони довкілля

Бачення: район соціальної захищеності населення, високого

рівня надання послуг та екологічної безпеки громадян

77

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 4:

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

ТА РЕКРЕАЦІЙНОГО ВІДПОЧИНКУ

Розвиток інфраструктури туристичної галузі, створення зон

рекреаційного відпочинку та відновлення привабливості архітектурно-

історичних об’єктів району визнано перспективними напрямками розвитку

Пустомитівшщини.

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА

РЕКРЕАЦІЙНОГО ВІДПОЧИНКУ

Розробка та реалізація програм створення комплексних зон

рекреаційного відпочинку

Ініціювання проведення різноманітних культурних, мистецьких, спортивних та

туристичних заходів

Розробка та реалізація програм розвитку туристичної галузі

району

Відновлення привабливості

архітектурно-історичних об’єктів району

Розробка та реалізація програм створення об’єктів готельної інфраструктури

району

78

Стратегічний напрям: Формування структур туристичної галузі та

рекреаційного відпочинку

Мета: реалізація програм розвитку туристичної галузі, привабливості архітектурно-історичних об’єктів та комплексних зон рекреаційного відпочинку

Шляхи реалізації напрямку: розробка та реалізація програм розвитку

туристичного галузі відновлення привабливості архітектурно-історичних

об’єктів району розробка та реалізація програм створення

комплексних зон рекреаційного відпочинку розробка та реалізація програм створення об’єктів

готельної інфраструктури району ініціювання проведення різноманітних культурних,

мистецьких, спортивних та туристичних заходів

Бачення: знаний регіон туристичної та рекреаційної галузі з привабливими історико-архітектурними об’єктами

79

6. ЗАВДАННЯ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМКІВ

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 1:

КУЛЬТУРНИЙ ТА ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ

Операційна мета 1.1.

Розвиток культурного та духовно-патріотичного середовища

Завдання:

розробити комплексну програму культурного та духовно -

патріотичного розвитку;

створити систему моніторингу об’єктів культурного та духовного

розвитку;

сприяти організації культурних заходів, спрямованих на просування

української культури на національному та міжнародному рівні;

покращити рівень матеріально-технічної бази і забезпечення об’єктів

культури – народних домів, бібліотек, музеїв, шкіл естетичного

виховання;

провести капітальний ремонт центральної районної бібліотеки;

сприяти створенню і становленню нових гуртків художньої

самодіяльності та художніх творчих колективів;

сприяти залученню недержавних коштів у розвиток сфери культури та

духовного розвитку;

надавати організаційно-фінансову підтримку розвитку міжнародної

культурної співпраці;

підтримувати творчих і обдарованих дітей та молодь;

проводити культурно-масові заходи до Дня Незалежності, Дня

незалежності, Дня молоді, Дня міста;

щорічно визначати лауреатів конкурсів „Кращий працівник культури”,

„Меценат року в галузі культури”.

……………………………..

80

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 1:

КУЛЬТУРНИЙ ТА ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ

Операційна мета 1.2.

Розвиток закладів освіти, дошкільних закладів та

установ позашкільної роботи

Завдання:

забезпечити кожній дитині однаковий доступ до якісної освіти;

створити систему моніторингу закладів освіти, дошкільних закладів і

установ позашкільної роботи;

впровадити сучасні методи навчання, заохочувати батьків до участі в

управлінні школами;

розробити програму покращення матеріально-технічної бази та

ресурсного забезпечення загальноосвітніх закладів, дошкільних установ

і установ позашкільної освіти;

вдосконалити рівень комп’ютерного та сучасного лабораторного

забезпечення навчальних закладів, а також рівень їх доступу до мережі

Інтернет.

розвивати програми для обдарованої молоді;

розвивати систему громадського виховання школярів;

провести будівництво нових шкіл в селах;

провести будівництво нових дитячих установ в селах;

створити установи позашкільної роботи - „Будинок школяра” в місті

Пустомити;

визначати щорічно лауреатів конкурсів „Кращий вчитель”, „Кращий

дитячий вихователь”, „Меценат року в галузі освіти” за підсумками

опитування мешканців регіонів;

……………………………

81

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 1:

КУЛЬТУРНИЙ ТА ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ

Операційна мета 1.3.

Збереження національних традицій та історико-культурної спадщини

Завдання:

розробити комплексну програму відновлення та реставрації об’єктів

історико-культурної спадщини;

створити систему моніторингу об’єктів історико-культурної спадщини;

встановити пріоритетні засади інвестування заходів із відновлення

об’єктів історико-культурної спадщини;

відроджувати національні обряди, традиції, пропагувати кращі надбання

українського народу;

підтримувати найбільш активні громадські організації, які діють у сфері

збереження та поширення українських національних традицій і

культури;

сприяти організації заходів, спрямованих збереження національних

традицій та обрядів, мистецтва та самобутніх ремесел;

ініціювати щорічне проведення свят „Ой на Івана, ой на купала”, „Ой

хто, хто Миколая любить” „Андріївські вечорниці”;

проводити культурно-масові заходи до Дня Різдва Христового та

Христового Воскресіння;

надавати організаційно-фінансову підтримку фестивалям та конкурсам,

розвитку самодіяльних місцевих колективів;

Провести реставрацію об’єктів культурно-історичної спадщини;

………………………………..

82

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 1:

КУЛЬТУРНИЙ ТА ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ

Операційна мета 1.4.

