science of science

Science-of-Science

В номері:

З миру по нитці... 2

Питання-відповідь 3

Економіка й фізика потрібні одне

одному 4

Осінь в історії 6

Псалтир, матерія і смальта 8

Олександр Бенуа. Теперішнє генія 11

В німецькі землі - не чужії 12

Освітні можливості Туманного

Альбіону 14

Конструктор революції 16

Порятунок рядового АвтоЗАЗа 18

Геологія навколо Києва 21

Читати, читати і ще раз читати 22

Конференції, семінари 24

Запрошення до «Країни знань» 25

Анонси подій в НТСА 26

Що, де й коли відбувається в Києві 27

Вісник Наукового товариства студентів та аспірантів КНУ ім. Т. Шевченка "Science-of-Science"

Шеф-редактор - Євгеній Везєлєв.Головний редактор - Марія Несевря.Верстальник, літературний редактор, контент-менеджер - Олена Поціпух.

Контактні e-mail: [email protected], [email protected]

Неофіційний сайт журналу - http://sci-of-sci.16mb.com/new/Електронна версія: http://issuu.com/sci-of-sci/

Science-of-Science2

Для початку

Спорт і музика разом!iHome і New Balance, об'єднавши

зусилля, створили навушники дляшанувальників спорту – iHomeNB639. Від звичайних вони відріз-няються наявністю сенсорногомонітора кров’яного тиску, хроно-графа, крокоміра і секундоміра.Так само щасливі власники девайсузможуть використовувати голосовевідтворення частоти серцебиття,пройденої відстані і кількості спа-лених калорій, не перериваючиулюбленої музики.

Роздруковані органи

Німецькі вчені з інститутуФраунгофера повідомили,

що вони займаються розробкоюнового типу тривимірного прин-тера, здатного виробляти різніштучні тканини, пронизані сіткоюштучних кровоносних судин. Зав-дяки цьому, за допомогою три-вимірного принтера BioRap можнабуде виготовляти не тільки частиниі фрагменти зі штучних тканин, а йвиробляти вельми складні штучніоргани, здатні успішно замінитиоргани живих організмів.

Новини може писатиробот

Учені не залишають надіїстворити штучний інтелект.

Значним досягненням на шляхудо цієї мрії є розробка компаніїNarrative Science. Комплекс про-грам збирає численні дані (фінан-сові звіти, спортивну статистику) істворює новинну статтю. Заразштучний інтелект вже використо-вується на деяких сайтах для ав-томатичної публікації актуальнихновин. Ціна на такі публікації набагато менша, ніж настворені автором-людиною, і становить менше 10 дол за500 слів. Звісно, якість цих статей ще залишає сподіва-тись на краще, але хто зна, може, досить скоро лауреа-том Пулітцерівської премії зможе стати робот?

За матеріалами rnd.cnews.ru

Цікаво писати рубрику, яку зазвичай ніхто не читає.

Завжди пишеш її з надією на протилежне. "Мы шли, шли и наконец пришли". Черговий номер

вийшов майже через дев’ять місяців після останнього,березневого. Символічний період, який дозволяє ска-зати, що ми його практично народили. Зусиллями шеф-редактора, завдяки його толерантним штурханам інагадуванням. Зусиллями головного редактора, яказбирала журналістів і тексти. Зусиллями "мультиінстру-менталіста" (точніше редактора-дизайнера-версталь-ника і т.п.), яка надавала форму зібраному. Зусиллямивсіх-всіх інших, які дали життя цьому номеру. Усім - ве-личезне спасибі.

Навіщо потрібен Science-of-Science? Цей журнал недля "вузького кола обмежених людей" з лав НТСА. І на-віть не для тих, хто займається наукою. Він орієнтова-ний на всіх, хто, незалежно від інтересів (наукових чибудь-яких інших), прагне бути різностороннім і неза-шореним, цікавим до цілого світу й себе в ньому. Атакож дізнаватись думку таких же людей, які не обме-жують своє пізнання стінами аудиторій, кабінетів та біб-ліотек. Найвища наука - пізнання. Людина її засвоюєвпродовж цілого життя.

Зараз журнал усе ще переживає період станов-лення. І має досить амбітні плани на майбутнє. Тож про-хання до читачів (якщо у цієї рубрики вони такизнайшлись) не дивуватись усім майбутнім змінам чи но-вовведенням журналу. Щось вдасться, щось ні, алеможе-таки завдяки цьому ми станемо краще.

Важко загадувати, коли саме світ побачить наступ-ний номер. Маємо великі надії, що ще до кінця цьогороку. Але наступний номер точно буде, обіцяємо.

Приємного читання!

Від редакції Зі світу по нитці...

3Вісник НТСА

Інтерактив № 1 (3)

Звідки взялись "таргани в голові"?

Відомий фразеологізм про "тар-ганів у голові" на позначення ди-вацтва чи сумбуру в думках та діях,за однією з версій, родом з XVIII сто-ліття. Тоді вважалось, що згадані ко-махи можуть заповзати до головилюдини під час сну та виїдати мозок,спричиняючи безумство.

Незважаючи на дещо моторошнепоходження ідіоми, українці та ро-сіяни часто вживають цей вислів у по-всякденні - навіть занесли його дословників молодіжного сленгу.В українській мові синонімами фра-зеологізму можуть виступати "мухи вголові", "бракує клепки" чи "не всівдома".

Інші мови теж мають подібніфрази. Наприклад, німці говорятьпро диваків, що ті "мають пташку вголові" ("einen Vogel im Kopf haben").Французи у свою чергу мають "па-вука на стелі". А в Іспанії кажуть:"Кожен дім варить свої боби" ("Entodas las casas se cuecen habas"), щозначить те ж, що й наше "У кожногов голові свої таргани ".

Скільки на небі зірок?

Неозброєним оком і в Північній,і в Південній півкулях одночасновидно близько 5 тис. зірок. Алеодна людина спостерігати їх від-разу не може, для неї над горизон-том в кожен момент часу видноприблизно половину цієї кількості.Людське ж око помітить для себеблизько 1,5-2 тис. зірок, оскількипоблизу горизонту прозорість атмо-сфери знижується. У великих містахчасом можна розрізнити лишекілька найяскравіших зірок. Одна зпричин засвічення - недосконалістьвуличних ліхтарів і надмірне нічнеосвітлення. Міжнародне товариствотемного неба (IDA) домагається ре-конструкції світильників і впровад-ження таких норм освітлення, якізберегли б можливість споглядатизоряне небо в мегаполісах.

Усього ж в Галактиці, за різнимиоцінками, від 200 млрд до триль-йона зірок. У свою чергу, галактик,подібних нашої, у видимій частиніВсесвіту теж близько трильйона, азначить, число зірок у них може до-сягати 1024 - стільки ж, скільки мо-лекул в чверті склянки води.

Як виглядає китайськадрукарська машинка?

Зважаючи на те, що китайці по-слуговуються близько 3000 ієроглі-фами, просто так уявити собі виглядта роботу їхньої друкарської ма-шинки дещо складно. Насправдітака друкарська машинка скла-дється з барабана, кнопок і всьоготого, чим повинна бути забезпеченаподібна техніка. Ширина клавіа-тури - приблизно один метр. На неїнасаджуються відбитки з ієрогліфом(літери). На полотні розташовані най-більш популярні слова, що вжи-ваються у пресі. Відповідно, чимближче до краю полотна, тим меншпопулярний ієрогліф. Перш ніж від-друкувати ієрогліф, оператору не-обхідно за допомогою лупи йогознайти. І лише потім, закріпивши натримачі, перенести зображення напапір. Процес друку, звісно, за такихумов надзвичайно повільний - досвід-ченний оператор міг набирати до 11ієрогліфів за годину. Тому була роз-роблена друкарська машинка, у якійієрогліф набирається з окремих еле-ментів. Кнопок стало менше, алескладність у користуванні навпакизросла.

Винахід комп'ютера спричинивпереворот у наборі китайських текс-тів. Зараз їх можна набирати навітьшвидше, ніж тексти в алфавітній си-стемі.

Чим більше знає людина, тим більше в неї виникає питань. Це закономірно. Однак іноді здається, що питання, народжене до-питливим розумом дослідника, не варте уваги чи взагалі безглузде. Саме для таких випадків ми й відкриваємо нашу нову руб-рику, де кожен охочий може дізнатись те, про що забуває спитатись у Гугла. Надсилайте нам свої питання - і ми спробуємопривнести маленьку крихту знання до ваших запасів інтелекту.Редакція Sci-of-Sci чекає на вашу активність!

Питання-відповідь

Science-of-Science4

Науки

Невідповідність емпіричнихданих існуючим економічниммоделям спонукала в останні

десятиліття до пошуку нових методіврозв'язання економічних задач.Справа в тому, що класична еконо-міка послуговується припущеннями,що стали аксіомами. Такому, наприк-лад, як «невидима рука ринку» – ме-тафора, що означає ринковиймеханізм, який координує обсяг по-питу та пропозиції без зовнішньоговтручання. Але Велика депресія1929-1933 рр., яка за своїм характе-ром була кризою перевиробництва,зовсім не могла виникнути за прин-ципом «невидимої руки ринку».Однак невиконання цих принципівне викликало сумнівів щодо їх пра-вильності в середовищі економістів.Тож розроблені економічні моделі наїх основі й далі продовжують вва-жати істинними. Ось тут і знадобився«фізичний» погляд на проблему, ос-кільки фізики, за характером своєїроботи, спростовують моделі, в якихне узгоджуються теоретичні та експе-риментальні дані.

