Моє село – краплиночка на

карті

Історія села Немія

Село НеміяЗасноване XVI cт.

Населення 2237 чол.

Кількість дворів 750

Площа 2,76 км²

Густота населення 742,03 осіб/км²

Моє село, красиве, мальовниче, Тут квітів лугових, ну просто – тьма!

І сонечко проміння тепле зиче,І радість лине в душу недарма.

В. Кушнір

Походження назви села.Існує дві легенди стосовно назви села.Легенда 1.В часи, коли монголо-татари показались на українській землі, було собі село, яким керував пан. Жителі села жили бідно через високі податки. Одного разу на село напали монголо-татари і пан, боячись за своє життя, втік. Жителі мужньо оборонялися і вигнали загарбників. Пройшло кілька років, але пан не повертався. Мешканці села зажили краще, заможніше, село процвітало. Пан врешті-решт вирішив, що потрібно повертатися і приїхав до цього села, але не впізнав його, таке воно було гарне, а люди радісні і щасливі. І пан вигукнув: «Це не моє село!», поїхавши шукати своє. А слова пана «Не моє» трансформувались в слово Немія.

Легенда 2.Жив-був пан і була в нього дочка, яка з дитинства була німою. Тому, коли люди з інших сіл спілкувалися між собою, то говорили таке: «Я з села, де живе пан з дочкою німою». Поступово слова «німа», «німою» трансформувались в слово Немія.

Власники села НеміяСело Немія в XVI cтолітті входило до Брацлавського воєводства.

До другої половини XVII століття було спадщиною Чурилів. Після смерті останнього представника чоловічої статі цього роду, Станіслава, Єпископа Луцького, Немія, а також кілька інших сіл дісталися онукові Олександра Дзедушицького –

Станіславові, який помер в 1724 році.Після його смерті Немію, Жван, Вендичани, Ліпчани, Слішковіце і інші володіння

успадкував один із синів Станіслава – Францішек Дзедушицький. В кінці XVIII cт. Від Дзедушицьких відкупив

Немію Станіслав Щесни Потоцький воєвода руський, наступник Могилева, і як посаг віддав цей маєток своїй дочці Ідалії, яка

була одружена з кс. Міколаєм Сапєгою. В 1811 або в 1812 році подружжя Сапєги спродали Немію з фільварками Івонові

Крассовському. На підставі цього його заповіту з 1845р. Ці володіння отримав Францішек Крассовський, Маршалок, предводитель дворянства Могилівського повіту. Останнім

власником с.Немії, яке було передмістям Могилева (в 1900 році), яке в кінці XIX століття володіло загалом 2760 десятинами

землі, був Тадеуш Крассовський.

Церква в ім’я Параскеви Сербської За історичними даними в селі Немія була стара дерев’яна церква,на

місці якої в 1775 році на кошти прихожан була побудована нова дерев’яна трьохкупольна хрестовинна церква в честь святої Параскеви (27 жовтня). На стінах церкви олійний живопис ХХ століття. Є у храмі частка св. мощей

преподобного Макарія Калязимського, мученика Олександра Єрусалимського, святителя Луки Кримського, а також хрест 1877 р. та

ікона святителя Миколая, принесена у храм як подарунок від царської сім’ї.

Старенький храм зберігає пам’ять про багатьох видатних людей. Знав він і Т.Шевченка, коли той проїжджав через місто, і художника Тропініна,

який розмальовував церкву в Троповій, відвідував Немійську церкву й О.Пушкін, коли перебував у засланні в Молдавії, письменник Михайло Старицький брав шлюб у Немійській церкві, не раз бувала у місцевому

храмі й мати Лесі Українки Олена Пчілка.

Невеликий палац Обидві світові війни протримався в Немії

невеликий палац з флігелем, дата і обставини побудови якого не відомі. Мемуарист Хенрик

Голлєвський в 1832 році висловив свою думку, що побудував його граф Потоцький, як одну із своїх

літніх резиденцій. Палац був вибудований на самому мисі між гирлом Немії і Дністром. Щоб не

заступати красивого краєвиду на дві річки, схил мису деревами не засаджувався.