Формування інформаційного іміджу та простору району

Завдання:

формувати позитивний внутрішній та зовнішній імідж

Пустомитівщини;

розробити комплексну систему розвитку новітніх засобів комунікацій;

визначити пріоритети розвитку та розробити проект сучасної

інформаційної інфраструктури;

створити належний доступ до інформаційних ресурсів;

розробити заходи із ефективної та рентабельної роботи районної

друкарні з наданням сучасних поліграфічних послуг;

запровадити інформаційні технології в роботу органів місцевого

самоврядування формувати інформаційну культуру населення;

……………………..

83

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 1:

КУЛЬТУРНИЙ ТА ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ

Операційна мета 1.5.

Формування громадянського суспільства

Завдання:

формування громадянської свідомості;

утвердження ролі людини й громади як головних замовників та

контролерів усіх управлінських процесів місцевої влади;

об’єднання зусиль суспільства навколо усвідомлено проголошеного

бачення майбутнього краю;

забезпечити публічне обговорення планів і програм, які розробляються

органами місцевого управління;

забезпечення публікування у пресі планів, цільових програм, проектів

бюджетів та звітів про їхнє виконання;

забезпечити поінформованість мешканців про рішення, прийняті

органами місцевого самоврядування;

створити громадську комісію з питань партнерства влади і громади;

сприяти розвитку громадських організацій;

створення громадських приймалень при органах місцевого

самоврядування;

проводити регулярно громадські сходи міст та сіл району з обговорення

існуючої ситуації та перспектив розвитку;

………………………………………..

84

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2:

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Операційна мета 2.1.

Розвиток системи інноваційно-інвестиційної діяльності

Завдання:

створити сприятливе середовище для розвитку інноваційно –

інвестиційної діяльності;

визначити можливі джерела фінансування інвестиційних програм та

сформувати базу даних інвестиційних проектів району;

розробити систему моніторингу реалізації інвестиційних проектів;

визначити суб’єкти господарювання, відповідальних за реалізацію

конкретних інвестиційних програм і проектів;

розробити базу даних інвестиційних програм та проектів району;

забезпечити вихід інвестиційних програм та проектів на міжнародні

фінансово-інвестиційні ринки;

визначити галузі місцевої економіки, які мають найвищий інноваційний

потенціал і міжнародну конкурентоспроможність, та запровадити

систему надання їм підтримки у впровадженні нових технологій та

розробці інноваційних ідей;

…………………..

85

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2:

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Операційна мета 2.2.

Створення сприятливого середовища для зростання підприємницької

діяльності

Завдання:

розробити комплекс заходів із забезпечення конкурентноздатності

місцевої промисловості та сфери послуг;

розробити механізм усунення внутрішніх перешкод для розвитку

малого і середнього бізнесу;

розробити систему заходів підтримки підприємницької діяльності;

розробити комплексну програму підтримки місцевого

товаровиробника;

захищати інтереси підприємців від неправомірних обмежень,

недобросовісної конкуренції та впливу „тіньової економіки”;

створити належний інформаційний простір для суб’єктів

підприємництва;

стимулювати діяльність підприємництва направлену на збільшення

кількості робочих місць;

першочергово надавати торгові місця на територіях ринків району

місцевим товаровиробникам;

налагоджувати співпрацю підприємців району з закордонними

підприємцями;

………………………………….

86

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2:

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Операційна мета 2.3.

Розвиток сталого сільськогосподарського виробництва

Завдання:

формувати комплексну програму розвитку конкурентноздатності

сільського господарства та впровадження нових, екологічно чистих

технологій в аграрному секторі;

розробити систему заходів підтримки розвитку підприємств

агропромислового комплексу;

стимулювати діяльність підприємств агропромислового комплексу

направлену на збільшення кількості робочих місць;

забезпечити створення механізмів контролю за раціональним

використанням земельних ресурсів району;

передбачити заходи з підтримки раціонального використання землі та

розвитку різних видів виробничої і невиробничої кооперації на селі;

стимулювати розвиток приватної ініціативи сільського населення;

……………………………

87

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2:

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Операційна мета 2.4.

Реалізація політики зайнятості населення та створення робочих місць

Завдання:

формувати пріоритети у створенні нових робочих місць та провадити

ефективну програму зайнятості населення;

розробити програму сприяння зайнятості населення, розвитку ринку

праці та підвищення мобільності робочої сили;

створити систему моніторингу ринку праці;

стимулювати діяльність промислових підприємств та

підприємницьких структур, направлену на збільшення кількості

робочих місць;

запровадити механізм створення робочих місць для окремих

соціально-демографічних груп - молоді, жінок, інвалідів,

військовослужбовців;

формувати систему перекваліфікації, підвищення кваліфікації,

професійної перепідготовки;

розробити та впроваджувати програми громадських робіт;

сприяти налагодженню соціального партнерства між найманими

працівниками та роботодавцями;

………………………..

88

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 2:

РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Операційна мета 2.5.

Розвиток міжнародного співробітництва

Завдання:

розробити комплексну програму розвитку міжнародного

співробітництва;

розробити пріоритетні напрямки співробітництва з громадами

прикордонних територій;

розширювати культурну та економічну співпрацю з громадами

прикордонних територій;

стимулювати діяльність створення спільних підприємств;

стимулювати розвиток інфраструктури прикордонного

співробітництва, зокрема агенцій прикордонної співпраці та,

інформаційних центрів;

налагоджувати та розвивати партнерські відносини з містами та

селами сусідніх країн;

……………………….

89

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО

СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Операційна мета 3.1.

