22 лютого

2012 року

Інтерв'ю з бібліотекарем

Калюжною Любов'ю

Леонтіївною

УРОК ПАТРІОТИЗ-

МУ В 11 класі

ДОПОМОЖИ ПТА-

ХАМ УЗИМКУ

Виховні годи-

ни у 5 та 9

класах

Виставка ляльок

Андрухович Л.В.

14 лютого на 5

уроці відбулася

перша виховна

година у 5 класі з низ-

ки запрограмованих в

межах проекту ―Наш

клас‖. Враховуючи

святкову дату, присвячена вона була Дню

Святого Валентина. Спочатку відбувся не-

величкий екскурс в історію свята пролунала

легенда про Святого Валентина та інформа-

ція про особливості святкування Дня Святого Валентна в різних

країнах. Після цього п'ятикласники розділилися на 4 команди та

зіграли в гру: відповідали на питання, дули кульки, складали сердеч-

ки, складали слова. Переможці отримали цукерки, всі інші—приємні

враження.

**********************************************************

*********************************

16 лютого на 7 уроці Савчук Ольга

Миколаївна зі своїми вихованцями 9

класом презентували годину спілкуван-

ня “Я кохаю тебе! Я завжди буду ко-

хати тебе!” Враховуючи вік дітей, гово-

рили про любов. Читалися поетичні

твори про лю-

бов, легенди,

притчі. Обго-

ворювалася

проблема зра-

ди на основі оповідання. А наостанок —

гра ―Підготуй дівчину до випускного‖, під

час якої хлопці мали

нарядити однокласниць до випускного: віша-

ли стрічку випускника, надували кульку. Було

весело.

Новела ―Гілка бузку‖, використана на вихов-

ній годині, міститься на сторінці 20.

2

ПРОЕКТ : “НАШ КЛАС”

5 клас

ПРОЕКТ: “НАШ КЛАС”

9 клас

ПРОЕКТ: “НАШ КЛАС”

5 клас

15 лютого 2012 року виповнилося 22 роки,

як останній радянський солдат залишив аф-

ганські землі. Тож 11 клас на виховній годи-

ні “Не пішла війна у небуття” ще раз пере-

горнув сторінку виведення радянських

військ з Афганістану. На виховну годину бу-

ли запрошені учні 10 та 11 класів, вчителі

школи та адміністрація, ветеран Гейвах Микола Никифорович, батько учня нашої

школи та колишній афганець Черненко Андрій Григорович, а також його сослу-

живець Безноско Сергій Васильович.

Після перегляду відеокліпу на пісню групи ―Голубі берети‖ ―Уходили‖, ведучі

( Зикова Марина та Галушка Дмитро) розпочали захід історичною довідкою про

країну Афганістан, про те, що 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу

за краще життя, а у грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний

договір, за яким Радянський Союз був зобов'язаний переозброїти афганську ар-

мію. І на прохання офіційного керівництва афганської держави надати воєнну під-

тримку. Це була війна, яка тривала 10 років. За що, за які ідеали, за чию Батьків-

щину , в ім'я якої мети загинули десятки тисяч юнаків? Служба в Афганістані

називалася інтернаціональним обов'язком, а от мертвих хлопців привозили на Ба-

тьківщину у цинкових трунах, які навіть не дозво-

ляли іноді відкривати.

Минають дні, ідуть роки,

Життя листки перегортає,

А біль Афгану — на віки

В душі чомусь не замовкає.

Ця війна триває і сьогодні, але вже без участі на-

ших солдат. Офіційно це не називали війною, а

всього лише воєнною кампанією. Але ця кампанія

тривала майже 10 років і вимагала великих жертв. Виступ Безноска С.В.

Учні 11-класники урочисто і душевно читали поезії про

Афганістан. А потім хвилиною мовчання вшанували пам'ять про тих, хто заги-

нув на цій війні.

В класі також прозвучала власна поезія учнів та вчителів ( тексти на сторінці 5 ),

після чого слово було надано ветерану Гейваху Миколі Никифоровичу, який ви-

конував завдання в Афганістані. Ветеран відзначав помилку радянського уряду,

який необачно посилав молодих юнаків на загибель. Для європейців в Афганіста-

ні були важкі умови вже через клімат, коли воювати доводилося під 50 градусну

спеку.

Черненко Андрій Григорович та Безноско Сергій Васильович тяжко згадували

свої роки служби в Афгані. Коли йшли в армію, не знали, куди

потраплять. Особливо емоційним був виступ Сергія Васильовича.

НЕ ПІШЛА ВІЙНА У

НЕБУТТЯ...

3

Згадалися два роки і два місяці служби, кожна тяжко отримана медаль, смерть і

втрати близьких друзів. ―Я до армії курки не зарубав,кота не бив, собаки не бив.