Передумови для виникнення еко-нофізики склалися ще на початкуХХ ст. У своїй роботі «Теорія спекуля-цій» французький математик Луї Ба-шельє намагався описати динамікуфінансових рядів за по аналогії зброунівським рухом, а в 60-х аналі-тик Бенуа Мандельброт встановив,що коливання цін на фондовій біржіповторюються на короткотривалих

проміжках часу (принцип самоподіб-ності). Засновниками нової наукиможна вважати Яноша Кертеса таІмра Кондора (сам термін «еконофі-зика» в 1998 р. запропонував аме-риканський фізик Юджин (Гарі)Стенлі). В 2000-х рр. японські вченіописали стрибкоподібні зміни ринкупо аналогії з фазовими переходамив системі конденсованих середовищ.Сучасні дослідження в еконофізицібазуються на теорії хаотичних дина-мічних систем, розробленій фізи-ками-теоретиками в 1960-70-х рр.Зараз у світі проводиться багато нау-кових семінарів та конференцій,присвячених цій новій галузі науки.

Еконофізика перетворилась напотужний засіб передбачень ситуа-цій в економіці. Російський матема-тик Віктор Маслов стверджує, щопередбачив світову економічну кри-зу 2008-2009 рр. за півроку до її по-чатку. В 2007-2008 рр. колектививчених зі Швейцарії та Бельгії на ос-нові поняття ентропії (міри безпо-рядку в системі, що складається збагатьох частинок), теорії точок бі-фуркації та економічної теорії раціо-нального очікування досить точнопередбачили падіння двох китай-ських фондових індексів SC та SSEC.Вчені, що розробили дану теорію,стверджують, що не можуть такимчином запобігти колапсу ринку, ос-кільки інвестори та трейдери, відпо-відно до теорії раціональногоочікування, будуть продовжувати

Економіка і фізиканеобхідні одне одномуСучасні складні економічні системи потребують точного ана-лізу ризиків та тенденцій розвитку. За допомогою в прове-денні цього аналізу економіка звертається до суміжнихгалузей: математики, кібернетики і навіть фізики! Рубіж ти-сячоліть ознаменувався появою еконофізики – нової науки,яка використовує методи теоретичної фізики для розв'язання проблем економіки.


№ 1 (3)

вкладати кошти до самого останнь-ого моменту (хоча деякі фахівцістверджують, що, відповідно до гіпо-тези вільного ринку, саме такі про-гнози аналітиків і призвели до падінняіндексів на китайських біржах).

У середовищі європейських фізи-ків та економістів після кризи 2008 р.та деяких публікацій колишнього фі-зика-теоретика Жана-Філіпа Бушостали поширюватись думки стосовновідсутності сучасних методів моделю-вання «диких» ринків (тобто еконо-мічних систем, в яких відсутня само-організація). Бушо стверджує, що всучасній фізиці складних систем іс-нують методи, якими можна змоде-лювати ситуацію, при якій малізовнішні збурення можуть призвестидо суттєвих змін параметрів системи.Сучасну ринкову економіку можнаназвати системою з самоорганізова-ною критичністю: вона еволюціонує

до критичного стану, а потім неве-лике збурення всередині побудовиможе привести до її краху. В останніроки еконофізики розробили пряміметоди моделювання ринку задопомогою «агентів»: віртуаль-не комп’ютерне середовище засе-ляється «агентами», які займаютьсяекономічною діяльністю, торгівлеюна віртуальній біржі тощо. Такимчином еконофізики намагаютьсяформалізувати принципи та закониекономічної діяльності людини.

Еконофізика є сучасною, дужескладною, але й дуже прикладноюнаукою, необхідною для розв'язанняпотреб суспільства. Але її точність за-лишається задовільною: все-таки мо-делювати рух планет простіше, ніжбезумство людини.

Віктор Арабінський

Офіційно відкрив форум прем'єр-міністр України МиколаАзаров, який і виголосив промову від імені ПрезидентаУкраїни Віктора Януковича. У промові зазначалось, що2011-й – рік історично-культурної спадщини. "Прищепитиморальні цінності – це основна задача інтелігенції", – кон-статував Микола Янович. Також він нагадав про нещодавнєпідписання домовленостей про вільну зону торгівлі між краї-нами СНД. "Економіку відновити легшее, ніж гуманітарнеспівробітництво. На нас усіх покладено відповідальність заце", – підкреслив прем’єр-міністр.

Також на форумі був присутній Посол АзербайджанськоїРеспубліки – Полад Бюльбюль Огли. Він озвучив зверненняпрезидента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва."Київський національний університет – це джерело знань вУкраїні", – зауважив він. Привітав учасників форуму й мі-ністр освіти Таджикістану Абдуджаббор Азізович Рахмонов.Також на відкритті з промовами виступили представники ми-стецької еліти, серед яких – художник Віктор Сидоренко,

Народний артист Росії Денис Мацуєв, Генеральний директор національної бібліотеки Казахстану Урісун Балабєкова.У залі був присутній видатний український вчений, Президент академії наук України - Борис Євгенович Патон.

Після урочистих промов відбулося традиційне вручення премії "Співдружність дебютів". Було представлено триномінації: "Дослідження і відкриття", " Відродження та збереження", а також" Просвітництво й освіта". Переможцівнагородили дипломами та статуетками.

Марія Несевря, Олена Задорожна

Дружити інтелігенціями У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриттяшостого Форуму творчої та наукової інтелігенції країн-учасниць СНД.

Події

Science-of-Science6

Хронограф

1 вересня 1939 – почалась Другасвітова війна. О 4 годині 45 хвилиннімецький навчальний корабель –застарілий броненосець «Шлезвіг-Гольштейн», що прибув в Данциг здружнім візитом, відкриває вогонь попольських укріпленнях на Вестер-платте. Збройні сили Німеччинивторгаються до Польщі.

8 вересня 1974 – Уотергейтськийскандал, президент США ДжеральдФорд помилував колишнього прези-дента Річарда Ніксона за всі зло-чини, до яких останній мав стосунокв період президенства.

14 вересня 1698 – через шістьднів після того, як цар Петро I влас-норучно обрізав бороди своїм вель-можам, відбувся великий обід убоярина Олексія Семеновича Шєїназ нагоди тодішнього Нового року.Деякі з гостей з'явилися з бородами,але тепер в обрізанні борід вправ-лявся царський блазень. Хто післяцього не хотів голитися, повинен бувплатити мито за право на бороду.

22 вересня 1980 – початок ірано-іракської війни. Військовий конфліктміж Іраком і Іраном тривав з 1980 по1988 рр. В Ірані часто вживаєтьсяназва «Священна оборона», іноді –«Нав'язана війна», а в Іраку поши-рене неофіційне найменування кон-флікту як «Кадісія Саддама» на честьперемоги, здобутої арабами в битвіпри Кадісії під час завоюванняПерсії.

27 вересня 1822 – Жан ФрансуаШампольон повідомив про розшиф-ровку Розетського каменю – плити згранодіориту, знайдена в 1799 р. вЄгипті біля невеликого міста Розетта(тепер Рашид), недалеко від Олек-сандрії, з вибитими на ній трьомаідентичними за змістом текстами, втому числі двома давньоєгипетськоюмовою – написаними староєгипет-ськими ієрогліфами і єгипетськимдемотичним листом, і однією давньо-грецькою мовою. Текст каменю – по

дяка, яку в 196 р. до н. е. єгипетськіжерці адресували Птолемею V Єпі-фанію.

1 жовтня 1847 – Вернер фонСіменс, його брати і Йоганн Гальскезасновують фірму «Telegraphen-bauanstalt Siemens & Halske», нинівідому, як «Siemens AG». З діяль-ністю компанії пов'язані такі ін-новації, як стрілочний телеграф,динамо-машина, трансатлантичнетелеграфне повідомлення, трамвай,тролейбус, електровоз, слуховийапарат, імплант кардіостимулятор,цифрова АТС та багато інших.

8 жовтня 1970 – ОлександрСолженіцин оголошений лауреатомНобелівської премії з літератури.Видатний російський письменник,публіцист, поет, громадський іполітичний діяч жив і працював вСРСР, Швейцарії, США та Росії. Крімхудожніх літературних творів, якізачіпають, як правило, гострісуспільно-політичні питання, отримавшироку популярність своїми істори-ко-публіцистичними працями з історіїРосії XIX-XX століть.

13 жовтня 1884 – Гринвічзатверджений як місце проходженнянульового меридіана. До кінця XIXст. у різних країнах використовувалинаціональні нульові меридіани, щопроходять, як правило, черезцентральні обсерваторії цих країн.Так, в Англії і США нульовимвважався Гринвіцький меридіан, уФранції – «паризький», у Російськійімперії – Пулковський меридіан. У1884 р. на Міжнародній меридіаннійконференції у Вашингтоні за нуль-пункт відліку довгот на всій земнійкулі було запропоновано взятиГринвіцький меридіан.