Формування ефективної системи соціального захисту населення

Завдання:

створити систему моніторингу соціального захисту населення;

розробити ефективну систему соціальної підтримки і адресної

соціальної допомоги жителям району;

розробити програми надання безвідсоткових кредитів на освіту,

будівництво житла молодим, малозабезпеченим та багатодітним сім’ям;

запровадити ефективну систему соціального захисту сім’ї та дітей;

створювати рівні соціальні можливості особам з особливими потребами

та соціальним статусом - інваліди, люди похилого віку, дітям-сиротам;

розвивати ефективні та комплексні послуги для інвалідів та осіб

похилого віку;

проводити обґрунтовану тарифно-цінову політику на житлові та

комунальні послуги;

залучати громадські організації до роботи у сфері надання соціальних

послуг;

……………………………………

90

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО

СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Операційна мета 3.2.

Формування програм охорони здоров’я та підвищення рівня

медичного обслуговування

Завдання:

розробити та реалізувати інноваційну програму у галузі охорони

здоров’я;

створити систему моніторингу об’єктів медичного обслуговування;

розробити програму покращення матеріально-технічної бази та

ресурсного забезпечення об’єктів медичного обслуговування;

забезпечити відповідний рівень гарантованих державою безоплатних

медичних послуг;

сприяти розвитку приватних послуг у сфері охорони здоров’я та

створення мережі сімейних лікарів;

проводити фізкультурно-оздоровчі заходи, направлені на боротьбу із

алкогольною, тютюновою та наркотичною залежністю;

ініціювати створення громадського об’єднання „Якісна

медицина”;

визначати щорічно лауреатів конкурсів „Кращий лікар району”;

„Меценат року в галузі охорони здоров’я”;

провести будівництво лікарні в місті Пустомити;

провести реконструкцію та модернізацію закладів охорони здоров’я ;

……………………………………

91

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО

СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Операційна мета 3.3.

Формування програм розвитку фізичної культури та спорту

Завдання:

створити систему моніторингу об’єктів фізичної культури та спорту;

розробити комплексну програму розвитку фізичної культури та спорту;

покращити матеріально-спортивну базу закладів фізичної культури та

спорту;

сприяти становленню в районі спортивних клубів;

сприяти проведенню в району міжнародних, всеукраїнських та обласних

спортивних заходів;

урізноманітнити форми і методи фізкультурно-оздоровчої роботи серед

інвалідів;

забезпечити умови для підготовки спортивного резерву та підтримувати

спорт вищих досягнень;

щорічно визначати лауреатів конкурсів „Кращий спортсмен”, „Кращий

тренер”, „Меценат року в галузі спорту”;

проводити спортивно-масові заходи в місті з нагоди: Дня молоді та Дня

Незалежності;

спорудити нові стадіони;

провести реконструкцію Пустомитівського міського стадіону;

…………………………..

92

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО

СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Операційна мета 3.4.

Профілактика злочинності та поліпшення стану безпеки

Завдання:

розробити комплексну програму профілактики злочинності в районі;

підвищувати рівень соціальної безпеки мешканців району та гостей;

посилити боротьбу з адміністративними та кримінальними

правопорушеннями;

вдосконалити роботу підрозділів охорони громадського порядку;

систематично вживати заходів із поліпшення стану безпеки дорожнього

руху;

встановити дорожні світлофори в місцях інтенсивного дорожнього руху;

виділити та обладнати приміщення для пунктів охорони громадського

порядку;

створити загін муніципальної дружини для забезпечення належного

порядку в місті Пустомити;

провести освітлення вулиць в місті Пустомити та селах району;

щорічно визначати лауреатів конкурсу „Кращий правоохоронець”;

………………………..

93

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО

СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Операційна мета 3.5.

Підвищення рівня надання побутових і комунальних послуг

Завдання:

розробити програму розширення та підвищення якості надання

побутових послуг населенню;

здійснити будівництво банно-прального комбінату в місті Пустомити;

здійснити капітальний ремонт Будинку побуту в місті Пустомити;

розробити комплексну програму зміцнення матеріально-технічної бази

комунальних підприємств району;

розробити програму покращення якості надання комунальних послуг

населенню;

проводити виважену тарифно-цінову політику для всіх видів

комунальних послуг;

створити конкурентне середовище і ефективну систему утримання та

управління житлового фонду;

сприяти розвитку системи сортування та переробки відходів

відповідно до міжнародних стандартів;

проводити заходи із ефективного використання комунальної техніки;

забезпечити належний санітарний стан вулиць міст і сіл району;

розробити програму реформування житлово-комунального

господарства міста Пустомити;

придбати спеціалізовану комунальну техніку;

придбати обладнання для виготовлення тротуарної плитки;

…………………

94

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 3:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНОГО

СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Операційна мета 3.6.

Розробка та реалізація комплексної програми охорони довкілля

Завдання:

розробити комплексну програму сталого екологічного розвитку району;

надавати підтримку екологічно небезпечним підприємствам в

опрацюванні і впровадженні програм зменшення викидів та

попередження забруднення навколишнього середовища;

сприяти впровадженню на підприємствах якісно нових технологій, що

зменшують викиди шкідливих речовин в атмосферу;

розробити програми озеленення міста Пустомити;

розширити мережу природно-заповідного фонду району;

стимулювати заходи, спрямовані на розробку, експлуатацію та

збереження джерел мінеральних вод в регіоні;

розробити і впровадити програми енергозбереження;

провести благоустрій та впорядкування Пустомитівського міського

парку;

недопускання утворення стихійних сміттєзвалищ на територіях

населених пунктів;

організовувати районні екологічні заходи „Зелена толока”;

щорічно проводити в населених пунктах району конкурс „Двір зразкового

порядку”;

систематично очищувати русел та прибережних смуг річок;

………….