А там всяке було‖, - відверто зізнався крізь сльози Сергій Васильович. Не прихо-

вував і про дідівщину — чуму армії, і про відверті стосунки між солдатами побра-

тимами. І постійно наголошував, щоб не доведи Боже будь – якої війни, щоб при-

йдешні покоління не знали такого лиха, адже в Чапаївці афганців не багато, чоло-

вік 5-6, а от сімей, які спіткало горе втрати сина‖— багато. А ще Сергій Васильо-

вич з вдячністю говорив про вчителів, які дали знання і ці знання допомагали

виживати часом.

Не втрималася, взяла слово Тетяна Миколаївна

Каплун, адже Черненко Андрій Григорович був

і залишається її учнем. Афганістан страшно

пройшовся і по родині Тетяни Миколаївни, адже

її рідний брат Олександр також прослужив у аф-

ганському місті Кушці два роки, отримав страш-

не поранення руки. Коли повернувся додому —

війна не скінчилася, адже дуже рідко кому не

зіпсувала війна не тільки тіло, а й нервову сис-

тему.

― Перші міся-

ці після повернення з Афганістану Шура

ніж під подушку клав — звичка. Дружина

заспокоювала. Іноді серед ночі її душив,

бо щось здалося. Як вип'є, тоді всю ніч міг

командувати уявними солдатами. А у 89

році син його пішов до армії і також до-

велося прослужити в Афганістані — в

учебці під Кушкою. Можна було написа-

ти відмову, адже батько вже служив (такі

правила були), але не написали, прослу-

жив 7 місяців і з Громовим виходив ра-

зом з виводом військ‖, - відверто розповідала Тетяна Миколаївна. Ветера-

ни, розчулені розповіддю поважного вчителя, подарували квіти.

У жодному календарі день 15 лютого нічим не позначений. Але він особ-

ливий. Цього дня закінчилася нарешті війна. Щороку ветерани афганської

війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганіста-

ну.

Цим заходом, безперечно, вдалося роз'ятрити старі забуті рани, підняти

сторінку з історії, якої краще б не було, але якщо вже так сталося, ми має-

мо пам'ятати, вшановувати і молити Бога, щоб такого більше не повто-

рилося. Афганцям же бажаємо сімейного благополуччя, здоров'я і

сподіваємось, що час залікує їхні тілесні та душевні рани.

Виступ Каплун Тетяни

Миколаївни

Гості заходу: вчителі, адмініст-

рація школи та бібліотекар

4

ПОЕТИЧНЕ

СЛОВО…

15

лютого

Знову п'ятнадцяте лютого,

Знову дерева в снігу,

Знову я в мирній країні

Зранку до школи іду.

Вчитель урок починає,

Дати, події, бої,

Йдуть по шляхам Кандагара

Однолітки юні мої,

Йдуть по пустелі, камінню,

Спрага пече в кадику,

Більшість із них не побачить

Рідну домівку свою.

Красені в синіх беретах,

Ви — України сини,

Вічно будем ми пам'ятати

Героїв чужої війни!

Автор: Калашнікова

Оксана Олегівна

ОСТАННІЙ СОЛДАТ

Вітер у полі берізку гойдає,

Ніжно схиляється віття рясне,

Гладить голівоньку сиву з любов'ю:

-Як повернути їй серце живе?

Єдине у світі, єдина надія

Жила лише ним, рідним єдиним,

Лунали музики, сміялись дівчата.

Одночас і смуток огортав щохвилини. 5

Він солдат! Обов'язок йде віддавати.

Що чекає? Не знає ніхто!

Скільки років гинуть в Афгані солдати.

Болісно думка крадеться: ―За що?‖

Кинуто в пекло від матері сина.

Бачив усе: ненависть, біль,

Друзів розстріляних, складено штабелем

Грізним наказом: ―Веди до своїх!‖

Мужчини не плачуть, та серце в них є,

Душа заболіла, занила,

Відвіз він братів бойових до своїх

І сивина на скронях з'явилась.

Пішов воювати за своїх і чужих,

За всіх, що втратили свої життя.

Він хотів би змінити долі частину

Та чи можливим є час повернути назад.

Все скінчилось без волі його

Останній з усіх, що загинув

Юну голівку із сивиною

Смутно кладуть в домовину.

Від матері сліз вже бракувало,

Очі глибокі, зболена вся

Схилилась з берізкою над могилою сина:

- Хай спокійно спочине душа твоя!

Автор: Лесюк Христина, 11 клас

Читає учениця 11 класу

П’ятецька Вікторія

Лесюк Христина читає

власний твір

Невід'ємною частиною святку-

вання Різдва на Україні був ко-

лись ляльковий театр вертеп.

Слово вертеп‖ має символічне

значення. У перекладі з церковнослов'янської воно означає земляну пече-

ру, в якій народився Ісус Христос.

Вертепні вистави дуже часто показувались на міських і сільських майда-

нах під час ярмаркових гулянь або в хатах заможних господарів, які могли

почастувати вертепника смачною їжею чи заплатити йому гроші. З вертеп-

ними скринями ще з кінця ХVIIст. Ходили переважно учні різних шкіл,

зокрема і студенти Києво-Могилянської академії, та прості селяни або ре-

місники.