18 жовтня 1995 – Українавступила до Ради Європи. ПісляДругої світової війни виникла ідеяпобудови свого роду «СполученихШтатів Європи». Одним з найбільш

Осінь в історії


Хронограф № 1 (3)

активних прихильників цього задумубув Уїнстон Черчілль. Членство в РЄвідкрите для всіх європейськихдержав, які визнають принципверховенства права і гарантуютьосновні права людини і свободи длясвоїх громадян. Один з найбільшихуспіхів Ради – це Конвенція прозахист прав людини і осново-положних свобод 1950 року, якаслугує основою для Європейськогосуду з прав людини.

25 жовтня 2001 – випущенасистема Microsoft Windows XP. Цеопераційна система корпорації Mi-crosoft, розвиток Windows 2000 Pro-fessional. Назва XP походить від англ.eXPerience – «досвід». На відміну відпопередньої системи Windows 2000,яка поставлялася як в серверному,так і в клієнтському варіантах, Win-dows XP є виключно клієнтськоюсистемою. За даними Веб-аналітикивід W3Schools з вересня 2003 полипень 2011 Windows XP буланайбільш використовуваною опе-раційною системою для доступу домережі Інтернет у світі.

31 жовтня 1984 – прем'єр-міністрІндії Індіра Ганді була вбита своїмисикхськими охоронцями. Серед здо-бутків Індіри Ганді – націоналізаціябанків, швидкий розвиток проми-словісті, запуск першої АЕС (у штатіМахараштра), «зелена революція» всільському господарстві. Другийтермін правління прем'єрки буввідзначений конфліктом з сикхами.Існує думка, що останньою краплею,яка штовхнула сикхів на вбивство,став той факт, що за наказом ІндіриГанді в Амрітсар пустили танки, якіпереїхали священну книгу cикхів –Аді Грантх.

3 листопада 1903 – голландськийфізіолог В. Ейнтховен винайшовелектрокардіограф. Він сконструю-вав прилад (струнний гальванометр),що дозволяв реєструвати справжнюЕКГ. Він же придумав сучасне позна-чення зубців ЕКГ і описав деякі пору

шення в роботі серця. У 1924 р. йомуприсудили Нобелівську премію з ме-дицини.

9 листопада 1911 – Жорж Клодзапатентував неонову рекламу.Француз проводив досліди з отри-мання чистого кисню в промисловихмасштабах, трубки, наповнені інерт-ними газами, світилися яскравимбарвистим цвітом. Вирішивши заро-бити на новому відкритті, Клод ство-рив художню композицію на основісвоїх трубок, виставивши її в 1910 р.в Grand Palais. Ця акція привернулаувагу, і Клод запатентував свій вина-хід. Перша у світі фірма з продажунеонових рекламних конструкційз'явилася в Парижі через рік під на-звою Claude Neon Lights, Inc.

16 листопада 1913 – в Парижіопублікований перший том «У пошу-ках втраченого часу», класичногоавтобіографічного роману МарселяПруста. Початий у 1909 р. і на мо-мент смерті автора в загальнихрисах завершений (при цьомуостанні три романи видавалися вжепосмертно і не були остаточно відре-даговані) цикл «У пошуках втраче-ного часу» складається з семироманів, що містять приблизно3 200 сторінок і 1,5 млн слів, де виве-дено більш ніж 2 000 персонажів.

27 листопада 1918 – уряд П. Ско-ропадського заснував Національнуакадемію наук Укрїни. Українськаакадемія наук була найстарішою зреспубліканських академій за часівіснування СРСР. У перший рік своєїдіяльності вона складалася з трьохнаукових відділів - історико-філоло-гічного, фізико-математичного і соці-альних наук, які охоплювали3 інститути, 15 комісій і національнубібліотеку. Тепер у НАН України є 3секції, 14 відділень, близько 170 інсти-тутів та інших наукових установ, уяких працює понад 19 тис. науковців.

Марія Несевря, Олена Поціпух

Осінь в історії

Псалтир, матерія і смальта

Три століття тому, 19 листопада 1711 р., народився Михайло Ломоносов, тоді ще –

просто син забезпеченого Василя Дорофійовича Ломоносова, який промишляв

рибою. Ніхто тоді не знав, ким стане ця людина для Росії та цілого світу. Подо-

лавши спочатку, з «Граматикою», «Арифметикою» та Псалтирем за пазухою, від-

стань від Холмогор до Москви задля навчання, майбутній вчений зробив лише

перший крок на шляху з далекого вісімнадцятого століття крізь віки, в яких зна-

ходили своє місце його ідеї та здобутки.


Постаті № 1 (3)

Здається, немає такоїгалузі знань, у якій бисвого часу не працю-вав Ломоносов. Тож,

на нашу думку, напередоднійого дня народження неможна не згадати саме проних.

«…ніщо не зникає безслідно»Слід почати з найменшого,

принаймні з фізичної точки зору, асаме з атома. Михайло Васильовичзаймався розробкою атомістичноїтеорії будови речовини. На відмінувід попередників, він визнававоб’єктивне існування й атома, ймолекули (елемента й корпускули,як називав їх він сам), виступавпроти положень Готфріда таЛейбніца, які бачили в основі усіхявищ природи прояви немате-ріальних духовних сутностей.Важливе для свого часу відкриттязробив Ломоносов стосовно при-роди електрики: електричні заряди ватмосфері існують і без грозовихявищ. Узагалі вчений вважав, щовикористання електрики відкриєперед наукою «велику надію доблагополуччя людського». На-скільки правий був геній, підтвердивчас. Серед здобутків МихайлаЛомоносова можна зазначити такожрозробку вчення про тепло, просвітло й колір. Теорія газів,розроблена ним, була новим словому науці й стала основою дляподальших досліджень у XIX ст.

Упродовж тривалого часу основ-ним заняттям Ломоносова була хімія,яка на той період ще не оформиласьяк наука й не мала чітко виробленихположень, кількісних методів дослі-дження й хімічних реактивів потріб-ної чистоти. Теорія флогістону моглатільки завести в глухий кут будь-якого мислячого експери-ментатора.Однак і тоді вчений зміг дати чіткеформулювання закону збереженняматерії та руху («ніщо не з’являєтьсянізвідки й не зникає безслідно»).Подібна думка приймалась філо-софами тих часів як аксіома, аленіхто до Ломоносова не вважав цетвердження законом, на якому стоїтьвся хімія.

Крім того, дослідник вивчав упливна речовину високих та низьких

температур і тиску, вивчав явищев’язкості, капілярності, кристалізації,утво-рення розчинів і розчинність. У1744 р. він представив дисертацію«Про дію розчинників на розчиннітіла», а в 1745-1746 рр. домігсяпобудови першої в Російській імперіїхімічної лабораторії при Академіїнаук.

Мрійник про «російськогоКолумба»

Не лишились без уваги вченоготакож і науки про Землю. Важливіідеї він виклав у своїх працях «Словопро народження металів і трясінняЗемлі», «Перші основи металургії, чирудної справи» та інші. Він вивчавпричини та природні наслідкисейсмічних катастроф і навіть здій-снив першу в історії науки спробувизначити глибину вогнищ земле-трусів, тобто товщину того, щозгодом назвуть земною корою.М.В. Ломоносову ми завдячуємопринесеними спочатку в російську, апотім і в українську мову, словами,такими як атмосфера, гірський хре-бет, земна вісь тощо. Значними вва-жаються також досягнення вченого вдослідженні кристалів та розвиткуметалургії.

У своїх працях Михайло Ва-сильович не раз підкреслюваввеличезну роль географічної науки вжитті суспільства. У 1757 р. він ставкерівником Географічного депар-таменту. Впродовж його головуваннябуло випущено географічні карти,значно досконаліші за попередні.Ломоносов припускав існуванняматерика біля Південного полюсу.Експедиції Ф.Ф. Белінсгаузена таМ. П. Лазарєва підтвердили ці здо-гадки, відкривши у першій чверті19 ст. Антарктиду. Вченого хвилю-вало також питання освоєння Пів-нічного морського шляху, можливість«проходу Сибірським океаном доСхідної Індії». Було навіть органі-зовано експедицію за маршрутомЛомоносова, однак до отриманнярезультатів дослідникові не судилосьдожити.

Від хобі до винаходуУ 1754 р., в ході вивченні верхніх

шарів атмосфери, дослідник винай-шов невеликий апарат для підйому

Ще за життя недоброзичливці стверджу-вали, що Ломоносов тільки витрачає

гроші казни, а справжньої користі не приносить

Пам’ятник М.В. Ломоносову в м. Архан-гельску, Росія

Science-of-Science10

Постаті

метеорологічних приладів на значнівисоти, який він назвав «аеродина-мічною машиною». Цей механізм бувпрообразом сучасного гвинтокрила!Крім того він винайшов апарат длявизначення сили вітру – анемометр.Серед винаходів ученого є йоптичний прилад (рос. «ночезрите-льная труба»), який дозволяв доситьчітко розглядати й розрізнятипредмети в сутінках.