95

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 4:

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА

РЕКРЕАЦІЙНОГО ВІДПОЧИНКУ

Операційна мета 4.1.

Розробка та реалізація програм розвитку туристичної галузі району

Завдання:

провести аудит туристичних послуг району та визначити пріоритети

розвитку;

розробити комплексну програму розвитку туристичної галузі району;

сформувати інформаційну базу надання туристичних послуг;

ініціювати розвиток асоціацій сільського і зеленого туризму, сприяти

розвитку туристичних послуг в сільській місцевості, особливо в

населених пунктах прилеглих до міста Львова;

сформувати програму входження області як рекреаційного та

туристичного центру в Європейський ринок;

розробити програму рекламування туристичних об’єктів області

(розробка буклетів; листівок);

сприяти розвитку туристичної інфраструктури для надання послуг

неповносправним;

розробити програми співпраці туристичних об’єктів обласними

туристичними агенціями та тур агенціями інших держав.

удосконалити систему тарифів і цін на послуги закладів туристичного

комплексу;

…………………………..

96

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 4:

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА

РЕКРЕАЦІЙНОГО ВІДПОЧИНКУ

Операційна мета 4.2.

Відновлення привабливості архітектурно-історичних об’єктів району

Завдання:

розробити комплексну програму збереження архітектурно-історичної

спадщини району;

провести аудит та інвентаризацію архітектурно-історичних та

туристично-привабливих об’єктів району;

сформувати туристично привабливі маршрути по історично-

архітектурних об’єктах району;

створити громадські комісії з питань збереження архітектурно-

історичного середовища;

популяризувати туристичні програми і продукти такі, як “Золота

Підкова Львова”, малі історичні міста та інше;

ініціювати створення громадського об’єднання “Історично-архітектурна

спадщина Пустомитівщини”;

провести відновлення архітектурно-історичних об’єктів “Золотої

Підкови Львова”;

відновити архітектурно-історичні комплекси в районі;

……………………………………………..

97

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 4:

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА

РЕКРЕАЦІЙНОГО ВІДПОЧИНКУ

Операційна мета 4.3.

Розробка та реалізація програм створення комплексних зон

рекреаційного відпочинку

Завдання:

розробити комплексну програму розвитку комплексних рекреаційних

зон району;

провести аудит та інвентаризацію рекреаційних зон регіону;

сприяти розвитку сучасної рекреаційної бази поблизу озер району;

стимулювати промоційні кампанії різноманітного рекреаційного

потенціалу району;

створити інформаційну базу надання рекреаційних та оздоровчих

послуг в районі;

удосконалити систему тарифів і цін на рекреаційні послуги;

………….

98

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 4:

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА

РЕКРЕАЦІЙНОГО ВІДПОЧИНКУ

Операційна мета 4.4.

Розробка та реалізація програм створення готельної інфраструктури

району

Завдання:

визначити потреби та пріоритети розвитку об’єктів готельного

господарства району;

сформувати програму будівництва та модернізації готельної

інфраструктури району з урахуванням усіх будівельних норм що

стосуються доступності об’єктів;

розробити програми створення готельної інфраструктури вздовж

автотрас міжнародного сполучення;

визначити вартість інвестиційних завдань та джерела фінансування

будівництва міні ресторанних комплексів для потреб туристичної

галузі;

визначити вартість та джерел фінансування будівництва сучасного

готельного комплексу в місті Пустомити;

……………

99

СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ 4:

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА

РЕКРЕАЦІЙНОГО ВІДПОЧИНКУ

Операційна мета 4.5.

Ініціювання проведення різноманітних культурних, мистецьких,

спортивних та туристичних заходів

Завдання:

стимулювати проведення міжнародних культурних, мистецьких,

спортивних та туристичних заходів;

підтримувати найбільш активні громадські організації, які діють у сфері

збереження та поширення українських національних традицій і

культури;

ініціювати проведення різноманітних виставок, художніх вечорів,

дитячих конкурсів;

ініціювати проведення оглядів – конкурсів художньої самодіяльності

місцевих колективів;

організувати та щорічно проводи мистецький фестиваль в місті

Пустомити;

…………………….

101

7. ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

7.1. Операційний план реалізації стратегічних напрямків

Терміни виконання стратегічних напрямків розроблено спираючись на: ресурсні можливості громади району; програми розвитку

регіону; роботу органів місцевого самоврядування та активність мешканців громади.

Операційний план реалізації стратегічних напрямів

Виконання стратегічних напрямків №

п.п

Стратегічні напрямки 20

10

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2023

2025

Відпо-

відаль-

ність

Бачення

1 Культурний та духовний розвиток, збереження національних традицій

х х х х х х х х х х х х х х х х Мешканці громади району

район із збереженими національ-ними традиціями, високим рівнем культури та духовного розвитку, новітніми дошкільними закладами, школами та установами позаш-кільної освіти, розвиненим грома-дянським суспільством

2 Розвиток економічного по-тенціалу та підприємни-цької діяльності

х х х х х х х х х х х х х х х х Мешканці громади району

економічно розвинутий район з сприятливим середовищем роз-витку підприємництва та високим рівнем інноваційно-інвестиційної привабливості

3 Забезпеченя сталого соці-ального середовища та екологічної безпеки

х х х х х х х х х х х х х х х х Мешканці громади району

район соціальної захищеності насе-лення, високого рівня надання пос-луг та екологічної безпеки громадян