Вистава поділялася на дві частини: релігійну та побутову. Сцени наро-

дження Ісуса Христа розігрувались на верхньому поверсі вертепної скрині,

а епізоди з царем Іродом і народна частина — на нижньому. Вертепна

скриня мала два поверхи, які символізували рай і землю. Пекло зазвичай

знаходилось під підлогою сцени. Туди тікали чорти та провалювався голо-

вний злодій цар Ірод. Адже він був великим грішником, бо за його нака-

зом у Віфлеємі було вбито декілька тисяч немовлят.

Діва Марія, Святий Йосип та новонароджений Ісус були святими, тому

впродовж вистави вони лишалися нерухомими,мовчазними і ніколи не спу-

скались на нижній поверх. А ті герої, які перебували на нижньому поверсі

— цар Ірод, його слуги і персонажі другої, народної частини, не мали пра-

ва піднятися нагору.

Перша, релігійна частина була канонічноюі майже не зазнавала змін з

плином часу. На нижньому поверсі у першій частині вертепної вистави

відбувалися дуже ефектні сцени. Наприклад, поява чортів з-під підлоги

Іродового палацу або сцена, коли лялька смерті у вигляді скелета з косою

стинає царю Іроду голову, а два чорти з великим задоволенням жбурляють

її у різні сторони як м'яч.

У другій, народній частині, яка гралася виключно на нижньому поверсі,

вертепники дозволяли собі імпровізації з текстом, героями, музи-

кою. 6

Але традиційно незмінним голов-

ним персонажем другої частини

був український Козак запорожець.

Протягом вертепної дії його жалили

змії, намагались здолати чорти, але

він з усіх цих пригод виходив живим

і непереможним. Тому він був знач-

но вищим за інших персонажів вер-

тепу: Діда, Бабу, Солдата-москаля,

Уніатського попа, чортів та ін.. Ко-

зака завжди можна було впізнати за

густими вусами, чорним оселедцем, вишиванкою, шароварами і булавою,

за допомогою якої він бив усіх своїх ворогів.

Вертепні скрині майстри робили і прикрашали по-різному, спираючись на

свою фантазію, художню майстерність, фінансові можливості та місце про-

живання. Зазвичай скриню робили з тонких дерев'яних дощечок, а зовні

обклеювали паперовими образами святих, фарбували і розмальовували різ-

номанітними візерунками, прикрашали дерев'яним різьбленням, свічками.

У кожній скрині були прорізи, на залізних дротиках по яких рухалися ля-

льки. Щоб приховати прорізи, вертепник вкривав підлогу обох поверхів

заячим або навіть котячим хутром. Самі ляльки зазвичай робили з дерева,

вдягали відповідно до їх національності, характеру,професії, соціального

стану. Деякі зі старовинних вер-

тепів, що колись мандрували зі

своїми власниками по містах і се-

лах, збираючи на вистави і замож-

них, і бідних, і дорослих, і дітей,

усіх тих, хто бажав долучитися до

різдвяного свята, сьогодні можна

побачити в Музеї театрального,

музичного та кіномистецтва Укра-

їни.

Вертепи, що збереглися протя-

гом століть, несуть у собі потужну

енергетику. Вони нагадують про ті часи, коли глядачі збиралися на вертеп-

ну виставу, щоб учергове послухати історію про те, як Діва Марія народи-

ла спасителя Ісуса Христа, жорстокий цар Ірод опинився в пеклі, а сміли-

вий Козак запорожець переміг усіх ворогів, - виставу про одвічні людські

цінності.

Матеріал підібрала Слинько Дар'я, 5 клас. Джерело: журнал ―Київ

театрально-концертний 7

Театр імені Івана Яковича Франка

Адреса: пл. І. Франко, 3,

тел. 279-59-21.

Театр імені Лесі Українки

Адреса: вул. Богдана Хмельницького, 5, тел.

234-42-23

Театр на Лівому березі

Адреса: Броварсьий пр.-т, 15.тел. 517-89-80

Театр юного глядача на Липках:

вул. Липська, 15/17

т. 253-62-19, 253-54-83

Молодий театр

Адреса: вул. Прорізна, 17, тел. 234-62-51.

Театр на Подолі

Адреса: Гостьовий двір: Контратова пло-

ща, 4, тел.425-54-89; Театральна гостьова: Андріївський схил, 20-б.

Національний цирк України

Адреса: пл. Перемоги, 2, тел. 486-38-56

Київський муніципальний академічний театр ляльок

02192, Україна, м. Київ, вул. Миропільська 1,

ст. метро "Чернігівська" , тел. 513-15-00

Муніципальний академічний театр опе-ри та балету для дітей та юнацтва вул. Межигірська , 2 , тел.. 425-34-97, 425-42-80, 425-31-16

8

Інтерв'ю з переможцем…

Нагадаємо, що цього року в змаганнях на звання

найрозумнішого серед 5-7 класів здобула беззапе-

речну перемогу учениця 7 класу Коваленко Вале-

рія. Редакція поспілкувалася з дівчиною.