Але недостатньо відоме своєрідней незвичне, таке собі науково-прикладне захоплення генія, –мозаїка. Вона поєднує в собі йрозвиток заснованої Ломоносовимнауки про скло й створеннясмальти – матеріалу для мозаїчнихвитворів мистецтва. У спеціальнійдобудові власного дому на Василь-євському острові вчений відкриваємайстерню набору мозаїчних кар-

тин. Михайло Васильович став авто-ром таких видатних витворів, як«Спас нерукотворний», портретиПетра І (до речі, своєрідного кумирата взірця для вченого), П. І. Шува-лова, монументального панно «Пол-тавська баталія» та ін. Картини йогота учнів – художників-мозаїчистівМ.В. Васильєва та Є.Т.Мельникова –за якістю й красою не поступаютьсякращим зразкам того часу.

Історик, економіст, поет… Перу Ломоносова належать не

тільки ґрунтовні праці з природничихнаук, але й гуманітарні дослідження.Він є автором «Давньої Російськоїісторії», у якій спробував проти-стояти варязькій теорії походженняКиївської Русі. Книга користуваласьширокою популярністю за кордо-ном, була перекладена німецькою тафранцузькою мовами й двічі пере-видавалась. Геній вченого торкнувсяй такої галузі як економіка. Також вінозначив широку програму з розвиткупродуктивних сил імперії, однак вумовах феодально-кріпосного ладунеможливо було здійснити й десятоїчастини всіх планів ученого.

Не можна не згадати про зна-чення Михайла Ломоносова дляросійської поезії, а точніше –впровадженні силабо-тонічної систе-ми віршування. Не обійшов він ува-гою й прози, й російської мови,наприклад, у своїх праці «Риторика»та «Російська граматика». Більшетого: Ломоносов є навіть авторомодного надзвичайного цікавого по-слання до журналістів, у якому він даєрекомендації стосовно редагуваннятекстів та журналістської етики.

Замість висновкуРосія, без сумнівів, може пиша-тись

таким діячем, як Михайло ВасильовичЛомоносов. Але не слід забувати, щогенії народжуються не для держав, адля цілого світу. У часи Російськоїімперії Ломоносов виступав на дещошовіністичних, на наш сучаснийпогляд, позиціях, однак важко уявитив ті часи інакші думки. Тож, колийдеться про таких велетнів історії танауки, слід забувати про політику, апросто в те, що світ усе-таки має своємайбутнє, якщо в ньому народжу-ються такі особистості.

Олена Поціпух

«Аеродинамічна машина» Ломоносова


Імена № 1 (3)

Народившись в останній третиніХІХ ст. (21 квітня 1870 р.), Бенуа бувзакоханий у класичну культуру ми-нулих років, тому й почесне місце вмузеях займають саме композиції,присвячені культурному життю Росіїта Франції XVIII–XIX ст. Світобаченнята світовідчуття формувалися умайбутнього художника з дитинства,коли ще зовсім маленьким він був за-нурений в атмосферу старовини.Статуетки, меблі XVIII ст., картини,гравюри – весь будинок був прони-заний подихом мистецтва бароко.Хоч його сім’я, що представляла«петербурзьку інтелігенцію», вихову-вала дітей близькими до культури(зокрема Бенуа були частими відвіду-

вачами театрів), на двадцятому роціжиття доля занесла художника наюридичний факультет Петербурзь-кого університету. Проте захопленнямистецтвом, потяг до нього був на-стільки потужним, що весь свій часОлександр присвячував вивченню іс-торії мистецтва, відвідував виставки,музеї. Саме у цей період митець зна-йомиться з людьми, близькими подуху, які будуть супроводжувати йоговсе життя: Альфредом Нуроком, пле-мінником Бенуа – Євгенієм Лансере,Левом Розенбергом. По закінченнюуніверситету він подорожував Німеч-чиною, Швейцарією, Італією.

Повернувшись до Росії, у 1895-1896 рр. Бенуа серйозно навчається у

природи – постійно малює пейзажі.Першим великим майстром, який від-значив талант художника, був І. Є. Ре-пін. Композиція «Замок» стала зна-ковою у житті митця, оскільки це булаперша робота, яку придбав Треть-яков. Коли Бенуа показав свої праціна весняній виставці в Академії ми-стецтв, Третьяков придбав усі роботи.

Мешкаючи далеко від рідногокраю, Бенуа всю свою діяльність при-свячував пропаганді російського ми-стецтва за межами Батьківщини. Тридесятиліття він прожив за кордоном ,де розвивав ідеї епохи «срібного сто-ліття», представником якої був сам.

Проживши дев’яносто років,Олександр Миколайович Бенуа по-мер у 1960 р. на руках своїх дітей.

Його спадок надзвичайно вели-кий та змістовний. Особливо багатотеатральних декорацій, які маютьсилу надихати акторів тих часів. Існуєряд малюнків та картин, які скла-дають найважливіший спадок робітхудожника: це малюнки та ілюстраціїдо пушкінського «Мідного верш-ника» (О. Бенуа ще під час навчанняу гімназії був захоплений творчістюПушкіна) та Версальська серія (ху-дожник значну частину проводив закордоном, зокрема у Франції). Кар-тини Бенуа містяться в музеях Сімфе-рополя, Одеси, Запоріжжя та вславнозвісному Ермітажі.

Користувачі всесвітньої мережіможуть ознайомитись із творчим на-бутком митця, знайти найбільш повнідані про його життя й творчість насайті www.benua-memory.ru.

Він був обличчям епохи «срібногостоліття», а також її характерним яви-щем. Найкраще, що було створененим, і досі поповнює духовну скарб-ницю сучасних людей.

Валерія Євтушенко

Олександр Бенуа. Теперішнє генія

Олександр Бенуа – виняткова постать для всієї російської художньої культури. Він увійшов вісторію як художник, історик мистецтва, критик, засновник та основний ідеолог об’єднання„Мир искусства”. Його багатовимірна творчість донесла до нашого століття великий культур-ний спадок.


«Гаряча» тема

Навчання за кордоном, як ібудь-яке інше перебуванняза межами рідної держави,

має суттєві відмінності. Якщо виобрали для себе бакалаврат або жмагістратуру в Німеччині, то вамтреба знати багато освітніх особ-ливостей цієї країни.

БакалаврамДля отримання бакалаврської

освіти в німецькому навчальномузакладі, незалежно від обраноїспеціальності, ви мусите два рокипровчитися в університеті рідноїкраїні. Насамперед це пов’язано зтим, що у німецькій шкільній системи13 класів, відповідно – більше, ніж унас. Саме задля уникнення різниціміж іноземними та рідними студент-ами німці ставлять цю умову. Якщойдеться про бакалаврат, то знайте,що провчившись два роки в Україні,наприклад, на економічному фа-культеті, ви не зможете вступити вНімеччину на журналістику. Фахзмінювати не можна, і про це вартоподумати заздалегідь.

Стосовно документів, їх вамзнадобиться немало, незалежно відтого, вступатимете ви на бакалаврачи на магістра. Різного роду довідки,атестати (шкільні), характеристикивід роботодавців, вчителів – безусього цього вам не обійтись. Крімтого, зібрану кіпу документів щедоведеться перекласти німецькоюмовою та завірити або апости-лізувати. Будьте уважні: нотаріуситакож мають бути німецькими, а неукраїнськими.

В німецькі землі - не чужіїабо

Як українському студентові вчитися в Німеччині


«Гаряча тема» № 1 (3)

Магістрам Коли ж вам цікава магістратура,

то, перш за все, слід визначитися зуніверситетом та магістерською про-грамою. Подавати документи бажа-но одразу в декілька університетів,просто для того, щоб збільшити своїшанси. До того ж варто знати, щонадсилати документи до універ-ситету, якщо мова йде про магістра-туру, треба лише тоді, коли маєшдиплом бакалавра українськогоуніверситету. Тобто, якщо ви отри-муєте диплом 30 травня, то тількипісля цієї дати ви маєте контактуватиз універ-ситетами. У зв’язку з цимбудьте готові до того, що, можливо,ви фізічно не зможете розпочати нав-чання восени. Дам очевидну, однакважливу пораду: перед тим, якподавати документи, впевніться, щофакультет, який вас цікавить, є втому чи іншому університеті.

«Маленькі» подробиціЗнання німецької мови для того,

хто бажає навчатись у німецькомууніверситеті, обов’язкове. Навітьякщо ви обрали англомовну про-граму навчання, без мови Гете вам необійтись. Рівень, який від васвимагатимуть, найчастіше залежитьвід обраної вами спеціальності. Тожбудьте готові, що для гуманітарнихфакультетів «планка» буде вищою,

ніж для математиків чи фізиків. Такожтр еба пам’ятати, що не всі мовнісертифікати визнаються в Німеччині.Найкращим варіантом для вас будездати іспити зі знання німецької вГете-інституті і, відповідно, отриматипідтвердження вашого мовного рівнясаме там. Це дозволить уникнутипроблем з подальшим визнаннямсертифікату.

Допомогти зі вступом вам можутьрізні освітні кампанії, їхнаразі вистачає і в Ки-єві, і в інших містахУкраїни. Достатньо за-питатися в Гугла про“освіту за кордоном”або “освітні кампанії”,і з легкістю знайдетеінформацію про них.