4 Розвиток інфраструктури туричстичної галузі та рекреаційного відпочинку

х х х х х х х х х х х х х х х х Мешканці громади району

знаний регіон туристичної та рек-реаційної галузі з привабливими історико-архітектурними об’єктами

102

8. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЄЮ

СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Опрацьована стратегія сталого розвитку Пустомитівського району, яка

ухвалена рішенням сесії районної ради та поступова її реалізація ставить

перед керівництвом району і постійно діючим органом Стратегічного

планування такі завдання:

визначення основних способів реалізації стратегічного плану

розвитку громади району;

постійний контроль реалізації програмних напрямів, цілей та

завдань;

оцінка стану виконання стратегічних цілей і завдань;

інформування ходу виконання стратегії;

розробку необхідних корекційних змін до стратегічного плану.

Дієвість системи органів (робочих груп, робочих комісій, цільових

підгруп), що забезпечують контроль за виконанням та корекцією

стратегічного плану є необхідною умовою успішної реалізації стратегії.

Розробка запланованих завдань стратегічного плану повинна знаходити

своє відображення в місцевому бюджеті та річних планах соціально-

економічного розвитку району, в діях різних господарських суб’єктів району,

які мають зобов’язання щодо участі в здійсненні завдань стратегічного

плану.

Пустомитівська районна рада періодично заслуховуватиме на своїх

засіданнях стан виконання плану стратегічного розвитку громади, його

основних положень, проводитиме аналіз причин невиконання окремих

проектів, даватиме оцінку ефективності виконаних окремих завдань.

Інформація про хід виконання як Стратегічного плану в загалом, так і

окремих Проектів, доводитиметься до відома мешканців району, задля

підтримання зацікавленості та що раз ширшого залучення громадян до її

виконання.

103

Звіти про виконання окремих проектів направлятимуться районній раді,

керівництву її виконавчого комітету, доводитися до відома членів Робочої

групи, надсилатися іншим важливим зацікавленим сторонам. Все це

спонукатиме до кваліфікованої перевірки і оцінки виконання стратегічного

плану та забезпечить ефективність його виконання.

Стратегічний план має відкритий і гнучкий характер та означає, що

детальні його завдання, в процесі реалізації, можуть бути модифіковані під

кутом пристосування до змін суспільної чи господарської ситуації.

У процесі втілення Стратегічного плану Робоча група повинна

збиратися не рідше ніж раз на рік, щоб зробити аналіз виконання

Стратегічного плану, розглянути підсумки роботи за попередній рік і

визначити завдання на рік наступний.

Стратегічний план практично ніколи не може бути виконаний повністю

та у первісно затвердженому вигляді, так як надто багато змін внесе до нього

життя громади та розвиток суспільства.

104

9. ПРОБЛЕМИ, ЯКІ ТУРБУЮТЬ МЕШКАНЦІВ ОКРЕМИХ

ГРОМАД РАЙОНУ, ЗГІДНО З ОПИТУВАННЯМ

Проблеми економічної сфери села Сокільники

Житлова політика; 4,7 %

Робота школи; 2,9 %

Безпека пішоходів; 2,9 %

Допомога малозабезпеченим

сімям; 2,4 %

Розвиток малого і середнього бізнесу

в селі; 2,4 %

Вказівники вулиць та номери будинків;

2,4 %

Інше; 7,6 %

Недостатнє фінансування села;

7,1 %

Недостатнє фінансування

школи; 5,9 %

Транспортне сполучення;

7,1 %

Створення робочих місць; 8,8 %

Дороги; 12,9 %

Ринкове використання

землі; 13,5 %

Оплата комунальних

послуг; 19,4 %

33

23 22

1512 12

108

5 5 4 4 4

13

0

5

10

15

20

25

30

35

Опл

ата

ком

унал

ьних

посл

уг

Рин

кове

вико

рист

ання

зем

лі

Дор

оги

Ств

орен

ня р

обоч

ихм

ісць

Тран

спор

тне

спол

учен

ня

Нед

оста

тнє

фін

ансу

ванн

я се

ла

Нед

оста

тнє

фін

ансу

ванн

яш

коли

Жит

лова

пол

ітик

а

Роб

ота

шко

ли

Без

пека

піш

оход

ів

Доп

омог

ам

алоз

абез

пече

ним

сім

ямР

озви

ток

мал

ого

ісе

редн

ього

біз

несу

в се

лі

Вка

зівн

ики

вули

цьта

ном

ери

буди

нків

Інш

е

Проблеми економічної сфери

Кіль

кіст

ь

105

Проблеми екологічної сфери села Сокільники

Каналізування села та очисні

споруди; 40,5 %

Вивезення сміття; 20,5 %

Аеропорт та злітна смуга; 19,0 %

Озеленення села; 2,6 %

Раціональне використання

землі; 1,5 %

Загазованість повітря;

1,5 % Інше; 3,1 %

Забруднення побутовими відходами;

9,8 %

Водопостачання; 1,5 %

79

40 37

19

5 3 3 3 6

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

Кана

лізу

ванн

ясе

ла т

а оч

исні

спор

уди

Вив

езен

нясм

іття

Аер

опор

т та

зліт

на с

муг

а

Забр

удне

ння

побу

тови

ми

відх

одам

и

Озе

лене

ння

села

Вод

опос

тача

ння

Рац

іона

льне

вико

рист

ання

зем

лі

Зага

зова

ніст

ьпо

вітр

я Інш

е

Проблеми екологічної сфери

Кіль

кіст

ь

106

Проблеми суспільної сфери села Сокільники

Слаба громадська ініціатива;