??? Лєра, ти сама виявила ініціативу прийняти

участь у грі чи вчителі напосіли?

- Сама. Просто цікаво стало. Я минулого року теж

приймала участь.

??? Що тобі дала гра “Найрозумніший”?

- Впевненість у своїх силах.

??? А які знання стали відкриттями? Що здивувало?

- Нічого. Я всі відповіді знала, просто часто не вистачало часу, щоб прига-

дати швидко.

??? Які твої улюблені предмети?

- Геометрія та світова література.

??? А що переважно читаєш? Яких авторів?

- Люблю детективи Дар'ї Калініної, Наталії Александрової.

??? Чи відвідуєш якісь гуртки? Чим займаєшся в позашкільний час?

- Танці та заняття тейквондо.

??? Що можеш порадити наступним учасникам “Найрозумнішого”?

- Банально, але головне не перемога — головне участь! Ось така вона, загадкова небагатослівна Коваленко Валерія. Редакція вдячна за

інтерв'ю і бажає не зупинятися на досягнутому — розвиватися далі. Успіхів!!!

Ось таку модель підходу до будь

– якої справи запропонувала уче-

ниця 5 класу Многодітна Анаста-

сія. І дійсно, це доволі просто!

9

Таку назву мав захід, присвячений Дню за-

коханих, що відбувся після уроків у ігровій кім-

наті 14 лютого. Заздалегідь від кожного класу

було відібрано по два учасники ( хлопця і дівчи-

ну), яких розмістили за двома ігровими стола-

ми. Для початку учасники назвали свої команди.

Одні були ―Солодкими цукерками‖, інші —‖Амурами‖.

Ведучими гри були Кацап Оксана та Гудименко В'ячеслав. Поки команди вико-

нували перше завдання, об'єднували імена в пари, які відомі всьому світу своєю

любов'ю ( конкурс на стор. 17), Оксана розказувала залу історію валентинок.

Наступним конкурсом виявився ―Аукціон ніжних слів‖ Кожна команда по черзі

називала слова,які говорять закохані одне одному.

Але якщо протягом 10 секунд команда не запропо-

нує слова, це право переходило до наступної ко-

манди. Третій конкурс ― Поетична муза закоха-

них‖ мав на меті перевірити команди на вміння

швидко складати пазли у вигляді серця. В серцях

причаїлися слова про кохання.

Згодом команди пригадували всіх відомих людей

з іменами Валентина та Валентин. Кожна країна

має свої особливості, пов'язані із святкуванням

Дня Святого

Валентина. Ось

деякі найцікавіші:

В Англії в День всіх закоханих дівчата пишуть на

папірцях чоловічі імена, заліплюють їх у глину і

кидають у воду. Кулька, що спливе першою, і при-

носить дівчині ім'я судженого. Жінки у Франції в

ніч перед 14 лютим пришивають листки лавра до

подушки, тоді можна побачити уві сні нареченого.

На Сицилії існує таке повір'я: якщо молода дівчи-

на стоятиме біля вікна півгодини перед сходом

сонця напередодні Дня Валентина і перший про-

мінь впаде на неї, то того ж року вона вийде заміж. В Німеччині дівчата писали

на цибулинах тюльпанів чоловічі імена. Який тюльпан зацвіте першим — за того

дівчина і вийде заміж.

В підсумку перемогла команда ―Амурів‖.

Любов — не кара, але й не гра.

Вона не квітка, що зів'яне швидко.

Любов — це дар. І Бог сам вибира,

Хто заслужив оце пізнати диво.

Команда “Солодкі цукерки”

Команда “Амури”

10

З вересня минулого року в нашій школі

з'явилося дві бібліотеки: одна була й до цьо-

го (другий поверх), а другою стала Чапаїв-

ська бібліотека, завідуючою якої є цікава і

розумна жінка Калюжна Любов Леонтіївна.

Прес центр завітав якось на гостину до хра-

му друкованого слова і поспілкувався з Лю-

бов'ю Леонтіївною з метою популяризації книго читання та виявлення

проблем бібліотеки сьогодні,коли комп'ютеризація змусила дітей частіше

поринати не в світ книжки, а в світ Інтернету.

??? Любов Леонтіївна, скільки років бібліотеці?

- Вже 54 роки. У 2008 році бібліотека відсвяткувала

своє 50-річчя. А я в бібліотеці пропрацювала 24

роки.

??? Нам відомо, що бібліотека кілька разів змі-

нювала своє місце розташування. Чия ініціати-

ва перенесення бібліотеки до школи?