Сьогодні в приміщенні палацу знаходиться Немійська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

Історія села з дореволюційного часу Історія села дореволюційного часу – це історія боротьби селян за волю, за землю, проти поміщицького гноблення. В 1864 році жителі села звертались з скаргою до Київського

генерал-губернатора про неправильне складання поміщиком грамоти на відняту у них половину землі. Особливо великого

розміру набрали селянські заворушення в час першої російської буржуазно-демократичної революції. В час

громадянської війни в селі утворюється партизанський загін, який пізніше входить до Серебрійського Партизанського

полку, що діяв в Придністров’ї. 21 червня 1919 року цей полк, наступаючи з Немії, звільнив м.Могилів-Подільський. А у липні 1919 року в районі села Немії відбулась битва між

повсталим 20-м австрійським полком і каральними частинами. В листопаді 1920 року в селі остаточно

встановлюється радянська влада, створюється ревком, комітет незалежних селян. З 1923 року село Немія входить до

Могилів-Подільського округу. В 1929 році в селі організовується колгосп ім.Калініна.

КолгоспВ 1929 році в селі організовується колгосп

ім.Калініна. Одним з активних його організаторів був селян-бідняк Косован Іван Федорович. За

високі показники урожайності колгосп, починаючи з 1938 року щорічно брав участь у Всесоюзній

сільськогосподарській виставці. В 1960 році колгосп був реорганізований у відділок Могилів-

Подільського радгоспу «КІМ».Головою колгоспу тоді був Самбій Олександр Микитович. Починаючи

з 80-х років і до 2006 року колгосп очолював Балдинюк Володимир Іванович. Згодом колгосп

був переіменований в СТОВ «Немійське», яке очолила Балдинюк Тетяна Федорівна.

Голгофа голодної смертіЗ 1932 року село Немія входить до Вінницької області Могилів-Подільського району. За свідченнями старожилів с.Немії голод

33-го забрав у смертні ями півсела. Щоденно вмирали 10-20 селян. Ті, хто вижив, згадують рік, як час геноциду, жорстокості і ненависті до людини, котра нічим і ні перед ким не завинила.

Пам’ятний хрест жертвам голодомору

Довгоочікувана ПеремогаВійна 1941-1945 років докорінно змінила життя

немійчан. 258 жителів Немії билися на фронтах і в партизанських загонах, 139 з них за військовий подвиг

нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу, 102 чоловіка загинуло смертю хоробрих. 19 березня 1944 року село звільнили воїни 206-ї і 202-ї стрілкових дивізій. В центрі села, біля сільської ради,

споруджено обеліск, на якому вписані імена односельчан, що загинули під час війни.

Пам’ятник загиблим односельчанам

Мовою старих фотографій

Сільська рада Вулиця Юності

Маслоцех Крупоцех

Безалкогольний цех Залізничний міст

Кондитерський цехВигляд на село з

р.Дністер

Сьогодення нашого селаСьогодні Немія – це велике, розвинуте, перспективне

село. На території села діють 4 водогони, село газифіковане (2005-2008рр.), з 2007 року в Немії

встановлено АТС на 250 абонентів, з 2009 року в селі організовано централізований вивіз побутових

відходів, з 2010 року проведено вуличне освітлення (150 фонарів).

За сприяння народного депутата Калетник Оксани Миколаївни в 2010 році

на сільському стадіоні встановлено дитячий майданчик , в 2012 році в село завели Інтернет. На території села

працюють сільська рада, школа, дитячий садок, бібліотека, клуб, ФАП, 2 продовольчих магазини,

хлібопекарня, швейна майстерня, ательє по ремонту холодильного обладнання, кооператив «Ритуал»,

автомийка, шиномонтаж.

Сільська рада Будинок культури

Дитячий садок Сільська бібліотека

Дитячий майданчик Капличка

ТОВ «Тандем» Стадіон

Підготувала завідувач сільською бібліотекою Глухманюк Світлана

Андріївна

Дякую за увагу