3,1 %

Житлова політика; 3,1 %

Підвищ ення духовного та

культурного рівня; 3,6 %

Створення дитячих майданчиків;

2,6 %

Басейн; 1,5 %

Низька зарплата;

2,0 %

Санвузул в існуючій школі;

2,0 %

Проблеми довкілля;

1,5 %

Інше; 6,6 %

Громадський транспорт;

7,7 %

Нестабільність політичної ситуаційї;

4,6 %

Сучасний будинок

культури; 8,7 %

Прозорість влади; 10,2 %

Ремонт сільських доріг; 10,7 %

Будівництво дичячого садка;

13,8 %

Будівництво нової школи; 18,4 %

36

27

21 2017

15

97 6 6 5 4 4 3 3

13

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Буд

івни

цтво

ново

ї шко

лиБ

удів

ницт

води

чячо

госа

дка

Рем

онт

сіль

ськи

хдо

ріг

Про

зорі

сть

влад

иС

учас

ний

буди

нок

куль

тури

Гром

адсь

кий

тран

спор

тН

еста

біль

ніст

ьпо

літи

чної

ситу

ацій

їП

ідви

щен

няду

ховн

ого

таку

льту

рног

оС

лаба

гром

адсь

каін

іціа

тива

Жит

лова

полі

тика

Ств

орен

няди

тячи

хм

айда

нчик

івН

изьк

аза

рпла

таС

анву

зул

віс

ную

чій

шко

лі

Бас

ейн

Про

блем

идо

вкіл

ля

Інш

е

Проблеми суспільної сфери

Кіль

кіст

ь

107

Проблеми економічної сфери села Солонки

Інженерні комунікації;

4,0 %

Ринкове використання

землі; 2,4 %

Інше; 4,8 %

Вуличне освітлення;

2,4 %

Транспортне сполучення;

18,4 %

Безпека пішохода

(перехідний міст); 6,4 %

Житлова політика;

9,6 % Зайнятість населення;

12,8 %

Дороги; 13,6 %

Інвестиції та фінансова

спонсорська допомога;

25,6 %

32,0

23,0

17,0 16,0

12,0

8,05,0

3,0 3,06,0

0,0

5,0

10,0

15,0

20,0

25,0

30,0

35,0

Інве

стиц

ії та

фін

ансо

васп

онсо

рськ

адо

помо

га

Тран

спор

тне

спол

учен

ня

Дор

оги

Зайн

ятіс

тьна

селе

ння

Жит

лова

полі

тика

Без

пека

піш

оход

а(п

ерех

ідни

ймі

ст)

Інже

нерн

іко

мун

ікац

ії

Рин

кове

вико

рист

ання

земл

і

Вул

ичне

осві

тлен

ня

Інш

е

Проблеми економічної сфери

Кіль

кіст

ь

108

Проблеми екологічної сфери села Солонки

Озеленення села; 5,1 %

Створення зон відпочинку;

3,4 %

Створення соціально-

культурного центру; 3,4 %

Інше; 6,0 %

Забруднення повітря та питної

води; 2,6 %

Забруднення поверхневих

вод; 6,8 %

Охорона довкілля,

екологічна культура;

7,7 %

Дороги, транспорт та

безпека пішоходів;

9,4 %

Очисні споруди, каналізування;

25,7 %

Вивіз сміття та сміттєзвалищ е;

29,9 %

35

30

119 8

64 4 3

7

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Вив

із с

міт

тя т

асм

іттє

звал

ище

Очи

сні

спор

уди,

кана

лізу

ванн

я

Дор

оги,

тран

спор

т та

безп

ека

піш

оход

івО

хоро

надо

вкіл

ля,

екол

огіч

наку

льту

ра

Забр

удне

ння

пове

рхне

вих

вод

Озе

лене

ння

села

Ств

орен

ня з

онві

дпоч

инку

Ств

орен

нясо

ціал

ьно-

куль

турн

ого

цент

ру

Забр

удне

ння

пові

тря

тапи

тної

вод

и

Інш

е

Проблеми екологічної сфери

Кіль

кіст

ь

109

Проблеми суспільної сфери села Солонки

Будівництво об"єкту соціально-

культурного призначення;

22,6 %

Відкриття спортивно-

оздоровчого комплексу;

17,2 %Відкриття аптеки,

медичного центру; 16,1 %

Побудова нового будинку культури

з бібліотекою; 10,8 %

Збільшення робочих місць;

9,7 %

Активність громадськості в

суспільному житті; 4,3 %

Інше; 11,8 %

Відкриття нових магазинів;

3,2 %

Облаштування сільських доріг;

4,3 %

21

1615

109

4 43

11

0

5

10

15

20

25

Буд

івни

цтво

об"є

кту

соці

альн

о-ку

льту

рног

опр

изна

ченн

я

Від

крит

тясп

орти

вно-

оздо

ровч

ого

ком

плек

су

Від

крит

тяап

теки

,м

едич

ного

цент

ру

Поб

удов

ано

вого

буди

нку

куль

тури

збі

бліо

теко

ю

Збіл

ьшен

няро

бочи

х м

ісць

Обл

ашту

ванн

ясі

льсь

ких

дорі

г

Акт

ивні

сть

гром

адсь

кост

ів

сусп

ільн

ому

жит

ті

Від

крит

тяно

вих

маг

азин

ів

Інш

е

Проблеми суспільної сфери

Кіль

кіст

ь

110

Проблеми економічної сфери села Зимна Вода

Мала кількість підприємтсв та робочих місць;