- Перше приміщення, в якому розташовувалася Чапаївська бібліотека, мало

площу 150 метрів квадратних. Кожного разу, коли бібліотеку

―переселяли‖, приміщення ставало все меншим і меншим. Але ми сподіва-

ємось на краще, адже в новій частині школи, яку мають скоро відкрити

заплановане місце і для бібліотеки. Ініціатива перенесення бібліотеки до

школи належить керівництву району.

??? Скажіть, будь ласка, скільки приблизно читачів у вашої бібліоте-

ки на сьогоднішній день?

- На січень 2012 року 231 читач. Працює як абонемент ( дозвіл виносити

книжки з приміщення бібліотеки), так і читальна зала ( відвідувачі чита-

ють книжки та періодику в залі). Раніше читачів було більше, а зараз чи-

сельність людей, які відвідують бібліотеку, різко скоротилася. Менше ста-

ли читати, менше.

??? Любов Леонтіївна, а як часто до бібліотеки надходять нові видан-

ня?

- Раз на квартал (3 місяці). Але вже 3 роки ми не отримуємо художньої лі-

тератури. Коли автори видавали книжки, певний відсоток йшов на бібліо-

теки безкоштовно. Зараз все комерціалізовано. А люди питають.

Зате періодику непогану отримуємо.

РЕЖИМ РОБОТИ

БІБЛІОТЕКИ

Неділя — четвер

10.30—18.00

Вихідні дні:

П'ятниця, субота

11

??? Люди якого віку відвідують найчастіше?

- Діти з початкової школи. Їм подобається відчува-

ти себе самостійними. Але хоч і маленькі, та можуть

зробити пога-

не: розмальо-

вують книжки,

листочки вири-

вають. А ми ж

переживаємо

за книжки,

адже наша

бібліотека найменша у Голосіївсь-

кому районі. Іноді для поповнення

фонду доводиться їздити до інших

бібліотек.

??? Якого напрямку книжки найбільш користуються попитом?

- Художню літературу безперечно. Бібліотека розподіляє літературу на

відділи: природа, екологія, нау-

ки, техніка, кулінарія, радіо, ліс,

сільське господарство, тваринни-

цтво, здоров'я, статистика, істо-

рія, політологія, спорт, мова, лі-

тература. Діти більше читають

програмову літературу, доросле

населення — любовні романи,

детективи. Найбільш читаємі автори: Ірен

Роздобудько, Сергій та Марина Дяченки,

Ірина Карпа. Серед молодшого шкільного

віку — книга Всеволода Нестайка

―Тореадори з Васюківки‖. Ото вже ше-

девр на віки.

Прес - центр вдячний

Любові Леонтіївні за змістовну бесіду і

радушний прийом.

Інтерв'ю провели: Моцак О. та

Лузанова К.

12

*** Природу треба цінувати

І їй не треба заважати,

Її потрібно берегти

В усі роки, в усі віки,

А хто природу не цінує,

А хто природу лиш грабує,

Той шкодить людям на землі

І нанесе удар собі. Автор: Дейнека Денис, 5 кл.

РОЗДУМИ ПРО

ЩАСТЯ Бездуховність та брехня

В світі в нас панують.

Зло — це справжнєє ім'я,

Що люди так шанують.

Совість майже всі забули,

А любов тим паче,

Доброту перечеркнули

Й стала тут задача,

Як на світі далі жити

З такою безнадією?

Що нам треба всім робити

З щастя нашим мрією?

Новолюдні ідеали

Люди вже шанують

Із брехнею й бездуховністю

Життя своє марнують.

Уроків та порад

Це зло нам не несе

І від усіх жахів

Воно нас не спасе.

Так може вже згадаємо,

Наша віра — православна,

Тоді мораль придбаємо,

Що стане в нас державна.

Тече у наших жилах кров

Слов'янського народу,

Він вибирав завжди любов,

Боровся за свободу.

Так станем вільні від гріха,

Знайдемо цінність у житті,

І стане істина проста -

Цього так хочеться мені.

І полетим ми у майбутнє -

Красиве, гарне, пречудове -

Життя пізнаєм незабутнє,

Буття духовнеє, нове!

Автор: Лушпієнко Юлія, 7 клас

НАЙКРАЩИЙ ТАТУСЬ Багато гарних татусів

Є на землі нашій,

Але мій татусь найкращий.

Він любить сім’ю нашу,

Старанно працює,

годівнички ладнає!

Такого, як мій тато,

Ні в кого немає!

Автор: Царелунга Віра, 5 кл.

13

ПРАВИЛА ТЕАТРАЛЬНОГО ЕТИКЕТУ Відвідування театру чи то концерту - це свято. Та щоб не затьма-

рити його ані собі,ані іншим, варто дотримуватися деяких правил. В основі

їх лежить повага до акторів та людей, які прийшли подивитися виставу.

Відчуття свята створює ошатний одяг. Нині публіка у наших видови-

щних місцях одягнена досить демократично, однак за правилами хорошого

тону не рекомендується. Під час відвідування театру одягати спортивний

або робочий одяг та використовувати різкі парфуми, жінка в театрі має

зняти головний убір.