Безумовно, і вашенавчання, і підготовка –мовна, паперова –вимагатимуть від вас нетільки зусиль, а ще йгрошей. Навчання май-же по всій Німеччинібезкоштовне, або жблизько 400 євро всеместр. Також списокваших витрат попов-ниться таким чином:посольство Німеччинивимагатиме відкриттяблокованого рахунку,

де буде лежати прожитковий мінімум.На рік ця сума складає близько7,5 тис. євро. Цей рахунок стаєфактично замороженим, і ви не змо-жете користуватися цими грошима.

Окрім університету й освітньогонапрямку, вам також слід зауважити,до якої саме землі ви прямуєте заосвітою. Як відомо, Німеччина по-ділена на федеральні землі, в кожноїз яких будуть свої вимоги до вас.

Також можна розглянути варіантотримання степендії. Але тут неменше вимог. Ви маєте вчитисянавідмінно, майже досконало знатинімецьку, мати багато досягнень ірекомендацій. Кожна окрема сти-пендія має свої конкретні умови.

Усе залежить від того, на коговона розрахована, на що спрямо-вана і т. д. Найвідоміші стипендії – цестипендії від DAAD. Більш конкретнуінформацію про неї ви можетеотримати на їхньому порталі –www.daad.org.ua

Тож якщо ви вирішили навчатисяв Німеччині, відверто кажучи, шляхбуде не з легких, але, як на мене,воно того варте.

Марія Несевря

Університет Гумбольдта. Берлін


Перспективи

Мабуть, ні для кого не секрет,що вартість освіти у Британіїнайвища у світі. Але і

навчання на відповідному рівні.Великобританія пропонує студентамодні з кращих умов для навчання. Ось рейтинг п’яти найкращий вишіввза версією The Times 2012:

1. Oxford2. Cambridge3. London School of Economics4. Imperial College5. University College LondonТривалість бакалаврської про-

грами навчання тут три роки,магістерської – один. Можна нара-

хувати до десяти кваліфікованихуніверситетів, де кожен охочийзнайде для себе спеціальність. На-приклад, Cardiff Unversity включає всебе найрізноманітніші факультети,починаючи від архітектурного йзавершуючи музичним. NewcastleUniversity пропонує факультетигуманітарних, медичних та суспіль-них наук, University of Bristol –інженерні, медичні правові, Univer-sity of Warwick – мистецтво таприкладні науки. University of Yorkнавчає за археологічними, біоло-гічними, філологічними, фізичними,комунікаційними спеціальностями

і т. д. Найбільш популярні спеціаль-ності серед студентів у британськихнавчальних закладах – бізнес,бухгалтерія та фінанси, право,комп’ютерні технології та економіка.

Перед вступом до вишу можнапройти програму Foundation, і якщовона функціонує при певномууніверситеті, то абітурієнт авто-матично стає студентом першогокурсу даного освітнього закладу.Вступаючи на бакалавра, свій рівеньанглійської мусиш довести екза-меном ITLTS (не менше ніж на 5.0), адля охочих стати магістром такийпоказник має бути не нижче 5.5.

Освітні можливості Туманного АльбіонуВища освіта за кордоном відкриває безліч перспектив для українських студентів: отриманнядиплома міжнародного рівня, який високо цінується роботодавцями різних країн, вивченнякількох мов, поява нових можливостей у побудові успішної кар'єри, освоєння сучасних міжна-родних навичок та методик тощо. Звучить привабливо, але наскільки це реально і доступнодля середньостатистичного студента? Спробуємо з’ясувати.


Перспективи № 1 (3)

Особливо визнаними є британ-ські бізнес-школи. До прикладу,London School of Business and Fi-nance – всесвітньовідомий навчаль-ний заклад з кампусами у Лондоні,Бірмін гемі, Манчестері, Торонто йСінгапурі. Школа функціонує запідтримки Королівської родиниВеликобританії – Принца МайклаКентського, завдяки чому наразііснують програми та гранти нанавчання в бізнес-школі.

Навчання в британському універ-ситеті обійдеться іноземному сту-дентові від 7 до 35 тис. фунтівстерлінгів (1 ф. ст. – приблизно12.5 грн). Студент, який не має мож-ливості витратити стільки коштів нанавчання за кордоном, можеспробувати свої сили на отриманнягранту чи стипендії.

В рамках Української стипен-діальної програми УніверситетуКембриджу надається фінансовадопомога студентам з України, якібажають пройти однорічний курснавчання в магістратурі Університету.Програма фінансується відомимукраїнським бізнесменом ДмитромФірташем.

Кінцевий термін прийому заявокна навчання в 2012/2013 н. р. –2 грудня 2011 р. Для того, щоб взятиучасть у програмі, потрібно вибрати

для себе факультет, заповнитизаявку, підготувати дві академічнірекомендації та одну особистурекомендацію англійською мовою, вякості доповнення до заявки.

Програма стипендій Чівнінг дляпіслядипломного навчання у Вели-кобританії підходить для амбітних таенергійних студентів України. Ви-моги: вільне володіння письмовою тарозмовною англійською мовою,наявність диплома про вищу освіту(мінімум бакалаврського), бажанийдосвід роботи у вибраній сфері.Пріоритетними напрямками діяль-ності є питання Європейської ін-теграції, міжнародні відносини,енергоефективність, альтернативніджерела енергії, енергетичнабезпека. Кінцевий строк прийомуелектронних заяв – 16 грудня2011 р.

Наталія Патрікеєва

Цікаво: Якщо скласти всі книги з універ-

ситетської бібліотеки Бірміргенсь-кого університету одна на одну,вийде стос у 8 разів вищий за Еве-рест і практично досягне космосу.

В університеті Суррея (Гілфорд)працює унікальний Surrey SpaceCenter, де розробляються і впровад-жуються передові космічні техноло-гії. Центр співпрацює з багатьмакраїнами світу, робить під замов-лення штучні космічні супутники йелектронне обладнання для косміч-них кораблів.

У 1972-1975 рр. Гордон Браунбув ректором Единбурзького універ-ситету, після чого деякий час продов-жував там працювати лектором.

Біля Сент-Ендрюського універси-тету (Шотландія), на Північній ву-лиці є анаграма «PH», на якустудентам, які бажають закінчитинавчання, не можна ставати. За ле-гендою, коли на цьому місці спа-лили протестанта, то він вигукнувпрокляття. Ті ж, хто все-таки ступивна це місце, повинні 1 травня, на сві-танку ввійти у води Північного моря.


Розвідка

Конструктор революціїМоделі аналізу політичних подій на Близькому Сході та в Північній Африці

Протести на Близькому Сході і в Північній Африці кинули виклик політичній науці щодо мож-ливості прогнозування розвитку подій. І політична наука цей виклик прийняла. Але наскількице їй вдалося? Подивимося на прикладі спроб, заснованих на аналізі статистичних даних.

Першим до спроб перед-бачити,куди ж «пошириться запах жасмину»вдався жур-нал The Economist, що 3лютого 2011 року опублікував двістатті, які містили статистичні даніщодо країн Арабської ліги. Перша зних, «Початок чи кінець?»акцентувалася на показниках ВВП,кількості населення та частцінаселення віком до 25 років. Друга,«Хто наступ-ний?» звернула увагу нарейтинги рівню корупції, свободислова і розвитку демократії, а такожзазначила терміни перебуванняурядів при владі. Однак, ці публікаціїне прагнули дати строгої оцінки ілише приблизно могли говорити проймовірність виникнення протестів утій чи іншій країні.

Індекс черевикожбурлянняЛогічним продовженням цього і

певним синтезом наявних розробок

став витвір Economist Intelligence Unit(аналітичного підрозділу журналуThe Economist) від 9 лютого – «індексчеревикожбурляння» (Shoe-Thro-wer’s index, також відомий як індексзаворушень у Арабській Лізі – ArabLeague index of unrest), який своєюпопулярною назвою завдячуєрозумінню кидання черевиків якформи протесту, що асоціюється зарабською культурою. Ця форманабула поширення після інциденту зпрезидентом США ДжорджемБушем, однак, своїм корінням сягає утрадиційне уявлення про взуття як«нечисте» і спосіб образи черезпоказ підошви свого взуття.

Індекс черевикожбурляння ставивза мету передбачити, в які країниАрабської Ліги (окрім Коморів іДжибуті – через культурні від-мінності, а також Судану, Сомалі і

Палестини – через брак даних)можуть поширитись протести,базується на врахуванні вико-ристаних в попередніх публікаціяхфакторів з визначенням різногоступеня важливості кожного з них. Врезультаті було отримано шкалу від0 до 100, де 0 означав абсолютнустабільність, а 100 – ситуаціюрадикально їй протилежну. 35%індексу відображають частку на-селення, молодшого за 25 років; по15% – тривалість перебування урядупри владі, рівень корупції івідсутності демократії; 10% – ВВВ надушу населення; по 5% – індексцензури та абсолютну кількість осібвіком до 25 років. Автори відкинулиможливість врахування того, що неможе бути виражено статистично –наприклад, роль репресивної ма-шини. Також не було врахованотакий важливий, на їх думку,фактор, як рівень безробіття черезнадто розрізненні й складні дляпорівняння дані. За підсумком,країни Арабської Ліги отрималиіндекс від 20,7% у Катару до 86.6%у Ємену. Розробку швидко під-хопили ЗМІ, насамперед, BBC,завдяки чому вона й набулапоширення.