33,3 %

Недостатнє бюджетне

фінансування; 18,7 %

Низькі зарплати та пенсії; 16,0 %

Недостатнє фінансування

школи; 10,7 %

Каналізування села; 6,7 %

Інше; 5,3 %

Будівництво дитячого садка;

2,7 %

Будівництво школи; 2,7 %

Високі ціни; 4,0 %

50

2824

16

106 4 4

8

0

10

20

30

40

50

60

Мал

а кі

лькі

сть

підп

риєм

тсв

та р

обоч

ихм

ісць

Нед

оста

тнє

бюдж

етне

фін

ансу

ванн

я

Низ

ькі

зарп

лати

та

пенс

ії

Нед

оста

тнє

фін

ансу

ванн

яш

коли

Кана

лізу

ванн

ясе

ла

Вис

окі ц

іни

Буд

івни

цтво

шко

ли

Буд

івни

цтво

дитя

чого

садк

а Інш

е

Проблеми економічної сфери

Кіль

кіст

ь

111

Проблеми екологічної сфери села Зимна Вода

Збір та вивіз сміття; 6,5 %

Асфальтування доріг села;

4,3 %

Забруднення ріки;

2,2 %

Загазованість повітря;

2,2 %

Інше; 2,2 %

Озеленення села; 4,3 %

Забруднення води;

19,6 %

Засміченість території та

стихійні сміттєзвалищ а;

23,9 %

Каналізування села та очисні

споруди; 34,8 %

64

44

36

128 8

4 4 4

0

10

20

30

40

50

60

70

Кана

лізу

ванн

ясе

ла т

а оч

исні

спор

уди

Засм

ічен

ість

тери

торі

ї та

стих

ійні

сміт

тєзв

алищ

а

Забр

удне

ння

води

Збір

та

виві

зсм

іття

Озе

лене

ння

села

Асф

альт

уван

нядо

ріг

села

Забр

удне

ння

ріки

Зага

зова

ніст

ьпо

вітр

я Інш

е

Проблеми екологічної сфери

Кіль

кіст

ь

112

Проблеми суспільної сфери села Зимна Вода

Будівництво дичячого садка;

25,4 %

Будівництво спортивного комплексу;

9,9 %

Підвищ ення духовного та

культурного рівня; 8,5 %

Нестабільний бюджет села; 8,5 %

Відсутність гуртків та організації

відпочинку; 7,0 %

Прозорість влади; 7,0 %

Створення дитячих майданчиків;

7,0 %

Нестабільна політична ситуація;

2,8 %

Інше; 4,2 %

Низька культура молоді; 2,8 %

Реконструкція школи № 2; 4,2 %

Повага людини до людини;

4,2 %

Пасивність мешканців села; 4,2

%

Розвиток місцевого самоврядування; 4,2

%

36

1412 12

10 10 10

6 6 6 64 4

6

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Буд

івни

цтво

дичя

чого

сад

ка

Буд

івни

цтво

спор

тивн

ого

ком

плек

суП

ідви

щен

няду

ховн

ого

таку

льту

рног

орі

вня

Нес

табі

льни

йбю

джет

сел

а

Про

зорі

сть

влад

и

Від

сутн

ість

гурт

ків

таор

гані

заці

їві

дпоч

инку

Ств

орен

няди

тячи

хм

айда

нчик

ів

Роз

вито

км

ісце

вого

сам

овря

дува

ння

Пас

ивні

сть

меш

канц

ів с

ела

Пов

ага

люди

нидо

лю

дини

Рек

онст

рукц

іяш

коли

№ 2

Низ

ька

куль

тура

мол

оді

Нес

табі

льна

полі

тичн

аси

туац

ія Інш

е

Проблеми соціальної сфери

Кіль

кіст

ь

113

Проблеми економічної сфери села Сороки Львівські

Інше; 8,5 %

Ринкове використання

землі; 4,6 %

Житлова політика; 6,9 %

Інженерні комунікації;

6,2 %

Зайнятість населення;

12,3 %

Дороги та сполучення;

14,6 %

Розширення мережі ринків

збуту; 20,0 %

Недостатнє фінасування та

інвестування села; 26,9 %

26,9

20,0

14,612,3

6,9 6,24,6

8,5

0,0

5,0

10,0

15,0

20,0

25,0

30,0

Нед

оста

тнє

фін

асув

ання

таін

вест

уван

нясе

ла

Роз

шир

ення

мер

ежі р

инкі

взб

уту

Дор

оги

тасп

олуч

ення

Зайн

ятіс

тьна

селе

ння

Жит

лова

полі

тика

Інж

енер

ніко

мун

ікац

ії

Рин

кове

вико

рист

ання

зем

лі Інш

е

Проблеми економічної сфери

Кіль

кіст

ь

114

Проблеми екологічної сфери села Сороки Львівські

Озеленення села; 7,1 %

Раціональне використання

землі; 3,9 %

Інше; 6,2 %

Створення зон відпочинку;

3,1 %

Охорона довкілля, екологічна культура;

8,6 %Забруднення

повітря та питної води; 9,4 %

Каналізування села;

28,9 %

Дороги та безпека пішоходів;