На спектакль варто прийти за 15-20 хвилин, щоб встигнути роздягтися,

придбати програмку, яка ознайомить вас зі складом виконавців, і зайняти

своє місце.

Головне правило, якого має неухильно дотримуватися в театрі вихована

людина, - підтримання тиші. Мобільні телефони потрібно обов’язково

вимкнути до початку вистави. Дуже неввічливо під час спектаклю зверта-

тися із запитаннями до сусідів та коментувати дійство на сцені слід шеле-

стіти програмкою, їсти цукерки, пити напої. Щось перекусити та поділи-

тись своїми враженнями краще в антракті.

ЯК ПРОЙТИ НА СВОЄ МІСЦЕ? Існує ось така легенда. Ще у дуже середні століття сімейство Борджів

ввело в моду звичай труїти своїх супротивників по двірцевих інтригах. От-

руту підсипали в їжу. Підливали у келихи з вином. Виливали на простира-

дла. Але найбільшої популярності набули так звані «театральні штучки».

Кожна леді та кожний джентльмен із сімейства Борджіа,мали при собі от-

руєну шпильку. Якою можна було непомітно штрикнути якусь неприємну

їм людину. А «театральні» ці штучки називалися тому, що найчастіше

користувалися ними в театрі – коли неприємна тобі людина просувалася до

свого крісла в залі. Просувалися люди здебільшого боком, спиною до гля-

дачів, які вже сиділи. Природно, що кращої нагоди штрикнути отруєною

шпилькою в сідницю конкурентові й вигадати не можна. Зручно, а до того

ж конкурент ніколи не здогадається, хто саме з глядачів вкоротив йому ві-

ку.

Прогресивна громадськість винайшла спосіб боротися з тими

«штучками». Відтоді в театральному етикеті з’явилося правило: проходячи

на своє місце, повернися обличчям до людини, яка сидить в ряду. Виховані

люди в такому випадку мають підвестися зі своїх місць, аби тобі було зру-

чно проходити.

Якщо ж ти прийшов до театру з дівчиною, тому мусиш зважити ще на

таку обставину:коли ви просуваєтесь до своїх крісел. Чоловік іде по-

переду, допомагаючи леді дістатися свого місця. Звідси слідує друге

правило: коли йдеш до театру з жінкою. Чоловік іде в ряду першим 14

і допомагає сісти їй на своє місце.

Як дивитись виставу? День прем’єри п’єси Вільяма Шекспіра

«Отелло» в лондонському театрі «Глобус»

був затьмарений трагедією. В останньому

акті після слів: ―Чи ти молилась на ніч Де-

здемона?‖ чомусь так відчайдушно почала

героїня захищатись, що троє добровольців

із залу вийшли на сцену і довершили спра-

ву, започатковану мавром.

З метою збереження наявної трупи акто-

рів, а також для того, щоб запобігти втру-

чанню надто вразливих глядачів у хід ви-

стави, адміністрація театру змушена була викопати перед сценою глибоку

яму, напустити туди води і розвести в ній крокодилів. З часом замінили

крокодилів музикантами, які звідти награвали популярних мелодій.

Правило третє: Нічого в п’єсі змінити не можливо, тому розслабся й

дивись виставу, нікому не заважаючи.

Якщо все ж під час перегляду видовищ трапилися певні випадки… За-

раз ми розглянемо їх.

Ситуація 1. Юнак і дівчина прийшли до театру, їм потрібно роздягну-

тися. Як ви це зробите?

Спочатку юнак допоможе дівчині роздягнутись, а потім сам.

Ситуація 2. Вам потрібно вийти під час вистави. Як ви це зробите?

Якщо можна, то дочекаєтесь антракту і вийдіть, а якщо ні, то попросіть

вибачення у сусідів і вийдіть.

Ситуація 3. Ви прийшли до театру і вам запропонували театральний

бінокль. Як ним потрібно користуватись?

Його потрібно направляти на сцену, але ні в якому разі не розглядати

глядачів.

Ситуація 4. Вистава закінчилася. Як правильно вийти із зали?

Це зробити треба не поспішаючи, пропустивши вперед дівчину чи стар-

ших за себе віком людей.

Ситуація 5. Під час вистави у вас виникли свої думки, якими ви хочете

поділитися з сусідом. Як це правильно зробити?

Думками і враженнями можна поділитися після вистави, або під час ан-

тракту. Це тільки основні правила поведінки. Але й вони допоможуть вам отри-мати насолоду від вистави і не зіпсують настрій іншим. Матеріал взято із журналу “ Афіша” № 4, 2011. 15

Цей конкурс прохо-

дить серед учнів мо-

лодших класів щоро-

ку, і щороку діти ма-

люють малюнки, ліп-

лять птахів, виготовляють поробки на пта-

шину тематику. Ось такі поробки

виготовлялися цього разу.