Серед іншого, індекс, на відмінувід якісних методів (як-от методекспертних оцінок), зміг перед-бачити високу напруженість у Лівії(71,0), яка до того вважалась певнимосередком стабільності. Однак,попри всю його евристичність, не всепішло гладко. Economist IntelligenceUnit відразу відзначили, що їх методпідозріло низько оцінив Йорданію(48,7), де протести на час виходустатті вже встигли призвести довідставку уряду. Також несподіваноневисокими виявились показники


Розвідка № 1 (3)Тунісу (49,4), звідки настрої й почалипоширюватись. Але справжнє здиву-вання викликало подальше розгор-тання подій у Бахрейні, якийотримав індекс 36,5. Авторами булозапропоновано читачам вислов итисвої побажання щодо вдосконаленнякритеріїв.

Індекс повстаньПоряд з цим зі своїм баченням

проблеми виступив The Wall StreetJournal, де 25 лютого вийшла статтяавторства Алена Маттіча, щопредставляла нову розробку: індексповстань (Revolting index), який вжеставив за мету прогнозувати події нелише в Арабському світі. Цей індексскладається з трьох компонентів,кожен з яких розраховується запевною кількістю джерел даних.Першим складником є показниксоціальної несправедливості, якийрозраховується виходячи з рейтингівкорумпованості, розвитку людськогопотенціалу і економічного розшару-вання суспільства. Другим – схиль-ність до революції, що враховуємедіану середнього віку населення,рівень безробіття і ВВП на душу

населення. Завершує рейтингспроба взяти до уваги тригер,«спусковий гачок», за який при-ймається частка видатків домо-господарств на їжу, оскільки саме заумов високих витрат за цією статтеюінфляція і підвищення цін на про-довольчі товари суттєво впли-ваютьна суспільні настрої. Загалом країниотримали оцінки від 100,0 у Кенії до26,7 у Швеції. Хоча автор сам доситьскептично ставиться до своєї роз-робки і вважає її радше інтеле-ктуальною вправою, ніж академіч-ним дослідженням, але певні виснов-ки будуть цікаві жителям України,яка отримала оцінку у 68,2,опинившись на 22 позиції з 85 країн,займаючи місце як раз за Тунісом зйого показником у 69,1.

Зворотній зв’язокТим часом The Economist отри-

мував коментарі читачів. Най-більшпопулярними були пропозиції вра-хувати рівень грамотності населеннята поширеність доступу до мережіІнтернет; якщо перший відображавосвіченість мас, і, звідси, виводив їхактивність, то другий відображав

організаційний чинник, цілкомхарактерний для сучасного «smartmob» – розумного натовпу. Щебільш радикально розглядаючи чин-ник освіти у революції, читачі за-пропонували враховувати показни-ки поширення вищої освіти, чи, щобуде ще точнішим, рівень безробіттясеред осіб з вищою освітою (що єхарактерним для Єгипту і Тунісу).

Аналізуючи таку кількістьнеординарних ідей, автори не сталипереробляти оригінальних індекс, астворили конструктор, який дозволяєкористувачам власноруч надатирізної ваги тим чи іншим факторам.Врахувавши читацьку думку, цейконструктор, окрім семи першо-початкових показників, пропонує ви-значити частку індексу, що відо-бражають рівень письменності тадоступності Інтернету. Ви можетеспробувати свої сили у про-гнозуванніза посиланням: http://www.econo-m i s t . c o m / b l o g s / d a i l y -chart/2011/03/arab_unrest_0

Євген Казак


Гостре питання

Порятунок рядового АвтоЗАЗаБільшість вітчизняних заводів,

що виробляють масову про-дукцію, грубо кажучи, «сидять

на шиї» у держави. Будь-якийпідручник з економіки підтвердить:від монополізації галузей страждаєкінцевий споживач. Очевидна,здавалося б, істина не знаходитьвтілення в митній політиці: лобію-вання інтересів окремих підприємстввиявляється сильнішим.

Якщо деякий час поїздити наукраїнській машині дорогою, якубудувала українська компанія, ізадуматися над пережитими від-чуттями, може виникнути не зовсімпатріотичне питання: а навіщо намтаке «щастя»? І чи не краще їздити,наприклад, на авто корейськоговиробництва по дорозі, яку по-будувала польська компанія?

Захист вітчизняного виробника –справа, звичайно, хороша й потріб-на. Але, як показує досвід країн, десерйозно зайнялися реформами,рівноправні ринкові відносинизавжди виявляються кращими.

Як полюбити «Славуту»Одне з найбільш дискусійних

питань стосовно регулюванняімпорту – ввезення автомобілів.Українцям наполегливо пропонуютьвідчувати гордість за вітчизнянімашини, правда, особливого резуль-

тату ці спроби не дають. Прес-релізи,офіційні повідомлення та звичайнікоментатори на форумах нагадуютьпро безперечні плюси підтримкиукраїнських виробників: робочімісця і сплачені податки. Стосовноостанніх, як правило, звучить, що наці кошти живе ледь не пів-України.При розмові про якість продукціївикористовується або суто офіційнааргументація («на підприємствівпроваджена система ISO-така-то»),або ухильні відповіді з різнимиформулюваннями, загальний змістяких такий: винен хто завгодно, крімзаводу-виробника.

Звернімось до дійсності.Улюблений автомобіль українців,

Daewoo Lanos, був розроб-лений в 1995 році, а на

ринок вийшов через двароки. Зараз автозняте з виробництва

в усіх країнах, крім

нашої. Ніхто не сперечається:машина цілком надійна, а років здесять тому була й цілком сучасною.«Славута», автомобіль, який ко-ристується специфічною «любов’ю»наших співвітчизників, збирався до2011 р. Виправдати початок йоговиробництва в 1999 можна булохіба що ціною: вона відповідаланевисокій якості та відповідномукомфорту. А виробництво тривалістюв 10 років виглядало, чесно кажучи,не зовсім пристойно. Постає доситьсерйозне питання стосовно здатностіукраїнських заводів робити хорошіавто. Ненайкращі дизайн і якість,недоліки екологічності та зручностібули реаліями тих часів, колизавданням машини було простоїздити. Зараз, на щастя, у світовогоавтопрому інші вимоги.

Глибоко переконаний: ЗАЗ в йогонинішньому вигляді зобов’язанийсвоєму нинішньому існуванню всімукраїнським платникам податків.Сорок шість мільйонів працюють насорок тисяч. Заради прибуткуодного монополіста сотні тисяч укра-їнських водіїв їздять на моральнозастарілих і неякісних машинах, і цененормально.

Існуючу ситуацію можна було бвиправдати інвестиціями в майбутнє.Від намальованого ескізу до авто-


Гостре питання № 1 (3)

мобіля в салоні проходить мінімумдекілька років. Моделі сучасних ма-шин оновлюються кожні 5-7 років, аіноді й швидше. Основними автомо-білями ЗАЗу протягом десяти роківбули Daewoo Lanos і «Славута», ата-кож застарілі «Лади»; в 2011 р. з

дея-кими зусиллями впровадиливироб- ництво Chery A13 (дорозробки якої Україні не причетна).Саме зараз закладаються основивипуску машин в 2015-20 рр. Щопланує виробляти завод внайближчі три-чотири роки?

Перейменований Chevrolet Aveo?Саме час: скоро цій моделівиповниться 10 років. У кращомувипадку, ЗАЗ купить ще однуліцензію на виробниц-тво якої-небудь бюджетної іномарки.

Вплив вільного ввезення автомобілів в Україну


Гостре питання

Ми і вониСпірне питання: чи дає користь

вільне ввезення старих авто зпробігом? У Франції таку машинуможна купити за 600 євро, причомуза ці гроші вона буде в цілкомпристойному стані. В Україну за ці жгроші можна придбати «Жигулі»часів розквіту брежнєвської епохи.Вони, можливо, їздитимуть.

В Євросоюзі немає спекуляцій націнах машин. Ринок настількинасичений, що робити це безглуздо.Для споживачів, які не можуть собідозволити купувати нові автомобілі(в першу чергу, для молоді), цевиявляється дуже актуальним. Прав-да, витрати на страховки й пальнецілком співмірні з вартістю самогоавтомобіля. З іншого боку, підвищеніподатки на старі машини та безлічпрограм з утилізації призводять допостійного оновлення парку авто-мобілів.

Але повернемось до автопрому.Заради справедливості слід від-значити: лобіювання інтересів вітчиз-няного виробника буває і в цілкомрозвинених країнах. Південні корей-ці, буває, недолюблюють своїHyundai і KIA, і частина хотіла бпересісти на німецькі машини. Одне«але»: заважають ввізні акцизи.

Що буде, якщо АвтоЗАЗ програєчесну конкурентну боротьбу? На-вряд чи негайно закриється й виженена вулицю всіх робітників. Керів-ництву корпорації доведеться шу-кати інвесторів і розвивати новіавтомобілі європейської якості.

Взагалі-то, від цього виграють усі: іспоживачі, і держава, й інвестори. Апрограють, звісно, теперішні влас-ники підприємства, які часткововтратять над ним контроль.