32,8 %

42

37

12 119

5 4

8

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

Дор

оги

табе

зпек

апі

шох

одів

Кана

лізу

ванн

ясе

ла

Забр

удне

ння

пові

тря

тапи

тної

вод

и

Охо

рона

довк

ілля

,ек

олог

ічна

куль

тура

Озе

лене

ння

села

Рац

іона

льне

вико

рист

ання

зем

лі

Ств

орен

ня з

онві

дпоч

инку Інш

е

Проблеми екологічної сфери

Кіль

кіст

ь

115

Проблеми суспільної сфери села Сороки Львівські

Інше;9,8 %

Низькі зарплати; 2,7 %

Житлова політика; 6,3 %

Розвиток місцевого самоврядування;

5,4 %

Збільшення робочих місць;

8,9 %

Громадянська активність;

8,9 %

Відкриття нових сучасних магазинів;

9,8 %

Будівництво спортивно-

оздоровчого комплексу;

14,3 %

Будівництво будинку культури;

33,9 %

38

16

11 10 107 6

3

11

0

5

10

15

20

25

30

35

40

Буд

івни

цтво

буди

нку

куль

тури

Буд

івни

цтво

спор

тивн

о-оз

доро

вчог

око

мпл

ексу

Від

крит

тя н

ових

суча

сних

маг

азин

ів

Гром

адян

ська

акти

вніс

ть

Збіл

ьшен

няро

бочи

х м

ісць

Жит

лова

пол

ітик

а

Роз

вито

км

ісце

вого

сам

овря

дува

ння

Низ

ькі з

арпл

ати

Інш

е

Проблеми суспільної сфери

Кіль

кіст

ь

116

Проблеми економічної сфери села Чишки

Інфляція; 3,2 %

Розвиток фермерства;

4,8 %

Ф інансова стабільність;

3,2 %

Допомога малозабезпеченим;

2,1 %

Ф ункціонування виробництва;

2,1 % Інше; 3,8 %

Створення пункту прийому цукрового

буряка; 2,1 %

Створення нових робочих місць;

4,3 %

Надання кредитів;

8,1 %

Виділення території для будівництва житла молодим

сім'ям; 11,2 %

Низькі зарплати; 12,8 %

Ріст цін; 16,6 %

Мале бюджетне фінансування;

25,7 %

48

31

2421

15

9 8 6 6 4 4 47

0

10

20

30

40

50

60

Мал

е бю

джет

неф

інан

сува

ння

Ріс

т ці

н

Низ

ькі з

арпл

ати

Вид

ілен

ня т

ерит

орії

для

буді

вниц

тва

жит

ла м

олод

имсі

м'я

м

Над

ання

кре

диті

в

Роз

вито

кф

ерм

ерст

ва

Ств

орен

ня н

ових

робо

чих

міс

ць

Інф

ляці

я

Фін

ансо

васт

абіл

ьніс

ть

Доп

омог

ам

алоз

абез

пече

ним

Фун

кціо

нува

ння

виро

бниц

тва

Ств

орен

ня п

ункт

упр

ийом

у цу

кров

ого

буря

ка

Інш

е

Проблеми економічної сфери

Кіль

кіст

ь

117

Проблеми екологічної сфери села Чишки

Озеленення села; 9,4 %

Забруднення території;

8,3 %

Каналізування, будівництво

очисних споруд; 3,4 %

Раціональне використання

землі; 2,9 %

Забруднення повітря;

2,9 % Інше; 3,9 %

Створення комунальної

служби; 11,3 %

Очищ ення русла річки;

15,2 %

Вивезення сміття, ліквідація

сміттєзвалищ а; 42,7 %

87

3123

19 17

7 6 6 8

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

Вив

езен

нясм

іття

,лі

квід

ація

сміт

тєзв

алищ

а

Очи

щен

няру

сла

річк

и

Ств

орен

няко

мун

альн

оїсл

ужби

Озе

лене

ння

села

Забр

удне

ння

тери

торі

ї

Кана

лізу

ванн

я,бу

дівн

ицтв

ооч

исни

хсп

оруд

Рац

іона

льне

вико

рист

ання

зем

лі

Забр

удне

ння

пові

тря Ін

ше

Проблеми екологічної сфери

Кіль

кіст

ь

118

Проблеми суспільної сфери села Чишки

Хамство водіїв маршрутних таксі;

4,6 %

Ремонт будинку культури;

5,6 %

Необхідність проведення сходу

села; 4,8 %

Взаєморозуміння та повага до

людини; 3,8 %

Ремонт або будівництво нової

амбулаторії; 3,5 %

Інше; 1,0 %

Ремонт приміщ ення "Просвіти";

2,3 %

Освітлення села; 8,6 %

Будівництво дитячого садка;

10,9 %

Транспортне сполучення;

12,4 %

Ремонт доріг; 12,8 %

Будівництво нової школи; 29,7 %

117

51 48 4334

22 19 18 15 14 9 40

20

40

60

80

100

120

140

Буд

івни

цтво

ново

ї шко

ли

Рем

онт

дорі

г

Тран

спор

тне

спол

учен

ня

Буд

івни

цтво

дитя

чого

сад

ка

Осв

ітле

ння

села

Рем

онт

буди

нку

куль

тури

Нео

бхід

ніст

ьпр

овед

ення

сход

у се

лаХ

амст

во в

одіїв

мар

шру

тних

такс

іВ

заєм

ороз

умін

нята

пов

ага

долю

дини

Рем

онт

або

буді

вниц

тво

ново

ї ам

була

торі

їР

емон

тпр

иміщ

ення

"Про

світ

и"

Інш

е

Проблеми суспільної сфери

Кіль

кіст

ь