А от усі малюнки та фото найкращих поро-

бок наша вигадлива Кутова Наталія знову ( як

і минулого року) скомпонувала до великої стіні-

вки, яку назвала ― Піклування про птахів узим-

ку‖. Наталії не

вперше малюва-

ти пташок, адже

саме вона проводить роботу по оздо-

бленню кабінету біології. На стіні

вже красуються дві чудові пташки,

намальовані талановитим педагогом

–організатором., але це ще не все, як

запевняє Наталка. Нагадаємо, що ми-

нулого року така стіннівка колаж по-

сіла І місце в місь-

кому турі конкур-

су. Тож побажаємо

і цього року отри-

мати приза.

16

Конкурс полягає у тому, щоб з'єднати роз'єдна-

ні половинки, які знає увесь світ.

Жіночі половинки: Єва, Клеопатра, Джульєтта,

Принц Чарльз, Жозефіна, Герда, Скарлетт О’Хара, Ассоль, Офелія, Тетяна,

Наталка, Курнікова, Ярославна, Мавка, Людмила, Дульсінея, Марічка, Леся

Українка, Оксана, Гончарова.

Чоловічі половинки: Руслан, Сергій Мержинський, Цезарь, Ромео, Грей, Пет-

ро, Лукаш, Іванко, Тарас, Пушкін, Принц Чарльз, Кай, Гамлет, Е. Іглесіас, Князь

Ігор, Дон Кіхот, Онєгін, Наполеон, Рет Батлер, Адам.

1. Яку посаду обіймав Валентин, на честь якого започатко-

вано було свято?

А) префект; Б) єпископ; В) чернець; Г) радник короля.

2. Назвіть місто, в якому жив і служив Святий Валентин?

А) Венеція; Б) Париж; В) Рим; Г) Константинополь.

3. За що стратили Валентина?

А) організував зраду короля; Б) одружився, а священники не

мали право це робити; В) таємно вінчав закоханих легіоне-

рів; Г) розпукав плітки про короля.

4. На Русі існувало альтернативне свято — День Петра і

Февронії. Коли відзначався цей день?

А) 8 липня; Б) 15 серпня; В) 19 серпня; Г) 1 вересня.

Чекаємо ваших відповідей до 15 березня. Удачі!!!

В кабінеті біології № 202 розквітла квітка ро-

додендрона. Вона має доволі незвичну історію.

Хтось викинув (причини

невідомі) під школу цього

кущика. Працівники шко-

ли посадили квітку до

горщика, поливали і доглядали. І вона віддячила —

зацвіла в морози і тепер милує око вчителів та

учнів, а також є прикрасою кабінету біології 17

Лялька… Атрибут дитинства. Ними

граються, ними милуються, їх колекціо-

нують, як це вже чотири роки поспіль

робить завідуюча шкільним господарс-

твом Андрухович Лариса Василівна. 16

лютого Лариса Василівна люб'язно по-

годилася представити експонати на

виставці і розповісти про своє незвичне

хобі.

Колекція ляльок Лариси Василівни

містить приблизно 80 одиниць. Тут переважають порцелянові ляльки, але

присутні пупси, національні ляльки, мініатюр-

ні, Барбі. У кожної своє обличчя, одяг, історія.

Деякі Лариса Василівна купує ( вартість найдо-

рожчої ляльки в колекції = 300 доларів!), деякі

їй дарують друзі, знайомі, родичі. Є експонати з

Німеччини, Китаю, Америки, Росії. Вдома виді-

лена навіть ціла кімната, де ―живуть‖ ляльки.

Рідні до захоплення мами, бабусі та дружини

ставляться з розумінням, навіть поповнюють

колекцію.

―Найперша лялька і найстаріша — це лялька

ще мамина‖, - зізнається власниця колекції.

Саме з неї й почалося це збирання. ― Коли бу-

ває підступає хандра, а то й депресія нападе, -

зізнається Лариса Василівна, - я милуюсь ляль-

ками. Це додає сил і лікує‖. Це ще раз переко-

нує, що у людини крім матеріальної сторони життя має бути духовна, яка

і піднімає настрій, і спонукає до творчості, примушує дарувати радість

іншим.

Ще поки Лариса Василівна готувала виставку, діти захоплено дивува-

лися і милувалися естетичним видовищем у

підсобці кабінету біології, де проходила ви-

ставка. А вже скільки блиску в очах під час

огляду ляльок. Хоч хлопці й приховували ін-

терес до ляльок, але блиск у їхніх очах гово-

рив про зворотнє — таке видовище не

залишило байдужих!

Перша лялька колекції

18

Готуючись до презентації своєї колекції, Лариса

Василівна пошукала цікаву інформацію про ляльок

в Інтернеті і ось що віднайшла:

Ще за часів рабовласницького ладу Єгипту, Гре-

ції та Риму можна простежити появу іграшок і

ляльок зокрема. До наших часів дійшли ляльки з гли-

ни, які вчені знаходять при

розкопках єгипетських, вік

яких більше за 4000 років!