Що з того, що в середньо- ідовгостроковій перспективі україн-цям не судилося їздити на українсь-ких машинах. Чому б не їздити наіномарках? Думаю, національнагордість може пережити заміну Ла-носа на Рено. Якщо ж не переживе,ніхто не забороняє купити укра-їнську машину за прозорою рин-ковою ціною.

Звичайно, автомобільне лобінікуди не зникне. Але є надії, щоумови ввезення іномарок будутьпом’якшені. На це вказують пере-говори щодо ЗВТ з Євросоюзом. Уцьому випадку на українські авто-заводи чекають кілька важких років.За цей час – хотілося б вірити – доних повернеться відчуття реальності.Кількість іномарок на наших вулицяхпереконливо показує: ринок краще,ніж монополія для обраних.

Трохи філософії. Пропостіндустріальнесуспільство

Півстоліття тому світ впевненорушив у бік постіндустріальногосуспільства, в якому основною цін-ністю є не товари, а послуги. Українацей шлях проходить тільки зараз, звеликими труднощами й опором. Підчас останніх виборів один відомийполітик за звичкою пропонував намякусь «нову індустріалізацію». Що цеозначає, мабуть, не знає ніхто.

Сенс постіндустріалізму, не вда-ючись у нюанси, досить простий: усучасному світі гроші заробляють нена заводах, а в офісах. Заводи,звичайно, теж є, але вони дешеві. Їхвистачає на забезпечення потребусього світу. Якщо їх недостатньо,знаходиться інвестор, який будуєвиробництво й отримує прибуток. Якв Китаї. Якщо заводів побудованонадміру, вони правдами й не-правдами тягнуть собі державнідотації та пільги. Як в Україні.

Багатство країни в ХХІ ст. базу-ється не на машинобудуванні, а наінтелектуальній власності. ТомуGeneral Motors банкрутує, а Appleпроцвітає. Ті, хто дійсно піклуютьсяпро розвиток країни, повинні ро-зуміти: будувати хороші заводипотрібно було 50 років тому. Заразця ринкова ніша вже зайнята. Невлаштовує? Але ж можна знайтиіншу. Уряд бажає підвищити екс-порт? За кордоном є хороші шансиу вітчизняного сільського госпо-дарства. Українські фахівці в галузіІТ – одні з кращих в світі. І на цьомукраїна може заробляти для себесерйозні гроші в валюті. За бажання.

Максим Анісімов


Натурально № 1 (3)

Для більшості мешканців Києвагеологія невидима, як при-родній газ, невідчутна, як цу-

намі на морських глибинах,гіпотетична, як теорія великоговибуху. Проте безпосередньо всамому Києві можна знайти різнома-нітні геологічні цікавості.

В палеогеновий період кайно-зойської ери на території Києваплескався палеоокеан Тетіс. Вна-слідок зміни палеоклімату та глибиницього древнього моря мінялись умовидля існування різних форм життя.При відвідуванні Палеонтологічногомузею по вул. Б.Хмельницького, 15,можна дізнатися значно більше проці доісторичні часи. Київські метро-будівці викопують з-під землі числе-нні рештки риб, яким близько 50 млнроків, а також досить розповсюдженізнахідки скам’янілих хребців вели-чезних китоподібних.

Глибоко закопуватись в землю необов’язково. Будь-яка допитлива тауважна дитина може знайти акулячізуби на дніпровських пляжах абонавіть у звичайному піщаномудитячому майданчику. Звісно, тисячіспостережливих очей попередніх

шукачів суттєво зменшують ймовір-ність знахідки, тому зуби кращешукати на свіжих намивах, дебудуються дачі.

Надзвичайно цікавими є знахідкибурштину, відомого ще за часів

Київської Русі. Крім смоли древніххвойних, в якій, до речі, іноді можнанатрапити на інклюзи – включеннякомах та інших організмів, знахо-дяться вуглефіковані фрагменти рос-линності. Це свідчення того, щосуходіл поступово наступав на море.Пройшло тридцять мільйонів років іми стали сучасниками трансгресіїштучного Київського моря, яке руй-нує правобережні кручі між Виш-городом та Києвом.

У відносно молодих для геологіївідкладах плейстоцену можна ви-копати рештки справжнього мамон-та або інших представників льодо-викового періоду. Зокрема, мій зна-йомий палеонтолог-аматор знайшовна Русанівці цілого мамонтячогозуба. За розрахунками палеонтоло-гів, вік подібних кісток та зубівскладає переважно 12-40 тис. років.

Можливо, серед читачів знай-дуться небайдужі до історії Землі таохочі пізнавати її разом. Якщо так, тобудемо раді співпрацювати.

Дмитро Пилипенко

Геологія навколо Києва

Найдорожчий експонат Геологічного музею нашого Університету – цілий кістяк ма-монту, знайдений під час будівництва Голосіївської площі

Хребці зубастого кита з Пирогівському кар’єру


Sci-of-Sci рекомендує

Читати, читати і ще раз читати

Н. Дейвіс. Новини пласкої Землі

Анотація: Книга подає аналізсучасного стану британської тасвітової журналістики, викриваєбюрокра-тизм та корумпованість усистемі ЗМІ. Автор розповідає проспекуляції репортерів та замов-чування правди, на прикладахрозглядає гучні справи світовогозначення та новини, які пере-кручували кореспонденти. Читач маєнагоду не тільки дізнатися протонкощі журналістських розсліду-вань, але й стати свідком жур-налістських злочинів.

ІМХО: «Новини пласкої Землі» –книга, цікава й для тих, хто працюєу сфері комунікацій (бо критичнорозгялядає сучасні реалії та склад-нощі журналістики), і для всіх, хтоживе зараз. Журналістські матеріалинасправді значно більше впливаютьна уми людей, ніж іноді може .

Т. Бернес Лі. Заснування павутини

Анотація: Геніальний вчений, ви-нахідник Всесвітньої мережі ТімотіБернерс-Лі у своїй книжці розповідаєпро те, що зробило його – багато вчому всупереч його волі – знамени-тим. Він є атором не тільки виразів іабревіатур, які стали символамикомп'ютерної доби, зокрема www,http i html, а й відповідних ідей, по-нять і технічних механізмів, що заними стоять. Книжка поєднує на-укову точність з доступністю - авторсвідомо намагався зробити її якомогазрозумілішою для читачів-непрофе-сіоналів, водночас показуючи про-фесіоналам загальні принципи інаслідки, що виходять за межі сутофахових знань.

ІМХО: Читати справді цікаво, причому, як на мене, всім, хто хоч развідкривав браузер і питався в Гугла.І величезна подяка за геніальну, намій погляд, назву книжки.

Ж.-К. Кар’єр, У. Еко. Не сподівайтеся

позбутись книжокАнотація: «Книга - це як ложка,

молоток, колесо або ножиці. Післятого, як вони були винайдені, нічогокращого вже не придумаєш». Авторилегко переходять від серйозних тем- способів передачі знань в культурі,ролі папірусу і мнемотехніки, Інтер-нету та електронних книг - до істо-ричних анекдотів і побутовимкурйозів. Мимохідь читач дізнається,чому «своїми знаннями про минулеми зобов'язані кретинам, імбецилівчи ворогам», а «куркам знадобилосясто років, щоб навчитися не перехо-дити через вулицю». І чому УмбертоЕко прочитав «Війну і мир» тільки всорок років.

ІМХО: Хочете захопливого чи-тання про все одразу - без сумнівівобирайте цю книгу. Навіть мене, при-хильницю електронних течій у ви-давничій справі, воназмусила дещопереглянути свої погляди.


Sci-of-Sci рекомендує № 1 (3)

Читати, читати і ще раз читати

Ф.Олгоф, Д. Монро.Їжа та філософія

Анотація: Ця книга — збірка ста-тей авторитетних кулінарів, рестора-торів, лікарів, філософів, засновниківкулінарних медіа проектів і ресто-ранних критиків та консультантів зтрьох континентів про їжу та куль-туру її споживання. Спектр поруше-них тем — надзвичайно широкий:їжа в культурі та суспільстві, критикавподобань і їжі, їстівне мистецтво йестетика, харчування й етика та ми-стецтво куховара. Статті щедро пе-ресипані цікавими науковими факта-ми, філософськими роздумами і тон-ким гумором.

ІМХО: Знову «Темпора» радує ці-кавими книжками про філософію,близьку кожній людині. Їсти, щобжити, чи жити, щоб їсти, — як це пи-тання вирішують різні часи й куль-тури, як вони це бачать? Спмитайтев цієї книжки.

З. Бауман. Глобаліза-ція: наслідки для лю-

дини і суспільстваАнотація: Термін «глобалізація»

сьогодні на вустах в усіх. Для декогоглобалізація - це те, що нам потрібнодля щастя, інші вважають її причиноювсіх наших бід. Незважаючи ні нащо, глобалізація - незворотний про-цес, який стосується нас однаковоюмірою і в однаковий спосіб.

Про це йдеться у книзі вченого-соціолога, професора Лідського таВаршавського університетів Зиг-мунта Баумана.