Найдавнішій ляльці, знайде-

ній неподалік від містечка

Брно, 35 тисяч років. Вона зроблена з мамонтової

кістки. Перші ляльки допомагали шаманам і жер-

цям виконувати священні ритуали.

Не секрет, що з давніх часів жіноча половина

людства гралася в іграшки.

Ці іграшки майстрували з

глини, гіпсу, хутра, дерева чи

кісток. Перші ляльки були

доволі примітивними, але все одно їх намагалися зро-

бити схожими на людей. У доісторичних ляльок ру-

халися руки і ноги, для них шився різноманітний одяг.

Аж до ХІХ століття іграшкові фабрики могли пора-

дувати дівчаток тільки дерев'яними чи то восковими

ляльками,а з ганчірок ляльки їм шили чи то в'язали

мами. В середині

ХІХ ст. набула попу-

лярності порцеляна, тому з неї стали ро-

бити й ляльок. Саме тоді у Франції з'яви-

лася перша порцелянова лялька малюк: до

цього всі ляльки були дорослими”. А гумові

та пластикові ляльки, з якими зараз гра-

ються діти, стали продаватися тільки у

40-х роках ХХ століття.

Підвішені на ниточках ляльки зображу-

вали Діву Марію ( Маріон) з немовлям і апостолами, тому їх прозвали ма-

ріонетки.

Франція у 17 столітті стала законодавцем моди. Французи розсилали

по всьому світу порцелянові ляльки, які були одягнені як королівські фаво-

ритки. До кожної ляльки додавалося багато суконь, аксесуарів та

косметики. Потім ляльки стали використовувати як манекенів. І

ще сучасніше — ляльки стали прототипами роботів-андроїдів. 19

Тоді прибігла і відчинила усі вікна. Хай густий та п'янкий запах бузку, Тоді прибігла і відчинила усі вікна. Хай густий та п'янкий запах бузку,

якого так багато в нашому саду, щедро ллється у хату. Який він кра-якого так багато в нашому саду, щедро ллється у хату. Який він кра-

сивий і духмяний, наш бузок!сивий і духмяний, наш бузок!

Сидячи на підвіконні, гортала геометрію. Помчати б у поле , послухати Сидячи на підвіконні, гортала геометрію. Помчати б у поле , послухати

жайворонка.жайворонка. А тут готуйся до екзамену.А тут готуйся до екзамену. Сонце через плече загляну-Сонце через плече загляну-

ло у підручник , лоскотало шию. Не витримала, поклала книжку. По-ло у підручник , лоскотало шию. Не витримала, поклала книжку. По-

вернула обличчя до сонця.вернула обличчя до сонця. Примружилась.Примружилась.

-- Оце так до екзамену готуєшся?!Оце так до екзамену готуєшся?!-- твій голос аж злякав мене. Відкрила твій голос аж злякав мене. Відкрила

очі. На підвіконні лежала гілочка бузку. А ти зашарілий стояв за вік-очі. На підвіконні лежала гілочка бузку. А ти зашарілий стояв за вік-

ном.ном.

-- Знайшовся Дон Жуан, Знайшовся Дон Жуан, -- кинула глузливо і засміялася, хоч серце мало кинула глузливо і засміялася, хоч серце мало

не вискочило.не вискочило.

А через місяць ми класам проводжали вас, десятикласників, на фронт.А через місяць ми класам проводжали вас, десятикласників, на фронт.

Минуло четверть віку. Я сиджу біля вікна, перевіряю контрольні з гео-Минуло четверть віку. Я сиджу біля вікна, перевіряю контрольні з гео-

метрії моїх випускників. Цвіте бузок. Густий, п'янкий запах ллється метрії моїх випускників. Цвіте бузок. Густий, п'янкий запах ллється

у кімнату. Промені сонця перебирають срібне павутиння мого волос-у кімнату. Промені сонця перебирають срібне павутиння мого волос-

ся.ся.

Знаю, чуда не буде. І ти Знаю, чуда не буде. І ти –– ти не з'явишся раптово, не покладеш на моє ти не з'явишся раптово, не покладеш на моє

підвіконня гілочку бузку.підвіконня гілочку бузку.

Новела прозвучала на відкритому заході Новела прозвучала на відкритому заході ““Я кохаю Я кохаю

тебе. Я завжди буду кохати тебе!тебе. Я завжди буду кохати тебе!” ” у 9 класі.у 9 класі.

РЕДАКЦІЯ “Школяра”: Головний редактор:

Полулях Оксана Олексіївна

Заступник: Зикова Марина

Редколегія: П’ятецька В., Іскра С., Кріжанов-

ська Ю., Роговська Н., Галушка Д., Ряба А.,

Лесюк Х., Бойко К., Моцак О., Скінтей С.,

Ткаченко А., Коваленко Л.,

Перинська А.,Соколова А., Музика А.

Автор:

Дейнека

Денис,

5 кл

Автор: Білятинська

Валя, 5 кл

Автор: Шульга

Ірина, 5 кл