ІМХО: Для тих, хто врешті-рештхоче розібратися з тим, що ж такеглобалізація, та вирішити принаймнідля себе майбутній її сценарій. Не-зважаючи на серйозність та обшир-ність теми, текст дохідливий іцікавий. Спасибі Могилянському ви-давничому домові, який постачаємудрі суспільно-політичні розвідкина український книжковий ринок.

М. Вінтергофф. Чому наші діти стають

тиранамиАнотація: Чому наші діти, яких ми

так любимо і про яких так дбаємо,часто виявляються «невдячними» йотруюють життя всім, хто навколо:батькам, дідусям-бабусям, виховате-лям, учителям? Досвідчений німець-кий дитячий психіатр МіхаельВінтергофф вбачає причину цьогоявища у тому, що в сучасних дітейнемає дитинства, що вони мало невід народження мусять дорослішати.Автор дає поради, як запобігтицьому і не втратити авторитет в очахдитини. Книжка буде корисною пе-редусім батькам, а також педагогам,тим, кому не байдуже до цієї про-блеми.

ІМХО: А всім, хто ще не встиг об-завестись «квітами життя на могилібатьків», просто може бути цікавим,чому «ми не були такі, як вонизараз».

Підготувала Олена Поціпух


Конференції, семінари

Міжнародна науково-практична

конференція

«Економіка сьогодні:проблеми та шляхи

вирішення»

м. Одеса, 25-26 листопада 2011 р.

МЕТА КОНФЕРЕНЦІЇ – публікаціянаукових результатів економічнихдосліджень ведучих учених, аспі-рантів, студентів вузів; пошук рішеньз актуальних проблем сучасної еко-номічної науки, встановлення кон-тактів між вченими різних країн,обмін науковими результатами ідослідницьким досвідом.

Офіційні мови конференції: укра-їнська, російська, англійська.

Останній строк подання матеріалівна конференцію – до 22 листопада2011р. (включно).

Обсяг тез доповіді – 5 сторінок.

Детальна інформація про західміститься у додатку до цього листа тана сайті ЦЕДР: http://cesd.org.ua

ИТ-Олимпиада

«IT-Планета 2011»

1 октября-20 ноября 2011 р.

Проходит регистрация учебных за-ведений, студенты которых примутучастие в конкурсной программеОлимпиады «IT-Планета 2011». УЖЕ64 ВУЗа Украины, 63 – Казахстана,437 – России, 5 – Узбекистана, 1 –Беларусь заявили о своем участии и1177 студентов из пяти стран зареги-стрировались на олимпиаду. В олим-пиаде принимают участие также иколледжи, техникумы! С 1 ноябряуже идет регистрация студентов!

Студентам предстоит решать практи-ческие задачи от работодателей последующим направлениям:- «Программирование»- «Использование ПО и администри-рование»- «Телеком»- «Цифровое творчество»- «Инновационные и программныепроекты».

Более подробная информация:http://it-planet.org.ua/

Конференція

«20 років після Радянського Союзу:

економічні досягненнята виклики»

3 грудня 2011 р

Kиївська школа економіки запро-шує всіх зацікавлених студентів зкраїн СНД взяти участь у Міжнарод-ній студентській конференції на тему“20 років після Радянського Союзу:економічні досягнення та виклики”,яка відбудеться 3 грудня 2011 року вКиєві.

Найкращі студентські есе та дослід-ницькі роботи будуть нагородженіпризами:$200 – за перше місце, $100 – задруге місце.

Кінцевий термін подачі робіт: 1 ли-стопада 2011 року.

Усі роботи мають бути написані анг-лійською мовою.

Детальніші умови участі у Конфе-ренції та додаткові вимоги до робітВи можете прочитати на сайті Київсь-кої школи економіки: http://www.kse.org.ua.

Наукові події


Співпраця № 1 (3)

Тамара Василівна та АндрійВсеволодович завітали достудентів-журналістів з метою

заохочення їх до наукової діяль-ності, написання цікавих науковихстатей для журналу «Країна знань»,який виходить в Україні вже 10 років.

Редактор журналу наголосила натому, що сучасна молодь малоцікавиться науковими статтями тажурналами. Саме через відсутність вкраїні достатньої кількості такоїпреси, багато студентів, обравши,наприклад, технічну спеціальність,покидають її після першого рокунавчання. Адже студенти не знайоміз наукою, мало читають, тому йпотрапляють у певні професіївипадково.

Сама Тамара Василівна закінчилафакультет кібернетики КНУ ім. Т. Г.Шевченка і спочатку мало булазнайома із журналістикою, але за-раз чудово справляється зі своїмжурналом і завжди рада новимкреативним авторам.

А ось Андрій ВсеволодовичДмитрук є активним дописувачемжурналу «Країна знань» і сам єредактором літературно-пізнаваль-ного журналу «Шукач. Україна». Вінпише про мистецтво, культуру таісторію. За плечима АндріяВсеволодовича Всеросійський дер-жавний інститут кінематографії,десятки книг українською та росій-ською мовами, а також співсце-нариство фільму про Афганістан«Два кроки до тиші». У 1993 р. бувавтором і ведучим популярноїпередачі на каналі УТ-1 «Свічадо.Реальність неможливого», присвя-ченої загадкам і таємницям природи,

історії, духовному життю людини.Пізніше аналогічні авторські цикливиходили аж до 2006 р. під назвами«Сфінкс», «Цей таємничий світ».Програми знімалися, зокрема, уЄгипті, Йорданії, Індії, Китаї,Прибалтиці.

Андрій Всеволодович зазначив,що будучи науковим журналістомможна подорожувати по всьому світуі це надзвичайно цікаво. У науковійжурналістиці завжди можна обратисферу, яка найбільше цікавить жур-наліста. Написати про це пра-в и л ь н о д о п о м о ж у т ь н а у к о в іконсультанти: академіки, докто-ри, професори і так далі. Головнимзавданням журналіста є знайтиправильний підхід до науковця,зрозуміти його і вміти перевести йогонаукову, точну думку на людську,зрозумілу мову.

Тож редакція науково-популяр-ного журналу «Країна знань»запрошує до співпраці всіх небайду-жих та цікавих особистостей, гото-вих писати про науку з захопленнямі захоплювати цим інших.

Адреса редакції: м.Київ, вул. 40-річчя Жовтня 92/1, к. 37

Е-mail: [email protected] (ред.)Телефон: (044)258-81-95, (044)258 9807

Наталія Патрікєєва

Запрошення до«Країни знань»

«Зробити з науковця журналіста практично неможливо. Зацікавити журналіста написаннямнаукових статей – цілком реальна перспектива», – таким секретом зі студентами інститутужурналістики поділилися головний редактор науково-популярного журналу «Країна знань»Тамара Василівна Бєлих та український письменник-фантаст, сценарист і Член Національноїспілки кінематографістів України Андрій Всеволодович Дмитрук.


Анонси подій в НТСА


Події в Києві № 1 (3)

Що, де й коли відбуватиметься в Києві

Забутий малюнок – тяжіння

Персональний проект РоманаЖука в рамках Арт-ярмаркуArt Kyiv Contemporary 2011

Що: Роман Жук є визнаниммайстром сучасного мистецтва. Йогороботи є в колекціях Національногохудожнього музею України, такожвони неодноразово демонструва-лися на міжнародних арт-ярмаркахтаких як Art Geneva, National ArtClub New York.

Де: Mironova Gallery, вул. Оль-гінська, 6.

Коли: 8 листопада – 27 листопада.

Генезис 2

Мистецький проект ОксаниЧепелик

Що: Експозиція присвяченакритичному погляду на проблемидитячої трансплантології. Головна ідеяпроекту – зробити творчу лаборато-рію митця надбанням публіки, пере-вівши таким чином роботи з реєструхудожніх артефактів у відкритий про-стір прямої соціальної взаємодії.

Де: Музей сучасного мистецтва,вул. Глибочицька, 17.

Коли: 6 жовтня – 6 листопада.

Європейський досвід:Польща

Зустріч з ЯрославомОбремським, віце-

президентом міста Вроцлав

Що: Цикл зустрічей із видатнимиособистостями, які рефлексіями тасвоїми діями впливають на функціону-вання держави, створення образуПольщі в середині країни, та за її меж-ами. Досвід буття у Європі це не лишегеополітика і культура, але й здатністьіндивідуума бути причиною змін.

Де: книгарня «Є», вул. вул. Ли-сенка, 3.

Коли: 29 листопада, 18:00.

Підготували Марія Несевря,Олена Поціпух


У наступному номері

Великий та адронний або Знайомтесь: колайдер

Без ГМО: тепер і без міфів

Цей дивовижний новий світ. Ретрофуторологія

Науково-популярнийвісник Наукового товариства студентів та аспірантів КНУ ім. Т. Шевченка«Science-of-Scince»

Матеріали публікуються за згодою авторів. Думка редакції може не співпадати з думкою авторів. Редак-ція не несе відповідальності за зміст матеріалів.

У виданні використовуються авторські фото та ілюстрації з мережі Інтернет. Підписано до друку – 17.11.2011 р.Наклад – 250 примірників.Видано на базі радіофізичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.

Science-of-Science

science of science

Documents

narrative science

microsoft windows xp

windows xp

university college london

siemens ag

university of bristo

london school of economics4

ihome new balance